Буличов

Сергій
Сергійович
Підготували: Алагіра Таїсія
Ресурси: вікіпедія, пам’ять мами та сімейний архів.
• СЕРГІЙ БУЛИЧОВ народився
12 (за новим стилем - 25)
вересня 1916 року в
Курську в робітничій сім'ї.
• Після закінчення дев'яти
класів школи працював
збирачем, потім секретарем
комітету комсомолу на
Сталінградському
тракторному заводі.
• У червні 1941 року був
призваний на службу до
Робочо-селянської Червоної
Армії, в тому ж році
закінчив Сталінградське
військово-політичне
училище.
• Брав участь:
• - у підготовці Вяземської десантної операції, у боях на північний захід
від Сталінграда, у звільненні території та населених пунктів півночі
Ростовської області – у 1942 році;
• - у звільненні Ворошиловградської (Луганської) області, міст Лозова,
Павлоград, у форсуванні річок Сіверський Донець та Дніпро та боях на
плацдармі – у 1943 році;
• - у Нікопольській, Одеській та Ясько Кишинівській операціях, у
звільненні Румунії, Болгарії, Югославії, частини Угорщини-1944;
• - в оборонних боях в Угорщині на схід від озера Балатон – у 1945.
• На другий день Великої Вітчизняної війни
комсомольський ватажок
тракторобудівників став курсантом
Сталінградського військово-політичного
училища.
• У листопаді 1941 року у званні політрука
Буличов був направлений у 24-й
повітрянодесантну бригаду 10-го
повітрянодесантного корпусу, де був
призначений помічником начальника
політвідділу з роботі серед комсомольців
Незабаром корпус у повному складі було
перекинуто на Західний фронт у район
підмосковного селища Внуково та
планувався до використання у Вяземській
десантної операції. Але в останній брала
участь лише 23 бригада, а 24, в якої служив
політрук Буличов, так і не була викинута в
розташування оточених радянських військ.
Влітку 1942 року старший політрук Буличов був
призначений на аналогічну посаду політвідділ 41-ї
гвардійської стрілецької дивізії, що входила до складу 1-ї
гвардійської армії Сталінградського фронту
Весь серпень та вересень 1942 року пройшов
безперервних боях у напрямку населених пунктів
Кузьмичі та Єрзівка ​з метою з'єднання з військами 62-ї
армії, що героїчно билася у Сталінграді.
У цих боях інструктор політвідділу старший політрук
Буличов, перебуваючи серед бійців, неодноразово брав
участь в атаках на опорні пункти гітлерівської оборони
При цьому їм особисто було знищено до 20 фашистів.
• 16 грудня 1942 року війська Південно-
Західного фронту перейшли у наступ.
Буличов також як і раніше дуже часто
знаходився серед підрозділів, що
йшли в атаку.
• Він брав участь у боях за станиці
Мєшковську та Мальчевську. Під
Стрільцівкою в одному з боїв замінив
поваленого командира стрілецької
роти. У січні 1943 року звільняв міста
Біловодськ та Старобільськ, а в
лютому – Лозова та Павлоград.
• За відмінність у ході наступу
старшого лейтенанта Буличова було
нагороджено орденом Вітчизняної
війни 2-го ступеня.
• Наприкінці лютого 1943 обстановка на Південно-Західному фронті
різко погіршилася.
• Противник зосередив наскільки потужних танкових груп, що
включали і частини СС, і перейшов до активних дій. 4-му
гвардійському стрілецькому корпусу з важкими боями довелося
залишати звільнені раніше території та відходити за річку
Сіверський Донець.
• Старший лейтенант Буличов брав участь у обороні та евакуації
штабу корпусу, якого прорвалися фашистські танки.
• До серпня 1943 року лінія фронту на Сіверському Дінці була
стабільна - основні події розгорталися на північ, де вирувало
полум'я Курської битви
• У травні 1943 року Буличов був переведений на ту ж посаду керівника комсомолу в
політвідділ 6-ї армії, став капітаном.

• У серпні 1943 року війська 6-ї армії перейшли в наступ і стали неухильно тіснити
супротивника до Дніпра.

• У 20-х числах вересня 1943 року вони вийшли на берег могутньої річки. Буличова
направили до 25-ї гвардійської стрілецької дивізії, яка мала серед перших форсувати
Дніпро в районі села Військове Солонянського району.

Прибувши до дивізії, капітан Буличов попросився до

передового загону. Командир дивізії довірив молодому
командиру-політпрацівнику очолити один із десантів 81-го
гвардійського стрілецького полку. Ознайомившись із
особовим складом, Буличов у ніч проти 26 вересня 1943 року
відправився з десантом від берега. Переправа проходила під
вогнем супротивника, але десантні човни продовжували шлях
до правого берега. Висадившись на берег, гвардійці відразу
вступили в бій, де були захоплені 2 лінії гітлерівських
траншей. Після цього бій розгорівся за висоту, яку групі
Буличова вдалося опанувати. Десантники закріпились на
плацдармі.
 • Протягом 26, 27 та 28 вересня
противник контратакував, але всі
контратаки були відбиті з великими
для нього втратами. Капітан Буличов
разом із бійцями вогнем із автомата
знищував фашистів. У хвилини
затишшя обходив поріділі ряди воїнів,
розмовляв, надихав їх.
• 28 вересня 1943 Буличов був тяжко
поранений і евакуйований до
госпіталю.
• За форсування Дніпра капітан
Буличов був нагороджений орденом
Герой Радянського Союзу —
найвищий ступінь відзнаки в
Червоного Прапора, а за героїчні дії у
СРСР, який удостоювали за боях при утриманні плацдарму було
здійснення подвигу або представлено до звання Героя
видатні заслуги під час
бойових дій, а також у мирний
Радянського Союзу.
час.
Повернувся Буличов після
лікування у грудні 1943 року і
одразу ж був призначений на
посаду помічника з комсомолу
начальника політвідділу 3-го
Українського 7/8 фронту.
У цьому ролі брав участь у
Нікопольсько-Апостолівській
операції, став майором. Потім
була Одеська операція, в
результаті якої війська фронту
досягли річки Дністер і
захопили ряд плацдармів на її
західному березі.
• Безпосередньо у боях майор
Буличов тепер брав участь мало,
займаючись здебільшого
роботою з поповненням, що
влилося у частині фронту після
звільнення районів України від
окупації. Молодь прагнула
помститися за загиблих рідних,
товаришів та знайомих, за
викрадених у німецьке рабство
подруг та наречених, за кров та
сльози мирних людей, пролиті
на українській землі.
• Він брав участь у звільненні
Бухареста та Белграда. А в Угорщині в
районі на схід від озера Балатон
Буличову знову довелося брати участь
у справжніх боях.
• У січні 1945 року під час евакуації
штабу та політвідділу 26-ї армії
практично з-під гусениць ворожих
танків, що наступали на місто
Секешфехервар, Буличов очолив
невеликий загін прикриття.
• У цьому бою він отримав кілька
тяжких поранень і після негайної
операції в медсанбаті літаком був
відправлений до клініки імені Боткіна
до москви, де лікувався понад півроку.
Після виходу зі шпиталю майора Буличова
призначили старшим інструктором комсомольського
відділу політуправління Військово-Повітряних Сил. З
того часу він нерозривно пов'язав долю з авіацією.
Закінчив штурманське училище у Харкові та
Військово-політичну академію у Москві, після чого
служив у політвідділах низки авіаційних дивізій та
повітряних армій на Сахаліні та в Одеському
військовому окрузі.
1965 року полковник Буличов перейшов до
Одеського вищого військового об'єднаного
командно-інженерного училища військ ППО, де став
начальником політвідділу. У цьому училищі він
пропрацював до 1976 року, став генерал-майором.
І під час служби, і після неї на пенсії Сергій
Сергійович Буличов приділяв велику увагу військово-
патріотичному вихованню молоді. Він став одним із
ініціаторів створення в Одесі клубу Героїв.
 Нагороди: Один із вищих орденів
СРСР. Перший
радянський орден. Був
заснований для
нагородження за
Орден Леніна - найвища державна
особливу хоробрість,
нагорода Союзу Радянських
самовідданість та
Соціалістичних Республік.
мужність, виявлені при
захисті соціалістичної
вітчизни.

Орден «За службу

Батьківщині у Збройних
Силах СРСР»
Медаль "За Медаль «За Медаль «За
оборону визволення бездоганну
Сталінграда" Белграда службу»
Орден Полярної зірки – нагорода Монгольської республіки. Орден
заснований у 1936 році. З 1992 стала вищою нагородою Монголії,
витіснивши, і перемістивши на друге місце за важливістю Орден Сухе-
Батора

Медаль «Вітчизняна війна 1944—1945 рр.» -

Державна нагорода Народної Республіки Болгарії.

Військовий хрест із мечем (норв. Krigskorset med sverd) — найвища

норвезька нагорода за хоробрість. Присуджується за визначну
хоробрість або визначне командування під час бойових дій.