Культурний

z центр
України
 z

 Культурний центр — широко використовуване для позначення

організацій, а також будівель або їх комплексів, призначених для
зосередження, примноження і просування в життя, що оточує їх,
суспільства — тих чи інших цінностей, традицій і практик, що
лежать у сфері культури і мистецтва. Культурні центри можуть
існувати та в рамках громадських суспільних художніх об’єднань, та
в порядку приватних ініціатив; так само як при державне
(урядовому) патронажі, або ж силами активістів.
 z

 При цьому сучасне вживання терміна

«культурний центр» може на практиці
означати належність такого об’єкта до
однієї з двох смислових категорій
(або до обох одночасно):
 z

 Великий багатофункціональний комплекс, культурно-

видовищна та інша публічна діяльність на базі якого
охоплює відразу кілька видів мистецтва або сфер
культури (цим він відрізняється від більш вузько
спеціалізованих об’єктів та установ, що обслуговують
лише одну з традиційних культурних функцій, будь то
музейно-виставкова, бібліотечна, концерта-
театральна, освітня, самодіяльна, клубова тощо);
z

 Установа культури, що має національну,

конфесійну, або іншу соціальну групову орієнтацію
або приналежність (іноді при посольствах чи інших
представництвах країн, релігійних організацій,
громадських об’єднань), до того ж у більшості
випадків — ставить перед собою завдання не
тільки обслуговування внутрішніх інтересів цієї
групи або діаспори (на відміну від клуба)
z

Межі цього терміна, таким чином, досить умовні: зокрема, він

близький з одного боку до традиційного для соціалістичних та
деяких інших країн інституту «будинків (палаців) культури і
народних клубів»[1]; з іншого — до таких різновидів громадських
центрів як артцентри та національні громадські об’єднання; а
почасти — і до виставкових, бібліотечним або концертовим
організаціям «широкого профілю». Як правило, для культурного
центру будь-якого типу характерне верховенство діяльності
некомерційної, просвітницької і до деякої міри пропагандистської
(у сфері культури), а також її багатосторонній і комплексний
характер.
z
Мистецький арсенал

 Мистецький арсенал — Національний

культурно-мистецький та музейний
комплекс «Мистецький арсенал»,
відкритий у Києві у 2007. Протягом
2010-х став однією з найважливіших
культурних інституцій України
 z

 Національний культурно-мистецький та музейний комплекс

«Мистецький арсенал» розташований на Печерську. Це одна з
трьох історичних частин Києва, що упродовж століть пов’язана зі
Свято-Успенським Києво-Печерським монастирем, що був
заснований у 1051. За даними дослідниці О. Крайньої, із 1540-х в
структурі обителі існувала жіноча чернеча громада. «Візерунок
цнот» − панегірик архімандриту Печерської лаври Єлисею
Плетенецькому  (1619), містить найранішу згадку про
Вознесенський Печерський дівочий монастир.
 z

 У 1688-1707 ігуменею монастиря була Марія Мазепина (у

схимі – Марія Магдалина). Завдяки меценатству її сина
гетьмана Івана Мазепи Вознесенський монастир досяг
справжнього розквіту. Коштом Марії Магдалини у 1701-1705
замість дерев’яної Вознесенської церкви зводиться
величний кам’яний п’ятиглавий собор з трьома престолами
та дзвіниця, а також церква Покрови Богородиці.
z
NEOсвітній Арсенал

 Проєкт срямований на «поєднання й взаємне підсилення культури й

науки, мистецтва й технологій»[12]. До проєкту «NEOсвітній
Арсенал» були залучені музеї, бібліотеки, інституції культури,
організації-популяризатори науки, та інші ініціативи, які побудовані
на концепції «освіти через гру».

 Перший фестиваль пройшов у 2020[13]. Фокус-темою фестивалю

була: «Супермозок: ліва/права півкуля».[14]

 Серед іншого, в межах фестивалі відбулися дискусії із тодішньою

міністеркою освіти Ганною Новосад та акторами й акторками
серіалу «Перші ластівки»[15].
z
Amici

 Амічі» — художні майстерні для людей з інвалідністю в рамках міжнародного руху Gli
Amici (Друзі).

 Майстерні були започатковані в Києві волонтерами руху «Молодь за мир» у березні 2019, а
в грудні 2019 — підписаний Меморандум про співпрацю з Мистецьким арсеналом. У його
рамках Мистецький арсенал надає публічний простір для проведення мистецьких занять, а
також залучає учасників майстерень до відвідування освітніх подій. «Амічі» об’єднують
дорослих людей з інвалідністю, які живуть у державних геріатричних пансіонатах, та
помічників-волонтерів. Зустрічі відбуваються по суботах раз на два тижні. Вони є
відкритим майданчиком для неформального спілкування молодих людей, а також спільної
практики мистецтва. Попри те, що майже всі учасники не є професіональними
художниками, мистецтво та різні його прояви стають способом виражати думки та
реагувати на навколишній світ. Майстерні «Амічі» керуються принципами поваги й
толерантності, цінують гідність та намагаються більше включати людей з інвалідністю в
соціальну взаємодію.