Культурно – освітнє товариство

«Просвіта»
(засноване в 1868 році)
Товариство «Просвіта» виникло в 1868
році в Галичині як противага
антиукраїнським течіям у культурному
житті країни.
Для опрацювання статуту Товариства у
березні 1868 року був створений Комітет Михайло Коссак
із представників академічної молоді. До
комітету ввійшли такі діячі, як Корнило
Сушкевич, Михайло Коссак, професор
Академічної ґімназії Павлин Свєнціцький
та інші.
2 вересня 1868 року Міністерство
освіти дозволило заснувати Товариство
«Просвіта». Цей дозвіл став підставою
для скликання у Львові першого
Корнило Сушкевич
загального збору.
 Загальний збір був скликаний 8 грудня
1868 р. у залі Міської Стрільниці, що
знаходився на вулиці Курковій (тепер
вул. Лисенка) у м.Львові.

Зі вступним словом виступив голова

Збору Анатоль Вахнянин, який заявив,
що метою створення Товариства є
повернення до ідей, декларованих
Головною Руською Радою 1848 р.,
Зібрання товариства «Просвіта» 1868р.
виголошених Собором Руських Вчених
та відкинутих тодішніми москвофілами,
а саме: єдність українського народу
від Карпат по Кубань та його
окремішність від народів польського
та російського.
 Програма майбутньої праці «Просвіти» була коротко сформульована у
виступі студента Андрія Січинського:

«Кожний народ, що хоче добитися

самостійності, мусить передусім дбати про
те, щоби нижчі верстви суспільності,
народні маси піднеслися до тої степени
просвіти, щоб ця народна маса почула
себе членом народного організму, відчула
своє міщанське й національне достоїнство
й узнала потребу існування нації як
окремої народної індивідуальності, бо Представники товариства
ніхто інший, а маса народу є підставою
усього».
Головою новоствореного Товариства збір обрав Анатоля Вахнянина,
його заступником — Володимира Ганкевича (секретар Установчих
зборів товариства).

А.Вахняний М. Грушевський з діячами «Просвіти»

Товариством було вирішено створити українську бібліотеку з читальнею і щорічно
видавати календар для народу.

Загальний збір «Просвіти» отримав привітання від українських народовських громад

Бережан, Тернополя, Перемишля, Станіславова і Чернівців, від студентських товариств
«Січ» і «Основа» у Відні. Вітальні телеграми надійшли з Чехії, Сербії та Словаччини. Тоді
як москвофільське «Слово» назвало Товариство «польською інтригою».

Товариство «Основа» у Відні

Товариство «Січ»
Щоб роз'яснити мету Товариства, його
відділ звернувся 11 лютого 1869 року зі
спеціальною відозвою до народу. У ній
указувалося, що «поза школою не
знаходить українська дитина ніякого
духовного корму, через котрий
самосвідомість, моральність і добробут
у народі могли би чимраз більше
розвиватися».

Плідно працювала просвітницька секція, що

розпочала видавати для народу популярні
книжечки і готувати підручники для єдиної
української гімназії. Редактором популярних
видань став письменник Юрій Федькович.
Товариство домовилося про книгообмін з
польськими та чеськими освітніми
товариствами.
 З 1880 року за редакцією
члена виділу «Просвіти»
Володимира Барвінського
стала виходити
народовська політична
газета «Діло».

В. Барвінський

Великим досягненням «Просвіти» була,

безперечно, купівля у 1895 році власного
будинку. Для цього надійшли пожертвування не
тільки з Галичини, а й з Наддніпрянщини. Кияни
передали через професора Михайла
Грушевського 1500 ринських.
 Діяльність «Просвіти»:

• створювалися читальні, у яких

відбувалися курси для неписьменних;

• знайомили селян з українською

літературою;

• проводили вечорниці, ставили п'єси в

містах і селах;

• організовували літературні вечори;

• створювали рільничо-господарські та
промислові спілки;
Читальня «Просвіти»
• створювали позичкові й ощадні каси.
До важливих здобутків «Просвіти»
належить відзначення ювілейних
річниць — 50-річчя від дня смерті
Тараса Шевченка, 100-річчя від
дня народження Маркіяна
Шашкевича, 50-річчя «Руської
Бесіди», 40-річчя письменницької
діяльності Івана Франка. 13 грудня
1913 року «Просвіта» узяла участь
у події надзвичайної ваги —
митрополит Андрей Шептицький
передав громадськості Львова
Національний музей, який він
заснував. При цьому «Просвіта»
подарувала музеєві цінні пам'ятки Визначні діячі «Просвіти»
зі свого архіву.
1939 рік став останнім роком існування «Просвіти» на наших
землях. Сталінські опричники знищили представників «Просвіти» у
центральному будинку Товариства.

Хор «Просвіти»
Одна із організованих шкіл
 Новітня історія «Просвіти»
17 грудня 1988 року в Києві був створений організаційний комітет для скликання
установчої конференції Товариства української мови, який очолив Дмитро Павличко.

Було прийнято статут і обрано керівні

органи Товариства української мови імені
Тараса Шевченка. Головою став Дмитро
Павличко.

12 жовтня 1991 року була скликана ІІІ

позачергова конференція Товариства
української мови імені Тараса Шевченка, на
якій Товариство було реорганізоване у
Всеукраїнське товариство «Просвіта»
імені Тараса Шевченка.
Пам'ятна дошка Тарасу Шевченку
на будинку «Просвіти» в Івано-
Франківську 2014 р.
Будівля «Просвіти» в Івано-Франківську,
Пам’ятник «Просвіті» м. Львів
2014 р.