ЦИТОПРОТЕКТОРИ

• Ребаміпід
• Мізопростол
• Сукральфат
РЕБАМІПІД

• Один з найвивченіших цитопротекторів, які увійшли в клінічну практику.

• Ребаміпід підвищує вміст захисних простагландинів E2 та I2 (PGE2 та PGI2) у шлунковому
соку, а також PGE2 – у слизовій оболонці шлунка. Завдяки підвищенню активності
ферментів, які стимулюють біосинтез високомолекулярних глікопротеїнів, ребаміпід
стимулює утворення поверхневого шлункового слизу, що є важливим захисним бар’єром
на шляху кислоти й інших ушкоджувальних чинників. Окрім того, ребаміпід покращує
кровообіг у слизовій оболонці шлунка та стимулює проліферацію клітин.
• В Україні ребаміпід представлений корпорацією «­Артеріум» під назвою ­
Елкоцин® (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 100 мг, виробництва АТ «­
Київмедпрепарат») та препарат Мукоген (Маклеодс Фармасьютикалс Лімітед, Індія)
• У багатоцентровому клінічному дослідженні STARS узяли участь 453 пацієнти
з хронічним ерозивним гастритом, підтвердженим гастроскопією. В основній групі лікування
застосовували ребаміпід дозою 100 мг 3 р/день, а в контрольній – сукральфат дозою 1 г 3
р/день протягом 8 тиж. У результаті ребаміпід виявив істотні ­переваги у ­вигляді
вираженішого збільшення вмісту простагландину Е2 в зоні ерозії слизової оболонки,
а також зменшення ендоскопічних показників запалення (Du Y., Li Z., Zhan X. et al.,
2008).
• Одного тижня ерадикаційної терапії недостатньо для загоєння виразки шлунка чи
дванадцятипалої кишки. За даними японського дослідження, ребаміпід пришвидшував
загоєння виразок шлунка при застосуванні протягом 7 тиж після ерадикації Н. pylori.
Частка загоєння була достовірно вищою в групі ребаміпіду – 80% (порівняно з контрольною
– 66,1%).
• Надзвичайно поширеною проб­лемою сучасної гастроентерології є
• НПЗЗ-­індуковані гастро- й ентеропатії, в лікуванні та профілактиці кот­рих
• ребаміпід зарекомендував себе як дієвий цитопротектор. За даними
• рандомізованого контрольованого випробування STORM, ребаміпід
• не поступався мізопростолу щодо захисту слизової оболонки гастродуоденальної зони в разі
прийому НПЗЗ – 4,0 проти 3,9% відповідно. В іншому рандомізованому контрольованому
дослідженні вперше було показано захисні ефекти ребаміпіду при лікуванні НПЗЗ або
клопідогрелем порівняно з плацебо. Ребаміпід дозою 300 мг/добу чи в комбінації
з омепразолом (порівняно з плацебо) суттєво знижував частоту НПЗЗ-­індукованих
уражень тонкої кишки.
• Ефективність ребаміпіду у випадку уражень шлунка, зумовлених прийомом НПЗП, було
доведено в дослідженнях. Так, у випробуванні Soo-Heon Park і співавт. порівнювали
НПЗП‑індуковані шлунково-кишкові ускладнення в групах, які отримували ребаміпід
і мізопростол. Пацієнтів рандомізували на дві групи прийому звичайних НПЗП. Додатково
хворим однієї групи призначали ребаміпід, другої – ​мізопростол. Результати дослідження
показали, що поширеність активної виразки шлунка становила 7/176 (3,9%) у групі ребаміпіду
та 3/156 (4,4%) у групі мізопростолу. Кумулятивні випадки пептичної виразки в підгрупі
високого ризику становили 6/151 (4,0%) для ребаміпіду та 6/154 (3,9%) для мізопростолу.
Отже, ребаміпід у випробуванні запобігав пептичній виразці, спричиненій НПЗП, так
само ефективно, як і мізопростол у пацієнтів, які отримували тривалу терапію НПЗП.
Ребаміпід може бути корисним терапевтичним варіантом для профілактики виразки ШКТ,
спричиненої прийомом НПЗП, завдяки терапевтичному ефекту (Soo-Heon Park et al., 2007).
• У комбінації з ІПП ребаміпід ­(Елкоцин®) підвищує імовірність загоєння виразки на 42% через 4
тиж лікування. Це довели результати метааналізу 9 рандомізованих контрольованих
випробувань, до яких залучили 1170 пацієнтів (Junyuan Liu et al., 2020).
• Таким чином, актуальні дані показали, що ребаміпід є ефективним і безпечним для захисту від
гастродуоденальних ускладнень та уражень нижніх відділів ШКТ, спричинених НПЗП (Zhang S.
et al., 2013).
• Отже, патогенетична суть гастропатії будь-якого ґенезу загалом полягає у порушенні
скоординованих процесів клітинного оновлення, факторів агресії та захисту в слизовій
оболонці гастродуоденальної зони, що може спричинити серйозні наслідки: від ерозій,
виразкового дефекту до гастродуоденальної кровотечі. Препаратами вибору для лікування
і профілактики зазначених станів є ІПП, що знижують кислотну агресію, а також ­
Елкоцин® (ребаміпід) як ефективний цитопротектор.
ПОКАЗАННЯ

• Виразка шлунка
• Гострий гастрит
• Період загострення хронічного гастриту
• Патологічні зміни слизової оболонки шлунка (ерозії, кровотечі, гіперемія, набряки)

Протипоказання
• Підвищена чутливість до ребаміпіду або до інших компонентів препарату
• Злоякісні захворювання шлунка
СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ

Дорослі – 3 рази на добу по 100 мг (1 табл) вранці, вдень і ввечері

FDA не схвалила ребаміпід.

МІЗОПРОСТОЛ

• Склад
діюча речовина: misoprostol;
1 таблетка містить мізопростолу 0,2 мг у вигляді мізопростолу дисперсії (1:100 в
гіпромелозі);
• Фармакотерапевтична група
Простагландини. Мізопростол. Код АТХ A02B B01.
ФАРМАКОДИНАМІКА

• Мізопростол є аналогом природного простагландину Е1, який сприяє загоєнню

виразкової хвороби та полегшенню її симптомів. Лікарський засіб захищає слизову
оболонку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) шляхом пригнічення базальної,
стимульованої та нічної секреції кислоти, зменшує об’єм та протеолітичну
активність шлункового соку та збільшує секрецію бікарбонату в слизі.
ПОКАЗАННЯ

• Лікування виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, зокрема спричиненої

застосуванням нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів з артритом,
які перебувають у групі ризику, але продовжують терапію НПЗЗ.
• Профілактика виразок, спричинених застосуванням НПЗЗ.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких інших компонентів

лікарського засобу; відома алергія на простагландини.
• Застосування жінкам репродуктивного віку, які не використовують ефективні
засоби контрацепції.
• Період вагітності або застосування жінкам, у яких не виключена вагітність, або
жінкам, які планують вагітність, у зв’язку з тим, що мізопростол підвищує тонус та
скорочення матки, що може призвести до припинення вагітності та часткового
або повного аборту. Застосування мізопростолу у період вагітності пов’язують із
дефектами плода
ВАГІТНІСТЬ

• Мізопростол протипоказаний вагітним жінкам, оскільки він спричиняє скорочення

матки і може призвести до припинення вагітності та до часткового або повного аборту,
смерті плода або появи вроджених вад плода. Вплив мізопростолу на плід у І триместрі
вагітності пов’язаний зі значним збільшенням ризику появи вроджених дефектів:
послідовності Мебіуса (наприклад, параліч VI та VII черепних нервів), синдром
амніотичних тяжів (деформації та укорочення кінцівок, особливо клишоногість, ахерія,
олігодактилія, розщеплення піднебіння) та аномалії центральної нервової системи
(церебральні та черепно-мозкові аномалії, такі як аненцефалія, гідроцефалія, гіпоплазія
мозочка, дефекти нервової трубки). Спостерігались інші дефекти, включно з
артрогрипозом.
СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ

• Лікування виразки дванадцятипалої кишки, виразкової хвороби шлунка та

пептичної виразки, спричиненої НПЗЗ:
800 мкг щодня у двох або чотирьох розподілених дозах, що приймаються зі
сніданком та/або кожним основним вживанням їжі і перед сном.
• Лікування слід починати щонайменше з 4 тижнів, навіть якщо симптоматичне
полегшення буде досягнуте раніше. У більшості пацієнтів виразки загоюються
протягом 4 тижнів, але за необхідності лікування може тривати до 8 тижнів. Якщо
виразка рецидивує, може бути призначений додатковий курс лікування.
 СУКРАЛЬФАТ

• Фармакотерапевтична група
Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної
рефлюксної хвороби. Код АТХ A02B X02.
• Фармакодинаміка. KRKA, d.d., Novo mesto,
Сукральфат – аніонний сульфатований дисахарид, що складається з сульфата сахарози та алюмінію Slovenia.
гідроксиду. Сукральфат прискорює загоєння виразок та попереджає їх рецидив, не чинить системної дії.
Сукральфат зв’язується з білками некротичної тканини у місці виразки, утворюючи захисне покриття,
що знижує дії пепсину, шлункового соку і жовчних солей на уражені тканини. Сукральфат знижує
активність пепсину до 30 %.
Сукральфат прискорює лікування виразки дванадцятипалої кишки і виразки шлунка, лікуючи незначні і
помірні запалення стравоходу. Він запобігає рецидивам виразки дванадцятипалої кишки та утворенню
виразок, що розвиваються внаслідок стресу, а також поглинанню фосфатів зі шлунково-кишкового
тракту.
ПОКАЗАННЯ

• У складі комплексного лікування та профілактики рецидиву пептичних виразок шлунка та

дванадцятипалої кишки.
• Ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, зумовлене стресом або
застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (профілактика і лікування).
• Лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
• Зниження гіперфосфатемії у пацієнтів з уремією, які перебувають на діалізі.
ПРОТИПОКАЗАННЯ

• Гіперчутливість до сукральфату або до інших компонентів препарату.

• Тяжка ниркова недостатність.
• Хвороба Альцгеймера, звичайний запор, хронічна діарея, тяжкий біль у животі
неуточненого генезу, гіпофосфатемія.
СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ

• Рекомендовано застосовувати внутрішньо дорослим та дітям віком від 14 років натщесерце за

півгодини або за 1 годину до їди.
• Пептичні виразки шлунка або дванадцятипалої кишки.
По 1 таблетці 4 рази на добу: по 1 таблетці перед кожним основним прийомом їжі (сніданок, обід,
вечеря) та 1 таблетка безпосередньо перед сном
Лікар може також призначити по 2 таблетки 2 рази на добу. Курс лікування визначає лікар залежно
від типу та перебігу захворювання. Зазвичай тривалість лікування виразки становить 4-6 тижнів. У
разі необхідності лікування можна продовжити, але його тривалість не повинна перевищувати 12
тижнів. Препарат слід приймати протягом 4-8 тижнів або поки загоювання виразки не буде
підтвердженно дослідженнями.
• Профілактика рецидиву Helicobacter pylori – негативної виразки дванадцятипалої кишки.
По 1 таблетці 2 рази на добу. Препарат слід приймати протягом 4-8 тижнів після загоєння виразки.
• Профілактика та лікування стресових виразок.
По 1 таблетці 6 раз на добу. Максимальна добова даза – 8 г сукральфату (8 таблеток). Препарат можна
безпечно приймати принаймні протягом 2 тижнів.
• Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.
По 1 таблетці 4 рази на добу: по 1 таблетці перед кожним основним прийомом їжі (сніданок, обід,
вечеря) та 1 таблетка безпосередньо перед сном. Курс лікування – до 12 тижнів.
• Гіперфосфатемія.
По 1 таблетці 4 рази на добу: по 1 таблетці перед кожним основним прийомом їжі (сніданок, обід,
вечеря) та 1 таблетка безпосередньо перед сном. Щоденну дозу можна зменшити. Препарат для
короткочасного застосування. Курс лікування визначає лікар.
Сукральфат широко використовується для лікування
виразкової хвороби. Швидкість загоєння виразки
дванадцятипалої кишки коливається від 60 до 90%
через 4-6 тижнів і до 90% через 12 тижнів для виразки
шлунка. Невелика кількість підтримуючих досліджень
показує, що рецидив виразки дванадцятипалої кишки
зменшується порівняно з антагоністами H2-рецепторів.
• Докази помірної якості свідчать про те, що сукральфат знижував
розвиток пневмонії у відділенні інтенсивної терапії порівняно
з H2RA у дорослих критично хворих пацієнтів,
без істотного впливу на шлунково-кишкові кровотечі або смерть.
• Лікування виразки дванадцятипалої кишки: сукральфат схвалений FDA для
лікування виразки дванадцятипалої кишки тривалістю до 8 тижнів
(короткостроково).