Workshop 9

4. Частина Б

- Серцево-легенева реанімація (СЛР) — це техніка порятунку життя, корисна в багатьох надзвичайних

ситуаціях, включно з серцевим нападом або при утопленні, коли дихання або серцебиття людини
зупиняються. Американська кардіологічна асоціація рекомендує всім — як свідкам, так і медичному
персоналу — починати серцево-легеневу реанімацію з компресії грудної клітки.

– Через відсутність вакцини чи схваленого лікування від коронавірусу на даний момент дослідники
шукали те, що могло б зменшити тяжкість вірусу. Навіть без великого фармацевтичного прориву
кілька досліджень виявили докази того, що певні вітаміни можуть бути життєво важливими в
боротьбі з COVID, а дослідження вказують на те, що отримання достатньої кількості вітаміну D
потенційно може врятувати життя. Тепер, завдяки нещодавно опублікованому звіту, здається, ви
також можете додати вітаміни групи В до цього списку, і дослідники кажуть, що вони можуть бути
«ключовими» проти коронавірусу.

- Аспірин є нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗП), ефективним у лікуванні гарячки, болю

та запалення в організмі. Він також запобігає утворенню тромбів (тобто є антитромботичним). Як
група, НПЗП є ненаркотичними засобами для полегшення болю від легкого до помірного,
викликаного багатьма причинами, включаючи головні болі, травми, менструальні болі, артрит та інші
захворювання опорно-рухового апарату.

6. Genre: Medical leaflet or medication information leaflet

Translation problems:

1. Some of the medical terms or names of the drugs mentioned in the leaflet may not have a direct
translation in Ukrainian, and may require transliteration or explanation.

2. The use of medical jargon and complex sentences may pose a challenge for a translator to convey the
intended meaning accurately and clearly.

3. The differences in medical practices and regulations in Ukraine compared to the country of origin of the
leaflet may require adjustments in the translation.

Parallel texts in the Ukrainian context:

«Зотек» - Фармакологічні властивості фармакодинаміка. Дексібупрофен — фармакологічно активний

ізомер рацемічного ібупрофену, що належить до неселективних НПЗП. Механізм його дії пов’язаний з
пригніченням синтезу простагландинів. Препарат володіє жарознижувальними, анальгетичними та
протизапальними властивостями. Результати порівняльних клінічних досліджень при лікуванні
остеоартриту, дисменореї, болю (у тому числі зубного) свідчать, що дексібупрофен у дозі в 2 рази
нижчій, ніж ібупрофен, має аналогічну ефективність. Фармакокінетика. Після перорального
застосування дексібупрофен швидко і повністю всмоктується з тонкої кишки. Cmax у крові досягається
приблизно через 2 год після перорального застосування 200 мг препарату. Зв’язок з білками плазми
крові становить приблизно 99%. Дексібупрофен метаболізується в печінці (гідроксилювання,
карбоксилювання), після чого виводиться у вигляді неактивних метаболітів, переважно (90%)
нирками, решта з жовчю. Т½ — 1,8–3,5 год.

Показання Зотек-200 симптоматична терапія болю слабкої та помірної інтенсивності різного

походження: зубного болю, болю у спині, суглобах, м’язах, ревматичного болю, дисменореї.
Застосування Зотек-200 режим дозування встановлює лікар індивідуально з урахуванням
інтенсивності больового синдрому. Дорослим зазвичай слід призначати по 1–2 таблетки (200–400 мг
дексібупрофену) 3 рази на добу після їди. Рекомендована початкова доза становить 200 мг
дексібупрофену. Рекомендована добова доза — 600–900 мг дексібупрофену, розподілена на 3
прийоми. Найвища добова доза — 1200 мг, найвища разова доза — 400 мг. При дисменореї найвища
разова доза — 300 мг, найвища добова — 900 мг. Бажано приймати під час їди. Препарат
призначений для симптоматичного купірування больового синдрому, але якщо симптоми
захворювання зберігаються довше 3 діб, супроводжуються високою температурою тіла, головним
болем або іншими явищами, необхідні уточнення діагнозу та додаткова корекція схеми лікування.
Найменшу ефективну дозу потрібно застосовувати протягом найменшого часу, необхідного для
полегшення симптомів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Пацієнти з порушенням функцій печінки
та нирок. Пацієнтам з помірними порушеннями функцій печінки та нирок слід розпочинати
застосування препарату зі знижених доз. Дексібупрофен протипоказано застосовувати у пацієнтів з
тяжкими порушеннями функцій печінки або нирок. Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку
рекомендовано розпочинати терапію з нижчих доз. Дозу можна підвищити до рекомендованої
добової дози тільки після того, як буде встановлено добру переносимість препарату.

Протипоказання підвищена чутливість до дексібупрофену, інших НПЗП або до інших компонентів

препарату; застосування у хворих, у яких речовини з подібним механізмом дії, наприклад
ацетилсаліцилова кислота та інші НПЗП, спричиняють напади БА, бронхоспазм, гострий риніт або
призводять до розвитку поліпів у носі, кропив’янки або ангіоневротичного набряку; кровотеча або
перфорації у ШКТ в анамнезі, пов’язані із застосуванням НПЗП; активна фаза виразки/кровотеча у
ШКТ, виразка/кровотеча у ШКТ в анамнезі (не менше 2 підтверджених фактів виразки або кровотечі);
хвороба Крона або неспецифічний виразковий коліт в активній фазі; цереброваскулярна кровотеча
або інші кровотечі в активній фазі; порушення кровотворення або згортання крові; тяжка печінкова
недостатність, тяжка ниркова недостатність, тяжка серцева недостатність.

Побічна дія інфекції та інвазії: загострення запальних інфекційних процесів (некротизуючий фасцит). З
боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, риніт, генералізовані реакції
гіперчутливості, у тому числі бронхоспазм, БА, тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок, гарячка з
висипаннями, болем у животі, головним болем, нудотою, блюванням. Більшість випадків розвитку
асептичного менінгіту спостерігалися у пацієнтів з факторами ризику, такими як різні форми
аутоімуних захворювань. З боку системи крові та лімфатичної системи: подовження часу згортання
крові, тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, апластична
анемія, гемолітична анемія. З боку психіки: тривожність, психотичні реакції, депресія, дратівливість,
галюцинації. З боку нервової системи: сонливість, головний біль, вертиго, запаморочення, безсоння,
неспокій, дезорієнтація, спутанність свідомості, збудження, асептичний менінгіт. З боку органів зору:
порушення зору (у тому числі двоїння в очах), оборотна токсична амбліопія. З боку органів слуху: шум
у вухах, порушення слуху. З боку ШКТ: диспепсія, біль у животі, діарея, нудота, блювання, шлунково-
кишкові виразки та кровотечі, гастрит, виразковий стоматит, мелена, шлунково-кишкові перфорації,
метеоризм, запор, езофагіт, езофагеальні стриктури, загострення дивертикуліту, неспецифічного
геморагічного коліту, виразкового коліту, хвороби Крона. У разі розвитку шлунково-кишкової
кровотечі можливий розвиток анемії та гематомезису. З боку сечовидільної системи:
інтерстициіальний нефрит, нефротичний синдром, ниркова недостатність не можуть бути виключені,
беручи до уваги досвід застосування НПЗП. З боку гепатобіліарної системи: порушення функцій
печінки, гепатит, жовтяниця. З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, кропив’янка, свербіж,
пурпура (включаючи алергічну пурпуру), мультиформна еритема, епідермальний некроліз,
системний червоний вовчак та інші колагенози, алопеція, реакції фоточутливості, синдром Стівенса —
Джонсона, синдром Лайєлла, алергічний васкуліт. Загальні розлади: підвищена втомленість,
посилення потовиділення. При застосуванні НПЗП також повідомлялося про набряки, розвиток
серцевої недостатності, підвищення АТ, затримку рідини, особливо у хворих з АГ або нирковою
недостатністю. Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосування
ібупрофену (особливо у високих дозах по 2400 мг на добу) та довготривале лікування можуть бути
пов`язані з дещо підвищеним ризиком розвитку артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад,
інфаркту міокарда або інсульту) (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Лікування: симптоматична терапія, специфічного антидоту немає. У разі передозування слід прийняти
активоване вугілля та здійснити промивання шлунка (тільки протягом першої години після отруєння).
Форсований діурез, гемодіаліз, гемоперфузія є неефективними через високий ступінь зв’язування
дексібупрофену з білками крові.

Джерело: https://compendium.com.ua/dec/262501/

Translation of the leaflet into Ukrainian:

Якщо ваша відповідь на будь-яке з наступних запитань ТАК, вам потрібно повідомити лікаря або
фармацевта про це перед прийомом цих таблеток:

- Ви вагітні або годуєте грудьми?

- Ви чутливі до будь-якого з інгредієнтів, які містяться у цих таблетках?

- Ви маєте проблеми з печінкою, нирками чи серцем?

- Ви маєте гемофілію чи серцеві проблеми (проблеми з згортанням крові)?

- Ви приймаєте будь-які інші ліки, зокрема, для підтримки артеріального тиску, антикоагулянти для
рідкішання крові, антидепресанти, кортикостероїди, протиепілептичні засоби?

- Ви маєте астму?

- Ви страждаєте від обезвоження?

- Ви маєте виразку шлунку?

ПОПЕРЕДЖЕННЯ:

НЕ ПЕРЕВИЩУЙТЕ РЕКОМЕНДОВАНУ ДОЗУ

Ліки можуть викликати небажані побічні ефекти у деяких людей. Якщо після прийому цього
препарату вперше у вас виникла астматична атака або бронхіоспазм (порушення дихання),
гастроінтестинальна кровотеча (блювання крові або виділення темної, смолистої стійкої калової
маси), припиніть приймати ці таблетки та зверніться до лікаря або фармацевта.