Кінезіологія з основами

біомеханіки
БІОМЕХАНІЧНІ
ВЛАСТИВОСТІ
М ЯЗІВ

Доцент кафедри фізичної терапії,

ерготерапії та спортивної медицини
Кандидат педагогічних наук
Бріжата І.А.
 ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. М’яз як орган.
2. Допоміжний апарат м’язів.
3. Класифікація м’язів.

Бріжата І.А.
 ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ
це комплекс кісток, хрящів, суглобів, зв’язок і м'язів,
який дає опору та забезпечує пересування тіла у просторі, і
рух окремих частин тіла відносно одна одної.

Компоненти опорно-рухового
апарата

Скелет – М'язи – активна

пасивна частина частина

Бріжата І.А.
 ПОСМУГОВАНА М ЯЗОВА ТКАНИНА

Скелет­на м'язова тканина побудована з м'язових

волокон. Зовні м'язове волокно оточене оболонкою
(сарколемою), під якою міститься цитоплазма
(саркоплазма) з великою кількістю ядер і спеціальних
органел — міофібрил, які забезпечують його скорочення.

Бріжата І.А.
 БУДОВА М ЯЗОВОГО ВОЛОКНА

1 — м’яз;
2 — пучки;
3 — перимізій;
4 — капіляр;
5 — м’язові волокна;
6 — міофібрила;
7 — смуга Z;
8 — саркомер;
9 — тонкий міофіламент;
10 — тропоміозин;
11 — актин;
12 — товстий міофіламент;
13 — хвіст молекули міозину;
14 — голова молекули міозину.
Бріжата І.А.
 БУДОВА МІОФІБРИЛИ
Кожна міофібрила складається із товстих і тонких
міофіламентів в яких розміщені скоротливі білки АКТИН і
МІОЗИН.

1- м язове волокно
2- міофібрила
3- саркомер
4- Z-лінія
5- міозин
6- актин

Бріжата І.А.
 МЕХАНІЗМ М ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ

Чергування міофіламентів цих двох типів надає

волокнам скелетних м’язів поперечної смугастості. У
розслабленому м’язі товсті і тонкі міофіламенти лише
дещо перекривають один одного.
Коли м’яз скорочується, товсті волокна ковзають між
тонкими, подібно до переплетених пальців, з крові
надфодять кисень і глюкоза через капіляри які пронизують
сполучну тканину.

Бріжата І.А.
 М’ЯЗ ЯК ОРГАН
М’яз має черевце і сухожилок.
Кожний м'яз має початок і місце
прикріплення.

 Початком м'яза називають початкову

частину сухожилка, який фіксується на
кістці, що не рухається під час
скорочення цього м'яза (т. А)
 Місце прикріплення м'яза – це місце на
кістці, що не рухається під час його
скорочення (т. В)
 Черевце – це активна частина м’яза,
побудоване з м’язових волокон.
Бріжата І.А.
 ДОПОМІЖНІ СТРУКТУРИ
М ЯЗА
 Фасції- побудовані із щільної
волокнистої сполучної тканини,
покривають окремі м'язи, або
групи м'язів.
 Синовіальні сумки – розташовані в
місцях прикріплення сухожилків
м’язів до кісток і здебільшого —
навколо великих суглобів, щоб
зменшити тертя кістки з
сухожилком.
 Зв’язки - міцні й мають вигляд
блискучих фіброзних пучків над
сухожилками м’язів.
Бріжата І.А.
 КЛАСИФІКАЦІЯ М ЯЗІВ
 За формою: веретеноподібні, квадратні, трикутні,
ромбоподібні, трапецієподібні.
 За величиною: довгий, короткий, великий, малий.
 За кількістю головок: двоголовий, триголовий,
чотирьохголовий.
 За кількістю черевців: двочеревцеві.
 По функції: згиначі, розгиначі, привідні, відвідні,
пронатори, супінатори.
 По розташуванню м'язових пучків: колові, прямі, косі,
поперечні.
 Відносно суглобів: односуглобові, двосуглобові,
багатосуглобові.
 За топографіею: зовнішні і внутрішні, поверхневі і
глибокі,
Бріжата І.А. передні та задні.
 КЛАСИФІКАЦІЯ М ЯЗІВ
(ЗА ФОРМОЮ)
 довгі (мають довгасте черевце, на кінцівках);
 короткі (мають короткі сухожилки, між хребцями);
 широкі (мають широкі сухожилки, м'язи тулуба);
 квадратні (на животі);
 пірамідальні (на животі);
 круглі (на плечовому поясі);
 дельтоподібні (на плечовому поясі);
 зубчасті (на тулубі);
 камбалоподібні (на гомілці).

Бріжата І.А.
 КЛАСИФІКАЦІЯ М ЯЗІВ
(ЗА НАПРЯМКОМ ВОЛОКОН)
 прямі (прямий м'яз живота);
 косі (косий м'яз живота);
 поперечні (поперечний м'яз живота);
 колові (коловий м'яз рота, коловий м'яз
ока);

Бріжата І.А.
 КЛАСИФІКАЦІЯ М ЯЗІВ

Бріжата І.А.
 КЛАСИФІКАЦІЯ М ЯЗІВ
(ЗА РОЗТАШУВАННЯМ В ТІЛІ)
 поверхневі;  внутрішні;
 глибокі,  медіальні;
 зовнішні;  латеральні.

Бріжата І.А.
 КЛАСИФІКАЦІЯ М ЯЗІВ
(ВІДНОСНО СУГЛОБІВ)
 односуглобові
(минають один суглоб);
 двосуглобові
(минають два суглоби);
 багатосуглобові
(минають 3-4 суглоби).

Бріжата І.А.
 КЛАСИФІКАЦІЯ М ЯЗІВ
(ЗА ФУНКЦІЄЮ)
 згиначі (флексори);
 розгиначі (екстензори);
 привідні (аддуктори);
 відвідні (абдуктори);
 пронатори (роблять обертання досередини);
 супінатори (роблять обертання назовні);
 стискачі, або сфінктери (розташовані навколо
отворів, своїм скороченням закривають ці
отвори);
 дилятатори (розкривають отвори);
Бріжата І.А.
 КЛАСИФІКАЦІЯ М ЯЗІВ
(ЗА ФУНКЦІЄЮ)

 м'язи-агоністи (виконують основне

навантаження при фізичній роботі).
 м'язи-синергісти (виконують однакові рухи з
іншими м'язами);
 м'язи-антагоністи (виконують протилежні рухи
з іншими м'язами).

Бріжата І.А.
 ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ФУНКЦІЇ
КОЖНОГО М'ЯЗА НЕОБХІДНО
РОЗУМІТИ НАСТУПНЕ:
1) кістки на які діють м'язи (фіксація на кістках);
2) які суглоби знаходяться на шляху м'яза;
3) які осі обертання в суглобі перетинає м'яз і з якого боку від цієї
осі вона розташовується;
4) при якій опорі діє м'яз.

Бріжата І.А.
 ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
Загальна маса мускулатури людини
складає 30 – 35% маси тіла

-у новонароджених – 20 – 22%,
-у людей похилого віку – 25 – 30%.

У людини 656 м’язів.

Бріжата І.А.
 ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
М'язи у дітей ростуть повільно й за перші 6-7 років
життя їх маса збільшується на 4-5%.
Приріст м'язової маси відбувається у дітей в 7-12 років.
З 13 річного віку активно ростуть трубчасті кістки. М'язи
відстають у своєму розвитку від кісток підлітки в цей
період стають високими з довгими і тонкими м'язами.
З 16 до 18 років збільшується м'язова маса і вона
становить 35-40% маси тіла.
Після 50 років м'язова маса падає до 30% маси тіла.

Бріжата І.А.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Бріжата І.А.