Психологічна

самодопомога.
Дозрівання мозку та емоції.
Емоційні реакції в гострих стресових
ситуаціях.
Травматичний стрес та ПТСР.
Керування емоціями.
Техніки самодопомоги.
Дихальна гімнастика.
Нервово-м’язова релаксація.
Медитація. Аутотренінг.
Робота з страхами і тривожними думками.
Самодопомога - це можливість справлятися зі своїми
проблемами, знаходити шляхи іх вирішення.

ПРАВИЛИ САМОДОПОМОГИ:
- Дослухайтесь свого тіла;
- Використовуйте надійні джерела
інформації. Більше знаєш – менше
нервуєш!
- Встановіть ліміт на споживання
інформації. ОБЕРЕЖНО
ФЕЙКИ!!!
- Діліться достовірною
інформацією. Допомогайте іншим!
- Піклуйтеся про себе.
Відволікайтеся!
 Людський мозок – це найскладніший
механізм у нашому Всесвіті.

Людський мозок – це наш

персональний комп’ютер, який керує
нашим організмом, а також усіма
його процесами.
Мозок являє собою єдину систему, що складається з різних
ділянок і зон, які виконують різну роль у реалізації психічних
функцій. Анатомічні, фізіологічні та клінічні дані свідчать про
провідну роль кори великих півкуль в мозковій організації
психічних процесів.

Одним із важливих наукових досягнень виявилося відкриття про

спеціалізацію півкуль головного мозку.
 Права півкуля сприймає та обробляє інформацію
з довкілля цілісно, а ліва – послідовно

Праву півкулю умовно називають

«художником», тому що вона
найактивніша під час творчої
діяльності, сприймання ритму, рими,
інтонацій, під час просторового
орієнтування, розпізнавання емоцій,
запам’ятовування образів, зокрема й
людських облич.
Ліву півкулю умовно називають
«мислителем», і вона найактивніша
під час процесів логічного й
абстрактного мислення, обчислень,
вивчення мов.
 Спеціалізація півкуль відбувається не від самого
народження

Досліджуючи діяльність мозку в різновікових групах, учені

з’ясували, що спочатку обидві півкулі беруть участь у всіх
мозкових процесах.
До 6-7 років відбувається спеціалізація творчої правої півкулі,
а спеціалізація раціональної лівої півкулі завершується
приблизно до 9-10 років.
До цього ж віку дозріває і така структура головного мозку, як
мозолисте тіло, яке забезпечує тісний взаємозв’язок лівої та
правої півкуль.
 Кора мозку
Найважливіша ділянка
головного мозку називається
корою. У ній відбувається
процес мислення. Кора
обробляє інформацію про те,
що ми бачимо, чуємо,
нюхаємо і відчуваємо. Під
нею знаходяться шари, які
мають справу з більш
фундаментальними речами –
голодом, спрагою і відділ
емоціями. Ви використовуєте
кору, навіть коли читаєте ці
рядки.
Емоційний стан людини
впливає на передню частину
мозку. Виявлено, що негативні
емоції руйнують його. На
підставі експериментів вчені
відповіли на питання, який
головного мозку
відповідає за емоції. Ними
виявилися передній мозок і
мозочок.
 Емоція - це
психічний стан,
чуттєве переживання

Позитивні емоції:
інтерес, радість, ніжність,
задоволення, спокій,
здивування, захоплення
Негативні емоції:
гнів, лють,
заклопотаність, страх,
тривожність, відчай,
смуток
 Стрес (від англ. stress — напруга, тиск) Емоційні реакції в гострих
стресових ситуаціях
СТРЕС
Неспецифічна
реакція
організму
у відповідь на
дуже сильний
подразник

Стрес залежить від висунутих до нас вимог і нашої здібності їх

задовольнити. Ці вимоги часто надходять із зовнішніх джерел: сім’я, робота,
друзі, школа, тощо..
Але вони також можуть виникати всередині нас як протиріччя між тим, що
я повинен робити і тим, що я насправді в змозі робити.
ПОСИЛЕННЯ Симптоми стресу ВІДЧУТТЯ
ВТРАТИ
ТРИВОГИ КОНТРОЛЮ
НАД СОБОЮ
СОЦІАЛЬНИЙ ВИНИКНЕННЯ
ТИСК ПОЧУТТЯ
ВТОМИ
ВТРАТА НОВИНИ В
СТРАХ
ПОЧУТТЯ ЗМІ
ГУМОРУ
ПОГІРШЕННЯ
ПАМ’ЯТІ
НЕМОЖЛИВІСТЬ
ЗОСЕРЕДИТИСЯ ПОРУШЕННЯ ВТРАТА
НА ЧОМУСЬ СНУ ВПЕВНЕНОСТІ

НЕДОВІРА ДО
ВСЬОГО
СВІТУ ЗНИКНЕННЯ
АПЕТИТУ

ПІДВИЩЕНА
ДРАТІВЛИВІСТЬ
ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ
 НАСЛІДКИ СТРЕСУ
Центральна нервова й
ендокринна системи.
Під впливом хронічного стресу
ЦНС стає вразливою, що може
призвести до змін у поведінці,
стати причиною переїдання,
недоїдання, зловживання
алкоголем, наркотиками або до
соціальної абстиненції.
Респіраторна та
серцево-судинна системи.
При стресі у людини може
прискорюватись дихання, а це може
завдавати певні труднощі. Серце у
стані стресу також працює швидше.
Це сприяє підвищенню кров’яного
тиску. А постійна гіпертонія своєю
чергою посилює ризик інсульту й
серцевого нападу.
М’язова система.
При хронічному стресі
м’язи можуть перебувати в
постійній напрузі, а це
призводить до больових
відчуттів по всьому тілу.
Імунна система.
Гормони стресу роблять
імунну систему вразливішою
до вірусних захворювань, а це
може збільшувати час,
необхідний організму для
відновлення після хвороби
або травми.
Травна система.
Стрес, в тому числі хронічний,
впливає на те, як їжа
транспортується травною
системою. Залежно від
особливостей організму
наслідками бувають діарея,
закрепи, нудота, блювота
і болі в животі.
Репродуктивна система.
Від регулярного емоційного
виснаження під впливом стресу у
чоловіків може зменшуватись
рівень тестостерону.
У жінок може бути нерегулярна
менструація та посилитись больові
відчуття.
 ЯК ЗМЕНШИТИ СТЕС

Якщо негативні зміни в поведінці зберігаються протягом тривалого часу і

спричиняють серйозні проблеми в школі та дома, варто звернутись за
допомогою до спеціаліста.
 Що треба знати про
посттравматичний стресовий розлад

Посттравматичний стресовий
розлад (ПТСР) — це хронічне
порушення психічного стану,
що може розвинутися після
травматичної події.
 Як і в кого може розвинутися ПТСР

ПТСР розвивається в людей, що пережили неординарну,

загрозливу для життя чи гідності ситуацію:
ветерани війни;

цивільні, що перебувають в зоні бойових дій;

жертви сексуального та фізичного насильства;

полонені та жертви катування;

жертви торгівлі людьми, сексуального рабства;

жертви булінгу, в тому числі у школі;

свідки терактів;

люди, що перебували в зоні стихійного лиха;

люди, що перебували в зоні стихійного лиха.

 ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ПТСР
Постійні думки про травматичну подію. Вони виникають мимоволі, сняться.

Життя в повній бойовій готовності. Така людина миттю займається, дратується, тривожиться і
переймається думками про власну безпеку.

Уникнення згадок про травму — небажання говорити про подію чи бути поруч із людьми, що
про неї нагадують.

Панічні атаки: відчуття сильного страху, поверхневе дихання, запаморочення, нудота,

прискорене серцебиття і біль за грудиною.

Хронічний біль, головні болі, діарея, відчуття стиснення і печії за грудиною, судоми, біль в
попереку.

Недовіра: втрата довіри до людей і переконання, що світ небезпечний.

Негаразди в буденному житті: проблеми із роботою чи її пошуком, у школі чи стосунках.

Зловживання алкоголем, сигаретами та наркотиками.

Проблеми в стосунках
Суїцидальні думки.
Якщо такі думки виникають, скажіть близьким та зверніться за психологічною
підтримкою.
ЯК ЛІКУЄТЬСЯ ПТСР

Зберегти здатність
зважено й швидко приймати
рішення в умовах війни —
завдання номер один.
Адже саме це є основою
збереження власного життя й
допомоги іншим.
 Техніки
самодопомоги.

Війна виснажує нас

фізично та
психологічно. Попри те,
що наша психіка здатна
адаптуватися під будь-
які складнощі, кожен
день бойових дій у
рідній країні пережити
надзвичайно складно. У
цей непростий час варто
підтримувати себе,
рідних та близьких. Це
життєво необхідно для
того, щоб зберегти
здоров’я – фізичне та
психологічне.
Техніки самодопомоги.
Техніки самодопомоги.
Техніки самодопомоги.
Техніки самодопомоги.