Андрей Шептицький-

політичний чи
релігійний діяч?
Діяльність Шептицького

Вивченню життя та діяльності Андрія Шептицького присвячено

чимало праць. В основному вони стосуються його церковної та
громадської діяльності. Суспільно-політична діяльність митрополита є
недостатньо дослідженою. Андрей Шептицький не належав до
жодної політичної організації, не брав участі у здобутті політичної
влади, не заявляв про свої політичні амбіції. Більше того, не брав
навіть участі у політичній діяльності як виборець. Однак до
політичного життя він мусив бути дотичним, хоча все життя цього
уникав. А оскільки митрополит Андрей Шептицький спонукав до
формування українського політичного середовища на фундаменті
християнських католицьких цінностей і націонал-демократичної
політичної традиції, наголошує співрозмовник, то часто його
душпастирську місію плутають із політичною діяльністю.
Діяльність митрополита

Майже півстоліття Шептицький був головою (митрополитом)

Української греко-католицької церкви. Його резиденція
знаходилася у Львові. Нащадок вельможного українського роду,
що бере свій початок з ХІІІ століття, митрополит Андрей присвятив
життя служінню українській Церкві та народу. Він реорганізував
церкву у парафіях своєї єпархії. Під його егідою в українські села
прийшла освіта. Школи, лікарні на Галичині будували за кошти
родини Шептицьких.
 Що зробив Шептицький,як митрополит
Розбудова Церкви:
▪ запровадив живу українську мову у церковне богослужіння
▪ висвятив на московського греко-католицького єпископа отця Леоніда
Федорова;
▪ створив білоруську єпархію УГКЦ
▪ на кінець 1930-х рр., після 35-ти років митрополичого служіння Андрея
Шептицького, УГКЦ нараховувала 3040 парафій і більше 4-х мільйонів
віруючих.
▪ Створив Український католицький інститут церковного з’єднання ім.
Йосифа-Веніаміна Рутського.
▪ Заснував Львівську греко-католицьку богословську академія
Політична діяльність
Але як не як митрополит брав участь у політичному житті, а саме митрополита Андрея
було обрано членом Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки,
почесним президентом Української Національної Ради у Львові, а згодом –
Всеукраїнської Національної Ради. Засуджуючи політику пацифікації в Галичині,
Шептицький закликав польський уряд припинити репресії по відношенню до
українців, зупинити переслідування православних священиків і руйнування
православних церков. Андрей Шептицький не залишився осторонь тих процесів, що
відбувались на підрадянській Україні. Разом з іншими єпископами різко засуджував
Голодомор 1932–1933 років. Започаткував акцію зі збору допомоги для голодуючих на
Наддніпрянщині. Радянський уряд від цієї допомоги відмовився. 7-8 травня 1919 р. у
Станіславі відбувся з’їзд релігійних діячів, який за дорученням митрополита скликав
єпископ Григорій Хомишин. Учасники засідання з’їзду (в ньому брало участь понад 200
священиків) закликали духовенство і вірних самовіддано працювати й захищати
незалежність ЗУНР. Найбільшим політичним досягненням Шептицького стала в 1914 р.
домовленість з польською стороною про виборчу реформу, яка б збільшила політичне
представництво українців у галицькому сеймі. Здійснити її завадила війна .
 Висновок
Отже, політична діяльність митрополита Андрія Шептицького значна і
багатопланова. Він домагався рівних політичних прав для українців Австро-
Угорської імперії, палко підтримував проголошення ЗУНР, відстоював право
українського народу на власну державу перед представниками Антанти у 1921 р.
Наважувався апелювати до найвищих інстанцій Польщі, а згодом - СРСР,
захищаючи права віруючих і священнослужителів. Німецька окупація не
виправдала надії Шептицького на створення в Україні принаймні крайового
самоврядування, після чого він рішуче рве зв’язки з нею. Мрія про незалежну
Українську державу назавжди залишилась для митрополита мрією. Загальна
позиція митрополита у політичних справах: закликає духовенство не ув'язуватися в
політику і сам подає приклад; як галицький митрополит він був депутатом
віденського парламенту і галицького сейму, але в стінах обох цих шановних
закладів до 1914 р. з'явився лише двічі і обидва рази виступав не на політичні, а на
освітянські теми. Тому Андрей Шептицький був як і політик, так і митрополит і
зробив великий внесок в історію України.