Філософія і релігія

Вступ до філософії
Науки про релігію
• Філософія релігії
• Історія релігії
• Психологія релігії
• Соціологія релігії
• Географія релігії
Предмет філософії релігії

?
Релігія як феномен
Два способи говорити про Бога в європейській інтелектуальній традиції:

1. богослов'я
• немає позаконфесійного богослов'я
• основа – Одкровення, викладене у священних писаннях чи містичних
переживаннях релігійних провідників

2. філософія релігії
• опирається на розум
• універсальна
• намагається відповісти на питання про існування Бога та окреслити, яким він є
Аргументи на користь існування Бога
Онтологічний (1)
Ансельм Кентерберійський (1033-1109)
Бог – це «сутність, понад яку нічого досконалішого неможливо
помислити» ( 2 і 3 гл. «Прослогіону»).

• Бог — це найдосконаліша істота, яку можна уявити

• Ідея Бога присутня в нашій свідомості
• Істота, яка присутня і в свідомості, і в реальності, досконаліша за ту, яка
присутня лише у свідомості
• Якщо Бог існує лише у свідомості, то ми можемо уявити більш
досконалу істоту, яка існує і в реальності
• Ми не можемо уявити щось досконаліше за Бога
• Тому Бог існує
Аргументи на користь існування Бога
Онтологічний (2)
Рене Декарт (1596-1650)
Заперечувати факт мислення неможливо: "Cogito ergo sum"
(мислю, отже, існую).
Яке поняття в людському мисленні є найяснішим і абсолютно
чітким? Таким поняттям є Бог, бо немає людини, яка би не мала у
своєму розумі поняття Бога, незалежно від її релігійних
переконань.
Якщо людина має чітке і ясне поняття Бога, а з досвіду людина не
може отримати жодне чітке і ясне поняття, бо в усьому, що вона
спостерігає в досвіді, вона може сумніватися, то це знання мусить
бути апріорним. Це означає, що сам Бог вклав у людський розум
знання про себе.
Критика онтологічного аргументу
• Монах Гауніло: аргумент про найкращий острів
• Тома Аквінський: людина не може пізнати природу Бога
• Девід Г’юм: емпіричний брак аргументів, відсутність доказових
міркувань, неспроможність ідеї обов'язкового існування чого-небудь
• Імануїл Кант: аналітичне чи синтетичне судження? Аналітичне – це
просто тавтологія, синтетичне – невірне, бо існування Бога не є
включене у визначенні Бога
• Данбар Брод: абсолютно досконала істота неможлива – її
характеристики взаємовиключаючі (всемогутній, всезнаючий і
морально досконалий)
Критика онтологічного аргументу
Дуглас Гаскін:
• Створення світу – найчудесніше досягнення, яке можна уявити
• Ступінь величі досягнення залежить від якості самого досягнення і можливостей
творця: чим обмеженіший творець, тим видатніший результат
• Якщо Всесвіт — творіння існуючого творця, ми можемо уявити в розумі ще
досконалішу істоту — творця, який створив все неіснуюче
• Існуючий Бог не буде істотою, досконалішою за яку неможливо уявити, тому що
неіснуючий Бог буде ще досконалішою і могутнішою істотою
• Отже, Бог не існує

Критика Гаскіна: див. Oppy, Graham. Ontological Arguments. Stanford Encyclopedia of

Philosophy (8 February 1996; substantive revision 15 July 2011).
Аргументи на користь існування Бога
Космологічний
Тома Аквінський (1225-1274): quinque viae (п'ять шляхів)
● Перший аргумент – рух у світі. Мусить існувати якась першопричина
будь-якого руху.
● Другий аргумент – сутність, яка була би першопричиною всього сущого.
● Третій аргумент: з факту існування випадкових речей випливає
необхідність існування якоїсь обов'язкової сутності, яка надає сенсу
виникненню і зникненню випадкових речей.
● Кожна субстанція має якусь ступінь досконалості. На вершині цієї
ієрархічної піраміди субстанцій повинна знаходитись така субстанція, яка
б характеризувалась абсолютною досконалістю.
● Все у світі має свою ціль і до неї прямує. Ціллю всього сущого, яка
встановлює закономірності, є Бог.
Критика космологічного аргументу
• Фізика і природознавство XVIII-ХІХ ст: світ безмежний у часі і
просторі
• Якщо світ вічний, то це означає, що він завжди існував і ніколи не
виникав. Отже, світ не потребує ніякої причини
Сучасна фізика «за» космологічний
аргумент
1) Теорія ентропії
• Відповідно до законів термодинаміки, у світі діють процеси
рівномірного розподілу тепла
• Стану ентропії світ ще не досягнув: існують більш теплі і менш
теплі точки (напр., температура Сонця вища за температуру Землі)
• Процес розподілення тепла колись розпочався. Він розпочався в
момент виникнення світу
• Отже, світ не існував вічно, а була така точка світу, коли світ виник
Сучасна фізика «за» космологічний
аргумент
2) Теорія великого вибуху (Big Bang Theory)
• Закон Леметра-Габбла: галактики постійно віддаляються одна від
одної за певними принципами
• Отже, світ виник внаслідок вибуху якоїсь мікрочастинки
приблизно 13,8 млрд. років тому.
• В минулому існувала така точка часу, коли світ з'явився: світ має
свій початок у часі
Інші аргументи
• Design Argument - настільки розумний проєкт як Всесвіт повинен бути плодом
розумного дизайнера
• Моральний аргумент Імануїла Канта (1724-1804): без Бога мораль неможлива,
бо якщо немає інстанції, яка би легітимізувала закон і простежила за його
виконанням, то немає й закону. "Зоряне небо, що наді мною, і моральний Закон
у мені – ось що переконує мене в бутті Бога".
• Кумулятивний аргумент Річарда Свінберна (книга «Існування Бога», 1979): слід
сприймати тезу існування Бога як наукову гіпотезу та акумулювати всі можливі
аргументи "за" і "проти". Якщо гіпотеза існування Бога продовжує існувати
впродовж усієї історії людства і є переконливою для переважної більшості
людей, то це означає, що її вихідна вірогідність висока. Вона вища за ½. Згідно з
теорією ймовірності, кожен із можливих аргументів в користь релігійної віри
посилює вірогідність гіпотези існування Бога.
Інші аргументи
• Парі Паскаля (Блез Паскаль, 1623-1662): вибір вірити чи ні – наче парі, який
людина може виграти чи програти. Існує чотири комбінації такого парі:
• якщо людина обирає релігію, і якщо Бог насправді існує, то людина отримує «все +
вічність»;
• якщо людина обирає релігію, а Бога немає, то людина нічого не виграє, але й нічого не
програє;
• якщо людина не обирає релігію, а Бога немає, то людина також нічого не виграє, але й
нічого не програє;
• якщо людина не обере релігію, а Бог є, то вона втрачає «все + вічність».
В будь-якому випадку краще обирати віру в Бога.
• Бог як базове переконання (Алвін Платінґа, нар. 1932): жоден аргумент не може
бути достатнім доказом існування Бога, оскільки релігійна віра насправді
основується не на раціональній безумовності, ані на досвіді. Вона є базовим
переконанням віруючих людей і випливає зі здорового глузду.
Атрибути Бога
Бог – найвища досконалість
• Існує три сфери прояву будь-якої розумної сутності: мораль,
пізнання та діяльність.
• Атрибутом Бога в царині моралі є його моральна досконалість.
Якщо Бог є найвищою сутністю, то у сфері моралі він є
найдобріший.
• Якщо Бог є найвищою сутністю, то у сфері пізнання він є
всезнаючий.
• Атрибутом Бога в царині діяльності є досконалість його дій. Якщо
Бог є найвищою сутністю, то у сфері діяльності він є всемогутній.
Теодіцея (18 ст.)
П'єр Бейль (1647-1706): Якщо у світі є зло, то чому Бог його не виправляє?
Наявність у світі зла суперечить якомусь із трьох атрибутів Бога:
• Бог знає, що у світі є зло, може знищити зло, але не робить цього, бо він не
хоче це зробити, а це означає, що він не є добрим.
• Бог хоче, щоби у світі не було зла, може його знищити, але не робить цього,
бо він не знає, що у світі є зло, а це означає, що він не всезнаючий.
• Бог не хоче, щоби у світі було зло, він знає, що у світі є зло, але не знищує
його, бо не може це зробити, а це означає, що він не всемогутній.
• Отже, Бог не має якогось із трьох названих атрибутів, а якщо так, то Він не є
сутністю, понад яку ніщо вище неможливо помислити.
Теодіцея (18 ст.)
Вільгельм Ґотфрід Ляйбніц (1646-1716):
• книжка "Розвідки про Теодіцею на благо Боже, свободу людини і
походження зла» (1710)
• ввів термін "теодіцея", який походить від грецький слів θεός (Бог) і
δίκη (справедливість), і може бути перекладений як «захист Бога»,
«виправдання Бога»
• теодіцея - практична навчальна дисципліна, яка вивчає
можливості використання здобутків філософії релігії, зокрема
релігійних аргументів, у полеміці проти атеїзму.
Чому існує зло?
• Моральну оцінку можуть мати тільки вільні вчинки
• Вчинки рослини або тварини не можуть бути оцінені як добрі або злі
• Людські вчинки можуть бути добрими і злими, оскільки Бог створив людину
вільною.
• Отримавши свободу, людина отримала можливість обирати власний
життєвий шлях і власний спосіб поведінки в будь-якій ситуації
• Моральне зло є наслідком неправильної реалізації людської свободи, а не
наслідком Божої бездіяльності
• Виправлення зла у світі Бог здійснює вихованням людини і формуванням її
високоморальних ціннісних орієнтирів. Будь-яке пряме втручання Бога у
проблему зла було би позбавленням людини її свободи, а тому й людськості.
Релігія і прагматизм
Чарльз Сандерс Пірс (1839-1914), Вільям Джеймс (1842-1910) та Джон Дьюї (1859-1952):
• критерієм істинності будь-якої теорії є її дія
• релігія є необхідним аспектом людського життя, позаяк вона корисна людині
віруючі люди будують міцніші сім'ї, ніж не віруючі, і значно частіше відчувають себе
щасливими у сім’ї
діти в релігійних сім'ях виростають психологічно і емоційно міцнішими
віруючі люди частіше відчувають себе щасливими та менш схильні до психічних
розладів.
віруючі краще соціалізовані та відкриті на контакт зі соціумом
віруючі більш віддані своїм обов'язкам та виконують їх з більшою жертовністю, ніж
невіруючі
віруючі менше схильні до злочинів
Атеїстичні дефініції релігії
1) Людвіґ Фойєрбах (1804-1872):
• Бог як проекція
• «Тиїзм»
2) Марксизм - Карл Маркс (1818-1883) і Фрідріх Енгельс (1820-
1895):
• релігія – опіум народу
• «надбудова»
3) Фройдизм - Зіґмунд Фройд (1856-1939):
• релігія і мораль – результат витіснення надсвідомого