10 PDF

Міністерство охорони здоров'я України
Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти

Вінницький державний медичний університет їм. М.І.Пирогова
Вінницький медичний коледж ім. акад. Д.К. Заболотного
МЕДСЕСТРИНСТВО В ПЕДІАТРІЇ
Частина 2
«Догляд за хворими дітьми
старшого віку»
для медичних училищ та коледжів
по спеціальності "Сестринська справа"
Навчальний посібник
Під редакцією В.С.Тарасюкл
Затверджено
Центральним методичним кабінетом
з вищої медичної освіти МОЗ України
як навчальний посібник для студентів
вищих медичних закладів освіти
І-ІІ рівнів акредитації
- — -
!
Київ — Вінниця
1999
Автори: В.С.Тарасюк, кандидат медичних н а у к , доцент,
Заслужений лікар України
Г.Г.Титаренко,
Т.І.Летута,
О.О.Акчуріна,
Н.В.Титаренко,
О.А.Куркова,
A.Л.Швець,
B.П.Кочкудан
Навчальний посібник для студентів медичних училищ та коледжів.

Під редакцією В.С.Тарасюка.
Рецензенти:
- П.СМощич, а к а д е м і к , д о к т о р медичних наук,
професор
— О.І.Гнатюк, д о к т о р медичних наук, п р о ф е с о р
Редакційно-видавнича група:
Відповідальний редактор — професор В.С.Компанець
Редактор — доцент О.М.Недорізанюк
Секретар — к.пс.н. Н.Д.Корольова
Тарасюк B.C., Титаренко Г.Г., Летута Т.І. та ін. Медсестринство в

педіатрії. Частина 2. Догляд за хворими дітьми старшого віку: Для
медичних училищ та коледжів по спеціальності "Сестринська справа":
П о с і б н и к / П і д ред. В.С.Тарасюка. — Київ; Вінниця: МОЗ України та ін.,
1999. - 260 с.
ISBN 966-573-158-0 ф Вінницький медичний коледж

ім. акад. Д.К. Заболотного, 1999
© Тарасюк B.C.,Титаренко Г.Г.,

Летута T.J., Акчуріна О.О.,
Титаренко Н.В., Куркова O.A.,
Швець А.Л., Кочкудан В.П..
1999
2
Зміст
Зміст
Розділ І. Загальні положення '. 7
Загальні положення про організацію і проведення
комплексу санітарно-протиеиідемічних заходів у
дитячих стаціонарах 7
Розділ 2. Захворювання системи кровообігу 9
Природжені вади серця 9
Визначення 9
Чинники 9
Класифікація 10
Клінічні прояви. 10
Оцінка стану 13
План сестринського догляду 13
Реалізація плану догляду 14
Оцінка результатів 18
Ревматизм 19
Чинники 19
Клінічні прояви 21
Розділ 3. Захворювання системи кровотворення і крові 40
Лейкози 40
Визначення — • -•-— - 40
Чинники - 40
Класифікація «••>"•— 40
Клінічні прояви . 40
План сестринського догляду — - 42
Гемофілія — 49
Чинники - - 50
. : : З
Зміст
Геморагічний васкуліт 58
Чинники ....58
Класифікація ---••• 59
Клінічні прояви - 59
Тромбоцитопенічна пурнура 65
Визначення - 65
Чинники 65
Класифікація ..66
Реалізація плану догляду '71
Розділ 4. Захворювання органів сечовиділення 72
Гломерулонефрит 72
Чинники 72
Оцінка результатів догляду 91
Пієлонефрит 92
Чинники ;> 93
Розділ 5. Захворювання органів травлення 110
Стоматити.... 110
Чинники 110
Класифікація : 110
4
Зміст

Хронічний гастрит 118
Чинники 118
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки ......... 133
Визначення — 133
Чинники 134
Реалізація плану догляду і - • • 142
Дискінезія ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ 162
Чинники ....;... 153
Класифікація ....і.... 154
Клінічні прояви - - 164
Оцінка стану - - 155
План сестринського догляду - 155
Хронічний холецистохолашіт 161
Чинники 161
Клінічні прояви -• 162
Оцінка стану - - 163
План сестринського догляду - 164
• Хронічний коліт 170
Чинники 170
5
Зміст
Клінічні прояви - 171
Оцінка стану - 172
Панкреатит ••• 177
Чинники 177
Класифікація — — . . . . . . . . . 178
Реалізація плану догляду — 183
Розділ 6. Захворювання ендокринної системи 186
Цукровий діабет • 186
Визначення - 186
Чинники 186
Класифікація — 188
Клінічні прояви.... — 188
. , Реалізація плану догляду 197
: ; Оцінка результатів 202
Розділ 7. Гельмінтози 209
Чинники 209
Аскаридоз ' 210
.Ентеробіоз 211
з Клінічна прояви 211
Трихоцефальоз 212
Розділ 8. Тестові завдання 217
Розділ 9. Контрольні ситуаційні задачі 248
Додаток 1. Відповіді на тестові завдання 255
Додаток 2. Відповіді на ситуаційні задачі 257
Література -259
6
Розділ 1. Загальні положення
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
них заходів у
Весь працюючий персонал повинен бути
ний облік для своєчасного виявлення і лікування хронічних за-
лихоманкою не має права приступати до роботи.

Перед початком роботи в стаціонарах для
: грудного віку :
одягу та:
та для дітей грудного віку ма-
маніпуляцій (за-
пункція, венесекція та інші).
: маніпуляціях, які нов'і

' (підмивання,
- тощо), руки і
і з одноразовим милом. Після цього руки :
або руї
Пункт 2.
При всіх маніпуляціях, які пов'язані з доглядом за ;
дженим або хворою дитиною (обробка залишка пуповини, пупко-
вої рани, обробка слизових оболонок новонародженого, годування
: зонд, тощо), руки миють проточною водою, щіткою з
протягом 1 хвилини. Після цього руки
і обробляють одним з ,
Для обробки рук використовується хлоргексидин біглюконат, де-
гмін, дегміцид , йодопірон, 70° етиловий спирт. Наприклад: оброб-
му розчині хлоргексидину біглюконату, протягом о
7
Пункт 3.
При виконанні всіх ін'єкцій, складних маніпуляцій (люмбаль-
ніі пункція, замінне переливання крові, тощо) руки обробляють
0,2% розчином еульфахлорантину, потім руки миють проточною
ною серветкою, обробляють 70" спиртом і одягають стерильні ґумові

рукавички, які достають із одноразового пакета.
Е "К.Г '
8
Розділ 2. Захворювання системи кровообігу
РОЗДІЛ 2. ЗАХВОРЮВАННЯ СИСТЕМИ

КРОВООБІГУ
Природжені вади серця
Втзиа чеппя
Природжені вади серця — це аномалії морфологічного розвит-
ку серця і кровоносних судин, які виникають на 2 - 8 тижнях
вагітності під час порушення ембріогенезу.
Серед вад розвитку внутрішніх органів природжені вади серця
займають друге місце після аномалій ЦНС і зустрічаються з час-
тотою 0,3-0,8% серед новонароджених дітей. Серед природжених
вад серця з найбільшою частотою зустрічаються такі вади: відкрита
артеріальна протока - з частотою 10-25%, дефект міжпередсердігої
перетинки - з частотою 8-16% , дефект міжшлуночкової перетин-
ки - з частотою 16-26%, коарктація аорти 15%, тетрада Фалло -
11-16%.
Частота патології в ранньому дитячому віці, тяжкий перебіг,
несприятливий прогноз в деяких випадках обумовлюють важли-
вість раннього виявлення природжених вад серця і судин, своєча-
сне направлення хворих дітей в спеціалізовані кардіологічні цен-
три.
Чинники
Головні чинники, пов'язані з дефектами генетичного коду
і порушенням ембріогенезу, які виникають внаслідок алкоголіз-
му, цукрового діабету, тиреотоксикозу, вірусних інфекцій (особли-
во краснухи, грипу, анґіни, інфекційного гепатиту), перенесених в
перші місяці вагітності, хронічних інфекцій (туберкульоз, токсо-
плазмоз, сифіліс), застосування деяких лікарських препаратів.
Сприятливі чинники пов'язані із спадковістю. Вади се-
рця супроводжують хромосомні хвороби (синдром ПІершевеько-
го-Тернера, Морфапя, хворобу Дауна) та аномалії розвитку інших
органів, що зустрічаються в поколіннях у деяких членів однієї
родини. - .- - -
9
І
II група вади серця з

(коарктація аорти).
III група (тріада та
тетрада Фалло).
Клінічні прояви
збільшеним кровообігом
народжені дитини у 40% хворих. У більшості діагностується у віці

2-5 років.
Хворі скаржаться на задишку, втомлюваність, інода націль, у
серці. Підчас об'
а) при огляді
:талія серця;
в) при аускультації - акцент і розщеплення II тону над ле-
геневою артерією, короткий систолічний шум в II - III
межребір'ї зліва від грудини;
пертрофії правого шлуночка, збільшення правого перед-

сердя, випинання дуги легеневої артерії, розширення ко-
ренів легень і збільшення судинного малюнка у легенях;
д) на ЕКГ - гіпертрофія правих відділів серця, аритмія, па-
роксизмальна тахікардія, блокада правої ніжки пучка
Пса.
Дефект міжшлуночкової перетинки діагностується зразу після
: проявляються з 2-4
: цієї вади серг таїть від роз-
ташування і розмірів дефекту. Невеликий дефект у
: (хвороба Роже) практично не
У хворих дітей з'

діти відстають у
"Під час об'
10
Розділ 2. а
а) при огляді - блідість шкіри та ціаноз губ, серцевий «горб«,

пульсація в епігастрії;
б) при перкусії - межі серця значно розширені
в) при аускультації серця - акцент II тону над
грубий систолічний шум в III - IV міжребір'ї,
: в усі точки серця. У більшості хворих
одночасно визначається при пальпації систолічне
г) при аускультації легень - вологі хрипи, які вказують на

перевантаження малого кола кровообігу;
шлуночків і лівого передсердя, розширення легеневої

артерії і її гілок, збільшення судинного малюнка у леге-
нях;
на ЕКГ - ознаки гіпертрофії і перевантаження всіх ка-
діаметру клінічно прояв-
ні сть.
при огляді - блідість шкіри, серцевий «горб»;

при пальпації - посилений і розлитий серцевий по-
штовх з систоло-діастолічним тремтінням;
АТ - артеріальний тиск з великим пу-
(систолічний нормальний, а діасто-
лічний низький і ще більше знижується в положенні
стоячи);
г) при перкусії - розширення меж серця вліво й вверх;
д) при аускультації - посилення, а іноді розщеплення II тону
над легеневою артерією, шум швидко зростає і стає
систоло-діастолічним «машинним» в И-ІІІ межребірі'ї
зліва від грудини, проводиться на всі інші точки і <
столічним, а в термінальній стадії шум повністю зни-
ж) на ЕКГ - гіпертрофія та перевантаження лівого шлуно-
Стеноз отвору аорти діагностується у віці 5-15 років. Діти ска-

/, головокружіння, запаморочення, біль у серці,
11
12
б) при пальпації - серцевий «горб» (діагностується рано);

в) при перкусії - межі серця помірно розширені вліво;
г) при аускультації - послаблений II тон над легеневою ар-
терією, грубий систолічний шум в II-III межребір'ї зліва
від грудини;
д) при вимірюванні АТ - знижений систолічний і пульсо-
вий тиск;
є) рентгенологічно - серце має вигляд «дерев'яного череви-
ка», лівий контур серця припіднятий за рахунок гіпер-
трофії правого шлуночка. Легеневий малюнок нечіткий,
корені легень вузькі;
ж) на ЕКГ - електрична вісь відхилена вліво, ознаки гіпер-
трофії правого шлуночка, гіпоксії міокарда.
Особливістю природжених вад серця 3-ої групи зі зменшеним
легеневим кровотоком є гіпоксемічні напади задухо-ціанотично-
го синдрому. Для цих вад серця є характерним те, що діти
приймають вимушену позу - сидять напочіпки.
Оцінка стану
Оцінка стану хворої дитини проводиться на основі таких ознак:
поява в перші місяці і роки життя задишки, ціанозу, деформації
грудної клітки в ділянці серця; відставання дитини у фізичному
і психомоторному розвитку, диспропорційність розвитку плечово-
го поясу та нижніх кінцівок; наявності постійного, грубого систо-
ло- діаетолічного шуму, який проводиться на спину і виявляється
в перші два роки життя. Діагностиці захворювання допомагають
рентгенологічне дослідження, ЕКГ, ФКГ. В кардіологічних центрах
проводиться зондування порожнин серця, ангіовентрикулографії.
Медична' сестра разом з батьками хворої дитини формулює
проблеми і складає план сестринського догляду.
Шлам сестринського догляду
ПРОБЛЕМА
Задишка, розвиток ціанозу під час навантаження.
Причина
Природжена вада серця.
Мета очікуваного результату

Поліпшити роботу серця.
13
'і
Дії медсестри, втручааня

1. Систематично спостерігати за хворою дитиною.
2. Визначити оптимальний строк для хірургічного втручан-
ня.
3. Налагодити оптимальний емоційний та руховий режим
для хворої дитини.
4. Проводити аерогено- та оксигенотерапію.
5. Проводити консервативне лікування за призначеною ліка-
рем-кардіологом схемою лікування серцевими глікозида-
ми, діуретинами, вітамінами, препаратами калію, АТФ.
ПРОБЛЕМА
Задухо-ціанотичяий напад.
Лрвчшша.
Природжена вада серця. Розвиток гіпоксемічного нападу.

Ліквідувати гіпоксемію. Поліпшити роботу серця.
Дії медсестри, втручання

1. Надати тілу дитини підвищеного положення.
2. Провести інгаляцію зволоженим киснем.
3. Створити в кімнаті, де знаходиться дитина, комфортні умо-
ви.
4. За призначенням лікаря внутрішньої«'язово вводити про-
медол та кордіамін.
5. Налагодити внутрішньовенне краплинне введення глюко-
зо-сольових розчинів.
6. За показанням переводити дитину на апаратне дихання.
Реалізація плану догляду

Допомога при непритомності
I. Місце проведення:
дитячий стаціонар, поліклініка, вдома.
II. Оснащення робочого місця:
1. Грілки.
2. Нашатирний спирт.
3. Киснева подушка, апарат Боброва.
4. Лікарські препарати в ампулах: 10% кофеїн.- 1 ші, 10%
14
коразол — 1 м.л, 0,1% адреналін гідрохлорид - Імл, 5%

ефедрин - 1 мл, кордіамін - 1 мл, 0,06% корглікон - 1
мл, 0,05% строфантин - 1 мл, 2,4% еуфілін - 10 мл, ла-
зикс - 1 мл, преднізолон - 1 мл, 2,5% аміназин - 1 мл,
кокарбоксилаза, 5% аскорбінова кислота - 1 мл, 10%
кальцію глюконат - 10 мл, 2% розчин супрастину - 1
мл; флакони серцевих глікозидів: лантозид - 10 мл,
адонізид - 10 мл, корвалол - 10 мл та інші.
5. Апарат ПІВЛ.
6. Стерильний столик, на якому ватні кульки (20-25 шт.),
пінцети (3-4 шт.), спирт 96° — 10 мл, одноразові шприци
(2-3 шт.), стерильний лоток, лоток для забруднених пін-
цетів, склянка для забруднених ватних кульок.
7. Два стерилізатори з 5% розчином хлораміну для про-
мивання голок і шприців і замочування їх на 1 годину.
III. Попередня підготовка до виконання навику:
Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 8).
Встановити діагноз по клінічним симптомам: виникнення слаб-
кості, запаморочення, нудоти, іноді блювання, короткочасна втрата
свідомості до 1 хвилини. У дитини шкіра бліда, брадикардія, ди-
хання рідке.
IV. Основний етап виконання:
1. Покласти дитину таким чином, щоб голова була нижче
тулуба.
2. Забезпечити свіже повітря.
3. Звільнити грудну клітку від тісного одягу.
4. Обприскати холодною водою обличчя і груди дитини, під-
нести тампон з нашатирним спиртом до носу дитини на
відстані 7-10 см. (Можна використовувати оцтову кис-
лоту).
5. Хвору дитину зігріти грілками, дві грілки покласти з
обох боків тулуба, одну грілку до ніг.
6. Підшкірно ввести 10% розчин коразолу, або 10% розчин
кофеїну, або кордіамін тощо. Кожен розчин дозується -
ОД мл на рік життя.
7. Якщо непритомність триває більше, ніж одну хвилину, по-
чати проводити штучну вентиляцію легенів.
Допомога при колапсії

15
1. Грілки.
4. Лікарські, препарати в ампулах: 10% кофеїн - 1 мл, 10%
коразол - 1 мл, 0,1% адреналін гідрохлорид - Імл, 5%
ефедрин - 1 мл, кордіамін - 1 мл, кордіамін - 1 мл, 0,06%
корглікон - 1 мл, 0,05% строфантин - 1 мл, 2,4% еуфі-
лін - 10 мл, лазикс - 1 мл, преднізолон - 1 мл, кокарбо-
ксилаза, 5% аскорбінова кислота - 1 мл, 10% кальцію
глюконат - 10 мл; флакони серцевих глікозидів: лан-
тозид - 10 мл, адонізид - 10 мл, корвалол - 10 мл та інші.
5. Апарат ШВЛ.
6. Стерильний столик, на якому ватні кульки (20-25 шт.),
пінцети (3-4 піт.), спирт 96 - 10 мл, одноразові шприци
цетів, склянка для забруднених ватних кульок.
мивання голок і шприців і замочування їх на 1 годину.
Встановити діагноз по клінічним симптомам: швидке зниження
артеріального тиску, стан швидко погіршується, з'являється слаб-
кість, блідість шкіри, кінцівки холодні, шкіра вкривається холод-
ним, липким потом, пульс ниткоподібний, дитина втрачає свідомість.
1. Покласти дитину таким чином, щоб голова була нижче
тулуба, підняти нижній кінець ліжка.
2. Зігріти дитину грілками.
3. Негайно ввести один з судинних засобів: 0,1% розчин
адреналіну гідрохлориду, 5% розчин ефедрину, 1% роз-
чин мезатону, 10% розчин кофеїну тощо. Розчин вводи-
ти підшкірно в дозі 0,1 мл на рік життя.
4. 0,1% розчин адреналіну гідрохлориду в дозі 0,2-0,7 мл
можна вводити внутрішньовенно з ізотонічним розчи-
ном-хлориду натрію (5-10 мл), із 20% розчином глюко-
зи (20-40 мл), з кокарбоксилазою - 25 мг.
5. Після нормалізації артеріального тиску внутрішньовенно
ввести 0,06% розчин корглікону - 0,1 мл на рік життя
( але не більше 0,5 мл) з ізотонічним розчином натрію
хлориду.
6. Якщо дитина в свідомості можна, давати серцеві гліко-
зиди в краплях: лантозид, адонізид, корвалол тощо. (1
крапля на рік життя per os).
16
7. Для відновлення обсягу циркулюючої крові внутрішньо-

венно вводити замінники крові: 5-10% розчин альбумі-
ну - 7-10 мл/кг маси, желатіноль - 5-10 мл/кг маси,
плазму - 5-10 мл/кг маси, реополіглюкін або гемодез -
5-10 мл/кг маси. Розчини вводити повільно краплин-
но-, після чого призначити краплинне введення глюкозо-
сольових розчинів.
8. В тяжких випадках призначати кортикостероїдну тера-
пію.
Допомога ири набрякові легенів

дитячий стаціонар, в домашніх умовах.
1. Грілки.
4. Лікарські препарати в ампулах: 10% кофеїн - 1 мл, 10%
^ коразол - 1 мл, 0,1% адреналін гідрохлорид - Імл, 5%
ефедрин - 1 мл, кордіамін — 1 мл, 0,06% корглікои - 1
мл, 0,05% строфантин - 1 мл, 2,4% еуфілін - 10 мл, ла-
зикс - 1 мл, преднізолон - 1 мл, 2,5% аміназин - 1 мл,
кокарбоксилаза, 5% аскорбінова кислота - 1 мл, 10%
кальцію глюконат — 10 мл; флакони серцевих глікози-
дів: лантозид ~ 10 мл, адонізид - 10 мл, корвалол — 10
мл та інші.
5. Апарат ПІВЛ.
6. Стерильний столик, на якому ватні кульки (20-25 шт,),
пінцети (3-4 шт.), спирт 96° — 10 мл, одноразові шприци
цетів, склянка для забруднених ватних кульок
мивання голок і шприців і замочування їх. на 1 годину.
Встановити діагноз по клінічним симптомам: виділення піни-
стого. харкотиння рожевого або жовтуватого кольору, зростання
задишки, кашель, клекочуче дихання, ціаноз, тахікавдія.
/IV. Основний .етап виконання:
1. Надати дитині підвищеного положення в ліжку.
2. Постійно відсмоктувати рідину з верхніх- дихальних
шляхів за допомогою_електровідсмоктувача. ,. •
3. Проводити інгаляції шйогтештеію.-кисшд, пропущеного
! : 17
через 20-40° спирт або 10% розчин антифомсилану. Ки-

сень подавати через носовий катетер, маску або інтуба-
ційну трубку.
4. Внутрішньовенно ввести 0,06% розчин корглікону або
0,05% розчин строфантину по 0,1 мл/рік життя (не біль-
ше 0,5 мл) з 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду
для поліпшення скоротливої здатності міокарду.
5. З метою зменшення венозного приливу до правого шлу-
ночка внутрішньовенно ввести лазикс - 1-3 мг/кг маси
або 2,4% розчин еуфіліну - 3 мг/кг маси.
6. З цією ж метою застосовувати гіпотензивні препарати:
5% розчин пентаміну - 0,1-0,2 мл, розведеного у 20 мл
ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину
глюкози.
7. Вводити препарати кальцію, аскорбінову кислоту, анти-
гістамінні препарати, кортикостероїдні препарати, седа-
тивні засоби.
8. Обмеження рідини і натрію.
Оцінка результатів
Оцінка результатів спостереження та консервативного лікуван-
ня хворих дітей з природженими вадами серця необхідна для
вирішення питання про хірургічне втручання у спеціалізованому
кардіологічному стаціонарі.
Медичній сестрі необхідно знати, що оперативне лікування
природжених вад серця проводиться тільки в стадії компенсації
захворювання. В ранішньому віці іноді показані оперативні втру-
чання у вигляді паліативної операції, яка дозволяє підтримати
життя дитини до фази відносної компенсації та оптимального
строку радикальної операції.
В умовах поліклініки хворі діти знаходяться під диспансерним
наглядом лікаря-кардіолога. Медична сестра виконує всі призна-
чення лікаря (застосування серцевих глікозидів, курсів вітамінів,
калію, глутамінової кислоти). Робота медичної сестри дитячої
поліклініки постійно повинна бути спрямована на профілактику
природжених вад серця у новонароджених. Ця робота полягає в
охороні здоров'я жінки у ранні строки, попередженні вірусних
інфекцій, виключенні шкідливих звичок та професійних шкідли-
востей, санітарно-просвітньої роботи з майбутніми батьками. Зна-
чну роль в профілактиці природжених вад серця відіграють меди-
ко-генетичні консультації, де можна діагностувати порушення ге-
нетичного коду одного з батьків і отримати кваліфіковану консуль-
тацію лікарів-генетиків, .
• - -• -- Реежатгізж
Визначення
• Ревматизм - інфекційно-імунологічне енетемне захворювання
сполучної тканини а ураженням переважно серцево-судинної
системи.
Частіше ревматизм розвивається у дітей віком 7-18 років
(80%). Серед 30% дітей, які захворіли можна виявити сімейний
анамнез. Захворювання спостерігається приблизно у 1% школярів.
У дітей раннього віку (до 3 років) ревматизм практично не діаг-
ностується.
Чижвики
Головним чинником ревматизму є бета-гемолітичний
стрептокок групи А.
У більшості хворих на ревматизм в сироватці крові знаходять
стрептококові антитіла і підвищений титр антитіл до токсинів
стрептокока. Недостатнє лікування анґіни або тривала стрептоко-
кова інфекція в стертій формі зумовлюють розвиток ревматизму.
Джерелом інфекції можуть бути різні захворювання стрепто-
кокової етіології: скарлатина, гломерулонефрит, катари верхніх
дихальних шляхів, стрептодермії, септичні вогнища тощо.
Стрептококові захворювання зустрічаються у 10-20% школя-
рів. У розповсюджені інфекції має значення і носійство вірулент-
них штамів стрептокока групи А.
У розвитку ревматизмі' велике значення мають імунні порушен-
ня. Імунна відповідь починається з одночасного впливу антигену
(бета-гемолітичний стрептокок) яа макрофаги та Т-супресори.
Макрофаги передають антигенну інформацію Т-хелперам і В-лі-
мфоцитам, які впливають на утворення плазматичних клітин, а
останні виробляють антитіла. Функціональна активність Т-хелле-
рів і В-лімфоцитів контролюється Т-супресорами. При порушенні
цього контролю розвивається захворювання.
При первинній дії стрептокока розвивається дві форми імун-
ної відповіді: проявлення гуморального і клітинного імунітету.
Відповідно розвиваються дві форми імунологічного ураження тка-
нин, які обумовлені гуморальним чинником - антитілами (викли-
кають алергічні реакції негайного типу); ураження, які обумовле-
ні клітинними чинниками (викликають алергічні реакції упові-
льненого типу).
В процесі інфікування стрептококи виділяють токсини. Вади
взаємодіють з мембранами клітин міокарда та інших тканин і
19
20
Розділ 2. а
III. За перебігом захворювання.
2.
Підгострий.
3.
Затяжний.
4.
Непєреривно рецидивуючий.
5.
Латентний.
IV. За станом кровообігу.
1. Н0 - відсутність недостатності кровообігу.
2. Н, - недостатність кровообігу І
3. Н 2 - недостатність кровообігу II
4. Н, - недостатність кровообігу III.
21
Розділ 2. а
24
Розділ 2.
норми;
— збільшенням в крові дифеніламінового показника і вмі-
сту сіалової кислоти (реакції відображають зміни вміс-
ту мукопротеїдів в крові).
Показники інструментальних засобів дослідження потрібні для
вірної оцінки стану серцево-судинної системи.
На основі клінічних, лабораторних даних та даних інструмен-
тального дослідження медична сестра разом з батьками хворої
дитини може сформулювати проблеми пацієнта і скласти план
сестринського догляду.
ПРОБЛЕМА
Ціаноз губ. Блідість
Порушення кровообігу внаслідок ревмокардиту.
Ліквідувати задишку, провести комплексну терапію для норма-

лізації процесів в міокарді і кровообігу.
:іжковий режим 6 тижнів при гострому

процесі з вираженою активністю. При недостатності кро-
вообігу тривалість ліжкового режиму збільшується.
Надати дитині у ліжку напівсидяче положення, якщо
задишка різко виражена у спокої.
Призначити стіл N 10. Дієта повинна бути збагачена біл-
ками, вітамінами, солями калію. Годувати дитину
дрібними порціями 5-6 разів на добу. Виключити солоні,
екстрактивні, смажені продукти.
Обмежити сіль і рідину. До безсольової дієти додати 2-
5 г солі/добу. При виражених симптомах недостатнос-
ті кровообігу проводити підрахунок потреби в рідині, що
буде дорівнювати за кількістю добовому діурезу попере-
днього дня з додаванням 20% .
Включити в дієту продукти багаті на калій (печена кар-
топля, капуста, ізюм, чорнослив, вівсяна і гречана крупи,
урюк, сир, молоко, гарбуз).
Розділ 2. а
2-
2 тижні, а потім .
рухів у ліжку (на 3 тижні).
3. В цей період проводити дихальну гімнастику.
4. Через 1,5 місяці призначити палатний режим з урахуван-
5. Через 1-1,5 місяця розширити комплекс лікувальної фіз-

культури.
6. Призначити дієту - стіл N 10.
7. Проводити антибактеріальну терапію препаратами
троміцин), цефалоспоріни І покоління. У з

на 7-10 днів на 1 курс.
, до 2-х 1
паратів: пеніцилін у дозі 500 000 ОД 4 рази/добу внутрішньо-
м'язово; оксацилін, ампіокс, ампіцилін і еритроміцин в таблет-
ках у дозі: дітям до 10 років - 0,8 г/добу, після 10 років - 1 г /
добу-
Через 2 тижня починати біцилін-3 внутрішньом'язово 1 раз/
тиждень 600 000 ОД дітям дошкільного віку і 1200 000 ОД
дітям шкільного віку.
іном-3 проводити до 6 місяців з
обов'язковим продої біцилінотераігії біцшііг
Похідні нешцнліну
""Табї^сиНІО"
Суспензія 60 мл
0 «і г Л ПО
Бензилпейци^ну нааі)Ієва~сіль 1 000 000 ОД
Біцилін - 3 600 000 ОД (100 мг/кг)
Оксациліну натрієва сіль 0.25 N 10 (200 мг/кг)
Уназин 750 мг
2 400 000 ОД
—Біпилін - 5 " ' і 500 ООО ОД
25,250, 500 N20
Ампіокс 0.2 г (50 - 100 мг/кг)
Ампіокс 0.5 г
Ампіокс Капсули N 20
27
Назва Форма випуску
Ке4ззол Флакони 1.0 г (100 мг/кг)
Це, >азоліну наіріева сіль 1.0 г
од ітріаксон 0.5 г
Капсули 0.25 N 20
Флакони 1.0
Клафоран Флакони 1.0
lumuiuiiou
Мефоксин 2.0 г
Мефоксин 1.0 г
цефамандор,
(50-100 мг/кг),
Назва Форма випуску

Еритроміцин Табл. 0.1 N 1 0 (20 мг/кг)
Мазь еритроміцинова 30.0 г
Роваміщш Табл. 3 000 000 N 10,
(150-300 мг/кг)
рулід Табл. 150 мг N 10
Сумамед Табл. 125 мг N 6
Сшраміцнн Табл. 3 000 000 N 10,
(150-300 мг/кг)
. бактеріцидну дію на
Застосування
100 000 ОД на кг/добу. У
каТеТаПнГо^ТГЬ)'
500 000 ОД на кг/добу.
Внутрішньом 'язово 4-6 раз
на добу.
Через рот за 1 годину до
(пеніцилін-фау) їжі із розрахунку 50 000-
100 000 ОД/кг. Дітям
старше 12 років - 1г в 4-6
прийомів (1мг=1600 ОД).
28
Назва препарату Застосування

Бідшіін-3 Внутрішньом'язово. Дітям
4-7 років - 300 000 ОД 1
раз в 6 днів (або 150 000
ОД 1 раз в 3 дні). Дітям
після 7 років - 600 000
ОД 1 раз в б днів
(або 300 000 ОД 1 раз
в 3 дні).
Біпшіін-5 Внутрішньом'язово. Дітям.
4-7 років - 600 000 ОД
1 раз в 3 тижні. Дітям
старше 7 років - 1200000-
150000 ОД 1 раз у місяць.
Нашвсжет-ететиі пеніциліни.
Оксациліна натрієва сіль Внутрішньовенно або внуг
рішньом'язово у дозі 100-
200 мг/кг в 4-6 прийомів.
Через рот приймати в табле
тках за 1 годину до їжі.
Діклоксадиліна натрієва сіль Дози і правила прийому
такі, як у оксациліна.
Ампіцилін Внутрішньовенно або внуг
рішньом'язово у дозі 100
мг/кг на добу в 4-6 прийо-
мів.
Ампіциліна тригідрат Через рот незалежно від
прийому їжі у дозі 100-150
мг/кг на добу в 4 прийоми.
Дітям після 4-х років - 1-2г
на добу в 4-6 прийомів.
Ампіокс-натрій Внутрішньом'язово і внурі
шньовенно у дозі 100-
200мг/кг на добу в 3-4 при
йоми.
Ампіокс (для ентерального Через рот у дозах
прийому) 100 мг/кг в 4-6 прийомів.
29
Макроліди
Еритроміцин Через рот за 1,5-2 години
до прийому їжі у добових
дозах: дітям до 3 років -
0,4 г; 3-6 років - 0,5-0,75г;
6-8 років - 0,75 г; 8-12 ро-
ків - 0,75-1 г; старше 12
років 1,5-2 г в 4-6 прийо-
мів.
Еритроміцин* фосфат Внутрішньовенно повільно
із розрахунку 20 мг/'кг на
добу.
Олеандом і цина фосфат Через рот. 1 годину після
їжі. Добові дози: до 3 ро-
ків - 20 мг/'кг; 3-8 років -
0,25-0,5 г; 8-14 років - 0 , 5 -
1 г; старше 14 років -
1-1,5г в 4-6 прийомів.
Цефалоспорнни.
І покоління.
Цецорин Внутрішньовенно у дозі 15-
30 мг на кг на добу в 2-3
прийоми.
Цефазолін (кефзол, цефалідор, Внутрішньом'язово або
цефамезик) внутрішньовенно у дозі 26-
50 мг/кг на добу в 3-4
прийоми. При важких ста-
нах у дозі 100 мг/кг на
добу.
Цефалексин (цепорекс, кефарекс, Через рот незалежно від
цеподар) прийому їжі у добовій дозі
26-50 мг/кг в 3-4 прийо
ми. У важких станах до
100 мг/кг на добу.
8. Антибіотикотерапію проводити у поєднанні з нестероїдни-

ми протизапальними засобами, які призначаються на 1-3
місяця до повного зникнення гострого запального проце-
30
су.
9. Антшістамінні препарати застосовувати до 3-х тижнів.
10. Проводити тривалу вітамінотерапію - до 2 місяців.
ПРОБЛЕМА
Біль в крупних суглобах, яка швидко зникає в одно-
му суглобі і починається в другому.
Причина
Ревматичний поліартрит. Інфекційно-імунологічне запалення
сполучної тканини суглобів.
Мета, очікуваного результату

Ліквідувати запальний процес у суглобах.
Діїмедееетрш, втруч&шшж
1. Забезпечити ліжковий режим.
3. Проводити антибіотикотерапію.
4. Застосовувати нестероїдні протизапальні засоби:
- аспірин - 0,2 г/рік життя на добу в 4 прийоми, до 10
років не більше 2 г/добу, старше 10 років не більше
3-4 г/добу;
- анальгін - ОД г/рік життя на добу в 4 прийоми;
- бутадіон - при вираженому суглобовому синдромі по
0,03-0,05 3 рази/добу, 7-10 днів;
- індометацин - (драже по 0,025) у дозі 1-2 мг/кг на
Добу-
Максимальну протизапальну дію мають препарати: во-
льтарен по 0,025, ортофен по 0,05, ібупрофен - препарати
призначають з розрахунку 75-100 мг/добу, в перші 3 дні
можна дозу підвищувати до 150 мг/добу.
Вже через тиждень спостерігається ефект від цих пре-
паратів.
5. При активності процесу з метою досягнення
імунодепресивної дії застосовувати оксихінолінові
препарати:
- делагіл 0,25 - дітям дошкільного віку 1/3-1/4 табл.
1 раз на добу, дітям шкільного віку 1/2 табл. 1 раз
на добу;
31
нотерапії, яку проводити курсом 6 тижнів і більше по схе-

мі з поступовим зниженням дози. Дози кортикостероїдів
повинні бути помірними. Початкова добова доза преднізо-
лоне 15-20 мг (таблетка 0,005), триампінолона 12-16 мг,
дексаметозона 2-2,5 мг.
6. При наявності ознак внутрішньосудинного зсідання крові
проводити терапію антикоагулянтами, антиагрєгантами -
вводять гепарин по 1000 ОД внутрішньовенно струйно
через годину під контролем коагулогрями.
7, Використовувати тривалим курсом препарати анаболічної
дії - оротат калію, рибоксин, неробол, вітаміни групи В.
8. Застосовувати антибрадикінінові засоби - ангінін, контри-
кал, продектин, гордокс, трасисол, салол.
9. У важких випадках проводити імунотерапію: гіперімунну
плазму по 120-150 мл кожен день або через день, 4-6 вли-
вань, імуноглобулін внутрішньом'язово 1 мл кожен день N 3.
При затяжному перебігу - імуномодулятори.
ПРОБЛЕМА
Гіпотонія м'язів, плаксивість, дратливість, пору-
шення сну.
Причина
Церебральні порушення внаслідок ревматичного процесу.

Нормалізувати загальний і емоційний стан дитини. Попередити
розвиток малої хореї.
1. Забезпечити ліжковий режим до 6 тижнів.

2. Створити комфортні умови для підтримання позитивного
емоційного стану хворої дитини.
4. В комплексну терапію ревматизму включити седативні
препарати.
5. Проводити тривалу вітамінотерапію з включенням глюта-
мінової кислоти 2-3 рази на день. На прийом дітям до З
років - 0,15; до б років - 0,25; до 7 років - 0,5; до 10 років
і старше - 1,0.
33
34
1 рік 120 за 1 хв
З роки 110 за 1 хв
5 років 100 за 1 хв
8 років; 90 за 1 хв
10 років 80 за 1 хв
12 років ' 70 за 1 хв
т: Дані; вимірювання відмітити в температурному листі.
8. У випадку наявності аритмії негайно повідомити ліка-
ря.
Вимірювання артеріального тиску дітям

1. Історії хвороби або історії розвитку дитини.
2. Температурний лист. .
3. Фонендоскоп.
4. Тонометр.
Згідно з віку дитини підібрати манжетки.
, , III. Попередня підготовка до виконання кашку:
Хвора дитина лежить або сидить. Забороняється накладати
манжетку тонометра на одежу, це змінює результат вимірювання.
Рука хворої дитини, на яку накладають манжетку, повинна бути
на рівні серця і розміщується долонею.вверх, під ліктьовий суг-
лоб підкладається маленька подушка.
IV. Основний етап виконання:. •
1. На плече накласти манжетку, щоб між нею і шкірою про-
ходив палець.
2. Визначити місце пульсації ліктьової артерії в ліктьовій
ямці.
3. Прикласти на це місце фонендоскоп. -
4. . Поступово нагнітати балоном повітря.в манжетку.
5. Зафіксувати момент, коли зникне звук пульсації крові
, в судині і після цього додати декілька рухів для н&гні-
, тання повітря. ,
6. . Відкрити вентиль балона і повільно знижувати тиск в
манжетці.
7. Запам'ятати показник манометра в той момент, коли з'я-
вляються звукові удари пульсу. Перший звуковий удар
відповідає показнику систолічного тиску.
8. Запам'ятати показник манометра в той момент, коли
35
зникнуть звукові удари пульсу. Цей показник характе-

ризує діастолічиий тиск.
9. Порівняти показники систолічного і діастолічного тис-
ку з середніми віковими показниками, які можна визна-
чити за формулою В.І.Молчанова: систолічний тиск 80
+ 2п, де п - кількість років; діастолічний тиск становить
1/2 або 2 / 3 систолічного тиску. На першому році жит-
тя систолічний тиск визначається за формулою 70 + п,
де п - кількість місяців, діастолічнии тиск - 1:2 систо-
лічного.
10. Дані вимірювання артеріальні го тисг> в дмітити в тем-
пературному листі.
Взяття крові на біохімічний аналіз

дитячий стаціонар, поліклініка.
1. Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні
ватні кульки (20-25 шт.), пінцети (3-4), 96" спирт - 10 мл,
одноразові шприци (2-3 шт.), стерильний лоток, лоток
для забруднених пінцетів, склянка для забруднених ва-
тних кульок.
2. Стерилізатор з 5% розчином хлораміну для промиван-
ня голок і шприців.
3. Стерилізатор з 5% розчином хлораміну для замочуван-
ня шприців на одну годину.
4. Пелюшки.
5. Джгут.
г 6. Штатив зі стерильними пробірками.
7. Клейончаста подушка.
8. Набір розчинів для профілактики СНІДу.
. Кров з вени на біохімічний аналіз беруть до сніданку в стери-
льну пробірку. Дітям до 5 років джгут не накладається, затискання
судини, з якої беруть кров, виконується рукою медичного праців-
ника. Медичний працівник надягає халат, шапочку, поліетилено-
вий фартух, маску, окуляри, гумові рукавички. Хвора дитина при
виконанні маніпуляції лежить або сидить.Руку хворої дитини
розміщують долонею вверх на спеціальному столику, під ліктьо-
вий суглоб підкладають клейончасту подушку, яка обгортається
.. пелюшкою.
3.
оті руки до ліктьової
4. Місце ін'єкції двічі
б. Шприц взяти в праву руку, І, III, IV І

ти циліндр, а II пальцем - голку. Зріз голки )
вверх і встановити з боку поділок на шприці.
6. Лівою рукою відтягнути шкіру нижче місця ін'єкції, за-
7. Шкіру
8.
9.
10. До місця ін'єкції прикласти ватну кульку,

••• ртом, розв'язати джгут, притиснути ватну кульку до мі-
сця ін'єкції і швидким рухом вивести голку з вени.
11. Руку дитини зігнути в ліктьовому суглобі і :
ватну кульку зі спиртом до місця ін'єкції 5
12. Зі шприца зняти голку, взяти в ліву руку стерильну про-
бірку, до стінки пробірки приставити шприц і повільно
по стінці пробірки випускати кров. П р о б і р к у з
направленням віднести в лабораторію.
13. Голку і шприц промити на протязі 1
му стерилізаторі в 5% розчині :
14. Замочувати голку і шприц в розібраному вигляді в дру-
гому стерилізаторі в 5% розчині хлораміну на одну го-
дину.
37
V
курсом 7-10 днів. Після ; цього курсу
цилінотерапія біциліном-3 1 раз :
ся біцилін-5.
с в о є ч а с н е консервативне і оі
хронічного тонзиліту;
загальні са-яітарио-гігієвічні
39
Розділ 3. Захворю:
РОЗДІЛ В. ЗАХВОРЮВАННЯ СИСТЕМИ

КРОВОТВОРЕННЯ І КРОВІ
Лейкози
Зі всіх злоякісних захворювань лейкози складають найбільший

відсоток - 25-30%. Хлопчики хворіють частіше ніж дівчатка (в 1,2-
1,3 рази). Шк захворюваності між 3-х і 5-ти річним віком. Захво-
рюваність приблизно складає 1 на 25000 дітей в рік.
Чшшшкш
Головні чинники не виявлені. Пухлинаї
у практично здорових дітей.
Спр ия тяиві чинники: сімейний фактор, хромосомні
аномалії, імунодефіцитні стани, Забруднення навколишнього
середовища.
I. Гострий лейкоз - 97% всіх лейкозів у дітей.

а) гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ) - злоякісний ріст
клітин лімфоїдного ряду кісткового мозку - 8 0 % від
загального числа гострих лейкозів;
б) гострий нелімфобластний лейкоз (ГНЛЛ) - злоякісний
ріст клітин гранулоцитарного, коноцитар ного, еритроци-
тарного, мегакаріоцитарного ростків кісткового мозку -
20% від загального числа гострих лейкозів.
II. Хронічні лейкози - 3 % всіх лейкозів у дітей.
У наслідок пригнічення кістково-мозкового:

: наступні ознаки:
анемія, яка розвивається повільно, діти встигають адап-
туватися до неї. Як наслідок - блідість шкіряних покро-
40
Розділ 3.Захворювання;системи кровотворення і крові
- тромбоцитопенія і як результат - кровотеча із слизових

оболонок: носова, кишкова, маткова. На шкірі з'являю-
ться петехії і екхімози;
- інфекційний синдром у зв'язку зі зниженням кількос-
ті функціонуючих лейкоцитів (підвищення температури
тіла, явища сепсису, ГРВІ, грибкові ураження);
- болі в кістках;
- генералізоване збільшення лімфовузлів, печінки, селезін-
ки;
- вторинне ураження органів і систем. Частіше за все ура-
жаються центральна нервова система і яечки. Симпто-
ми ураження ЦНС включають в себе головний біль, ну-
доту, блювання, роздратованість, ригідність м'язів шиї.
Вважають, що під час постановки діагнозу лімфоб ласти
вже знаходяться в ЦНС у всіх хворих ГЛЛ, навіть якщо
вони відсутні у спинномозковій рідині. Ураження яєчок
проявляється одностороннім безболісним збільшенням
яєчка:
зниження рухової активності;
- слизова оболонка ротової порожнини уражається стома-
титом, визначаються гнійно-некротичні ангіни.
Оцінка стану дитини медичною сестрою базується на клінічних
проявах захворювання і даних лабораторного дослідження.
Для первинного обстеження хворого необхідно зробити загаль-
ний клінічний аналіз крові, у якому спостерігається зменшення
кількості клітин одного з ростків кровотворення. У більшості хво-
рих зменшується кількість клітин двох ростків кровотворення:
еритроцити і тромбоцити. Кількість лейкоцитів підвищена або в
нормі, а у 50% хворих рівень лейкоцитів може бути значно зни-
жений. Одночасно у мазку периферичної крові знаходяться блас-
тні клітини.
У більшості хворих ГЛЛ при першому звертанні до лікаря
виявляється зниження гемоглобіну менше 50 г/л і зниження тро-
мбоцитів менше 60 х 10~9./л.
Навіть якщо мазках -кісткового мозку рівень бластних клітин
10%, то це достатньо, щоб поставити діагноз.
Медична сестра разом з батьками хворої дитини формулює
проблеми пацієнта і складає план сестринського догляду.
41
Розділ 3.Захворювання;системи кровотворення і крові
Плай сестринського догляду
ПРОБЛЕМА
Важкий етап дитини, різка слабкість, адинамія.
Пршжшша
Інтоксикація бластними клітинами та продуктами їх руйнуван-
ня.

Знищування лейкозних клітин.
Дії медсеетри, втручання

1. Госпіталізувати дитину.
2. Слідкувати за виконанням ліжкового режиму.
8. Створити сприятливі емоційно-психологічні умови перебу-
вання дитини в стаціонарі.
4. Дієта N 5. Збагачувати їжу білками, вітамінами, свіжими
овочами, фруктами.
5. Слідкувати за фізіологічними показниками: частотою ди-
хання, пульсу, артеріального тиску, а також за фізіологіч-
ними відправленнями.
6. Виконувати призначення лікаря щодо застосування схеми
лікування лейкозу, яка призначається з урахуванням осо-
бливостей кінетики лейкозних клітин.
Найбільш поширені схеми:
ВАМП курсом 10-14 днів (вінкристин 2 мг/м 2 1 раз
в тиждень, аметоптерин 20 мг/м 2 1 раз на 4 дні, 6-
меркаптопурин 100 мг/м 2 щоденно, преднізолон 40
мг/м 2 щоденно).
ВИР курсом 10-14 днів (вінкристин, преднізолон, ру-
боміцин 60 мг/м 2 щоденно).
ЦВАМІТ курсом 10-14 днів (циклофосфан 200 мг/м 2
через день, вінкристин, аметоптерин,
6-меркаптопурин).
~ ЦПР - циклофосфан, преднізолон, рубоміцин.
ЦЛАП курсом 10-14 днів (циклофосфан, Ь-аспарагі-
наза 5000-7000 ОД/м 2 на добу, преднізолон).
7. Проводити інфузійну терапію гл ю к озо-сольовим и розчина-
ми.
8. Використовувати препарати пасивної імунотерапії (плазму,
42
Розділ 3. Захворювання; системи кровотворення і крові
імуноглобуліи, вітамінотерапію).
ПРОБЛЕМА
Носова кровотеча.
Причина
Зниження рівня тромбоцитів.

Підвищення рівня формених елементів крові.

Визначити групу крові, резус-фактор.
На станції переливання крові; замовити еритроцитарну масу,
т р о б м б о к о н ц е н т р а т і р о з п о ч а т и з а м і с н у терапію ц и м и
препаратами на тлі проведення хіміотерапії.
ПРОБЛЕМА
Нудота і блювання.
Причина
Проведення хіміотерапії.

Зняти відчуття нудоти, зупинити блювання.

Внутрішньом'язово ввести аміназин, платифілін, зофран.
ПРОБЛЕМА
Різке підвищення температури тіла, погіршення
загального стану.
Шримшша
Інфекційне ускладнення.

Зняти ускладнення.
43
Діїмедсестри, втручання
1. Помістити хворого в бокс або окрему палату, де скласти
умови, які наближаються до стерильних.
2. Слідкувати за дотриманням ліжкового режиму.
3. Проводити хіміотерапію.
4. Терміново почати вводити антибіотики широкого спектру
дії.
5. Ввести жарознижуючі засоби.
ПРОБЛЕМА
Збільшення частоти випорожнень.
Причина
Токсичний ентероколіт.

Виключити бактеріальну кишкову інфекцію. Зменшити частоту
випорожнень.

1. Зібрати аналіз кала на бактеріологічне дослідження.
2. Розпочати введення препаратів, які покращують рівно-
вагу кишкової мікрофлори: біфідум бактерій, колібак-
терін, лактоб&ктерін, лінекс. Застосувати пиття розчинів
ромашки, черники, черемухи, смородини, гранатовий сік,
кисломолочні продукти.
ПРОБЛЕМА
Болі в ротовій порожнині при прийманні їжі.
Причина
. Стоматит.

Прискорити загоювання виразок слизової оболонки ротової
порожнини.

Обробляти і полоскати ротову порожнину 1% розчином ново-
каїну, фурациліном, 2% розчином перекису водню. Змащувати
44
с л и з о в у о б о л о н к у рота о б л і п і х о в о ю о л і є ю , ністатином
1000 000 ОД/добу.
ПРОБЛЕМА
Болі і гіперемія за ходом вени, частіше на руках.
Дричжша
Флебіт внаслідок інтенсивної інфузійної терапії.

Зняти запалення вени.

Змінити місце введення препаратів. Місцево: гепаринова мазь,
мазь Вишневського, компрес з 20% спиртом.
Реалізація шляиу догляду

Заповнення системи для внутрішньовенного краплинно-
го введення рідини
І. Місце проведення:
дитячий стаціонар.
І/. Оснащення робочого місця:
1. Стерильний столик, на якому підготовлено: ватні куль-
ки (20-25 шт.), пінцети (3-1 шт.), ножиці, спирт 96 - 10
мл, флакони з 5% розчином глюкози - 20 мл, з фізіоло-
гічним розчином - 200 мл.
2. Стерильний лоток.
3. Одноразова система для краплинного введення рідини.
4. Лоток для відпрацьованих предметів.
Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пунктЗ).
1. Прочитати назву препарату у флаконі для краплинного
введення, перевірити термін його зберігання і герметич-
ність флакона.
2. Оглянути металевий ковпачок на флаконі, зняти мета-
левий кружок, протерти спиртом ґумову пробку.
3. Взяти у руки пакет з одноразовою системою, перевірити
герметичність пакету і термін його зберігання.
45
4. Розкрити ножицями пакет з системою, пінцетом витяг-

нути систему з пакету і покласти її на стерильний ло-
ток.
б. Ввести в ґумову пробку флакона голку "повітрянку" на
повну глибину, а голку від системи на 2 / 3 глибини.
6. Зафіксувати лейкопластирем "повітрянку" таким чином,
щоб трубка була вище рівня рідини у флаконі. Затисну-
ти затискач у системі.
7. Підвісити флакон у перевернутому вигляді на штативі,
зняти голку з ковпачком з протилежного кінця крапе-
льниці.
8. Розжати затискач крапельниці, заповнити систему тру-
бок рідиною. Спочатку з фільтра і крапельниці випус-
тити повітря. Підняти крапельницю таким чином, щоб
капроновий фільтр розміщувався зверху, а трубка кра-
пельниці - знизу. Заповнити розчином крапельницю з
фільтром на половину, а потім опустити її і випускати
повітря з нижнього відділу трубки, поки струмінь ріди-
ни з флакона почне виділятися у лоток.
9. Затиснути затискач, надіти голку на вільний кінець кра-
пельниці і підвісити її в штативі.
Допомога дитині під чає проведення гемотрансфузій.

Догляд за дитиною після гемотрансфузії
в дитячих стаціонарах, гематологічних відділеннях проводять
для лікування анемії, лейкопенії, тромбоцитопенії, гемофілії, гемо-
трансфузії крові та її компонентів: еріїтроцитаряої, лейкоцитар-
ної і тромбоцитарної маси, анти гемофільної плазми, антигемофі-
льного глобуліну, альбуміну тощо.
ки (20-25 піт.), пінцети (2-3 шт.), спирт 96 - 10 мл, од-
норазові шприци ємністю 10 мл або 20 мл, одноразова
система для краплинного введення, стерильний лоток.
; 2. Флакон крові або флакони кровозамінників: плазми, аль-
буміну, еритроцитарної або лейкоцитарної маси тощо
3. Лоток для використаних пінцетів.
4. Стерилізатори для промивання і замочування шприців
у 5% розчині хлораміну на одну годину.
5. Набір для визначення групи крові, проведення проб на
. сумісність.
46
Підготовка хворої дії
ти групу крові, резус-фактор і записати дані в історію хво-
роби.
2. Оцінка крові перед трансфузією.
Враховувати цілість упаковки, її герметичність,
строк зберігання, порушення режиму зберігання крові, її
рігания не більше 3-4 днів. При оцінці крові повинно

бути три шари: червоний еритроцитів, тонкий сірий
: групи крові реципієнта і донора

. АБО.
Визначення групи крові хворого і групи крові з фла-
Визначеяня індивідуальної сумісності.

З вени набрати у пробірку 3-5 мл крові, потім кров
центрифугують і дають відстоятися. Одну :
лю сироватки нанести на тарілку. Поруч :
лю крові донора у співвідношенні 5:1-10:1, і
логічного розчину. Відсутність аглютинації

групову сумісність крові донора і ;
В термінових ситуаціях проводити І
сті крові по резус-фактору. Підготувати з
як при визначенні індивідуальної сумісності.
Краплю сироватки нанести на чашку Петр і і дода-
ти в 5 раз меншу краплю крові донора, чашку закрити і
: на водяну баню при температурі-35-45°С на 10
Відсутність аглютинації вказує, на сумісність
крові хворого і крові з
(розділ 1, пункт 3).
47
Розділ2.а
2. За хворої дитини, підра-

: колір шкіри.
3. При ; Несумісності, пробу і
двічі і, якщо реакція
крові краплинні» В перерві між вливаннями
крові краплинно фізіологічний розчин, щоб
голки.
4. Кров 50-60:
б. Проводити за хворим, щоб
6. Припинити трансфузію, коли у флаконі
7. Цю
4 години. Щогоди-
' тіла, артеріальний
: пульс і частоту дихання, слідкувати
за кольором шкіри, загальним станом.
10. На наступний день зробити дитині аналіз крові і сечі.
то реакції на переливання не було.
; дітей.
В
паратів. Лікування:
І. Індукція ремісії. В цю фазу і
більш як у 95% дітей,
48
Тривалість курсу лікування 36 днів. Застосовують пре-

днізолон, вінкристиц, рубоміцин, аспаргіназу. Проводять
профілактику нейро лей козу ендолюмбальним введен-
ням метотрексату 1 раз у 2 тижня.
II. Консолідація ремісії - тривалість курсу лікування біль-
ше б місяців. В цю фазу необхідно продовжити систем-
ну терапію для знищення лейкозних клітин, що залиши-
лися, з метою попередження рецидивів лейкозу. Засто-
совують циклофоефан, цитозар, мерк аптопурин, метотре-
ксат, лейковерин, дексаметазон, вінкрнстин, рубоміцик,
бактрим. Проводять опромінення голови з метою профі-
лактики нейролейкозу.
III. Підтримуюча терапія - найбільш тривала фаза лікуван-
ня. Її мета; зберігати ремісію, проводити додаткові кур-
си реіндукції. Курс лікування триває 24 місяці. Застосо-
вують меркаптопурин щоденно і метотренсат 1 раз в ти-
ЖДбНЬ»
Відміна протилейкозної терапії проводиться пацієнтам, які
знаходяться в ремісії весь курс підтримуючої терапії. Результат
лікування - тривала повна клініко-лабораторна і кістково-мозко-
ва ремісія.
У 30-40% пацієнтів виникають рецидиви у кістковому мозку,
В ЦНС, в яєчках.
Прогноз. Можливість вилікування залежить від специфічних
факторів ризику, які виявляються під час першого звертання до
лікаря. Дві найбільш важливі прогностичні ознаки включають
кількість лейкоцитів і вік. Якщо кількість лейкоцитів в перифе-
ричної крові менша 50 000/мкл (мл*), то можливість вилікування
більша ніж, якщо кількість лейкоцитів більша 50 000/мкл.
Найбільша можливість на вилікування у дітей у віці від 2 до 9
років, ніж у більш старших або молодших дітей. Мають значення
чинники: стать, початковий рівень бластних клітин, розмір лім-
фобластів, печінки і селезінки, хромосомні порушення клітин, іму-
нофенотип клітин.
Гемофілія
Вшзша чеиия
Гемофілія - це захворювання, яке обумовлене порушеннями в
49
системі зсідання крові, що пов'язане з дефіцитом одного з фа-

кторів зсідання крові.
Частота гемофілії коливається від 1 до б на 5000-10000 хлоп-
чиків. Дуже рідко захворювання зустрічається у дівчаток.
Чжшшжкш
Головним чинником захворювання є спадковість. Гемо-
філія А спадкується по рецесивному типу - рецесивний ген зчеп-
лений зі статевою Х-хромосомою.
Причиною розвитку гемофілії А є дефіцит VIII фактору -
антигемофільного глобуліну А. Гемофілією А хворіє 87-94%
загальної кількості хворих на гемофілію.
Дефіцит IX фактору викликає гемофілію В (хворобу Крістм&на).
Кількість хворих на гемофілію В складає 6-13%.
Дефіцит XI фактору викликає гемофі лію С (хворобу Розенталя).
Кількість хворих на гемофілію С - 1 - 2 % .
Можливі типи спадкування гемофілії.
Н - здоров'є (нормальне засідання крові)
а - гемофілія
1. Жінка носій гемофілії, чоловік здоровий
Р Х"Х к х сГ Х " У
Е1 ХНХН ХНХЬ ХНУ Хь¥
хворий хлопчик
1. Жінка носій гемофілії, чоловік хворий гемофілією
Р $ ХнХк х
0 © © @ ©
Р, ХнХк ХЬХІІ ХНУ ХКУ
хворий хлопчик
хвора дівчинка
50
Розділ 3. Захворювання кровотворення і крові
1. Жінка здорова, чоловік хворий гемофілією
Р $х н х н х сГхьУ
0 ©
@©
ХНХЬ Х н¥
Діти в сім'ї здорові, можуть хворіти онуки.
Класифікація
В залежності від ступеня важкості захворювання та від ступе-
ня недостатності факторів зсідання крові розрізняють:
- легка форма - дефіцит менше ніж 2 % ,
- середньої важкості - дефіцит 2-5%,
- важка форма - дефіцит більш ніж 5 % .
Клінічні 'шроявя.
Головна ознака захворювання - підвищена кровоточивість, яка
виникає при порушенні цілості шкіри або слизових оболонок. Осо-
бливістю кровотечі є те, що її рясність і тривалість не відповіда-
ють величині травми. Перенапруження, укол, видалення зуба, не-
значний поріз шкіри можуть викликати кровотечу, яка погрожує
життю.
Захворювання проявляється в дитячому віці.
Іноді підвищена кровоточивість може проявитися вже під час
перерізки пуповини у новонародженого. Тип кровоточивості
гематомний - тобто виникають великі підшкірні,
внутрішньою 'язові і міжм'язові гематоми на будь-якому місці тіла,
частіше в ділянці кінцівок, тулуба. Першою ознакою гематоми, що
розвивається, є біль. Шкіра над гематомою напружена, з'являються
синє-фіолетові синпі. Підвищується температура, розвивається
анемія.
Гематоми часто розвиваються в підщелепній ділянці, в ділянці
шиї, ретробульбарно, в заочеревиному просторі, в головному і спин-
ному м о з к у , у внутрішніх органах. Частіше крововиливи
спостерігаються у великі суглоби: колінні, плечові, ліктьові, гоміл-
ковою то пні, кульшові. Виникнення гострого гемартрозу характери-
зується гострим болем у суглобі. Суглоб збільшується у об'ємі, кон-
тури його згладжені. Шкіра над суглобом гіперемована, напруже-
на, гаряча на дотик. Найменші рухи суглоба різко болісні. Повто-
рні гемартрози уражають той же суглоб, розвиваються важкору-
51
хомість, контрактури, інвалідізація пацієнтів. З боку внутрішніх

органів можна діагностувати:
- система органів дихання - можлива задишка на тлі ле-
геневої кровотечі;
- система органів травлення - прояви кровотечі у порож-
нисті органи або у заочєревину; можливо блювання, ви-
порожнення з домішками свіжої крові або чорного ко-
льору, апетит відсутній;
- різке погіршення загального стану, висока температура
тіла при нагниванні гематом або при розсмоктуванні ве-
ликих гематом.
Оцінка стану проводиться за клінічними проявами і даними
лабораторного дослідження:
- анамнез: кровоточивість в родині по чоловічій лінії;
- гематомний тип кровоточивості;
- час зсідання крові подовжений (нормальні показники по
Лі-Уайту - 4-10 хв., по Бюркеру - 5-6,5 хв.);
- після кровотеч діагностується постгеморагічна анемія.
На основі клінічних проявів та даних лабораторного досліджен-
ня медична сестра разом з батьками дитини формулює проблеми
пацієнта і складає план сестринського догляду.
План сестринського догляду
• ПРОБЛЕМА
Біль у підщелепній ділянці шиї.
,гШрмчина
М'язова гематома, яка виникла на тлі гемофілії.

Припинити кровотечу.
Дії жедсеетрш, мтручашшя

і. На станції переливання крові заказати і отримати кріоп-
реципітат з урахуванням групи крові.
. 2. Підготувати препарат для введення: розчинити сухий по-
рошок у 25-50 мл води для ін'єкцій при і 37"С.
3. Вводити підготовлений кріопреципітат внутрішньовенно
Шг
струминно.
ПРОБЛЕМА
Кровотеча з лунки зуба.
Причина
Порушення зсідання крові при знижені в крові VIII фактора.

Зупинити кровотечу.

Зупинити кровотечу з лунки зуба стоматологічним тампоном
гельфоум. Направити дитину на консультацію до стоматолога.
ПРОБЛЕМА
Біль у колінному суглобі.
Причина
Крововилив у суглоб - гемартроз.

Зняти біль.
Дії медсестри? втручання

2. Іммобілізувати кінцівку, застосувати шину ЗВеллера.
3. Холод на кінцівку не прикладати.
4. Запросити на консультацію ортопеда,
б. Проводити антигемофільну терапію.
ПРОБЛЕМА
Біль у животі.
Причина
На тлі гемофілії біль виникає у разі кровотечі.

Припинити кровотечу.
53

1. Негайно госпіталізувати дитину.
2. Забезпечити ліжковий режим, голод, спокій.
3. Запросити на консультацію хірурга.
4. Замовити на станції переливання крові одногрупну анти-
гемофільну плазму (АГО).
5. Виконувати призначення лікаря.

Допомога дитині при носовій кровотечі
• - .": 1. Міхур з льодом.
2. Стерильний столик, на якому підготовлено: марлеві ту-
рунди, ватні кульки (20-25 шт.), пінцети (2-3 шт.), спирт
96', одноразові шприци, препарати в ампулах: 1% розчин
вікасолу - Імл, 5% розчин аскорбінової кислоти - 1 мл,
10% розчин глюконату кальцію - 1 мл, у флаконах пе-
рекис водню - 10 мл, 5 % амінокапронова кислота —
100 мл.
4. Лоток для забруднених пінцетів.
в 5% розчині хлораміну на годину.
НІ. Попередня підготовка до виконання навику:
Носова кровотеча може бути незначна у вигляді домішків до
слизових виділень з носа, а також профузним, коли кров поступає
назовні і в глотку, шлунок. У дитини виникає кашель, рвота. Ди-
тину заспокоїти, посадити, нахилити голову вперед над лотком.
Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункті).
1. Крило носа притиснути до носової перегородки.
2. На перенісся покласти марлю, змочену в холодній воді.
3. На потилицю покласти міхур з льодом на 20 хвилин.
Якщо потрібно, через ЗО хвилин ще раз покласти міхур
з льодом на потилицю на 20 хвилин.
4. Ввести у відповідну половину носа ватний тампон, змо-
чений 3% розчином перекису водню. Кров витікає на
тампон, відбувається її згортання і кровотеча зупиняє-
ться. Замість тампону можна використовувати гемо-
54
статичну губку.
б. При відсутності ефекту від попередніх заходів провести
передню тампонаду носового ходу. Ввести в носовий хід
марлеву турунду довжиною 50 см, шириною і см, змоче-
ну кровоспинними препаратами (1% розчином вікасо-
лу, 10% розчином глюконату кальцію, 5% розчином
амінокапронової кислоти). Турунду вводити в носовий
хід змійкою за допомогою пінцета.
6. Одночасно per os дати дитині 5% розчин глюконату ка-
льцію або хлориду кальцію, рутин, аскорбінову кислоту.
7. Тампон може стояти у носі дві доби, але якщо дитина вдо-
ма, її потрібно госпіталізувати в стаціонар, де дитину по-
винен оглянути ЛОР-лікар. При необхідності проводять
задню тампонаду носа.
8. В стаціонарі внутрішньовенно ввести 10% розчин глю-
конату кальцію- 5-10 мл, 5% розчин аскорбінової кис-
лоти - 1 мл або краплинно 5% розчин амінокапронової
кислоти - 100 мл.
Допомога дитині при шлунково-кишковій кровотечі

II. Оснащения робочого місця:
1. Міхур з льодом.
рунди, ватні кульки (20-25 шт.), пінцети (2-3 шт.), спирт
96°, одноразові шприци, препарати в ампулах: 1% розчин
10% розчин глюконату кальцію - 1 мл, у флаконах пе-
рекис водню — 10 мл, 5% амінокапронова кислота - 100
мл.
При шлункових кровотечах, а також з тонкої кишки спостері-
гаються дьогтеподабні випорожнення - мелена, одночасно блювання
"кавовою гущею". Свіжа кров у випорожненнях вказує на крово-
течі з нижніх відділів товстої' Мишки. '
Дитину заспокоїти, покласти на спину без подушки.
55

1. Забезпечити дитині повний спокій, горизонтальне поло-
ження.
2. На живіт покласти холод.
3. Дитину не годувати.
4. Викликати лікаря і до його приходу внутрішньовенно
струменево ввести 10% розчин глюконату кальцію - 0,2-
0,4 мл на кг маси тіла, 20% розчин глюкози - 10 мл з
5% розчином аскорбінової кислоти - 1 мл або краплин-
но 5% амінокапронову кислоту в дозі 5 мл на 1 кг маси.
... >, б. В цей же день під час кровотечі хворому не дозволяє-
ться вживати їжу. Можна ковтати дрібні шматочки чи-
стого льоду.
6. З другої доби дитина починає приймати їжу в рідкому і
холодному стані. З третьої доби призначається дієта 1а.
7. Слідкувати, щоб дитина виконувала постільний режим.
Допомога дитині при легеневій кровотечі

- - дитячий стаціонар, поліклініка, вдома.
1. Міхур 3 Л Ь О Д О М .
рунди, ватні кульки (20-25 шт.), пінцети (2-3 піт.), спирт
96°, одноразові шприци, препарати в ампулах: 1% розчин
10% розчин глюконату кальцію - 10 мл, у флаконах
перекис водню - 1 0 мл, 5% амінокапронова кислота -
100 мл.
• ІII. Попередня підготовка до виконання навику:
При легеневій кровотечі з'являються домішки свіжої крові в
мокроті, свіжа кров виділяється під час кашлю. Дитину потрібно
заспокоїти, придати їй напівсидяче положення, заборонити розмо-
вляти, рухатися. Забезпечити кімнату свіжим повітрям.
IV. Основний етап
1. Забезпечувати дитині повний спокій, напівсидяче поло-
ження.
56
2. Проводити інгаляції зволоженим киснем по 10 хвилин

кожну годину.
3. Покласти холод на грудну клітку.
4. Внутрішньовенно краплинно вводити 5% розчин аміно-
капронової кислоти - 5 мл на 1 кг маси.
5. Струменево внутрішньовенно ввести 10% розчин глюко-
нату кальцію - 0,2-0,4 мл на кг маси тіла, 5% розчин
аскорбінової кислоти - 1 мл, внутрілшьом'язово - 1%
розчин вікасолу - 1 мл.
6. Терміново доставити дитину в стаціонар.
Оцінка результатів догляду і лікування проводиться під час
тривалого диспансерного спостереження за хворою дитиною. Ди-
тина повинна отримувати замісну терапію, яка полягає у введенні
антигемофільного (VIII) фактору в достатній кількості.
До препаратів, які містять VIII фактор відносяться: кріобілін-
S, гемофіл-М, гематє-П, когенат, рекомбінат, хіат-С. Вказані препа-
рати дорого коштують, тому в Україні застосовується свіжозамо-
рожена плазма (у дозі від 10-15 до 30-50 мл/кг на добу) і кріоп-
реципітат (у 1 дозі міститься 100 або 200 ОД активності VIII фа-
ктору, дітям вводиться доза від 15 до 40 ОД/кг на добу).
Всі антигемофільні препарати вводяться тільки струминно, з
іншими препаратами не сполучаються. Вяутрішньом'язові ін'єк-
ції протипоказані.
Матір дитини, яка хворіє на гемофілію не повинна бути доно-
ром для своєї дитини.
Еритроцитарну масу використовують тільки при анемії.
Широко застосовуються препарати для місцевої зупинки кро-
вотечі: гелоспон та гельфоум - губка з желатина; тахокомб - пла-
стинки з колагеном, фібриногеном, тромбіном (різних розмірів);
беріпласт ХС - суха речовина, фібриновий клей; тампони змочені
розчинами амінокапронової кислоти, адреналіном.
Реабілітаційну терапію потребує дитина з гемартрозами. Після
іммобілізації кінцівки у фізіологічному положенні на 3-5 добу по-
чинають ЛФК, масаж, електрофорез з гідрокортизоном, преднізолон
призначають усередину.
Для попередження кровотеч медична сестра повинна проводи-
ти санітарно-просвітню роботу в сім'ї, яка базується на положен-
нях:
враховуючи, що у чоловіків-гемофіліків народжуються
дочки-кондуктори - в такій сім'ї потрібно переривати
57
Розділ 3. Захворювання системи кровотворення і крові
вагітність жіночнії плодом;

діти-гемофіліки не повинні відвідувати дитячий садок.
Заборонені заняття фізкультурою і спортом. Рекоменду-
ються вправи у воді, на м'яких матах, велоергометрах.
Захист суглобів поролоновими щитками;
щеплення проводяться у звичайному порядку;
- при собі завжди мати документ, у якому вказаний діаг-
ноз і група крові;
вдома необхідно мати препарати для місцевої зупинки
кровотечі;
- батьки повинні вміти внутрішньовенно вводити антиге-
мофільний препарат;
- профорієнтація: лікар, економіст, програміст - тобто ін-
телектуальна праця;
- з медичних препаратів протипоказаний аспірин, яесте-
роїдні протизапальні препарати, пеніцилін, карбеніцилін.
Геморагічний васкуліт
Визпиченпя
Геморагічний васкуліт - це захворювання, в основі якого лежите
централізоване гшерергічне запалення дрібних судин і хара-
ктеризується поліморфними проявами.
Геморагічний васкуліт - хвороба ІІІенляйн-Геноха - уражає
мікроциркуляторне русло шкіри, суглобів, кишково-шлункового
тракту, нирок. Захворювання має гострий перебіг з можливим
одужанням або репидивуючий перебіг. М о ж е зустрічатися як
самостійне захворювання, а може як синдром при інфекційних,
ревматичних та гематологічних захворюваннях. Хворіють хлоп-
чики і дівчатка з однаковою частотою.
Чшивики
Головні чинники , що призводять до геморагічного васку-
літу можуть бути ендогенними й екзогенними.
Велику роль відіграють інфекції, тому часто захворювання по-
чинається через 1-4 тижня після перенесеної ангіни, ГРВІ, скарла-
тини тощо. В деяких випадках до розвитку геморагічного васку-
літу призводять алергічні реакції в організмі дитини. Виділяють
такі головні чинники:
68
- віруси;
- бактерії;
- токсоплазмоз;
- отруєння;
- алергічна реакція на лікарські препарати;
~ харчова алергія;
- реакція на повторне введення вакцин, сироваток, імуно-
глобулінів.
Сприятливі чинники:
- переохолодження;
- фізична й психічна травми;
- профілактичні щеплення;
- яепереносимїсть ліків;
- спадковість.
У розвитку захворювання має значення сенсибілізація організ-
му мікробним; або іншим агентом, зміни гуморального і клітин-
ного імунітету, утворення аутоімунних комплексів, порушення
системи зсідання крові.
I. За формою.
1. Шкірна.
2. Суглобова.
Б. Абдомінальна.
4. Ниркова.
5. Змішана.
6. Блискавична.
II. За перебігом.
1. Гострий.
2. Підгострий.
3. Хронічний.
4. Рецидивуючий,
5. Затяжний.
I I I . З а ступенем активності:
I ступінь.
II ступінь.
III ступінь.
Початок захворювання гострий, він характеризується симпто-
мами загальної інтоксикації:
59
- підвищена температура тіла;

- загальна слабкість;
- зниження апетиту;
- головний біль.
При шкірній формі поетапно, починаючи з нижніх кінці-
вок, з'являється висип, який має свої характерні риси:
геморагічний, яскраво-червоний, елементи припідняті над
рівнем шкіри, середина папули втягнута;
- поліморфний у вигляді пітехій, розеол, папул, екхімозів;
- болісний, іноді некротичний;
- під час висипу свербіж;
- симетричний з локалізацією переважно на нижніх кін-
цівках, на поверхні розгиначів стоп, гомілок, стегна, сід-
ниць, рідше на поверхні передпліччя і плеча. Тільки у
важких випадках висип розповсюджується на тулуб,
обличчя, слизові оболонки;
- з другої доби висип вгасає, послідовно стає синюшно-ко-
ричневим, коричневим, жовтим.
Характерною рисою шкірної форми є хвильоподібний перебіг,
спостерігається частіше 2-4 хвилі висипання, тому одночасно на
шкірі присутні свіжі елементи і пігментовані.
При суглобовій формі (ревматоїдній) ураження суглобів
має симетричний характер, переважно змінюються крупні суглоби:
колінний, гомілковостопний, променевозац'ястковий, ліктьовий.
Крововиливи відбуваються в суглоб, синовіальні оболонки сугло-
ба. Внаслідок цього суглоб набрякає, шкіра над ним стає гігіеремі-
йована, місцево підвищується температура, обмежується рухливість;
може спостерігатися м'язовий біль, ангіоневротичний набряк, еле-
менти геморагічного висипу навколо суглоба. Після зникнення
больового синдрому рухомість суглоба відновлюється.
При а б дожі пальній фо.р мі уражається очеревина, брижі,
шлунок, тонкий і товстий кишечник. В підслизовий шар кишок
потрапляє запальний ексудат, в слизовій оболонці виникають дрі-
бні крововиливи, розвивається спазм кишок, що викликає абдомі-
нальний синдром. Рантово починається гострий переймоподібний
біль у животі, блювання, приєднується пронос. Живіт здувається,
гази не відходять. Іноді у блювотних масах і у випорожненнях спо-
стерігаються домішки крові, рідше - велика втрата крові. Діти при-
ймають вимушене положення (на боку з приведеними до живота
ногами). При пальпації живіт запавший або здутий, діагностую-
ться симптоми гострого живота. У важких станах геморагічний
васкуліт ускладнюється інвагінацією або перфорацією кишок.
60
Розділ2.а
61
Розділ2.а
: короткими кур-
сами 6-7 днів, враховуючи ступінь активності:
а) при І ступені - преднізолон у дозі 0,5-1 мг/кг на добу;
б) И-III ступенях - 2-3 мг/кг на добу.
випадках доза преднізолону до 10 мг/кг на добу,
таміни, аскорутін, аскорбінову кислоту.
ПРОБЛЕМА
краплинно глюкозо-сольові роз-
а) прямої дії - 100-150 ОД/кг на добу в 3-4

прийоми під часу зсідання
тамінні
62
ПРОБЛЕМА
Обмеженість рухів кінцівки.
Причина
Суглобовий синдром геморагічного васкуліту.

Зняти біль в суглобі.

1. Іммобілізувати уражену кінцівку.
2. Запросити на консультацію ортопеда.
3. Забезпечити суворий ліжковий режим.
4. Використовувати знеболюючі засоби.
ПРОБЛЕМА
Нападоподібний біль в животі.
. Шрмчтаа г
Абдомінальний синдром, геморагічного васкуліту.

Припинити біль.

1. Запросити на консультацію хірурга.
2. Створити суворий ліжковий режим.
3. Призначити стіл N i a .
4. Застосовувати знеболюючі засоби.

Надання допомоги при синдромі дисемінованого внутрі-
шньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдромі)
палата інтенсивної терапії дитячого відділення, реанімаційне
відділення.
ки (20-25 шт.), пінцети (3-4 шт.), спирт 70° 10 мл, одно-
разові шприци, препарати: гепарин, аспірин, контрикал,
63
2. При наявності клініко-лабораторних ознак патологічного

фібринолізу проводити гепаринотералію. Постійний рі-
вень гіпарінізації забезпечити внутрішньовенним вве-
денням гепарину у дозі 150 ОД/кг на годину під конт-
ролем показників коагулограми. Необхідно вводити ін-
гібітор фібриноліза - контрикал 500 ОД/кг, або інший
препарат. Призначати аятиагреганти і антикоагулянти
на тлі інфузійної терапії.
' Оцінка результатів

Оцінка результатів лікування і догляду проводиться під час
спостереження за дитиною в стаціонарі. Тільки через 2-3 тижні
після зникнення геморагічного висипу дитина, яка була на суво-
рому ліжковому режимі, переводиться на палатний режим. Посту-
пово розширюється дієта.
Тромбоцитопенічна пурпура
Вшзша чежвя
Тромбоцитопенічна п у р н у р а а б о х в о р о б а Верльгофа -
захворювання, при якому знижується рівень тромбоцитів в
крові і спостерігається схильність до кровотеч.
По частоті тромбоцитопенічна пурпур» займає перше місце се-
ред геморагічних діатезів. Діти дошкільного віку страждають цим
захворюванням в 2 рази частіше, ніж діти шкільного віку. До 10
років зустрічається з однаковою частотою, а після 10 років спосте-
рігається у 3 рази частіше у дівчаток.
Чишиики
Головний чинник, який призводить до клінічних проявів
захворювання - де зниження тромбоцитів із-за утворення в орга-
нізмі антитіл до них.
Кількість кров'яних тілець при тромбоцитопенії, які виробля-
ються кістковим мозком не зменшена, а навпаки підвищена в 2,5-
3 рази. Це підвищення функції кісткового мозку пов'язано з по-
силенням синтезу тромбоцитопоетинів, що є відповіддю на малу
кількість тромбоцитів в крові. Життя тромбоцитів при захворю-
ванні знижено до декількох годин замість нормальних 7-10 днів
за рахунок впливу антитромбоцитарних антитіл і швидкого руй-
нування.
65
Дії медсестри,, втручавши

1. Заспокоїти дитину.
2. Застосувати місцеві та загальні засоби зупинки кровотечі.
3. Визначити групу крові дитини.
4. Замовити на станції переливання крові тромбоконцентрат,
свіжо заготовану кров, ернтроцитарну масу.
ПРОБЛЕМА
Слабкість, адінамія, блідість шкіри.
Причина
Крововтрата у наслідок кровотечі.

Поліпшити стан дитини, спрямувати всі заходи лікування на
збільшення тромбоцитів у крові.

1. Зменшити фізичне навантаження дитини. Забезпечити ліж-
ковий режим.
2. Створити лагідний емоційно-психологічний клімат.
3. Проводити гемостатичну терапію, застосовуючи місцеві та
загальні засоби.
Місцево застосовують:
- турунди або тампони з 3% розчином перекису вод-
ню, 5% розчином амінокапронової кислоти, розчином
адреналіну 1:10000.
- гемостатичну губку, тромбів, віскозу, фібрилову та же-
латинову плівки.
Для перорального та парентерального введення викори-
стовують препарати:
- амінокапронову кислоту 100-200 мг/кг перорально
або в/в,
- 0,026% розчин адрокеону п/шк або в/м,
- 12,5% розчин етамзілату (децинон) в/в, в/м або у таб-
летках по 0,25 г.
4. Проводити базову терапію, що включає в себе кортикосте-
роїди: преднізолон 1,5-3 мг/кг на добу, коротким курсом
на 5-7 днів з повною відміною препарату. Якщо ефект лі-
кування відсутній, то цю дозу преднізолону використову-
ють 3 тижні з наступною відміною препарату, навіть без по-
лішпення аналізу крові.
69
Розділ 3.
ПРОБЛЕМА
Поліпшити стан; : всі заходи лікування на

збільшення тромбоцитів у крові.
з трав'яного кровозупинного збору.

3. Проводити <
ПРОБЛЕМА
Повторні
Відсутність ефекту від лікування кортикостероїдами. В крові
Припинити рецидивуючий перебіг
70-80%
2. Якщо після
ного результату і
, то в плані
- затіопрін (імуран) 1-2 мг/кг на добу курсом 3-5 міс,

- цшслофосфан 200-400 мг/добу одноразово, на курс 6-
8г,
70
71
Розділ 4. Ів сечовиді
РОЗДІЛ 4. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ

СЕЧОВИДІЛЕННЯ
72
цієї
• мікропивкуляції,
: і склероз капілярів.
. у ділянку імунологічного
ма. Активні кініни ушкоджують епітелій капілярів клубочків,
структур базальних мембран епітелію та
: та руйнування клубочків,
7) хронізація ниркового процесу.
І. По синдромам
1. З
активності процесу
Період початкових проявів.
Період зворотног
Перехід у хронічний
гломерулонефрит.
74
Розділ 4. і
II. По активное ті процес у.

1.
2- Період'
3.
I I I . По функціональному стану нирок.
1. Без порушення функцій.
2. З порушенням функцій.
3.
риг
І. По функціональному стану нирок.
РУШ ИР
2.
74
75
Розділ 4. Захворювання органів сечовиділення
15 діб.
Серцево-судинний синдром проявляється:
- підвищенням артеріального тиску на 30-40 мм рт.ст.,
- розширенням меж серця,
- послабленням тонів серця,
- ніжним систолічним шумом на верхівці серця,
- акцентом II тону над легеневою артерією,
- іноді екстрасистолією,
- рідше задишкою, ціанозом.
Гіпертензивний синдром реєструється у 60% випадків. Його
тривалість 8-10 діб. Нормалізація гіпертензії супроводжується
поліпшенням загального стану.
Решта симптомів, які вказані вище, характеризують ураження
міокарда. Найбільш характерними змінами ЕКГ при гострому
гломерулонефриті являються:
- низький вольтаж зубців Р і Я,
- деформація зубця Т (двофазовий або плоский),
- затримка антривентрикулярної провідності,
- збільшення інтервалу Р(}.
Мозковий синдром - показник важких форм захворю-
вання, визначається проявами:
- різким головним болем,
- безсонням,
- млявістю,
- судомами.
У дітей раннього віку виникають азотемічна та ацидотична
інтоксикації, наслідком чого може бути синдром ураження трав-
ної системи. Прояви цього синдрому наступні:
- зниження апетиту,
- нудота і блювання,
- біль у животі,
- збільшення печінки (до 2-3 см),
- рідше збільшення селезінки.
В залежності від переваги того чи іншого синдрому розрізня-
ють гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом (пере-
важає сечовий синдром з макрогематурією); гострий гломеруло-
нефрит з нефротичним синдромом (проявляється набряковий
синдром у 100% випадків); гострий гломерулонефрит з ізольова-
ним сечовим синдромом (діагностується тривалою мікрогемату-
ріею); гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом, гема-
турією та гіпертензією - змішана форма.
Найбільш рідка і важка форма - під гострий г ло меру ло~
76,
біохімічні зміни з боку крові. Можливі такі зміни:

- помірна нормохромяа анемія;
збільшення ШОЕ;
- еозинофілія, іноді нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоци-
топенія;
- помірна гіпопротеїнемія, диспротеїнемія (зменшення
альбумінів та збільшення альфа-2 і гамаглобулінів);
- гінерхолістеринемія;
- гіперліпідемія;
- підвищення залишкового азоту, сечовини та креатиніну;
- зниження клубочкової фільтрації;
- підвищення рівня хлориду і калію;
- підвищення титру антистрептококових антитіл.
Аналіз виявлених симптомів гломерулонефриту дозволяє фор-
мувати разом з батьками хворої дитини наявні та потенційні про-
блеми та скласти план сестринського догляду.
ПРОБЛЕМА
Підвищення АТ. Гіпертензивний синдром.
Дршчшяа
Інфекційно-алергічне запалення нирок. В активній фазі захво-
рювання продукується в підвищеній кількості ренін, який вза-
ємодіє в печінці з ангіотензином і стимулює секрецію альдосте-
рону, який сприяє підвищенню АТ.

Нормалізувати артеріальний тиск.

1. Ліжковий режим.
2. Дієта.
3. Гіпотензивна терапія: резерпін 0,1-0,4 мг на добу після їжі
2-3 рази усередину (2-6 днів); раунатин по 1/2-1/3 таб. 2-
3 рази на добу після їжі; адельфан по 1/2 т 2 рази на добу;
дибазол дітям віком 3-9 років по 0,002-0,005 г 2 рази на
добу, дітям віком 9-14 років - по 0,006-0,008 г (внутріш-
ньовенно, внутріпшьом'язово 1% розчин 0,5-1 ш і 1 раз на
добу); клофелін, допегіт, каптоприл у вікових дозах.
78,
4.
5. Контроль артеріального тиску, пульсу, дихання.
6. Контроль аналізів сечі.
7. Контроль аналізів крові (рівень сечовини, залишкового і
ту).
8. Вітамінотерапія і загальнозміцнююча терапія- вітаміни гру-
пи В, С, ретинол; кокарбоксилаза, АТФ,;
ПРОБЛЕМА
Зменшення кількості виділеної сечі за добу
Інфекційно-алергічне запалення нирок, яке призводить до :

ншен.ня маси функціонуючих клубочків, зниження фільтрації
в діючих клубочках, підвищення реабсорбції.
1 діурезу.

1. Дієта з обмеженням білка і солі. В гострий період діє-
та безсольова. Коли набряки зникають і нормалізується
артеріальний тиск, можна додавати до їжі по 1-2 г/добу
солі, через тиждень 3-5 г/добу.
При відсутності набряків і артеріальної гіпертензії
з перших днів хвороби можна давати по 1,5 г/добу солі.
2. їжу збагатити на калій при достатньому діурезі, таки-
ми продуктами: печінка, картопля, ізюм, курага, чорно-
: з їжі продукти, що алергізують і мають екс-

трактивні речовини - бульйони, смажене м'ясо, ковбаси,
[ білки, особливо при збільшені КІЛЬКОСТІ і

вини і креатині ну крові. Рекомендуються білки рослин-
ного походження - картопля, гарбузи, рисова і вівсяна
каші. З тваринних білків у перші дні можна признача-
ти коров'яче молоко і курячі яйця (по 1-2 на тиждень).
Пізніше додати сир, кефір. З другого тижня хвороби до
раціону ввести варені м'ясо, рибу.
На початку хвороби добову кількість білка і
79
ти наполовину, а з 4-5 тижня довести її до норми (2-2,5

г). При вираженій протеїнурії кількість білка у дієті не
обмежувати.
Для поліпшення смакових властивостей викорис-
товувати цибулю, часник, перець та Інші приправи.
5. У перші дві гострого гломерулонефриту або загостренні
хронічного з набряками, високою гіпертензією, олігурі-
єю рекомендувати одноденну розвантажувальну цукро-
во-фруктову дієту. Призначити 5-8 г цукру на І кг маси
тіла/добу у вигляді концентрованих розчинів з додаван-
ням лимонного соку та фруктів (яблука, виноград) до
500-800 г/добу. Можна призначити тільки фруктову
дієту (1-1,5 кг стиглих солодких яблук і кавунів).
При необхідності розвантажувальну дієту можна по-
вторити через 4-6 днів.
Об'єм рідини у розвантажувальний день регулюва-
ти індивідуально з урахуванням добового діурезу, вира-
женості набрякового синдрому, гіпертензії.
У дітей раннього віку ровантажувальну дієту засто-
совувати практично неможливо, тому в перші дні захво-
рювання їм показана їжа бідна на тваринні білки, і така,
що містить мало солі: молоко, молочні суміші, кефір, ово-
чеві пюре, компоти, соки.
Після розвантажувальної дієти призначити: стіл без
солі і м'яса. До харчового раціону входять картопля, ві-
всяна та рисова каші, капуста, гарбузи, молоко. Цей стіл
містить: 40-50 г білка (1-1,5 г/кг); 85-70 г жиру (2,5-
2,8 г/кг); 300-400 г вуглеводів (13-15 г/кг); енергетич-
на цінність - 2000-2400 кк&л.
6. Необхідну кількість рідини в активній стадії орієнтов-
но рахувати так: врахувати величину діурезу за мину-
лу добу і додати рідину в кількості 300-500 мл (попов-
нення екстраренальних витрат).
7. У разі ремісії призначити дієту, яка відповідає віку ді-
тей. Вилучити тільки продукти алергізатори.
8. Для збільшення діурезу показані діуретичні засоби: са-
луретики і осмодіуретики.
9. Курс антибіотикотерапії проводити 4-6 тижнів, кожні 10
днів змінюють антибіотики.
10. Провести антигіетамінну і вітамінотерапію.
11. Глюкокортикостероїдні препарати використовувати при
нефротичному синдромі.
ПРОБЛЕМА
Поширення набряку, розповсюдження набряку з
обличчя на тулуб, кінцівки.
Причива
Інфекційно-алергічне запалення нирок, наслідком чого є змен-
шення функціонуючих клубочків; зниження фільтрації; затри-
мка натрію і води в організмі; підвищення реабсорбції натрію
нирковими канальними; підвищена проникність стінок капіля-
рів з виходом рідкої частини крові з кров'яного русла і зни-
женням об'єму циркулюючої крові.
Мета очікуваного результату •

Нормалізація функції нирок.

1. Ліжковий режим до ліквідації екстрарепальних проявів
хвороби, нормалізації артеріального тиску, зникнення наб-
ряків, поліпшення аналізів крові та сечі.
Середня тривалість ліжкового режиму - 2-3 тижні. Піс-
ля досягнення явної позитивної динаміки ниркового про-,
цесу дитину можна переводити на напівліжковий режим.
2. Безсольова дієта - стіл 7а.
3. Антибіотігкотерапія - ампіцилін, оксацшіін, ампіокс, кар-
• беніцйлі'и, цефалізин (кефзол), цєфатоксіїм (клафоран).
Курс 4-6 тижнів, кожні 8-10 днів варто міняти антибіо-
тики.
При оліго-, анурії дози антибіотиків зменшити до 1/2-
1/3:добової дози.
4. Антигістамінні препарати - тавегіл, супрастин, діазолін, ди-
празин, задитен - у вікових дозах. Курс лікування 4-6 ти-
жнів.
б. Діуретичні засоби - салуретики і осмодіуретики.
С а лур етик и;
а) - лазикс (фуросемід) - 3-5 мг/кг на добу, можна вжи-
вати у вигляді 1% розчину в/в або в/м за 2 рази.
б) діхлотиазид (гіпотіазид) - добова доза складає 25 мг
для дітей раннього віку, 25-50 мг - дошкільного віку,
50-100 мг шкільного віку. Дати усередину в 2 при-
81,
йоми.
в) етакринова кислота (урегіт) - добова доза 2,5-5 мг/кг.
Препарат дати вранці після їжі, 1 раз на день, щоденно
або через день.
г) клопамід (бринальдикс) - дають вранці в добовій дозі
10-20 мг.
д) тріамтерен - добова доза 0,025-0,05 г. Дається за 1-2
прийоми після їжі.
є) тріампур - добова доза 1-2 табл. 2 рази на добу після
їжі.
ж) альдактон (верошпірон) - доза 10 мг/кг на добу, але
не більше ніж 200-300 мг на добу.
Осмодіуретики: 20% розчин глюкози 10-15 мл
внутрішньовенно струминно та манітол 10-20% роз-
чин (з розрахунку 1 г/кг).
Діуретичний ефект справляють еуфілін, діуретин.
6. Нестероїдні препарати - вольтарен, індометацин, ібупрофен
(бруфен), хінгамін (делагіл, резохін). Курс лікування 3-6 міс
і більше.
7. Вітамінотерапія - аскорбінова кислота, рутин, ретинол, то-
коферол, вітаміни трупи В.
8. Глюкокортикостероїдні препарати найбільший ефект спра-
вляють при нефротичній формі гострого і хронічного
гломерулонефриту - преднізолон, урбазон, дексаметозон.
Повна добова доза преднізолону складає 1,6-2 мг/кг.
Протягом 3-4 тижнів призначити препарат в максималь-
ній дозі з наступним переходом на тривалу переривчасту
(підтримуючу) терапію. У міру зниження активності захво-
рювання, поліпшення клінічних та лабораторних показни-
ків добову дозу поступово зменшити і через 1,5-2 міс при-
близно на половині початкової дози дитину перевести на
переривчасте лікування у стаціонарі, яке продовжується
вдома або у санаторії протягом 6-12 міс, іноді довше. По-
вну відміну препарату також здійснити поступово - по 2,5-
5 мг кожні 5 днів.
В період лікування глюкокортикоїдами призначити пре-
парати калію - панангін, калію оротат.
9. Цитостатичні імуносупресори призначити при відсутності
ефекту від гормональної терапії протягом 3-4 тижнів.
Хлорбутин (лейкерон) 0,2-0,3 мг/кг; циклофосфамід
(циклофосфян); азатіоприн (імуран) 2-3 мг/кг на добу.
У повній дозі імуносупресори призначають у стаціона-
82
рі на 6-8 тижнів, потім дають підтримуючі дози (1/2 тера-

певтичної дози ще протягом 2-4 міс і більше).
ПРОБЛЕМА
Ризик розвитку ниркової еклампсії,.
Причина.. ,..
Гіпертензія.

Запобігти розвитку ниркової еклампсії.

1. ЛікувальЕО-охоронніш режим.
2. Різке обмеження солі в дієті.
3. Раннє застосування гіпотензивних засобів.
4. Контроль аналізів крові і сечі.
5. У випадках появи перших ознак еклампсії необхідно вво-
дити аміназин - 2,5% розчин в/м по 15-20 мг 1-2 рази на
добу.
6. Вводити гіпотензивні препарати (резерпін і клофелін), їх
вводять у поєднанні з салуретиками (ф.уросемід, етакрияо-
ва кислота) і транквілізаторами (сибазон, седуксен, діазе-
пам).
8. Для ліквідації набряку мозку вводити осмотично активні
. розчини - 20% розчин глюкози.
9.' Показані ванни, теплові укутування.
10. У разі повторення судомних приступів показана люмбаль-
на пункція з повільним видаленням 20-30 мл спинномоз-
кової рідини.
ПРОБЛЕМА..;^ . ,,...
З мін&ко.пьору- еші - іржавий (кров'янистий).
Причина
макрогематурія, яка зумовлена підвищеною проникністю клу-
бочкових капілярів, крововиливами в клубочки у зв'язку з роз-
ривами капілярів, нирковою внутрішньосудинною коагуляцією,
ураженням інтерстипіальної тканини.
83,

Ліквідація імуно-інфекпійного процесу в нирках, досягнення
стабілізації гломерулярної базальної мембрани, нормалізація
внутрішньосудиної системи зсідання крові.

1. Ліжковий режим, дотримання його до ліквідації гемату-
рії, нормалізації аналізів крові і сечі.
2. Дієтотерапія. При відсутності набряку - стіл N 7.
3. Антибіотикотерапія.
4. Антигістамінні препарати.
б. Діуретичні засоби - салуретики і осмодіуретики.
6. Нестероїдні протизапальні препарати.
7. А н т и к о а г у л я н т н а та антиагрегантна терапія
використовувати препарати - гепарин курсом 4-6 тижнів.
Лікування проводити під контролем коагулограми і часу
зсідання крові за Лі-Уайтом 1 раз на 3 дні. Курантил, ак-
товегін.
8. Використовувати препарати, які коригують імунну систе-
му - левамізол, лізоцим, тим&лін, Т-активін.
9. Проводити мембраностабілізуючу і антиоксидантну терапію,
використовуючи препарати: карнітину хлорид, ліпоєву
кислоту, унітіол, алое, магнію оксид, есенціале, піридоксин,
ретинол, токоферолу ацетат, аєвіт - у вікових доза.
10. Проводити гемосорбцію і плазмафорез.
11. Можна призначати одночасно з медикаментозним лікуван-
ням або окремо від нього фітотерапію до досягнення клі-
ніко-лабораторної ремісії і продовжувати її на амбулатор-
но-поліклінічному етапі лікування.
Рекомендуються такі рослини окремо або у зборах: се-
лера пахуча, спаржа аптечна, береза біла, хвощ польовий, су-
ниці лісові, петрушка городня, морена красильна, мучниця
звичайна, ялівець звичайний, брусниця, кора калини, лис-
тя кропиви дводомної, кривавник лікарський.
Лікування травами здійснюють протягом 2-3 років. Збо-
ри чергують, через 2-3 міс. лікування роблять перерву на
8-10 днів.
12. Контроль аналізів крові та сечі.
84,
Розділ 5. Захворювання органів травлення
Реалізація плаву догляду
Підрахунок випитої і виділеної рідини

II. Оснащення,робочого місця:
1. ... Листки призначення.
2. , Історії, хвороби.
Визначити добовий діурез за попередню добу.
1. Врахувати величину добового діурезу за минулу добу.
2. До цієї величини додати кількість рідини 300-500 мл
{поповнення екстраренальних втрат).
3. Додати можна кількість рідини, яку розраховують 200-
250 мл/м 2 поверхні'тіла.
4. Необхідно з 'найбільшою точністю встановити випиту
хворим рідину і об'єм.рідини, яка вводиться паренте-
рально. Умовно овочі і фрукти вважаються продуктами,
які на 100% складаються з води, тому кількість рідини
дорівнює їх масі.
Надання допомоги при гострій нирковій недостатності

дитячий стаціонар, палата інтенсивної терапії, реанімаційне
1. Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні
ватні кульки (20-25 шт.), пінцети (3-4), спирт 96" - 1 0 мл,
одноразові шприци, система для краплинного введення;
препарати в ампулах: 2% розчин супрастішу 1 мл, 1%
нікотинова кислота 1 мл, 2,4% розчин еуфіліну 5 мл, 5%
розчин натрію гідрокарбонату 5 мл, трисамін 1 мл, гепа-
рин 5 мл, 1% розчин лазиксу 1 мл, 10% розчин кальцію
гідрокарбонату 10 мл, 5% розчин глюкози 400 мл у фла-
коні, інсулін 10 мл.
. 3. Лоток для відроблених пінцетів.
4. Стерилізатори для промивання і замочування одноразо-
вих шприців в 5% розчині хлораміну на 1 годину.
5. Розчин Амбурже для промивання шлунка і кишечнику
(на 10 л води 800 г сахарози, 100 г глюкози, ЗО г соди).
85,
6. Предмети догляду для промивання шлунка і кишечни-

ка.
Підготовка рук медичного працівника.
Гостра ниркова недостатність діагностується симптомами: олі-
гурія, тахікардія, головний біль, анорексія, нудота, блювання, драт-
ливість, кома, азотермія, гіперкаліємія. Мета проведення невідкла-
дної допомоги: - відновлення ОЦК, нормалізація АТ - профілак-
тика діурезу - зняття спазму ниркових артеріол - нормалізація
ниркового кровообігу - корекція метаболічного ацидозу - профі-
лактика ДВЗ - синдрому.
а) термінові дії:
1. Провести боротьбу з шоком - внутрішньовенно ввес-
ти: 2% розчин супрастину 2 мг/кг маси, 2,4% роз-
чин еуфіліну 0,2 мл/кг маси, 1% розчин нікотинової
кислоти 0,05 мл/кг маси.
2. П р о в е с т и к о р е к ц і ю м е т а б о л і ч н о г о а ц и д о з у
внутрішньовенно ввести 5% розчин гідрокарбонату
натрію 4 мл/кг маси.
3. Покращити реологію крові, профіляктувати ДВЗ-си-
ндром внутрішньовенно ввести трисамін 6 м л / к г
маси, гепарин 100 ОД на 1 кг маси.
4. Стимулювати діурез: внутрішньовенно ввести лазикс
- З мг/кг маси, манітол - 0,5-1,5 г сухої речовини на
1 кг маси тіла у вигляді 10-20% розчину в 5% роз-
чині глюкози.
5. Коригувати водно-електролітний обмін проведенням
інфузіоної терапії, глюкозо-сольовими розчинами з ін-
суліном (1 ОД інсуліну зв'язує 4 г цукру).
б) наступні заходи:
1. Промивати шлунок та кишечник розчином Амбурже.
2. Проводити корекцію гіперкаліемії та гіпокальціємії,
знижувати рівень азотермії - внутрішньовенно вводи-
ти 10% розчин глюконату кальцію 5-10 мл, внутріш-
ньом'язово - 5% розчин ретаболілу 1-2 мл.
в) у разі відсутності ефекту - перітонеальний діаліз, гемо-
діаліз, гемосорбція, лімфосорбція, гемоультрафільтрафія,
замінне переливання крові.
86,
Розділ 4. Захворювання органів <
Приведення проби за Зжмщщьким

1. 8 чистих склянок ємністю 200 мл.
2. Пелюшки., .
3. Чистий, герметичний поліетиленовий мішок.
Щ. Допередня підготовка до ви конання навики:
. '.Підготовка рук. медичного працівника (розділ 1,пункт 1).
Дитину підмити. Всі 8 склянок треба підготувати до проведен-
ня аналізу. На кожній склянці підписати: прізвище, ім'я дитини,
відділення, номер порції, проміжок часу, за який збирається сеча
в одну склянку. Підготувати додаткові склянки, якщо у дитини
поліурія. В такому випадку сеча, зібрана за три години, зливаєть-
ся в декілька склянок, але вони підписуються однаково. При олі-
гурії за три години може не виділятися сеча, в такому випадку
підписана порожня склянка з іншими склянками відправляється
в лабораторію. І
IV. Основний етап виконання: •
1. Ранком, коли прокинулася дитина, першу нічну порцію
сечі злити.
2. Збирати сечу за три години в склянку, на якій визначе-
но: 1 порція, години 6.00-9.00,
3. Після 9 годин ранку збирати сечу в склянку, на якій ви-
значено її порція, години 9.00-12.00.
4. Таким чином збирати сечу за кожні три години в нову
склянку.Всього 8 порцій. Збирати сечу до б годин ран-
ку наступної доби.
5. Дітям раннього віку збирати сечу кожної порції за до-
помогою герметичного поліетиленового мішка.
6. Результати проби Зимницького слід вважати позитивни-
ми, якщо добовий діурез нормальний - 70-75% від ви-
питої рідини, денний діурез більше нічного, спїввідно-
. шення 3:1, коливання питомої ваги сечі 1005-1024, в се-
редньому коливання не менше 7, об'єми окремих порцій
сечі теж різні 100-300 мл, коливання об'єму порцій 1:8.
• 7 - . Н а порушення концентраційної функції нирок вказує од-
накова кількість сечі всіх порцій і постійність питомої
;к; • • ваги сечі в порціях-• ізостенурія. Якщо питома вага всіх
• : •••; !С; порцій не більша, ніж 1010, то проявляється ізогіпосте-
•. нурін:' Якщо питома вага всіх порцій висока - 1030, -
ізогіперстенурія.
87
Розділ 4. Заа
I, Місце;
II.
Чиста склянка ємністю 2 л або 3 л.
НІ. Попередня;
При збиранні сечі для визначення добового діурезу вести під-
рахунок випитої рідини хворим. Враховувати кількість рідини в
різних продуктах харчування, вважати, що фрукти та овочі мають
100% склад води. Враховувати об'єм рідини, який вводиться хво-
рому паралельно.

2. Зробити умовний вибір доби. Наприклад, від 8 години
ранку до 8 години ранку наступної доби.
3. Сечу за 24 години збирати в одну склянку і
її кількість.
4. Порівняти цю кількість сечі з середніми з
зниками. На першому році життя за добу
600 мл сечі. Після року середній показник добового
діурезу рахується за формулою:
кількість сечі= 600 мл + 100 мл (п-1), де п - кількість років.
I. Місце ;
II.
1. Листки признач«
2. Історії хвороби.
III. По
Визначити добовий діурез за
1. Врахувати величину добового діурезу за минулу добу.

2. До цієї величини додати кількість рідини 300-500 мл
3. Додати можна кількість рідини, яку розраховують - 200-

250 мл/м 2 поверхні тіла.
4. Необхідно з найбільшою точністю
хворим рідину і об'єм рідини,
ральяо. Умовно овочі і фрукти вважаються продуктами,
які на 100% складаються з води, тому кількість рідини
88
дорівнює їх масі. /
,;лі: . г
Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження

еиетеми органів еечовйдідейая, УЗД
дитячій, стаціонар.'
її:
Оснащення робочого місця:
1. Контрастні речовини: 70% розчин триотраста, 60% роз-
чин уротраста, 65-85% розчин гипака та інші.
' Вибір' метода дослідження.
Головними методами рентгенодіагностики сечовидільної систе-
ми є екскреторна урографія і цистографія. Доповнюють данні ек-
скреторної урографії і пистографії такі методи: ретроградна піє-
дографія, ниркова ангіографія, радіоізотопна рентгенографія, ска-
нування нирок.
1. За 2-3 доби перед обстеженням ти хворого на ді-
єту з виключенням газоутворюі юдуктів (чорний
хліб, молоко, бобові).
2. За добу до'обстеження необхідно визначити чутливість
організму ; до контрастної речовини. Застосовують очну
Т та внутрішньовенну проби згідно інструкції. У випадках
алергічної реакції на проби до контрастної речовини
треба проводити на протязі тижня десенсибілізуючу те-
рапію, а потім знов зробити пробу на чутливість.
3. . Ввечері дитині зробити високу очисну клізму, до чистої
води. .
і.4..„„,. Обстеження проводити натще.
5 За 2 години до початку обстеження зробити другу очис-
ну клізму.
6. Перед обстеженням дитина повинна помочитися.
7. При метеоризмі призначають карболен по 1 г 4 рази на
добу. . ...
Надання допомога при гострій нирковій недостатності
дитячий стаціонар, палата інтенсивної терапії, реанімаційне
89,
1. Ст
(20-25 шт.), пінцети (8-4), спирт 96° - 10 мл,
в ампулах: 2% розчин супрастину 1 мл, 1%

кислота 1 мл, 2,4% розчин еуфіліну 5 мл, 5%
5 мл, трисамін 1
рин 5 мл, 1% розчин лазиксу 1 мл, 10% розчш
гідрокарбонату 10 мл, 5% розчин глюкози 400 мл у
коні, інсулін 10
2. Стерильни!
3. Лоток для відроблених пінцетів.
вих шприців в 5% розчині хлораміну на 1

Б. Розчин Амбурже для промивання шлунка і
(на 10 л води 800 г сахарози, 100 г
манітол - 0,6-1,5 г сухої

ла у вигляді 10-20% розчину в 5%
розчині глюкози.
5. Коригувати водно-електролітний обмін проведенням
інфузіонної терапії, глюкозо-сольовими розчинами з
інсуліном (1 ОД інсуліну зв'язує 4 г цукру).
- 1. Промивати шлунок та кишечник розчином Амбурже.
2. Проводити корекцію гіперкаліемії та гінокальцієшї,
знижувати рівень азотермії - внутрішньовенно вво-
дити 10% розчин глюконату кальцію 5-Ю мл, внут-
рішньо.м'язово — 5% розчин ретаболілу 1-2 мл.
в) у разі відсутності ефекту - перітонеальний діаліз, гемо-
діаліз, гемосорбція, лімфосорбція, гемоультрафільтрафія,
замінне переливання крові.
Оцінка результатів догляду

Для запобігання виникнення хронічного гломерулонефриту, слід
проводити етапне лікування хворих, дотримуватися послідовності
та безперервності спостереження. В активний період хвороби здій-
снюють комплексну терапію в стаціонарі, потім дітей долікову-
ють (у неактивний період) у поліклініці та місцевому санаторії.
Незалежно від варіанта перебігу гломерулонефриту всі діти під-
лягають диспансерному спостереженню. Його здійснює нефролог
і дільничний педіатр поліклініки, не менше, ніж 5 років від поча-
тку повної клініко-лабораторної ремісії. Диспансирізація передба-
чає активне спостереження та лікування, своєчасне виявлення за-
гострення та профілактику рецидивів захворювання, здійснення
реабілітаційних заходів. Після виписки із стаціонару продовжу-
ють медикаментозне лікування, призначене лікарем. Протягом
року забороняється заняття фізкультурою в загальній групі, не
рекомендується ортостатичні навантаження, купання у відкритих
водоймищах. Загострення в амбулаторних умовах виявляють за-
вдяки регулярним оглядам дитини з обов'язковим вимірюванням
артеріального тиску та дослідженням сечі. У разі виявлення за-
гострення необхідна своєчасна корекція режиму, харчування, ме-
дикаментозної терапії, навчального та фізичного навантаження, са-
нація вогнищ хронічної інфекції. Якщо дитині проводять перерив-
частий курс лікування імунодепресантами, імуносупресорами та
глюкокортикостероїдами, можливі побічні явища, які також потре-
бують к о р е к ц і ї . О с к і л ь к и причиною загострення ч а с т о є
інтеркурентні захворювання, важливою є правильна тактика
медпрацівника в цей період. Дитині призначають ліжковий ре-
жим, антибіотик на 8-10 днів, антигістамінний препарат та ін. У
91,
період доліковування в поліклініці рекомендується 1 раз в рік,

навіть за повної клініко-лабораторної ремісії, комплексне обстежен-
ня в стаціонарі з метою контролю за станом функцій нирок
(визначають рівень креатиніну та сечовини у крові, кліренс ендо-
генного креатині ну, реабсорбцію води, інші показники тубулярних
функцій). Диспансерізацію дітей з хронічним гломерулонефритом
здійснюють протягом усього періоду дитинства з наступною
передачею під спостереження терапевтів.
Реабілітаційні заходи складаються із методичних, психологіч-
них; педагогічних, соціально-економічних та професійних, які здій-
снюють на всіх етапах лікувального процесу з метою максималь-
ного відновлення здоров'я. Найоптимальнішим місцем реабіліта-
ції є місцевий санаторій, розташований у кліматичній зоні, в якій
проживає дитина. Санаторно-курортне лікування може бути при-
значено не раніше, ніж через 10-12 міс від початку клініко-лабо-
раторної ремісії.
Профілактика гломерулонефриту передбачає широке викорис-
тання комплексу заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я ди-
тини. До них належать: організація правильного режиму, повно-
цінне харчування, проведення загартовуючих процедур та гімнас-
тики, облік дітей, які часто хворіють, своєчасне їх лікування, сана-
ція хронічних вогнищ інфекції, запобігання стресовим ситуаціям,
особливий контроль за результатами захворювань, які найчасті-
ше передують розвитку гломерулонефриту.
Пієлонефрит
Визна чеишя
Пієлонефрит - це інфекдійно-запальне захворювання з ураження
кянальців та інтерсгиціальнш тканини нирок із залученням
до цього процесу тканин чашечок і мисок.
Пієлонефрит визначають у 1-3,5% дітей різного віку. У стру-
ктурі захворювань сечових органів пієлонефрит складає до 50-70%
усіх захворювань і досить часто призводить до хронічної нирко-
вої недостатності (ХНН). Серед причин ХНН пієлонефрит посідає
3-те місце. Частота виникнення пієлонефриту у дівчаток і хлоп-
чиків 1-го року життя приблизно однакова. Але у більш старшо-
му віці дівчатка хворіють у 5-10 разів частіше ніж хлопчики.
92,
Розділ 4. Захворювання органів <
Головні чинники. ^
сечові шляхи різних мікроорганізмів, які мають властивість при-

кріплюватися до'клітин слизової оболонки та проникати
захисні бар'єри, агїакож мають певну токсиногенність і вір}
ніеть.
Для вйнккненйя запального процесу в нирках мають з
наступні м І к р ф г а н й й ж : ^
- кишкова паличка - 40-60% хворих,
- клебсіела - 7-20% хворих,
- протей - 9-16% хворих,
6-1.5% хворих,
- стафілококи - 5-14% хворих,
- асоціації мікроорганізмів - 10-15% хворих.
Мікроорганізми найчастіше проникають у миски нирок :
дним шляхом - через сечоводи. Цей шлях" є характерним для
дівчаток та дітей старшого віку. У дітей раннього віку мікроор-
ганізми проникають частіше гематогенним шляхом або лімфо ген-
Сприятливі чинники:, '

1) спадкова схильність до захворювання нирок у батьків та
близьких родичів;
2) захворювання'матері у період вагітності (токсикози, не-
фропатії, пієлонефрит тя ін.);
3) дизембріояогічні процеси в нирках; •
4) порушення уродинаміки (стеноз клапанів сечівника, мі-
хурово-сечоводний рефлюкс та ін.);
5) метаболічні та гемодинамічні порушення в нирках;
6) імунодефіцити стани; .^
7) зниження активності факторів місцевого імунітету.
I. За клінічними форма ми У" '."''"'

1. Первинний пієлонефрит (при відсутності анатомічних
аномалій сечостатевої системи і порушень обміну).
2. Вторинний пієлонефрит (виникає на тлі органічних та
функціональних змін уро- та геодинаміки або обмінних
II. За перебігом.
1. Гострий
2. Хронічний
93
I I I . За стадіями.
1, Активна стадія.
2. Стадія часткової к
8. Стадія
IV. За функціональним стано^ нирок.
2. Пієлонефрит з порушенням функції
В клінічній картині гострого
Яскраво може проявлятися урологічний синдром (больовий),

для якого характерний біль у попереку або нижній ділянці жи-
вота. Для виявлення цього синдрому при стертій клінічній кар-
посилення болю під час перкусії у ділянці проекції нирок).

У 30% випад
ся дизурічний синдром, а <
- болісні <
94
Розділ 4. За органів
- бактеріурія (понад 100 тис мікробних тіл в 1 мл сечі);

- протеїнурія (до 1%);
- • еритроцитурія не характерна, але в полі зору можуть бути
еритроцити (до 10).
Таким чином для клінічної картини гострого пієлонефриту
характерні-синдроми:
.•«.,-. • а- 1. ..'Загальної-інтоксикації;•
2. Шлунково-кишковий;
3. Урологічний (больовий);
4. Дизурічніш;
5. Сечовий.
Особливості клінічних проявів гострого пієлонефриту спостері-
гаються у дітей 1-го року життя, що пов'язано з перевагою загаль-
них симптомів над. локальними. Тому в клінічній картині гострого
пієлонефриту у дітей раннього віку визначаються такі синдроми:
1. Токсикозу;
2. Дегідратації;
3. Метаболічного ацидозу.
Рідше з'являються менінгіальний синдром та жовтяниця.
Оцінка стану дитини медичною сестрою базується на спостере-
женні за клінічними проявами пієлонефриту, визначенні в лабо-
раторних аналізах сечі лейкоцитурії, бактеріурії, протеїнурії до 1%.
Має значення для діагностики проведення проби по Нечипоренко
(визначення в лейкоцитів і еритроцитів в 1 мл сечі). При пієлоне-
фриті зростає кількість лейкоцитів - більше 2000 в 1 мл сечі. Проба
по Зимницькому вказує на порушення фільтраційної функції ни-
рок. При проведенні цієї проби медична сестра повинна звернути
увагу на яіктурію, гіпоізостенурію - в порціях сечі незначні коли-
... ваяня-питомої ваги, питома вага низька, в межах 1001-1010.
В аналізі крові можна вштолсти нейтрофільний лейкоцитоз (по-
над 16х10 9 /я), збільшене-ШОЕ (понад 15 мм/год), підвищення титру
антитіл і всіх класів імуноглобулінів (О.А.М).
Важливими методами діагностики є:
. 1. Сонографія, яка виявляє у хворих на гострий пієлонеф-
рит збільшені розміри нирок, нечіткість та нерівність
контуру «мискового ехосигналу». Цей метод дозволяє
виявити аномалії розвитку сечових органів і наявність
обструкції.
2. Всім хворим на пієлонефрит проводять оглядову урог-
95
X ронічний пієлонефрит.
ньому його лікуванні і сприятливих факторах або з'
біль у животі;
Діти, у яких хвороба ма здо-

ровими, проте вони можуть дещо
ку, бліді, часто хворіють простудними
Діагноз латентного хронічного
підставі змін у сечі (лейкоцитурія).
У всіх випадках хронічного зробити
і та інші урологічні дослі-
сформулю-
ПРОБЛЕМА
' Неспокій, відсутність апетиту, нудота, блювання.
Дряпина
Синдром інтоксикації, який розвився у наслідок гострого піє-
лонефриту.
Ліквідувати інфекційно-запальний процес в нирках.

1: Ліжковий режим у гострий період.
2. Дієта N б без обмеження солі, але з абсолютним вилучен-
ням продукті в багатих на екстрактивні речовини (м'я-
сні бульйони, цибуля, часник, копчені продукти, бобові,
шоколад, кава, цитрусові, смажені страви тощо). У разі
порушення функції нирок обмежити сіль і рідину.
Чергувати білкову і рослинну їжу, що складає не-
сприятливі умови для існування мікрофлори. Чергуван-
ня здійснювати кожні 3-5 днів. М'ясні блюда корисно
чергувати з картопляною дієтою. г
3. Вживання рідини збільшити до 1,5-2 л. В пиття вклю-

чити фруктові і овочеві соки, настої звіробою, шипшини,
відвару ізюму, мінеральні води.
4. Дітям до 1 року життя призначити водно-чайну паузу
на 6-8 годин, давати: пити глюкозо-сольові розчини ко-
жні 15 хвилин по 10 мл з послідуючим дозованим го-
дуванням грудним молоком або адаптованою сумішшю.
ПРОБЛЕМА
Біль у попереку. Сеча каламутна з пластівцями і
осадом.
Причина '
Інфекційно-запальний процес у нирках.
Мета очікуваного результату \

Ліквідація запального процесу.
97,
Діїмедсеєтрш, втручашим
1. Ліжковий режим у гострому періоді.
2. Дієта N 5.
3. Проведення антибактеріальної терапії в залежності від чу-
тливості мікрофлори з обов'язковим урахуванням функ-
ціонального стану нирок.
Правила антибіотикотерапії:
- аміногліко-зиди (гентаміцин, бруламіцин, тобраміцин,
амікацин) показані при нормальному функціонуванні
нирок парентерально у дозі 1-2 мг/кг маси тіла;
- цефалоспорини (цефамезип, клафоран, кефзол, азло-
цилін, цефалексін, цефазолін тощо) показані у дозі 50-
100 мг/кг парентерально в 4 прийоми, курсом 10-
14 днів;
- препарати пеніцилінового ряду (карбеніцилін, ампі-
цилін, ампіокс тощо) застосовують у дозі 100 мг/кг
парентерально в 4 прийоми, тільки у випадках, коли
визначена чутливість до них мікрофлори. Курс 10-14
днів.
4. Разом з антибіотиками або після закінчення їх курсу про-
ведення антибактеріальної терапії 7-10 днів наступними
препаратами:
- уроантисептиками - неграм, невіграмон (50-60 мг/кг),
грамурин (20-30 мг/кг), 5 НОК (8-10 мг/кг)
- нітрофуранами - фурагін, фурадонін, левантин
(4-6 мг/кг);
- сульфаніламідами - бісептол, бактрім, етазол;
- фітопрепаратами - уролесан, фітолезін.
5. Проведення протизапальної терапії (вольтарен, ортофен,
сургам, індометацин).
6. Застосовування антирадикальних та антиоксидантних
препаратів (унітіол, токоферолу ацетат, галаскорбін)
7. Для нормалізації мікроциркуляції використовують трен-
тал, стугерон, цинаризин, а для корекції імуногомеостазу -
левамізол, тимоген, тималін тощо.
8. В перші дні захворювання використовувати діуретики
швидкої дії (фуросемід, лазикс, верошпірон), які посилю-
ють діурез і будуть сприяти виведенню мікроорганізмів
і продуктів запалення.
9. Проводити тривале лікування лікарськими рослинами.
10. Застосовувати різні засоби фізіотерапевтичного лікуван-
ня.
98,
ПРОБЛЕМА
Часті болісні сечовипускання малими порціями.
Лриштиа
Дизурічний синдром внаслідок поширення інфекційного про-
цесу в сечовивідні шляхи.

Ліквідувати інфекційно-запальний процес в сечовидільних
шляхах.
Дії жедеестрж? втручання

1. Ліжковий режим.
2. Дієта N 5.
3. Антибактеріальна терапія. Використання поєднання лікар-
ських препаратів - антибіотик + антибактеріальний пре-
парат з урахуванням їх синергізму, спектру дії, чутливості
мікрофлори сечі та нефротоксичності.
4. 8 метою посилення діурезу застосовувати фітотерапію:
нирковий чай, толокнянку, польовий хвощ, шипшину, зві-
робій, золототисячник, горець пташиний, ягоди ялівцю, ли-
стя мучниці, брусниці, білої берези.
5. Проводити теплові процедури у вигляді лікувальних ванн; •
мікрохвильову фізіотерапію (НВЧ, УВЧ та радіотерапію);
лазерне опромінення ділянки попереку та лазеропунктуру
активних точок ниркового меридіану або мерідіану сечо-
вого міхура; аплікації парафіну або озокериту на ділянку
сечового міхура.
6. Місцеве лікування сечового міхура можна проводити 5-10%
синтоміциновою емульсією, обліпіховою або шипшиновою
олією.
Інстиляції проводять також розчином нітрату срібла у
наростаючих концентраціях (1:20000, 1:10000, 1:5000,
1:1000,1:500) по 20-30 мл-щоденно- протягом 10-15 днів.
7. Обов'язково слідкувати, за сечовиділеннями. Збільшити ча-
стоту сечовипускань таким чином, щоб у віці до 7 років
сечовипускання були кожні 1,5-2 год., у віці від 8 до 15 ро-
ків через 2-2,5 ГОД. ; , ; „ ,.,
8. Якщо процес у сечовидільних шляхах поєднується у дів-
чаток з вульвітами та вульвовагінітами, показані щоденні
введення у вагіну після спринцювання теплим розчином
фурациліну (1:5000) тампонів з антибіотиками, сидячі те-
99,
плі ванни з відваром ромашки, череди, з наступним зма-

щуванням промежини та статевих губ обліпіховою олією.
Реаліза ція плану догляду

Збір сечі на загальний аналіз у дітей раннього віку
I. Місце проведення: • '--v-,, ,/
дитячий стаціонар, вдома. ....:•:•••.•
1. Чистий герметичний поліетиленовий мішок.
2. Чиста склянка ємністю 200 мл.
3. Пелюшки.
Дитину підмити двічі. Перший раз на ніч, другий раз ранком
перед забором сечі. Дівчаток підмивають слабким розчином пер-
манганату калію. •' • •
. IV. Основний етап виконання:
1. Ранком, коли прокинулася дитина, добре підмити її під
проточною водою. Шкіру просушити пелюшкою.
2. Одягнути на ніжки дитини великий, ЧИСТИЙ, герметич-
ний поліетиленовий міхур і закріпити його на поясі
тулуба.
3. Почекати, поки дитина помочиться. Зібрати треба пер-
шу порцію сечі після ночі.
4. Якщо дитиня помочилась, обережно зняти з ніжок полі-
етиленовий мішок. Дитину підмити, шкіру просушити
пелюшкою.
б. Сечу з поліетиленового мішка злити в чисту склянку -
200 мл, виписати направлення і занести в лабораторію.
6. При лабораторній діагностиці загального аналізу сечі
визначаються патологічні зміни:
а) наявність білку більше ніж 0,033% - протєїнурія;
б) наявність лейкоцитів, які рахуються десятками або
вкривають все поле зору - піурія;
в) наявність еритроцитів, які рахуються десятками в полі
зору, - мікрогематурія;
г) наявність еритроцитів, які вкривають все поле зору
макрогематурія;
д) поява гіалінових, зернистих, восковидних циліндрів,
які рахуються десятками або вкривають все поле зору,
100,
- циліндрурія;
е) збільшення кількості солей - оксалатурія (частіше
проявляється у дітей, ніж фосфатурія та уратурія);
ж) зменшення кількості сечі - олігурія;
з) збільшення кількості сечі - поліурія;
к) поява цукру в сечі - глюкозурія.
Визначення бактеурії
1. Розчин фурациліну 1:5"000 - 200 мл для підмивання ди-
тини, або розчином перманганату калію 0,1% - 200 мл.
2. Стерильна пелюшка.
3. Стерильна пробірка, закрита стерильним ватним тампо-
ном.
Дитину добре підмити фурациліном 1:5"000. Просушити шкі-
ру стерильною пелюшкою.
1. В стерильну пробірку набрати 15-20 мл сечі тільки з се-
редньої порції.
2. Зразу ж закрити пробірку стерильним ватним тампоном
і занести в лабораторію.
3. У дітей краще застосовувати метод скринінг-теста. Сте-
рильну пластинку із спеціальним середовищем трима-
ють ЗО хвилин у свіжій сечі, потім пластинку кладуть
в стерильну колбу і ставлять в термостат. В нормі у здо-
рової дитини кількість бактерій в 1 мл сечі не більша
за 100"000 мікробних тіл.
П р о в е д е н н я п р о б и за Нечиноренком, Амбурже, Адіеом-

Каковським
1. Чисті склянки ємністю 200 мл.
2. Пелюшки.
Дитину двічі підмити. Перший раз на ніч, другий раз ранком
101,
перед забором сечі.

. • IV. Основний етап виконання:
-. 1. Ранком, коли прокинулася детина, першу нічну порцію
2. Дитину підмити і на ніжки дитини одягнути чистий по-
ліетиленовий, герметичний мішок, закріпити його на
поясі.
3. Почекати, поки дитина помочиться, зняти з ніжок дити-
ни мішок. Дитину підмити, просушити шкіру пелюшкою.
4. Злити сечу з поліетиленового мішка в склянку ємністю
200 мл.
5. В лабораторії за Нечипоренком в 1 мл сечі визначають
кількість лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів. Норма від-
повідає: лейкоцитів - 2"000 еритроцитів - Г'000 цилін-
дрів - 250
6. Для проведення проби за Амбурже сечу зібрати за три
години після того, як першу нічну сечу злили.
7. Визначити кількість сечі, зібраної за три години. Відли-
ти з цієї кількості порцію сечі в склянку і занести в ла-
бораторію. В направленні обов'язково вказати загальну
кількість сечі.
8. В лабораторії визначають кількість лейкоцитів, еритро-
цитів в сечі, виділених за 1 хвилину. Норма відповідає :
лейкоцитів - 2"000 еритроцитів - 1"000
9. Для проведення проби за Адісом-Каковським сечу зібра-
ти протягом доби після того, як першу нічну сечу зли-
ли.
10. Визначити об'єм зібраної сечі за добу, відлити в цієї по-
рції 100 мл в склянку ємністю 200 мл і занести в лабо-
раторію. В направленні обов'язково вказати загальну
кількість добової сечі.
11. Дітям краще збирати сечу за 12 годин - від 22.00 годин
однієї доби до 10.00 годин другої доби (сечу в 22.00
години
12. Підрахунок формених елементів проводять в добовій
сечі. Норма відповідає: 2 х 106 лейкоцитів за добу 1 х
106 еритроцитів за добу 1()0"000 гіалінових циліндрів
за добу.
Проведення проби за Зимницьким

102,

1. 8 чистих склянок ємністю 200 мл.
2. Пелюшки.
3. Чистий, герметичний поліетиленовий мішок.
Дитину підмити. Всі 8 склянок треба підготувати до проведен-
ня аналізу. На кожній склянці підписати: прізвище, ім'я дитини,
відділення, номер порції, проміжок часу, за який збирається сеча
в одну склянку. Підготувати додаткові склянки, якщо у дитини
поліурія. В такому випадку сеча, зібрана за три години, зливаєть-
ся в декілька склянок, але вони підписуються однаково. При олі-
гурії за три години може не виділятися сеча, в такому випадку
підписана порожня склянка з Іншими склянками відправляється
в лабораторію.
2. Збирати сечу за три години в склянку, на якій визначе-
но: 1 порція, години 6.00-9.00.
3. Після 9 годин ранку збирати сечу в склянку, на якій ви-
значено її порція, години 9.00-12.00.
4. Таким чином збирати сечу за кожні три години в нову
склянку. Всього 8 порцій. Збирати сечу до 6 годин ран-
ку наступної доби.
5. Дітям раннього віку збирати сечу кожної порції за до-
помогою герметичного поліетиленового мішка.
6. Результати проби Винницького слід вважати позитивни-
ми, якщо добовий діурез нормальний - 70-75% від ви-
питої рідини, денний діурез більше нічного, співвідно-
шення 3:1, коливання питомої ваги сечі 1005-1024, в се-
редньому коливання не менше 7, об'єми окремих порцій
сечі теж різні 100-300 мл," коливання об'єму порцій 1:3.
7. На порушення концентраційної функції нирок вказує од-
накова кількість сечі всіх порцій і постійність питомої
ваги сечі в порціях - ізостенурія. Якщо питома вага всіх
порцій не більша, ніж 1010, то проявляється ізогіпосте-
нурія. Якщо питома вага всіх порцій висока - 1030, -
ізогіперстенурія.
103,
Визначення загального діурезу

II. Осна щення робочого місця:
1. Чиста склянка ємністю 2 л або 3 л.
При збиранні сечі для визначення добового діурезу вести під-
рахунок випитої рідини хворим. Враховувати кількість рідини в
різних продуктах харчування, вважати, що фрукти та овочі мають
100% склад води. Враховувати об'єм рідини, який вводиться хво-
рому паралельно.
2. Зробити умовний вибір доби. Наприклад, від 8 години
ранку до 8 години ранку наступної доби.
3. Сечу за 24 години збирати в одну склянку і визначити
її кількість.
4. Порівняти цю кількість сечі з середніми віковими пока-
зниками. На першому році життя за добу виділяється
600 мл сечі. Після року середній показник добового
діурезу рахується за формулою:
кількість сечі = 600 мл + 100 мл (п-1), де п кількість років.
Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження

системи органів сечовиділення, УЗД
І. Контрастні речовини: 70% розчин триотраста, 60% роз-
чин уротраста, 65-85% розчин гипака та інші.
Вибір метода дослідження.
Головними методами рентгенодіагностики сечовидільної систе-
ми є екскреторна урографія і цистографія. Доповнюють данні ек-
скреторної урографії і цистографії такі методи: ретроградна піє-
лографія, ниркова ангіографія, радіоізотопна рентгенографія, ска-
нування нирок.
1. За 2-3 доби перед обстеженням перевести хворого на ді-
єту з виключенням газоутворюючих продуктів (чорний
хліб, молоко, бобові).
104,
2. За добу до обстеження необхідно визначити чутливість

організму до контрастної речовини. Застосовують очну
та внутрішньовенну проби згідно інструкції. У випадках
алергічної, реакції на проби до контрастної речовини
треба проводити на протязі тижня десенсибілізуючу те-
рапію, а потім знов зробити пробу на чутливість.
3. Ввечері дитині зробити високу очисну клізму, до чистої
води.
4. Обстеження проводити натще.
б. За 2 години до початку обстеження зробити другу очис-
ну клізму.
6. Перед обстеженням дитина повинна помочитися.
7. При метеоризмі призначають карболен по 1 г 4 рази на
добу.
Збір сечі на загальний аналіз у дітей раннього віку

дитячий стаціонар, вдома.
2. Чиста склянка ємністю 200 мл.
3. Пелюшки.
III. Попередня підготовка де- виконання навику:
Цідготовка рук медичного працівника (розділ і , пункт 1).
Дитину підмити двічі. Перший раз на ніч, другий раз ранком
перед забором сечі. Дівчаток, підмивають слабким розчином пер-
манганату калію.
1. Ранком, коли прокинулася дитина, добре підмити її під
проточною водою. Шкіру просушити пелюшкою.
2. Одягнути на ніжки дитини великий, чистий, герметич-
ний поліетиленовий міхур і закріпити його на поясі
тулуба.
3. Почекати, поки дитина помочиться. Зібрати треба пер-
шу порцію сечі після ночі.
4. Якщо дитина помочилась, обережно зняти з ніжок полі-
етиленовий мішок. Дитину підмити, шкіру просушити
пелюшкою. ,
5. Сечу з поліетиленового мішка злити в чисту склянку -
200 мл, виписати направлення і занести в лабораторію.
6. При лабораторній діагностиці загального аналізу сечі ви-
значаються патологічні зміни:
105,
а) наявність білку більше ніж 0,033% — протеїнурія;

б) наявність лейкоцитів, які рахуються десятками або
вкривають все поле зору - піурія; • '*
. в) наявність еритроцитів, які рахуються десятками в полі
зору, - мікрогематурія;
Г) наявність еритроцитів, які вкривають все поле зору -
макрогематурія;
д) поява гіалінових, зернистих, восковидних циліндрів,
які рахуються десятками або вкривають все поле зору,
- циліндрурія;
е) збільшення кількості солей - океалатурія (частіше
проявляється у дітей, ніж фоефатурія та уратурія);
ж) зменшення кількості сечі - олігурія;
з) збільшення кількості сечі - поліурія;
к) поява цукру в сечі — глюкозурія.
Визначення бактеріурії
1. Розчин фурациліку 1:5*000 - 200 мл для підмивання ди-
тини, або розчином перманганату калію 0,1% — 200 мл.
2. Стерильна пелюшка.
3. Стерильна пробірка, закрита стерильним ватним тампо-
ном.
Дитину добре підмити фурацнліном 1:5*000. Просушити шкі-
ру стерильною пелюшкою.
1. В стерильну пробірку набрати 15-20 мл сечі тільки з се-
редньої порції.
2. Зразу ж закрити пробірку стерильним ватним тампоном
і занести в лабораторію.
3. У дітей краще застосовувати метод скринінг-теста.
Стерильну пластинку із спеціальним середовищем
тримають ЗО хвилин у свіжій сечі, потім пластинку кла-
дуть в стерильну колбу і ставлять в термостат. В нормі
у здорової дитини кількість бактерій в 1 мл сечі не біль-
ша за 100*000 мікробних тіл.
Проведення проби за Нечипоренком, Амбурже, Адісом-
106,
Каковським
1. Чисті склянки ємністю 200 мл.
2. Пелюшки.
Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 1 ).
Дитину двічі підмити. Перший раз на ніч, другий раз ранком
перед забором сечі.
2. Дитину підмити і на ніжки дитини одягнути чистий по-
ліетиленовий, герметичний мішок, закріпити його на
поясі.
3. Почекати, поки дитина помочиться, зняти з ніжок дити-
ни мішок. Дитину підмити, просушити шкіру пелюшкою.
4. Злити сечу з поліетиленового мішка в склянку ємністю
200 мл.
•5. В лабораторії за Нечипоренком в 1 мл сечі визначають
кількість лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів. Норма від-
повідає:
. лейкоцитів - 2*000
еритроцитів - І'ООО
циліндрів - 250
6. Для проведення проби за Амбурже сечу зібрати за три
години після того, як першу нічну сечу злили.
7. Визначити кількість сечі, зібраної за три години. Відли-
ти з цієї кількості порцію сечі в склянку і занести в ла-
бораторію. В направленні обов'язково вказати загальну
кількість сечі.
8. В лабораторії визначають кількість лейкоцитів, еритро-
цитів в сечі, виділених за 1 хвилину. Норма відповідає :
лейкоцитів - 2'000
еритроцитів - І'ООО
9. Для проведення проби за Адісом-Каковським сечу зібра-
ти протягом доби після того, як першу нічну сечу зли-
ли.
10. Визначити об'єм зібраної сечі за добу, відлити в цієї
порції 100 мл в склянку ємністю 200 мл і занести в
107,
В направленні обов'*
кількість добової сечі.
11. Дітям краще збирати сечу за 12 годин - від 22.00 го-
дин однієї доби до 10.00 годин другої доби (сечу в 22.00
години і
12. Підрахунок зрмених елементів проводять в добовій
сечі. Норма
2 х 10е
1 х 106
100'000 гіалінових циліндрів за добу.
нічною картиною,
Діти, яг
му обліку протягом -5 років після
мів захворювання.
ня дитини, яка хворіла на пієлонефрит, слідкує

підтримуючої терапії за порадами лікаря, який проводив лікуван-
ня дитини в стаціонарі. Особливу увагу треба приділити
теріальній терапії, вітамінотерапії, лікуванню з
7-10 днів н
а в інші дні - трави, мінеральні води, кавун. В останні роки батьки
надають перевагу лікуванню дітей травами, але важливо знати їх
дію. Антигістамінні і протизапальні властивості мають листя і
ягоди брусниці, ягоди журавлини, листя груші, календули, звіробою,
мучниці; сечогінні - петрушка, хвощ польовий, ял овець, листя бе-
лі толітичні
Для організму
108
Розділ 4. Захворювання органів
пентоксил, дибазол, вітаміни. Дитина, що перенесла гострий піє-

лонефрит звільнюється від щеплення на 3 роки. При хронічному
пієлонефриті щеплення протипоказані.
Діти повинні максимально перебувати на свіжому повітрі, за-
йматися ранковою гімнастикою, з обережністю в літній період
проводяться заходи загартовування. Обов'язкова санація хроніч-
них вогнищ інфекції. '
В профілактиці гострого пієлонефриту головне значення при-
діляється боротьбі з інфекцією, усуванні сприятливих чинників
загострення захворювання.
і
РОЗДІЛ ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ

ТРАВЛЕННЯ
Стоматити
Стоматит - запальне захворювання слизової оболонки ротової
порожнини.
Захворювання часто зустрічається у дітей грудного та ранньо-
го віку, що пояснюється віковими та морфологічними особливос-
тями слизової оболонки рота.
Чжвшгкш
Головні чинники, які викликають розвиток стоматиту.
У розвитку стоматиту у дітей раннього віку значне місце від-
водиться бактеріальному фактору. Збудником може бути: стреп-
токок, стафілокок, віруси, гриби (Candida albicans). Стоматит м о я «
бути одним з ускладнень антибіотикотер а дії.
- зниження опірності організму після інфекційного захво-
рювання, яке сприяло розвитку ацидозу;
- дистрофії;
- недоношеність.
I.
В залежності від ступеня ураження слизо-
вої оболонки.
1) катаральний;
2) афтозний;
3) виразково-некротичний.
II. В залежності від фактору, що викликав
cmоматит.
1) бактеріальний;
2) вірусний;
3) грибковий;
4) медикаментозний.
110,
КлішчиІ шроявш
Катаральний (бактеріальний} стоматит ха-
рактеризується:
1) з мінами загального стану організму дитини:
- підвищення температури тіла 37-37,5'С;
- порушення сну;
- подразливість;
- відмова від їжі (болісність під час смоктання);
- збільшення підщелепних лімфовузлів.
2) місцевими ознаками запалення слизової оболонки рото-
вої порожнини:
- гіперемія та набряк слизової оболонки, особливо ясен;
- болісність її;
- обкладений язик;
- сухість губ;
- поява тріщин в кутах рота.
Аф то з ний стоматит (або вірусний, герпетичний) хара-
ктеризується:
1) змінами загального стану дитини:
- лихоманка, температура тіла 39-40'С:
- загальна слабкість;
- порушення сну;
- подразливість;
- збільшення підщелепних і шийних лімфовузлів.
2) місцевими ознаками запалення:
- гіперемія та набряклість слизової оболонки;
- поява на зміненій слизовій оболонці' афт- ерозій ді-
аметром 1-5 мм, круглої або овальної форми, вкритих
жовтувато-сірим нальотом, оточених червоним обід-
ком;
- болісність при жуванні;
• - обкладений язик;
- сухість губ;
- тріщини в кутах рота.
Виразково-некротичний с т о м а т и т виникає як
наслідок прогресування катарального або афтозного стоматиту.
Запалення охоплює всі шари тканин щоки і характеризується:
1) загальні порушення стану:
- дуже тяжкий стан дитини, температура тіла 39-40'С
і практично не знижується під дією жарознижуючих
111,
Розділ4.і
оболонці рота
вкрито біло-сірим нальотом,
болісність нри жуванні;
— сухість губ.
Медикаментозний стоматит.
на 3-4 добу або після лікування антибіотиками. Він
[ подібно до афтозного. Відмічаються з
ного стану:
. 39-40 С;
- поява пухирів на слизовій оболонці, які

шають по собі ерозії. Ерозії поступов
льотом сірого кольору;
- болісність;
- відмічається неприємний запах з рота.
Кандидозний стоматит (пліснявка ).
Виникає внаслідок патогенної дії дріжджеподібних грибів роду
Candida, які діти можуть отримувати при деяких умовах. До та-
112
дозу.
Пліснявка або кандидозний стоматит характеризується:
1) змінами з боку загального стану:
- температура тіла піднімається незначно 37-37,54"';
- відмова від їжі із-за болісності під час смоктання;
2} місцеві ознаки:
- гіперемія та набряк слизової оболонки;
- сухість її;
- язик яскраво-червоний;
- поява на слизовій біло-сірих краплинних висипань
розміром з макове зернятко, які поступово
збільшуються і можуть зливатися;
- спочатку нальот важко зняти, пізніше він знімається
легко, натомість залишається ділянка гіперемії;
- нальоти розповсюджуються поступово з язика на
слизову оболонку ротової порожнини;
- не дивлячись на велику кількість висилань запаху з
рота немає.
Оцінка стану медичною сестрою проводиться на основі клініч-
них проявів. Враховуючи отримані дані медична сестра проводить
первинну оцінку стану пацієнта. Разом з батьками формує проб-
леми по догляду за хворою дитиною.
ПРОБЛЕМА
Висока температура тіла.
Причина
Дія на організм дитини токсинів.

Нормалізувати температуру тіла на догосцітальному етапі.

1. Роздягти або розповити дитину.
2. Якщо у дитини лихоманка, розтерти шкіру тулуба, кінці-
вок 40% спиртом за допомогою грубого рушника до почер-
113,
воніння.
3. Якщо у дитини відчуття жару, обтерти шкіру тулуба і кін-
цівок розчином оцту 1:10.
4. ' До голови прикласти міхур а льодом на ЗО хв. або холод-
ний компрес. Через ЗО хвилин процедуру повторити.
5. Прикласти на ділянку проекції магістральних судини шиї,
пахвини, в ліктьових і підколінних ямках пляшечки з
холодною водою.
6. Зробити очисну клізму з водою, охолодивши її до 14-18 С.
7. Після очисної клізми зробити лікувальну клізму з 50% роз-
чином анальгіну 0,5-1 мл в 2-3 чайних ложках води. Мо-
жна застосовувати цефеконові свічки.
8. Внутріпшьом'язово ввести 50% р-н анальгіну 0,1. мл, рік
життя разом з 1% р-ном димедролу 0,1 мл/кг. Якщо немає
ефекту ввести внутрішньом'язово літичну суміш: 50%
розчин анальгіну 1 мл + 1% розчин димедролу 1 мл + 2,5%
розчин аміназіну 1 мл + 0,25% розчин новокаїну 4 мл -
суміш дозується 0,1-0,15 мл/кг.
9. В термінових випадках ввести внутрішньом'язово або вну-
трішньовенно преднізолон 2 мг/кг, гідрокортизон 5 мг/кг.
10. У стаціонарі вводять:
• анальгетики: анальгін 50% р-н 0,1 мл/рік життя, це-
феконові свічки 2-4 рази/добу;
- препарати, які розширюють судини і збільшують те-
пловіддачу: 2% розчин папаверину гідрохлориду з
- 0,2% розчином гоїатифіліну гідрохлориду або з 1%
розчином дибазолу но 0,1 мл/рік життя внутрішньо-
м'язово;
- препарати для проведення нейровегетативної блока-
ди: 0,25% розчин дроперидолу 0,05 мл/кг, 0,5% роз-
чин седуксену 0,1 мл/кг. Нейролептичні препарати
треба вводити внутрішньом'язово або внутрішньовен-
но разом з 1% розчином димедролу, 0,25% розчином
піпольфену або 2% розчином еупрастину по 1-2 мг/
кг.
11. Фізичне охолодження треба,проводити тільки одночасно з
нейровегетативною блокадою.
12. Проводити терапію основного захворювання.
114,
ПРОБЛЕМА
Біль при жуванні.
Причина
Виникає внаслідок запалення слизової оболонки рота.

Зняти запалення, відновити жування без болі.

1. їжа повинна бути хімічно, термічно та фізично щадливою,
багатою на вітаміни.
2. Обробку ротової порожнини при вірусному стоматиті про-
водити інтерфероном або іншим противірусним препара-
том. Інтерферон розчинюється у перевареній воді до утво-
рення рожевої рідини. 3-4 рази на добу ним зрошують сли-
зову оболонку ротової порожнини.
3. При кандидозпому стоматиті ротову порожнину обробити
розчином вініліну. Слизову зрошують розчинами:
а) бури в гліцерині,
б) 100% цукровим сиропом,
в) 2% розчином соди,
г) вітаміном В12 з ністатином.
Для зняття болі використовують: змащування або зро-
шення слизової 0,5% р-ном новокаїну 3-4 рази на добу, ане-
стезинову емульсію 3-4 рази на добу.
Слизову змащують олією шипшини 3-4 рази/добу,
обліпиховою олією, олійним розчином ретинолу ацетату 3-
4 рази/добу.
ПРОБЛЕМА
Відмова від груді.
Причина
Болісність слизової оболонки.

Зняти біль, відновити ссання.

1. Оберігаючий режим годування.
116,
2. Годувати зцідженим молоком або сумішшю з ложечки.

3. Обробка і змащування ротової порожнини лікувальни-
ми розчинами 3-4 рази на добу.
4. Всі предмети догляду (посуд, соски, пляшечки,) кип'ятя-
ться 15 хвилин з моменту закипання.
Обробка слизової оболонки ротової порожнини при

стоматитах
1. Ґумова груша з м'яким наконечником, ємністю 50 мл
або 100 мл.
2. Стерилізатори для стерилізації Гумових груш.
4. Склянка з асептичним розчином: фурацилін 1:5*000, 2%
розчин гідрокарбонату натрію, 0,01% розчин перманга-
нату калію, відвар звіробою, ромашки, листя евкаліпту.
5. Стерильний пінцет.
6. Стерильний шпатель.
7. Стерильні ватні кульки.
8. Лікувальні розчини для припікання афт або виразки сли-
зової оболонки: сальвія, вінілін, вітамін В12, 3% розчин
перекису водню, 0,25% розчин новокаїну, 20% розчин
бури в гліцерині з ністатином, 0,01% розчин перманга-
нату калію.
III. Попередня підготовка до виконання навику :
1. Обробка ротової порожнини при стоматитах включає зро-
шення слизової оболонки лікувальними розчинами та
припікання афт, виразки розчинами медикаментозних
препаратів.
Підготовка рук медичного працівника (розділ 1,
пункт 1).
2. Ґумова груша кип'ятиться в стерилізаторі 15 хвилин. Пі-
нцетом покласти її після стерилізації на стерильний
лоток. Підготувати лікувальні розчини у склянці, тем-
пература розчинів 28-30°С: фурацилін 1:5*000, розчин
перманганату калію 1:20 00, 2% розчин гідрокарбонату
натрію, відвари ромашки, звіробою тощо.
3. Витиснути з Гумової груші повітря і набрати в неї ліку-
117,
вальний розчин, покласти ґумову грушу з набраним

розчином на лоток.
1. Мати або помічник бере дитину раннього віку на руки,
обличчям донизу. Мати правою рукою підтримує живіт,
груди дитини, а лівою рукою фіксує голову дитини, три-
маючи ліву руку на лобі дитини.
2. На столі поставити миску або лоток. Мати підходить до
неї, схиляється і тримає обличчя дитини над мискою (ло-
тком).
3. Підійти до дитини з боку голови. У праву руку взяти ґу-
мову грушу з лікувальним розчином. Великий палець
підтримує дно ґумової груші, а наконечник її розташо-
вується між II і III пальцями.
4. І і II пальцями лівої руки натиснути на щічки дитини і
відкрити їй рота. В цей момент ввести в ротову порож-
нину м'який наконечник ґумової груші, ввести лікуваль-
ний розчин в ротову порожнину.
5. Лікувальний розчин зрошує слизову оболонку і витікає
в підставлений лоток (миску).
6. Зрошення слизової оболонки проводити кожні 4 годи-
ни, змінюючи лікувальні розчини. Діти старшого віку са-
мостійно полощуть ротову порожнину б разів на добу, ви-
користовуючи ці розчини.
7. Після зрошення слизової оболонки мати з дитиною сі-
дає на стілець, утримує дитину правою рукою за груди, лі-
вою рукою тримає і фіксує голову.
8. На кінці пінцета зробити ватний тампон (можна взяти
дерев'яну паличку з ватним тампоном), змочити тампон
у лікувальному розчині медикаментозних препаратів:
вінілін, сальвін (розведений кип'яченою водою 1:10 ),
0,01% розчин перманганату калію, 3% розчин перекису
водню, 0,25% розчин новокаїну, а якщо стоматит має
грибкову етіологію, то використати 20% розчин бури в
гліцерині з ністатином.
9. Дитині відкрити рот, притримати'шпателем язик і, по-
бачивши афту або виразку, легенько торка.ючись, припе-
кти її ватним тампоном, змоченим лікувальним препа-
ратом.
10. Припікати аорти або вирізку слизової оболонки треба
після зрошення ротової порожнини 3-4 рази на добу.
117,
спостереження за хворою дитиною на протязі 14 діб при вірусно-
.^ бактеріальному стоматиті та 20 днів при кандидозному стомати-
ті. Медична сестра повинна знати, що для профілактики стомати-
тів її обов'язком є робота по профілактиці інфекційних захворю-
вань, які знижують опірність організму дитини та сприяють роз-
витку ацидозу, по профілактиці дистрофій і недоношеності. При
проведенні санітарно-освітньої роботи медична сестра повинна зве-
рнути увагу на дотримання санітаряо-гігієнічного режиму, слідку-
вати за доцільнім використанням антибіотиків.
Хронічний гастрит
Визма ч&яшя
Хронічний гастрит - це хронічний дифузний або вогнищевий
запальний процес слизової оболонки шлунка, який супрово-
джується порушенням фізіологічної регенерації" епітелію з
поступовим розвитком атрофії слизової оболонки.
Форма захворювання, глибина та поширення патоморфологіч-
них змін слизової оболонки шлунку визначає клінічні прояви та
характер порушення секреторної, моторної та евакуаторної функ-
ції шлунку.
Хронічний гастрит зустрічається переважно у школярів; у дів-
чат частіше, ніж у хлопчиків. Діти до 3 років майже не хворіють.
Прогноз захворювання при своєчасному та правильному лікуван-
ні благоприємний, але у деякій частини дітей захворювання по-
глиблюється та виникає виразкова хвороба шлунку. У зв'язку з
цим дітям, хворим на хронічний гастрит потрібно приділяти до-
статню увагу, своєчасно та якісно їх лікувати.
Чинники
Головні чинники, які призводять до захворювання на хро-
нічний гастрит:
1) мікроорганізм Helicobacter pylori, який виявляють у хво-
рих на хронічний антральний гастрит (гастрит типу В).
Шлях інфікування - пероральний. Це найбільш поши-
рений тип гастриту.
2) аутоімунний процес (гастрит типу А). Локалізується пе-
118,
реважно у ділянці дна та тілі шлунка.

3) хімічні речовини. Розвивається рефлюкс-гастрит при за-
киданні кишкового вмісту у шлунок.
1) розлади харчування - неповноцінна, суха, груба, гірка, со-
лона, кисла, консервована їжа; несистематичне харчуван-
ня. Переїдання, вживання їжі поспіхом. Негативні емо-
ції під час харчування, які пригнічують шлункову сек-
рецію. Нервове перевантаження та психічне переванта-
ження, що знижує апетит та затримує евакуацію їжі.
2) мікроорганізмі, які уражають слизову оболонку продук-
тами розпаду або вплив гнійного харкотиння (при наяв-
ності вогнищ хронічної інфекції - хронічний ренит,
синусит, бронхектазії).
3) ураження вегетативної нервової системи під час пубер-
татного періоду, які призводять до функціональних по-
рушень діяльності шлунку.
4) ураження слизової оболонки шлунку медикаментозни-
ми препаратами - кортикостероїдами, саліцилатами,
сульфаніламідами, іидометацином.
5) вживання алкоголю, паління.
6) ендокринні захворювання, хвороби обміну речовин.
7) алергічні хвороби, особливо харчова алергія.
8) тканинна гіпоксія.
9) спадкова гїпохлоргідрія та слабка протекторна функція
слизу.
I, За етіологічним чинником.
1. Аутоімунний хронічний гастрит.
2. Бактеріальний хелікобактерасоційований хронічний
гастрит.
3. Змішана форма з ознаками як аутоімунного, так і хелі-
кобактерасоційованого гастриту.
4. Хімічний гастрит - рефлюкс-гастрит.
5. Рідкісні форми - еозінофільний, лімфоцитарний, граку-
льоматозшш.
II. За поширеністю.
1. Поширений гастрит.
2. Вогнищевий - антральний, фундальний.
119,
III. За характером морфологічних змін слизової обо-
лонки
шлунка.
1.
2. Гіпертрофічний.
3.
4. Геморагічний.
5. Субатрофічний (атрофічний).
6.
IV. За характером шлункової секреції.
1. З :
2. 3:
3. ЗІ:
V. За фазою перебігу.
1. Загострення.
2.
3.
Початок хвороби:
1) больовий провідний; біль у животі, не інтен-
стійкий,
після грубої їжі.
нестійкі. Виникає печія, нудота,:
стул,іноді спрага,
біль,
хвороби:
1) больовий синдром стає більш постійним, відчуття важ-
кості, дискомфорт в епігастральній ділянці.
: синдром стає більш вираженим - нудота,
з'їденою їжею, відригування тухлим або по-
вітрям,
:у!
і розлади •
[ біль.
- 120
- огляд - блідість шкірних покривів; неприємний за-

пах з рота, язик обкладений білим або жовтуватим
нальотом;
- пальпаторно - біль у пїлородуоденальній зоні та епі-
гаетральній ділянці по середній лінії живота.
' ' А у то'і'му ннии'хро ніч ний гастрит.
Локалізується на дні шлунка, характерні атрофічні зміни сли-
зової оболонки.
1) больовий синдром - ниючий інтенсивний біль у живо-
ті після вживання їжі.
2) дгіспептичні явища - нудота, блювання, відрижка тухлим,
їжею та повітрям, посилення стулу.
Змішана форма хронічного гастриту.
Перебігає з ознаками як аутоімуннош, так і хелікобактєрасоці-
йованого гастриту. Характерні ураження дифузного характеру з
атрофічними змінами слизової оболонки шлунка.
Хімічний гастрит. Перебігає за типом хронічного ак-
туального гастриту.
Оцінка стану дитини медичною сестрою базується на спостере-
женні за клінічними проявами хронічного гастриту, даними фіб-
рогастроскопічного, гістологічного досліджень.
При ендоскопічному обстеженні виявляється розширення скла-
док слизової оболонки шлунка; наявність в'язкого скловидного
слизу; слизова оболонка гшеремійована, набрякла, наявні ділянки
гіпертрофії, атрофії, ерозії, геморагії.
Гістологічне дослідження виявляють глибину ураження слизо-
вої оболонки.
Дослідження шлункової секреції виявляють її інтенсивність,
співвідношення агресивних та репаративних факторів. Наявність
патогенної мікрофлори.
Рентгенологічне обстеження малоінформативне.
На основі отриманих даних медсестра разом з батьками дити-
ни формулює проблеми і складає план сестринського догляду.
121,
ПРОБЛЕМА :
Стійкий монотонний біль у животі, який посилює-
ться після вживання грубої їжі,.
Причина і
Запальний процес слизової оболонки шлунка.

Ліквідувати запальний процес.

1. Проводити дієтичне харчування. Призначити дієту меха-
нічно і фізично оберігаючу, їжу давати у вигляді пюре, не-
великими порціями, 5-6 разів на день у теплому вигляді.
Доповнювати дієту фруктовими та овочевими сокам.
2. Паралельно з лікувальним харчуванням проводити віта-
мінотерапію.
3. Проводити курс б а к тер і ц и д я и м и препаратами щодо
Helicobacter pylori протягом 4 тижнів, комбінуючи препа-
рати де-нол, трибімол, метронідазол, сукральфат, нирофура-
нові похідні. -
4. Застосовувати препарати для поліпшення регенераторних
процесів у слизовій оболонці шлунка, біогенні стимулято-
ри.
ПРОБЛЕМА
Зниження апетиту, відрижка тухлим.
Причина
Зниження кислотності у період загострення гастриту.

Нормалізувати кислотність шлунка. •
Дії медсестри, втручання '

1. Проводити дієтичне харчування. їжу давати малими по-
рціями 5-6 разів на день у теплому вигляді. До складу
дієти включити слизові суди з круп, жирне молоко, вер-
122,
піки, вершкове масло, некруто зварені яйця, протертий

сир, відварене м'ясо, риба, пюре з фруктів і овочів, білий
черствий хліб, сухий бісквіт - дієта N2.
2. Застосовувати фруктові і овочеві соки, особливо сік бі-
локачанної капусти - 50-100 мл на добу, або сік подоро-
жника по 1 столовій ложці тричі на добу за ЗО хв. до
ЇЖІ. _
3. Проводити замінну терапію препаратами: хлористовод-
невою кислотою, пепсином, пепеиділом, бетацидом, аци-
дин-пепсином або абоміном. Тривалість курсу 35-45 днів.
4. Застосовувати рослинні препарати, лікарські рослини, що
стимулюють шлункову секрецію - плантаглюцид 1/2-1
чайну ложку гранул розчинити у 1 / 4 склянки води.
• Вживати 3 рази на день за ЗО хв. до їжі протягом 4
тижнів.
5. У разі пригнічення панкреатичної секреції використо-
вувати панкреатин по 0,25-0,5 г, панзинорм, фестал по 1/
2 -1 табл. під час їжі 3 рази на день. Курсом З' тижня.
6. Паралельно проводити вітамінотерапію.

Т е х н і к а промивання шлунка
• І. Місце проведення:
дитячий стаціонар,вдома.
1. Склянка з кип'яченою водою температури 20-24"С для
промивання шлунка (2-3 л).
2. Дві стерильні склянки для взяття промивних вод на ана-
ліз.
3. Клейончастий фартух.
4. Пелюшки.
5-і Мірний стакан. •
©. - Стерильний шпатель.
7. Марлева серветка.
8. - Лоток. • - -
9.-" Стёрйль-ний ШДунковии зонд.
10. Лійка або щїлі-н'др шприца.
11. Рушник.-- • .•
Для промивання шлунка підготувати розчини: кип'ячену воду
з відварами трав - ромашки, звіробою, 2% розчин соди, несолодкий
123,
Вік дитини Разові порції рідини
Новонароджений 30-50 мл
до 6 .місяців
до 1 року 200 мл
200 + 100 х (п=1)
року життя (п -- Кількість років)
124
5. Повільно піднімати заповнений рідиною циліндр шпри-

ца і, якщо' вода поступає в шлунок, доливати рідину з
мірного стакана.
6. Слідкувати за тим, щоб рівень води в шприци не був ни-
жче шийки шприца. Після введення першої порції рі-
дини в шлунок опустити циліндр шприца нижче рівня
шлунка і промивні води зібрати в першу склянку для
аналізу.
7. Наповнити знов циліндр шприца рідиною і повторити
процедуру. Промивні води наступних порцій зливати у
миску з кришкою.
8. Об'єм введеної рідини повинен збігатися з об'ємом про-
мивних вод. Якщо об'єми різні, то зонд введений не ві-
рно і треба змінити його положення.
9. Промивання шлунка проводити до чистих промивних
вод, в середньому 8-10 порцій.
10. При введенні останньої порції рідини в шлунок, проми-
вні води зібрати у другу склянку на аналіз.
11. Від'єднати шприц від зонда і покласти його у лоток.
12. Затиснути зонд марлевою серветкою біля рота дитини і
швидким рухом вивести його. Зонд промити під прото-
чною водою і покласти у лоток.
13. Склянки з першою і останньою порціями промивних вод
•закрити і відправити в лабораторію. Виписати направ-
лення.
14. Якщо під час промивання шлунка в зонд попадає слиз,
шматочки їжі і вода в шлунок не поступає, зонд треба
продути за допомогою шприца.
Техніка постановки очисної к л і з м и

вдома, дитячий стаціонар.
1. Ґумовий балончик з м'яким наконечником.
2. Кружка Есмарха з твердим наконечником.
3. Склянка з водою, температура води 22-24 С для дітей
старшого віку, 28-30'С для дітей раннього віку.
4. Клейонка, пелюшка.
5. Клейончастий фартух.
6. Лоток.
7. Вазелінове масло.
125,
Розділ 5.
Ватні кульки.
підготувати розчини: 2%
ромашки, звіробою, кип',
від віку дитини згідно
Вік дитини Кількість рідини для очисної

клізми
Новонароджений ЗО мл
До 3-х місяців 50 мл
До 1 року 100 мл
Після 1 року 100 + 100 х (п-1)
(п - кількість років)
. розчинів для дітей раннього віку 28-30 С, для ді-

тей старшого віку 22-24'С. Медичному працівнику одягнути на

Дитину раннього віку покласти на спину з припіднятими дого-
ти в колінних і стегнових суглобах та підтягнути їх до живота.

Перед процедурою ґумовий балончик, наконечник для кружки
а) техніка постановки очисної клізми дітям раннього віку:

1. Стиснути ґумовий балончик, і витиснути з нього по-
вітря.
2. Набрати рідину у ^
4. Не змінюючи положення правої руки, яка тримає ба-
ні нцета.
: його І
5. Дитині, яка лежить на спині з припіднятими догори
, лівою рукою розвести сідниці, а і
в пряму:
6. Спочатку вводити І С по напрямку до пуп-
ка, а потім :
126
"Розділ 6. Захворюванняендокринноїсистеми
7. Повільно стискати ґумовий балончик, ввести рідину

і не розтискуючи пальців, вивести його з прямої ки-
8. Лівою рукою затиснути сідниці і притримати їх в та-

кому положенні декілька хвилин,
б) техніка постановки очисної клізми дітям старшого віку:
1. Перевірити герметичність кружки Есмарха і ґумової
трубки довжиною 1,5 м, в діаметрі 1 см.
2. На вільний кінець трубки одягнути наконечник дов-
жиною 8-10 см, який повинен мати рівні краї, бути
3. Закрити кран на кінці ґумової трубки і заповнити

кружку Есмарха підготовленою рідиною.
4. Відкрити кран, спустити рідину в лоток і заповнити
ґумову трубку водою, витискаючи повітря, після чого
закрити кран.
5. Наконечник змастити вазеліновим маслом.
6. Дитині, яка лежить на лівому боці з притиснутими до
живота ногами на клейонці з пелюшкою, лівою рукою
розвести сідниці, а правою рукою вводити наконечник
у пряму кишку.
7. Перші 3-4 см наконечника вводити по напрямку до
пупка, а потім 5-8 см паралельно куприку.
8. Підвісити кружку Есмарха на штатив, на висоту 1 м
від хворого.
9. Відкрити кран на кінці ґумової трубки і слідкувати
за тим, щоб вода під тиском поступала в пряму киш-
ку.
10. Швидкість введення води в кишечник регулювати
висотою положення кружки Есмарха. Вода не повин-
на вводитися швидко, бо це викликає у хворого акт
дефекації.
11. Залишити в кружці невелику кількість рідини, за-
крити кран, вивести наконечник з прямої кишки.
Слідкувати за тим, щоб в кишечник не попало повіт-
ря.
12. Бажано, щоб хвора дитина утримувала воду на про-
тязі 10
Техніка
І. Місце;
127
Розділ 5. Захворювання органівтравленняі
Сі
Ватні кульки.
Склянка з•
ра 36 С.
8.
9.
III. По
Підготувати розчин для лікувальної клізми в залежності від
показання: відвар ромашки, звіробою, шалфею, розчини лікуваль-
них препаратів: 50% розчин анальгіну - 0,2-0,3 мл в 5 мл кип'я-
води. Кількість розчинів - 2-3 мл для

них дітей, 5 мл для дітей першого року, 10 мл - для дітей <
року.Температура розчинів для лікувальної клізми Зб'С.
, Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 1).
Відрізати від тонкого шлункового зонда гумову трубочку 20-25
см, з заокругленим кінцем. Прокип'ятити цю Гумову трубочку 20
клейонку з
1. Змастити кінець ґушової трубочки :
2. Дитині, яка лежить на спині з ярипіднятими догори но-

гами, лівою рукою розвести сідниці, а правою рукою вво-
дити обертовими рухами ґумову трубочку в пряму ки-
шку на 10-15 см.
3. Приєднати до гумової трубочки шприц з набраним роз-
чином лікарських препаратів, температури Зб'С.
4. Повільно вводити розчин в пряму кишку, підняти ґумо-
ву трубочку доверху, щоб увесь розчин попав в пряму ки-
лі вою рукою ґумову трубочку біля сідниць,

від'єднати шприц і вивести ґумову трубочку з прямої
сідниці і притримати їх в такому положенні
128,
SO хвилин, мати дитини повинна поносити дитину на ру-

ках. За ЗО хвилин введений теплий розчин всмоктує-
ться, і досягається лікувальний ефект.
Допомога дитині при харчових отруєннях

вдома, дитячий стаціонар, палата інтенсивної терапії, реаніма-
ційне відділення.
1. Комплект для промивання шлунка.
2. Комплект для очисної клізми.
3. Стерильний столик, на якому підготовлені : пінцети (3-
4 шт.), ватні кульки (20-25 шт.), спирт 70° - 10 мл, одно-
разові шприци, стерильний лоток, лоток для забрудне-
них пінцетів, препарати у флаконах: 10% розчин глю-
кози, гемодез, реоноліглюкін, фізіологічний розчин, пре-
парати в ампулах: седативні, аналедтнчні, глюкокорти-
коі'дні, серцеві глікозиди, антибіотики» діуретики, антидо-
ти: білкова вода, лимонна вода, унітіол, 1% розчин піло-
карпіну, 0,5% розчин калію перманганату, рослинне ма-
сло, активоване вугілля, магнію сульфат.
4. Два стерилізатора з 5% розчином хлораміну для проми-
вання і замочування шприців на 1 годину.
5. Апарат ЇІІВД. "
6. Киснева"подушка, апарат Боброва.
7. Система для краплинного введення рідини.
III. Попередня'підготовка до виконання навику:
Своєчасне лікування гострих, харчових отруєнь засновано на
принципах:
1. Виведення отрути з шлунково-кишкового тракту.
2. Руйнування або нейтралізація отрути за допомогою ан-
тіідотів.
3. Виведення отрути з крові .і тканин.
: 4: Патогенетичне, симптоматичне лікування і реанімація.
- Схема'отруєння:
1 стадія - о т р у т а розміщується у травному каналі, 2
стадія - отрута всмоктується і. циркулює в крові. Прак-
тично через 1-2 години отрута потрапляє у кров. Отру-
єння навіть великими дозами небезпечних отруйних
речовин Добре лікується, якщо зразу ж промити шлунок.
Дитина з отруєнням повинна бути госпіталізована в ста-
ціонар. Під наглядом лікаря 1-2 доби перебуває в стані-
129,
онарі. Якщо встановлене отруєння або є підозра на ньо-

го, почати підготовку до промивання шлунка, необхідно
викликати блювання штучним методом, частіше меха-
нічним подразненням зіва, кореня язика, м'якого підне-
біння, після того, як дитина випила І стакан теплої води
з сіллю (3 чайні ложки солі на 1 стакан води). Вода з
сіллю викликає подразнення слизової оболонки шлунка
і впливає на закриття сфінктера пілоричного відділу.
а) виведення отрути з травного каналу.
1. Після введення змащеного вазеліновим маслом зон-
да у шлунок відсмоктати шприцом шлунковий вміст,
відправити його на хімічний аналіз.
2. Промивати шлунок до чистих промивних вод теплим
ізотонічним розчином натрію хлориду, враховуючи
вік дитини.
3. При закінченні промивання ввести через зонд анти-
дот.
4. Після промивання шлунка поставити очисну клізму.
5. Дати послаблюючий препарат, краще магнію сульфата
у дозі 0,5 г на 1 кг маси, розчинити цю дозу в 50-
100 мл води.
б) застосування антидотів при різних видах отруєння.
1. При отруєнні кислотами промивання шлунка прово-
дити білковою водою ( білок 4 яєць розчиняється в 1
л води), некип'яченим молоком або через зонд ввес-
ти воду з милом (10 г мила на 500 мл води).
2. При отруєнні жиророзчинними речовинами через зонд
вводити рослинне масло або парафінове масло - 3 мл
на 1 кг маси.
3. При отруєнні лугами провести промивання шлунка
оцтом, розведеним водою - 1:4. Розчином лимонної
кислоти (1-2 чайні ложки на 200 мл води), білковою
водою, лимонною водою (1 лимон на 1 стакан води).
Ці речовини можна вводити через зонд після проми-
вання шлунка.
4. При отруєнні нітратами після промивання дати сольо-
ву послаблюючу речовину або парафінове масло.
5. При отруєнні отруйними грибами, солями металів, з'є-
днаннями хлору після промивання шлунка вводити
через зонд активоване вугілля — 1 г на 1 кг маси.
Якщо кількість отрути визначена, то у співвідношен-
_ є унітіол 2,5 мг на 1 кг маси, 3-6 днів.
6. При отруєнні лікарськими препаратами з дією атро-
піну шлунок промити 0,5% розчином перманганату
калію, ввести 100 мл 1% розчину таніну. Дати і
воване вугілля або сольову послаблюючу
Підшкірно вводити антидот - 1% розчин пілокарпі-
ну - 0,2 мг на 1 кг маси кожні 20-30 хвилин до
7. При отруєнні кісточками фруктових плодів І

шлунка 0,5% розчином калію
Т, 1-5% розчином тіосульфату натрію, 3% роз-
розводиться водою у
1:5 . Дати активоване вугілля.
8. При отруєнні барбітуратами з
ти антидот бемегрид 1 мг на 1 кг
ня кишкового тракту є виведення отрути з крові. Для
ня діурезу, форсування дихання,

крові, гемосорбцію, гемодіаліз,
131
8. 0,1% розчин гістаміну — 0,5 мл для підшкірного введен-

ня (проба з гістаміном).
9. Серветка.
Дослідження проводити ранком до прийняття їжі.
1. Покласти пінцетом на лоток тонкий шлунковий зонд,
який стерилізується в стерилізаторі методом кип'ятін-
ня 15 хвилин.
2. Серветкою тримати кінчик зонда і провести вимірюван-
ня відстані від перенісся до пупка. Поставити відмітку.
3. Дитину посадити на стілець біля столу., відкрити рот і вве-
сти шпатель, обгорнутий марлею.. Стати з правого боку
від хворого, лівою рукою о б х о п и щ шию дитини, а пра-
вою рукою тримати зволожений водою зонд на відстані
10 см від кінця. " ,
4. Ввести зонд за корінь язика,, запропонувати дитині ков-
тати і глибоко дихати.
5. Прослідкувати за тим,1 щоб носові ходи у дитини були ві-
льні і вона змогла добре дихати.
6. Зонд ввести в шлунок до мітки. Слину при введенні зонда
витирати рушником.
7. Після введення зонда починають порціями добувати
вміст шлунка. ••...••.
IV. Основний етап виконання:.. . .. .. . ,, .
1. Зразу ж після введення тонкого шлункового зонда пов-
ністю отримати вміст шлунка. II,е І порція.
2. Після цього на протязі години кожні 15 хвилин добува-
ти шлунковий сік, відсмоктуючи його шприцом. Це по-
рції базальної секреції - порції II, III, IV, V.
3. Ввести через зонд в шлунок пробний сніданок і через 15
хвилин добути шприцом 10 мл, а ще через 15 хвилин
повністю відкачувати шприцом вміст шлунка. Це пор-
ції VI і VII, які є показниками нервово-рефлекторної фази
секреції.
Замість пробного сніданку проводиться гістамінова проба
під контролем супрастину: 0,1% розчин гістаміну - 0,5
мл вводиться підшкірно.
4. Потім через 15 хвилин на протязі години добувати вміст
шлунка - порції VIII, IX, X, XI. Ці порції є показниками
нервово-хімічної фази секреції.
5. Фракційний метод дослідження шлункової секреції до-
зволяє визначити фази секреторної діяльності шлунка, а

також тип секреції. До введення пробного сніданку в
шлунок визначається 50 ш і секрету, загальна кислотність
- 10 одиниць, вільна соляна кислота відсутня. Після
пробного сніданку кількість секрету може бути різним,
загальна кислотність 40-60 одиниць, вільна соляна кис-
лота 20-40 одиниць, а зв'язана з білками до 20 одиниць.
6. Після виведення зонда з шлунка хвору дитину треба по-
класти у ліжко на 20-30 хвилин, за дитиною спостеріга-
ти.
Оцінка резуль та тів

Оцінка результатів лікування дітей- хворих на хронічний
гастрит проводиться під час спостереження в стаціонарі протягом
чотирьох тижнів з наступним переведенням до реабілітаційного
відділення другого етапу (Моршин, Трускавець). Снаторно-курортне
лікування проводиться у фазі ремісії.
Виразкова хвороба шлунка У дванадцятипа-

лої кишки
Ванна чення
Виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання, що
характеризується розвитком виразкового дефекту у шлунку
або дванадцятипалій кишці.
На відміну від дорослих виразкова хвороба у дітей зустрічає-
ться однаково часто у хлопчиків і дівчаток. Поширеність вираз-
кової хвороби досягає близько 1 випадку на 1000 дитячого насе-
лення. Серед дорослого населення цей показник зростає і стано-
вить на Україні 5,4-7,0 на 1000. Захворюваність менша у жінок
ніж у чоловіків, що пояснюється захисною дією жіночих статевих
гормонів.
У більшості випадків виразковий процес має локалізацію у
дванадцятипалій кишці. До 20 років така-локалізація виразки
складає 4:1 до локалізації виразки у шлунку. Співвідношення
локалізацій виразки стає більш виразним після 40 років і скла-
дає 13:1.
Виразкова хвороба діагностується без -наявності супутньої па-
тології, а також з розвитком побічних захворювань: дуоденіт, хро-
133,
нічний гіпо- і гіперацидний гастрит, гастродуоденіт, ерозивний

гастрит, холецистит, панкреатит.
Чимшмжщ„
Г о ловкими чинниками агресії, що призводять до утво-
рення виразки, е:
- хлористоводнева кислота,
- пепсин,
- панкреатичні ферменти,
жовчні кислоти,
- маторно-евакуаторні розлади у гастродуоденальній зоні.
Реалізація дії чинників агресії відбувається тільки у разі по-
рушення репаративної регенерації епітелію слизової оболонки
шлунка або дванадцятипалої кишки.
На порушення регенераторної функції впливають такі чинни-
ки:
1) вплив Helicobacter pylori на клітини епітелію з розвит-
ком характерної запальної реакції;
2) розлад нервової і гуморальної регуляції діяльності шлун-
ка та дванадцятипалої кишки.
Для хворих з дуоденальною локалізацією характерні шлунко-
ва гіперсекреція, надмірна продукція хлористоводневої кислоти і
пепсину, схильність до пілороспазму, застій агресивного шлунко-
вого вмісту у дванадцятипалій кишці.
Для дітей з виразковою хворобою шлунка більш характерні
рухові, секреторні, трофічні порушення у гастродуоденальній сис-
темі: гіпокінез і стаз харчового хімуса в антральному відділі, над-
мірне вивільнення гастрину, затримка агресивного середовища у
шлунку, дуодено-гастральний рефлюкс, із закиданням у шлунок
жовчних кислот і лізоліцитину.
Сприятливі чинники.
Серед сприятливих чинників розвитку виразкової хвороби не-
обхідно виділити фактор спадковості. Виразкова хвороба серед
близьких родичів хворих дітей виявляється у 30-70%. Характер-
ним є мультифакторне успадкування, що включає полігенний ком-
плекс різних чинників.
До цих чинників відносяться:
емоційне навантаження;
- конфліктні ситуації у сім'ї, школі;
- травми та захворювання ЦНС;
- нерегулярне та нераціональне харчування з перевагою
гострих страв, постійним переїданням;
134,
- патологія інших відділів травної системи - холецистит,

кишкові інфекції;
— токсичний вплив вогнищ хронічної інфекції - тонзиліт,
каріозні зуби.
Обтяжена спадковість з середовищшши чинниками являє собою
тло, на якому реалізується несприятлива дія'чинників агресії та
адгезії Helicobacter pylori на клітини епітелію, що призводить до
утворення виразки.
Кла сифікація.
Класифікація (за А.В.Мазуріним).
I. Клініко-ендоскопічні стадії:
1) свіжа виразка;
2) початок епітелізації виразки;
3) загоєння виразкового дефекту із збереженням дуодені-
ту;
4) клініко-ендоскопічка ремісія.
II. Фази:
1) загострення;
2) неповної клінічної ремісії;
8) клінічної ремісії.
III. Локалізація:
1) шлунок;
2) дванадцятипала кишка - цибулина, постбульбарний від-
діл, подвійна локалізація.
IV. Форма:
1) неускладнена;
2) ускладнена - кровотеча, пенетрація, перфорація, стеноз
пілоруса, перивісцержт.
V. Функціональна характеристика (кис лот-
it іс ть шлункового соку і моторики ):
1) підвищена:
2) знижена;
3) нормальна.
VI. Супутні захворювання:
1} панкреатит;
2) гепатит;
3) коліт;
4) езофагіт;
5} холецистохолангіт.
135,
Ктшшт прояви
Клінічні прояви виразкової хвороби иілородуоденальної лока-
лізації.
Найбільш характерним для цієї локалізації виразки є біль на-
тще (голодний біль) та нічний, або пізній (через 2 години після
їжі). Локалізується біль трохи вище і праворуч від пупка, має ін-
тенсивний характер, відрізняється стійкістю та тривалістю. Біль
триває 4-6 тижнів і змінюється ремісією. У разі наступних загост-
рень характер болю зберігається.
Крім болю у хворих дітей відмічаються такі скарги;
- печія (відчуття па'ліНня в епігастральній ділянці і за
грудиною),-
відригування після їжі, яке іноді з'являється як наслі-
док фізичного навантаження. Частіше відрижка кислим,
рідше повітрям або з'їденою їжею, у разі гастродуоде-
нального рефлюксу жовчі - гіркотою;
нудота найчастіше передує блюванню і як самостійний
симптом зустрічається рідко;
- блювання за відсутності ускладнень виразкової хвороби
виникає не часто, спостерігається через 2-2,5 години піс-
ля їжі. Блювання буває кислим шлунковим соком з
домішками щойно з'їденої їжі;
- апетит звичайно не знижується, у деяких хворих
підвищений;
закреп;
емоційна нестійкість, дратливість;
- розлад сну;
- підвищена втомлюваність.
При об'єктивному досліджені можна відзначити наступні сим-
птоми:
язик біля кореня обкладений білим або жовтуватим
нальотом,-
під час пальпації живота визначається виражена боліс-
ність у пілородуоденальній зоні та епігастральній діля-
нці. В цих зонах присутнє помірне захисне напруження
м'язів живота;
- зміни дермографізму, пітливість;
- схильність до брадикардії та зниження артеріального ти-
ску.
Клінічні прояви виразкової хвороби шлунка.
Найчастіше для такої локалізації виразки буде характерним
ранній біль, що виникає або посилюється незабаром після їжі з
136,
г болю, має с
: після приймання їжі;

10-15 хвилин після їжі;
: рідко;
: у масі тіла,
під час пальпації;
. болісність в епігастральній ділянці по середній
лінії живота, рідше - у ділянці лівого підребер'я.
Оцінка стану хворої дитини проводиться на <
них та об'єктивних даних дослідження. Треба
про ступінь загоєння ви-

лікуван-
супутяі діагно-
гастрит, дуоденіт тощо.
шлункового слизу, щ о ,
ків агресії та захисту. ,
Для виявлення Helicobacter pylori у слизовій оболонці антраль-
ного відділу шлунка та дванадцятипалої кишки проводять різні
гістологічні, бактеріологічні,
Гістологічний, бактеріологічний та <

; 2-3 біоптатів зі слизової оболонки шлун-
Більш
ментний м е т о д , що ґ р у н т у є т ь с я на виявленні антитіл до
Helicobacter pylori у сироватці крові хворої дитини.
На отриманих
137
дитини формулює проблеми пацієнта і складає план сестринсько-

го догляду.
ПРОБЛЕМА
Інтенсивний біль в епігастрїі натще.
Причина
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки.Виразковий дефект
обумовлений агресією кислотно-пептичного чинника.

Загоєння виразкового дефекту. Нормалізація секреторної фун-
кції травйої системи. '">

1. У період загострення проводиться стаціонарне лікування
протягом' 6^8г тижнів.
2. У '.перші 2 тижні- забезпечити ліжковий режим.
3. Проводити максимально щадну дієту з обмеженням'тер-
мічних, механічних, хімічних подразниківстоли N 1а;'1б,
їв. Змінювати-столи через 5-7 днів з насі^лким^перехо-
дом на дієту NT; їжу-призначати невеликими порціями 5-
6 разів на добу.
4. Зняти емоційне напруження, застосовувати седативні пре-
парати.
5. Використовувати ан-тйсекреторні препарати для нормалі-
зації процесів нейрогуморальної регуляції травлення
інгібітори синтезу хлористоводневої кислоти, інгібітори
пепсину, актациди, блокатсфи М-холіяореЦепторів, інакти-
ватори гістаміну, слизоутворюючі препарати для захисту
слизової оболонки. Тривалість застосування цих препара-
тів 4-6 тижнів,
6. Для отримання бактерицидного ефекту застосовувати ан-
тимікробну терапію щодо Helicobacter pylori. Кращій
бактерицидний ефект має поєднання препаратів: де-нол або
трибі мол з антибіотиками та нітроф уранами. Курс лікуван-
ня цими препаратами 4 тижня.
7. Проводити репаративну терапію, яка направлена на рубцю-
вання виразок: де-нол, делагіл, овентер». Найактивнішим
138,
е де-нол, що утворює на поверхні виразок та ерозій у сли-

зовій оболонці нерозчинну білково-вісмутову плівку. Пре-
парат має лужні, антинептачні та бактерицидні властивос-
ті. Призначати його по 1-2 таблетці 3 рази на добу за ЗО
хв до їжі. Курс 4 тижні. Для рубцювання виразок призна-
чається делагіл внутрішньом'язово по 1 мг 1-2 рази на
добу. На курс 20-30 мг.
ПРОБЛЕМА
Ниючий біль в епігастрїі, який виникає або посилює-
ться після їжі.
Причина
Виразкова хвороба шлунка. Виразковий дефект, обумовлений
бактеріальним чинником, а саме Helicobacter pylori.

Загоєння виразкового дефекту. Проведення антибактеріальної
терапії.

1. Проводити стаціонарне лікування з ліжковим режимом
протягом 2 тижнів, потім нанівліжковим 4-6 тижнів.
2. Проводити щадну дієту - столи 1а, 16, 1. їжу давати дріб-
ними, невеликими порціями 6-6 разів на добу.
3. Створити сприятливий емоційний мікроклімат під час пе-
ребування у стаціонарі, використовувати седативні препа-
рати, проводити сеанси психотерапії.
Проводити антибактеріальну терапію. Бактерицидні влас-
тивості щодо Helicobacter pylori мають наступні препара-
ти: де-нол (по 1-2 табл. З рази на добу за 80 хв. до їжі);
трибі мол (по 1-2 табл. З рази на добу за ЗО хв. до їжі);
метр ані дозол (тріхопол); оксаплацин; перф лок л ацин; нор-
флоксацин;сукральфат.
5. Використовувати препарати для активації репаративних
процесів слизової оболонки шлунка: солкосеріл, оксифери-
скорбон, метилурацил, обліпихову олію.
6. Проводити локальну терапію через фіброгастроскоп мето-
дом зрошування слизової оболонки: обліпіховою олією, спе-
ціальним синтетичним клеєм, розчином метронідазолу.
7. Використовувати слизоутворюючі препарати для захисту
139,
І
Розділ 5. Захворювання органів травлення і
слизової оболонки шлунку.

8. Проводити сеанси фізіотерапії.
ПРОБЛЕМА
Неспокій, порушення ему.
Причина
Виразкова хвороба.

Зняти емоційне- напруження. Лікувати виразкову хворобу.

1. Стаціонарне лікування 6-8 тижнів.
2. Ліжковий режим- перші 2 тижні, а потім напівліжковий.
3. Створити сприятливий мікроклімат у палаті.
4. Використовувати седативні препарати - транквілізатори,
снодійні засоби - екеіракт -Валеріани, тазепам,' еленіум, еі-
базон, триоксазин,-'седуксен-,-фенобарбітал. : - и / 4 ' ;
5. У дітей старшого віку використовувати гастроб'амйт або ме-
пробамат, що мають седативну, холінолітичну та гангліоб-
локуючу дію. Курс лікування - 2-3 тижні по 1/2 табл. З
рази на добу за 15-20 хв. до їди.
6. Проводити сеанси психотерапії. '
ПРОБЛЕМА
К и с ле відригування, печія.
Причина
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. Супутнє захворю-
вання - гастрит з підвищеною шлунковою секрецією.

Нормалізувати секреторну функцію шлунка і дванадцятипалої
кишки.

1. - Проводити дієту Іаі, йка включає: слизові супи, овочеві від-
вари; вміст солі - 3-5 г на добу, вершкове масло, 1-2 яйця/
добу (омлет на пару), кисіль, рідке картопляне пюре, слизу-
140,
вата каша (гречана, манна), м'ясне суфле 1 раз в 2-8 дні.

Приймання їжі 5-6 разів на добу. На 5-6 добу проводити
дієту 16, яка включає: слизові супи, протерті супи, шоре,
рідка каша, м'ясо у вигляді парових котлет, тефтелей, білі
сухарі. На 10-11 добу проводити дієту 1, яка включає: хліб
білий черствий, парове протерте м'ясо, докторська ковба-
са, відварений язик, протерті та непротерті супи (гречані,
рисові, манні), відварена та печена картопля, компот, солод-
кі соки у розведеному вигляді.
2. Використовувати препарати антисекреторної дії:
1) інгібітори синтезу хлористоводневої кислоти - оме-
прол (омепразол);
2) блокатори Н2 рецепторів гістаміну: циметкдін, рані-
тидин, гістодил, лецидил;
3) селективний анткхолінергічний препарат - гастро-
цепін, що веде до гальмування секреції;
4) інгібітори пепсину - амілопектин, амілосульфат, ка-
мілозид;
5) антациди - вікалін, вікаїр, альмагель або альмагель А,
фосфолюгель, пее-хоо, маалокс;
6) блокатори передачі імпульсів до М-холінореііепторів
атропін, шіатифілін;
7) інактиватори гістаміну - метшіметіонінсульфонію
хлорид.
3. Використовувати слизоутворюючі препарати для захисту
слизової оболонки шлунку - емпрастил, ріолрастил.
ПРОБЛЕМА
Стійка нудота, блювання через 15 хв. після їжі.
Прмчшиш
Виразкова хвороба шлунка.

Нормалізувати моторно-евакуаторну функцію травного апара-
ту.

1. Проводити дієтотерапію.
2. Створити лагідний мікроклімат під час перебування дити-
ни у стаціонарі.
141,
3. Використовувати седативні і снодійні препарати.

4. Проводити сеанси психотерапії.
5. Застосовувати препарати, які нормалізують моторно-еваку-
яторну функцію шлунка і дванадцятипалої кишки -
папаверіну гідрохлорид, но-шпа, галідор, церукал.
Реаліза ція плану догляду

Підготовка хворого до рентгенологічного
Рентгеноскопія (просвічування рентгенівським випромінюван-

ням) і рентгенографія (фотографування за допомогою рентгенів-
ського випромінювання) відносяться до важливих методів дослі-
дження травного каналу. Для дослідження порожнистих органів
(шлунка, кишок, жовчного міхура, ниркових мисок), які утворю-
ють на екрані порівняно густу однорідну тінь, використовують
контрастні речовини.
Рентгенологічне обстеження шлунка з застосуванням суспен-
зії сульфату барію (контрастної речовини) дає змогу визначити
форму, величину, положення, рухомість шлунка, виявити локаліза-
цію виразки та інших патологічних утворень. Метою підготовки,
хворого до рентгенологічного дослідження шлунка є звільнення
його від вмісту і газів.
стаціонар, домашні умови, рентгенологічний кабінет.

1. Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна
карта хворого.
2. Барієва суміш.
3. Склянка.
5. Стерильний шприц ємністю 2 мл з голкою.
7. 0,1% розчин атропіну сульфату в ампулах.
8. 70° етиловий спирт у флаконі.
напередодні:
- медичній сестрі поліклініки виписати хворому направ-
про правила підготовки до процедури. Дати заявку в рен-

тгенологічний кабінет;
- медичній сестрі стаціонару зробити вибірку з листів при-
142
значень, кому із хворих призначене лікарем дане обсте-

ження, попередити хворого про дату обстеження і про-
інформувати його про правила підготовки до процедури.
Дати заявку в рентгенологічний кабінет;
в день дослідження:
- амбулаторному хворому з'явитися в рентгенологічний
кабінет на призначений день і годину з направленням
і з амбулаторною картою для запису результатів дослі-
дження;
- стаціонарному хворому з'явитися в рентгенологічний ка-
бінет у супроводі медичної сестри відділення, яка відно-
сить медичну карту стаціонарного хворого сама.
IV. Основні етапи виконання навику:
1. Проінформувати хворого, що рентгенологічне обстежен-
ня шлунка проводиться натще. Останній прийом лег-
кої вечері повинен бути не пізніше 20-ї години. На ніч
порекомендувати випити склянку кефіру.
2. Уранці в день обстеження хворий не повинен прийма-
ти їжу, лікарські препарати, пити, палати.
3. При деяких захворюваннях шлунка і дванадцятипалої
кишки рентгенологічному обстеженню заважають нако-
пичені в них рідина і слиз. В такому випадку за призна-
ченням лікаря слід у хворого відкачати шлунковий
вміст через зонд, при необхідності промити шлунок.
Промивну рідину показати лікарю або рентгенологу.
4. Іноді, за призначенням рентгенолога, хворому ввести 0,5-
1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату підшкірно для
усунення спазмів і посилення перистальтики шлунка.
5. В рентгенологічному кабінеті за вказівкою рентгеноло-
га хворий випиває 200 г барієвої суміші.
6. Хворому із повільною евакуацією (стеноз, атонія) призна-
чається повторне обстеження на другий і третій день для
визначення добового залишку контрастної маси в шлун-
ку. В такому випадку дуже важливо точно дотримувти-
ся терміну повторного огляду.
Підготовка хворого до езофагоетродуоденоскопії, асисту-

вання лікарю під час проведення процедури
Езофагогастродуоденоскоиія - це ендоскопічне дослідження
стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, яке дозволяє уто-
чнити патологічний процес цих органів, діагностувати джерела
гострих кровотеч, брати матеріал для гістологічного дослідження,
143
проводити видалення поліпів, вводити лікарські препарати безпо-

середньо на місце ураження. Дане дослідження проводиться за
допомогою сучасних ендоскопів, які мають можливість фотографу-
вати з отриманням якісних ілюстрацій для уточнення діагнозу.
Проведення езофагогастродуоденоскошх протипоказане при:
звуженні стравоходу, вираженій серцево-легеневій недостатності,
інфаркті міокарду, вираженій деформації хребта, загрудинному зобі,
психічних розладах.
ендоскопічний кабінет.
2. Гастроскопічний стіл.
3. Езофагогастродуоденоскоп і приналежності до нього.
4. Стерильний шприц ємністю 5 мл з голками.
6. 0,1% розчин атропіну сульфату в ампулах.
7. 50% розчин анальгіну в ампулах.
8. 2% розчин тримекаїну у флаконі.
- заздалегідь провести психологічну підготовку хворого, у
доступній формі пояснити йому необхідність та послі-
довність проведення процедури. Пояснити хворому, що
від його поведінки залежатиме безпечність проведення
езофагогастродуоденоскопії;
- попросити хворого принести на дослідження рушник;
роз'яснити правила підготовки до даного дослідження.
а) підготовка хворого до дослідження:
1. Напередодні, о 18 годині прийняти легку вечерю.
2. На дослідження в ендоскопічний кабінет з'явитися
уранці натще, з рушником.
3. За призначенням лікаря при необхідності за 15-20
хвилин до дослідження провести премедикацію: 0,5
мл 0,1% розчину атропіну «гульфату ввести підшкір-
но, 2 мл 50% розчину анальгіну ввести внутрішньо-
м'язово. Доцільність попереднього введення знебо-
люючих засобів, вид і дозу лікар вирішує індивідуаль-
но.
4. Безпосередньо перед процедурою запропонувати хво-
144
рому вийняти знімні зубні протези при їх наявності.

5. Здійснити анестезію слизової оболонки ротоглотки
2% розчином тримекаїну шляхом зрошення.
6. Запропонувати хворому лягти на лівий бік (на гаст-
роскопічному столі) із витягнутою лівою ногою, а
праву ногу зігнути в колінному та кульшовому суг-
лобах.
7. Під голову хворого підкласти валик, підстелити руш-
ник.
8. Порекомендувати хворому зафіксувати руки таким
чином, щоб вони не заважали лікарю виконувати до-
слідження.
9. Попросити хворого спокійно лежати, рівномірно ди-
хати, не ковтати слину, і не розмовляти під час обсте-
ження.
оденоекодЩ
1. Зафіксувати голову хворого в такому положенні, щоб
глотка та стравохід утворювали пряму лінію.
2. Слідкувати за положенням ротоблокатора (загубни-
ка).
3. Спостерігати за загальним станом хворого під час.
проведення процедури, оцінюючи колір шкірних по-
кривів, частоту пульсу, правильність положення його
на столі.
4. Езофагогастродуоденоскопію лікар-ендоскопіст вико-
нує в стерильних Гумових рукавичках.
Медичній сестрі при виконанні таких маніпуляцій
як: ін'єкція, фіксація ендоскопа у необхідній пози-
ції, участь у проведенні біопсії, виконанні лікувальних
втручань руки слід додатково двічі помити з милом
під проточною водою, витерти чистим рушником і
одягнути стерильні ґумові рукавички.
5. Порекомендувати хворому після проведення процеду-
ри протягом 1-2 годин не приймати їжу (до повного
відновлення ковтання), а якщо проводилася біопсія, то
протягом 24 годин не приймати гарячу їжу.
6. Провести дезінфекцію і стерилізацію ендоскопа згід-
но з інструкцією.
Підготовка хворого до холецистографії і холангіографії

Холецистографія - це рентгенологічне дослідження жовчно-
145
го міхура, яке дає змогу вивчити форму, положення, функцію жов-

чного міхура, наявність в ньому конкрементів (каменів).
Холангіографія - це рентгенологічне дослідження жовчних
проток, яке дає змогу оцінити їх стан.
Протипоказання для проведення холецисто- і холангіографії є:
непереносимість препаратів йоду, вади серця в стадії декомпенса-
ції, гіпертонічна хвороба III стадії, цукровий діабет важкого пере-
бігу, цироз печінки.
стаціонар, домашні умови, рентгенологічний кабінет.
2. Порційна вимога з вказаним індивідуальним харчуван-
ням хворого, якому призначене дане дослідження.
3. Йодовмістні контрастні речовини.
4. Антигістямінні препарати.
6. Стерильні шприци ємністю 5, 20 мл з голками.
9. Джгут.
10. Подушечка.
11. Система для очисної клізми.
- аналогічна підготовці хворого до рентгенологічного до-
слідження шлунка (навик "А");
- особливістю підготовки є те, що медична сестра стаціо-
нару за 3 дні до обстеження повинна дати заявку на хар-
чоблок, вказуючи специфіку харчування хворого протя-
гом цих днів (див. пункт 1 основних етапів алгоритму);
- уранці напередодні дослідження хворого, якому призна-
чена пероральна холецистографія, медична сестра повин-
на дати додаткову заявку на харчоблок, вказуючи, що
хворому необхідно видати на вечерю 50-100 г білого
хліба, 20 г вершкового масла (або 100 г сметани), 4 си-
рих курячих яйця (безпосередньо на вечерю - 2 сирих
курячих яйця, а два інших - взяти з собою в рентгено-
логічний кабінет).
а) підготовка хворого до пероральної холецистографії:
1. За три доби до дослідження з харчового раціону ви-
146
ключитк продукти, які спричиняють газоутворення.

2. Напередодні сніданок звичайний (бажано в меню
включити 100 г сиру). На обід видається тільки пер-
ша страва, без хліба. Вечеря (не пізніше 18-ї години)
складається з 50-100 г білого хліба, 20 г вершково-
го масла (або 100 г сметани) і 2 сирих жовтки куря-
чих яєць. Якщо хворий не може приймати яйця,
можна збільшити кількість вершкового масла до 40
г або дати випити розчин сорбіту (30 г речовини
розчинити у 50 мл теплої перекип'яченої води).
3. Через 1 годину після вечері хворому поставити очи-
сну клізму.
4. Шсля дії очисної клізми (за 14-15 годин до дослі-
дження) хворому призначити усередину контрастну
речовину холевід або йопагност протягом однієї го-
дини по 2 таблетки через кожні 10 хвилин, запиваю-
чи їх солодким чаєм або лужною мінеральною водою.
Холевід або йопагност даються із розрахунку 1 таб-
летка на 10 кг маси тіла.
б. Шсля прийняття контрастної речовини для кращого
її всмоктування порекомендувати хворому полежати
на правому боці протягом 1-2 годин.
6. О 7-й годині ранку в день дослідження поставити
очисну клізму.
7. О 8-9-й годині через 14-15 годин після прийняття кон-
трастної речовини хворий натще йде в рентгенологі-
чний кабінет, взявши з собою два сирих курячих
яйця.
8. В рентгенологічному кабінеті рентгенолог робить
знімок жовчного міхура, і пропонує хворому випити
два сирих жовтка курячих яєць, дія яких жовчогін-
на.
9. Через 45 хвилин рентгенолог робить другий знімок.
По розмірах жовчного міхура на ньому вивчають його
скоротливу функцію.
10. Знімок жовчного міхура дозволяє виявити наявність
в ньому конкрементів (каменів).
11. Запам'ятайте! Для очищення кишок не признача-
ють сольові проносні, тому ідо вони діють жовчогінно
і сповільнюють всмоктування контрастних речовин.
підготовка хворого до внутрішньовенної холецисто- і хо-
147
1. За 1-2 дні до обстеження зробити пробу на індивіду-

альну чутливість організму хворого до контрастного
йодовмістного препарату. З цією метою ввести 1 мл
препарату внутрішньовенно із тест-ампули. Якщо
після проби не спостерігається ознак йодизму (кашель,
нежить, сльозоточивість, підвищення температури, ви-
сипання), то можна не побоюватися реакції. В разі
появи цих ознак слід негайно повідомити лікаря і за
його призначенням хворому ввести 1 мл 1% розчи-
ну димедролу або 1 мл преднізолону внутрішньом'я-
зово; 10 мл 10% розчину кальцію хлориду внутріш-
ньовенно, повільно.
2. Якщо тест-ампули відсутні, то за призначенням ліка-
ря розкрити 10 або 20 мл ампулу контрастної речо-
вини, набрати з неї 1 мл препарату і ввести повільно
внутрішньовенно. Така проба робиться за 3-4 години
до обстеження. Ампулу з залишком- контрастної ре-
човини закрити стерильною марлевою серветкою. За-
пам'ятайте! При позитивній пробі обстеження хво-
рого лікар відмінює.
3. Якщо в минулому у хворого спостерігалися алергіч-
ні реакції, то протягом декількох днів до постановки
проби за призначенням лікаря йому слід дати аяти-
гістамінний препарат (димедрол або супрастин).
4. При негативній пробі на індивідуальну чутливість ор-
ганізму до контрастного препарату проінформувати
хворого, щоб він за 3 дні до дослідження виключив
продукти, які спричиняють газоутворення.
5. Напередодні ввечері і вранці в день дослідження хво-
рому поставити " очисні клізми. Очищення кишок
здійснити до "чистої води". Вранці клізму зробити не
пізніше двох годин до обстеження.
6. В рентгенологічний кабінет прийти натще.
7. При відсутності алергічних проявів на введення йо-
доконтрастних препаратів, безпосередньо перед рент-
генологічним обстеженням ввести 40 мл підігрітої
на водяній бані до температури 38 С контрастної ре-
човини внутрішньовенно ( 20% розчин білігносту або
біліграфіну).
8. Через 10-15 хвилин після внутрішньовенного введен-
ня йодоконтрастної речовини рентгенолог робить
знімок, на якому видні жовчні протоки, а через 40-45
148
хвилин заповнюється жовчний міхур.
Підготовка хворого до ультразвукового

дослідження органів травлення
Високоінформативні ультразвукові методи діагностики, які ґрун-
туються на здатності різних тканин і середовищ організму по різ-
ному відображувати ультразвукові хвилі, що проходять через них,
дуже широко використовуються для .діагностики захворювань
органів травлення.
За допомогою ультразвукової діагностики можна визначити
форму, положення, розміри, структуру різних органів черевної по-
рожнини - жовчного міхура, печінки, підшлункової залози. Дослі-
дження дозволяє виявити конкременти, пухлини, кісти, абсцес та
іншу патологію.
Метою підготовки хворого до ультразвукового дослідження є
повне звільнення кишок від газів, тому що вони утруднюють огляд
внутрішніх органів.
стаціонар, домашні умови, кабінет ультразвукової діагностики.
2. Карболен в таблетках.
3. Кухоль Есмарха.
4. 1-1,5 л води кімнатної температури.
5. Стерильний вазелін у флаконі.
7. Стерильні ватні тампони.
8. Клейонка.
9. Ґумовірукавички.
III. Попередня, підготовка до виконання навику:
медичній сестрі поліклініки виписати хворому напра-

влення в кабінет УЗД; проінформувати його про пра-
вила підготовки до процедури. Дати заявку в кабінет
УЗД;
медичній сестрі стаціонару зробити вибірку з листів
призначень, кому із хворих призначене лікарем дане
обстеження, попередити хворого про дату обстеження
і проінформувати його про правила підготовки до
процедури. Дати заявку в кабінет УЗД;
149
~ амбулаторному хворому з'явитися в кабінет УЗД на

призначений день і годину з направленням і з амбу-
латорною картою для запису результатів дослідження;
- стаціонарному хворому з'явитися в кабінет УЗД у су-
проводі медичної сестри відділення, яка відносить
медичну карту стаціонарного хворого сама.
1. За три доби до дослідження з харчового раціону хворо-
го виключити продукти, які сприяють утворенню газів
у кишках (свіже молоко, свіжий хліб, бобові, картоплю,
капусту, солодощі тощо). Хворий повинен приймати їжу,
яка легко засвоюється» дає найменшу кількість шлаків і
не подразнює слизову оболонку кишок.
2. Для зменшення метеоризму протягом трьох днів призна-
чити хворому карболен (по 2 таблетки тричі на день) або
відвар ромашки (200-250 г протягом дня). Відвар ро-
машки готують так: 1 столову ложку сухої ромашки
заварити однією склянкою окропу, настояти протягом 30
хвилин і процідити.
3. Напередодні дослідження ввечері поставити хворому очи-
сну клізму (при закрепах).
4. Проінформувати хворого, що дослідження проводиться
натще; уранці не можна приймати їжу, лікарські препа-
рати, пити, палити.
5. Попередити хворого, щоб на дослідження він взяв з со-
бою рушник.
Оцінки результатів
Оцінка результатів лікування проводиться під час спостережен-
ня в стаціонарі протягом 4-6 тижнів. У період загострення вираз-
кової хвороби на тлі максимально щадної дієти слід дотримува-
тися комлексної терапії, яка поєднує етіотропну (антибактеріаль-
ну) терапію з застосуванням седативних засобів з антисекретор-
ними, слизоутворюючими та репаративними препаратами. Трива-
лість застосування комплексної терапії 4-6 тижнів. Важливим
м о м е н т о м цього к о м п л е к с у є т р ь о х к о м п о н е н т н а схема
бактерицидного лікування, а саме:
препарати І групи - амоксіцилін, тетрациклін,
клоритроміцин;
препарати II групи - трихопол, фуразолідон;
препарати III групи - де-нол або трибімол, ранітидггн,
омепразол.
150
: Helicobacter pylori
> у ранні терміни. Тому
за хворими і допомагає проводити корекцію

лікування. Повторні курси антимікробної терапії слід проводити
через 3 місяця.
У фазі затухаючого процесу виразкової хвороби широко вико-
В стаціонарі слід прово-
. аплікації на зони
проекції виразкового дефекту слизової оболонки шлунка або два-
надцятипалої кишки (15-20 процедур). Одночасно можна прово-
ристовувати сучасні фізичні засоби: сеанси лазеротерапії, КВЧ-

терапії, гіпербаричної оксигенації". У разі повільної епітелізації
- ретаболіл (внутрішньом'язово по 50 мг 1 раз в 2-3 тижні, на курс

5-8 ін'єкцій), метіландростендіол (по 0,5 - 1 табл. 1 раз на добу
протягом 3 тижнів), а також препаратів мінера лок ортиї д ної дії -
ДОКСА, ліквіритон, корбеноксолон натрію, що усувають дисфунк-
цію надниркових залоз, посилюють трофічні та регенераторні про-
оболонки. Курс лікування найбільш поширеним
: ліквіритоном - 3-4 тижні (по 0,1-0,2 г 3-4 рази на добу
за ЗО хв. до їжі).
І з анаболітичними стероїдами :
• гідролізат і
трішньовенно краплинно.
В період затухаючого загострення хворій дитині
туки N4 і N17, боржомі,: ^

В цей період слід починати лікувальну фізкультуру але з виклю-
; з участю м'язів живота. Потрібно дати пораду щодо
: підняття важкого, різких рухів, струсу тіла.
рортне лікування в Трускавцях, Мор шині,.

них водах. В цей період продовжується дієта N1 протягом 4-6
місяців, дитину потрібно звільнити від занять фізкультурою в ос-
новній групі.
Під час диспансеризації 2 рази на рік слід проводити .
151
трень захворювання); 3-4 рази на рік обов'язково проводити про-

філактичні курси лікування тривалістю 8-4 тижні без відриву від
навчання. З диспансерного обліку можна знімати дітей, у яких
відзначено ремісії протягом 5 років. Критеріями ефективності
лікування виразкової хвороби є клінікоендоскопічна ремісія із
зникненням виразки і відсутністю ознак запалення слизової обо-
лонки. Під час лікування виразкової хвороби на всіх етапах ви-
користовується фітотерапія.
Використовують такі рослини та продукти бджолярства щодо
лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої киш-
ки.
1) Свіжий сік капусти - пити по 1 склянці 3-4 рази на добу,
за 40-50 хв. до їжі. Курс лікування триває ЗО діб.
2) Свіжий сік картоплі. Пити по 1 / 2 - 1 / 3 склянки перед
їжею ранком і в обід. Курс лікування - 2-3 тижні.
3) Сік алое деревовидного. Листя алое потрібно брати з ро-
слини віком 2-3 роки, перед вживанням рослину не по-
ливати 5 днів. Приймати свіжий сік по 1 чайній ложці
З рази на день, за ЗО хв. до їжі.
4) Алое деревовидне. 2 рази на день натще, за 20 хв. до їжі
потрібно з'їдати шматочок листка алое, сік ковтати, а
волокна не вживати. Курс лікування 3 міс.
5) Прополіс. Кожен день протягом 1 міс з'їдати до 8 г про-
полісу. Його необхідно довго жувати, краще натще.
6) Свіжий сік смородини чорної. Пити по 1/3 склянки З
рази на добу. (Для лікування виразкової хвороби на тлі
гастриту зі зниженою секреторною функцією).
7) Нагітки лікарські. Взяти 20 г суцвіття на 1 склянку
окропу. Пити по 1/2 склянки 8 рази на день між при-
йманням їжі.
8) Льон звичайний. Настій - 2 столові ложки насіння за-
лити 0,5 л окропу, настоювати у термосі. Пити по 1/2
склянки 3-4 рази на добу до їди.
Дискгнезія жовчних шляхів
Вивша. чешяя
Дискінезія жовчних шляхів - хвороби, які характеризуються
порушенням моторної та евакуаторної функцій жовчного мі-
152
Розділ 5. органів травлення
хура і жовчних протоків.

Ця форма захворювання складає біля 75% всіх хвороб біліар-
ної системи дитячого віку. Захворювання біліарної системи (хо-
лепатії) в дитячому віці мають ряд особливостей:
- різноманітність клінічних симптомів;
- відсутність патогноманічних ознак хвороби;
- наявність латентних та атипових форм захворювання.
Холецатії зустрічаються з частотою 5-10% всіх реєстрованих
захворювань у дитячий поліклініці та стаціонарі.
За класифікацією М.Я.Студенікіна виділяють такі форми хо-
лепатій:
1) функціональна - дискінезії;
2) органічна - запальна;
3) обмінна - жовчнокам'яна хвороба;
4) паразитарна;
5) аномалії розвитку жовчного міхура та жовчних прото-
ків;
6) пухлинна.
Дискінезії жовчних шляхів спостерігаються частіше у віці 6-
10 років, у дівчаток діагностуються в 2 рази частіше ніж у хлоп-
чиків.
ЧМЖШИЇЕШ
Головні чинники первинної дискінезії жовчних шляхів
пов'язані з функціональними змінами жовчного міхура та сфінк-
терного апарату, що є наслідком нейрогуморальних порушень на
тлі неврозу, алергії, ендокринопатії, інтоксикації, порушень ритму
харчування, харчового навантаження.
- тривалі проміжки між прийомами їжі;
переїдання, вживання жирної, гострої, смаженої їжі;
- гострі інфекції, особливо дизентерія, сальмонельоз, віру-
сний гепатит;
- нес припливші емоційний клімат в сім'ї та школі;
- спадковість;
- алергічний діатез.
Робота жовчовивідних шляхів регулюється вегетативною нер-
вовою системою. Якщо чинники впливають на перевантаження
симпатичної нервової системи, то моторика міхура і протоків при-
гнічується, виникає спазм сфінктерів. Якщо чинники впливають
на перевантаження парасимпатичної системи, то спостерігається
збудження моторики, гіпертонія жовчного міхура.
153
Вторинна диекінезія виникає рефлекторно за типом вісцеро-

вісцеральних рефлексів на тлі захворювань травної системи - хо-
лециститу, гепатиту, гагриту, дуоденіту, виразкової хвороби, панк-
реатиту, ентероколіту.
1. Диекінезія гіпертонічна - виникає спазм сфінктерів.
2. Диекінезія гіперкінетична - виникає гіпертонія жовчного
міхура.
3. Диекінезія гіпотонічна - виникає недостатність сфінкте-
рів.
4. Диекінезія гіпокінетична - виникає гіпотонія жовчного
міхура.
5. Диекінезія атонічна.
Головним клінічним синдромом гіпертонічної та гіперкінетк-
чної дискінезіх є больовий. Проявляються нетривалі приступи болю
з локалізацією в ділянці правого підребер'я або навколо пупка, іноді
віддає в праве плече, праву лопатку. Діти скаржаться на інтенсив-
ний переймоподібний біль та підвищення температури тіла. Під
час больового приступу може виникати гіркота у роті, нудота і
блювання.
При пальпації живота визначається болісність, яка максимально
виражена в точці проекції жовчного міхура. Визначається незна-
чна больова чутливість у ділянці правого підребер'я.
Збільшення печінки та явища інтоксикації відсутні.
Головним, клінічним проявом гіпотонічної дискінє-
зії є сповільнення моторики жовчного міхура із-за чого міхур бу-
ває збільшеним в об'ємі. При цій формі дискінезії нерідко спо-
стерігається спазм сфінктерного апарату, що проявляється тупим
ниючим, постійним болем в ділянці правого підребер'я або нав-
коло пупка.
Діти скаржаться на загальну слабкість, втомлюваність, зниження
апетиту, нудоту, гіркоту у роті; відчуття важкості, розпирання в
правому підребер'ї.
При пальпації живота визначається болісність в проекції мі-
хура. Пальпується збільшена, рухлива, еластичної консистенції
печінка; її розміри зменшуються після застосування холекінети-
КІВ. '
При дискінезіях жовчовивідних шляхів розвиваються функці-
ональні зміни з боку інших органів і систем - дихальної, серцево-
154
судинної, нервової.
Порушення травлення зумовлюють розвиток дисбактеріозу.
Нерідко діти відстають у фізичному і статевому розвитку.
Оцінка ставу
Оцінка стану дітей з дискіпезією жовчних шляхів проводить-
ся на основі скарг, об'єктивного обстеження. Діагноз встановлює-
ться за результатами лабораторно-інструментальних досліджень,
завданням яких є встановлення форм дяскінезії і виключення
запальних уражень біліарної системи.
Ультразвукове дослідження дозволяє визначити форму, розмір
жовчного міхура, тип розладів дискінезії, запальні зміни, аномалії,
конкременти у міхурі.
Під час холецисто- і ехогр&фїї діагностується гіпотонічна фор-
ма дискінезії за збільшенням розміру міхура, затримкою спорож-
нення міхура" після прийому харчового подразника - курячого
жовтка. Гіпертонічна форма дискінезії - за зменшенням розміру
міхура і прискоренням його спорожнення після харчового подра-
зника.
Зниження тонусу жовчного міхура супроводжується зменшен-
ням об'єму порції «В» і зниженням швидкості її виділення під
час фракційного зондування. Гіпертонічна форма супроводжуєть-
ся зниженням об'єму порції «В» і збільшенням швидкості відто-
ку жовчі.
Біохімічне дослідження жовчі вказує на підвищену концентра-
цію в ній білірубіну, холестерину, жовчних кислот та холевої
кислоти. При гіпертонічній формі рівень білірубіну, жовчних ки-
слот, холестерину знижується.
Серед усіх методів дослідження слід віддати перевагу ультраз-
вуковому дослідженню, особливо проведеному багаторазово.
Враховуючи суб'єктивні та об'єктивні дані обстеження хворої
дитини, дані лабораторно-інструментальних методів дослідження
медична сестра разом з батьками формулює проблеми дитини і
складає план сестринського догляду.
Плав сестринського догляду
ПРОБЛЕМА
Інтенсивний нападоподібний біль в ділянці
правого підребер'я.
155
Причина
Гіпертонічна форма дискінезії жовчних шляхів. Підвищення
тонусу парасимпатичної нервової системи.

Нормалізувати механізми регуляції моторики жовчного міхура
і сфінктерного апарату.

1. Проводити дієтотерапію. Налагодити харчування 5 разів
на день з дотриманням часу приймання їжі. Виключити
жирні, смажені, гострі блюда, м'ясні та рибні бульйони,
жирні сорти м'яса та риби, копченості, консерви, вироби із
здобного тіста, шоколад, морозиво.
2. Застосувати седативну терапію: натрію бромід - по 0,25-0,5,
3-4 рази на добу усередину; настойку валеріани - 1 крапля/
рік життя; седуксен, сібазон, тазепам.
3. Після курсу седативної терапії (2-4 тижня) проводити се-
анси психотерапії, голкорефлексотерапії.
4. Використовувати холеретичні та холеспазмолітичні препа-
рати. Холеретики стимулюють жовчоутворення і синтез
жовчних кислот: аллохол, берберин, конвафлавін, холензим,
нікодив, оксафенамід. Препарат змінюють кожні 2-3 тижня,
щоб виключити звикання.
Після холеретиків для закріплення терапевтичного ефек-
ту проводити лікування гідрохолеритичними препаратами,
які посилюють жовчовиділення за рахунок водного
компоненту: уротропін, саліцилат натрію, мінеральні води.
Холеретики обов'язково поєднувати з холеспазмалітиками:
но-шпа, галідор, церукал, нлатифілія.
5. Застосовувати збори лікарських рослин: барбарис звичай-
ний, безсмертник піщаний, кукурудзяні стовпчики, м'ята пе-
рцева, полин гіркий, календула лікарська, шипшина
травнева.
6. Застосовувати теплові процедури: парафінові аплікації, ді-
атермію, електрофорез шіатифіліну, дибазолу тощо. На курс
10-12 процедур.
ПРОБЛЕМА
Тупий, ниючий постійний біль в правому підребер'ї.
156
Прячшна.
Г і п о т о н і ч н а форма д и с к і н е з і ї ж о в ч о в и в і д н и х , ш л я х і в .
Підвищення тонусу симпатичної нервової системи. Розтягнення
ж о в ч н о г о м і х у р а , с п о в і л ь н е н н я його м о т о р и к и , спазм
сфінктерного апарату.

Нормалізувати механізми регуляції моторики жовчного міхура
і сфінктерного апарату.

1. Проводити дієтотерапію. Показане харчування 4-5 разів на
день, суворе дотримання часу приймання їжі. В раціон
обов'язково ввести продукти, для яких характерна холекі-
нетична дія: молоко, сметану, рослинну олію, негострий сир,
яйця, свіжі овочі та фрукти - капусту, буряк, моркву, груші,
сливи, яблука, абрикоси.
2. Застосовувати тонізуючі препарати: екстракт алое по 0,5-
1 мл щоденно внутрішньом'язово, курсом 20 днів; настойку
женьшеня або розчин пантокрину по 1 краплі/рік життя
З рази на добу, курсом 3-4 тижні.
3. Застосовувати холекінетичні засоби у поєднанні з холере-
тичними. Холекінетичні перпарати: магнію сульфат, сорбіт,
ксиліт, маніт, сирий яєчний жовток, рослинні олії.
4. Проводити сліпі зондування (тюбажі) - не рідше, ніж 2 рази
на тиждень. Для тюбажа використовувати сирі яєчні жо-
втки (1-2), рослинну олію у теплому вигляді по 15-20 мл,
25% розчин сорбіту або ксиліту 30-50 ял.
5. Після курсу холінокінетичної терапії застосовувати лікар-
ські рослини: горобину звичайну, квітки ромашки, трави
золототисячника.
8. Рекомендувати вживати мінеральні води високої мінера-
лізації, газовані, холодні 2-3 рази/добу: нафту ся, арзні, ба-
талинська, єсентуки N17.
7. Показані фізіотерапевтичні процедури: гальванізація жов-
чного міхура, діадигтмотерапія.
8. Проводити лікувальну фізкультуру.
157
ПРОБЛЕМА
Зниження апетиту.
Причина
Гіпотонічна форма дискінезії жовчовивідних шляхів. Застій
жовчі, порушення сповільнення жовчного міхура.

Нормалізувати моторику жовчного міхура.

1. Проводити дієтотерапію. Налагодити харчування 4-5 разів
на день з дотриманням часу вживання їжі.
2. Включити в дієту продукти холекінетичної дії.
3. Вживати мінеральні води високої мінералізації, газові, хо-
лодні, 2-3 рази на добу.
4. Проводити на тлі основного курсу холекінетичних препа-
ратів сліпі зондування.
ПРОБЛЕМА
Гіркота у роті, нудота.
Причина
Гіпертрофічна форма дискінезії жовчного міхура

Нормалізувати моторику жовчного міхура.

1. Проводити дієтотерапію з прийомами їжі по годинах 4-5
разів на день. Виключити з дієти жирні, смажені, гострі
блюда.
2. Призначити до вживання мінеральні води низької мінера-
- лізації, з низьким вмістом газу, гарячими, 5-6 разів на добу
(з розрахунку 3 мл на 1 кг маси тіла): слов'янівську, сми-
рновську, єсентуки N4 і N20. Курсом 1 місяць.
3. Проводити терапію холеретиками та холеспазмолітиками
медикаментозного та рослинного походження.
4. Широко застосовувати седативні препарати.
5. Проводити сеанси фізіотерапії, психотерапії, голкорефлек-
сотерапії.
158
Оцінка результатів лікування проводиться під час спостережен-
ня за хворою дитиною. Лікування в стаціонарі проводиться про-
тягом 2-3 тижнів. Основний курс лікування дискінезій препара-
тами проводиться протягом 3-4 тижнів стаціонарно, а потім ам-
булаторно. Підтримуючу терапію після основного курсу не менше
ніж 3 місяці, використовуючи збори лікарських рослин з ураху-
ванням типу дискінезії і зміною збору кожні 2 тижня.
Підтримуюча терапія проводиться на тлі дієтотерапії з подаль-
шим переходом на загальний стіл.
Диспансерне спостереження здійснюється 2 роки. 2 рази на рік
проводяться курси медикаментозної терапії, використовуючи та-
кож збори лікарських трав.
Оздоровлювати дитину у спеціалізованому санаторії, проводи-
ти лікувальну фізкультуру, бальнеотерапію.
Фітотерапія.
При гіпертонічній формі дискінезії застосовують збори:
1. Кукурудзяні стовпчики 50 г
трави горцю іггашкного .10 г
трави полину 10 г
Одну столову ложку збору залити 1 склянкою окропу, підігрі-
ти на водяній бані 15 хв, охолодити в умовах кімнати 45 хв, про-
цідити. Приймати по 1/4 склянки 3 рази на добу перед їжею.
2. Суцвіття безсмертника 4 частини
листків м'яти перцевої 2 частини
листків трилисника 3 частини
квітів коріандру 2 частини
Одну столову ложку збору заварити 2 склянками окропу, насто-
ювати 20 хв, процідити. Пити по 1/2 склянки 3 рази на добу за
ЗО хв до їжі.
3. Листків м'яти перцевої 2 частини
листків бобовника трилистого 2 частини
корневище валеріани лікарської 1 частина
шишок хмелю звичайного 1 частина
Дві столові ложки збору настояти на 2 склянках окропу 20 хв,
процідити. Пити 2 рази на добу по 1/2 склянки вранці й на ніч.
4. Суцвіть кмину піскового 1 частина
листків бобовника трилистого 3 частини
листків м'яти перцевої 2 частини
плодів коріандру 1 частина
Дві столові ложки збору настояти на 2 склянках окропу, про-
159
Розділ 5. .
плодів ялівцю 10 г
коренів щавлю кінського 10 г
Одну столову ложку збору залити однією склянкою окропу, пі-
дігріти ЗО хв на водяній бані, охолодити 10 хв в
6. Квітів липи 20 г
ромашки 10 г
10 г
Одну столову ложку збору залити 1
води, підігріти 15 хв на водяній бані, охолодити 45 хв, про-
цідити. Приймати по 1/2 склянки 3 рази на добу до їжі.
7. Суцвіть кмину піскового З
трави полину гіркого 2

плодів фенхелю звичайного 2 •
Дві чайні ложки збору настоювати в двох склянках холодної

води 8-12 годин, процідити. Пити по 1/2 склянки 4 рази на ,
за 20 хв до їжі.
При гіпотоніч, ^
коренів кульбаби 20 г
її 10 г
ою окропу, піді-
15 хв на водяній бані, охолоджувати 45 хв, процідити. Прп-
1/4 склянки 3 рази на добу за ЗО хв до їжі.
2. Коренів аїру ЗО г £
трави звіробою ЗО г
квітів ромашки 10 г
Спосіб приготування такий самий. Приймати по 1/2 склянки

вранці і на ніч.
3. Коренів ревеню 10 г
плодів анісу 10 г
плодів кмину 10 г
Одну столову ложку залити склянкою окропу, підігріти на во-

дяній бані ЗО хв, охолодити 10 хв в умовах кімнати, процідити.
1/2 склянки 3 рази на добу до їжі.
160
коренів аїру 1 частина

суцвіть кмину піскового 1 частина
Залити двома склянками холодної води 3 чайні ложки збору

нанічь. Ранком прокип'ятити 7 хв, процідити. Пити по 1/2 скля-
нки до їжі. V.' ,
5. Листя меліси лікарської ЗО г • • :
трави золототисячника ЗО г
трави поляну гіркого ЗО г
Одну столову ложку збору настоювати в 1 склянці води 20 хв,
процідити. Пити по 1/2-1 склянці 3 рази на добу.
Хронічний холещистохолашгіт
Хронічний холе дието хол ангіт - це хронічний, рецидивуючий
запальний процес жовчного міхура і внутрішньопечінкових
жовчних ходів, що супроводжуються порушенням моторики
жовчних шляхів і змінами фізик о -хімічного складу жовчі.
Чинники
Головні чинники.
Значну роль у розвитку холецистохолангіту відіграє інфекція,
яка може проникати в жовчний міхур і внутрішньопечінкові
жовчні ходи із кишок, а також по лімфатичних шляхах і гемато-
генно. У більшості випадків інфікування біліарної системи здійс-
нюється за рахунок умовно-патогенної мікрофлори з нижніх від-
ділів травного каналу, причому появу флори в жовчі часто зумов-
лює дисбактеріоз.
Поряд з бактеріальною флорою - кишкова паличка, стрептокок,
ентерокок, протей - етіологічне значення має вірусна інфекція -
ентеровіруси, віруси гепатиту, патогенні гриби, найпростіші. Зустрі-
чаються також »бактеріальні форми, за яких запальний процес
розвивається внаслідок алергічних механізмів, у разі потраплян-
ня у жовчний міхур ферментів підшлункової залози, під впливом
токсинів мікробів.
— гіподинамія;
— нерегулярне вживання їжі;
161
ендокринні розлади;
алергічні, імунні, автоімунні'
1. По перебігу захворювання:
а) рецидивуючий;
2. По періодам:
а)
б)
в)
болючість при пальпації у ділянці правого підребер'я;

міхур пальпується у вигляді грушоподібного
він рухаємся шд>
сІ пальпації в :
162
м'яза з ' ;
ділянці плеча або в правому підребер'ї;
стискання рукою в ділянці
' міхура у і
у нього з'являється болісність, особливо на і
У дітей старшого віку ;
зані з
болісність унаслідок пальпації
відростків грудних хребців;
У правому під-
ер'ї під і долоні праворуч від IX-
XI:
є
(2-4 см) та чутливість її '
ні та,
По мірі <
Під '
ної клінічної ремісії відсутні
• під час .
кації. У період повної клінічної ремісії відсутні скарги, болі
163
Розділ7.Гельмінтози
протягом 2,6-3 год. Зниження контраст-

ності тіні та нечіткість контурів жовчного міхура пов'язані з по-
рушенням концентраційної здатності слизової оболонки його
внаслідок запального процесу і зниження здатності ретикулоен-
дотеліальної системи печінки захоплювати із крові рентгенконт-
расні речовини. За наявності різко виражених змін можливий
рентгенологічний феномен * відключеного » жовчного міхура, тобто
повна відсутність його тіні на холеграмах.
Найбільш інформативним методом діагностики є ультразвукове
дослідження. Для хронічного холецистохолагнгіту е тріада симп-
томів: ущільнення і стовщення (більш як на 2-3 мм) стінок жов-
чного міхура; наявність додаткових ехосигналів навколо жовчно-
го міхура, як прояв перифокального запалення; велика кількість
пластівців жовчі у проекції жовчного міхура. Наявність одночас-
но усіх перерахованих критеріїв робить діагноз хронічний холе-
цистохолангіт вирогідним.
На підставі отриманих даних медична сестра разом з
ми хворої дитини формулює проблеми і складає план <
го догляду.
ПРОБЛЕМА
Біль у правому підребер'ї.
Причина
Запальний процес жовчного міхура та внутрішньопечінковх
ходів.

1. Госпіталізувати дитину на 3-4 тижні.
2. Дотримуватися напівліжкового режиму.
3. Забезпечити додатковий денний сон та максимальне пе-
ребування на свіжому повітрі.
4. Призначити дієту N5. Збільшити кількість прийомів їжі
до 5-6 разів на добу. Включити їжу відварену, приготовану
з раціону жири тваринного походження, копченості,
164
смажені блюда, гриби, горох, квасолю, редис, ріпу, шпинат,

цибулю, часник, міцні бульйони, кислі соки, прянощі,
закуски, морозиво, шоколад.
5. Застосовувати антибіотики широкого спектру дії (еритро-
міцин, олеандоміцин, лінкоміцин, оксацшіін, ампіцилін, ам-
піокс та ін.). Антибактеріальну терапію можна проводити
препаратами нітрофураяового ряду. Курс лікування 14 днів,
доцільно застосовувати препарати почергово.
6. Разом з антибіотикотераніею застосовувати еубіотики для
попередження розвитку дисбактеріозу - біфі думбактер і ті,
лактобактерін, колібактерін, лінекс тощо.
7. Застосовувати жовчогінні препарати з метою ліквідації ди-
скінезії жовчовивідних шляхів.
ПРОБЛЕМА
Тривала субфебри.іьна температура тіла.
Причина
Інтоксикація.
Л і к в і д у в а т и запальний п р о ц е с , я к и й п р и з в о д и т ь до
інтоксикації.

1. Забезпечити стаціонарне лікування.
2. Дотримуватися дієти N5.
3. Проводити антибактеріальну терапію.
4. Використовувати кальцій цангамат протягом 2-3 тижнів.
5. Застосовувати парентерально або всередину вітаміни про-
тягом 6-8 тижнів.
6. Після відміни антибіотикотсратї проводити активну жов-
чогінну терапію.
7. З метою зняття запального процесу проводити фітотерапію.
Проблеми, пов'язані з застоєм жовчі ліквідуються під час лі-
кування дискінезії жовчовивідних шляхів.
Рецепти фітотерапії, які використовують для протизапального
ефекту у поєднанні з холекінетичним, холеретичним, холеспаз-
молітичним впливом.
1. Квіток безсмертника 20 г
трави золототисячнику 10 г
165
Розділ 5. органів
трави полину гіркого 10 г

1 столову ложку збору залити 1 склянкою окропу, підігріти 20
хв. на водяній бані, охолодити ЗО .хв. і процідити. Приймати
1/2 склянки 4 рази на добу за ЗО хв. до їди.
2. Трави звіробою 10 г
листків вахти трилистої 20 г
квіток ромашки 20 г
трави деревіюДО г
Спосіб приготування і застосування той самий.
3. Трави звірабощ 1 0 г . :
трави фіалки триколірної б ,г
кореня цикорію дикого 20 г
трави деревію звичайного 10 г
листків м'яти перцевої 20 г
квіток ромашки лікарської ЗО г
кори крушиша ламкої 50 г .. ..
1 столову ложку збору настояти 20-30 хв. на 1 склянці окропу,
процідити. Застосовувати по 100-150 мл вранці і перед сном.
стаціонар, процедурний кабінет.
1. Тонкий дуоденальний зонд з металевою маслиною на кі-

нці, з декількома отворами або з ґумовою маслиною.
2. Штатив для пробірок. .. . ; , ; ..., .
3. Пробірки.
4. Шприц - 20 мл.:
5. Ниркоподібний лоток.
6. 33% розчин сульфату магнію, 0,1% розчин атропіну, 2%
розчин гідрокарбонату натрію.
7. Мірний циліндр на 150 мл.
Підготовка рук медичного працівника {розділ 1, пункт 1).

1. Підготувати тонкий дуоденальний зонд довжиною 1,5м,
на внутрішньому кінці маслина. Через отвори в масли-
ні вміст кишки потрапляє в зонд.
2. Зонд кип'ятити 15 хвилин в стерилізаторі.
3. Покласти його пінцетом на стерильний лоток перед зон-
166
IV.
1.
нці натще. Зондом
до кута
і і вгору до ;
чичній лінії (друга мітка) і відмітити відстань
кою. Дитину:
2. На висоті глибокого вдиху <
рінь язика маслину зонда, у! під III;
(рН 6,5-7,0
: кишці).
кишці жовчі
: для і
після
а, прозора рідина, вона являє со-
бою суміш дуоденального, панкреатичного секрету і жовчі
кишку, ДО ]
Одді, це І фаза. Виділяється міхурова
[ з загальної жовчної протоки в кількості 15-45 мл,
триває 6-10 хвилин.
6. Через зонд ввести 38% розчин магнію сульфату - 10-20
мл (2 мл на рік життя), підігрітий до •
167
Розділ8.Тестовізавдання
7.
8. III фаза (фаза порції А) охоплює проміжок часу від мо-

. Одді до виділення міхурової
тобто до і
ває 3-5 :
лої жовчі з міхурової і ;
IV фаза - міхурова (фаза порції ві виді-
міхурової. жрвчі від :
ра люткенса і щяви темно до
міхура, а І
У здорових дітей
з 20-25 хвилин і :
кольору,
10. V порції С. Протягом 10-15
ходів. Потім ввести другий по-

або рослинну олію. У
жовч порції С,
11. Всі
ДУРУ
12. Пробірки з
зразу ж відправити в
13. Дитину після .процедури обов:
в нормі - 20-25 в полі зору.
Холестевин Білірубін Жовчна кислота

• III 24,7 мг % 6,37 мг % 635 мг %
15-45 1,7-10 520-780
IV 121 ! мг % 37,4 мг % 1 630 мг %
70-90 24-50 1500-1890
V 24 мг % 6,37 мг % 638 мг %
15-45 2,0-10 650-800
168
спостереження за дитиною у стаціонарі. Повний базисний курс
лікування триває 3-4 тижня. Надалі призначають фітотерапію.
Після виписки зі стаціонару дітей, які перенесли хронічний
холецистохолангіт, беруть на диспансерний облік не менше ніж на
З роки. Протягом 6 місяців дітям необхідно дотримуватися діє-
ти N5, потім за відсутності клінічних явищ дієту поступово роз-
ширюють за рахунок зміни кулінарної обробки їжі, після чого
іа загальний стіл. Залежно від стану
їй щороку проводять 2-3 курси нротирецидивної терапії
тривалістю 4-6 тижнів без відриву від навчання. Санаторно-курор-
! лікування проводять не раніше ніж через 3 місяці після заго-
іхворювання. Рекомендують Трускавець, Морщин, Бере-
зівські мінеральні води.
Знімають дітей з диспансерного обліку за умови повної кліні-
чної ремісії протягом 3-х років від початку захворювання або
останнього загострення за відсутності ознак хронічного холецис-
тохолангіту: відсутність скарг на болі в животі, диспептичні роз-
лади, симптоми інтоксикації, відсутність об'єктивний симптомів,
характерних для цього захворювання, відсутність патологічних змін
при лабораторному та інструментальному дослідженнях печінки.
169
8 метою профілактики хронічного холецистохолангіту велике

значення надають: санації вогнищ хронічної інфекції, дегельмін-
тизації, загартовуванню.
Хронічний коліт
Вязаа чедшя
Коліт - це захворювання товстої кишки, в основі якого лежить
поєднання запалення та дистрофічних змін.
Чжяшякж
Головні чинники:
різна гастроентерологічна патологія;
- природжена патологія, аномалії розвитку кишок;
- дієтичні порушення;
- інфекційні захворювання;
- агресивність збудника, пізно розпочате і нераціональне
лікування;
- порушення нервової регуляції кишок;
- нераціональне застосування антибіотиків.
- психоемоційний стрес, який призводить до функціональ-
них порушень.у роботі кишок;
- зниження реактивності організму дитини;
- . підвищена, алергізація організму.
1.3а походженням:
а) первинний;
б) вторинний.
2. За етіологією:
а) постінфекційний - після бактеріальної, паразитарної та
вірусної кишкової інфекцій;
б) алергічний - внаслідок ензимопатій та аномалій розви-
тку;
в) змішаної етіології.
3. За л о калі з а ц ією пр оце с у:
а) переважне ураження правих відділів;
б) дистальний коліт;
в) тотальне ураження товстої кишки.
170
Розділ 5. .
4. За періодами захворювання:
а) загострення;
б) субремісія;
в) ремісія.
5. За ступенем важкості:
а) легка форма;
б) середнього ступеня важкості;
в) важка форма.
6. За перебігом:
а) рецидивуючяй;
7. За характер о м змін слизової оболонки:

а) катаральний;
б) атрофічний.
Найчастіше в дитячому віці зустрічаються вторинні коліти» які
формуються на тлі захворювань біліарної системи шлунка та ано-
малій
Клішчші
Легка форма вторинного коліту
- п о м і р н о вираженим,, к о р о т к о ч а с н и м больовим
абдоміналькимсин дрожем;
- нудотою;
- головним болем;
- при ендоскопічному обстеженні товстої кишки
ють катаральне запалення низхідного її відділу.
Середньоважка форма коліту характеризується:
- стійким, больовим, абдомінальним, синдромом;
визначаються домішки слизу у калі;

~ нудотою, блюванням;
: болем, підвищеною втомлюваністю;
: процес у кишці має сегмента-
рний характер, морфологічно він характеризується як
субтрофічний чи катаральний.
Важка форма вторинного коліту виражається:
- постійним стійким, вираженим больовим абдоміналь-
ним синдромом;
і, часто спостерігається пронос,
171
Розділ б. Захворювання органів травлення
- - •• ; •;< ,У:.:,УЛ - •
- тенезмами, домішками слизу і крові у калі;
- зниженим апетитом;
підвищеною втомлюваністю;
ендоскопічно - запальний процес охоплює товсту киш-
ку. ' "• ;
• . :;Л V., .. ї
При огляді дітей з хронічними колітами привертає увагу до себе
помірна вираженість явищ хронічної інтоксикації - язик обкла-
дений білим нальотом; живіт здутий, при пальпації болісний у
ділянці сигмовидно'ї та низхідної ободової кишки.
Оцінка стану :
Для оцінки стану хворої дитини медична, сестра використовує

отримані данні клінічного обстеження і показники лабораторної,
інструментальної, функціональної діагностики.
Для постановки діагнозу і вибору правильного лікування необ-
хідно насамперед диференціювати запально-дистрофічні та функ-
ціональні порушення кишок.
Найіиформативнішим методом діагностики хронічного коліту
є ректороманоскопія (кодоноскопія) з послідуючим морфологічним
дослідженням біопату. Під час ендоскопічного обстеження слизо-
ва оболонка виглядає набряклою, з явищами гіперемії; судинний
малюнок змазаний і перебудований, що відповідає картині ката-
рального проктосигмоїднту. Наявність численних лімфоїдних
фолікулів свідчить на користь катарально-фолікулярного прокто-
сигмоїдиту. Під час морфологічних досліджень біоцатів реєстру-
ють зниження висоти поверхневого і криптального епітелію, на-
явність інфільтрату з великою кількістю лімфоцитів та еозинофі-
лів, розрідження крипт, збільшення продукції слизу. Слід заува-
жити, що попри інформативність морфологічного дослідження в
педіатричній практиці воно має бути обмежене суворими показ-
никами.
Як правило, підтвердити діагноз хронічного коліту дозволяє
ендоскопічне дослідження, доповнене рентгенографічними даними.
Іригографічне дослідження не тільки підтверджує ендоскопічний
діагноз, а й сприяє виявленню природжених вад і аномалій роз-
витку.
Необхідно проводити бактеріологічне обстеження калу. Допо-
міжне значення у діагностиці хронічного коліту має розширене
копрологічне дослідження, яке має змогу судити про процеси тра-
влення і всмоктування у кишках.
Мікроскопічне дослідження калу виявляє підвищений вміст
172
клітковини, крохмалю, слизу, лейкоцитів, еритроцитів.

На базі отриманих даних медична сестра разом з батьками
хворої дитини формулює проблеми і складає план сестринського
догляду.
ПРОБЛЕМА
Стійкий біль у нижній половині живота.
Причина
Запальний процес товстої кишки. : -


1. Госпіталізувати дитину на 3 тижні. Призначити палатний
режим.
2. Призначити фізично, хімічно та термічно оберігаючу дієту
- подрібнене харчування 6-8 разів на добу. Використову-
вати варіанти дієти N46, 4в, 4.
3. Проводити антибактеріальну терапію у разі середньої та
важкої форми захворювання. Застосовувати поліміксин-М
- 100 м г / к г на добу та салазосульфаніламіди: сульфаса-
лазин по 0,5-2 г на добу, салазопіридазин по 0,5-1,5 г на
добу.
4. Для підвищення протизапального ефекту використовува-
ти лікувальні клізми з 2% розчином фурациліну 0,25%
розчином коларголу.
б. Для нормалізації мікрогемоциркуляції в кишках застосо-
вувати мікроклізми із олії обліпихи, шипшини, лінетолу, то-
коферолу ацетату.
6. Включити до заходів лікування вітамінотерапію, стимуля-
тори репаративної регенерації - метилурацил, пентоксил.
7. Після курсу антибактеріальної терапії проводити фізіоте-
рапевтичні процедури і фітотерапію.
8. Для корекції дисбактеріозу застосовувати еубїотики.
173
ПРОБЛЕМА
Закреп, метеоризм.
Причина
Моторно-евакуаторні порушення товстої кишки.

Нормалізація функції товстого кишечнику.

1. Призначити оберігаючу дієту. 'Метеоризм усунути шляхом
обмеження вуглеводів, молока, молочних продуктів, бобових,
капусти. Включити в дієту моркву, буряки, гарбузи, чорно-
слив, абрикоси, овочеві Та фруктові соки. їжу приймати дрі-
бними порціями 6-8 разів на добу, у вареному та пареному
вигляді, добре механічної термічно оброблену.
2. Для зменшення спазмУ'кишок перед сном або вранці пе-
ред актом дефекації застосовувати ректальні свідки.»;
3. Для відновлення порушеної моторики кишок використо-
вувати фізіотерапевтичні процедури: аплікації парафіну,
озокериту, електрофорез із спазмолітичними препаратами,
препаратами кальцію.
4. Проводити боротьбу з дисбактеріозом.
5. Використовувати вітамінотерапію. •
,•, у-
6. При закрепах використовувати збори лікарських рослин.
Рецепти лікарських рослин, які застосовують.при закрепах.
1. Кори крушини ЗО г
квіток бузини 20 г
плодів фенхелю 10 г
плодів анісу 10 г
1 столову ложку збору залити склянкою окропу, нагрівати 15
хв. на водяній бані, охолодити 45 хв., процідити. Приймати по 1/2 -
1 склянці вранці натще і увечері за ЗО хв. до їди..
2. Плодів жостеру 20 г
коренів солодки 10 г
Спосіб приготування та. застосування такий самий.
3. Листків сени 20 г
кореневища валеріани 10 г
листків кропиви 10 г
Спосіб приготування і застосування такий самий.
174
4. Плодів анісу 5 г
плодів коріандру 2 г
Потовкти плоди у ступці на порошок. Настояти 2 чайні ложки
суміші на 1 склянці окропу. Пити 1-2 склянки на добу при мете-
оризмі.
5. Плодів фенхелю 5 г
кореневища аїру 10 г
кореневища валеріани 20 г
квіток ромашки лікарської ЗО г
2 чайні ложки суміші настояти на 1 склянці окропу. Пити по
1/2 склянки після обіду і після вечері.
6. Кореневища валеріани 10 г
квіток ромашки лікарської 60 г
2 чайні ложки суміші настояти на 1 склянці окропу. Пити по
1-2 склянки на добу при колі ці, метеоризмі.

Техніка взяття калу для конрологічного дослідження
I. Місце проведения:
. дитячий стаціонар, вдома.
• 1. Стерильна склянка, закрита вощеним папером.
2. Дерев'яна паличка або шпатель.
4. Пелюшка.
5. Горщик.
Кал на копрологію треба брати тільки у свіжому вигляді, зразу
ж після акта дефекації. Кал на копрологію треба брати або з пе-
люшки, або з горщика, який добре вимитий під проточною водою
і який перед проведенням аналізу обробили окропом.
Не д о з в о л я є т ь с я о б р о б л я т и горщик дезин-
фікуючими р о з ч и н а м и !!!
1. В стерильну склянку відібрати грудочки калу зі слизом
та іншими патологічними домішками - 10 г. При цьо-
175
му користуватися дерев'яною паличкою або дерев'яним

шпателем.
Грудочки калу з кров'ю не відбирати !!!
2. Склянку щільно закрити вощеним папером, виписати на-
правлення в лабораторію.
3. До лабораторії доставити матеріал для копрологічного
дослідження на протязі ЗО хвилин.
4. Якщо копрологічне дослідження проводиться з метою ді-
агностування лямбліозу, то склянка з відібраними гру-
дочками свіжого калу зразу ж ставиться на водяну баню,
і її треба негайно доставити в лабораторію.
Ощівка результатів
Оцінка результатів лікування і догляду проводиться лід час
спостереження за дитиною у стаціонарі на протязі 3-х тижнів. На
протязі перебування у стаціонарі у період загострення істотне зна-
чення має щадна дієта. У період ремісії призначають загальний
стіл за винятком жирного м'яса, гострих і солоних страв, екстра-
ктивних речовин, виробів із здобного тіста. При затуханні запаль-
ного процесу призначають фітотерапію, використовуючи збори лі-
карських трав. Призначають також бальнеолікування у фазі ре-
місії але не раніше ніж через 2-3 місяці після загострення. При-
ймання теплої мінеральної води показано хворим на хронічний
коліт, який супроводжується закрепами. У разі зниження мотор-
ної функції кишок мінеральну воду потрібно давати холодною, бо
в такому вигляді вона сприяє стимуляції перистальтики кишок.
У період затухання запального процесу показана лікувальна фіз-
культура. Хворим зі зниженим тонусом кишок призначають
вправи для м'язів живота у різних вихідних положеннях.
Диспансеризація дітей з хронічним колітом передбачає облік
за формою N30, систематичний активний догляд, протирецидив-
не лікування, створення умов, які сприяють повному одужанню.
Після виписки із стаціонару слід проводити лікування вітамі-
нами групи В, аскорбіновою, фолієвою кислотою протягом 3-4 ти-
жнів. У разі поєднання хронічного коліту з ентеритом признача-
ють ферменти - панкреатин, панзинорм, фестал, ензистал протягом
1-2 місяців. За наявності дисбактеріозу застосовувати біопрепара-
ти протягом 1-2 місяців. Рекомендована фітотерапія по 2 тижні
щомісяця протягом півроку зі зміною зборів. Тривалість диспан-
серного обліку не менше 3-х років після останнього загострення
хвороби.
Санаторно-курортне лікування рекомендовано через 3 місяці
176
після останнього загострення у санаторіях в Мор шині, Миргороді,

Трускавці.
ІТаакреатит
Визва чеивя
Панкреатит - це захворювання підшлункової залози, при яко-
му проявляються запальні та дегенеративні зміни тканини цієї
залози у разі дії активних протеолітичних ферментів.
В дитячому віці частіше проявляється гострий інтерстиціаль-
ний панкреатит. Часто виявлення панкреатиту у дітей затрудне-
но, панкреатит у дорослих формується на основі не розпізнаної
патології у дитячому віці. Панкреатитом хворіють діти різного
віку, хронічним - діти старшого віку. З однаковою частотою хво-
ріють хлопчики і дівчатка.
Чивишки
Головними чинниками , які спричиняють захворювання
на панкреатит вважають такі чинники:
- переїдання з вживанням великої кількості екстрактив-
них речовин, жирних, копчених продуктів, кофе, шокола-
ду;
- дефіцит в їжі білків і вітамінів,-
- зловживання свіжих овочів, фруктів, соків;
- гострі вірусні захворювання та бактеріальні інфекції
(ГРВІ, епідемічний паротит, ентеровірусні захворювання,
вірусний гепатит, сепсис, дизентерія, колі-інфекпія, ска-
рлатина тощо);
- постійні токсико-інфекційні впливи від хронічних вог-
нищ запалення;
- травми черевної порожнини;
- психічні травми;
- захворювання гепатобіліарної системи та дванадцятипа-
лої кишки;
- кистофіброз підшлункової залози.
Сприятливі чинники.
Розвиток панкреатиту викликається декількома чинниками в
організмі, в якому є сприятливі для цього умови. Виявлено певний
зв'язок панкреатиту з алергічними захворюваннями, системними
хворобами сполучної тканини, ендокринними порушеннями (ожи-
177
ріння, цукровий діабет), різними токсичними, зокрема медикамен-

тозними, ураженнями, отруєннями.
Існує два механізми розвитку панкреати-
ту:
1) порушення дренажної функції панкреатичних протоків з
підвищеним тиском в них;
2) первинне ураження ацинозних клітин залози під час нормаль-
ного тиску у її протоках.
До порушення дренажу підшлункової залози призводять спазм
сфінктера Одді, дуоденостаз,, природжений стеноз гирла протоки,
заповзання аскарид у протрк тощо.
Ураження ацинозних клітин підшлункової залози виникають
під впливом чинників аліментарного характеру,, під час інтокеи-
кацій, отруєнь, травм.
Класифікація'
I. За перебігом.
1) гострий панкреатит;
2) хронічний панкреатит.
II. За походженням.
1) первинний;
2) вторинний.
III. За фо.рАіою. ..
1) інтерстиціальний панкреатит;
2) деструктивний панкреатит;
3) гострий набряк підшлункової залози з місцевим некро-
. зом . . . . . . •
4) гострий набряк підшлункової залози без місцевого не-
крозу.
Клішічжі шроявж
Головний симптом гострого панкреатиту - приступопо-
дібний біль у верхній половиш живота над пупком, під лівим ре-
бром або в епігастрії. Часто біль оперезіє весь живіт, іррадіює в ліву
частину спини, грудної клітки, ліву руку, плече, ногу. Дитина час-
тіше приймає вимушене положення на животі або зігнувшись на
лівому боці. Діти скаржаться на постійну нудоту, часте блювання,
яке не зменшує інтенсивність болю і не приносить полегшення. За-
гальний стан значно порушений. При об'єктивному обстеженні ви-
являються наступні симптоми:
1. З боку шкіри - шкіра бліда, еірувато-ціанотичяа, сухі за-
печені губи, пері орбітальний ціаноз. Іноді на шкірі дрі-
178
Керте);
м'яза живота у вигляді болючого тяжа,
від середини лівої реберної дуги і
біля зовнішнього краю прямого м'*
179
методик. У гострий період панкреатиту виявляється збільшення

розмірів і порушення ехоструктури підшлункової залози. Разом
з хірургом вирішується питання про лапароскопію, яка є особли-
во інформативною. Під час цього дослідження визначаються сим •
птоми: набряк та ущільнення підшлункової залози, крововиливи
в залозі, ділянки некрозу, серозно-геморагічний ексудат у черев-
ній порожнині.
Прояви хронічного панкреатиту частіше спостерігаються під час
перебігу хронічних захворювань органів травлення (хронічного
холециститу, жовчнокам'яної хвороби, гастродуоденіту, гепатиту),
а також дискінетичних порушень жовчовивідних шляхів, травної
системи, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
Оцінка стану хворої дитини на хронічний панкреатит базується
на виявлені болю по всій поверхні живота з іррадіюванням у оби-
два підребер'я, поперек, ліву частину грудної клітки, ліву руку, ногу
(оперізуючий біль). Цей біль тривалий, колючий або тупий, супро-
воджується погіршенням апетиту, нудотою, блюванням, сухістю у
роті, печією, спрагою, зміною закріплення і послаблення випорож-
нень, які стають сірого кольору з блиском і дуже неприємним
гнильним запахом. •
Підтверджує діагноз визначення позитивних симптомів Кача,
Керте, Мейо-Робсона, біль у трикутнику Щоффара. Іноді можна
пальпувати збільшену підшлункову залозу.
Лабораторні дані обстеження хворих вказують на ступінь ура-
ження підшлункової залози, її зовнішньо-секреторної недостатності
проявів запального характеру, деструктивних змін. У період, заго-
стрення в аналізах периферичної крові виявляють лейкоцитоз, зсув
формули вліво, лімфоцитоз, еозинофілїя, підвищене ШОЕ. Допомагає
в діагностиці копрограма, яка засвідчує присутність у випорожнен-
нях жирних кислот, позаклітинного крохмалю, змінених м'язових
волокон (стеато-, креаторея).
Найінформативнішими критеріями хронічного панкреатиту
являються зміни ензимного спектру крові та сечі. Важливе зна-
чення мають методики визначення ізоферментяого спектру амілази
крові, амілазно-креатинінового кліренсу.
У хворих на хронічний панкреатит знижується такі показни-
ки: об'єм секреції залози, вміст бікарбонатів, активність фермен-
тів.
На ультрасонограмі можна виявити зміни розмірів та ехостру-
ктури, які свідчать про наявність хронічного запального процесу:
збільшення - запалення та набряк, зменшення - деструкція залози.
180
ПРОБЛЕМА
Часте поверхневе дихання, слабкий частий пульс,
зниження артеріального тиску.
Причина
Інтоксикація внаслідок гострого панкреатиту.

Провести дезинтоксикацію, ліквідувати запальний процес під-
шлункової залози.

2. Призначити дієту.
3. Створити фізичний та емоційно-психологічний спокій.
4. З метою дезинтоксикації та ліквідації порушень обміну ре-
човин. використовувати внутрішньовенне краплинне вве-
дення 10% розчину глюкози (200-400 мл) з інсуліном (з
розрахунку - 1 ОД інсуліну зв'язує б г глюкози). Разом з
глюкозою внутрішньовенно краплинно вводити сольові
розчини: розчин Рінгера, фізіологічний розчин, 5% розчин
альбуміну, аскорбінову кислоту, вітаміни В1, В6, В2, В15.
5. На тлі краплинного введення електролітних розчинів ди-
тині вводити внутрішньовенно манітол (1-1,5 г/кг у 10%
розчині глюкози) та 2,4% розчин еуфіліну (3 мг/кг).
6. При різкому зниженні тиску застосовувати гормони -
гідрокортизон 3-5 мг/кг. Курс кортикостероїдів 5-7 днів.
7. Одночасно з курсом кортикостероїдів використовувати ан-
тибіотики.
8. Вводити спазмолітичні препарати - баралгін, папаверин, но-
шпу, галідор - для ліквідації больового синдрому та спаз-
му нротокової системи підшлункової залози.
9. Проводити антиферментативну терапію - гордокс, трасилол,
контрикал; гіпосенсибілізуючу терапію - антигістамінні
препарати разом з ругином та аскорбіновою кислотою.
181
проблема" ^
Оперізуючий сильний біль по всій поверхні живота.
Причина
Гострий панкреатит.

Ліквідувати запальний процес і набряк залози.

1. Госпіталізувати хвору дитину (стаціонарне лікування 3-4
тижня для гострого панкреатиту).
2. Забезпечити максимальний функціональний спокій під-
шлунковій залозі (харчовий спокій та розвантаження).
3. Пригнітити секреторну функцію органа. З цією метою за-
безпечити дитину лужними мінеральними водами - боржо-
мі, Слов'янівська, Єссєнтуки-4.
4. Для ліквідації больового синдрому застосувати спазмолі-
тичні препарати - папаверин, но-шпу, баралгін. Одночасно
проводити електрофорез з новокаїном на ділянку соняч-
ного сплетіння.
5. Зняти спазм холедохопанкреатичної протокової системи,
відновити відходження секрету. Застосовувати такі засо-
би: валеріану, окифенамід, жовчогінні трави, берберину бі-
сульфат.
6. Проводити антиферментативну терапію, яка заснована на
інгібіруючому впливу препаратів - гордокса, трасилола, кон-
трикала.
7. Провести дезинтоксикаційну терапію.
8. Забезпечити фізичний та психоемоційний спокій.
ПРОБЛЕМА
Нудота, часте блювання, яке не зменшує інтенсив-
ність болю.
Причина
Гострий панкреатит.

Ліквідувати запальний процес підшлункової залози, забезпечити
функціональний спокій цьому органу.
182
2- Забезпечити максимальний фізичний та психоемоційний
спокій.
3. Проводити сувору дієтотерапію. На 24-48 годин призначити
водно-чайну паузу. Дитині давати слабкокінералізовані
лужні води. Після водяо-чайної паузи на день давати ди-
тині несолодкий неміцний чай, сухарик, відвар шипшини,
протерті каші на воді, слизисті супи без масла. В наступні
дні включити в харчовий раціон білий хліб, нежирний сир,
невелику кількість вершкового масла. З 5-го дня включи-
ти протерті відварені овочі, а з 7-9 дня - відварене м'ясо,
рибу у протертому вигляді. Тільки з 17-20 дня можна вво-
дити в раціон дитини свіжі фрукти і овочі. Через 1-1,5 міс.
: на стіл N 5 «П» строком 5-6 міс. Цей стіл
• кількість білків (до 130% від фізіологічної
потреби) і знижену кількість вуглеводів та жирів (до 80%).
: проводити дробно - 5-6 разів на добу. Виклю-
: продуктам, що пригнічують панкреатичні фер-

. каша, курячий жовток, соєві боби, картоп-
замісну терапій):
починаючи з 10 дня дієтотерапії - панкреатин, яан-
панзинорм тощо - курсом 1,5-2 міс.
З Б И Р А Н Н Я СЕЧІ Н А ДІАСТАЗУ.
Дослідження діастази сечі дозволяє виявити запальне
: підшлункової залози (панкреатит). Для ;
183
широкою горловиною;
- написати етикетку на дане дослідження:
для стаціонарного хворого:
Сеча на діастазу
Прізвище, ім'я, по батькові хворого
Відділення, палата
Дата
для амбулаторного хворого:
Сеча на діастазу
Прізвище, ім'я, по батькові хворого
Домашня адреса
Дата
наклеїти етикетку на слоїк;

пояснити хворому правила збирання сечі на дане
дослідження.

1. Хворому необхідно зібрати у приготовлений слоїк сечу
(50 мл) і повідомити про це одразу ж медичну сестру.
2. В теплому вигляді сечу доставити в лабораторію.
Оцінка результатів лікування проводиться медичною сестрою
під час лікування дитини в стаціонарі. При поліпшенні стану па-
цієнта (зменшенні запального процесу, симптомів інтоксикації)
після суворого ліжкового режиму дитину перевести на палатний
режим до 7-9 тижнів. Після стаціонарного лікування проводити
диспансерне спостереження за хворою дитиною.
На протязі першого року після виписки із стаціонару дитину
обстежувати в поліклініці кожні 3 місяця, призначати 3-4 рази на
рік повторні курси панкреатичних ферментів по 1-1,5 місяця ко-
жний. Наступні роки проводити обстеження дитини 1 раз в 6 мі-
сяців, по показанням проводити замісну терапію. При виявленні
клінічних та лабораторних проявів захворювання дитину обов'яз-
ково госпіталізувати. Якщо стан дитини задовільний, інструмен-
тальні та лабораторні методи дослідження не дають даних про
активність процесу на протязі 5 років, пацієнта можна зняти з
184
"Розділ 6. Захворювання ендокринної системи
РОЗДІЛ 6. ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДОКРИН-

НОЇ СИСТЕМИ
Цукровий діабет
Визшачешия
Цукровий діабет - це ендокринне захворювання, при якому
порушуються всі види обміну речовин (вуглеводний, жиро-
вий, білковий}. Це стан хронічної гіперглікемії, тобто підви-
щеної концентрації глюкози в крові.
Цукровий діабет розповсюджене захворювання. В усьому світі
страждає цукровим діабетом 100 млн чоловік, кількість хворих
швидко збільшується. В Україні кількість хворих на цукровий
діабет 1 млн чоловік.
Чшшвяки
Головний чинник, який керує усіма видами обміну в ор-
ганізмі людини є гормон підшлункової залози - інсулін.
Причиною порушень процесів обміну при цукровому діабеті е
нестача або відсутність інсуліну, головною функцією якого є
зниження рівня цукру у крові. Цукровий діабет захворювання
яоліетіологічне. Існують різні концепції механізмів розвитку
цукрового діабету, а саме:
- травмування, ушкодження Бета-клітин підшлункової за-
лози або зниження їх функціональної активності;
- порушення центральної нервової системи, роботи залоз
внутрішньої секреції, що керують діяльністю підшлун-
кової залози.
Виходячи з цих двох механізмів розвитку цукрового діабету,
можна визначити сприятливі чинники .
1. Спадковість.
Генетично доведено, що цукровий діабет може спадку-
ватися в поколіннях однієї родини.
2. Інфекції.
Частіше це є віруси Кокс&кі, паротитний вірус і вірус кра-
снухи, які мають спільність з Бета-клітинами підшлун-
кової залози.
3. Інтоксикації.
Різні токсичні речовини можуть уражати Бета-клітини
186
підшлункової
7. Відсутність
8. Запальні і пухлинні
10.
обмін, це - діуретики, Бета-2 і
том;
3) діти, у яких один з батьків хворіє на діабет, а у другого є
або були хворі діабетом серед родичів;
4) діти, які народилися від матері хворої на цукровий діа-
6) які
187
розповсюдженості діабету (індійці, жінки - негритянки

в СІНА, чоловіки - американці китайського походження,
євреї);
7) з дефектами ензимів вуглеводного походження, мукові
ецидоз;
8) які тривало вживали гормональні препарати, діуретики.
I. За типом.
1) І інсулі незалежний тип у дітей,
2) II інсулінозалежний тип у дорослих.
II. За наявністю спадковості.
1) сімейний,
2) спонтанний.
III. За фазою.
1) декомпенсації,
2) компенсації,
3) ремісії (потреба в інсуліні часткова до 0,3 ОД/кг на
добу),
4) гіперглікемічна кома І, II, III ступеня,
б) гіпоглікемічна кома.
IV. За ступенем потреби в і не у ліні.
1) низька - від 0,3 до 0,5 ОД/кг на добу,
2) середня - від 0,6 до І ОД/кг на добу,
3) висока - від 1 до 1,5 ОД/кг добу,
4) інеулінорезистентність,
5) ліподистрофії.
V. За поєднанням з хворобами.
1) з ендокринними,
2) автоімунними,
3) алергічними,
4) і м унодефі цитними,
5) спадковими.
П ре діабет - стан у дітей, при якому діти скарг не пред'яв-
ляють, цукор крові в нормі, з сечею цукор не виділяється. Виявля-
ють предіабет шляхом виявлення підвищеного цукру у крові після
цукрового навантаження. Стан часто супроводжує аліментарне
ожиріння або інфекційну хворобу.
Латентний діабет супроводжується ендогенною гліке-
мією, при цьому спостерігається сховане порушення жирового об-
188
міну.
або гостро, бурхли-
: на сухість у роті,
: сечі (до 3-5 л).
а;
[біль,:
фурункульозом, дер-
- ^ поліурія <
видів обміну. Якщо І

Л, •
Якщо рівень цукру У ]
у;
ся з сечею. Організм
починає багато їсти, але втрачає вагу тому, що в :
глюкоза не потрапляє без інсуліну. Тому більшість клітин органі-
зму голодують і гинуть.
а) з боку шкіри - сухість, лускотіння на долонях і підош-

: суха се-
6} з
189
"Розділ6. Захворювання ендокринної системи
рота, губ, подразнення в кутах рота (гіповітаміноз). Язик

сухий, темно-червоний, спостерігається стоматит, іноді
випадають зуби.,
в) з боку шлунково-кишкового тракту - нудота, блювання,
зниження апетиту до анорексії, біль у животі,- збільшен-
ня печінки, вона чутлива при пальпації і тверда.
г) органи дихання уражаються рідко, але на тлі цукрового
діабету часто діагностується туберкульоз.
д) з боку серцево-судинної системи - тахікардія, рідше бра-
дикардія, слабкість тонів серця, систолічний шум, акцент
II тону над легеневою артерією. Зміни в міокарді визна-
чаються на ЕКГ і пов'язані з порушенням калієвого
обміну. Артеріальний тиск спочатку низький, а потім
встановлюється на високих цифрах. Спостерігаються
мікро- і макроангіпатії. Зменшується капілярна сітка,
затримується кровообіг, з'являється схильність до наб-
ряків. Зміни в капілярах пов'язані з порушенням кис-
лотно-лужного балансу - розвиток ацидозу.
ж) з боку нервово-психічної сфери - дратливість, послаблен-
ня пам'яті, плаксивість, головний біль, сонливість, зни-
ження рефлексів, поліневрити.
з) з боку очей - ретинопатії.
При різних ураженнях органів і систем найбільш характерни-
ми симптомами являються:
- глюкозурія,
- гіперглікемія,
- кетонемія і кетонурія,
- ацидоз (чим менший вік дитини, тим швидше виника-
ють ацидоз і кетонемія).
Цукровий діабет у новонароджених і дітей 1 року виникає рід-
ко. Хлопчики хворіють в 2 рази частіше дівчаток. Захворювання
у немовлят має завжди важкий перебіг із-за поганого резерва
глікогену та електролітів. Для таких дітей найбільш характерними
є шкірні ураження - дерматити, екзема, попрілості, спостерігають-
ся природжена катаракта і збільшення печінки.
Клінічні прояви ускладнень цукрового діабету

1. Гіпоглікемічні стани .
Гіпоглікемічні стани - це зниження рівня цукру нижче 2,2
ммоль/л. Гіпоглікемія розвивається при передозуванні інсуліну, або
якщо дитина, зробив ін'єкцію інсуліну і не поїла, або при велико-
му фізичному навантаженні. Симптоми гіпоглікемії: неадекватна
190
цукру або вини! з булкою (цукерки, сік,
вода). Якщо необхідно внут-
20-40% Якщо І
тоді вводять 1 м.т глюкагона (1 мг), його
повторити через 5-10 хв Завжди
за все необхідно :
дозу інсуліну.
2. Стан кетоацидозу.
: цукрового діабету,
: до 13 ммоль/л і більше, в сечі з'я-
5% і ацетон. При цьому доза інсуліну, що
недостатньою. Явища кетоацидозу
заходів, стан
(діабетичною) комою. Її
: обличчя загострюються, шкірні
оболонки сухі,,
При перших ознаках кетоацидозу необхідно

простого інсуліну, яку дитина отримує кожен день, на 10% і роби-
ти ін'єкції простого інсуліну кожні 4 години доти, поки цукор в
сечі не зменшиться до 2% і нижче, цукор крові до 11 ммоль/л і
ГІТГОГ7ТЇ неміч- Кетоацидоз

органів саціїД ний стан
Рухова актив- збудження — в а
Органи дихання без особливос- без особливос- глибоке, шумне
191
1 Органи і системиСтан декомпен- Гіпоглікеміч- Кетоацидоз

органів сації ний стан
Серцево-судинна АТ в нормі, АТ в нормі або АТ знижений,
система Р частий підвищений, Р частий, мало-
Р частий го наповнення
Фізичний розви- нормальний нормальний відставання
ток
Система трав- необхідно пос- відчуття голоду блювання, болі
лення тійне дотриман- у животі, відмо
ня дієти ва від їжі
Система сечови- необхідний цукру в сечі цукор в сечі
ділення контроль цукру нема, ацетону в 5% і більше,
в сечі, ацетон в сечі нема підвищений
сечі відсутній діурез, ацетон в
сечі наявний
Обмінні процеси коливання цук- рівень глюкози рівень глюкози
організму ру крові в крові зниже- в крові підви
ний щеннй, зневод-
нення, кетоаци-
доз
Поведінка без змін роздратованість загальмова-
ність
М'язова система без змін судоми розслаблення
Очні симптоми без змін зіниці розши- очі западають,
рені тонус очних
яблук зниже-
ний
Стан шкіри свербіж, фурун- бліда, холодна, суха, на облич-
кульоз волога чі рум'янець
Свідомість ясна швидко втрача- втрачається по-
ється вільно
Оцінка етапу хворої дитини проводиться за діагностичними

стандартами. Якщо існують симптоми діабету, необхідно:
- визначити рівень цукру в сечі (в нормі цукор в сечі не
визначається) ;
- визначити рівень_дукру в крові: натще (в нормі до 6
ммоль/л), вищдадвівизначення (в нормі до 8 ммоль/л).
Якщо отримані результати перебільшують нормальні показни-
ки, необхідно провести:
1) визначення рівня цукру в крові:
а) пероральним тестом на толерантність до глюкози:
192
і в крові J • (В нормі ДО 7 ммоль/л),
1,76 г/кг (н
75 г) в 200 мл води,
через 2 години
11 ммоль/л).
прийманням їжі: 7. 14, 19, 22 год. Обов'яз-
із-пії контролю і У Р
[4 разина
крові між 3,3-9 ммоль/л.

"цукру в сечі товують - діабур-
. цукру в грамах, необхідно кількість цукру (в % ) І

сечі в мл і розділити на 100.
за півгодини - за півгодини до їжі

міхур, сечу виливають. Через 15-30 хв сечу:
і в цій порції визначають цукор. Це і
: їжі.
193
3)
визначення ацетону в сечі. Для визначення ацетону в сечі
існують декілька простих методів:
а) Таблетки або порошок - одну краплю сечі капають на
таблетку (порошок) і чекають чи забарвиться вона в
синьо-фіолетовий колір.
б) Смужку Кетур-тест занурюють ненадовго в сечу і че-
кають чи забарвиться вона в синьо-фіолетовий колір.
Це забарвлення вказує на наявність у сечі ацетону.
Рожевий колір вказує на відсутність ацетону у сечі.
Медична еестра разом з батьками хворої дитини формулює
ПРОБЛЕМА
Визначається підвищення цукру у крові після цук-
рового навантаження.
Причина
Предіабет. Сховане порушення вуглеводного обміну, яке не про-
являється клінічно і виявляється тестами толерантності до глю-
кози та інсуліновою активністю після перорального навантажен-
ня глюкозою.

Попередити перехід предіабету у діабет.

1. Організувати диспансерне спостереження за дитиною з пре-
діабетом.
2. Скорегувати дієту, заборонити перекорм. В склад дієти вхо-
дить повноцінні білки, жири, вуглеводи в кількості, що по-
трібні дитині для її фізичного розвитку. Обмежити цукор
й солодощі.
3. Створити нормальний психічно-емоціональний клімат,
профілактувати психічні та фізичні навантаження.
4. Своєчасно попереджувати та правильно лікувати гострі та
хронічні інфекційні захворювання.
5. Проводити своєчасну санацію хронічних вогнищ інфекції.
6. Періодично визначати толерантність до глюкози, проводи-
194
Розділ 6. Захворювання ендокринної системи
ти спеціальні обстеження - інсулінову активність плазми

крові тощо.
7. Стежити за проведенням планових консультацій в ендо-
кринологічному диспансері, дотримуватися всіх рекомен-
дацій ендокринолога.
ПРОБЛЕМА
Підвищена спрага, підвищений апетит, збільшена
кількість сечовипускань за добу.
Причина
Початковий період цукрового діабету.

Нормалізувати цуцкор в крові.

1. Направити дитину на консультацію до ендокринолога.
2. Вирішити питання з ендокринологом про обсяг обстежен-
ня дитини.
3. Вирішити питання з ендокринологом, де дитина буде про-
ходити обстеження: в умовах стаціонару чи в поліклініці.
4. Організувати разом з ендокринологом диспансерне спосте-
реження.
б. Розписати дієту і контролювати її проведення.
6. Контролювати дотримання батьками і самою дитиною усіх
призначень ендокринолога щодо проведення Інсуяінотера-
пії.
7. Паралельно з дотриманням дієти застосовувати препара-
ти: метионін, ліпокаїн, вітаміни - тіамін, рибофлавін, ціан-
кобаламін, аскорбінову кислоту.
8. Налагодити емоційно-психологічну атмосферу, профілакту-
вати фізичні та психічні навантаження.
9. Проводити заходи щодо загартовування організму дитини,
ЛФК.
10. Попереджувати інфекційні захворювання, вести боротьбу
з хронічними вогнищами інфекції.
ПРОБЛЕМА
Слабкість, кволість, спрага, сонливість, головний
_ ^ , : 195
біль, нудота, блювання, запах ацетону з рота.

Пршчяша
Прекоматозннй стан гіперглікемічної (діабетичної) коми.

Попередити розвиток коми.

1. Терміново госпіталізувати дитину.
2. Негайно визначити рівень цукру в крові, рівень цукру і аце-
тон в сечі.
4. Організувати постійне спостереження (індивідуальний
пост).
б. Підготувати простий інсулін.
6. Вводити інсулін за призначенням лікаря.
7. Викликати лаборанта і проводити наступні введення інсу-
ліну тільки під контролем рівня цукру в крові.
8. Одночасно налагодити внутрішньовенне краплинне введен-
ня рідини - спочатку 300 мл розчину Рінгера, потім 1000-
1500 мл до 3000 мл розчину Рінгера та 5% розчин глюко-
зи у співвідношенні 2:1, 4% розчин бікарбонату натрію до
100 мл на добу.
9. На кожні 100 мл базових розчинів вводити 3% розчин хло-
риду калія 4-8 мл.
10. Проводити оксигенотерапію.
11.. Застосовувати содові клізми для боротьби з ацидозом.
12. Використовувати серцеві засоби - кордіамін, корглікон: ві-
таміни; ліпотропні препарати.
13. Слідкувати за станом шкіри та слизових оболонок. Про-
водити обробку шкіри і ротової порожнини 2% розчином
соди.
ПРОБЛЕМА
Пітливість, підвищення м'язового тонусу, загаль-
ний тремор, зниження артеріального тиску, слаб-
кий пульс.
Пршчшиа
Розвиток гіпоглікемічної коми в наслідок передозування інсу-
196
Розділ 6. Захворювання ендокринної системи •
лі ну або дитина не поїла після ін'єкції інсуліну.

Відновити нормальний рівень цукру в крові.
Дії медсестри, втручаияя

1. Для відновлення нормального рівня цукру в крові дати ви-
пити солодкий чай (20 г цукру).
2. Вводити глюкозу внутрішньовенно струминно, а потім кра-
плинно.
3. Застосовувати препарати: аскорбінову кислоту, кокарбок-
силазу, серцеві глікозиди, адреналін.
4. У тяжких випадках застосовувати: гідрокортизон 7-10 мг/
кг, глюкагон 0,5% 1 мл.
5. При розвитку судом вводити внутрішньом'язово седатив-
ні препарати - седуксен, сібазон 0,001 г, реланіум та діуре-
тики лазикс 1% 2,5 мг/кг, манітол 0,5-1 г/кг.

Розрахунок дози інсуліну і правила його введення
ки (20-25 шт.), пінцети (3-4 шт.), спирт 96 - 10 мл, од-
норазові шприци ємністю 1 або 2 см* (1 см має 40 поді-
лок, кожна поділка відповідає одній одиниці інсуліну).
2. Інсулін у флаконах по 5 мл або по 10 мл (Імл - 40 ОД
інсуліну).
5. Стерилізатори для промивання та замочування шприців
в 5% розчині хлораміну на 1 годину.
На стерильний лоток покласти одноразовий шприц і три ват-
них кульки, змочених спиртом. Зняти металевий ковпачок з фла-
кону інсуліну, обробити Гумову пробку ватною кулькою, змоченою
96° спиртом, проколоти пробку голкою і набрати інсулін в шприц
у відповідній дозі.
197

1. Набрати інсулін в шприц таким чином, щоб відповідна
доза інсуліну відповідала поділкам інсулінового шпри-
ца.
2. Якщо інсулінового шприца немає, потрібно провести під-
рахунок, виходячи з того, що одна поділка звичайного
шприца 0,1 мл містять 4 ОД інсуліну.
3. В шприц інсуліну набрати на одну поділку ОД мл біль-
ше, випускають розчин і перевіряють голку на прохід-
ність, в шприци повинна залишитися призначена ліка-
рем доза.
4. Обробити місце ін'єкції двома ватними кульками, змо-
ченими 96° спиртом.
5. Місце ін'єкції необхідно постійно змінювати: зовнішня
поверхня плеча, променевий край передпліччя, підлопа-
ткова ділянка, передньо-зовнішня поверхня стегна, біч-
на поверхня черевної стінки.В цих місцях шкіру легко
зібрати в складку трикутної форми, основою вниз.
6. Другим пальцем правої руки тримати голку, п'ятим па-
льцем - поршень, рештою пальців - циліндр і швидким
рухом ввести голку в основу трикутника під кутом 45°
на глибину 1 см, між першим і другим пальцями лівої
руки.
7. Повільно ввести Інсулін, натиснути ватною кулькою зі
спиртом на місце ін'єкції і витягнути голку.
8. Обробити місце ін'єкції ватною кулькою, змоченою 96°
спиртом.
9. Обов'язково попіклуватися, щоб дитина поїла не пізні-
ше, ніж через 15-20 хвилин після ін'єкції інсуліну.
Визначення цукру в сечі за допомогою глюкотеету

поліклініка, школа, дитсадок.
1. Зібрана в склянку свіжа сеча.
2. Глюкотест в наборі.
Зібрати порцію сечі в склянку.
1. Папір з набору глюкотеста, який увібрав в себе особли-
вий розчин, занурити в сечу на 2-3 секунди.
2. Покласти цю стрічку паперу на білу пластинку, яка є в
198
наборі глюкотесту.
3, Отримане забарвлення на папері порівняти з кольоровою
шкалою» яка є в наборі,
4. Якщо в сечі є цукор, папір змінює своє забарвлення. По
шкалі можна приблизно визначити рівень цукру.
Збір добової сечі для визначення вмісту цукру

1. Склянка ємкістю 2 л.
2. Склянка ємністю 200 мл.
Пояснити матері, як зібрати сечу у дитини за добу.
Сечу збирати в одну ємність.
1. Першу порцію сечі ранком після ночі злити і не врахо-
вувати.
2. Почати збирати сечу. Наприклад: від 6.00 годин ранку
до 6.00 годин наступної доби в дволітрову склянку,
додати консервант - 1,8 г борної кислоти на кожні 100
мл сечі.
3. Визначити КІЛЬКІСТЬ добової сечі, розбовтати її і відли-
ти в малу склянку, відправити в лабораторію.
4. В направленні аналізу сечі на цукор з добового діурезу
обов'язково вказати кількість добової сечі.
Надання допомоги при гіперглікемічній комі

інтенсивна палата дитячого відділення, реанімаційне відділен-
ня.
ки (20-25 піт.), пінцети (3-4 шт.), спирт 96 -10 мл, одно-
разові шприци, препарати в ампулах: інсулін - 10 мл,
кордіамін - 1 мл, вітаміни групи В, у флаконах фізіоло-
гічний розчин - 400 мл, 5% розчин глюкози - 400 мл,
4 % розчин бікарбонату натрію - 100 мл.
4. Стерилізатори для промивання та замочування однора-
зових шприців в 5% розчині хлораміну на 1 годину.
199
5. Предмети догляду для промивання шлунка і кишечник

6. Содовий розчин для промивання шлунка і кишечнику.
Гіперглікемічна кома діагностується симптомами: нудота, за-
гальна слабкість, поліурія, блювота, сухість у роті, сухість шкіри,
спрага, зниження м'язового тонусу, гіпотонія очних яблук, дихан-
ня Куссмауля, запах ацетону з роту, ацетонурія, кетоноурія, глюко-
зурія.
Мета проведення невідкладної терапії:
- усунення недостачі інсуліну;
- проведення дезинтоксикації;
- боротьба з гіпоксією;
- відновлення гемодинаміки;
- боротьба з гінокаліємією;
- усунення ацидозу;
1. Початкова доза інсуліну 0,1 ОД на 1 кг маси. Ввес-
ти препарат внутрішньовенно струменево в ізотоніч-
ному розчині натрію хлориду.
2. Краплинно внутрішньовенно вводити фізіологічний
розчин гідрохлориду 200-300 мл.
3. Кожну годину вводити інсулін внутрішньовенно - 0,1
ОД на 1 кг маси, контролюючи рівень глікемії.
4. При зниженні рівня глікемії до 13-40 ммоль/л дозу
інсуліну зменшити до 0,05 ОД на 1 кг маси.
5. При зниженні рівня глікемії до 10-11 ммоль/л вво-
дити інсулін підшкірно 0,1 ОД на кг маси кожні 3-
4 години.
6. Кожну годину проводити контроль вмісту цукру в
крові, pH крові, вимірювати артеріальний тиск.
7. Після введення першої дози інсуліну зробити проми-
вання шлунку 5% теплим розчином натрію гідрока-
рбонату. провести катетеризацію сечового міхура.
8. Поставити клізму з теплим 4% розчином натрію гі-
дрокарбонату.
9. Проводити оксигенотерапію - інгаляція зволоженим
киснем 10-15 хвилин кожну годину за допомогою
апарата Боброва.
10.Ввести підшкірно кордіамін або 10% розчин кофеї-
ну у дозі 0,1 мл на рік життя.
200
1. Через 6-8 годин від початку коми при нормалізації
цукру в крові внутрішньовенно краплинно вводити
5% розчин глюкози - 200-500 мл, на кожні 100 мл
розрахуємо 1 ОД інсуліну. Співвідношення глюкозо-
сольових розчинів 1 ;1.'
2. Для усунення ацидозу вводити внутрішньовенно кра-
плинно 4% розчин бікарбонату натрію - до 100 мл
на добу, контролюючи його показники кожні 2 годи-
ни.
3. Призначити вітаміни групи В, серцеві глікозиди, пре-
парати для стимуляції артеріального тиску.
4. На протязі доби проводити содові очисні клізми.
5. Слід пам'ятати, що адекватна добова доза інсуліну
після виведення з коми складає 0,6-0,8 ОД на 1 кг
маси тіла.
гіпоглікемічній комі
І. Місце
палата дитячого відділення, реанімаційне відділен-

ки (20-26 шт.), пінцети (3-4 шт.), спирт 96 -10 мл, одно-
разові шприци, препарати: 20% розтин»глюкози - 50 мл,
кокарбоксилаза ~ 50 мг, 0,1% адреналін - 1 мл, 5% роз-
чин аскорбінової кислоти - Імл, гідроіЛдотизон - 125 мг,
5% розчин кальцію глюконату' - 10-а<щ, лазикс. - 1 мл, у
флаконі 5% розчин глюкози - 400 мл.
4. Стерилізатори для промивання та замочування однора-
зових шприців в 5% розчині хлораміну на 1 годину.
Гіпоглікемічна кома діагностується симптомами: пітливість,
мідріаз, підвищення м'язового тонусу, підвищення сухожилкових
рефлексів, загальний тремор, судоми, зниження АТ, тахікардія, роз-
лад психіки, цукор в крові нижче 0,4 ммоль на літр.
Мета проведення невідкладної допомоги:
: нормального рівня глюкози у крові;
: метаболізму глюкози;
201
- відновлення судинного тонусу;

- боротьба з набряком мозку.
IV, Основний етап виконання.
1. Ввести внутрішньовенно струменево 20% розчин глю-
кози - 40-60 мл з кокарбоксилазою 8 мг на 1 кг
маси.
2. Після цього налагодити внутрішньовенне краплинне
введення 5% розчину глюкози - 300-500 мл до виве-
дення з коми.
3. На глюкозу, яка вводиться краплинно розрахувати
інсулін - 1 ОД на 4 Г введеного цукру.
4. Підшкірно вводити 0,1% адреналін гідрохлорид - 0,1
мл через кожні 15 хвилин N 3-4.
5. При тяжкому перебігу вводити внутрішньовенно гі-
дрокортизон - 7-ІОмг на 1 кг маси та глюкагон - 0,5-
1,0 мг.
6. При судорогах вводити внутрішньом'язово 0,5% роз-
чин седуксену - 0,5-1 мг на кг маси тіла, 25% роз-
чин магнію сульфату - 0,2 мл на 1 кг маси тіла.
б) після повернення свідомості:
1. Призначити солодкі напої.
2. Для боротьби з набряком мозку призначити 20%
манітол - 2 г на кг маси або лазикс — 2-3 мг на 1
кг маси.
Оцінка результатів лікування і догляду дітей хворих на цук-
ровий діабет відбувається при постійному спостереженні та орга-
нізації диспансерного обліку хворих дітей. В проведенні диспан-
серизації хворих дітей велике значення мають три головних на-
прямки:
1) раціональне харчування - дієтотерапія,
2) інсулінотерапія,
3) гігієнічний режим.
Харчування - найважливіший чинник, який впливає на
проведення інсулінотерапії. Для отримання ефективних результа-
тів лікування необхідно розробити індивідуальну, раціональну ді-
єту.
При традиційній інсулінотерапії харчуватися дитина повинна
6 разів на добу, з'їдати суворо визначену кількість їжі, у тому чи-
слі і вуглеводів.
202
При інтенсифікованій інсулінотерапії дитина може їсти 3 рази

на добу, з'їдати в залежності від апетиту більше або менше.
Харчування повинно бути суворо збалансоване по білкам, жи-
рам і вуглеводам, вміщувати достатню кількість вітамінів, мінераль-
них солей, мікроелементів. Харчування повинно відповідати віку,
забезпечувати нормальний ріст і життєдіяльність дитини. Стра-
ви і продукти для дитини, яка хворіє на цукровий діабет, повинні
бути такими же, які їдять і інші члени родини. Кількість легкоза-
своюваних вуглеводів, які знаходяться у цукрі, медові, варені, цу-
керках, тістечках, солодких водах - діабетикам протипоказані. .Ці
продукти викликають різке підвищення цукру в крові. Спочатку,
при приготуванні їжі, необхідно точно зважувати продукти, потім
пацієнти зможуть приблизно визначити масу куска хліба, ложки
крупи. Розрахунок проводиться по масі сирих продуктів.
Рекомендується слідуючий приблизний добовий набір проду-
ктів:
.хліб - 260 г
.. картопля - 200 г
крупа - 50 г
. . м'ясо або риба - 200 г
молоко - 0,5 л
сир - 100. г
сметана -.25 г
яйце - Г шт
.., .сир твердий - 50. г
масло вершкове - 20 г
олія рослинна - 10 г
овочі - 500 г
фрукти - 300 г
Уся група продуктів поділяється на:
1) хлібобулочні вироби - хліб, печиво;
2) мучнії круп'яні - лапша, рис, гречка;
3) фрукти і ягоди - яблука, грейпфрут, банан, гранат, кавун,
виноград;
4) рідкі молочні продукти - молоко, кефір, кисле молоко,
сливки;
5) овочі (враховується тільки картопля).
Потрібно знати еквіваленти продуктів, які дозволяють заміни-
ти один продукт іншим.
Кількість харчових продуктів, яка вміщує 10-12 г вуглеводів,
відповідає 1 хлібній одиниці (ХО).
203
Таблиця заміни вуглеводів

Найменування продукту Маса в г. 10-12 г = 1 ХО
хліб 25
сухарик 15
крохмаль 15
мука 15
рис 15
гречана крупа 15
пшоно 20
вівсяні пластівці 20
макарони 20
чіпси ЗО
смажена картопля 40
картопля сира і варена 80
зелений горошок 110
буряк 140
кукурудза в початку 190
банани очищені 60
виноград 70
ананас 90
яблуко (черешня, слива) 100
мандарини очищені 120
апельсини очищені (диня, груша) 130
персик 140
лимон 150
полуниця 190
кавун з кіркою 260
сухофрукти 15-20
виноградний сік 70
сливовий сік 80
яблучний сік 100
сухе молоко зо
згущене молоко без цукру 130
молоко 250
Горіхи і зернята у кількості до 50 г но хлібним одиницям не

рахуються.
Кількість хлібних одиниць на добу залежать від віку і дози
інсуліну, але в середньому дорівнює 12-18 ХО/добу.
204
Р@зи©діл@Шия хлібних оджжящь за добу

можуть виглядати наступним чином
Час ХО
Варіанти розподілення
перший сніданок 7.30 4 3 4 3
другий сніданок 11 2 1 1
обід 14 5 5 4 4
полуденник 17 2 ї 1
вечеря 19 і 4 4 "3
друга вечеря 21 2 1 ' 1
На 1 ХО необхідно 2 ОД інсуліну короткої дії.

Приклад сніданку з 4 ХО:
2 шматки білого хліба (50 г) = 2 ХО
1 склянка молока (150 мл) = 1 ХО
банан очищений (60 г) = 1 ХО
10 г масла + 1 шмат, шинки
або
2 шматки житнього хліба (60 г) = 2 ХО
1 чашка кефіру (250 мл) = 1 ХО
1 яблуко (100 г) = 1 ХО
10 г масла + сир 40 г
На тлі дієтотерапії діти, хворі на діабет І типа інсулінозалеж-
шш, на протязі всього життя отримують інсулін. Медична сестра
повинна навчити батьків, родичів і саму дитину робити ін'єкції.
Дорослі діти під контролем медичної сестри навчаються вводити
собі інсулін. Для корекції дози інсуліну необхідно користуватися
одноразовими інсуліновими шприцами. їх перевага в тому, що їх
ємність дорівнює 1 мл, по всієї довжині вони мають 40 поділок,
тобто кожна поділка відповідає одній одиниці інсуліну. Кожним
таким шприцом можна користуватися від 1 до 5 діб без стерилі-
зації. Потім шприц потрібно викинути. В останній час з'явилися
шприці-ручки для введення інсуліну. Вони називаються OptiPen,
NovoPen, PlivaPen. Вони мають розмір авторучки, ними непотріб-
но набирати інсулін, так як вони вже вміщують спеціальні набої з
інсуліном: в 1 мл міститься 100 ОД інсуліну. Тому потрібно бути
дуже уважним і ніколи не набирати інсулін звичайним інсуліно-
вим шприцом з цих флаконів. В звичайних флаконах в 1 мл утри-
мується 40 ОД інсуліну. Існують ручки для інсуліну короткої дії,
пролонгованої дії та для суміші інсулінів.
Місця ін'єкцій інсуліну необхідно щоденно змінювати: плечі,
стегна, живіт, сідниці. Спосіб введення - підшкірний. Якщо інсу-
205
Розділ 6.
ЛІН •
або ліпоатрофії (тканина),

грудочки в місцях введення інсулі-
і погіршують всмоктування ін-
На введення інсуліну
необхідно перейти на інший
обробляють спиртом і під час ін'єкції він

Інсуліни існують:
1. По видам.
а) бичачий,
2. По тривалості дії.
а) інсулін короткої дії, або простий, або інсулін швидкої дії,
«харчовий» інсулін;
Інсулін короткої дії.

1) початок дії - 0,5 години після ін'єкції,
2) максимум - 2-3 години після ін'єкції,
3) кінець дії - 4-6 годин після ін'єкції.
Інсулін короткої дії вводять тоді, коли потрібна швидка допо-
інсуліном пролонгованої дії, в склад якого входить протамін. Ті

інсуліни, які змішуються в одному шприці повинні бути одного
виду і обидва однієї і той же фірми. Інсулін короткої дії потріб-
Інсулін подовженої дії.

1) початок дії - 1 - 2 години після ін'єкції,
2) максимум - 4-8 годин після ін'єкції,
•3) кінець дії - 14-18 годин після ін'єкції. :
Його вводять два або один раз на добу. Подовження, його дії
базується на введеш в його склад білка.
Інсулін тривалої дії.
1) початок дії - через 4-6 годин після ін'єкції,
2) максимум - 10-18 годин після ін'єкції,
3) мінімум дії - 20-26 годин після ін'єкції. ___
206
муе цукор крові на одному рівні. Цей вид інсуліну використову-

ють у якості базального при інтенсифікованій інсулінотер апії.
Інсулінотерапія.
Існує два засоби лікування інсуліном: традиційна і інтенсифі-
кована інсулінотерапія.
Традиційна інсулінотерапія.
- Інсулін вводиться 1 або 2 рази на добу (7 і 19 годин).
- Вводиться інсулін короткої і подовженої дії, які можна
змішувати в одному шприці.
- Або вводиться комбінований препарат інсуліну - це су-
міш раніше приготованих інсулінів короткої і подовже-
ної дії. Вони містять від 10 до 50% інсуліну короткої
дії і від 90 до 50% інсуліну подовженої дії. Наприклад:
10/90%, 20/80%, 2 5 / 7 6 % , 30/70%, 50/50%. До'цих ви-
дів інсуліну відносяться - Інсулонг SPP 400 ОД 10 мл
(30/70%) бичачий; Монотард MC 400 ОД 10 мл (30/70%)
свинячий; Монотард НМ 400 ОД 10 мл (30/70%) люд-
ський.
- При традиційній і нсулінотерапії дитина повинна при-
ймати їжу 6 разів на добу: 780, 11, 14, 17, 19, 21 година.
Інтенсифікована інсулінотерапія.
Цей вид терапії нагадує природне, фізіологічне виділення інсу-
ліну відповідно з їжею у здорової людини.
- Інтенсифікована інсулінотерапія призначається тоді,
коли потреба в інсуліні перебільшує 0,5 ОД на кг маси.
- Інсулін короткої дії вводиться перед трьома основними
прийманнями їжі, а інсулін подовженої дії - перед сном.
- Визначати цукор крові потрібно 4 рази на добу, перед ко-
жним введенням інсуліну.
- Це кращій спосіб дотримуватися компенсації діабету.
Препарати інсу ліну.
1. Препарати бичачого інсуліну.
- інсуліни короткої дії:
Інсулрал 400 ОД - 10 мл,
- інсуліни подовженої дії:
Інсулонг SPP 400 ОД - 10 мл,
Ульталенте 400 ОД - 10 мл,
Ультралокг 200 ОД - 5 мл.
2. Препарати свинного інсу ліну.
- інсуліни короткої дії:
Інсулін простий (Су-інсулін) 200 ОД - 5 мл,
Актрапид 400 ОД - 10 мл,
207
од - 10 мл,
дії:
МС 400 ОД - 10 мл,
МС 400 ОД - 10
3. Пі
Дії:
НМ 400 ОД - 10 мл,
150 ОД - 1,5 мл,
Хумулін (Хумінсулія) 400 ОД - 10 мл,
інсуліни подовженої дії:
НМ 400 ОД - 10 мл,
НМ 400 ОД - 10 мл,
150 ОД - 1,5 мл,
Ультратард НМ 400 ОД - 10 мл,
Хумулін ультралонг 400 ОД 10 мл.
Розділ 7. Гельмінтози
РОЗДІЛ 7. ГЕЛЬМІНТОЗИ
Вязвачеиия
Гельмінтози - група захворювань людини, спричинених парази-
тарними черв'яками - гельмінтами. '' "
Нині на Україні констатовано ЗО видів гельмінтів. Найбільш
поширеними у дітей є аскаридоз, ентеробіоз та трихоцефальоз, які
викликаються гельмінтами з класу круглі черв'яки (Nematodes).
Вплив гельмінтів на організм дитини багатогранний і залежить
від виду гельмінта та інтенсивності інвазії. Основними фактора-
ми впливу гельмінтів на організм е:
- токсико-алергічна дія;
- механічна дія;
- рефлекторна дія;
- імунодепресивна дія.
У дитини, хворої на гельмінтоз знижується загальна опірність
організму, що призводить до розвитку патогенної мікрофлори в
органах та погіршує перебіг інфекційних захворювань. При умо-
ві масивної інвазії розвивається вітамінна та аліментарна недоста-
тність.
Чинники
Головні чинники: інвазійні стадії (інвазійні яйця) гель-
мінтів з класу круглих черв'яків - аскарид, гостриків, волосоголо-
вців.
- оптимальні кліматичні умови, що сприяють дозріванню
гельмінтів до інвазійного стану - температура, вологість,
вміст кисню в оточуючому середовищі;
- недотримання правил особистої гігієни - брудні руки, за-
бруднена білизна, предмети побуту, іграшки;
- мухи, як фактор розповсюдження яєць гельмінтів;
- знижена реактивність організму;
- велика сукупність дітей у дитячих' Колективах;
- недостатня санітарно-освітня робота серед батьків, дітей
шкільного і дошкільного віку;
- забруднення ґрунту незнезараженими людськими випо-
рожненнями;
- аутоінвазія.
209
Аскаридоз
Збудник має
і кольору. Довжина самця 15-20 <
Яйця аскариди дозрівають у :

ні в при температурі 20-30 'С до стадії :
Потрапивши в;
г оболонку в :
в русло
У праву половину серця і
стінки
альвеол, мігрують у бронхіоли, бронхи із :
ють у ротову порожнину і проковтуються, потрапляють у ]
. 2-2,5 місяців. Протягом року аскариди живуть у і

Після цього строку вони гинуть і виводяться з фекаліям
210
Розділ8.Т е с т о в ізавдання
черв'якоподібний відросток і бути причиною кольок, апендициту.

Велике -скупчення аскарид у тонких кишках спричиняє явище
обтураційної непрохідності. При масивній інвазії аскариди потра-
пляють у шлунок, ротову порожнину, в дихальні шляхи і зумов-
люють механічну асфіксію.
Ентеробіоз
Гострик є збудником ентеробіозу. Самка має довжину 9-12 мм
і шилоподібний загострений хвостовий кінець. Самець має дов-
жину 3-5 мм, його хвостовий кінець спірально загнутий. Голов-
ний кінець у гострика має присоску, за допомогою якої він фіксу-
ється до слизової оболонки кишок хазяїна.
Місце паразитування: нижній відділ тонкої та верхній товс-
тої кишки, в черв'якоподібному відростку, де через 12-14 діб дося-
гають статевої зрілості. Гельмінт живиться вмістом кишок, є фа-
культативним гематофагом.
Тривалість життя гострика складає 20-30 діб. Самка відкладає
яйця в періанальних складках (10-12 тис), які через 4-5 годин ста-
ють інвазійними. Після відкладання яєць самка гине.
Клішшшв. шрояшш
Клініка ентеробіозу залежить від кількості паразитів та реак-
тивності організму. При незначній інвазії прояви захворювання
можуть бути зовсім відсутніми, але при паразитуванні великої
кількості гельмінтів виникають серйозні розлади здоров'я.
Місцеві прояви (найчастіше ентеробіоз проявляється місцеви-
ми проявами):
- стійкий свербіж та неприємні відчуття печіння у діля-
нці анус, промежини або статевих органів;
- піхвові білі;
- анальні та ректальні тріщини;
- розчухи шкіри, які можуть призвести до екземи, гнійни-
чкових висипань, абсцесів;
- іноді виникає мастурбація, нічне нетримання сечі;
- у дівчаток можуть виникати вульвовагініти, цисто пієлі-
ти.
Загальні прояви:
- о з н а к и загальної і н т о к с и к а ц і ї з н е в р о л о г і ч н о ю
симптоматикою (подразливість, загальна слабкість,
швидка втомлюваність, порушення сну, головний біль,
211
Збудником
40 мм,
нутий, нагадує
нагадує годинникову
ю, тому 1
6-6 років, іноді більше.
>ся протягом декількох тижнів.

В аналізі крові і
212
коцитоз, підвищене ПІОЕ.

Діагностика гельмінтозів базується на виявлені яєць і зрілих
форм гельмінтів у калі, яєць гостриків у зіскобах з періанальних
складок.
ПРОБЛЕМА
Диспептпичпі розлади.
Пржчиша
Паразитування гельмінтів, механічне ушкодження слизової обо-
лонки та рефлекторний вплив на органи черевної порожнини.

Нормалізація функцій травної системи.

Проведення дегельмінтизації.
Для лікування аскаридозу застосовувати такі препарати: піпе-
разину адипінат у дозі 0,1 г/рік життя (не більше ніж 1,0 г) 2
рази/добу з інтервалами між прийомами 1,5-2 години. Курс
лікування 2 дні.
На протязі 3-х тижнів після курсу лікування застосувати на-
стій трав: пижму, золототисячник, безсмертник по 1 столовій
ложці на 1 літр окропу, кип'ятити 1-2 хв. Настоювати протя-
гом 12-14 годин, зцідити. Приймати 2 рази на добу в наступ-
них дозах: дітям до 3-х років ЗО мл; 4-5 років - 50 мл; 6 9 років
- 100 мл; 10-13 років - 150 мл; з 14 років по 1 склянці. Курс
лікування 3 тижні.
Декарнс (левамізол) у дозі 3 мг/кг, одноразово, через 1-1,5 го-
дина після легкої вечері.
Комбантрин (пірантел) у вікових дозах: 6 міс.-2 роки - 125 мг;
2-6 років - 250 мг; 6-12 років - 500 мг. Вживати під час їди.
Курс лікування 1-3 дні.
Вермокс (мебендазол) - по 2,5-5 мг/кг через 1 годину після їди.
Курс лікування 2 дні.
Нафтамон (алкопар) призначають одноразово з 50 мл цукрово-
го сиропу та 1 столовою ложкою 0,25% розчину новокаїну перед
213
сном або за 2 години до сніданку у вікових дозах: до 5 років - 2-

2,5 г, 6-8 років - 3 г, 9-10 р о к і в ! старшим - 4-5 г.
Медамін застосовують з розрахунку 10 мг/кг на добу в 3 при-
йоми протягом 1-Й днів.
Для лікування трихоцефальозу застосовувати такі медикамен-
тозні засоби:
Вермокс у добовій дозі залежно від віку: до 10 років 25-50 мг,
після 10 років - до 100 мг або 5-7 мг/рік життя. Приймають усе-
редину через 1 годину після їди протягом 6 днів.
Дифезил у добовій дозі в залежності від віку: до 5 років 2-3 г,
6-10 років - 3,5-4 г, 11-15 років - 4,5 г. Усю добову дозу змішують
з цукровим сиропом або варенням (25-50 мл) і дають дітям в З
прийоми до їди. Препарат застосовують протягом 5 днів.
Нафтамон. . •
ансів індуктотермії чи діатермії на ділянку сліпої кишки.

Можна застосовувати кисневу терапію. Кисень вводити у пря-
му кишку після очисної клізми у кількості 100-150 мл/рік жит-
тя протягом 7 днів. Після останнього введення кисню призначи-
ти сольове проносне та очисну клізму. Після даної маніпуляції
дитина повинна 1,5-2 години спокійно полежати на спині, а нада-
лі звичайний режим дня і харчування.
ПРОБЛЕМА
Стійкий свербіж та неприємні відчуття у ділянці
анусу, промежини або статевих органів. Розчухи
шкіри.
Причина
Ентеробіоз. Виповзання самиць гострика з анусу, відкладання
яєць на періанальні складки.

Запобігти самозараженню дитини. Припинити свербіж та роз-
чухи шкіри.

1. Дотримуватися санітарно-гігієнічних заходів:
- щоденні підмивання дитини 2 рази на добу з милом;
- часте миття рук, особливо під нігтями;
- постійне перебування дитини в трусах з частою їх
214
зміною. Прання білизни з кип'ятінням і обов'язко-

ве прасування;
- коротко стригти нігті дитини.
2. Перед нічним сном застосовувати содові очисні клізми 0,6
столової ложки питної соди на 1 склянку води.
3. Змащувати ділянку анусу і промежини 5% анестезиновою
маззю.
4. Проводити медикаментозне лікування: вермокс, шрантел.
Через 2 тижні можна повторити призначення одного з на-
званих препаратів у половинній дозі.
Можна використовувати піперазину адипінат у вигляді 2-3 п'я-
тиденних циклів з перервою між ними. Препарат призначають 2
рази на добу у вікових дозах.

Збирання калу для дослідження на гельмінти
стаціонар, вдома.
1. Чиста склянка.
2. Дерев'яний одноразовий шпатель.
4. Пелюшки.
5. Горщик.
Горщик помити проточною водою, обробити кип'ятком.
Підготувати чисту суху склянку.
1. Дерев'яним одноразовим шпателем взяти з трьох різ-
них місць матеріал (5-10 г), отриманого за одну дефека-
цію калу.
2. Склянку закрити папером і наклеїти бірку з записом
виду дослідження, номера палати і дати. Відправити
аналіз калу в лабораторію на протязі ЗО хвилин.
Проведення зіскобу на ентеробіоз

з пері ана льних складок
стаціонар, лабораторія дитячої поліклініки.
1. Дерев'яна паличка з ватним тампоном на кінці.
215
їх в колінних суглобах.
3. Лівою рукою
рев'яну
рині, і
в лабораторію, щоб і
Контроль за ефективністю лікування

шляхом трикратного зіскобу з періанальних складок через 1
місяць після лікування. У вогнищі ентеробіозу всі контактні діти
підлягають обстеженню. Хворі лікуються.
Перевірку ефективності лікування аскаридозу здійснюють
трикратним дослідженням фекалій дитини з інтервалом 2-3 дні
У вогнищі аскаридозу всі контактні підлягають лікуванню де-
ікування. Повторне лікування проводять не раніше ніж

2-3 місяці.
216
Розділ 8. Тестові завдання
РОЗДІЛ 8. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Тестові завдання до розділів: З
1. У дитини з перших днів життя наявність ціанозу, який
посилюється при фізичному навантаженні, прийманні їжі.
Симптоми діагностуються при:
1 асфіксії новонародженого;
2 пологовій травмі
3 вогнищевій пневмонії
4 природженій ваді серця
2. У 7-річної дитини через 2 тижні після ангіни з'явився біль
у серці, блідість шкіри, втомлюваність, задишка, тахікардія,
тонн серця приглушені. Можна запідозрити:
1 вогнищеву пневмонію
2 анемію
3 ревмокардит
4 ваду серця
3. У 10-річної дитини через 3 тижні після анґіни розвиваються
гіперкінези, м'язова гіпотонія, порушення координації
рухів. Визначте діагноз:
1 ревмокардит
2 мала хорея
3 анемія
4 пневмонію
4. ІІри вимірюванні артеріального тиску: систолічний
підвищений, діастолічшш - нормальний. В другій половині
дня у дитини часто спостерігається головний біль,
розвивається втома. Визначте діагноз:
1 вегетосудинна дистонія по гіпертонічному типу
2 вегетосудинна дистонія по гіпотонічному типу
3 анемія
4 міокардит
5. Визначте збудник ревматизму у дітей:
1 кишкова паличка
2 пневмокок
3 дифтерійна паличка Лефлера
4 бета-гемолітичний стрептокок
6. Визначте, який період вагітності є періодом ризику для
розвитку вад серця і судин плода при дії несприятливих
21.7
факторів:
1 2-3 місяці вагітності
2 6 місяців вагітності
3 4-6 місяців вагітності
4 1-2 тиждень вагітності
7. Визначте ваду серця, при якій розвивається гемодинаміка
із збагаченням малого кола:
1 ізольований стеноз аорти
2 тетрада Фал.то
3 відкрита артеріальна протока
4 коарктація аорти
8. Підберіть один з компонентів, який буде характеризувати
тетраду Фалло:
1 дефект міжпередсердної перетинки
2 декстропозиція аорти
3 стеноз отвору аорти
4 відкрита артеріальна протока
9. В основі патогенезу вегетосудииної дистонії головну роль
має процес:
1 загальна інтоксикація організму
2 внутрішньоутробне ураження серця
3 аутоалергія, зростання в крові імунних комплексів
4 дискінезії травного каналу
10. Визначте симптом, який відрізняє ревматичний поліартрит
від ревматоїдного артриту у дітей:
1 летючість артриту
2 стійка деформація суглобів
3 уражаються дрібні суглоби
4 характерним є моноартрит
11. Визначте симптом, який відрізняє ваду «відкриту
артеріальну протоку» від інших природжених вад серця:
1 розширення вад серця
2 ціаноз шкіри
3 шум проводиться на судини шиї, аорту, міжлонатковий
простір
4 деформація грудної клітини - сеоцевии "горб"
12. Для лікування природжених вад серця застосовують
препарати:.,
1 ампіцилін
218
2 корглікон
3 солутан
4 бронхолітин
13. Визначте препарат сезонної профілактики ревматизму у
дітей:
1 бісептол
2 бензилпеніцилін натрієва сіль
3 біцилін-1
4 біцилін-о
14. На скільки років стають на диспансерний облік діти, які
перенесли першу атаку ревматизму:
1 2 роки
2 5 років
3 1 рік
4 б місяців
15. Профілактика ревмокардитів та кардитів неревматичного
походження не включає такі заходи:
1 підвищення захисних сил організму
2 запобігання частим вірусним захворюванням
3 ДФК, масаж, загартовування
4 запобігання переїдання, приймання їжі поспіхом
16. Дитина 5 років після І атаки ревматизму, в період ремісії
захворіла грипом. Проведіть профілактику II атаки
ревматизму:
1 біцилін-1 600 тис. ОД 1 раз в 2 тижні
2 сечогінні препарати
3 серцеві глікозиди
4 гормони
17. Назвіть середній показник пульсу, характерніш для дитини
в один рік:
1 140-160 в 1 хв.
2 120-125 в 1 хв.
3 100-110 в 1 хв.
4 90-100 в 1 хв.
18. Визначте особливості пульсу у новонароджених дітей:
1 твердий
2 швидкий і високий
3 лабільний, з дихальною аритмією
4 пароксизмальний
219
19. Визначте, який иоказиик манометра вказує на діастолічний

тиск:
1 коли зникає звук пульсації кров в судині при нагнітанні
балоном повітря в манжетку тонометра
2 коли з'являється перший звуковий удар при зниженні
тиску в манжетці манометра
3 коли зникають звукові удари пульсу при зниженні тиску
в манжетці манометра
4 коли добре чути звукові удари пульсу при зниженні
тиску в манжетці манометра
20. Визначте систолічний тиск дитині 5 років в мм.рт.ст.,
користуючись формулою Молчанова:
1 90
2 120
3 70
4 110
21. Визначте систолічний тиск дитині 2 років в мм.рт.ст.,
користуючись формулою Молчанова:
1 100
2 120 ."
3 84
4 70
22. Визначте діастолічний тиск дитині 4 років, користуючись
формулою Молчанова:
1 60 мм. рт. ст.
2 72 мм. рт. ст.
3 44 мм. рт. ст.
4 26 мм. рт. ст.
23. Визначте діастолічний тиск дитині 6 років, користуючись
формулою Молчанова:
1 82 мм. рт. ст.
2 78 мм. рт. ст.
3 34 мм. рт. ст.
4 46 мм. рт. ст.
24. Визначте систолічний тиск в мм рт. ст. дитині 3-х місяців.
1 100
2 73
3 90
4 110
220
25. Визначте систолічний тиск в им. рт. ст. дитині 8 місяців:

1 78
2 90
3 100
" 4 120
26. Визначте систолічний тиск в ш . рт. ст. дитині 6 місяців:
1 90
2 100
3 76
4 120
27. Визначте послідовність дій виконання навичка «Взяття
крові на біохімічний аналіз»:
1 голкою зрізом вверх проколоти шкіру паралельно вені
2 ґумовий джгут накласти на серветку на плече
3 проколоти стінку вени
4 місце і н ' є к ц і ї обробити двічі ватними кульками зі
спиртом
б зафіксувати вену, відтягнувши ш к і р у нижче місця
ін'єкції
6 розв'язати джгут
7 підтягнути поршень шприца на себе для контролю
положення голки в вені
8 набрати в шприц б мл крові
9 зі шприца зняти голку і повільно по стінці пробірки
випустити кров у пробірку
10 притиснути ватну кульку зі спиртом до місця ін'єкції і
вивести голку з вени
11 руку дитини зігнути в ліктьовому суглобі
28. Вкажіть, що не слід робити при взятті крові на біохімічний
аналіз:
1 одягнути халат, маску, ґумові рукавички
2 одягнути захисні окуляри
3 н а б и р а т и к р о в з вени с т е р и л ь н и м о д н о р а з о в и м
і шприцом з голкою
4 набирати кров у стерильну пробірку з голки, яка введена
У вену
29. Назвіть термін часу в хвилинах, на який замочуються
одноразові шприци в 5 % розчині хлораміну після ін'єкцій:
1 45
2 60
221
Розділ 8. Тестові :
8 ЗО
4 90
ЗО. Визначте послідовність дій при наданні допомоги при
1 піднести до носа дитини тампон з нашатирним спиртом

2 покласти дитину з підвищеним ніжним кінцем
3 ввести підшкірно кофеїн у вікових дозах
4 звільнити тіло від тісного одягу
5 обприскати холодною водою обличчя і груди
31. Визначте дозу 1% мезатона в мд на 1 рік життя дитини,
1 0,6
2 ОД
3 1,0
4 2,0
32. Визначте дозу 0,1% адреналіну гідрохлориду в мл на 1 рік
1 0,8 "Р
2 1,5
3 0,1
4 2,0
33. Визначте послідовність дій при наданні допомоги при
1 зігріти дитину грілками

2 покласти дитину з підвищеним ніжним кінцем
3 ввести в н у т р і ш н ь о в е н н о 2 0 % г л ю к о з у 10 мл -з
кокарбоксилазою 25 мг
4 ввести підшкірно 1% розчин мезатону 0,1 мл на рік
5 ввести внутрішньовенно 0,06% розчин корглікону з 5 мл

фізіологічного розтану
34. Назвіть
інгаляції
1 70% спирт
2 50% спирт
3 20% спирт
4 2,4% розчин еуфіліну
35. Визначте, які,
222
метою поліпшення скоротливої здатності міокарду:

1 0,06% розчин корглікону
2 20% розчин глюкози
3 5% розчин альбуміну
36. Визначте, які ліки потрібно вводити при набряку легень з
метою зменшення венозного приливу до правого шлуночка:
1 5% розчин еуфіліну
2 кордіамін
3 лазикс
4 1% розчин димедролу
Тестові завдання до розділу З

37. Дитина 5 років захворіла гостро через 2 дні після грипу.
На шкірі нижніх кінцівок поліморфні, симетрично
розташовані геморагічно-папульозні висшги, які скупчені
навколо суглобів. Визначте діагноз:
1 хвороба Верльгофа
2 геморагічний васкуліт, абдомінальна форма
3 геморагічний васкуліт, шкірна форма
4 тромбоцитоненічна пурпур а
38. В аналізі крові еритроцитів - 4,0*101,/л> лейкоцитів - 8*10"/
л, тромбоцитів - 1СЮ*109/л> ретракція кров'яного згустка
помітно знижена, тривалість кровотечі подовжена.
Визначте діагноз:
1 анемія
2 гемофілія
3 геморагічний васкуліт
39. Хвороба почала спостерігатися на 2 році життя дативи, при
пошкоджені дрібних кровоносних судин були масивні
кровотечі тривалого характеру. В <• ацк.иар дитина
поступила з гемарторозом колінного суглоба. Встановіть
діагноз:
1 тромбоцитопенічна пурпур а
3 лейкоз
40. У дитини важкий стан, шкіра бліда, на ній крововиливи,
223
системне ураження л і м ф а т и ч н и х вузлів, збільшення

печінки і селезінки, біль у кістках і суглобах. В аналізі крові
різна кількість незрілих клітин в лейкоцитарній формулі.
1 лейкоз
2 ревматоїдний артрит
4 тромбоцитопенія
41. Визначте хворобу з системним злоякісним процесом в крові,
при якому порушується дозрівання кровотворних клітин:
1 лейкоз
2 сепсис
42. Визначте спадкове захворювання, відмінною ознакою якого
є кровоточивість, передається воно від хворого батька через
здорову дочку онукові:
1 анемія
3 лейкоз
43. Прогресивне збільшення патологічно змінених, незрілих,
блаетнжх клітин в крові дитини патогенетично відповідає:
1 гемофілії
2 лейкозу
3 анемії
4 тромбоцитопенічній пурпурі
44. В патогенезі хвороби Верльгофа розвивається процес:
1 дефіцит факторів VII, IX або X I системи зсідання крові
2 викид в кров незрілих, бластних клітин
3 підвищене руйнування тромбоцитів в селезінці
4 дефіцит білка, вітамінів, мікроелементів
45. Для тромбоцитопенічної пурпури у дітей характерно:
1 симетричність ураження суглобів
2 підвищення артеріального тиску
3 набряки на тулубі
4 підшкірні крововиливи, петехіальні висипання на шкірі
46. Підчас тяжкого стану дитини були знайдені в аналізі крові
бластні клітини. Визначте які симптоми відповідають
224
такому стану:
1 набряки на тулубі
2 збільшення печінки, селезінки
3 макро гематурія
4 глюкозурія
47. Визначте загальний симптом, який спостерігається при
хворобах: лейкоз, гемофілія, хвороба Верльгофа, хвороба
Шенляй-Геноха:
1 в аналізі крові тромбоцитопенія
2 в аналізі крові лімфобласти
3 в аналізі крові ретикулоцити
4 підшкірні крововиливи і носові кровотечі
48. У дитини з гемофілією почалася носова кровотеча. Яким
препаратом надати невідкладну допомогу?
1 анальгін
2 передня тамподада носа гемостатичною губкою
3 бісептол
4 доступ свіжого повітря
49. При кровотечах у дітей з гемофілією, хворобою Верльгофа
застосовують:
1 замінне переливання крові
2 серцеві глікозиди
3 краплинне введення амінокапронової кислоти
4 дегідратаційна терапія
50. Для профілактики кровотеч при гемофілії планово 1 раз в
квартал дітям застосовується:
1 гемостатична губка
2 кріопреципітат
3 амінокапронова кислота
4 глюконат кальцію
Тестові завдання до розділів: 4

51. У дитини 6 місяців слабкість, субфебрильна температура
тіла, блідість шкіри, схуднення, пастозність повік. В
загальному аналізі сечі: білок 0,65%, лейкоцитів 60-80 в
полі зору. Такий стан діагностує:
1 гострий гломерулонефрит
2 гострий пієлонефрит
3 цистит
4 цукровий діабет
225
52. Сечовий синдром вказує на макрогематурію, вміст білка
1,6%. Спостерігається гіперізостенурія. Визначте діагноз:
1 гломерулонефрит
2 пієлонефрит
3 цистит
53.' У дитини 2 років гостро розвився набряк но всьому тулубу.
• - Артеріальний тиск 1 8 0 / 1 2 0 мм.рт.ст. Діурез знижений.
Кількість б і л к а в аналізі с е ч і 4 , 5 % , мікрогематурія.
Встановіть діагноз:
1 гострий гломерулонефрит, нефротична форма
2 гострий гломерулонефрит, нефротична форма
3 ізольований сечовий синдром
4 ПІЄЛОНефрИТ ;
54. Визначте фактори, які не спричиняють затримання і

розвиток інфекції в нирках:
1 подвоєння нирок, звуження сечівника
2 посилення утворення оксалатів, уратів
3 порушення мікроциркуляції при інтоксикації
4 потрапляння в організм чужорідного білка
55. Визначте захворювання нирок, при якому швидко
утворюються імунні комплекси і уражаються ниркові
клубочки:
2 сечокам'яна хвороба
4 ГІДрОНефрОЗ
56. Який процес відрізняє патанатомію п і є л о н е ф р и т у від

гломерулонефриту?
1 амілоїдна нефропатія
2 запальний процес на базальній мембрані клубочків
3 запалення тубоінтерстидіальної тканини
4 аутоалергія і пошкодження нефронів
57. При гострій недостатності нирок виникають процеси:
1 збільшення гемодинаміки в нирках
2 метаболічні порушення в крові
3 розповсюдження мікроорганізмів гематогенно і
лімфогенно
4 висхідний шлях інфекції через уретру
226
58. Поясніть патанатомічвий процес прк пієлонефриті:

1 алергічне запалення мембран клубочків нефрона
2 антитіла, імунні комплекси циркулюють в крові,
пошкоджують мі кроциркуляційне русло
8 в інтерстиції нирки набряк, інфільтрація лейкоцитами
4 зменшення гемодинаміки в нирках
59 Клінічна картина гострого пієлонефриту характеризується
у дітей наявністю:
1 піурії
2 макрогематурії
3 набряків на тулубі
4 ціанозом шкіри
60 Призначте антибактеріальну терапію дитині з
пієлонефритом:
1 фурасемід
2 супрастин
3 уролесан
4 вероншірон
61. Санаторно-курортне лікування прк гострому
гломерулонефриті у дітей в місцевостях з сухим гарячим
кліматом можна призначити після останнього загострення
через:
1 1 рік
2 6 місяці в
3 2 роки
4 б років
62. Прк хронічному пієлонефриті у дітей в міжприступному
періоді застосовують:
1 сульфадиметоксин
2 фталазол
3 нирковий чай
4 преднізолон
63. Розрахуйте кількість білка дитині 4 років з нефротичною
формою гострого гломерулонефриту на першому тижні
захворювання:
1 1 г/кг маси
227
64. Розрахуйте кількість солі дитині 4 років з нефротичною

формою гострого гломерулонефриту на першому тижні
захворювання:
1 виключається
2 1 г/добу
3 2 г/добу
4 3-3,5 г/добу
65. Розрахуйте кількість вуглеводів дитині 4 років з
нефротичною формою г о с т р о г о гломерулонефриту на
першому тижні захворювання:
1 5 г/кг
2 12 г/кг
3 15 г/кг
4 20 г/кг
66. Як краще зібрати сечу на загальний аналіз у дівчинки
одного місяця?
1 в чисту склянку
2 в чисту пробірку
3 в чистий герметичний поліетиленовий пакет
4 в горщок
67. Яка сеча збирається на загальний аналіз?
1 друга порція сечі, нічна порція сечі зливається
2 перша порція сечі ранком, коли прокинулась дитина
після нічного сну
3 нічна порція сечі зливається, збирається за три години
4 збирається сеча від б00 годин ранку першої доби до 6ао
годин, ранку другої доби
68. Як називається поява в загальному аналізі сечі
еритроцитів, які вкривають все поле зору?
1 макрогематурія
2 мікрогематурія
3 лейкоцитурія
4 протеїнурія
69. На який симптом вказує наявність я загальному аналізі сечі
білку 0,625%?
1 лейкоцитурія
2 протеїнурія
3 мікрогематурія
4 макрогематурія
228
Розділ 8 . Тестові завдання
70. На який симптом вказує наявність в загальному аналізі сеті

лейкоцитів 70-80 в полі зору?
1 гематурію
2 оксалатурію
3 піурію
4 протеїнтурію
71. На який синдром вказує наявність в загальному аналізі
сечі: а) білку - 1 , 1 2 5 % , б) еритроцити - вкривають все поле
зору, в) гіалінові циліндри - 20-30 в полі зору?
1 нефротичний синдром
2 нефротичний з гематуричним синдром
3 гематуричний синдром
4 гіпертонічний синдром
72. На який синдром вказують показники загального аналізу
сечі: а) кількість сечі 20 мл, б) питома вага 1036, в) білок
4 % , в) еритроцити 10-20 в полі зору, г) гіалінові циліндри
вкривають все поле зору?
1 нефротичний
2 гематурічний
4 гіпертонічний
73. Назвіть захворювання, для якого характерним е загальний
аналіз сечі: а) сеча мутна, б) реакція сечі лужна, в) питома
вага 1005, г) білок 0,165%, д) епітеліальні клітини 20-30 в
полі зору, е) лейкоцити 60-70 в полі зору?
3 ізольований сечовий синдром
4 хронічний гломерулонефрит
74. Які показники аналізу сечі вказують на бактеріурію?
1 епітеальні клітини вкривають все поле зору
2 білку в аналізі сечі 0,625%
3 кількість мікробних тіл в 1 мл сечі 600
4 кількість мікробних тіл в 1 мл сечі 2000
75. Яку порцію добової сечі збирають для проби за
Нечшгоремком?
1 нічна порція сечі
2 ранком нічну порцію сечі зливають, а другу порцію
збирають в чисту склянку ємністю 200 мл
3 збирають сечу кожні три години, за добу 8 порцій
229
ранком нічну порцію сечі зливають, збирають сечу в

чисту склянку
п в ч м вирлмиїьш мдтаагшкм и|»том isa ікечшищ

1 лейкоцити 2000, еритроцити 1000 в 1 мл сечі
г?
1 лейкоцитів 1100, еритроцитів 1000 в 1 мл сечі
78.
її
79. Визначте, який показник проби за Амбурж
пієлонефрит?
1 лейкоцитів 200 за 1 хвилину
2 лейкоцитів 1 400 за 1 хвилину
4 еритроцитів 1 300 за 1 хвилину
80. Визначте, який показник проби за Амбурже вказує на

2 еритроцитів 2 100 за 1 хвилину
3 еритроцитів 800 за 1 хвилину
вказує на пієлонефрит?
1 лейкоцитів 2 750 000 за добу
3 еритроцитів 800 000 за добу
4 еритроцитів 1 240 000 за добу
82. Визначте, який показник проби за Адісом-Каковським
230
вказує на гострий гломерулонефрит?

2 еритроцитів 650 000 за добу
4 еритроцитів 1 840 000 за добу
83. Як називається симптом переваги нічного діурезу над
денним діурезом за визначенням проби за Зимницьким?
1 ніктурія
2 дизурія
3 поліурія
4 ізостенурія
84. На яке захворювання вказує проба за Зимницьким у
дитини 3-х років, якщо в 8 пробах визначається: а) всі
проби мають коливання 40-60 тил сечі, б) питома вага в
пробах має коливання 1030-1034, в) добовий діурез 400 мл?
3 хронічний пієлонефрит
85. На яке захворювання вказує проба за Зимницьким у
дитини 5 років, якщо в 8 пробах визначається: а) всі проби
мають коливання 120-150 мл, б) питома вага в пробах має
коливання 1005-1010, в) добовий діурез 900 мл г) ніктурія?
3 хронічний пієлонефрит
86. Розрахуйте за допомогою формули добовий діурез в мл
дитині 8-х років.
1 1000
2 800
3 500
4 1200
дитині 6 років.
1 1 200
2 1 400
3 1 100
4 1 800
231

дитині 8 років.
1 600
2 1 000
3 2 000
4 1 300
89. Визначте добовий діурез в мл дитині 1 року.
1 600
2 800
3 400
4 1000
90. Як зібрати аналіз сечі на добовий діурез?
1 зібрати ранішню сечу у склянку
2 збирати сечу кожні три години в 8 порцій
3 збирати сечу в загальну склянку від б 00 годин ранку
першої доби до 6"° годин ранку другої доби
4 зібрати сечу за 3 години від б00 до 900 годин ранку
91. За скільки годин до початку рентгенологічного обстеження
системи органів сечовиділення треба зробити очисну
клізму?
1 2 години
2 3 години
3 12 годин
4 8 годин
92. Дитині на 7 жовтня призначено проведення рентгенологічне
обстеження системи органів сечовиділення. Які заходи
треба провести 5 і 6 жовтня?
1 5 жовтня перевести хворого на дієту з виключенням
г а з о у т в о р ю ю ч и х п р о д у к т і в , 6 ж о в т н я визначити
чутливість організму до контрастної речовини
2 визначити добовий діурез
3 дитину підмити на ніч
4 підрахувати випиту і виділену рідину
93. Яким розчином проводиться корекція метаболічного
ацидозу при гострій нирковій недостатності?
1 5% розчином глюкози
2 плазмою
3 гемодезом
4 5% розчином гідрокарбонату натрію
232
94. Який препарат призначається для стимуляції діурезу яри

гострій нирковій недостатності?
1 лазикс 2,5 мг на кг маси
2 гепарин 100 ОД на кг маси
3 димедрол 1 мг на кг маси
4 преднізолон 2 мг на кг маси
95. Який розчин для внутрішньовенного введення
призначається при гострій нирковій недостатності ?
1 інсулін
2 10% розчин глюкози
4 0,06% розчин корглікону
96. В якій дозі вводиться (г на кг маси) 20% розчин манітолу
при гострій нирковій недостатності?
1 0,5-1,5
2 1,5-2,0
3 2,0-2,5
4 2,5-3,0
97. Які препарати призначаються для профілактики ДВЗ-
снндрому при гострій нирковій недостатності?
1 лазикс 2,5 мг на кг маси
2 10% розчин глюконату кальцію 5 мг
3 гепарин 100 ОД на кг маси
4 5% розчин оксибутирату натрію 100 мг на 1 кг маси
98. Назвіть заходи долікарняної допомоги при гострій нирковій
• медтетатиоеті:
1 змінне переливання крові
2 промивання шлунку і кишечнику
8 інгаляція киснем
4 протирання шкіри розчином оцту 1:1
99. Які чинники входять до складу розчину Амбурже для
промивання шлунку і кишечнику при гострій нирковій
недостатності?
1 вода, сахароза, глюкоза, сода
2 ізотонічний розчин, сахароза, сода
3 4 % сода
4 глюкоза, сода, вода
233
Тестові з а в д а н н я д о р о з д і л і в : 5
100. Дитина 8 років в'яла, шкіра бліда, апетит знижений.
Скаржиться на ниючий біль в животі, який посилюється
після приношу ї ж і , відрижка кислим. Випорожнення
нестійкі. Визначте діагноз:
1 дискінезія жовчних шляхів
2 гострий панкреатит
3 хронічний гастрит з підвищеною кислотністю
4 хронічний гастрит з секреторною недостатністю
101. Дитина 3 років хворіє 2 день, температура 38,4*С. Слизова
оболонка р о т о в о ї п о р о ж н и н и гіперемована з білими
бляшками з червоним обідком. Приймання їжі болюче.
1 катаральний стоматит
2 афтозний стоматит
3 пліснявка
4 ангіна
102. Дитина 4 років має поганий сон, апетит, непостійний біль,
переважно навколо пупка. Ранком часто спостерігаються
нудота, блювання, запаморочення. Дитина схудла. Тиждень
тому на шкірі була кропив'янка. Визначте діагноз:
1 ентеробіоз
2 аскаридоз
3 дуоденіт
103. Ендоскопічна картина діагностує зміни слизової оболонки
шлунка, на фоні яких в и з н а ч а є т ь с я дефект її в
кардіальному відділі з фіброзним нальотом. Визначте
діагноз:
1 хронічний гастрит
2 хронічний дуоденіт
3 виразкова хвороба шлунку
4 панкреатит
104. Хлопчику 10 років, хворіє 2 рік. Скаржиться на тупий
ниючий біль в правому підребер'ї, біля пупка, загальну
слабкість. Після вживання жирної їжі стан погіршується,
температура тіла 36,4"С. Визначте діагноз:
1 хронічний холецистит
234
4 виразкова хвороба
105. Дитина стала дратливою, погано спить, вночі з'являється
свербіж в ділянці періанальних складок. Визначте діагноз:
2 трихоцефальоз
3 гіменліпедоз
106. Прн рентгенологічному обстеженні шлунку визначаємо:
дефект наповнення, зміна моторики рельєфу слизової
оболонки. Визначте діагноз за рентгенологічним
обстеженням:
3 виразкова хвороба шлунку
4 рак шлунку
107. Дівчннка 12 років скаржиться на нудоту, гіркоту в роті,
відсутність апетиту, закреп. Діагностуються симптоми
Ортнера, Кера. Постійна субфебрнльна температура.
108. Вкажіть, який процес відповідає етіології хронічного
гастриту у дітей:
1 порушення режиму харчування дитини з тривалими
проміжками між прийомами їжі
2 сухоїдіння, погане розжовування їжі, вживання їжі
поспіхом
3 негативні емоції, наявність у дитини хронічних вогнищ
інфекції
4 імунні реакції негайного і сповільненого типу з
розвитком імунного запалення
109. Вкажіть, які хвороби у дітей старшого віку супроводжують
дуоденіт:
2 анемію
4 вегетосудинну дистонію
235
110.
У дітей:
1 вживання надто гарячої або холодної їжі
2 тривалий прийом саліцилатів, антибіотиків
3 синдром загального неврозу
4 вживання недоброякісної, грубої їжі
111. В и з н а ч т е , я к і п р о ц е с и н а й ч а с т і ш е п р и з в о д я т ь д о
гіперсекреції с о л я н о ї к и с л о т и у дітей з в и р а з к о в о ю
1 негативні емоції, які збільшують виділення адреналіну,

глюкокортикоїдів
2 перенесені гострі шлунково-кишкові захворювання
3 гіповітамінози
4 запальні процеси з поступовою атрофією залоз шлунку
112. Назвіть гельмінтоз, при якому проходить звільнення
личинок з оболонки яйця та їх циркуляція в
руслі:
113.
У дітей
114. Назвіть головні механізми розвитку панкреатиту у дітей:
1 зміна хімічного складу жовчі
2 автоімунний механізм
3 первинне ураження з утворенням аутоантитіл кишкових
4 гіперсекреція соляної кислоти
1 інфекційно-запальний процес
2 аутоімунний процес
3 аномалії розвитку
4 вегетативний невроз
116. Визначте агресивні фактори формування виразкової
1
2 добра секреція слини
3 регенерація епітелію
4 підшлунковий сік
117. Визначте фактори захисту при формуванні виразкової
1 соляна кислота
236
2 пепсин
3 регенерація епітелію
4 жовчні кислоти
118. Визначте головний симптом при дисіоиезії жовчних шляхів
У дітей:
1 відрижка кислим
2 нудота і блювання
3 стійкій біль в надчеревній ділянці
4 тупий, ниючий біль в правому підребер'ї
119. Підберіть, який симптом входить до складу диспепсичного
синдрому при хронічному гастриті, дуоденіті, виразковій
хворобі:
1 тривалий стійкий біль
2 нудота, рідше блювання
3 розлад сну
4 зміни в аналізі сечі
120. Визначте одноразовий препарат для лікування ентеробіозу
і аскаридозу у дітей:
1 вермокс
2 піраятел
3 піперазину адішінат
4 мебендазол
121. При знижені секреторній функції шлунка призначають:
1 соляну кислоту з пепсином
2 альмагель
3 вікалін
4 панкреатин
122. При гіпотонічній формі дискінезії жовчних шляхів
призначають препарати, що стимулюють діяльність
нервової системи:
1 елеутерокок
2 корінь валеріани
3 бром
4 папаверин
123. Для профілактики, якої хвороби потрібно заборонити
сухощіния, вживання гострої, грубої їжі, приймання їжі
поспіхом:
1 хронічного гастриту
2 панкреатиту
237
3 виразкового коліту
4 лямбліозного холециститу
124. Вкажіть, які заходи непотрібні для лікування ентеробіозу:
1 обробка порожнини рота
2 підмивання теплою водою з милом два рази на день
3 гарячою праскою прасувати білизну дитини
4 слідкувати за чистотою рук дитини
125. Визначте, що не входить до заходів боротьби з аскаридозом:
1 охорона ґрунту, водоймищ від забруднення фекаліями
2 дотримання правил особистої гігієни
3 сирі фрукти і овочі слід мити холодною водою і обливати
окропом
4 запобігання самозараженню яйцями глистів
126. Визначте фактор, який має головну роль серед інших
причин викликаючих дискінезію жовчних шляхів у дітей:
1 сухоїдіння
2 переїдання
3 надто гаряча або холодна їжа
4 дисфункцію вегетативної нервової системи
127. Підберіть продукти харчування до дієти N 1 для дітей,
хворих хронічним гастритом:
1 кисломолочні продукти
2 салат з капусти
3 гриби
4 м'ясні бульйони
128. Своєчасне п р о в е д е н н я лікування лямбліозу - це
профілактика захворювань у дітей:
2 виразкова хвороба
4 стоматит
129. Які препарати потрібно підготувати для зрошення слизової
оболонки ротової порожнини при стоматитах:
1 фурацилін 1:5 000
2 1% діамантовий зелений
3 антибіотики
4 розчин Люголя
130. Назвіть препарати, якими припікають афти при стоматиті.
1 70% розчин етилового спирту
238
2 вінілін
3 2% діамантовий зелений
4 йодонат
131. Який препарат етіотропної терапії з а с т о с о в у ю т ь нрн
1 вінілін
2 сальвій
3 вітамін В12
4 ністатін
132. Що потрібно стояти на робочому місці, для проведення
1 ґумова груша з м'яким наконечником

2 лоток
3 ґумовий катетер
4 1% розчин діамантового зеленого
1 збирання калу в стерильну склянку

2 взяти кал з трьох різних місць (5-10 г) з пелюшки або з
горщика
3 відправити аналіз калу в лабораторію на протязі 80
4 поставити зібраний кал на водяну баню
і" ранком підмити дитину

2 увечері поставити очисну клізму
3 взяти матеріал для дослідження з прямої кишки
4 взяти матеріал для дослідження ватним тампоном,
змоченим в гліцерині, з періанальних складок
135. Що потрібно стояти на робочому місці для проведення
1 предметне скло і дерев'яні палички з ватними тампонами

2 пробірка з металевою петлею у штативі
3 чашка Петрі з харчовим середовищем
4 дерев'яний одноразовий шпатель
136. Щ о потрібно підготувати для фракційного зондування
1 тонкий шлунковий зонд діаметром 3-5 мм

2 товстий шлунковий зонд діаметром 7-10 мм
3 шприц Жане, ємністю 200 мл
239
4 воронку
137. Як вірно поставити відмітку для проведення фракційного
шлункового зондування?
1 від перенісся до пупка
2 від перенісся до мечоподібного відростка
3 від нижніх різців до пупка
4 від мочки вуха до пупка
138. Як отримати базальну секрецію під час проведеная
фракційного шлункового зондування?
1 зразу ж після введення т о н к о г о зонду в шлунок
відсмоктати шприцом шлунковий вміст - І порцію
2 відсмоктувати шприцом шлунковий сік через зонд
п р о т я г о м г о д и н и через к о ж н і 16 х в и л и н після
отримання І порції шлункового вмісту
3 отримати порції шлункового вмісту зразу ж після
введення через зонд пробного сніданку
4 відсмоктати шприцом шлунковий сік протягом другої
години через кожні 15 хвилин після: введення через зонд
пробного сніданку.
139. Які порції шлункового вмісту серед одинадцяти порцій
фракційного зондування вказують на нервово-рефлеісгорну
фазу секреції шлунку?
1 І, П, Ш порції
2 II, III порції
3 IV, V порції
4 VI, VII порції
140. Які порції шлункового вмісту серед одинадцяти порцій
фракційного зондування вказують на нервово-хімічну фазу
секреції?
1 IX, X, XI, х п
2 І, П,Ш
3 Ш, \ТП, IX, X, XI
4 П, Ш
141. Визначте послідовність етапів проведення дуоденального
зондування.
1 водити дуоденальний зонд з оливою до 1 відмітки в
сидячому положенні
2 після заковтування дуоденального зонду до 1 відмітки
дитині походити 20 хвилин, щоб зонд просунувся до 2
відмітки
240
3 дитину покласти на правий бік на тверду кушетку

4 підкласти в ділянку правого підребер'я валик і теплу
грілку
б після отримання І порції з дванадцятипалої кишки,
ввести зонд 33% розчин магнію сульфату
6 отримати порції з жовчного міхура і жовчних ходів
142. Назвіть послідовність порцій отриманих при дуоденальному
зондуванні після введення через зонд 33% розчину магнію
сульфату, підігрітого до температури тіла:
1 холедохова порція
2 1 порція жовчі з жовчних протоків
3 2 порція жовчі з жовчного міхура
4 3 порція жовчі з жовчних ходів
143. Яка норма лейкоцитів допускається в порціях жовчі,
отриманих при дуоденальному зондуванні?
1 15-20 в полі зору

144. На який діагноз вказують перші симптоми захворювання
полідипсія, поліурія, поліфагія, схуднення дитини:
1 анемію
2 ревматизм
145. Стан дівчинки 12 років, яка одержує інсулін, погіршився
в зв'язку з порушенням дієти. Шкіра бліда, гіпотонус м'язів,
запах ацетону з роту, посилення діурезу. Визначте діагноз:
1 гіпоглікемічна кома
2 уремічна кома
3 гіперглікемічна кома
4 печінкова кома
146. Після ін'єкції інсуліну у юнака в школі різко погіршився
стан. Шкіра бліда, в'ялість, запаморочення, пітливість,
тремор кінцівок. Встановіть діагноз:
1 гіперглікемічна кома
2 гіпоглікемічна кома
3 колапс
241
4 непр итомність
147. Вкажіть що виникає в організмі при дефіциті інсуліну:
1 гіпоглікемія
2 гіперглікемія
3 анемія
4 о лі гурія
148. На тлі цукрового діабету у юнака розвилася кома, при якій
визначена глюкозурія. Підберіть симптом відповідний для
цього стану:
1 запах ацетону з рота
2 тремор кінцівок
3 загальні судоми
4 слабкість тонів серця
149. Для проведення комплексного лікування'цукрового діабету
призначають препарати:
1 гідрокортизон
2 ліпоєву кислоту і панкреатин
3 пепсин
4 глюкозу
150. Після ін'єкції інсуліну у дівчинки почалися судоми. Шкіра
бліда, покрита холодним липким потом. Надайте
невідкладну допомогу:
1 інсулін 15-20 ОД
2 краплинне введення 4% гідрокарбонату натрію 100 мл
3 седуксен 1 мл в/м
4 і з о т о н і ч н и й розчин натрію х л о р и д у 100 мл в / в
крапельно
151. Які заходи не проводяться під час профілактики цукрового
діабету?
1 профілактика паротитної інфекції
2 санація хронічних вогнищ інфекції
3 запобігання вуглеводному навантаженню дієти
4 запобігання сильних стресових ситуацій
152. Визначте продукти, які треба виключити з дієти при
цукровому діабеті:
1 рисова каша
2 гречана каша
3 вівсяна каша
4 нежирна баранина
242
153. Скільки глюкози в крові (в грамах) зв'язує 1 ОД інсуліну?

1 4
2 2
3 6
4 8
154. Скільки інсуліну потрібно ввести в трубку ісраплинника,
якщо вводиться 2 0 0 мл 5 % розчину глюкози для
нормалізації метаболізму?
1 5 ОД інсуліну
155. Визначте правила введення 2 0 ОД інсуліну при
гіперглікемічній комі:
1 вся доза вводиться внутрішньовенно
2 1/2 дози вводиться внутріпіньом'язово
3 1 / 2 дози вводиться підшкірно та 1/2 дози вводиться
внутрішньом'язово
4 вся доза вводиться внутрішньом'язово
156. Визначте місце ін'єкції інсуліну:
1 зовнішня поверхня передпліччя
2 ліктьовий згин
3 зовнішня поверхня плеча
4 передня поверхня черевної стінки
157. Ін'єкція інсуліну повинна проводитись з прийомом їжі, який
призначається :
1 за 2 години до ін'єкції
2 2 години після ін'єкції
3 15-20 хвилин після ін'єкції
4 за ЗО хвилин до ін'єкції
158. За допомогою чого можна швидко визначити наявність
цукру в сечі?
1 глюкотесту
2 результатів загального аналізу сечі
3 результатів аналізу сечі за Нечипоренко
4 результатів аналізу за Амбурже
159. Який колір з'являється, коли в сечі є цукор при визначенні
його глюкотестом?
1 червоний
243
2 коричневий
3 зелений
4 синій
160. Який консервант додають до добової кількості сечі для
визначення вмісту цукру?
1 гліцерин
2 борну кислоту
3 фізіологічний розчин
4 глюкозу
161. Скільки сечі в мл потрібно відлити в малу склянку для
лабораторного аналізу - визначення цукру у добовій
кількості сечі?
1 200
2 100
3 400
4 500
162. Діагностуйте, яка кома у дитини, якщо визначається
сухість шкіри, спрага, гіпотонія очних яблук, запах ацетону
з роту?
1 гіперглікемічна
2 гіпоглікемічна
3 печінкова
4 азотемічна
163. Діагностуйте, яка кома у дитини, якщо визначається
підвищення м'язового тонусу, сухожилкових рефлексів,
загальний тремор, шкіра бліда, вкрита холодним потом?
1 гіперглікемічна
2 печінкова
3 гіпоглікемічна
4 азотемічна
164. У якій дозі в ОД на 1 кг маси розраховується інсулін при
гіперглікемія ній комі?
1 2
2 1
3 4
4 б
165. Який розчин призначається для усунення ацидозу на фоні
гіперглікемічної коми?
1 5% глюкоза
244
2 розчин Рінгера
3 бікарбонат натрію 4 % розчин
4 фізіологічний розчин
166. Що потрібно ввести, щоб відновити нормальний рівень
глюкози в крові і покращити її метаболізм?
1 20% розчин глюкози 50 мл з кокарбоксилазою 50 мг
2 5% розчин глюкози 100 мл
3 10% розчин глюкози 50 мл
4 гемодез
167. Я к и й п р е п а р а т п о т р і б н о в в о д и т и , щ о б а к т и в у в а т и
інсуліназу?
1 аскорбінова кислота
2 гідрокортизон
3 5% глюкоза
4 інсулін
168. Хлопчику 10 років, другий рік хворіє на цукровий діабет.
В школі розвився коматозний стан. Клінічна картина не дає
можливості встановити, яка саме кома. Який препарат
потрібно вводити в першу чергу?
1 інсулін 1 ОД на кг маси, підшкірно
2 20% глюкоза 40-50 мл, внутрішньовенно
3 5% глюкоза 200 мл, внутрішньовенно
4 інсулін 15 ОД, внутрішньовенно

169. Дитині 4 роки. Погано спить, погіршується апетит,
непостійний біль в животі переважно навколо пупка.
Ранком часто спостерігається нудота, блювання,
запаморочення. Дитина схудла. Тиждень тому на шкірі була
кропив'янка. Визначте діагноз:
3 дуоденіт
170. Дитина стала дратливою, погано спить, вночі з'являється
свербіж в ділянці періанальних складок. Визначте діагноз:
2 трихоцефальоз
3 гіменліпедоз
245
171. Назвіть гельмінтоз, під час якого проходить звільнення
личинок з оболонки яйця та ї х циркуляція в кров'яному
руслі:
172. Визначте одноразовий препарат для лікування ентеробіозу
і аскаридозу у дітей:
1 вермокс
2 пірантел
3 піперазину адипінат
4 мебендазол
173. Вкажіть, які заходи непотрібні для лікування ентеробіозу:
1 обробка порожнини рота
2 підмивання теплою водою з милом два рази на день
3 гарячою праскою прасувати білизну дитини
4 слідкувати за чистотою рук дитини
174. Визначте, що не входить до заходів боротьби з аскаридозом:
1 охорона ґрунту, водоймищ від забруднення
фекаліями
2 дотримання правил особистої гігієни
3 сирі фрукти і овочі слід мити холодною водою і обливати
окропом
4 запобігання самозараженню яйцями глистів
175. Які правила збирання калу для дослідження на гельмінти?
1 збирання калу в стерильну склянку
2 взяти кал з трьох різних місць (6-10 г) з пелюшки або з
горщика
3 відправити аналіз калу в лабораторію на протязі ЗО
хвилин
4 поставити зібраний кал на водяну баню
176. Які правила проведення зіскобу на ентеробіоз?
1 ранком підмити дитину
2 увечері поставити очисну клізму
3 взяти матеріал для дослідження з прямої кишки
4 взяти матеріал для дослідження ватним тампоном,
змоченим в гліцерині, з періанальних складок
177. Що потрібно приготувати на робоче місце для проведення
зіскобу на ентеробіоз?
1 предметне скло і дерев'яні палички з ватними тампонами
2 пробірка з металевою петлею у штативі
246
3 чашка Петрі з харчовим середовищем

4 дерев'яний одноразовий шпатель
Розділ 9. Контрольні ситуаційні задачі
РОЗДІЛ 9. КОНТРОЛЬНІ СИТУАЦІИНІ

ЗАДАЧІ
ЗАДАЧА № 1
Дитині 2 міс. Мати скаржиться на виражену задишку, кашель
непродуктивний, пероральний і акроціаноз, відмову від груді. За-
хворювання має гострий перебіг. На 2-му міс. вагітності жінка
перехворіла на вірусну інфекцію. При огляді стан дитини тяжкий,
зниженого живлення, виражений пероральний і акроціаноз. Ди-
хання поверхневе, стогнуче, до 80/хв., за участю допоміжних м'я-
зів. При перкусії спостерігається вкорочення легеневого звуку па-
равертебрально, при аускультації - безліч крепі туючих хрипів.
Межі серця розширені вліво і вправо, при аускультації прослухо-
вуетьея грубий систолічний шум над усіма відділами серця, біль-
ше в третьому підребер'ї зліва від грудини, проводиться на спину,
акцент її тону на ЛА. Печінка збільшена на 4 см, щільна, не болю-
ча.
ЗАВДАННЯ:
1. Поставити орієнтовний діагноз.
2. Намітити план додаткових досліджень.
ЗАДАЧА № 2
Дитині 6 років. Хлопчик погано ходить, швидко стомлюється, ча-
сто скаржиться на головний біль, шум у вухах, носові кровотечі.
Хворіє останні 8 роки (мати помітила, що дитині важко ходити).
При огляді виявлено гіпотонію і гіпотрофію м'язів ніг, блідість
шкіри над ними; верхній плечовий пояс розвинутий відповідно
віку. Пульс на променевих артеріях напружений, пульсація чере-
вної аорти і стегнових артерій слабка. АТ на руках - 120/80
мм.рт.ст., на ногах - 60/0 мм.рт.ст. При аускультації серця - сис-
толічний шум у другому підребер'ї справа і в міжлопатковій ді-
лянці.
ЗАВДАННЯ:
2. На підставі чого поставлено діагноз?
ЗАДАЧА № З
Хворий 12 років. Скаржиться на підвищення температури тіла в
межах 37,5 - 38,0 С, біль у колінних суглобах і їх припухлість. У
анамнезі часті захворювання на ангіну. Об'єктивно виявлено при-
пухлість і різку болючість, гіперемію шкіри колінних і гомілко-
248
Розділ 9.
востопних суглобів. На шкірі
1,6 см назовні від лі-
грубий систолічний
шум над верхівкою, тахікардія, АТ - 90/50 мм.рт.ст., ЧСС - 110
за 1 хв.
ЗАДАЧА № і
Хворий 13 років,
тливість, швидку
обличчя, зміну почерку. За місяць до того перехворів на ангіну.
серця, м'який систолічний шум на верхівці, тахікардію.

ЗАВДАННЯ:
1. Вказати причину неврологічних розладів.
3.
ЗАДАЧА № 5
7 років. Г<
блідість шкіри,
тупості: права - на
від правої парастернальної лінії, ліва - по передній
лінії. Діяльність серця аритмічна, тони приглушені,
поодинокі екстрасистоли, ніжний систолічний шум на верхівці,
ЧСС - 108/хв, АТ - 80/45 мм.рт.ст. На ЕКГ фіксуються :
ЗАВДАННЯ:
2. Які потрібні додаткові методи
ЗАДАЧА № 6
Хвора 12 років. Скаржиться на періодичний гострий біль у над-
черевній ділянці і справа від пупка (частіше натще або після їди),
печію, закреп. Хворіє близько року. Інколи напад болю супрово-
У 5 років перехворіла на сальмонельоз, у 6 років на епідемічний

і хворіє на виразкову хворобу шлунка.
249
При огляді - шкіра бліда, суха. При пальпації спостерігається бо-

лісність у ділянці травного каналу.
ЗАВДАННЯ:
1. Яке захворювання можна діагностувати?
2. Які чинники могли спричинити розвиток цієї хвороби?
3. Які дослідження треба призначити для уточнення
діагнозу?
ЗАДАЧА № 7
Дитині 7 років. З першого місяця життя дівчинка переведена на
штучне вигодовування. Були висипання на шкірі при вживанні
яєць, цитрусових. У рік перехворіла на дизентерію. З 4 років ска-
ржиться на ниючий біль навколо пупка після ЇДЕ, зниження апе-
титу. Стала блідою, схудла. Часто бувають блювання, відрижка.
Об'єктивно: зниженого живлення, живіт помірно здутий. При
пальпації болючість у надчеревній ділянці, біля пупка. Печінка і
селезінка не збільшені. Випорожнення щодня, кал оформлений.
ЗАВДАННЯ:
1. Яке захворювання можна запідозрити у дитини?
2. Вкажіть чинники, які могли спричинити розвиток цього
хронічного захворювання.
3. Перерахуйте симптоми ураження системи травлення
(анамнестичні і об'єктивні).
ЗАДАЧА № 8
До лікаря звернулася мати дівчинки віком 11 років. Протягом З
років після того, як дівчинка перехворіла на вірусний гепатит, вона
скаржиться на біль в правому підребер'ї (виникає після фізично-
го навантаження, жирної їжі) нудоту, поганий апетит, швидку
стомлюваність, головний біль.
При об'єктивному обстеженні - шкіра суха, субіктерична, язик з
білим нальотом, мигдалики гіпертрофовані, рихлі. Тони серця осла-
блені, короткий систолічний шум над верхівкою. Живіт м'який,
болючий у правому підребер'ї, позитивні симптоми Ортнера, Мер-
фі, Кера. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см, селе-
зінка не збільшена. Схильність до закрепів.
ЗАВДАННЯ:
2. Які чинники могли сприяти розвитку захворювання?
3. Які патологічні синдроми можна виділити у хворої?
4. Які методи дослідження треба призначити?
250
Розділ 6.
дівчинка віком б років. Ска-

біль у правому підребер'ї і
При об'єктивному дослідженні: шкіра

уражені карієсом зуби, живіт м'який, болючий і
пальпації у правому підребер'ї. Печінка виступає на 2 см, елас
чна. При доуденальному зондуванні порцію «В»
лося, порції «А» і «С» без змін.
ЗАВДАННЯ:
2. Які дослідження можуть його підтвердити?
3. Чи потребує дівчинка стаціонарного лікування?
ЗАДАЧА №10
Хворий 6 років госпіталізований з приводу болю у
відділі хребта, колінних і гомілковостопних суглобах. Уранці спо-
головою обмежені. У анамнег
ри тіла до високих цифр. Вдома отримував

пію. Стан дещо поліпшився, але біль у суглобах не зник, особливо
При огляді - блідість шкіри і слизови
глобів. Рухи в них і шийному відділі хребта

боку внутрішніх органів змін не виявлено.
ЗАВДАННЯ:
2. Намітити план додаткових методів
ЗАДАЧА № 11
: 13 років і
підвищення температури тіла до 38"С, біль у верхніх і
кінцівках. Захворів 3 тижні тому. Хвороба
блідість шкі-
І всі груші
: лімфовузлів. Тони серця ослаблені, діяльність рит-
мічна; короткий систолічний шум, тахікардія. Печінка
ЗАВДАННЯ:
1.
251
2. Призначити додаткове обстеження для уточнення

діагнозу.
ЗАДАЧА № 12
Хлопчику 12 років. Звернувся зі скаргами на наявність носових
кровотеч, крововиливів на шкіру, загальну слабкість, високу тем-
пературу тіла. Захворювання розпочалося після ГРВІ. При об'єк-
тивному обстеженні виявлено: блідість шкіри, крововиливи на
нижніх кінцівках розмірами від петехій до 1-2 см, збільшення
шийних лімфовузлів, печінки, селезінки.
ЗАВДАННЯ:
1. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?
2. Які провідні симптоми захворювання у хворого?
ЗАДАЧА № 13
Хлопчику 7 років. Із анамнезу встановлено, що у старшого брата,
дідуся з боку матері підвищена кровоточивість. Масивні гемато-
ми у дитини вперше з'явилися у віці 1,.5-року: У З роки вперше
стався крововилив у правий колінний суглоб.-При госпіталізації
у стаціонар правий колінний суглоб збільшений, функція його
знижена, шкіра над суглобом гаряча на дотик.
ЗАВДАННЯ:
2. Які лабораторні дослідження потрібні для підтвердження

діагнозу?
ЗАДАЧА № 14
Дитині 12 років. Скаржиться на висип на кінцівках, підвищення
температури тіла до 38°С, зміна кольору сечі (сеча червоного ко-
льору). Напередодні захворювання дитина перехворіла на ГРВІ.
При огляді спостерігається блідість шкіри. На кінцівках, сідницях
симетрично розташований петехіальний, геморагічний висип, на-
бряки в ділянці колінних, гомілковостопних суглобів. Аналіз крові:
ер.- 3,47х10"12/л, НЬ - 114 г/л, л. - 6,6x1 <Г9/л, тр.- 180х1(Г9/л, час
кровотечі - 2 хв. 24 с, час зсідання - 3 хв. 10 с. Аналіз сечі: ерит-
роцити покривають усе поле зору, лейкоцити - одиничні.
ЗАВДАННЯ:
1. До якої групи слід зарахувати захворювання у даної
дитини?
2. Сформулюйте діагноз.
252
Розділ 9.
ЗАДАЧА № 15
Хворій 9 років. Мати
За останній
обличчі.
При огляді виявлено блідість шкіри І І
ЧСС - 108/хв, А Т - 140/80 мм.рт.ст. Тони серця

іум на верхівці. Сечовиділення не пору-
шене. Аналіз крові: ер.- ЗДх10 Л 12/л, НЬ - 100 г/л, кол. яок. - 1, л.
- 12х10 л 9/л, п.-12%, с.- 4 3 % , л і м ф - 3 9 % , м о н , - 1 % , ПІОЕ- 20 мм/
год. Аналіз сечі: відносна щільність - 1018, рівень білка - 2,17 г /
л, цукор відсутній, л. - 5-8 у полі зору, ер. - 40-60 у полі зору. Про-
ба за методом Зимницького: коливання відносної щільності - від
1006 до 1020, переважає нічний діурез. Біохімічний аналіз крові:
рівень сечовини - 5,3 ммоль/л, креатині ну - 0,08 ммоль/л.
ЗАВДАННЯ:
підтвердять даний діагноз.
ЗАДАЧА № 16
Дитині б років.
13 міс. Рік тому після анґіни у :

обличчі, змінився колір сечі !
нефриту. Лікували протягом 1,5 міс у стаціонарі, стан поліпшив-

ся і був виписаний із стаціонару. Аналізи сечі були без змін, слі-
ди білка утримувалися протягом усього часу,
При огляді: шкіра і слизові оболонки бліді, на обличчі, гоміл-
ках, у ділянці попереку набряки. ЧСС - 108/хв. Тони серця осла-
блені, тахікардія. Печінка нижче реберної дуги на 2 ем. Аналіз
крові: ер.-3,5х 10" 12/л, НЬ - 110 г/л, кол. пок. - 0,9, л. - 7,8x10^9/
л, п. - 8 % , с. - 5 3 % , лімф. - 36% , мон. - 3 % , ПІОЕ - 18 мм/год. Біо-
хімічний аналіз крові: рівень загального білка 58 г/л, холестерину
8,68 ммоль/л, сечовини - 16,4 ммоль/л, креатиніну - 0,16 ммоль/
л. Аналіз сечі: відносна щільність 1010, рівень білка - 10,5 г / л , д.-
4-5 в полі зору, ер. - 3-4 в полі зору. Проба за методом Зимниць-
жає нічний діурез.

ЗАВДАННЯ:
Поставте орієнтовний діагноз і
253
виникнення набряків.
ЗАДАЧА № 17
Хворому 7 років. Скаржиться на часте сечовипускання, біль у
животі, нудоту, блювання, підвищення температури тіла до 87,7"С.
Хворіє 4 доби. При огляді виявлено блідість шкіри і слизових обо-
лонок. АТ - 1 0 0 / 5 0 мм рт.ст. Тони серця голосні, тахікардія. ЧСС
- 100/хз. Позитивний симптом Плотернацького справа. Аналіз
крові: ер.- 3,8х10*12/л, НЬ - 120 г/л, кол. пок. - 1,0, л. - 17х10"9/
л, п. - 12%, с. - 47%, лімф. - 35%, мон. - 6 % , ШОЕ - 28 мм/год. Біо-
хімічний аналіз крові: сечовини - 12,3 ммоль/'л, креатиніу - 0,18
ммоль/л, калію - 4 ммоль/л, натрію - 130 ммоль/л. Аналіз сечі:
відносна щільність - 1012, рівень білка - 0,161 г/л, ж,- 40-50 в полі
зору, ер. - 3-4 в полі зору, бактеріурія.
ЗАВДАННЯ:
1. Перерахувати основні синдроми захворювання і поставити
орієнтовний діагноз.
ЗАДАЧА № 18
Хвора 10 років. Скаржиться на спрагу, схуднення, свербіння шкі-
ри, дратливість. Шкіра і слизові оболонки сухі. На щоках рум'я-
нець. Язик обкладений білим нальотом. Тони серця ослаблені.
ЧСС - 110/хв. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 4 см.
Добова кількість сечі - 3000 мл. Рівень цукру в крові - 15,54
ммоль/л, сечі - 3 % .
ЗАВДАННЯ:
1. Поставте орієнтовний діагноз.
2. Призначте допоміжні методи дослідження.
ЗАДАЧА № 19
Хворому 8 років. Скаржиться на періодичну появу фурункулів на
шкірі. Мати зауважує, що 6 міс тому хлопчик перехворів на тяж-
ку форму грипу. Фурункули турбують близько 3 міс. При огляді
патології внутрішніх органів не виявлено. Вміст цукру в крові -
6,8 ммоль/л. ГТТ натще - 6,16 ммоль/л, через ЗО хв. після їжі -
7,7 ммоль/л, через 60 хв. - 12,1 ммоль/л, через 90 хв. - 10,54
ммоль/л, через 120 хв. - 7,7 ммоль/л.
ЗАВДАННЯ:
1. Про яке захворювання потрібно думати?
2. Які рекомендації треба дати?
254
Додаток 1. Відповіді на тестові завдання
/(одаток 1. Відповіді на тестові завдання

№ Відповідь № Відповідь № Відповідь
1 4 39 2 77 3
2 3 40 1 78 3
3 2 41 1 79 3
4 1 42 2 80 2
5 4 43 2 81 1
6 3 44 3 82 1
7 3 45 4 83 1
8 2 46 2 84 2
9 4 47 4 85 1
10 1 48 2 86 2
11 3 49 3 87 3
12 2 50 2 88 -?-
13 4 .51 2 89 1
14 2 52 1 90 3
1-5 4- 53 1 91 1
16 1 54 3 92 1
17 2 55 1 93 -?-
18 3 56 3 94 1
19 3 57 о 95 3
/и
20 1 58 3 96 -?-
21 3 59 1 97 3
22 1 з 60 3 98 2
~23~] 4 61 1 99 1
24 2 62 3 100 3
25 1 63 1 101 2
26 3 64 1 102 2
27 2,4,5,1,3,7, 65 2 103 3
8,6,10,11,9
28 4 66 3 104 2
29 2 67 2 105 4
ЗО 2,4,5,1,3 68 1 106 3
31 2 69 2 107 3
32 3 70 3 108 4
83 2,1,4,3,5 71 2 109 1
34 3 72 1 110 3
35 1 73 1 111 1
36 3 74 - ? - 112 аскаридоз
37 3 75 2 113 стоматити
38 4 76 1 114 2
255
№ Відповідь № Відповідь • № Відповідь

115 2 136 - ? - ' 157 -?-
116 1 137 1 158 1

117 3 138 2 159 3 -•-
118 4 139 4 160 •2
119 2 140 1• 161 2
120 2 141 1,2,3,4,5,6 162 1
121 1 142 -?- 163 3
122 1 143 2 164 2
123 1 144 4 165 3
124 1 145 3 166 1
125 4 146 2 167 2
126 4 147 . 2 168 2- - і
127 1 148 1 169 2
128 1 149 2 170 4
129 1 150 з . 171 -—аскаридоз
130 2 151 2 172 2
131 4 152 1 • • 173 1
132 1 153 1 174 4
133 2 154 3 175 2
134 4 155 3 176 4
із§ 1 156 3 177 1 -
256
Додаток 2. Відповіді на ситуаційні задачі

№> Еталон відповіді
1 1. Природжена вада серця, фаза декомпенсації. Застійні
явища.
2. ЕКГ, ФКГ, рентгенографія органів грудної клітки, за-
гальний аналіз крові.
2 1. Природжена вада серця із перешкодою кровотоку.
2. Частий головний біль, носові кровотечі, гіпотонія і гі-
потрофія м'язів ніг, слабка пульсація черевної аорти і
стегнових артерій, різниця тиску на руках і ногах, сис-
толічний шум над аортою і в міжлопатковій ділянці.
3 1. Ревматизм, активна фаза, первинний ендоміокардит, по-
ліартрит, анулярна еритема, гострий перебіг.
2. Ендоміокардит, поліартрит, анулярний висип.
4 1. Клінічний симптомокомплекс малої хореї.
2. Симптоми Черни, «язик-очі», Гордона. Підвищення ін-
ших сухожильних рефлексів.
3. Ревматизм, активна фаза, міокардит, мала хорея, гост-
рий перебіг.
5 1. Гострий неревматичний міокардит середньої тяжкос-
ті.
2. Загальний аналіз крові, ревмопроби, рентгенографія ор-
ганів грудної клітки.
6 1. Хронічний гастродуоденіт.
2. Спадкові схильність, перенесені інфекції, аліментарний
чинник.
3. ЕФГДС, фракційне зондування, рН-метрію.
7 1. Гастрит, гастродуоденіт.
2. Штучне вигодовування, харчова алергія, дизентерія.
3. Ниючий біль після їди, болючість у надчеревній ділян-
ці, біля пупка, диспесичні явища (зниження апетиту,
відрижка, блювання, метеоризм).
8 1. Хронічний холецитохолангіт.
2. Вірусний гепатит, осередки хронічної інфекції (хроніч-
ний тонзиліт, уражені карієсом зуби).
3. Больовий, диспепсичний, інтоксикаційний.
4. Дослідження дуоденального вмісту, загальний аналіз
крові, кров на біохімічний аналіз (білірубін, холестерин,
АЛТ, ACT, білок, білкові фракції), ултразвукове дослі-
дження.
257
№ Еталон відповіді
9 1. Дискінезія жовчовивідних шляхів.
2. Холецистографія, ультразвукове дослідження.
3. Лікування можна проводити в домашніх умовах.
10 1. Ревматоїдний артрит, полісуглобова форма, прогресую-
чий перебіг.
2. Біохімічний аналіз крові: СРП, АСЛО, серомукоїд, біл-
кові фракції, ревматоїдні чинники.
11 1. Гострий лейкоз.
2. Загальний аналіз крові; встановлення рівня тромбоци-
тів, мієлограма.
12 1. Гострий лейкоз.
2. Геморагічний, гіперпластичний. . :
13 1. Про гемофілію.
2. Загальний аналіз крові, визначення кількості тромбо-
циті«. часу кровотечі, зсідання крові, кореляційні проби
на визначення типу гемофілії.
14 1. До групи геморагічних діатезів.
2. Геморагічний васкуліт, змішана форма.
15 Гострий гломерулонефрит, період розгорнутих клінічних
проявів із збереженням функції нирок. Основні симп-
томи захворювання: набряки, гіпертензія, протеїнурія і
еритроцитурія.
16 Хронічний гломерулонефрит, кефоотична форма, період за-
гострення з порушенням функції, нирок. Набряки ви-
никли внаслідок гіпопротеїнемії, порушення мінераль-
ного обміну, підвищеної проникності судинної стінки,
недостатності кровообігу.
17 Основні синдроми: інтоксикаційний, больовий, дизуричний,
сечовий (протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія). Гост-
рий пієлонефрит, активна фаза з порушенням функції
нирок.
18 1. Цукровий діабет.
2. Глікемічний профіль, глюкозурічний профіль, кетонові
тіла в сироватці крові, холестерин, ліпіди, лужний ре-
зерв.
19 1. Цукровий діабет.
2. Провести стаціонарне обстеження, призначити дієтоте-
рапію, режим.
258
Літератури
1- Аллергические болезни детей. Под ред. проф. Студеникина
М.Я. - М.: Медицина, 1981. - 283 с.
2. Бисярина В.II. Детские болезни с уходом за детьми и ана-
Медицина, 1984. - 462 с.

3. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. - К.:
Здоровье, 1984. - 334 с.
4. Исаева A.A. Детские болезни. - М.: Медицина 1997, 607с.
5. Митин К).В. Острый ларинготрахеит у детей. - М.:
Медицина, 1986. - 525 с.
6. Мощич П.С. Медицина дитинства. - К.: Здоров'я, 1994. -
404 с.
7. Папаян A.B. Острые токсикозы в раннем возрасте. - Л.:
Медицина, 1984. - 231 с.
8. Практическая аллергология детского возраста. Под ред.
проф. Сидельникова В.М. - К.: Здоровье, 1985. - 156 с.
9. Практична педіатрія. /За ред. проф. Сміяна І.С. - К.:
Здоров'я, 1993. - 239 с.
10. Резник В.Я. Практическая гематология детского возраста.
- К.: Здоровье, 1989. - 396 с.
11. Справочник по детской пульмонологии. /Под ред. проф.
Приходько B.C. и проф. Остропольца H.A. - К.: Здоровье,
1987. - 179 с.
259
Тарасюк Володимир Семенович
Титаренко Галина Григорівна
Летута Тетяна Іванівна,
Акчуріна Олена Олексієвна,
Титаренко Наталя Василівна,
Куркова Ольга Анатоліївна,
Швець Алла Леонтівна,
Кочкудан Володимир Петрович
Підписано до друку 21.12.1998 р. Зам. 2 5 1 2 / 1

Формат 60x84 1/16 Ум. друк. арк. 16,25
Друк офсетний Тираж 100
Вінниця ТЦ ВМК ім. акад. Д.«.Заболотного, Пирогова, 57
V
Набрано і віддруковано
на обладнанні Вішицьного
тдитого коледжу
ім. акад. Д К Заболотного
J
ш
L I M I T E D
Копії посібників виготовлені
TOS фірма 'ІНГлтВ.
260

10 PDF

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

10 PDF

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство охорони здоров'я України

Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти

Навчальний посібник для студентів медичних училищ та коледжів.

Тарасюк B.C., Титаренко Г.Г., Летута Т.І. та ін. Медсестринство в

ISBN 966-573-158-0 ф Вінницький медичний коледж

© Тарасюк B.C.,Титаренко Г.Г.,

Клінічні прояви 111

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

лихоманкою не має права приступати до роботи.

: маніпуляціях, які нов'і

му розчині хлоргексидину біглюконату, протягом о

ною серветкою, обробляють 70" спиртом і одягають стерильні ґумові

РОЗДІЛ 2. ЗАХВОРЮВАННЯ СИСТЕМИ

Природжені вади серця

II група вади серця з

народжені дитини у 40% хворих. У більшості діагностується у віці

пертрофії правого шлуночка, збільшення правого перед-

У хворих дітей з'

а) при огляді - блідість шкіри та ціаноз губ, серцевий «горб«,

г) при аускультації легень - вологі хрипи, які вказують на

шлуночків і лівого передсердя, розширення легеневої

діаметру клінічно прояв-

при огляді - блідість шкіри, серцевий «горб»;

столічним, а в термінальній стадії шум повністю зни-

ж) на ЕКГ - гіпертрофія та перевантаження лівого шлуно-

Стеноз отвору аорти діагностується у віці 5-15 років. Діти ска-

б) при пальпації - серцевий «горб» (діагностується рано);

Шлам сестринського догляду

Мета очікуваного результату

Дії медсестри, втручааня

Мета очікуваного результату

Дії медсестри, втручання

Реалізація плану догляду

коразол — 1 м.л, 0,1% адреналін гідрохлорид - Імл, 5%

Допомога при колапсії

7. Для відновлення обсягу циркулюючої крові внутрішньо-

Допомога ири набрякові легенів

через 20-40° спирт або 10% розчин антифомсилану. Ки-

III. За перебігом захворювання.

Порушення кровообігу внаслідок ревмокардиту.

Ліквідувати задишку, провести комплексну терапію для норма-

:іжковий режим 6 тижнів при гострому

5. Через 1-1,5 місяця розширити комплекс лікувальної фіз-

троміцин), цефалоспоріни І покоління. У з

Назва Форма випуску

Назва препарату Застосування

8. Антибіотикотерапію проводити у поєднанні з нестероїдни-

Мета, очікуваного результату

нотерапії, яку проводити курсом 6 тижнів і більше по схе-

Мета очікуваного результату

1. Забезпечити ліжковий режим до 6 тижнів.

Вимірювання артеріального тиску дітям

зникнуть звукові удари пульсу. Цей показник характе-

Взяття крові на біохімічний аналіз

б. Шприц взяти в праву руку, І, III, IV І

10. До місця ін'єкції прикласти ватну кульку,

РОЗДІЛ В. ЗАХВОРЮВАННЯ СИСТЕМИ

Зі всіх злоякісних захворювань лейкози складають найбільший

I. Гострий лейкоз - 97% всіх лейкозів у дітей.

У наслідок пригнічення кістково-мозкового:

- тромбоцитопенія і як результат - кровотеча із слизових

Плай сестринського догляду

Мета очікуваного результату