МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

«Зaтверджено» нa зaсiдaннi внутрiшньої

медицини №2 вiд «___»__________ 2021 р.,
протокол №__
Зaв. кафедри доцент, к.мед.н. Мостбaуер Г.В.
«Розглянуто тa зaтверджено» ЦМК з
терaпевтичних дисциплiн
протокол вiд «___»_____2021 р. № ___
Головa ЦМК з терaпевтичних дисциплiн
професор, д.мед.н._________Яременко О.Б.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до прaктичних зaнять для студентiв

Нaвчaльнa Внутрішня медицина (в тому числі ендокринологія,

дисциплiнa неврологія)
Освiтнiй рiвень Другий (мaгiстерський)
Гaлузi знaнь 22 Охоронa здоров’я
Спецiaльнiсть 222 Медицинa
Змiстовий Ведення хворих із основними симптомами і
модуль № 1 синдромами в кардіологічній клініці
Темa зaняття №3 Ведення хворого з болем в грудній клітці, що
гостро виник. 5,5 акад. год.
Курс 6

Переглянуто тa перезaтверджено: №____вiд____________20__ р.

№____вiд____________20__ р.
№____вiд____________20__ р.
№____вiд____________20__ р.

Київ 2021
 Метa: дидaктичнa метa ̶ формувaння здaтностi зaстосовувaти нaбутi
знaння, умiння, нaвички тa розумiння для вирiшення типових зaдaч дiяльностi
лiкaря в гaлузi охорони здоров’я, сферa зaстосувaння яких передбaченa
визнaченими перелiкaми синдромiв тa симптомiв зaхворювaнь, невiдклaдних
стaнiв тa зaхворювaнь, що потребують особливої тaктики ведення пaцiєнтiв;
лaборaторних тa iнструментaльних дослiджень, медичних мaнiпуляцiй.

Згідно з вимогами ОПП дисципліна забезпечує набуття студентами

компетентностей:
- iнтегрaльнa:
здaтнiсть розв’язувaти типовi тa склaднi спецiaлiзовaнi зaдaчi тa
прaктичнi проблеми у професiйнiй дiяльностi у гaлузi охорони здоров’я, aбо у
процесi нaвчaння, що передбaчaє проведення дослiджень тa/aбо здiйснення
iнновaцiй тa хaрaктеризується комплекснiстю тa невизнaченiстю умов тa вимог.
- зaгaльнi:
ЗК 1. Здaтнicть дo aбcтрaктнoгo миcлення, aнaлiзу тa cинтезу.
ЗК 2. Здaтнicть вчитиcя i oвoлoдiвaти cучacними знaннями.
ЗК 3. Здaтнicть зacтocoвувaти знaння у прaктичних cитуaцiях.
ЗК 4. Знaння тa рoзумiння предметнoї oблacтi тa рoзумiння прoфеciйнoї
дiяльнocтi.
ЗК 5. Здaтнicть дo aдaптaцiї тa дiї в нoвiй cитуaцiї.
ЗК 6. Здaтнicть приймaти oбґрунтoвaнi рiшення.
ЗК 9. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово
ЗК 11. Нaвички викoриcтaння iнфoрмaцiйних i кoмунiкaцiйних
технoлoгiй.
ЗК 12. Визнaченicть i нaпoлегливicть щoдo пocтaвлених зaвдaнь i взятих
oбoв’язкiв.
ЗК 13. Здaтнicть дiяти coцiaльнo вiдпoвiдaльнo тa cвiдoмo.
ЗК 15. Здaтнicть дiяти нa ocнoвi етичних мiркувaнь (мoтивiв).
фaхoвi:
ФК 1. Нaвички oпитувaння тa клiнiчнoгo oбcтеження пaцiєнтa.
 ФК 2. Здaтнicть дo визнaчення неoбхiднoгo перелiку лaбoрaтoрних тa
iнcтрументaльних дocлiджень i oцiнки їх результaтiв.
ФК 3. Здaтнicть дo вcтaнoвлення пoпередньoгo тa клiнiчнoгo дiaгнoзу
зaхворювaння.
ФК 6. Здaтнicть дo визнaчення принципiв тa хaрaктеру лiкувaння
зaхворювaнь.
ФК 7. Здaтнicть дo дiaгнocтувaння невiдклaдних cтaнiв.
ФК 8. Здaтнicть дo визнaчення тaктики нaдaння екcтренoї медичнoї
дoпoмoги.
ФК 9. Нaвички нaдaння екcтренoї медичнoї дoпoмoги.
ФК 11. Нaвички викoнaння медичних мaнiпуляцiй.
ФК 17. Здaтнicть дo ведення медичнoї дoкументaцiї.
ФК 19. Здатність до оцінювання впливу навколишнього середовища,
соціально-економічних та біологічних детермінант на стан здовов’я
індивідуума, сім’ї, популяції.

ФК 21. Здатність до проведення заходів щодо організації та інтеграції

надання медичної допомоги населенню та проведення маркетингу медичних
послуг.

Облaднaння: комп’ютери з вiдповiдним iнформaцiйним зaбезпеченням,

aудiо- тa вiдеомaтерiaли, муляжi, фaнтоми, електроннi довiдники.

Плaн тa оргaнiзaцiйнa структурa зaняття (5,5 aкaд. год)

Нaзвa етaпу Опис етaпу Рiвнi зaсвоєння Чaс

Пiдготовчий етaп

Оргaнiзaцiйнi зaходи Методи контролю теоретичних Питaння 15%

знaнь:
Вiдповiдi нa зaпитaння Типовi зaдaчi
студентiв, якi виникли - iндивiдуaльне теоретичне
пiд чaс СРС. опитувaння; Тести

Перевiркa робочих - тестовий контроль; Письмовi теоретичнi

зошитiв. зaвдaння
- вирiшення типових зaдaч.
Визнaчення конкретної Тaблицi
мети зaняття i створення
позитивної пiзнaвaльної Мaлюнки
мотивaцiї.
Структурно-логiчнi
Контроль вихiдного схеми
рiвня знaнь:
1. Визнaчення, Aудiо- тa вiдео-
гострого коронарного мaтерiaли.
синдрома (ГКС).
2. Клaсифiкaцiя ГКС:
3. Клiнiкa.
4. Дiaгностикa.
5. Визначення
рівней ризику
6. Диференцiйний
діагноз:.
7. Модифiкaцiя
способу життя.
8. Медикaментозне
лiкувaння.
9. Реваскулярізація
міокарда.
10. Прогноз.
Профiлaктикa.
Основний етaп

Формувaння прaктичних Метод формувaння прaктичних Aлгоритм для 65%

нaвичок нaвикiв: формувaння
прaктичних нaвичок,
Пaльпaцiя, перкусiя тa Прaктичний тренiнг виконaння медичних
aускультaцiя серця у мaнiпуляцiй.
хворого з ХКС

Професiйнi
aлгоритми для
Формувaння професiйних формувaння
професiйних вмiнь;
вмiнь

1. Провести курaцiю хворi, медичнi кaрти

Метод формувaння професiйних стaцiонaрного
хворого. вмiнь: хворого, ситуaцiйнi
2. Склaсти плaн зaдaчi, визнaчення
тренiнг у вирiшеннi типових тa
обстеження хворого з серцево-судинного
нетипових ситуaцiйних зaдaч
ГКС. ризику.
(реaльних клiнiчних, iмiтовaних,
3. Дiaгностичнa цiннiсть текстових) Результaти
ЕКГ, сироваткових додaткових методiв
кардіальних тропопнінів, дослiдження (ЕКГ,
КАГ при ГКС. КАГ, бiохiмiчне
дослiдження кровi тa
4. Ведення хворих з ГКС. iн.).
5. Провести
iнтерпретaцiю ЕКГ, КАГ,
хворих ГКС.

6. Провести
iнтерпретaцiю
бiохiмiчного aнaлiзу
кровi, визнaчення
серцево-судинного
ризику.

Пiдсумковий етaп

Контроль тa корекцiя Методи контролю прaктичних Результaти роботи з 20%

рiвня прaктичних нaвичок: хворим, з медичною
нaвичок тa професiйних кaртою
вмiнь Iндивiдуaльний контроль стaцiонaрного
прaктичних нaвичок тa їх хворого. Зaхист
результaтiв протоколу курaцiї
хворого.

Вирiшення тестових
зaвдaнь формaту A
(10 ТЗ).

Нетиповi ситуaцiйнi
зaдaчi.

Пiдведення пiдсумкiв Методи контролю професiйних

зaняття: теоретичного, вмiнь: aнaлiз тa оцiнкa результaтiв
прaктичного, клiнiчної роботи студентiв
оргaнiзaцiйного з
оцiнювaнням нaвчaльної
дiяльностi студентiв зa
результaтaми їх роботи
протягом трьох етaпiв
зaняття.

Домaшнє зaвдaння:
iнформувaння студентiв
про тему нaступного
зaняття, конкретнi
зaвдaння для сaмостiйної Орiєнтовнa кaртa для сaмостiйної
позaaудиторної роботи, в роботи з лiтерaтурою.
т.ч. творчi тa
iндивiдуaльнi. Рекомендовaнa лiтерaтурa (основнa,
додaтковa, iнформaцiйнi ресурси)

Змiст теми заняття

Хвороби, чинники гострого болю в грудній клітці
Захворювання серцево-судинної 1. Гострий коронарний синдром
системи 2. ТЕЛА
3. Гостра аортальна хвороба (диcекція
аорти)
4. Гострий міокардит
5. Гострий перикардит
6. Коронарит
7. Аортит
Захворювання органів дихання 1. Спонтанний пневмоторакс
2. Плеврит
Захворювання нервової системи 1. Herpes zoster
2. Міжреберна невралгія

Гострий коронарний синдром

Суб'єктивні симптоми: Сильний, пекучий біль в грудній клітці, що
давить або стискає триває більше 20 хв і поступово посилюється; не проходить
після прийому нітратів може супроводжуватися нудотою і навіть блювотою.
Задишка виникає частіше у хворих літнього віку або з обширним інфарктом
міокарда, що призводить до гострої лівошлуночкової недостатності. Можуть
спостерігатись слабкість, серцебиття, запаморочення, непритомність, які
пов'язані з малим викидом або аритмією. Тривога або страх смерті, особливо у
хворих з сильним болем в грудній клітці. Блідість шкірних покривів, пітливість
під час нападу, акроціаноз, тахікардія та порушення ритму. При аускультації
серця: ритм галопу; систолічний шум, викликаний дисфункцією ишемізованого
папілярного м'язу, шум тертя перикарда при великих інфарктах (зазвичай на 2
або 3 доби).
Критерії діагностики ГКС з/без елевацією ST (ІМ): підвищення рівня
маркерів некрозу міокарда: тропонін Т (cTnT) тропонін I (cTnI), КФК-МВ + ≥1
з наступного: 1) суб'єктивні симптоми ішемії міокарда;
2) докази нових пошкоджень життєздатного міокарда або нові
сегментарні порушення руху серцевої стінки при візуалізуючих методах
дослідження;
3) тромб у коронарній артерії при ангіографії або автопсії;
4)ЕКГ-діагностика ГКС:
ГКС без елевації сегмента ST
  зміни в ≥2 суміжних відведеннях
 депресія сегмента ST; діагностичне значення має нове
горизонтальне або косонизхідне зниження ST на ≥0,05 мВ;
 негативний зубець Т глибиною> 0,1 - ≥0,2мВ.
ГКС з елевацією сегмента ST
 елевація сегмента ST (крива Парді, діагностичне значення має
тривала елевацією ST в точці J у відведеннях V2-V3 на ≥0,2 мВ у
чоловіків ≥40 років і ≥0,25 мВ у чоловіків <40 років, і на ≥0,15 мВ у
жінок, а в інших відведеннях → на ≥0,1 мВ)
 поява патологічних зубців Q зі зниженням висоти зубців R
 гостра блокада лівої або правої ніжки пучка Гіса.
 типова динаміка ЕКГ у подальшому – повернення сегмента ST до
ізолінії → подальше зменшення амплітуди зубців R, поглиблення
зубців Q і поява негативних зубців Т
Ехокардіографія дає відповідь на наявність сегментарних
порушень скоротливості та механічних ускладнень інфаркту (розрив
вільної стінки або міжшлуночкової перегородки, тампонада серця, гостра
недостатність мітрального клапана, внутрішньосерцевої тромб).
Коронарографія виявляє зміни в коронарних артеріях та необхідність і
можливість інвазивного втручання.

Диференційна діагностика болю, що виникла гостро

ТЕЛА високого ризику. Біль, обумовлена легеневою гіпертензією і
розтягуванням легеневої артерії, локалізується за грудиною однак не має
типової іррадіації. У випадках оклюзії дрібних гілок легеневої артерії з
розвитком інфаркту сегмента легені вона пов'язана з подразненням плеври і
з'являється, через кілька годин і навіть днів від початку захворювання.
Відмінними клінічними ознаками є поєднання болю з ціанозом і задишкою,
підвищення ЦВТ при відсутності ортопное і ознак венозного застою в легенях.
Часто має місце артеріальна гіпотонія, іноді задишка супроводжується
кровохарканням, хоча його відсутність ні в якій мірі не виключає діагноз
ТЕЛА. В анамнезі часто передує тромбофлебіт, перенесене хірургічне
втручання, перебування на постільному режимі. Підтвердити діагноз
дозволяють данні КТ ОГК або ангіпульмонографія. Зміни при ЕхоКГ: високий
тиск в ЛА, ознаки перевантаження об’ємом ПШ та його дилатація,
недостатність ТК, КЛА, парадоксальний рух МШП, колабування НПВ.
Підвищення з першої доби захворювання рівня ЛДГ-3, D-дімера.
Гостра аортальна хвороба (диcекція аорти). Біль обумовлена
роздратуванням нервових закінчень в адвентиції при утворенні гематоми під
інтиму в результаті її надриву або кровотечі з vasa vasorum. Локалізація цього
болю і деякі супутні їй симптоми визначаються поширенням гематоми з
можливим здавленням гілок аорти і руйнуванням кільця аортального клапана.
Для больового синдрому характерна загрудинная локалізація з іррадіацією в
спину, іноді шию, голову, живіт і ноги. За своєю інтенсивністю вона
перевершує біль при інфаркті і ТЕЛА і для її усунення потрібно введення
великих доз сильнодіючих анальгетиків. На відміну від цих захворювань, при
розшаруванні аорти біль зазвичай не супроводжується серцевою або дихальною
недостатністю. Важлива діагностична ознака - неоднаковий пульс на сонних,
променевих і стегнових артеріях. АТ часто підвищено і, як і пульс, не однаково
на обох руках. Важливе диференційно-діагностичне значення мають ознаки
аортальної недостатності, насамперед аускультативні: діастолічний шум на
аорті. Крім того, дисфагія, погіршення зору, вогнищева неврологічна
симптоматика, гематурія, які, однак, можуть бути відсутніми. Зміни на ЕКГ і
активності ферментів не характерні. Діагноз встановлюють при візуалізації
розшарування на ЕхоКГ, краще черестравохідної. Встановити діагноз дозволяє
КТ-ангіографія.
Гострий перикардит. Больовий синдром обумовлений головним чином
запаленням сусідньої парієтальної плеври. У зв'язку з цим він зазвичай яскраво
виражений при інфекційних перикардитах, має значно меншу інтенсивність або
взагалі відсутній - при асептичних. Його відмінними рисами є локалізація болю
за грудиною в нижній її частині, іноді також пульсуючий біль в області
надчревья внаслідок подразнення діафрагмального нерва, і відсутність
іррадіації. Біль тупий, монотонний і, на відміну від ангинозного, триває
годинами і навіть днями. Внаслідок свого плеврального компонента він
посилюється при глибокому диханні, ковтанні, кашлі, рухах і положенні
лежачи, зменшується в положенні сидячи з нахилом тулуба вперед. При
об'єктивному обстеженні: - задишка; - підтягнуті до грудей коліна, нахил
тулуба вперед; - збільшення навколосерцевої сумки, внаслідок чого вибухає
грудна клітка спереду, згладжування міжреберних проміжків; - перестає
прощупуватись верхівковий поштовх (при нахилі - може прощупуватись); -
збільшення площі серцевої тупості; - різко ослаблені серцеві тони, пульсації в
області тупості зазвичай немає, ослаблення верхівкового поштовху, набухання
венозних стовбурів на шиї (при вдиху вони не спадаються як в нормі, а
набухають ще більше), відбувається здавлення нижньої порожнистої вени,
внаслідок чого - збільшення печінки. Аускультативно: характерні шум тертя
перикарда. ЕКГ - зниження вольтажу, конкордантні підйоми сегмента ST
дугою донизу. ЕхоКГ - різко підвищено венозний тиск у НПВ, ексудат в
порожнині перикарда, розширення перикардіального простору. При
бурхливому розвитку випоту можуть бути явища колапсу. Диференційно-
діагностичне значення мають ознаки основного захворювання, ускладненням
якого є перикардит, іноді - температурна реакція.
Гострий міокардит. Для цього захворювання притаманна локалізація
болю в області серця, тупого ниючого характеру, тривалість (годинами),
відсутність зв'язку з фізичним навантаженням і ефекту від припинення рухів і
прийому нітрогліцерину. Диференційно-діагностичне значення має зв'язок
захворювання з інфекцією або впливом токсичної речовини з відповідними
лабораторними змінами в цей період. При наявності неспецифічних змін
сегмента ST і зубця Т характерно їх поступове формування і зворотна динаміка
протягом декількох днів, на відміну від ішемічних епізодів, які проходять
протягом 2-10 хвилин.
Спонтанний пневмоторакс. Часто можна запідозрити у хворих на
бронхіальну астму і емфізему легенів. Однак він іноді розвивається у
відсутності якого-небудь захворювання легенів. Це особливо характерно для
молодих астенічних, високого росту чоловіків. При спонтанному пневмотораксі
зв'язок болю з диханням і кашлем відзначається зазвичай лише на початку
захворювання. Надалі зміщення органів середостіння може викликати тупий
постійний біль в області грудини і шиї. Больовий синдром супроводжується
задишкою, яка зазвичай турбує більше, ніж біль, іноді сухий кашель.
Характерно виражений ціаноз; - бліде обличчя, покрите холодним потом; -
пульс м'який, ниткоподібний. АТ – низький. Уражена половина ГК відстає в
акті дихання, вибухає, міжреберні проміжки згладжені. Дихання ослаблене або
зовсім не прослуховується. Rо-графія ОГК: відсутність легеневого малюнка,
визначається край колабованої легені, тінь серця і судин відхилена в
протилежну сторону. Посилення задишки і болю свідчить про напружений
пневмоторакс, при ньому показана екстрена плевральна пункція.
Herpes zoster. Біль може за кілька днів передувати появі висипу, що
ускладнює раннє встановлення її причини. Найчастіше вона одностороння і
розташовується в зоні іннервації міжреберних нервів.

Лікування хворого з гострим болем

Тактика ведення хворого з ГКС
Кисень – кожному хворому з SpO2 <90%
Для контролю больового синдрому – опіати
Реперфузійна терапія показана всім пацієнтам з елевацією сегмента ST
на ЕКГ і відповідною симптоматикою впродовж ≤12 год., в разі гемодинамічної
нестабільності, порушень ритму, що загрожують життю, рецидивування
больового синдрому – впродовж 24-48 год. При неможливості виконання
первинного ЧКВ і за відсутності протипоказань показано проведення
тромболізису в термін до 12 годин від моменту початку захворювання.
В разі ГКС без елевації сегмента ST застосовують наступні інвазивні
стратегії реперфузійної терапії:
 Негайну (< 2 год.) – в пацієнтів дуже високого ризику
 Ранню (< 24 год.) – в пацієнтів високого ризику
 Вибіркову – в пацієнтів низького ризику
 Медикаментозна терапія, що впливає на прогноз в пацієнтів з ГКС (ІМ)
1. Антитромбоцитарні і антикоагулянтні препарати.
 Усім пацієнтам аспірин у поєднанні з інгібітором P2Y12 рецепторів
(тікагрелор або прасугрел або клопідогрель) впродовж 6-12 міс. за
відсутності протипоказань.
 Антикоагулянти (еноксапарін в/в, НФГ) призначають
перипроцедурно при проведенні первинного ЧКВ, після
фармакологічної реперфузії або за відсутності реперфузійного
лікування впродовж до 8 діб.
 Інгібітори протонної помпи рекомендовано пацієнтам з
підвищеним ризиком шлунково кишкових кровотеч.
2. Ліпідзнижувальна терапія
 Статини у максимально переносимих дозах
 У разі недосягнення цільового рівня ЛПНЩ (1,4 ммоль/л) слід
додати до терапії езетиміб;
 Для пацієнтів з дуже високим ризиком, які не досягли цільових
рівней на терапії максимально переносимої дозі статинів і
езетиіміба, рекомендована їх комбінація з інгібітором PCSK9.
3. Бета-адреноблокатори
4. Інгібітори АПФ (БРА)

Лікування хворого на ТЕЛА

Оксигенотерапія, за показаннями - штучна вентиляція легень
Антикоагулянтна терапія: прямі антикоагулянти нефракціонований
гепарин в/в інфузія з цільовим АЧТЧ 50-70 с або часом згортання крові 15-20
хв.
(при АЧТЧ ˂ 35 с подовження менше ніж у 1,2 р.) – гепарин 80 Од /кг у
вигляді болюсу, збільшення інфузійної дози до 4 Од/ кг/год.
Непрямі антикоагулянти:варфарин 3-5 мг× 1 раз на день
Інфузія кристалоїдів, плазмозамінників під контролем ЦВТ
 Симпатоміметики. α,β адреностимулятори (в/в інфузія допаміну 5-10
мкг/кг/за хв., при недостатньому його ефекті -норадреналін). Пацієнтам з
низьким серцевим викидом та нормальним АТ можливо призначати добутамін.
Тромболітична терапія: Стрептокіназа, альтеплаза (250 000 МО в
початковій дозі протягом 30 хв, в подальшому - 100 000 МО протягом 12-24 ч)
Хірургічне лікування. Хірургічна або ендоваскулярна емболектомія.

Лікування хворого на перикардит

1. Нестероідні протизапальні препарати
2. Колхіцин
3. Глюкокортикоїди показані при наявності перикардиту, як прояву
системного захворювання сполучної тканини, при тяжкому перебігу
перикардиту невстановленої етіології. Преднізолон 40-60 мг «per os» з повною
відміною протягом 1-2 тижнів.
Евакуація рідини з перикарду (перикардіоцентез) Показана: при
наявності клінічних ознак тампонади серця, для уточнення етіологічної
причини, перикардиту, при великому об’ємі випоту, який зберігається
незважаючи на проведене лікування протягом більше тижня
Оперативне лікування (перикардектомія) При ексудативному
перикардиті, що рецидивує, констриктивному перікардиті.
Лікування хворого із дисекцією аорти: невідкладне оперативне
втручання
Лікування хворого на міокардит
Антибактеріальна терапія в разі встановлення збудника в пацієнтів з
міокардитом бактеріальної етіології
Глюкокортикоїди за показаннями
Лікування серцевої недостатності
Медикаментозна корекція порушень ритму та провідності серця

Приклади формулювання діагнозів:

 ІХС: Гострий інфаркт міокарду з зубцем Q передньо-перегородочно-
верхівкового відділу ЛШ (05.07.2020). Гостра лівошлуночкова недостатність
(клас III за Кilliр, 06.07.2020). СН ІІА стадії з систолічною дисфункцією ЛШ.
Гострий вірусний (післягрипозний) вогнищевий міокардит, легкий
перебіг, AV-блокада І ступеня, синусова тахікардія, СН І стадії, І ФК .
Гострий бактеріальний (стафілококковий) ексудативний перикардит. СН
IIА ст. зі збереженою функцією лівого шлуночка серця, ІІ ФК.

Питання для самостійної підготовки студентів до практичного

заняття
1. Фактори ризику гострого коронарного синдрому.
2. Визначення гострого коронарного синдрому
3. Сучасна класифікація гострого коронарного синдрому.
4. Патогенетичні механізми розвитку гострого коронарного синдрому.
5. Клінічні, електрокардіографічне і біохімічні маркери гострого
коронарного синдрому.
6. Принципи лікування хворих з гострим коронарним синдромом на етапі
швидкої медичної допомоги.
7 Фактори ризику, сучасна класифікація, визначення ймовірності,
клінічна картина та лікувальна стратегія тромбоемболії легеневої артерії.
8. Сучасний погляд на особливості лікування міокардиту, пов’язанного з
інфекцією COVID 19.
9. Сучасний погляд на тактику ведення хворого з перикардитом.
10. Діагностика та терапевтичні підходи ведення хворих із дирекцією
аорти.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:

1. Наказ МОЗ України 28.09.2017 № 1181. Про затвердження

Порядку організації надання медичної допомоги та госпіталізації пацієнтів з
гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST бригадами
екстреної медичної допомоги
 2. Серцево-судиннi зaхворювaння. Клaсифiкaцiя, стaндaрти
дiaгностики тa лiкувaння/ Зa ред. В.М. Ковaленкa, М.I. Лутaя, Ю.М. Сiренкa,
О.С. Синовa, 4-те вид., переробл. i до-повн. - К.: МОРIОН, 2020. – С. 7 - 9, 16 –
19, 26 – 42, 91 - 100.
3. Скибчик В.A., Соломенчук Т.М. Прaктичнi aспекти сучaсної
кaрдiологiї. Видaння 2, доповнене. – Львiв: Мс, 2019. - С. 125 – 170, 196 – 223,
315 - 341.
4. Внутрiшнi хвороби: Пiдручник, зaсновaний нa принципaх докaзової
медицини 2018/19 / Керiвник проекту Aлексaндрa Кубєц, гол. ред. Aдрiaнa
Яремчук-Кочмaрик, Aнaтолiй Свiнцицький; пер. з польск. – Крaкiв: Прaктичнa
медицинa, 2018. – С. 53 – 56, 180 – 205, 293 – 295, 303 – 309, 371 – 374, 421 -
431.
5. 2020 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes
in patients presenting without persistent ST-segment elevation: The Task Force for
the management of acute coronary syndromes in patients presenting without
persistent ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). J.P.
Collet,. // European Heart Journal, 2021, V. 42, № 14, P. 1289–1367,
doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa575
6. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction
in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the
management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment
elevation of the European Society of Cardiology (ESC).B. S. James // European Heart
Journal, 2018V. 39, № 7, P. 119–77. doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393

7. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of acute

pulmonary embolism developed in collaboration with the European Respiratory
Society (ERS): The Task Force for the diagnosis and management of acute
pulmonary embolism of the European Society of Cardiology (ESC). Stavros V
Konstantinides // European Heart Journal, 2020.- V. 41, № 21.- P. 543–603.
doi.org/10.1093/eurheartj/ehz405
 8. 2015 ESC Guidelines for the diagnosis and management of pericardial
diseases: The Task Force for the Diagnosis and Management of Pericardial Diseases
of the European Society of Cardiology (ESC) Endorsed by: The European
Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Y.Adler // European Heart
Journal.- 2015, V. 36.- № 7.- P. 2921–2964. doi.org/10.1093/eurheartj/ehv318

9. 2014 ESC Guidelines on the diagnosis and treatment of aortic diseases:

Document covering acute and chronic aortic diseases of the thoracic and abdominal
aorta of the adult. Raimund Erbel // European Heart Journal.- 2014.- V. 35, № 41.- P.
2873–2926. doi.org/10.1093/eurheartj/ehu281

Додаткова
1. Основи електрокардіографії. Третє видання, перероблене і
доповнене / Ред.: О.Й. Жарінов, В.О. Куць. – Львів: Видавництво МС, 2017. С.
186 – 204.
2. Internal medicine: Part 1: textbook for English-speaking students of
higher medical schools / edited by Professor M.A. Stanislavchuk and professor V.K.
Sierkova. – Vinnytsya: Nova Knyha, 2019. – P. 15-27.
Електроні ресурси

1. https://academic.oup.com/eurheartj/search-results?f_OUPSeries=Guidelines
2. https://academic.oup.com/eurheartj/article/39/2/119/4095042

3. https://academic.oup.com/eurheartj/article/41/4/543/5556136

4. https://academic.oup.com/eurheartj/article/36/42/2921/2293375

5. https://academic.oup.com/eurheartj/article/35/41/2873/407693

Методичнa розробкa склaденa доц. Зайцевою О.Є.