ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор
з навчально-виховної роботи
________________ О.П. Коляда
«____»_______________2019 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВК 2.1 Основні поняття виробництва наноматеріалів_____________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

освітня програма Автомобільний транспорт_______________________________

(назва освітньої програми)
освітнього рівня молодший спеціаліст____________________________________
(назва освітнього рівня)
галузь знань 27 Транспорт_______________________________________________
(шифр і назва галузі знань)
Спеціальність 274 Автомобільний транспорт_______________________________
(шифр і назва спеціальності(тей))
інститут, філія, факультет, коледж Інженерно-технологічний інститут_______
(назва навчально-виховного підрозділу)

Обсяг кредитів: 6 (180)

Форма підсумкового контролю: залік

Київ 2019 рік

Робоча програма Основні поняття виробництва наноматеріалів
(назва навчальної дисципліни)
для студентів за галуззю знань 27 Транспорт, спеціальністю 274
Автомобільний транспорт, освітньої програми Автомобільний транспорт
2016 року

«____» ____________ 20___ року - ____ с.

Розробники: Петренко Тетяна Володимирівна, старший викладач кафедри

автомобільного транспорту

Викладачі: Петренко Тетяна Володимирівна, старший викладач кафедри

автомобільного транспорту

Робочу програму розглянуто і затверджено на засіданні кафедри

автомобільного транспорту

Протокол від «____»________________20__ року № ___

Завідувач кафедри __________________________________

_______________________ В.В.Малишев
(підпис) (прізвище та ініціали)
«_____»___________________ 20___ року

Робочу програму погоджено з гарантом освітньо-професійної програми

«Автомобільний транспорт» 2019 року1
(назва освітньої програми)
___.________________. 20___ р.

Гарант освітньо-професійної програми

_______________________ В.В.Малишев
(підпис) (прізвище та ініціали)

1
Програма дисципліни поєднана з освітньо-професійною програмою «Автомобільний транспорт» 2019 року
з виробничою необхідністю
 ПРОЛОНГАЦІЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Навчальний рік 2019/2020 20___/20___ 20___/20___ 20___/20___

Дата засідання
кафедри /
циклової комісії
№ протоколу
Підпис
завідувача
кафедри / голови
циклової комісії

Матеріали до курсу розміщені на сайті Інтернет-підтримки навчального

процесу http://vo.ukraine.edu.ua/ за адресою: ____________________________.
(вказати адресу)

Робочу програму перевірено

________________ 20___ р.

Заступник директора к.п.н., доцент _______________ Т.Ф. Лукашенко

(підпис) (прізвище та ініціали)
 Зміст
1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ……………………………………..5
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ………………….6
3. РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ, ВІДПОВІДНІСТЬ
ПРОГРАМНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
КОМПОНЕНТАМ ОСВІТНЬОЇ
ПРОГРАМИ……………………………………………………………………..8
4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ…………………………… . 11
4.1. Анотація дисципліни…………………………………………………. 11
4.2. Структура навчальної дисципліни…………………………………... 14
4.2.1. Тематичний план……………………………………………… .14
4.2.2. Навчально-методична картка дисципліни…………………….16
4.3. Форми організації занять……………………………………………....18
4.3.1. Теми практичних занять………………………………………..18
4.3.2. Індивідуальні завдання………………………………………....18
4.3.3. Індивідуальна навчально-дослідна робота…………………....18
4.3.4. Теми самостійної роботи студентів………………………… ...20
5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ……………………………………………………....22
5.1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної
діяльності……………………………………………………………………22
5.2. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-
пізнавальної діяльності…………………………………….23
5.3. Інклюзивні методи навчання…………………………………………. 23
6. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ………………………………………………24
6.1. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів……25
6.2. Система оцінювання роботи студентів в упродовж
семестру……………………………………………………………………..26
6.3. Оцінка за теоретичний і практичний курс: шкала оцінювання
національна та ECTS……………………………………………………….26
6.4. Загальна оцінка з дисципліни: шкала оцінювання національна
та ECTS……………………………………………………………………...27
6.5. Розподіл балів, які отримують студенти……………………………..27
6.6. Орієнтовний перелік питань до екзамену (заліку)…………………..28
7. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ………………………………………….. 30
7.1. Навчально-методичні аудіо- і відеоматеріали, у т.ч. для студентів
з інвалідністю……………………………………………………………….30
7.2. Глосарій (термінологічний словник)…………………………………30
7.3. Рекомендована література……………………………………………. 32
7.4. Інформаційні ресурси………………………………………………… 34
8. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ………..35
 1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Галузь знань, Характеристика

спеціальність, навчальної дисципліни
Найменування
спеціалізація, освітній денна заочна
показників
ступінь / освітньо- форма форма
кваліфікаційний рівень навчання навчання
Галузь знань Вид дисципліни
27 Транспорт Вибіркова
(шифр і назва) (обов’язкова* чи за вибором
Загальний обсяг студента)
кредитів – 6 Спеціальність
Цикл підготовки
274 Автомобільний
Професійний
транспорт (загальний чи професійний)
(шифр і назва)
Модулів – 1 Спеціалізація Рік підготовки:
-
Змістових модулів – 2 4-й 4-й
Індивідуальне
науково-дослідне
завдання
Розробка та Мова викладання,
обґрунтування навчання та Семестр
виробничої програми оцінювання:
підприємства українська
нанотехнологій (назва)
(назва)
Загальний обсяг 8-й 7,8-й
годин – 180 Лекції
30 год. 6 год.
Практичні, семінарські
30 год. 8 год.
Тижневих годин для
Освітній ступінь / Лабораторні
денної форми
освітньо- - год. - год.
навчання:
кваліфікаційний Самостійна робота
аудиторних – 3
рівень: 120 год. 166 год.
самостійної роботи
молодший спеціаліст Індивідуальні завдання:
студента – 8
10 год.
Вид семестрового
контролю: залік
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної
роботи становить:
для денної форми навчання – 70% до 30%
для заочної форми навчання – 30% до 70%
 *Статус обов’язкових мають дисципліни, що є обов’язковими хоча б для однієї
освітньої програми.
 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: забезпечення знань щодо формоутворення матеріалів та виробів з

високими фізико-механічними та експлуатаційними властивостями на базі
використання нанотехнологічних принципів та підходів.

Завдання:
- здатність до аналізу необхідності призначення методів та процесів
нанорівневих технологій для формоутворення матеріалів та виробів з
заданими механічними та експлуатаційними властивостями для
машинобудування.
- готовність до застосування інструментальних наноструктурованих
матеріалів для конкретних процесів механообробки.
 3. РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ,
ВІДПОВІДНІСТЬ ПРОГРАМНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА
РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ КОМПОНЕНТАМ ОСВІТНЬОЇ
ПРОГРАМИ

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:
- методи та технології створення наноструктурного стану;
- особливості структури наноматеріалів та їх вплив на характеристики
фізико-механічних, експлуатаційних властивостей;
- методи діагностики нанооб’єктів;
- класифікаційні ознаки наноматеріалів;
- сучасні та перспективні напрямки застосування наноматеріалів та
нанотехнологій у машинобудуванні;

вміти:
- виконувати оптимальний вибір технології наноструктурування для
створення наноматеріалів заданого призначення;
- визначати принципи формоутворення наноматеріалів конструкційного
та інструментального призначення за допомогою нанотехнологій;
- аналізувати можливості нанотехнологій для створення наноматеріалів з
необхідним комплексом властивостей.
 Відповідність дисципліни загальним програмним компетентностям
освітньої програми
ЗК 2. Здатність використовувати отримані знання на практиці.
ЗК 13. Знання вітчизняної історії, економічної науки, права, розуміння
причинно-наслідкових зв’язків економічних систем і суспільства та уміння їх
використовувати на практиці.
ЗК 14. Базові знання фундаментальних та професійно-орієнтованих наук в
обсязі, необхідному для освоєння спеціальних дисциплін.
ЗК 15. Базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних
технологій; навички використання програмних засобів і уміння створювати
бази даних.
ЗК 16. Базові знання процесів і апаратів в обсязі, необхідному для освоєння
загальнопрофесійних дисциплін.
ЗК 17. Базові знання управління виробничим процесом і уміння їх
використовувати у професійній і соціальній діяльності.
ЗК 18. Знання про закономірності розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій
та формування вмінь і навичок для їх запобігання та ідентифікації.
ЗК 19. Базові знання з підприємництва та підприємливості для можливої
організації самостійної зайнятості та ведення підприємницької діяльності.

Відповідність дисципліни фаховим програмним компетентностям

освітньої програми
ФК 5. Здатність застосовувати елементи експериментальної роботи з
автомобільного транспорту у виробничих та лабораторних умовах.
ФК 6. Базові уявлення про основні закономірності й сучасні досягнення в
розвитку основ технологій виробництва та ремонту автомобілів.
ФК 12. Базові уявлення про основні види контролю у системі управління
якістю продукції та послуг.

Відповідність дисципліни спеціалізовано-професійним програмним

компетентностям освітньої програми
СК 2. Здатність використовувати професійно-профільовані знання в розробці
заходів забезпечення умов організації праці.
СК 3. Здатність використовувати професійно-профільовані знання з
Санітарних норм і правил зберігання, транспортування та реалізації
автомобільних запчастин.

Відповідність дисципліни програмним результатам навчання (ПРН)

освітньої програми»
ПР 1. Вміння розробляти та впроваджувати безпечні технології, вибір
оптимальних умов і режимів праці, облаштування робочих місць на основі
сучасних технологічних й наукових досягнень в галузі охорони праці .
ПР 24. Вміння використовувати активні методи навчання, застосовувати
методи педагогічного впливу, користуватися усним монологічним і діалог
чим мовленням у рамках професійної та наукової тематики.
 4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

4.1. Анотація дисципліни

Змістовий модуль 1. Основи конструювання об’єктів на атомно-

молекулярному рівні.
Вступ до дисципліни. Цілі та завдання курсу «Основні поняття
виробництва нанотехнологій».
Тема 1. Назва теми: Нанотехнології як ключовий напрямок розвитку
технологій XXI століття.
1.1. Основні поняття та визначення нанотехнологій. Відомості про
наноматеріали, їх види та групи
1.2. Хронологія розвитку нанонауки, нанотехніки, нановиробництва. Наукові
основи та об’єкти нанотехнологій.
1.3.Міждисциплінарний характер нанотехнологій.
1.4. Наноеффекти і нанооб’єкти в природі. «Інтуітивні» нанотехнології.
Тема 2. Назва теми: Методи діагностики наноструктур та
нанооб’єктів.
2.1. Особливості діагностики наноструктур та основні вимоги до
використовуваних методів.
2.2. Методи електронної та скануючої зондової мікроскопії.
2.3. Нанотестування. Поняття про нанометрологію.
2.4. Спектральні методи дослідження наноматеріалів.
Тема 3. Назва теми: Методи конструювання матеріалів та об’єктів
на нанорівні.
3.1. Елементарні об’єкти та методи нанотехнологічного конструювання.
3.2.Основні механізми нанотехнологічного виробництва. Атомно-
молекулярне збирання за допомогою асемблера.
3.3. Атомно-молекулярне збирання за допомогою скануючої електронної
мікроскопії.
3.4. Принципи самозбирання та самоорганізації. Об’єкти та методи
самозбирання. Роль атомних кластерів в процесах самозбирання.
3.5.Властивості та використання кластерів в процесах нанотехнологічного
конструювання.
3.6. Методи отримання атомних кластерів.
3.7. Наноорієновані технології конструювання поверхні. Наношарові
покриття: принципи формування, структура, властивості, використання.
Квантові наноструктури.
3.8. Методи моделювання наноструктур.
Змістовий модуль 2. Наноматеріали. Галузі використання
наноматеріалів та нанотехнологій
 Тема 4. Назва теми: Структура та властивості наноструктурних
матеріалів.
4.1. Структурні особливості наноматеріалів, що забезпечують
неординарність їх властивостей.
4.2. Фізичні, хімічні, механічні властивості наноматеріалів.
4.3. Принципи класифікації наноматеріалів.
Тема 5. Назва теми: Нанопорошки.
5.1. Особливості структури, властивостей нанопорошків, методи їх
виробництва, галузі використання.
5.2. Використання нанопорошків у механообробці.
Тема 6. Назва теми: Вуглецеві наноматеріали як приклад матеріалів
з дійсно нанорозмірними ефектами та властивостями.
6.1. Алотропні форми вуглецю. Фулерени та вуглецеві нанотрубки:
структура, методи отримання, властивості та використання як об’єктів
нанотехнологій.
6.2. Практика створення та перспективи використання інструментальних
матеріалів з наноструктурою.
Тема 7. Назва теми: Об’ємні наноматеріали.
7.1. Загальна характеристика. Технології порошкової металургії,
інтенсивного
пластичного деформування. Властивості та використання отримуваних
матеріалів.
7.2. Технології отримання наноструктурованих покриттів на робочих
поверхнях. Багатошарові наноструктурні покриття.
Тема 8. Назва теми: Використання нанотехнологій у машинобудуванні.
Інструментальні наноматерали.
8.1. Основні напрямки використання нанотехнологічних розробок у
машинобудуванні. Конструкційні та композиційні наноматеріали у
машинобудуванні.
8.2. Наноматеріали інструментального призначення.
Тема 9. Назва теми: Використання наноматеріалів та нанотехнологій у
різних галузях промисловості.
9.1. Використання наноматеріалів та нанотехнологій у мікроелект- роніці та
фотоніці, енергетиці, будівництві.
9.2. Наноматеріали та нанотехнології в екології та медицині.
9.3. Композиційні матеріали у воєнній сфері.
Тема 10. Назва теми: Перспективи розвитку нанотехнологій.
10.1. Синергетичний ефект нанотехнологій.
10.2. Економічні аспекти використання нанотехнологій. Особливості
інвестування.
10.3.Основні тенденції розвитку у найближчій та віддаленій перспективі.

Дисципліни, вивчення яких обов’язково передує цій дисципліні:

Інформаційні технології в галузі, вища математика, фізика, розвиток
автомобільної галузі, вступ до фаху.
Міжпредметні зв’язки: Автомобілі, технічна експлуатація та
обслуговування автомобілів, машини та обладнання підприємств інженерної
галузі.
 4.2. Структура навчальної дисципліни

4.2.1. Тематичний план

Форми та
Розподіл годин між видами робіт методи
контролю
денна форма заочна форма знань
Назви аудиторна аудиторна
змістових
у тому числі у тому числі
Усього

Усього
модулів і тем

с.р.

с.р.
сем

сем
лаб

лаб
інд

інд
пр

пр
л

л
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Основи конструювання об’єктів на атомно-
молекулярному рівні.
Тема 1. СР:
Нанотехнології ІР:
як ключовий
напрямок 8 2 - 2 - - 4 3 - - - - - 3
розвитку
технологій XXI
століття.
Тема 2. АР:
Методи СР:
діагностики ІР:
32 6 - 6 - - 20 14 2  - 2  -  - 10
наноструктур
та
нанооб’єктів.
Тема 3. СР:
Методи ІР:
конструюван-
32 6 - 6 - - 20 12 - - - - - 12
ня матеріалів
та об’єктів на
нанорівні.
Модульний
1 - - - - - - - - - - - - - МКР:
контроль
Разом за
змістовим 72 14 - 14 - - 44 69 2 - 4 - - 63
модулем 1
Змістовий модуль 2. Наноматеріали. Галузі використання наноматеріалів та нанотехнологій
Тема 4. АР:
Структура та СР:
властивості 8 2 - 2 - - 4 18 2 - 2 - - 14
наноструктур-
них матеріалів.
АР:
Тема 5.
22 2 - 2 - - 18 18 2 - 2 - - 14 СР:
Нанопорошки.
Тема 6. 14 2 - 2 - - 10 10 - - - - - 10
Вуглецеві
наноматеріали
як приклад
матеріалів з
дійсно
нанорозмір-
ними ефектами
та
властивостями.
Тема 7.
Об’ємні 14 2 - 2 - - 10 10 - - - - - 17
наноматеріали.
Тема 8.
Використання
нанотехнологій
у машино 14 2 - 2 - - 10 10 - - - - - 10
буду- ванні.
Інструментальн
і наноматерали.
Тема 9.
Використання
наноматеріалів
та
14 2 - 2 - - 10 10 - - - - - 10
нанотехнологій
у різних
галузях
промисловості.
Тема 10.
Перспективи
розвитку 22 4 - 4 - - 14 14 - - - - - 14
нанотехноло-
гій.
Модульний
1 - - - - - - - - - - - - - МКР:
контроль

Разом за
108

103
16 - 16 - - 111 4 - 4 - -
76

змістовим
модулем 2
ІНДЗ:

ІНДЗ  10 - - - - 10 - - - - - - - -
180

120

166

Усього годин 30 -  30 - 10 180 6 - 8 - -

Примітки. 1. Слід зазначати також теми, винесені на самостійне вивчення. 2. АР – аудиторна

робота, СР – самостійна робота, ІНДЗ – індивідуальне завдання. 3. Можуть
застосовуватися такі форми і методи контролю знань, як опитування, письмове
завдання для самостійного опрацювання, реферат, співбесіда, огляд додаткової
літератури, підготовка та проведення презентації, складання кросворду за
основними термінами теми, контрольна робота, письмове тестування, експрес-
тестування, комп’ютерне тестування тощо, а також наведені в розділі ІІ таблиці
пункту 11.1.
 4.2.2. Навчально-методична картка дисципліни Основні поняття виробництва нанотехнологій

Разом: 180 год., лекції – 30 год., практичні заняття – 30 год., індивідуальні заняття – 10 год., самостійна робота – 120 год., підсумковий
контроль – 1 година.

Модулі Змістовий модуль 1

Назва модуля Назва модуля 1. Основи конструювання об’єктів на атомно-молекулярному рівні.

Кількість балів за
12 балів
модуль

Лекції 1 2 3

Тема 1. Нанотехнології як ключовий Тема 2. Методи діагностики наноструктур та Тема 3. Методи конструювання матеріалів та
Теми лекцій напрямок розвитку технологій XXI
нанооб’єктів. об’єктів на нанорівні.
століття.

Тема 1. Основні терміни в області

Теми семінарських Тема 2. Охарактеризуйте основні хронологічні Тема 3. Специфіка методів діагностування
нанонауки та дайте їх коротку
занять характеристику.
етапи становлення нанотехнологій. нанооб’єктів.

Самостійна робота 2 бали 2 бали 2 бали

Модулі Змістовий модуль 2

Назва модуля Назва модуля 2. Наноматеріали. Галузі використання наноматеріалів та нанотехнологій.

Кількість балів за модуль 14 балів

 Лекції 4 5 6 7 8 9 10

Тема 6. Вуглецеві
Тема 8. Використання Тема 9.
Тема 4. наноматеріали як Тема 10.
нанотехнологій у Використання
Структура та приклад матеріалів Тема 7. Перспективи
Тема 5. машино- наноматеріалів та
Теми лекцій властивості
Нанопорошки.
з дійсно Об’ємні
будуванні. нанотехнологій
розвитку
наноструктурних нанорозмірними наноматеріали. нанотехнологій.
Інструментальні у різних галузях
матеріалів. ефектами та
наноматерали. промисловості.
властивостями.

Тема 5. Специфіка
фізичних та Тема 9. Назвіть
хімічних Тема 7. Тема 8. Назвіть найбільш важливі Тема 10.
Тема 4. Назвіть властивостей Тема 6. Назвіть Сутність найбільш характерні направлення, в яких Використання
основні критерії наноматеріалів основні методи механічних магнітні властивості використання нанотехнологій в
Теми семінарських занять поняття порівняно з отримання методів наноматеріалів та їх нанотехологій дає енергетиці,
наноматерілів. традиційними нанопорошків. виробництва практичне найбільший ефект будівництві,
аналогами. нанопорошків. застосування. для військовій галузі.
Наведіть машинобудування.
приклади.

Самостійна робота 2 бали 2 бали 2 бали 2 бали 2 бали 2 бали 2 бали

ІНДЗ 10 балів

Види поточного контролю Модульна контрольна робота (10 балів)

Підсумковий контроль Залік

 4.3. Форми організації занять

4.3.1. Теми семінарських занять

№ Назва теми Кількість

з/п годин
1 Основні терміни в області нанонауки та дайте їх коротку 2
характеристику.
2 Охарактеризуйте основні хронологічні етапи становлення 6
нанотехнологій.
3 Специфіка методів діагностування нанооб’єктів. 6
4 Назвіть основні критерії поняття наноматерілів. 2
5 Специфіка фізичних та хімічних властивостей наноматеріалів 2
порівняно з традиційними аналогами. Наведіть приклади.
6 Назвіть основні методи отримання нанопорошків. 4
7 Сутність механічних методів виробництва нанопорошків. 2
8 Назвіть найбільш характерні магнітні властивості наноматеріалів та їх 2
практичне застосування.
9 Назвіть найбільш важливі направлення, в яких використання 2
нанотехологій дає найбільший ефект для машинобудування.
10 Використання нанотехнологій в енергетиці, будівництві, військовій 4
галузі.
Разом 30

4.3.2. Індивідуальні завдання

1. Методика автоматизації процесу діагностування систем автомобіля.
2. Методи діагностування за параметрами супутніх процесів.
3. Методи ефективністі технічної діагностики автомобілів

4.3.3. Індивідуальна навчально-дослідна робота

(навчальний проект)
Індивідуальна навчально-дослідна робота (ІНДР) є видом
позааудиторної індивідуальної діяльності студента, результати якої
використовуються у процесі вивчення програмового матеріалу навчальної
дисципліни. Завершується виконання студентами ІНДР прилюдним захистом
навчального проекту.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) з курсу – це вид
науково-дослідної роботи студента, яка містить результати дослідницького
пошуку, відображає певний рівень його навчальної компетентності.
Мета ІНДЗ: самостійне вивчення частини програмового матеріалу,
систематизація, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань
із навчального курсу, удосконалення навичок самостійної навчально-
пізнавальної діяльності.
 Зміст ІНДЗ: завершена теоретична або практична робота у межах
навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь та
навичок, отриманих під час лекційних, семінарських, практичних та
лабораторних занять і охоплює декілька тем або весь зміст навчального
курсу.
Види ІНДЗ, вимоги до них та оцінювання:
 дослідження з тематики дисципліни у вигляді реферату (охоплює весь
зміст навчального курсу) – 10 балів.
Орієнтовна структура ІНДЗ – дослідження у вигляді реферату: вступ,
основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних
джерел.

Тематика ІНДЗ
1. Ознайомлення з нормативною базою Європейського Союзу щодо
перевезення небезпечних вантажів.
2. Маркування вантажів у залежності від виду транспортного засобу.
3. Пакування вантажів у відповідності до ISO/

Критерії оцінювання та шкалу оцінювання подано відповідно у таблицях

нижче.

Критерії оцінювання ІНДЗ

(дослідження у вигляді реферату)
Максимальна
кількість
№
Критерії оцінювання роботи балів за
з/п
кожним
критерієм
1. Обґрунтування актуальності, формулювання мети, завдань 2 бали
та визначення методів дослідження
2. Складання плану реферату 2 бали
3. Критичний аналіз суті та змісту першоджерел. Виклад 2 бали
фактів, ідей, результатів досліджень у логічній
послідовності. Аналіз сучасного стану дослідження
проблеми, розгляд тенденцій подальшого розвитку даного
питання
4. Доказовість висновків, обґрунтованість власної позиції, 2 бали
пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення
перспектив дослідження
5. Дотримання вимог щодо технічного оформлення 2 бали
структурних елементів роботи (титульний аркуш, план,
вступ, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є),
список використаних джерел, посилання
Разом 10 балів
 Оцінка за ІНДЗ у вигляді реферату: шкала оцінювання національна та ECTS

Оцінка за
Оцінка за 100-
національною Оцінка за шкалою ECTS
бальною системою
шкалою
24 – 30
та відмінно 5 A відмінно
більше
16 – 23 добре 4 BС добре
8 – 15 задовільно 3 DЕ задовільно
незадовільно з можливістю
0–7 незадовільно 2 FX
повторного виконання

4.3.4. Теми самостійної роботи студентів

№ Назва теми Кількість

з/п годин
1 Тема 1. Нанотехнології як ключовий напрямок розвитку технологій XXI
4
століття.
2 Тема 2. Методи діагностики наноструктур та нанооб’єктів. 20
3 Тема 3. Методи конструювання матеріалів та об’єктів на нанорівні. 20
4 Тема 4. Структура та властивості наноструктурних матеріалів. 4
5 Тема 5. Нанопорошки. 18
6 Тема 6. Вуглецеві наноматеріали як приклад матеріалів з дійсно
10
нанорозмірними ефектами та властивостями.
7 Тема 7. Об’ємні наноматеріали. 10
8 Тема 8. Використання нанотехнологій у машинобудуванні.
10
Інструментальні наноматерали.
9 Тема 9. Використання наноматеріалів та нанотехнологій у
10
різних галузях промисловості.
10 Тема 10. Перспективи розвитку нанотехнологій. 14
Разом 120
 КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Термін
Змістовий модуль та теми курсу Академічний контроль Бали виконання
(тижні)
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
Основи конструювання об’єктів на атомно-молекулярному рівні.
Тема 1. Нанотехнології як ключовий напрямок 2 2
розвитку технологій XXI століття.
Презентація, доповідь

Тема 2. Методи діагностики наноструктур та 2 2

нанооб’єктів.
Презентація, доповідь
Тема 3. Методи конструювання матеріалів та об’єктів 2 2
на нанорівні.
Презентація, доповідь
Всього: 44 год. Всього: 12 балів
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.
Наноматеріали. Галузі використання наноматеріалів та нанотехнологій.
Тема 4. Структура та властивості наноструктурних 2 2
матеріалів.
Презентація, доповідь
Тема 5. Нанопорошки. Презентація, доповідь 2 2
Тема 6. Вуглецеві наноматеріали як приклад Презентація, доповідь 2 2
матеріалів з дійсно нанорозмірними ефектами та
властивостями.
Тема 7. Об’ємні наноматеріали. Презентація, доповідь 2 2
Тема 8. Використання нанотехнологій у машино- Презентація, доповідь 2 2
будуванні. Інструментальні наноматерали.
Тема 9. Використання наноматеріалів та Презентація, доповідь 2 2
нанотехнологій у різних галузях
промисловості.
Тема 10. Перспективи розвитку нанотехнологій. Презентація, доповідь 2 2
Всього: 76 год. Всього: 14 балів

Разом: 120 год. Разом: 26 балів

 5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

5.1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

У перебігу навчання застосовуються пасивні, або традиційні, та активні

методи навчання.
До пасивних методів, які застосовуємо, відносяться розповідь, запис,
показ, приклад.
Активні методи навчання – це способи активізації учбово-пізнавальної
діяльності студентів, які спонукують їх до активної розумової й практичної
діяльності в процесі оволодіння матеріалом, коли активний не тільки
викладач, але активні й студенти.
Активні методи навчання припускають використання такої системи
методів, що спрямована головним чином, не на виклад викладачем готових
знань й їхнє відтворення, а на самостійне оволодіння студентами знань у
процесі активної пізнавальної діяльності.
Найбільш ефективними серед активних методів навчання є імітаційні
методи. Це форми проведення занять, у яких учбово-пізнавальна діяльність
побудована на імітації професійної діяльності. Імітаційні методи діляться на
ігрові й неігрові. До ігрового ставляться проведення ділових ігор, ігрового
проектування й т.п., а до неігрових - аналіз конкретних ситуацій, рішення
ситуаційних завдань й інших. Застосовуємо обидва види.

Активні методи навчання

неімітаційні імітаційні
ігрові неігрові
проблемна лекція, лекція вдвох, ділова гра; колективна
лекція із заздалегідь педагогічні ситуації; розумова
запланованими помилками, педагогічні завдання; діяльність;
лекція прес-конференція;  
евристична бесіда; ситуація ТРИЗ робота;
навчальна дискусія; інсценування різної
самостійна робота з діяльності
літературою;
семінари;
дискусії
5.2. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-
пізнавальної діяльності:

Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії;

створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості
(метод цікавих аналогій тощо).
Стажування з виконанням посадової ролі – форма й метод активного
навчання конкретного типу, при якому «моделлю» виступають сама
дійсність, а імітація зачіпає в основному виконання ролі (посади).
Імітаційний тренінг припускає відпрацьовування певних
спеціалізованих навичок й умінь по роботі з різними технічними засобами й
пристроями.
Ігрове проектування – практичне заняття, суть якого складається в
розробці інженерного, конструкторського, технологічного й іншого видів
проектів в ігрових умовах, що максимально відтворять реальність.
Дидактична гра – це модель, тобто заміщення реально існуючого
об'єкта, процесу, явища, здійснюване за допомогою різних засобів.

5.3. Інклюзивні методи навчання

1. Методи формування свідомості: бесіда, диспут, лекція, приклад,

пояснення, переконання.
2. Метод організації діяльності та формування суспільної поведінки
особистості: вправи, привчання, виховні ситуації, приклад.
3. Методи мотивації та стимулювання: вимога, громадська думка.
Вважаємо, що неприпустимо застосовувати в інклюзивному вихованні
методи емоційного стимулювання – змагання, заохочення, переконання.
4. Метод самовиховання: самопізнання, самооцінювання,
саморегуляція.
5. Методи соціально-психологічної допомоги: психологічне
консультування, аутотренінг, стимуляційні ігри.
6. Спеціальні методи: патронат, супровід, тренінг, медіація.
7. Спеціальні методи педагогічної корекції, які варто використовувати
для цілеспрямованого виправлення поведінки або інших порушень,
викликаних спільною причиною. До спеціальних методів корекційної роботи
належать: суб'єктивно-прагматичний метод, метод заміщення, метод
"вибуху", метод природних наслідків і трудовий метод.
 6. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Навчальна дисципліна оцінюється за модульно-рейтинговою системою.

Вона складається з 2-ох змістових модулів.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною
шкалою в кожному семестрі окремо.
За результатами поточного, модульного та семестрового контролів
виставляється підсумкова оцінка за 100-бальною шкалою, національною
шкалою та шкалою ECTS.
Модульний контроль: кількість балів, які необхідні для отримання
відповідної оцінки за кожен змістовий модуль упродовж семестру.
Семестровий (підсумковий) контроль: виставлення семестрової оцінки
студентам, які опрацювали теоретичні теми, практично засвоїли їх і мають
позитивні результати, набрали необхідну кількість балів.
Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-
бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»,
подано в таблиці нижче.
Кожний модуль включає бали за поточну роботу студента на
семінарських, практичних, лабораторних заняттях, виконання самостійної
роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.
Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в режимі
комп’ютерної діагностики або з використанням роздрукованих завдань.
Реферативні дослідження та есе, які виконує студент за визначеною
тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях.
Модульний контроль знань студентів здійснюється після завершення
вивчення навчального матеріалу модуля.
Засобами оцінювання та методами демонстрування результатів
навчання можуть бути:
- екзамени;
- комплексні іспити;
- стандартизовані тести;
- наскрізні проекти;
- командні проекти;
- аналітичні звіти, реферати, есе;
- розрахункові та розрахунково-графічні роботи;
- презентації результатів виконаних завдань та досліджень;
- студентські презентації та виступи на наукових заходах;
- розрахункові роботи;
- завдання на лабораторному обладнанні, тренажерах, реальних
об’єктах тощо;
- інші види індивідуальних та групових завдань.
 6.1. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка Критерії оцінювання

Ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі,
вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені
«відмінно» навчальною програмою; за знання основної та додаткової
літератури; за вияв креативності в розумінні і творчому
використанні набутих знань та умінь.
Ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із
дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння
«добре» основної та додаткової літератури, здатність до самостійного
поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні
незначні помилки.
Ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в
обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої
фахової діяльності, поверхову обізнаність із основною і
«задовільно»
додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою.
Можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але
студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
Виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення
основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що
зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення.
«незадовільно» Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який
неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності
після закінчення закладу вищої освіти без повторного навчання за
програмою відповідної дисципліни.
 6.2. Система оцінювання роботи студентів упродовж семестру

одиницюМаксимальна кількість балів за

Модуль 1

максимальна кількість балів

кількість одиниць
Вид діяльності студента / аспіранта

І. Обов’язкові
1.1. Відвідування лекцій 13 1 13
1.2. Робота на семінарському і практичному
занятті
13 1 13
1.3. Виконання завдань для самостійної
роботи
14 1 14
1.4. Виконання модульної роботи 10 1 10
1.5. Виконання індивідуальних завдань
(ІНДЗ)
10 1 10
Разом -
Максимальна кількість балів за обов’язкові види роботи: 60

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних

заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної
роботи залежить від дотримання таких вимог:
 своєчасність виконання навчальних завдань;
 повний обсяг їх виконання;
 якість виконання навчальних завдань;
 самостійність виконання;
 творчий підхід у виконанні завдань;
 ініціативність у навчальній діяльності.

6.3. Оцінка за теоретичний і практичний курс: шкала оцінювання

національна та ECTS

Оцінка за
Оцінка за 100-бальною
національною Оцінка за шкалою ECTS
системою
шкалою
54 – 60
та відмінно 5 A відмінно
більше
45 – 53 добре 4 BС добре
36 – 44 задовільно 3 DЕ задовільно
незадовільно з можливістю
21 – 35 2 FX
повторного складання
незадовільно незадовільно з обов’язковим
1 – 20 2 F повторним вивченням
дисципліни

6.4. Загальна оцінка з дисципліни: шкала оцінювання

національна та ECTS
Оцінка за
Оцінка за 100-бальною національною шкалою
Оцінка за шкалою ECTS
системою
залік
90 –
відмінно - A відмінно
100
82 – 89 добре - B добре (дуже добре)
зараховано
75 – 81 добре - C добре
64 – 74 задовільно - D задовільно
60 – 63 задовільно - Е задовільно (достатньо)
незадовільно з можливістю
35 – 59 незадовільно - FX
повторного складання
не
зараховано незадовільно з
1 – 34 незадовільно - F обов’язковим повторним
вивченням дисципліни

6.5. Розподіл балів, які отримують студенти

Сума Залік Разом

Поточне тестування та самостійна робота

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 не не не

більше більше більше
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10
4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 60 40 100

Т1, Т2 ... Т9 – теми змістових модулів.

 6.6. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
1. Які розміри включає наномасштаб. Фактори обмеження його діапазону.
2. Назвіть основні терміни в області нанонауки та дайте їх коротку
характеристику.
3. Що розуміють під поняттями «нанотехнологія» та «наноматеріали»?
4. Що розуміють під нановиробництвом?
5. Дайте визначення поняттям «наномеханіка», «нанотехніка».
6. Які основні характеристики індустрії наноситстем?
7. Охарактеризуйте основні хронологічні етапи становлення нанотехнологій.
8. У чому сутність міждисциплінарного характеру нанотехнологій?
9. Специфіка методів діагностування нанооб’єктів.
10. Які основні методи застосовують для вивчення наноматеріалів?
11. Сутність електронної мікроскопії та її види. Будова електронних
мікроскопів, їх основні характеристики.
12. Дайте загальну характеристику методів зондової мікроскопії.
13. Особливості будови та принципу роботи скануючого туннельного
мікроскопа.
14. Яку роль відіграє нантестування при вивченні властивостей
наноматеріалів?
15. Назвіть основні елементарні об’єкти та основні механізми
нанотехнологічного конструювання.
16. Опишіть основні групи кластерних матеріалів.
17. Які методи застосовують для отримання кластерів?
18. Вкажіть характерні риси структурного стану наноматеріалів, які
визначають їх «аномальні» властивості.
19. Назвіть основні критерії поняття наноматерілів.
20. Специфіка фізичних та хімічних властивостей наноматеріалів порівняно з
традиційними аналогами. Наведіть приклади.
21. Дайте характеристику механічних властивостей наноматеріалів.
22. Яка роль наноматеріалів у розширенні між міцності існуючих матеріалів?
23. Поясніть факт реалізації в наноматеріалах оптимального сполучення
властивостей міцності-пластичності.
24. Які структурні аспекти визначать властивості над пластичності
наноатеріалів?
25. Які принципи класифікації наноматеріалів існують?
26. Вкажіть групи наноматеріалів за геометричними ознаками. Наведіть
приклади.
27. Що розміють під нанопорошками?
28. Яку роль відіграють нанопорошки серед різних груп наноматеріалів?
29. Нанопорошки яких матеріалів отримані а досліджені у наш час?
30. Які особливості структури та властивостей нанопорошків порівняно з
порошками традиційних розмірів?
31. Назвіть основні методи отримання нанопорошків.
32. Сутність механічних методів виробництва нанопорошків.
33. Які хімічні методи виробництва нанопорошків.
34. На чому засновані фізичні методи виробництва нанопорошків?
35. В яких областях можливе використання нанопорошків різних матеріалів?
36. Назвіть алотропні модифікації вуглецю та які відносяться до
наноматеріалів.
37. Що представляє собою флерон? Які параметри молекули флерона?
38. Дайте характеристику основних методів вивчення флеронів.
39. Властивості флерона.
40. Що таке не вуглецеві фулерони? Їх особливості структури та
властивостей.
41. Опишіть метод отримання вуглецевих нанотрубок та їх порівняну
характеристику.
42. Галузі використання вуглецевих нанотрубок.
43. У чому особливості структури та властивостей графена?
44. Які наноматеріали називають об’ємними? Науковий та практичних
інтерес до об’ємних матеріалів.
45. Основні методи отримання об’ємних наноматеріалів, їх переваги та
недоліки.
46. У чому специфіка порошкової металургії при отриманні наноматеріалів
порівняно з традиційними технологіями?
47. Які методи порошкової металургії найбільш вигідні для отримання
наноматріалів та чому?
48. Які основні сегменти ринку продукції нанотехнологій у найблищему
майбутньому?
49. Які властивості наноматеріалів забезпечують можливість їх використання
в якості нового класу конструкційних матеріалів?
50. Що розуміють під нанокомпоитами, які види міцності у них можуть
застосовуватись?
51. Назвіть приклади практичного застосування інструментальних
аноматерілів.
52. В яких галузях найбільш доцільно використання наноструктурного
покриття?
53. Які вироби та їх застосування можуть бути виготовлені з нанокераміки?
54. Що представляють собою нанопористі матеріали та їх перспектива
використання?
55. Назвіть найбільш характерні магнітні властивості наноматеріалів та їх
практичне застосування.
56. У чому проявляється «інтелектуальність» наноматеріалів та де вона
викристовуєься?
57. Яка роль нанотехнологій у прогресі мікроелектроніки?
58. Назвіть основні направлення використання нанотехнологій в
біотехнології та медицині.
59. Назвіть найбільш важливі направлення, в яких використання
нанотехологій дає найбільший ефект для машинобудування.
60. Використання нанотехнологій в енергетиці, будівництві, військовій
галузі.

7. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Конспект лекцій з дисципліни.

2. Пакети тестових запитань для поточного і модульного контролю.
3. Комплексні контрольні завдання.
4. Плани практичних занять.

7.1. Навчально-методичні аудіо- і відеоматеріали,

у т.ч. для студентів з інвалідністю

Для інженерних спеціальностей

При проведенні лекцій використовуються:
- роздаткові матеріали;
При проведенні практичних робіт або семінарських занять:
- методичні розробки.

Для інклюзивного навчання:

- методики диференційованого підходу до процесу навчання й

оцінювання знань, умінь і здібностей студентів з інвалідністю;
- наявність аудіовізуальних засобів навчання, спеціальної навчально-
методичної літератури в електронному, друкованому, аудіовізуальному
форматах для осіб з інвалідністю;
- дидактичні матеріали та засоби навчання осіб з інвалідністю для
дистанційної та відкритої форм навчання.

7.2. Глосарій
(термінологічний словник)
Нано - десяткова приставка (у перекладі з грецького nanos - "карлик"), що
означає одну мільярдну частину якої-небудь величини.
Наномасштаб має на увазі порядок розмірів між 1 і 100 нанометрами (1 нм
= 10-9 м = 10-6 мм = 10-3 мкм).
Нанотехнології - міждисциплінарна область науки, в якій вивчаються
закономірності фізико-хімічних процесів в просторових областях
нанометрових розмірів з метою управління окремими атомами, молекулами,
молекулярними системами при створенні нові молекул, наноструктур,
наноустройств і матеріалів зі спеціальними фізичними, хімічними і
біологічними властивостями.
Нанотехнології - це також сукупність методів і прийомів, що забезпечують
можливість контрольованим чином створювати і модіфіцарювати об'єкти, що
включають компоненти з розмірами менше 100 нм, що мають принципово
нові властивості і дозволяють здійснювати їх інтеграцію в повноцінно
функціонуючі системи більшого масштабу.
Наноматеріали - це матеріали, що містять структурні елементи (кристалітів,
волокна, шари, пори), геометричні розміри яких хоча б в одному напрямку не
перевищують нанотехнологічної кордону - 100 нм (від 1 до 100 нм), що
володіють якісно іншими в порівнянні з традиційними матеріалами
фізичними , хімічними, механічними і біологічними властивостями,
функціональними та експлуатаційними характеристиками.
Нанокристалічні (наноструктурні, наноструктуровані, нанофазних)
матеріали - матеріали, у яких розмір окремих кристалітів або фаз, що
складають структурну основу, не перевищує 100 нм хоча б в одному вимірі.
Об'ємні (масивні, компактні) наноматеріали - наноматеріали, що
складаються з великого числа нанорозмірних елементів (кристалітів), тобто
полікристалічні матеріали з розміром зерна 1 ... 100 нм.
Консолідовані наноматеріали - компактні наноматеріали, плівки та
покриття з металів, сплавів і з'єднань, що отримуються методами порошкової
технології, інтенсивної пластичної деформації, контрольованої кристалізації
з аморфного стану і різноманітними прийомами нанесення плівок і
покриттів.
Нанокластери (атомні кластери, наночастинки, атомні частки) -
низькорозмірні структури, що мають характеристичні розміри менше 100 нм
(1 ... 100 нм), що складаються з десятків, сотень або тисяч атомів.
Фулерени - особливий вид нанокластерних структур; стабільні замкнуті
сферичні і сфероїдальні багатоатомні молекули, поверхня яких утворена
правильними многогранниками з атомів вуглецю (або іншого елемента), що
проявляють істинно нанорозмірні ефекти.
Нанотрубки - ниткоподібні наночастинки з атомів вуглецю або інших
елементів діаметром не більше 100 нм, що містять протяжну внутрішню
порожнину.
Нановолокна - ниткоподібні частинки діаметром не більше 100 нм, що не
мають внутрішньої порожнини.
Квантові точки, дроту, ями - штучно створені кластерні наноструктури з
розмірним квантуванням руху носіїв заряду в трьох, двох і одному напрямках
відповідно.
Нанопорошки (ультрадисперсні порошки) - порошки з раз мером частинок
менше 100 нм.
Наноструктурні (нанопокриття) покриття - покриття нанометровій
товщини (нанослойние покриття); покриття з нанометровим розміром
кристалітів (нанокристалічні покриття).
Нанокомпозити - композиційні матеріали з металевою, полімерною,
керамічної матрицею і наповнювачем у вигляді наночастинок, нановолокон,
наношарів, а також композиційні матеріали зі складним використанням
нанокомпонентів.
Нанонаука - система знань, заснована на описі, поясненні і прогнозуванні
властивостей матеріальних об'єктів з нанометровими характеристичними
розмірами або систем більш високого метричного рівня, упорядкованих або
самовпорядкування на основі нанорозмірних елементів.
Нановиробництво - виробництво або підготовка наноструктур.
Наносистема - матеріальний об'єкт у вигляді впорядкованих або
самовпорядкування, пов'язаних між собою елементів з нанометровими
розмірами, кооперація яких забезпечує виникнення у об'єкта якісно нових
властивостей, породжуваних проявом наномасштабних факторів.
Індустрія наносистем - інтегрований комплекс, що включає наступні
елементи: обладнання, матеріали, програмні засоби, систему знань,
технологічну, метрологічну, інформаційну, організаційно-економічну
культуру і кадровий потенціал, забезпечуючи виробництво наукоємної
продукції, заснованої на використанні нових нетрадиційних властивостей
матеріалів і систем при переході до наномасштабів, індустрія наносистем
може бути віднесена до високотехнологічних напрямків з високою доданою
вартістю, які спираються в значній мірі на інвестиції в «людський капітал».
Нанооб'єкт - фізичний об'єкт досліджень (і розробок), розміри якого
прийнято вимірювати в нанометрах.

7.3 Рекомендована література

Основна
1. А.П. Шпак, В.Л. Карбовский. Физика неупорядоченных систем. К.:
Академперіодика, 2010. - 137 с.
2. Андриевский Р. А. Информационные потоки в области
нанотехнологий. / Р. А. Андриевский. // Российские нанотехнологии. –
2007. – т.2. − №11−12. −С. 6–10.
3. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті
Болонського процесу. [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу:
http://library.uipa.kharkov.ua/library/Documents/BolonProz/3/3_11.htm
4. Бессалова Т. В. Образование в сфере нанотехнологий. / Т. В. Бессалова,
В. И. Оноприенко. // Наука та наукознавство. – 2015. – №2. – С. 113–
126.
5. В.П. Свідерський та ін. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. – 280 с.
6. Грабченко А.И. Введение в нанотехнологии: текст лекций / А.И.
Грабченко, Л.И. Пупань, Л.Л. Товажнянский. – Х.: НТУ «ХПИ», 2012.
http://web.kpi.kharkov.ua/repository
7. Грабченко А.И. Интегрированные генеративные технологии: учеб
пособие для студ. выс. учеб. заведений, кот. обуч. по специальности
«Технология машиностроения» / А.И. Грабченко, Ю.Н. Внуков, В.Л.
Доброскок и др.; под ред. А.И. Грабченко. – Харьков: НТУ «ХПИ»,
2011. – 396 с. http://web.kpi.kharkov.ua/repository
8. Грабченко А.И., Пупань Л.И. Технологии и техника наноуровня: учеб.-
метод. пособие для студентов специальности «Прикладная механика»
дневной, заочной и дистанционной форм обучения. – Х.: НТУ «ХПИ»,
2017. – 81 с. http://web.kpi.kharkov.ua/repository
9. Займан Дж. Модели беспорядка. М.: “Мир”, 1982.- 591 с.
10.Зайцева О. П. Пропедевтика нанотехнологий в школе с использованием
метода проектов. / О. П. Зайцева, Л. В. Моисеева. // Педагогическое
образование в России. – 2012. – №1. – С. 1–4.
11.Закон України "Про вищу освіту". [Електронний ресурс] – Режим
доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
12.Книга знаний: Беседы с выдающими мислителями нашого времени./
Перев. с франц. Г. Наумовой. – М.: Прогресс-Традиция, 2010. – 504 с.
13.Комкина Т. А. Подготовка кадров в области нанотехнологий в системе
образования наиболее развитых стран. [Електронний ресурс] / Т. А.
Комкина – Режим доступу до ресурсу: http://www.mce.biophys.msu.ru/
/archive/doc57322/pdf.
14.Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські
перспективи. / за заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.
15.М.Г.Находкін, Ф.Ф.Сизов. Елементи функціональної електроніки. К.:
ВПФ УкрІНТЕІ, 2002. – 324 с.
16.Назаров О.М., Нищенко М.М. Наноструктури і нанотехнології. – Київ:
НАУ. – 2012. – 248 с.
17.Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний та соціальний
аспекти. / Б. Патон, В. Москаленко, І. Чекман, Б. Мовчан. // Вісник
НАН України. – 2009. – №6. – С. 18–26.
18.Нанотехнологія та її інноваційний розвиток : моногр. / В.С.
Пономаренко, Ю.Ф. Назаров, общ. ред. Л.Н. Патрикеева. – М.:
БИНОМ. Лаборатория знаний, 2008. – 431 с.
19.Погосов В. В., Куницький Ю. А., Бабіч А. В., Коротун А. В.,
Шпак А. П.. Нанофізика і нанотехнології. Запоріжжя: ЗНТУ, 2011. -
381 с.
20.Пул Ч. Нанотехнологии / Ч. Пул, Ф. Оуэнс: пер. с англ. – М.:
Техносфера, 2009. – 336 с.
21.Репецький С. П. Теорія твердого тіла. Невпорядковані середовища. К.:
Наукова думка., 2008. – 308 с.
22.Старостин В.В. Материалы и методы нанотехнологии: учеб. пособ. /
В.В. Старостин; под
23.Фостер Л. Нанотехнологии. Наука, инновации и возможности / Л.
Фостер: пер. с англ. – М.: Техносфера, 2009. – 352 с.
24.Шпак А.П., Куницкий Ю.А., Карбовский В.Л.. Кластерные и
наноструктурные материалы. К.: Академпериодика, 2011. - 587 с.
Додаткова
1. Федорченко А.М. Квантова механіка К.:Наукова думка,1987.- 228 с.
2. Вайнштейн Б.К., Фридкин В.М., Инденбом В.Л. Современная
кристаллография. Структура кристаллов. М.: Наука,1979. - 360с.
3. Ж.И.Алферов. Двойные гетероструктуры: концепция и применение в
физике, электронике и технологии. Нобелевские лекции по физике –
2000. Успехи физических наук. Т.172, №9, с.1068-1086, 2002.
4. М.Шур. Современные приборы на основе арсенида галия. М.: «Мир»,
1991.
5. Грабченко А.И., Каптай Дж., Симонова А.А., Тарасюк А.П.,
Драгобецкий В.В., Верезуб Н.В. Резание металлов с объемной нано- и
субмикрокристаллической структурой: Монография. – Х.: Изд-во
«Точка», 2012. – 218 с.
6. Узунян М.Д., Стрельчук Р.М. Шлифование наноструктурных твердых
сплавов : Учеб. пособие. – Х.: Изд-во «Підручник НТУ «ХПІ», 2015. –
182 с.

7.4. Інформаційні ресурси

(нормативна база, джерела Інтернет, адреси бібліотек тощо)
1. http://nanotechweb.org/cws/home
2. http://www.nanometer
3. http:/nano-planet.org
 8. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Наявне матеріально- Необхідне

Форми занять технічне матеріально-технічне
забезпечення забезпечення
Лекція власний приміщення з
доступом до Інтернету
Семінарських власний приміщення з
заняття доступом до Інтернету

Потрібно вказати особливе матеріально-технічне забезпечення дисципліни, яке потрібне для проведення
занять (ТЗН, спеціальний кабінет і т.п.)