TTP 3-4 - 2017-2018-2018.05.14

ЗАТВЕРДЖЕНО
Вченою радою ЗУІ

Протокол № „5” від „28” серпня 2017 р.
Ф-ДК-4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

UKRAJNA OKTATÁSI ÉS TUDOMÁNYOS MINISZTÉRIUMA
Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ

II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola
Кафедра Математика та інформатика________________________
_____________Matematika és informatika__________________ Tanszék
“ЗАТВЕРДЖУЮ / JÓVÁHAGYOM”
Проректор з навчальної роботи
Oktatási rektorhelyettes
________________________________
“______” ______________ 20___
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

TANTÁRGYI PROGRAM
ППП3 Методика навчання математики / Matematika oktatásának módszertan

_____________________________________________________________
(назва навчальної дисципліни / a tantárgy neve)
напрям підготовки/спеціальність / szak ___014 Середня освіта Математика/

014 középiskolai oktatás Matematika
спеціалізація / szakosodás ________________________________________________________
Розробники програми / A program kidolgozói _Роман Еріка Йожефівна, викладач

Поллоі Дезидер Федорович, викладач
Затверджено на засіданні кафедри Математика та інформатика___

Протокол №1 від „28” серпня 2017 року
Jóváhagyva a Matematika és informatika Tanszék ülésén
2017. augusztus 28.-án, jegyzőkönyv száma: 1
Завідувач кафедри / Tanszékvezető ____________________ __Бовді А.А. / dr. Bódi Béla_______

2
1. Опис навчальної дисципліни / A tantárgy leírása
Характеристика навчальної
Галузь знань, напрям дисципліни
Найменування підготовки, освітньо- A tárgy jellemzői
показників кваліфікаційний рівень денна форма заочна форма
A jellemzők megnevezése Szakirány, szak, képzettségi навчання навчання
szint nappali levelező
tagozat tagozat
Галузь знань
Képzési ág
0402 – Фізико-математичні Нормативна
науки (за вибором)
Кількість кредитів – 7
(шифр і назва / kód, név) Normatív
Kreditértéke
Напрям підготовки (választható)
Szakirány
6.040201–Математика
(шифр і назва / kód, név)
Модулів – 4
Рік підготовки / Képzési évek:
Modulok száma
Змістових модулів – 7
3-й / 3 -ik 4-й / 4 -ik
Tartalmi modulok
Спеціальність
Індивідуальне науково-
(професійне
дослідне завдання /
спрямування): Семестр/Félév
Egyéni tudományos-kutatói
Szak (szakosodás)
feladat: Залікове завдання
(назва / megnevezve)
Загальна кількість годин: IІ-й / ІІ -ik I-й / І -ik
Összóraszám: 210 Лекції / Előadások
16 год./óra 18 год./óra
Практичні, семінарські/
Gyakorlati, szemináriumi
Тижневих годин для
30 год./óra 18 год./óra
денної форми навчання:
3 – аудиторних: Лабораторні/Laboratóriumi
Освітньо-кваліфікаційний год./óra год./óra
2 – самостійної роботи
рівень: Самостійна робота/Önálló
студента.
бакалавр munka
Képzési szint: 74 год./óra 54 год./óra
A nappali tagozatos
hallgató heti óraszáma: Індивідуальні завдання:
– kontaktóra: Egyéni feladat:
– önálló munka:
Вид контролю:
Az ellenőrzés formája:
екзамен/
3
2. Мета та завдання навчальної дисципліни / A tantárgy célja és feladata
Мета / Cél: Мета курсу – Метою даної дисципліни є підготовка професійно

компетентних учителів математики, здатних до активної творчої педагогічної
діяльності в середніх навчальних закладах.
Завдання / Feladatok:
абезпечити усвідомлення студентами:
- основ методики навчання математики як педагогічної прикладної
науки;
- змісту й дидактичних особливостей шкільних програм і підручників з
математики для основної та профільної школи;
- методичних можливостей комп’ютерної підтримки навчання
математики;
 формувати і розвивати:
- професійні та особистісні якості майбутнього вчителя математики,
здатного до творчої діяльності в умовах стрімкого зростання темпів
інформатизації життя;
- здібність творчо застосовувати набуті знання для розв’язання
конкретних дидактичних завдань;
- усвідомлення необхідності постійного самовдосконалення та
самоосвіти.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен / A tantárgy

teljesítése által a hallgatónak
знати / tudnia kell:

 нормативно-правову базу організації навчального процесу з математики;
 цілі навчання математики в середніх загальноосвітніх навчальних
закладах;
 структуру шкільного курсу математики основної і профільної школи;
 зміст курсу математики основної і профільної школи;
 сучасні методи навчання математики та обґрунтовувати доцільність їх
вибору для розв’язання конкретних педагогічних задач;
 сучасні засоби навчання математики та їхні дидактичні можливості;
 форми організації навчального процесу з математики та їх дидактичні
можливості;
 сучасні вимоги до контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів з
математики;
 особливості навчання математики в основній і профільній школі;
 відмінності між тематичним, календарним планами уроку та
технологічною картою уроку;
 критерії структурування уроку в контексті сучасних вимог до
математичної освіти.
4
вміти / képesnek kell lennie:

 застосовувати набуті знання для розв’язання практичних завдань;
 робити методичний аналіз тем шкільного курсу математики;
 розкривати можливості змісту конкретного матеріалу для розв’язання
дидактичних завдань;
 розробляти технологічну карту уроку та тематичний і поурочний план;
 обирати доцільні форми узагальнення навчального матеріалу, розробляти
завдання для всіх видів контролю;
Курс „Методика навчання математики” є інтегрованою дисципліною

прикладного характеру, яка поєднує в собі знання педагогіки, психології,
математики, філософії, методології.
У результаті засвоєння дисципліни «Методика викладання математики»
студент має набути загальних компетентностей:
ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу на відповідних

рівнях.
ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК3. Знання та розуміння предметної області та професійної діяльності.
Фахових компетентностей:
ФК1. Здатність проводити аналіз об’єкта проектування та предметної області.
ФК13. Обізнаність у стратегіях викладання та учіння.
Навчальна дисципліна сприятиме досягненню таких програмних

результатів навчання:
ПРН1. Знання математичних та математико-статистичних методів для аналізу,
оцінювання та оптимізації інформаційних систем будь-якої складності.
ПРН9. Уміння системно мислити та застосовувати творчі здібності до
формування принципово нових ідей; формувати, аналізувати і приймати
рішення про найбільш перспективні проектні рішення.
ПРН20. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно
приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог
професійної етики.
5
3. Програма та структура навчальної дисципліни / A tantárgy programja és

felépítése
Назви Кількість годин / Óraszám

змістових денна форма / nappali заочна форма / levelező
модулів і тем Усього у тому числі/ebből Усього у тому числі/ebből
A tartalmi összese л/ п/ лаб/ інд/ с.р./ összese л/ п/ лаб/ інд/ с.
modulok címe és n ea gy lab egy ö.m. n ea gy lab egy р./
témája ö.
m.
1 2 3 4 5 6 7 8 3 4 5 6 7
Модуль 1 / 1. Modul
Змістовий модуль 1. (Загальні питання теорії і методики навчання математики )
Тема 1. 2 2
Методика
навчання
математики у
контексті
сучасної
математичної
освіти.
Тема 2. 4 2 2
Шкільний курс
математики,
його цілі,
завдання, зміст
Тема 3. Методи 4 2 2
навчання
математики.
Тема 4. Засоби 4 2 2
навчання
Форми
організації
навчального
процесу з
математики
Разом за 14 4 6 4
змістовим
модулем 1
Összesen az 1.
tartalmi modulban
Змістовий модуль 2. (Технології організації навчальної діяльності учнів у процесі навчання
математики)
Тема 1. 4 2 2
Теоретичні
основи
технології
навчання
Тема 2. 4 2 2
Технології
навчальної
діяльності учнів
у процесі
навчання
Формування
математичних
6
понять
Тема 3. 6 2 2 2
Технології
у процесі
навчання
Доведення
теорем
Разом за 14 4 4 6
змістовим
модулем 2
Összesen az 2.
tartalmi modulban
Усього годин / 28 8 10 10
Összesen
Змістовий модуль 3. (Методика навчання алгебри в основній школі 5.-7. кл.)
Тема 1. 4 2 2
Технологія
у процесі
навчання
Задачі у
навчанні
Тема 2. 6 2 4
Перевірка
досягнення
учнями цілей
навчання
Тема 3. 14 2 2 10
Методика
навчання
математики в 5-
6 класах
Тема 4. 6 2 4
Методика
навчання
алгебри в
основній школі.
Розвиток
поняття числа,
наближені
обчислення.
Тема 5. 9 2 7
Методика
навчання
алгебри в
Вирази та їх
перетворення.
Рівняння і
нерівності
Тема 6. 11 2 2 7
Методика
7
навчання
алгебри в
Методика
вивчення
функції.
Разом за 50 6 10 34
змістовим
модулем 1
Összesen az 1.
tartalmi
modulban
Összesen
Змістовий модуль 4 (Методика навчання алгебри в основній школі 8-9. кл.)
Тема 1. 7 2 5
Методика
навчання
алгебри в
Вирази та їх
Рівняння і
нерівності.
Тема 2. 11 2 2 7
Методика
навчання
алгебри в
Методика
вивчення
квадратичної
функції.
Тема 3. 10 2 8
Рівняння та
нерівності
Тема 4. 4 2 2
Особливості
функціональної
змістової лінії в
основній школі
Тема 5. 10 2 8
Числові
послідовності.
Разом за 42 2 10 30
змістовим
модулем 2
Összesen az 2.
tartalmi modulban
Összesen
Змістовий модуль 5. (Методика навчання геометрії в основній школі 7.кл.)
Тема 1. 4 2 2
Методика
навчання
геометрії в
Перші уроки
геометрії
8
Тема 2. 6 2 2 2
Методика
навчання
Геометричні
побудови та
Тема 3. 6 2 4
Взаємне
розміщення
двох прямих
Тема 4. 10 2 2 6
Методика
вивчення
трикутника.
Összesen
Змістовий модуль 6. (Методика навчання геометрії в основній школі 8.кл.)
Тема 1. 10 2 2 6
Методика
навчання
основній школі
. Розв'язування
трикутників
Тема 2. 6 2 2 2
Методика
навчання
Подібність
трикутників
Тема 3. 6 2 4
Методика
навчання
Многокутники.
Тема 4. 10 2 2 6
Методика
навчання
Площа
многокутники
Разом за 32 8 6 18
змістовим
модулем 1
Összesen az 1.
tartalmi modulban
Змістовий модуль 7 (Методика навчання геометрії в основній школі 9.кл.)

Тема 1. 10 2 2 6
Методика
вивчення
9
геометричних
перетворень.
Тема 2. 12 2 2 8
Методика
навчання
Декартові
координати і
вектори
Тема3. 10 2 8
Декартові
координати на
площині:
методичні
особливості
навчання.
Методичні
підходи до
вивчення
векторів на
площині.
Разом за 32 4 6 22
змістовим
модулем 2
Összesen az 2.
tartalmi modulban
Összesen
10
4. Теми семінарських занять/ A szemináriumi foglalkozások témája
№ Назва теми Кількість

з/п годин
3-й рік навчання. Семестр 2.
1. Методика навчання математики у контексті сучасної 2
математичної освіти.
2. Методи навчання математики. 2
3. Технології організації навчальної діяльності учнів у 2
процесі навчання математики. Формування
математичних понять.
4. Технології організації навчальної діяльності учнів у 2
процесі навчання математики. Доведення теорем.
5. Перевірка досягнення учнями цілей навчання 2
6. Методика навчання математики в 5-6 класах. 2
7. Методика навчання алгебри в основній школі. Методика 2
вивчення функції.
8. Методика навчання алгебри в основній школі. Методика 2
вивчення квадратичної функції.
Разом / Összesen 16
1. Методика навчання геометрії в основній школі. Перші 2
уроки геометрії
2. Методика навчання геометрії в основній школі. 2
Геометричні побудови та перетворення.
3. Методика вивчення трикутника. 2
4. Методика навчання геометрії в основній школі . 2
Розв'язування трикутників
Подібність трикутників
Многокутники.
7. Методика навчання геометрії в основній школі. Площа 2
8. Методика вивчення геометричних перетворень. 2
Декартові координати і вектори
11
5. Теми практичних занять / A gyakorlati foglalkozások címe

з/п годин
1. Розвиток когнітивної сфери учнів у процесі навчання 2
2. Методи навчання математики. 2
3. Методи та організаційні форми навчання математики. 2
Сучасні засоби навчання математики.
4. Сучасні технології навчання математики. 2
5. Методика навчання доведенню теорем. 2
6. Задачі у навчанні математики. 2
Основні змістові лінії курсу математики основної школи
8. Розвиток поняття числа. Наближені обчислення. 2
9. Вирази та їх перетворення. Рівняння та нерівності. 2
10. Особливості функціональної змістової лінії в основній 2
школі.
11. Рівняння та нерівності. 2
12. Методика вивчення квадратичної функції. 2
13. Розв'язання систем рівнянь та нерівності 2
14. Числові послідовності 2
15. Методика використання знаково-символьної наочності у 2
навчанні алгебри в основній школі.

1. Геометричні побудови 2
2. Взаємне розміщення двох прямих 2
3. Методика вивчення трикутника. 2
4. Методика навчання геометрії в основній школі . 2
Розв'язування трикутників
Подібність трикутників
6. Методика навчання геометрії в основній школі. Площа 2
Декартові координати і вектори
9. Декартові координати на площині: методичні 2
особливості навчання.
Методичні підходи до вивчення векторів на площині.
12
6. Самостійна робота/ Önálló munka

з/п годин
1. Розвиток когнітивної сфери учнів у процесі навчання 2
2. Методи та організаційні форми навчання математики. 2
Сучасні засоби навчання математики.
3. Теоретичні основи технології навчання математики. 2
4. Формування математичних понять 2
5. Доведення теорем 2
6. Задачі у навчанні математики. Основні змістові лінії 2
курсу математики основної школи.
7. Перевірка досягнення учнями цілей навчання 4
8. Методика навчання математики в 5-6 класах. Числові 2
проміжки
9. Методика навчання математики в 5-6 класах. Звичайні 2
дроби
Десятковий дріб
Подільність чисел
Відношення і пропорції
13. Розвиток поняття числа. Наближені обчислення. 4
14. Вирази та їх перетворення. 3
15. Рівняння та нерівності 4
16. Методика вивчення функції. Лінійна функція 2
17. k 3
Методика вивчення функції. Функція y= x
18. Методика вивчення функції. Функція y=x 2 2
19. Рівняння та нерівності. Розв’язування рівняння 2
графічний спосіб
20. Рівняння та нерівності. Розв’язування рівняння за 3
властивостіями рівностей
21. Методика вивчення функції. Перетворення квадратичної 4
функції
22. Методика вивчення функції. Дослідження графіка 3

функції
23. Розв'язання систем рівнянь 4

13
24. Розв'язання систем нерівності 4

25. Особливості функціональної змістової лінії в основній 2
школі
26. Числові послідовності. Арифметична прогресія 4
27. Числові послідовності. Геометрична прогресія 3
28. Числові послідовності. Нескінченно спадна геометрична 3
прогресія

1. Дидактичні особливості перших уроків з геометрії в 2
2. Геометричні побудови та перетворення. 2
3. Взаємне розміщення двох прямих. Паралелні прямі 2
4. Взаємне розміщення двох прямих. Перпендикулярні 2
прямі
5. Методика вивчення трикутника. Вид трикутників 3
6. Методика вивчення трикутника. Рівність трикутників 3
7. Розв'язування трикутників. Нерівності трикутника 2
8. Розв'язування трикутників 4
9. Подібність трикутників 2
10. Многокутники. Властивоті многокутники. 2
11. Многокутники. Опуклі і неопуклі многокутники 2
12. Площа многокутники 6
13. Методика вивчення геометричних перетворень. Рух 3
Перетворення подібності
15. Декартові координати і вектори 4
16. Декартові координати і вектори. Застосування методу 4
координат
17. Декартові координати на площині: методичні 4
особливості навчання.
18. Методичні підходи до вивчення векторів на площині. 4
14
8. Методи навчання / A tanulás módszerei
Комплексне використання різноманітних методів організації і здійснення

навчально-пізнавальної діяльності студентів та методів стимулювання і мотивації
їх навчання, що сприяють розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя
початкових класів з урахуванням індивідуальних особливостей учасників
навчального процесу.
З метою формування професійних компетенцій широко впроваджуються
інноваційні методи навчання, що забезпечують комплексне оновлення
традиційного педагогічного процесу. Це, наприклад, комп’ютерна підтримка
навчального процесу, впровадження інтерактивних методів навчання (робота в
малих групах, мозковий штурм, ситуативне моделювання, опрацювання
дискусійних питань, кейс-метод тощо).
9. Методи контролю / Az ellenőrzés formái
Поточний контроль – проведення контрольних робіт, перевірка виконання

домашніх завдань, проведення колоквіуму.
Підсумковий контроль – екзамен.
10. Розподіл балів, які отримують студенти

A hallgatók által megszerezhető pontszámok
Приклад для екзамену / Példa a vizsgához

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест
Сума
Folyamatos tesztelés és önálló munka (екзамен)
Змістовий модуль Змістовий модуль
Змістовий модуль
1 2.
3
1. tartalmi modul 2. Tartalmi modul 50 100
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10 Т11 Т12
4 4 4 4 4 5 4 4 4 5 4 4
Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів / a tartalmi modulok témái.
15
16
11. Шкала оцінювання: національна та ECTS / Osztályozási skála: nemzeti

és ECTS
Оцінка за національною шкалою / Osztályzat a nemzeti
Сума балів за всі skála szerint
Оцінка
види навчальної
ECTS / для екзамену, курсового
діяльності /
ECTS проекту (роботи), практики / для заліку / beszámoló
Tanulmányi
osztályzat vizsga, évfolyammunka és esetén
összpontszám
gyakorlat esetén
90 – 100 А відмінно / jeles
82-89 В
добре / jó
75-81 С зараховано / megfelelt
64-74 D
задовільно / elégséges
60-63 Е
не зараховано з
незадовільно з можливістю можливістю
повторного складання / повторного складання /
35-59 FX
elégtelen a pótvizsga nem felelt meg, a
lehetőségével pótbeszámoló
lehetőségével
не зараховано з
незадовільно з обов’язковим обов’язковим
повторним вивченням повторним вивченням
0-34 F дисципліни / elégtelen, a дисципліни / nem felelt
tárgy újrafelvételének meg, a tárgy
kötelezettségével újrafelvételének
kötelezettségével
12. Методичне забезпечення / Módszertani ellátottság

- комплекти контрольних завдань
- комплекти індивідуальних залікових завдань
- комплекти завдань для колоквіуму
- перелік питань до колоквіуму
- екзаменаційні білети
- перелік питань до екзамену
- конспект лекцій
17
12. Рекомендована література / Ajánlott szakirodalom

Базова / Alapművek
1. Dr. Czeglédy István; Dr. Orosz Gyuláné; Dr. Szalontai Tibor; Szilák Aladárné:
Matematika tantárgypedagógia I., főiskolai jegyzet, Calibra Kiadó, Budapest
1994
2. Dr. Czeglédy István; Dr. Orosz Gyuláné; Dr. Szalontai Tibor; Szilák Aladárné:
Matematika tantárgypedagógia II., főiskolai jegyzet, Bessenyei György Kiadó,
Nyíregyháza, 2000
3. szerk. dr. Vörös György Szemelvénygyűjtemény a matematika tanitásához- Bp. :
Tankönyvkiadó, 1985
4. Nagy Barnabás Az axonometria felfedezése: térgeometria gyerekeknek- Bp. :
5. Filep LászlóA matematika fejlődése - Nyiregyháza : Bessenyei György Kvk.,
1994
6. Császár István, Ferencz János, Lévainé Kovács Róza, Tóth Jánosné Matematika-
tanulás önállóan, könnyen: Kompenzáló feladatgyűjtemény 5. osztályosok
számára: Megoldási útmutató - Szolnok : Jász-Nagykun-Szolnok Megyei
Pedagógiai Intézet, 2000
7. Bogdán Zoltán Matematika feladatok, ötletek, megoldások-
Középiskolásoknak, egyetemistáknak - Bp. : Nemzeti Tankönyvkiadó, 1995
Neményi Eszter Matematikai füveskönyv a differenciálásról (Differenciálás a
matematikatanításban) - OKKER 2001
8. Gerőcs László Készüljünk az írásbeli érettségi vizsgára matematikából :
Középszint : feladatgyűjtemény megoldásokkal- Bp. : Nemzeti Tankönyvkiadó,
2011
9. Ács Pál, Szerencsi Sándor, Papp Olga A matematika tanítása II. -Bp. : Nemzeti
Ács Pál, dr. Iker János, Szerencsi Sándor, dr. Vörös György A matematika
tanitása - Bp. : Nemzeti Tankönyvkiadó, 1993
10.Kusnir I.A. Metodi rozvjázánnyá zádács z geometriji. Knyizská dlyá vcsiteljá -
Kijev : Abrisz, 1994
11.dr. Gerőcs László Matematika. Válogatás - Bp. : Nemzeti Tankönyvkiadó, 2000
12.KUSNIR I. A. Trikutnyik i tetraédr u zádácsáh - Kijev. 1991
13.Ivlev B. M., Szaakjan Sz. M., Svarcburd Sz. I. - Didakticseszkie materiali po
algebre i nacsalam analiza dlja 10 klassza- Moszkva. 1990
14.[összeállította: Császár István, Ferenc János, Lévainé Kovács Róza, Tóth János]
Matematika - tanulás önállóan, könnyen -Szolnok. 2000
18
Допоміжна / Kiegészítő olvasmányok
1. G. M. Voznyak, G. M. Litvinenko, M. P. Malanyuk Matematika 5, Lviv SZVIT

KIADÓ, 2001
2. G. M. Voznyak, G. M. Litvinenko, M. P. Malanyuk Matematika 6, Lviv SZVIT
KIADÓ, 2001
3. H. P. Bevz, V.H. Bevz: Algebra 7, Lviv SZVIT KIADÓ, 2007
4. A. H. Merzljak, V. B. Polonszkij, M. Sz. Jakir Algebra 8, Львів Оріяна-Новаб
2008
5. H. P. Bevz, V.H. Bevz: Algebra 9, Lviv SZVIT KIADÓ, 2009
6. H. P. Bevz, V.H. Bevz, N. H. Vladimirova: Mértan 7, Lviv, SZVIT KIADÓ,
2007
7. M.I. Burda, N.A. Taraszenkova Mértan 8 Lviv, SZVIT KIADÓ, 2008
8. M.I. Burda, N.A. Taraszenkova Mértan 9 Csernyivci Bukrek KIADÓ, 2009
9. Pólya György: A gondolkodás iskolája.– Gondolat Kiadó, Budapest 1969., 269
old.
10.М. І. Сканаві Збірник задач з математики – 2011. –Київ Арій– 605 с.
11.Періодичні видання: науково-методичні журнали “Математика в школі”,
“Математика в школах України”, методичний тижневик “Математика”,
науково-методичний журнал “Школьные технологии”.
13. Інформаційні ресурси / Internetes, elektronikus források

1. http://mathdid.elte.hu/pic/tamopszakmodsz.pdf
2. http://ttomc.elte.hu/sites/default/files/kiadvany/tamop-geotanar.pdf
3. http://www.tankonyvtar.hu/hu/tartalom/tamop412A/2011-0064_74_modszertani_peldatar/
ar01s02.html
19
Додаток 1 / 1. számú melléklet
Методичні вказівки до практичних (семінарських) робіт з дисципліни /

Módszertani útmutató a gyakorlati (szemináriumi) munkához
Методика навчання математики / Matematika oktatásának módszertan

tantárgyból
В наш час практичні заняття - це загальновживана назва широко

застосовуваної форми занять з різноманітних навчальних дисциплін, частіше - з
гуманітарних наук. Практичні заняття проводяться з основних і найбільш
складних питань (тем, розділів) навчальної програми. Вони мають цільове
призначення щодо поглиблення і закріплення знань, отриманих на лекціях, на
інших видах занять і у процесі самостійної роботи з навчальною і науковою
літературою, а також прищеплення навичок з узагальнення і викладення
навчального матеріалу. Практичні заняття є ефективною формою закріплення
теоретичних знань, розвитку пізнавальної активності, самостійності,
професійного використання знань у навчальній обстановці.
Практичному заняттю як формі занять притаманна гнучкість. У ході його
проведення вдається у повному обсязі урахувати специфічні особистості
дисципліни, характер першоджерел, навчальної і наукової літератури, ступінь
підготовленості студентів. На семінарах закріплюється зацікавленість слухачів до
науки, зв'язуються науково-теоретичні положення з практикою життя. На цих
заняттях студенти оволодівають науковим апаратом, навичками усного і
письмового викладення матеріалу, а також захисту висунутих наукових положень
і висновків.
Головна мета практичних занять з методики навчання математики -
опанування студентами навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і
всебічного аналізу та колективного обговорення основних проблем курсу,
навчання їх елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.
Основними завданнями практичних занять є:
- закріплення студентами теоретичних знань;
- оволодіння науковим апаратом, навичками усного і письмового викладання
навчального матеріалу;
- залучення студентів до науки, наукових досліджень;
- прищеплення навичок творчого мислення, самостійного формулювання та
висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень і
висновків;
Види проведення практичних занять можуть бути різноманітними. Вони
залежать від типу , змісту і особливостей теми, складу студентів. Найбільш
поширеними видами на занятті є: розгорнута бесіда; виступи з рефератами,
доповідями; диспут у формі діалогу; розв‘язування задач тощо.
Етапи опитування студентів на занятті:
20
- постановки питання викладачем;

- виступ студента з питання ;
- запитання аудиторії до студента який виступав;
- запитання викладача до студента який виступав;
- доповнення студентів з питання;
- додаткові питання викладача;
- висновок з питання і перехід до іншого питання.
Студента на семінарі можна зупинити у двох випадках:
- якщо студент виступає не з питання;
- якщо студент затягує час.
Підготовка до заняття починається на лекції, де студенти вперше знайомлять
із логічною схемою курсу, ключовими проблемами науки й утримуванням
досліджуваної теми, одержують необхідні методичні вказівки й довідаються про
новітню літературу за курсом. Вирішальна роль у підготовці до занять належить
самостійній роботі студентів, що включає ряд етапів. У методичному відношенні
ці етапи можуть бути розмежовані в такий спосіб:
1. Насамперед, необхідно ознайомитися із планом заняття по заданій темі, де
зазначені основні питання, які будуть обговорюватися на занятті, і підібрати
(відповідно до прикладеного до плану списком) необхідну літературу.
2. Потім варто вивчити лекційний матеріал по заданій темі й відповідні розділи
рекомендованої викладачем літератури.
3. Важливим етапом підготовки до заняття повинна стати ретельне пророблення
літературних джерел, зазначених у списку літератури. Для більше глибокого
засвоєння курсу їх найкраще конспектувати в окремому зошиті.
4. Особливою ланкою підготовки до заняття є робота з першоджерелами,
нормативними документами. В процесі роботи над документами важливо добре
засвоїти їх зміст, конспектувати не потрібно. У ході їхнього вивчення варто
звернути увагу лише на ті розділи, які рекомендовані викладачем. При роботі з
першоджерелами варто уникати прямого конспектування тексту, а зосередити
увагу на коментуванні, тобто на викладенні власних поглядів щодо розглянутого
матеріалу. Однак цитування також може використовуватися для аргументації чи
формулювання думки автора.
5. До кожного заняття пропонується список категорій і понять досліджуваної
теми, відповідно до яких необхідно вести словник. Словник ведеться або в
окремому учнівському зошиті, або для нього виділяється місце в зошиті для
практичних занять, де вирішують завдання й виконують вправи. Словник
складається по ходу вивчення навчальної й рекомендованої літератури й
матеріалів лекцій, з яких виписуються визначення відповідних категорій.
Правильно складений словник - це своєрідний інформаційний блок курсу, він
надасть більшу допомогу не тільки на семінарі, але й при підготовці до заліку.
6. Готуючись до заняття, потрібно звернути увагу на додаткову літературу, яка
наведена наприкінці кожного плану. Робота з періодичними виданнями для
студентів-педагогів має велике значення не тільки з погляду поглиблення їхніх
знань, але й для їхньої професійної підготовки в цілому.
21
7. Робочою програмою дисципліни передбачається розгляд на заняттях

самостійно підготовлених студентами рефератів, доповідей.
Підготовка доповіді - важлива форма самостійної роботи студентів над
курсом. У процесі підготовки доповіді студенти знайомлять із методикою й
здобувають навички самостійної роботи, більш глибоко засвоюють вивчений
предмет, розширюють свій кругозір, підвищують загальну ерудицію. Алгоритм
тексту доповіді: Вступ - Основна частина - Підсумкова частина.
Доповідь повинна бути чіткою. Підготовка доповіді починається з складання
плану і написання тексту. Вона включає в себе також підготовку ілюстрованого
матеріалу (таблиці, схеми, графіки, інше). Форма викладу доповіді є довільною.
У вступі зазначається проблемна ситуація, яка зумовила потребу виступу,
потім обґрунтовується основна ідея автора, наводяться аргументи, факти,
теоретичні викладки і на кінець висновки і рекомендації.
Є два методи написання доповіді:
1. Дослідник готує спочатку тези свого виступу і на основі їх пише доповідь на
семінар чи конференцію.
2. Дослідник пише доповідь, а потім у скороченому вигляді знайомить з нею
аудиторію.
ЗАДАЧІ НА ЗМІШУВАННЯ
Розв’язування задач на змішування потребує додаткового пояснення

таких понять, як „процентна концентрація”,” міцність”,”проба”тощо.
Процентною концентрацією розчину називається відношення маси
розчиненої речовини до маси всього розчину, виражене в процентах. Наприклад,
якщо в 100г, розчину міститься 20г. розчиненої речовини, то концентрація цього
розчину 20%; такий розчин називають 20-процентним.
Тут йдеться про відношення мас, а не об’ємів,20-процентним розчином
кислоти називається такий розчин, в якому на кожні 100г. розчину припадає 20г.
чистої безводної кислоти (а не на 100л.розчину 20л. безводної кислоти! ). Хіміки
коротко це називають ваговими процентами. Якщо мають на увазі об’ємні
проценти, то тут часто вживають термін «міцність».
Наприклад, якщо на 10л. спирту припадає 4 л. чистого безводного спирту,
то кажуть, що міцність цього спирту дорівнює 40°. Зауважимо, що 40-процентний
спирт і 40-градусний спирт – це не те саме.
Вміст різних металів і домішок у сплавах виражається також процентами.
Якщо, наприклад, кажуть, що чавун містить 3% кремнію і 1% марганцю, то це
означає, що на 100кг. всього сплаву припадає 3кг. кремнію і 1кг. марганцю. Вміст
дорогоцінних металів у сплавах виражається пробою. Пробою називається
кількість грамів чистого золота(срібла, платини) в одному кілограмі сплаву.
Наприклад, якщо в одному кілограмі славу є 875г. чистого золота, то його
називають сплавом золота 875-ї проби, або золотом 875-ї проби.
Перед тим, як розв’язувати задачі на змішування, бажано повторити з
учнями способи розв’язування основних видів задач на проценти, добитися, щоб
22
вони свідомо й швидко могли відповісти на такі, наприклад, запитання: Скільки

грамів солі в m грамах р- процентного її розчину? В скількох грамах р-
процентного розчину солі є n грамів цієї солі? В m грамах розчину є n грамів
солі. Яка процентна концентрація цього розчину?
Слід звернути увагу учнів і на основну залежність між кількостями
речовин, взятих до змішування і добутих після змішування, яку найчастіше
використовують, розв’язуючи задачі на змішування. Цю залежність часто
формулюють так: кількість речовини, взятої до змішування, дорівнює кількості
цієї речовини, добутої після змішування. Щоб учні правильно розуміли цю
залежність, слід на прикладах розкрити її зміст.
Якщо до розчину, в якому є m грамів солі, долити води, то і в добутому
розчині буде m грамів цієї солі. Якщо змішати два розчини, в одному з яких є m,
а в другому n грамів солі, то в добутому розчині буде m + n грамів цієї солі.
Загальна маса суміші завжди дорівнює сумі мас її складових частин.
За традицією всі задачі на змішування поділяють на два роди. До задач
першого роду відносять порівняно легші задачі, в яких дано кількості змішуваних
речовин( сплавів) і їх процентні концентрації(проби), а треба знайти процентну
концентрацію(пробу) утвореної суміші (сплаву) . Ці задачі найдоцільніше
розв’язувати арифметичним способом. Розв’яжемо одну з таких задач.
1. До 2 кг води долили 8 кг 70-процентного розчину сірчаної кислоти.
Визначте процентну концентрацію добутого розчину.
Схематично умову задачі зручно проілюструвати стовпчиковими діаграмами

(мал. 1).
Р о з в'я з а н н я.
1) Скільки чистої (безводної) кислоти міститься в даному розчині?
8 ·0,7 = 5,6 (кг).
2) Яка маса добутого розчину?
2+8=0 (кг).
3) Чому дорівнює процентна концентрація розчину?
5,6 : 10 = 0,56 = 56%.
Відповідь: Дістали 56-процентний розчин.
Іноді в збірниках задач трапляються задачі, в яких кількість кислоти виражена не
в кілограмах, а в літрах. Деякі вчителі розв'язують їх так само, замінюючи тільки
23
кілограми на літри. В результаті дістають таку саму відповідь. Це неправильно.

Розглянемо для прикладу задачу.
2. До 2 л води долили 8 л 70-процентного розчину сірчаної кислоти. Визначте
процентну концентрацію добутого розчину.
Р о з в'я з а н н я. Знаходимо в таблицях густину 70-процентного розчину сірчаної
кислоти: 1,6. Отже, маса 8 л цього розчину 1,6 · 8 = 12,8 (кг). Безводної кислоти в
ньому є 12,8 · 0,7 = 8,96 (кг). Загальна маса добутого розчину дорівнює 12,8 + 2 =
14,8 (кг). Отже, процентна концентрація цього розчину 8,96 : 14,8 ≈ 0,6 = 60%.
У задачах на змішування звичайно йдеться про маси т₁,т₂,…,тк змішуваних
компонентів, їх процентні концентрації (проби) р₁,р₂,…,рк, а також про масу т₁ +
т₂ + ... + тк і процентну концентрацію р утвореної суміші. При цьому завжди
правильне співвідношення:
т₁р₁+т₂р₂+…+ткрк=(т₁+т₂+…+тк)р
Звичайно у школі розглядають найпростіший випадок, коли змішують тільки два

компоненти. В цьому випадку
т₁р₁+т₂р₂ =(т₁+т₂)р.
Якщо в задачі відомі значення т₁,р₁,т₂,р₂ і треба визначити
р, то це задача на змішування першого роду. Її можна розв'язати за формулою:
т1 р1  т2 р2
р= т1  т2
Звертаю увагу вчителів і на геометричне розв'язання такої задачі (мал. 2).
Мал.2
Якщо в задачі треба знайти т₁,р₁,т₂,р₂ або їх відношення, то це задача на
змішування другого роду. Такі задачі важчі від задач першого роду, їх можна
розв'язувати й арифметичним способом, але краще — за допомогою рівнянь.
3. З двох розчинів солі — 10-процентного і 15-процентного — треба утворити 40 г
12-процентного розчину. Скільки треба взяти грамів кожного розчину?
Перший спосіб.
1) Скільки солі міститься в 40 г 12-процентного розчину?
40 · 0,12 = 4,8 (г).
2) Скільки солі міститься в 40 г 10-процентного розчину?
40 · 0,1 = 4 (г).
24
3) На скільки більше солі в 40 г 12-процентного розчину, ніж в 40 г 10-

процентного розчину?
4,8 — 4 = 0,8 (г).
4) На скільки більше солі в 1 г 15-процентного розчину, ніж в одному грамі 10-
процентного розчину?
0,15 — 0,1 = 0,05 (г).
5) Скільки грамів 15-процентного розчину треба взяти?
0,8 : 0,05 = 16 (г).
6) Скільки треба взяти 10-процентного розчину?
40 — 16 = 24 (г).
В і д п о в і д ь. 24 г і 16 г.
Другий спосіб. Нехай для утворення потрібного розчину треба взяти х г 10-
процентного розчину. Тоді 15-процентного розчину треба взяти (40 — х) г. Отже,
0,1х + 0,15(40 — х) = 0,12 · 40,
звідки х = 24. Стільки треба взяти 10-процентного розчину, а 15- процентного
треба взяти 16 г.
Складаючи рівняння за умовою такої задачі, доцільно заповнити таку, наприклад,
таблицю.
Розчини % Загальна Маса солі

маса (в г) (в г)
Перший 10 х 0,1x
Другий 15 40—х 0,15(40—х)
Добутий 12 40 40·0,12
Врахувавши, що маса солі в добутому розчині дорівнює сумі мас її в складових
частинах, можна відразу написати потрібне рівняння:
0,1х+ 0,15(40 — х) = 40 · 0,12.
Таке розв'язання набагато простіше і зрозуміліше, ніж арифметичне.
Ця задача розв'язується також за допомогою системи рівнянь з двома змінними.
Нехай для утворення 12-процентного розчину треба взяти х г 10-процентного і у г
15-процентного. Тоді
х + у = 40,
0,1х+ 0,15у = 0,12 · 40.
Розв'язавши систему рівнянь, дістанемо такий самий розв'язок задачі: х = 24 г, у =
16 г.
Для ілюстрації умови цієї задачі використаємо прямокутники. Правда, відразу не
можна сказати, який прямокутник малювати більшим. Але це не має істотного
значення. Знаходячи спосіб розв'язування, ці прямокутники намалюємо довільно,
а знайшовши відповідь, підправимо малюнок.
25
Над першим і другим прямокутниками напишемо відповідно х і у, якщо

розв'язуватимемо задачу за допомогою системи рівнянь. Якщо хочемо розв'язати
її за допомогою рівняння з однією змінною, замість у слід написати 40 — х.
Вважаю, що в школі задачі на змішування другого роду треба розв'язувати тільки
алгебраїчно, тобто за допомогою складання рівнянь.
Розв'яжемо кілька важчих задач на змішування.
4. З колби, наповненої 40-процентною сірчаною кислотою, взяли 320 г

кислоти і долили в колбу 258 г води. В результаті концентрація кислоти в колбі
знизилася до 25%. Визначте, скільки грамів 40-процентиої кислоти було в колбі
спочатку. Проілюструвати умову задачі можна таким малюнком (мал.3).
Малюємо спочатку довільний прямокутник, відокремлюємо знизу 0,4 його площі.
Основу другого прямокутника беремо таку саму, як і першого, а у висоту
залишаємо його недомальованим. У третьому прямокутнику спочатку малюємо
нижню (заштриховану) частину яка дорівнює заштрихованій частині першого.
Оскільки цій частині відповідає 0,25 всього третього прямокутника, робимо
висоту третього прямокутника в чотири рази більшою. Різниця висот
незаштрихованих частин третього і першого прямокутників дасть висоту другого.
Тепер можна домалювати другий прямокутник.
Над першим прямокутником краще відразу написати х - 320. Якщо написати над
ним х і скласти за даним малюнком рівняння, його корінь не буде відповіддю до
задачі. Від цього кореня треба ще відняти 320 г. Саме ж рівняння в цьому випадку
буде простіше.
Спочатку в колбі було х г кислоти; коли відлили 320 г, стало (х -320) г кислоти;
чистої безводної кислоти в ній стало (х - 320) · 0,4 г;
коли долили води, всього стало (х - 62) г; маса чистої кислоти в колбі не
змінилася.
Оскільки добуто 25-процентний розчин кислоти, то
x  320 0,4
x  62 = 0,25,
звідки х = 750.
Відповідь. Спочатку в колбі було 750 г кислоти.
5. Один сплав складається з двох металів, маси яких відносяться, як 1 : 2, а
другий містить ті самі метали, але маси їх відносяться як 3 : 4. Скільки частин
кожного сплаву треба взяти, щоб добути третій сплав, в якому маси тих самих
металів відносилися б, як 15 : 22?
26
Р о з в'я з а н н я. Нехай першого сплаву треба взяти x, а другого у частин. Тоді

1 3
першого металу в першому сплаві буде 3 х, а в другому 7 у частин. У третьому
сплаві цього самого металу буде
15
37 (х + у) частин. Отже,
1 3 15
3 х+ 7 у= 37 (х + у),
звідки
3 15 15 1 x 9
﴾ 7 - 37 ) у=( 37 - 3 ) х, y = 28 .
В і д п о в і д ь. 9 частин і 28 частин.
Прим і т к а. Аналогічно можна було б порівняти кількості другого металу в усіх
трьох сплавах і скласти рівняння
2 4 22
3 х+ 7 у= 37 (х + у)
або порівняти відношення цих металів у двох перших і третьому сплавах і дістати
ще одне рівняння:
1 3 2 4
( 3 х+ 7 у):( 3 х+ 7 у)=15:22
Усі ці рівняння еквівалентні, тому з них не можна визначити окремо значення х і
у.
6. З бака, наповненого чистим спиртом, узяли 12 л спирту і долили бак водою,
потім узяли ще 12 л розбавленого спирту. Після цього в баці залишилося чистого
спирту на 22 л менше, ніж було спочатку. Скільки літрів чистого спирту
залишилося в баці?
Проілюструємо умову задачі малюнком (мал. 4).

Р о з в'я з а н н я. Припустимо, що спочатку в баці
було х л чистого спирту. Якщо з нього взяли 12 л
спирту і долили 12 л води, то в ньому стало х л розчину, причому чистого спирту
тільки (х — 12) л. Отже, концентрацію цього розчину можна характеризувати
x  12
відношенням x . Після того, як з цього розчину взяли 12 л, залишилося (х —
12) л розчину такої самої концентрації. За умовою, чистого спирту у ньому було
на 22 л менше, ніж спочатку, тобто
27
x  22
(х — 22) л. Отже, концентрацію добутого розчину можна виразити ще й так: x  12
.
x  22 x  12
Маємо рівняння: x  12 = x ,
звідки х = 72, тобто 72 л чистого спирту було в баці спочатку. Залишилось його на
22 л менше, тобто 50 л.
Зрозуміло, що буквою х можна позначити ту кількість чистого спирту, яка
залишилась. Отже, спочатку в баці було (х + 22) л. Цей спосіб розв'язування
x  10 x
приводить до рівняння x  22 = x  10 ,
корінь якого х = 50 (л) є розв'язком задачі.
Можна було б міркувати й інакше. Якщо під кінець в баці залишилося х л чистого
спирту і 10 л води, то перед цим було (х+ 10) л чистого спирту і 12 л води.
Оскільки концентрація розчину не змінилася, то і відношення об'єму чистого
спирту до об'єму води в обох випадках однакове. Отже,
x x  10
10 = 12 ,
звідки: х = 50 (л).
Зауважую, що таке розв'язання і постановка самої задачі не зовсім реальні. Справа

в тому, що чистий спирт дуже важко дістати. Найвища процентна концентрація
спирту (спирт - ратифікат), який потрапляє на виробництво, 96°. Крім того,
розв'язуючи задачу, ми припустили, що коли до 60 л спирту долити
12 л води, то утвориться 72 л, суміші. Насправді це не так, бо, як відомо з хімії,
коли змішати, наприклад, 50 л спирту і 50 л води, то розчину утвориться не 100 л,
а 96,5 л.
Майже всі задачі на змішування зводяться до рівнянь першого степеня. Це не
випадково, бо кожну із змінних, пов'язаних залежністю т1р1 + т2р2 = (т1 + т2) ·
р, можна виразити лінійно через інші змінні. Тільки коли в задачі даються ще
співвідношення між цими змінними, її розв'язування можна звести до квадратного
рівняння.
7. Зливок золота із сріблом, який містить 80 г золота, сплавлено з 100 г чистого
золота. Вміст золота в зливку підвищився порівняно з попереднім на 20%.
Скільки срібла в зливку?
В умові задачі не сказано, чому дорівнюють р1 і р2, а відома тільки їх різниця
(20%). Тому задача зводиться до квадратного рівняння.
Розв'язання. Припустимо, що спочатку в зливку було х г срібла. Отже, маса його
становила (х + 80) г. Коли до зливка добавили 100 г чистого золота, то маса його
стала дорівнювати(х + 180) г з яких 180 г —золото. Спочатку вміст золота в
80 180
зливку становив 80  x • 100%, а потім x  180 • 100%. За умовою
вміст золота в зливку підвищився на 20%. Отже,
28
180 80
x  180 • 100%- 80  x • 100%= 20%,
180 80
або x  180 - 80  x = 0,2.
Розв'язавши це рівняння, дістанемо х = 120 (кількість грамів срібла в зливку).
Якщо позначимо масу першого зливка через у, дістанемо таке рівняння:
180 80
y  100 - y =0,2,
звідки у = 200. Таку масу в грамах мав зливок спочатку. В ньому було 80 г золота
і 120 г срібла.
ЗАДАЧІ НА РОБОТУ
Досі ми розглядали задачі на складання рівнянь з абстрактними числами або

однойменними величинами та їх відношеннями. Але в школі, учні часто
розв'язують задачі з трьома різнойменними величинами, насамперед такими, як
продуктивність праці, час і кількість виконаної роботи,— це задачі на роботу. В
цих задачах йде мова про сівбу, збирання врожаю, риття котлованів, виплавляння
чавуну, виготовлення деталей, добування нафти, друкування рукописів тощо.
Мається на увазі, що люди чи механізми, про які йдеться в задачі, працюють
рівномірно, тобто за однакові проміжки часу виконують однакову роботу. До
такого типу задач можна було б віднести і задачі на рух, адже кожне тіло,
рухаючись, виконує роботу. Проте останні мають багато особливостей, не
характерних для всіх задач на роботу, тому віднесемо їх до окремого типу й роз-
глянемо пізніше.
У методичній літературі досить поширений термін «задачі на спільну роботу».
Але він охоплює тільки частину задач на роботу, саме ті, в яких йдеться про
кількох працюючих. Якщо в задачі йде мова про одного робітника, одну ланку,
один трактор та ін., то говорити про спільну роботу не можна. Ось чому задачі на
спільну роботу вважатимемо окремим видом задач на роботу.
Серед задач на роботу є й досить прості: на одну дію і такі, що їх зручно
розв'язувати, не складаючи рівнянь. Зокрема, деякі задачі на спільну роботу
можна віднести до задач на пропорційний поділ.
1. Одна бригада виконує норму за 8 год, друга — за 6 год, третя — за 5 год.
Працюючи разом, бригади виготовили 118 виробів. Скільки виробів виготовила
кожна бригада? Зрозуміло, що продуктивність праці кожної бригади обернено
пропорційна кількості годин, протягом яких вона виконує якусь роботу. Отже,
розв'язування задачі зводиться до того, щоб поділити 118 виробів на три частини,
обернено пропорційні числам 8, 6 і 5.
Р о з в'я з а н н я. Нехай перша, друга і третя бригади виготовили відповідно х, у і
z виробів. Кількість виробів, виготовлених однією бригадою, обернено
пропорційна кількості годин, за які вона виконує норму. Отже,
1 1 1 1 1 1
х= 8 t, у= 6 t, z= 5 t, 8 t+ 6 t+ 5 t=118, t=240;
29
1 1 1
х= 8 ·240=30, у= 6 ·240=40, z= 5 ·240=48.
Відпов і д ь. Перша бригада виготовила 30, друга — 40, а третя - 48 виробів.
Переважну більшість задач на роботу можуть розв'язувати тільки учні, обізнані з
дробовими числами; адже нерідко доводиться всю виконану роботу брати за
одиницю і розглядати дробові частини цієї одиниці. Щоб такі задачі були
доступні й учням, які ще не обізнані з дробовими числами, до їх умови іноді
вводять зайві дані.
2. Бібліотеці треба оправити 1800 книжок. Перша майстерня може виконати цю
роботу за 3 дні, а друга — за 6 днів. За скільки днів оправлять усі книжки обидві
майстерні, якщо вони працюватимуть одночасно?
Цю задачу можна розв'язати так.
1) Скільки книжок оправить за день перша майстерня?
1800 : 3 = 600 (кн.).
2) Скільки книжок оправить за день друга майстерня?
1800 : 6 = 300 (кн.).
3) Скільки книжок оправлять за день обидві майстерні?
600 + 300 = 900 (кн.).
4) За скільки днів оправлять усі книжки обидві майстерні?
1800 : 900 = 2 (дн.).
Коли учні ознайомляться з дробовими числами, їм цю саму задачу можна дати без
числа 1800 (воно зайве!). Тоді вони розв'яжуть її так.
1 1
Перша майстерня за день може виконати 3 частину всієї роботи, а друга 6 .
1 1 1
Працюючи одночасно, вони за день виконають 3 + 6 = 2 частину роботи. Тому
всю роботу обидві майстерні зможуть виконати за 2 дні.
Останнє розв'язання задачі бажано проілюструвати малюнком. Якщо позначити
всю роботу яким-небудь відрізком, а її частини, які виконують перша, друга чи
обидві майстерні разом за день, виділити жирними лініями, то умова задачі
зобразиться так, як показано на мал. 5.
Отже, обидві майстерні, працюючи разом, виконують за день половину всієї

роботи, а всю роботу — за 2 дні.
Наведене графічне розв'язання задачі важке для учнів, з ним треба їх ознайомити.
Навчити учнів створювати різні моделі задач -справа дуже корисна. У VIІ класі
всю роботу краще позначити не одиницею, а якою- небудь буквою.
30
Наприклад, якщо всю роботу, про яку йдеться в розглядуваній задачі, позначити
через а, а шукане число днів — через х, то можна скласти таку таблицю:
Майстерні Продуктивність Час Робота
І a 3 а
3
II a 6 а
6
Обидві х а
Незаповнена клітка таблиці відповідає спільній продуктивності праці обох

майстерень. Її можна визначити двома способами: додати продуктивності праці
a a a
кожної майстерні, або поділити всю роботу а на час х. Отже, 3 + 6 = x .
1 1 1
За змістом задачі а≠ 0, тому 3 + 6 = x , звідки х = 2 (дні).
Слід мати на увазі, що задачі на роботу розв'язують і на уроках фізики. Але в
курсі фізики у VIІ — ІX класах розглядається тільки механічна робота —
величина, що дорівнює скалярному добутку векторів сили і переміщення:
А = Fscosα; її подають в джоулях, ергах, ват-секундах тощо. Значення механічної
роботи може виражатися і додатним, і від'ємним (коли α > 90°) числом. На уроках
математики, говорячи про задачі на роботу, мають на увазі не тільки механічну
роботу, а й різні види повсякденної праці, яка характеризується кілометрами
(прокладеного газопроводу), гектарами (скошеної пшениці), літрами (надоєного
молока), тоннами (видобутого вугілля), кількістю штук(зроблених моторів) тощо.
Для розв'язування таких задач використовують здебільшого залежність А = Nt, де
А — робота, N — продуктивність праці або потужність, t — час.
Розглянемо методику розв'язування найскладніших задач на роботу, які є в
підручниках з алгебри для VIІ — IX класів. Почнемо з тих, в яких йдеться про
одного працюючого: одного робітника, один завод, один екскаватор, один
комбайн, одну бригаду та ін. Такі задачі іноді зводяться до лінійних рівнянь, до
квадратних або навіть до рівнянь вищих степенів. Їх можна розв'язувати багатьма
способами.
1. Замовлення на випуск машин завод мав виконати за 15 днів. Випускаючи
щодня 2 машини понад план, він уже за два дні до строку не тільки виконав
план, а й випустив ще 6 машин. Скільки машин мав випустити завод за
планом?
Перший спосіб. Нехай завод мав за планом випустити х машин, а випустив х + 6
х
машин. Щодня він мав випустити 15
31
х6
машин, а випускав 13 . У задачі сказано, що завод випускав щодня дві машини
понад план, отже,
х6 х
 2
13 15
Це рівняння має один розв'язок: х = 150.
Перевірка. Якщо завод мав випустити 150 машин, то випустив 156 машин. Щодня
він мав випускати 10 машин (150 : 15 = 10), а випускав 12 (156 : 13 = 12). 12 — 10
= 2(машини).
Відповідь. Завод мав випустити 150 машин.
Другий спосіб. Нехай завод мав випустити всього х машин, тобто за день
х
випускати 15 машин, фактично він випускав
х х
(  2) (  2)
щодня 15 машин, і за 13 днів випустив 15 ·13 машин.
Відомо, що завод випустив на 6 машин більше, ніж передбачалось планом. Отже,
х
(  2)
15 ·13 — х = 6, х = 150.
Третій спосіб. Припустимо, що завод, випускаючи щодня х машин, мав випустити
їх усього 15х штук. Насправді він випускав щодня (х + 2) машини і за 13 днів
випустив їх (х + 2) · 13 штук. У задачі сказано, що він випустив на 6 штук більше,
ніж передбачалось планом. Отже,
(х + 2) · 13 — 15х = 6,
Звідки х = 10 — стільки машин завод мав випускати щодня. За 15 днів він мав
випустити 150 машин.
Четвертий спосіб. Нехай завод, випускаючи щодня х машин, мав випустити за 15
днів 15х машин. Насправді він випустив (15х+6) машин, тобто щодня випускав по
15 х  6 15 х  6
13 машин. Отже, 13 - х = 2,
звідки х = 10 і т. д.
Покажемо, як можна відразу виявити різні способи розв'язання цієї задачі.
Запишемо дані її в таку таблицю:
Робота Днів Випускав щодня Випустив усього
машин машин
За планом 15 А В
на 2 більше на 6 більше
Фактично 13 А₁ В₁
Як нидію з таблиці, в задачі йдеться про два відповідні значення (за планом і
фактично) трьох величин: кількість днів, кількість машин, які випускались щодня,
і загальна кількість випущених машин. Для цих значень у таблиці відведено
всього 6 кліток. Дві з них заповнені, а чотири, позначені буквами А, В, А₁, В₁,
32
слід заповнити. В них треба поставити числа, які б задовольняли такі чотири
співвідношення:
1) А₁-А = 2,
2) В₁ — В = 6,
3) 15 ·А = В,
4) 13 · А₁= В₁.
Співвідношення 1) і 2) в умові задачі подані явно («випустив ще 6 машин» і
«щодня 2 машини понад план»), а співвідношення 3) і 4) можна встановити,
врахувавши залежність між продуктивністю праці, кількістю днів і виконаною
роботою.
У будь-якій з незаповнених кліток поставимо букву х і, використовуючи згадані
вище співвідношення, заповнимо виразами із змінною клітки, причому одну з них
— двома способами. Прирівнявши два останні вирази, ми й дістанемо потрібне
рівняння для визначення х.
Поставимо, наприклад, замість В букву х. Тоді відразу можна заповнити дві
суміжні клітки, використавши співвідношення між А і В та між В₁ і В. Дістанемо
частково заповнену таблицю:
Робота Днів Випускав Випустив
щодня всього
За планом 15 х х
15
Фактично 13 на 2 х+6
більше
Тепер залишається заповнити клітку, в якій записано А₁. Це зробимо двома

способами. Якщо використаємо співвідношення «по
х
вертикалі» («на 2 машини більше»), дістанемо 15 + 2. Якщо використаємо
х6
співвідношення «по горизонталі» (13А₁,=В₁),дістанем 13 .
х х6
Але ці два вирази мають те саме числове значення, тому 15 + 2= 13 (шукане
рівняння).
Описану послідовність заповнення кліток можна зобразити схематично, як
показано на мал. 6. Клітки можна заповнювати й інакше (мал. 7, а, б). На основі
цих таблиць складемо рівняння:
33
х6 х х
13 -2= 15 ,х+6=( 15 + 2)·13
Звичайно, можна вписати х в будь-яку з трьох інших кліток і кожного разу
діставати різні рівняння.
Наведемо ще стрічкову діаграму розглянутої задачі (мал. 8). На ній колом
позначене місце для шуканого значення, а порожніми квадратами — для значень,
які не треба знаходити, але знаючи які, можна легко відповісти на запитання за-
дачі.
Наприклад, запишемо в крузі букву х і виражатимемо через неї значення інших

величин (заповнимо всі квадрати). В результаті дістанемо рівняння:
х х6
15 + 2= 13
або
х
х+6=( 15 + 2)·13
Якщо запишемо у верхньому лівому квадраті букву т (стільки машин
передбачали випускати щодня), то дістанемо рівняння:
15т+6=(т+2)·13
або:
15т  6
 т  2, (т  2) 13  6  15т
13
Правда, в задачі не треба знаходити значення т, але знаючи його, дуже легко
можемо визначити шукане значення х = 15т
Зрозуміло, що учнів основної школи по обов'язково ознайомлювати із способами
розв'язування задач за допомогою таблиці чи, тим більше, за допомогою
стрічкових діаграм. Але вчителеві математики про них бажано знати.
Щоб краще вивчити структуру розв'язування цього типу задач, розглянемо кілька
задач, обернених до даної.
2. Замовлення навипуск 150машин завод мав виконати за кілька днів. Але вже за
2 дні до строку, випускаючи 2 щодня машини понад план, він не тільки
виконав замовлення, а й випустив ще 6 машин.
За скільки днів завод мав виконати замовлення?
34
Цій задачі відповідає інша стрічкова діаграма (мал. 9) й інша таблиця.

Позначивши шукану кількість днів через t, складемо таку таблицю:

щодня машин всього машин
За планом t 150 150
t
Фактично на 2 на 2 більше 156

менше t 156
t 2
—2
150 156
2
t t2
або
t²-5t-150 = 0.
Додатний корінь рівняння t = 15 (днів).
Кілька інших способів розв'язування задачі, які випливають з таблиці, пропоную
читачам знайти самостійно.
3. Замовлення на випуск машин завод мав виконати за кілька днів. Але вже за два
дні до строку, випускаючи щодня не 10 машин, як передбачалося планом, а 12, він
не тільки виконав все замовлення, а й випустив ще 6 машин. За скільки днів завод
мав виконати замовлення?
Цій задачі відповідає така таблиця:

щодня всього машин
машин
За планом 10
Фактично на 2 12 на 6 більше
менше
Якщо позначити шукану кількість днів через t і заповнити таблицю, неважко

скласти таке рівняння:
35
12 (t — 2) — 10t = 6,
звідки t = 15 (днів).
З неї неважко дістати рівняння:
Виникає запитання: чому розв'язування першої й третьої з розглянутих задач
зводиться до лінійних рівнянь, а другої до — квадратного?
Справа в тому, що в першій і третій задачах були відомі значення и часу або
продуктивності праці, а невідомі — кількості виробленої продукції. В цьому
випадку значення шуканих величин входили до складених рівнянь як
співмножники, ці частини рівняння пиляли собою цілі вирази першого степеня. В
другій задачі значення всієї виконаної заводом роботи (150 і 156) відомі;
складаючи рівняння, доводилося ці значення ділити на вирази із змінною. В
результаті діставали дробові вирази, до яких змінна входить у другому степені.
Нерідко в таких задачах на роботу перевиконання норми виражають у процентах.
Завод за кілька днів мав виготовити партію верстатів. Перевиконуючи денне
завдання на 9 верстатів, він уже за 3 дні до строку виготовив 588 верстатів, що
становило 98% планового завдання. Скільки верстатів виготовляв завод за день?
Розв'язуючі такі задачі, бажано спочатку виконати процентні розрахунки. Нехай
за планом завод мав виготовити N верстатів, тоді:
98 588 100
588   N, N  600
100 звідки 98
Тепер складемо таблицю, що відповідає умові задачі:
Робота Кількість Виготовляв Виготовив

днів щодня всього
верстатів верстатів
За планом
600
На 3 менше На 9 більше
Фактично 588
З багатьох можливих способів розв'язування задачі спинимося тільки на одному.

Нехай:
х верстатів завод виготовляв щодня;
х — 9 верстатів він мав виготовляти щодня;
588
х днів завод виготовляв верстати;
600
х  9 днів він мав виготовляти верстати.
Значення останнього виразу має бути на 3 більше від передостаннього, отже
600 588
 3
х9 х
Додатний корінь цього рівняння: х = 49.
В і д п о в і д ь. Завод виготовляв за день 49 верстатів.
36
Деякою різновидністю розглядуваного типу задач є задачі, в яких не треба

визначати загального значення виконаної роботи.
5. На будівництві гідроелектростанції бригада екскаваторників за планом повинна
була щодня виймати 860 м3 ґрунту. Перевиконуючи щоденну норму на 20%,
бригада закінчила роботу на 2 дні раніше від наміченого строку. За скільки днів
бригада мала закінчити роботу за планом?
Щоб розв'язати задачу, визначимо спочатку, скільки кубометрів ґрунту фактично
виймала бригада щодня:
860  120
 1032
100 м3
Тепер за умовою задачі складемо рівняння. Припустимо, що бригада мала
закінчити роботу за х днів, а закінчила за (х- 2) дні. Ці значення мають бути
обернено пропорційні числам 860 і 1032.
Отже,
x 1032
х  2 = 860 ,
звідки x=12.
Можна міркувати й інакше. Задачу ілюструє така таблиця:
Робота Днів Норма Зроблено
виробітку всього
За планом х 860
Фактично на 2 на 20% більше

менше
Користуючись цією таблицею, складемо рівняння:

860х = 1032(х -2).
Це рівняння рівносильне попередньому і тому має такий самий розв'язок:
х = 12 (днів).
6. Токар мав виготовити до певного строку 264 деталі. Попрацювавши 3 дні, він
перейшов на другий верстат і почав перевиконувати денну норму на 7 деталей. До
заданого строку він виготовив 320 деталей. Скільки деталей виготовляв токар
щодня на новому верстаті?
Перший спосіб. Нехай токар мав виготовляти щодня х деталей. Тоді йому треба
264
було працювати õ днів. Оскільки на старому верстаті він працював 3 дні, то на
264
новому ( õ -3) днів. На старому верстаті він щодня виготовляв х деталей, а на но-
вому (х + 7) деталей. Маємо рівняння:
264
3х+( õ -3)( х + 7) = 320,
звідки х = 24.
37
Другий спосіб. Нехай токар мав працювати t днів і щодня виготовляти х деталей.
Відомо, що всього він мав виготовити 264 деталі. Отже, хt = 264.
Відомо також, що за 3 дні на старому верстаті він виготовив 3х деталей, а за (t - 3)
днів на новому верстаті виготовив ще (х +7)(t - 3) деталей. А всього він виготовив
320 деталей, тому
3х + (х + 7 )(t - 3) = 320.
 xt  264

Лишається розв'язати систему рівнянь: 3x  ( x  7)(t  3)  320
Вона має один розв'язок: t = 11, х = 24.
Відповідь. На новому верстаті токар виготовляв щодня 31 деталь.
Від розглянутого типу майже не відрізняються задачі, в яких йдеться про двох
працюючих, але не про їх спільну роботу.
7. Одна ланка мала прополоти овочеві культури на ділянці площею 3 га, а друга
— на ділянці площею, на 40% більшою від першої ділянки. Прополюючи щодня
на 0,1 га менше від другої ланки, перша все ж таки закінчила работу на день
раніше від другої.
Скільки днів працювала кожна ланка?
Р о з в'я з а н н я. Нехай перша ланка працювала t днів, тоді друга працювала (t +
3 3  0 .4  3
1) день. Перша за день прополювала t га, а друга t  1 га. В задачі сказано, що
4 .2 3
перша ланка за день прополювала на 0,1 га менше, ніж друга. Отже, t  1 - t =0.1,
або t2— 11t+ 30 = 0.
Корені цього рівняння:t1=5,t2=6.
Отже, задача має два розв'язки: а) перша ланка працювала 5 днів, тоді друга 6
днів; б) перша ланка працювала 6 днів, тоді друга 7 днів.
Ця задача і її розв'язання майже не відрізняються від попередніх, хоча в ній
йдеться не про одну, а про дві ланки. Коли те, що сказано в ній про дві ланки,
перефразуємо про одну (як вона виконала завдання і як мала виконати за планом),
дістанемо звичайну задачу про роботу однієї ланки.
Від таких задач треба відрізняти задачі на спільну роботу, в яких йде мова про те,
що ту саму роботу виконували (принаймні частково) два робітники, два
комбайни, три бригади та ін.
Звичайно, розв'язуючи такі задачі, припускають, що продуктивність кожного
працюючого не залежить від того, працює він один, чи в колективі. Насправді це
не так, але ми додержуємось такого припущення, щоб не ускладнювати
розв'язання. Про це бажано сказати учням. Отже, розв'язуючи задачі на спільну
роботу, вважатимемо, що продуктивність праці колективу є арифметичною сумою
продуктивностей праці всіх його членів.
1. Два ковалі, працюючи разом, можуть виконати певну роботу за 8 днів. За
скільки днів другий коваль може виконати цю роботу один, якщо перший коваль
виконує її за 12 днів?
38
Нехай другий коваль може виконати всю роботу за х днів. Тоді за день він
1 1
виконає х частину роботи. Перший за день виконує 12 частину роботи. Тому,
працюючи разом, вони за день виконають
1 1 1 1 1
х + 12 частину роботи. Маємо рівняння: х + 12 = 8 ,
звідки х = 24 (дні).
Розв'яжемо цю задачу, не складаючи рівняння.
1
Обидва ковалі разом за день виконують 8 частину всієї роботи. Перший за день
1 1 1 1
виконує 12 частину роботи, а другий 8 - 12 = 24 її частину. А це означає, що всю
роботу другий коваль міг би виконати за 24 дні.
Правильне є й таке міркування. Припустимо, що виконати всю роботу означає
зробити 24 деталі (для зручності взяли 24 = К (12,8). Тоді, працюючи вдвох,
ковалі за день виготовлять 24 : 8 = 3 деталі, причому перший за день виготовить
24 : 12 = = 2 деталі. Отже, другий за день виготовляє 3 — 2 = 1 деталь, а всю
роботу (24 деталі) він може виконати за 24 дні.
Таке розв'язання доступне і для тих учнів, які ще не знають дробових чисел, але
прийти до нього досить важко. Якби в задачі було дано 24 деталі (хоч це
уточнення зайве) вона б стала доступною навіть учням IV класу.
2. Один коваль може виконати замовлення за 12 днів, а другий — за 24. За скільки
днів виконають це замовлення обидва ковалі, працюючи разом?
Ця задача обернена до попередньої. Звичайно її розв'язують так.
1 1
Перший коваль може виконати 12 , а другий 24 всього замовлення. Тому обидва
1 1 1
разом за день виконають 12 + 24 ,тобто 8 частину всього замовлення. Отже, все
замовлення вони можуть виконати за 8 днів.
Запропонуємо й графічне розв'язання цієї задачі. Побудуємо в прямокутній
системі координат (мал. 10) графіки роботи першого і другого ковалів (відрізки
ОК і АВ). Залишається визначити абсцису х точки перетину цих відрізків.
Оскільки трикутники АСК і ОСВ подібні, причому |0В|: | АК| = 24 : 12 = 2 : 1, то і
|ОМ| :|NK| = 2 : 1, або x : (12 - - х) = 2 : 1, звідки х = 8 год.
3. Дві землечерпалки, працюючи разом, можуть поглибити дно річки

39
за 12 днів. За скільки днів виконала б цю саму роботу кожна землечерпалка

окремо, коли відомо що продуктивність однієї з них у 1,5 раза вища від
продуктивності другої?
Умову задачі можна подати у вигляді таблиці:
Землечерпалки Дні Продуктивність Робота

перша в 1,5 раза вища 1
друга х 1
обидві разом 12 1 /12 1
Розв'язання.
Перший спосіб. Припустимо, що друга землечерпалка могла б виконати всю
1
роботу за х днів. Тоді за день вона виконувала б x частину роботи. А обидві
1
разом за день виконують 12 частину роботи. Отже, перша землечерпалка може
1 1
виконати за день ( 12 - õ )частину роботи. За умовою продуктивність першої зем-
лечерпалки в 1,5 раза більша від продуктивності другої. Отже,
1.5 1 1
x = 12 - õ ,
звідки х = 30. Друга землечерпалка могла б виконати всю роботу за 30 днів. Тоді
перша, продуктивність якої в 1,5 раза вища, виконала б цю роботу в 1,5 раза
швидше: 30 : 1,5 =20 (днів).
Зрозуміло, що можемо взяти за х кількість днів, за які перша землечерпалка
1 1 1
виконає всю роботу. Тоді дістанемо рівняння x =1,5( 12 - х ) і т. д.
Якщо взяти за невідоме продуктивність другої землечерпалки, позначивши її
1
через n, то продуктивність першої дорівнюватиме, з одного боку, 12 - n і, з
другого боку, 1,5 n. Маємо рівняння:
1
1,5 n = 12 - n,
1 1 1
звідки n = 30 .Тоді продуктивність першої землечерпалки 30 • 1,5 = 20 (частин
всієї роботи за день). Отже, перша землечерпалка всю роботу може виконати за 20
днів, а друга - за 30.
Другий спосіб. Ще простіше розв'язується ця задача, якщо ввести дві змінні.
Припустимо, що перша землечерпалка могла б виконати всю роботу за х днів, а
1 1
друга — за у днів. Тоді перша за день виконає x частину всієї роботи, а друга y
40
1 1
частину. Працюючи разом, вони за день виконають 12 частину роботи. Отже, x +
1 1
y = 12 .
Крім того, в задачі сказано, що продуктивність першої землечерпалки в 1,5 раза
1 1
вища від продуктивності другої. Маємо ще одне рівняння: x =1.5· y .
Розв'язавши систему цих двох рівнянь, дістанемо ту саму відповідь: х = 20 днів,
у=30 днів.
4. Цех заводу дістав замовлення виготовити до певного строку партію деталей.
Якщо замовлення доручити першій бригаді, то вона закінчить роботу на три дні
пізніше від строку. Друга бригада, працюючи одна, могла б виконати замовлення
на 8 днів пізніше від строку. Над виконанням замовлення працювали разом обидві
бригади і закінчили роботу за день до строку. За скільки днів кожна бригада,
працюючи одна, могла б виконати замовлення?
Розв'язання. Припустимо, що цех дістав замовлення виготовити п деталей за t
днів. Тоді перша бригада могла виконати замовлення за (t + 3) днів, друга - за (t+
n
8), а обидві разом - за (t - 1) днів. Отже, за день перша бригада виготовляла t  3
n n
деталей, друга- t  8 , обидві бригади разом виготовляли t  1 деталей.
Маємо рівняння:
n n n
t  3 + t  8 = t 1 ,
1 1 1
або t  3 + t  8 = t  1 .
Додатний корінь цього рівняння t = 7. Такий був строк виконання замовлення.

Отже, перша бригада могла виконати все замовлення за 10 днів, а друга — за 15.
Зрозуміло, можна було б припустити, що першій бригаді на виконання всього
замовлення треба х днів, тоді другій (х + 5) днів, а обом разом (х -4) дні і т. д.
Слід звернути увагу учнів і на таке загальне твердження про спільну роботу.
Якщо один виконавець роботи (робітник, трактор, бригада тощо) може виконати
деяку роботу за а год, а другий — за b год, то, працюючи разом, вони можуть
ab
виконати цю роботу за a  b год.
1 1
Справді, за годину перший виконує a частину роботи, а другий b , тому,
1 1
працюючи разом, вони виконують за годину a + b частину роботи. Всю роботу
1 1 ab
вони виконують за 1: ( a + b ), або a  b год.
41
Якщо врахувати останнє співвідношення, задачу можна розв'язати простіше.

Припустимо, що перша бригада може виконати завдання за х днів, тоді друга — за
(х + 5) днів, а обидві разом — за (х — 4) днів. Отже, за сформульованим вище
загальним твердженням можна відразу написати потрібне рівняння:
x( x  5)
х-4= x  x  5 .
5. Водонапірний бак наповнюється двома трубами за 1 год 20 хв. Перша труба
може наповнити його на 2 год швидше, ніж друга. За який час кожна труба
окремо може наповнити бак?
На дошці умову задачі схематично зобразимо так, як показано на мал.11.
Скориставшись загальним твердженням про спільну роботу, задачу можна розв'я-
зати дуже швидко.
Справді, якщо припустити, що перша труба наповнює бак за х год, то друга

наповнить його за (х + 2) год. Маємо рівняння:
1 x ( x  2)
13= xx2,
додатний корінь якого х =2. Отже, перша труба може наповнити бак за 2 год. Тоді
друга наповнить його за 4 год.
З таким способом доцільно ознайомити учнів на заняттях математичного гуртка.
Але треба, щоб вони вміли розв'язувати задачі цього виду, не використовуючи
загального твердження про спільну роботу.
Розглядуваній задачі відповідає така таблиця:
Труби Години Швидкість Об'єм

перша на 2 швидше V
друга V
разом 1 V
13
Користуючись такою таблицею, можна розв'язати задачу кількома способами.

Нехай перша труба наповнює бак за х год,
тоді друга » » » х + 2 год.
V
Через першу трубу за годину вливається x л.
V
Через другу трубу » » » x  2 л.
42
V V
Через обидві труби » » » ( x + x  2 )л.
1
За умовою обидві труби наповнюють весь бак за 1 год 20 хв, або за 1 3 год. Отже,
V
1
1
за годину через обидві труби вливається 3 л.
V
V V 1
1
Маємо рівняння: x + x  2 = 3 .
Розв'язавши це рівняння відносно х, дістанемо корені: х1 = 2, х. Від'ємний корінь
задачі не задовольняє.
Відповідь. Перша труба наповнює бак за 2 год, друга - за 4 год.
Можливе й таке міркування. Нехай весь бак (V л) перша труба наповнить за х год.
V 1 1 V

Тоді через неї за годину ввіллється x л, а за 1 3 год — =-1 3 x л. Друга труба весь
1 V 1

бак наповнить за (х +2) год.Тоді за 1 год через неї ввіллється 1 3 x  2 л. За 1 3
год. через обидві труби разом увіллється V л. Отже,
1 V 1 V

1 3 x +1 3  x  2 = V.
Маємо рівняння, рівносильне попередньому. Його додатний корінь
х =2.
Розв'яжемо цю задачу за допомогою системи рівнянь.
Нехай перша труба наповнить V л за х год, а друга — за у год.Тоді через першу
V V
трубу за годину ввіллється x л, а через другу y л. Маємо рівняння:
V
V V 1
1
x + y= 3.
Друге рівняння випливає з того, що перша труба може наповнити весь бак на 2
год швидше, ніж друга:
у — х = 2.
Розв'язавши систему цих двох рівнянь, дістанемо х = 2, у = 4. Отже, перша труба
весь бак може наповнити за 2 год, а друга — за 4 год.
6. У басейн проведено дві труби. Якщо відкрити одночасно обидві труби, то вони
наповнять басейн на 12 хв швидше, ніж одна перша, і на 48 хв швидше, ніж одна
друга. За скільки хвилин може наповнити басейн кожна труба окремо?
Р о з в' я з а н н я. За умовою перша труба наповнює басейн на 36 хв швидше, ніж
друга (48 — 12 = 36).
43
Нехай перша труба наповнить басейн за t хв, тоді друга наповнить його за (t + 36)
1 1
хв.; за хвилину перша наповнить t частину басейну, друга t  36 частину, а обидві
1 1 1 1
разом t + t  36 частину. Весь басейн обидві труби разом наповнять за 1: ( t + t  36
t (t  36) t (t  36)
)= 2t  36 хв. За умовою де число має бути на 12 менше від t, тобто t-12= 2t  36 .
Добуте рівняння має корені і1 = 36, t2= -12. Задачу задовольняє (перевірте!)
додатне значення t = 36.
Відпов і д ь. Перша труба може наповнити басейн за 36 хв, а друга — за 72 хв.

Умові розглядуваної задачі відповідає мал. 12. За цим малюнком розв'яжемо її
геометрично.
З подібності двох пар трикутників випливають такі пропорції:
VO VL SR OR
MN ML KP OP
= , = .
VL OR
ML OP
Але │МN│= │РК│, |SR| = |VO|, тому = . За умовою задачі | VL | =t, | МL| =
t t  36
12, |OR|= t+ 36, | OР| = t -12. Маємо рівняння: 12 = t  12 ,
додатний корінь якого t = 36.
7. Одна труба може наповнити басейн на 36 хв швидше, ніж друга. Якщо спочатку
половину басейну наповнить перша труба, а потім половину басейну друга, то
басейн наповнюватиметься на півгодини довше, ніж при одночасній дії обох труб.
За скільки хвилин може наповнити басейн кожна труба окремо?
Розв'язання. Припустимо, що перша труба може наповнити басейн за х хв, тоді
друга наповнить його за (х + 36) хв. Половину басейну перша труба наповнить за
x x  36
2 хв, а друга - за 2 хв.. Якщо спочатку половину басейну наповнить перша
x x  36
труба, а потім половину – друга, то на це піде ( 2 + 2 ) хв, або (х + 18) хв. За
1 1
хвилину перша труба наповнить x частину басейну, а друга x  36 частину. Обидві
1 1
труби разом за хвилину наповнять ( x + x  36 ) частину басейну, а весь басейн —
1 1 x( x  36)
за 1 : ( x + x  36 ) хв., або за 2 x  36 хв.
44
x( x  36)
Маємо рівняння: х+18- 2 x  36 =30.
Розв'язавши його, дістанемо два корені: х1 = 36, х2 = -12. Від'ємний корінь задачу
не задовольняє. Отже, перша труба може наповнити басейн за 36 хв, а друга — за
72 хв.
1
Перевірка. Перша труба за хвилину наповнить 36
1 1 1
частину басейну, а друга - 72 . Тому обидві труби за хвилину наповнять 36 + 72 =
1
24 частину басейну, а весь басейн вони наповнять за 24 хв. Перша труба
наповнить півбасейну за 18 хв, а друга — за 36 хв.
18+ 36 = 54, 54 - 24 = 30. Все відповідає задачі.
Відповідь.36 хв і 72 хв.
У прямокутній системі координат цій задачі відповідає мал. 13.
Як бачимо, розглядувана задача аналогічна до попередньої. По суті, це і є
попередня задача, тільки інакше сформульована.
Вище ми розв'язали три задачі на «басейни». Нагадаю, що деякі методисти дуже
критикували ці задачі, як непрактичні. Однак такі задачі не можна зовсім
виключити з підручників з алгебри.
45
Методичні вказівки до самостійних робіт з дисципліни / Módszertani útmutató

önálló munkához

tantárgyból
С.Р. №1
С.Р. №2
46
С.Р. №3
С.Р. №4
С.Р. №5
1. Відомо, що в понеділок Настя добиралася на автомобілі на роботу
більше однієї години. Також відомо, що протягом будь-якої години
руху середня швидкість її автомобіля дорівнювала 80 км/год. Чи могла
його середня швидкість протягом усього шляху дорівнювати
100 км/год? Відповідь обґрунтуйте.
47
2. У Олесі є необмежена кількість цифр 3 та рівно одна цифра 4. Вона

хоче утворити число, яке б ділилося на найбільшу можливу кількість
чисел з множини { 1, 2, 3, ..., 9 } . Яке найменше число може утворити
Олеся? Відповідь обґрунтуйте.
3. У клітини дошки 6×6 можна ставити зірочки (не більше 1 зірочки у
клітину) таким чином, щоб у кожному рядку, кожному стовпчику та
кожній з двох великих діагоналей було не більше ніж 3 зірочки. Яку
максимальну кількість зірочок можна поставити на дошку за таких
умов? Відповідь обґрунтуйте.
4. Сторони трикутників ABC та ACD задовольняють такі умови:
AB =AD =3 см, BC=7 см, DC=11 см. Які значення може приймати
довжина сторони AC , якщо вона дорівнює цілій кількості сантиметрів,
є середньою у Δ ACD та найбільшою у Δ ABC ? Відповідь обґрунтуйте.
С.Р. №6
1. Відомо, що в понеділок Настя добиралася на автомобілі на роботу
більше однієї години. Також відомо, що протягом будь-якої години
руху середня швидкість її автомобіля дорівнювала 80 км/год. Чи могла
його середня швидкість протягом усього шляху дорівнювати
100 км/год?
2. Відомо, що M та N два послідовних чотирицифрових числа. Яке
найбільше значення може приймати різниця між сумами цифр чисел M
та N ?
3. Чи можна розставити у комірках таблиці 3×5 числа 1, 2, ..., 15 таким
чином, щоб:
а) суми чисел в усіх рядках були однакові, а також, щоб суми чисел в
усіх стовпчиках були однакові, але, можливо, відмінні від сум чисел у
рядках;
б) суми чисел в усіх трьох рядках та усіх п’яти стовпчиках були
однакові?
4. Прості числа p , q та натуральні x, y задовольняють умови: x< p , y <q
p q
та + y – ціле число. Доведіть, що x= y .
x
5. На стороні AB трикутника ABC відмітили точку K . Відрізок CK
перетинає медіану AM у точці F . Відомо, що AK =AF . Знайдіть
відношення MF : BK .
48
С.Р. №7
1. Вантажівка їде зі швидкістю 65 км/год, а за нею їде легковий автомобіль –зі
швидкістю 80 км/год. На якій відстані один від одного будуть ці автомобілі
через дві хвилини після того, як легковий автомобіль наздожене
вантажівку?
2. Знайдіть найбільше чотирицифрове число, яке ділиться на 7 і записується
різними цифрами. Відповідь обґрунтуйте.
3. Покажіть як на фігурі, зображеній на рисунку,
провести п’ять відрізків, щоб утворилося вісім
рівних частин.
4. Вчителька записала на дошці два натуральних числа. Петя перемножив

перше число на суму цифр другого і отримав 201320132013, а Вася
помножив друге число на суму цифр першого і отримав 201420142014. Чи
не помилився хтось з хлопчиків? Відповідь обґрунтуйте.
С.Р. №8
1. Чи існує таке натуральне число, що сума цифр цього числа не менша від
суми цифр його квадрата?
2. У першій купці піску на 25% більше, ніж у другій. З першої купки
пересипали 10% піску в другу купку. В якій купці піску буде більше?
Відповідь обґрунтуйте.
3. Хлопчик довільним чином заповнив квадрат 7х7 числами 1, 2 та 3. Потім
він обчислив суму чисел в кожному стовпчику, кожному рядку та кожній
головній діагоналі. Виявилось, що всі суми різні. Чи не помилився хлопчик?
4. В олімпіаді з математики беруть участь 37 семикласників. Кожному з них
було запропоновано по 5 завдань. Правильне розв’язання одного завдання
оцінюється 7-ма балами. Доведіть, що знайдуться двоє учасників, які
отримали однакову кількість балів.
5. Чи можна розрізати довільний прямокутник на три частини так, щоб з них
можна було скласти трикутник з різними за довжиною сторонами ?
С.Р. №9
1. Знайдіть значення виразу x 3+ y 3, якщо відомо, що x + y = 5 та x 2+ y 2=37.
2. Розв’яжіть рівняння (x + 2013)(x + 2014)(x + 2015) = (x + 2012)(x + 2013)(x +
2014).
3. В трикутнику АВС проведена бісектриса BD. Доведіть, що АВ > AD.
4. Дано нескінчений ряд чисел: 2, 6, 12, 20, 30, 42, ... . Укажіть закономірність
та знайдіть число, що стоїть на 2014 – му місці.
5. Чи існує таке натуральне число у якого сума цифр буде більшою від суми
цифр його квадрата?
С.Р. №10
49
1. До деякого числа додали суму його цифр і отримали 2015. Наведіть

приклад такого числа.
2. Вовк, Їжак, Чиж і Бобер ділили апельсин. Їжакові дісталося удвічі
більше часточок, ніж Чижеві, Чижеві - вп’ятеро менше, ніж Бобру, а
Бобру – на 8 часточок більше, ніж Чижеві. Знайдіть, скільки часточок
було в апельсині, якщо Вовкові дісталася тільки шкірка.
3. У коробці лежать 2009 білих і 2010 чорних куль. Вони ретельно
перемішані. Яке найменше число куль треба вийняти з коробки не
дивлячись, щоб серед них обов'язково знайшлися 340 куль одного
кольору?
4. На столі лежать в ряд чотири фігури: трикутник, круг, прямокутник і
ромб. Вони забарвлені в різні кольори: червоний, синій, жовтий,
зелений. Відомо, що червона фігура лежить між синьою і зеленою;
праворуч від жовтої фігури лежить ромб; круг лежить правіше і
трикутника і ромба; трикутник лежить не з краю; синя і жовта фігури
лежать не поруч. Визначте, в якому порядку лежать фігури і якого
вони кольору.
С.Р. №11
2016
1. Знайдіть останні дві цифри числа 2015 .
2. Вздовж паркану ростуть 8 кущів малини. Число ягід на сусідніх
кущах відмінна на 1. Чи може на всіх кущах разом бути 225 ягід?
3. У ящику 25 кг цвяхів. Як за допомогою шалькових терезів і однієї
гирі в 1 кг за два зважування відміряти 19 кг цвяхів?
4. Рядовий Іваненко почистив відро картоплі за 4 години і у нього 20%
всієї картоплі пішло в лушпиння. За скільки годин він отримає таке ж
відро начищеної картоплі?
5. За круглим столом сидять 9 чоловік: лицарі (які говорять завжди
правду) і брехуни (які завжди брешуть). Кожен сказав: "Мої сусіди -
брехун і лицар". Скільки всього брехунів за столом?
С.Р. №12
n3−n−3
1. При яких цілих значеннях n є цілим числом значення дробу: .
n−2
2. Удома у Олега є сейф, але коду він не знає. Бабуся розповіла Олегу,
що код складається з 7 цифр - двійок і трійок, причому двійок
більше, ніж трійок. А дідусь - що код ділиться і на 3, і на 4. Чи
зможе Олег з першої спроби відкрити сейф?
3. Подайте у вигляді квадрата суми вираз ( x+1 )( x+2 )( x+3 )( x+4 )+1 .
50
4. У один ряд ростуть 2015 сосни. На кожній з них до півночі сиділо рівно по
одній сові. Рівно опівночі кожна сова злетіла і
перелетіла на сосну, що росте через одну від тієї з
якої вона злетіла. Чи могло так вийти, щоб на
кожній сосні знову сиділо по одній сові?
Відповідь обґрунтуйте.
5. У зірки ACEBD рівні кути при вершинах A і B,
кути при вершинах E і C, а також рівні
довжини відрізків AC і BE. Відомо, що AD = 10 см Знайдіть BD.
С.Р. №13
1. Чи вірно, що для кожного натурального числа n
число p ( n )=n2+ n+41є простим? Відповідь обґрунтуйте.
√ √
2 2
2. Нехай x і y - додатні дійсні числа. Доведіть, що: x + y ≥ √ x + √ y .
y x
√ √ √ √
2 2 2 2
x y x y
+ ≥ √ x +√ y + ≥ √ x +√ y
y x y x
3. Чи може дискримінант квадратного тричлена з цілими коефіцієнтами
дорівнювати 2015?
4. У гострокутному трикутнику АВС проведені висоти AD і СЕ. Точки
М і N - основи перпендикулярів, опущених на пряму DE з точок А і
С відповідно. Доведіть, що МЕ = DN.
5. У тридев'ятому царстві є тільки два види монет : 16 і 27
тугриків. Чи можна заплатити за один зошит ціною в 1
тугрик і отримати здачу? Відповідь обґрунтуйте.
С.Р. №14
51
С.Р. №15
С.Р. №16
52
Методичні вказівки до контрольних робіт з дисципліни / Módszertani

útmutató ellenőrző dolgozatokhoz

tantárgyból
Mintateszt / Зразок тесту

ZH N 1
Matematika TTP 5, 6 oszt.
III. évfolyam
1. Számítsuk ki a kifejezés értékét:
a) 39 , 4⋅56 ,5−( 189 ,55+692 ,77 ) :49 , 4 (2 p.)
b) 147 ,36: 36+4,8⋅( 20 ,7−14 ,8 )−21,4 (2 p.)
( ( ) )
2
c) 12 5
1 22
− −2,5 :
4
15 . (3 p.)
2. Oldjuk meg az egyenleteket:
a) ( 27 , 9−x ) :6,5=3,8 (2 p.)
b) 4⋅( 9,6 x−3,2 ) =6,4 (2 p.)
c) −2 ( z+1 ) +3=2−3 ( z +1 ) (2 p.)
d)
( 5
)
−1,5 1+ k =−0,4 k +0,6
9 (3 p.)
3. Egy gépkocsi 1,2 óra alatt 84 km-t tett meg. Egy kerékpáros ugyanezt a
távolságot 4,8 órával több idő alatt. Mennyivel kevesebb a kerékpáros sebessége
a gépkocsi sebességénél? (3 p)
4. Egy téglalap alakú mező hossza 190 m, szélessége 130 m. A földterület 0,75-öd
részét rozzsal, a többit burgonyával vetették be. Mekkora területet vetettek be
burgonyával? (2 p.)
5. Két ládában összesen 46,3 kg alma volt. Ha az egyik ládából 2,5 kg-ot átteszünk a
másikba, akkor mindkét ládában egyenlő mennyiség lesz. Hány kg alma volt a
ládákban külön-külön? (3 p.)
6. Két személygépkocsi halad egymással szemben. Az egyik sebessége 80 km/h, a
5
másiké ennek az 6 -a. Hány óra múlva találkoznak, ha most 432 km-re vannak
egymástól? Mennyi idő múlva lesz 4 km közöttük a távolság? (3 p)
7. A réz és a cink aránya a sárgarézben 1,5. Számítsuk ki a réz tömegét, ha a
22
5
sárgaréz 25 kg cinket tartalmaz. (3 p)
30 p
53
ZH N 2
Matematika TTP Algebra 7.oszt.
III. évfolyam
1. Határozzuk meg a következő kifejezések értékeit:
a)
( 1− ) : + ( −1)⋅5
2 2 4
3 3 5 (2 p.)
b)
( 7 , 344 :0 , 36+16 :5−0,5⋅0,2 )⋅0 , 08
1
4 (2 p.)
2. Oldjuk meg a következő egyenleteket:
a) 0,5x + 2(7 – x) = 1,5x – 5(x + 2); (2 p.)
2 7 1
x− +5=x− (2−6 x )
b) 3 9 6 . (2 p.)
c) ( 3 y−4 ) ( y+1 )= y ( 3 y+1 ) (2 p.)
3 2
d) y −8 y − y+8=0 (4 p.)
3. Bizonyítsuk be, hogy a kifejezésnek a változó bármilyen értékei mellett ugyanaz
lesz az értéke: 3 ab+6 ( (2 a+ b ) a+5 ) −3 a ( 3 b+ 4 a ) . (2 p.)
4. Bizonyítsuk be, hogy ha az a, b, c betűk számjegyek, akkor a
( ab+ac+bc ) −( ca+cb+ba ) különbség 18 többszöröse lesz. (3 p.)
5. Ábrázoljuk az y=1−2x függvény grafikonját. Szerkesszük meg az
ordinátatengelyhez viszonyított szimmetrikus függvény grafikonját, és adjuk meg
a kapott függvény képletét is. (1 p.)
6. Oldjuk meg a következő egyenletrendszert:
{
5+ y 3 x + 4 y
− =3 x+1
3 4
7 x+ 2 4 x −3 11
+ + =1−3 x
3 2 6 (3 p.)
7. Két sóoldatból — az egyik 10%-os, a másik 15%-os— 40g 12%-os oldatot kell
készíteni. Mennyit kell venni az egyik és a másik oldatból? (2 p.)
8. Egy kétjegyű számhoz jobbról hozzáírták az adott kétjegyű szám számjegyeit,
csak fordított sorrendben. Tudjuk, hogy a kapott négyjegyű szám 91-szer
nagyobb lesz, mint az a kétjegyű szám, melyet a négyjegyű szám első és utolsó
számjegyéből kapunk. Határozzuk meg az eredeti kétjegyű számot. (5 p.)
30 pont
54
ZH 3 Mat TTP 3 évf Algebra

Első rész
1.1. Számítsd ki az ( 1865−365 ) :50 kifejezés értékét!
A) 300 ; B) 75 000 ; C) 30 ; D) 7500 .
1.2. Határozd meg 72 és 48 legnagyobb közös osztóját!
A) 12 ; B) 8 ; C) 48 ; D) 24 .
1.3. Melyik egyenletnek van végtelen sok gyöke!
A) 0⋅x=3 ; B) 3 ( x−1 )=3 x−3 ; C) 3 x−3=0 ; D) 3 x−3=3 .
1.4. Határozd meg, melyik egyenlet grafikonja halad át az A ( 2;−2 ) ponton!
A) 0⋅x−0⋅y=4 ; B) 0⋅x +2 y=−4 ; C) 2 x +0⋅y=−4 ;D) 2 x +2 y=8 .
2x y
+
1.5. Végezd el a y 4 összeadást!
2
2 x+ y 8 x + y2 8x+ y 2 x+ y
A) 4 y ; B) 4+ x ; C) 4 y ; D) 4+ y .
1.6. Írd fel azt a redukált másodfokú egyenletet, amelynek gyökei 5 és −3 !
2 2
A) x +2 x+15=0 ; B) x −15 x +2=0 ;
2 2
C) x +2 x−15=0 ; D) x −2 x−15=0 .
5
1.7. Hasonlítsd össze az x és y számokat, ha x− y=(−1 ) !
A) x< y ; B) x> y ; C) x= y ; D) x≥ y .
1.8. Határozd meg a ( b n ) mértani sorozat első tagját, ha S 3 =52 , q=3 !
1
A) 2 ; B) 4 ; C) 4 ; D) −4 .
8 p.
Második rész
2.1. Számítsd ki:

4
9 √ √3
3 1 ⋅ 1 − √(−4 )6
13 !
2.2. A másodfokú függvény grafikonja parabola, amelynek a csúcspontja a koordináta-
rendszer kezdőpontjában van és áthalad az A ( 2;−8 ) ponton. Add meg ennek a
függvénynek a képletét!
2.3. Oldd meg az

{
x 2 −2 xy+ y 2=9 ,
2 x− y =5. egyenletrendszert!
9 p.
Harmadik rész
3.1. Az A városból a B városba egy kerékpáros indult el. Három órával később
ugyanebből a városból egy motorkerékpáros indult el, ami a B városba egyszerre
érkezett meg a kerékpárossal. Határozd meg a kerékpáros sebességét, ha az 45
km/h-val kisebb a motorkerékpáros sebességénél és a városok közötti távolság 60
km!
55
2 2
x +6 x +8 2 x−x
y= −
3.2. Ábrázold az x+2 x függvényt! 4+4 p.
Negyedik rész
4.1M Oldd meg az

{x+y+√xy=13, ¿ ¿¿¿
egyenletrendszert! 5 p.
Mértan
MAT. TTP-IV.ÉVF-7.OSZT.-MÉRTAN
N1
I. változat
1. Az OC félegyenes a 100-s AOB szöget két olyan szögre osztja, hogy
AOC ∠ : BOC ∠= 2:3 . Mekkora az AOC és BOC szög? 3 p.
2. Határozzátok meg azon mellékszögek fokmértékét, melyek közül az egyik 26-
kal nagyobb a másiknál! 3 p.
3. Mekkora annak a háromszögnek a kerülete, melynek az egyik oldala 2-szer
hosszabb a másiknál, és másfélszer hosszabb a harmadiknál, a második oldala
pedig 2 cm-rel rövidebb a harmadiknál? 5 p.
4. Az ABC háromszögben A szög egyenlő a C szöggel. BM a háromszög magassága.
Igazoljuk, hogy az ABM és a CBM egybevágó háromszögek! 6 p.
5. Az ABC háromszögben két magasság, az AP és BH van megrajzolva.
Bizonyítsátok be, hogy AP = BH, ha PC = HC! 8 p.
6. Határozzátok meg a háromszög szögeit, ha egyik szöge háromszor nagyobb a
másiknál és 40-kal kisebb a harmadiknál! 5 p.
30 p.
II. változat
1. Az OC félegyenes a 120-s AOB szöget két olyan szögre osztja, melyek közül az
egyik 30-kal kisebb mint a másik. Mekkora az AOC és BOC szög? 3 p.
2. Határozzuk meg azon mellékszögek fokmértékét, melyek közül az egyik
háromszor nagyobb a másiknál. 3 p.
3. Határozzátok meg annak a háromszögnek a kerületét, melynek kerülete 7 m-rel
nagyobb az első oldalnál, 8 m-rel a másodiknál és 9 m-rel a harmadiknál! 5 p.
4. A KPT háromszögben PH magassága egyben súlyvonala is. Igazoljuk, hogy a
KPH és a TPH egybevágó háromszögek! 6 p.
5. Az ABC háromszögben két súlyvonal, az AP és BH van megrajzolva.
Bizonyítsátok be, hogy APC = BHC, ha AC = BC! 8 p.
6. Határozzátok meg a háromszög szögeit, ha egyik szöge háromszor kisebb a
másiknál és 5-kal nagyobb a harmadiknál! 5p
30 p.
56
I. változat
1. Az OC félegyenes a 100-s AOB szöget két olyan szögre osztja, hogy
AOC ∠ : BOC ∠= 2:3 . Mekkora az AOC és BOC szög? 3 p.
2. Határozzátok meg azon mellékszögek fokmértékét, melyek közül az egyik 26-
kal nagyobb a másiknál! 3 p.
3. Mekkora annak a háromszögnek a kerülete, melynek az egyik oldala 2-szer
hosszabb a másiknál, és másfélszer hosszabb a harmadiknál, a második oldala
pedig 2 cm-rel rövidebb a harmadiknál? 5 p.
4. Az ABC háromszögben A szög egyenlő a C szöggel. BM a háromszög magassága.
Igazoljuk, hogy az ABM és a CBM egybevágó háromszögek! 6 p.
5. Az ABC háromszögben két magasság, az AP és BH van megrajzolva.
Bizonyítsátok be, hogy AP = BH, ha PC = HC! 8 p.
6. Határozzátok meg a háromszög szögeit, ha egyik szöge háromszor nagyobb a
másiknál és 40-kal kisebb a harmadiknál! 5 p.
30 p.
57
N2
I. változat
1. A paralelogramma szögének felezője 29 -s szög alatt metszi a paralelogramma
oldalát. Határozza a paralelogramma szögeit. 3 p.
2. Az ABCD paralelogramma BC és AD oldalán az E és F pontokat úgy vették fel,
hogy AEC=AFC. Bizonyítsuk be, hogy az AECF négyszög paralelogramma
lesz! 4 p.
3. Egy egyenes a trapézt rombuszra és egy egyenlő oldalú háromszögre osztja.
Határozzuk meg a trapéz átlói közötti szöget. 4 p.
4. A B tompaszögű ABC háromszögbe meghúzták a BD és CM magasságokat.
Bizonyítsátok be, hogy az ABC és ADM háromszögek hasonlók. 6 p.
5. Bizonyítsuk be, hogy a derékszögű háromszögbe írt kör az átfogót olyan
szakaszokra osztja, melyeknek a szorzata egyenlő a háromszög területével! 8 p.
6. Határozza meg annak az egyenlő szárú háromszögnek az oldalait, melynek
szárszöge 48, és az alap, illetve a szár hosszának összege 64 cm! 5 p.
30 p.
I. változat
1. A paralelogramma szögének felezője 29 -s szög alatt metszi a paralelogramma
oldalát. Határozza a paralelogramma szögeit. 3 p.
2. Az ABCD paralelogramma BC és AD oldalán az E és F pontokat úgy vették fel,
hogy AEC=AFC. Bizonyítsuk be, hogy az AECF négyszög paralelogramma
lesz! 4 p.
3. Egy egyenes a trapézt rombuszra és egy egyenlő oldalú háromszögre osztja.
Határozzuk meg a trapéz átlói közötti szöget. 4 p.
4. A B tompaszögű ABC háromszögbe meghúzták a BD és CM magasságokat.
Bizonyítsátok be, hogy az ABC és ADM háromszögek hasonlók. 6 p.
5. Bizonyítsuk be, hogy a derékszögű háromszögbe írt kör az átfogót olyan
szakaszokra osztja, melyeknek a szorzata egyenlő a háromszög területével! 8 p.
6. Határozza meg annak az egyenlő szárú háromszögnek az oldalait, melynek
szárszöge 48, és az alap, illetve a szár hosszának összege 64 cm! 5 p.
30 p.
58
N3
I. változat-7-9
1. Mennyi a szög fokmértéke, ha a mellékszöge 110º?
A) 10º; B) 110º; C) 70º; D) 90º.
2. Határozd meg az egyenlő szárú trapéz középvonalát, a szára 6 cm, a kerülete pedig
48 cm!
A) 36 cm; B) 18 cm; C) 16 cm; D) 19 cm.
3. A trapézban az átlók 8 cm és 5 √ 3 5 3 cm hosszúak, a köztük levő szög 30º.
Határozd meg a területét!
A) 20 √ 3 20 3 cm2; B) 60 cm2; C) 30 cm2; D) 10 √ 310 3 cm2.
4. Határozd meg az y – x = 2 és az x + y = 4 egyenesek metszéspontjának
koordinátáit!
A)(1; 3); B) (3; 1); C) (-1; 3); D) (–3; –1).
5. Melyik ismertetőjel alapján egybevágó a DOA és COB
háromszög (lásd az ábrát), ha az ADO∠ = BCO∠ és DO =
OC?
A) három oldal alapján;
B) az oldal és rajta levő két szög;
C) nem lehet megállapítani;
D) két oldal és közbezárt szög.
6. Az α szögű, 6 cm és 7 cm befogójú derékszögű háromszögben határozd meg a

cosα-t (lásd az ábrát)!
7 6
7 7 7 6 6
A) 13 13 ; B) √ 85 85 ; C) 13 13 ; D) 85 .
7. Írd fel annak az O(–2; 1) középpontú körvonalnak az egyenletét,
melynek a sugara 4!
A) (x−2) +( y +1) =16 x  2   y  1  16 ; B) (x−2) +( y +1) =16
2 2 2 2 2 2
x  22   y  12  4 ;
C) (x−2) +( y +1) =16 x  2   y  1  16 ; D) (x−2) +( y +1) =16
2 2 2 2 2 2
x  22   y  12  16 ;
8. Határozd meg annak az 5 cm sugarú körcikknek a területét, melynek a középponti
szöge 72°!
A) 10π cm2; B) 20π cm2; C) π cm2; D) 5 π cm2.
16 p.
Második rész
1. A derékszögű háromszög egyik befogója 12 cm, a másik 8 cm-rel kisebb az
átfogójánál. Határozd meg a háromszög kerületét!
2. Az egyenlő szárú trapézban a szár egyenlő a kisebbik alappal, az átló pedig ezzel
az alappal 30°-os szöget alkot. Határozd meg a trapéz hegyes szögét!
59
8 p.
Harmadik rész
1. A derékszögű háromszög befogóinak aránya 20 : 21, a háromszög köré írt és a
háromszögbe írt körvonalak sugarainak különbsége 17 cm. Számítsd ki a
háromszög átfogóját! 6 p.
2. Az adott körvonal átmérőjének P pontján keresztül meghúztuk az AB húrt, hogy az
átmérővel 60°-os szöget alkot. Számítsd ki a körvonal hosszát, ha AP = 8 cm, BP =
3 cm! 10 p.
60

TTP 3-4 - 2017-2018-2018.05.14

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

TTP 3-4 - 2017-2018-2018.05.14

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою ЗУІ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ

Кафедра Математика та інформатика________________________

_____________Matematika és informatika__________________ Tanszék

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ППП3 Методика навчання математики / Matematika oktatásának módszertan

напрям підготовки/спеціальність / szak ___014 Середня освіта Математика/

Розробники програми / A program kidolgozói _Роман Еріка Йожефівна, викладач

Затверджено на засіданні кафедри Математика та інформатика___

Завідувач кафедри / Tanszékvezető ____________________ __Бовді А.А. / dr. Bódi Béla_______

1. Опис навчальної дисципліни / A tantárgy leírása

2. Мета та завдання навчальної дисципліни / A tantárgy célja és feladata

Мета / Cél: Мета курсу – Метою даної дисципліни є підготовка професійно

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен / A tantárgy

знати / tudnia kell:

вміти / képesnek kell lennie:

Курс „Методика навчання математики” є інтегрованою дисципліною

ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу на відповідних

Навчальна дисципліна сприятиме досягненню таких програмних

3. Програма та структура навчальної дисципліни / A tantárgy programja és

Назви Кількість годин / Óraszám

Змістовий модуль 7 (Методика навчання геометрії в основній школі 9.кл.)

4. Теми семінарських занять/ A szemináriumi foglalkozások témája

№ Назва теми Кількість

5. Теми практичних занять / A gyakorlati foglalkozások címe

№ Назва теми Кількість

4-й рік навчання. Семестр 1.

6. Самостійна робота/ Önálló munka

№ Назва теми Кількість

22. Методика вивчення функції. Дослідження графіка 3

23. Розв'язання систем рівнянь 4

24. Розв'язання систем нерівності 4

4-й рік навчання. Семестр 1.

8. Методи навчання / A tanulás módszerei

Комплексне використання різноманітних методів організації і здійснення

9. Методи контролю / Az ellenőrzés formái

Поточний контроль – проведення контрольних робіт, перевірка виконання

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для екзамену / Példa a vizsgához

11. Шкала оцінювання: національна та ECTS / Osztályozási skála: nemzeti

12. Методичне забезпечення / Módszertani ellátottság

12. Рекомендована література / Ajánlott szakirodalom

Допоміжна / Kiegészítő olvasmányok

1. G. M. Voznyak, G. M. Litvinenko, M. P. Malanyuk Matematika 5, Lviv SZVIT

13. Інформаційні ресурси / Internetes, elektronikus források

Додаток 1 / 1. számú melléklet

Методичні вказівки до практичних (семінарських) робіт з дисципліни /

Методика навчання математики / Matematika oktatásának módszertan

В наш час практичні заняття - це загальновживана назва широко

- постановки питання викладачем;

7. Робочою програмою дисципліни передбачається розгляд на заняттях

Розв’язування задач на змішування потребує додаткового пояснення

вони свідомо й швидко могли відповісти на такі, наприклад, запитання: Скільки

Схематично умову задачі зручно проілюструвати стовпчиковими діаграмами

кілограми на літри. В результаті дістають таку саму відповідь. Це неправильно.

Звичайно у школі розглядають найпростіший випадок, коли змішують тільки два

3) На скільки більше солі в 40 г 12-процентного розчину, ніж в 40 г 10-

Розчини % Загальна Маса солі

Над першим і другим прямокутниками напишемо відповідно х і у, якщо

4. З колби, наповненої 40-процентною сірчаною кислотою, взяли 320 г

Р о з в'я з а н н я. Нехай першого сплаву треба взяти x, а другого у частин. Тоді

_Matematika és informatika______ Tanszék

Завідувач кафедри / Tanszékvezető ____________ Бовді А.А. / dr. Bódi Béla_