Навчання фонетики

на уроках іноземної мови

у початкових класах
Формування слухо-вимовних та ритміко-інтонаційних навичок молодших школярів

Метою навчання фонетичного матеріалу є формування слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок

(на апроксимованому рівні).

Під слухо-вимовними навичками мовлення розуміють “навички фонемно правильної вимови всіх звуків
у потоці мовлення та розуміння всіх звуків при аудіюванні мовлення”.

Формування фонетичних навичок передбачає:

- перебудову звичної артикуляції на основі встановлення подібності і відмінності у вимові звуків рідної й
іноземної мови,
- формування фонематичного слуху
- оволодіння технікою вимови іншомовних звуків у слові, словосполученні, реченні і в мовленнєвому
потоці в процесі говоріння і читання.

Основними вимогами до вимови учнів є фонематичність та швидкість. Фонематичність передбачає ступінь

правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для
співрозмовника; швидкість – ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в
нормальному (середньо-нормальному) темпі мовлення (для англійської мови – 130-150 слів на хвилину).

Оволодіння іншомовною інтонацією передбачає формування аудитивних навичок сприймання інтонаційного

малюнка і його адекватне відтворення в процесі говоріння і читання.
 Слухо-вимовні навички Апроксимована вимова

навички правильної вимови та наближена до стандарту артикуляція

розуміння звуків в усному мовленні окремих звуків, що істотно не
впливає на процес розуміння.
Апроксимація проявляється також в
Ритміко-інтонаційні навички обмеженні кількості іншомовних
фонем і інтонаційних моделей,
необхідних для засвоєння
навички інтонаційно і ритмічно
правильного оформлення іншомовного
мовлення (наголос, ритм, мелодика,
паузування тощо)
 Алгоритм формування і
вдосконалення артикуляційних
навичок учнів
1. Сприймання нового звука у фразах, словах, ізольовано.
2. Виділення із ряду почутих слів тих, у яких міститься новий звук
(шляхом підняття сигнальної картки чи руки).
3. Пояснення артикуляції уведеного звука (порівняння з рідною
мовою, іншими звуками іноземної мови).
4. Виконання вправ на артикуляційну гімнастику.
5. Вимовляння слід за вчителем звуку, слів, фраз з новим звуком.
6. Повторення слід за диктором звука в опозиції (глухий – дзвінкий,
довгий – короткий, палаталізований – непалаталізований тощо).
7. Повторення слід за диктором зразків, які поступово
ускладнюються.
8. Самостійне промовляння звука.
9. Удосконалення артикуляційних й інтонаційних навичок у процесі
розучування віршів, скоромовок, діалогів і використання
фонетичних ігор.