11 Klas Matematika Standart

Мета цієї роботи – надати практичну допомогу вчителеві в підготовці та
проведенні уроків з теми «Показникова та логарифмічна функції» в 11 класі

загальноосвітніх навчальних шкіл, ліцеїв.
Робота містить тематичне планування та плани-конспекти уроків за
темою «Показникова та логарифмічна функції» з алгебри та початків аналізу (11
клас, рівень стандарту) відповідно до нової програми («Збірник програм із
математики для профільної підготовки та профільного навчання (у двох
частинах)», видавництво «Ранок», Харків, 2011 р) та підручника «Математика, 11
клас», рівень стандарту, авторів Г.П. Бевз, В.Г.Бевз.
У розробці кожного уроку виділено основні структурні елементи, указано
мету уроку. У роботі розкрито зміст навчального матеріалу. Особливу увагу
приділено його сприйманню, усвідомленню й осмисленню. До уроків подано
систему усних та письмових вправ, самостійні роботи, тестові завдання в
середовищі програми Test-W, контрольна робота, комп’ютерні презентації.
Структура завдань контрольної та самостійних робіт відповідає формату ЗНО.
Формування змістовного компоненту математичної компетентності здійснюється
на основі індивідуально-диференційованого підходу. Для успішного засвоєння
навчального матеріалу використано сучасні різноманітні форми організації
навчальної діяльності учнів: індивідуальну, групову, фронтальну, роботу в парах.
Актуальність теми полягає в тому, що вона є однією з основних у шкільній
програмі з математики в 11 класі. Їй приділяється 12 годин навчального часу. У
процесі вивчення цього розділу учні систематизують, узагальнюють і
поглиблюють знання про степені й корені та їх властивості, засвоюють поняття
показникової, логарифмічної функцій, їх властивості та графіки, навички та
вміння виконувати тотожні перетворення виразів із показникової та
логарифмічної функціями, розв’язувати показникові, логарифмічні рівняння й
нерівності та їх системи. Уміння досліджувати функції, які формуються в темі,
закріплюються й застосовуються до моделювання закономірностей коливального
руху, процесів зростання та вирівнювання. В уявленні учнів характер фізичного
процесу асоціюють із відповідною функцією, її графіком, властивостями.
В «Інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення шкільних
дисциплін у основній та старшій школі. Математика» вказано, що програма рівня
2
стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення
формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При
цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи
продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть із нею свою
професійну діяльність. Але, як показує практика, більшість з них складають тест
ЗНО з математики, у яких завдання, з вибраної мною теми, складають близько
20%. Тому розгляд теми «Показникова та логарифмічна функції» дуже важливий,
і задача вчителя - допомогти учням засвоїти її.
11 КЛАС
АЛГЕБРА ТА ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ
Рівень стандарту
3
Основна мета – ознайомити учнів з показниковою функцією, її графіком і
властивостями, навчити учнів розв’язувати показникові рівняння і нерівності.
Ввести поняття логарифма та основні властивості логарифмів, ознайомити учнів
із логарифмічною функцією, її властивостями і графіком, навчити учнів
розв’язувати нескладні логарифмічні рівняння і нерівності.
Програмові вимоги до рівня

№
загальноосвітньої підготовки Тема уроку
уроку
учнів
Показникова та логарифмічна функції (12 годин)
Розпізнають і будують: 1 Повторення відомостей про функції
• графіки показникових функцій; 2 Степінь із довільним дійсним показником
• графіки логарифмічних функцій. Показникова функція, її властивості та
3
графік
Ілюструють на графіках
4 Показникові рівняння
властивості функцій.
5 Показникові рівняння
Застосовують
до опису реальних процесів: 6 Показникові нерівності
• показникові функції; 7 Логарифми та їх властивості
• логарифмічні функції. Логарифмічна функція, Її властивості та

8
графік
Розв’язують:
9 Логарифмічні рівняння
• найпростіші показникові рівняння;
10 Логарифмічні рівняння
• найпростіші показникові
нерівності; 11 Логарифмічні нерівності
• найпростіші логарифмічні
рівняння;
12 Контрольна робота
• найпростіші логарифмічні
нерівності
4
Урок №1
Тема: Повторення відомостей про функції
Мета: - узагальнити та систематизувати знання учнів про функції, їх
властивості та графіки;
- розвивати логічне мислення, уміння будувати графіки за допомогою
геометричних перетворень, визначати властивості функцій за їх
графіками;
- виховувати активність, увагу, культуру математичних записів та
креслень.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Наочність: комп’ютерна презентація1.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Мета і задачі уроку.
ІІ. Мотивація навчання.
Процеси реального світу тісно пов’язані між собою. Серед різноманіття
явищ вчені виділили такі, у яких взаємозв’язок величин настільки тісний, що,
знаючи значення однієї з них, можна визначити значення другої величини.
Поняття функції є важливим поняттям курсу алгебри і початків аналізу,
отже, ми повинні згадати і узагальнити відомості про функції. Досліджуючи
властивості функції, маємо можливості ґрунтовніше пізнавати реальний світ.
У математиці поняття функції виникло разом з поняттям змінної величини,
введеної Р. Декартом (1596-1650) і П. Ферма (1601-1665). Означення функції
вперше сформулював у 1718 р. швейцарський математик Я. Бернулі (1667-1748).
Нові відкриття розширювали поняття функції.
ІV. Систематизація й узагальнення основних відомостей про функцію, її
графік та властивості.
Повторюємо означення, поняття області визначення й області значень.
Повторюємо графіки, області визначення й області значень відомих простих
k
елементарних функцій y  kx  b , y , y  x2 , y х , y  x3
x
5
Слайд 1 Слайд 2 Слайд 3
Слай д4
Слайд 5
Слайд 6
Робота в зошитах.
№ 1. Знайдіть області визначення складових функцій на прикладах функцій

5 х  10
(письмово): а) f ( х)  х2; б) g ( х)  ;
х2  9
2х  3
в) V ( х)  х2
 х3.
№ 2. Знайдіть значення функції (письмово):

x 1
а) f ( x)  у точках 1; -1; 3.
x
б) f ( x)  x5 у точках 5; 14; 30.
№ 3. Знайдіть нулі функції (письмово):
а) f ( x)  5 x  10;
x2  9
б) f ( x)  ;
x3
в) f ( x)  x 2  x  2;
г) f ( x )  x 4  x 2  2.
Повторюємо з учнями геометричні перетворення елементарних графіків та

виконуємо завдання 4 (усно).
6
№ 4. Установіть відповідність між геометричними перетвореннями
графіка функції y  x 2 (1 - 4) і функціями, графіки яких отримані в результаті цих
перетворень (А - Д)
Слайд 7
V. Систематизація й узагальнення знань учнів про спадні, зростаючі, парні та

непарні функції.
Повторюємо визначення спадної, зростаючої та парної, непарної функції,

виконуємо завдання:
Слайд 8 Слайд 9 Слайд 10
VI. Розв’язування вправ.
№ 14, № 15, № 17 (рис. 6а)

VІI. Підсумки уроку.
Повторили поняття числової функції області визначення й значень функції
та їх знаходження для деяких складених функцій, графіки раніше вивчених
функцій.
VІІI. Домашнє завдання.
 Опрацювати §1;
 Повторити властивості степеня з раціональним показником;
 розв’язати № 12, № 16, № 17(б), № 38.
Урок №2
Тема: Степінь із довільним дійсним показником
Мета: - повторити поняття степеня з раціональним показником,
7
властивості степеня з раціональним показником;
- сформувати поняття степеня з ірраціональним показником;
- розвивати в учнів уміння проводити аналогії, аналізувати й
узагальнювати отримані раніше знання, грамотно й логічно
висловлювати думки;
- виховувати увагу, інтерес до нових знань, самостійність.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Хід уроку
ІІ. Мета та задачі уроку.
ІІІ. Перевірка підготовки учнів до уроку.
1. Чотири учні працюють біля дошки за картками.
№1. Знайти область визначення функції:
x4
f ( x)  9  x 2 
x
; Відповідь: x[-3;0)  (0;3].
№2. Графіком функції у=ах2 +bx + c є парабола. Порівняйте з нулем

коефіцієнти a, b, c.
Відповідь: a<0, b<0, c>0.

№3. Функція y = f(x) – спадна, a y = g(x) – зростаюча на R. Порівняйте:
1 1  14   3 
а) f  і f  ; б) g   і g  .
 3 2  3   14 
8
1 1  14   3 
Відповідь: а) f   > f  ; б) g   < g  .
 3 2  3   14 
№4. Функція y = f(x) задана на проміжку [-15;15] і є парною. На рисунку

зображено фрагмент даної функції на проміжку [0;15]. Добудуйте графік
цієї функції на проміжку [-15;0].
2. З іншими учнями перевіряємо

домашнє завдання.
ІV. Мотивація навчання.
У 10 класі ви ознайомилися з поняттям степеня додатного числа з

раціональним показником. Тепер треба з'ясувати, що являє собою степінь
додатного числа з дійсним показником. У цьому нам допоможуть знання, які ми
набули у попередніх класах.
V. Повторення і систематизація знань учнів про степінь.

Мікрофон
1. Що називається n-м степенем числа а, якщо nN? якщо n=1? якщо n=0?
2. Що таке степінь, основа степеня, показник степеня?
3. Що називається n-м степенем числа а, якщо nZ?
m
4. Що називається n-м степенем числа а>0 з раціональним показником n
?
5. Сформулюйте основні властивості степенів.
Для будь-яких раціональних чисел р і q і будь-яких додатних а і b

справедливі рівності:
9
VІ. Робота в зошитах.
1

1
1. Знайти значення виразу:   0,5 .
2 2
0 , 25
81  
9
2 3 1
2. Обчислити: 216 3  16 2  25 2 .
1
 8 13 6
m n 
3. Чому дорівнює значення виразу  
 при m =14, n=16.
1 19
m n
3 18
VІІ. Сприймання поняття про степінь з ірраціональним показником.

Строге означення степеня додатного числа з дійсним показником та доведення
його властивостей виходить за межі шкільного курсу, тому розглянемо на
окремому випадку – степінь з ірраціональним показником 2  , де =3,1415…
Розглянемо послідовність раціональних чисел
3; 3,1; 3,14; 3,141;… (1)
Зрозуміло, що ця послідовність збігається до числа . Відповідно до послідовності

(1) побудуємо послідовність степенів з раціональними показниками:
23 ;23,1 ;23,14 ;23,141 ;.... (2)
Члени послідовності (2) зі збільшенням номера прямують до деякого додатного

числа. Це число і називають степенем числа 2 з показником  і позначають 2  .
Степінь з дійсним показником має ті самі властивості, що й степінь з
раціональним показником.
VІІІ. Розв’язування вправ. № 37, № 49, № 53, № 60, № 66, № 68.
10
ІХ. Підсумки уроку.
На уроці ми розширили поняття степеня на будь-які дійсні показники,
зберігаючи при цьому властивості степеня.
Х. Домашнє завдання.
 Опрацювати § 2, с.14-15;
 розв’язати № 48, № 52, № 69.
Урок №3
Тема: Показникова функція, її властивості та графік
Мета: - формувати уявлення про показникову функцію, її властивості та графік;
- розвивати пізнавальну та інформаційну компетентність, логічне
мислення, математичне мовлення учнів;
- виховувати увагу, спостережливість, кмітливість.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Засоби навчання: комп’ютерна програма GRAN1.
Хід уроку
1) Перевірити наявність та правильне виконання домашнього завдання.
2) Під час перевірки домашнього завдання два учні працюють за картками біля
дошки.
№1 Використовуючи відомі елементарні перетворення графіка функції
y  cos x , побудуйте графік функції y  2 cos x  1.
№2 Використовуючи відомі елементарні перетворення графіка функції

1 1
y , побудуйте графік функції y 1 .
х х 1
IV. Самостійна робота

В1 В2
11
№1 Порівняйте числа: №1 Порівняйте числа:
5 5 6 6
 4 7  4 7  3  13  3  13
1.   і   ; а.   і   ;
9  11  7 8
3 5
 
2.  1 2
і 1. б.  1 4
і 1.
2  2 
 3  3
№2 Обчисліть: №2 Обчисліть:
1. 2 2
4 2
; а. 5 2
 0,2 2
;
2. 2 3 2
5 3 2
101 3
. б. 51 2 2
 212 2
10 2 2
.
№3 Спростіть: №3 Спростіть:
а 5 2  2 5  b 3 7  7 3 
. .
а 3 b  3 
2 2
V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Репродуктивна бесіда з учнями.
1. Сформулюйте означення функції.
2. Що називають областю визначення функції?
3. Як ви розумієте множина значень?
4. Яку функцію називають зростаючою; спадною? Наведіть приклади таких
функцій. (лінійна, обернена пропорційність …)
Актуалізація опорних знань
Під час бесіди, у ході якої учні самостійно доходять означення
показникової функції. Більшість процесів у житті пов'язано із залежністю між
величинами. Наприклад, кількість виконаної роботи залежить від її обсягу та
складності роботи, рівень знань учня — від рівня його інтелектуального розвитку,
вартість покупки — від кількості купленого товару і цін. Одна залежність носить
випадковий характер, інші — сталі. Давайте розглянемо такі закони. Зростання
деревини відбувається за законом: А = А 0аkt, де А — зміна кількості деревини в
часі; A0, — початкова кількість деревини; t — час, a, k — деякі сталі. Тиск
повітря спадає залежно від висоти згідно із законом P = P0ah: де Р — тиск на
висоті h; Р0 — тиск на рівні моря; а — деяка стала.
— Що спільного в цих процесах?
Учні зазначають схожість виду формули, яка задає закон.
12
Припустимо, що в цих формулах A0=1, Р0=1, k=х, яку функцію дістанемо?
(у = ах). Таку функцію називають показниковою. І сьогодні на уроці ми повинні
дати означення показникової функції, розглянути деякі властивості й навчитися
застосовувати ці властивості під час виконання завдань певного вигляду.
Під час вивчення нового матеріалу використовуємо комп'ютерну
презентацію.
План вивчення нового матеріалу

1.Означення показникової функції.
2.Історична довідка – у 1679 році Ґотфрід Вільгельм Лейбніц - провідний
німецький філософ, логік, математик, фізик, мовознавець та дипломат ввів
поняття показникової функції для залежності у=ах та експоненціальної кривої
для графіка цієї функції. Слайд 3
x
1
3.Побудова графіка функції у=2х, y  за допомогою таблиці (в одній системі
2
координат). (Робота в парах)
4. Вивчення властивостей показникової функції при а > 1 та при 0 < а < 1.
5.Запис властивостей показникової функції у вигляді таблиці. Обговорення.
Слайд 4
Розглянемо графіки показникових функцій у=2х та у=3х. Кутовий

коефіцієнт дотичної, проведеної в точці А (0;1) до графіка функції у=2х, менше
1, а до графіка функції у=3х - більше 1. Установлено, що існує така основа
показникової функції, при якій кутовий коефіцієнт дотичної до графіка функції в
точці А (0;1) дорівнює 1. І це число 2,71828…., яке позначають е. Число е -
13
ірраціональне. Функцію f(х) = ех називають експонентою. Отже, дотична до
графіка експоненти в точці з абсцисою, рівною нулю, утворює кут 45° з додатним
напрямом осі абсцис.
Слайд 5
Показникову функцію f(х) = ех досить часто використовують в

математиці та багатьох прикладних науках. Наприклад, процеси новоутворення
та розпаду речовини можна описати за допомогою формули Р=Р 0еkt, де Р –
кількість новоутворень речовини в момент часу t, Р0 – початкова кількість
речовини, k - стала, значення якої визначається для конкретної ситуації.
VІ. Закріплення матеріалу
Усне виконання завдань: № 59, № 70 (г), № 72 (б,в).
Учні продовжують працювати в парах та будують в зошитах графіки
показникових функцій: Слайд 6
1) y  3x ;
2) y  3 x 1 ;
3); y  3 x 1  2 ;
4) y 3
x
;
5) y  2  3 x .
Після роботи в зошитах перевіряють правильність побудови за допомогою

програми GRAN1. (Проведення інструктажу з техніки безпеки під час роботи за
комп'ютером).
Робота у зошитах та на дошці: № 63, № 64.
VІІ. Домашнє завдання

 Опрацювати §2;
 Повторити властивості степеня з дійсним показником;
 розв’язати №59, №60, №71(а,г), №72.
14
VІІІ. Підсумки уроку
Продовжте речення.
1. Сьогодні на уроці ми дізналися…
2. При а>1 показникова функція має такі властивості…
3. При 0<a<1 – такі…
4. Навчилися…
Урок №4
Тема: Показникові рівняння
Мета: - формувати уміння учнів розв’язувати найпростіші показникові рівняння;
- розвивати логічне мислення, математичне мовлення учнів;
- виховувати увагу, кмітливість, культуру математичних записів.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
1) Перевірити наявність та правильне виконання домашнього завдання.
2) Під час перевірки домашнього завдання два учні працюють за картками біля
дошки.
№1
Побудувати графік функції y  2 x 1  1 .
№2
Порівняйте числа
1 1
а) 0,115 3 і 0,115 4 ; б) 0,7 і 0,7 3
.
ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

15
 Показниковими називаються рівняння, у яких невідоме міститься в
показнику степеня при постійних основах.
х 2
1 2 4
Наприклад: 2 х 2  4 , 0,5 2 х  0,5 х   0,    .
4 7 49
Існує декілька видів показникових рівнянь і різних способів їх розв’язання.

Основними з них є:
І. Метод зведення обох частин рівняння до степеня з однаковою основою;
ІІ. Метод введення нової змінної;
ІІІ Функціонально-графічний метод.
 Рівняння а х  b , де а>0, a≠1, називається найпростішим показниковим
рівнянням.
За властивостями показникової функції область значень Е(у): у(0;+∞), тому
рівняння а х  b :
1. має один корінь, якщо b>0 (рис.1);
2. не має коренів, якщо b≤0 (рис.2).
Рис.1
Рис.2
Методом зведення обох частин рівняння до степеня з однаковою основою

розв’язують рівняння, які можна звести до вигляду a f  x   a g  x  .
Використовуючи монотонність показникової функції, маємо:
 Якщо а>0, а≠1, то рівняння a f  x   a g  x  та f(x)=g(x) рівносильні.
Розглянемо приклади.
Приклад 1. Розв’яжіть рівняння а) 4 х3  16 ; б) 5 х  6 х ; в) 2 х1  2 .
16
Розв’язання. а) 2 2 ( х3)  2 4
2( x  3)  4,
x  3  2,
x  1.
б) 6х>0, розділимо обидві частини рівняння 5 х  6 х на 6х.

5х
Маємо: 1,
6х
х
5
   1,
6
х 0
5 5
   
6
  6
х = 0.
в) Оскільки 2 х1  0 при всіх значеннях х, то рівняння коренів не
має.
Відповідь: а) -1; б) 0; в) немає коренів.
V. Набуття умінь у розв’язуванні простіших показникових рівнянь.

Робота в зошитах та біля дошки.
№ 81, № 82 (усно), № 87 (а-в), № 89, № 107, № 109.
VІ.Підсумок уроку.
VІІ. Домашнє завдання
 Опрацювати §3, с.23;
 розв’язати № 86, № 88, № 108.
17
Урок №5
Тема: Показникові рівняння
Мета: - формувати уміння учнів розв’язувати показникові рівняння способом
винесення спільного множника за дужки, способом введення нової
змінної, графічним способом;
- виховувати увагу, самостійність в роботі, культуру математичних
записів.
Наочність: комп’ютерна презентація 5.
Хід уроку
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Самостійна робота.
В1 В2
х 1 2 х 1 3
1 1 1 1
1.     ; 1.     ;
2 2 3  3
2. 0,5 2 х 1  0,125 ; 2. 0,2 х  2  0,008 ;
3. 5 х 1; 3. 3 х  1;
2 2
 х 12 5 х  6
4. 4 х  4  64 ; 4. 2  2 х  32 ;
х 1 1 х
5. 3 х 1  9 ; 5. 4 х 2  16 ;
6. 7 х  2  49 . 6. 5 х 3  25 .
ІV. Набуття умінь розв’язувати показникові рівняння.
На цьому уроці ми розглянемо інші способи розв’язування показникових
рівнянь, а саме:
 спосіб винесення спільного множника за дужки;
 спосіб введення нової змінної;
18
 функціонально-графічний спосіб.
Приклад 1. Розв’яжіть рівняння 3 х  2  3 х2  63.
Розв’язування
1
3х  2  3х   63 ;
9
 2
3 х 1    63 ;
 9
7
3х   63 ;
9
3 х  81 ;
х  2.
Відповідь: 2.
Приклад 2. Розв’яжіть рівняння 49 х  8  7 х  7  0 .
72х  8  7 х  7  0 ;
Нехай 7 х  t , тоді 7 2 х  t 2
t 2  8t  7  0 ; t1  1, t 2  7 . Отже, 1) 7 х  1 ; х=0. 2) 7 х  7 ; х=1.
Відповідь: 0; 1.
х
1
Приклад 3. Розв’яжіть рівняння   1 x .
2
х
1
Будуємо графіки функцій у   і у  1 x в одній системі координат. Графіки
2
цих функцій перетинаються в точці, абсциса якої х=0.
х
1 1
Функція у   - спадна ( 0  2  1 ), а
2
функція у  1 x - зростаюча, тому інших коренів рівняння не має.

19
Підготовка до ЗНО.
Приклад 4. Знайдіть добуток х0  у 0 для одержаного розв’язку системи рівнянь
2  2  6,
.
х у

 х  у  3.
 х 8
2 х  2 3 у  6, 2   6, 2 2 х  8  6  2 х , 2 2 х  6  2 х  8  0,
  2х  
 у  3  х;  у  3  х;  у  3  х;
 у  3  х;

2 х  4, 2 х  2,

 у  3  х; або 
 у  3  х;
 х  2,

 у  1; або  х  1,

 у  2;
х0  у 0  2 .
V. Набуття умінь у розв’язуванні показникових рівнянь.
Робота в зошитах та біля дошки.
№ 87 (г), № 97 (а, г), № 98 (а, г), № 110 (б, в, г), № 112.
VІ. Підсумок уроку.
VІІ. Домашнє завдання.
 Опрацювати §3, с.24-25;
 розв’язати № 96, № 99, № 110 (а), 111.
Урок №6
Тема: Показникові нерівності
Мета: - формувати уміння учнів розв’язувати нерівності, що містять
показникову функцію;
- повторити та поглибити знання властивостей показникової функції;
- виховувати увагу, кмітливість, культуру математичних записів.
Хід уроку
20
2. Біля дошки працюють 4 учні:
№1 №2
Розв’яжіть нерівність: Розв’яжіть нерівність:
2х  3 5  х
  2.  х  2 2  4 х  3x  2;
2 8
Відповідь: х  1;). Відповідь: х  1;2 .
№3 №4
Розв’яжіть рівняння: Розв’яжіть систему рівнянь:
 2 ух 1
 ;
3 3  ,
2 х  5 х  0,1 10 х 1  81
3 х  у  2  27.

Відповідь: 1. Відповідь: (-2;-3).
ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Якщо в показниковому рівнянні знак рівняння замінити на знак нерівності,
то одержимо показникову нерівність.
 Нерівність називається показниковою, якщо його змінні входять
тільки до показника степеня при постійній основі.
х 2
1 2 4
Наприклад: 2 х  2  4 , 0,5 2 х  0,5 х   0,    .
4 7 49
Розв’язування показникових нерівностей часто зводяться до розв’язування

нерівностей а х  ab a  a  або а х  a b a  a  . Ці нерівності розв’язують,
x b x b
використовуючи монотонність (зростання, спадання) показникової функції.

 Якщо 0<а<1, то показникова нерівність а f ( x )  a g ( x ) рівносильна
нерівності f ( x)  g ( x);
 Якщо а>1, то показникова нерівність а f ( x )  a g ( x ) рівносильна

нерівності f ( x )  g ( x) .
Приклад 1. Розв’яжіть нерівність 3 х  27 .

3 х  3 3; ; 3>1, тому показникова функція у  3х - зростаюча. Маємо:
х2.
Відповідь: х  (;2] .
21
x
1
Приклад 2. Розв’яжіть нерівність    8.
2
3 х
1
x
1

1 1
   
2
; 0 1, тому показникова функція у   - спадна. Маємо:
2 2 2 2
3
х .
2
3
Відповідь: х  ( ; ).
2
При розв’язуванні показникових нерівностей використовують, також, спосіб

заміни змінної, винесення спільного множника за дужки та функціонально-
графічний.
Приклад 3. Розв’яжіть нерівність 49 х  8  7 х  7  0 .
7 2х  8  7 х  7  0 ;
Нехай 7 х  t , тоді 7 2 х  t 2
Маємо t 2  8t  7  0 - квадратну нерівність.
t 2  8t  7  0 , t1  1, t 2  7 .
1) 7 х  1 ; х=0. 2) 7 х  7 ; х=1.
1 t  7 ,
7>1, тому показникова функція y  7х зростаюча. Маємо: 0  x  1

Відповідь: [0; 1].
Приклад 4. Розв’яжіть нерівність 5 х 1  5 х  150 .
5  5 x  5 x  150 ;
5 x  5  1  150 ;
5 x  25 ; 5>1, тому показникова функція у  5х - зростаюча. Маємо:

x  2.
Відповідь: х  ( 2;) .
Приклад 5. Розв’яжіть графічно нерівність 2x  3  х .
22
Будуємо графіки функцій у  2x і у 3 х в одній системі координат. Графіки
цих функцій перетинаються в точці, абсциса якої х=1.
Отже, значення 2 x менше відповідних значень 3-х, якщо х  (;1) .
Відповідь: х  (;1) .
V. Набуття умінь розв’язувати показникові нерівності.

Робота в зошитах та біля дошки. № 92, № 94, № 104.
х 2 3 х
1
Приклад 6. Розв’яжіть нерівність    32 x 7 . У відповідь запишіть суму всіх
2
цілих розв’язків цієї нерівності. Якщо нерівність має безліч цілих розв’язків, то у
відповідь запишіть число 100.
VІ. Самостійна робота
Варіант 1 Варіант 2
№1 Яке з нерівностей не має розв’язків? №1 Розв’язком якої нерівності є множина R?
А Б В Г Д
2х  4 2 0 2  8 2  32 2  0,5
x x x x
№2 Розв’яжіть нерівність №2 Розв’яжіть нерівність

1 1
а) 3х  ; а) 3 х  ;
9 3
1 1
б) (0,5) х  ; б) (0,2) х  .
2 25
№3 Розв’яжіть нерівність №3 Розв’яжіть нерівність
х х 1 х х 1
3 3 3 2 2 5
     .      .
4 4 16 3 3 3
У відповідь запишіть найменший У відповідь запишіть найбільший

цілий розв’язок. цілий розв’язок.
VІІ. Підсумок уроку.
VІІІ. Домашнє завдання.
 розв’язати № 93, № 103, № 115(а, г).
23
Урок №7
Тема: Логарифми та їх властивості
Мета: - формувати поняття логарифма числа;
- познайомити учнів з основною логарифмічною тотожністю;

- вивчити основні властивості логарифмів;
- навчити учнів застосовувати основну логарифмічну тотожність та
властивості логарифмів до розв’язування вправ;
- сприяти всебічному розвитку пізнавальної діяльності ;
- розвивати логічне мислення, увагу та самостійність.

Наочність: комп’ютерна презентація 7
,,Винахід логарифмів, скоротивши роботу

астронома, продовжив йому життя ”
П’єр Лаплас
Хід уроку
1) Перевірка домашнього завдання.
2) Біля дошки учень розв’язує рівняння 2 x  2 х 1  21 .
ІV. Актуалізація опорних знань.
Запитання
24
1. Які рівняння називають показниковими ?
2. Які властивості степеня з раціональним показником?
3. Як розміщений графік показникової функції залежно віл її основи?
4. Які є способи розв’язування показникових рівнянь?
Як ми бачимо, при розв’язанні рівняння 2 x  2 х 1  21 ми отримали
рівносильне рівняння 2х =7. І запис кореня цього рівняння викликає труднощі.

Отже, для запису розв’язання таких рівнянь потрібно нове поняття, з яким
ознайомимося сьогодні на уроці.
V. Мотивація навчальної діяльності. Слайд 3 - 6
Наука про логарифми виникла на початку XVІІ століття. Винайдення
логарифмів значною мірою прискорилось потребами удосконалення обчислень.
Винайшли логарифми і майже одночасно почали їх застосовувати шотландський
математик Джон Непер (1550-1617) і швейцарський математик, астроном і
механік Йост Бюргі (1552-1632). Проте перший крок до спрощення обчислень
зробив німецький математик Михаель Штіфель (1487-1567), у якого поняття
логарифма з’явилося в результаті зіставлення геометричної і арифметичної
прогресій. Ця ідея бере свій початок у працях Архімеда (бл. 287-212 до н.е.).
VІ. Вивчення нового матеріалу.
План
1. Означення логарифма.
2. Десяткові логарифми.
3. Натуральні логарифми.
4. Основна логарифмічна тотожність.
5. Властивості логарифмів.
25
Означення логарифма числа.
log 2 8 =3, logab=n,

2³=, an=b.
Робимо висновок , що це показник степеня , до якого треба піднести основу 2,

щоб отримати число 8.
● Якою має бути основа а?

● Яким має бути число n?
Широко використовуються десяткові логарифми, це логарифми за основою

10. Для запису таких логарифмів застосовують символ lg , замість log10b
пишуть lg b.
Відомості про натуральні логарифми.

Логарифми , основою яких є число е називаються натуральними. Для їх
запису використовують символ ln , тобто logеb= lnb.
Основна логарифмічна тотожність .
26
Скористаємось показниковою рівністю
аn= b (1)
За означенням логарифма
n = logаb
Підставимо вираз у показникові рівність (1)
Матимемо
● а loga b = b
Слайд 7
Це і є основна логарифмічна тотожність.

Слайд 8
Властивості логарифмів.
● Для будь-яких додатних х, у і а≠1 виконуються рівності
1) log a  xy   log a x  log a y;
 x
2) log a    log a x  log a y;
 y
3) log a x p  p log a х;
p
4) log a q x p  log a х;
q
27
log x
5) log a x  log a ;
c
1
6) log a x  ,
log x a (x≠1);
VІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
Робота в зошитах і на дошці: № 122, № 125 (усно), № 129, № 131, № 132,

№ 133, № 135, №146 (а,б,в), № 147.
VІІІ. Підсумок уроку.

Повернемося до рівняння 2х =7. Користуючись означенням логарифму,
запишіть корінь цього рівняння. х  log 2 7.
Контрольні запитання
1. Що таке логарифм числа?
2. Яких значень можуть набувати числа b, а, n?
3. Сформулюйте основну логарифмічну тотожність.
ІX. Домашнє завдання

 розв’язати № 130, № 136, № 148.
28
Урок № 8
Тема: Логарифмічна функція, її властивості та графік
Мета: - ввести поняття логарифмічної функції,
- формувати вміння будувати графік логарифмічної функції, дослідити
її властивості, познайомити учнів з використанням логарифмічної
функції при вивченні явищ навколишнього світу;
- розвивати творче мислення, математичне мовлення;
- виховувати вміння працювати разом, почуття відповідальності,
культуру спілкування.
Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.
Хід уроку
ІІ. Мотивація навчання.
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про такі речі:
Слайд (2)
Я розумію - виникають запитання:

 Що об’єднує ці малюнки?
 Чому вони присутні у нас на уроці?
 Як їх можна пов’язати з темами, що ми вивчаємо, і з математикою взагалі?
Але щоб все це пояснити та у всьому розібратися, давайте пригадаємо основний
матеріал, який ми вивчаємо.
1) Перевірка домашнього завдання.
29
2) Біля дошки два учні працюють по картках.
№1 №2
Обчисліть: Обчисліть:
ІV. Актуалізація опорних знань.

Питання до класу:
1. Що називається функцією? Наведіть приклади.
2. Як називаються змінні х та у?
3. Назвіть достатню умову існування оберненої функції.
4. Який існує алгоритм знаходження формули функції, оберненої до даної?
а) З’ясувати, чи є функція у = f(x) оборотною на всій області визначення.
Якщо ні, то виділити проміжок, на якому функція монотонна;
б) виразити х через у;
в) поміняти позначення змінних.
5. Сформулюйте основні властивості взаємно обернених функцій.
а) Область визначення функції f співпадає з областю значень функції , і
навпаки, область значень функції f співпадає з областю визначення
функції ;
б) якщо функція f зростає то і функція 
зростає, якщо функція f спадає то і функція 
спадає;
в) графіки функції , оберненої до функції f,
симетричні графіку f відносно прямої у = х.
Слайд 3
6. Накресліть схематично графіки функцій у = 2х та у = 0,5х. Сформулюйте
основні властивості показникової функції при основі а > 1 і 0 < а < 1.
7. Дайте означення логарифма і сформулюйте його основні властивості.
30
V. Мета та задачі уроку.
Знання властивостей кожної з елементарних функцій значно спрощують
розв’язування значної кількості задач. В дослідженнях багатьох реальних
процесів використовують функцію, обернену до показникової, яка називається
логарифмічною. Тому перед нами виникає необхідність познайомитися з цією
функцією та розглянути її властивості.
Отже, тема нашого уроку «Логарифмічна функція та її властивості».
Ми повинні:
 розглянути поняття логарифмічної функції;
 навчитися будувати графік логарифмічної функції;
 дослідити її властивості;
 використовувати властивості логарифмічної функції при розв’язуванні
вправ;
 познайомитися з використанням логарифмічної функції в науці, техніці та
природі.
VІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
1. Поняття логарифмічної функції.
Розглянемо показникову функцію y  ax та знайдемо формулу оберненої до
неї функції.
31
Слайд 4
Показникова функція
f(x) = ax, a>0, a 1
Монотонна на всій області

визначення
D(f) = ( -∞;+∞), E(f) = ( 0; +∞)
За достатньою умовою існування

оберненої функції
f(x) = ax – оборотна функція
y  a x  loga y y  loga x
x
, a>0, a1
логарифмічна функція
 Логарифмічною називається функція у  log а х , де a>0, a1, обернена до

показникової у  ах .
2. Графік логарифмічної функції.

Для побудови графіка логарифмічної функції та формулювання її
властивостей, я пропоную вам виконати такі завдання в групах:
І група Побудувати графік функції, оберненої до функції у  2х .
(використовуючи властивості оберненої функції).

ІІ група Побудувати графік функції у  log 2 х (за таблицею).
ІІІ група Побудувати графік функції у  log 0, 5 х (за таблицею).
ІV, V групи За допомогою програмного навчального засобу GRAN1 побудувати
графіки функцій в одній системі координат:
х
1
а) у  2 х , у  log 2 х ; б) у   , у  log 0, 5 х .
2
3. Властивості логарифмічної функції.

32
Учні кожної групи демонструють результати своєї роботи, на основі якої,
аналізуємо властивості логарифмічної функції (в загальному вигляді) та
записуємо їх у зошит.
Слайд 5
Властивості
логарифмічної y  loga x , a>1 y  logax , 0<a<1
функції
Графік
1. Область
визначення D(f) = ( 0; +∞)
функції
2. Область значень
E(f) = ( -∞;+∞)
функції
3. Парність,
Функція не є ні парною, ні непарною (функція загального вигляду).
непарність.
4. Перетин з осями
Якщо х=1, то у=0, тобто графік проходить через точку (1;0)
координат
5. Проміжки Якщо х>1, то f(x)>0; Якщо х>1, то f(x)<0;
знакосталості Якщо х<1, то f(x)<0. Якщо х<1, то f(x)>0.
6.Монотонність Монотонно зростає на R Монотонно спадає на R
4. Властивості логарифмів чисел.

Проблемне питання: Як можна порівнювати логарифми чисел, використовуючи
властивості логарифмічної функції?
Розгляньте завдання: Слайд 6
1. Порівняйте число а з 1, якщо logа 7  loga 6.
А) а=1; Б) а<1; В) а>1; Г) а1.
2. Порівняйте число а з 1, якщо log а 5  log a 3.

А) а=1; Б) а<1; В) а>1; Г) а1.
33
3. Порівняйте числа log25 і log27.
А) log25 > log27; Б) log25 < log27; В) log25 = log27; Г) log25  log27.
4. Порівняйте числа log0,38 і log0,381.
А) log0.38  log0.381; Б) log0.38 > log0.381; В) log0.38 = log0.381; Г) log0.38 < log0.381.
За допомогою графіків вказаних функцій спробуйте вдома вивести правила для

порівняння логарифмів. Для цього вам слід заповнити наступну таблицю.
Слайд 7
Властивості логарифмів чисел
a >1 0<a<1
Дано log a b1 і log a b 2
Якщо b1>b2, то logab1…logab2 Якщо b1>b2, то logab1…logab2
Дано log a1 b i log a 2 b
Якщо а1>а2, то log a1 b … log a 2 b Якщо а1>а2, то log a1 b … log a 2 b
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Робота в зошитах та на дошці: № 127, № 128 (усно), № 140, № 142.
5. Застосування логарифмів та логарифмічної функції в науці, техніці та
природі.
Виступ творчих груп (фізиків, біологів та хіміків) з презентацією свого
дослідження.
ФІЗИКА
Фізика завжди вимагає математичних розрахунків, тому знання
математики у фізиці завжди необхідне. Ось декілька формул, де
використовуються логарифми.
 Робота, яку виконує газ при ізотермічному процесі
m V m P
A RT ln 1  RT 1
 V2  P2
 ємність циліндричного конденсатора:

2l 0
C
R
ln( )
r
34
У гідротехніці по логарифмічній спіралі вигинають трубу,
що підводить потік води до турбіни. Завдяки такій формі труби
втрати енергії при зміні напряму течії в трубі виявляються
мінімальними.
ХІМІЯ
Розчини в природі можуть мати різну реакцію середовища: кислу, лужну,
нейтральну,що характеризується різною концентрацією йонів Гідрогену С( Н +).
Для зручності датським біохіміком С.Сьоренсеном у 1909 році було введено
термін «водневий показник» (рН), – це значно спростило роботу багатьом
поколінням хіміків.
Водневий показник - це від'ємний десятковий логарифм концентрації йонів
Гідрогену рН= - lg С( Н+)
БІОЛОГІЯ
Можна сказати, що спіраль є математичним символом співвідношення
форми і зростання. Великий німецький поет Йоганн-Вольфганг Гете вважав її
символом життя і духовного розвитку.
Логарифмічна функція виникає у зв'язку з найрізноманітнішими
природними формами. По логарифмічних спіралях розташовуються квітки в
суцвіттях соняшника, закручуються раковини молюска Nautilus, роги гірського
барана і дзьоби папуг. Один з павуків, епейра, сплітаючи павутиння, закручує
нитки навколо центра по логарифмічним спіралям.
Нічні метелики, які пролітають величезні відстані,

орієнтуючись по паралельним промінням місяця,
інстинктивно зберігають прямий кут між напрямом руху і
променем світла. Якщо вони орієнтуються на точкове
35
джерело світла, інстинкт їх підводить, і метелики потрапляють в полум’я по
логарифмічної спіралі, що скручується.
V . Підсумок уроку
Питання до класу:
1. Яка функція є оберненою до показникової?
2. Яка функція називається логарифмічною?
3. При якій умові логарифмічна функція є зростаючою (спадною)?
4. Де використовується в навколишньому світі логарифмічна функція?
Оцінювання учнів.
VІ . Домашнє завдання
 Опрацювати §4, с.31 - 33;
 розв’язати № 137, № 139, № 154, № 157(в).
Урок № 9
Тема: Логарифмічні рівняння
Мета: - формувати вміння учнів розв’язувати найпростіші логарифмічні
рівняння;
- формувати вміння будувати графік логарифмічної функції, дослідити її
властивості, познайомити учнів з використанням логарифмічної
функції при вивченні явищ навколишнього світу;
- розвивати творче мислення, математичне мовлення;
- виховувати вміння працювати разом, почуття відповідальності,
культуру спілкування.
«Рівняння – це не просто рівність

З одною змінною чи кількома.
Рівняння – це думок активність,
Це інтелекту боротьба»
Хід уроку
36
І. Організаційний момент.
№1 №2
Розв’яжіть рівняння: Розв’яжіть систему рівнянь:
х 2  2 log 2 x  12 ;
 x  y  9,
 log 3 x  log 3 y
3  20.
Відповідь: 3. Відповідь: (4;5), (5;4).
№3 №4
Побудуйте схематично Побудуйте схематично
графік функції: графік функції:
y  log 2 ( x  3)  1; y  3log 3 x .
ІV. Мотивація навчання.

При розв’язуванні завдань біля дошки учні використовували основну
логарифмічну тотожність та властивості логарифмічної функції. Сьогодні на
уроці ми розглянемо поняття найпростіших логарифмічних рівнянь та метод їх
розв’язування.
V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
● Логарифмічними рівняннями називають рівняння, які містять змінну
під знаком логарифма.
Приклади логарифмічних рівнянь: lg х = 1 + lg2x, log3(x + 3) = 9, lgx = lg4x.
● Найпростіше логарифмічне рівняння має вигляд log a x  b , де а > 0,
а≠1, х > 0. За означенням логарифма випливає, що х = аb - єдиний
корінь.
Існує декілька видів логарифмічних рівнянь і різних способів їх
розв’язання. Основними з них є:
І. За означенням логарифма.
ІІ. Метод введення нової змінної.
ІІІ. За властивостями логарифмів та логарифмічної функції.
37
ІV. Функціонально-графічний метод.
При розв’язуванні логарифмічних рівнянь, треба знайти ОДЗ рівняння або
виконати перевірку, бо деякі перетворення можуть привести до одержання
сторонніх коренів.
В основному, всі логарифмічні рівняння, які ми будемо розв'язувати, зводяться
до розв'язування найпростіших рівнянь.
Приклад 1. Розв'яжіть рівняння log3(2x + 1) = 2.

Розв'язання
ОДЗ: 2х+1>0,
2x>-1,
x>-0,5
За означенням логарифма маємо:
2х + 1 = З2,
2х = 8,
х = 4.
Значення х=4 задовольняє ОДЗ.
Приклад 2. Розв'яжіть рівняння log3x = log3(6 - х2).

Із рівності логарифмів чисел випливає: х = 6 - х2;
х2 + х — 6 = 0;
х1 = -3, х2 = 2.
Перевірка: 1) Число -3 не є коренем даного рівняння, бо вираз log3(-3) — не
визначений;
2) log32= log3(6 - 22);
log32= log32.
Приклад 3. Розв'яжіть рівняння logх(16-x3) = 3.
За означенням логарифма маємо:
38
16-х3 = х3;
-2х3 =16;
Х3 =8;
х=2.
Перевірка: log2(16-23) = 3;
log28=3.
VІ. Набуття умінь розв’язувати найпростіші логарифмічні рівняння.
Приклад 4. Якому з наведених проміжків належить корінь рівняння log3х = 2?
А Б В Г Д
 5;8  8;11   1;2  2;5   4;1
Приклад 5. Скільки коренів має рівняння log3х = - 2 на відрізку   5;5 ?

А Б В Г Д
жодного один два три чотири
Робота в зошитах та біля дошки. № 168, № 170, № 173.

V . Підсумок уроку.
- Чого навчилися під час уроку?
- З якими труднощами ви зустрілися?
- Що допомогло подолати труднощі?
VІ . Домашнє завдання
 Повторити властивості логарифмів;
 розв’язати № 171, № 174, № 200.
Урок № 10
Тема: Логарифмічні рівняння
Мета: - удосконалити вміння учнів розв’язувати найпростіші логарифмічні
рівняння;
39
- формувати уміння учнів розв’язувати логарифмічні рівняння різними
методами: за означенням логарифма, метод введення нової змінної, за
властивостями логарифмів та логарифмічної функції, функціонально-
графічний метод.
- розвивати здатність учнів до самостійного мислення, пам’ять, увагу,
пізнавальну активність.
Хід уроку
Сьогодні ми продовжимо вивчати логарифмічні рівняння та будемо
вдосконалювати вміння розв’язувати логарифмічні рівняння. Для успішного
розв’язування вправ на уроці ми повинні вміти:
 правильно визначати тип логарифмічних рівнянь;
 застосовувати властивості логарифмів;
 застосовувати властивості логарифмічної функції.
1. Перевірка домашнього завдання. 1 log 2 x  3 А -4; 1
2. Самостійна робота. lg ( x 2  3 х)  2
2 Б 6
Слайд 2
log 1 x  1
3 6
В 8
І варіант ІІ
варіант log x0
4 2 Г -3; 3
log 3 x  2 lg( x 2  91)  log 0,5 0,25
1 А 3 5 Д 2
2 lg ( x  9 х )  1
2
Б 6 log х 16  4
6 Е 1
log 1 x  1
Ж 4
3 3
В -3; 3
log x0
4 3
Г -10; 1
1
log 2 ( x 2  1)  log 1
5 3
27 Д 1
log х 3  2
6 Е 9 40
Ж 3
Відповідь: І варіант: 1 – Е; 2 – Г; 3 – А; 4 – Д; 5 – В; 6 – Ж.
ІІ варіант: 1 – В; 2 – А; 3 – Б; 4 – Е; 5 – Г; 6 – Д.
І V. Актуалізація опорних знань Слайд 3

1. Що називають логарифмом числа N за основою a?
2. Як правильно прочитати запис log 2 16 ?
3. Що означає запис lg N , ln N ?
4. Чому дорівнює логарифм числа 1 за основою а?
5. Чому дорівнює логарифм числа а за основою а?
6. Чому дорівнює логарифм добутку?
7. Чому дорівнює логарифм частки?
8. Чому дорівнює логарифм степеня?
9. Чи існує логарифм від’ємного числа?
10.Основна логарифмічна тотожність.
V. Мотивація навчальної діяльності.
Знання властивостей кожної з елементарних функцій значно спрощують
розв’язування значної кількості задач.
Я сподіваюся, що цей урок пройде цікаво, з великою користю для всіх.
VІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу. Слайд 4
План вивчення нового матеріалу:
1. Розв’язування рівнянь виду log a f ( x)  log a g ( x) , де a  0, a  1
2. Розв’язування логарифмічних рівнянь за властивостями логарифмів та
логарифмічної функції.
3. Розв’язування логарифмічних рівнянь за допомогою заміни змінних
(зведення до алгебраїчного рівняння).
4. Розв’язування логарифмічних рівнянь функціонально-графічним методом.
41
Слайд 5
1. Розв’язування логарифмічних рівнянь виду
log a f ( x )  log a g ( x ) , де a  0, a  1
ОРІЄНТИР ПРИКЛАД
 f ( x)  g ( x) , log 3 ( x  2)  log 3 (4 x  5)
2

log а f ( x)  log а g ( x)   f ( x)  0,
 g ( x)  0 ОДЗ  х 2  2  0,  x 2  2,
ОДЗ :  
 
4 x  5  0  x  1,25

(Враховуємо ОДЗ або виконуємо перевірку На цій ОДЗ задане рівняння рівносильне
і прирівнюємо вирази, які стоять під рівнянням:
знаками логарифмів) х 2  2  4 х  5,
х 2  4х  3  0
х1  1, х 2  3
х = 1 – сторонній корінь
(не задовольняє умовам ОДЗ);
х = 3 – корінь рівняння
(задовольняє умовам ОДЗ)
Приклад 1. Розв’язати рівняння: lg( x  2 x)  lg(2 x  12)

2
4  64
x1, 2 
x  2 x  2 x  12 , x  4 x  12  0 ,
2 2
2 ;
x1  6 x 2  2 .
Перевірка: 1) х=6 2) x=-2

lg(36-12)=lg(12+12), lg(4+4)=lg(-4+12),
lg24=lg24; lg8=lg8.
Відповідь: 6; -2.
Слайд 6
2. Розв’язування логарифмічних рівнянь за
властивостями
логарифмів та логарифмічної функції
42
1. Враховуємо ОДЗ заданого рівняння log 2 ( x  1)  3  log 2 ( x  3)
( і уникаємо перетворень, які
приводять до звуження ОДЗ). x  1  0 ,
ОДЗ :  x  1
2. Стежимо за тим, щоб на ОДЗ x  3  0
кожне перетворення можна було
виконати як у прямому, так і у 
зворотному напрямках із На цій ОДЗ задане рівняння рівносильне
збереженням правильної рівності. рівнянням:
log 2 ( x  1)  log 2 ( x  3)  3 ,
log 2 (( x  1)( x  3))  3 ,
( x  1)( x  3)  2 3 ,
x 2  4x  5  0 ,
x1  1, x 2  5.
х = 1 – корінь рівняння
(задовольняє умовам ОДЗ);
х = -5 – сторонній корінь
(не задовольняє умовам ОДЗ)
Приклад 2. Розв’язати рівняння: lg( x  9)  lg(2 x  1)  2
x  9  0 ,
ОДЗ :  x9
2 x  1  0
На цій ОДЗ задане рівняння рівносильне рівнянням:

lg( x  9)  lg(2 x  1)  2 ,
lg(( x  9)(2 x  1))  2 ,
( x  9)(2 x  1)  10 2 ,
2 x 2  19 x  91  0 ,
x1  13 , x 2  3,5.
х = 13 – корінь рівняння (задовольняє умовам ОДЗ);

х = -3,5 – сторонній корінь (не задовольняє умовам ОДЗ)
Слайд 7
3. Розв’язування логарифмічних рівнянь
за допомогою заміни змінних (зведення до алгебраїчного рівняння)
43
lg 2 x  2 lg x  3  0
Якщо до заданого рівняння змінна
входить в одному і тому самому вигляді, ОДЗ: х>0
то зручно відповідний вираз із змінною  Заміна:
lg x  t ,
позначити однією буквою
t  2t  3  0
(новою змінною)
t  1, t  3.
Отже, lg x  1 або lg x  3
Тоді x  10 1  0,1 або x  10 3  1000
Відповідь: 0,1; 1000

1 2
Приклад 3. Розв’язати рівняння:   1.
5  log 2 x 1  log 2 x
1 2
Заміна log 2  t , тоді   1.
5  t 1 t
1  t  2(5  t )  (1  t )(5  t )
 0,
(1  t )(5  t )
t 2
 5t  6  0,

t  1 ,
 
t 5.
t1  2  log 2 x  2,
t 2  3  log 2 x  3,
x4 або x  8 .
Перевірка: 1) х=4 2) х=8
1 2 1 2
  1,   1,
5  log 2 4 1  log 2 4 5  log 2 8 1  log 2 8
1 2 1 2
  1,   1,
3 3 2 4
1  1; 1  1;
Відповідь: 4; 8.
Слайд 8
4. Розв’язування логарифмічних рівнянь
функціонально-графічним методом
f ( x)  g ( x) log 4 x  3  log 2 x.
Будуємо графіки функцій y-f(x), y=g(x) в ОДЗ: х>0
одній системі координат та знаходимо Будуємо графіки функцій y=log4x та y=3-
абсциси точок перетину графіків функцій log2x. Маємо:
44
Перевірка: log 4 4  3  log 2 4,
1=3 – 2,
1=1.

Робота в зошитах і на дошці: №176(а), №183(а), №184(а,г), №187(в), № 194 (в).
VІІІ . Підсумки уроку.
ІХ. Домашнє завдання.

 Повторити властивості логарифмів;
 розв’язати № 176(б, г), № 185, № 194(а).
 Додаткове завдання:
Розв’яжіть рівняння: log 3 (4  3)  log 3 (4  1)  1
x x
Відповідь: х=1
Урок № 11
Тема: Логарифмічні нерівності
Мета: - формувати вміння учнів розв’язувати найпростіші логарифмічні
нерівності;
- навчити учнів застосовувати властивості логарифмів до розв’язування

нерівностей;
- розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, пізнавальну активність;

- виховувати культуру математичних записів.
Хід уроку
45
Сьогодні на уроці ми розглянемо види логарифмічних нерівностей та
методи їх розв’язування, а саме:
 за властивістю логарифмів та логарифмічної функції;
 спосіб введення нової змінної;
 функціонально-графічний спосіб.

№1 №2
Розв’яжіть рівняння: Введіть нові змінні lg x  a , lg y  b
log 3 ( x 2  2 x)  log 3 (12  2 х) ; та розв’яжіть систему рівнянь:

lg x  lg y  5,

lg x  lg y  7.
Відповідь: -6; 2. Відповідь: (106;10-1).

№3 №4
Розв’яжіть систему нерівностей: Розв’яжіть нерівність:
;
5 x  35  0,

 2 x  16  0.
2 x( x  8)  ( 2 x  7)(2 x  7)  73
У відповідь запишіть найбільший У відповідь запишіть кількість цілих
цілий розв’язок системи нерівно- чисел, що входять до розв’язку нерів-
стей. ності.
Відповідь: 5. Відповідь: x =6.
VІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Якщо в логарифмічному рівнянні знак рівняння замінити на знак
нерівності, то отримаємо логарифмічну нерівність.
 Нерівність називається логарифмічною, якщо її змінні входять тільки під
знак логарифмів.
Наприклад.
log 2 ( x 2  7)  log 5 ( x  12),
log 32 x  2 log 3 x  3  0,
46
1 12
  5.
2  lg x 2  lg x
 При розв’язуванні найпростіших логарифмічних нерівностей

log а f ( x)  b або log a f ( x)  log a g ( x) , де a>0, a≠1
використовують монотонність логарифмічної функції:
1) Якщо а>1, то нерівність log a f ( x)  log a g ( x) рівносильна системі

 f ( x)  g ( x ),

 g ( x)  0,
 f ( x)  0.

2) Якщо 0< а<1, то нерівність log a f ( x)  log a g ( x) рівносильна системі

 f ( x)  g ( x ),

 g ( x)  0,
 f ( x)  0.

Приклад 1. Розв’яжіть нерівності:

а) log 2 х  3;
б) log 0 ,3 x  1.
а) Оскільки 3  log 2 2 3 , то log 2 х  log 2 2 3 .
Основа 2>1, тому логарифмічна функція у  log 2 х - зростаюча.
Маємо: звідси х>8.
х(8;+∞).
б) Маємо: log 0 ,3 x  log 0 ,3 0,3 .
Оскільки 0<0,3<1, то ця нерівність рівносильна системі

 х  0,

 x  0,3;
х   0; 0,3 .
Відповідь: а) х(8;+∞); б) х   0; 0,3 .
Приклад 2. Розв’яжіть нерівність:
log 0, 3 ( x  32)  log 0, 3 (1  x )  log 0, 3 (8  x ).
Знайдемо ОДЗ:
 х  32  0,  х  32,
 
1  x  0,  x  1,
  x
8  x  0;   8;
х    32;1).
За властивістю логарифмів маємо: log 0, 3 ( x  32)  log 0 ,3 ((1  x )(8  x )),
Оскільки 0<0,3<1, то ця нерівність рівносильна системі

 x  3 2,

 х  1,

 x  3 2  (1  x )(8  x );
x  32  x 2  9 x  8,
47
x 2  10 x  24  0,
Врахуємо ОДЗ та запишемо відповідь: х    32;  2 .
Відповідь: х    32;  2 .
Приклад 3. Розв’яжіть нерівність:

lg 2 x  3 lg x  2.
ОДЗ: x  0 .
Нехай lg x  t , тоді t 2  3t  2  0. Маємо:
1 t  2.
Враховуючи заміну матимемо: 1  lg x  2, lg 10  lg x  lg 100.
Оскільки 10>1, логарифмічна функція то у  lg x зростаюча, тому 10  x  100.

Відповідь: х  10;100.
Приклад 4. Розв'яжіть нерівність log3x  4 - х графічно.
Побудуємо графіки функцій у = log3x і у = 4 - х в одній системі координат.

Графіки перетинаються в точці А з абсцисою х = 3.
Із рисунка видно, що множина розв'язків нерівності log 3 x  x  4 є

проміжок (0; 3].
Відповідь: х (0; 3].
48
Робота в парах із взаємоперевіркою (відповіді показати на слайді після

розв’язання завдань):
В1: №178(а), №189(а), №191(а);
В2: №178(в), №189(б), №191(б).
Розв’язування біля дошки: №192(б), №195(г).

 Повторити §2 – 5, підготуватися до контрольної роботи;
 розв’язати № 177(а, в), № 190, стор. 44 С.р. №1, варіант 1.
Урок № 12
Тема: Контрольна робота
«Показникова та логарифмічна функції»
Мета: - контроль знань і умінь учнів з теми «Показникова та логарифмічна
функція»;
- розвивати інформаційно-комунікативні компетенції учнів;
- виховувати зосередженість під час виконання роботи;
- формувати компетенції продуктивної творчої діяльності.
Тип: контроль знань учнів.
Обладнання: комп'ютерна програма Test-W, роздаткові матеріали.
Хід уроку
49
Ми з вами закінчили вивчати тему «Показникова та логарифмічна
функції». Логічним завершенням нашої роботи стане сьогоднішній урок
контролю знань.
III.Актуалізація опорних знань.
Контрольна робота проходитиме в два етапи: тестові завдання за
допомогою програми Test-W і письмової роботи.
Учитель проводе інструктаж з техніки безпеки. Нагадує учням, що
показникові та логарифмічні вирази в програмі Test-W записані у наступному
вигляді: у=5х запишеться так: у=5^х, а log 2 х так: log(x) за основою 2.
Після виконання тестових завдань кожен учень повинен повідомити
вчителя про свій бал, який заноситься до відомості (Додаток 1).
IV. Виконання контрольної роботи.
Частина дітей приступає до роботи за комп'ютерами (Додаток 2). Інші учні -
виконують письмову роботу (Додаток 3). По мірі виконання роботи одні
замінюють інших.
 Повторити § 2 – 5.
50
Додаток 1
Відомість оцінок за виконання контрольної роботи
Кількість балів
№ П.І. учня Письмова Оцінка
Тести
робота
51
Тестові завдання Додаток 2
1. При яких значеннях основи а показникова функція у=а^х є спадною?
0<а<1
а<1
-1<а<1
а>1
2. В яких чвертях розташовано графік логарифмічної функції у=log x за основою

а?
І і III
І і IV
І і II
III і IV
3. Яке з чисел називають неперовим числом?


-2,27
-3,14
е
4. Визначте координати точки перетину графіка логарифмічної функції у=lgх з
віссю ОX.
(0;1)
(-1;0)
(1;0)
(0;0)
5. Скільки нулів функції має показникова функція у=3^х?
Один
Три
Жодного
Інша ідповідь
6. Визначте парність, непарність логарифмічної функції.

52
ні парна, ні непарна
парна
інша відповідь
непарна
8. Які значення може приймати показникова функція?

Додатні
Невід'ємні
Від'ємні
Інша відповідь
9. Визначте корінь рівняння log х=0,04 за основою 5.
х=2
х=-2
х=0
х=1
10. Розв'яжіть нерівність 0,6^х<1

х<0
-1<х<0
х>0
х=1
11. Порівняйте числа а і b, якщо log a<log b за основою 0,2
а<b
а>b
а=b
12. Що більше 3^а чи 3^b, якщо а>b
3^а
3^b
Вони рівні
Варіант 1 Додаток 3
53
х
1
1. Зазначте найбільший цілий розв’язок нерівності    81
 3
А Б В Г Д
-3 4 -4 1 0
2. Установіть відповідність між геометричними перетвореннями графіка функції

y=log2x (1—4) і функціями, графіки яких отримані в результаті цих
перетворень (А—Д).
1 Графік функції у = log2 x паралельно перенесли

вздовж осі Ох на три одиниці ліворуч
2 Графік функції у = log2 x паралельно перенесли
вздовж осі Оу на три одиниці вниз
3 Графік функції у = log2 x відобразили симетрично
відносно осі Ох
4 Графік функції у = log2 x стиснули до осі Ох у три
рази
3. Порівняйте числа:
1

2 log 2 0,1
a) і 1; б) і 0.
2
 
7 9
4. Обчисліть:
a) 2 4 log 2 31 ; б) 2 3 2
5 3 2
 101 3
.
5. Розв’яжіть рівняння:
a) 
4 х  8  9  2 х ; б) lg 2  lg 2 x  x 2  lg 1  x 2   .
6. Розв’яжіть логарифмічну нерівність log 2  4 x  x 2   log 2 x.
6 x
 2  3 y
 2,
7. Розв’яжіть систему 
 6 x
  12 . Якщо пара (х0;у0) є єдиним розв’язком цієї
 у . Якщо пари (х ;у ) та
3 y
системи рівнянь, то запишіть у відповідь добуток х0 0 1 1
(х2;у2) є розв’язками цієї системи рівнянь, то запишіть у відповідь найменший


із добутків х1 у 1та х2 у2. 
Варіант 2
1. Зазначте найменший цілий розв’язок нерівності log 2 х  3.
А Б В Г Д
3 2 1 9 8
54
2. Установіть відповідність між геометричними перетвореннями графіка функції
y  2x (1—4) і функціями, графіки яких отримані в результаті цих перетворень
(А—Д).
1. Графік функції у = 2х паралельно перенесли

вздовж осі Оу на дві одиниці вниз
2. Графік функції у = 2х стиснули до осі Ох у два

рази
3. Графік функції у = 2х при х > 0 відобразили

симетрично відносно осі Оу
4. Графік функції у = 2х паралельно перенесли

вздовж осі Ох на дві одиниці ліворуч
3. Порівняйте числа:
1
 22 log 2 2
a)   і 1; б) і 0.
7 9
5. Обчисліть:
a) 2 2 log 2 31 ; б) 2 32
5 32
 101 3
.
6. Розв’яжіть рівняння:
1
a) 5 х  3  5 х  2140; б) log 2 x 2  log 2 ( x  7)  3.
2
7. Розв’яжіть показникову нерівність 3 2 х

2 2
3 х 2
 3х .
8. Розв’яжіть систему Якщо пара (х0;у0) є єдиним розв’язком цієї

lg x  lg y  1,

lg x  lg y  6.
системи рівнянь, то запишіть у відповідь добуток х0  у . Якщо пари (х ;у ) та

0 1 1
(х2;у2) є розв’язками цієї системи рівнянь, то запишіть у відповідь найменший із


добутків х1 у 1та х2 у2. 
55

11 Klas Matematika Standart

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

11 Klas Matematika Standart

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Мета цієї роботи – надати практичну допомогу вчителеві в підготовці та

проведенні уроків з теми «Показникова та логарифмічна функції» в 11 класі

Програмові вимоги до рівня

• показникові функції; 7 Логарифми та їх властивості

• логарифмічні функції. Логарифмічна функція, Її властивості та

№ 1. Знайдіть області визначення складових функцій на прикладах функцій

№ 2. Знайдіть значення функції (письмово):

б) f ( x)  x5 у точках 5; 14; 30.

№ 3. Знайдіть нулі функції (письмово):

Повторюємо з учнями геометричні перетворення елементарних графіків та

V. Систематизація й узагальнення знань учнів про спадні, зростаючі, парні та

Повторюємо визначення спадної, зростаючої та парної, непарної функції,

Слайд 8 Слайд 9 Слайд 10

VI. Розв’язування вправ.

№ 14, № 15, № 17 (рис. 6а)

№2. Графіком функції у=ах2 +bx + c є парабола. Порівняйте з нулем

Відповідь: a<0, b<0, c>0.

№4. Функція y = f(x) задана на проміжку [-15;15] і є парною. На рисунку

2. З іншими учнями перевіряємо

ІV. Мотивація навчання.

У 10 класі ви ознайомилися з поняттям степеня додатного числа з

V. Повторення і систематизація знань учнів про степінь.

5. Сформулюйте основні властивості степенів.

Для будь-яких раціональних чисел р і q і будь-яких додатних а і b

VІІ. Сприймання поняття про степінь з ірраціональним показником.

3; 3,1; 3,14; 3,141;… (1)

Зрозуміло, що ця послідовність збігається до числа . Відповідно до послідовності

23 ;23,1 ;23,14 ;23,141 ;.... (2)

Члени послідовності (2) зі збільшенням номера прямують до деякого додатного

VІІІ. Розв’язування вправ. № 37, № 49, № 53, № 60, № 66, № 68.

№2 Використовуючи відомі елементарні перетворення графіка функції

IV. Самостійна робота

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

План вивчення нового матеріалу

Розглянемо графіки показникових функцій у=2х та у=3х. Кутовий

Показникову функцію f(х) = ех досить часто використовують в

Після роботи в зошитах перевіряють правильність побудови за допомогою

VІІ. Домашнє завдання

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Існує декілька видів показникових рівнянь і різних способів їх розв’язання.

Методом зведення обох частин рівняння до степеня з однаковою основою

б) 6х>0, розділимо обидві частини рівняння 5 х  6 х на 6х.

V. Набуття умінь у розв’язуванні простіших показникових рівнянь.

2. 0,5 2 х 1  0,125 ; 2. 0,2 х  2  0,008 ;

цих функцій перетинаються в точці, абсциса якої х=0.

функція у  1 x - зростаюча, тому інших коренів рівняння не має.

Відповідь: х  1;). Відповідь: х  1;2 .

Відповідь: 1. Відповідь: (-2;-3).

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Розв’язування показникових нерівностей часто зводяться до розв’язування

використовуючи монотонність (зростання, спадання) показникової функції.

 Якщо а>1, то показникова нерівність а f ( x )  a g ( x ) рівносильна

Приклад 1. Розв’яжіть нерівність 3 х  27 .

При розв’язуванні показникових нерівностей використовують, також, спосіб

7>1, тому показникова функція y  7х зростаюча. Маємо: 0  x  1

5 x  25 ; 5>1, тому показникова функція у  5х - зростаюча. Маємо:

Отже, значення 2 x менше відповідних значень 3-х, якщо х  (;1) .

V. Набуття умінь розв’язувати показникові нерівності.

№2 Розв’яжіть нерівність №2 Розв’яжіть нерівність

У відповідь запишіть найменший У відповідь запишіть найбільший

- познайомити учнів з основною логарифмічною тотожністю;

Тип уроку: засвоєння нових знань.

,,Винахід логарифмів, скоротивши роботу