ЧИСЛЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ

О.1. Алфавітом числення висловлювань називається множина простих

висловлювань разом зі спеціальними символами (логічними зв’язками), які
застосовуються для побудови складних висловлювань:
Al  { A, B, C ,..., A1 ,...,,,, , , (, )}

О.2. Атомом (атомарна формула) називається просте висловлювання з

Al .

О.3. Правильно побудованими формулами (ППФ) числення

висловлювань є:
1) Формули атомарні;
2) Якщо  є ППФ, то  теж є ППФ;
3) Якщо  і  є ППФ, то (   ) , (   ) , (   ) ,     теж є
ППФ;
4) ППФ є тільки ті формули, які побудовані за правилами 1-3.

О.5. Інтерпретацією або функцією логічних значень називається

функція h : Al  {0,1}.

О.6. Якщо A і B є ППФ, то:

a) h(A)  1 тоді і тільки тоді, коли h( A)  0 і h(A)  0 тоді і тільки тоді,
коли h( A)  1 ;
b) h( A  B)  1 тоді і тільки тоді, коли h( A)  1 або h( B)  1 ;
c) h( A  B)  1 тоді і тільки тоді, коли h( A)  1 і h( B)  1 ;
d) h( A  B)  1 тоді і тільки тоді, коли h( A)  h( B) ;
e) h( A  B)  1 тоді і тільки тоді, коли h( A)  h( B) .

О.7. Формула A називається тавтологією, якщо h( A)  1 . Якщо h( A)  0 ,

тоді A – хибна і A називається суперечністю.

Теорема 1. Довільна функція логічних значень є деякою формулою

числення висловлювань, яку можна побудувати із атомарних формул лише
з використанням логічних зв’язок ,, .

Теорема 2. Довільна функція логічних значень f є деяким

висловлюванням, яке можна записати, використовуючи тільки одну з таких
пар логічних зв'язок: (,), (,), (, ) .
АКСІОМАТИЧНА СИСТЕМА ДЛЯ ЧИСЛЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ

О. 8. Формально логічна теорія Th вважається визначеною, якщо задані:

1. деякий скінченний або зліченний алфавіт, елементи якого є символами
Th ; скінченні послідовності символів цього алфавіту називають виразами
Th .
2. підмножина виразів теорії Th , яка називається множиною формул теорії
Th ; часто існує процедура, за допомогою якої завжди можна з’ясувати є чи
ні даний вираз формулою;
3. підмножина формул, елементи якої називаються аксіомами теорії Th , а
коли існує процедура, за допомогою якої можна з’ясувати є чи ні дана
формула аксіомою, то теорія Th називається аксіоматичною теорією.
4. існує така формула  , яка називається логічним наслідком формул
1 ,... k , якщо при всіх значеннях змінних, коли всі формули 1 ,... k
приймають значення 1, таке саме значення приймає формула  .

Теорема 3. (критерій слідування).  є логічним наслідком формул

1 ,  2 ,..., n тоді і тільки тоді, коли 1   2  ...   n   є тавтологією.

О. 9. Доведенням в теорії Th називається така довільна скінченна

послідовність формул 1 ,  2 ,..., n цієї теорії, що кожна формула є або
аксіомою, або безпосереднім наслідком попередніх формул цієї
послідовності за одним із правил виведення.

О.10. Формула  називається теоремою теорії Th , якщо існує доведення в

Th для  таке, що останнім елементом в цьому доведенні є формула  .

О.11. Послідовність формул 1 ,  2 ,..., n називається доведенням формули

 із множини формул  , а елементи множини  – гіпотезами або
припущеннями.
О. 12. Аксіомами числення висловлювань є наступні формули:

( A1 ) A  ( B  A)
( A2 ) ( A  ( B  C ))  (( A  B)  ( A  C ))
( A3 ) (B  A)  ((B  A)  B)
( A4 ) A  B  (A  B)
( A5 ) ( A  C )  (( B  C )  ( A  B  C ))
( A6 ) ( A  B)  ( A  B)  ( B  A)
( A7 ) ( A  B)  (( A  C )  ( A  B  C ))
( A8 ) ( A  B)  (( A  B)  A)
( A9 ) A  A

Теорема 4. Єдиним правилом виведення є правило Modus Ponens:

A, A  B ├ B (Modus Ponens)

АКСІОМАТИЗАЦІЯ РОССЕРА
Алфавітом теорії є Al . Логічними зв’язками є ,  , а також A  B як
скорочення формули ( A  B) .
Схемами аксіом є такі формули:
RA1) A  ( A  A) ;
RA2) ( A  B)  A ;
RA3) ( A  B)  (( B  C )  (C  A)) .
Єдиним правилом виведення є правило Modus Ponens:
A, A  B ├ B (Modus Ponens)

АКСІОМАТИЗАЦІЯ ГІЛЬБЕРТА-АККЕРМАНА

Алфавітом теорії є Al . Логічними зв’язками є ,  а також A  B як

скорочення формули A  B .
Схемами аксіом є такі формули:
HAA1) ( A  A)  A ;
HAA2) A  ( A  B) ;
HAA3) ( A  B)  ( B  A) ;
HAA4) ( B  C )  (( A  B)  ( A  C )) .
Єдиним правилом виведення є правило Modus Ponens:
A, A  B ├ B (Modus Ponens)
Теорема 5. (Теорема дедукції)
Якщо  є множиною формул, а A і B є формулами , A ├ B , то  ├
A B.
О.13. Аксіоматична теорія Th називається суперечною, якщо деяка
формула A і її заперечення A є теоремами цієї теорії.

Теорема 6. (теорема про повноту)

Формула A є теоремою ЧВ тоді і тільки тоді, коли A тавтологія.

Теорема 7. Теорія ЧВ є несуперечною теорією.

О.14. Якщо існує алгоритм, за допомогою якого можна з’ясувати, є чи ні

дана формула A теоремою теорії Th , то теорія Th називається розв’язною,
в протилежному випадку – нерозв’язною.

МЕТОД КВАЙНА

{ p, q,..., r} – впорядкована множина формул, які входять в P( p, q,..., r ) .

Візьмемо p і прирівняємо до 1 (0). Підставимо значення p у формулу P
та знайдемо значення. Отримуємо нову формулу P(q,..., r ) . Застосуємо цей
самий прийом до нової формули, тобто візьмемо q і прирівняємо до 1 (0)
та знайдемо значення. Отримаємо нову формулу P , яка є або тавтологією,
або суперечністю, це значить, що алгоритм закінчує роботу.

МЕТОД РЕДУКЦІЇ

Нехай формула P має вигляд, наприклад, P  Q  R . Припустимо, що для

деякої інтерпретації h формула P хибна. Тоді, згідно з таблицею
істинності для імплікації, маємо h(Q)  1 і h( R)  0 . Тепер розглядаємо
формули Q і R замість формули P застосовуючи той самий метод. У
результаті, ми отримаємо суперечність.
 МЕТОД РЕЗОЛЮЦІЙ

О.15. Літерою називається атомарна формула або заперечення

атомарної формули. Диз’юнктом називається диз’юнкція літер. Диз’юнктом
одночленом називається однолітеровий диз’юнкт. Якщо диз’юнкт не включає
літер, то він називається пустим диз’юнктом і позначається через 0. Літери 𝐿
і ¬𝐿 називаються контрарними. Розглянемо диз’юнкти 𝐶: 𝑃 і 𝐶 ′ : ¬𝑃 ∨ 𝑄.
Застосовуючи закони для диз’юнкції, з 𝐶 і 𝐶 ′ можна одержати диз’юнкт
𝐶 ′′ : 𝑄 = 𝑃 ∨ (¬𝑃 ∨ 𝑄) = (𝑃 ∨ ¬𝑃) ∨ 𝑄. Діючи таким чином з довільною
парою диз’юнктів, а не тільки з одночленними диз’юнктами, одержуємо
правило резолюцій.
Правило: Для довільних диз’юнктів 𝐶 і 𝐶 ′ , якщо існує літера 𝐿 в
диз’юнкті 𝐶, контрарна літера 𝐿′ в дизюнкті 𝐶 ′ , то відрізняючи літери 𝐿 і 𝐿′ в
диз’юнктах 𝐶 і 𝐶 ′ відповідно, будуємо диз’юнкцію решти елементів.
Побудований таким чином диз’юнкт називається резольвентою диз’юнктів 𝐶
і 𝐶 ′.

МЕТОД СЕМАНТИЧНОГО ТАБЛО

При побудові СТ всі формули ЧВ поділяються на два класи:
 𝛼-формули для кон’юнкції, що виконуються тоді і тільки тоді,
коли виконуються обидва аргументи цієї кон’юнкції;
 𝛽-формули для диз’юнкції, що виконуються тоді і тільки тоді,
коли принаймні один з аргументів цієї диз’юнкції виконується.

Правила перетворення для 𝛼- і 𝛽-формул, що застосовуються при

побудові СТ, записуються у вигляді таблиці:
 Алгоритм побудови СТ
Вхід. Кожна вершина табло Т позначається множиною
формул. Спочатку Т складається лише з однієї вершини –
кореня цього дерева, який позначений формулою А.
Вихід. Дерево Т, в якому всі вершини позначені множинами
формул, а листки – символами × і ○.
Метод.
Крок 1. Взяти листок l, який ще не розглядався і який
позначений множиною формул U(l).
Крок 2. Якщо U(l) є множиною літер, то якщо ця множина
включає контрарні пари, то позначаємо цю вершину знаком ×,
в протилежному випадку ○.
Крок 3. Якщо U(l) не є множиною літер, то беремо
формулу В з множини U(l).
а) Якщо формула В є 𝛼-формулою, то будуємо нову
вершину 𝑙′ сина вершини l і позначаємо її множиною формул
𝑈(𝑙 ′ ) = (𝑈(𝑙 )\{{𝐵}}) ∪ {𝛼1 , 𝛼2 }
(якщо В є формулою вигляду ¬¬𝐵, то член 𝛼2 відсутній).
б) Якщо формула В є 𝛽-формулою, то будуємо дві
вершини l і 𝑙′ як синів вершини l і позначаємо їх відповідно
множинами формул

𝑈(𝑙 ′ ) = (𝑈(𝑙 )\𝐵) ∪ {𝛽1 }

 𝑈(𝑙 ′′ ) = (𝑈(𝑙 )\𝐵) ∪ {𝛽2 }

Крок 4. Якщо всі листки в дереві Т мають позначки × або

○, то закінчити роботу, інакше перейти до виконання кроку 1.
Кінець побудови
О. 16. СТ називається повним, якщо його побудова закінчена. Повне СТ
називається замкнутим, якщо всі його листки позначені символом ×, інакше
воно називається відкритим (тобто коли існує принаймні один листок,
позначений символом ○).

Теорема 8. Побудова СТ завжди є скінченною процедурою.

Теорема 9. Нехай дерево Т є повним СТ для формули А. Формула А не

виконується тоді і тільки тоді, коли СТ замкнуте.

Наслідок 1. Формула А виконується тоді і тільки тоді, коли дерево Т

відкрите.

Наслідок 2. Формула А є тавтологією тоді і тільки тоді, коли СТ для ¬А

замкнуте.