РОЗДІЛ 4

4.1. Питання охорони праці у державних і інших нормативно-правових

документах

У цьому розділі ми загально розглянемо документи, що важливі для

працівників, які дотичні до роботи машин змінного струму, адже завдяки
стандартам, нормативам й іншим чинним документам можна не лише знати
свої права й обов’язки під час праці, а й дізнатись характеристики певного
елемента, завдяки шрифтам, маркуванню, інший позначенням.

У ДСТУ 2293-99, подано всі основні терміни, які стосуються охорони

праці. А саме «робоча зона», «працездатність», «здоров’я», «ризик», «травма» й
інші, з якими зустрічається кожен працівник в процесі роботи.

Також у цьому стандарті є посилання й на інші нормативні документи,

такі як ДСТУ EN 292-1-2001 «Безпечнiсть машин. Основнi поняття, загальнi
принципи проектування. Частина 1. Основна термiнологiя, методологiя» (EN
292-1:1991, IDT); ДСТУ 2156-93 «Безпечнiсть промислових пiдприємств.
Термiни та визначення»; ДСТУ 3038-95 «Гiгiєна. Термiни та визначення
основних понять»; ДСТУ 3138-95 «Органiзацiя промислового виробництва.
Праця та заробiтна плата. Термiни та визначення»; ДСТУ 3966:2009
«Термiнологiчна робота. Засади i правила розроблення стандартiв на термiни та
визначення понять».

Із статей Конституції України 43, 45, 46 ми знаємо які права ми маємо на

працю (роботи на, яку ми йдемо добровільно; отримання заробітної платні
передбаченої законом), під час праці (час роботи, відпустки, премії) і поза
працею (соціальний захист).

У Законах України передбачені такі питання як: охорона праці, пожежна

безпека, страхування. Детальніше перелічене тут буде описано в наступних
розділах.

Відповідно до нормативних актів ми дізнаємось про санітарні умови,

експлуатація машин, також умови, за яких має бути побудована будівля,
електроустановка, машина чи щось інше. Більше того усі нововведені
документи повинні бути створені відповідно до чинного НПАОП, у назві якого
завжди вказано економічну діяльність, вид й порядковий номер документа й
наостанок рік введення.

Отож, ми можемо зробити такий висновок, завдяки чинним документам

ми можемо не лише знати й відстоювати свої права, а й створювати, будувати,
експлуатувати, візьмемо, машини на основі певних правил та норм, де вказані
ізоляція, струмопровідність, частота, стале значення напруги й інші дані та
параметри, дотримання яких забезпечить безпечну довготривалу роботу з
мінімальним життєвим ризиком.

4.2. Метеорологічні умови праці та гігієна праці (шкідливі та небезпечні

фактори і захист від них)

Оскільки усі моделювання здійснюють за комп’ютером, для опису цього

розділу ми візьмемо до уваги офіс, де власне працює інженер на розробкою чи
удосконаленням системи керування.

Розглянемо для початку робоче місце. Зазвичай це стіл, на якому

розміщені монітор, мишка, клавіатура, також системний блок й стілець. На
перший погляд ніяких загроз, а особливо професійних захворювань практично
немає, оскільки це не фізична праця з небезпечними інструментами, проте це не
так. Коротко охарактеризувати професійне захворювання можна так: це певне
погіршення здоров’я, яке виникає у разі постійного впливу шкідливих факторів.

Окрім фізичного руху уникнення небезпеки від цього фактора також

допоможе комфортне сидяче місце, відповідно до ДСТУ ISO 9241-5:2004, так
щоб голова була розміщена на 50-70 см від екрану й щоб верхню третину
екрану розташували нижче рівня очей. Шия маж бути пряма, а плечі рівно
опущені вниз, ріки в ліктях бажано, щоб утворювати кут більше 90° і опиратись
на підлокітники. Бедра в сидячому положенні мають бути паралейні підлозі, а
ноги твердо стояти на підлозі, зігнуті при куті близько 100° з стопами
витягнутими трішки вперед.

Ще однією загрозою є електомагнітне випромінювання монітору. Звісно

ж якщо порівнювати сучасні монітори з тими, що випущені років 10 тому, то
різницю буде важко не помітити, проте, щоб уникнути втоми очей зараз в
кожній оптиці доступні спеціальні окуляри, які оберігають зір. Налаштування
яскравості екрану й збільшення шрифтів теж допоможе спростити
навантаження на очі. Також вологість повітря має становити 40-60%.

Приміщення для роботи з персональними комп’ютерами мають бути

обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-
витяжною вентиляцією. У приміщеннях на робочих місцях мають
забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури,
відносної вологості й рухливості повітря у відповідності до ДСН 3.3.6.042-99.
Щодо якості повітря варто зазначити, що нестача кисню призводить до
швидкого поширення вірусів, головного болю, поганого самопочуття й
являється причиною виникнення різноманітних алергічних реакцій. Причинами
цього може бути перенаповнення офісу працівниками, відсутність
кондиціонеру, погане планування приміщення й неякісне прибирання, коли
«дихають» одним пилом або ж навпаки, коли перенасичене використання
різних мийних засобів при очищенні приміщення заповнює весь простір своїм
специфічним запахом. Для уникнення цього щоденне провітрювання,
озеленення офісу й ретельне прибирання забезпечать відчуття свіжості на весь
робочий день.

Останнє на що ми звернемо увагу – це освітлення робочих місць.

Відповідно до ДСТУ EN 12464-1:2016  воно буває природнє і штучне, то
зазвичай в офісах воно комбіноване, а щоб від нього не було шкоди достатньо
відповідності таким умовам: середня величина освітленості приміщення
повинна коливатися в межах близько 800-100 люксів, але таким чином, щоб в
безпосередній близькості до робочого місця було значення не менше 200
люксів; показник рівномірності освітленості має становити 0,4 од. в радіусі
півметра від людини та 0,1 у віддаленні від нього й індекс передачі кольору
повинен бути високим для представників усіх професій. Переважна
більшість світлодіодних ламп виготовляються таким чином, що їх спектр
спочатку оцінюється приблизно в 80-90 Ra.

4.3. Техніка безпеки (електробезпека)

Дотримання правил електробезпеки входить в щоденні обов'язки

персоналу офісу. Ця відповідальність лежить на кожному із співробітників. У
цьому розділі ми оглянемо до чого може привезти наша халатність й
необережне ставлення до мережі.

Неграмотне користування електропроводкою призводить до

перевантаження окремих розеток або ж усієї мережі. Тобто, не потрібно
збирати схеми типу «подовжувач в подовжувач» і в кожен з них попутно
включати прилади та не допускати включення одночасно декількох дуже
потужних приладів. Тоді може виникнути думка: а навіщо ж автомати? Адже
вони невпинно контролюють, чи все у нас в порядку і готові запобігти
неприємностям. Але, на жаль, ніхто не може дати гарантії, що автомат спрацює
раніше, ніж почнеться, наприклад, плавлення розетки. Причина не настільки як
або номіналу автомата, а в особливостях його роботи: миттєве відключення
відбувається тільки при дуже різких скачках струму (а це в основному при
коротких замиканнях, при торканні оголеного дроту), а при плавному зростанні
потужності (один за іншим наводимо в дію електроприлади) автомат не
припиняє постачання протягом деякого часу.

При опрацюванні НПАОП 40.1-1.21-98. Важливо зазначити, що навіть

короткочасне перевантаження і подальший нагрів наближає ізоляцію кабелю до
руйнування і все ближче стає момент короткого замикання.

Розетки, вилки, вимикачі повинні мати корпус без пошкоджень і

тріщин. Нагрівання або іскріння повідомляють про неполадки з
пристроєм. Навіть невеликий і навіть несистематичний нагрів є
проблемним. Крім того, він негативно впливає на ізоляцію кабелів, на контакти
в розетці. Про таку ситуацію, як трішки розплавлене гніздо розетки, і згадувати
не потрібно, адже навіть невелике ушкодження або тріщина стають місцем
підвищеної небезпеки.

Ізоляції шнурів обладнання та шнурів перенесень повинна також

перебувати в повному порядку, тобто без пошкоджень. Нагрівання шнура або
тим більше іскріння – також є прикладом несправності, яку потрібно усунути
якомога швидше, а несправне обладнання якнайшвидше вилучати з
експлуатації.

Проводка може бути прокладена відкритим або прихованим

способом. Найчастіше зустрічається прихована проводка. Також застосовують
спосіб монтажу, при якому кабель укладається в короби і кріпиться поверх
штукатурки. Найчастіше короткі замикання відбуваються саме всередині
стін. Причина - ізоляція віком в кілька десятків років, недоліки при монтажі,
поганий контакт у з'єднаннях. Ізоляція псується від систематичних
перевантажень проводки.

Відповідно до НПАОП 0.00.1.2198. основні правила:

1. Не залишати техніку без нагляду.

2. Не накривати корпусу нагрівальних приладів і не перекривати
вентиляцію приладів, які того потребують.
3. Не допускати контакту приладів, фурнітури і кабелів з водою і
вологими руками.
4. Не розбирати прилади та не проводити електромонтажні роботи
при включеному живленні.
5. Не виконувати ремонт обладнання самостійно при відсутності
належної кваліфікації.
6. Не допускати експлуатації несправних приладів.
 4.4. Пожежна безпека

Усі наведені вище приклади, та й загалом не дотримання правил може

призвести до пожежі. Зараз ми розглянемо основні аспекти які мають бути
виконані як до пожежі, так і при пожежі.

Розпочнемо з документації. Згідно з стандартом ДСТУ ISO 6309:2007 на

видних місцях мають бути таблиці, де буде вказано інформацію про
відповідальних за пожежну безпеку, а також номер служб, що ліквідують
вогонь. Обов’язковими є знаки: попереджуючі, інформаційні, забороняючі й
напрямні. Відповідно до ДСТУ ISO 23601:2019 не менш важливими є
розроблені евакуаційні плани, а також наявність спеціальних засобів для
погашення полива, а саме: запаси води, що використовуються для ліквідації
первинних джерел загоряння, не пов'язаних з роботою електричного
обладнання; спеціальні матеріали: полотно з азбесту або дрібнозерниста сітка з
металу; вогнегасники, що відповідають сертифікаційним вимогам і вибрані
відповідно до основними характеристиками будівлі, такими як розмір офісу або
легкість займання предметів, що є в ньому.

Також з ДСТУ ISO 6309:2007 нам відомо, що при інструктажі мають бути

оголошені загальні правила, відповідно до яких забезпечується пожежна
безпека в офісі, послідовність дій службовців при виникненні вогнища
загоряння. Показ постійно доступних евакуаційних виходів і шляхів. Вимоги до
робочого місця в офісних приміщеннях, а також правила його утримання під
час роботи і по її закінченню.

Тепер оглянемо основні дії під час пожежі: викликаємо пожежну службу
за номер 101, якщо вогонь ще не сильний намагаємось погасити його власними
силами. Щоб перекрити доступ полум’я до кисню щільно закриваємо вікна,
відключаємо систему вентиляції та електропостачання. Покидаємо небезпечне
приміщення відповідно до евакуаційних схем за знаками напрямку руху.
Прикриваємо ніс вологою хустинкою по можливості і ні в якому разі не
панікуємо. В ідеалі час від часу мають проводити навчальні тривоги, де
працівники не лише знатимуть як безпечно вийти з приміщення, а й будуть
ознайомлені з основними правилами надання першої допомоги пострадалим і
користування засобами для гасіння пожежі.

4.5. Технічні засоби безпеки електроустановок за нормальних

режимів роботи

До технічних засобів безпеки електроустановок за нормальних режимів

роботи відносять: ізоляцію струмовідних частин, використання малих напруг,
недосяжність до неізольованих струмовідних частин, блокувальні пристрої,
засоби орієнтації та сигналізації в електроустановках, захисне заземлення,
ізольованих від землі, захисне розділення електричних мереж, компенсацію
ємнісних струмів замикання на землю.

Під захисним заземленням розуміють навмисне електричне з’єднання з

землею чи її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, що можуть
опинитися під напругою. Захисне заземлення забезпечує паралельно
можливому включенню людини в мережу замикання на землю струмопровід
малого опору (шунт), за рахунок чого зменшується струм, що проходить через
людину.

Огородження струмопровідних частин призначені для неможливого

фізичного досягнення до електричних елементів мережі.

Також використовують захисне відключення захист швидкої дії, що

забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній
небезпеки ураження людини струмом. Призначення захисного відключення —
відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на
неструмовідні її елементи. Застосовується в доповнення до захисного
заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все в
умовах особливої небезпеки електротравм.

Ізоляція струмовідних частин забезпечує технічну працездатність

електроустановок, зменшує вірогідність попадань людини під напругу,
замикань на землю і на корпус електроустановок, зменшує струм через людину
при доторканні до неізольованих струмовідних частин в електроустановках, що
живляться від ізольованої від землі мережі.

Наш заземлювальний пристрій використається для електроустановки

напругою понад 1000 В, тому розрахункове значення струму замикання на
землю визначаємо за формулою:

Uл 10
Iз= ( 35l к . л. +l в. л .)= (35∗50+60 ) ≈ 51,7 ( А ) ,
350 350

де Uл = 10 кВ – лінійна напруга мережі (на високій стороні

трансформаторної підстанції);

lк.л. = 50 км та lв.л. = 60 км – відповідно довжина електричнозв’язаних

кабельної та повітряної ліній.

Відповідно до розрахованого значення струму замикання на землю,

вибираємо нормативне значення опору заземлювального пристрою RЗП:

250 250
R зп = = ≈ 4,8(Ом).
I з 51,7

У разі використання природних заземлювачів опір штучного заземлювача

RШ визначаємо за формулою:

Rп R ЗП 17∗4,8
Rш = = ≈ 6,8 ¿),
R п−R ЗП 17−4,8

де RП 17 Ом – опір розтіканню струму природних заземлювачів;

RЗП – розрахунковий нормований опір ЗП.

Розраховуємо опір розтіканню струму одиночного вертикального

заземлювача RB , Ом. Вибираємо стрижньовий заземлювач, який заглиблений у
землю:

ρРозр . В 2l В 1 4 t+l В 130 2∗3 1 4∗2,3+3

R В=
2π lВ ( ln + ln = )
d 2 4 t−l В 2∗3,14−3
ln + ln (
0,012 2 4∗2,3−3
≈ 45,2 ( Ом ) , )
де lB  3 м – довжина вертикального стрижня;

d  0,012 м – діаметр перерізу стрижня;

ρ Розр .В –питомий опір землі;

1 1
t=0,8+ l В =0,8+ 3=2,3 м – відстань від поверхні ґрунту до середини довжини
2 2
вертикального стрижня.

Розраховуємо наближену (мінімальну) кількість вертикальних стрижнів:

RВ 45,2
n= = ≈ 7 ( шт . ) .
R Ш 6,8

Вибираємо горизонтальний смуговий заземлювач у разі розміщення

вертикальних електродів за контуром:

ρРозр . Г 2 l 2ГК 250 2∗63 2

R ГК = ln = ln ≈7,8 ( Ом ) ,
2 π l ГК b t 2∗3,14∗63 0,04∗0,82

де ρ Розр .Г  250 Ом·м – розрахунковий питомий опір ґрунту;

l ГК  63 м – довжина горизонтальної штаби у разі розташування вертикальних

електродів за контуром, м;

b  0,04 м – ширина штаби;

t  0,82 м – відстань від поверхні ґрунту до середини ширини горизонтальної

штаби.

Розраховуємо еквівалентний опір розтіканню струму групового

заземлювача за контуром:

R В R ГК 45,2∗7,8
R ГР = = ≈ 4,6 ( Ом ) ,
К
RВ ❑ГК + R ГК ❑ВК n 45,2∗0,4+7,8∗0,75∗10

BK  0,75, BP  0,74 – коефіцієнти використання вертикальних стрижнів у разі

розміщення по контуру.

RГP_ K  4,6  RШ  6,8

Опір розтікання струму групового заземлювача менший, ніж нормативне

значення опору заземлювального пристрою, тож його можна використовувати,
оскільки він задовольняє наші вимоги.