You are on page 1of 2

ГОЛОВНІ ТА Д УГО ЯДНІ ЛЕНИ Е ЕННЯ

Р Р Ч Р Ч СКЛАДНЕ Е ЕННЯ Р Ч


ГОЛО В :
НІ
С ла но р не ре енн -- складне речення, у
к д су яд ч я

П ет (хто? що?). За будовою підмети


ідм
якому від однієї частини до іншої не можна
поділяються на прості (виражені одним словом) і поставити питання .

складені (виражені кількома словами).


Сполучники:
При о (що робить предмет? що з ним єднальні: і, й, та (-і), ні,..ні, ані...ані, не тільки...а й,
і...і
суд к

робиться?). За будовою розрізняють простий


(може виражатися дієсловом, фразеологізмом, протиставні: а, але, зате, проте, однак, та (-але)
розділові: або, чи, то...то, або...або, чи...чи, не

2021
аналітичні форми дієслів майб.часу) іскладений
присудок. Складений присудок буває складеним то...не то
дієслівним (допоміжне дієслово (починати, могти, С ла ноп р не ре енн -- складне речення, у
к д ід яд ч я

хотіти, згоден тощо) інфінітив) та складеним + якому від однієї частини до іншої можна поставити
іменним (дієслово-зв'язка (являти, становити питання .

тощо) іменна частина (іменник, прикметник,


+ Підрядні сполучники у складнопідрядних реченнях
займенник тощо)).
приєднують підрядну частину до головної. За
ДР РЯД :

УГО НІ значенням їх поділяють на:


До ато (кого?чого?кому?чому? кого?що? ким?
д к часові: коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки
чим? на кому? на чому?)
(Пішли, коли стемніло)

ПЕРЕ БАННИК
О тавина (як? яким чином? де? коли? з якою
бс умовні: якщо, якби (аби), коли, тільки (Я був би
метою? чому? якою мірою? )
поетом, якби умів писати вірші!)
Озна енн (який? чий? котрий?)
ч я мети: щоб, для того щоб, з тим щоб (Марго
вийшла, щоб попрощатися із садом)
ОДНОСКЛАДНІ Е ЕННЯ Р Ч
допустові: попри те що, хоч, дарма що, хай (Я
українська мова і література | шпаргалка
Називн -- шукаємо речення, де є тільки предмет
і встиг, дарма що був останнім в черзі)
АЛФАВІТ і немає дії (Сухе надвечір'я. )
порівняльні: як, ніби, наче, неначе, нібито,
Озна ено-о о ов -- шукаємо речення, де
ч с б і начебто (наче пташка, злетів на підвіконня);
а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, можна підставити Я, ТИ, МИ, ВИ (Йду поміж люди )
причинові та наслідкові: тому що, бо, через те
с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, я Неозна ено-о о ов -- шукаємо речення, де
ч с б і що (повірив, бо)
УПОДІБНЕННЯ П ИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Р
СП ОЩЕННЯ В Г УПАХ П ИГОЛОСНИХ

Р Р Р
можна підставити В И ( а другий день тільки ОН Н способу дії: щоб, що, як, чим, тим
У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл- , -стн- про повінь і говорили )
міри та ступеня: щоб, що, як, чим, тим (Так
1) подібнення за дзвінкістю (глухий
У випадають д і т: тиждень – тижня, виїздити – Узагальнено-о о ов -- шукаємо речення, с б і швидко, що і обернутися не встиг)
приголосний перед наступним дзвінким виїзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, схоже на прислів'я, приказку чи повчання. (Хоч місця: де, звідки, куди
одзвінчується): просьба [проз'ба].
вість – вісник, честь – чесний.
вовком вий!; ежачою не б'ють Л )

2) подібнення за глухістю( префікс і


У Вин т и: зап'ястний, кістлявий, пестливий,
я к Безо о ов -- шукаємо 1. Дієслово на -но, -то 2.
с б і Без пол ни ове ре енн те, у якому прості
с уч к ч я

прийменник з-перед [ц] та [с] оглушується: хвастливий, хворостняк, шістнадцять. Інфінітив (-ти-) 3. Прислівник 4. Слово нема речення з'єднуються в одне ціле не сполучниками
зціпити [с'ц'іпити]; нігті, кігті, легко, вогко,
+ ЛЕКСИКОЛОГІЯ (немає) 5. Безособове дієслово. чи сполучними словами, а лише інтонацією.
дьогтю, дігтяр ). В інших випадках дзвінкі не О он и — слова, які мають різні лексичні С ла не з р зни и ви а и зв' з

аПОСТРОФ
к д і м д м я ку
м ім

оглушуються!!!!!
значення, але однакове (чи подібне) звучання речення може поєднувати різні види зв'язку:
Апо тро пишеть перед я, ю, є, ї:
безсполучниковий і сполучниковий; сурядний і
3) подібнення за місцем і способом
с ф ся
У
або написання. (Роман - (ім'я); роман - (твір) 1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, підрядний; можливі й інші комбінації.
)

творення. Варто запам'ятати складні Синон и — це слова, близькі або тотожні за


ім п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я,
випадки: значенням, але різні за написанням і вимовою мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.
Творення і правопис імен по
- шся – [с':а] (робишся – [рóбиес':а])
(йти — шкандибати, волочитися, повзти, летіти).
Зауважте! Апостроф не пишеть , коли перед ся
батькові
- ться – [ц':а] (носиться – [нóсиец':а])
Антон и — це слова, які мають протилежне
ім губним звуком є приголосний (крім р), який Ч олов імена по батькові тільки на - ВИЧ,
ічі О

- жся – [з'с'а] (розважся – [розвáз'с'а])


лексичне значення (добре — погано). належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, -Й ВИЧ Юрій- Юрійович, Василь- Васильович,
О

- чся – [ц'с'а] (не скалічся – [не скал'íц'с'а])


П ЯМА МОВА
Р
тьмяний, цвях; але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Ігор- горович.
І

- шці – [с'ц'і] (ромашці – [ромáс'ц'і])


Коли такий приголосний належить до префікса, то ука -- укич і укович

А:«П (!?)»
+ Л Л Л

- жці – [з'ц'і] (мережці – [меирéз'ц'і])


апостроф пишеться, як і в тих же словах без Кузьма -- Кузьмич (і Кузьмович),

«П», — а. +

- чці; -тці – [ц':і] (квочці – [квó ц':і])


префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, Хома -- Хомич (і Хомович),

«П, — а, — п».
+

- зж – [жж (зжати – [ж:áти])


розм’якшити.
Савва -- Савич (і Савович),

«П!? — а. — П...»
+

- зч – [шч] (з чим – [шчим])


2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на Яків -- Якович, лля- лліч).

«П! — а: — П!» + І І

- здж – [жд͡ ж] (з джурою – [жд͡ жýройу])


подвір’ї.
ригорій -- ригорович

А : «П», — а.

+ Г Г

- зш; - сш – [шш (зарісши – [зáр'іш:и])


Зауважте! Апостроф не пишеть , коли ря, рю, Микола -- Миколайович -- Миколович

А : «П!» — а.

ся +

рє означають сполучення м’якого різ наступними Ж но імена по батькові тільки на - В А, ЇВ А:

- тч; - тш – [чч (братчик – [брач:ик]) «П?» — а.

і чі І Н Н

а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Юрій -- Юріївна, Михайло -- Михайлівна, еоргій-
А : «П…» — а.
Г

Рєпін.
еоргіївна, Кузьма -- Кузьмівна.

нез нюваних
Г

Рід мі ім енни в:

кі Прислівник 3. Після префіксів та першої частини складних + Яків -- Яківна,

а) назви людей мають рід відповідно до статі О ре о пишуться прислівники (рекомендуємо


к м
слів, що закінчуються на твердий приголосний: + Григорі -- ригорівна,
Г

особи, яку позначають (портьє, денді запам’ятати): без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, + Микола -- Миколаївна -- Миколівна
—чоловічого роду; мадам, фрау — жіночого);
без пуття, без угаву, без упину, але безвісти, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла,
б) назви тварин, птахів належать до чоловічого безперестанку; пан’європейський, пів’яблука; але з власними НАГОЛОСИ
роду (нанду, шимпанзе, але цеце (муха), івасі в міру, в ногу, уві сні, у вічі, але впам’ятку, назвами — через дефіс: пів-Європи тощо.
(риба) — жіночого роду);
вгору; агрон мія
О доб ток
п ддани украЇнський
У І й

з розгону, з переляку, з радості, але НАПИСАННЯ СЛІВ алфАв т


довезтИ
піддАний
упод бання

в) незмінювані власні назви залежать від І О

зсередини, зверху;
ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ Аркушик
довестИ
п длітковий
урочИстий

граматичного роду означуваної ними загальної


І

асиметр я
дов дник
пізнАння
усерЕдин
назви: ріка Міссіпі – жіночий рід. на жаль, на щастя, на добраніч, але загальних назвах іншомовного походження
І І і

пітнИй

У
багатораз вий
д гмат
О фарт х
О У

Рід відмінюваних іменників нарозхват, нанівець; приголосні не подвоюються: апеляція, бароко, безпринцИпний
донестИ
піцЕрія
фаховИй

із нульовим закінченням під силу, під вечір, під кінець; колектив, комісія, шасі, але
бЕшкет
д нька
п друга
фен мен

О О О

по суті, по щирості, по честі, але повік, поночі. - Подвоєння зберігається в окремих загальних блАговіст
дочкА
п значка
ф льга

Чоловічий рід: О О

Аерозоль
картель
кінець кінцем, одним одна, раз у раз, рік у рік, назвах: тонна, ванна, вілла, бонна, нетто, брутто, близькИй
др ва
п милка
ф рзац

полин
степ

О О О

сам на сам, час від часу, день у день, рука в мадонна, манна, булла, мірра, пенні, мотто, болотИстий
експЕрт
пом щик
хАос

біль
кір

продаж
толь
єретИк

руку, раз від разу.


аннали, мулла.
бор давка

О пом вчати
ха с
О О

бридж
накип
Псалтир
тюль
бос ніж
жалюз понЯття
цАрина

азо пишуться прислівники: - власних назвах та їх похідних: Шиллер, О І

висип, насип, нежить

У
рояль
туш

Р м

діссей, Мекка, Марокко (марокканець), боЯзнь


завдАння
порядк вий
цемЕнт
О

розсип
перекис
рукопис
фенхель
першою частиною яких є частки: де-, що-, аби-, О
бурштин вий
завезтИ
посерЕдині
цЕнтнер

олландія (голландський).

дріб
поступ
С
ибір
ані-, чи-, як-, не-, ні-, що стають префіксами: Г
бюлетЕнь
завестИ
привезтИ
ціннИк

шампунь
- При збігові однакових приголосних префікса і
дриль
пропис
собака
щотижня, абикуди, аніскільки, чимало, несхитно, вАги
зАвжди
привестИ
чарівнИй

ярмарок кореня (коли в мові існує слово без префікса):


Жіночий рід:
нізвідки. вантаж вка
завчас

І прИморозок
черговИй
У

утворені від кількох основ: мимоволі, імміграція (бо є міграція), порівняй з еміграція; веснЯнИй
зАгадка
принестИ
читАння

Бандероль
жирандоль
мігрень
суміш
привселюдно, стрімголов, чимдуж, нашвидкуруч контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо вИгода
заіржАвілий
прИчіп
чорн зем
О

бешамель
жовч
нехворощ
туш
є реалізм) виг да
заіржАвіти
пр діл
чорн слив

(на швидку руку)


.
О О О

бязь
закінчИти
пром жок

заполоч
папороть
фланель
Префікси видАння
чотирнАдцять
І

ерез е пишуться: визв льний


зАкладка
псевдон м
шляхопров д

ваніль
каніфоль
путь
шагрень
Ч д фіс
С, З

О І І

верф
видимо-невидимо, ледве-ледве, вим га
зАкрутка
рАзом
шовк вий

К
ерч
ретуш
С перед к,п,т,ф,х: сказати, спалахнути, ствердити,
О О

близько-близьк вИпадок
залишИти
рЕмінь (пояс)
шофЕр

гуаш
консоль скрижаль
сфотографувати, схил.
вирАзний
зам жня
рЕшето
щЕлепа


без кінця-краю, видимо-невидимо, більш-менш, З перед усіма іншими приголосними: збавити,
І

В українській мові годину завжди вказуємо вИсіти


занестИ
рИнковий
щИпці

часто-густо, тяжко-важко. звести, зжитися, ззирнутися вИтрата


зАпонка
рівнИна
щодобовИ
порядковим числівником (сьома, восьма…), а по-українському, по-українськи,
.
й

П Е-, П И-, П І-
вишИваний
зароб ток
роздрібнИй
ярмарк вий
хвилини і секунди - уже кількісним (двадцять
Р Р Р І О

по-батьківському, по-нашому та від ПРЕ для найвищого ступеня ознаки: прегарний, відвезтИ
зАставка
р зпірка

п’ять, десять…).

порядкового числівника на -е: по-перше, презавзятий, прекрасний, премудрий, прекрасно, відвестИ


зАстібка
рук пис
О

Правильно: Котра зараз година?


по-десяте, по-четверте. (Але по троє в дгомін
заст порити
руслО

препогано;
І О

Неправильно: Яка година?


-будь, -небудь, казна-, хтозна-, -то: будь-хто, віднестИ
звИсока
сантимЕтр

ПРИ вживається переважно в дієсловах, що


Правильно:
де-небудь, казна-коли, будь-де, де-небудь, означають наближення, приєднання, частковість
в домість

І здАлека
свЕрдло

10.00
від мість
зібрАння
серЕдина

так-то, казна-коли.
О

дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: в рші


зобразИти
сЕча

• Рівно десята година.


пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, прибігти, прибудувати, прикрутити, приборкати,
І

віршовИй
з зла
симетр
• Десята година рівно.
будь-що-будь, як-не-як, хоч-не-хоч, де-не-де, пришвидшити; прибуття, притулок, прибраний, вітчИм
зрАння
сімдесЯт

О Ія

10.10
коли-не-коли, як-не-як. привабливо.
гальмО
інд
зр стрія

чний
слИна
У
У

• Десята (година) десять (хвилин).


не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з ПР вживається тільки в словах прізвисько,
І глядАч
зуб жіння
соломИнка

кАмбала
О

• Десять хвилин по десятій.


діда-прадіда, з давніх-давен. прізвище, прірва. горошИна
катал г
стАтуя
О

• Десять хвилин на одинадцяту.


грабл
ІквартАл
стовідс тковий
О


Правопис і та и в кінці прислівників Приклад відмінювання кИшка
стрибАти

10.30
гурт житок

кінці прислівників після г, , х завжди пишетться числа 267 данИна


кіломЕтр
текстовИй

• Десята (година) тридцять (хвилин).


У к

азивний: дві́сті шістдеся́т сім

-и: верхи, навкруги, трохи, тільки, наскільки, дАно


кінчИти
течіЯ

• Пів на одинадцяту.

навікиє Родовий: двохсо́т шістдесяти́(шістдесятьо́х) децимЕтр


к лесо
тИгровий

10.40

О
.

семи́(сімо́х)
дЕщиця
к лія тис вий

Після , ж у кінці прислівників може писатися и


О О

• Десята (година) сорок (хвилин).


ч

Давальний: двомста́м шістдесяти́ де-Юре


к пчений
тім’янИй
О

• За двадцять (хвилин) одинадцята.


або і: джерел
копчЕний травест я

и пишеться в прислівниках типу по-вовчи та у (шістдесятьо́м) семи́(сімо́м)


О І

• Двадцять (хвилин) до одинадцятої.


Знахідний: дві́сті шістдеся́т (шістдесятьо́х) сім
дИвлячись
триз б
У

Казати НЕ МОЖНА:
віддієприслівникових прислівниках із дичАвіти
т луб
У

суфіксами -ачи (ячи): по-заячи (частіше (сімо́х)


діал г

• пів першої;
рудний: двомаста́ми шістдесятьма́
О

по-заячому), по-ведмежи (частіше добовИй

• вісім двадцять п’ять;

по-ведмежому), по-дівочи (шістдесятьома́) сімома́(сьома́)

• без десяти восьма;


Місцевий: на/у двохста́х шістдесяти́
• п’ять хвилин восьмої;
пишеться в усіх інших випадках, зокрема в
і

прислівниках двічі, тричі, вночі. (шістдесятьо́х) семи́(сімо́х)


• в десятій годині.
ПСЕВДОНІМИ ТВІР -- АВТОР ЕПІГРАФИ
Іван Багряний (Іван Лозов ягін

Віють вітри (пісня Марусі Чурай


’ )

Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич « » )

«Сон»

За світ встали козаченьки (пісня Марусі Чурай


)

Леся країнка (Лариса Косач-Квітка


У )

« » )

«Дух істини світ не може прийняти, як о не щ

Микола Хвильовий (Микола ітільов Ф )

Ой Морозе, Морозенку (історична пісня


« » )

бачить, не знає його з вангелія » Є

Олександр Олесь (Олександр Кандиба )


Чи не той то хміль (історична пісня
« …» )

«І мертвим, і живим…»

Остап Вишня (Павло Губенко )


Дума про Марусю Богуславку (народна дума
« » )

Колись хтось каже Я люблю Бога , а брата : « »

Панас Мирний (Панас удченко)


Р Ой летіла стріла (балада
« » )

свого ненавидить неправду мовить . Соборне – »

Іван Нечуй-Левицький (Левицький Іван ) Повість минулих літ

« »
послання Іоанна

"перші" твори Слово про похід Ігорів


« »

«М істо»

Перший твір нової української літератури -


Dе Ііbеrtatе (Григорій Сковорода
« » )

ість прикмет має людина трьома подібна


«Ш :

"Енеїда" І.Котляревського
Всякому місту - звичай і права (Григорій Сковорода
« » )

вона на тварину, а трьома на янгола …»

Перша соціально-побутова повість -


Бджола та ершень (Григорій Сковорода
« Ш » )

Талмуд
"Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицький
Енеїда (Іван Котляревський
« » )

Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш


«

Перший драматичний твір -


Наталка-Полтавка (Іван Котляревський
« » )

тіло А. ранс ?» Ф

"Наталка Полтавка" І. Котляревськкого


Катерина (Тарас евченко
« » Ш )

«М айстер корабля»

Перший історичний роман -


Кавказ (Тарас евченко
« » Ш )

О корабле, тебе вже манить хвиля моря


« ?»

"Чорна рада" П.Куліш


Сон ( всякого своя доля... (Тарас евченко
« У )» Ш )

(Горацій . )

Перший психологічний роман -


І мертвим, і живим, і ненарожденним (Тарас евченко
« …» Ш )

Забирайте ж із собою в путь, виходячи з


«

"Хіба ревуть воли, як ясла повні" П. Мирний


Заповіт (Тарас евченко
« » Ш )

м яких юнацьких літ до суворої мужності


’ –

Перший урбаністичний роман -


Чорна рада (Пантелеймон Куліш
« » )

забирайте із собою всі людські порухи, не


"Місто" В.Підмогильний
Кайдашева сім'я (Іван Нечуй-Левицький
« » )

залишайте їх на дорозі (М. Гоголь » )

Перший пригодницький роман -


Хіба ревуть воли, як ясла повні (Панас Мирний

« ?» )
Ні Все добре на землі Чорна дівка, білий
« ! : /

"Тигролови" І.Багряний

Мартин Боруля (Іван Карпенко-Карий


« » )

хліб Завтра в інший край мандрівка


! / : /

Автобіографізм у творах Захар Беркут (Іван ранко


« » Ф )

Чорний хліб і біла дівка (Гете »

Іван Карпенко-Карий - "Мартин Боруля" (з життя Чого являєшся мені у сні .. (Іван ранко
« ? » Ф )

Але завше я пив лиш за те, о любив,


« щ

батька Карпа Адамовича Тобілевича)


Мойсей (Іван ранко
« » Ф )

Лиш за Вітер, о дме, корабель, о пливе,


« щ щ

Михайло Коцюбинський - "Intermezzo"


Тіні забутих предків (Михайло Коцюбинський
« » )

За дівча, яке любить матроса . (Ч. Дібдін)


Остап Вишня - "Моя автобіографія"


Іntermezzo (Михайло Коцюбинський
« » )

«Уривок з поеми»

Олександр Довженко - "Зачарована Десна" (про Камінний хрест (Василь Стефаник


« » )

« Я син цієї раси (Еміль Верхарн » )

дитинство письменника)
Valse mélancolique (Ольга Кобилянська
« » )


«Захар Беркут»

Юрій Яновський - "Майстер корабля" Соntra spem spero (Леся країнка


« !» У )

«Діла давно минулих літ,

(автобіографічний сюжет)
Лісова пісня (Леся країнка
« » У )

Казки старовини глухої (О. Пушкін …» )

Григір Тютюнник - "Три зозуля з поклоном" Блакитна Панна (Микола Вороний


« » )

(автобіографічна основа)
Чари ночі (Олександр Олесь
« » )

ЗАКОХАНІ ПАРИ
Іван Багряний - "Тигролови" (заслання Багряного в О слово рідне Орле скутий .. (Олександр Олесь
« ! ! » )

Еней Дідона Енеїда


О, панно Інно... (Павло Тичина
– « »

Тайзі)
« » )

Петро Наталка Полтавка Наталка Полтавка


Пам яті тридцяти (Павло Тичина
– « »

Ольга Кобилянька - "Valse melancolique" « ’ » )

Петро раменко Леся Черевань Чорна рада


Ви знаєте, як липа шелестить (Павло Тичина
Ш – « »

(Кобилянська порівняє з собою героїню Софію « …» )

Москаль-Іван Катерина Катерина


теплі дні збирання винограду (Максим ильський
– « »

Дорошенко)
«У …» Р )

Максим Мирослава Захар Беркут


Я ( омантика (Микола Хвильовий
– « »

Павло Тичина - "О панно Інно" « Р )» )

Чіпка Варениченко Галя Гудзь Хіба ревуть


Майстер корабля (Юрій Яновський
– «

Перегукуються
« » )

воли, як ясла повні


Любіть країну (Володимир Сосюра

"Ви знаєте, як липа шелестить" П.Тичина - "Чари


« У !» )

Лаврін Кайдашенко Мелашка Балаш Карпо


Місто (Валер'ян Підмогильний
– ;

ночі" О. Олес
« » )

Кайдашенко Мотря Довбиш Кайдашева сім я


Моя автобіографія (Остап Вишня
– « ’ »

"Тіні забутих предків" М.Коцюбинський - "Лісова


« » )

Микола Гуляницький Марися Боруля Мартин


Сом (Остап Вишня
– «

пісня" Леся країнк


« » )

Боруля
Мина Мазайло (Микола Куліш
»

"Маруся Чурай" Л.Костенко - "Лісова пісня" Лесі


и
« » )

Іван Палійчук Марічка Гутенюк Тіні забутих


іздво (Богдан-Ігор Антонич
– «

країнк
«Р » )

предків
Зачарована Десна (Олександр Довженко
»

У и

Твір -- Місце описаних подій


« » )

Мокій Мазайло ля озсоха Мина Мазайло


Пісня про рушник (Андрій Малишко
– У Р « »

Ой, Морозе, Морозенку -- Савур-могила


« » )

Григорій Многогрішний Наталка


Ти знаєш, о ти - людина... (Василь Симоненко

«

Чи не той то, Хміль -- Жовті Води (Золотий Брід


»
« щ » )

Сірко Тигролови
Задивляюсь у твої зіниці (Василь Симоненко
« »

Ой летіла стріла -- Вдовине поле


» )
« » )

Солдат-розвідник Тереза Модри Камень


Лебеді материнства (Василь Симоненко
– « »

Повість минулих літ -- Київ, Вишгород


»
« » )

Мавка Лукаш Килина Лісова пісня


Наша мова (Василь Голобородько
– – « »

Слово про похід Ігорів -- Половецька земля,

»
« » )

Степан адченко Надійка Зоська


Модри камінь (Олесь Гончар

Р – – –
«

р. Каяла, Путивль
» « » )
ита Місто
Три зозулі з поклоном (Григір Тютюнник
Р « »

Енеїда -- Карфаген

« » )

Маруся Чурай Гриць Бобренко Галя


Господи, гніву пречистого... (Василь Стус
– –
« »

Наталка Полтавка -- Село на Полтав ині



« » )

Вишняківна Маруся Чурай


Балада про соняшник (Іван Драч
« »

Сон країна, Сибір, Петербург


» щ
« » )

Софія Михайло Марфа Три зозулі з


Два кольори (Дмитро Павличко
– – «
« » У

Чорна рада -- Хутір Хмари е, Київ, Ніжин



« » )

поклоном
Страшні слова, коли вони мовчать (Ліна Костенко
»

« » щ
« » )

«Хіба ревуть воли, як ясла повні -- Піски »


Маруся Чурай (Ліна Костенко
« » )
ЛІТЕРАТУРНІ РОДИНИ
«Кайдашева сім я -- Семигори, Біївці, Київ
’ »
Тигролови (Іван Багряний
« » )

Черевані, рами Чорна рада


Мойсей Пустеля, Близький Схід
Ш « »

« »
«Уривок з поеми ( вген Маланюк » Є )
Вовки, Беркути Захар Беркут
Захар Беркут -- Тухоль ина, Карпати ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО МИТЦІВ
« »

« » щ

Палійчуки, Гутенюки Тіні забутих предків


Intermezzo -- Кононівка країнський Сократ. Мандрівний філософ -- Григорій
« »

« »
У
Гуляницькі, Борулі Мартин Боруля
Тіні забутих предків -- Карпати, р. Черемош
« »

« »
Сковорода Вареники, Чупруненки Хіба ревуть воли, як ясла
Я ( омантика -- Палац шляхтича Коперник українського слова -- Іван Котляревський
«
« Р )»

повні
Камінний хрест -- Галицьке село Першорядна зірка в нашому письменстві -- Пантелеймон

« »

Кайдаші, Довбиші, Балаші Кайдашева сім я
Зачарована Десна -- Сосниця, р. Десна
« ’ »

« »
Куліш Дідухи Камінний хрест
Мина Мазайло -- Харків
« »

« »
Син мужика, і володар в царстві духа, Кобзар , кріпак і Гніді Місто
Лісова пісня -- Ліс на Волині велетень -- Тарас евченко
« »

« »
Ш
Сірки, Морози Тіні забутих предків
Сом , Моя автобіографія -- Харків ина, р. Оскіл Каменяр -- Іван ранко
« »

« » « » щ
Ф
Вишняки, Бобренки Маруся Чурай
Тигролови -- Зелений клин, Сибір, тайга, Всеобіймаюче око країни, великий артист зору -- Іван
« »

« » У
Яркові Три зозулі з поклоном
ссурійський край, Хабаровськ
« »

У
Нечуй-Левицький
«Модри Камень -- Чесько-Словенська еспубліка
» Р
Перший симфоніст української прози -- Панас Мирний присвяти

«Маруся Чурай -- Полтава, Київ »


Великий сонцепоклонник -- Михайло Коцюбинський Катерина В.А. Жуковському « »

«Місто -- Київ
»
Гірська орлиця, пишна троянда в саду української Кавказ Якову де Бальмену « »

час дії літератури -- Ольга Кобилянська Intermezzo Кононівським полям « »

«Чи не той то Хміль 1648-1654 рр. »


Дочка Прометея, співачка досвітніх вогнів -- Леся країнка Я ( омантика Цвітові яблуні
У « Р )» « »

«Слово про похід Ігорів 1185 р. »


Дівчина з легенди -- Маруся Чурай М. Коцюбинського

«Повість минулих літ 945-946 р. »


Король українського тиражу -- Остап Вишня Три зозулі з поклоном Любові Всевишній
« »

«Чорна рада 1663 р. доба уїни


» Р
Імператор залізних строф, український Одіссей -- вген Мисливські усмішки Максиму ильському Є « » Р

«Кайдашева сім я ІІ пол. ХІХ ст. пореформлена доба


’ »
Маланюк
«Хіба ревуть воли, як ясла повні ХІХ ст. ?»
Поет людської чистоти -- Юрій Яновський

«Intermezzo 1900-ті р. »
Витязь молодої української поезії -- Василь Симоненко

«Пам яті тридцяти 1918 р.


’ »
Сонячний поет -- Іван Драч

«Я ( омантика 1920-ті рр. ХХ ст.


Р )»
Р ізьбяр власного духу -- Василь Стус

«Місто 1920-ті рр. ХХ ст.


»
Солов їне серце країни -- Андрій Малишко
’ У

«Мина Мазайло 1920-ті рр. ХХ ст. »


Той, у кого ім я викрадено -- Василь Голобородько

«Тигролови 1930-ті рр. ХХ ст.


»

You might also like