УДК 371: 311.

3
Іщук Я.В.
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри (якої?),
ДВНЗ “Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана”, Київ, Україна
Yaroslava.ischuk@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1411-1716

Горна М. О.
кандидат економічних наук, науковий співробітник сектору організації
автоматизованого збору статистики відділу адміністрування освітніх
інформаційних систем, ДНУ «Інститут освітньої аналітики», Київ, Україна,
gornamarinaoleks@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6011-5753

СТАТИСТИКА ОСВІТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ

ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Анотація. В статті розглянуто сучасний стан гармонізації державної
статистичної діяльності з вимогами Європейської статистичної системи.
Проаналізовано нормативну базу на шляху виконання зобов’язань щодо
статистики та обміну інформацією між Україною та Європейським Союзом.
Проведено огляд Закону України про внесення змін до деяких законів України
щодо державної статистичної діяльності у частині змін до Закону України
"Про освіту". Окреслено аспекти та процеси освітніх систем на світовому
рівні. Підкреслено необхідні умови щодо забезпечення порівнянності даних і
показників освіти на міжнародному рівні. Описано Міжнародну стандартну
класифікацію освіти для подання порівнянних на міжнародному рівні
статистичних даних. Проаналізовано відповідність охоплення відповідних
вікових груп освітніми програмами України з міжнародними стандартами.
Досліджено охоплення учнів освітніми програмами в порівнянні з країнами
членами та кандидатами в члени Європейського Союзу. Зауважено, що
Україною виконано значний обсяг робіт щодо імплементації зобов’язань на
шляху євроінтеграції незважаючи на надзвичайну ситуацією в Україні у зв’язку
із нападом російської федерації. Зроблено висновки щодо стану інтеграції
системи статистики освіти України у європейський простір.
Ключові слова:. статистика освіти, євроінтеграція, міжнародна стандартна
класифікація освіти, рівень охоплення освітою
JEL classification: I20, І28

Інтеграція до Європейського Союзу (далі – ЄС) має вирішальні

геополітичні наслідки для України, кожна країна має свій шлях отримання
членства ЄС. Відносини між Україною та Європейським Союзом були
започатковані у грудні 1991 р., коли міністр закордонних справ Нідерландів,
повідомив про офіційне визнання незалежності України [1]. 16 вересня 2014 р.
Європейським Парламентом та Верховною Радою України було ратифіковано
Угоду про асоціацію між Україною та ЄС [2], а 23 червня 2022 р. Європейська
Рада Європейська Рада на саміті у Брюсселі ухвалила рішення про надання
Україні статусу країни-кандидата в члени ЄС. Україною виконано значний
обсяг робіт щодо імплементації зобов’язань, передбачених Угодою про
асоціацію. Серед обов’язкових завдань зазначеної Угоди є гармонізація
національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами,
створення умов для провадження діяльності органів національної системи
державної статистики згідно зі загальноприйнятими принципами світової та
європейської статистичної практики.
Важливою умовою євроінтеграції є адаптація законодавства України до
законодавства ЄС. Так, з метою подальшої імплементації стандартів, правил і
рекомендацій ЄС та інших міжнародних організацій в національну статистичну
практику Держстатом України розроблено Проект Закону України «Про
офіційну статистику», який зареєстрований 2 вересня 2021 р. у Верховній Раді
України під №5886 [3]. Це створює належні правові умови для забезпечення
професійної діяльності органів державної статистики, виконання зобов’язань,
передбачених Угодою про асоціацію Україна - ЄС, та гармонізації державної
статистичної діяльності з вимогами Європейської статистичної системи. У разі
прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2023 р.
На шляху виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію у
частині «Статистика та обмін інформацією» щодо наближення як українського
законодавства до відповідного законодавства ЄС, так і національної
статистичної методології до методології ЄС, 1 липня 2022 р. Постановою
Верховної Ради України прийнято за основу проект Закону України про
внесення змін до деяких законів України щодо державної статистичної
діяльності [4], який вже 19 липня 2022 р. було прийнято за реєстраційним
№5108 [5]. Статтю 72 "Освітня статистика" Закону України "Про освіту" [6]
викладено в новій редакції (табл. 1).
Таблиця 1
Порівняльна таблиця до Закону України про внесення змін до деяких
законів України щодо державної статистичної діяльності у частині змін до
Закону України "Про освіту" (скоротити назву)
Попередня редакція Нова редакція
Стаття 64. Повноваження центрального Стаття 64. Повноваження центрального
органу виконавчої влади у сфері освіти і органу виконавчої влади у сфері освіти і
науки науки
1. Центральний орган виконавчої влади у 1. Центральний орган виконавчої влади у
сфері освіти і науки: сфері освіти і науки:
… …
організовує збір та обробку освітньої організовує збір та обробку освітньої
статистики, здійснює її аналіз та прогнозує статистики, за винятком офіційної
розвиток системи освіти; державної статистичної інформації про
… систему освіти і ринок праці, здійснює її
аналіз та прогнозує розвиток системи освіти;
…
Стаття 72. Освітня статистика Стаття 72. Освітня статистика
1. Освітня статистика включає: 1. Освітня статистика включає:
статистичні дані центрального органу офіційну державну статистичну інформацію
виконавчої влади у сфері статистики про про систему освіти і ринок праці;
систему освіти і ринок праці; …
…
Джерело (це так надано в джерелі, чи складено авторами за…?): Верховна
Рада України (надати посилання)

Протягом останніх двох років спостерігається пришвидшення динаміки

прогресу євроінтеграції України як результат злагодженої роботи усіх
заінтересованих сторін. Низка науковців у своїх дослідженнях вивчали
проблеми адаптації національного законодавства до законодавства ЄС [7; 8],
моніторингу у сфері статистики, в тому числі статистики освіти, присвячено
численні наукові дослідження [9-13]. Відповідно до законодавства ЄС Acquis
communautaire (acquis) у сфері статистики, викладеного у щорічно
оновлюваному Збірнику статистичних вимог (Statistical Requirements
Compendium) [14], рекомендацій ЄС, зокрема Регламенту (ЄС) № 223/2009
Європейського Парламенту та Ради від 11.03.2009 р. щодо питань європейської
статистики, Кодексу норм європейської статистики, Типового закону про
офіційну статистику (розроблений ООН для країн Східної Європи, Кавказу та
Центральної Азії і схвалений на Конференції європейських статистиків) в
Україні відбувається вдосконалення законодавства як частина
євроінтеграційних реформ.
У зв'язку з тим, що національні системи освіти різноманітні за своєю
структурою та змісту освітніх програм, порівнювати досягнення різних країн та
відслідковувати їх просування до цілей на національному та міжнародному
рівнях може бути непростим. Щоб зрозуміти і вірно інтерпретувати аспекти та
процеси освітніх систем на світовому рівні, особливо важливо забезпечити
сумісність даних. Вона може бути досягнута за допомогою застосування
International Standard Classification of Education (ISCED ) – Міжнародної
стандартної класифікації освіти (далі – МСКО) – концептуального документа,
призначеного для класифікації та подання порівнянних на міжнародному рівні
статистичних даних.
Інститутом статистики ЮНЕСКО розробляються відповідні методики та
стандарти, що дають змогу збільшити національний потенціал щодо створення
й використання даних, удосконалити аналіз на їх основі для формування
освітньої політики. Сформульовано необхідні умови щодо забезпечення
порівнянності даних і показників на міжнародному рівні:
• Дані надаються державами-членами відповідно до Міжнародної
стандартної класифікації освіти (МСКО 2011 і МСКО-О 2013).
• Для розрахунку показників, що ґрунтуються на демографічних даних,
береться одне загальне джерело останніх (Відділ народонаселення ООН).
• Розрахунок показників витрат на освіту проводиться на основі одного
загального джерела економічних даних (Статистичний відділ ООН, Всесвітній
банк і Міжнародний валютний фонд).
• Застосовується єдиний метод розрахунку показників для всіх країн
світу.
 Оскільки національні системи освіти різняться за структурою та змістом
навчальних програм, статистичні спостереження проводяться відповідно до
МСКО. Вони охоплюють широке коло напрямків дослідження: кількість та
склад учнів; викладацький склад; навчальна мобільність; результати освіти;
мова навчання; витрати на навчання.
МСКО є еталонною класифікацією для організації формальних освітніх
програм і пов’язаних з ними програм кваліфікації за рівнями та галузями освіти
за міжнародно погодженими категоріями. Найновіша версія класифікації —
МСКО 2011 — була прийнята Генеральною конференцією ЮНЕСКО в
листопад 2011 р. Вона визначає наступні рівні освіти:
• дошкільна освіта — рівень МСКО 0;
• початкова освіта — рівень МСКО 1;
• неповна середня освіта — рівень МСКО 2;
• повна середня освіта — рівень МСКО 3;
• післясередня невища освіта — рівень МСКО 4;
• вища освіта короткого циклу — рівень МСКО 5;
• рівень бакалавра або еквівалент — рівень МСКО 6;
• магістерський або еквівалентний рівень — МСКО рівень 7;
• докторський або еквівалентний рівень — МСКО рівень 8.
У класифікації ISCED (МСКО 2011 [15] і МСКО-О 2013 [16]) одиницями
класифікації є програми освіти та відповідні їм кваліфікації. Класифікація
освітніх програм визначає статистичну звітність щодо системам освіти,
наприклад, кількість учнів у навчальних закладах, викладачів та інших
людських та фінансових ресурсів. Статистика з освітньої програми дозволяє
отримати інформацію про зв'язок між вхідними даними про освітній процес
(учні) та вихідними даними (отримана кваліфікація). Поняття «рівні» освіти
представлене впорядкованим набором категорій, що групують освітні програми
відповідно до градації навчального досвіду, а також знань, навичок та
компетенцій, що покликана забезпечити освітня програма. "Рівень МСКО"
відображає ступінь складності та спеціалізації змісту освітньої програми від
основного до складного.
На теперешній час система української освіти інтегрована у світовий
освітній простір. В таблиці 2 описано методику гармонізації українських
освітніх програм у відповідності до світових стандартів.
Таблиця 2
Співставлення освітніх рівнів за міжнародною стандартною
класифікацією освіти (МСКО) 2011 з національними освітніми
програмами
Код
Тривалість Національні освітні,
Освітній рівень освітнього
навчання, освітньо-кваліфікаційні рівні та
за МСКО рівня за
роки ступені
МСКО
Вихованці дошкільних навчальних
Дошкільна освіта 0 4
закладів
Учні 1 – 4 класів денних
Початкова освіта 1 4
загальноосвітніх навчальних закладів
Учні 5 – 9 класів денних і вечірніх
Перший етап загальноосвітніх навчальних закладів ,
2 5
середньої освіти які здобувають базову загальну середню
освіту
Учні 10 – 11 (12) класів денних і 10 – 16
класів вечірніх загальноосвітніх
Другий етап
3 2 (3) навчальних закладів, учні (слухачі)
середньої освіти
ПТНЗ, які здобувають повну загальну
середню освіту
Учні (слухачі) ПТНЗ, які здобувають
Післясередня не
4 2 освітньо-кваліфікаційні рівень
вища освіта
"Кваліфікований робітник"
Студенти вищих навчальних закладів,
які здобувають ступінь вищої освіти
Короткий цикл
5 2 "Молодший бакалавр" або освітньо-
вищої освіти
кваліфікаційний рівень "Молодший
спеціаліст"
Студенти вищих навчальних закладів,
Бакалаврат або
6 4 які здобувають ступінь вищої освіти
його еквівалент
"Бакалавр"
Студенти вищих навчальних закладів,
Магістратура або її які здобувають ступінь вищої освіти
7 2
еквівалент "Магістр" або освітньо-кваліфікаційний
рівень "Спеціаліст"
Джерело (це так надано в джерелі, чи складено авторами?): Верховна Рада
України (надати посилання)

Важливим аспектом інтеграції Україні в європейському та міжнародному

освітньому просторі є відповідність охоплення відповідних вікових груп
освітніми програмами з міжнародними стандартами. Одним з ключових
напрямків є участь дітей віком від 3-х років в дошкільній освіти. Пріоритетом
Європи в даному напрямку є досягнення рівня 96% охоплення дітей
дошкільною освітою до 2030 р. [17] На теперішній час середній рівень
охоплення за даними Євростату [18] становить 87,9%. Але даний показник
характеризується великою варіацією (від 10,7% в Туреччині до 100% у Франції
та Великобританії). В Україні рівень охоплення закладами дошкільної освіти
дітей віком 3–5 років в 2019 р. становив за даними Державної служби
статистики 76,4% і має щорічну тенденцію до збільшення. Таким чином,
Україна попадає в групу країн зі значенням показника від 70 до 80% (табл.3).
Таблиця 3
Групування країн Європи за відсотком охоплення дітей дошкільною
освітою в 2019 р.
% Кількість Питома вага
Країни
охоплення країн групи, %
До 70 8 Греція, Люксембург, Словакія, Швейцарія, 23,5
Чорногорія, Північна Македонія, Сербія,
Туреччина
70-80 7 Болгарія, Чехія, Хорватія, Кіпр, Нідерланди, 20,6
Австрія, Польща, Україна
80-90 9 Німеччина, Естонія, Латвія, Литва, Угорщина, 26,5
Мальта, Португалія, Словенія, Фінляндія,
90 і більше 10 Бельгія, Данія, Ірландія, Іспанія, Франція, 29,4
Італія, Швеція, Ісландія, Норвегія,
Великобританія
Складено авторами за: [19].

Відвідування школи в країнах членах та кандидатах в члени ЄС є

обов’язковим принаймні для початкової школи та першого етапу середньої
освіти. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою, була і
залишається наймасовішою за кількістю здобувачів складовою освіти: учні
ЗЗСО складають близько 10 % населення України.
Однією з особливостей освіти в ЄС є те, що тільки трохи більше
половини учнів (51,6%) продовжують своє навчання в 9-11 класах з метою
отримання подальшої вищої освіти. Інші роблять вибір на користь спеціальної
професійно-технічної освіти. В Україні відсоток молоді, яка продовжує
навчання в закладах професійно-технічної освіти складає біля 15%.
Вища освіта (рівні МСКО 5-8) надається університетами та іншими
вищими навчальними закладами. Кількість осіб, які вступають до закладів
вищої освіти в країнах ЄС, постійно збільшується. На це впливають
демографічні зміни, підвищений попит з боку роботодавців на кваліфіковану
робочу силу, підвищення статусу вищої освіти серед молоді, доступність вищої
освіти, застосування академічної мобільності, збільшення частки людей, які
продовжують навчання протягом життя.
Так, за даними Євростату, частка студентів 5-8 рівня МСКО складала
17,8%, при чому з них було 53,7% жінок та 46,3% чоловіків. В Україні даний
показник в 2019 році складав за даними Держстату біля 23%, але на відміну від
європейських тенденцій ця частка з часом знижується. На це впливає як
демографічні фактори, так і освітня міграція. Офіційної статистики немає, але
за приблизними підрахунками число українських студентів у ЄС складає від 60
до 70 тисяч  і тільки у Польщі – понад 30 тисяч [20]. Українці становлять 55 %
усіх закордонних студентів цієї країни. В сучасних умовах війни даний
показник буде ще вище.
Висновки. Протягом останніх двох років спостерігається пришвидшення
динаміки прогресу євроінтеграції України як результат злагодженої роботи усіх
заінтересованих сторін. Розроблено проект Методологічних положень зі
статистики професійного навчання та навчання протягом життя, який визначає
методологію проведення державного статистичного спостереження щодо участі
дорослих у професійній освіті та навчанні протягом життя. Водночас Планом
заходів з виконання Угоди про асоціацію передбачено розроблення
законопроєкту «Про освіту дорослих», таким чином - відповідні методологічні
положення будуть затверджені наказом Держстату після прийняття вказаного
законопроекту. Розроблено проект Закону України “Про офіційну статистику”
(нова редакція Закону України “Про державну статистику”), метою якого є
гармонізація державної статистики зі статистичною системою ЄС, створення
умов для провадження діяльності органів національної системи державної
статистики згідно із загальноприйнятими принципами світової та європейської
статистичної практики. На теперішні час система статистики освіти України
інтегрована у європейський простір.
24 лютого 2022 р. російська федерація здійснила збройний напад на
Україну та почала бомбити наші міста. 28-го лютого 2022 р. Президентом
України ініційовано процес офіційного вступу в до ЄС, а 23 червня 2022 р.
Європейська Рада Європейська Рада на саміті у Брюсселі ухвалила рішення про
надання Україні статусу країни-кандидата в члени ЄС. Україною виконано
значний обсяг робіт щодо імплементації зобов’язань на шляху євроінтеграції.
Подальша євроінтеграція України, як і вся державність сьогодні є не тільки в
руках наших захисників і захисниць, які ризикують та віддають своє життям
задля вільного європейського майбутнього нашої держави. Але і від кожного
політика і чиновника Європейського Союзу та країн членів, які визнали, що
Україна належить до Європейської родини та вірять в непорушність
європейських цінностей – повага до прав людини, свобода, демократія,
рівність, верховенство права.

Список використаних джерел

1. Міністерство закордонних справ України. Відносини Україна – ЄС.
URL: https://mfa.gov.ua/yevropejska-integraciya/vidnosini-ukrayina-yes
2. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським
Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-
членами, з іншої сторони: Угода від 27.06.2014 р., станом на 30.11.2015 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text
3. Проєкт Закону України "Про офіційну статистику" URL:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72677
4. Постанова Верховної Ради України 1.07.2022 р. № 2349-IX Про
прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких
законів України щодо державної статистичної діяльності URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2349-20#Text
5. Верховна Рада України URL:
https://www.rada.gov.ua/news/razom/225767.html
6. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL:
https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2145-19#Text
 7. Червона С. (2022) Моніторинг виконання плану заходів з виконання
Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у частині
«Статистика та обмін інформацією». European scientific journal of Economic and
Financial innovation №1(9) (2022), С.46-57.
URL:https://www.journal.eae.com.ua/index.php/journal/article/view/148
8. Мороз О.Б. Проблеми адаптації законодавства України до
законодавства ЄС / Мороз О.Б. - Альманах міжнародного права. - 2020. - № 23.
- С. 180-186. URL http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3763?locale=en
9. Лондар С. Л., Горна М. О. Розвиток міжнародної статистики освіти для
забезпечення моніторингу досягнення 4-ї цілі сталого розвитку. Освітня
аналітика України. 2021. № 2. C. 5-19. URL: https://science.iea.gov.ua/wp-
content/uploads/2021/07/EAU_213_2021-full.pdf
10. Результати наукових досліджень Державної наукової установи
«Інститут освітньої аналітики». URL: https://iea.gov.ua/naukovo-analitichna-
diyalnist/analitika/
11. Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та
Європейським Союзом за 2019 рік. Урядовий офіс координації європейської та
євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України за
сприяння проєкту ЄС Аssociation4U, 2020. URL:
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/55- GOEEI/ar-aa-implementation-2019-
4.pdf
12. Програма розвитку державної статистики до 2023 року: затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 222, станом на
24.12.2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-2019-%D0%BF#Text
13. Методологічні положення державного статистичного спостереження
щодо мережі та діяльності закладів освіти: затверджено наказом Державної
служби статистики від 09.06.2021 р. № 111. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2021/111/111.pdf
14. Statistical Requirements Compendium: 2022 edition. URL:
https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-manuals-and-guidelines/-/ks-gq-22-009
15. International Standard Classification of Education ISCED 2011. UNESCO
URL: http://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/international-standard-
classification-of-education-isced-2011-en.pdf
16. International Standard Classification of Education ISCED 2013. UNESCO
URL: http://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/international-standard-
classification-of-education-fields-of-education-and-training-2013-detailed-field-
descriptions-2015-en.pdf
17. Eurostat regional yearbook 2021 URL:
https://ec.europa.eu/eurostat/documents/3217494/13389103/KS-HA-21-001-EN-
N.pdf/1358b0d3-a9fe-2869-53a0-37b59b413ddd
18. Eurostat URL:
https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/EDUC_UOE_ENRP07__custom_309
1672/default/table?lang=en
 19. Eurostat regional yearbook 2021 . URL:
https://ec.europa.eu/eurostat/documents/3217494/13389103/KS-HA-21-001-EN-
N.pdf/1358b0d3-a9fe-2869-53a0-37b59b413ddd
20. Українське студентство за кордоном. URL:
https://cedos.org.ua/uk/articles/ukrainske-studentstvo-za-kordonom-dani-do-201718-
navchalnoho-roku

ЗАУВАЖЕННЯ
1. Оформити джерела згідно ДСТУ 8302:2015.
2. Поставити всюди де треба крапки (!!!) (окрім назв таблиць) – як в кінці
речень, так і в середині (уважно продивитись).
3. Уніфікувати лапки – використовується «ялинка» – «».
4. Прибрати зайві пробіли (перед крапками, подвійні, після номера джерела у
списку джерел, а також між цифрами (приклад: Учні 10–11(12) класів…) .
5. Всюди поставити тире середнє (Alt+0150), а не дефіс (дефіс тільки у словах).
(приклад: С. 5–19, 1–11 класи і т. ін.)
6. Цифра відбивається від % нерозривним пробілом (Ctrl+Alt+пробіл) – всюди
проставити (приклад: 15,7 %), також це стосується і № (приклад: № 25).
Yaroslava Ishchuk,
Ph. D. (Economics), Associated Professor,
Associated Professor of Department,
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv, Ukraine,
Yaroslava.ischuk@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1411-1716
Maryna Horna
Ph. D. (Economics), SSI «Institute of Educational Analytics», Kyiv, Ukraine,
gornamarinaoleks@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6011-5753

EDUCATION STATISTICS IN THE CONTEXT OF EUROPEAN

INTEGRATION

Abstract.

Abstract. Анотація обсягом 250–300 слів (фактично – реферат). Текст  повинен відповідати
вимогам міжнародних наукометричних баз, бути оригінальним (не копіювати скорочену
україномовну анотацію), містити стислий структурований виклад статті, загальний опис
проблеми, що розглядається, мету статті, методи дослідження, основні наукові результати та їх
теоретичне та (або) практичне значення і висновки, що можуть супроводжуватися рекомендаціями,
оцінками, пропозиціями, гіпотезами, які наведено в матеріалі. До анотації англійською
мовою додається її український варіант, з якого був зроблений переклад .

Key words: education statistics, European integration, international standard

classification of education, level of education coverage.

References