1

Застереження
Погляди, висловлені в цій публікації,
належать автору і не належать
автору
обов'язково відображати офіційну
політику або позицію Міністерства
оборони або США.
Уряд.
Публічний дозвіл на публікацію цієї
публікації Міністерством оборони не
передбачає схвалення Міністерством
оборони або фактичної точності
матеріал.
Ця історія - твір художньої
літератури. Імена, персонажі,
бізнеси, події та події - продукти
уяви автора. Будь-яка схожість з
реальними особами, живими чи
мертвими, або реальними подіями є
 2

суто випадковою.
 3

Пролог:

В'язниця Схевенінген, Гаага

У конкретному незалежному акторському

підрозділі у в'язниці Схевенінген знаходиться
Відділ ув'язнення Організації Об'єднаних Націй
(UNDU), в'язниця, керована ООН, як частина
установи. Літній ув'язнений стояв,
розмовляючи зі своєю юридичною командою
перед РАГСом Кримінального суду
International (ICC або ICCt) в Гаазі, Нідерланди.
Він виглядав втомленим, але очі його
виблискували, і здавалося, що лінивий оскал
грався по куточках рота. До нього підійшов
працівник суду ; вік не зробив занадто багато
для того, щоб зменшити його
 4

непривітнуприсутність. Він зустрів очі

чоловіка спокоєм, який вибив його з колії .
Злегка хитким голосом він покликав його
зайти в кімнату, щоб почути його
обвинувальний вирок:
 5

"Йосипу Леонідовичу, колишньому президенту

Російської Федерації, тепер наказано з'явитися
до Міжнародного кримінального суду".

Старший чоловік дивився на офіцера, коли

проходив повз нього, щоб увійти до кімнати.
Офіцер виглядав так, наче закрутиться, але
вінне зробив цього. Старший чоловік зберігав
дуже легку усмішку лише до того моменту,
коли повернувся обличчям до судді та
присяжних.

Реєстратор Суду Герман фон Гебер прочитав

старшому чоловікові:

"Джозефе Леонідовичу , ви постанете перед

суддями Міжнародного суду, слідуючи діям
Офісу прокурора МКС, який проводив
незалежні та неупереджені попередні
експертизи, розслідування та судове
переслідування злочину геноциду, злочинів
 6

проти людяності, воєнних злочинів та злочину

агресії. Висновки виявили, що ваша справа must
триває тому, що вона відповідає трьом
юрисдикційним вимогам та вимогам
прийнятності. Три юрисдикційні вимоги:
 7

(1) Предмет юрисдикції: які діяння становлять

злочини: Ви замовляли і керували вторгненням
в демократичну, незалежну країну Україну,
вчиняли злочини проти її народу і руйнували її
будівлі, особливо ядерні об'єкти, що завдало
серйозної шкоди не тільки населенню цієї
країни, а й іншим країнам навколо неї.

(2) Територіальна або особистасудова дикція: де

вчинили злочини або хто їх вчинив: Коли ви
були президентом Російської Федерації, ви
наказали своїй армії вторгнутися в державу
Україна. Ви зателефонували до свого
спецслужби для проведення секретних операцій
проти країн, які мають спільний кордон з
Російською Федерацією. Ви наказали цьому ж
агентству проводити приховані операції з
дестабілізації європейських суспільств і
нанесення фізичної шкоди військовим базам
НАТО і США , а також їх цивільному і
 8

активному персоналу.

(3) Тимчасоваправнича дикція: Ваша російська

армія вторглася в Україну 24 лютого 2022 року в
умовах ескалації російсько-української війни ,
що почалася в
 9

2014. Це найпотужніша звичайна військова

атака Європи з часів Другої світової війни"

Реєстратор обернувся до чоловіка і сказав тим

тихим, злегка тремтячим голосом.

"Є список, той, який адміністратор суду надав

вашій юридичній команді, про злочини, які ви
звинувачуєте в геноциді, злочинах проти
людяності, військових злочинах та злочинах
агресії". очі залишалися нерухомими, стійкими,
наче вони були посіяні відкритими. Відв'язуючи
навіть перед обличчям таких звинувачень. Він
навіть, здавалося, не був у кімнаті, і він
дивився в космос і не змушував очей
спілкуватисяні з ким, крім випадків, коли він це
робив.

Старий сперся на свого лідера юридичної

команди і прошепотів: "Я стикаюся з усім цим
через коміка ... і бібліотекар? Щоб бути
 10

поваленим тими двома клоунами,

Я знову побудував Російську імперію?". Лідер
команди, здавалося, посміхнувся. Але він не
подарував повної посмішки.

Старий мав на увазі президента України, який

спочатку був коміком/актором і який чинив опір
 11

вторгнення тривало, підтримане західними

союзниками, поки російськіенерали остаточно
не вирішили витіснити президента РФ і не
погодилися оточити його в Міжнародному
кримінальному суді. Говорячи бібліотекарем,
екс-президент Росії мав на увазі американського
системного бібліотекаря, який виявив змову про
помсту, щоб проникнути ідешибілізувати
європейські країни та американські військові
бази в Європі як помсту за те, як вони стояли
поруч з українцями до кінця.

Хоча президент України та системний

бібліотекар ніколи не зустрічалися особисто,
їхні сміливі дії ознаменували кінець
жорстокого російського диктатора та
скріпили його долю — провести решту
життя у Гаазькій в'язниці.

Екс-президент Росії заслухав його обвинувальні

акти. Перш ніж він збирався дійти до своєї
 12

камери, перед ним з'явився прокурор МКС

Карам Хан і два його заступники. Прокурор
запитав його: «Ти знаєш, де ти зараз стоїш?».
Він додав: «Дозвольте мені відповісти: ви аре
Всередині тієї ж будівлі, яку ви змовилися
знищити, пославши своїх головорізів.
 13

Ви зазнали невдачі; завдяки героям операції

«Рукавиця», які зірвали ваш сюжет, ми додамо
вашу спробу до довгого списку звинувачень, з
якими ви стикаєтеся». У розділі
Прокурор тоді гестучервоний, з огидою, до
охоронців, щоб забрати колишнього
президента.

Прогулянка до камер була короткою і тихою.

Старший йшов прямо, плечі в квадраті, і
виглядав так, ніби не шкодував.

Біля дверей камери його чекав офіцер, який

тримав у руках книгу, написану російською
мовою.

— Щось прийшло за тобою , — сказав офіцер,

передаючи його.

" Представник зі столиці американського

посольства в Нідерландах доставив книгу,
попросив віддати її самому екс-президенту
 14

Росії ".

Старший чоловік дивився на книгу таким же

порожнім поглядом.

"Книга є подарунком президента Сполучених

Штатів; він навіть написав кілька російських
слів на її
 15

перша сторінка". Екс-російський диктатор

забрав у офіцера книгу, сів у сусіднє крісло,
відкрив її, дуже схвильований і віддав своєму
адвокату. Адвокат відкрив книгу і голосно
прочитав:

«Я вам багато разів казав, що ви опинитеся на

найбруднішому смітнику історії як найгірший
диктатор сучасності. Я багато разів казав
вам, що ваш кінець буде у в'язниці, засуджений
за злочини, що перевершують те, що зробив
Гітлер під час Другої світової війни. Ця книжка
– українська фея під назвою «Рукавиця». На
відміну від книги, яку ви раніше включали свої
секретні коди плану помсти своїм шпигунам у
Європі, щоб знищити її суспільства та
військові бази США та НАТО, ця українська
книга не має секретних кодів. І все-таки я
надсилаю його вам як нагадування про багато
злочинів, які ваш хворий розум душеювчинив
 16

проти мирної країни України та решти

людства в усьому світі».

Вперше в той день старший чоловік виглядав

незатишно. Він зв'язав руки разом і вкусив за
куточок губ. Він залишався там ще довго після
того, як адвокатів не стало, просто дивлячись у
космос.
17
 18

СЕМБАХ

У США військова база в Сембаху, Німеччина,

директор IMCOM (Управління установками
армії США) Томас Мейз пішов на зустріч, яка
влаштувала привітання одного з її
співробітників, Стейсі Уейд, з незвичайної
причини: цей персонал отримав від президента
Сполучених Штатів, у White House, Хрест
почесної служби (DSC), другу за висотою
військову нагороду, яка вручалася лише члену
армії Сполучених Штатів. Мейзе був високим,
широкоплечим чоловіком зі світло-блакитними
очима і волоссям імбирного кольору. Брови у
нього були товсті, а h- обличчя мало суворий
постійний вигляд. Він тримався жорсткої і
гордої позиції військового, і коли він поклав
свої глибокі блакитні очі на людей, йому
здалося, що він може бачити в їхні душі і
 19

змушував їх бризкати.

У короткому вступі до Стейсі Вейд, менеджера

бібліотечних систем в обласному бібліотечному
кабінеті в
 20

Сембах , містер Мейзе довго дивився на

натовп перед собою, а потім сказав:

«З першого разу, коли я познайомився зі Стейсі

Уейд, я знав, що в ньому є щось особливе. І я не
дивуюся, що він завжди був старанним. Але я
також помітив, що він був уважним і завжди
виконував свій обов'язок з великою
деталізацією. Один друг у ФБР якось
пожартував зі мною про вербування Уейда,nd з
тим, що сталося зараз, я не сумніваюся, що він
спробує обійтися цією грайливою загрозою.
Однак ми всі знаємо, що не відпустимо Вейда
від нас». Натовп засміявся, оцінивши гру на
словах. Більшість з них ніколи не бачили Meise
smile, а тим більше не жартують по-
справжньому.

"Ми збираємося сьогодні, щоб привітати цю

людину з цією честю, дарованою
президентом. Нехай всі присутні піднімуться
 21

і влаштують стоячі овації персоналу".

Кожен чоловік і жінка в кімнаті встали, щоб

вшанувати чоловіка. Але, в крайньому лівому
кутку натовпу знаходився Енді Уокер, зелений
від заздрості і бажаючи не дуже приховано, щоб
честь була його. Він
 22

працювала зі Стейсі Уейд в тому ж кабінеті, що

і бібліотекар. Однак ніхто не звертав на нього
особливої уваги, так як вони були занадто
зайняті демонстрацією своєї любові і підтримки
до героя години.

"Уейд, я хотів би запросити вас розповісти

присутнім, як починалася ваша героїчна історія
і що привело вас до відкриття
найнебезпечнішої російської шпигунської
операції сотникау". — гордо просив директор.
Уейд підвівся і з легкою посмішкою вийшов на
трибуну, чекаючи, поки кімната замовкне, перш
ніж він почне говорити.

«Я хочу почати з подяки всім, хто вийшов

сьогодні. Для мене абсолютна честь бути в
одному просторі з усіма вами" Ходок закотив
очі на те, що він сприймав як штучне смирення,
покрите цукром.
 23

"Я дякую своїй дружині Брізі та дивовижним

хлопцям, які зробили життя радістю для мене та
мого брата Стівена; і його дружині Нормі—і,
нарешті, я хотів би подякуватипрезиденту
Сполучених Штатів за цю дивовижну честь".
Кімната мовчала , коли всі заселилися, щоб
послухати, як він розповідає свою історію. Хоча
 24

ходили чутки про те, що зробила Стейсі, всі

вони знали, що ніщо не замінить почути
історію з вуст героя.

"Одного холодного лютого я сиділа за робочим

столом, відвідувала обов'язковий онлайн-
тренінг з антитерористичної діяльності, який
мені доводилося проходити щороку. Мій
керівник увійшов до кімнати і сказав мені
якомога швидше закінчити навчання і
підготуватися до мого майбутнього TDY
(Тимчасові накази про чергування) для туру по
США. Бібліотеки Міністерства оборони
(Міноборони) в Європі. Я мав створити звіт про
нову єдину бібліотечну систему, яка б об'єднала
всі бібліотеки Міноборони в одній системі. Я
пам'ятаю, що лейтенант Уокер запитав, чи може
він взяти участь у турі, і сказав, чому я
єдиний, кого обрали для поїздки. Мій керівник
пояснив, що я є частиною команди Міністерства
 25

оборони, яка відповідає за об'єднання систем

усіх бібліотек в одну. Він додав, що бібліотекарі
на даний момент не потрібні..." його голос
продовжував наповнювати ромскладною
розповіддю про те, як він став
найзнаменитішою людиною в ту годину.
 26

Регіональне управління бібліотеки в Сембаху

складалося з директора, двох технологічних
асистентів, двох бібліотекарів (Енді Уокер і Сью
Кокс) ібібліотекаря придбання (Кристина). Офіс
функціонував як хаб, який отримував усі книги,
замовлені європейськими MWR (Моральний
дух, добробут та відпочинок) та бібліотеками
НАТО від постачальників, каталогізуючи їх, а
потім доставляючи до відповідної бібліотеки.
Сью Кокс відповідала за підготовку
бібліотекарів, особливо новачків, у Європі.
Вона організувала онлайн-програми навчання та
три очні сесії щороку, приводячи всіх керівників
бібліотек та керівників до Сембаха на чотири
навчальні дні. На протилежному боці Енді
Уокера Сью була прихильницею Стейсі Уейд.
Коли вона дізналася про майбутню церемонію
визнання і нагородження Стейсі, вона запросила
всіх європейських менеджерів бібліотек
 27

відвідати термінову зустріч. Одним з таких

менеджерів була Ліза Ортіс, директор бібліотеки
Брунссума, розташованої в гарнізоні армії США
Бенілюксу. Ця бібліотека надає підтримку для
задоволення конкретних міжнародних та
спільних вимог до навколишнього середовища
 28

військові громади Нідерландів, Бельгії,

Люксембургу, Франції, Великої Британії та
північноїНімеччини. Ліза Ортіс багато разів
зустрічалася зі Стейсі, коли він починав
виконувати свої обов'язки, і вона також їздила в
цей район. Ліза була його гідом, знайомлячи
його з персоналом і гастролюючи з ним по
об'єктах. Відвозячи його на гастролі по всій
Нідерландах, вона закохалася в нього. Знаючи,
що він одружений і неодружений, вона тримала
речі при собі.

Через кілька днів той же заздрісний Енді

запитав Стейсі, чи може він привести свою
дружину Енн відвідати його в квартирі Стейсі,
щоб проводжати його і попросити придбати
деякі предмети з країн, які він планував
відвідати. У квартирі Стейсі Енн почала
працювати над вухами Бризи, сказавши їй бути
обережною, щоб не втратити чоловіка, який
 29

буде один для 15-денної поїздки в багато

європейських країн і може зустрітися з
красивими жінками. Вонаповторила, що вони
беруть напрокат класичні фільми «Керівництво
для одруженого чоловіка» та «Фатальний
потяг», щоб побачити, які схеми можуть
приготувати невинні на вигляд щасливо
одружені чоловіки. Вона додала, за вказівкою
чоловіка, що це може бути
 30

в інтересах Бризи переконати чоловіка взяти

Енді, щоб відправитися з ним під час поїздки.

Енн Уокер любила пліткувати і завжди

стверджувала , що знає всі останні новини. Вона
працювала вчителем дитячого садка в Центрі
розвитку дитини Клебера Касерне (CDC). Родом
з Алабами, вона була відома своїм визнаним
південним акцентом, жартами та любов'ю до
дітей. Енн була експертом у childrearing, хоча
ніколи не мала свого. Вона вперше зіткнулася з
Брізою, коли зустріла її біля входу в CDC, коли
Бріза прийшла подати заявку на посаду
супервайзера в Центрі.
Хоча Бріза не отримала роботу, їхні стосунки
продовжилися наперерву, особливо коли вони
зустрілися всередині біржового торгового
центру на авіабазі Рамштайн.

Бриза була родючим ґрунтом, який отримував

насіння брехні Енн. Якщо нічого іншого, це
 31

була хороша краватка для Брізи, щоб згадати,

що її чоловік діяв останні кілька днів. Стейсі
завжди працювала за комп'ютером і нехтувала
проханнями улюбленого і старшого сина вийти
з ним на вулицю або навіть відповісти на деякі
його питання, які він любив.
 32

Чи може це бути показовим початком більш

диких ситуацій ушлюбі? Як би вона стежила за
своїм чоловіком тепер, коли він був би у
відпустці по Європі на 15 днів? Будучи
раціональною жінкою, якою вона була, вона
сумнівалася, чи її невиправдано роздирають і чи
є навіть щось, що змушувало її хвилюватися.
Вонане запитала, чи були наміри Енн чистими
чи ні і чи стосувалися теорії Енн її стосунків з
чоловіком. Вона пообіцяла спробувати
переконати чоловіка взяти Енді з собою в
поїздку, хоча і сумнівалася, що її чоловік
воульд навіть вислухає її.

Зв'язок між Стейсі та двома його синами,

Омаром і Робертом, особливо найстаршим,
Омаром, був міцним і зміцнювався в міру
зростання. Ім'я Омара з'явилося, коли Бріза і
Стейсі дивилися фільм «Доктор Живаго», з
Омаром Шаріфом у головній ролі, який був про
 33

життя в Москві під час Російської революції

1917 року. Їм сподобалося слово Омар і вони
вирішили зробити його ім'ям своєї першої
дитини.
 34

Омар навчався на останньому курсі військової

середньої школи. Він любив спорт, грав у
футбольній команді середньої школи і їздив зі
школою до багатьох
Американські військові бази в Європі гратимуть
там проти команд середньої школи. Стейсі
ніколи не пропускаєжодної з ігор свого сина.
Син любив поговорити з батьком про свою
пристрасть стати успішним бізнесменом і
заснувати власну компанію. Обидва годинами
сиділи, обговорюючи світ бізнесу. Омар був
дуже популярний у своїй школі, знайшов
багатодрузів і об'їздив з ними всю Європу на
своїй машині. Іноді найстарший хлопчик
приводив деяких своїх близьких друзів в
квартиру, щоб пограти на Xbox. Він дозволив
Роберту поділитися іграми. Одним з таких
близьких друзів був Костянтин, син
російськогодомогосподарки будинку, в якому
 35

вони жили, Павло Арсеній.

Роберт, Бріза і молодший син Стейсі рідко

виходили з квартири. Він переніс важку
операцію на хребті в лікарні Колна і був
змушений залишатися вдома для відновлення.
Операція Роберта була бойовою, Брізі
довелося битися зі своїм чоловіком, щоб
приділити час догляду
 36

для своєї сім'ї. Стейсі збиралася відправитися

в чергову екскурсію, щоб оновити бібліотечну
систему і навчити бібліотекарів її новим
функціям, коли лікарня Колна відправила дату
операції Роберта.

Коли того вечора Стейсі зібрала валізи, його

дружина увійшла до кімнати і притулилася до
дверей.

Ви не можете сказати мені , що маєте намір

відправитися в цю поїздку. Ти потрібен твоєму
синові!" - сказала вона.

"Моєму синові потрібен люблячий батько, щоб

бути з ним , а інший - щоб вийти і принести
хліб, і йому пощастило мати обох".

«Ти залишаєш мене в критичний час, коли ти

мені найбільше потрібен!» — пробурмотіла
вона. Стейсі кинула їй погляд і похитала
головою.
 37

"Я не можу повірити, що ви скажете мені

щось подібне . Ви знаєте, що я відчуваю
провину за це, і це вбиває мене, щоб я не був
тут для Роба", - допомагав він.

"Ні. З того, що я бачу, ви робите вибір".

 38

"Я роблю все можливе, Бріза... Я підпишу всі

документи з лікарнею і страховою компанією". —
сумно сказав він.

"Це не справедливо. У цей час ви повинні бути

поруч зі своїми синами, як хороший батько.
Особливо, коли лікарня дозволила б не одному з
батьків супроводжувати Роберта і залишатися з
ним під час операції та відновлення після
цього».

"Я домовився, щоб Іслам Рамзан, наш

чеченський сусід, відвіз вас з Робертом у своєму
фургоні до лікарні в день операції. Потім, коли
я повернувся зі свого туру, я не думаю, що
повернуся в минуле, щоб не забрати вас,
хлопці, з лікарні, але я якнайшвидше буду
вдома». Вона дивилася на нього так, ніби була
впевнена, що він збожеволів.

"Ви навіть не будете тут, щоб повернути нас

 39

додому?" — сердито спитала вона.

"Крихітка..."

"не називайте мене дитиною. Ти кажеш мені,

що не будеш поруч зі своєю хворою дитиною, а
тепер називаєш мене дитинкою?" Вона вся була
в захваті і, здавалося, готова була
 40

лопнув йому в обличчя. Але вона зробила

кілька глибоких вдихів і спробувала себе
заспокоїти.

"Ну, принаймні, знайдіть когось іншого, щоб

водити нас; Іслам їздить так, ніби у нього на
плечах диявол і говорить тільки російською
мовою".

- Тобі навмисно важко, Брізе? Хіба ти не

бачиш, що я зараз буквально на виході, і немає
часу знайти когось іншого?", - запитав він.
Вона почала щось говорити, але він відрізав її,
оскільки його гнів тепер був відчутний.

"Я запросив сина Іслама, Аслана, приїхати в

квартиру, щоб спланувати поїздку з вами і дати
йому гроші, які я погодився заплатити його
батькові, щоб відвезти їх до Колна".

" Аслан ледве говорить по-англійськи, Стейсі!

Він розмовляє лише німецькою , російською та
 41

ламаною англійською мовами».

Тим краще, щоб він вас не надто турбував". —

сказав він своїй дружині, коли застібав сумку,
а повз неї біля дверей спальні проходив д. Якраз
тоді Аслан постукав у двері. Бриза підійшов і
впустив його. він їй не дуже подобався. Він
тиснув
 42

Стейсі навчила його, як приєднатися до

американських військових; Стейсі дала йому
посилання на військовий об'єкт США,
призначений для місцевих європейських
громадян, щоб подати заявку на роботу в
багатьох різних базах НАТО і США. Аслан не
міг подати заявку нажодну з цих робіт, оскільки
члени його сім'ї носили ті самі проїзні
документи, коли вони втекли від чеченської
війни в 2007 році і з тих пір не могли отримати
німецьке громадянство.

Тепер Аслан і Стейсі вийшли з дому. Він

залишив після себе нещасну Бризу,
якаспостерігала, як вони йдуть з вікна. Вона не
була впевнена, як впорається без чоловіка поруч
у такий час, але Бріза знала, що коли черговий
подзвонить, вона нічого не може з цим вдіяти.
Це була любов до своєї країни першою в її домі.
Так було завжди. Аслан сидів у машині, коли
 43

вони їхали в бік аеропорту. Через його розум

пробігло багато різних речей , головним з яких
було життя, з якого він прийшов, і життя, яке
він тепер мав. Чеченська сім'я Рамзана була
однією з сотень сімей, якіприбули до
Німеччини під час хвилі 2008 року
 44

біженців, які прибувають із чечено-російської

зони бойових дій. Він чітко пам'ятав, що
німецький уряд наказав багатьом школам
спустошити свої гостьові будинки і зробити їх
доступними для розміщення деякихсімейних
мілій. Німецька місцева влада подарувала
родині Рамзана гостьовий будинок початкової
школи, розташований перед будівлею, де
знаходився будинок Стейсі. Незважаючи на те,
що він так довго працював на військових,
Стейсі і гадки не мав, що має справу зі значним
чеченським оператором, пов'язаним зі
знаменитим, сумнозвісним чеченським кланом
Рамзан, який контролює Чечнянська Республіка
Росія.

2.

Роберт був першокурсником в тій же середній

школі, що і Омар. Школа влаштувала, щоб він
брав усі свої заняття онлайн. В результаті його
 45

відвідували однокласники і друзі, допомагали з

домашнім завданням, іноді грали в Xbox.
Однією з цих однокласниць була дівчинка його
віку Валентина, яка постійно фліртувала з ним,
хоча йому знадобилося досить багато часу, щоб
розпізнати або визнати це, багато з того, що
роблять дівчата середньої школи. Вона б
хихикнула
 46

на його погані жарти, грайливо постукуючи

його по руці. Її батьками були мати-німкеня,
Дарина Кирило, і російський батько Дмитро
Кирило. Валентина вільно розмовляла
німецькою, російською та англійською мовами,
тому вони досить добре ладнали. Оскільки її
мати була німкенею, або «місцевою
громадянкою», відомим виразом у
мілітарнихгромадах, вона влаштувалася на
роботу в управління житлово-комунального
господарства армії Кайзерслаутерна на Клебер-
Касерне. Саме так Валентині дозволили
відвідувати військову середню школу.

За кілька днів до великого дня від'їзду Стейсі і

операції Робертса німецько-російська гірл
Валентина попросила батьків піти і відвідати
хворого Роберта, щоб показати свою підтримку.
Коли вони приїхали, Стейсі не було в квартирі;
Бріза та її сини приймали дівчинку та її батьків.
 47

Поки Валентина йшла до кімнати Роберта, щоб

поговорити з ним, Омар виправдовувався, що
пішов у спортзал.
Бріза, Енн, мати-німкеня та її чоловік сиділи
за столом у внутрішньому дворику, щоб
випити чаю та частування.
 48

Сім'я Валентини була там лише кілька хвилин,

коли ЕннУокер несподівано з'явилася і
приєдналася до групи. Після розмови про все
інше, що спало на думку, розмова неминуче
перейшов на роботу. — з безтурботним
ставленням сказала Бриза.

"Я думаю, що бути матір'ю для цих двох

хлопчиків - це більш ніж достатня робота. Мій
чоловік брінгс додому бекон, і я просто стежу
за тим, щоб він не згорів , перш ніж він
потрапить до наших тарілок».

Група засміялася. Відчуваючи підбадьорення,

Бріза додала.

"Я маю на увазі. Може бути незручно, коли

Стейсі звітує за обов'язки, але я завжди
нагадую собі, що так влаштована наша сім'я, і
мені це комфортно».

Мати Валентини Кирила, Дарина, кивнула і

 49

посміхнулася.

"Мені подобається працювати. Більше за все, і

перебування вдома змусило б мене
відволіктися». — сказала вона. Потім вона
розповіла про свою роботу в офісі Kaiserslautern
Housing Services на Клебер Касерне. Все це
звучало
 50

приваблива для Бризи, але що їй виділялося,

так це те, що вона зрозуміла, що Дарина має
доступ до обслуговуючого плеча свого офісу.
Бачачи, що їй потрібна якась робота по дому,
вона скористаласясвоєю можливістю і
попросила її про послугу, щоб відправити
когось із обслуговуючого персоналу з офісу
Дар'ї, щоб полагодити сушарку її сім'ї.

"Звичайно. Це взагалі не проблема". —

сказала Дарина. "У мене команда замінить все,
що вам потрібно замінити". — сказала вона.
Бриза здивувалася, і вона рясно подякувала
Дарині.

"Нічого собі... це дивовижно; дуже дякую ".

— сказала вона. У цей момент Енн Уокер
перехопила розмову,

"У мене також є прилади, які потребують заміни, ви

знаєте; Я була б вдячна, якби ви могли поширити
 51

цю добру волю і на мене?", - запитала вона.

Дмитро Кирило звернувся до дружини і

кивнув їй, невербально запитавши, чи
нормально для неї допомогти Енн. Дарина
зрозуміла жест і кивнула в згоді.
 52

«Я впевнена, що є куди догодити ще одній

людині, – сказав їй Дмитро Кирило.

"Просто зв'яжіться з моєю дружиною Дар'єю в її

офісі завтра, і вона подбає про вас".

Потім пані Кирило звернулася до Бризи і спитала.

"Що Стейсі робить для життя в будь-якому

випадку? Чому його сьогодні тут немає?".

"Наскільки мені відомо, мій чоловік керував

системою бібліотек армії США; насправді, я
вірю, що він буде відповідати за управління
єдиною системою для всіх бібліотек
Міністерства оборони США". Бриза тоді цього
не бачила, але німкеня з російським чоловіком
подивилися один на одного і кивнули. Енн, яка
любила пліткувати, не помітила жодного з них.

Свій новинний бюлетень вона почала з розмови

про
 53

"Ви знаєте, вони кажуть, що новою хвилею

військ, які прибувають зі США для приєднання
до діяльності НАТО, складно керувати.
 54

«Як їй важко мати справу з військами?» —

спитав Дмитро, дивлячись на свою дружину
Дарину. "Ну, вони приходять зі своїми сім'ями,
непідготовленими до інтеграції з військовим
співтовариством", - сказала Енн, що

" І що ще гірше, їхні діти неадаптуються до

свого нового життя в Німеччині ". "Я хотів би
вийти на вулицю, щоб викурити сигарету", -
сказав Дмитро.
Дами відмахнулися від нього і продовжили свою
розмову.

Надворі Дмитро знайшов тихе місце і покликав

свого польового наглядача.

Конверсаціон тривав всього кілька хвилин, але

він досяг поставлених цілей. Дмитро отримав
чіткі вказівки: «Продовжуйте роботу над Енн,
щоб отримати більше інформації про ситуацію в
цьому районі». Науковий керівник зі сміхом
 55

додав, що вони знайшли багато таких людей, як

Енн, вся овер Європа. Останні добровільно
надають інформацію про рухи НАТО та США.
умови військової бази, при цьому вони
думають, що це нешкідливі плітки. Він думав
про
 56

старий плакат часів Другої світової війни він

побачив на веб-сайті. На плакаті було
написано:

Пухкі губи можуть потопити кораблі

На плакаті було показано, як лінкор повільно

тоне . . . в море . . .

Він знав, що ці пухкі губи йдуть потопити

корабель. І він був готовий до роботи на
випередження. Він знав, що повинен зміцнити
відносини своєї сім'ї з сім'єю Стейсі, так як
вона стане відмінним інструментом для
досягнення цілей їх групи. Він також знав, що
Енн Уокер може бути використана як
інструмент у цій справі, вважаючи її
"особливою мережею"
талантів". його дружина погодилася.
 57

Побутові заворушення

Причетність Омара до однієї з найбільших у

світі історій кохання з Златою, дочкою сусідки
на третьому поверсі, почалася з політичної
суперечки про війну в Україні. Вона швидко
розвивалася, коли вони поділяли однакові
погляди щодо російської агресії. Злата, який
відвідував німецьку середню школу, одного
разу познайомився з Омаром в гаражі будівлі,
коли той збирався сісти в свою машину зі своїм
другом Костянтином. Вона чула, як вони
сперечалися про війну в Україні. Як тільки вона
помітила, що Омар висловлює свою точку зору і
приймає українську сторону, вона підійшла до
них і поділилася підтримкою Омара
українською стороною. Омар не здивувався її
позиції, бо дізнався від батька, Стейсі, що мати
Злати має українську спадщину. Омар знав у
той момент, що вона подобається його серцю: її
 58

довге світле волосся, блакитні очі і красивий

пертовий ніс. Але що ще важливіше, він
підібрав її силу аргументів, її виклад фактів і її
ставлення до дружнього стьобу. Він знав
 59

він хотів мати якомога більше її компанії.

Через кілька тижнів Омар і Злата приєдналися

до місцевого складу та прибудованого до нього
магазину "Серця для України", який отримує
пожертви для розподілу серед українських
біженців. Її мати, Роксолана, родом з України,
стала подругою Брізи в перший день, коли
приїхала з Америки. Вони зустрілися під час
післяобідньої прогулянки по стежці біля будівлі.
Її чоловік, Стфан Клаус, працював начальником
відділу контрактів в Jacobs Engineering в
Кайзерслаутерні і був глибоко пов'язаний з
центром, який приймав і допомагав
українськимбіженцям оселитися в місті. Він
став другом Стейсі, коли вони познайомилися в
Клебер-Касерне в ЖЕКу Кайзерслаутерна.
Стфан був частиною команди компанії, яка вела
там переговори про контракт. Стейсі подавала
заявку на свої тимчасові меблі,які надавало
 60

Житлове управління, поки він не отримав свої

меблі, відправлені зі Штатів. Коли Стейсі
сказала Стфану, що він щойно підписав
контракт на зайняття квартири на першому
поверсі в
 61

будівлі, і, як тільки Стейсі згадала адресу

будівлі, Стфан сказав йому, що живе зі своєю
українською дружиною і дочкою в одному
будинку на третьому поверсі. Вони багато разів
зустрічалися після цього , коли Стейсі або Бріза
потребували поради сім'ї Стфан.

Штфан, Роксолана та їхня донька Злата

такожспівпрацювали з Німецьким товариством
міжнародного співробітництва (Deutsche
Gesellschaft für Internationale
Zusammenarbeitorganization), яке надає
стажування та допомогу українським
громадянам, допомагаючи українським
біженцям оселитися в Німеччині.

Злата часто зустрічала свогоельфа в протиріччі з

подругою Роберта, Валентиною. Вона завжди
говорила, що вважає себе росіянкою,
приймаючи тезу російської сторони про
причину вторгнення в Україну. Одного разу
 62

вони почали нескінченну суперечку, піком

якої була Валь Ентіна, яка сказала:

"Що всі в Америці мають свободу слова, а я

просто займаюся своїм" Злата подивилася їй
прямо в очі і сказала:
 63

"Зі свободою прийшла відповідальність за те,

що ти говориш". У той момент. Дві панянки
ненавиділи один одного майже так само, як і
президенти двох воюючих країн. Це не
покращило ситуацію; Роберт, молодший син,
став на бік своєї дівчини, оскількисеред
чотирьох —Омар, Злата, Валентина та Роберт—
зупинився лише тоді, коли втрутилася Бріза.

Одного разу Валентина принесла кілька

російських книг, перекладених англійською
мовою, щоб поділитися з Робертом .
Однією з таких книг стала російська казка
«Теремок». Коли Злата помітила це, вона пішла
до себе в квартиру і принесла Омару свою
перекладену збірку українських книг, в тому
числі купу казок, однією з яких була
«Рукавиця». Коли Валентина згадала, що її
батько, Дмитро, привіз з собою оригінальну
збіркуказок Ru ssian, написану російською
 64

мовою, вона багато разів читала їх за своє

дитинство, щоб зберегти свою російську
спадщину. Злата відповіла, що мати привезла
українську збірку, написану українською
мовою, щоб вона прочитала. Вона оголосила,
що
 65

її батько, Стфан, також отримав таку ж збірку,

перекладену німецькою мовою.

За кілька днів до від'їзду, в квартирі в

Кайзерслаутерні, Німеччина, Стейсі довелося
пройти через грубі суперечки з Брізою і його
синами , щоб переконати їх у важливості свого
туру. Він пообіцяв поїхати з ними на вихідні,
щоб відвідати свого брата Стівена в Бельгії,
щоб хлопці побачили свого дядька, а Бріза
відвідала її подругу, дружину брата, Норму. З
Бельгії всі вони поїхали б до Парижа на
одноденну поїздку. Омар сказав, що домовиться
зі своїм другом Костянтином про те, щоб під
час подорожі відвезти їх за кілька сотень євро.
Він додав , що гроші потрібні його російському
другові , тому що його батько, Павло Арсеній,
домогосподарка будинку, повернувся в Росію
кілька місяців тому і з тих пір не повернувся.

У квартирі Стівена в Турнхауті, Бельгія, всі

 66

вони, включаючи Костянтина, російського

водія, сиділи за обіднім столом. Розмова
пролунала, коли Стівен запитав, що всі
відчувають і чи була поїздка грубою. Бріза, яка
завжди боялася швидкості, сказала
 67

«Друг мого сина добре вміє їздити на розумній

швидкості».

Потім Стівен поставив Костянтину запитання

про те, як він познайомився з Омаром і чи є
водіння його способом життя. Росіянин
пояснив (відчуваючи себе ображеним)

"Я перебуваю в одному класі у військовій

середній школі Омара. Хоча я не є
американським громадянином, повністю
громадянином Німеччини чи місцевим
громадянином, моя сім'ямає статус тимчасових
громадян з проїзними документами».

Деякий час в машині стояла винна тиша, а

потім він додав:

"Ми з трьома братами відвідуємо військові базові

школи, і ми платимо велику частину нашого
навчання за освіту, і уряд Жерми трохи платить,
щоб підтримати нас".
 68

Стейсі та його брат були здивовані, почувши,

що щойно сказав їм російський водій, знаючи,
як дорого вчитися у військовій школі США
 69

для неамериканців. Брати-водії також навчаються

у військовому училищі.

"Як ви взагалі можете собі це дозволити?" —

спитав Стівен.

"Все , що я знаю, це те, що мій батько, Павло

Арсеній, отримує дохід якось з Росії, але я не
знаю куди, і ми ніколи не задаємо батькові
такого роду питання.

" Аось твоя мама в будь-якому випадку? Чому

ти ніколи про неї не говориш?". — запитав Омар
у Костянтина

"Я не познайомився з нею. Батько сказав нам з

братами, що мати померла, коли ми були
крихітними, і" була пауза, а потім він додав.

"Я навіть не пам'ятаю її обличчя. "

Дивно", - сказав Омар.

Щоб змінити тему, Стівен попросив Костянтина .

 70

"Чи знаєте ви якихось родичів чи друзів у

Бельгії чи Франції , яких хотіли б відвідати
під час поїздки?"
 71

"Я багато читав про "білу російську"

Емігрант" у книзі історії і поцікавився, чи існує ця
спільнота досі".

Стівен здивувався , почувши таку відповідь.

Після 20+ років у Бельгії він ніколи не чув
цього імені. Побачивши його шок, Костянтин
додав:

" Росіяни , які емігрували з Імперської Росії

після комуністичної революції, були названі
цим ім'ям." Бачачи плутанину, він також додав;

« Серед російської діаспори в Європі

з'являється новий рух за відродження концепції
та об'єднання проти жорстокого режиму
нинішньої Російської Федерації».

Стівен погодився з останньою заявою

хлопчика , зазначивши, що в сусідньому місті
Антверпені ведеться незвичайна
діяльністьросійської громади.
 72

- Я брав участь в російській онлайн-мережі під

назвою InterNation, де я можу спілкуватися з
росіянами у Франції та Європі ». Костянтин
сказав: «Я хотів би відвідати когось у Франції;
Я познайомився з нею на платформі.
 73

До кінця шляху в машині стояла тиша, і всі

губилися в думках .

У Парижі, Франція, дві сім'ї провели день,

блукаючи, а Костянтин сів на машину, щоб
відвідати російську громаду в Парижі.

На зворотному шляху з Бельгії між Брізою і

Стейсі все ще існувала напруга. Вона провела
більшу частину поїздки, намагаючись
переконати його залишитися з нею і доглядати
за їхнім сином. Потім в якості каталізатора він
наступив їй на носок, коли намагався
підлаштуватися в машині.

"Дивись!" вона кинулася на нього.

— Легко там, тигре...— сказав він,

насупившись на її тон голосу.

- Ну, принаймні, один з нас - тигр. Я не знаю, як

ви так не захищаєте наших дітей". Вона
гавкала.
 74

"Що це має означати, Бріза... Я присвятив кращу

частину цієї поїздки тому, щоб показати вам
 75

чому я не можу дати тобі те, що ти хочеш зараз.

Що ти ще хочеш від мене?".

"Я хочу, щоб ти був поруч з нашою сім'єю... ти

ніколи не будеш тут, коли ти нам потрібен".
Вона огризнулася.

"це неправда". — сказав він з образливим

виразом обличчя.

"Це теж так. І ви це знаєте, — сказала Бріза, не

дивлячись на нього. І перш ніж він взагалі
зміг цьому протистояти, вона знову додала.

«Мені було так соромно попросити маму

Валентини відправити одного зі своїх
співробітників в Управління житлово-
комунального господарства Кайзерслаутерна на
Клебер-Касерне, щоб полагодити сушарку.
Наша сім'я не повною мірою користується
перевагами, які мають усі цивільні особи, які
приїжджають працювати на одну з її баз або
 76

одну з баз НАТО в Європі».

"У мене немає часу піклуватися про це чи

щось інше, поки я не закінчу свої робочі
завдання".

Трохи подумавши, він запитав Брізу

«Як ти все-таки зустрів її маму?».

 77

"Валентина привела батьків до нас. Обоє батьків

поводилися дивно і ставили багато запитань про
характер вашої роботи. Вони здавалися
розчарованими, що я мало знаю про вашу
кар'єру і навіть сказав, що маю право знати все.
Вони повернуться до неї в гості і перевірять
Роберта.

Стейсі деякий час подумала, відзначила, що

сталося, а потім запитала дружину про їхні
імена.

"Це мати-німкеня , Дарина Кирило, і російський

батько Дмитро Кирило", - сказав йому Бріза.

Стейсі сказала їй запросити їх у день, коли він

був вдома. Він попросив дружину запросити
Стфана, Роксолану та їхню дочку Злату, друзів
третього поверху.

Стівен подзвонив йому на наступний день, коли

він приїхав додому, розпитавши про
 78

російського хлопчика Костянтина . Стейсі була

здивована лінією допиту.
Коли він натиснув на свого брата, Стівен
сказав, що він простовав ініціював повне ім'я
російського хлопчика, пообіцявши, що відвідає
Стейсі вдома для розмови. Він сказав, що
краще зустрітися особисто, тому що те, що він
знав, не можна обговорювати по телефону.
 79

"не приходьте до Кайзерслаутерна, оскільки

сім'я,на якій сиділа, була поганою. Давайте
зустрінемося в головній бібліотеці НАТО в
Брюсселі під час моєї поїздки".

" Звичайно, - погодився Стівен, особливо,

сказав він, тому що він працював водієм
автобуса в Брюссельському транзитному
управлінні, місці, яке знаходиться не так далеко
від того місця, де знаходиться бібліотека,звідки
він жив у Турнхауті.

Всього за день до початку його гастролей

Валентина з батьками приїхала в квартиру на
запрошення Бризи. Під час візиту Стейсі
подбала про те, щоб бути вдома і тепло їх
зустріла.

"Чи хотіли б ви кави у внутрішньому дворику,

де ми могли б курити?" Дарина і Дмитро
погодилися, а Валентина пішла прямо до
 80

кімнати Роберта . Через кілька хвилин

приїхали Стфан і Роксолана з дочкою Златою.
На всі питання Дар'ї і Дмитра Кирила Стейсі
відповідала ввічливо, не виявляючи жодної
підозри в запитах. З того, як жінка Дарина та її
чоловік Дмитро К. Іріль по черзі допитувалися,
Стейсі помітила, наскільки професійно вони
 81

були в розвідувальній справі. Він запам'ятав все

сказане ними, їхні запитання, так як мав намір
написати записку про зустріч для своїх
записів. Післятого, як Дмитро Кір захворів і
його сім'я поїхали, Стфан і його дружина
Роксолана залишилися на деякий час, поки їх
дочка Злата не закінчила відвідувати кімнату
Омара. Стфан висловлював свої підозри щодо
кирилівської сім'ї та їхньої поведінки, особливо
тієї дивної лінії запитань до Стаци. Стфан
сказав Стейсі, що доповів би про цих людей
владі, якби він був ним.
 82

МОСКВА

Таємні засідання Офісу Національного

антитерористичного комітету

Голова Національного антитерористичного

комітету Олександрович Васильович представив
ситуацію між РФ і НАТО та іншими західними
союзниками після початку російської
«спецоперації» в Україні. Він запропонував
відмовитися від дій Заходу щодо підтримки
України та її президента у протистоянні
російським силам.

"Чи готовий ще план включення пробудження

всіх російських сплячих осередків по всій
Європі?" – запитав президент Росії. Перш ніж
хтось міг відповісти, він додав по суті;

"Настав час дестабілізувати ці країни НАТО, їх

військові бази, США. баз, а також деморалізувати
європейські громади, зосередившись на 14 країнах,
 83

що мають спільні кордони з Росією.

 84

– Ми можемо взяти адвантнийвік хвиль

українських біженців, що наповнюють Європу,
знайти способи використовувати їх як
інструмент відплати і обов'язково
імплантувати серед них російських агентів.
Останні статистичні дані показують, що в
Україні перебуває близько дев'яти мільйонів
росіян , а у нас багато спальних осередків
розкидано по всій країні, особливо в східній її
частині. Ми можемо спробувати відродити
деякі осередки в Польщі, де 13 000 росіян, і в
Німеччині, де їх близько двох мільйонів. Одна
в Італії - 200 000 російськихсійців сильних, а в
Туреччині - 150 000, в Бельгії 20 000, а у
Великобританії - 40 000 росіян.
Васильович, один з найпотужніших генералів,
сказав президенту.

"не забувайте про росіян у Фінляндії та

Швеції". Президент Рф нагадав Васильовичу
 85

У кімнаті було тихо , бо президент був не з тих,

кого можна було перервати. Вони боялися його
більше, ніж любили.
 86

У цей момент президент Росії попросив

головуючого

«Чи достатньо у нас спальних камер, щоб

виконувати цю роботу?» — запитав він,
раптомзаспокоївшись від попереднього
хвилювання.

« Їх достатньо , щоб виконати необхідні завдання»,

Васильович відповів

«Наші російські спальні осередки встановлені

всюди. Він додав, що у нас є кухарі, траворізки,
футбольні чиновники, підрядники,
будівельники, касири банків, прибиральники
військових баз, працівники лікарень,
медсестри, лікарі, працівники аеропортів та
залізниць та багато інших місць".

"Ну що ж... не забудьте включити в свій план

чеченську групу "Кадировіти". Президент
доручив
 87

Голова Національного антитерористичного

комітету був здивований проханням
Президента. "Пане президенте, якщо я можу
попросити... Чому ти хочеш
включити в план «кадировітовців »?»
 88

Президент Росії посміхнувся і пояснив

«Я працював з чеченською групою з моменту

закінчення першої чеченської війни в 1994
році, і знаю, наскільки вони лояльні. Цю назву
воєнізованій групі, пояснив він, дав Ахмад
Кадиров. Коли він помер, його син Рамзан став
її лідером і одним з найбільших чеченських
лідерів, які підтримують Російську Федерацію".

Президент пояснив, чому він хоче, щоб вони

були включені в план і відіграли значну роль у
виконанні операції в Європі: тисячі кадирівців
були відправлені вУкраїну для допомоги
російським військам разом з групою Вагнера.

«Тепер, – сказав президент, – я хочу, щоб вони

поїхали в Європу і допомогли в операції, тим
більше, що багатьох кадирівців давно
відправили в сплячі камери в Європу».
Президентаддед
 89

"У Європі також близько 100 000 чеченських

сімей, більшість з яких розташовані у Франції та
Німеччині, і багато з них є кадирівцями. Будять
всі кадировіти і чеченці сплячі келії, і
 90

розглянути можливість надання їм основних

ролей в операції», – сказав Президент, стоячи,
щоб залишити засідання. Але він ще не закінчив
говорити.

Голова Національного антитерористичного

комітету Олександрович Васильович звернувся
до Президента з проханням якнайшвидше
видати його розпорядження і надатибюджет. Він
додав, що безпекова ситуація на кордоні з
країнами посилена, і включити наших агентів
до числа українських втікачів буде важче.

Президент Росії наказав зібрати групу швидкої

дії під керівництвом керівника ГРУ («Главное
разведивательное управління» — військової
розвідки) для початку операції під кодовою
назвою «Теремок», назвою відомої
російськоїказки фай-ри. В указі президента
Росії спеціально зазначалося , що жодних
заходів, пов'язаних з цією операцією, не
 91

повинно відбуватися в будь-якому районі

поблизу і навколо гаваней і маршрутів проекту
NORD Stream 2. Однак проект зупинився після
початку РУссіанської " спецоперації в Україні".
«Проект може бути використаний в рамках
 92

Політична гра Росії з європейцями". Тоді

Президент звернувся до Васильовича

"Переконайтеся, що країни Європейського

Союзу суворо покарані за те, що вони стали з
Україною. Спочатку я не хотів включати
Фінляндію і Швецію в свій список карних
європейських країн. Але оскільки ці дві країни
стали на українську сторону і подали заявку на
членство в НАТО, вони також мають бути
включені. Що стосується ситуації з Литвою і
блоком цієї країни російського ексклаву
Сувалкський пролом і її однойменною столицею
Калінінградом, то ви повинні мати це питання
на увазі при плануванні операції з відплати. Я
залишу подробиці вам, Васильєвийч."

" Я використовую газ , щоб скрутити руку

європейцям і змусити їх змінити свою позицію
щодо конфлікту в Україні". Здавалося, це
нікого не здивувало.
 93

«Серед основних економік Європи Німеччина

імпортує близько половини свого газу з Росії,
тоді як Франція отримує від нас лише чверть
його поставок . Італія також імпортує з нас 46
відсотків свого газу;
 94

деякі менші європейські країни, такі як

Північна Македонія, Боснія і Герцеговина та
Молдова, покладаються виключно на
російський газ», – сердито зазначив Президент.

"Тшланг невдячні жаби думають, що можуть

роками відштовхуватися від нас тільки для того,
щоб повернутися до нас спиною, коли вони нам
найбільше потрібні?" Люди в кімнаті мовчки
похитали головами.

" З залежністю понад 90 відсотків у Фінляндії

та Латвії та на 89 відсотках у Сербії, вони
думають, що ми сядемо склавши руки і
дозволимо їм насолоджуватися нашими
ресурсами, поки на одному диханні плювати на
нас? Всі вони відчують наш гнів". Тепер він
здавався спокійнішим, тому Васильович
скористався тією нагодою, щоб запитати.

"Чи достатньо економічного заходу, який ми

 95

вжили, щоб змусити європейські країни

заплатити в рублі покарання?" Президент
усміхнувся і сказав, коли йшов:

"Це перший крок; просто продовжуйте

дивитися", коли він зрештою вийшов з кімнати.
 96

Васильович викликав призначеного керівника

команди, керівника ГР Валерія Герасимова, на
термінову нараду. Він дав йому брифінг про
поточну діяльність, пов'язану з поставленим
завданням встановити операцію відплати, і про
те, як необхідно було почати спілкування з
російськими сплячими осередками в Європі,
щоб підготувати їх до процесу. Під час talking
він дав документ Герасимову, заявивши, що в
ньому є докладний звіт про поточні та минулі
операції. Валерій попросив його надати коротку
усну презентацію про попередні та повсякденні
справи.

Валерій задавав більш загальні питання про те,

як Васильович і його команда спілкувалися зі
своїми агентами. Васильович відповів, що
останнім часом вони зосередилися на
використанні старомодного способу зв'язку
через складність запуску зашифрованих
 97

повідомлень в Інтернеті або телефонах і

розглядають, наскільки активно і просунуті
контррозвідувальні спільноти в Європі і США в
відстеженні і перекладі російських
комунікацій. Він пояснив, що вони
використовують спеціальні видання певних
книг, написаних російською мовою і колишнім
СРСР
 98

мов держав, для спілкування з російською

агентурою по всьому світу. Валерій погодився і
сказав, що побудує свій план, щоб
використовувати ті ж методи комунікації для
виконання. Він запропонував додати до нього
використання цифрової версії цих книг, щоб
полегшити доступ до неї агентам і бути
доступною резервною копією на випадок, якщо
щось трапиться з друкованою версією.
Васильович попередив Герасимова, щоб він не
змушував своїх агентів залежати від цифрової
версії, побоюючись викриття.

Васильович сказав, що спочатку виступить з

доповіддю про поточну діяльність, в тому числі
про останні приготування до операції
"Теремок". Він додав, що одному з його агентів,
видавцю в Латвії, було наказано надрукувати і
розповсюдити чотири спецвипуски книги про
російські казки під назвою Терермок (Теремок
 99

російською мовою). У цьому виданні книги

додано розділ із закодованими деталямиоперації
з деморалізації країн НАТО і американських баз
у Європі. Нові видання книги були
надруковані та розповсюджені, і він пояснив,
що наші вищі сплячі агенти можуть
 100

включити його до визначених бібліотек уЕвропі

та військових бібліотек Міністерства оборони
США на базах США в Європі. Провідний агент,
який керував операцією , вже взяв в руки першу
книгу. Він додав, що вони також
координувалися зі своїми агентами у
видавництвах по всій Європі, щоб видати ще
три російські книги-казки з новими розділами,
що містять подальші подробиці операції. Крім
того, пояснив Васильович, сто примірників
інших трьох книг були надруковані в Росії і
поширювалися серед наших агентів, які тікали з
України в Європу в якості біженців.

Васильович додав , що остання значна

активність була під час навчань з кіберзахисту
Locked Shields 2021, організованихЦентром
передового досвіду з кіберзахисту NA TO
Cooperative. У співпраці були численні
партнери, такі як Агентство НАТО зі зв'язку та
 101

інформації, Міністерство оборони Естонії,

Сили оборони Естонії, Siemens, Ericsson,
Талліннський технологічний університетy,
Cisco, Microsoft, Європейський
 102

Оборонне агентство, США Федеральне бюро

розслідувань і багато інших.

Васильович розповів, що деякі його агенти

намагалися брати участь як члени синьої
команди під час навчань, щоб виявити
якийсьреас системи НАТО, куди російський
кібератачний підрозділ може проникнути і
викликати серйозні збої, зіпсувавши його дані.
Він додав, що ще одна група агентів брала
участь у засіданнях "Міжнародної конференції з
кіберконфліктів" (CyCon), організованої НАТО.
Конференція розпочала своє друге десятиліття,
зосередившись на технічних, правових,
політичних, стратегічних та військових
перспективах кіберзахисту та безпеки. Він
запропонував Валерію зібрати команду своїх
агентів для участі в майбутніх конференціях.

"Чи здатні агенти витягувати важливі дані з

системи НАТО?" — запитав Валерій.
 103

"Вся необхідна вам інформація є там", - сказав

Васильович, вказуючи на документ, який він
передав йому раніше.
 104

– І ми можемо зробити лише стільки завдяки

надзвичайно складному європейському
програмному забезпеченню безпеки». Валерій
зрозумів. Він кивнув головою в згоді.

Валерій Герасимов зібрав команду з дев'яти

членів для операції «Терермок». На першій
зустрічі Валерій зачитавнаказ президента Росії і
дав кожному члену по два документи: один мав
однакові цілі і деталі плану, а другий - елементи
виконання. Він поширив чотири книги, написані
російською мовою. Члени дивилися один на
одного, дехто дивувався,що вони робитимуть з
книжкою-казкою. Валерій пояснив, як книги
будуть способом спілкування між дев'ятьма
членами та всіма агентами та сплячими
клітинами, які беруть участь в операції. Потім
він дав команді тиждень, щоб переглянути
документи і зновузвернутися з їхніми відгуками.
Він наголосив на секретності цієї операції та
 105

документах у їхніх руках.

Через тиждень команда зібралася в бункері

Національного антитерористичного комітету.
Лідер команди
 106

Валерій запросив на засідання голову

Національного антитерористичного комітету
Олександровича Васильовича. Валерій хотів
представити дев'ятьох членів і почути їхні
відгуки після розгляду документів, які він їм
дав.

Дев'ять членів команди, розповів Валерій

Васильовичу, відповідають за виконання
плану. Кожна частина плану закодована
знаходиться в певній частині глави. Кожному
агенту буде призначена книга і він буде знати
окремо, де знаходиться глава в книжковому
виданні. Валерій додав, що кожен агент збере
свою команду і виконає свою частинуоперації.
Кожен агент не буде знати, що роблять інші
члени команди, щоб гарантувати безпеку
процесу. Васильович сказав, що йому приємно
познайомитися з командою і зрозуміти,
наскільки вони підготовлені. Він попросив, щоб
 107

вони провели тест на конфіденційність на коли-

небудьодній зі сплячих камер, перш ніж давати
будь-які завдання, на всякий випадок, якщо
хтось із них був виявлений, працював
подвійним агентом або спляча камера змінила
вірність Російській Федерації.
 108

Штаб операції «Терермок» маєсоп-гістізовану

станцію зв'язку в спеціально призначеному
приміщенні. Співробітники могли вести живе
спілкування з агентами на місцях, російськими
посольствами і консульствами по всій Європі,
Офісом російського головування. Вони
розділилися на невеликіг-рупи, щоб приймати
зміни, тому конкретне приміщення могло
працювати 24/7 для прийому і доставки
комунікацій під час виконання терермоцької
операції.
 109

ВІДКРИТТЯ

Готуючись до своєї екскурсії по всіх бібліотеках

Міністерства оборони і НАТО в Європі,
СтейсіУейд почала відвідувати бібліотеки на
базах поблизу того місця, де він жив у
Кайзерслаутерні. Він також почав вести звіти
про користувачів бібліотеки, предмети, що
циркулювали, та використання електронних
ресурсів бібліотек. Стейсі зв'язалася з
лондонським офісом компанії, яка надавала
бібліотечні системи, запитавши, чи може він
відвідати і зустрітися з її співробітниками. Він
працював з багатьма з цих співробітників над
проектами, пов'язаними з бібліотечними
системами армії, і над проектами, пов'язаними з
іншими бібліотеками, в яких він працював до
вступу в армію.

Стейсі вирушила до Клебера Касерне, щоб

забрати його офіційний паспорт, виданий тим,
 110

хто веде бізнес для уряду. Потім він пішов туди

в бібліотеку, щоб подивитися, як йдуть справи.
Під час відвідування базової бібліотеки Стейсі
познайомилася з російським студентом, другом
його сина і однокласником Костянтином.

Він звернув увагу хлопця .

 111

"Гей, Костянтине, як справи ?" — спитав

він з дружнім чі шейком.

- У мене дуже добре,. Я просто відвідую свого

двоюрідного брата, який працює в бібліотеці, і
мені потрібно позичити його гру Xbox, тут
працює мій двоюрідний брат».

Стейсі насупилась від усіх небажаних

пояснень, які він отримував; щось про хлопчика
було вимкнено.
Пам'ятаючи розмову зі Стівеном і те, як його
брат виявляв занепокоєння щодо прізвища цього
студента , Стейсі вирішила запитати студента
про його прізвище та ім'я свого двоюрідного
брата, який працює в цій бібліотеці. Після цього
вони коротко поспілкувалися , і Стейсі
виправдовувалася. Він негайно зателефонував
Стівену і назвав йому імена, підтвердивши, що
вони обговорять їх під час зустрічі в Брюсселі.
Коли він вийшов з бібліотеки, Енн Уокер
 112

збиралася увійти.

- Гей, приємно знову побачити тебе, Стейсі.

Ви знаєте... стан гарнізону в наші дні
становить ..."

- Я не думаю, що ви повинні так вільно говорити

про ситуацію на військових базах ». Він говорив.
 113

- Це може бути небезпечно для офіцерів на

базі, і ви ніколи не знаєте, хто слухає ». – додав
він як дружнє нагадування.

" Я припускаю, що ви пройшли багато тренінгів

з цінних паперів , перш ніж вас прийняли на
базу?" - додав він для повної міри.

- О, я тільки коли-небудь мав таку розмову з

відомими і довіреними союзниками, Стейсі. Я
думаю, що ти
помилився у своєму судженні про мене..." -
почала вона говорити. Він не зрушив з місця, а
просто посміхнувся і продовжував ходити.

"Вибачте, у мене зараз зустріч", - сказав він.

Коли він залишив Енн, що стояла там, він
поцікавився, чине повідомляє він відповідні
органи про її поведінку на базі. Він зітхнув.
Стільки дилем в наші дні. Енн дуже
розлютилася і пішла прямо в квартиру Бріаз'а.
 114

Почувши бурхливий стукіт у двері, Бріза

попросила Омара подивитися, хто стоїть за тими
дверима. Як тільки Омар відчинив двері
квартири, Енн відкинула його вбік і пішла прямо
до Бризи з червоно-кричущим обличчям. Вона
почала кричати у своїй знаменитій
 115

Акцент алабами , "як сміє ваш чоловік Стейсі

сказати мені замовкнути, що він думає, що він
є?" "Він ніщо; мій чоловік більш
кваліфікований, ніж він, а ти просто ревнива
повія, яка не змогла дістати
робота у мене є" "Я бажаю вам обом піти на
гору" Енн потім розвернулася і вирвалася з
квартири.

Він сидівна своєму комп'ютері, злегка

насупившись на деталі перед собою. Він вів
щомісячний звіт, коли Стейсі Уейд виявила
зразок перевірки або запиту через ILL
конкретного нового видання книги під назвою
«Теремок» (Теремок російською
мовою)російською мовою і виданої фірмою в
Ризі, Латвія. Він запитав у своєї одноробітниці
Кристини, бібліотекаря з комплектування в
обласній бібліотечній конторі, яка відповідала за
закупівлю всіх предметів для армійських
 116

бібліотек Європи, як і коли вона купила

цевидання книги. Рідко Офіс купує нове
видання книги, бібліотеки якої вже мають
десятки примірників. Кристина виступила з
доповіддю і повідомила Стейсі Вейд, що
останнє видання книги належить лише місцевій
бібліотеці НАТО. До її сюрпрісе, що
 117

бібліотека зберігала 25 її примірників і робила

все доступним для Міжбібліотечного кредиту
(ІЛ). Стейсі та Кристина були шоковані, коли
розглянули звіт ILL про те, що Кристина
працювала на цьому конкретному виданні. Він
був сильно поширений серед 10 країн НАТО
Europe і
Військові бібліотеки США. Потім Стейсі
провела ще один звіт про людей, які
обмінялися цим конкретним виданням книги.
На його подив, всі імена звучали для нього
російською мовою. Ще більший сюрприз вразив
Стейсі, коли він прочитав два імені, які звучали
для нього знайомо. Одним з імен був чоловік
німкені, російський батько Валентини Кирила.
Іншим ім'ям звали тата Костянтина - Павла
Арсенія.

Стейсі шукала конкретне видання книги і

знайшла результати на GoodReads
 118

(goodreads.com), дочірній компанії Amazon. Він

знайшов деякі коментарі російською мовою на
тому книжковому форумі. Потім він
зателефонував до бібліотеки Local NATO, яка
придбала конкретне видання книги, і дізнався,
що копії були подаровані меценатом, який
щойно скинув їх, попросивши не вказувати
його ім'я чи будь-яку інформацію
 119

про нього. Коли він запитав директора

бібліотеки про його політику пожертвувань,
директор відповів, що немає конкретного
правила щодо прийому книг або будь-яких
предметів, подарованих бібліотекам НАТО. Він
направив системного бібліотекаря на сторінку
політики бібліотек НАТО, заохочуючи його
зв'язатися зкоординатором лібру в штаб-
квартирі НАТО в Брюсселі, Бельгія, для
отримання додаткової офіційної допомоги.
Стейсі сказав місцевому директору НАТО, що
він буде гастролювати по всьому НАТО і
Американські військові бібліотеки незабаром і
побажали відвідати його бібліотеку, щоб
зустрітися з ним. Дискусія, сказала Стейсі
режисеру, буде особисто присвячена цьому
питанню, попросивши його зарезервувати
примірник цього видання, тому що він хоче
поглянути на нього.
 120

Стейсі попросила Кристину, його колегу з

придбання, зв'язатися з книговидавцем у Латвії і
попроситипридбати два примірники нового
видання книги. На їхнє здивування видавець
сказав, що нове видання вийшло з друку, і на
ринку було доступно лише 40 примірників. Він
ще не знав, як вирішити це питання на місцях.
Але в цей момент він бувупевнений, що щось не
так.
 121

Він не хотів піднімати помилкову тривогу, щоб

не став тим хлопчиком, який плакав вовком.
Але він також знав, що повинен стежити за
своєю підозрою і з'ясовувати, що було з
дивними книгами нового видання. Отже, він
трохи змінив свою поїздку.

Стейсі почав свої гастролі в Бельгії, продовжив

в Нідерландах, а потім в Лондоні. Він планував
забрати примірник книги у місцевого директора
бібліотеки НАТО. Відвідавши бібліотеку на
американській базі Lakenheath у Великій
Британії, він поїхав до Лондона, де знав
системного програміста Сергія Оболенського,
який працював у компанії, яка надає бібліотечні
системи бібліотекам армії США в Європі.
Стейсі побачила цю людину під час однієї з
щорічних бібліотечних конференцій. Сергій
Оболенський був родом з Росії і зараз є
громадянином Великобританії. Він п'ять років
 122

працював у президентському палаці в Москві,

перш ніж іммігрував до Великобританії.

У Брюсселі Стейсі зустрівся зі своїм братом

Стівеном і його wife, Нормою, в головній
бібліотеці НАТО.
 123

"Я перевірив імена, які ви мені дали по

телефону, і дізнався , що деякі люди, які
приїхали на борт автобуса громадського
транспорту, яким він керував щодня,

- Вони завжди поводяться дивно і повторюють

ім'я батька КонсаТантіна, пересуваючись
групами, розмовляючи російською мовою, і
завжди несучи сумки однакового розміру і
коричневого кольору ».

Стівен додав , що

"Я попросив одного зі своїх знайомих, який

знайомий з російською мовою, сісти з ним в
автобус і послухати їх і спробувати зрозуміти,
про що вони говорили. Ми виявили, що вони
розмовляли якоюсь закодованою мовою до
такої міри, що ми не розуміли, про що вони
говорять».

Хмм... як щодо імен? Ви що-небудь знайшли?

 124

"Що стосується імен, які ви мені дали, я

попросив бельгійських поліцейських, яких я
знав, перевірити їх, ми не придумали жодної
інформації, і я підозрюю, що це фальшиві імена.
Але у мене також є друг, який
 125

раніше працював з росіянами і знає свій шлях

навколо їхньої пошукової бази, і я попрошу його
про допомогу".

Стейсі поділився своїми підозрами щодо книг зі

своїм братом, попросивши його продовжити
спостереження, оскільки незабаром з ним
можуть зв'язатися співробітники американської
розвідки.

Стейсі поскаржився, що пильна увага до

російських спроб потребує посилення, оскільки
він зустрічався з деякими людьми в Європі, які
лінувалися захищати конфіденційну
інформацію. Дружина Стівенса, Норма, працює
в vinci Energies Belgium, компанії, яка
приєдналася до інших будівельних компаній для
будівництва нової штаб-квартири НАТО в
Брюсселі. Я прийшов привітатися зі Стейсі.
Вона брала участь у дискусії "Despit e
постійний акцент керівників компанії на
 126

важливості не розголошувати жодної

інформації, пов'язаної з будівлею НАТО, я чую,
як люди голосно говорять під час обіду або
просто ходять вулицею про те, що речі не
повинні бути розкриті". — сказала вона. Стівен
також погодився, сказавши, що щодня чув те
саме під час руху автобуса.
 127

У Нідерландах Ліза Ортіс, директор бібліотеки

Брунссума, була щаслива знову зустрітися зі
Стейсі. Вона провела йому екскурсію
оновленою бібліотекою, показавши йому нові
полиці та бібліотечний фонд. Вона подарувала
Стейсі книгу, яку вважала унікальною у своїй
колекції, і, на його подив, це буларосійська н-
мовна казка. Ліза запросила Стейсі в свою
квартиру на вечерю. Вони ночували,
розмовляючи про бібліотечні проблеми,
випивали, а потім пили каву. Вона попросила
Стейсі залишитися на ніч у її квартирі, але він
виправдовувався, стверджуючи, що все ще
чекаєпопереду довгий тур, пообіцявши знову
побачитися з нею і провести набагато більше
часу разом.

У Лондоні, переглядаючи сторінки нового

видання книги, російський програміст Сергій
Оболонський порадив Стейсі не намагатися
 128

перекласти книгу, а подивитися на неї експерту

з російської розвідки, оскільки здавалося, що
книга містить зашифровані повідомлення на
своїх сторінках. Стейсі показала російському
програмісту іншу книгу, яку він взяв у Лізи, він
не здивувався, коли росіянин сказав йому, що
вона має таку ж закономірність.
 129

Нарешті, тепер, коли Стейсі було що надіслати

потрібним людям, він використав свою
захищену урядом і зашифровану електронну
пошту, щоб надіслати короткий звіт про свої
висновки начальнику штабу Томаса Мейза,
директора IMCOM Europe. Через кілька годин
Мейзе сам покликав Стейсі до себе в кабінет і
сказав йому принести всі документи, пов'язані з
його висновками. Коли
Стейсі увійшла в кімнату режисера, Мейз
попросила, щоб її залишили наодинці зі Стейсі.
Уважно вислухавши те, що мала сказати
Стейсі, і переглянувши документи , які він
привіз із собою, Вайзе викликав свого
начальника штабу і наказав йому негайно
зв'язатися з Управлінням контррозвідки армії
США у Вісбаденській базі, Німеччина (ACI).
Основна увага цього офісу зосереджена на
виявленні, протидії, нейтралізації та
 130

експлуатації ворожих організацій зовнішньої

розвідки (FIE) та міжнародних терористичних
організацій (ITO), націлених на персонал армії
США та акції, а також додаткові спільні акції,
визначені Міністерством оборони США. Він
наказав зберегти документи Стейсі в захищеній
урядовій шафці; Потім Вейсе звернувся до
Стейсі і наказав йому ні з ким не говорити про
те, що
 131

сталося, навіть не його безпосередніх керівників

і менеджерів, і чекати, поки агенти ACI
зв'яжуться з ним.

Через кілька днів він пообідав, коли його

телефон задзвонив з невідомим номером, який
дзвонив.

"Привіт?" — сказав він у свій телефон з

насупленням.

- Це Стейсі Вейд? голос на іншому кінці був

суворим і авторитетним.

«Хто питає?» — спитала Стейсі.

" Зберігайте файл своїх висновків у безпечному

місці, і представник Міністерства оборони
незабаром зв'яжеться".

Стейсі збиралася сказати, що директор IMCOM

врятував його документи, але черга вже була
мертва. Через тиждень генерал Головного
 132

управління розвідки Міністерства оборони

(DIA) прибув з Вашингтона, округ Колумбія, до
Сембаха. Спеціальний агент директора
Національного розвідувального управління
(DNI) прийшов разом з генералом, щоб взяти
інтерв'ю у Стейсі. Вони попросили директора
IMCOM відвезти Стейсі в захищене місце для
інтерв'ю.
 133

Як тільки за ними зачинилися двері, запитав

його генерал, який прийшов зі спецагентами.

"Уейд, чому ти просто не повідомив про ці

знахідки через свій ланцюжок команд?" -
запитав він.

"Я не був цілком впевнений, наскільки

серйозними є мої висновки, і не хотів
поширювати паніку. Крім того, я не хотів
ризикувати витоком по ланцюжку, тому
подумав, що отримаю інформацію якомога
далі, не перекидаючи шпигунів». Він додав:
"Я думав, що найкращий спосіб - це пітидо
директора IMCOM, знаючи, що містер Вайзе
читає всі свої електронні листи особисто і
відразу" Генерал кивнув головою. Він,
здавалося, був вражений далекоглядністю
Стейсі.

-ну, Стейсі, те, що ви знайшли, - це серйозна

 134

справа, і для цього всі17 членів Спільноти

intelligence, очолюваної директором
Національного розвідувального управління,
будуть залучені до розслідування ваших
висновків: ЦРУ, DIA, ФБР, розвідка морської
піхоти, Національне агентство геопросторової
розвідки, Національна розвідка
 135

Офіс, Агентство національної безпеки,

Управління військово-морської розвідки,
Управління розвідки національної безпеки
Управління боротьби з наркотиками, Розвідка,
спостереження та рекогносцировка ВПС США,
Командування розвідки та безпеки армії США,
Coast Guard США, Міністерство енергетики
США, Міністерство внутрішньої безпеки США,
США Державний департамент, Міністерство
фінансів США, розвідка Космічних сил США.
Кожен з них вимагатиме регулярного брифу
та оновлення розслідування. Вам потрібно буде
взяти участь у повному обсязі
слідство". Стейсі стояла там , коли чоловік
розмовляв далі і далі.

Інтерв'ю тривало більше 11 годин, з

невеликими перервами. Стейсі виступила з
презентацією, ів деяких деталях, про свої
висновки. Він пояснив, як почав простежувати
 136

модель поведінки, пов'язану з тиражем

російської книги, в друкованому і цифровому
форматах, серед бібліотек Міноборони в Європі.
Стейсі помітила інші підозрілі дії з боку деяких
місцевих громадян країн НАТО і деяких осіб
російського походження
 137

Європейські громадяни в цих країнах. Він сказав

їм, що вважає таку поведінку частиною
всесвітньої операції, яку проводить російська
розвідка. Він представив документи на
підтвердження своїх висновків. Стейсі згадав,
що його брат Стівен розповів йому про російські
групи в Бельгії. Агент DNI взяв контактну та
адресну інформацію брата Стейсі, сказавши
йому повідомити брата, що незабаром до нього
відвідає агент.

Як тільки згадувалося ім'я Стівена, DIA послав

невелику силу, щоб привести його, тому що їм
потрібно було почути від нього безпосередньо,
але, що ще важливіше, вони знали, що йому
може загрожувати небезпека, якщо хтось знає
про змову.

Генерал з АСВ прибув до Бельгії. Спецагент з

ДНР приїхав разом з генералом, щоб взяти
інтерв'ю у Стівена в посольстві Америки в
 138

Брюсселі. Стівен повторив їм те, що розповів

братові про російськомовних людей, які їхали з
ним в автобусі і про те, як вони
використовували псевдоніми, незвичайні типи
мов, і як дивно вони діяли. Агент сказав йому,
що вони відправлять
 139

конкретний оператор ЦРУ, щоб покататися з

ним в автобусі. Інші оператори, за словами
агента, будуть сканувати райони, де ці люди
збираються і пересуваються.

Генерал DIA, спеціальний агент DNI і глава

управління установками армії США Command
(IMCOM) в Європі вирішили звільнити Стейсі
від призначеного йому TDY. Його доставили в
безпечне місце, поки вони не отримали вказівки
з Вашингтона, округ Колумбія. Йому
дозволили зателефонувати своїй родині, але
лише для того, щоб повідомити їм, що він буде
відсутній довше, ніж він очікував спочатку.

Цей дзвінок був коротким, але емоційним, і він

закінчився тим, що Бріза кричала в телефон «Я
тебе ненавиджу, Стейсі». Кілька хвилин після
цього дзвінка Стейсі сиділа на кутовій лавці.
Думаючи про всі способи, якими він хотів, щоб
він не відкрив те, що мав.
 140

Через кілька днів генералу доручили

відлетіти назад в столицю і привезти з собою
Стейсі Уейд. У Вашингтоні, округ Колумбія,
директор Національного розвідувального
управління (DNI) домовився про термінову
зустріч, скличивши всіх директорів з 17 членів
 141

розвідувальне співтовариство для участі. Він

ввівце
Міністр оборони США, Верховний
головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі та
глава Європейського командування Збройних
сил США (EUCOM) обговорили висновки
системного бібліотекаря і те, як скласти план
протистояння російським загрозам.

Порадившись зі своїми членами Ради

національної безпеки, директор повідомив
присутнім, що президент Сполучених Штатів
наказав провести цю зустріч. Він додав, що
метою сьогоднішньої зустрічі, як розпорядився
Президент, є підтвердження наявності
російських актівдля деморалізації та
дестабілізації європейських і натовських країн і
суспільств і чи спрямована ця російська
діяльність на американські військові бази в
Європі.
 142

"Друга директива Президента", - сказав

директор

"Полягає в тому, щоб придумати план протидії

російській діяльності. відтепер, і поки президент
їх не розформує , ми будемо щодня збиратися ,
щоб підготувати остаточний звіт про висновки".
 143

Потім він попросив усіх навколо столу

оцінити ситуацію так, як її бачив кожен член, і
як кожна дивізія планувала взяти участь у
значній операції з протидії російським
загрозам.

Глава EUCOM продемонстрував свою

стурбованість з приводу точності висновків
бібліотекаря систем, закликавши до
необхідності перевірки кожного з цих висновків
до екстендиції , яка не залишає сумнівів у них.
Директор Національного розвідувального
управління (ДНР) попросив міністра оборони
замовити швидкий огляд усього, що сталося, від
самого початку і до поточного моменту,
включаючи інтерв'ю з усіма причетними до
цього people: Кристиною, бібліотекарем з
комплектування; Ліза Ортіс, лондонський
програміст; брат Стейсі; і навіть повторно
взяти інтерв'ю у самої Стейсі. Директор ДНР
 144

розповсюдив серед присутніх документи щодо

деяких ідей про те, як протидіяти російським
пенетратамв європейські суспільства.

У документах зазначалося , що розрізнені

громади в європейських містах російських
нащадків виступають проти нинішнього
російського режиму. Також є документи
 145

показуючи початкову появу нової хвилі каналів

у соціальних мережах, спрямованих на
пробудження та підтримку росіян, які живуть
всередині Росії та у східному регіоні України,
щоб протистояти вторгненню президента РФ в
Україну. Прикладом цього є document,
згаданий Катериною Котрікадзе. Вона була
заступником головного редактора RTVI,
незалежної мережі мовлення, закритої через
кілька днів після російського вторгнення в
Україну.
Зараз, з Тбілісі, Грузія, вона очолює рух за
мобілізацію нащадківна YouTube-каналі, де
вона є автором і Тихона Дзядка, з аудиторією
понад 500 тисяч.

Директор DNI заявив, що розвідувальні

спільноти США та союзників повинні
зв'язуватися та підтримувати ці організації та
веб-сайти, якими керують противникиросійської
 146

диктатури. Він наголосив на необхідності

підтримки таких майданчиків, як Форум
російськомовних європейців.

«Мета Форуму, – сказав він, –

 147

"Мав об'єднати носіїв російської мови та

прихильників культу, які проживають у
Німеччині та інших європейських країнах, які
були прихильниками європейських ліберально-
демократичних цінностей та противниками
режиму російської агресії ".

«Лютневий ранок, - додав він, - це нова

міжнародна російськомовна платформа для

Розмови з експертами, аналітиками та

інтелектуалами, засновані політиком та
підприємцем Іллею Пономарьовим, які ми
повинні підтримувати, оскільки вони мають на
меті просвітити російський публіцвсередині
Росії та заохотити рухи опору всередині Росії
проти війни в Україні".

Глава EUCOM прокоментував: "У мене є

пропозиція, але я не знаю, чи можна її
реалізувати". "Давайте почуємо це", - сказав
 148

директор ДНР. «Оскільки язгадав,, слово

організації, і я познайомився з українським,
який дуже активний у світі, названий
Європейським конгресом українців, моя ідея
полягає в тому, щоб створити нову глобальну
групу НУО, щоб об'єднати всі ці
 149

організації під одним уммбрелла і зробити свою

діяльність частиною контроперації?".

Засідання було відкладено до завершення

перевірки.

Міністр оборони США відвів директора

Національного розвідувального управління в
сторону і запитав його, чи може він зустрітися в
приватному порядку зіСтейсі Уейд, яка почала
розслідування. Директор вказав на главу
ЦРУ, сказавши, що він єдиний, хто запитав,
оскільки ЦРУ приймало Стейсі в нерозкритому
місці. На зустрічі з міністром оборони Стейсі
побачила його можливість і запитала.

", якщо це не дуже велика біда, я хотів би

зустрітися зі своєю дружиною та двома
молодими хлопцями. Мій молодший син
хворий і потребує перегляду операції, яку він
переніс у свого лікаря; моя дружина вже
 150

ненавидить мене за те, що я пішов, і я просто

хочу, щоб вона знала, що моє серце з
їх". – пояснив він.

Чоловік, здавалося, не був особливо схильний

задовольнити прохання Стейсі. Отже, він
продовжив розповідати йому цю річ
 151

це зважувало на його розум з тих пір, як він

востаннє дзвонив своїй сім'ї.

- Дивіться,, моя дружина вже думає, що я її

кинув. Вона просила про розлучення востаннє,
коли ми спілкувалися. І я знаю, що любов до
батьківщини стоїть на першому місці, але моя
сім'я - це все, що я маю. Тільки щасливий і
здоровий офіс може добре послужити країні. Я
не можу її втратити". — сказав він
відчайдушно.

— Ця твоя дружина, мабуть, досить особлива,

— сказав генерал.

- Вона є, - відповіла Стейсі.

"Що ж, дякую за вашу героїчну працю; Я

запевняю вас, що ваш офіс (IMCOM HQ Europe)
подбає про вашу мету. Ти маєш моє слово".

- Дякую,, - сказала Стейсі .

 152

"Однак два важливих факти" , - пояснив

міністр оборони

"По-перше, вас повинні тримати в надійному

місці. По-друге, ваша дружина і хлопчики
повинні вести своє життя в звичайному режимі і
не проявляти ніяких ознак того, що їх можна
взяти в руки
 153

російськими агентами, які можуть бути

активними в районі, де вони живуть. Щодо того,
як довго триватиме цей полон, міністр оборони
сказав Стейсі, що він повинен тривати до тих
пір, поки не закінчиться підготовка
контроперації".

- Я розумію,, - сказала Стейсі. Міністр оборони

звернувся до свого помічника і запитав, чи
може директор ЦРУ приєднатися до зустрічі з
системним бібліотекарем.

Коли приїхав директор ЦРУ, він сказав Стейсі і

міністру оборони, що після перевірки того, що
представила Стейсі, він хотів, щоб він
приєднався до команди своїх експертів з
кіберрозвідки для ведення звітів.
Вони повинні подивитися, чи є інші книги
казок з новими виданнями, написаними
російською та іншими мовами колишніх держав
СРСР, щоб побачити, чи є інші закономірності.
 154

Бриза була не в гарному настрої. Вона не була

відтоді того фатального телефонного дзвінка з
урочищем, в якому він сказав їй, що не
будеодразу їхати додому. Вона розсердилася на
те, як її чоловік
 155

Себе. Вона розуміла, що його робота може бути

дуже вимогливою, але вона також знала, що він
зробив недостатньо , щоб спілкуватися з нею
належним чином. Так само , як вона
пропустила ситуацію , вона почула стукіт у
двері і пішла туди, щоб перевірити це.

Молодий чоловік з IMCOM EU. у простому

одязі стояла біля її дверей.

"Місіс Уейд?" він запитав

"Так?" Вона відповіла.

«Я керівник апарату пана Томаса Вайзе,

директора ЄС IMCOM. Чи можемо ми неалк?", -
запитав він.

Її очі засвітилися від розгубленості.

" Скажіть, будь ласка , він не мертвий", - сказала

вона зі сльозами.

"Ні, зовсім ні. Я прошу вибачення, якщо я справив

 156

на вас таке враження". – сказав персонал.

"Мені потрібно бачити вас і ваших хлопців у

приватному просторі, де ми можемо спокійно
поговорити". – сказав він.

"Звичайно... заходьте прямо". — сказала вона,

ведучи його в будинок. Вона привела його в
кімнату Робертса, де
 157

вона знала, що вони можуть поговорити

приватно, не зводячи хлопчика вниз.

"Я начальник штабу Джеймс Полсон; Мене

послав директор IMCOM EU, пан Вайзе, щоб
повідомити вам про ситуацію з вашим
чоловіком». Бриза сіла і нахвалялася на
найгірше.
Полсон сказав Брізі і хлопцям , що місія Стейсі
була продовжена і може тривати довше, ніж
очікувалося. Бріза схвилювалася і запитала,
чому вони кепт в темряві, сказавши начальнику
штабу, що хоче розлучитися з чоловіком і
забрати хлопців назад в Америку. Полсон
намагався бути максимально спокійним. Він
пояснив дружині і хлопцям тверді вказівки
влади залишатися в квартирі і діяти в
звичайному режимі, інакше вони ризикнуть
операцією з нацбезпеки. Співробітники сказали,
що він хотів надати більше деталей, але не був
 158

уповноважений на це.
Він запевнив їх, що Стейсі - національний герой
і любить їх усіх. Він попросив Бризу набратися
терпіння; як тільки вонадізнається про факти,
вона пробачить йому і захопиться його
жертвами заради своєї країни. Як завжди,
офіцер сказав їм , що зарплата буде внесена,
 159

надання його контактної інформації, щоб

зателефонувати йому в будь-який час, якщо це
необхідно.

Бриза відчувала полегшення і гордість. Вона

вперше за деякий час глибоко зітхнула з
полегшенням.

- Дякую,. Вона говорила.

"Скажи йому, що я його

люблю",—сказала вона.

Потім Полсон зв'язався зі Стейсі, розповів йому

про свій візит до сім'ї, поінформував Стейсі про
сімейні справи і запевнив, що всі вони в
доброму здоров'ї, особливо молодший хлопчик.
Він також розповів Стейсі, що його найстарший
хлопчик Омар почав зустрічатися з молодою
дівчиною на ім'я Злата. Стейсі була щаслива,
оскільки Злата була дочкою його подруги
Стфан. — сказав він сам до себе; finally, Омар
 160

прийшов, щоб прожити свій вік!

Остаточний звіт про верифікацію надійшов до

Офісу директора ДНР в середині березня. Потім
він закликав до термінової зустрічі з усіма
директорами 17 членів розвідувального
співтовариства. Він запросив міністра оборони
США, Верховного головнокомандувача ОЗС
НАТО в Європі та главу Європейського
командування Збройних сил США.
 161

(EUCOM) для обговорення звіту про

верифікацію. Звіт підтвердив усі висновки
Стейсі, його брата Кристини та ЛіСа. Доповідь
підтвердила тривожну діяльність Російського
національного антитерористичного комітету і
його підготовку до повномасштабної операції з
проникнення в Європу, НАТО і американські
військові бази і громади. У повідомленні в
кінці додали, що російська опера називається
Терермок, на честь відомої російської казки.

Потім він запропонував організувати

контрінтелектуальну операцію, щоб зірвати
російські спроби і назвати операцію:
"Рукавиця", відома українська казка, запитавши
директора ЦРУ та інших.
Вони були залучені до початку підготовки до
операції відразу, не витрачаючи часу.

Усередині будівлі ЦРУ в кібер-кімнаті Стейсі

сиділа з командою програмістів, щоб
 162

обговорити, як вести звіти для всіх нових

книжкових видань у всіх європейських
бібліотеках. «Це повинні робити продавці, які
володіють системами бібліотеки», - сказала
Стейсі. На зустрічі були присутні директори
ЦРУ і ФБР. Директор ФБР
 163

сказав, що це потрібно зробити за рішенням

суду і додав, що подбає про це. Тим не
менш, він припустив, що якщо їм знадобляться
програмісти постачальників бібліотечних
систем, щоб знайти книги, і хто їх позичив, їм
знадобиться бібліотекар, який допоможе знайти
їх у всіх форматах. Стейсі, згадуючи їхні добрі
часи разом, запропонувала приєднатися до них
Лізі Ортіс, директорубібліотеки Брунссума.
Їй було наказано підготуватися до польоту до
Вашингтона, округ Колумбія, на спеціальній
місії TDY, нічого про це не знаючи. Коли вона
прибула в кібер-кімнату ЦРУ, то була здивована
і щаслива побачити Стейсі. Стейсі відвела її в
сторону і коротко пояснила їй поставлене
завдання і навіщо їм потрібна її участь в тій
частині операції.

Кожен генеральний директор 16 фірм

бібліотечної системи, які володіють і
 164

контрактують свої системи для використання в

Європа, деякі з них європейської базування,
отримала телефонний дзвінок від директора
ФБР, повідомила про поставлене завдання і
наказала відправити одного-двох топових
програмістів компанії. Стейсі привела
програмістів до запуску звітів про нещодавно
опубліковані
 165

книг російською мовою, особливо тих, що мали

нові видання і поширювалися серед військових
бібліотек НАТО і США в Європі. Коли
генеральні директори згадали про можливе
порушення питання конфіденційності,
директор ФБР запевнив їх, що вже є рішення
суду про часткове покриття.

Необхідні звіти по книгах були складені,

пробіглися через спеціальне аналітичне
програмне забезпечення і придумали кінцевий
результат. Стейсі і Ліза проаналізували
результати і звузили їх до конкретних наборів з
чотирьох книг, всі написані російською мовою і
поширювалися вбібліотеках E uropean, так само,
як Стейсі знайшла книгу в місцевій бібліотеці
НАТО. Ліза Ортіс розповіла їм, що пам'ятає, як
помітила, що деякі книги, написані російською
мовою, були додані до колекції в її бібліотеці.
Однак в її бібліотеці ніколи не було таких книг,
 166

і вона додала, що її колекція складалася тільки з

голландських, французьких, німецьких та
англійських предметів. Ліза нагадала Стейсі, що
вона подарувала йому копію однієї з тих
російських книг, коли він відвідував її
бібліотеку під час своєї екскурсії. Ліза додала,
що вона також помітила книжковий запис,
який у її колекції мав електронну книгу
 167

та версії аудіокниг, додані до цього запису.

Стейсі сказала їй , що він подарував цю книгу і
ще одну, яку він отримав з головної бібліотеки
НАТО в Брюсселі,
разом з інформацією про цифрові видання до
команди ЦРУ.

Через успіх своєї місії Стейсі вирішила вийти на

вечерю в ресторан на річці Потомак. Після
вечері вони пішли гуляти поруч з річкою, перш
ніж повернутися до свого готелю. Ліза
наполягла на тому, щоб запросити Стейсі
випити з нею кави в її кімнаті. Решту ночі
вони провели в ліжку.

Наступного дня Стейсі прокинулася і

опинилася в ліжку Лізи. Він відчував провину.
Це був його перший раз, коли він спав з жінкою,
крім 20-річної дружини. Він покинув роо-
мрозгніваний, пообіцявши собі, що це більше
ніколи не повториться, і поцікавився:
 168

"Як я зможу дивитися Бризі в очі?

Пізніше того ж тижня команда знайшла цікаву

закономірність у звуженому звіті: ті книги з
новими виданнями, кожна з яких були видані
іншим
 169

видавництво, і кожне з них знаходилося в одній

з колишніх республік СРСР. Книги були
написані російською мовою, все про російські
казки. Директор ФБР сказав, що нагальним
завданням є отриманняпринаймні копії кожної
книги. Він надіслав польовим операторам у
Європі та інших місцях інструкції, щоб
якнайшвидше знайти ці копії та надіслати їх
дипломатичними каналами, не привертаючи
жодної уваги.

Директори ЦРУ і ФБР домовилися про

терміновість зламати коди в цих книгах і
якомога швидше перекласти зашифровані
повідомлення. Саме тому вони відправили
спецагентів до екс-російських шпигунів,
ув'язнених у в'язниці Вірджинії. Директор ЦРУ
порадив їм не віддавати чотири книги тільки
одному шпигуну, щоб зламати коди. Натомість
він сказав ФБР, що краще зібрати групу цих екс-
 170

шпигунів і мати з ними переговорну групу

ФБР. Переклад кодів у всіх чотирьох книгах
повинен бути зроблений якомога швидше,
сказав директор ЦРУ, підкресливши, що вони не
знають, коли почнеться російська операція і в
які місця вона потрапить першою в Європі.
 171

Директори ЦРУ і ФБР представили свій звіт

про висновки на засіданні Комітету директора
національної розвідки. Вони сказали, що
принаймні мають список людей, які
обмінювалися книгами між собою, всі вони
знаходяться в Європі, на військових базах
НАТО і США або поблизу них. Вирішуючикоди
в книгах, ФБР знаходило спосіб зробити це.

Голова комітету запропонував, щоб людей зі

списку закруглили і тихо заарештували, не
викликаючи жодних підозр, які могли б
насторожити росіян. Цей process прискорив би
спробу вирішити коди книги. Директор ЦРУ не
погодився. Він сказав, що арешт людей
призведе до провалу операції. Члени сім'ї та
громадські активісти могли зайти в інтернет і
опублікувати новину про свій арешт. Він
припустив, що все повинно йти одночасно,
особливо після нової інформації, яку його офіс
 172

отримав останнім часом про десятки російських

агентів, посаджених серед українських біженців,
які тікають до Європи, а деякі оператори ЦРУ
повідомили, що бачили, як деякі з цих агентів
везли копії
 173

та сама книжка-казка . Директор ЦРУ додав,

що з європейських полів надійшли
повідомлення про проникнення чеченських
воєнізованих формувань в Україну з
європейських країн, що межують з Росією і
Україною.

В кінці зустрічі директор ЦРУ запитав, чи є

ще потреба в Стейсі і йогоколегії уе Лізи.
Голова сказав їм уточнити у міністра оборони і
дозволити йому вирішити, що з ними робити.
Поки міністр оборони не вирішив, сказав
голова, просто приймайте їх в одному зі своїх
гостьових будинків в окрузі Колумбія. Стейсі
попросила зупинитися в гостьовому будинку
далеко від того місця, де зупинялася Ліза.
 174

Операція «Середина»

Після того, як президент Сполучених Штатів

розглянув доповідь, він скликав термінове
засідання своєї Ради національної безпеки і
попросив міністра оборони взяти участь. Він
наказав терміново переглянути заходи безпеки
всіх американських військових баз в Європі,
щоб знайти будь-які сліди російського
проникнення. Він додав, що США повинні
об'єднатися з розвідувальною спільнотою
європейських країн, щоб сканувати сліди будь-
яких російських опернихторів у цих країнах.
Президент наголосив, що всі вжиті заходи
мають здійснюватися тихо, звернувшись до
Міністра оборони з проханням надати доповідь
про поточні Умови захисту збройних сил.
Міністр оборони заявив, що з п'яти умов,
названий Normal, Alpha, Bravo, Charlie і Delta,
нинішній стан на американських військових
 175

базах в Європі був нормальним, додавши, що

він вважає, що це такий же рівень на базах
НАТО. Президент тоді розпорядився не
піднімати її вище, не попереджати росіян про
відкриття. Президент видав розпорядження про
негайне започаткування таємниці
 176

Операцію «Рукавиця» очолить спеціальний

радник президента з кодовою назвою «Велика
ведмедиця», головний герой української казки.
Президент наголосив на важливості зібрати
найкращу команду для проведення операції,
доручивши скористатися колишніми
російськими шпигунами, які перейшли до США
та європейських країн.

Операція «Рукавиця» вдалася ще до того, як

російська операція була навіть запланована до
початку.

Команда агентів ФБР вирушила до в'язниці у

Вірджинії і попросила директора зустрітися
наодинці з групою російських ув'язнених. Ці
росіяни були шпигунами, спійманими кілька
місяців тому під час операції з ужалення США в
Латвії та деяких інших країнах Східної Європи.
Шпигуни говорили російською та іншими
Східні європейськімови, такі як леттиш, основна
 177

мова Латвії. Агенти запитали шпигунів, чи

готові вони співпрацювати з владою США для
вирішення питання, пов'язаного з російською
книгою з зашифрованими повідомленнями на
деяких її сторінках. Багато шпигунів
погоджувалися співпрацювати, коли чули, що
отримають щось натомість; інші просили
подумати
 178

про це деякий час, а решта відмовлялися від

співпраці.

Вісім російських шпигунів, які погодилися

співпрацювати для вирішення кодів книги, були
перевезені під посиленою охороною в Кіберрум
в будівлі ЦРУ. Кожній дали по одній книзі з
чотирьох для вивчення і вирішення її коду.
Найдосвідченіший з них, Сергій Кузьмінов,
розповів команді операції «Рукавиця», що, з
його досвіду роботи з російською розвідкою,
одна з цих чотирьох книг повинна бути тією,
яка має загальні інструкції; інші три книги мали
б подробиці конкретних операцій. Після
консультацій між директором Національного
розвідувального управління і директорами
ЦРУ і ФБР було прийнято рішення відвести
найдосвідченішого російського шпигуна в
приміщення, оснащене унікальними камерами і
програмним забезпеченням для розпізнавання
 179

голосу і дайте йому всі чотири книги для

вивчення. Через кілька годин він попросив
зустрітися з режисерами.
Коли троє режисерів увійшли до кімнати, він
подарував одну з книг, сказавши, що вважає, що
ця книга має загальні вказівки. Він додав, що
 180

був упевнений, що тільки одна людина в

спальних камерах зможе дізнатися, що це за
інструкції після прочитання книги. Коли його
запитали, чи може він вирішити код та
інструкції цієї книги, шпигун сказав режисерам,
що завдання важке, якщо вони не привезуть з
в'язниці одного з російських шпигунів, Василя
Бутіна, який сказав агентам, що йому
потрібенчас, щоб розглянути їх пропозицію.

Спеціальний агент з переговорної групи ФБР

повернувся до в'язниці у Вірджинії, щоб
поговорити із захопленим шпигуном.
Переговори не пройшли добре, так як
російський шпигун висунув агенту свої вимоги,
заявивши, що ніяк не допоможе, поки всі вони
не будуть виконані. Він хотів свою російсько-
турецьку дружину; також шпигун, захоплений
два роки тому в Анкарі турецькою розвідкою
(İstihbarat Teşkilatı) зі своїми трьома дітьмиn,
 181

щоб бути звільненим і відправленим до Ізраїлю.

Також він просив дозволити його батькам,
братам і сестрам емігрувати з Росії до Ізраїлю,
щоб об'єднатися з дружиною і дітьми.

Директори ФБР і ЦРУ повернулися до

досвідченого екс-російському шпигуну Сергію
Кузьмінову,
 182

попросивши його назвати когось іншого,

сказавши йому, що шпигун, якого він назвав,
має нездійсненні вимоги. Досвідчений
російський шпигун сказав їм, що хлопець
єдиний у них був , хто здатний вирішити коди,
тому що його робота в російському
розвідувальному органі полягала в кодуванні
подібних повідомлень.

Директор Національного розвідувального

управління зателефонував президенту США і
пояснив йому ситуацію, підкресливши
короткий час, який їм довелося вирішити
кодекси для початку операції.

США Президент зателефонував президенту

Туреччини, щоб попросити його про послугу
звільнення російської шпигунки та її дітей.
Президент Туреччини не витратив часу на те,
щоб попросити про затримання лідера турецької
опозиції, який проживає в США, і відправку
 183

його назад в Анкару, щоб постати перед судом

за державну зраду. У розділі
Президент США пояснив турецькому колезі,
як важко йому було вдатися до таких дій.
Телефонний дзвінок пішов в нікуди. Тоді
президент зателефонував директору
Національної розвідки, попросивши його
вибрати іншого екс-російського шпигуна для
виконання завдання. У розділі
 184

Директор пояснив президенту, навіщо їм

потрібен цей конкретний екс-шпигун для
вирішення кодексів, оскільки він кодував
повідомлення, працюючи на російську розвідку.
Потім президент попросив директора піти сам і
переглянути переговори з екс-шпигуном і
пояснити йому, що турецька частина його
вимоги неможлива. Екс-шпигун наполягав на
тому, щоб президент викликав лідерів Конгресу
в Білий дім, щоб зустрітися з ним і його
командою з національної безпеки. Після
тривалої дискусії співробітник служби
національної безпеки запропонував
компромісне рішення: посадити турецького
лідерапід домашній арешт, зібрати своїх
головних послідовників і обов'язково поставити
обмеження на опозиційну діяльність проти
турецького лідера, але нікого не відправити
назад до Анкари.
 185

Президент Туреччини нарешті погодився після

того, як президент США пообіцяв надіслати
деяке обладнання, яке турки постійно просили
отримати, але Конгрес багато разів блокував
поставки раніше. Турецько-російському
шпигуну тоді дозволили подорожувати до
Ізраїлю зі своїми дітьми. Коли президент США
повісив слухавку з турецькимпреподобним, він
 186

сказав оточуючим людям, що президент

Туреччини - це просто біль в попі.

Щодо російської частини екс-шпигунського

запиту, то все було складніше, ніж турецькі
вимоги. Президенту США довелося попросити
ізраїльськогопр-міністра, який мав добрі
стосунки з президентом Росії, поїхати до
Москви і поговорити з росіянами, оскільки
відносини між двома країнами були на
низькому рівні після Вторгнення.
Американський президент повинен був
погодитися на звільнення трьох екс-російських
шпигунів в американських в'язницях, щоб
президент Росії погодився дозволити родині
екс-російського шпигуна іммігрувати до
Ізраїлю. Президент США сказав людям, які були
присутні на дзвінку, щопрезидент Росії
пошкодує про своє рішення, коли дізнається,
чому звільнив сім'ю екс-російського шпигуна
 187

після того, як шпигун розшифрував

повідомлення. Операція «Рукавиця» змогла
зупинити російську операцію ще до її початку.

Після того, як всі вимоги були виконані, і екс-

Руссійський шпигун міг зателефонувати своїй
родині в Ізраїль, агенти перевели його в Кібер-
кімнату , щоб почати працювати з колегою,
 188

екс-російський досвідчений шпигун, а решта

екс-російських шпигунів на розгадці кодів.

Через тиждень лідер операції "Мітдесять",

"Велика ведмедиця", запросив директора
Національного розвідувального управління на
спеціальну нараду, щоб дати йому брифінг
щодо відкриття своєї команди.

Лідер представив своїх помічників, інших

членів своєї команди і групу колишніх
російських шпигунів. Він сказав, що дасть
першу презентацію про її важливість, а потім
кожен з них проведе презентацію своїх
висновків після вирішеннякодів b ook.

Перша книга: Загальна інструкція – час

Керівник групи розпочав свою презентацію з

того, що розповів присутнім, що перша книга є
найважливішою, оскільки була адресована
верховному російському оператору в Європі та
 189

розкрила мету операції, її назву, час та карти

місць розстрілу. У книзі також розкривалися,
додав лідер, місця, де зброя, гроші і техніка
будуть використовуватися для виконання всіх
операцій.
 190

Керівник групи сказав, що хотів би згадати

прозусилля екс-російського шпигуна, який
вимагав відправки його сім'ї до Ізраїлю, за його
швидке вирішення кодів книг і його зусилля
допомогти іншим колишнім російським
шпигунам вирішити зашифровані глави в
книгах, з якими вони обробляли.

Потім вождь почав свою прес-ентацію,

прочитавши перекладену версію вирішеної
зашифрованої глави в першій книзі:

Готуючись до можливості нашого

вторгнення в країну, що розділяє з нами
кордон, і з нашого досвіду реакції
західноєвропейських країн і США після того,
як Кримський півострів повернувся до нас, ми
повинні виконати план, замовлений
президентом Російської Федерації, щодо
дестабілізації і деморалізації європейських
суспільств і американських військових
 191

співтовариств в Європі.

Як: Чотири значні операції будуть виконані по

всій Західній Європі одночасно. Ваш
найважливіший . Цей розділ книги звертався до
вас, оваш верховний агент у Європі. Ні
 192

хтось інший зможе прочитати його або

розшифрувати; тільки ви можете розшифрувати
його слова. Ще 13 агентів читають три конкретні
книги одночасно. Як верховний агент, ваші
обов'язки полягають у тому, щоб спостерігати за
виконаннямінших 13 операцій, фіксувати
результати та відгуки європейців та американців
у Європі та надсилати звіти назад до нашого
офісу в Москві.

Час: Початкові терміни виконання операцій,

визначені керівником групи в Москві, були
першим з жовтня до кінця місяця, але через
ситуацію в Україні операції повинні початися
негайно. Кожен агент буде звітувати окремо в
наш офіс в Москві з захищеними
зашифрованими повідомленнями, і жоден агент
не буде знати, що роблять інші агенти. У
кожній книзі знаходяться подробиці операції,
інструкції агенту по збірці місцевої команди зі
 193

спальних камер, а також де знайти обладнання,

готівку і зброю, необхідні для виконання своєї
операції. З вами зв'яжуться і накажуть виконати
одну частину або кілька операцій за допомогою
вашої команди, якщо це необхідно. Ось чому ми
вам надали,
 194

у Додатку А з закодованими картами інших

операцій.

Як верховний агент, ви повинні провести час

операції, подорожуючи, на самоті, по всій
Європі, використовуючи іншу ідентичність при
в'їзді в кожну країну. Щоденні звіти повинні
бути відправлені в наш офіс не пізніше 22:00
годин за Гринвічем. Не варто діятина жодному з
наших місцевих офісів у Європі. Якщо ви
відчуваєте, що одна з операцій будь-якого з
наших агентів викрита, негайно, особисто,
повідомте про це в одне з наших посольств
поблизу місця, де ви знаходитесь. Люди там
знають, що робити в такій ситуації. Як
верховний агент, ви знаєте, що робити далі, як
було сказано раніше.

Закінчивши свою презентацію, керівник

операції «Рукавиця» збирався попросити
першого екс-російського шпигуна,
 195

найдосвідченішого з них, представити книгу,

над якою він працював, розшифровку. Проте
директор Національного розвідувального
управління зупинив його і попросив зустрітися
приватно в його кабінеті.

Коли керівник оперативної групи рукавиць

зачинив двері свого офісу, Національне
розвідувальне управління
 196

Директор попросив його зателефонувати

директорам ЦРУ і ФБР, щоб вони прийшли на
термінову зустріч. Коли вони прибули,
директор Національного розвідувального
управління сказав їм, що якщо інформація в
провідній російській книзі виявиться
правильною, він повинен негайно повідомити
прес-секретаряСША. Радник операції
«Рукавиця», Велика Ведмедиця, роздав копію
розшифрованої глави книги директорам ЦРУ і
ФБР. Уважно прочитавши розділ, обидва
директори попросили кілька днів, щоб
перевіритиінформацію зі своїми місцевими та
міжнародними станціями. Директор
Національного розвідувального управління
сказав директорам, що, на його думку, інші три
глави матимуть ще більше шкідливої
інформації, тому вони повинні діяти швидко.

Керівник операції "Рукавиця" тоді запитав

 197

директора Національного розвідувального

управління: чи повинна команда екс-російських
шпигунів відновити свою презентацію, чи вони
повинні чекати його вказівок? Всі домовилися
про відновлення презентацій, а директори ЦРУ і
ФБР заявили, що післяздійснення деяких
телефонних дзвінків вони зроблять кілька
телефонних дзвінків.
 198

Сергій Коузмінов, найдосвідченіший російський

шпигун, почав свою презентацію з того, що
запропонував проаналізувати карту, яку він
знайшов в кінці розділу, тому що на цій карті є
все, що і коли будуть робити російські
оператори. На карті він вказав порти, рейки,
автомагістралі, штаб-квартиру ЄС,
адміністративні будівлі Rail Baltica, місця її
проекту в п'яти європейських державах, а також
склади, де сплячі осередки знайдуть зброю,
гроші, вибухівку та детонатори. Потім він
прочитав розшифровану главу.

Друга книга: ТЕН-Т

Вождь продовжив свою презентацію.

Мета: Зірвати сша військової мобільності НАТО

Своєчасне переміщення військових військ і

техніки з пункту А в пункт Б може означати
різницю між відверненою кризою і програною
 199

війною.
Саме такий урок ми засвоїли під час кризи на
Кримському півострові 2014 року та спеціальної
військової операції 2022 року в Україні. У Європе
військова мобільність неймовірно складна, оскільки
вимагає
 200

безперешкодне переміщення людей і техніки

через Атлантику і численні союзні кордони.
Ми хочемо зберегти його таким чином і навіть
зробити більш складним.

Роль вашої команди полягає в тому, щоб зірвати

проекти, переконатися, що європейські порти не
можуть підтримувати військову мобільність, і
проникнути на бази США, щоб деморалізувати
свої війська. Будьте гнучкими, вибираючи, як
досягти свого гоальса в цій області, але ви
повинні бути швидкими і підбирати спеціальні
сплячі клітини, зазначені в кінці цієї глави.
Наприкінці цього розділу ви знайдете імена
чеченської команди, яку ми надіслали вам на
підтримку, та інформацію про її місцевий
контакт у Європі, острівРамзан.

Ми координували свої дії з агентами, яких ми

посадили в новому Європейському
виконавчому агентстві з питань клімату,
 201

навколишнього середовища та інфраструктури

(CINEA), яке відповідає за всі відкриті проекти
TEN-T. Проекти представляють усі види
транспорту – повітряний, залізничний,
автомобільний, а також логістичніта
інтелектуальні транспортні системи та
залучають усі держави-члени ЄС. Зривають всі
ці проекти.
 202

Крім того, зосередьтеся на зриві Rail Baltica,

проекту інфраструктури залізничного
транспорту greenfield для інтеграції Baltic States
в європейську залізничну мережу. До проекту
увійшли п'ять країн Європейського Союзу –
Польща, Литва, Латвія, Естонія та,
опосередковано, Фінляндія. Він з'єднає
Гельсінкі, Таллінн, Пярну, Ригу, Паневежис,
Каунас, Вільнюс і Варшаву.
Балтійська частина проекту Rail Baltica
називається Глобальним проектом Rail Baltica.
Обладнання, гроші, засоби зв'язку та зброя
зберігаються там, де вам раніше говорили.
Використовувати чеченський спецназ
«Кадировіти» для атаки на американські
військові бази у Великій Британії, особливо на
«Лакенхіт басе», що сприяло ліквідації ударів
безпілотників, перевезенню зброї для
військових операцій, масовому спостереженню
 203

та дестабілізації російської системи ПРО під час

спеціальної військової операції в Україні.

Хоча це завданнявиконується, зосередьтеся на

порушенні кіберстійкості європейських країн у
телекомунікаціях, електричних мережах та
 204

перевалочні об'єкти, критично важливі для

ведення бойових дій, включаючи приватні
активи та цивільний транспорт, які є більш
вразливими та важко відновити у разі
компромісу.

Екс-російський шпигун заявив, що може

вирішити зашифровані імена, контакти та
місцезнаходження цих сплячих осередків.
Найголовніше , що прикріплені карти з точним
плацесом, які підлягають знищенню, і
маршрутами, якими будуть слідувати сплячі
клітини під час їх експлуатації.

Після обідньої перерви керівник операції

"Рукавиця" представив другого екс-російського
шпигуна Сергія Кузмінова, який сказав, що
попросив "Великого ведмедя" попрацювати над
цією конкретною книгою, щобвирішити її
зашифровану главу, оскільки він був знайомий з
американською військовою спільнотою в
 205

Німеччині. Він додав, що його розмістили в

цьому районі, перш ніж його викрили,
заарештували та перевезли до США, щоб
постати перед судом і відбути тюремний термін.
Він додав, що надасть інформацію про своє
давньоруське шпигунське кільце,
місцезнаходження, членів, банківські рахунки та
іншу інформацію, яку він може запам'ятати.
Потім він розпочав свою презентацію:
 206

Третя книга – від Рейнланд-Пфальца до

Вісбадена до Раммштайна

Цілі: Зірвати адміністративні дії та операції

будівельних проектів у військовій спільноті
Німеччини. Час: місяць жовтень.

Гарнізон армії США (USAG) Рейнланд -

Пфальц включає 31 об'єкт у німецькому регіоні
Рейнланд-Пфальц, до складу якого входять
військове співтовариство Баумхолдер,
армійське депо Місау, казарми Вільсона
(Ландштуль), армійське депо Гермерсхайм,
депо Грюнштадт, казарми Рейну (РОБ),
казарми Пуласкі, армійське депо
Кайзерслаутерн, Сембах Касерне, панцер
Касерне, Деннер Касерне, Клебер Касерне та
робоче місце Коулмана. Штаб гарнізону
розташований на казармах Рейнських орднанс
в Кайзерслаутерні. Цілі: Оператори повинні
перервати зв'язок між цими казармами,
 207

знищуючи їх сигнальні блоки.

Армія США ГаРрісон Вісбаден Будинок штабу

армії США в Європі та Африка, що обслуговує
15 установок та житлових районів у та навколо
 208

Вісбаден, включаючи Клей Касерне, комплекс

кинджала в Дармштадті, житловий район і
навчальний майданчик в Мей-Нз і Центр
підтримки Маккалі в Ваккернгеймі. Цілі
полягають в тому, щоб перервати всі служби,
зосередившись на своїх розвідувальних
управліннях.

НАУ - Інженерний корпус армії США,

Європейський округ: Цілі полягають у
перериванні та руйнуванні його поточних
проектів, включаючи проектуваннябудівництва
сімейних житлових спільнот у Вісбадені,
Вілсеку та Баумхолдері та Ансбаху,
Німеччина; Карти включені в кінці глави книги.

Військові госпіталі: У США є велика медична

база Ландштуль та 11 медичних клінік в
Ансбаху, Баумхолдері, Брюсселі, Графенвое-хр,
Гогенфельсі, Кайзерслаутерні, SHAPE,
Штутгарті, Віченці, Вілсеку та Вісбадені.
 209

Ведеться новий проект будівництва нового

військового госпіталю в Ландштулі. Цілі: Як
детально описано в цій главі, всі послуги в цих
медичних установах повинні бути визначені
якпріоритетні цілі, які будуть атаковані
нашими операторами. Проект нової лікарні
повинен
 210

бути зупиненим усіма доступними способами.

Сплячі камери повинні працювати над
знищенням своїх карт, підкуповувати
підрядників, щоб вони вийшли з торгів, і
вводити ділянку, де буде побудована будівля
невизначувані хімічні ін'єкції.

Рамштайн: ВПС Рамштайн або Рамштайн AB

— база ВПС США в Рейнландії — Пфальц,
штат на південному заходіНімеччини. Він
служить штаб-квартирою ВПС США в Європі.
Він має дві злітно-посадкові смуги, центр
управління війною дронів, цивільний торговий
центр, офіс туристичної агенції, військові
школи, медичний центр і клініки, кінотеатр,
теле- і радіостанції, а головне , військовий
командний центр НАТО. Цілі: сплячі клітини
мають під рукою складне завдання;вони повинні
координувати свої зусилля, щоб одночасно
працювати над поширенням руйнувань по всій
 211

цій великій базі;деталі в цій главі

підтримуютьсяна картах.

DoDEA (Міністерство оборонної освітньої

діяльності) Європейський підрозділ. Завдання:
група ваших спальних клітин для роботи над
порушенням роботи
 212

та деморалізація підрозділу DoDEA

(Міністерство оборонної освітньої діяльності) в
Європі.
DoDEA Europe управляє 64 школами в 3 округах
у 8 країнах за чотирма часовими поясами, і всі
вони повинні бути знищені.

Ще одна група ваших спальних камер для роботи

над зривом армійської та військово-повітряної
біржі Service (Біржа) в Європі. Оскільки Біржа
підтримує програми військового морального духу,
добробуту та відпочинку, зрив її діяльності
означає втрату доходів.
Непідтримка будь-якої з цих програм
деморалізує американську військову спільноту
в Європі.

Крім того, робота над зривом послуг у

бібліотеках, театрах, поштових відділеннях,
фудкортах, торгових центрах всередині баз
США, солдатських казармах, будівлях
 213

громадської діяльності, школах та

адміністративних службах.
Сплячі клітини повинні максимізувати
результати своєї дії, використовуючи будь-які
методи, необхідні для досягнення своїх цілей:
злом систем, підкуп людей, знесення будівель,
отруєння продуктами харчування, і
 214

викрадення людей є прикладами того, що вони

можуть зробити.

Додаються карти зберігання зброї і

динамітів, динамітових приманок, детонаторів
і напрямків, куди буде відбуватися руйнування.

Зустріч з президентом США

У цей момент директор Національного

розвідувального управління попросив відкласти
засідання на завтра. Він кивнув ЦРУ,
директорам ФБР і керівнику операції
«Рукавиця», щоб супроводжувати його в своїй
машині. Всі вони попрямували до Білого дому.
Колидиректор ЦРУ запитав, чому вони
збираються зустрітися з президентом, не
чекаючи перевірки інформації в книгах,
директор Національного розвідувального
управління відповів, що він не може дочекатися
 215

цієї перевірки і що Конгрес може запитати його,

чому він не повідомив президента, коли
дізнався про російську книгу. Всі потім
мовчали , поки не прибули до Овального
кабінету.
 216

Президент Сполучених Штатів викликав лідерів

Конгресу і його команду з національної безпеки
і попросив міністра оборони приєднатися до
зустрічі. Коли всі прибули до Ситуаційної
кімнати, директор Національного
розвідувального управління повторив
інформацію, яку він раніше йому представив.
Після завершення президент пояснив свою
видачувиконавчого наказу про початок операції
під назвою Mitten, після того, як системний
бібліотекар виявив зразок російських книг із
закодованими повідомленнями в них, щоб
розпочати значні операції з дестабілізації
європейських суспільств, деморалізувати
американські війська в Європі та
розхитатислужби по всій Європі. Потім
президент поінформував присутніх про хід
вирішення зашифрованих кодів у чотирьох
книгах. Як тільки всі книги будуть вирішені,
 217

фактичне виконання операції «Рукавиця»

почнеться, сподіваємося, до того, як
росіянипочнуть свою операцію. Президент
закликав директорів ЦРУ і ФБР якомога
швидше перевірити інформацію, попросив
керівника операції "Рукавиця" прискорити фазу
 218

розв'язавши всі зашифровані коди у всіх книгах,

а потім помістіть їх остаточні висновки на свій
стіл.

Велика Ведмедиця, радник з операції

«Рукавиця», повернулася до Кібер-кімнати,
щоб переглянути документи перед тим, як
повернутися додому, щоб трохи відпочити.

Наступного дня він розпочав зустріч з того, що

повідомив екс-російським шпигунам, Стейсі
таспівробітникам H is, що президент
Сполучених Штатів цінує їхню важку працю,
але попросив їх прискорити свою роботу,
запросивши ведучого наступної книги для
початку.

Четверта книга – Прикордонні держави Росії

Росія має сухопутні кордони з п'ятьма

державами Європейського Союзу—
Фінляндією, Естонією, Латвією, Литвою та
 219

Польщею. Цілі: Росія повинна зберегти свій

вплив, зокрема, в Польщі та країнах Балтії,
прагнучи обмежити свій суверенітет.
Наприклад, естонське місто Нарва - це всього
лише кидок снігової кулі з Руссіа. Більше 80%
Жителі Нарви - етнічні росіяни. Ми повинні
використовувати етнічних росіян у цих п'яти
прикордонних державах для досягнення цілей
операції "Теремок". Ця книга
 220

розділ має всі деталі для вас, наш верховний

оператор прикордонних держав. Пам'ятайте, що
указ президента РОСІЇ про операцію «Теремок»
не виключає Фінляндію з будь-якої оперативної
діяльності. Хоча цей розділ покликаний бути
частиноюоперації «Теремок», він повинен бути
включений і інтегрований в стратегічний план,
щоб зупинити експансію Європейського Союзу
на схід.

Зосередьтеся на деморалізації та
дестабілізації військового комплексу поруч з
Бемово Піски, селом на північному сході
Поланд. На базі проживає понад 15 000
польських солдатів і солдатів НАТО, і це в двох
кроках від кордонів Польщі з Білоруссю і
російським анклавом Калінінград. Також
відправте своїх агентів на авіабазу Ласк, де
знаходиться загін США. Військово-повітряні
сили постійно базуються в Лаську з листопада
 221

2012 року. Додаткові підрозділи періодично

повертаються до бази для проведення
тренувальних навчань. Ці сили вважаються
ядерно боєздатними і приєдналися до ядерних
навчань з НАТО. Треба карати
 222

Польща за пропозицію відправити свої винищувачі

МіГ29 радянського виробництва в Україну в
конфлікті з Росією.

У Румунії ми повинні знести авіабазу Михайла

Когельніцану біля узбережжя Чорного моря.
Відомий як "МК", він отримав мільйони
доларів інвестицій Європейської ініціативи
стримування і розміщує кілька сотень
американських військовослужбовців на
безперервних дев'ятимісячних ротаціях.
Авіабаза знаходиться на південно-східній
околиці НАТО, всього в декількох сотнях миль
від російського Криму.

Включіть як Фінляндію, так іСве-ден як

пріоритетні операції. Ми зв'язалися з лідерами,
щоб переконати їх змінити свою думку щодо
вступу до НАТО, але вони відмовилися.
Виконати цю операцію в повній мірі,
орієнтуючись на прикордонні регіони.
 223

Що стосується Литви, відродити осередки,

негайно розкидані по всій країні, активізувати
літак зі знесення, щоб зруйнувати залізничну
транзитну систему, яка була створена в рамках
коридорної угоди з постачання російського
анклаву Suwalki Gap , і заблокована
литовською владою після початку
 224

російської спеціальної військової операції в

Україні. Віддайте пріоритет цій операції у
відповідь і розгляньте можливість польоту
цивільних літаків через Сувалкський пролом для
транспортування росіян і матеріалів доd з
Сувалкського пролому, незважаючи на закриття
Литвою свого повітряного простору. Якщо
літаки НАТО перехоплювали цивільні літаки,
російські військові підрозділи в анклаві мають
повноваження їх збивати.

Всі плани в цій книзі повинні контролюватися

керівниками вищого рівня і виконуватися
тільки верховними агентами.
 225

Зустріньтеся , щоб координувати

Президент США провів у Білому домі таємну

зустріч з канцлером Німеччини, президентом
Польщі, главою НАТО, президентом
Єврокомісії та керівником операції Рукавиці
Великою Ведмедицею. На свій подив, вони
знайшли двох генералів, з повним
обмундируванням, що сиділи за столом
засідань. Президент попросив генералів
представитися.

"Я Максим Буданов, начальник Управління

розвідки Міністерства оборони України", -
сказав генерал присутнім, додавши: "Який веде
свою діяльність у військовій, політичній,
технічній, економічній, сигнальній,
інформаційній та екологічній сферах, публікує
імена та контактні дані людей, яких він нібито
 226

був офіцерами Федеральної служби безпеки

Росії (ФСБ) причетний до "злочинної
діяльності" в Європі". Генерал сказав:
 227

потім дав військовий салют присутнім, які

стояли перед українським прапором перед ним.

"А я підполковник Пьотр Кравчик, керівник

управління зовнішньої розвідки Польщі. Під
час операції Міттен ми можемо допомогти в
обробці та пересиланні інформації, яка може
бути важливою для безпеки та міжнародної
загрози європейським країнам, а також
розшифрувати криптографічні комунікації
російських дипломатичних представництв та
консульств по всій Європі".

Сидячи поруч з великим ведмедем, український

генерал сперся на нього, прошепотівши жарт :
"Ти, здається, не збираєш того великого ведмедя
в українській казці "Рукавиця", друже мій". -
Але ми обидва досить жорсткі ». Відповів
керівник оперивеликим сміхом.

"Якщо ми закінчимо жартувати, то дозвольте

 228

мені поговорити про те, чому ми тут". За

словами президента США, потім коротко
пояснив висновки російської операції та
поточну підготовку до операції "Рукавиця"
спільною групою США, НАТО та багатьох з
 229

європейські розвідувальні спільноти. Канцлер

Німеччини заявив, що йому повідомили
прооперації b oth і направили команду вищих
розвідників у його Федеральну розвідувальну
службу Німеччини , яка безпосередньо
підпорядкована його офісу, для участі в операції
"Рукавиця". Глава Єврокомісії заявила, що
доручила директору Розвідувально-
ситуаційного центру Європейського Союзу (EU
INTCEN) взяти участь в операції і додала, що
Центр може обмінюватися конфіденційною
інформацією між зовнішніми розвідувальними
службами Франції, Німеччини, Італії,
Нідерландів, Іспанії та Швеції . Вона додала, що
сотні агентів з Європейського спільного
репозиторію ідентичності були інформацією
про всіх біженців, які прибувають до Європи, і
їм було доручено взяти участь в операції з
надання всіх необхідних записів про
 230

підозрюваних інфільтраторів.

Головуючий уСША висловив вдячність та

задоволення ступенем постачання зброї та
фінансової допомоги Україні. Він подякував
французам, Польщі та румунам
 231

Президенти та прем'єр-міністр Італії , заявивши,

що всі вони продемонстрували в останні кілька
місяців ознаки лідерства у відносинах з Росією,
часто зустрічаються з президентом Росії, щоб
переконати його вийти з України, і
виголошують жорсткі попередження росіянам,
якщо вони продовжать агресію. Президент
висловивособливу подяку українському
президенту за те, що він погодився взяти участь,
у повному обсязі наявних у України безпекових
ресурсів, у роботі "Рукавиці".

Відлік

Наступний етап операції «Рукавиця» мав дві

частини, які будуть виконуватися одночасно,
пояснив директор ДНР на підготовчій нараді,
яка послідувала за вирішенням зашифрованих
кодів і повідомлень в чотирьох російських
книгах. Першим кроком першої частини було
встановлення пильного нагляду за такими
 232

місцями, як вихід Україниз європейськими

країнами, видавництвами російських книг,
банками, російськими посольствами та
консульствами в Європі, а також забезпечення
всіх місць, згаданих у книгах, як можливих
цілей росіянами
 233

операція. Всі рухи, навіть твін маленький ,

необхідно фіксувати і аналізувати. Другим
кроком у цій першій частині було встановлення
жорсткого нагляду за людьми, не тільки
членами сплячої камери, згаданими в книгах,
але й їхніми родичами, друзями та друзями.
Директор згадав, щонаші американські шпигуни
всередині російського контррозвідувального
відомства були мобілізовані, щоб забезпечити
нас останніми рухами. Урядове супутникове
спостереження буде стежити за кордонами
України та сканувати на наявність будь-яких
чеченців та інших російських агентів, які
намагалися перекинутикордони до Європи.

Другий етап, за словами режисера, почнеться,

коли президент Сполучених Штатів видасть свій
наказ про його виконання. На цьому етапі всі
люди, які беруть участь у російській операції,
будуть оточені, всі місця зброї, грошей,
 234

вибухівки, посольства, консульства та будь-яке

місце, згадане в російських книгах, будуть
атаковані, обшукані, а всі, хто там знаходиться,
будуть заарештовані. Будь-хто, хто проявить
опір, буде вбитий на місці.
 235

Після того, як президент видав своє

розпорядження, додав директор, буде введено
надзвичайний стан. Увесь
Аеропорти США, порти, залізничні станції та
станції метро будуть закриті. Усі НАТО і США
військові бази будуть приведені в стан
збройних сил, а всі будівлі США і НАТО будуть
у стані підвищеної готовності. Усі військово-
морські кораблі США, особливо ті, що несуть
ядерну зброю, були б у стані підвищеної
готовності.

Україна, Японія, Австралія та Європейський

Союз, згідно з планом операції, порушать
справу перед Міжнародним кримінальним
судом проти президента Росії, його помічників
та його уряду за проведення
інвенціїсуверенітету європейських держав та
терористичних актів проти посольств на
іноземних землях.
 236

Можливий вплив

Оперативна група Терермока, розташована в

певній кімнаті зв'язку, отримала закодоване
повідомлення від оперив Кайзерслаутерні,
Німеччина, про підозрілу діяльність системного
бібліотекаря, який працює цивільною особою в
Сембах-Касерне. Оператор, батько Валентини
Дмитро, сказав у своєму повідомленні, що
його дочка розповіла йому, що офіцер у
звичайному одязі багато разів відвідував сім'ю
бібліотекаря цієї системи на ім'я Стейсі Уейд і
залишався на короткий період кожного разу,
коли він відвідував. Більше ніякої інформації в
цей час оператор сказав у своєму безладді. Тим
не менш, він помітив, що TDY Стейсі Уейд
зайняв більше часу, ніж зазвичай, і його сім'я не
уявляла, що саме являє собою його тимчасовий
наказ про обов'язок і куди він поїхав.

Повідомлення було негайно передано Валерію,

 237

який зателефонував голові Національного

антитерористичного комітету Олександровичу
Васильовичу і розбудив його серед ночі, щоб
повідомити про можливе викриття операції
"Теремок". Васильович сказав Валерію
зв'язатися з начальником
 238

оператора в цьому районі і попросити про

перевірку d підтвердження інформації,
включеної в повідомлення. Обидва зійшлися на
думці, що вся операція буде під загрозою, якщо
інформація виявиться правдивою.

Дружина директора ЦРУ розбудила його серед

ночі, заявивши, що директор його офісу чекає,
щоб поговорити з ним у вітальні. Він попросив
дружину відвести його в офіс у підвалі і, будь
ласка, випити їм кави. Директор офісу
повідомив своєму начальнику , що вони
отримали терміновий кабель від одного зі
своїх агентів у Росії, який був посаджений в
Антитерористичному комітеті Росії і працював
там штатом. Кабель сказав, що агент чув
розмови про незвичайну діяльність
американського бібліотекаря систем у Сембах-
Касерне.

Директор ЦРУ відвіз свого помічника в ЦАр і

 239

наказав водієві вирушити в будинок

директор Національного розвідувального
управління (ДНР). Поцікавившись, що привело
його в ту пізню годину ночі, директор ДНР
відвіз начальника ЦРУ і його помічника в офіс в
його будинку. Директор ЦРУ попросив свого
помічника повторити те, що було в кабелі. На
 240

почувши це, директор ДНР підняв слухавку і

подзвонив у Білий дім. Президент Сполучених
Штатів вже прокинувся і прийняв дзвінок.
Вислухавши прямуДНР або і зупинившись на
деякий час, президент попросив його оцінити
поточний етап операції "Рукавиця", сказавши,
якщо вони зможуть обдурити росіян і виграти
деякий час, щоб закінчити операцію, у нас все
вийде. Директор ДНР попросив президента
датиh im кілька годин, щоб зібрати свій комітет,
зробити оцінку , а потім повідомити його.
Президент погодився.

Ще в офісі Національного
антитерористичного комітету, де відбулося
термінове засідання
місце, Олександрович Васильович, директор,
попросив негайно оцінити ситуацію після
отримання підтвердження незвичайної
діяльності Стейсі Уейд і його інтерв'ю
 241

співробітниками Вісбаденської розвідки.

Валерій Герасимов, керівник Operation
Terermok, сказав, що все йде вчасно, і всі агенти
на місці зі своїми вказівками виконати
операцію, як тільки отримають зелене світло,
що має статися
 242

через два тижні. Він додав, що якщо

вониприскорять процес прийняття рішень , він
може почати свою операцію тижнем раніше,
але все залежить від президента Росії, який
дасть остаточний ОК.

Щоб обдурити росіян, директори ДНР, ЦРУ і

ФБР разом з міністром оборони погодилися
повернути сенатора Стейсі Уейд і Лізу Ортіс
до Німеччини, сказавши їм виконувати свої
обов'язки в звичайному режимі і надавати
фальшиві звіти про уявні місії, які вони
проводили під час свого TDY. Директор
IMCOM та керівники Стейсі Уейд та Лізи
Ортіс будуть повідомлені про допомогу в
приховуванні.

Бріза, Омар і Роберт були здивовані і щасливі,

коли Стейсі відчинила ключем двері своєї
квартири, сказавши, що він повернувся. Він не
здивувався, побачивши, що Валентина та її
 243

батьки були там, і він не виявляв ніякої реакції.

Він розповів їм, як вони з колегою Лізою
підхопили COVID-19 і були змушені на два
тижні перебувати в ізоляції на американській
базі в Нідерландах. Батьки Валентини дивилися
один на одного без коментарів, що і помітила
Стейсі.
 244

Командир базиНідерландів отримав вказівки

видати необхідну ізоляцію від COVID-19 та
звільнити документи для Стейсі та Лізи та
надіслати їх через звичайну військову пошту на
їхні адреси в Німеччині, щоб обдурити
російського оператора та розповісти своїм
людям у російському "Теремок комму" кімната
скорочення та ізоляції Стейсі від COVID-19,
щоб змусити їх повірити, що все було
нормально, без впливу операції «Теремок».

Омар познайомив свою дівчину Роксолану зі

своїм батьком, сказавши, що вони поділяють
однакові цінності. Вона вірила в нього і була
впевнена, що він буде успішним бізнесменом.
Роксолана додала, що вони поділяють однакові
погляди на війну в Україні та глибоко залучені
до допомоги українським біженцям, які
прибувають до Кайзерслаутерна. Стейсі сказала
їй, що Омар винятковий, а також попросив її
 245

подбати про нього. Омар розповів батькові ще

одну радісну новину: його друг Костянтин
розповів, що Павло Арсеній, його батько,
повернувся з Росії.
Бріза відвела Стейсі до їхньої кімнати і запитала
його про
 246

Ліза; бібліотекан була з ним на місії. Стейсі

здивувалася , що Бріза знала про Лізу,
потім здогадалися, що батьки Валентини,
російські оператори, сказали їй. Він пояснив
Брізі, що не знає , що Ліза була призначена в
той же TDY, і вона дуже допомогла йому під
час місії, додавши, що Ліза також захворіла на
COVID-19 під часмісії thei r. Все-таки Бріза не
був переконаний.

Коли Стейсі повернулася до свого офісу, його

колега Сью Кокс сказала йому, що вони
готуються до наступного тренінгу для всіх
керівників бібліотек і керівників наступного
тижня. Вона хотіла, щоб він зробив презентацію
про свою поїздку, додавши, що Ліза Ортіс
погодилася з ним у співавторстві. Стейсі
попросила свого керівника скасувати цю
презентацію. Коли Стейсі не дала жодного
розумного виправдання для прохання про
 247

скасування, керівник дав добро на презентацію.

Потім Стейсі Келочолила офіс штаб-квартири
IMCOM в Сембаху, попросивши зустрітися з
містером.
Вайсе, директор терміново. Коли Стейсі
розповіла директору про ситуацію, містер Вайз
сказав, що це буде хорошим шансом для Стейсі
та Лізи стерти будь-який
 248

підозра з приводу їх поїздки. Він порадив

Стейсі підробити презентацію про уявний
тимчасовий наказ про чергування з Лізою.

Сидячи позаду Лізи Ортіс під час навчання

бібліотекаря, Енді Уокер, заздрісний колега,
почув, як Ліза сказала Сью Кокс, що вони зі
Стейсі провели кілька дуже інтимних часів під
час TDY. Він вийшов на вулицю, подзвонив
дружині і розповів їй те, що тільки що почув.
Він попросив дружину зателефонувати або
відвідати Брізу, дружину Стейсі, і розповісти їй
про роман Лізи зі Стейсі.

Бриза була спустошена, почувши про інтрижку.

Вона зателефонувала своїй подрузі, дружині
Стівена, Нормі, щоб розповісти їй, що сталося, і
запитала, чи може вона залишитися в своєму
будинку, поки не розлучиться зі Стейсі. Стівен
подзвонив Стейсі і розповів йому про те, що
Бріза знаєпро його роман з Лізою і про те, що
 249

Бріза прямує, одна, до його будинку. Стейсі

здивувалася і сердито пішла до Лізи. Він
запитав її, чи можуть вони поговорити на
вулиці, а потім розповів їй, що сталося. Вона
була шокована і сказала Стейсі, що щойно
прошепотіла про це Сью Кокс під час
тренування. — розповіла Стейсі
 250

її вона не була відповідальною особою і могла

поставити під загрозу його особисте життя і
триваючу операцію. Він сказав їй, що вона
повинна негайно повернутися до Нідерландів і
не розмовляти з жодною людиною, поки він не
повідомить про те, що сталося, і не дочекається
інструкцій. Стейсі передзвонила братові і
попросила його заспокоїти Брізу і тримати її в
своєму будинку, поки ми не закінчимо те, що
нам потрібно зробити. Стівен зрозумів,
сказавши Стейсі, що подбає про це.

Команда операції «Терермок», розташована в

певній кімнаті зв'язку, отримала нове закодоване
повідомлення від оператора в Кайзерслаутерні,
Німеччина, про підозрілу діяльність
бібліотекаря цивільних систем, який працює в
Сембах-Касерне. Оператор сказав у своєму
повідомленні, що він помилявся у своїх підозрах
і що в Німеччині все виглядало нормально, і він
 251

вибачився за те, що надіслав попереднє

повідомлення. Валерій зітхнув з полегшенням,
сказавши своїй команді відновити підготовку до
виконанняоперації "Теремок" за графіком. Він
зателефонував Олександровичу Васильовичу,
голові Національного антитерористичного
комітету. Валерій сповістив
 252

він розповів про останнє листування їхнього

оператора в Німеччині, додавши, що підготовка
дооперації «Теремок» відновилася. Головуючий
був радий почути радісну новину і сказав
Валерію, що зателефонує президенту Росії, щоб
повідомити йому цю новину.
 253

Час для округлення

Літня хвиля спеки охопила Вашингтон в

середині липня; головуючийу Сполучених
Штатах відвіз свою сім'ю в Кемп-Давіде відразу
після святкувань 4 липня, щоб провести там
решту місяця.
Гуляючи на самоті в Кемп-Девіді, до нього
підбіг помічник із захищеним телефоном.
Директор ДНР був на іншому сіде виклику. Він
сповістив президента про закінчення першого і
другого кроків першої частини операції
"Рукавиця": стеження за місцями, такими як
видавництва російських книг, банки, російські
посольства і консульства в Європі, і всімісця,
згадані в книгах , як можливі цілі російською
операцією. Всі рухи навколо цих будівель,
навіть маленькі, були зафіксовані та
проаналізовані. Директор додав, що за людьми,
 254

включаючи членів сплячої камери, згаданих у

книгах, та їхніх родичів, друзів та друзів, діяв
жорсткий нагляд. Директор ДНР додав, що
агенти, війська, дрони, літаки та військово-
морський флот
 255

кораблі оточили всі ці місця і людей, щоб

ніхто або частина техніки не втекли. Президент
був радий, що всі європейські організації
розвідувального співтовариства, НАТО і
розвідувальне співтовариство Сполучених
Штатів добре координували цю операцію.
Президент заявив, що чекатиме ще два дні до
кінця липня. Якби він не почув від DNI director
будь-яких прохань про затримку, скасування
або викриття операції, він викликав би лідерів
Конгресу в Кемп-Девід і видав би свій наказ
про виконання заключної частини операції:
раунд-ап.

Стейсі, Бріза, Омар, Роберт і Злата, подруга

Омара, повернули візит в сім'ю Дмитра Кирила.
Стейсі доручили зберегти теплі стосунки з
родиною Кирилів, щоб повідомити про їх
підозрілу діяльність. Кирили , здавалося, не
дуже раділи бачити приїжджу Стейсі і його
 256

сім'ю, і вони не скаржилися. Валентина вийшла

зі своєї кімнати і сиділа поруч з Робертом,
надаючи Златі брудний вигляд.
 257

Дарина прочистила горло і з усмішкою

подивилася на Стейсі,

"Отже, як була ваша остання місія Stacy? Ми

чули, що ви були на спеціальній військовій
місії", - сказала вона . Він дивився на дружину,
а потім на неї.

"Ну що ж... це було не так вже й особливо. Просто

допомагаючи
військова бібліотека стежить за деякими
книгами". — сказав він з усмішкою. Їй раптом
здалося більш зацікавленою.

"Книги? Хіба це не нудно?" — спитала вона.

"це залежить від його змісту; деякі книги в

наші дні несуть багато інформації", - знову
сказала Стейсі зі свідомою посмішкою.
Дружина Дмитра, Дарина, зробила паузу, не
знаючи, чи нехвилюєшся через те, як він
усміхається.
 258

«Чому ти так посміхаєшся?» — спитала вона.

Стейсі подивилася на неї з однією піднятою
бровою.

"Чи є щось, що ви хотіли б мені сказати?" -

запитав він. Дарина легенько почервоніла і
відвела від нього погляд

"О, ти смішний чоловік".

 259

Перш ніж хто-небудь ще міг заговорити,

почався гучний стукіт у двері; коли Дмитро
відчинив їх, група з
У будинок увійшли співробітники військової
поліції та розвідки США . Чоловік на фронті
мав при собі аркуш паперу.

" У нас є ордер на арешт пана і пані Кирила.

Він оголосив гучним, густим голосом, щоб усі
почули.

Один з офіцерів зачитав наказ:

"Федір Богдан, вас звинувачують у довгому

списку військових злочинів, починаючи зі
шпигунства під час війни".

Валентина в гніві стрибала, кричала на офіцера

«Чому ти називаєш мого тата Федором? Його

звуть Дмитро" вона не отримала відповіді від
своїх заціпенілих батьків, тому звернулася до
мами, але помітила, що мама опустила
 260

голову, дивлячись у підлогу, щоб уникнути

очей Валентини.

Офіцер підійшов до Валентини і обережно

поклав їй руку на плече.
 261

" Вибачте, шановний, Федір Богдан, або яке б

ім'я він собі не дав , не ваш батько. Та жінка,
Дарина, теж не твоя мама» Валентина з шоком
подивилася на батьків. Була й певна зневіра,
оскільки вона не могла змусити себе повірити
всьому, що сказав офіцер. Вона впала в
істерику, впала і почала кричати, а Злата
підійшла до неї, пошкодувавши її. Офіцер додав:

"Це російські осередки, давно інтегровані в

громаду Кайзерслаутерна", - сказав він,
звертаючись до офіцерів, які стоять за ним.

"Будь ласка , обшукайте приміщення.

Відвезіть їх обох до машини і тримайте в
наручниках. Нехай над ними стоять два офіцери,
— звернувся він тоді до Кирила

"Навіть не намагайся бігти, далеко не заїдеш, і

ти піддаси себе небезпеці. Також безглуздо
намагатися зв'язатися з іншими сплячими
 262

агентами. Всі вони округлюються, коли ми

говоримо". Якщо що, їхні обличчя впали ще
більше.
 263

Не минуло багато часу, перш ніж війська

знайшли російськомовну книгу : Терермок. Це
була головна книга, адресована верховній
російській опері дор. Вони також знайшли
цифрову версію книги на його ноутбуці та
телефоні; вони також знайшли його онлайн-
версію. Стейсі не здивувалася, коли йому
сказали, що так званий батько Валентини,
Дмитро, був тим верховним агентом, а його
помічницею виступила його фальшива дружина
.

Роберт був так само вражений , як Валентина ,

і підійшов до неї і кинув їй руки.

"Мамо... тато, ми не можемо звинувачувати її в

так званих батьківських гріхах". Потім він
обернувся до неї і ласкаво подивився їй в очі.

"Не хвилюйся, мед... це нічого не змінює. Я

все ще люблю тебе. Якщо ти хочеш, ти можеш
 264

приїхати зі мною, коли ми повернемося в

Америку, тому що погано подаєш клопотання
про те, щоб ти приїхав зі мною".

Погляд любові в його очах повертався очима,

повними ненависті і відрази. — скрикнула
Валентина.

— Ти німий дурень, — сказала вона .

 265

"Ви думаєте, що я дбав про вашу скалічену дупу?

Ти для мене ніщо".

Знову вона озирнулася навколо, на цей раз з

поглядом закам'янілої непокори в очах.

«Ми тебе поховаємо!»

— сказала вона, шиплячи, як змія.

Провідний офіцер, який знав російську мову,

звернувся до Стейсі та інших і розтлумачив.

«Ми тебе поховаємо!»

Роберт повісив голову від сорому. Розвідник

сказав Валентині:

"Мамо, тобі теж треба приїхати з нами". Коли

він ляснув її зап'ястями наручниками. Вона не
пручалася. Вона навіть, здавалося, не
заперечувала.

Поки агент забирав Валентину, подруга Омара,

 266

Злата, сказала їй

" Ти заслуговуєшопинитися у в'язниці за свою

чорну душу". Валентина шипіла і на неї.
 267

Повернувшись до свого будинку, після драми,

яку вони пережили в фальшивому будинку
батьків Валентини, вони стикаються з
черговою групою військових офіцерів і
військових. Омар був в шоці, коли почув, що
батька його російського друга Костянтина
заарештували разом з двома його найстаршими
братами за те, що він був російським агентом,
так як вони знайшли примірник другої книги в
машині батька і на ноутбуці. Офіцер,
відповідальний за толд Костянтина, який ніколи
не був так близько до батька, справжнє ім'я
людини, яка вважала його батьком: "Серж
Станіслав" Офіцер додав, що Серж ніколи не
був одружений, ніколи не мав дітей, і все це
була велика брехня російського інтелігентного
мачіне. Костянтин був з недовірою до того, що
відбувається перед ним. Він почав питати: «Хто
я, чому, як» Потім пішов у кому.
 268

Сім'ї Стейсі і Стфана стояли там мовчки, не

знаходячи слів, щоб сказати. Вони переживають
дві абсолютно шокуючі історії з різницею в
кілька годин.

Третя шокуюча історія, яка залишила Стейсі в

зневірі, була тоді, коли він знав, що має справу
весь час з
 269

один з найвідоміших чеченських кланів

Рамзан, Іслам, який багато разів возив Брізу і
Роберта в своєму фургоні, і чия сім'я Стейсі
багато разів вечеряла.

Коли іслам був допитаний, йому запропонували

можливість не переслідувати деяких членів
його сім'ї в обмін на надання всієї інформації,
якувін мав про сплячі камери в Європі, особливо
в Україні, як вони там функціонували і як
російські агенти вбудовувалися в українських
біженців, які прибули до Європи. Найголовніше,
що його попросили повідомити, як він зв'язався
зі шпигунським агентством Russian і доповів
йому. Наприкінці допиту йому доручили
надіслати остаточне повідомлення, яким
займався агент ЦРУ: «Від «Великого ведмедя»
операції «Рукавиця» до російських персонажів
операції «Теремок»: дякую за співпрацю.
Наступного разу не використовуйте російську
 270

fairy tale, щоб вести вас, оскільки ви бачите, що

вона перетворила вашу операцію на одну з
найбільш принизливих шпигунських операцій
усіх часів».
 271

Енді Уокер прийшов на роботу з сумним

обличчям і в депресивному режимі. На
запитання колег про причину його дивного
стану він сказав їм, що його дружина Енн була
вивезена з їхнього будинку військовою
поліцією США на допит і може постати перед
судом через її роль у поширенні військової
таємниці та співпраці з іноземними агентами
на шкоду
Національна безпека США. Уряд повинен був
визначити, чи була вона злісно в союзі з
росіянами або, може бути, ще гірше, просто
корисним ідіотом, який змусив себе відчувати
себе важливою своїми пухкими губами. У будь-
якому випадку, вона була винна в допомозі
ворогові. Стейсі розповіла йому, як йому шкода,
але він багато разів попереджав його, щоб він
спостерігав за дружиною і казав їй тримати язик
за зубами і дотримуватися суворого способу,
 272

яким ви, її чоловік, взялися за поводження з

військовою інформацією. - Натомість, - з
гнівом додала Стейсі, - ви з нею пішли своїми
шляхами, щоб образити мою дружину і мене,
звинувативши нас у ревнощах, - Стейсі
вказала пальцем на Енді, сказавши йому: «Я
ніколи не пробачу твою дружину, Енн,
прикріпивши мою дружину до середини
торгового центру, давши їй досить язика-
 273

після того, як я припинив її безперервні

розмови про армійські справи, коли ми
зустрілися в Клебер-Касерне" "тепер, я
сподіваюся, вона отримає те, що заслужила"
Стейсі закінчила, давши Енді Уокеру
смертельний погляд, повернувшись, щоб піти
геть.

Стевен зателефонував Бризі з новиною про те,

що операція ведеться, детально пояснивши його
роль і роль її чоловіка в цій операції і те, як
фальшиві стосунки Стейсі і Лізи були частиною
обману російської розвідки, поки не почалася
страта операт-іона. Він додав, що тепер, коли
операція почалася, її місце мало бути з
чоловіком і хлопцями у своїй квартирі. Бріза
зневірилася, почувши розмову Стівена, і Стівен
сказав їй підготуватися, оскільки всі вони
збиралися до Кайзерслаутерна, щоб об'єднатися
зі Стейсі та хлопцями.
 274

Бріза обійняла Стейсі, плачучи, сказавши, що їй

шкода, що вона подумала, що у нього роман з
Лізою, додавши, як вона пишається всім, що він
і його брат зробили для країни. Пізніше того ж
дня Стівен сказав Стейсі, що йому довелося
збрехати Брізі, і сказав їй, що його роман з
Лізою був фальшивим і був частиною операції.
Стівен
 275

попередив Стейсі, щоб вона більше такого не

робила, інакше він скаже Брізі правду. Стейсі
дав братові слово про те, що це ніколи не
повториться, наскільки він цінує вчинок брата,
який врятував його шлюб, а головне- віру
хлопчиків в батька.

Злата та її батьки відвідали Стейсі, Брізу та

хлопчиків, щоб привітати його. Стфан сказав
Стейсі, що вони з дружиною вирішили
переїхати в Аме-Ріку, щоб бути поруч зі своєю
дочкою, яка вирішила подорожувати з Омаром і
залишитися з сім'єю Стейсі, коли вони переїхали
назад в Штати. Стефан сказав, що його прохання
про передачу в штаб-квартиру компанії Jacobs у
Філадельфії було схвалено, тому він і його
дружиназнайдуть будинок недалеко від будинку
Стейсі.

- Ну, у мене є сюрприз для всіх вас, - відповіла

Стейсі. "Злата, її мати та мій син Омар будуть
 276

включені до складу делегації європейської

неурядової організації, яка незабаром вирушить
до України, щоб зустрітися з офіційними
особами та здійснити екскурсію столицею
Києвом". Злата, її мати і Омар були в невір'ї і
почали обійматися і стрибати, а Стфан потиснув
руку Стейсі,
 277

дякуючи йому. Роберт і Бріза стояли там,

просто посміхаючись і плескаючи в долоні.
"Зачекайте, є ще; тиша і слухай", - додала
Стейсі. "Я повинен був поїхати з вами, але я не
піду з міркувань безпеки.
Вгадайте, що ви зустрінете, коли опинитеся в
українській столиці?". Всі вони дивилися один
на одного, потім благали Стейсі продовжити.
"Президент України", - гучним голосом заявила
Стейсі.
Кричачи і стрибаючи від радості, все в кімнаті
перейшло в стан радості. "Як ви змогли
влаштувати
що, друже мій?" — спитав Стфан. Стейсі
розповіла йому, що є частиною операції Міттен
мобілізації міжнародних неурядових організацій
(НУО) по всьому світу, щоб допомогти Україні
в її боротьбі. "Саме так я переконав керівника
операції сформувати делегата з тих, хто живе в
 278

Німеччині і брав участь в EFFORTS, щоб

допомогти українським біженцям виїхати в
Україну. " Омар отримає від президента України
від мого імені, дозвольте мені прочитати вам", -
сказала Стейсі, відкриваючи лист, і почала
читати: "Стейсі Вейд була нагороджена
відзнакою президента Ukraine за
 279

Оборона України, яка нагороджується, як

правило, військовослужбовцям і працівникам
Збройних Сил України, працівникам
розвідувальних органів, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів, необхідних для
забезпечення обороноздатності У краї, у
здійсненні дій щодо забезпечення оборони
захисту безпеки населення та інтересів держави
у зв'язку з широкомасштабною збройною
агресією Російської Федерації проти України".

Потім Стейсі розповіла всі останні новини.

Перебування його сім'ї в Німеччині закінчилося,
оскільки армія розірвала його контракт.
Міноборони запропонувало йому нову роботу в
Пентагоні на посаді керівника
новоствореного відділу бібліотечних систем
Міноборони.

В аеропорту Франкфурта Стфан, Стейсі, Бриза і

Роберт чекали, поки члени європейської
 280

делегації НУО вийдуть з воріт міжнародних

прильотів; серед них були Омар, Злата та її
мати Роксолана.

Повернувшись у квартиру, Омар подарував батькові

, свідоцтво про відзнаку британського райніана і
лист від
 281

Президента України. Бріза не могла дочекатися,

поки Стейсі відкриє лист, коли вона вихопила
його у нього і почала голосно читати:
«Шановний містере Стейсі Уейд, мені шкода,
що ви не змогли приїхати в Україну, оскільки я
розумію, що проблеми безпеки завадили вам
приїхати. Я хотів би подякувати вам за вашу
роль у виявленні російської загрози для
європейських країн. Хоча ми ніколи раніше не
зустрічалися, і ми можемо більше не зустрітися,
я пишаюся тією роллю, яку ми обидва зіграли в
допомозі у поваленні того російського
диктатора, я врятував свою країну, а ви
допомогли врятувати свою. Зрештою, ми обидва
сприяли падінню російського диктатора.
Дякую! Підписаний президентом України", -
поцілував Бріза лист, стрибнув у обійми Стейсі і
поцілував його. Омар обійняв Злату, Стфан
поцілував Роксолану, а Роберт стояв,
 282

усміхаючись.
 283

Жарти президента США

Президент звернувся до нації у промові на

національному телебаченні. Він розповів країні
і світу про російську операцію реваншу
Терермока, про те, як її відкрив відданий
американець, який працював системним
бібліотекарем в Сембах-Касерне в Зародкубудь-
якого, і як вона була зупинена до того, як
почалася з контроперації на ім'я Рукавиця. Він
додав, що США розвідувальне співтовариство,
розвідка НАТО і розвідувальні спільноти
європейських союзників координували
підготовку і виконання операції «Міттен».

Він запевнив американський народ і світ , що

всі люди, які беруть участь в російській
операції, були оточені , всі місця зброї,
грошей, вибухівки, посольства, консульства і
будь-яке місце, згадане в російських книгах,
були атаковані, обшукані,а всі, хто там
 284

знаходиться, заарештовані.

Президент додав, що радий дізнатися, що

російського диктатора скинули його генерали, але
пообіцяв не відпочивати до тих генералів і всіх
 285

причетних до операції "Теремок" і війни в

Україні притягнули до відповідальності, щоб
приєднатися до російського диктатора в
Гаазькій в'язниці. Він повідомив, що Сполучені
Штати Америки та їх союзники повідомили, з
доказами, зібраними офіційними особами та
громадянами по всьому світу, про змову Росії до
Міжнародного суду ООН (МС ООН) з метою
притягнення всіх, хто був причетний до
російського операту, для проведення військових
злочинів проти американських та європейських
громадян у Європі.

Він пожартував, що якщо Москва вибрала для

своєї роботи назву російської казки, то ми
підібрали для нашої операції назву української
казки. Він додав, що під час виступу посоламе-
рики в Гаазі подарував екс-російському
росіянину копію української книги "Рукавиця"
без зашифрованих кодів.
 286

Історія для написання

Над зоною бардачка, всередині шатла, який

доставляв їх доФранкфурта-на-Майні, стояла
книга. Це була російська казка, написана
англійською мовою. Коли Стейсі Уейд
розплющила очі, він озирнувся навколо себе,
помітив книгу, повільно схопив її, з недовірою
пройшов по її сторінках, а потім подивився на
водія, намагаючись згадати, хто вона така. Тоді
рука торкнулася його плеча. Коли вінповернувся
назад, це була його дружина Бріза, яка
розмовляла з ним. Він був вражений, побачивши
її, і коли він звернув очі навколо фургона, то
побачив свого старшого сина Омара, який
тримався за руки з молодою дівчиною, і
молодшого сина Роберта, який сидів тихо і
сумно виглядав. Бризі довелося трохи потрясти
його, щоб розбудити від стану, запитавши, що з
ним не так.
 287

Після того, як він склав себе, він, здавалося, все

ще перебував у режимі безвір'я. Він
спантеличено запитав, де вони і куди прямують.
Всі люди у фургоні, крім нього, голосно
сміялися. Тоді Бріза сказав йому, що вони
повертаються в Америку після того, як його
контракт з армією США закінчився.
 288

Стейсі знову озирнулася навколо; як тільки він

помітив дівчину Омара, він посміхнувся і
сказав: "Привіт, Злата", Дівчина озирнулася
навколо, збентежилад. "Ти говориш мені привіт,
містере Уейд?" — Її звуть Ненсі, тату, —
втрутився Омар. Стейсі, зрозумівши, що все ще
перебуває під впливом російської казки,
сказала, що йому шкода приймати Надю за
когось іншого. Коли вони прибули в аеропорт,
Стейсі запиталаводія, як ця книга опинилася
перед ним. Водій, вільно володіє англійською
мовою жінка, сказала, що книга була її, так як її
чоловік - німець російського походження, і він
любить російські казки. Вона прочитала книгу
під час перерв, розповіла Стейсі і додала, що
помітила його, слухаючи новини про
російське вторгнення в Україну. Читаючи книгу
під час тригодинної поїздки фургона з
Кайзерслаутерна до аеропорту Франкфурта, він
 289

скинув її і виглядав так, ніби мріяв про щось під

час відпочинку.

Як тільки Стейсі і його супутники оселилися

всередині літака, він сказав Брізі, яка сиділа
поруч з ним,
 290

"Я думаю написати історію, коли ми знову

влаштуємося в Америці".

"Історія, ти хочеш написати історію? Про

що?". Він відповів: «Сембах».