Professional Documents
Culture Documents
іст укр
іст укр
136
1. -Іван Михайлович Дзюба — український літературознавець,
літературний критик, громадський діяч, активний учасник руху за
незалежність України, дисидент радянських часів, академік НАН України,
другий Міністр культури України (1992—1994), керівник відділу
загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних
досліджень НАН України. Один із засновників політичної партії Народний
рух України.
-4 вересня 1965-го - 55 років тому - в київському кінотеатрі "Україна"
відбулася прем'єра славетної стрічки Сергія Параджанова "Тіні забутих
предків". Ця подія увійшла до історії також як перша в СРСР публічна
акція проти політики влади - її учасники висловили рішучу незгоду з
арештами діячів української культури.
- висновок буде таким: в той час діяли масові арешти, більшість згодом
були засуджені за "антирадянську пропаганду та агітацію".
2.Іван Дзюба доводив, що компартія ще за часів Сталіна перейшла на
позиції російського великодержавного шовінізму. Свою аргументацію
автор побудував переважно на цитатах із творів Леніна та партійних
документів 20-х років. Він вважав, що політика КПРС, зокрема щодо
України, суперечить корінним інтересам українського народу, і вбачав
вихід у поверненні до ленінських принципів національної політики. У
праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?», написаній під впливом тих
подій, Іван Дзюба з марксистських позицій проаналізував національно-
культурну політику радянської влади в Україні. Влада оголосила
«Інтернаціоналізм чи русифікацію?» антирадянським твором, а його
поширення, зберігання та читання — кримінальним злочином. Іван Дзюба
втратив роботу, його виключили зі Спілки письменників України та
переслідували КДБ. 1972 року Дзюбу ув'язнили на 18 місяців.
3. Ще в ті часи наш український народ був наповнений
патріотизмом,любов'ю до рідної держави ,і їх не зупиняв ніякий віковий
ценз ні їх майнове або політичне положення,тому ставати на захист
України було багато охочих.
ст. 137
1,2. Я погоджуюся з цією думкою, адже Василь Стус був тим, хто волів
радше вмерти, аніж зганьбити свою честь перед владою. Він прийшов у
світ у час Великого Терору, та мав велику мужність- сказати правду про
свою жахливу епоху. Стус був учасником громадських політичних
протестів, відстоював права людини, виборював право на легальні
українські видання, виступав проти арештів та радянських режимів. На
прем'єрі фільму "Тіні Забутих Предків", він, не витримавши, вигукнув-
Хто проти терору, встаньте! За цю акцію та багато інших, він багато разів
був ув'язнений, але навіть за таких обставин він не мовчав, а продовжував
писати та відстоювати свою честь. Пішов проти системи,пішов проти
влади. І так,звісно, що цей заклик був як виклик системі. Адже людина
пішла проти всього радянського. Пішла проти всіх правил, не боячись
наслідків, що могли виникнути.
ст.137(2)
ст.138
1. Попри те, що його посадили у в'язницю і маніпулювали тим, щоб він
писав листи російською,інакше їх не будуть відправляти. Але Стус
тримався і з сарказмом питав, чи можна писати російською,але з
наклепами. Напряму казав, що він пише в листах тільки правду і тільки
українською. Попри те, що був ув'язнений,Василь не втрачав український
дух.
2. Я вважаю,що таким способом начальство змушувало Стуса грати під їх
дудку,адже вони могли використати це проти нього, сказавши, що у
в'язниці він “одумався”, що живе “по правилам”.
3. Компартійно-радянська система не те, що нехтувала правами
людей,вона намагалася їх просто-напросто забрати, гарний опис
радянської влади зовсім не такий, і недарма, адже одне неправильне
висловлювання = арешт, а особливо,коли це стосується влади і підняття
українського питання. Система дала зрозуміти, що всі мають коритися
владі, попри свої невдоволення і труднощі життя, аби гарантовано
показувати “ідеальну” оболочку.
4. Дисиденти займали помітне місце у світогляді населення. Завдяки їхній
самовідданій боротьбі у громадській свідомості поступово утверджувалася
думка, що український народ є не просто придатком до «великого брата»,
що можливе створення незалежної держави. Що цей народ має право
голосу та вибору.
ст.139
Завдання 1.
Висновок: я вважаю,що це твердження є правильним. Стус дійсно добре
“зберіг” своє ім'я та гідність. Попри всі обставини,що траплялися з ним,
він чітко стояв на своїй позиції і не намагався навіть її змінювати, аби все
було за правилами системи.Його не зламали ані концтабори, ані карцери.
Український поет, який не побоявся кинути виклик компартійно-
радянському режиму СРСР. Василь Стус. Великий українець і великий
поет XX століття. Поет трагічної, але гордої долі. Його ім’я сприймаємо як
символ незнищенності людського духу, як взірець національної гідності.