Управління освіти Прилуцької міської ради Чернігівської області

Центр творчості дітей та юнацтва

Сергій Островський

Перші кроки в шашках

( Методичні поради)

1
 м. Прилуки

2012

Автор: Островський Сергій Іванович – майстер спорту з шашок,

керівник шашкового гуртка Центру творчості дітей та юнацтва
м. Прилуки Чернігівської області

Рецензенти:
1. Лісовий О. Д. – кандидат у майстри спорту з шахів і шашок, керівник
шахового гуртка Центру творчості дітей і юнацтва
2. Мельниченко Н. М. – заступник директора з навчально-методичної
роботи Центру творчості дітей і юнацтва

Методичні поради – це стислий виклад матеріалу з досвіду роботи

керівника гуртка, в якому розкриваються підходи до вивчення всіх тем
першого року навчання для дітей п’яти та шести років. У них дається
формулювання основних понять основ гри, які зрозумілі як дорослим,
так і малим. Це – шашкова нотація, вертикаль, горизонталь, діагональ.
Пошук удару і комбінації, побудова різновидів петлі – складові частини
тактичного зору, розглядаються як одне з основних завдань розвитку
логічного мислення дитини. А знання сили та слабості центральних та
бортових полів стануть основою розвитку розуміння стратегічних
задумів суперника.
Посібник пройшов апробацію на заняттях у дошкільних навчальних
закладах №№ 25, 28 м. Прилук.

Погоджено на засіданні науково-методичної ради міського методичного центру

управління освіти Прилуцької міської ради, Протокол №2 від 14.11.2012.

2
Рекомендовано до друку міським методичним центром управління освіти
Прилуцької міської ради.

Зміст
І. Шашки - народна гра 4
ІІ. Методичні поради щодо вивчення основ
шашкової гри 7
Шашкова дошка 7
Шашкова нотація 8
Вертикалі шашкової дошки 9
Горизонталі шашкової дошки 10
Діагоналі шашкової дошки 11
Шашки 14
Ходи шашки 15
Перетворення шашки 16
Бій шашки 17
Мета гри 18
Правила бою 18
Запис партій і позицій 21
Удар 22
Правила гри 24
Шашкова комбінація 26
Петля 27
Елементи трикутника Петрова 28
Трикутник Петрова 29
Сила шашки 31
Сила дамки 32
ІІІ. Планування роботи гуртка 33
ІV. Література

3
І. Шашки – народна гра

У шашки грали ще в стародавні часи. За декілька століть до нашої ери ця гра була
відома у країнах Аравійського півострова та Єгипті. З Єгипту шашки потрапили до
Греції, а звідти - в Рим. Від римлян вони поширилися у різні країни світу. На думку
дослідників, правила тодішньої гри мали багато спільного з сучасними шашками.
Шашкова гра відбувалася на 64-клітковій дошці. Шашки були двох кольорів – білі
та чорні і представляли собою начебто бій двох армій. Відступ не передбачався,
тому шашки могли ходити лише вперед. Якщо шашка проривалася у тил
суперника, то її боєздатність підвищувалася і вона ставала дамкою. Бій відбувався
у формі перескакування однієї шашки через іншу. Тобто так, як у бою переможець
переходить через переможеного, щоб далі продовжуватися битися. Крім версії
грецького та єгипетського походження, існує і третя – арійсько-норманська у
відповідно до якої шашки прийшли з півночі.
Різні народи виробили свої національні системи та правила гри. Зараз у шашки
грають на всіх континентах. В Україні шашки - одна з найбільш давніх, поширених
і улюблених ігор. Археологічні розкопки показали, що шашки на території нашої
країни були відомі ще в 4-5 століттях. Їх виточували з рога, каменю, бурштину,
робили із глини. Аналогічні види шашок були виявлені у Швеції, Норвегії, Данії та
Ісландії. Знахідки відносяться до епохи вікінгів. Можливо вони і принесли гру на
територію Київської Русі, оскільки всі знахідки шашок знайдені на шляху із
«варягів у греки» або у поселеннях при великих містах, де жили руські та наймані
дружини.
Існує ще слов`янська (скіфська) версія походження шашок, заснована на
археологічних розкопках і відкриттях, яку висунув та розвинув Євген Кадніков. Він
доводить, що шашки на територію нашої країни потрапили з півдня.
Сучасного вигляду гра набула у 10 столітті. Встановлено, що в шашки грав великій
київській князь Володимир Мономах (1053-1125).
У 1894 році київський учитель, а пізніше директор гімназії Павло Бодянський,
видатний любитель шашок, організував перший Всеросійський турнір і, почав
видавав журнал «Шашки».
Особливого розвитку шашки в Україні досягли в минулому столітті. Цьому сприяла
і «Перша книга шашкіста» (1926) талановитого київського майстра В .Лисенка.
«Шашки - 64, - вважає Володимира Квітко (газета «Ладья» №24, 18 грудня 2010
р.), - у своєму розвитку пройшли чотири етапи. Романтичний (тактичний).
Яскравими представниками цього етапу є Сергій Воронцов, Василь Медков,
Павло Святой, які часто вигравали через програш (позиційні помилки) завдяки
4
відмінному комбінаційному зору і багатій особистій фантазії. На цьому етапі
сформувалась теорія гри. Реалістичний (тільки по формі) етап характеризувався
бурхливим розвитком теорії, завдяки внеску таких шашкістів, як Борис Бліндер,
Василь Соков, Зиновій Цирік, Дмитро Шебедєв, Марат Коган, Ісер Куперман, Ігор
Тимковський, Веніаміан Городецький. Аналіз деяких варіантів носив форму
домашньої заготовки. Конкретно-практичний етап був характерним тим, що
позиції були проаналізовані від початку партії до закінчення. Гра вивчалася з
ювелірною точністю. Найбільш яскраві представники: Віктор Літвінович,
Олександр Косенко, Віктор Барабашов, Аркадій Плакхін, Маркіел Фазилов,
Володимир Вігман. Єдиним недоліком гри була віра в абсолютність розрахунку. Як
довела практика такі аналізи мають похибки чи рівнозначні варіанти.
Комп`ютерний етап – співробітництво людини та «розумної» машини.
Відмінністю цього етапу від інших є те, що урізноманітнилась кількість
продовжень, покращилася якість гри, панівним став стратегічний підхід до оцінки
ігрової ситуації. З`явилася безмежна віра у силу комп’ютера. Але машина
неспроможна перебрати всі можливі варіанти, так як їх кількість не піддається
обрахунку. Тому шашкові програми відсіюють частину позицій чи зменшують
глибину розрахунку. У позиції, де є значний вибір варіантів, комп’ютер вибирає
той, де є тактичний удар у найближчі 5-6 ходів. Але це не завжди найсильніший
хід. І тут необхідне втручання людини, щоб спрямувати машину на розрахунок тих
варіантів, які на думку людини є кращими. Як показує практика, це
співробітництво приносить позитивний результат. Робота з комп’ютером забирає
багато часу, який можуть скоротити досвід, знання та фантазія людини. Щоб
порівняти можливості людини і комп’ютера, були проведені матчі між ними. І
все-таки, людина виявилася поки що сильнішою. Стратегічне мислення ще не
доступне машині. Комп`ютер та людина зробили великий крок у розвитку партії
до того моменту, коли стала прораховуватися позиція, до програшної ситуації,
чого раніше зробити було практично неможливо. Хоча цілком зрозуміло, що
шашки – гра стратегічно складна, і непередбачувана. Буває, що випадково
знайдений хід змінює оцінку всього дебютного варіанту. Це і є моментом істини у
шашках».
Традиційно шашковими центрами країни були міста Київ, Харків, Одеса, до яких в
останні десятиліття додалися Дніпропетровськ, Запоріжжя, Сімферополь. У цих
містах виросли відомі майстри шашок, які успішно грають на чемпіонатах світу з
класичних і сучасних шашок-64, бразильських і міжнародних шашок, як за
шашковою дошкою, так і по переписці. Так, першим чемпіоном світу з класичних
шашок-64 з листування став Олександр Пустовіт з Вінниці.
Гра витримала випробування тисячоліттями. Шашки давно служать людям не
тільки для розваг, але й для розвитку розумових здібностей. Ця гра на перший
погляд здається простою і легкою. Проте ігрова практика свідчить, що кожний хід
містить у собі багато таємничого й незвіданого. Шашки вимагають від гравця
вміння мислити, винахідливості та кмітливості, сприяють розвитку пам`яті та
уваги. Гравець повинен постійно розраховувати виникаючі варіанти, намічати
5
план гри і намагатися здійснити його, вміти передбачати та протистояти планам
суперника. Шашкісти-початківці думають, що, вивчивши певні варіанти з
посібників напам`ять можливо легко вигравати у своїх суперників, і тому не
вчаться самостійно милити (рахувати варіанти) та вникати у суть позиції. «Вони
вважають, що в шашках все досліджено. Тоді думка перестає працювати, і з часом
все звичне приймається за істину. Такий підхід згубний для шашкіста», - пише у
«Книзі про шашки» гросмейстер Веніамін Городецький.
Шашкова творчість включає у себе елементи науки. У ній застосовуються наукові
методи дослідження. «Перш за все - аналіз, який пронизує всю гру… Без
кропіткого глибокого аналізу неможливо серйозно говорити про творчість. Проте
зробити вичерпний аналіз дуже важко і не завжди це зробити можливо. Нерідко
виникають такі позиції, які взагалі погано піддаються аналізу. Тут приходить на
допомогу оцінка позиції. Навчитися правильно оцінювати позицію нелегко.
Цьому допомагає і велика практика, і знання, і інтуїція», - вказує Веніамін
Городецький.
Важкість розуміння суті гри полягає в тому, що шашки мають єдине по своїй
специфіці поєднання елементів гри, мистецтва, наукового пізнання. Кожний із цих
елементів різнорідний і вимагає власного аналітичного підходу, а значить – і
педагогічного спостереження та дослідження. Предметний та об’єктивний аналіз
та синтез об’єкту пізнання – все це збагачує особистість вихованця, його розум та
сприяє формуванню навичок розумової діяльності. Шашки безжальні до помилок
людини. Проте ці помилки не є фатальними. Виконуючи тренувальні вправи
можна поступово позбутися грубих помилок і підвищити свій рівень гри. Для
розсіяної та неуважної дитини шашки – дорогоцінна знахідка, адже вони
спонукають до довгої та неослабної концентрації уваги. На підставі
довгострокових спостережень можна сміливо стверджувати, що численні випадки
різкого зменшення розсіяності у дітей співпадають з початком серйозного
захоплення шашками і без, сумніву, є наслідком унікального впливу цієї гри на
їхню психіку. Найбільш важливим для вихованців у шашках є такі властивості, як
сприйняття, запам’ятовування, мислення, а також вміння творчо переробити
вивчений матеріал та правильно застосувати його в практичній грі. Увага шашкіста
особливо перевіряється у тісному зв’язку з мисленням і тому можна з повним
правом говорити про переважно інтелектуальний характер мислення шашкіста,
яке в практичній грі носить яскраво виражений мимовільний характер. Проте
підготовка до змагань і відтворення зіграних партій потребують довготривалої
пам`яті, яка розвивається протягом багатьох років і успішно використовується у
подальшій діяльності.
«Після занять шашками у дітей підвищується інтерес до навчання, покращуються
здібності до логічних операцій, що створює необхідні умови розвитку інтелекту.
Гра в шашки – одна з форм розвитку математичних здібностей учнів», - стверджує
вчитель початкових класів однієї з російських шкіл Варвара Сивцева (Інтернет).
У шашки навчитися грати нескладно, але навчитися грати майстерно – це досить
непросте завдання. Головним завданням керівника гуртка є навчити вихованців
6
мислити самостійно та робити правильні висновки в швидкоплинних ситуаціях. На
жаль, майже не існує книг, розрахованих на дітей дошкільного та молодшого
шкільного віку, які тільки починають свій шлях в опануванні азів гри. А ті, що
вийшли у попередні роки, мало відповідають таким вимогам, як послідовність,
логічність, доступність, відповідність віковим особливостям названої категорії
вихованців. Адже в цих посібниках поруч з початковими відомостями про гру
наводяться досить складні для розуміння приклади з творчості майстрів і
гросмейстерів. Майже всі шашкові посібники розраховані на дітей старшого та
середнього шкільного віку. Відсутня література з методики викладання шашок,
видана в Україні.
Тому керівнику гуртка з великої кількості матеріалу, що друкується у різних
виданнях, з Інтернету потрібно відібрати той матеріал, який найбільш відповідає
віковим особливостям вихованців, адаптувати його до рівня можливостей
гуртківців й подати на заняттях. Кожен керівник шашкового гуртка шукає свій шлях
у викладанні матеріалу початківцям.

ІІ. Методичні поради щодо вивчення основ шашкової гри

Шашкова дошка

Шашкова гра відбувається на шашковій дошці. Шашкова дошка – це основне

поняття першої теми для шашкістів-початківців. На початку заняття перед кожним
вихованцем кладемо по одній шашковій дошці у розгорнутому вигляді (бажано
підбирати однакові шашкові дошки, щоб не відволікалася увагу вихованців), а на
видному для всіх гуртківців місці ставимо демонстраційну дошку. Для того, щоб
сформувати поняття шашкової дошки, на початку заняття звертаємося до
вихованців із запитанням: «Що представляє собою шашкова дошка?» У
відповідях діти перш за все звертають увагу на матеріал з якого зроблена дошка.
Вони досить часто говорять про те, що демонстраційна шашкова дошка
складається із металу та дерева, або з картону. Тому спочатку необхідно показати
квадратики, щоб отримати правильну відповідь на
поставлене питання. Після опитування
узагальнюємо відповіді дітей та розповідаємо про
шашкову дошку.
Шашкова дошка – це квадрат, на якому
зображені клітинки, які називаються полями.
Кожна сторона дошки складається з восьми полів.
На шашковій дошці поля бувають, звичайно, двох
кольорів. Світліші поля називаються білими, а
темніші вважаються чорними полями. Звертаємо
увагу на те, що поля чергуються одне за одним.
Показуємо білі поля і просимо вихованців знайти їх на своїх дошках. Це допомагає
зрозуміти, що таких полів на шашковій дошці досить багато. Потім розповідаємо
7
 про чорні поля. Дошку розташовуємо між партнерами так, щоб у лівому від гравця
куті знаходилося чорне поле.
Підкреслюємо, що випускається значна кількість різнокольорових шашкових
дошок, проте у кожній дошці світліші поля завжди вважаються білими полями, а
темніші – чорними.
Після проведення опитування робимо висновок про те, що шашкова дошка – це
квадрат, на якому розташовані білі та чорні поля. Гра в шашки відбувається тільки
на чорних полях. Тому шашкову гру називають грою на чорних полях. На білих
полях не грають. Поля на шашковій дошці є світлішими та темнішими для того,
щоб можна було відрізнити одні поля від інших. Зображення шашкової дошки у
друкованих виданнях або у зошитах називаються діаграмою. Діаграму легко
намалювати у зошиті в клітинку, якщо розкреслити квадрат розміром вісім на
вісім клітинок, і заштрихувати чорні поля. Шашки та дамки зображаємо колами,
де чорні шашки зафарбовані, білі ж – ні. При поясненні матеріалу про шашкову
дошку школярам середнього та старшого шкільного віку додатково повідомляємо,
що шашкова дошка – це квадрат, який складається з 64 клітинок. З них 32
клітинки – це білі поля, а інші 32 клітинки – це чорні поля.
Закріплення матеріалу.

1. Що представляє собою шашкова дошка?

2. Із чого складається шашкова дошка?
3. Які поля шашкової дошки вважаємо білими полями?
4. Які поля шашкової дошки вважаємо чорними полями?
5. Покажіть на шашковій дошці білі поля .
6. Покажіть на шашковій дошці чорні поля .
7. На яких полях шашкової дошки відбувається гра?
8. Чи грають у шашки на білих полях?

Шашкова нотація

8 Система умовних позначень полів шашкової

дошки називається нотацією. Знання нотації
7 необхідне для того, щоб навчитися записувати
6 партії, які після того, як зіграна партія,
аналізують, тобто виявляють помилки у грі.
5 Для того, щоб записати партію, необхідно
4 знати назву кожного поля шашкової дошки.
Поля шашкової дошки позначаються як
3 буквами, так і цифрами.
2 Перед початком занять з дітьми молодшого
шкільного віку та дошкільнятами необхідно
1 перевірити знання ними цифр. Як правило,
a b c d e f g h 8
більшість дошкільнят знають цифри від 1 до 5, а потім починають збиватися. Щоб
гуртківці вивчили назву полів, спочатку повторюємо цифри від 1 до 8. Крім цифр,
при позначенні полів використовуємо букви з латинського алфавіту від a до h (a,
b, c, d, e, f, g ,h чи українською мовою – а, бе, це, де, є, еф, же, аш). Більшість
гуртківців знають ще недостатньо літер з українського алфавіту. Це дає можливість
подати даний матеріал, як новий. Проте, частина дітей вже знає букви
українського алфавіту, що частково утруднює оволодіння шашковою нотацією на
початку вивчення назви полів. Вихованцям, які вже вміють писати, пропонуємо
завести два зошити: один для запису нового матеріалу на заняттях, другий для
записування зіграних партії. На занятті назву полів записуємо у зошиті. Це
допомагає краще засвоїти вивчений матеріал. Для більш швидкого оволодіння
шашковою нотацією практикуємо гру «морський бій», у якій для позначення полів
використовуємо шашкову нотацію. Назва полів визначається комбінацією букв і
цифр, які виникають на перетині ліній шашкової дошки.
Закріплення вивченого матеріалу.
1. Які за кольорами є поля шашкової дошки?
2. Чим відрізняються білі поля від чорних?
3. Що називається шашковою нотацією?
4. Букви якого алфавіту використані у шашковій нотації?
5. Які цифри використовуються у назві полів шашкової нотації?
6. Як позначаються поля шашкової дошки?
Знання нотації необхідні для вивчення ліній шашкової дошки. До них належать
вертикалі, горизонталі та діагоналі.

Вертикалі шашкової дошки

Лінії, які йдуть знизу вгору називаються

вертикалями. Кожна вертикаль складається
з восьми полів. Перша вертикаль
називається вертикаль а. На вертикалі а
знаходяться поля а1, а2, а3, а4, а5, а6, а7, а8.
Пропонуємо кожному гуртківцю показати
поля вертикалі шашкової дошки на дошці,
яка знаходиться перед ним. Звертаємо увагу
вихованців, що поля а1, а3, а5, а7 є чорними
полями, а поля а2, а4, а6, а8 – це білі поля.
Потім викликаємо кожного гуртківця до
демонстраційної дошки, щоб
пересвідчитися, що вони вже зрозуміли новий матеріал. Після того, як вихованці
вивчили вертикаль а, переходимо до вивчення наступної вертикалі – вертикалі b.
Розповідаємо, що на вертикалі b знаходяться поля b1, b2, b3, b4, b5, b6, b7, b8.
Поля b1 ,b3, b5, b7 – білі, а поля b2, b4, b6, b8 – це чорні. На вертикалі c є поля
9
c1, c2, c3, c4, c5, c6, c7, c8. З них поля c1 ,c3, c5, c7 – це чорні , а поля c2, c4, c6, c8 –
це білі. На вертикалі d розташовані поля d1 , d2, d3, d4, d5, d6, d7, d8. Поля d1, d3,
d5, d7 – білі, а поля d2, d4, d6, d8 – це чорні. На вертикалі e знаходяться поля e1,
e2, e3, e4, e5, e6, e7, e8. З них поля e1, e3, e5, e7 – це чорні, а поля e2, e4, e6, e8 –
білі. На вертикалі f розташовуються поля f1, f2, f3, f4, f5, f6, f7, f8. Поля f1, f3, f5,
f7 – білі, а поля f2, f4, f6, f8 – це чорні. На вертикалі q знаходяться поля g1, g2, g3,
g4, g5, g6, g7, g8. З них поля g1, g3, g5, g7 – це чорні, а поля - g2, g4, g6, g8 – це білі.
На вертикалі h знаходяться поля h1, h2, h3, h4, h5, h6, h7, h8. Поля h1, h3, h5, h7 –
це білі, а поля - h2, h4, h6, h8 – це чорні. При вивченні кожної вертикалі малюємо
діаграму, куди заносимо вивчені поля. Поля кожної вертикалі повторюємо на
наступних заняттях, щоб усі гуртківці засвоїли назви полів. Без знань полів
неможливо навчитися записувати партії, а значить, у подальшому підвищувати
рівень гри шашкіста-початківця.
При закріпленні матеріалу повторюємо назви полів кожної вертикалі, а вже потім
назву білих і чорних полів. Якщо вихованці вже засвоїли назву всіх полів шашкової
дошки, то перевіряємо знання полів усіх вертикалей. Наприклад, пропонуємо
показати поля a1, a7, a5, g1, g5, g7, f1, f7, f8 та інші.
Закріплення матеріалу.

1. Що називається вертикаллю шашкової дошки?

2. Як позначаються поля шашкової дошки?
3. Як називаються поля вертикалі a, b, c , d, e, f, g, h?
4. На яких полях відбувається гра в шашках?
5. Де знаходяться чорні поля вертикалей a, в, c, d, e, f, g, h?
6. Де знаходяться білі поля вертикалей a, b, c, d, e, f, g, h?
7. Скільки полів входять у вертикаль?
8. Скільки чорних полів входять у вертикаль?
9. Скільки білих полів входять у вертикаль?

Горизонталі шашкової дошки

Горизонталі – це лінії, які йдуть зліва
направо на шашковій дошці. Горизонталі
позначаються цифрами від 1 до 8. До кожної
горизонталі входять по вісім полів. Так, до
першої горизонталі належать поля a1, b1, c1,
d1, e1, f1, g1, h1. З них поля a1, c1, e1, g1 – це
чорні , а поля b1, d1, f1, h1 – білі. На другій
горизонталі знаходяться поля a2, b2, c2, d2,
e2, f2, g2, h2. Поля a2, c2, e2, g2 – білі , а поля
b2, d2, f2, h2 – чорні. На третій горизонталі
10
розташовані поля a3, b3, c3, d3, e3, f3, g3, h3. З них поля a3, c3, e3, g3 – чорні, а
поля b3, d3, f3, h3 – білі . У четверту горизонталь входять поля a4, b4, c4, d4, e4,
f4, g4, h4. З них поля a4, c4, e4, g4 – чорні, а поля b4, d4, f4, h4 – це білі. П`ята
горизонталь складається з полів a5, b5, c5, d5, e5, f5, g5, h5. З них поля a5, c5, e5,
g5 – чорні, а поля b5, d5, f5, h5 – білі. У шостій горизонталі є поля a6, b6, c6, d6 ,
e6, f6, g6, h6. З них поля a6, c6, e6, g6 – білі, а поля b6, d6, f6, h6 – чорні. Сьома
горизонталь включає в себе поля a7, b7, c7, d7, e7, f7, g7, h7. Поля a7, c7, e7, g7 –
чорні, b7, d7, f7, h7 – білі . На останній, восьмій горизонталі розташовані поля a8,
b8, c8, d8, e8, f8, q8, h8. З них поля a8, c8, e8, g8 – білі, а поля b8, d8, f8, h8 -
чорні .

Закріплення матеріалу.

1. Що називається горизонталлю шашкової дошки?

2. Які горизонталі є на шашковій дошці?
3. Як називаються білі поля 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 горизонталей?
4. Як називаються білі поля 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 горизонталей?
5. Скільки всього полів у кожній горизонталі?
6. Скільки з них білих полів?
7. Скільки у горизонталі чорних полів?

Діагоналі шашкової дошки

Лінії, що йдуть навкоси на шашковій дошці

та ділять її на дві частини називаються
діагоналями. Таких діагоналей чотири:
велика дорога, двійник, трійник, косяк.
Діагоналі, що доходять одним кінцем у
нижній край (борт) дошки, вважаються
нижніми діагоналями, а ті, що доходять до
верхнього краю дошки – верхніми
діагоналями. Всі діагоналі складаються тільки
з чорних полів. Велика дорога – це найбільша
діагональ. Вона складається з восьми полів
a1, b2, c3, d4, e5, f6, g7, h8, що проходять через всю дошку зліва направо. Ми
бачимо, що вона починається з поля a1, а закінчується полем h8. Наступна
діагональ носить назву двійник. Таку назву вона отримала тому, що дві лінії -
близнюки йдуть поруч. Діагональ g1-a7 називається нижнім двійником, а
діагональ h2-b8, відповідно, верхнім двійником. Кожна лінія складається із семи
11
полів. До нижнього двійника входять поля g1, f2, e3, d4, c5, b6, a7, а до верхнього
двійника належать поля h2, g3, f4, e5, d6, c7, b8. Трійник свою назву отримав від
полів a3, b2, c1 та полів f8, g7, h6, що відповідно утворюють нижній та верхній
трійничок. Шість чорних полів - c1, d2, e3, f4, g5, h6, утворюють нижній трійник, а
наступних шість чорних полів - a3, b4, c5, d6, e7, f8, входять до верхнього трійника.
Остання діагональ носить назву косяк або четверик. Чотири чорні поля a5, b6, c7,
d8 складають верхній косячок, а чорні поля e1, f2, g3, h4 утворюють нижній
косячок. П`ять полів - e1, d2, c3, b4, a5 входять до нижнього косяка, а інших п’ять -
h4, g5, f6, e7, d8 - створюють верхній косяк.

Закріплення матеріалу.

1. Що називається діагоналлю шашкової дошки?

2. Яка найбільша діагональ на шашковій дошці?
3. Які поля входять у велику дорогу?
4. Яка кількість полів входить у велику дорогу?
5. Які білі поля є на великій дорозі?
6. Які чорні поля є на великій дорозі?
7. Де знаходиться верхній двійник?
8. Де знаходиться нижній двійник?
9. Які поля входять у верхній двійник?
10. Які поля входять у нижній двійник»?
11. Що називається трійником?
12. Які поля входять у верхній трійничок?
13. Які поля входять у нижній трійничок?
14. Які поля входять у нижній трійник ?
15. Які паля входять у верхній трійник?
16. Які поля входять у верхній косячок?
17. Які поля входять у нижній косячок?
18. Які поля входять у верхній косяк ?
19. Які поля входять у нижній косяк?
20. Звідки походить назва двійник?
21 .Чому діагональ називається косяк?
22. Які поля входять у верхній двійник?
23. Які поля входять у нижній двійник?
24. Які поля входять у верхній косяк?
25. Які поля входять у нижній косяк?
26. Назвіть білі поля верхнього двійника .
27. Назвіть чорні поля верхнього двійника.
28. Назвіть білі поля нижнього двійника.
29. Назвіть чорні поля верхнього двійника.
30. Назвіть білі поля верхнього двійника.

12
 31. Назвіть білі поля нижнього косяка.
32. Назвіть чорні поля нижнього косяка.
33. Назвіть білі поля верхнього косяка.
34. Назвіть чорні поля верхнього косяка.
35. Назвіть чорні поля нижнього косяка.
36. Назвіть білі поля верхнього косяка.
37. Які діагоналі є на шашковій дошці?
38. Покажіть усі діагоналі шашкової дошки.
39. З скількох полів складається верхній двійник?
40. З скількох полів складається нижній двійник?
41. Чи однакова кількість полів входить у верхній та нижній двійники?
42. З скількох полів складається верхній косячок?
43. З скількох полів складається нижній косячок?
44. Чи однакова кількість полів входить у верхній та нижній косячки?
45. Скільки полів входить у верхній косяк?
46. Скільки полів входить у нижній косяк?
47. Чи однакова кількість полів входить у верхній та нижній косяки?
48. Скільки білих та чорних полів входить у верхній та нижній двійники?
49. Скільки білих та чорних полів входить у верхній та нижній косячки?
50. Скільки білих та чорних полів входить у нижній та верхній косяки?
Якщо вивчення вертикалей шашкової дошки не викликає особливих труднощів у
гуртківців, то засвоєння матеріалу про горизонталі та діагоналі від дітей
молодшого шкільного віку і дошкільнят вимагає докладання певних зусиль . Це
пов’язано з тим, що поля вертикалей діти вивчають за інерцією, тоді як поля
кожної горизонталі потрібно називати осмислено окремо. При повторенні полів
на кожному наступному занятті вихованцям поступово вдається засвоїти поля
шашкової дошки, що пов’язано з особливостями розвитку дітей молодшого
шкільного віку та дошкільнят, з якими необхідно постійно повторювати вивчений
матеріал, зокрема і назву полів. Але якщо дошкільнята і діти молодшого
шкільного віку швидше, ніж старші, вивчають матеріал, то вони й швидше його
забувають. На цю особливість дитячої пам`яті психологи радять звертати при
роботі з такою категорією дітей. Тому на вивчення кожної вертикалі, горизонталі
та діагоналі варто виділити по одному заняттю. Опанування цих тем слід
розділити у часі. Якщо розповідати про вертикалі краще на початку навчального
року, то ознайомлення з горизонталями та діагоналями шашкової дошки бажано
відкласти на середину навчального року. Для вихованців старшого та середнього
шкільного віку виділяється меньше занять, адже вони засвоюють шашкову
нотацію швидше. Подальше записування окремих положень і партій допоможе їм
швидше вивчити назви полів.
Певні труднощі виникають у вихованців із записуванням партій і окремих позицій,
адже дошкільнята ще не вміють писати, а молодші школярі пишуть досить
повільно. Тому записування партій можна відкласти на більш пізніші заняття.
Якщо хтось із школярів вже вивчає іноземні мову у молодших класах і бажає вести
13
записи в зошиті, то в цьому випадку необхідно стимулювати намагання опанувати
техніку записування полів. Записи необхідно вести у простих зошитах, що дає
можливість вчасно виправляти помічені помилки і таким чином корегувати
вивчення матеріалу та вчасно перевіряти якість його засвоєння, не витрачаючи
додаткового часу на заняттях. Для запису краще використати чорнила двох
кольорів, наприклад, синього та червоного, що зробить записи більш яскравими
для запам’ятовування і допоможе швидше розібратися у вивченому матеріалі.
Після оволодіння вмінням записувати поля виникає необхідність запису більшої
кількості інформації, тому стає доцільним використання загальних зошитів, що
дасть можливість не шукати додаткових джерел інформації – Інтернету,
навчальних посібників, періодики (газет, журналів).
Для зображення діаграм кожному вихованцю необхідно мати лінійку, олівець,
гумку. З їх допомогою у зошитах у клітинку малюємо діаграму, потім кожне поле
діаграми позначаємо відповідними буквами шашкової нотації, що прискорить
процес оволодіння нотацією і засвоєнню назв ліній шашкової дошки.
Отже, буквою «а» позначається крайня ліва вертикаль зі сторони граючого білими
чи права вертикаль зі сторони граючого чорними. Першою горизонталлю
вважається горизонталь найближча до граючого білими. Кожне поле дошки
позначається в залежності від того, на якій вертикалі чи на якій горизонталі воно
знаходиться. Очевидно, що кожне поле позначається комбінацією букви та
цифри, що вказує на вертикальний та горизонтальний ряди, на перетині яких
розміщене поле. Використання нотації дає можливість записувати як цілі партії,
так і окремі позиції.

Шашки

Партнерам перед початком гри дається по 12 шашок (плоских, круглої форми),

одному – білих шашок, іншому – чорних. Шашки розставляються на чорних полях
трьох горизонталей. Так, на першій горизонталі 4 білі шашки ставимо на полях a1,
c1, e1, g1. Пропонуємо учням: «Давайте порахуємо, скільки ж білих шашок
поставимо на другій горизонталі?» Теж 4 білі шашки, які розташовуються на полях
b2, d2, f2, h2. А скільки білих шашок повинно бути
на третій горизонталі? Також 4 білі шашки, їх
кладемо на поля a3, c3, e3, g3. Кожний
вихованець ставить шашки на шашкову дошку
самостійно, але під контролем керівника гуртка.
Якщо хтось з вихованців неправильно розташовує
шашки, то керівник гуртка виправляє його
помилку.
Спочатку всі ставлять на дошку одну шашку, а
потім другу, третю… Після завершення
розташування білих шашок рахуємо скільки всього
білих шашок покладено на шашкову дошку. 4 та 5 горизонталь залишаємо
14
вільними від шашок. Запитуємо у вихованців: «Чому?» І відповідаємо: «Тому що,
на полях четвертої та п’ятої горизонталей на початку партії починається гра».
Потім ставимо чорні шашки. На шосту горизонталь кладемо 4 чорні шашки на
поля b6, d6, f6, h6, на сьомій горизонталі розташовуємо 4 чорні шашки на поля a7,
c7, e7, g7. На останню, восьму, горизонталь ставимо також 4 шашки на поля b8,
d8, f8, h8. Рахуємо, скільки всього чорних шашок знаходиться на шашковій дошці.
Звертаємо увагу гуртківців, що на шашковій дошці знаходиться однакова кількість
білих і чорних шашок, що створює рівні умови гри на початку партії для партнерів.
Закріплення матеріалу.
1. Скільки шашок знаходиться на шашковій дошці перед початком партії?
2. Які шашки ставимо на перші три горизонталі?
3. Скільки шашок розставляється на 1, 2, 3 горизонталі?
4. Чому не ставимо шашки на четверту та п’яту горизонталі перед початком
партії?
5. Скільки шашок кладемо на 6, 7, 8 горизонталі?
6. Які шашки ставляться на 6, 7, 8 горизонталі?
7. Чи однакову кількість чорних та білих шашок на початку партії знаходяться
на шашковій дошці?
8. Скільки білих шашок ставимо на дошку перед початком партії?
9. Скільки чорних шашок бере участь у грі?
10. Які бувають шашки за формою?

Ходи шашки

Шашки діляться на прості та дамки, проте на

початку гри всі шашки на шашковій дошці прості.
Ходом у шашках вважається рух шашки з одного
поля на інше. Не зайвим буде нагадати
вихованцям, що гра в шашках відбувається тільки
на чорних полях. Проста шашка ходить тільки
вперед на сусіднє вільне поле по діагоналі. Щоб
спростити поняття ходу для дітей дошкільнят і дітей
молодшого шкільного віку ми говоримо, що шашка
ходить навкоси, на сусіднє вільне поле і тільки
вперед. Лише після того, коли вихованці вивчать горизонталі шашкової дошки,
даємо повне визначення ходу шашки. Існує два види ходів: тихий хід, ударний
хід (бій). Тепер робимо простою шашкою хід, який носить назву тихого ходу. Для
цього поставимо шашку, наприклад, на поле a3. Шашка, яка знаходиться на цьому
полі може зробити лише один хід на поле b4. А чи може шашка a3 піти на поле
15
b2? Напевно, ні. Чому? Тому що шашка назад не ходить. Вона може ходити тільки
вперед. Тихий хід або хід білі шашки роблять по відношенню до дошки вгору, а
чорні шашки йдуть їм назустріч. Показуємо, як ходять шашки з полів a5, a7, якщо
на цих полях знаходиться біла шашка. А тепер продемонструємо, як ходить чорна
шашка з поля a3. Нагадаємо, що вона йде по відношенню до дошки вниз.
Покажіть, як ходить чорна шашка з поля a5, a7. Розглянемо інший приклад. Нехай
біла шашка розташовується на полі c5. Скільки ж можливих ходів має така шашка?
Тільки два. Так вона має можливість піти або на поле b6, або на інше поле d6.
Одночасно шашка не може піти на два поля. Необхідно вибрати з двох полів
тільки одне і зробити хід або на поле b6, або на поле d6. Поставимо шашку на
поле a3. Пропонуємо дітям: «Тепер давайте порахуємо, за скільки ходів шашка a3
зможе потрапити на поле b4?» Очевидно, що за один хід. А шашка, яка
знаходиться на полі b4 може потрапити на поле b6 за два ходи. Спочатку вона
потрапить на поле c5, а потім уже на поле b6. Запитуємо: «За скільки ходів шашка
з поля b4 потрапить на поле d6?» За 2 хода.

Закріплення матеріалу.

1. Що називається ходом?
2. Як ходить шашка?
3. Чи може шашка ходити назад?
4. Скільки можливих ходів має біла шашка a1?
5. Скільки можливих ходів має чорна шашка b6?
6. За скільки ходів біла шашка a2 потрапить на поле b2?

Перетворення шашки

Якщо в процесі гри шашка досягає одного із полів останньої восьмої горизонталі,
то вона перетворюється в дамку. Це перетворення відбувається у два етапи.
Спочатку ми знімаємо білу шашку з сьомої
горизонталі, а потім ставимо білу дамку на восьму
горизонталь. Так, наприклад, якщо біла шашка
знаходиться на полі a7, то на полі b8 наступним
ходом вона перетворюється в дамку.
Таким чином, якщо біла шашка досягла полів a7,
c7, e7, g7, то на полях b8, d8, f8, h8 вона стає
дамкою. Тому поля b8, d8, f8, h8 називаються
дамковими полями для білих шашок. Аналогічно
перетворюються чорні шашки. Знімаємо чорну
шашку, яка досягла другої горизонталі з поля та

16
ставимо дамку на поле першої горизонталі. Для чорних шашок, які досягли другої
горизонталі і знаходяться на полях b2, d2, f2, h2, дамковими полями будуть поля
a1, c1, e1, g1. У білих і чорних шашок є по чотири дамкові поля. Після
перетворення шашки у дамку вона отримує нові права. На дошці може бути по
декілька дамок. Кожна шашка може перетворитися у дамку. Тому, якщо на
початку партії у нас є по 12 шашок, то може бути і по 12 дамок. Але в такій
кількості дамок необхідності немає, так як для перемоги достатньо мати лише
одну дамку.
Закріплення матеріалу.

1. Як відбувається перетворення шашки в дамку?

2. На яких полях білі шашки перетворюються у дамку?
3. Як називаються ці поля?
4. Скільки дамкових полів є на восьмій горизонталі?
5. На яких полях чорні шашки перетворюються у дамки?
6. Скільки дамкових полів знаходиться на першій горизонталі?
7. Як називаються ці поля?
8. Чи кожна шашка може перетворитися в дамку?

Бій шашкою

Шашка може не тільки ходити, але й бити. Такий хід називається ударним ходом
або боєм. Якщо біла шашка та чорна шашка опиняться на сусідніх полях, то в
цьому випадку гравець, який здійснює свій хід, повинен побити шашку і зняти
побиту шашку з дошки. При цьому його проста шашка перескакує через просту
шашку партнера на вільне за нею поле. Проста
може бити не тільки вперед, але й назад (на
відміну від ходу без бою – тихого ходу). Поставимо
білу шашку на поле a3, а чорну шашку на b4. Біла
шашка при своєму ході повинна побити чорну
шашку b4, перескочивши через шашку b4 на поле
c5 – a3:c5.
А тепер формулюємо правило бою: «Шашка б`є
навкоси, перескакуючи через шашку суперника, як
уперед, так і назад» Що ж необхідно зробити,
якщо побито шашку суперника? Побиту шашку
партнера необхідно зняти з поля, тобто з дошки. За один раз шашка повинна
побити (зняти з дошки) стільки шашок суперника, скільки їх знаходиться на її
шляху (якщо наявні умови вказані).
Бій в один прийом однієї або декількох шашок суперника вважається за один хід.
При можливості бою за двома чи більше напрямками вибір, незалежно від
кількості чи якості збитих шашок (дамки, прості), надається гравцю, який здійснює
ударний хід.
17
При бої декількох шашок суперника знімати їх з дошки треба тільки після
закінчення ходу.
Під час бою одним ходом не можна більше одного разу перескакувати шашкою,
яка б`є через одну й ту саму шашку суперника.
Якщо під час гри є можливість або ходити або бити, то необхідно побити. Адже
існує правило: «У шашках бій обов’язковий».
Розглянемо ще один приклад. Поставимо білу шашку на поле d4(1), а чорні шашки
на поля c5 і e3(2). Біла шашка на полі d4 при своєму ході повинна побити або
шашку c5, або шашку e3. Побиті шашки знімаємо з дошки і вони вже до кінця
партії участі в грі не беруть.
Закріплення матеріалу.

1. Як б`є шашка?
2. Що потрібно зробити з шашкою, яку побили?
3. Чи бере участь побита шашка у подальшій грі?
4. Чи є різниця між тихим ходом простої шашки та ударним ходом?
5. У чому вона полягає?

Мета гри

Гра в шашки ведеться двома партнерами. Партнером (суперником, стороною)

може бути як одна людина, так і колектив з декількох осіб. У останньому випадку
партія називається консультативною.
Для кожної сторони кінцевою метою у партії є перемога. Проте під час
тренувальних партій з вихованцями слід мати на увазі те, що вихованці
(дошкільники та молодшого шкільного віку) сприймають поразку досить нервово.
Їх гра ще не досконала. Тому під час гри необхідно виправляти грубі помилки,
доводячи партію до нічиєї або припиняти гру ще до повного розгрому партнера.
Це допоможе зберегти у дітей цікавість до народної гри та попередить випадки
психічного розладу після невдалого закінчення партії.
Постійно необхідно говорити вихованцям, що поразка є наслідком помилки, яка
була допущена у процесі гри. Подальший аналіз партії та наполегливість у
оволодінні основами шашкової гри допоможе юним шашкістам підвищити якість
гри та позбавитись від прикрих помилок. Крім того, слід пояснити дітям, що без
помилок гри не буває - тоді б взагалі не було переможців. Помиляються не тільки
початківці, але навіть чемпіони світу, проте їхні помилки є наслідком
перенапруження, втоми та інших психологічних факторів, що мимовільно
впливають на якість гри.

Правила бою

Дамка на відміну від простої шашки має велику свободу руху: вона ходить на
будь-яке вільне поле по діагоналі, як уперед, так і назад. Дамка (як і проста) може
18
ставати тільки на вільні поля, тобто на поля, не зайняті іншими шашками. Через
свої шашки дамка перескакувати не може. Наприклад, розглянемо позицію: білі –
дамки a1(1), проста e5(1). Дамка a1 має на вибір наступні ходи: a1-b2, a1-c3, a1-
d4. Перескочить шашку e5 вона не може. Дамка при своєму ході повинна побити
шашку суперника. Вона може бити як вперед , так і назад, незалежно від кількості
вільних полів до неї, якщо тільки ця шашка
знаходиться на одній діагоналі з дамкою і якщо є
вільне поле за цією шашкою.
Якщо за шашкою знаходиться декілька вільних
полів, то дамка здійснивши бій шашки суперника,
може зупинитися на будь-якому із вільних полів.
Якщо ж при бої на будь-якій діагоналі, що
пересікаються знаходяться шашки суперника, за
якими є вільні поля, то дамка змушена
продовжувати бій цих шашок, скільки б їх не
знаходилися на її шляху.
Так, наприклад, у позиції: білі – дамка е1 (1 ), чорні
- прості d2, c5, f4(3) дамка повинна побити три шашки суперника боєм e1:b4:d6:g3.
Вона також може завершити бій і на полі h2. Нагадуємо, що правила гри говорять:
за один хід необхідно побити стільки шашок суперника, скільки їх знаходиться на
шляху шашки, що б`є. Розглянемо іншу позицію: білі - прості e1, f2(2), чорні -
прості b4, b6, d6, f4(4). Здавалося, чотири чорні шашки ніяк не можуть програти
білим – у яких усього дві. Проте за кожною із чорних шашок є вільне поле, і це дає
можливість білим зняти з дошки всі шашки суперника: 1.f2-e3 f4:d2 2.e1:e5х. При
наявності декількох можливостей бою гравець має право вибрати будь-яке з них,
незалежно від кількості збитих шашок. Так, наприклад, у позиції: білі – дамка
c1(1), чорні – прості b2, b6, d2, e5, g7(5). Дамка с1 може вибрати наступні
напрямки бою: 1.c1;a3; 1.c1:e3:a7; 1.c1:f4:c7:a5; 1.c1:h6:f8 (проміжні бої вказуємо
для наочності). Звичний запис: 1.с1:a3, 1.c1:a7, 1.c1:a5, 1.с1:f8.
Розглянемо позицію: білі - .дамка е1, проста – с1(2), чорні – дамка h8, прості d2, f4,
f6(4). Хід білих, і вони можуть бити по вибору – чи 1. с1: e7, чи 1.c1:g7. Зрозуміло,
що перша можливість (коли проста б`є три шашки суперника чорних) вигідніша,
так як у другому випадку дамка побивши дві шашки чорних, гине.
Проте і тут не можна більш одного разу перестрибувати шашкою, що б`є, через
одну й ту саму шашку. Розглянемо це правило на прикладі позиції: білі – дамка e1,
прості f2,h2 (3), чорні – прості b6, c3, c5, d6, e5, e7 (6) У цій позиції біла дамка
повинна бити e1 : a5 : d8 : f6 : d4 – і тут зупинитися, так як через шашку c3 вона
вже перескакувала і зробити це ще один раз не дозволяється. У результаті чорні
знищують дамку та просту – c5:g1х. Нагадуємо: при бої декількох шашок їх можна
знімати з дошки тільки після завершення хода. Це правило демонструємо на
наступному прикладі: білі – прості a5, b2, d4, e3, f2, f4(6), чорні – дамка d8, .
прості - d6, e7, h6(4). Хід білих. Вони грають 1.a5-b6 d8:a5 2. b2-c3. Тепер дамка
чорних повинна побити і зупинитися, після чого білі проходять у дамки - 2.. a5:e5
19
3.d4:d8х. Уявімо, що чорні, порушуючи правило, стали б знімати кожну шашку
зразу після того, як її побили. Тоді б чорна дамка побила б і шашку d4. Після
порушення правила виграли б чорні, а не білі.
Якщо проста при бою досягає останньої (від себе восьмої) горизонталі без бою і їй
після цього надається можливість подальшого бою, то вона повинна тим же
ходом продовжити бій, але вже на правах дамки. Якщо проста досягає останньої
горизонталі без бою і після цього надається можливість бою, то вона повинна
бити (якщо ця можливість зберігається) тільки наступним ходом на правах дамки.
У випадку одночасної можливості бою простою шашкою і дамкою вибір бою
надається тому, хто б`є.
При вивченні матеріалу дошкільнятами та молодшими школярам цю тему
подаємо на декількох заняттях, розповідаючи спочатку про перетворення шашки у
дамку, а потім вивчаємо, як дамка ходить і б`є. Бій дамки дітям такого віку
непросто збагнути. У них ще відсутнє відчуття шашкового простору, і вони можуть
перескакувати з однієї діагоналі на іншу, при виконанні ходу і бою дамки. Тому хід
та бій дамки повторюємо на прикладах з кожним вихованцем по декілька разів до
повного засвоєння матеріалу.
«Турецький удар» досить рідко зустрічається у практичній грі. Подаємо його
тільки для школярів середнього та старшого шкільного віку.
До матеріалу про хід повертаємося і в подальшому, при вивченні дамкових
закінчень, зокрема при побудові петлі та трикутника О.Петрова.
Інколи початківці використовують «правила», які суперечать логіці гри. Подібним
«правилом» є так званий «фук»: якщо гравець не помітив, що може побити, чи не
захотів виконати це, то суперник штрафує його, знімаючи з дошки «винну» (ту , яка
не побила) шашку.
Але насправді такого правила немає, а якщо шашки стоять під боєм, то гравець
повинен побити.
Закріплення матеріалу.

1. Чи зобов’язана дамка бити шашку (дамку) суперника при наявності такої

можливості?
2. Як б`є дамка за напрямком ( чи вперед, чи назад)?
3. Як здійснюється бій дамки? На яких полях після бою вона може зупинитися?
4. Скільки шашок (дамок) повинна бити дамка, якщо за ними знаходяться
вільні поля?
5. Якщо проста під час бою потрапляє на дамкові поля, то чи вона повинна
перетворитися у дамку чи ні? Які права набуває ця шашка?
6. Чи має право шашка, яка перетворилася тихим ходом в дамку, зразу бити
шашки (дамки)
суперника?
7. Який бій може вибрати дамка, якщо є можливість бити у декількох
напрямках?
20
 8. Чи є «фуки» в шашках?
Запис партій і позицій

Знання нотації дає можливість записувати як цілі партії, так і окремі положення.
Наприклад, розташування шашок на початку партії записується так: білі – a1, a3,
b2, c1, c3, d2, e1, e3, f2, g1, g3, h2 (12), чорні - a7, b6, b8, c7, d6, d8, e7, f6, f8, g7, h6,
h8 (12).
Для записування ходу шашки чи дамки позначають спочатку поле, на якому
шашка або дамка стояла, потім ставлять тире і записують поле, на яке вона стала
після бою, наприклад: a3-b4. При виконанні ударного ходу ставиться двокрапка (:).
Якщо відбувається бій одним ходом декількох шашок, записування проходить
наступним чином: спочатку записується поле, з якого шашка почала свій хід, потім
ставиться двокрапка і позначається поле, на яке вона стала після бою.
Якщо необхідно відзначити напрямок бою, то після запису поля, з якого
розпочався бій, послідовно записують позначення полів, на яких здійснилась
зміна напрямків. Між позначеннями окремих полів ставиться двокрапка.
Наприклад, розглянемо позицію: білі – дамка d2(1), чорні - прості b6, d6, f4, f6,
g7(5) Тут можливі два напрямки бою:
1.d2:h6:f8:c5:a3; 2.d2:g6:e7:c5:a7.
У подібних ситуаціях потрібно робити повний
запис позиції, як указано вище.
Під записом позиції необхідно вказати, чий хід.
Слід запам’ятати, що партію чи позицію завжди
записують, виходячи з того, що на початку білі
шашки стояли на полях a1, c1, e1, g1, b2, d2 і т.д., а
чорні – на полях b6, d6, f6, h6, a7, c7 і т.д.
При записуванні партії ходи сторін пишуться у
«стовпчик». У лівому стовпчику записуються ходи
білих, а в правому – чорних, при чому хід білих
разом з відповіддю чорних йде під номером одного ходу. Наприклад:
Білі Чорні
Іваненко Петренко
1. e3-d4 d6-c5
2. f2 -e3 f6-g5
3. c3-b4 g5-h4
4. b4:d6 h4:f2
5. e1:g3 c7:h4
Білі здалися
Можливий повний запис партії і в рядок. Тоді вона буде мати такий вигляд: 1.e3-
d4 d6-c5 2.f2-e3 f6-g5 3.c3-b4 g5-h4 4.b4:d6 h4:f2 5.e1:g3 c7:h4х. Інколи запис партії
ведеться скороченою нотацією; поле, з якого шашка йде, позначається тільки
буквою (без показу цифри), а поле куди шашка стане, - і буквою, і цифрою. Тире
21
при цьому опускається: 1.ed4 dc5 2.fe3 fg5 3.cb4 gh4 4.b:d6 h:f2 5.e:g3 c:h4х. У
практичній грі при скороченому контролі (коли на партію дається досить мало
часу), тоді як правило, запис боїв упускаються (або намагаються поможливості
записувати при обдумуванні ходу суперником), що дає можливість частково
економити час. Проте для удосконалення гри необхідно навчитися записувати
ходи автоматично.
У шашковій літературі (книжках, журналах, газетах) застосовуються також такі
знаки: ! – хороший хід, !! – сильний хід чи хід, ? – слабкий хід, ?? –груба помилка ,
х – виграш.
У даній роботі прийняті наступні умовності. Якщо в запису позиції не вказано, чи
стоять на дошці прості та дамки (наприклад, білі - d6, e3(2), чорні - b4(1)), то це
значить, що всі шашки у даному прикладі прості. І якщо у запису позиції не
позначено, чия черга ходу , то це значить , що хід білих.
Записувати партії пропонуються тільки тим дітям, котрі вже вміють писати. Тому
дошкільнятам та учням молодших класів вести запис партії, що грається не
обов’язково.
Молодшим школярам та дошкільнятам, які вже знають нотацію можна давати
можливість розставляти початкову позицію, що підготує їх до записування ходу
партії. Проте спочатку цим вихованцям не завжди вдається з першого разу вірно
поставити позицію, тому по ходу виконання даного завдання необхідно
виправляти помилки, які роблять діти і таким чином допомагати їм у засвоєнні
назв полів.

Удар

З вивчення цієї теми починається опанування тактичними прийомами гри. Без

вивчення ударів, які досить часто зустрічаються в партіях шашкістів-початківців,
неможливо навчитися добре грати в шашки.
Спочатку пояснюємо, що ударом називається такий тактичний прийом, коли
під бій віддається одна шашка, а збивається декілька шашок суперника.
Демонструємо удар на прикладі. Один із гуртківців розсташовує шашки на
шашковій дошці, інші ж слідкують, чи правильно він їх ставить на потрібні поля. Це
дає можливість не тільки перевірити знання нотації, але й розвиває пам'ять
вихованців. Крім того, допомагає перевірити якість засвоєння полів, щоб виявити
прогалини у знаннях гуртківців і потім поступового краще вивчити шашкову
нотацію.
Наприклад, розглянемо таку позицію: білі – прості g1, f2(2), чорні – прості d4,
h4(2). Пропонуємо вихованцям вирішити це завдання, яке спочатку буде їм
непросто розв’язати. У цьому положенні білі ходять 1.f2-g3 h4:f2 2. g1:c5 і
виграють шашку. Очевидно, що виграш у щойно розглянутій позиції досягається
ходом 1.f2-g3. Чорні були змушені побити шашку білих g3. Чому? Тому, що в
шашках бити обов’язково. Ставимо ще одну подібну позицію: білі - прості g1, h2
(2), чорні - прості d4, h4(2). Скільки білих і чорних шашок є на дошці? Гуртківці
22
 відповідають, що у кожної сторони на дошці по дві
шашки. А яких шашок більше на шашковій дошці
білих чи чорних? Після отримання відповідей
підсумовуємо, що переваги у шашках не має
жодна сторона. І білих, і чорних шашок порівну, а
саме дві. Проте, незважаючи на рівність шашок на
дошці, білі з допомогою удару виграють. Вони
віддають під бій одну шашкe, а забирають дві
шашки суперника, а саме: 1. h2-g3 h4:f2 2. g1-c5х.
На дошці залишилася тільки одна білі шашка. «Хто
ж переміг у даній позиції – білі чи чорні?», -
запитуємо у дітей. Робимо підсумок: на дошці залишилася тільки одна шашка
білих, а це значить, що перемогу отримали білі, адже всі чорні шашки знищені.
Розставляємо на дошці ще одну позицію: білі - прості g1, f2 (2),чорні – прості d2,
h4(2) і пропонуємо провести удар за білих, попередивши, що він схожий на
попередній: 1. f2-g3 h4:f2 2. g1:c1х. Знову перемогли білі. Вони скористалися
чергою свого ходу і провели удар.
У всіх позиціях, що розв’язували, фінальний, тобто заключний удар відбувався з
поля g1. Тому темою цього заняття може бути тем «Удар з поля g1» або «Удар з
g1». Аналогічним чином розповідаємо про удари з поля c1, e1, d2, b2 і т. д.,
виділивши на кожну тему по одному заняттю, що допоможе поступово
сформувати у вихованців тактичний зір. Як домашнє завдання необхідно дати
кожному вихованцю підготовлені картки з найпростішими ударам, які вони
повинні записати у зошитах, а на наступне заняття принести відповіді, які
перевіряємо, розв’язуючи їх разом. Також виявляємо помилки, які допустили діти
у процесі розв’язування завдань.
Закріплення матеріалу.

1. Провести удар це значить – … ?

2. Яке правило відносно бою ми знаємо?
3. Як правильно здійснювати бій шашок?
4. Що ми робимо з побитими шашками?
5. Чи беруть вони участь у подальшій грі?
6. Хто переміг у грі, якщо на дошці залишилася, наприклад, хоч одна шашка
білих?
7. Хто перший ходить при розв’язуванні ударів?
8. Як правильно записати розташування шашок на дошці?
9. Що називається фінальним ударом?
Правила гри

На початку заняття ми даємо коротку історичну довідку про правила гри.

23
Правила гри створювались і вдосконалювалися протягом багатьох років. Уперше їх
надрукував О. Петров у першій книзі з шашок: «Мистецтво до глибокого пізнання
шашкової гри, або Мистецтво вигравати у всіх у прості шашки», виданій в 1827
році.
Багато для упорядкування правил ведення шашкової партії зробив М.Гоняєв. який
надрукував у 1884 році «Статут шашкової гри» в журналі «Радуга».
Через тринадцять років М.Бодянський випустив окремим виданням «Правила гри
в шашки», а в 1903 році Д.Саргін переробив «Статут» Гоняєва, виправивши
помилки й неточності , і надрукув його в журналі «Шашковий листок».
У наш час шашкісти країни керуються «Шашковим кодексом України».
Після історії виникнення правил гри переходимо до їх трактування. Ходом у партії
називається рух шашки з одного поля на інше (як без бою, так і з боєм). При
записуванні партії хід білих і відповідь чорних прийнято вважати одним ходом.
Перший хід у партії завжди робить граючий білими. Кому грати білими ,
визначають жеребкуванням. У кожній наступній партії колір шашок у спортсменів
змінюється.
У змаганнях колір шашок визначається з
допомогою спеціальної таблиці.
Виграти партію – це значить добитися такої
позиції, в якій суперник не може зробити
чергового ходу: або всі його шашки зняті з дошки,
або шашки, що залишилися на дошці, не мають
ходу. Такі шашки називаються запертими. Так,
розставимо позицію: білі - прості a3, c3, g1 (3),
чорні – прості a5, h2(2). Білі грають хід 1.a3-b4,
після чого чорні не можуть зробити жодного ходу,
так як їхні обидві шашки заперті. Значить, білі виграли. За перемогу в партії
переможцю в таблицю записують два очка.
Результатом партії буває і нічия. Наприклад, у позиції: біла - проста b4(1), чорна -
проста f4(1). У жодної із сторін перемоги немає, так як обидві прості без перешкод
проходять у дамки, а спіймати дамку однією дамкою неможливо.
Партія вважається завершеною внічию якщо:
1. Якщо один із суперників запропонував нічию, а інший прийняв цю пропозицію;
2. Кількість шашок у кожної із сторін не змінилася, а один із партнерів вимагає
завершення гри.
3. Гравець, маючи в закінченні три дамки і більше проти однієї, за 15 ходів
(рахуючи з початку установлення цього співвідношення сил) не спіймав дамку
суперника.
4. Гравець, маючи в закінченні три дамки проти однієї, що знаходиться на великі
дорозі, за 5 ходів не зміг виграти.
5. Гравець, що має в закінченні дві дамки чи дамку і просту проти менших сил , за
десять ходів не добився перемоги.

24
 6. Три рази повторилася позиція (одне й те ж розміщення шашок), причому черга
ходу кожного разу була однієї й тієї сторони.
Якщо проста досягнула будь-якого з дамкових полів, то вона перетворюється в
дамку. Щоб відрізнити дамку від інших шашок, її позначають двома шашками,
поставленими одна на одну. Проте зустрічаються випадки, коли шашку, яка стає
дамкою, перевертають. А це є порушенням правил, адже під час змагання суддя
може не помітити процес перетворення шашки в дамку, що може призвести до
виникнення конфліктної ситуації. Тому, якщо суперник під час партії допустив таку
помилку, слід викликати суддю змагання, який попередить вашого суперника про
порушення правил перетворення шашки у дамку. Самостійно це робити
категорично забороняється, так як із потерпілого гравця ви також станете
порушником правил гри. Тому не зайве нагадати, що будь-яке порушення правил,
яке відбулося в грі, вирішує тільки суддя, до якого необхідно звертатись за
відповідним роз’ясненням правила, яке, на ваш погляд, порушив ваш партнер.
Якщо ви самі не помітили порушення правил, то після закінчення партії звернення
до судді вже втрачає актуальність, так як він уже не може втрутитись у вашу
партію, яка доведена до логічного кінця.
Якщо гравець, за яким черга ходу, доторкнувся до власної шашки, то він повинен
нею піти на інше поле і потім прийняти від неї руку - вважається, що хід
зроблений. Інколи гравці при черзі свого ходу беруть шашку в руку і тримають її
над шашковою дошкою, не роблячи ходу. У такому випадку суддя просить гравця
поставити шашку на поле, на якому ця шашка знаходилася і обдумати свій хід.
Але буває і так, що гравець доторкнувся до шашки, проте у неї відсутня
можливість ходу. У цьому випадку доторкування не має ніяких наслідків. Гравець
може здійснити хід будь-якою іншою шашкою. Інколи зустрічається й інше
порушення правил, коли ваш суперник навмисно торкається шашки, що заважає
вам обдумувати свій хід. У цьому випадку необхідно звернутися до судді, який
зробить зауваження вашому партнеру. А якщо той не зреагує на нього, то суддя
може вдатися до більш радикальних заходів впливу на порушника.
Якщо гравець переставив шашку на інше поле, але руку від неї не відпустив, він
може цією шашкою зробити інший хід (такий, який можливий). При бажанні
поправити розстановку шашок на дошці (поставити їх акуратніше) необхідно
попередити суперника сказавши: «Поправляю», проте це необхідно робити за
рахунок власного часу.
Про ці правила гри необхідно розповідати тим вихованцям, які вже вміють вести
запис партії та приймають участь у змаганнях. Для дітей дошкільного та
молодшого шкільного віку, котрі самостійно ще не грають у турнірах,
розповідаємо найпростіші правила гри.
Перед кожним змаганням повторюємо основні правила гри, що попереджує
можливі їх порушення. Відсутність знань правил гри не є підставою для
пом’якшення рішення судді, який слідкує за правильним ходом поєдинків. Але
суддя втручається у хід партії лише при зверненні одного з партнерів до нього,
навіть у тому випадку, якщо він помітив певне порушення правил під час партії.
25
Якщо учасник змагання помітив порушення правил до завершення партії, то він
ще може звернутися до судді з метою виправлення помилки допущеної
суперником у ході гри. Після завершення партії її результат не може бути
зміненим.
Керівник гуртка повинен мати останнє видання «Шашкового кодексу України».
Проте правила поступово доповнюються. Знання змін у правилах дає можливість
керівнику гуртка добре орієнтуватись у них і вчасно інформувати про це своїх
вихованців, що сприяє підвищенню рівня гри юних шашкістів і допомагає
гуртківцям правильно реагувати на порушення правил у партії. Аналіз порушень
правил, допущених у ході змагання, поглиблює знання вихованців про
«Шашковий кодекс України» та його практичне застосування.
Крім правил, що діють у межах країни, ще існують міжнародні правила, які
необхідно знати при участі у міжнародних турнірах, чемпіонатах Європи та світу.

Шашкова комбінація

Наступним кроком у вдосконаленні тактичного зору є пошук і розв`язування

шашкових комбінацій.
Шашкова комбінація – це серія пов’язаних між собою ходів, які мають певну ідею
і форсовано ведуть до наміченої мети з допомогою жертв шашок і заключного
удару. Шашкова комбінація має свої закони. В основі кожної комбінації закладена
ідея – думка про певний фінальний удар.
Реалізація комбінації вимагає строгого порядку ходів, що диктуються
особливостями позиції. А ходи, що здійснюють комбінацію, складають її механізм.
Метою комбінації може бути: знищення шашок
суперника, перекидання шашок з одного поля на
інше, розмін шашок для спрощення позиції.
До дошки викликаємо вихованця та розставляємо
таку позицію: білі: прості – g1, f2, h4 (3), чорні:
прості - b2, d2, f6(3). Запитуємо у гуртківців:
«Скільки білих шашок знаходиться на дошці?» І
отримуємо відповідь: «Їх на дошці 3». А чорних?
«Також 3». Шашок порівну. Незважаючи на те, що
шашок порівну, білі починають, проводять
просту комбінацію та перемагають. Звертаємося
до дітей: «Можливо хтось уже знайшов розв`язок
комбінації?» 1.h4-g5. Чорні вимушені побити. Чому? Тому, що бій у шашках
обов’язковий.1…f6:h4 Потім віддаємо під бій ще одну шашку 2. f2-g3 h4:f2. Тепер
черга бити білим 3.g1:a3х. Очевидно, що спочатку б’ємо шашки, а потім знімаємо
їх з дошки. На дошці залишилася тільки одна шашка білих. «Хто ж переміг?», -
запитуємо у вихованців. Напевно, білі. У чорних немає жодної шашки, і вони
змушені змиритися з поразкою. 3. g1:a3 – це фінальний удар.

26
Тепер розглянемо інший приклад: білі – прості g1, h2, f4 (3), чорні – прості b6, d4,
f6(3). У цій позиції білі починають та виграють з допомогою комбінації подібної до
попередньої: 1. f4-g5 f6:h4 2. h2-g3 h4:f2 3.g1:a7х.
Закріплення матеріалу.
1. Що називається шашковою комбінацією?
2. Що називається фінальним ударом?
3. Які ознаки комбінації?
4. Яка мета комбінації?

Петля

Для того, щоб упіймати дамку потрібно побудувати петлю. Без вміння ловити
дамку з допомогою петлі неможливо довести партію до логічного завершення. А
це в свою чергу стримує ріст рівня гри юного шашкіста.
Починаємо вивчення петлі з побудови петлі на двійнику. Нагадуємо вихованцям,
що діагональ двійник починається з поля g1, потім йде до поля a7 і b8, а
завершується полем h2. Причому гілка петлі g1-a7 називається нижнім
двійником, а вітка b8-h2 – верхнім двійником. Просимо гуртківців назвати поля
верхнього та нижнього двійника, а також великої дороги. Петля на двійнику
будується щонайменше з трьох дамок білих. Для цього поставимо три білі дамки
на поля e3, g1, f4, одну чорну дамку на полі h8. У
цьому випадку спіймати дамку нескладно.
Робимо хід дамкою з поля f4 на e5. Чорні
змушені бити дві дамки з поля f6 на поле f2,
тому що знаємо правило: у шашках бій
обов’язковий. Після цього білі забирають дамку
чорних ходом g1 на e3. Завдання виконано,
дамка, яка знаходилася на великій дорозі
( діагоналі a1-h8) спіймана. Як бачимо, для того,
щоб спіймати дамку на великій дорозі,
необхідно віддати під бій щонайменше дві
дамки.
Записуємо нашу позицію: білі – дамки e3, f4, g1(3), чорні – дамка f6(1) та рішення:
1. f4-e5 f6:f2 2. g1:e3 х.
Якщо чорна дамка буде знаходитися на полі a1, то будуємо зовсім іншу петлю.
Білі дамки розташовуються на полях e3, f4, h2. Очевидно, що дві білі дамки не
змінили свого положення, вони так і залишилися на полях e3, f4, а тільки одна біла
дамка з поля g1 перейшла на поле h2. Після такої будови петлі можливо впіймати
дамку суперника на полі a1. Чорна дамка ловиться після ходу білих e3-d4.
Запишемо початкове розміщення дамок і рішення у зошитах. Білі - дамки e3, f4,
h2 (3), чорні - дамка a1(1). 1.e3-d4 a1:g3 2.h2:f4 х.
Якщо у позиції, яку щойно розглянули, був би перший хід чорних, то ходом a1-f6
вони змогли б втекти від петлі. Впіймати дамку чорних білим вже б не вдалося.

27
Білим необхідно знову перебудовувати петлю. А саме: шашку h2 перемістити на
поле g1. Тоді чорні вимушено тікають від петлі ходом h8-a1. Знову дамка чорних
не упіймалася. Виявляється, що трьох дамок недостатньо для того, щоб упіймати
дамку на великій дорозі. Можливо, хтось із вихованців скаже: «Як доповнити
петлю, щоб зловити одиноку дамку на великій дорозі?» Дві білі дамки треба
залишити на полях e3, f4, а ще одну дамку необхідно поставити на поле g1 (h2). У
цьому випадку чорна дамка ловиться на будь-якому полі великої дороги. Значить,
щоб упіймати дамку на великій дорозі необхідно мати перевагу в три шашки.
Закріплення матеріалу.
1. Що називається петлею?
2. Яка петля будується на трійнику?
3. Яка найменша кількість шашок необхідна для того, щоб зловити дамку на
двійнику?
4. Чи достатньо трьох дамок, щоб упіймати дамку на великій дорозі?
5. Який вигляд мати петля, щоб зловити дамку на великій дорозі?

Елементи трикутника Петрова

Наступною темою у поглибленні знань гуртківців

при вивченні петлі є елементи трикутника
Петрова. На початку вивчення нового матеріалу
ми повторюємо матеріал про петлю, діагоналі
шашкової дошки.
Для того, щоб спіймати дамку на великій дорозі
потрібно побудувати петлю на двійнику. Для ловлі
дамки на діагоналі нижній трійник будуємо іншу
петлю: білі – дамки c3, e3, f4 (3), чорні - дамка
a3(1). Потім ходимо 1.a3-b2, чорна дамка
змушена побити 1…a3:c1. Чому? Тому, що бій в
шашках обов’язковий. Далі віддаємо ще одну дамку під бій 2.f4-h6 c1:g5 3.h6:f4х, і
дамка суперника спіймана. Очевидно, що коли ловили дамку на великій дорозі,
то це робили за один хід і віддавали зразу дві дамки,а у випадку ловлі дамки на
трійнику це проходить у два етапи: спочатку ставимо під бій одну дамку, а потім
другу. Проте петля фактично залишалася майже тією самою. Тільки у першому
випадку вона була розгорнута, а в другому її поступово розкрили.
Ще один вид петлі на верхньому трійнику має такий вид: білі – дамки c3, c5 ,d6
(3), чорна-дамка h6 (1). Ловимо чорну дамку таким чином: 1.c3-g7 h6:f8 2.c5-a3
f8:b4 3.a3:c5х.
Тепер навчимося ловити дамку на косяку. Для цього будуємо петлю на нижньому
косяку: білі - дамки d2, c3, b4 (3), чорна – дамка d8 (1). 1.d2-b6 d8:a5 2.c3-e1 a5:c3
3.e1:a5х. Знову чорну дамку ловимо у два етапи. Спочатку віддаємо під бій одну
дамку білих, потім другу, а вже після бою спіймали дамку суперника. Розглянемо
28
ще один вид петлі – петлю на верхньому косяку, яка має такий вигляд: білі – дамки
f4, f6,e7(3), чорні – дамка a5(1). Ловимо чорну дамку так: 1. f4-c7 a5:d8 2. f6-h4
d8:g5 3.h4:f6х. Знову спіймали чорну дамку у два етапи, віддавши дві дамки білих,
щоб зловити одну дамку суперника.
Вивчення цієї важливої теми для дітей молодшого шкільного віку слід відкласти на
кінець першого навчального року, коли вони добре засвоять діагоналі шашкової
дошки і вже вміють будувати петлю на двійнику. Дітям старшого та середнього
шкільного віку її можна подавати, відповідно, на початку та в середині
навчального року. Якщо ловля дамки з допомогою петлі на двійнику майже не
викликає труднощів, то побудова петлі на трійнику та косяку здається вихованцям
більш складною. Тому побудові петлі на цих діагоналях необхідно постійно
приділяти необхідну увагу. Це допоможе гуртківцям не витрачати час на
обдумування ходів при побудові петлі, а також більш впевнено вести гру в
аналогічних закінченнях.
Закріплення матеріалу.

1. Яка найменша кількість дамок необхідна, що спіймати дамку суперника на

трійнику?
2. Яка найменша кількість дамок необхідна, щоб спіймати дамку суперника на
косяку?
3. У скільки етапів ловиться дамка на трійнику?
4. У скільки етапів ловиться дамка на косяку?
5. Який вид повинна мати петля на трійнику?
6. Який вид повинна мати петля на косяку?
7. Покажіть, як можна спіймати дамку на трійнику?
8. Покажіть, як можна спіймати дамку на косяку?
9. Чим відрізняється петля на двійнику від петлі на трійнику?
10.Чим відрізняється петля на двійнику від петлі на косяку?
11.Розставте петлю для ловлі дамки на нижньому трійнику.

Трикутник Петрова

Вивчення цієї теми вимагає знання всіх діагоналей шашкової дошки, а також
уміння будувати петлю на двійнику, трійнику та косяку. Тому на початку заняття
перевіряємо знання теми «Елементи трикутника Петрова». Потім розповідаємо
новий матеріал.
Три дамки проти однієї – це закінчення, що досить часто зустрічається у
практичній грі. Правила гри дають для досягнення перемоги тільки 15 ходів. Якщо
за 15 ходів одинока дамка не буде побита, партія визнається нічиєю.
Головне у такому закінченні володіння великою дорогою. Якщо одинока дамка
заволоділа великою дорогою, то вона майже завжди зуміє досягти нічиєї. Тільки
груба помилка у цьому випадку може привести до поразки. До речі, не слід
29
забувати, що коли на великій дорозі знаходиться одинока дамка, на намагання її
спіймати сильнішою стороною (три дамки) дається тільки 5 ходів.
Розставимо на дошці позицію: білі – дамки a1, c1,
e1, (3), чорна – дамка g1. У цій позиції одинока
дамка чорних займає двійник, а три дамки
знаходяться на інших полях першої горизонталі. У
такій позиції три дамки завжди досягають
перемоги.
Спосіб ловлі одинокої дамки трьома, які
володіють великою дорогою, розробив О. Петров і
надрукував у 1927 році в його шашковому
підручнику. Ця система отримала назву
«трикутника Петрова».
Пояснюємо школярам, що головним принципом ловлі дамки з допомогою
«трикутника» є поступове обмеження одинокої дамки суперника в ходах,
послідовне її витіснення з двійників і трійників. Притримуючись цього плану
можна спіймати дамку за 11-13 ходів у будь-якій позиції. Весь план ловлі дамки
суперника ми розбиваємо на ряд простих і зрозумілих для вихованців завдань.
Найбільш важливі діагоналі у такому закінченні – велика дорога, двійник і трійник.
Білі вже володіють великою дорогою. Виграш досягається шляхом реалізації
плану в такій послідовності: витіснення з двійника, витіснення з трійника,
побудова трикутника, знищення дамки суперника.
Перше завдання – витіснити дамку чорних з двійників, утримуючи при цьому
велику дорогу. У виконанні цього завдання беруть участь дамки c1, e1, а дамка a1
поки що знаходиться на великій дорозі. 1.c1-f4. Спочатку необхідно зайняти
верхній двійник. 1…g1-a7. До однієї дамки приєднується друга дамка. 2.e1-g3 a7-
b6. Програє хід 2…a7-b8, так як дамка чорних ловиться. 3. g3-h2 b8:g3 4.h2:f4х.
3.g3-h2 b6-g1. Чорні тимчасово не дають білим можливості зайняти нижній
двійник, тому білі повинні виграти один хід, щоб повністю витіснити чорну дамку з
двійника. 4.a1-h8. Чорні змушені піти з двійника – бо на хід 4…g1-a7 слідує h2-g1 з
виграшем. 4…g1-c5 5.h2-g1 c5-e7. Білі за 5 ходів повністю витіснили чорну дамку з
двійника. Тепер, не залишаючи двійника, необхідно витіснити чорну дамку з
трійника. Для цього треба заволодіти полями нижнього трійника e3 та f4. Якщо
одинока дамка суперника володіє одним із трійників, то необхідно заняти
симетричні поля c5 і d6 на верхньому трійнику. 6.g1-e3 e7-b4. На трійнику чорні
не можуть займати бортові поля a3: 6… e7-a3 7.h8-b2 a3:c1 8.f4-h6 9 c1:g5 h6:f4х та
f8 – 6… e7-f8 7.h8-g7 f8:h6 8.e3-c1 h6:d2 9.c1:e3х. 7.h8-f6. Для витіснення дамки з
трійника побудували петлю на цій діагоналі. Чорна дамка змушена піти з трійника,
так як будь-який хід по трійнику відразу ж веде до програшу. 7… b4-e1. 8.f4-d6.
Яку геометричну фігуру ми з вами побудували? Трикутник. Значить, побудову
«трикутника Петрова» закінчено. Переходимо до знищення дамки суперника з
допомогою петлі. 8…e1-h4. Якщо чорні ходять 8… e1-a5 9.f2-g5, то знову будуємо
петлю на косяку. 9… a5-b6 10.d6-c7 b6:d8 11.g5-h4 d8:g5 12.h6:f4х. 9.e3-g5 h4-e1
30
10.d6-g3 e1:h4 11.f6-d8 h4:f6 12.d8:h4х. Дамка чорних спіймана. Не обов’язково
вершина трикутника повинна бути звернена до дамки суперника. Розглядаємо
позицію, в якій одинока дамка чорних не залишається на двійниках (чи трійниках).
У цьому випадку петлю білі можуть побудувати значно швидше, зразу ж зайнявши
вільні діагоналі двійника та трійника.
Для закріплення матеріалу просимо розставити на дошці ще одну позицію: білі –
дамки a1, b2, c3(3), чорна-домка b8(1) і пропонуємо гуртківцям побудувати
«трикутник».
Закріплення матеріалу.

1. З чого починаємо побудову «трикутника Петрова»?

2. Як витісняється дамка суперника з двійника?
3. Яку петлю ми будуємо на двійнику?
4. Як ми будуємо «трикутник Петрова»?
5. Як ми будуємо петлю на косяку?
6. Яку найменшу кількість шашок необхідно віддати, щоб спіймати дамку з
допомогою петлі?
7. Скільки ходів дається на побудову «трикутника Петрова»?
8. Який результат партії буде, якщо одна зі сторін не змогла за 15 ходів
побудувати «трикутник Петрова»?
9. Яка кількість білих дамок бере участь у побудові «трикутника Петрова»?

Сила шашки

Вивчення цієї тем не викликає ніяких труднощів у

дітей, так як йде мова про прості початкові
поняття, які виявляються досить важливими при
подальшому розумінні стратегії шашкової гри.
Сила шашки залежить від її положення на
шашковій дошці. Поля на яких знаходяться шашки
діляться на два види: центральні, бортові. Так,
наприклад, шашка с5 належить до центральних
шашок. Ця шашка знаходиться у центрі дошки,
вона сильніша від шашки a1, яка знаходиться на
борту(куті) дошки. Поля a5, a7, h4, h6 називають бортовими полями, бо вони
контролюють по два поля. Пропонуємо дітям показати ці поля. Шашка на полі a3
контролює поля b2, b4, шашка на полі h4 – поля g3, g5, шашка на полі h6 - поля g5,
g7, шашка на полі a1 - поле b2, шашка на полі h2 – поле q3. Шашки на полях a1 і
h2 – це відсталі бортові шашки, які контролюють лише одне поле. Центральна

31
шашка на полі с5 контролює вже чотири поля b4, b6, d4, d6. Центральна шашка чи
їх група часто утримує цілу групу шашок суперника. Перевагу має і шашка, яка
знаходиться ближче до дамкових полів. Ця шашка може швидко перетворитися у
дамку, а значить, отримати ще більшу силу. Розставимо таку позицію: білі – шашки
с3, f4 (2), чорні - шашки a3, a5, h4, h6(4). Дві білі шашки утримують чотири шашки
чорних. Неважко побачити, що у цій позиції чорні можуть розраховувати тільки на
нічию.1… a3-b4. Краще, що можуть чорні зробити, це пожертвувати шашку.
Віддача шашки назад нічого не дає, так як білі, йдучи назустріч, займають
опозицію. Інша жертва дозволяє білим захопити велику дорогу, чорні виграти не
можуть. 2. c3:a5 a3-b2 3. a5-b6 b2-c1. Інакше шашку не знищити. 4. b6-a7 c1:g5
5. a7-b8. Чорним необхідно зайняти велику дорогу, але тоді білі утримують
дамкою двійник, не пропускаючи чорні шашки в дамки. Виникає нічийне
закінчення. Розглянемо таку позицію: біла – шашка c5 (1), чорна – шашки a5, a7
(2). Шашка с5 називається коловою шашкою або просто колом. Вона не дає
можливості ходити двом шашкам суперника. Інша позиція: білі – шашка с5 (1),
чорні - шашки a7, e7(2). Тут також одна шашка не дає розвиватися двом шашкам
суперника. Вона називається тичковою шашкою або тичком. У позиціях: біла -
шашка f6 (1), чорні – шашки d8, h8 (2); біла - шашка d6 (1), чорні - b8, f8 (2), біла
шашка f6 (d6) називається рожоном. Знання про кол, тичок і рожон необхідні
будуть при вивченні стратегії шашкової гри.

Сила дамки

Сила дамки (чи групи дамок) визначається місцем

розташування дамки на шашковій дошці. Дамка
сильніша від простої шашки приблизно у два рази,
це значить , що дамка рівна двом простим шашка.
Але таке порівняння можливе на початку та в
середині партії, в закінченнях дамка часто набуває
значної сили. Така оцінка частіше всього залежить
від особливостей кожної окремої позиції.
Так, наприклад, у позиції: білі – дамка f8(1), чорні –
a5, a7, b6, b8, c7(5) одна дамка перемагає п’ять
простих суперника. 1… b6-c5 2. f8;f3 a7-b6 3. a3-f8 c7-
d6 4. f8:a7 a5-b4 5. a7-d4, і чорні шашки відрізані.
Корисно розглянути такі позиції, де одинока дамка перемагає більшість шашок
суперника. 1.Білі - дамка b8 (1), чорні - прості f6, g5, h4, h6 (4). 2.Білі- дамка h4 (1) ,
чорні - прості f6, g7, h6 , h8 (4).3. Біла - дамка e5, чорні - прості d8, e7, f8 (3).
Закріплення матеріалу.

32
 1. Чим визначається сила дамки?
2. У скільки разів дамка сильніша від шашки?
3. Наведіть приклади позицій, в яких дамка сильніша від декількох шашок.

ІІІ. Планування роботи шашкового гуртка

План роботи шашкового гуртка складається згідно з програмою на перший

семестр на початку навчального року, на другий семестр – у середині
навчального року, на літній період у кінці начального року. Таке планування
допомагає передбачити можливі зміни, що відбуваються протягом року. Бажано
погоджувати план роботи гуртка з календарем спортивних змагань, у яких
вихованці будуть брати участь. Проте всі зміни, що можуть відбутися протягом
року передбачити неможливо. Календар обласних змагань, як правило,
з`являється на початку календарного року, тоді, але робота гуртка планується на
початку навчального року. Отже, при складанні навчального плану враховують
вікові особливості дітей, рівень підготовки (володіння основами гри в шашки),
тижневе навантаження на кожну групу, святкові дні, участь у змаганнях.
Планування занять включає в себе питання теорії та практики гри. Теми, які
вивчаються на заняттях, побудовані згідно з принципом послідовного розширення
знань та умінь гуртківців.
Шашкісти-початківці у перший рік навчання вивчають основи шашкової гри. У
групах шашкістів-початківців заняття проводяться два рази на тиждень, по дві
години кожне заняття. План включає в себе основні поняття, які у наступних роках
дадуть можливість перейти до вивчення більш складного матеріалу. Так, для
шашкістів-початківців дошкільного та молодшого шкільного віку навчальний план
шашкового гуртка на перший та другий семестр може включати в себе такі
теми:

1 семестр (4 години на тиждень)

1. Організаційне заняття.
2. Давність гри. Шашки в Україні.
3. Боротьба за світову шашкову корону.
4. Дошка. Лінії та ряди.
5. Нотація. Вертикаль a .
6. Вертикаль b.
7. Вертикаль c.
8. Вертикаль d.
9. Вертикаль e.
10. Вертикаль f.
11. Вертикаль h.
33
12. Вертикаль g.
13. Правила гри.
14. Тихий хід.
15. Ударний хід.
16. Правила бою.
17. Простий бій.
18. Складний бій.
19. Прості шашки.
20. Сила шашки.
21. Перетворення шашок.
22. Дамка.
23. Перша горизонталь.
24. Друга горизонталь.
25. Третя горизонталь.
26. Четверта горизонталь.
27. П`ята горизонталь.
28. Шоста горизонталь.
29. Сьома горизонталь.
30. Восьма горизонталь.
31. Підсумкове заняття.

2 семестр (4 години на тиждень)

32. Удар.
33. Удар з поля c1.
34. Удар з поля e1.
35. Удар з поля g1.
36. Удар з поля b2.
37. Удар з поля d2.
38. Удар з поля f2.
39. Удар з поля h2.
40.Удар з поля a3.
41.Удар з поля c3.
42.Удар з поля e3.
43.Удар з поля g3.
44.Удар з поля h4.
45.Удар з поля a5.
46.Удар з поля h6.
47.Діагоналі шашкової дошки.
34
 48.Велика дорога.
49.Верхній двійник.
50.Нижній двійник.
51.Верхній трійник.
52.Нижній трійник.
53.Верхній та нижній трійнички.
54.Верхній косяк.
55.Нижній косяк.
56.Верхній косячок.
57.Нижній косячок.
58.Комбінація.
59.Комбінація з фінальним ударом з поля c1.
60.Комбінація з фінальним ударом з поля e1.
61.Комбінація з фінальним ударом з поля g1.
62.Кол.
63.Тичок.
67.Рожон.
68.Петля.
68.Петля на двійнику.
69.Петля на трійнику.
70.Петля на косяку.
71.Лівий фланг.
72.Правий фланг.
73.Підсумкове заняття

На період літніх канікул плануємо проведення шашкових конкурсів (ров`язування

комбінацій), сеанси одночасної гри, практичну гру.

35
І V. Література

Головня І.О. Дебютні пастки і комбінації в російських шашках. - Київ:

Здоров`я, 1983

Головня І.О. Вчимося грати в шашки. – Тернопіль: підручники і

посібники, 2010

Барский Ю.П., Герцензон Б.М.Приключения на шашечной доске, 1969

Василевский Р.Г. Учимся играть в шашки. – Киев, 1985

Видерман А.И., Герцензон Б.М. Шашки для всех. - М.: ФиС, 1983

Видерман А.И. Комбинации в русских шашках .- М.: ФиС, 1966

Герцензон Б.М. Для тех, кто в шашки не играет .- М. : ФиС, 1975

Городецкий В.Б. Учись играть в шашки. - М.: Детгиз, 1956

Городецкий В.Б. Самоучитель игры в шашки. - М. : ФиС, 1967

Городецкий В.Б. Книга о шашках.-3-е узд., испр., доп. - М.: ФиС, 1990

Дунаевский А.И. Окончание в шашечной партии . - М.: ФиС, 1965

Либерман Б.А., Либерман Л.А.,Сальников П.Л. 64 и 100. - М.: ФиС, 1982

Маламед В.Р., Барский Ю.П. Курс шашечных окончаний. - М.: ФиС,

1989

Рокитницкий А.В. В помощь любителю шашек. 3-е узд. - Минск:

Беларусь, 1966

Цукерник Э.Г . Антология шашечных комбинаций. - М.: ФиС, 1987

36