ВИХОВНІ СИСТЕМИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
B Лілія КРИУЛЕНКО,
аспірантка Луганського національного педагогічного університету
Як у ч и т е л ю п о ч а т к о в и х к л а с і в с т а т и ч а р і в н и к о м
Ви можете дізнатися про людину більше,
якщо пограєте з нею годину, ніж коли поговорите рік.
Платон
Сучасне суспільство і досі не може розібратися: гра –
це серйозна справа чи розвага?
Через притаманну грі зовнішню розважальність її
швидше можна зарахувати до сфер "естетична культура"
і "дозвілля", ніж до сфер "освіта" і "наука". Але гра перес(
тала бути локальною проблемою психології, педагогіки,
естетики. Їй замалі старі концепції. Гра – це синтетичний
вид діяльності.
Навіть найповерховіший погляд на гру та її можливості
стверджує аксіому: кожна гра педагогічна чи за певних
обставин може стати такою. Педагогічність гри характе(
ризується передусім виводом гравців на вчинки, співдію
та активне реальне культурне спілкування, тобто на новий
рівень свідомості, знань, творчості.
Здійснювати такого рівня й такої якості роботу може
тільки відповідно підготовлений фахівець – справжній
ігромайстер. Це, насамперед, педагог(психолог, який
піклується про успішність кожного гравця, про розвиток
його ігрової культури як основи життєтворчості, і несе
відповідальність за власні дії. І навчати педагога ефектив(
ної організації гри теж справа суто педагогічна.
Тому вбачається необхідним уведення нового сучас(
ного курсу "Основи ігромайстерності" на факультетах, де
готують вихователів дошкільних закладів та вчителів
початкових класів у ВНЗ.
Якщо майбутній учитель початкових класів набуде
знань, умінь і досвіду ігромайстерності саме у ВНЗ, тоді
в освітніх установах, куди він піде працювати, стане найба(
жанішим і найцікавішим наставником дітей та їхніх батьків.
Сучасним школам, дитячим садкам потрібні творчі,
досвідчені ігромайстри. Таких доцільно готувати у спеці(
альній майстерні – вищому навчальному закладі.
З цією метою пропонуємо курс "Основи ігромайстер(
ності" для студентів спеціальностей "Дошкільне виховання"
і "Вчитель початкових класів".
Лекційні заняття за темами складаються з таких блоків:
Б л о к 1. Генезис людини і гри.
1. Що таке "гра" і що таке "грати".
2. Онтогенез особистості і генезис гри.
3. Структура гри.
4. Вимоги до реквізиту.
5. Виграш у грі.
Б л о к 2. Організація ігрового простору.
1. Ознаки ігрової культури ігромайстра.
2. Компоненти ігрового простору.
3. Ігрове спілкування.
4. Зони спілкування з аудиторією.
ім. Тараса Шевченка
5. Можливі мотиви включення гравців у гру.
6. Форми розміщення учасників ігрового процесу.
7. Оперативні зони ігромайстра.
Б л о к 3. Майстерність володіння аудиторією.
1. Організатор гри на шляху до майстерності.
2. Актуальні здібності ігромайстра.
3. Сім етапів опанування мистецтвом гри.
4. Принципи організації гри.
Практичні заняття складаються з таких блоків:
Б л о к 1. Методика організації гри та етапи її розгор(
тання:
а) Інтродукція.
б) Вихід ігромайстра на сцену (ігровий майданчик).
в) Взаємоадаптація ігромайстра та аудиторії.
г) Залучення ігрової енергії аудиторії.
ґ) Викладення умов гри.
д) Підготовка до гри.
е) Безпосередньо хід гри.
є) Заключна фаза гри.
ж) Відхід зі сцени.
з) Аналіз і оцінка проведеної гри.
Б л о к 2. Володіння аудиторією.
1. "Чарівні ключики" ігромайстра.
2. Керівництво увагою ігрової аудиторії.
3. Якості, що блокують діяльність ігромайстра.
4. Способи тотальної активізації аудиторії.
5. Нестандартні ситуації і способи їх подолання.
Б л о к 3. Проведення ігор студентами.
Вивчаючи сучасний розвиток творчості та ігромай(
стерності деяких педагогів, хотілося б зазначити, що саме
творчі випускники вузів відкривають власні студії та цен(
три під назвою "Розвиваємось граючи", куди батьки при(
водять дошкільників та учнів початкових класів. З допо(
могою ігромайстрів уже трирічні діти вивчають літери,
цифри, кольори, форми, швидко вміють шнурувати чере(
вики і складати конструктори, казки і вірші, починають
читати, ліплять чарівних звірів з пластиліну, солоного тіс(
та, кольорової глини, виконують ігрові пісні з рухами,
імпровізують, беруть активну участь у ляльковому театрі.
Коли дитина щаслива у навчанні і "світиться" в очіку(
ванні радості, інтриги, чуда від гри – це і є результат робо(
ти справжнього ігромайстра, його нагорода.
Заслуговує на увагу той факт, що у багатьох дитячих
садках, школах, університетах натхненно працюють
справжні ігромайстри, навчаючи ігромайстерності май(
бутніх вихователів і вчителів.
Звернімося до цінного досвіду окремих педагогів.
Батьком і засновником ігромайстерності без сумніву
можна назвати Миколу Шутя, поета, дитячого компози(
тора, доцента кафедри естетичного виховання Харків(
39
ВИХОВНІ СИСТЕМИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
ського педагогічного університету ім. Г.Сковороди, де він
веде спеціальний курс "Ігрова діяльність".
Завдяки його численним семінарам "Школа ігромай(
стерності" у різних містах України (Луганськ, Донецьк,
Сєверодонецьк, Ровеньки, Красний Луч, Краснодон,
Харків, Київ, Полтава, Євпаторія та ін.) ігромайстерністю
захопилися творчі педагоги, вихователі та вожаті таборів
відпочинку. Вони почали активно навчатися ігро(
майстерності, ділитися досвідом, проводити семінари
й зустрічі, відкривати свої власні ігрові студії. Наприклад,
у місті Сєверодонецьку відкрито інтерактивно(розви(
вальну ігрову студію "Панда", якою керує ігромайстер
Наталя Голощапова. До речі, вона закінчила Луганський
національний університет за спеціальністю "Вчитель
початкових класів" і завдяки фестивалю ігромайстрів
"Дивограй" вирішила створити ігровий рух у своєму місті.
Нею був створений волонтерський загін ігромайстрів
"Дивосвіт" у м. Сєверодонецьку. Її досвід перейняли
місцеві школи.
Крім теоретичного курсу "Основи ігромайстерності"
у вузі, знання студентів необхідно закріплювати на прак(
тиці, яка обов'язкова на четвертому та п'ятому курсах нав(
чання. Досить дієвою для опанування ігромайстерністю
може стати педагогічна практика у студентському таборі
"Космос" у Криму. Понад 200 студентів з різних вузів
Росії й України беруть у ній участь. Вона охоплює такі
поглиблені програми, як: "Культура дозвілля", "Винахід(
ливий вожатий", "Лідер", "Командоутворення", "Успішне
спілкування", "Самокерування", "Фарби для фантазії",
"Формула гарного дозвілля" (її автор і ведучий ігромай(
стер М.Шуть). Усі вищевказані програми – це тренінги,
ділові та рольові ігри, дискусії, дебати, командні ігри.
Заслуговує на увагу той факт, що ігромайстерність
необхідна як у педагогічній діяльності, так і під час доз(
вілля. Про це свідчить поява і швидкий розвиток "Школи
вожатих" і "Школи аніматорів" у багатьох містах України.
"Школа вожатих" працює цілий рік, курси проходять
із жовтня по травень, причому програмою передбачені
два ступені навчання: "Введення у професію" і "Вожат(
ська майстерність".
Унікальність "Школи вожатих" полягає в наступному:
• Система навчання. Навчання відбуваються за "систе(
мою занурення". Група майбутніх вожатих (20–25 осіб) –
це загін (подібно загону дітей у таборі). У кожного загону
є свої вожаті, які протягом заняття проводять заплановану
роботу. Обов'язкова умова – всі справи, ігри, організаційні
моменти докладно розбираються за такими параметрами:
мета тієї або іншої діяльності, вік дітей, на який орієнто(
вана гра, найсприятливіший період зміни для проведення,
спектр проблем, на вирішення яких спрямована гра.
• Інтенсивність навчання. Заняття проходять 4 рази
на тиждень, тривалістю 3 години. Повний курс навчання
становить 5 тижнів. Загін майбутніх вожатих набуває досвіду,
проходячи всі етапи становлення тимчасового колективу.
• Теоретичні основи. Лекційні заняття відбуваються у
формі інтерактивних лекцій, бесід, які проводять як вик(
ладачі вищої школи, психологи, лікарі, досвідчені вожаті,
так і студенти, що прийшли в цю професію нещодавно.
Родзинкою цієї частини програми є харизма й колорит
особистостей самих лекторів.
40
• Цільова група. Навчатися у "Школі вожатих" можуть
студенти всіх вузів, що забезпечує різнопланову аудито(
рію. Насамперед "Школа" орієнтована на молодь студент(
ського віку, проте досить часто прослуховують курс люди,
які вже закінчили своє навчання у вузах.
• Можливість використання отриманих знань на прак
тиці. Навчання доповнюється практичною, соціально(
значущою діяльністю з організації дитячих та юнацьких
фестивалів, молодіжних форумів, шкіл активу, виїзних
семінарів. Характерно, що переважно ця діяльність відбу(
вається на волонтерських началах.
• Універсальність знань і вмінь. Слухач, який прослухав
курс "Школи вожатих", одержує ті теоретичні й практичні
основи, які він легко зможе використовувати у роботі в
будь(якому оздоровчому таборі.
"Школа вожатих" надає інформацію випускникам
про табори області, інших регіонів і наявні вакансії. Однак,
працевлаштуванням безпосередньо займаються самі
вожаті на свій розсуд. Таким чином, у роботодавців є
постійна можливість інформувати слухачів у період про(
ведення "Школи" або залишити координати в "Куточку
вожатого".
У діяльність "Школи вожатих" входить також розробка
й реалізація спеціальних проектів для конкретного табору,
педагогічного загону. У цих проектах закладено виїзні
"Школи вожатих" на базі табору, курси для вожатих про(
фільних змін.
Таким чином, ми можемо впевнено сказати, що
"Школа вожатих" уже стала традиційною формою підго(
товки педагогів до роботи в таборі.
Рух вожатих це:
– можливість працювати влітку педагогом(організа(
тором;
– пізнати радість спілкування з дітьми;
– зміцнити навички самодисципліни, самоорганізації;
– розкрити свої творчі здібності;
– навчитися ігромайстерності.
Для майбутніх учителів початкових класів рух вожатих
має стати невід'ємною частиною їхньої педагогічної
діяльності, можливістю набуття досвіду майстерного
ігрового спілкування з дітьми.
Кого ж готує "Школа аніматорів"? У наш час спеціаль(
ності, які втратили свою актуальність, зненацька знову
стають затребуваними й навіть ультрамодними. Ті, кому
довелося бувати в радянських санаторіях і профілакторіях,
звичайно ж, згадають колоритного масовика(витівника,
який нав'язливо закликав відпочиваючих взяти участь у
досить нудних конкурсах та інших заходах "для галочки".
Але в наші дні масовик(витівник, або по(сучасному
аніматор (не плутати з мультиплікатором), повинен уміти
запалити й "реанімувати" відпочиваючу публіку, щоб вона
не знудилася і наступного року знову приїхала сюди на
відпочинок.
Практично на всіх великих світових курортах присут(
ність аніматорів – обов'язкова складова сервісу. Це пере(
важно юнаки та дівчата, які відповідають за відмінний
настрій відпочиваючих.
Звичайно, аніматори завжди там, де потрібен деякий
емоційний струс, налаштування на життєрадісний нас(
трій. Вони з'являються на ранковій пробіжці біля басейну
 ВИХОВНІ СИСТЕМИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
й закінчують роботу вночі, задаючи танцювальний ритм
на дискотеці.
Щоб почуватися в цій справі легко й одержувати від
неї задоволення, необхідно бути надзвичайно творчою
особистістю. Судіть самі: у якості аніматора потрібно
багато танцювати, співати, в амплуа тренера із шейпінгу –
проводити ранкову зарядку, бути ініціатором у спортив(
них іграх, грати нескладні театральні етюди, бути клоу(
ном і розважати різновікову дітвору. Що стосується
танців, то на відміну від артистів шоу(балету, які заздале(
гідь готують свої номери, аніматор повинен уміти імпро(
візувати під музику. Крім того, його діяльність потребує
постійної самовіддачі. Не кожен може витримати такий
бурхливий ритм життя: щодня, щохвилини потрібно бути
активним, веселим і енергійним.
Опанувати професійні секрети анімації можна на
спеціальних інтенсивних курсах. Під керівництвом
досвідчених викладачів студентів навчають працювати у
команді й планувати заходи на заїзд. На подібних занят(
тях вивчають основи психології спілкування, хореографії
й акторської майстерності. Майбутні масовики(витівни(
ки міжнародного класу вдосконалюють до професійного
v Алла ТЕРЕЩУК,
вчитель І категорії ЗОШ І–ІІІ ст. с. Деревок
Ідемо у світ Дорогою Добра
Протягом 4 років навчання у школі ми не тільки
вчимось, ми "Йдемо у світ Дорогою Добра". Саме під такою
назвою у нашому класі діє змінний стенд, на якому ми
фіксуємо свої добрі справи у фотографіях. Ведемо альбом
"Фотолітопис шкільного життя", куди збираємо світлини
найцікавіших моментів наших шкільних свят і буднів.
Учні класу великі "чомучки", тому в класі створено куто(
чок "Довідкове бюро школяра". Та найбільше учні люб(
лять працювати з різноманітними енциклопедіями, які
широко представлені на даній книжковій поличці. Літе(
ратура постійно оновлюється: учні люблять приносити
свої домашні енциклопедії і просто цікаві книги, які
рекомендують прочитати іншим.
Аби активізувати пізнавальну діяльність школяриків
та частіше створювати для кожного учня ситуацію успіху,
у класі діє магнітний стенд під назвою "Герої сьогодніш(
нього дня". Кожного дня на цей стенд прикріплюються
фотографії учнів, які успішно виявили себе з певного
предмета чи просто зробили щось корисне і потрібне. Це
дає можливість відзначити навіть найменші успіхи кож(
ної дитини. Я рада, що мої учні виростають доброзичли(
вими і щирими, адже часто реагують на успіхи один
vодного щирими оплесками.
Мої учні – молоді паростки талантів. Найцікавіші
і найзмістовніші твори, розповіді та вірші, написані учнями,
мінімуму англійську мову, ознайомлюються із вимогами
готелів.
У ході спеціальних семінарів і репетицій аніматори
разом із професіоналами спільно планують конкурси,
розробляють сценарії свят, ставлять шоу(програми. Але
якщо говорити про базові вимоги, то в першу чергу у
потенційного аніматора має бути розвинена комуніка(
бельність та позитив у спілкуванні.
Ми спробували розкрити значущість процесу форму(
вання ігромайстерності у педагогічній і дозвіллєвій діяль(
ності студентів та запропонували перелік тем до курсу
"Основи ігромайстерності". Сподіваємося, що цей курс
незабаром проводитиметься у вищих навчальних закла(
дах та інших педагогічних установах.
Література
1. Школа вожатих "Чудо"/. – http://sdo.tomsk.ru/?c=
=1.13&id=72.
2. Шуть М. Майстерність проведення гри / М. Шуть. – К. :
Шк. світ, 2007. – 128 с.

3. Шуть М. Школа ігромайстерності / М. Шуть. – К. : Шк.
світ : вид. Л. Галіцина, 2006. – 128 с.
РОЗКАЖИ ПРО СВіЙ КЛАС
Любешівського р6ну Волинської обл.
збираємо в збірочку "Тримаю сонечко в долоньках". Всі
твори ілюструємо тематичними малюнками, тому наша
збірочка цікава і естетично оформлена. Маємо вже і певні
успіхи – учениця нашого класу двічі була переможцем
районного етапу та учасником обласного етапу конкурсу
знавців рідної мови імені П.Яцика.
Мої вихованці люблять факультативний курс "Основи
християнської етики". У класі обладнано "Куточок духов(
ності", де зібрана дитяча література на морально(етичну
тематику. Діти люблять читати твори Сухомлинського,
Біблію для дітей. Кожен день навчання починаємо із
молитви, текст якої – на передній стіні над дошкою,
перед очима дітей. Тут же й ікона із зображенням Діви
Марії з Ісусом. Після закінчення загальної молитви учні,
в яких на даний момент є така потреба, продовжують
молитву пошепки. Це дуже зворушливі моменти, тому що
діти в думках виливають в молитві те, що їх тривожить
чи засмучує, просять допомоги і заступництва. Це, на
мою думку, одне з тих важливих вмінь, які повинна дати
школа – навчити учнів жити в гармонії із собою і з зов(
нішнім світом.
Закінчується наше спільне навчання, та не перерива(
v
ється та незрима ниточка, яка давно з'єднує наші думки
і серця. Ідучи Дорогою Добра, ми несемо його у світ і
даруємо добро один одному.
41