Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В.

 Остроградського

Відділ розвитку природничих та

математичних дисциплін

ВИПУСКНА РОБОТА
Використання ігрових технологій на уроках математики

Виконала: Мунтян Тетяна

Володимирівна
Посада: вчитель інформатики,
математики
Місце роботи: Кременчуцький
ліцей №6 «Правобережний»

ПОЛТАВА – 2023
 ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………….…………….……….………… 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЛЬ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ.. 4
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ГРИ, ПРАВИЛА ТА ВИМОГИ ДО
НЕЇ ……………………………………………….……………….…………………… 7
2.1. «Гарячий пиріжок» чи «Бадмінтон»…...………………………………………. .7
2.2. Гра «Доповни речення» чи «Доповни формулу»……………………………… 8
2.3 Гра «Шпаргалка»………………………………………………………………….10
2.4 Гра «Барометр настрою»……………………………………………………..…..11
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………. 13
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………….…… 15

2
 ВСТУП

Дослідження психологів і педагогів доводять, що відсутність успіхів в

навчанні, відставання багатьох учнів пояснюється не природженою відсутністю
здібностей, а застосуванням непродуктивних способів навчальної роботи,
невмінням школярів вчитися. Отже, перед кожним вчителем стоїть важливе
завдання – навчити кожну дитину вчитися.
Мотивація до навчання – одна із головних умов якісної організації
освітнього процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною
силою удосконалення особистості в цілому. Формування навчальної мотивації є
однією з основних проблем сучасної освіти. Її актуальність обумовлена самою
навчальною діяльністю, оновленням змісту навчання, формуванням в учнів
прийомів самостійного отримання знань, розвитку активності. Сьогодні
найгостріші проблеми в галузі освіти і виховання пов’язані з відсутністю
мотивації в більшості учнів, відповідно знижуються показники їх освіченості і
вихованості. Тому питання мотивації навчальної діяльності учнів є актуальною в
даний час.
Тут на допомогу учням і вчителям приходить гра. У грі існує суб’єктивна
свобода для дитини. Діти мають змогу самостійно розподіляти ролі,
контролювати один одного, стежити за точністю виконання того чи іншого
завдання. Тут дитина виконує роль, яку взяла на себе, враховуючи власний досвід.
Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Завдяки грі у
дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони
сприймаються іншими, і з’являється потреба будувати свою поведінку з
урахуванням можливої реакції інших.
Застосування гри на уроках в школі є ефективним підходом у навчанні,
тому що ігрові вправи полегшують засвоєння досить складної інформації для
дитини, активізують її уважність, а також крім того навчають «вмінню навчатися»
самостійно.
3
 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЛЬ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Дослідники-педагоги стверджують, що тільки у грі учень активно мислить,

вільно себе почуває і творить. Саме гра є основою всієї людської культури.
Урок-гра – це метод навчання, спрямований на моделювання реальної
дійсності з метою ухвалення рішень в модельованій ситуації.
Основна мета гри – підняти інтерес учнів до навчання, і тим самим
підвищити ефективність навчання. Чому гра так подобається дітям? Тому, що гра
дарує радість і захоплення, що сам процес гри сповнений несподіванок, а
результат – таємниця. Але крім суб’єктивного сприйняття, є, безумовно, глибший
вплив гри на людину, на основні сфери її життєдіяльності: фізичну, емоційно-
вольову, інтелектуальну та духовну (цілісно-смислову). [1, c. 21]
Урок-гру можна розглядати як одну з форм активного навчання, такі уроки
передбачають творчий підхід з боку вчителя і учня, освоєння умінь учнів в
процесі активної пізнавальної діяльності.
Гра є методом навчання, який направлений на моделювання реальної
дійсності з метою ухвалення рішень в конкретній ситуації, її основною метою є
поглиблення інтересу до навчання і тим самим підвищення ефективності
навчання. Гра має таке ж значення в житті дитини, яке у дорослого виробнича
діяльність, робота. Хоч зовні гра здається безтурботною і легкою, насправді, вона
вимагає у дитини віддачі максимуму своєї енергії, розуму, витримки,
самостійності.
Для учнів урок-гра – це перехід в інший психологічний стан, інший стиль
спілкування, позитивні емоції, відчуття себе в новій якості. Для вчителя урок-гра,
з одного боку – можливість краще зрозуміти учнів, оцінити їх індивідуальні
особливості, вирішити внутрішні проблеми (наприклад, спілкування), з іншого
боку, це можливість для самореалізації, творчого підходу до роботи, здійснення
власних ідей.
4
 Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для школярів.
К.Д.Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось
завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до
того ж серйозної діяльності… З перших уроків привчайте дитину полюбити свої
обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні». [9, c.213]
Коли діти навчаться грати, а педагог керувати, управляючи грою, тоді він
почне відчувати, як всі в грі підкоряються йому, діти ж граючи не просто
запам’ятовують, а отримують безцінний досвід, який завжди зможуть
використати на практиці. Умови гри вимагають від дитини швидкості думки,
особливої уваги, емоційної напруги, дитина повинна увійти до гри. Головне
завдання педагога – заохочувати дітей до подібних ігор, вчити в процесі гри,
підтримувати дитячу ініціативу в придумуванні і організації різних ігор, надавати
їм необхідну допомогу. Не можна забувати про те, що дидактична гра дуже
емоційно насичена. Беручи участь в ній дитина переживає хвилювання, радість
від вдало виконаного завдання, засмучення з приводу невдачі, бажання заново
випробувати свої сили. Загальний емоційний підйом захоплює всіх дітей навіть
зазвичай пасивних. [3, c.48-54]
Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом
класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється
звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Також у дітей
розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну
невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що
недоступне їй в навколишній дійсності, у захопленні вона не помічає, що вчиться
– пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше
набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.
Гра стимулює краще запам'ятовування і розуміння матеріалу, що
вивчається, а також гра сприяє підвищенню мотивації і дозволяє навчати
комплексно використовувати органи чуття при сприйнятті інформації, а також
самостійно і неодноразово відтворювати її в нових ситуаціях.

5
 Гра – це діяльність, мотив якої лежить в ній самій. Тобто така діяльність, яка
здійснюється не ради результату, а ради самого процесу.
Звичайно, гра не має бути самоціллю, не повинна проводитися тільки ради
розваги дітей. Вона обов'язково має бути дидактичною, тобто підпорядкованою
тим конкретним учбово-виховним задачам, які вирішуються на уроці, в структуру
якого вона включається. Через це гру наперед планують, продумують її місце в
структурі уроку, визначають форму її проведення, готують матеріал, необхідний
для проведення гри. [7, c.37]
Ігри ефективні в системі з іншими формами і методами навчання.
Використання дидактичних ігор має бути направлене на досягнення мети: дати
учневі знання, відповідні сучасному рівню розвитку будь-якої науки, зокрема
математики.
Ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і
розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість,
кмітливість. Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках,
вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної
форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної
цікавості.
У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно
думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.
Дидактична гра на уроці – не самоціль, а засіб навчання і виховання. Сам термін
«дидактична гра» підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність
застосування.

6
 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ГРИ, ПРАВИЛА ТА ВИМОГИ ДО НЕЇ

2.1. «Гарячий пиріжок» чи «Бадмінтон».

Урок, зазвичай розпочинається із повторення пройденого матеріалу, тобто з
актуалізації знань. Власне потрібно з'ясувати, наскільки клас готовий до
сьогоднішнього уроку і чи маємо ми можливість подальшого просування?
На першому етапі уроку доцільно застосувати ігрові елементи, які
мобілізують увагу і пам'ять учнів. Тривалість їх не повинна перевищувати 10-15
хвилин.
«Гарячий пиріжок». Проводять на старті уроку, коли право голосу дають
кожному учневі. Це має такий вигляд: учитель ставить перше запитання і кидає
учню який має дати відповідь «пиріжок» (це може бути невеликий м’яч, або будь
яка м’яка іграшка), далі учень відповідає і передає «пиріжок» наступному учню,
при цьому учень ставить запитання (звісно вчитель допомагає в разі потреби),
учні відповідають по черзі, не встаючи зі своїх місць і не зволікаючи, бо «пиріжок
гарячий». Підніматися доводиться тільки тим учням, які не змогли відповісти на
запитання. На цей етап учитель добирає прості запитання, що вимагають, як
правило, односкладових відповідей - на чисте знання раніше вивченого в класі
матеріалу. Отже, після першого кола гри в класі стоять лише кілька учнів,
причому ні в якому разі не слід робити акцент на їхній нездатності. Навпаки,
вчитель пропонує класу не залишати товаришів у біді, пропонує учням
допомогти, - поставити їм запитання, які вже звучали сьогодні. Рятувальна
операція триває доти, доки кожен учень не дасть правильної відповіді.
Дана форма фронтального опитування працює на основну ідею мотивації
навчання:
1. протягом перших 5-7 хвилин уроку вже кожен учень «виступив»,
причому дав правильну відповідь, і це вже йому приємно й додає
впевненості;

7
 2. не пропала дарма домашня праця, і можна спробувати розвинути
успіх;
3. коли всі кидаються на допомогу тим, хто затримався на старті, в класі
з'являється атмосфера єдності й доброзичливості;
4. протягом цих 5 хвилин у класі звучить корисна навчальна інформація,
необхідна для подальшого просування, причому звучить з вуст учнів,
і її потрібно слухати (раптом це саме питання трапиться й мені?).

Важливо, щоб усе відбувалося по-доброму, без тиску, і зміцнювало в дітей

переконаність, що їм це під силу.
Але в умовах дистанційного навчання ця гра переростає у гру «Бадмінтон».
Тепер вчитель постійно ставить запитання, а учні по черзі відповідають.
Хто не відповів піднімає руку. Після першого кола гри в google meet висвічується
черга з піднятими руками. І знову на допомогу кличемо товаришів, які задають
повторні запитання. Гра триватиме доти доки черга не закінчиться.

2.2 Гра «Доповни речення» чи «Доповни формулу».

Учням пропонується текст з «пропусками». Замість них вони повинні
написати правильне твердження. Цю гру можна використовувати для повторення
правил та формул.
Так само можна використовувати гру «Доповни формулу». В умовах
дистанційного навчання для цієї гри використовую онлайн дошку Jamboard, це
цифрова інтерактивна дошка, розроблена Google і закріплена в google meet, як
додатковий інструмент. Для класу більше 20 учнів організовую заздалегідь дві
дошки, тому що в одній лише 20 окремих аркушів. На кожному аркуші можна
прописати прізвище учня і закріпити завдання. Кожен учень працює зі своїм
завданням. Так само можна проводити невеличку самостійну роботу. Проблема
лише в тому, що, якщо учень працює з телефону або планшету дошку Jamboard
потрібно встановити на пристрій заздалегідь. Звісно існують учні у яких пристрій

8
не дозволяє закачати і встановити Jamboard. Для таких дітей виводжу завдання на
екран і вони працюють у зошиті. Після чого прикріплюють фото завдання до
уроку в google клас.

Рис. 8 клас алгебра. Додавання і віднімання дробів з різними знаменниками.

9
 2.3 Гра «Шпаргалка».
Учні вдома заздалегідь готують шпаргалку до вивченого матеріалу і може
використовувати її під час опитування, самостійної чи контрольної роботи. Не
вагайтеся, підглянувши і застосувавши формулу декілька раз в учня спрацює
зорова пам’ять. Тим більше, що шпаргалку учень готовить сам.
В результаті використання таких ігрових ситуацій на уроках, змінюється
психологічний клімат в класі, тому що вчитель переорієнтовує свою учбово-
виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів,
на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру. Кожен
учень відчуває особисту відповідальність перед своїми товаришами, тому що
результат його роботи впливає на загальний результат.

10
 2.4 Гра «Барометр настрою».
На дошці Jamboard закріплюю цікаві смайлики з різними гримасами та
посмішками. Дітям необхідно вибрати і скопіювати ту яка відображає їх настрій.
Також до неї можна додати ті запитання, які залишилися, так скажемо «в повітрі».
На них зверну увагу в кінці уроку або ж на початку наступного.
11
12
 ВИСНОВКИ

В грі формується багато особливостей особистості дитини. Гра – це

своєрідна школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка,
активність. Гра – це школа спілкування дитини.
Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється
доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок,
учитель має уважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.
Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для
школярів. Ще К.Д. Ушинський писав: “зробити серйозне заняття для дитини
цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує
діяльності і до того ж серйозної діяльності. З перших же уроків привчайте дитину
полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні”.
Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом
класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри у дітей виробляється
звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага,
пам’ять, жага до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в
діяльності, в процесі гри дитина “добудовує” в уяві все, що недоступне їй у
навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове,
запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід
порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію. У грі найповніше
проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили,
здібності дітей.
Використання ігор на уроках допомагає формувати у учнів певні навички,
розвиває мовні уміння, навчає умінню спілкуватися. Гра є широким полем для
колективної діяльності учнів. Проте, ігри повинні відповідати рівню підготовки
учнів. Вибір форми гри має бути педагогічно і дидактичний обґрунтований, ігри
повинні проводитися методично грамотно.

13
 Але дуже важливо пам’ятати що, гра – не самоціль, а тільки засіб
покращити результати навчання школярів, гра не повинна перетворюватися на
розвагу.
Можливість проявляти творчість в роботі вимагає від учителя глибоких і
міцних знань методики свого предмету і в той же час великого мистецтва і
організації діяльності школярів. Як і педагогіка, методика характеризується
єдністю двох зачинань – науки і мистецтва, в ній тісно переплітається наука і
творчість.
На думку багатьох вчителів, як і в молодших, так в старших класах,
найефективнішими вважаються інтерактивні методи навчання з елементами гри.
Методика викладання предмету, особисті якості вчителя роблять значний вплив
на розвиток інтересу до предмету. Тому вчителями ведуться пошуки
різноманітних форм і ефективних методів викладання, які б активізували
розумову діяльність учнів.
Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання
дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в
тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у
тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває, мотивує
учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

14
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Артемова Л. В. Вчися граючись. – К.: Томіріс. – 1990. – С. 213.

2. Букатов В. М. Педагогічні таїнства дидактичних ігор: Посібник. – К.:
Ред. загальнопед. газ., 2004. – С. 176.
3. Використання гри для активізації навчально-виховного процесу:
Посібник для студентів педагогічного вузу та викладачів / Уклад.:
Мішкурова В. Ф.; Пащенко М. І. – К.: Наук. світ, 2001. – С. 191.
4. Заволокіна Т.В. Дидактичні ігри на уроках математики (методичні
рекомендації). URL: https://vseosvita.ua/library/didakticni-igri-na-urokah-
matematiki-metodicni-rekomendacii-101210.html
5. Калініченко М.М. Гра у навчанні. URL:
https://kalinichenko1912.jimdofree.com
6. Катола Т.В. Використання ігрових технологій на уроках інформатики, як
ефективний метод засвоєння знань та закріплення навичок учнів. URL:
https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-igrovih-tehnologij-na-urokah-
informatiki-ak-efektivnij-metod-zasvoenna-znan-ta-zakriplenna-navicok-
ucniv-107846.html
7. Нечаєва Л. І. Дидактичні матеріали для розвитку комунікативних умінь
молодших школярів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – С.
204.
8. Устимчук М.В. Дидактичні ігри на уроках інформатики. URL:
http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-7993DB2FB5D89/list-
B65BB05F26
9. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. – К.: Радянська школа,
1949. – С. 347.
10. Шевчук О.В. Дидактичні ігри з інформатики як засіб формування у
підлітків мотивації до навчання. URL:
https://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/13/35.pdf
15