Формування території України

Урок
Формування території України
4

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.

2. Прочитай вислів української письменниці Ліни Костенко (народи-
лася 1930 року). Дай відповіді на запитання.
А ви думали, що Україна так просто.
Україна — це супер. Україна — це ексклюзив.
По ній пройшли всі катки історії.
На ній відпрацьовані всі види випробувань.
Вона загартована найвищим гартом.
В умовах сучасного світу їй немає ціни.

• Як ти розумієш слова мисткині?

• Які випробування випали на долю України на шляху до незалежності?
• Які державні утворення існували на її території до ХХ ст.?
3. Виконай завдання самостійної роботи 5 на бланку, виданому вчителем.

4. Переглянь презентацію «Формування території України». Виділи головне. Якщо потрібно,

прочитай текст на с. 30.

5. Розглянь карту України в 1917–1921 рр. (c. 20). Дай відповіді на запитання, послугову-
ючись адміністративною картою України (с. 21).
• До складу яких сучасних країн українських етнічних земель увійшло найбільше?




• Територію яких адміністративних областей України охоплювала ЗУНР?





• Частини яких сучасних держав включала територія УНР у січні 1918 року?




9
6. Послуговуючись адміністративною картою України (с. 21) і картою України в 1921–
1991 рр. (с. 22), склади характеристику територіальних змін нашої держави в період
1921–1991 рр. Заповни таблицю.
Коли відбулася Які адміністративні області
Назва території
зміна (рік) утворилися чи змінилися

¾¾ Укажи, з якого періоду територія України не змінювалася кількісно. 

7. Розглянь адміністративну карту України (с. 21). Дай відповіді на запитання.
• Які області України розміщені на обох берегах річки Дніпро? 


• Які області не мають виходу до сухопутних кордонів країни? 


• Які області мають вихід до морів? 

• Яка область України межує із чотирма державами? 
8. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».

1. Україна — суверенна і незалежна, демократична,

соціальна, правова та унітарна держава.
2. Територія України в межах існуючого кордону цілісна й недоторканна.
3. Україна є республікою парламентсько-президентського типу,
що означає перенесення центру тяжіння державної влади
від президента до парламенту.
4. Адміністративно-територіальними одиницями вищого рівня
є 24 області, Автономна Республіка Крим
та два міста з особливим статусом — Київ і Севастополь.

9. Підбий підсумок уроку.

10
 Україна на карті годинних поясів

Урок
Україна на карті годинних поясів
5

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.

2. Прочитай цитату з вірша Ліни Костенко «Життя іде і все без
коректур». Дай відповіді на запитання.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.
• Як ти розумієш слова поетеси?
• Які види часу тобі відомі?
• За яким з них ми переважно орієнтуємось у повсякденному
житті?
3. Переглянь презентацію «Годинні пояси. Час в Україні». Сформулюй запитання за її зміс-
том. Якщо потрібно, прочитай текст на с. 31.
¾¾ Познач на контурній карті України межі й номери годинних поясів.

Умовні позначення

4. Пригадай алгоритми визначення місцевого (сонячного) та поясного часу (с. 35). Визнач
місцевий час у Києві (31° сх. д.), якщо в Лондоні 12 год 00 хв.


5. Розглянь карту годинних поясів (с. 23). Визнач поясний час у наведених нижче містах,
якщо в Києві 8 год 00 хв.
Дакар 
Ріо-де-Жанейро 
Пекін 

11
 6. Визнач різницю в місцевому часі між крайніми західною і східною точками України.




7. Послуговуючись адміністративною картою України (с. 21), визнач місцевий час у Львові,
якщо в Миколаєві 13 год 45 хв.




8. Розглянь зображення. Визнач, на скільки хвилин місцевий час у точці Б випереджає
місцевий час у точці А.



9. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».

1. На всій території України прийнято час ІІ годинного поясу,

який збігається з місцевим часом
серединного меридіана ІІ поясу (30° сх. д.).
2. В Україні літній час уводять в останню неділю березня
(переводять годинники на годину вперед від поясного часу),
а скасовують в останню неділю жовтня
(переводять на годину назад, повертаючись до поясного часу).

10. Підбий підсумок уроку.

12
 Схема трамвайних маршрутів Києва*

С. Лифаря
а
рськ
Пріо С. Лифаря

вул. Машинобудівна

Любомира Гузара
Матеріали до уроків

Сержа Лифаря
Сержа Лифаря
Сержа Лифаря

15
* Схема трамвайних маршрутів Києва подана для ознайомлення, тому може відрізнятися від актуальної.
16
Політична карта світу
 Карта державного устрою країн світу

17
 Фізична карта України

18
 Україна на карті Європи

19
 Карта України в 1917–1921 рр.

20
 Адміністративна карта України

21
 Україна в 1921–1991 рр.

22
 Карта годинних поясів

23
у  європейських державах спостерігають прояви сепаратистських рухів (в  Іспанії  —
Каталонія, в Іспанії та Франції  — Басконія, у Франції  — Корсика тощо).
З погляду  воєнно-стратегічного положення Україна дуже вразлива, бо більшість її
кордонів проходить по рівнинних територіях, навіть гори не створюють значних пере­
шкод. Азовське море вузькою Керченською протокою сполучається із Чорним, але
після будівництва Росією мосту через неї судноплавство й  доступ до українських
портів на Азові значно погіршилися. Після широкомасштабного вторгнення Росії
24  лютого 2022 року доступ до акваторіїї морів став украй обмеженим.

До уроку 4
Формування території України
Формування території України відбувалося в  межах історико-географічних регіонів
та етнічних земель, заселених українцями, під впливом історичних подій: війн, рево­
люцій, обміну ділянками суходолу між країнами тощо.
Основні події, що вплинули на формування території України в ХХ столітті
1. Початок ХХ століття  — українські землі входять до складу Австро-Угорської
та  Російської імперій.
2. Перша світова війна (1914–1918 рр.), що змінила політичну карту світу.
3. 1917 р.  — падіння Російської імперії, а  згодом зникнення Австро-Угорщини.
4. Українська революція (1917–1921 рр.), під час якої на теренах українських зе­
мель було здійснено спробу утворення незалежної української держави: проголошено
Українську Народну Республіку (УНР), Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР)
та Українську Державу Павла Скоропадського. 22 січня 1919 р. лідери УНР та ЗУНР
підписали Акт злуки (об’єднання УНР та ЗУНР), бо мали спільні прагнення щодо
майбутнього України, бачили її незалежною демократичною державою Європи.
У  вирі подій Української революції на сході та півдні України було проголошено
Українську Соціалістичну Радянську Республіку, а  після утворення СРСР у  1922 р.
більшість українських земель увійшла до  складу цієї держави. У  1924 р. до України
приєдналася Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. Частина
Донбасу відійшла до Росії. У  1934 р. столицю України перенесли з  Харкова до Киє­
ва. У  той час на західноукраїнські землі претендувала Польща, і  внаслідок україно-
польського та радянсько-польського конфліктів частина земель Західної України
ввійшла до  складу Польщі, а  землі Закарпаття були приєднані до Чехословаччини
(з  1939 р. цей край під контролем Угорщини), Північна Буковина та  Бессарабія по­
трапили під владу Румунії.
5. 1939 р.  — початок Другої світової війни. Радянський уряд увів війська на тери­
торію Польщі та повернув землі Західної України до складу України (на карті згодом
з’явилися Волинська, Рівненська, Дрогобицька (нині частина Львівської), Львівська,
Тернопільська та Станіславська (нині Івано-Франківська) області).
6. Під час Другої світової війни до складу СРСР було включено Північну Буковину
(тепер Чернівецька область) та Бессарабію, що згодом перетворилася на Молдавську
Радянську Соціалістичну Республіку, якій Україна передала також Придністров’я. Пів­
денна Бессарабія ввійшла до складу України (1940 р.).

30
 7. У повоєнні роки до складу України приєднали Закарпаття (1945 р.), частина
українських земель відійшла до Польщі. Остаточно кордони між Україною та Поль­
щею були встановлені в  50-х рр. ХХ ст.
8. 1954 р.  — Кримську область передали зі складу Російської Радянської Феде­
ративної Соціалістичної Республіки (РРФСР) до складу Української Радянської Соціа­
лістичної Республіки (УРСР). Відтоді територія України усталилася в  сучасних межах.
9. З 1991 р.  Україна — незалежна суверенна держава. Вона вийшла зі  складу
Радянського Союзу, який згодом припинив існування. Українські кордони не змінювалися
з  1954 р. і  були ще раз затверджені під час підписання угоди про непорушність
кордонів у  Європі (1975 р., м. Гельсінкі, Фінляндія). У  1991 р. Кримська область була
перетворена на Автономну Республіку Крим.
10. 1994 р.  — представники України, Росії, США та Великої Британії підписали
Меморандум про гарантії безпеки у  зв’язку з  приєднанням України до Договору про
нерозповсюдження ядерної зброї, або Будапештський меморандум. У  цьому доку­
менті йшлося про незастосування сили проти територіальної цілісності та політичної
незалежності України, яка відмовилася (як  Білорусь і  Казахстан) від ядерної зброї.
На сьогодні Росія грубо порушила умови договору (анексія Криму та участь у  во­
єнному конфлікті на сході нашої держави), тому у  2015 р. уряд України проголосив
Росію країною-агресором, а  міжнародна спільнота застосовує проти неї економічні
санкції*. 24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне вторгнення на те­
риторію України.
До складу сучасної України входять 24   області, Автономна Республіка Крим
та  два міста з  особливим статусом  — Київ і  Севастополь. Області поділяються
на  райони. Нині відбувається децентралізація — процес передачі частини повнова­
жень центральної влади громадам  (органам місцевого самоврядування).

До уроку 5
Годинні пояси. Час в Україні
Земля робить повний оберт навколо своєї осі за 24 години. Унаслідок цього
кожен меридіан планети має свій час, який називають місцевим, або сонячним.
Для зручності відліку часу поверхню Землі умовно поділили на 24 годинні пояси,
по  центру кожного з  яких проходить серединний меридіан. У  межах поясу час одна­
ковий і  називається поясним.
Межі годинних поясів проходять уздовж меридіанів, віддалених один від одного
на 15°. За початковий прийнято пояс, серединним меридіаном якого є Гринвіцький.
Відлік ведеться із заходу на схід, а  час сусідніх поясів відрізняється на годину. По­
ясний час відповідає місцевому (сонячному) часу серединного меридіана поясу. Лінія
зміни дат проходить по 180-му меридіану, по обидва боки від якого години й  хви­
лини збігаються, а дати різняться на добу.
Територія України простягається від 22°08′  сх. д. до 40°13′  сх. д., тому її перети­
нають три годинні пояси: у  І поясі розміщена частина Закарпатської області, у  ІІ  —
* Санкція — захід впливу щодо держави, яка порушила міжнародну угоду.

31
більша частина території України, у  ІІІ  — частина Харківської та Донецької областей
і вся Луганська область.
Оскільки за межі ІІ поясу виходять невеликі частини території країни, було ухва­
лено рішення, що вся Україна житиме за часом ІІ годинного поясу, який збігається
з  місцевим часом серединного меридіана ІІ поясу (30°  сх. д.). Час ІІ годинного поясу
називають у  Європі східноєвропейським часом, а  в  Україні — київським.
Літній час уводять для економії електроенергії, щоб раціонально використовувати
світлу частину доби, яка влітку подовжується. Перехід на літній час відбувається
на  територіях багатьох держав світу.

В  Україні літній час уводять в  останню неділю березня — годинники переводять

на  годину вперед. Дію літнього часу скасовують в  останню неділю жовтня — годин­
ники переводять на годину назад, повертаючись до поясного часу.

32
 План характеристики
географічного положення материка

1. Розташування відносно ліній градусної сітки:

•  відносно екватора;
•  відносно нульового (Гринвіцького) меридіана;
•  відносно тропіків і  полярних кіл.
2. Крайні точки та їхні географічні координати.
3. Протяжність у  градусах та кілометрах:
•  з півночі на південь (уздовж одного з  меридіанів);
•  із заходу на схід (уздовж однієї з паралелей).
4. Розташування відносно інших материків; протоки, канали, якими материк від­
межований від сусідніх материків.
5. Океани й  моря, що омивають материк.
6. Елементи берегової лінії (півострови, затоки, острови тощо).
7. Розташування відносно географічних поясів та природних зон.

33
 План характеристики ЕГП країни
1. Розташування в  певному регіоні, субрегіоні.
2. Сусідське положення (кількість сусідів, взаємовідносини, участь у  спільних еко­
номічних та політичних організаціях тощо).
3. Розташування відносно транспортних шляхів (сухопутних: автошляхів, заліз­
ниць, трубопроводів; морських; річок, що мають транспортне значення для певного
регіону, держави, міждержавне значення; міжнародних транспортних коридорів).
4. Вихід до морів (можливість використання їхніх мінеральних, біологічних, рекре­
аційних ресурсів).
5. Розташування відносно джерел водопостачання (прісні поверхневі та підземні
води), забезпеченість водними ресурсами.
6. Розташування відносно джерел енергопостачання (забезпеченість енергоресур­
сами, наявність електростанцій та електромереж).
7. Розташування відносно сировинних баз (забезпеченість власними або привіз­
ними мінеральними ресурсами).
8. Оцінка умов для ведення сільського господарства (агрокліматичні ресурси,
ґрунти, водні ресурси).
9. Розташування відносно ринків збуту продукції та великих економічних центрів.
10. Висновок: вигідним чи невигідним є економіко-географічне положення країни.

План характеристики ПГП країни

1. Розташування відносно значних політичних та економічних центрів впливу.
2. Належність до певних економічних і політичних угруповань, міжнародних органі­
зацій світового, регіонального та субрегіонального рівнів; можливість конструктивного
діалогу із сусідами, спільні або відмінні економічні й  політичні прагнення.
3. Розташування відносно «гарячих точок» — регіонів воєнних, міжнаціональних,
релігійних та інших конфліктів.
4. Оцінка кордонів і  сусідніх держав на предмет воєнно-стратегічної безпеки.
5. Висновок: вигідним чи невигідним є політико-географічне положення.

34
 Алгоритм визначення місцевого (сонячного) часу
Місцевий (сонячний) час  — це час на певному меридіані, який визначають
за  положенням Сонця над горизонтом. Місцевий час на меридіанах, віддалених один
від одного на 1°, різниться на 4 хв. Якщо відомий місцевий час на певному мериді­
ані, то місцевий час на іншому меридіані відрізняється на величину, яку визначають
як  добуток різниці довгот меридіанів (у  градусах) на 4 хв. Якщо точка розташована
на схід від зазначеного меридіана, то різницю часу додають до відомого місцевого
часу, а  якщо на захід  — віднімають від нього.
Приклад.
Визнач місцевий час у Харкові (36° сх. д.), якщо в Лондоні (0° д.) 10 год 00 хв.
Розв’язання:
1. Визначаємо різницю довгот між пунктами:
36 – 0 = 36.
2. Визначаємо різницю в місцевому часі:
36 · 4 = 144 хв (або 2 год 24 хв).
3. Визначаємо місцевий час у Харкові. Харків розташований на схід від Лондона,
тому:
10 год 00 хв + 2 год 24 хв = 12 год 24 хв.
Відповідь: 12 год 24 хв.

Алгоритм визначення поясного часу

Якщо відомий час у  певному годинному поясі, то час в  іншому годинному поясі
відрізняється на цілу кількість годин, що дорівнює різниці між номерами годинних
поясів.
Отже, щоб визначити поясний час, слід…
• визначити за картою годинних поясів (с. 23) номери поясів, у яких розташовані
відповідні міста;
• визначити різницю номерів поясів;
• визначити поясний час як суму відомого поясного часу та різниці номерів го­
динних поясів.
Приклад.
Визнач поясний час у наведених нижче містах, якщо в Києві 6 год 00 хв.
Мехіко XVIII – II = 16; 6 + 16 = 22 год
Сідней X – II = 8; 6 + 8 = 14 год

35
 Інтелект-карта

Географічний простір України

Географічний простір України

Україна на політичній Формування території Україна на карті

карті Європи і світу України, її адміністративно- годинних поясів
територіальний устрій

Політична карта світу,

її елементи

Географічне положення
України

ФГП ЕГП ПГП

Державна територія України

36
 Карта знань

Географічний простір України

Україна на політичній Географічний простір України

від поясного часу), а скасовують в останню неділю жовтня

ІІ поясу (30° сх. д.). В Україні літній час уводять в останню
На всій території України прийнято час ІІ годинного поясу,
який збігається з місцевим часом серединного меридіана

неділю березня (переводять годинники на годину вперед

карті Європи і світу

Україна — суверенна і незалежна, демократична,

соціальна, правова та унітарна держава. Територія
України в межах існуючого кордону цілісна
й недоторканна. Україна є республікою парламентсько-

(переводять на годину назад,

повертаючись до поясного часу)
президентського типу, що означає перенесення
центру тяжіння державної влади від президента
до парламенту. Адміністративно-територіальними
одиницями вищого рівня є 24 області,
Автономна Республіка Крим та два міста
з особливим статусом — Київ і Севастополь

Політична карта світу — це географічна карта,

на якій показано розташування на земній поверхні
держав, країн і територій. Зміни на політичній карті
бувають кількісні та якісні. Територія — частина
поверхні Землі, що має певні простір
та географічне положення. Країна — частина поверхні
Землі із чітко визначеними просторовими межами
та постійним населенням. Держава — суверенне
політичне утворення, незалежне у власній внутрішній
та зовнішній політиці

Географічне положення — це розташування об’єкта

на земній поверхні відносно інших об’єктів
та градусної сітки. Розрізняють фізико-географічне
(ФГП), економіко-географічне (ЕГП) і політико-
географічне (ПГП), або геополітичне, положення.
Економіко-географічне положення (ЕГП) —
це розміщення країни відносно інших об’єктів,
що можуть здійснювати вплив на розвиток
її економіки (господарства). Політико-географічне
(ПГП), або геополітичне, положення —
це розташування країни відносно її політичних
союзників і противників, військових блоків, осередків
міжнародної нестабільності, регіональних конфліктів

Державна територія
України

37
 Методика перевірки домашнього завдання
1. П опрацюй у парі. Розкажіть одне одному з пам’яті інформацію в ра­мочці, яку ви
вивчили вдома.
2. Перевірте правильність виконання п’ятого завдання.
3. Решту завдань перевіряє вчитель і ставить оцінки за домашнє завдання, ґрунту­
ючись на критеріях оцінювання.

Критерії оцінювання домашнього завдання

За кожне завдання можна отримати різну кількість балів, які в  сумі дають
можливість одержати оцінку 10–12 балів.
Зміст завдання Критерії оцінювання Бали
Завдання Текст у рамочці відтворено без помилок 2
на відтворення У ході відтворення окремих частин тексту допущено
1
теоретичного заминки
матеріалу Продемонстровано погане знання тексту 0
Завдання Усі відповіді вписано правильно 2
з розгорнутою Окремі відповіді не вписано або вписано неправильно,
1
відповіддю але загалом простежується знання матеріалу
або завдання
Більшість відповідей уписано неправильно, знання
на заповнення 0
матеріалу фрагментарне або відсутнє
пропусків у таблиці
Завдання з аналізу Дано правильні відповіді на всі запитання 2
зображення Дано правильні відповіді на більшість запитань 1
(ситуації) Дано неправильні відповіді або відповіді відсутні 0
Усі географічні об’єкти позначено правильно,
підписано без помилок і виправлень, карту 2
оформлено естетично
Завдання
Залишено непозначеними два об’єкти, допущено
для виконання
виправлення в підписах об’єктів, карту оформлено 1
на контурній карті
недостатньо естетично
Залишено непозначеними більш ніж два об’єкти,
0
допущено багато виправлень
Задачу розв’язано правильно 2
Задачу розв’язано загалом правильно, але допущено
1
Географічна задача помилки в розрахунках
Задачу не розв’язано або зроблено лише фрагментар­
0
ні записи без розв’язання

38
Тестове завдання Дано правильні відповіді на тестове завдання 2
на визначення Дано 2–3 правильні відповіді на тестове завдання 1
відповідності Дано не більше однієї правильної відповіді на тестове
0
чи послідовності завдання
Дано правильні відповіді на всі тестові завдання 4
Тестове завдання
Дано від 6 до 8 правильних відповідей 3
на вибір трьох
Дано 4–5 правильних відповідей 2
правильних
Дано 2–3 правильні відповіді 1
відповідей із семи
Дано не більше однієї правильної відповіді 0
Дано правильні відповіді на всі тестові завдання,
4
слово складено правильно
Дано правильні відповіді на всі тестові завдання, але
Тестове завдання 3
слово не складено
на складання слова
Дано правильні відповіді на 4 завдання й  більше 2
Дано правильні відповіді на 2–3 завдання 1
Завдання не виконано або виконано неправильно 0

Допускається виставлення 1 бонусного бала за охайність, естетичність оформлен­

ня всіх завдань та оригінальність відповіді.

Методика «Запам’ятовую ефективно»

1. Закрий аркушем усі рядки, крім першого.

2. На рахунок «один» — «сфотографуй» рядок; на рахунок «два», дивлячись
на  вчителя, пошепки перекажи «сфотографоване».
3. Прочитавши перше речення, пошепки перекажи його собі.
4. Прочитавши друге речення, пошепки перекажи собі обидва речення; прочи­
тавши третє речення, перекажи три речення тощо.
5. Виконай вправи для покращення зору (по 10 с):
1) щосили стисни повіки, потім розплющ очі й подивися далеко вперед;
2) прикрий долонями очі, не натискаючи на них.

39