Щоденник

Загальні відомості про організаційно-виробничу структуру, систему
обліково-економічної і комерційної діяльності.

Найменування і організаційно-правова форма:
Товариство з обмеженою відповідальністю ”Сквирський комбінат
хлібопродуктів”.
Юридична адреса товариства:
09000, Київська область, м. Сквира, вул. Київська,буд.25.
Фактична адреса товариства:
09000, Київська область, м. Сквира, вул. Київська,буд.25.
Загальні відомості та дані по бізнесу
ТОВ „Сквирський комбінат хлібопродуктів”.
1.1 Історична довідка по виникненню підприємства:
В 1931 році в місті Сквира збудовано два дерев”яні склади місткістю 1000
тонн для новоствореної організації „Заготзерно”. В 1941 році загальна
місткість зерноскладів складає вже 12 тис.тонн. З 1944 по 1956 роки
проводиться велика робота по будівництву нових складів, споруд для
очищення зерна. В 1956-1969 р.р. проводиться впровадження механізованого
обладнання в існуючих складах та будівництво потокової лінії з
зерносушаркою на 1000 тонн на добу. Місткість складів в 1969 році вже 47
тис.тонн, з яких 36 тис.тонн були механізовані.
З 1986 року на базі хлібоприймального підприємства розпочато
будівництво елеватора місткістю 54 тис.тонн, крупоцеха – 150 тис.тонн/д та
цеху дієтичного борошна – 34 тис.тонн на добу на обладнанні виробництва
Німеччини.
З 1991 року побудовані промислові цехи вийшли на проектну потужність,
що дало змогу комбінату витримати важки часи „перебудови”, яка майже
повністю знищила державні заготовки зерна від колективних господарств.
налагоджується виробництво пластівців, фасування круп.
По якості крупа ТОВ „Сквирський КХП” займає 1-ше місце в країні.
Збільшується експорт борошна та крупи в країни СНД та дальнього
зарубіжжя.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

На даний час ТОВ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” – це сучасне
підприємство, загальна площа якого складає 24.6 га.
Річна потреба в енергопостачанні – 4.0 млн.кВт.
Річна потреба в природнім газі – 1.8 млн.м3.
Водопостачання забезпечується з 2-х власних свердловин.
Теплопостачання, пар та гарчу воду, підприємство отримує з власного
паросилового цеху, обладнаного котлами, які працюють на газовому паливі та
на твердому – гречаному лушпинні, що дає значну економію використання
природного газу при технологічному процесі.
1.2 Організаційна структура підприємства : (додаток А)
1.3 Опис місце розташування підприємства:
Сквирський комбінат хлібопродуктів побудований в 1986-1991 роках на
базі діючого з 1931 року хлібоприймального пункту. Розташований у
районному місті Сквира Київської області з населенням близько 20 тисяч
чоловік на перетині трас міжобласного сполучення Київ-Вінниця та Київ-
Житомир.
Найближчі обласні центри: Житомир-100км;
Київ-120км;
Вінниця-140 км.
Підприємство має власні з/д під’їзні колії від залізничної станції „Сквира”
для приймання та відвантаження зерна, зернопродуктів та інших вантажів.
Міжнародний аеропорт „Бориспіль” знаходиться на відстані - 20 км. від
Києва або 150 км від Сквири.
1.4 Асортимент продукції підприємства ( по групам, з зазначенням оптової
ціни реалізації (без НДС)):
Цены действительны с25.08.2010г.

Таблиця 3.1.1. Асортимент готової продукції
Наименование товара
Ціна без ПДВ
Вес
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Крупа гречана, ядро, 1 гатунок, ТМ"Сквирянка": кг
Мішок, п/п 50 кг 1 8.75 =
Мішок, п/п 25 кг 1 8.75
Фасована, п/п пакет 1 кг (г/у - термопак, 9шт., 9
1 9.35
кг)
Фасована, п/п пакет 0,8 кг (г/у - термопак, 9шт.,
0.8 7.60
7,2 кг)
Крупа гречана, проділ, ТМ "Сквирянка": кг
Пропарений, мішок, п/п 45 або 25 кг 1 6.73
Непропарений, мішок, п/п 45 або 25 кг 1 6.73
Фасована пропарена, п/п пакет 0,9 кг (г/у -
0.9 6.66
термопак, 9 шт., 8,1 кг)
Пластівці вівсяні ТМ "Сквирянка": кг
Мішок паперовий 20 кг. 1 3.00
Фасовані, п/п пакет 0,5 кг (г/у - гофроящик, 20
0.5 2.80
шт., 10 кг)
Фасовані, коробка 1 кг (г/у - гофроящик, 10 шт.,
1 5.40
10 кг)
Фасовані, коробка 0,7 кг (г/у - гофроящик, 12
0.7 4.08
шт.,8,4кг)
Фасовані, коробка 0,5 кг(г/у - гофроящик, 16 шт.,
0.5 3.03
8 кг)
Крупка вівсяна, мішок паперовий 25 кг кг 3.17
Пластівці гречані, ТМ "Сквирянка": кг
Мішок паперовий 20 кг 1 11.38
Фасовані, п/п пакет 0,5 кг (г/у - гофроящик, 20
0.5 8.00
шт., 10 кг)
Фасовані, коробка 1 кг (г/у - гофроящик, 10 шт.,
1 15.80
10 кг)
Фасовані, коробка 0,7 кг (г/у - гофроящик, 12 0.7 11.36
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

шт.,8,4 кг)
Фасовані, коробка 0,5 кг(г/у - гофроящик, 16 шт.,
0.5 8.23
8 кг)
Смачна пара(овсяні+гречані) ТМ "Сквирянка": кг
Фасовані, коробка 0,8 кг (г/у - гофроящик, 12 шт.,
0.8 8.48
9,6 кг)
Борошно гречане: кг
Непропарене, паперовий мішок с п/е вкладкою,
1 14.58
30 кг
1.5 Положення підприємства на ринку, конкурентне середовище:

Система реалізації продукції ТОВ „Сквирський комбінат хлібопродуктів”
побудована з врахуванням специфіки товару, географічного місцезнаходження
виробництва, а також з врахуванням оптимізації затрат по логістиці.
Реалізація продукції проводиться Комерційним відділом підприємства
згідно графіка, який враховує укладені на рік договори та терміни поставок
готової продукції клієнтам.
Промислова продукція в асортименті реалізується торговим компаніям в
таких обласних центрах як: Київ, Чернігів, Полтава, Житомир, Одеса, Черкаси,
Вінниця, Рівне, а також в райцентрах Київської та поруч розташованих
областях.
Окремою програмою забезпечується експортні поставки готової продукції в
15 країн ближнього та дальнього зарубіжжя. Особливо важливим для
підприємства є поновлення та забезпечення виконання на 100 відсотків
експортних контрактів, які напрацьовувались роками та щороку складають
більше 50% обсягу реалізації промислової продукції.
По видах продукції експорт поділено на 2 стратегічно важливих товари:
крупа гречана;
- борошно гречане дієтичне для виробництва дитячого харчування.
Борошно гречане дієтичне для виробництва дитячого харчування комбінат
постачає таким загальновідомим виробникам як фірма „Nestle”, „Хайнц-
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Георгієвськ” (Росія) та забезпечує сировиною найбільшого вітчизняного
виробника дитячих харчових сумішей – Хорольський молоко-консервний
комбінат.
В середньому місячний попит на продукцію ТОВ „Сквирський КХП”
складає більше 10 мільйонів гривень.
Частка експорту в 2009 році склала близько 56% від загальної реалізації
промислового продукту.
Основа конкурентоспроможності промислової продукції комбінату
Попит на продукцію ТОВ Сквирський КХП обумовлений:
1) зручними для потенційного покупця видами затаровування , продукція
фасується в сучасну упаковку від 0.4 кг до 50 кг;
2) високою якістю продукції, що випускає комбінат.
3) гнучкою системою ціноутворення та оплати за реалізовану продукцію.
Якість продукції комбінату підтверджена міжнародною системою якості ІSO
9001/2007 та неодноразовими почесними нагородами, такими як „100 кращих
товарів року”, „Вища проба”, „Лідер харчової промисловості України ” та
іншими.
Основними конкурентами ВАТ „Сквирський КХП” на внутрішньому ринку
крупи гречаної є : КП”Білоцерківхлібопродукт”, ВАТ”Хмельницький КХП”,
ЗАО”Дворічанський елеватор”. Загальне число конкурентів зареєстрованих
державною статистичною службою складає 65 виробників, доля ринку ТОВ
„Сквирський КХП” – 12.5 %
Другим з основних видів діяльності комбінату є надання послуг з сушки,
очистки та зберігання зерна.
Галузь хлібопродуктів, як і весь агропромисловий комплекс, після розпаду
Союзу, знаходилась в глибокій економічній кризі. До скасування
держзамовлення, яке сягало по Сквирському ХПП - 70 тис.тон, заготівельна
дільниця працювала ефективно, із повним завантаженням її потужностей. В
1998 році завантаження зернових ємностей становило 25% від встановлених
потужностей.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Надалі, у міру зміцнення основ ринкової економіки, динаміка обсягів
вирощування зернових культур та їх збереження збільшується, потенційні
можливості елеваторно-складського господарства стають затребуванні. У
новостворених господарств, яки займаються вирощуванням зерна, не створена
інфраструктура для збереження та відвантаження вирощеного врожаю, тому
не менше половини вирощеного врожаю надходить на ХПП.
Обсяги заготовок по Сквирському КХП з 2002 р. збільшуються та
стабілізуються з року в рік:
2003рік-38тис.тон;
2007рік-70тис.тон.
2008рік-119тис.тон
2009рік- 99 тис.тон
Але галузь хлібопродуктів швидко розвивається. Щороку збільшуються
посівні площі, підвищується врожайність. Крупні виробники с/г продукції та
зернові компанії намагаються, в цілях зменшення транспортних та інших
витрат, будувати власні сучасні міні-елеватори, зерносушарки, що згодом
стане проблемою для великих зерносховищ.
Сучасний стан матеріально-технічної бази хлібоприймальних підприємств,
які побудовані багато років тому, за техніко-економічними показниками не
відповідає світовим досягненням. Більше 50% складських приміщень
потребують переоснащення. Устаткування зношене на 60 та більше відсотків.
Процес зносу продовжується. Висока питома енергоємність технологічних
процесів призводить до подорожчання собівартості послуг. Враховуючи, що
нині вартість палива і енергоносіїв є основною складовою частиною вартості
сушіння зерна, великої уваги потребує ефективність використання
зерносушильного господарства.
Основними конкурентами по наданню послуг по зберіганню зерна в регіоні
є:
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Білоцерківський елеватор
Козятінський елеватор
Фастівський елеватор
Кагарликський елеватор
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Таблиця 3.1.2. Основні покупці промислової продукції підприємства
Найменування Страна % в загальному обсязі продаж
ТОВ «Нестле Росія» Росія 12,8 %
Вета д.о.о. Хорватія 9,2 %
ЗАТ «Хайнц - Росія 7,5 %
Георгієвськ»
ТОВ «Круп’яний дім» Україна 5,5 %
Віталкомус Молдова 4,9 %
ТОВ « Фоззі Фуд» Україна 3,9 %
ТОВ «Ріал Істейт» Україна 3,0 %
ВАТ « Хорол МКК» Україна 3,2 %
ТОВ « Шериф» Молдова 3,2 %
1.6 Технічна характеристика підприємства:

Промисловий елеватор - проектна потужність 36 тисяч тон одночасного
зберігання сировини;
Цех по виробництву крупи гречаної – проектна потужність 180 тон зерна
за добу;
Цех по виробництву борошна гречаного - проектна потужність 30 тон
крупи за добу;
Склад готової продукції – 650 тон одночасного зберігання продукції.
Складське господарство – загальна ємність 65 тисяч тон одночасного
зберігання зерна.
1.7 Загальна технологічна схема промислового виробництва:

Таблиця 3.1.3.Технологічна схема
Промислові цеха: Функціональні Основні функції:
відділення:
Промисловий елеватор Поступлення сировини.
Підготовка сировини для
довготривалого
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

зберігання-
сушіння,очищення.
Переміщення сировини в
зерноочисне відділення
крупцеху.
Крупцех Зерноочисне відділення Доведення зерна до
круп’яних кондицій.
Гідротермічне Пропарювання зерна для
відділення подальшого відділення
лушпиння.
Лущильне відділення Відділення ядра від
лушпиння. Вихід готової
продукції - 70%
Вибійне відділення Вибій готової продукції в
мішкотару - 50кг,25 кг.
Переміщення крупи для

подальшої переробки.
Цех борошна Зерноочисне відділення Доведення крупи до
борошномельних
кондицій.
Гідротермічне Пропарювання крупи.
відділення Підготовка крупи до
розмелювання.
Плющильне відділення Сушіння крупи.
Плющення крупи.
Підготовка крупи до
розмелювання.
Вибій проміжної
продукції - пластівців.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Вихід готової продукції –
74%
Розмельне відділення Виробництво борошна
для дитячого харчування.
Вихід готової продукції -
89%
Вибійне відділення Вибій готової продукції в
мішкотару – 30 кг,20 кг.
Фасувальне відділення Вибій готової продукції в

мілку тару від 0,4 кг до
1,0 кг
Склад готової продукції Приймання, зберігання та

відвантаження готової
продукції.
1.8 Обсяги виробництва основних видів промислової продукції:
Таблиця 3.1.4.Обсяги виробництва
Найменуванн Од. Пром. 2007- 2008- 2009- 2010- 2011- Поточна
я вим. пот. 2008 2009 2010 2011 2012 ціна,без
м.р. м.р. м.р. м.р. м.р. ПДВ за 1
т.прод.
Крупа гречана т. 29000 5733 9263 9815 10427 10500 8750
Борошно т. 6000 1693 1639 1461 2880 2900 14580

гречане
1.9 Характеристика сировини та оптові закупівельні ціни на сировину (без

ПДВ).
Сировиною для промислової діяльності є:
зерно гречки –загальна річна потреба - 15 тисяч тон. Діюча ціна в серпні
2010 року - 5420 гривень за тону без ПДВ.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

зерно вівса – загальна річна потреба - 4,1 тисяч тон. Діюча ціна в серпні
Таблиця 3.1.5.ОБСЯГИ ЗАГОТОВОК по ТОВ Сквирський КХП
Культура 2008-2009 м.р. 2009-2010 м.р. 2010-2011 м.р.
Пшениця 13,2 14,3 0,6
Ячмінь 7,9 8,0 1,6
Ріпак 32,4 7,0 1,4
Кукурудза 51,2 49,2 44,7
Соя 3,2 8,5 10,8
Гречка 9,2 11,5 8,2
Овес 2,0 0,4 1,1
РАЗОМ: 119,1 98,9 68,4
ТОВ „ Сквирський КХП”

Паспортні дані підприємства:
Потужність(річна): Крупцех - 34000 т.
Цех дієтборошна - 7000 т.
Заготівля зерна - 99000 т.
Перероблено/вироблено крупцехом за 2010 рік:
Гречки /крупи гречаної - 11247т. / 8071 т.
Вівса / крупи вівсяної - 2436т. / 1454 т.
Вироблено цехом дієтборошна за 2010 рік:
Пластівців вівсяних - 1277 т.
Пластівців гречаних - 350 т.
Борошно гречаного - 2463 т.
Заготовлено зерна з урожаю 2010 року: 68,4 тисяч тон.
Обсяг реалізованої промислової продукції:
За 2010 рік - 63083,2 тис. грн.
В т.ч. на експорт – 31561,7 тис. грн.
Кількість штатних працівників:
На кінець 2010 року – 357 чоловік.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Фонд оплати праці штатних працівників:
За 2010 рік – 10124,5 тис. грн.
Середня місячна заробітна плата штатного працівника:
За 2010 рік – 2363,2 тис.грн.
Прибутковий податок:
За 2010 рік – 1507,5 тис.грн.
Відрахування до Пенсійного фонду:
За 2010 рік – 210,4 тис.грн.
Нарахування до Пенсійного фонду:
За 2010 рік – 3401,7 тис.грн.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2. Робота дублером:
2.1 Керівника (менеджера) цеху переробки основних видів продукції
Під час проходження практики на ТОВ «Сквирський КХП» закріпив,
розширив та систематизував знання потрібні для роботи керівником цеху
переробки основних видів продукції.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦЕХ
І. Загальні положення
1. Цехи є самостійними структурними виробничо-господарськими
підрозділами підприємства. Відповідно до характеру виробничого процесу і
призначенням робіт цехи підрозділяються на основні (виробничі) і допоміжні
(обслуговуючі). Основні цехи підпорядковуються генеральному директору і
директору з виробництва та комерційних питань, допоміжні цехи - керівникам
відповідних функціональних служб підприємства та головному інженеру.
2. Начальник цеху здійснює безпосереднє керівництво виробничою діяльністю
ділянок по виконанню плану і контролює роботу всіх служб цеху.
3. Цехи виконують визначені виробничі функції і не беруть участь самостійно
в реалізації своєї продукції. Цехи не мають свого фінансового рахунка і не є
юридичною особою.
4. Цехи створюються і ліквідуються за наказом керівника підприємства.
ІІ. Задачі
1. Виконання планових завдань на основі постійного підвищення технічного
рівня виробництва і його ефективності.
2. Забезпечення випуску готової продукції по графіках, затвердженим
генеральним директором підприємства.
3. Удосконалювання системи внутрішньозаводського планування й
економічного стимулювання для досягнення найбільшої економічної
ефективності при найменших витратах.
4. Правильна експлуатація і своєчасне проведення поточного і планово-
попереджувального ремонту устаткування.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

5. Постійне ведення, удосконалювання і впровадження новітніх методів обліку
і звітності на основі механізації й автоматизація керування й інженерної праці.
Ш. Структура
1. Структуру і штати цехів затверджує генеральний директор відповідно до

типових структур апарата керування і нормативами чисельності керівників,
фахівців і службовців з урахуванням обсягів роботи й особливостей
виробництва.
2. Кожний цех у залежності від масштабу, характеру і типу виробництва
підрозділяється на визначені ділянки. Виробничі участи створюються або по
ознаці однорідності технологічного процесу, або по предметній ознаці.
3. Обов'язки між підрозділами цеху і працівниками кожного підрозділу
розподіляються на підставі відповідних положень і посадових інструкцій.
4. Усі розпорядження по цеху віддаються по ступені підпорядкованості:
наприклад, майстру - старшим майстром, робітнику - майстром або
бригадиром і т.д..
ІV. Функції
1. В області виробничо-технічної діяльності

1.1. Участь у розробці й узгодженні розрахунків виробничих потужностей,
технологічних планувань і технологічних процесів, підборі і комплектації
устаткування цеху, організаційно-технічних заходів і модернізації
устаткування.
1.2. Забезпечення ефективної експлуатації устаткування, інструмента,
технологічного оснащення, енергетичного господарства.
1.3. Виконання всіх робіт у строгій відповідності з технічними умовами,
технологічними процесами.
1.4. Упровадження прогресивної технології виробництва і прогресивних норм
матеріальних і трудових витрат, контроль за дотриманням технологічної
дисципліни.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

1.5. Участь у розробці і здійсненні комплексних планів по науковій організації
праці і виробництва.
1.6. Створення безпечних умов праці, дотримання правил і норм по техніці
безпеки, промислової санітарії, а також правил пожежної безпеки на всіх
роботах, виконуваних цехом.
1.7. Усіляке сприяння розгортанню робіт у цеху по техніко-економічній
пропаганді, раціоналізації і винахідництву.
1.8. Впровадження й удосконалювання системи прогресивного оперативно-
виробничого планування в цеху.
1.9. Проведення регулювання ходу виробництва, вживання заходів для
взаємного ув'язування робіт усіх ділянок діяльності цеху, забезпечення їхньої
рівномірної роботи і ритмічного випуску продукції відповідно до
затверджених планів.
2. В області економіки, планування, обліку і звітності
2.1. Систематичний аналіз, виявлення і мобілізація внутрішніх резервів для
росту продуктивності праці, зниження собівартості і поліпшення якості
продукції, розробка і впровадження заходів щодо поліпшення використання
виробничих фондів цеху.
2.2. Розробка, твердження, облік, контроль і аналіз виконання плану
економічного і соціального розвитку цеху, заснованого на прогресивних
нормативах використання виробничих потужностей, трудових і матеріальних
ресурсів і планових завдань.
2.3. Установлення ділянкам, змінам, бригадам і окремим робітником
кількісних і якісних показників плану, що забезпечують виконання
затверджених цеху планових завдань з найбільшою економічною
ефективністю.
2.4. Розробка заходів і впровадження діючого господарського
внутрішньозаводського розрахунку із системою об'єктивних оцінок діяльності
кожної ділянки, бригади і виконавця з обґрунтованими показниками
матеріального стимулювання за досягнення конкретних результатів роботи.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2.5. Сприяння в організації суспільного бюро економічного аналізу і
систематична допомога йому в роботі.
2.6. Ведення оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку, що
забезпечує своєчасність, вірогідність і порівнянність показників діяльності
цеху, упровадження нормативного методу обліку витрат на виробництво,
організація і ведення табельного обліку, спрямованого на підвищення трудової
дисципліни серед працівників цеху.
2.7. Розробка, складання і представлення звітів, довідок і доповідей з усіх
питань пов’язаних з діяльністю цеху.
3. В області підбору, розміщення і використання кадрів організації праці,
заробітної плати
3.1. Комплектування, правильний підбір, розміщення, виховання керівних,
інженерно-технічних і робітничих кадрів.
3.2. Забезпечення працівників цеху спецодягом, захисними пристосуваннями.
3.3. Забезпечення високої трудової дисципліни в цеху, боротьба з прогулами і
плинністю кадрів.
3.4. Організація праці і розміщення працівників цеху у відповідності з
спеціальністю і кваліфікацією.
3.5. Організація морального і матеріального стимулювання працівників за
зразкове виконання трудових обов'язків.
3.6. Визначення чисельності промислового персоналу цеху, необхідної для
забезпечення виконання затверджених цеху планових завдань.
3.7. Розробка, твердження й у необхідних випадках зміна штатів і посадових
окладів керівників, фахівців і службовців у відповідності зі схемою посадових
окладів у межах фонду заробітної плати.
3.8. Внесення пропозицій директору підприємства про установлення
висококваліфікованим майстрам і іншим інженерно-технічним працівникам
надбавки до заробітної плати.
3.9. Організація сумісності професій і функцій працівників цеху.
4. В області матеріально-технічного забезпечення і схоронності власності.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

4.1. Створення і систематична підтримка заділів незавершеного виробництва
на рівні, що забезпечує нормальну роботу цеху.
4.2. Організація роботи цеху таким чином, щоб виключити можливість
псування, нестач, розтрат і незаконної витрати матеріальних цінностей,
нещасних випадків і професійних захворювань.
4.3. Своєчасне і правильне проведення інвентаризацій і організації точного
обліку по всіх операціях, пов’язаних з приходом, рухом і витратою
матеріально-майнових цінностей.
V. Взаємини цехів з іншими підрозділами підприємства
1. З планово-економічним відділом
Одержує: річні, квартальні і місячні завдання в натуральному і вартісному
вираженні; по-детальні планові калькуляції; плани по зниженню собівартості;
нормативно-довідкові матеріали.
Представляє: щорічні зведення виконання плану випуску продукції; місячні і
квартальні звіти про своїй роботі з установленого графіка.
2. З відділами матеріально-технічного постачання
Одержує: сировина, матеріали, господарський інвентар, канцелярські
приналежності в межах установлених лімітів; покупні і комплектуючі вироби,
напівфабрикати відповідно до плану виробництва і графіками випуску
продукції.
3. З відділом головного енергетика
Одержує: норми витрати енергетичних ресурсів; капітальний ремонт
електроустаткування; інструкції з упровадження планово-попереджувальних
ремонтів; інструкції з експлуатації і ремонту електроустаткування.
Представляє: заявки на ремонт електроустаткування.
4. Зі службою головного механіка
Одержує: ремонт устаткування цеху; норми витрати мастильних і обтиральних
матеріалів, ременів і зшивок, ліміти витрат на ремонт і обслуговування
устаткування, монтаж нового обладнання, виготовлення запасних частин;
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

інструкції з експлуатації і ремонту обладнання; затверджені плани ремонтних
робіт; перевірку технічного стану технологічного устаткування.
Представляє: місячні плани ремонтних робіт; звіти про виконання цехів
планово-попереджувальних ремонтів; заявки на виготовлення запасних
частин, нестандартне устаткування, інструмент: дефектні попередні відомості
на капітальний ремонт і акти про приймання устаткування після ремонту;
зведення про простої устаткування цеху; повідомлення про аварії.
5. З відділом організації праці і заробітної плати
Одержує: керівні матеріали з питань нормування, штатні розклади інженерно-
технічних працівників, службовців, допоміжних робітників і молодшого
обслуговуючого персоналу.
Представляє: відомості на преміювання працюючих цеху; відомості доплат на
відхилення від технологічних процесів, звіти по праці.
6. З бухгалтерією
Одержує: інструктивні матеріали про ведення обліку і звітності; контроль за
правильним оформленням первинної документації.
Представляє: щомісячні зведення про випуск готової продукції; звітні
калькуляції; зведення про залишки незавершеного виробництва на 1-е число
кожного місяця; зведення про одержання цехом фактичних послуг від інших
цехів заводу.
7. З відділом технічного контролю

Одержує: контроль за виготовленням продукції виробництва; зведення про
відхилення від технологічного процесу; підтримка на необхідному рівні
точності контрольно-вимірювальних приладів; плани установки нового
обладнання і впровадження нової технології; повідомлення про зміну
технологічних процесів і норм витрати матеріалів.
VІ. Права
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

1. Приймати на роботу за штатним розкладом, переводити на іншу роботу в
цеху і звільняти робітників з підприємства відповідно до трудового
законодавства.
2. Затверджувати робітникам премії відповідно до діючих на підприємстві
відрядно-преміальними і почасово-преміальними системами оплати праці.
Знижувати розмір премії або позбавляти премії окремих робітників за
виробничі недогляди, порушення дисципліни праці.
3. Накладати відповідно до правил внутрішнього розпорядку дисциплінарні
стягнення на працівників цеху за порушення дисципліни праці.
4. Покладати наказом по цеху матеріальну відповідальність на окремих
працівників цеху, відповідно до діючого законодавства, за допущення
помилок в роботі або заподіяний матеріальний збиток.
5. За узгодженням комітетом профспілки затверджувати графік надання
працівникам цеху чергових відпусток, а також надавати по необхідності
додаткові відпустки з дотриманням діючого трудового законодавства.
6. Проводити тарифікацію робіт і працюючих у строгій відповідності з
тарифно-кваліфікаційним довідником.
7. Брати участь у розробці положень про форми і системи оплати праці і
преміюванні робітників, керівників, фахівців.
VІІ. Відповідальність
1. Усю повноту відповідальності за якість і своєчасність виконання
покладених дійсним положенням на цех задач і функцій несе начальник цеху.
2. Ступінь відповідальності інших працівників установлюється посадовими
інструкціями.
Технологічний процес виробництва гречаної крупи

Гречана крупа - цінний харчовий продукт, який широко використовується як в
звичайному, так і в дитячому харчуванні.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

На крупозаводах виробляють крупу ядрицю та проділ. Ядриця – ядро гречки,
яке відділене від плодових оболонок, неколоте (не проходить через сито
розміром 1,6*20мм), зберегло сім’яні оболонки і зародок. Висока зольність
ядриці і вміст у ній порівняно великої кількості жиру пояснюється крупним
зародком. Ядриця – основний продукт крупозавода. Проділ – розколоте ядро
гречки, яке проходить через сито розміром 1,6*20мм (не менше 90% частинок
залишається на ситі ø15мм). Проділ – це крупа, яка отримується в невеликій
кількості в процесі переробки.
Зерно гречки має тригранну форму і складається з темної плодової оболонки
(плівки) та ядра, в склад якого входить сім’яна оболонка, алейроновий слой,
ендосперм і зародок. Плодова оболонка (лузга) складається з трьох пелюстків,
які обхвачують ядро і не зростаються з ним. Єдине місце з’єднання їх є центр
основи ядра (темне п’ятно).
Характерні домішки гречки – татарська гречка, недорозвинене ядро (рудяк),
дика редька, польовий горошок.
До сміттєвої домішки в гречці відносять дрібні зерна, які проходять через сито
ø3,0мм, плоскі зерна, а також загнивші, запліснявілі, дуже підсмажені і
обвугливші, биті (ті, які не пройшли через сито ø3,0мм).
Для круп’яного виробництва вимагається цільне, здорове зерно гречки, яке
має не більше 3% сміттєвої домішки і не більше 3% зернової. Вологість зерна
не повинна перевищувати 14,5% якщо немає сушарок, і 16% - якщо є.
Об’єднувати можна лише однорідні партії зерна і найкраще одного сорту. Не
можна змішувати зерно сухе і вологе, просушене з не просушеним.
Зерно, яке містить важко відокремлювані та шкідливі домішки, а також
зіпсовані зерна, зберігають по різному.
Норми якості гречаної крупи
Табл. 2.1.1
Показник Крупа гречана 1 с Проділ
Колір Кремовий,коричневий різних відтінків
Запах Властивий гречаним крупам
Смак Властивий гречаним крупам
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Вологість 14 14
Доброякісне зерно, не 99,2 98,3
менше , %
В т.ч. колоте ядро 3,0 -
Зерно пшениці - -
Сміттєва домішка 0,4 0,7
В т.ч. мінеральна 0,05 0,05
Органічна - 0,2
Мучка, % - 0,5
Металомагнітна, на 1 3,0 3,0
кг/мг
Кислотність, град Не допускається Не допускається
Плісняві гриби, Не допускається Не допускається
Клітин в 1 кг
Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів не повинна

перевищувати допустимих рівнів, які встановлені медико-біологічними
вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових
продуктів.
Гречані крупи, які використовуються для виробництва дитячого харчування
отримують з гречки згідно ГОСТ 19092, яка вирощена на полях без внесення
пестицидів.
Очистка гречки
Зерноочисне відділення виконує функції очистки гречки від домішок і
попереднього сортування її по величині. Після зважування на автоматичних
вагах зерно підлягає двократному сепаруванню, при якому відділяють основну
масу домішок. Для виділенні із крупної гречки дикої редьки, польового
горошку та ін. крупних домішок над сортувальним ситом сепараторів
встановлюють додаткову рамку з трикутними отворами розміром 7-8мм.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Аспірацій ний режим у сепараторів встановлюють так, щоб відділити
максимальну кількість легкої домішки.
Прохід через підсівні сита сепараторів (ø3,2 або 2,4*20) направляють на
контроль відходів.
Для відбору важко відокремлюваної домішки, особливо дикої редьки, гречку
після сепарування відправляють на розсів, де розділяють по крупності на дві
фракції.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Гідротермічна обробка гречки
Гречка очищена від домішок, проходить гідротермічну обробку. Цей процес
покращує властивості крупи і підвищує практичність ядра, в результаті чого
знижується вихід проділу, вихід цілої крупи-ядриці – збільшується. Час на
приготування крупи скорочується.
Пропарювання проходить в пропарювачах порційної дії протягом 5хв,
підтримуючи в них тиск пари 0,25-0,30 МПа. Сушать зерно після
пропарювання в парових сушарках до вологості 13,0-13,5%. Після сушки
гречку охолоджують до температури не вище 300 С. Проміжок часу між
пропарюванням і слідкуючою сушкою зерна гречки не повинен
продовжуватись більше, ніж 30хв.
Гідротермічна обробка гречки покращує основні показники процесу лущення і
підвищує коефіцієнт використання ядра. Крупа набуває коричневого кольору,
кількість водорозчинних речовин і коефіцієнт розварювання підвищується,
консистенція каші стає розсипчастою, а запах – приємніший.
Лущення гречки
Процес переробки гречки очищеної від домішок, включає наступні операції:
сортування гречки по крупності, лущення, сортування продуктів отриманих в
результаті лущення, сортування і контроль крупи, контроль відходів.
Для того, щоб під час лущення зменшити дроблення ядра, а потім чітко
відділити ядро від зерна, гречку сортують по крупності на 6 фракцій.
Сортування або калібрування проводять в 2 прийоми: при попередньому
сортуванні зерно ділять на три фракції, а потім – на шість. Різниця в розмірах
зерна суміжних фракцій являє 0,2-0,3мм.
Хорошого результату лущення досягають при переробці гречки, яка пройшла
гідротермічну обробку і добре відкалібрована на фракції. Лущать гречку на
однодекових станках серпоподібної форми робочої зони. Зі зменшенням
крупності фракції гречки, яка перероблюється, знижується коефіцієнт
лущення зерна і збільшується вихід проділу і мучки.
Коефіцієнт лущення гречки на вальцедековому станку залежить від сорту
зерна, його крупності, стану робочих органів і параметрів режиму лущення.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

В результаті лущення гречки отримують суміш яз ядриці, не лущених зерен
гречки, проділу, мучки і лузги.
Для сортування продуктів лущення використовують розсіви. В яких проходом
через перші три сита розміром 1,6-1,7*20мм відсіюють проділ з мучкою, а на
наступних ситах відділяють ядрицю від лущеної гречки і лузги.
Ядрицю виділяють проходом через зернове сито і сходом з сита з отворами
1,7*20мм (крупна ядриця або 1,620мм (середня та дрібна ядриця). Проділ
отримують проходом через сито, яке відбирає ядрицю і сходом з сита №085, а
мучку – проходом через це сито.
В залежності від якості ядрицю поділяють на два сорти. В першому сорті
мінімальна кількість доброякісного ядра повинно бути 99,2%, другому –
98,4%, проділ – не менше 98,3%.
Продукти переробки Крупа, %
Ядриця 1го сорту 59,0
2го сорту 3,0
Проділ 5,0
Всього 67,0%
Мучка кормова 3,5
Відходи І та ІІ категорії 6,5
Лузга, відходи ІІІ категорії, мех.. 21,5+15(усушка)
втрати
Всього 100%
Відходи І та ІІ категорії складаються з частинок роздріблених плодових та
сім’яних оболонок, зародку та ендосперма (до 1%). Це хороший кормовий
продукт, який має цілого ядра не більше 5%. Мучка відрізняється від
кормових відходів дрібнішими розмірами часточок оболонок, ендосперма та
зародка.
Лузгу використовують для виробництва кормових дріжджів або як томливо
(спалювання в котлах для виробництва пару).
Вихід продукції залежить від якості гречки, яка надходить на переробку
(сорту, ступені засміченості, вміст дрібних зерен).
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Нормативні документи
ГОСТ 13586,5-93 «Зерно. Метод определения влажности»
ГОСТ 13586,2-81 «Зерно. Методы определения содержания сорной, зерновой
примесей»
ГОСТ 586,4-83 «Зерно. Метод определения зараженности и поврежденности
вредителями»
ГОСТ 26312,7-88 «Крупа. Метод определения влажности»
ГОСТ 26312,4-84 «Крупа. Методы определения крупности или номера,
примесей и доброкачественного ядра»
ГОСТ 5550-74 «Крупа гречневая. Технические условия»
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Порядок робочого дня
Режим робочого часу — це розподіл нормативів робочого часу в межах

певного календарного періоду. Режим робочого часу передбачає: структуру робочого
тижня; тривалість щоденної роботи; час початку і закінчення робочого дня; час і тривалість
перерви для відпочинку і харчування; кількість змін протягом облікового періоду.
Можна виділити загальний та спеціальні різновиди режиму робочого часу. Відповідно до

ст. 52 КЗпП для працівників установлюється такий загальний режим робочого часу:
п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні
тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового
розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган
за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим
представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості
робочого тижня (ст.ст. 50 і 51 КЗпП).
Спеціальними різновидами режиму робочого часу є:
• шестиденний робочий тиждень;
• робота змінами;
• з поділом робочого дня на частини;
• ненормований робочий день;
• гнучкий графік роботи.
На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами

роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шести-
денний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні
тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6
годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години. П'ятиденний
або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним
органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим
представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за
погодженням з місцевою радою.
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього

трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством. При змінних
роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами
внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має
відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності. На
роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і випадках, передбачених
законодавством, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб
загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої тривалості робочого дня
(наприклад, такий режим робочого часу встановлюється для водіїв міського громадського
транспорту). Перерви протягом робочого дня, їх кількість, тривалість, час початку та
закінчення встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку на основі
чинного трудового законодавства.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Правове регулювання ненормованого робочого дня здійснюється відповідно до постанови
Народного комісаріату праці СРСР від 13 лютого 1928 року № 106 "Про працівників з
ненормованим робочим днем" та Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з
ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці,
затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 р. № 7.
Згідно з п. 1 Рекомендацій ненормований робочий день — це особливий режим
робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі
неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія
працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не
вважається надурочною). Міра праці у цьому випадку визначається не тільки тривалістю
робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).
Пункт 1 постанови Народного комісаріату праці СРСР від 13 лютого 1928 р. № 106 "Про
працівників з ненормованим робочим днем" визначає категорії працівників, до яких цей
режим роботи може застосовуватися. Це:
• особи адміністративного, управлінського, технічного i господарського персоналу;
• особи, праця яких не піддається обліку в часі (агенти, консультанти, інструктори та інші);
• особи, які розподіляють свій робочий час на власний розсуд;
• особи, робочий час яких за характером роботи ділиться на частини невизначеної

тривалості.
Відповідно до п. 4 зазначеної постанови, в трудових чи колективних договорах, або в

Правилах внутрішнього трудового розпорядку повинні бути перераховані всі основні
обов'язки, що складають обсяг роботи осіб, віднесених до ненормованого робочого дня. У
випадку виконання робіт, не пов'язаних з обов'язками працівника, передбачених трудовим
договором, колективним договором і Правилами внутрішнього трудового розпорядку, ці
роботи оплачуються за угодою як виконання особливих завдань.
Ненормований робочий день — це такий режим робочого часу, за якого робота понад
встановлену тривалість робочого часу допускається без додаткової оплати. За роботу на
умовах ненормованого робочого часу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про відпустки"
в колективному договорі за списками посад, робіт та професій для цієї категорії працівників
передбачається додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів. Винятком з цього
правила є виплата доплати за ненормований робочий день для водіїв автотранспортних
засобів I класу — у розмірі 25% тарифної ставки за відпрацьований час (підпункт 4 п. 3
постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 p. № 1298 "Про оплату праці
працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці
працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери").
Характерна особливість режиму "гнучкого робочого часу" полягає в тому, що працівники

отримують можливість впливати на часові межі своєї присутності на робочих місцях.
Відповідно до п. 1.3 Рекомендацій по застосуванню режимів гнучкого робочого часу на
підприємствах, в установах і організаціях галузей народного господарства, затв.
постановок) Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 30 травня 1985 р. № 162/12-
55, режим гнучкого робочого часу — це форма організації робочого часу, за
якої для окремих працівників або колективів підрозділів підприємства
допускається (в певних межах) саморегулювання початку, закінчення і
загальної тривалості робочого дня. При цьому вимагається повне відпрацювання
встановленої законом сумарної кількості робочих годин протягом визначеного облікового
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

періоду (робочого дня, тижня, місяця тощо). Застосування режимів гнучкого робочого часу
повинно сприяти найбільш доцільній організації виробництва і праці, підвищенню його
дисципліни і ефективності та забезпечувати найкраще поєднання економічних, соціальних і
особистих інтересів працівників з інтересами виробництва. Застосування такого режиму
робочого часу врегульовується переважно локальними нормативно-правовими
актами. Ефективність використання цього режиму роботи та правові основи його
використання буде розкрито на прикладі правового регулювання режиму робочого часу
науково-педагогічних працівників Академії митної служби України.
Питання режиму робочого часу науково-педагогічних працівників визначені ст. 13 КЗпП та

п. 5.5 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах затв.
наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 p. № 161. Абзац 6 ч. 2 ст. 13 КЗпП
передбачає, що режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку працівників
визначається колективним договором. А відповідно до п. 5.5 Положення про організацію
навчального процесу графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних
навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими
видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання
робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів визначається в
порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей
спеціальності та форм навчання. Для реалізації зазначених вище законодавчих положень
колективний договір Академії митної служби України обов'язково передбачає таку
локальну норму: "У відповідності до Закону "Про вищу освіту" для науково-педагогічних
працівників встановлюється 36-годинний робочий тиждень за регламентом, що
затверджується окремо". Таким чином, режим робочого часу науково-педагогічних
працівників Академії митної служби України визначається "Регламентом роботи викладачів
кафедри", який затверджується ректором два рази на рік перед початком нового
навчального семестру. У "Регламенті роботи викладачів кафедри" відображається розподіл
робочого часу викладача в поточному навчальному семестрі, який обумовлюється обсягом
його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків за нормативно!'
тривалості робочого часу 36 годин на тиждень. Тому час початку і закінчення робочого
часу, перерви для відпочинку науково-педагогічних працівників Академії визначаються не
Правилами внутрішнього трудового розпорядку, а Регламентом роботи. Такий гнучкий
розподіл робочого часу спрямований на забезпечення інтересів основних учасників
навчального процесу (курсантів, студентів, слухачів, аспірантів). Зокрема, для курсантів
більш прийнятним є проведення консультацій та індивідуальної роботи після закінчення
аудиторних занять (після 15 години дня) або в суботу, коли навчальних занять немає.
Практично вся поза аудиторна робота викладача значною мірою здійснюється тоді, коли
переважна більшість працівників закінчують свою роботу. Організація наукової та
методичної роботи науково-педагогічних працівників має також свою специфіку, бо
передбачає врахування ряду факторів: кількість аудиторних занять та розподіл їх за днями
тижня, доступ до оргтехніки на кафедрі, мережі "Інтернет", наукових бібліотек міста, інших
навчальних закладів та Академії. Беручи до уваги такі особливості організації праці та
правового регулювання нормативів і режиму робочого часу науково-педагогічних
працівників Академії, вважається за можливе встановлення в "Регламенті роботи
викладачів кафедри" перерв для забезпечення можливості здійснення педагогічної
діяльності на умовах сумісництва або на умовах погодинної оплати праці в інших
навчальних закладах, що має на меті, з одного боку, організацію такої діяльності в межах
правового поля, визначеного чинним законодавством, та забезпечення дотримання
встановленого законодавством сумарного нормативу робочого часу за основним місцем
роботи в Академії (36 годин на тиждень) — з іншого. Таким чином, "Регламент роботи
викладачів кафедри" як правовий засіб дозволяє оптимально узгодити виробничі інтереси
роботодавця та індивідуальні інтереси науково-педагогічних працівників.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Порядок проведення вхідного контролю
1. Приймання , розміщення та зберігання зерна здійснюють згідно нормативної документації.
2. На підприємство зерно поступає з господарств України, залізничним транспортом, автотранспортом.
3. Приймання зерна включає такі операції:
огляд супровідних документів;
відбір зразків;
визначення якості та безпечності зерна.
4. Технік лаборант зерно приймає згідно слідуючої документації:
«Договір на збереження або переробку давальницького зерна, на крупу або муку» (Додаток А);
« Накладная форма № 1» (Додаток Б);
«Якісне посвідчення» (Додаток В) ф-№42;
карантинні сертифікати з інших областей.
5. Контроль якості та безпечності кожної партії зерна, що надходить на завод, здійснює виробничо-
технологічна лабораторія.
6. Відбір зразків зерна лаборанти проводять відповідно ГОСТа 13586.3-83.
7. Якісні показники зерна визначають згідно нормативної документації.
8. Показники аналізів реєструються в журналі «Журнал реєстрації лабораторних аналізів середньодобових
проб при прийомі зерна» форма № 3хс-49 (Додаток Г), «Журнал реєстрації вологості» (Додаток Д).
9. Інженер-мікробіолог та лаборант хімічного аналізу вибірково проводять перевірку зразків зерна на вміст
радіонуклідів Цезію-137 і реєструють в «Журнал контролю с/г продукції та сировини на вміст радіонуклідів
Цезію-137 і Стронцію-90
10. Періодично згідно МУ 5.08.07/1232-95 «Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и
пищевых продуктов по показателям безопасности», хімлабораторія комбінату проводить випробування
сировини по показниках безпеки, на відповідність нормам, затвердженим Міністерством охорони здоров’я.
Результати випробувань реєструються в відповідні журнали: “Журнал реєстрації результатів досліджень на
наявність пестицидів “ “ Журнал реєстрації результатів досліджень на наявність мікотоксинів “, “Журнал
реєстрації результатів досліджень на вміст токсичних елементів “, “Журнал мікробіологічних досліджень с/г
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

сировини та продукції “, «Журнал контролю кислотності зерна та продуктів його переробки»(додаток К ),
«Журнал для контролю зольності»
11. Періодично начальник ВТЛ проводить аналіз результатів випробувань сировини і подає звіт керівництву.
12. Технік-лаборант визіровочної лабораторії проводить аналіз партії зерна на фізичні та органолептичні
показники та вказує в накладній ф-№1 направлення зерна згідно плану розміщення (Додаток І), який
знаходиться в лабораторії:
по виду сировини;
по стану вологості;
по засміченості.
13. План розміщення партій зерна розробляє начальник ВТЛ за участю начальників елеваторів, складського
господарства, транспортної дільниці і технологічного цеху під керівництвом генерального директора.
14. План розміщення партій зерна затверджує генеральний директор.
15. Зерно, яке надійшло за направленням по плану розміщення, вагар зважує на вагах і реєструє в журналі.
16. Зерно, яке надійшло на підприємство з підвищеною вологістю сушать відповідно до «Інструкція по
сушінню продовольчого, кормового зерна, насіння олійних культур та експлуатації зерносушарок».Начальник
ВТЛ дає розпорядження на сушку зерна, де вказує температуру агента сушки .
17. Контроль здійснює: технік-лаборант; сушарний майстер; змінний майстер; згідно складеного і
затвердженого графіка контролю роботи підприємства.
18. Технік лаборант, який веде контроль за сушкою зерна, показники аналізів записує в «Журнал реєстрації
лабораторних аналізів при сушці зерна на зерносушарках» форма №71, «Журнал реєстрації вологості зерна та
продуктів його переробки при визначенні її в сушильних шафах» Ф-№51
19. Засмічене зерно очищується від домішок з максимальним їх вилученням на сепараторах, які розміщені по
всіх робочих лініях і контролюються також згідно графіка .
20. Показники аналізів записуються в «Журнал реєстрації лабораторних аналізів при очистці зерна та з/о
машин» Ф.-81ГОСТ 10842-89.
21. Зерно, яке не відповідає вимогам ГОСТів (невідповідна сировина) прийманню не підлягає і повертається
постачальнику.
22. Про таке зерно технік-лаборант інформує начальника ВТЛ.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

23. Факт надходження невідповідної сировини реєструється в «Журнал повернення» , причина повернення
вказується в товарно-транспортній накладній.
24. Зберігання, облік та обезлічування зразків зерна проводиться згідно до «Инструкция № 9-5-79» з записом в
«Журнал реєстрація зразків» (Додаток М).
25. Санітарний стан вагонів реєструється в «Журналі перевірки санітарного стану вагонів»
довільної форми
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Облік матеріальних цінностей
Матеріальні цінності в бухгалтерському обліку — це сировина і матеріали,

покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тара і тарні матеріали;
паливо; будівельні матеріали і обладнання для установки; малоцінні і
швидкозношувані предмети, спецодяг і спецвзуття. Вони характерні тим, що
мають великий обсяг первинних (фактичних) даних, які треба збирати і
обробляти, при тому велика кількість реквізитів часто повторюється.
Термін «товарно-матеріальні цінності» за економічним змістом відповідає терміну

«запаси». Відповідно, основні засоби до складу товарно-матеріальних цінностей не
включаються.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого

наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, активи — це
ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як
очікується, приведе до надходження економічних вигід у майбутньому.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого

наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, запаси — активи,
які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання
послуг, а також управління підприємством.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»,

затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92,
основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх
у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим
особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний
строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного
циклу, якщо він довший за рік).
Офіційне визначення терміна «товарно-матеріальні цінності» відсутнє. Виходячи з аналізу

нормативно-правових документів, у яких вживається цей термін, зокрема, Інструкції по
інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей,
грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів
України від 11 серпня 1994 року № 69, можна зробити висновок про те, що термін
«товарно-матеріальні цінності» за економічним змістом відповідає терміну «запаси».
Відповідно, основні засоби до складу товарно-матеріальних цінностей не включаються.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2.2 Робота дублером менеджера по заготівлі сировини.

розширив та систематизував знання потрібні для роботи менеджером по
заготівлі сировини.
Залежно від компанії завдання менеджера зі закупівель можуть сильно
варіюватися. Існують такі види бізнесу, в яких закупівлі суворо плануються.
Наприклад, торговельна діяльність, в якій обсяг майбутніх продажів по
кожному найменуванню з високим ступенем достовірності відомий
заздалегідь.
У цьому випадку основна функція менеджера зі закупівель полягає в строгому
виконанні плану закупівель.
Зустрічаються серед менеджерів по закупівлях і справжні профі своєї справи,
які можуть знайти продавця, готового надати товар високої якості за низькими
цінами, запропонувавши при цьому відстрочку оплати або навіть реалізацію з
правом безумовного повернення.
Але іноді, в силу особливостей деяких ринків і масштабу компанії, завдання
пошуку і знаходження найбільш низьких цін не є основними для відділу
закупівель. Усі постачальники відомі, умови обумовлені та не підлягають
серйозним змінам. У такій ситуації на перше місце виходить питання
оптимізації, тобто забезпечення наявності потрібного ресурсу в потрібній
кількості потрібної якості в потрібному місці в потрібний час для потрібного
споживача з найкращими (оптимальними) витратами на закупівлю.
Функціональні обов'язки
Обов'язки менеджера зі закупівель в різних компаніях можуть сильно
варіюватися. Всі можливі функції перерахувати важко, але основні виділити
можна:
* Контроль наповнення складу, планування складських запасів;
* Вибір постачальників (кращих цін та умов), розміщення замовлень;
* Контроль платежів;
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

* Контроль термінів відвантаження товару, контроль руху вантажів;
* Рішення претензійних питань з постачальниками (оплата недоставки і т.
п.);
* Контроль якості продукції.
Навики
Основними вимогами до професійних навичок, які висуваються до менеджера
зі закупівель, є:
* Відмінні аналітичні навички;
* Знання контрактних умов поставок;
* Знання роботи транспорту і митниці;
* Вміння працювати з великими обсягами інформації;
* ПК - впевнений користувач;
* Вміння вести переговори, приймати відповідальні рішення і швидко
знаходити вихід зі складних ситуаці
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Визначення потреби в матеріалах
Види потреб в матеріалах
Під потребою в сировині і матеріалах розуміється їх кількість, необхідне до певного

терміну на встановлений період для забезпечення виконання заданої програми виробництва
або наявних замовлень.
Потреба в матеріалах на певний період називається періодичною потребою. Вона

складається з первинної,вторинної і третинної.
Під первинною розуміється потреба в готових виробах, вузлах і деталях, призначених для

продажу, а також в покупних запасних частинах. Розрахунок первинної потреби
здійснюється за допомогою методів математичної статистики і прогнозування, що дають
очікувану потребу. Ризик неправильної оцінки або неточного прогнозу потреб
компенсується відповідним збільшенням страхового запасу.
Первинна потреба є основою управління матеріальними потоками на підприємствах, що

працюють у сфері торгівлі. Для промислових підприємств первинну потребу слід
розкладати на вторинні складові.
Під вторинною розуміється потреба в комплектуючих вузлах, деталях і сировині,

необхідних для випуску готових виробів.
При розрахунку вторинної потреби передбачаються заданими: первинна потреба, що

включає відомості про об'єми і терміни; специфікації або відомості про вживаність;
можливі додаткові постачання; кількість матеріалів, що знаходяться у розпорядженні
підприємства. Тому для визначення вторинної потреби використовуються детерміновані
методи розрахунку. Якщо такий спосіб встановлення потреби неможливий через
відсутність специфікацій або незначної потреби в матеріалах, то її прогнозують,
використовуючи дані про витрату сировини і матеріалів.
Під третинною розуміється потреба виробництва в допоміжних матеріалах і інструменті,

що зношується. Вона може бути визначена виходячи з вторинної на основі показників
використання матеріалів шляхом проведення стохастичних розрахунків на основі витрати
наявних матеріалів або експертним шляхом.
Залежно від обліку готівкових запасів розрізняють брутто- і нетто-потреби в

матеріалах.
Під брутто-потребою розуміється потреба в матеріалах на плановий період без

урахування запасів на складі або у виробництві. Відповідно під нетто-
потребою розуміється потреба в матеріалах на плановий період з урахуванням готівкових
запасів. Вона визначається як різниця між брутто-потребою і готівковими складськими
запасами до певного терміну.
На практиці сумарна потреба в матеріалах збільшується відносно показника брутто на

додаткову потребу, обумовлену браком у виробництві і проведенням робіт по технічному
обслуговуванню і ремонту устаткування. Після зіставлення з величиной готівкових
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

складських запасів залишкова потреба коригується на величину поточних запасів.
Співвідношення різних видів потреб в матеріалах показане на мал. 2.2.1.
Мал. 2.2.1. Співвідношення різних видів потреб в матеріалах
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ
Необхідною умовою ефективного управління матеріальними потоками є знання потреби на

перспективу. Методи, використовувані для її визначення, представлені на мал. 2.2.2.
Мал. 2.2.2. Класифікація методів визначення потреб
Детерміновані методи розрахунку служать для розрахунку вторинної потреби в

матеріалах при відомій первинній. При аналітичному методі розрахунок йде від
специфікації виробу по східцях ієрархії зверху вниз. Синтетичний метод припускає
проведення розрахунків для кожної групи деталей виходячи з міри їх вживаності на
окремих східцях ієрархії.
Стохастичні методи розрахунку дозволяють встановити очікувану потребу на основі

числових даних, що характеризують її зміни упродовж певного проміжку часу. З цією
метою використовують апроксимацію середніх значень, метод експоненціального
згладжування і регресійний аналіз.
Апроксимація середніх значень використовується в умовах, коли потреба в матеріалах

коливається по місяцях при стійкому середньому значенні. Прогнозування цим методом є
процедурою усереднювання відомих значень потреби в матеріалах.
Метод експоненціального згладжування застосовують у тому випадку, коли

прогнозування процесу зміни потреби в матеріальних ресурсах робиться на основі рівнів
ряду динаміки, ваги яких убувають у міру віддалення цього рівня від моменту прогнозу.
Для цієї мети в розрахунки вводиться постійний коефіцієнт згладжування а, значення якого
підбирається так, щоб звести помилку прогнозу до мінімуму.
Регресійний аналіз припускає наближення відомих тенденцій споживання матеріальних

ресурсів за допомогою математичних функцій, які можуть бути екстрапольовані на
майбутній період.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Потужність. Обсяги виробництва основних видів промислової продукції:
Таблиця 2.2.1 Обсяги виробництва
Найменуванн Од. Пром. 2007- 2008- 2009- 2010- 2011- Поточна
я вим. пот. 2008 2009 2010 2011 2012 ціна,без
м.р. м.р. м.р. м.р. м.р. ПДВ за 1
т.прод.
Крупа гречана т. 29000 5733 9263 9815 10427 10500 8750
Борошно т. 6000 1693 1639 1461 2880 2900 14580

гречане
Характеристика сировини та оптові закупівельні ціни на сировину (без ПДВ).

Сировиною для промислової діяльності є:
зерно гречки –загальна річна потреба - 15 тисяч тон. Діюча ціна в серпні
зерно вівса – загальна річна потреба - 4,1 тисяч тон. Діюча ціна в серпні
Таблиця 2.2.2 ОБСЯГИ ЗАГОТОВОК по ТОВ Сквирський КХП
Культура 2008-2009 м.р. 2009-2010 м.р. 2010-2011 м.р.
Пшениця 13,2 14,3 0,6
Ячмінь 7,9 8,0 1,6
Ріпак 32,4 7,0 1,4
Кукурудза 51,2 49,2 44,7
Соя 3,2 8,5 10,8
Гречка 9,2 11,5 8,2
Овес 2,0 0,4 1,1
РАЗОМ: 119,1 98,9 68,4
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2.3. Робота дублером завідуючого складом (базою) продукції та матеріалів
розширив та систематизував знання потрібні для роботи завідуючим складом.
Працюючи дублером завідуючого складом ознайомився із змістом договору
про повну матеріальну відповідальність завідуючого складом.
I. Загальні положення
Дійсна посадова інструкція визначає функціональні обов'язки, права і
відповідальність завідуючого складом.
Завідуючий складом призначається на посаду і звільняється з посади у
порядку, встановленому чинним трудовим законодавством України
Безпосередньо підпорядковується директору гіпермаркету, комерційним
директорам.
На посаду завідуючого складом призначаються особи, які мають базову вищу
освіту відповідного напряму підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст) і
стаж роботи за професією не менше 1 року або повна загальна середня освіта,
професійно-технічна освіта і стаж роботи за професією комірника не менше 2
років.
За відсутності завідуючого складом його обов'язки виконує заступник
завідуючого складом.
Завідуючий складом зобов’язаний знати:
- положення, інструкції та інші керівні матеріали і нормативні документи з
організації та ведення складського господарства; номенклатуру, сортамент
матеріальних цінностей, що зберігаються, їх властивості і призначення;
- стандарти і технічні умови на товарно-матеріальні цінності;
- види, розмір, марки, сортність та інші якісні характеристики товарно-
матеріальних цінностей і норм їх витрат;
- організацію вантажно-розвантажувальних робіт;
- правила і порядок зберігання і складування товарно-матеріальних цінностей,
положення та інструкції про їх облік, правила комплектування партій різних
матеріальних цінностей за технологічними документами;
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

- способи зберігання речей, продукції і сировини від псування під час
розвантаження, навантаження і утримання на складі;
- правила застосування складського вимірювального інструменту, пристроїв,
механізмів і способи перевірки їх на придатність до роботи;
- правила проведення інвентаризацій;
- правила безпечного зберігання і переміщення токсичних, пожежно- і
вибухонебезпечних матеріалів;
- правила експлуатації обчислювальної техніки;
- правила внутрішнього трудового розпорядку;
- основи трудового законодавства.
- правила і норми охорони праці та протипожежного захисту під час
зберігання і переміщення матеріалів та утримання службових приміщень.
- документообіг: акти прийому товару, його якості, оформлення придбання
товару по безготівковому розрахунку, оформлення товару на доставку, умови
та процедуру повернення товару постачальнику та його рівноцінного обміну,
відповідальне зберігання.
- права, обов'язки, режим роботи.
- правила внутрішнього трудового розпорядку, правила і норми охорони праці,
правила техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни, протипожежної
безпеки, цивільної оборони.
Для виконання обов’язків та реалізації прав завідуючий складом взаємодіє з:
- Асистентами начальників відділів;
- Транспортним відділом;
- Відділом зовнішньоекономічної діяльності;
- Відділом доставки;
- Відділом прийому товару;
- Відділом комплектації;
- Постачальниками.
II. Завдання та обов'язки

Планує діяльність складу згідно графіків постачання вітчизняних та
зарубіжних товарно-матеріальних цінностей.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Керує роботами комірників, які здійснюють приймання товарно-матеріальних
цінностей, що надходять від постачальників, їх зберігання на складі і відпуск,
розміщення з урахуванням найбільш раціонального використання складських
площ, полегшення і прискорення пошуку необхідних матеріалів, інвентарю
тощо.
Забезпечує зберігання складованих товарно-матеріальних цінностей,
додержання режимів зберігання, контролює ведення обліку складських
операцій.
Забезпечує додержання правил оформлення і здавання прибутково-видаткових
документів, складає встановлену звітність.
Контролює складання дефектних відомостей на браковані товари вітчизняного
та імпортного постачальника, актів на їх ремонт і списання, а також на
недостачу і псування товарно-матеріальних цінностей.
Організує проведення вантажно-розвантажувальних робіт комірниками та
вантажниками на складі з додержанням правил і норм охорони праці,
виробничої санітарії і протипожежного захисту, зберігання і своєчасне
повернення постачальникам вантажного реквізиту.
Контролює ведення обліку наявних на складі матеріальних цінностей і звітну
документацію про їх рух. Бере участь у проведенні інвентаризацій товарно-
матеріальних цінностей.
Організує навчання персоналу складу, забезпечує його планомірну роботу та
трудову дисципліну в колективі.
Стежить за наявністю і справністю протипожежних засобів, санітарним
станом приміщень, обладнання та інвентарю на складі і забезпечує їх
своєчасний ремонт.
III. Права
Завідуючий складом має право:
Ознайомлюватися з рішеннями керівництва підприємства, що стосуються його

діяльності.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Вносити на розгляд керівництва відділу та гіпермаркету пропозиції по
вдосконаленню роботи складу.
У межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі
недоліки, які були виявлені та вносити пропозиції щодо їх усунення.
Порушувати питання про зміну розміру оплати праці підлеглим
співробітникам.
Вносити пропозиції керівництву гіпермаркету щодо застосування заходів
дисциплінарної та матеріальної відповідальності до працівників.
IV. Відповідальність
Завідуючий складом несе відповідальність:
За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, які

передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, що визначені чинним
законодавством України про працю.
За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах,
що визначені чинним адміністративним, кримінальним та цивільним
законодавством України.
Як матеріально-відповідальна особа за завдання матеріальної шкоди – в
межах, що визначені чинним цивільним законодавством та законодавством
про працю України.
За розголошення комерційної таємниці.
За невиконання наказів, розпоряджень безпосереднього керівництва й
адміністрації підприємства.
За порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, правил
протипожежної безпеки і техніки безпеки, які встановлені на підприємстві.
Ознайомився з обліком матеріальних цінностей на підприємстві та
фрагментом з переліку основних вихідних показників.
Облік матеріальних цінностей
Матеріальні цінності – це сировина і матеріали, покупні напівфабрикати і
комплектуючи вироби, тара і тарні матеріали (облік їх ведеться на
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

синтетичному рахунку №05); паливо (рахунок №06); будівельні матеріали і
обладнання для установки (рахунок №07); малоцінні і швидкозношувані
предмети, спецодяг і спецвзуття (рахунок №12). Вони характерні тим, що
мають великий обсяг первинних (фактичних) даних, які треба збирати і
обробляти, при тому велика кількість реквізитів часто повторюється.
Основними задачами, що вирішуються на цій ділянці, є своєчасне, повне і
достовірне відображення в обліку, а потім видання необхідних оброблених на
ПЕОМ показників, що характеризують:
затрати на заготівлю і придбання матеріальних цінностей для підприємства;
наявність і рух матеріальних цінностей на центральних складах;
наявність і рух матеріальних цінностей в цехових коморах;
рух і використання матеріальних цінностей у виробництві, а також на інші
потреби і цілі;
фактичні витрати матеріальних цінностей по конкретних споживачах;
виконання договірних поставок матеріальних цінностей постачальниками
згідно з договорами і нарядами;
розрахунки з постачальниками матеріальних цінностей;
наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, спецодягу і
спецвзуття в експлуатації, а також своєчасне списування вартості цих
предметів на виробництво;
дані, які потрібні для заповнювання установленої звітності про матеріальних
цінностей, а також для аналізу наявності, руху і використанню матеріальних
цінностей;
результати проведених і звірених інвентаризацій матеріальних цінностей;
данні, що потрібні для інформування (у ритмі виробництва і по каналах
зв’язку) відповідних керівників і фахівців різних рівнів про наявність і рух
матеріальних цінностей, розрахунки з постачальниками, рівень записів
матеріалів на складах, використанні їх на виробництві тощо.
Специфічними передумовами організації системної обробки інформації по
збиранню і обліку матеріальних цінностей є:
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Розробка класифікатора і номенклатури - цінника на сировину, матеріали,
покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тару, паливо, запасні частини,
малоцінні і швидкозношувальні предмети, спецодяг і спецвзуття (МБП)
відповідно з формами установленої звітності, та з зазначенням єдиних
( оптових, прейскурантних або інших ) цін і одиниці виміру, а також
формування на їх основі відповідного масиву ( масивів);
Проведення інвентаризації матеріальних цінностей на складах і в цехових
коморах, а також тих, які є в підзвіті і в експлуатації, та присвоєння цим
цінностям єдиних кодів ( номенклатурних номерів ), одиниць виміру,
установлених цін, терміну придатності МБП в експлуатації та інше;
Розробка форм для первинної та результатної інформації, а також формування
на їх основі бібліотеки форм документів;
Формування масивів з відповідною нормативно-довідковою інформацією.
Первині данні, на основі яких відбувається фактичний облік наявності і руху
матеріальних цінностей, фіксуються у типових формах первинних документів,
або у нагромаджувальних відомостях. Збирання фактичних показників
виконується, як правило, згідно з порядком.
Фрагмент з переліку основних первинних документів і формуємих на їх основі
оперативних масивів (з приведенням їх основного змісту) по обліку
матеріальних цінностей. Дані оперативних масивів різним порядком
переносяться у інші АРМ вищих рівнів або у базу даних, які потім
використовуються при формуванні даних для узагальненого обліку,
заповнення установленої звітності, проведення економічного аналізу, а також
для інформування керівників і фахівців різних рівнів.
При обліку матеріальних цінностей, особливо в умовах ринкових відносин,
важливе значення має спосіб оцінки цих цінностей. Матеріальні цінності, коли
існує безліч різних цін на одні і ті ж матеріали, найпростіше обліковувати їх в
єдиних (прейскурантних, оптових, облікових чи інших, але єдиних) цінах з
виділенням транспортно-заготівельних та інших (різниці в цінах) витрат,
пов’язаних з придбанням і зберіганням цих матеріалів. При розподілу затрат
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

на виробництво і в зведеному обліку матеріальні цінності відображаються з
урахуванням їх фактичної собівартості.
Картково-документальний метод обліку матеріальних цінностей є найбільш
поширений метод обліку, що застосовується на складах і в коморах. На
обчислювальному центрі машинним способом складаються окремі
машинограми - сортові оборотні відомості в кількісно-сумовому виразі в
розрізі номенклатурних номерів. Контроль за достовірністю залишків по
кожному номенклатурному номеру, зафіксованому в цій відомості і в сортових
картках обліку, що є на складі, здійснюється двома способами: 1) ручним
способом - методом порівняння залишків, що є в цих документах, здійснює
бухгалтер; 2) за допомогою ЕОМ -шляхом складання оборотно-порівняльної
відомості, а найдені розбіжності друкуються в цій відомості.
В рідких випадках на практиці застосовується також і оперативно-
бухгалтерський або сальдовий метод обліку матеріальних цінностей.
При без паперовій технології, коли є на складі ПЕОМ, яка використовується у
вигляді АРМ завідуючого складом або комірника, облік матеріальних
цінностей здійснюється оперативніше, простіше і менш трудомісткіше.
Матеріально відповідальна особа на ПЕОМ веде в електронних картках в
хронологічному порядку “свій” облік матеріальних цінностей в кількісному і
вартісному виразі по кожному номенклатурному номеру. Звірення залишків
складу з обліковими здійснюється різними способами, один з яких описаний
при обліку заготівлі матеріальних цінностей.
Слід указати, що і при системній обробці інформації з складу видаються і
списуються матеріальні цінності на виробництво різними способами. При
одному з них матеріальні цінності, видані з центрального складу на
виробництво, списуються безпосередньо на те чи інше замовлення, виріб, код
виробничих затрат тощо. При другому способі матеріальні цінності
передаються з центрального складу в підзвіт цеховим коморам, які потім
видані на виробництво. Матеріали списують за напрямками затрат або на
вироби. І в першому і в другому випадках підставою для одержання
матеріальних цінностей зі складів або комор на виробництво с лімітні
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

відомості, складені машинним способом. Відповідно з вибраним способом
організується облік матеріальних цінностей на АРМ.
Вартість малоцінних швидкозношувальних предметів, що видані в
експлуатацію, списуються на виробництво так: предмети, вартістю до
відповідної суми, або строк придатності яких занадто короткий, списуються
повністю на виробництво зараз же після їх видання зі складу; предмети,
вартість і строк придатності, яких інший, ніж у першому випадку, списуються
у два строки: при видачі предметів підзвітним особам в експлуатацію - 50% їх
вартості , а інші 50 % - після закінчення терміну придатності або вибуття з
експлуатації.
Організація системної обробки інформації по обліку і контролю матеріальних
цінностей дозволяє одержати всі необхідні показники, що потім
використовуються як в управлінні виробництвом і проведені економічного
аналізу, так і для господарського обліку, контролю, складанні зведеної
звітності. Фрагмент з переліку основних вихідних показників, що формуються
у блоці 2 при автоматизації обліку матеріальних цінностей , та їх
інформаційне забезпечення.
Формування вихідних показників здійснюється з різних аспектах і за різні
періоди часу, а також з початку року наростаючим підсумком з виводом
результатів обробки як на екран, так і на папір.
Крім зазначених у переліку, формуються і ряд інших показників, які
відносяться до іншого рахунку № 14 “Переоцінка товарно-матеріальних
цінностей”. Здійснюються також перелічення матеріальних цінностей, що
обліковуються по прейскурантним, оптовим та іншим цінам, з позначенням
транспортно-заготівельних витрат, в ціні по фактичній собівартості, планової
вартості, а також виявлення відхилень першої від другої. При розподілу
вартості матеріалів на виробництво по зазначеним цінам треба також
ураховувати транспортно-заготівельні витрати, різниці в цінах, коефіцієнт
яких визначається, як частка від ділення загальної суми цих витрат (сальдо на
початок звітного місяця і одержана сума цих витрат у цьому місяці) на
підсумок величини сальдо матеріальних цінностей на початок зазначеного
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

місяця, яке є на балансі, та суми одержаних за звітний період матеріальних
цінностей. До цього відноситься також формування таких показників, що
необхідні для заповнення деяких типових форм зведеної звітності (що
торкається матеріальних цінностей) , наприклад баланс основної діяльності
(типова форма № 1) та інші.
Організація АРМ фахівців, що відповідають за ведення обліку і контролю
матеріальних цінностей (бухгалтер, завідуючий складом та інші), дозволяє
оперативно збирати достовірну первинну (фактичну) інформацію, своєчасно
(у ритмі виробництва) її обробляти, і видати необхідним користувачам по
каналах зв’язку як на екран ПЕОМ, так і на папері.
Основні операції технологічного процесу при автоматизації первинного обліку
надходження матеріальних цінностей від постачальників, заготівлі цих
цінностей, а також видаванні їх до цехів на виробництво з використанням
ПЕОМ у вигляді АРМ. Укажемо лише про те, що зазначені, як і інші операції
руху матеріалів, виконуються і фіксуються у хронологічному порядку. Форми
(і методи) нагромадження даних як в аналітичному, так і в синтетичному
(узагальненому ) розрізі будуються відповідно до особливостей обліку, які
існують на кожному підприємстві.
Порядок формування вихідних (оброблених) даних на АРМ бухгалтера по
обліку і контролю заготівлі і придбанню матеріальних цінностей на
підприємстві за звітний період (місяць). Метою рішення цієї задачі є
одержання необхідних вихідних даних, що дозволяють здійснювати облік ф
контроль матеріальних цінностей по усіх параметрах за звітний період:
Акцептованих і оприбуткованих на складі по розрахункових документах
постачальників;
Оприбуткованих без таких документів ( невідфактуровані поставки );
Відфактуровоних і оплачених через банк, но які ще не надійшли до складу
( матеріали в дорозі ), та інші.
Для одержання зазначеної інформації використовуються записи оперативного
масиву обліку надходження (прибутку), який створюється порядком. У
зазначеному масиві записи, що характеризують акцептовані і оприбутковані
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

матеріальних цінностей по розрахункових документах постачальників, мають
заповнену додаткову зону відповідними даними; у тих, що характеризують
невідфактуровані поставки (NEOPOST), зазначена додаткова зона не
заповнена. Записи, що характеризують матеріальні цінності в дорозі,
сформовані у масиві MATPUT. Оброблені за звітний період дані виводяться на
екран ПЕОМ або друкуються на папері у вигляді машинограми, яка включає
три частини.
Слід відзначити, що дані другої (про невідфактуровані поставки) і третьої (про
матеріали в дорозі) частин одержаних відомостей використовуються (тобто
відповідні записи зазначених масивів) у наступному за звітним для контролю і
закриттям документів по цих поставках.
Підсумки першої частини машинограми використовуються для
бухгалтерських проводок з кореспонденціею рахунків: за матеріальні цінності
- дебет відповідних рахунків №№ 05,06,07,08,12; кредит рахунку № 60; інші
затрати- дебет рахунку № 16, кредит рахунку № 60.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Фрагмент з переліку основних первинних документів і формуємих на їх основі
оперативних масивів з обліку матеріальних цінностей
1. Платіжна вимога (прибутковий ордер, акт про приймання матеріалів) -
PLTRPM
Оперативний масив обліку надходження ( прибутку ) матеріальних цінностей
на склад - OPPRM
Основний зміст: номер і дата документа; коди складу і матеріально
відповідальної особи, виду операції руху, матеріальних цінностей
(номенклатурний номер), одиниці виміру ; кількість,сума (обчіслюється
автоматично). Крім того, в платіжній вимозі, а також у додотковій зоні
прибуткових документів також значиться загальна сума згідно з документом, у
тому чіслі націнка, знижка, за тару та інші, а також податок на добавлену
вартість.
2. Лімітна (лімітно-заборна) відомість (вимога на видачу матеріальних
цінностей з складу, накладна тощо) - LIMPASM
Оперативний масив обліку витрат матеріальних цінностей на виробництво
OPRASM
Основний зміст: номер і дата документа; код складу і матеріально
відповідальної особи, виду операцїї руху, цеху- одержувача, матеріальних
цінностей (номенклатурний номер), одиниці виміру; кількість, сума
(обчіслюється автоматично), код виробничих затрат.
3. Накладна - наказ (платіжна вимога) на видачу матеріальних цінностей з
складу для реалізації (переробки) - NAKOTPМ>
Оперативний масив обліку видачі матеріальних цінностей для реалізації-
OPOTPM
Основний зміст: номер і дата документа; коди складу і матеріально
відповідальної особи, виду операції руху, покупця або цеху-одержужача,
матеріальних цінностей (номенклатурний номер), одиниці виміру; ціна,
кількість, сума, а також згідно з документом-загальна сума, в тому числі
націнка, знижка, за тару, кореспонденція рахунків по дебету та кредіту.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

4. Оборотна відомість обліку (залишків) матеріальних цінностей на складі
(картка складського обліку матеріальних цінностей, інвентаризаційна
відомість тощо) - в перший місяць переходу до автоматизації обліку-
VSALDM
Масив обліку залишків матеріальних цінностей на складі на кінець (початок)
місяця- OSTM
Основний зміст : коди складу і матеріально відповідальної особи, місяць, коди
операції руху, матеріальних цінностей (номенклатурний номер) і одиниця
виміру, кількість (залишок) , сума (обчислюється автоматично).
5. Відомість на видачу малоціних предметів підзвітним особам в експлуатацію
(відомість обліку МБП, які є в експлуатації за підзвітними особами- в перший
місяць переходу до автоматизації обліку) - VEDPRMBP
Оперативний масив обліку видачі МБП підзвітним особам в експлуатацію –
OPPRMBP
Основний зміст: номер і дата документа, коди складу і матеріально
відповідальної особи, виду операції руху, цеху-одержувача, табельний номер
підзвітної особи, код МБП (номенклатурний номер) , одиниця виміру , строк
придатності (служби) предмета (число, місяць, рік) в експлуатації, кількість,
сума (обчислюється автоматично).
6. Акт про передчасний знос МБП в експлуатації - AKTIZMBP
Оперативний масив обліку передчасного зносу МБП в експлуатації - OPZMBP
Основний зміст: номер і дата документа, коди цеху і виду операції руху,
табельний номер підзвітної особи, код МБП (номенклатурний номер) ,
одиниця виміру , коди причини або винуваться вибуття МБП, кількість, сума
(обчислюється автоматично).
7. Договір на поставку (заготівлю) постачальниками сировини і матеріалів,
покупних і комплектуючих виробів (наряд тощо) - DOGPOSM
Основний зміст: номер і рік договору, код, ім’я постачальника, код
(номенклатурний номер по класифікатору підприємства) і ім’я матеріальних
цінностей, одиниця виміру, ціна постачальника, загальна кількість, у тому
числі за періодами (тиждень, місяць) поставки, сума.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Також ознайомився з порядком приймання, відбору і відпускання товарів зі
складу.
Навчився оформляти документи по надходженню і видачі матеріальних
цінностей.
Брав участь у складанні звіту про рух матеріальних цінностей.
Спостерігав за:
-проведенням записів в книгу складського обліку.
-складанням актів на списання товарно-матеріальних цінностей.
-складанням замовлення на завезення матеріально-технічних ресурсів.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2.4. Робота дублером відповідального працівника по контролю якості
продукції.
розширив та систематизував знання потрібні для роботи контролером-
лаборантом якості продукції.
Перевіряючи сировину та готовоу продукцію на якість працівники лабораторії
керуються стандартами. Для роботи потрібно ознайомитись з технологічними
умовами та стандартами щодо: відбору зразків та процесу обстеження
сировини, або готової продукції.
Нормативні документи
ДСТУ 4964:2008 «Соя . Технічні умови»
ДСТУ 4966:2008 «Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні
умови»
ДСТУ 3768:2010 « Пшениця. Технічні умови»
ДСТУ 3769-98 « Ячмінь. Технічні умови»
ДСТУ 4525-2006 « Кукурудза. Технічні умови»
ДСТУ 4523-2006 «Горох. Технічні умови»
ДСТУ 5026:2008 «Просо. Технічні умови»
ДСТУ 4522:2006 «Жито. Технічні умови »
ДСТУ 4524:2006 «Гречка. Технічні умови»
ДСТУ 4963:2008 «Овес. Технічні умови»
ГОСТ 13586.3-83 «Зерно. Правила приемки и методы отбора проб»
ГОСТ 13586.5-93 «Зерно. Метод определения влажности»
ГОСТ 10840-64 «Зерно. Методы определения натуры»
ГОСТ 10842-89 «Зерно зерновых и бобовых культур и семена масличных
культур. Метод определения массы 1000 зерен или 1000 семян»
ГОСТ 10843-76 «Зерно. Методы определения пленчатости»
ГОСТ 10940-64 «Зерно. Методы определения типового состава»
ГОСТ 10967-90 «Зерно. Методы определения запаха и цвета»
ГОСТ 10968-88 «Зерно. Методы определения энергии прорастания и
способности прорастания»
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

ГОСТ 10987-76 «Зерно. Методы определения стекловидности»
ГОСТ 11225-76 «Зерно. Метод определения выхода зерна из початков
кукурузы»
ГОСТ 13586.1-68 «Зерно. Методы определения количества и качества
клейковины в пшенице»
ГОСТ 30483-97 «Зерно. Методы определения общего и фракционного
содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и
крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой;
содержания металломанитной примеси»
ГОСТ 13586.4-83 «Зерно. Методы определения зараженности и
поврежденности вредителями»
ГОСТ 27676-88 «Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа
падения»
№ 9-5-79 «Инструкция о работе производственных (технологических)
лабораторий предприятий министерства заготовок СССР»
№ 9-7-88 «Инструкция по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы»
Методические указания. «Цезий 137.Определение в пищевых продуктах» №
5779-01.
«Інструкція посушінню продовольчого, кормового зерна, насіння олійних
культур та експлуатації зерносушарок затвердженої ДАК «Хліб України» від
27 березня 1997 року.
Відповідальність
Начальник виробничо-технологічної лабораторії, замісник начальника
виробничо-технологічної лабораторії– організація та проведення вхідного
контролю сировини, запобігання попадання в виробництво сировини, яка не
відповідає вимогам ГОСТів, контроль роботи техніка-лаборанта, інженера-
лаборанта.
Технік-лаборант – відбір зразків сировини і проведення аналізів на якісні
показники, які відповідають вимогам ГОСТів:
оформлення направлення сировини по плану розміщення на відібрані проби та
зразки;
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

оформлення супроводжувальної документації та реєстрації в лабораторні
журнали;
контроль виконання правил та терміну зберігання сировини.
Лаборант хімічного аналізу – своєчасний відбір та проведення аналізів
сировини на хімічні показники.
Інженер-лаборант – об’єктивність проведення аналізів проб сировини,

дотримання вимог ГОСТів, оформлення результатів аналізів. Контроль
роботи техніка лаборанта та приймання рішень у виниклих обставинах.
За час проходження практики в лабораторії переконався в правильному
виконанні своїх обов’язків всіх працівників, та людей які займають керуючі
посади. Це важливо, так як підприємство має хорошу репутацію на ринку і
спеціалісти такого рівня забезпечують подальше процвітання.
Порядок проведення вхідного контролю
1. Приймання , розміщення та зберігання зерна здійснюють згідно нормативної документації.
2. На підприємство зерно поступає з господарств України, залізничним транспортом, автотранспортом.
Приймання зерна включає такі операції:
огляд супровідних документів;
відбір зразків;
визначення якості та безпечності зерна.
4. Технік лаборант зерно приймає згідно слідуючої документації:
«Договір на збереження або переробку давальницького зерна, на крупу або муку» ;
« Накладная форма № 1» ;
«Якісне посвідчення» ф-№42;
карантинні сертифікати з інших областей.
5. Контроль якості та безпечності кожної партії зерна, що надходить на завод, здійснює виробничо-
технологічна лабораторія.
6. Відбір зразків зерна лаборанти проводять відповідно ГОСТа 13586.3-83.
7. Якісні показники зерна визначають згідно нормативної документації.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

8. Показники аналізів реєструються в журналі «Журнал реєстрації лабораторних аналізів середньодобових
проб при прийомі зерна» форма № 3хс-49 , «Журнал реєстрації вологості» .
9. Інженер-мікробіолог та лаборант хімічного аналізу вибірково проводять перевірку зразків зерна на вміст
радіонуклідів Цезію-137 і реєструють в «Журнал контролю с/г продукції та сировини на вміст радіонуклідів
Цезію-137 і Стронцію-90» .
10. Періодично згідно МУ 5.08.07/1232-95 «Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и
пищевых продуктов по показателям безопасности», хімлабораторія комбінату проводить випробування
сировини по показниках безпеки, на відповідність нормам, затвердженим Міністерством охорони здоров’я.
Результати випробувань реєструються в відповідні журнали: “Журнал реєстрації результатів досліджень на
наявність пестицидів“ , “Журнал реєстрації результатів досліджень на наявність мікотоксинів“ ,“Журнал
реєстрації результатів досліджень на вміст токсичних елементів “, “Журнал мікробіологічних досліджень с/г
сировини та продукції “, «Журнал контролю кислотності зерна та продуктів його переробки» , «Журнал для
контролю зольності».
11. Періодично начальник ВТЛ проводить аналіз результатів випробувань сировини і подає звіт керівництву.
12. Технік-лаборант визіровочної лабораторії проводить аналіз партії зерна на фізичні та органолептичні
показники та вказує в накладній ф-№1 направлення зерна згідно плану розміщення, який знаходиться в
лабораторії:
по виду сировини;
по стану вологості;
по засміченості.
13. План розміщення партій зерна розробляє начальник ВТЛ за участю начальників елеваторів, складського
господарства, транспортної дільниці і технологічного цеху під керівництвом генерального директора.
14. План розміщення партій зерна затверджує генеральний директор.
15. Зерно, яке надійшло за направленням по плану розміщення, вагар зважує на вагах і реєструє в журналі.
16. Зерно, яке надійшло на підприємство з підвищеною вологістю сушать відповідно до «Інструкція по
сушінню продовольчого, кормового зерна, насіння олійних культур та експлуатації зерносушарок».
Начальник ВТЛ дає розпорядження на сушку зерна, де вказує температуру агента сушки.
17. Контроль здійснює: технік-лаборант; сушарний майстер; змінний майстер; згідно складеного і
затвердженого графіка контролю роботи підприємства .
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

18. Технік лаборант, який веде контроль за сушкою зерна, показники аналізів записує в «Журнал реєстрації
лабораторних аналізів при сушці зерна на зерносушарках» форма №71, «Журнал реєстрації вологості зерна та
продуктів його переробки при визначенні її в сушильних шафах» Ф-№51 .
19. Засмічене зерно очищується від домішок з максимальним їх вилученням на сепараторах, які розміщені по
всіх робочих лініях і контролюються також згідно графіка .
20. Показники аналізів записуються в «Журнал реєстрації лабораторних аналізів при очистці зерна та з/о
машин» Ф.-81ГОСТ 10842-89 .
21. Зерно, яке не відповідає вимогам ГОСТів (невідповідна сировина) прийманню не підлягає і повертається
постачальнику.
22. Про таке зерно технік-лаборант інформує начальника ВТЛ.
23. Факт надходження невідповідної сировини реєструється в «Журнал повернення» причина повернення
вказується в товарно-транспортній накладній.
24. Зберігання, облік та обезлічування зразків зерна проводиться згідно до «Инструкция № 9-5-79» з записом в
«Журнал реєстрація зразків».
25. Санітарний стан вагонів реєструється в «Журналі перевірки санітарного стану вагонів» довільної форми.
Стандартизація зерна та продуктів його переробки
За останні десятиліття вченими-селекціонерами в Україні виведені нові сорти зернових

культур з новими показниками якості. Проте в Україні користуються міждержавними
стандартами (ГОСТами) на всі зернові культури, крім пшениці і ячменю. Ці стандарти
розроблені, в основному, у 60–70 роки і вимоги до якості встановлені з урахуванням
середніх даних по великій території колишнього Радянського Союзу.
Стандарти застаріли не тільки за змістом, але й за формою. В усіх ГОСТах на зерно

встановлено вимоги до заготівельного і постачального зерна, а також базисні норми.
Базисні норми раніше слугували для зарахування зданого зерна державі і для розрахунків за
нього. В умовах ринкової економіки потреба в базисних нормах відпадає.
Вченими і спеціалістами Київського інституту хлібопродуктівразом із вченими-

селекціонерами Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівського інституту пшениці
ім. В.М.Ремесла та Селекційно-генетичного інституту УААН розроблено ДСТУ 3768-98
"Пшениця. Технічні умови" та ДСТУ 3769-98 "Ячмінь. Технічні умови".
Стандарти розроблені з урахуванням якості цих культур, нових районованих сортів,

виведених нашими вченими. В ДСТУ встановлені вимоги до пшениці твердої і м’якої в
залежності від класу, пшениця м’яка розподілена на 6 класів, із яких 1–5 класи — це
продовольча пшениця і 6-й клас кормова. Виключені базисні норми та поділ вимог до
заготівельної і постачальної пшениці, встановлені вимоги до вмісту білка в пшениці, типи
пшениці приведені у відповідність до існуючих у світі, відрегульовані інші показники
якості тощо. В ДСТУ на ячмінь вимоги до якості встановлені в залежності від сфери
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

використання зерна ячменю, тобто на харчові цілі, спиртове і пивоварне виробництво та
корми.
Розроблено також галузевий стандарт України ГСТУ 46.004–99 "Борошно пшеничне", у

якому вимоги до якості борошна відрегульовані у відповідності до ДСТУ на зерно пшениці.
На даний час закінчено розроблення ДСТУ на кукурудзу, жито, гречку та горох,

розробляються стандарти на просо та тритікале.
Стандарти на зерно повинні відображати потенційні можливості нових селекційних сортів,

які є в Україні. Тільки в такому разі стандарти зможуть двигати науково-технічний прогрес,
що є основним і обов’язковим в стандартизації.
В Україні багато продуктів переробки зерна (борошно, крупи, пластівці тощо)

виготовляють за оригінальними технологіями та рецептами. На таку продукцію чинними є
величезна кількість технічних умов України (ТУУ). Виготовлення продукції за ТУУ
дозволяється, але необхідна хоча би галузева політика в цьому питанні, оскільки на один і
той же вид продукції чинними є десятки ТУУ і нерідко у них закладені вимоги до
показників якості не найкращі, а по принципу "хто що може", а споживачеві розібратись у
такій продукції практично неможливо.
Проблема стандартизації зерна потребує термінового вирішення по причині вищенаведеній,

а також тому, що на одні зернові культури уже є національні стандарти, на інші
залишаються чинними ГОСТи, що створює великі незручності при користуванні ними.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Таблиця 2.4.1.План простежуваності (готова продукція – сировина)
Дата вибою або 1. Требование о выбое,

1. Склад готової переміщення з цеху накладні
продукції дієтичного борошна на 2. «Журнал
склад. оперативного контролю
Виробництво партії.
2. Цех виробництва в цеху виробництва
Якісні показники.
дієтичного борошна».
3. «Журнал
Дата переміщення в цех оперативного якісного

3. Крупозавод виробництва дієтичного контролю по
борошна. крупзаводу», «Зведений

лабораторний журнал по
Розпорядження крупзаводу»
4. Промисловий лабораторії по
елеватор переміщенню зерна на 4. Робочий журнал
5. Журнал перемещения
Якісні показники зерна», «Схема
5. Виробничо-
сировини. расположения зерна на
технологічна
Розміщення сировини в элеваторе», «Журнал
лабораторія
силосах. регистрации гречихи для
детского питания»
Керування продукцією, яка не відповідає встановленим вимогам
Призначення та галузь використання
1.1. Дана процедура визначає порядок проведення аналізу продукції, що не відповідає заданим вимогам
виробництва.
Відповідальність
2.1. Відповідальність за виконання даної процедури покладена на
начальника цеха, начальника ВТК, начальника виробничо-
технологічної лабораторії.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Терміни та визначення
Невідповідна продукція – продукція, яка не відповідає вимогам
нормативної документації.
Брак - продукція, яка не відповідає вимогам стандартів і не підлягає
реалізації.
Очистка– очистка зерна через очисні машини (сепаратор-трієр,
пневмостіл).
Підсортіровка- доведення продукції до вимог нормативної
документації.
Нормативна документація
ДСТУ 4964:2008 «Соя . Технічні умови»
ДСТУ 4966:2008 «Насіння ріпаку для промислового переробляння.
Технічні умови»
ДСТУ 3768:2010« Пшениця. Технічні умови»
ДСТУ 3769-98 « Ячмінь. Технічні умови»
ДСТУ 4525-2006 « Кукурудза. Технічні умови»
ДСТУ 4523-2006 «Горох.Технічні умови»
ДСТУ 5026:2008 «Просо. Технічні умови»
ДСТУ 4522:2006 «Жито. Технічні умови »
ДСТУ 4524:2006 «Гречка. Технічні умови»
ДСТУ 4963:2008 «Овес. Технічні умови»

№ 9-5-79 «Инструкция о работе производственных (технологических)
лабораторий предприятий министерства заготовок СССР»
№ 9-7-88 «Инструкция по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы»
ТУ У 46.22.007-94 «Пластівці гречані, що не потребують варіння. Технічні
умови».
ГОСТ 5550-74 «Крупа гречневая. Технические условия»
ТУ У 15.8-00954544-001-2004 «Борошно гречане для продуктів дитячого
харчування»
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

ТУ У 15.8-00954544-002:2005 «Пластівці вівсяні. Технічні умови»
ТУ У 15.6-00954544-003:2009 «Крупка вівсяна. Технічні умови»
ГОСТ 3034-75 «Крупа овсяная. Технические условия»
Опис процесу
5.1. Невідповідна продукція може бути виявлена на вхідному
контролі сировини та при виробництві готової продукції.
5.2.Якщо, під час обстеження, і випробувань встановлено, що
продукція виготовлена в процесі виробництва не відповідає
встановленим вимогам, необхідно не допустити її використання
надалі в виробництві і реалізації замовнику.
5.3.Готова продукція, що не відповідає встановленим вимогам ,
може бути виявлена на всіх етапах виробничого циклу, а також
при аварійній ситуації роботи обладнання:
в круп’яному – цеху при порушені вимог гідротермічної обробки або при
порушені роботи вальцедекових станків і розсійників, та при виробництві
крупи вівсяної шелушильних машин .
при виробництві борошна гречаного, може бути виявлена невідповідна
продукція, при порушені роботи вальцевих станків, розсійників,
гідротермічної обробки;
при виробництві пластівців невідповідна продукція виявляється при
порушенні температурного режиму гідротермічного відділення , ступені
плющення на вальцевих станках та при виробництві вівсяних пластівців не
ефективної роботи аспіраціоної системи.
5.4. Виявляє невідповідну продукцію при контролі виробничих процесів і при вхідному контролі змінний
технік-лаборант та інженер-лаборант.
5.5. В разі виявлення невідповідної продукції технік-лаборант ставить до

відома змінного майстра і в разі необхідності начальника ВТЛ та начальника
виробничого цеху. Аналізуються якісні показники невідповідної продукції,
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

встановлюється можлива причина її виходу і приймаються заходи по
усуненню невідповідності.
Термінова коригувальна дія приймається для:
уточнення параметрів роботи обладнання;
ремонту обладнання.
5.6. В разі необхідності доводять до відома начальника ВТК, головного інженера, директора з
виробництва і генерального директора, які комісійно перевіряють якість та безпечність продукції і
аналізують причини виникнення порушень технології. Невідповідна продукція реєструється в журналі
оперативного контролю Ф 58 (додаток Б), який знаходиться в лабораторії і в робочих журналах цехів Ф
116 (додаток В), які знаходяться в відповідних виробничих цехах. і складають акт довільної форми.
5.7. Невідповідна продукція складається в окремий бункер з біркою

“Невідповідна продукція” або в “Ізолятор браку” на склад готової продукції.
5.8. Невідповідна продукція може бути переведена на нижчий сорт або
підсортована, що допускається нормативним документом. В процесі
підсортовування продукція доводиться до вимог НД і перевіряється. Після
чого здається на склад готової продукції для подальшої реалізації.
5.9. Продукція, яка не відповідає вимогам стандартів визнається браком,
складається акт і згідно акту направляється на підсобне господарство .
5.10. В разі непорозуміння з замовником про якість та безпечність продукції,
проводиться виїзний контроль комісії, яку призначає генеральний директор .
Комісія перевіряє якість продукції і в разі невідповідності організовує її
повернення і подальше її використання (доочистка, підсортовування, брак).
5.11. На вхідному контролі невідповідну сировину аналізує технік лаборант або інженер-лаборант по
якісним показникам.
5.12. За рішенням комісії (начальник ВТЛ, генеральний директор) невідповідну сировину повертають
постачальнику або направляють на очистку через сепаратори (засміченість, зараженість шкідниками
хлібних запасів).
5.13. Невідповідна сировина при повернені реєструється в ”Журнал повернення”(додаток Г).
5.14. Періодично начальник ВТЛ веде аналіз невідповідної продукції і подає інформацію для аналізу
керівництву .
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

5.15 Відповідальність за виробництво і випуск невідповідної продукції несе змінний майстер та технік-
лаборант .
Вилучення\відкликання продукції з ринку

Призначення та галузь використання
1.1. Ця процедура визначає систему швидкого та ефективного вилучення або відкликання продукції з
ринку, за необхідності утилізації її запасів з метою попередження виникнення рекламацій і позовів
споживачів, пов'язаних із безпекою продукції, застосування санкцій державними органами влади,
нанесення шкоди репутації компанії тощо.
Терміни і визначення
У таблиці 3.2.2 наведені визначення термінів, що зустрічаються в даній
процедурі.
Таблиця 2.4.2.Терміни і визначення
Група з якості та Група спеціалістів з кваліфікацією у різних галузях,
безпечності яка розробляє, впроваджує та підтримує систему
управління з якості та безпечності харчових
продуктів.
Внутрішнє Надання структурними підрозділами підприємства
інформування групи з оперативної інформації про зміни у будь-якій сфері
якості та безпечності діяльності, які можуть вплинути на якість та
харчових продуктів безпечність харчового продукту.
Якість та безпечність Сукупність властивостей харчового продукту, що

харчового продукту гарантує якість та безпеку.
Якість Ступінь, до якого сукупність власних характеристик

задовольняє вимоги.
Безпека Відсутність ризику, що перевищує рівень офіційно

визнаний прийнятним для споживача
ГВП Група відкликання продукції
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

ВТК Відділ технічного контролю
НВП Невідповідна продукція
ЗМІ Засоби масової інформації
Терміни, що використовуються в документі максимально гармонізовані з

ДСТУ ISO 22000:2007 «Системи управління безпечністю харчових продуктів.
Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга (ISO 22000:2005, IDT)»
та ДСТУ ISO 9001-2009 «Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2008,
IDT)
Відповідальність і повноваження
3.1. Процедура застосовується всіма підрозділами підприємства, що беруть
участь у процесі виробництва, контролю якості та безпечності, збуту,
відвантаження, дистрибуції та реалізації продукції. Дана процедура
розповсюджується на готову продукцію, яка була відвантажена зі складу ТОВ
«Сквирський комбінат хлібопродуктів» і знаходиться в дистриб'юторській
мережі або реалізована кінцевому споживачу.
3.2. Відповідальним за організацію робіт, що описані у цій методиці, є
представник керівництва з якості та безпечності.
3.3. Відповідальним за розгляд претензій та рекламацій є директор з
виробництва та комерційних питань.
Порядок дій щодо вилучення/ відкликання продукції з ринку
4.1. Створення групи відкликання продукції (ГВП)
4.1.1. З метою вилучення або відкликання невідповідної продукції на
підприємстві створена група відкликання продукції (ГВП) і призначено її
керівника.
4.1.2. До складу ГВП входить начальник виробничої лабораторії,
директор з виробництва та комерційних питань, директор департаменту
сітьової дистрибуції, директор департаменту регіональної дистрибуції,
директор департаменту з логістики, директор департаменту експорту.
4.2. Призначення керівника ГВП
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

4.2.1. Керівником ГВП є Генеральний директор ТОВ «Сквирський комбінат
хлібопродуктів».
4.2.2. Керівник ГВП компетентний щодо всіх аспектів операцій,
здійснюваних підприємством, утому числі, що стосується закупівлі,
виробництва, контролю безпеки та якості продукції, дистрибуції та скарг
споживачів.
4.2.3. Керівник ГВП уповноважений приймати рішення щодо здійснення
процедур вилучення або відкликання продукції. Його рішення обов’язкові до
виконання всіма підрозділами ТОВ «Сквирський КХП».
4.3. Повноваження ГВП
4.3.1. До обов’язків ГВП належить:
Розробка плану вилучення/відкликання продукції і забезпечення його дієвості
та ефективності;
Оцінка ситуації у випадку виникнення підозр про наявність в каналах
реалізації НВП та у разі їх підтвердження виконання плану вилучення
/відкликання продукції;
Здійснення коригувальних дій, в тому числі організація утилізації вилученої
або відкликаної продукції, якщо вона підпадає під порушення норм;
Розробка запобіжних дій, з метою попередження вилучення/ відкликання
продукції з ринку в майбутньому;
Інформування відповідних працівників компанії та споживачів про здійснені
коригувальні та запобіжні дії;
Координація дій з контролюючими регуляторними органами, торговельними
об'єднаннями та споживачами;
Здійснення, у разі потреби, взаємодії із ЗМІ.
4.3.2. За результатами робіт з вилучення або відкликання продукції з ринку
ГВП складає протокол відкликання / вилучення продукції.
4.3.3. ГВП періодично перевіряє ефективність (дієвість) розробленого
плану вилучення/ відкликання продукції та оцінює його відповідність політиці
компанії.
4.4. Дії з вилучення/ відкликання продукції
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

4.4.1. Дії з вилучення/ відкликання продукції здійснюються відповідно до
плану вилучення/ відкликання продукції.
4.4.2. Вилучення/ відкликання продукції з каналів реалізації може
включати, але не
обмежуються наступними діями:
Ідентифікація проблеми та аналіз;
Оцінювання ризику для здоров'я та життя споживачів;
Визначення засобів ідентифікації (маркування, кодування) продукції для споживача;
Простежуваність (готова продукція – сировина);
Оповіщення (застереження) громадськості (прес- реліз і т.д.);
Визначення географічної області поширення (реалізації) продукції;
Визначення глибини відкликання (оптовий або роздрібний рівень);
Вилучення/ відкликання продукції з ринку;
Корекція (охоплює всі міри, що застосовуються для модифікації, повторного маркування або іншого
коригування, щоб продукт міг залишитися в реалізації, або з метою його утилізації);
Утилізацію запасів продукції (за необхідності).
4.5. Інформування ГВП
4.5.1. В ході здійснення процедур вилучення/відкликання продукції відповідальні особи ТОВ «Сквирський
комбінат хлібопродуктів» повинні надавати ГВП усю необхідну інформацію, у тому числі:
Дані про сировину, інгредієнти та пакувальні матеріали, що були використані під час виробництва;
Інформацію про будь-які зміни в устаткуванні, технологічному процесі або поломках устаткування та
збоях у його роботі;
Дані результатів моніторингу КТК, випробування продукції, напівфабрикатів та сировини;
Інформацію про власні технологічні операції;
Дані, що стосуються продукції з підозрілої партії, яка була відвантажена/реалізована;
Детальну інформацію щодо термінів та умов транспортування, дистриб'юторів і консигнаторів;
Інформацію, необхідну для повідомлення в ЗМІ.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

5. Претензії та рекламації
5.1. Претензії та рекламації розглядає директор з виробництва та комерційних питань.
5.2. Відповідь клієнтам дається протягом 30 днів з моменту отримання претензій та рекламацій.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2.5 Керівник служби з реалізації продукції
розширив та систематизував знання потрібні для роботи реалізатором
сільськогосподарської продукції.
Працюючи дублером реалізатором (агент реалізації) сільськогосподарської
продукції, ознайомився з етапами та організацією комерційної діяльності на
підприємствах.
Етапи та організація комерційної діяльності на підприємстві
Продаж товарів є найважливішим завершальним етапом комерційної діяльності торгових

організацій і підприємств. Від того, наскільки успішно виконані комерційні операції,
пов'язані з продажем товарів, залежить ефективність їх роботи, а також безперебійність
постачання роздрібної торгової мережі товарами.
Здійснюючи комерційну діяльність по продажу товарів, оптові і роздрібні торгові

підприємства повинні спиратися на маркетингові дослідження. Перш за все, вони повинні
визначити свою нішу на ринку, тобто знайти ринок збуту товарів. Так, підбираючи свій
цільовий ринок, оптове підприємство тим самим підбирає собі групу клієнтів по
однорідних ознаках: за об'ємом діяльності, за профілем та ін.
В процесі формування комерційних зв’язків підприємство визначає вимоги

щодо продукції.
Визначення вимог щодо продукції
В процесі виробництва підприємство повинно виконувати вимоги:
встановлені НД
встановлені законодавством;
встановлені замовником;
додаткові.
Підприємство ТОВ «Сквирський КХП» розробило і впровадило методи
визначення вимог, пов'язаних з продуктом. Визначення вимог замовників
полягає у:
аналіз заявок та обсягів продажу;
аналіз інформації щодо продукції конкурентів;
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

аналіз рівня задоволеності замовників за результатами виконання
попередніх замовлень та цільового анкетування;
реальних і потенційних споживачів з метою визначення зауважень, побажань
споживачів;
аналіз рекламацій.
Для визначення вимог замовників директор здійснює маркетингові
дослідження, збирає і аналізує інформацію щодо продукції та послуг
конкурентів та очікувань замовників.
Фінансовий директор відповідає за аналіз ринку, вивчення споживчого попиту
та за пошук споживачів продукції.
Критеріями оцінки результативності процесу є:
задоволеність замовника;
виконання нормативних та законодавчих вимог.
Аналіз вимог до продукту

Заявки, що надійшли, аналізуються директором з виробництва та комерційних питань із залученням, у разі
потреби головного інженера та представника керівництва з якості та безпечності, та інших фахівців
підприємства для визначення вимог замовника і можливості їх виконання.
Аналіз вимог до продукту полягає:

перевірці, чи всі вимоги споживачів (замовників) визначено та чи
відповідають вони вимогам нормативних документів та можливостям
підприємства;
аналіз і можливості виконання вимог замовників, включаючи аналіз запасів
матеріалів та комплектуючих, виробничого плану на поточний місяць,
визначення орієнтовних термінів виконання заявок, узгодження їх з
споживачем (замовником), а у разі необхідності-уточнення заявок або всього
комплекту договірних документів, інформування споживачів (замовника) про
відмову у випадку неможливості виконання вимог, встановлених
споживачами (замовником), реєстрації відмови з точним визначенням її
причин;
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

оформлення документів, включаючи додатки до договорів (контрактів) для
кожної партії продукції , планів-графіків виготовлення продукції, звіту за
результатами аналізу вимог до продукції та реєстрації цього звіту.
У випадку неможливості виконання вимог замовника – договір анулюється.
Порядок укладання договорів
Типові Договори на поставку розробляються комерційним відділом,
узгоджуються з директором з виробництва та комерційних питань.
Юридичний відділ аналізує проекти договорів на предмет їх відповідності
чинному законодавству. Головний бухгалтер аналізує проекти договорів на
предмет узгодження терміну та порядку платежів та узгоджує оригінал
Договору. Керівники підрозділів, які беруть участь у проведенні аналізу
Договору, візують проект Договору, і тим самим підтверджують проведення
його аналізу згідно вимог СУЯБ з урахуванням інтересів, як замовника, так і
підприємства.
Договори затверджуються генеральним директором та засвідчуються
печаткою підприємства. Підписаний договір реєструється у Журналі
реєстрації договорів на реалізацію і надсилається замовнику для підпису з
його боку. Копії договору, підписаного обома сторонами, передаються до
бухгалтерії, для контролю платежів.
Укладений договір може бути змінений лише за документально оформленою
додатковою угодою до договору. Укладання такої угоди проводиться за тим
же порядком, що і укладення основного договору. Про укладення такої угоди
інформують всі служби, які повинні приймати участь у її виконанні.
Реєстрацію та зберігання Договорів та змін до них, які виникли під час аналізу
здійснює комерційний відділ.
Зв’язок із замовниками
На підприємстві розроблено процес зв’язку з замовником згідно з яким проводиться збір інформації щодо
визначення задоволеності замовників. З цією метою заступник директора з виробництва та комерційних
питань - директор департаменту з логістики проводить:
аналізування ринку через галузеві періодичні видання;

анкетування замовників та постачальників
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

опитування по телефону;
опитування замовників при отриманні продукції.
аналіз об’єму проданої продукції;
аналіз кількості повторних звертань за товаром;
довгостроковість зв’язків;
процент постійних клієнтів;
число рекламацій;
позитивні відгуки замовників.
Аналіз роботи з претензіями здійснює представник керівництва з якості та безпечності, з періодичністю 1 раз
в квартал та надає звіт генеральному директору.
Критерії оцінки процесу є:

задоволеність замовника;
кількість скарг та апеляцій;
розширення сфери та об’ємів реалізованої продукції.
Етапи та організація комерційної діяльності на підприємстві




Важливе значення має і рішення про місце розміщення роздрібного торгового

підприємства, оскільки вибір місця його розташування – один з вирішальних конкурентних
чинників з погляду можливостей залучення покупців. Природно, що дуже велике значення
має і вибір раціональних, зручних для покупців методів обслуговування.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Комерційна робота з продажу товарів на підприємствах оптової і роздрібної торгівлі має
свою специфіку, яка викликана перш за все тим, що оптові підприємства реалізують товари
оптовими партіями, і як клієнти тут виступають оптові покупці (магазини, намети, оптові
посередники і т.д.).
Роздрібні торгові підприємства реалізують товари, як правило, кінцевим

споживачам. Зрозуміло, що все це вимагає різних підходів при рішенні питань,
пов'язаних з купівлею-продажем товарів.
У різних ланках торгівлі по-своєму розв'язуватимуться питання формування
асортименту товарів і управління товарними запасами, проведення рекламних
заходів і т.д. Різним за змістом буде і процес купівлі-продажу товарів, а також
його документальне оформлення. Так, оптовий продаж товарів може
здійснюватися на основі договорів поставки або купівлі-продажу, роздрібний
продаж товарів може бути оформлений договором роздрібної купівлі-
продажу.
Комерційна діяльність є однією з найважливіших областей людської
діяльності, що виникли в результаті розподілу праці. Вона полягає у виконанні
обширного комплексу взаємозв'язаних торгово-організаційних операцій,
направлених на здійснення процесу купівлі-продажу товарів і надання
торгових послуг з метою отримання прибутку.
В процесі комерційної діяльності торгові організації і підприємства, а також
фізичні особи, що займаються підприємництвом, вивчають попит населення і
ринок збуту товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела
надходження і постачальників товарів, встановлюють з ними господарські
зв'язки, ведуть оптову і роздрібну торгівлю, займаються рекламно-
інформаційною діяльністю. Крім того, проводиться робота по формуванню
асортименту і управлінню товарними запасами, наданню торгових послуг. Всі
ці операції взаємозв'язані і виконуються в певній послідовності.
Як суб'єкти комерційної діяльності виступають як юридичні, так і фізичні
особи, наділені правом її здійснення. Об'єктами комерційної діяльності на
споживацькому ринку є товари і послуги.
Основними принципами комерційної діяльності є:
дотримання чинного законодавства;
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

висока культура обслуговування покупців;
оптимальність комерційних рішень;
прибутковість.
Фахівцям-комерсантам необхідно добре знати закони та інші нормативні акти,
що регламентують комерційну діяльність, уміти ухвалювати рішення, що
приносять прибуток, проявляти ініціативу, володіти здатністю йти на ризик.
Комерційна діяльність повинна будуватися на основі дотримання вимог
ділової етики. Комерсант повинен вірити в торговий бізнес, розцінюючи його
як привабливу творчість. Визнаючи необхідність конкуренції, він повинен
розуміти і необхідність співпраці, а також довіряти собі і іншим, поважати
професіоналізм і компетентність.
Перехід від адміністративно-командної системи до ринкової економіки
зажадав ґрунтовну перебудову комерційної діяльності торгових організацій і
підприємств. У сучасних умовах вона повинна будуватися на принципах
повної рівноправності торгових партнерів, строгої матеріальної і фінансової
відповідальності сторін за виконання прийнятих зобов'язань. При цьому
корінним чином змінилася правова база комерційної діяльності, чому, в першу
чергу, сприяло законів і нормативних актів, що регламентують комерційну
діяльність торгових організацій і підприємств, фізичних осіб, що мають на це
право. При цьому істотно розширився круг комерційних структур, з'явилися їх
нові організаційно-правові форми. Монопольна система державної торгівлі
змінилася системою вільного підприємництва, заснованої на самостійності і
незалежності господарюючих суб'єктів.
Все це ставить перед комерційними службами ряд задач. Перш за все, вони
повинні формувати свої відносини з партнерами на взаємовигідній основі,
залучаючи до товарообігу продукцію підприємств-виробників і інших
постачальників різних форм власності, а також громадян, що займаються
індивідуальною трудовою діяльністю, зарубіжних постачальників. З цією
метою необхідно розширювати сферу договірних відносин з постачальниками
товарів, підвищувати ефективність і дієвість договорів поставки, укріплювати
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

договірну дисципліну. При цьому особлива увага повинна бути надана
розвитку тривалих господарських зв'язків з постачальниками.
Важливе значення має підвищення рівня роботи комерційних служб по
вивченню і прогнозуванню місткості ринків, розвитку і вдосконаленню
рекламно-інформаційної діяльності. Все це повинне здійснюватися на основі
маркетингового підходу.
Комерційним структурам необхідно своєчасно і адекватно реагувати на зміни,
що відбуваються наринку, що вимагає постійного вдосконалення технології
комерційної роботи. При цьому дуже важливу роль виконує комп'ютеризація
виконання комерційних операцій по оптових закупівлях і оптовому продажу
товарів, а також операцій, пов'язаних з управлінням товарними запасами і
формуванням асортименту товарів, контролем виконання договорів та ін. З
цією метою створюються автоматизовані робочі місця комерсантів.
Операції, пов'язані із здійсненням комерційної діяльності, умовно можна
розділити на ряд блоків. У кожний з них входять операції, виконувані на
відповідному етапі комерційної діяльності. При цьому слід зазначити, що
комерційна діяльність, здійснювана структурами, що займаються оптовою
торгівлею, в значній мірі відрізняється від комерційної діяльності роздрібних
торгових підприємств. Це особливо характерно для операцій, пов'язаних з
формуванням асортименту і продажем товарів.
Основою успішного здійснення комерційної діяльності є її інформаційне
забезпечення. Сюди, перш за все, слід віднести інформацію про попит і
кон'юнктуру ринку, про об'єми і структуру виробництва товарів, інформацію
про самий товар (його споживацьких властивостях, якості і т. п.). Важливе
значення має інформація про чисельність і склад обслуговуваного населення,
його купівельної спроможності. І, нарешті, комерційні структури, що
працюють на ринку, повинні мати в своєму розпорядженні інформацію про
потенційні можливості конкурентів.
Спираючись на аналіз наявної інформації, можна приступати до наступного
етапу комерційної діяльності – визначенню потреби в товарах. При цьому
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

визначається місткість ринку і його сегментів, обґрунтовується асортимент
необхідних товарів.
Важливим етапом комерційної діяльності є вибір найпереважніших партнерів,
з якими повинні бути встановлені господарські зв'язки. Цьому передує робота
по вивченню можливих постачальників товарів (їх розміщення, асортимент і
об'єм пропонованих товарів, умови поставок, ціна і т. д.).
На наступному етапі комерційної діяльності зважаться питання про
встановлення договірних відносин з постачальниками товарів. Повинні бути
узгоджені всі моменти, пов'язані з підготовкою проекту договору, з його
підписанням. Результатом цього етапу комерційної діяльності повинен бути
підписаний договір на поставку товарів, за виконанням якого необхідно
налагодити чіткий контроль.
На цьому закінчуються комерційні операції по оптових закупівлях товарів.
Далі слідує цілий комплекс технологічних операцій, пов'язаних з
надходженням товарів, розвантаженням транспортних засобів, прийманням
товарів по кількості і якості, їх зберіганням, переміщенням і т.д. Потім
комерційна діяльність розвивається по двох напрямах – на підприємствах
оптової торгівлі і на підприємствах роздрібної торгівлі.
На підприємствах оптової торгівлі як наступні етапи комерційної діяльності
необхідно виділити:
управління товарними запасами;
управління асортиментом товарів;
рекламно-інформаційну роботу;
оптовий продаж товарів;
надання послуг оптовим покупцям.
На підприємствах роздрібної торгівлі комерційні операції мають свою
специфіку, що особливо торкається операцій, наступних за оптовими
закупівлями товарів. Тут також доводиться мати справу з управлінням
товарними запасами і управлінням асортиментів товарів. Проте ці операції, на
відміну від операцій, виконуваних в оптових ланках, мають свою специфіку,
яка визначається абсолютно іншими розмірами і структурою товарних запасів,
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

термінами знаходження товарів на підприємствах роздрібної торгівлі і іншими
підходами до формування асортименту товарів в роздрібній торговій мережі.
Свою специфіку має і рекламно-інформаційна діяльність підприємств
роздрібної торгівлі, інший характер мають і послуги, що надаються ними,
оскільки розраховані вони на безпосередніх споживачів товарів – населення.
Оскільки в роздрібній торговій мережі завершується процес доведення товарів
від виробництва до споживача, то комерційна діяльність, пов'язана з
роздрібним продажем товарів, є найвідповідальнішою, оскільки на цьому етапі
доводиться мати справу з кінцевим споживачем товару. Тому дуже важливо не
тільки запропонувати роздрібному покупцю широкий вибір високоякісних
товарів, обширний перелік послуг, але і використовувати при цьому сучасні,
зручні для покупця методи продажу, прогресивні системи розрахунку за
покупки і т.д.
Комерційна діяльність торгових підприємств в умовах ринкової економіки
повинна здійснюватися на основі маркетингових досліджень. При цьому
необхідно орієнтуватися на інтереси кінцевого споживача, інакше неможливо
розраховувати на успішний комерційний результат. Одночасно слід
враховувати і те, що на комерційну діяльність роблять прямий або непрямий
вплив багато чинників, основними їх яких є:
рівень кваліфікації комерційних працівників;
правова база комерційної діяльності;
стан матеріально-технічної бази торгових підприємств;
асортимент товарів і перелік послуг, що надаються;
рівень конкуренції на ринку;
фінансовий стан підприємства;
наявність розвинених інформаційних систем і ін.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2.6. Керівник служби з матеріально-технічного забезпечення
розширив та систематизував знання потрібні для роботи керівником служби
матеріально технічного-забезпечення.
Порядок закупівлі обладнання допоміжних та пакувальних матеріалів
1. Призначення та галузь використання
1.1. Дана процедура визначає порядок закупівлі обладнання, допоміжних та
пакувальних матеріалів.
1.2. Дія даної процедури розповсюджується на підрозділи та посадових осіб,
що безпосередньо приймають участь у закупівлі допоміжних та пакувальних
матеріалів.
2.Відповідальність.
2.1. Головний технолог, начальник виробничої лабораторії та начальник
цеха несуть, відповідальність за визначення вимог до якості допоміжних
матеріалів, що закуповуються.
2.2. Інженер по постачанню несе відповідальність за:
 вибір відповідних постачальників;
 підготовку документів, що стосується закупівлі;
 постачання допоміжних та пакувальних матеріалів встановленої
якості;
 рекламаційні дії у випадку виявлення невідповідності вимогам.
2.3. Керівники виробничих підрозділів несуть відповідальність за
своєчасність подання заявок на придбання необхідних допоміжних та
пакувальних матеріалів.
2.4 Особа, на яку виписана довіреність на отримання товару, несе
відповідальність за отримання необхідних документів у постачальника,
візуальний контроль закупленої продукції, її кількості та пакування,
зберігання при транспортуванні на підприємство.
2.5. Бухгалтер матеріального відділу несе відповідальність за правильність
оформлення бухгалтерських документів при закупівлі обладнання,
допоміжних та пакувальних матеріалів.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2.6. За правильність і своєчасність розрахунків несе відповідальність той, хто
проводить закупку.
2.7. Зав. матеріальним складом несе відповідальність за правильність обліку
пакувальних і допоміжних матеріалів та інформування про їх наявність на
складі керівників підрозділів та інженера по постачанню.
2.8. Начальник автотранспортної ділянки несе відповідальність за своєчасне
забезпечення транспортом.
3. Загальні положення.
3.1. Одне із найважливіших завдань підприємства забезпечити, щоб все
обладнання, допоміжні та пакувальні матеріали, що закуповуються, цілком
відповідали як вимогам самого підприємства, так і вимогам споживачів.
3.2. Управління процесом закупок гарантує, що закуплені допоміжні, та
пакувальні матеріали відповідають вимогам підприємства.
4. Порядок закупівлі допоміжних та пакувальних матеріалів.
4.1. Процес закупівлі допоміжних та пакувальних матеріалів включає
такі етапи:
 підготовку нормативної бази забезпечення допоміжними та
пакувальними матеріалами;
 формування заявок забезпечення допоміжними та пакувальними
матеріалами з урахуванням вимог щодо якості та безпечності
готової продукції;
 укладання та реалізація документів на постачання допоміжних та
пакувальних матеріалів необхідної якості та безпечності.
4.2. Перелік обладнання, необхідних допоміжних та пакувальних матеріалів
складаються на підставі технологічних інструкцій, відомостей, що входять до
складу нормативної документації на виготовлення продукції.
4.3. На підставі цих переліків укладаються угоди з відповідними
постачальниками.
4.4. Вибір постачальника здійснюється на підставі ретельного вивчення його
спроможності виконувати вимоги щодо закупівлі.
4.4.1.При цьому враховуються:
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

якість допоміжних та пакувальних матеріалів;
ціна;
місцезнаходження постачальника;
дотримання термінів постачання;
довгочасність взаємовідносин;
розфасовка допоміжних та пакувальних матеріалів;
умови розрахунків за закуповану продукцію.
4.5. При закупівлі обладнання, допоміжних та пакувальних матеріалів інженер
по постачанню вирішує з постачальником такі питання:
 чіткі вимоги щодо їхньої якості та безпечності;
 порядок контролю і прийняття у постачальника і на підприємстві;
 вирішення суперечливих питань у сфері якості та безпечності і ведення
претензійної роботи.
4.6. Критеріями забезпечення якості та безпечності обладнання та
матеріалів, що закуповуються, є:
 наявність системи оперативного повідомлення постачальників про
дефекти, виявлені під час вхідного контролю;
наявність ефективної системи запобігання попадання їх у виробництво по
причині, що не пройшли вхідний контроль.
4.7. При відсутності в необхідній кількості на складі допоміжних та
пакувальних матеріалів керівники підрозділів складають заявки на їх
придбання, візують їх у головного інженера і передають до відділу
матеріально-технічного забезпечення за 2 тижні до необхідного терміну їх
придбання.
4.8. Заявки по пакувальним матеріалам надаються за 2-3 тижня до необхідного
терміну їх придбання.
4.9. Після одержання заявки інженер по постачанню здійснює вибір
постачальника.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

4.10. Особа, на яку виписана довіреність на отримання товару,
підприємства отримує товар у зазначений час у постачальника з
такими документами:
витратна накладна;
податкова накладна;
сертифікат якості та безпечності або гігієнічний висновок на продукцію, що
закупляється;
якісне посвідчення;
інструкція по застосуванню (при необхідності);
паспорт на обладнання
4.11. При одержанні обладнання, допоміжних та пакувальних матеріалів
особа, на яку виписана довіреність на отримання товару, здійснює візуальний
контроль якості та безпечності закупленої продукції; контроль кількості
товару та його цілісність зовнішньої упаковки. Водій підприємства, який
транспортує товар, забезпечує зберігання товару при його транспортуванні на
підприємство.
4.12. Після доставки обладнання, допоміжних та пакувальних матеріалів на
підприємство вхідний контроль здійснює зав. матеріальним складом шляхом
перевірки супровідних документів по п. 4.10. При необхідності призначається
комісія з залученням фахівців.
4.13. Прийняті матеріали та обладнання розвантажуються на склад.
4.14. У випадку, якщо виявлено невідповідність якості та безпечності
закупленої продукції складається рекламаційний лист на адресу
постачальника.
4.15. Постачальник може провести заміну товару, або повернення грошей.
4.16. Після приймання допоміжних та пакувальних матеріалів сертифікати
якості та безпечності, та гігієнічні висновки передаються начальнику
виробничої лабораторії, інші супровідні документи на обладнання та
матеріали передаються в бухгалтерію.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

4.17. При частковій оплаті за товар, інженер по постачанню слідкує за
своєчасною оплатою суми, що залишилася.
4.18. При необхідності закупівлі нових допоміжних та пакувальних матеріалів
робиться їх пробна закупівля.
4.19. Після використання їх у виробництві комісією складається акт і
вирішується питання про можливість їх подальшого використання або відмова
від них.
1. Департамент матеріально-технічного постачання є самостійним
структурним підрозділом підприємства і підкоряється безпосередньо
директору з виробництва та комерційних питань.
ІІ. Задачі
1. Комплексне, своєчасне і рівномірне забезпечення потреби підприємства
матеріалами необхідними для виробництва.
2. Забезпечення найбільш повного й ощадливого використання на
підприємстві матеріальних ресурсів.
3. Раціональна організація роботи постачальницької служби підприємства.
4. Комплексне і своєчасне рівномірне забезпечення, постачання основної
сировини.
ІІІ. Структура
1. Структуру і штати департаменту затверджує генеральний директор
відповідно до типових структур апарата керування і нормативами чисельності
фахівців і службовців з урахуванням обсягів роботи й особливостей
виробництва. До складу відділу входять:
сектор постачання основної сировини;
сектор постачання МЦ;
склади допоміжних виробничих матеріалів;
склад ПММ.
2. Структура керування матеріально-технічним постачанням та
постачанням основної сировини будується по функціональній ознаці. Планові
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

функції, оперативно-заготівельні і складські операції здійснюються роздільно
для всієї номенклатури потрібних виробів.
ІV. Функції
1. В області забезпечення підприємства матеріалами та сировиною
необхідними для виробництва.
1.1. Визначення по планових періодах потреби в матеріалах, устаткуванні,
ремонтно-експлуатаційних і інших нестатків підприємства.
1.2. Вишукування джерел покриття цієї потреби за рахунок внутрішніх
ресурсів.
1.3. Розробка і представлення у встановленому порядку на затвердження
планів-заявок потреби в матеріалах, устаткуванні. Захист представлених
заявок.
1.4. На основі затверджених планів постачань підприємству матеріально-
технічних ресурсів розробка планів і балансів матеріально-технічного
забезпечення підрозділів підприємства.
1.5. Виявлення і встановлення найбільш раціональних форм постачання.
1.6. Вивчення можливості і доцільності встановлення тривалих
господарських зв'язків по постачанню матеріально-технічних ресурсів.
1.7. Підготовка висновку господарських договорів з постачальниками.
1.8. Виявлення можливості придбання матеріально-технічних ресурсів у
порядку оптової торгівлі, вивчення оперативної інформації і рекламних
матеріалів про пропозиції дрібнооптових магазинів і оптових ярмарків,
організація закупівлі матеріально-технічних ресурсів, реалізованих у порядку
вільного продажу.
1.9. Забезпечення завезення матеріально-технічних ресурсів відповідно до
передбачених в договорах термінах.
2. В області раціональної організації постачальницької служби підприємства
2.1. Забезпечення обліку руху матеріальних ресурсів на складах підприємства,
участь у проведенні інвентаризації матеріальних цінностей.
2.2. Здійснення звітності і контролю:
за правильним використанням виділених цехам матеріалів;
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

за своєчасним виконанням постачальниками зобов'язань по договорах і
замовленням, пред'явленням претензій до постачальників за порушення ними
зобов'язань і умов договору.
V. Взаємовідносини департаменту матеріально-технічного постачання з
іншими підрозділами підприємства
1. З бухгалтерією:
Одержує: рахунки для акцепту; зведення про матеріали в дорозі; зведення про
рух матеріалів; інформацію про неоплачені рахунки з указівкою причин;
норми запасів оборотних коштів на складах.
Представляє: відомість на зайві матеріали і неліквіди; інвентаризаційні
відомості матеріальних цінностей; розрахунки й інші дані для стягнення з
постачальників пені, штрафів і неустойок, а також висновку по претензіях,
заявленим постачальниками; звітні дані про рух матеріалів і про їхні залишки.
2. З інженером по техніці безпеки
Одержує: розрахунки потреб і заявки на спецодяг, спецвзуття і захисні
пристосування.
Представляє: зведення про виділені фонди на спецодяг, спецвзуття і захисні
пристосування.
3. З відділами головного механіка і головного енергетика
Одержує: заявки на матеріали для ремонтно-експлуатаційних нестатків
відповідно до норм витрати матеріалів і затвердженими планам робіт.
Представляє: довідки про наявність матеріалів на складах.
4. З юридичним відділом
Представляє: проекти договорів і додаткових угод до них для перевірки і
візування; необхідні розрахунки й обґрунтування для пред'явлення претензій
до постачальників, а також для ведення арбітражних і судових справ, зв'язаних
з порушенням договорів і умов постачання.
5. З планово-економічним відділом
Одержує: річні, квартальні плани випуску продукції і зміни їхній у терміни,
що забезпечують специфікацію матеріалів і захист фондів; зведення про
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

норми і залишки незавершеного виробництва; повідомлення про зміни у
виробничому і тематичному планах.
6. З інженерно-будівельною службою
Одержує: заявки на матеріали для будівництва, здійснюваного господарським
способом, і для ремонту й експлуатації будинків і споруджень.
7. З цехами основного виробництва
Одержує: дані про фактичну витрату матеріалів за звітний період і про
залишки матеріалів.
VІ. Права
1. Жадати від підрозділів підприємства представлення матеріалів (заявки,
норми витрати матеріалів), необхідних для здійснення роботи, що входить у
компетенцію відділу.
2. Заміняти необхідні матеріали взаємозамінними при наявності дозволу і
згоди відповідних підрозділів і належному оформленні заміни актами.
3. Представляти в юридичний відділ підприємства матеріали для пред'явлення
претензій до постачальників при порушенні зобов'язань по договорах.
4. Представляти підприємство у вищестоящих постачальницьких і інших
організаціях з питань постачання і захисту заявок на матеріально-технічне
забезпечення, вести відповідну переписку.
VІІ. Відповідальність
1. Усю повноту відповідальності за якість і своєчасність виконання
покладених дійсним Положенням на відділ задач і функцій несе начальник
відділу.
2. Ступінь відповідальності інших працівників установлюється
посадовими і робочими інструкціями.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Положення про відділ технічного контролю
Відділ технічного контролю (ВТК) є самостійним структурним
підрозділом підприємства і підкоряється безпосередньо генеральному
директору .
ІІ Задача
Запобігання випуску підприємством продукції, яка не відповідає
вимогам стандартів та технічних умов промислової дисципліни та підвищення
відповідальності всіх ступенів виробництва за якість готової продукції .
ІІІ Функції
Контроль за своєчасною підготовкою і проведенням заходів, зв’язаних із
введенням системи управління якістю .
Забезпечити, операційно визначений контроль за якістю сировини що
надходить на підприємство пакувальних матеріалів, матеріалів на предмет їх
відповідності вимогам НД .
Операційно визначений контроль на всіх стадіях виробничого процесу,
правильності збереження сировини, матеріалів, готової продукції, якості і
стану технологічного обладнання, умов виробництва.
Організувати проведення не передбачених технологічним процесом
вибіркових перевірок якості готової продукції, якості та стану технологічного
обладнання, умов виробництва, пакування, збереження продукції .
Аналізувати причини: порушення технології виробництва, ведення технічної
документації, випуску невідповідної продукції .
Розробляти пропозиції та методи усунення виявлених порушень зв’язаних з
введенням СУЯБ.
Вносити щодо припинення технологічного процесу або вилучення технічної
документації, що не відповідає нормам СУЯБ та НД.
IV Права
Припиняти приймання та відвантаження продукції, що не відповідає вимогам
НД.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Вносити пропозиції керівництву на рахунок припинення ведення
технологічного процесу або вилучення технічної документації, виробництва
невідповідної продукції, що не відповідають нормам СУЯБ, ТУ. Вживати
необхідні заходи на підвищення та забезпечення відповідних норм СУЯБ.
Одержувати від начальників підрозділів підприємства необхідну інформацію
для здійснення роботи, що входить у компетенцію ВТК.
Контролювати роботу цехів та відділів підприємства на предмет усунення на
виробництві причин виробництва невідповідної продукції, організація
впровадження новітніх методів контролю та оцінки якості продукції.
Організація та проведення не передбачених технологічним процесом
вибіркових перевірок якості готової продукції, умов виробництва, пакування,
збереження, стану технологічного обладнання і порядку ведення технічної
документації.
V Відповідальність
Усю повноту відповідальності за своєчасність виконання покладених дійсним
Положенням на відділ задач і функцій несе начальник ВТК.
Відповідальність інших працівників встановлюється посадовими
інструкціями.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2.7 Керівника служби по зовнішньоекономічних зв’язках
розширив та систематизував знання потрібні для роботи спеціаліста із
зовнішньоекономічних зв’язків.
Працюючи дублером спеціаліста із зовнішньоекономічних зв’язків
ознайомився з конвенцією ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу
товарів».
Конвенція ООН «про договори міжнародної купівлі-продажу товарів»

Найпоширенішим видом зовнішньоекономічних договорів (контрактів) є
міжнародний договір купівлі-продажу. Його укладення регламентується
законодавством України та міжнародними договорами. Один із таких —
Віденська конвенція про міжнародний договір купівлі-продажу 1980 p.,
учасницею якої є Україна з 1 лютого 1991 р. (далі — Віденська конвенція 1980
p.). Набувши чинності з 1 січня 1988 p., вона змінила чинну раніше Гаазьку
конвенцію про єдиний закон щодо укладення договорів міжнародної купівлі-
продажу товарів 1964 р. та Гаазьку конвенцію про міжнародну купівлю-
продаж товарів 1964 р.
Прийняття Віденської конвенції 1980 р. було зумовлене необхідністю
об'єднати принципи романо-німецької та англо-американської правових
"сімей" в одному міжнародному документі, потребою сприяти дружнім
відносинам держав, застосувавши уніфіковані норми. Конвенція не впливає на
дію інших міжнародних договорів, які регулюють зовнішньоторговельні
відносини. Вона визначає юридичне поняття договору міжнародної купівлі-
продажу товарів; встановлює форму такого договору; регламентує зміст
основних прав і обов'язків продавця та покупця, зокрема відповідальність за
порушення контрактних зобов'язань.
Віденська конвенція 1980 р. поширюється на договори, в яких комерційні
підприємства сторін знаходяться у різних •державах: якщо ці держави є
договірними державами або якщо відповідно до норм міжнародного
приватного права застосовується право договірної держави. Та обставина, що
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

комерційні підприємства сторін знаходяться у різних державах, не тереться до
уваги, якщо це не випливає ні з договору, ні з таких, що мали місце до чи в
момент його укладення ділових відносин або обміну інформацією між
сторонами. Ні національна належність сторін, ні цивільний чи торговий
характер договору не беруться до уваги при визначенні застосовуванос-ті
Віденської конвенції 1980 р.
Конвенція не застосовується до продажу товарів: 1) які набуваються для
особистого, сімейного або домашнього використання, за винятком випадків,
коли продавець у будь-який час чи у момент укладення договору не знав чи не
повинен був знати, що товари набуваються для такого використання; 2) з
аукціону; 3) в порядку виконавчого провадження або іншим способом
відповідно до закону; 4) фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів,
оборотних документів та грошей; 5) суден водного та повітряного транспорту,
а також суден на повітряній подушці; 6) електроенергії.
Положення Конвенції не застосовують також до договорів:
на постачання товарів, що їх слід виготовити, якщо сто-рона-замовник
зобов'язується поставити значну частину матеріалів, необхідних для
виготовлення таких товарів;
у яких обов'язки сторони, що поставляє товари, полягають переважно у
виконанні роботи чи наданні інших послуг;
Регулюючи порядок укладення договору купівлі-продажу і права та обов'язки
продавця і покупця, які виникають із такого договору, Конвенція не
торкається: 1) чинності самого договору або окремих його частин, а також
звичаїв; 2) регулювання питань власності на проданий товар; 3) регламентації
відповідальності продавця за шкоду, заподіяну товаром здоров'ю особи чи її
смертю.
Для Віденської конвенції 1980 р. характерною є диспози-тивність. Вона
виявляється у широкій автономії волі сторін, які за взаємною згодою можуть
застосовувати цю конвенцію повністю або частково. Диспозитивність
Конвенції виявляється і в тому, що сфера її застосування може бути обмежена
використанням державою-учасницею заяв та застережень, чим і скористалися
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

під час її ратифікації Аргентина, Данія, Китай, Норвегія, США, Угорщина,
Україна, Фінляндія, Швеція. Відповідно до одного із застережень України для
угод, укладених суб'єктами підприємницької діяльності з місцезнаходженням
в Україні, обов'язковою є письмова форма незалежно від місця їх здійснення.
Письмовою формою у розумінні цієї Конвенції є повідомлення телеграфом та
телетайпом. Для держав, які не зробили такого застереження, чинною є ст. 11
Конвенції, яка допускає як усну, так і письмову форму укладення чи
підтвердження договору, а також використання будь-яких засобів, у т. ч. й
показів свідків для доказування договору купівлі-продажу.
Важливе значення мають норми Конвенції, що визначають порядок укладення
договору купівлі-продажу. Адже договори можуть укладатися між так
званими "відсутніми" сторонами шляхом листування, обміну телеграмами,
телефаксами тощо. Найскладнішим у цьому випадку вважається питання про
визначення місця укладення контракту, тобто моменту, коли зобов'язання
сторін набуватимуть для них юридичного значення.
Віденська конвенція 1980 р. регулює укладення договорів купівлі-продажу
через обмін офертою та акцептом.
Офертою вважається пропозиція про укладення договору, адресована одній
або декільком конкретним особам. Вона повинна бути достатньо визначена та
виражати намір оферента бути зобов'язаним у випадку акцепта. Пропозиція є
достатньо визначеною, якщо в ній названо товар, встановлюються у прямій чи
непрямій формі його кількість та ціна або передбачено порядок їх визначення.
Акцептом вважається заява або інша поведінка адресата оферти, які
виражають згоду з офертою. Відповідь на оферту не повинна містити
додаткових умов, обмеження чи зміну умов договору, інакше така відповідь
буде зустрічною офертою. Додатковими чи відмінними умовами можуть бути
пропозиції стосовно ціни, порядку платежів, якості та кількості товару, місця
та строків поставки, обсягу майнової відповідальності, порядку розгляду
спорів.
Відповідно до Конвенції оферта може бути звичайна (відзивна) або
безвідзивна. Оферта може бути відзивна: 1) якщо в ній якимось чином
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

зазначається, що вона є такою, наприклад, встановлюється строк для відповіді
на неї; 2) якщо для адресата оферти було розумним розглядати оферту як
безвід-зивну і адресат оферти діяв відповідно.
Договір вважається укладеним в момент, якщо акцепт оферти вступає в силу.
Відповідь на оферту, яка має за мету бути акцептом, але містить доповнення,
обмеження чи інші зміни, є відхиленням оферти і становить собою зустрічну
оферту. Проте, відповідь на оферту, яка має за мету бути акцептом, але
містить додаткові чи відмінні умови, які не змінюють суттєво умов оферти, є
акцептом, якщо тільки оферент без неоправданої затримки не заперечить усно
проти цих роз* біжностей чи не направить повідомлення про це. Якщо він
цього не зробить, то умовами договору будуть умови оферти із змінами, які є в
акцепті. Додатковими чи відмінними умовами вважаються такі умови, що
торкаються ціни, платежів і кількості товару, місця і строку поставки, обсягу
відповідальності однієї із сторін перед іншою або вирішення спорів.
Сплив строку для акцепта, що встановлений оферентом у телеграмі чи листі,
починається з моменту здачі телеграми для відправлення або з дати, яка
вказана у листі, або якщо така дата не вказана, з дати, вказаної на конверті.
Сплив строку для акцепта, встановленого оферентом по телефону, телетайпу
чи з допомогою моментального зв'язку, починається з моменту отримання
оферти її адресатом. Якщо час спливу терміну, встановленого для акцепта,
охоплює державні свята або неробочі дні, вони не включаються при
вирахуванні цього терміну.
Проте, якщо повідомлення про акцепт не може бути доставлене за адресою
оферента в останній день вказаного строку внаслідок того, що цей день у місці
знаходження комерційного підприємства оферента припадає на державне
свято або неробочий день, строк продовжується до першого наступного
робочого дня.
Конвенція містить вимоги до товару. Товар за кількістю, якістю, описом,
упаковкою повинен відповідати вимогам контракту. Якщо сторони не
домовилися про інше, товар не відповідає договору, якщо він: по-перше, не
придатний для тієї мети, з якою відповідно до опису він звичайно
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

використовується; по-друге, не придатний для будь-якої конкретної мети, про
яку продавець прямо чи непрямо був повідомлений під час укладення
контракту, за винятком випадків, коли з обставин випливає, що покупець не
покладався й що для нього було нерозумно покладатися на компетентність і
судження продавця; по-третє, товар не має якостей, відповідних тим зразкам
чи моделям, що були надані продавцем покупцю; по-четверте, немає тари чи
упаковки, які звичайно використовують для товарів, або за відсутності такої
тари чи упаковки відсутні такі тара чи упаковка, які допомагають зберегти і
захистити товар.
Продавець не відповідає на підставі вказаного за невідповідність товару, якщо
під час укладення договору покупець знав чи не міг не знати про таку
невідповідність. Продавець відповідає за договором та нормами цієї Конвенції
за будь-яку невідповідність товару: а) яка існує в момент переходу ризику на
покупця, навіть якщо ця невідповідність стає очевидною тільки згодом; б) яка
виникає після зазначеного моменту і є наслідком порушення ним будь-якого
свого зобов'язання, у т. ч. порушення гарантії, встановленої для товару.
У випадку дострокової поставки продавець зберігає право до настання
передбаченої для поставки дати поставити недо-поставлену кількість товару
або новий товар, заміняючи такий, що не відповідає договору, або усунути
будь-яку невідповідність у поставленому товарі за умови, що здійснення ним
цього права не заподіє покупцю нерозумних незручностей чи нерозумних
витрат. Проте покупець зберігає право вимагати відшкодування шкоди
відповідно до Конвенції.
Продавець повинен повідомити покупця про відправку товару. Якщо
продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару, він має укласти
договір на його транспортування. Відповідно до Конвенції продавець не
зобов'язаний самостійно (якщо це не передбачено умовами контракту),
страхувати товар при його перевезенні. Однак на прохання покупця він
повинен надати йому усю інформацію, необхідну для здійснення страхування
товару покупцем.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Поставка товару повинна проводитися у визначені строки, якЦюжуть
передбачитися контрактом. Крім цього, відповідно до нЬрм Конвенції,
дозволяється поставка у розумний строк після укладення договору (ст. 33). За
загальним правилом, встановленим в Конвенції, продавець зобов'язаний
поставити товар, вільний від будь-яких вимог чи претензій третіх осіб за
винятком випадків, коли покупець погодився прийняти товар, обтяжений
такою вимогою чи претензією. Передача документів, які містять відомості про
товар, повинна відбуватися у строк, місці та формі, встановлених контрактом.
Конвенція регулює обов'язки сторін за договором. Основними обов'язками
продавця, відповідно до ст. 31—43 Конвенції, є необхідність: а) інформувати
покупця і поставити товар, обумовлений договором належної якості, кількості,
в упаковці, вільний від претензій третіх осіб; б) передати покупцю документи
на товар; в) передати право власності на товар.
Основними обов'язками покупця, відповідно до ст. 53—60 Конвенції, є: а)
огляд отриманого товару, направлення повідомлення про його невідповідність
договору протягом розумного строку, але не пізніше 2-х років з моменту
виявлення недоліку, б) сплата в установленому місці та строки ціни за товар;
в) прийняття товару, поставленого відповідно до договору.
Сторони зобов'язані забезпечувати збереження товару, належного одній з них,
який знаходиться у розпорядженні іншої сторони.
Місце оплати ціни може бути обумовлене у контракті. Оплата може
здійснюватися у місці знаходження комерційного підприємця-продавця, або в
місці передання товару. Строк оплати, як правило, обумовлюється у договорі.
Оплата може бути проведена: коли продавець, відповідно до договору,
передає товар або товаророзпорядчі документи покупцю, або коли у покупця
вперше з'явилася можливість оглянути товар. Якщо в укладеному договорі не
передбачено ні ціни, ні порядку її визначення, вважається, що сторони, при
відсутності іншої домовленості, мали на увазі ціну, яка в момент укладення
договору звичайно сплачувалася за товари, що передавалися за порівнюваних
обставин у певній сфері торгівлі. Якщо ціна встановлена залежно від ваги
товару, то у сумнівних ситуаціях вона визначається за вагою нетто.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Конвенція регулює звільнення сторін від відповідальності. Сторона договору
не відповідає за невиконання будь-якого із своїх зобов'язань, якщо доведе, що
воно було викликане перепоною поза її контролем і що від неї не можна було
розумно чекати усвідомлення такої перепони при укладенні договору, або
уникнення цієї перепони чи її наслідків.
У разі невиконання стороною свого зобов'язання, викликаного невиконанням
третьою особою, залученою для виконання усього чи частини договору, ця
сторона звільняється від, відповідальності тільки у випадку: а) передбаченому
попереднім абзацом та б) якщо залучена особа також була звільнена від
відповідальності.
Відповідне до розділу V Конвенції договір може бути розірвано. Розірвання
договору звільняє обидві особи від їх зобов'язань, але за ними зберігається
право на стягнення збитків. Розірвання договору не впливає на умови
договору, які торкаються порядку вирішення спорів чи прав і обов'язків сторін
у випадку його розірвання. Сторона, яка виконала договір повністю чи
частково, може вимагати від іншої сторони повернення усього того, що було
першою стороною поставлене чи сплачене за договором. Якщо обидві сторони
зобов'язанні здійснити повернення отриманого, вони повинні зробити це
одночасно. Якщо продавець зобов'язаний повернути ціну, він має також
сплатити відсотки з неї, враховуючи час, що сплив з дати сплати ціни.
Покупець може втратити право заяви про розірвання договору. Проте він
зберігає право на усі інші засоби правового захисту, передбачені контрактом і
Конвенцією. Контрагент за договором може розірвати контракт,
дотримуючись вимог Конвенції. Сторона має право заявити про розірвання
контракту, якщо невиконання іншою стороною своїх зобов'язань суттєво
порушує договір, або якщо договір не виконаний протягом додатково
наданого "розумного" строку. У інших випадках розірвання контракту не
допускається.
Конвенція передбачає норми, які регулюють засоби правового захисту у
випадку порушення договору продавцем та покупцем (відповідно до ст. 45—
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

52 та ст. 62—65). Наприклад, якщо покупець не виконує зобов'язання за
договором, продавець може вимагати відшкодування збитків. Тобто:
1) вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставленого чи виконання
інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового
захисту, не сумісного з такою вимогою; встановити додатковий "розумний"
строк для виконання покупцем своїх обов'язків. У цей час продавець не
застосовує ніяких засобів правового захисту, однак він не позбавлений права
вимагати відшкодування збитків за прострочення виконання договору; заявити
про розірвання договору; самостійно скласти специфікацію товару (документ,
який засвідчує форму, розміри та інші відомості про товар), якщо покупець не
зробив цього відповідно до договору чи після закінчення строку, протягом
якого покупець міг би це зробити, у випадку незгоди з пропозиціями
продавця. Якщо Після отримання повідомлення від продавця покупець не
вчинив вказаного, специфікація від продавця, складена ним, буде
обов'язковою.
Здійснення продавцем свого права на інші засоби правового захисту не
позбавляє його права вимагати відшкодування збитків і не надає відстрочки
покупцю від судового чи арбітражного розгляду.
Збитки за порушення договору однією зі сторін складають суму, яка охоплює
збитки та упущену вигоду. Такі збитки не можуть перевищувати втрат, які
сторона, що порушила договір, передбачала чи повинна була передбачити в
момент укладення договору як можливі наслідки, враховуючи обставини, про
які вона в той час знала чи повинна була знати.
Якщо договір розірваний і покупець купив товар взамін або продавець
перепродав товар, сторона, яка вимагає відшкодування збитків, може стягнути
різницю між договірною ціною і ціною по укладеній натомість угоді. Сторона,
яка бажає відшкодувати збитки, може вимагати різницю між ціною,
встановленою у договорі, та ціною, що існує на момент розірвання договору.
Проте, якщо сторона, яка вимагає відшкодування шкоди, розірвала договір
після прийняття товару, замість ціни, існуючої на момент розірвання договору
застосовується ціна, яка існувала на момент прийняття товару.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Конвенція розрізняє оперативні санкції та власне заходи відповідальності. До
оперативних санкцій належать, зокрема, вимоги про зменшення покупної ціни,
про заміну неякісного товару. Заходи відповідальності — це неустойка і
відшкодування збитків (позитивних та упущеної вигоди).
Застосувати оперативні санкції можна на підставі факту порушення
контрактних зобов'язань, а заходи відповідальності — тільки у випадку вини
контрагента за договором. Це означає, що форс-мажорні обставини
виключають цю вину і звільняють сторону від відповідальності. Сторона не
відповідає за невиконання будь-якої умови договору, якщо доведе, що воно
було викликане перепоною поза її контролем і що від неї не можна було
розумно очікувати врахування цієї перепони при укладенні контракту.
Навчився:
-укладати комерційний контракт з експортно-імпортних питань продовольчого
і матеріально-технічного забезпечення
-оформляти документи з торгових операцій для проходження митного
контролю
Ознайомився з порядком оформлення ліцензій.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

2.8. Бухгалтера по обліку і реалізації фінансових результатів
розширив та систематизував знання потрібні для роботи бухгалтера по обліку і
реалізації фінансових результатів.
Організація документообороту
Документи з моменту їх складання або одержання від інших підприємств до передачі в

архів на зберігання проходять певний шлях. Відомо, що первинні документи містять
інформацію про факти господарського життя, і ця інформація належним чином
опрацьовується, узагальнюється й накопичується з метою одержання підсумкових даних у
балансі та звітності. Своєчасний і якісний облік забезпечується певним порядком
організації складання й опрацювання документів, або документооборотом.
Документооборотом називаються порядок і шляхи руху документів з моменту їх
складання або надходження до моменту здачі в архів.
Головне завдання документообороту — прискорення руху документів, і чим
коротше і швидше буде організовано цей процес, тим він буде ефективнішим, і користувачі
зможуть вчасно отримати інформацію для прийняття рішень.
Кожне підприємство, враховуючи специфіку своєї господарської діяльності та структури

управління, визначає напрями й обсяги документів. Організує документооборот на
підприємстві головний бухгалтер чи бухгалтер, який розробляє правила і технологію
обробки облікової інформації. Ця технологія визначає основні етапи проходження
документів: складання первинних документів або реєстрація тих, що надійшли зі сторони,
облікова обробка та реєстрація документів; передача документів на зберігання до архіву.
Організаційно перелічені етапи документопотоку відображаються у спеціальному
документі, який називається план (графік) документообороту. Він має визначати здійснення
систематичного контролю складання і строків проходження первинних, зведених
документів між окремими структурними підрозділами, передачі їх у бухгалтерію. План
(графік) документообороту розробляється головним бухгалтером і затверджується
керівником. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку складання і подання до
бухгалтерії та опрацювання документів є обов'язковими для всіх підрозділів і служб
підприємства.
Документи, як правило, складаються оперативними працівниками підприємства
(касирами, рахівниками цехів, комірниками, майстрами та ін.) або надходять зі сторони
через канцелярію з обов'язковою реєстрацією (рахунки, акти, листи, повідомлення тощо).
Кожному виконавцю видають виписку з плану (графіка) документообороту, в якій
наводиться перелік документів, що відносяться до функціональних обов'язків виконавця,
термін їх подання і перелік служб (підрозділів) підприємства, в які передаються ці
документи. Витяг із графіка документообороту підприємства наведено в
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

табл. 2.8.1
При надходженні документів до бухгалтерії проводять їх перевірку:

за формою (формальна перевірка заповнення всіх реквізитів, відповідності стандарту і
формі документа, своєчасності складення документа і подання до бухгалтерії);
за змістом (змістовна перевірка правильності відображення господарської операції, її
відповідність законодавчим та нормативним вимогам, інтересам власника чи
підприємства);
арифметична (перевірка правильності проставлених цін і тарифів, розрахованих сум і
підсумків).
Перевірені бухгалтерією документи проходять облікову реєстрацію. Процес обробки
в бухгалтерії прийнятих від виконавців бухгалтерських документів включає три етапи:
розцінка (таксування), групування і бухгалтерське проведення (проводка).
Розцінка (таксування) документів полягає у проставлені у відповідних графах
документа ціни і суми, тобто переведення натуральних і трудових вимірників у грошовий
здійснюється в самому документі шляхом множення показника на ціну. Ця операція
характерна для документів, якими оформлюють рух матеріальних цінностей (вимоги-
накладні, лімітно-забірні карти тощо), оскільки в момент їх складання записують тільки
кількісні показники. Документи, в яких проставлено ціну та суму, не підлягають розцінці. У
результаті розцінки здійснюється оцінка господарської операції у грошовому вимірнику.
Групування документів полягає в об'єднанні однорідних за змістом первинних
документів у групи з метою підготовки зведених даних (за складами, цехами,
замовленнями, касами тощо) і спрощення ведення первинного обліку. Документи,
згруповані за певними ознаками однорідності в накопичувальні та групувальні відомості,
істотно скорочують подальші реєстраційні операції.
Бухгалтерське проведення (проводка) передбачає вказування у первинних або
згрупованих документах (відомостях) бухгалтерської проводки (кореспонденції рахунків
бухгалтерського обліку), яку в майбутньому буде відображено в регістрах бухгалтерського
обліку, а потім у звітності. Здебільшого первинні документи, накопичувальні та
групувальні відомості, меморіальні ордери містять для зазначення кореспондуючих
рахунків спеціальні графи.
Оформлені бухгалтерськими кореспонденціями документи обліку використовують
для подальшого відображення господарських операцій, що в них містяться, у регістрах
синтетичного й аналітичного обліку. На цьому практично завершується облікова робота з
первинними бухгалтерськими документами. Первинні документи, виконавши свою
обліково-аналітичну функцію, підлягають передачі в архів.
Для зберігання документів призначені архіви. Розрізняють поточні й постійні архіви.
Поточний архів організовують безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів
звітного року, оскільки в поточному році часто є потреба звертатися до нього за довідками
й інформацією. Поточний архів міститься у спеціальних закритих шафах. Постійний архів
розміщується у спеціально обладнаному приміщенні й призначений для зберігання не
тільки бухгалтерських документів і звітів, а й справ інших підрозділів і служб
підприємства. Всі прийняті на зберігання справи реєструють в архівній книзі, що полегшує
пошук документів чи справу в разі необхідності.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Відповідно опрацьовані: систематизовані у хронологічному порядку, прошиті й
марковані ярликами (рубриками) документи з поточного архіву передають у постійний
після закінчення звітного року. Первинна документація зберігається в архіві окремо від
облікових регістрів.
Терміни зберігання документів у постійному архіві визначено Головним архівним
управлінням при Кабінеті Міністрів України. Відповідно до Переліку, затвердженого
наказом цього управління від 20 липня 1998 р. № 41, документи поіменовані в розд. 42.
Бухгалтерський облік та звітність зберігаються від 3 до 5 років. Так, для первинних
документів, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для
бухгалтерських і податкових записів, встановлено термін зберігання 3 роки; розрахунково-
платіжних відомостей, актів документальних ревізій, податкових та інших перевірок — 5
років; особових рахунків робітників та службовців, студентів — 75 років; статути та
положення, бухгалтерські звіти і баланси, передавальні, розділювальні та ліквідаційні
баланси зберігаються постійно.
Після закінчення встановлених термінів зберігання документи, що мають особливо
важливе значення, передають на безстрокове зберігання до державного архіву, а інші
документи підлягають знищенню спеціальною комісією за актом з відповідною відміткою в
архівній книзі.
Облік процесу реалізації

Завершальним етапом кругообороту капіталу підприємства є процес реалізації, який
здійснюється на основі угод про поставку виробленої підприємством продукції. Процес
реалізації — це сукупність операцій з продажу готової продукції споживачам. У процесі
реалізації натуральна форма продукту в результаті обміну набуває грошової форми. Процес
тісно пов'язаний з кінцевими результатами діяльності підприємства — прибутком і його
розподілом відповідно до планів відтворення.
Значення і роль процесу реалізації істотно зростають в умовах становлення ринкових
відносин і створення конкурентного середовища. Виробник мусить глибоко вивчати
потреби ринку з метою планування обсягів і асортименту виробництва продукції
потрібного ринку.
Обліковими завданнями реалізації готової продукції, робіт і послуг є:
забезпечення інформації про обсяг і структуру реалізованої підприємством продукції (робіт
і послуг);
облік і контроль виконання договірних зобов'язань щодо поставки товарної продукції;
облік нарахування та сплати належних до обсягу реалізації податків та зборів;
визначення ціни реалізації та фінансових результатів як у цілому за підприємством, так і за
окремими видами продукції, робіт і послуг.
Процес реалізації, пов'язаний, з одного боку, з відвантаженням виробником готової
продукції та передачі її покупцеві, а з іншого — з одержанням грошових коштів та їх
еквівалентів і їх зарахуванням на рахунки продавця. Виконуючи облікові завдання,
використовують натуральні та грошові показники. Обсяг реалізованої продукції має дві
оцінки: фактична собівартість реалізованої продукції і ціна реалізації (продажна вартість)
товару. їх порівняння дає змогу визначити фінансовий результат реалізації: прибуток чи
збиток. Якщо ціна реалізації (продажна вартість) реалізованої продукції вища фактичної
собівартості реалізованої продукції, операція прибуткова, якщо навпаки — збиткова.
Облік процесу реалізації здійснюється за допомогою системи рахунків
бухгалтерського обліку: 26 "Готова продукція", 90 "Собівартість реалізації", 70 "Доходи від
реалізації", 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 "Розрахунки з різними
дебіторами", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 79 "Фінансові результати" та ін.
Бухгалтерський облік процесу реалізації тісно пов'язаний з податковим обліком
доходів. Тому важливе визнання моменту реалізації, оскільки він є визначальним для
обчислення податків. За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО)
підприємства самостійно встановлюють момент реалізації і відповідно обирають метод
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

визнання доходу: метод нарахування (за моментом відвантаження продукції) або касовий
метод (за моментом надходження коштів на рахунки в банках, касу). Відповідно до
податкового законодавства України за правилами ведення податкового обліку датою
збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом
якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника
податку в оплату товарів, що підлягають продажу, у разі продажу товарів за готівку — дата
її оприбуткування в касі підприємства;
дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів
робіт (послуг) платником податку.
На синтетичному рахунку 90 "Собівартість реалізації" узагальнюється інформація
про фактичну собівартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт і наданих
послуг. За дебетом цього рахунка відображають виробничу собівартість реалізованої
готової продукції, робіт, послуг, фактичну собівартість реалізованих товарів (без торгових
націнок), за кредитом — списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79
"Фінансові результати". При відвантаженні готової продукції покупцеві та передачі
виконаних робіт і наданих послуг замовнику дебетують рахунок 90 "Собівартість
реалізації" і кредитують рахунки 26 "Готова продукція", 25 "Напівфабрикати", 28 "Товари"
та ін. Операції відображаються на основі таких первинних документів: накладні, ордери,
акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, рахунки, рахунки-фактури,
довіреності та ін.
Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не
включають до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому
інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат — 92
"Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".
Наприкінці місяця сума дебетового обороту за рахунком 90 "Собівартість реалізації"
списується з кредита на дебет рахунка 79 "Фінансові результати". На дебет рахунка 79
"Фінансові результати" також списують із кредита відповідних рахунків адміністративні
витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Отже, рахунок 90 "Собівартість реалізації" є номінальним, обороти за дебетом і
кредитом якого характеризують фактичну собівартість реалізації, яка є складовою валових
витрат для податкового обліку і формує витратну (дебетову) сторону рахунка 79 "Фінансові
результати" та є необхідною базою для складання фінансової звітності й податкової
декларації.
Після відвантаження готової продукції, товарів покупцеві, передачі виконаних робіт
і послуг замовнику процес реалізації переміщується у сферу розрахунків. У момент
реалізації продавець передає покупцеві необхідну супровідну документацію та
розрахункові документи. У рахунках, рахунках-фактурах, які виставляються покупцям і
замовникам поряд із сумою за товар вказують окремим рядком податок (акцизний збір,
податок на додану вартість тощо) або знижку. Момент пред'явлення розрахункових
документів або їх оплати є визнанням доходу від реалізаційної операції. При цьому
дебетують рахунки 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", ЗО "Каса", 31 "Рахунки в
банках" та ін. і кредитують рахунки 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний
дохід", 74 "Інші доходи" та ін. Отримана продавцем від покупця вартість продукції, товарів
за їх реалізаційними цінами називається доходом або виручкою від реалізації. Одночасно
на суму належних до сплати податків та зборів з реалізації дебетують рахунки доходів від
реалізації (70, 71) і кредитують рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами".
Отже, на рахунку 70 "Доходи від реалізації" узагальнюється інформація про доходи
від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих
покупцям, та про інші вирахування з доходу (непрямих податків, зборів). За кредитом цього
рахунка протягом місяця відображають суму загального доходу (виручки) разом із сумою
непрямих податків і зборів, що включені до ціни продажу, а за дебетом — щомісячне
відображення належної суми непрямих податків і зборів, що підлягають перерахуванню їх
одержувачам (як правило, бюджету), щомісячне віднесення суми чистого доходу на
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

рахунок 79 "Фінансові результати".
Отже, рахунок 70 "Доходи від реалізації" є номінальним і формує дані про валові та
чисті доходи (виручку) від реалізації продукції для потреб складання фінансової звітності й
податкової декларації.
Як бачимо, на рахунках доходів і витрат накопичується інформація в розрізі видів та груп
продукції. Наприкінці місяця (звітного періоду) рахунки доходів і витрат закриваються
списанням їх даних на фінансові результати. При цьому на суму одержаних чистих доходів
дебетують рахунок 70 "Доходи від реалізації" і кредитують рахунок 79 "Фінансові
результати", а на суму понесених витрат дебетують рахунок 79 "Фінансові результати" і
кредитують рахунок 90 "Собівартість реалізації". Отже, рахунок 79 "Фінансові результати"
є номінальним, за кредитом якого відображають суму чистих доходів від реалізації
продукції, а за дебетом — фактичну собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт і
послуг та адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності.
Порівнюючи одержані доходи та понесені витрати визначають фінансовий результат:
перевищення суми одержаних чистих доходів над валовими витратами показує прибуток, а
перевищення валових витрат над чистими доходами показує збиток. Наприкінці звітного
періоду (місяця, кварталу) сальдо рахунка 79 "Фінансові результати" переносять на рахунок
44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" і рахунок 79 "Фінансові результати" при
цьому закривають.
Загальну схему обліку процесу реалізації наведено на рис. 8.5 (с. 204).
Розглянемо порядок обліку процесу реалізації використавши дані попереднього прикладу.

Відкриємо за видами продукції "А", "Б" аналітичні рахунки до синтетичного рахунка 79
"Фінансові результати".
Операція 1. Підприємство відвантажило покупцю готову продукцію за фактичною
собівартістю:
продукція "А" 40 шт. • 1090 грн. 43 600 грн.
продукція "Б" 30 шт. • 1043 грн. 31 290 грн.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Разом 74 890 грн.
Ця операція відображається такою бухгалтерською проводкою:
Д-т 90 "Собівартість реалізації"
К-т 26 "Готова продукція" 74 890 грн.
За змістом даної операції варто зазначити, що готова продукція в поточному обліку
може відображатися за плановою собівартістю. Наприкінці місяця розраховують та
списують відхилення фактичної собівартості від планової щодо реалізованої частини
продукції за методикою, викладеною у попередньому розділі в операціях 7, 8, 9.
Операція 2. Пред'явлено до оплати рахунок-фактуру покупцю за відвантажену йому
продукцію за ціною реалізації:
продукція "А" (1300 грн. за од.) 52 000 грн.
продукція "Б" (1200 грн. за од.) 36 000 грн.
податок на додану вартість (20 %) 17 600 грн.
Разом 105 600 грн.
Цю операцію буде відображено такими бухгалтерськими проводками:
Д-т 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"
К-т 70 "Доходи від реалізації" 105 600 грн.
Одночасно на суму податку на додану вартість, яка відображена окремим рядком:
Д-т 70 "Доходи від реалізації"
К-т 64 "Розрахунки за податками та платежами" 17 600 грн.
Друга частина операції засвідчує виникнення зобов'язання перед бюджетом за
належні йому суми податку на додану вартість (ПДВ). Це загальноприйнятий податок і
належить державі. Однак підприємство є не тільки продавцем, а й покупцем, і також
сплачує ПДВ при придбанні матеріальних виробничих запасів тощо. У зв'язку з цим до
бюджету перераховується лише різниця між сумою одержаного та сплаченого податку на
додану вартість за розрахунком і податковою звітністю. У міру погашення заборгованості
перед бюджетом за ПДВ дебетують рахунок 64 "Розрахунки за податками та платежами" і
кредитують рахунок 31 "Рахунки в банках". Щодо рахунка 70 "Доходи від реалізації", то
різниця сум між кредитом (валовими доходами) і дебетом (суми обов'язкових податків і
зборів) цього рахунка покаже чистий дохід від реалізації.
Операція 3. Зараховано на поточний рахунок у банку кошти, одержані від покупців
за реалізовану їм продукцію за продажними цінами на суму 105 600 грн.
Операція буде відображена такою бухгалтерською проводкою:
Д-т 31 "Рахунки в банку"
К-т 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" 105 600 грн.
Операція 4. Наприкінці місяця (звітного періоду) списується фактична собівартість
реалізованої продукції на рахунок фінансових результатів у порядку закриття рахунка 90
"Собівартість реалізації" на суму 74 890 грн.
Операція буде відображена такою бухгалтерською проводкою:
Д-т 79 "Фінансові результати"
К-т 90 "Собівартість реалізації" 74 890 грн.
Операція 5. Наприкінці місяця (звітного періоду) списується сума чистих доходів від
реалізації продукції на рахунок фінансових результатів у порядку закриття рахунка 70
"Доходи від реалізації" на суму 88 000 грн.
Відобразимо дані операції на схемах рахунків (див. рис. 8.5, с.).
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Отже, облік процесу реалізації дає змогу виявити та оцінити валові доходи та відповідні їм
валові витрати, а також визначити суми зобов'язань підприємства за непрямими податками.
Порівняння отриманих чистих доходів і валових витрат на рахунку 79 "Фінансові
результати" до моменту відображення на ньому адміністративних витрат, витрат зі збуту та
інших операційних витрат дає змогу визначити фінансовий результат від реалізації
продукції: прибуток чи збиток. У разі перевищення чистих доходів над витратами —
прибуток, перевищення витрат над чистими доходами — збиток. У наведеному прикладі
фінансовий результат — прибуток від реалізації продукції в цілому становив 13 110 грн., у
тому числі за продукцією "А" — 8400 грн., за продукцією "Б" — 4710 грн.
Облік фінансових результатів

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризується показником
прибутку або збитку. Отримання прибутку є основною метою будь-якої підприємницької
діяльності. Від розміру отриманого прибутку залежать формування власного капіталу,
виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансування інвестицій, а також
платоспроможність підприємства. Прибуток як головний показник ефективності діяльності
підприємства виступає і як критерій визначення рівня виплат дивідендів, як визначальний
фактор при встановленні рівня заробітної плати і винагороди адміністрації.
Обсяг прибутку підприємство одержує від основної діяльності, фінансових операцій,
іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій.
Завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів полягає у визначенні кількісних і
якісних параметрів фінансового результату: прибуток чи збиток; формування даних щодо
фінансових результатів для потреб складання фінансової звітності й податкових декларацій;
інформаційне забезпечення порядку розподілу прибутку та здійснення операцій щодо
розрахунків за сумами належних до бюджету податків та обов'язкових платежів, з
акціонерами та засновниками за нарахованими їм дивідендами, формування резервів
власного капіталу тощо.
Загальне визначення прибутку зводиться до збільшення капіталу в результаті
ведення господарської діяльності. Однак у бухгалтерському обліку перевагу надають
терміну "чистий прибуток", що визначається як різниця між чистими доходами і валовими
витратами.
Для обліку фінансових результатів використовують рахунки 79 "Фінансові
результати" та 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Якщо рахунок 79
"Фінансові результати" є номінальним і на кінець звітного періоду закривається (сальдо
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

немає), то рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" є пасивним і його
сальдо відображається в балансі. На рахунку 79 "Фінансові результати" обліковуються на
окремих субрахунках результати основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної
діяльності, надзвичайних подій. Основні вимоги до визнання складу та оцінки доходу
викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" та П(С)БО 3 "Звіт про
фінансові результати".
Як зазначалося вище, сума отриманого прибутку відображається на рахунку 79
"Фінансові результати" за кредитом. Це сума чистого прибутку, оскільки нараховані
податки й обов'язкові платежі з реалізації (продажу) на користь бюджету були враховані
попередньо на рахунку 70 "Доходи від реалізації" до моменту перенесення його сальдо на
рахунок 79 "Фінансові результати", а податок на прибуток був врахований на рахунку 98
"Податки на прибуток", а потім також відображений за дебетом рахунка 79 "Фінансові
результати".
Щодо податку на прибуток, слід зазначити, що це обов'язковий платіж до бюджету,
який сплачують всі підприємства незалежно від форм власності з прибутку від
господарської діяльності підприємства. Обчислення податку на прибуток здійснюється у
відсотках до фактично отриманого підприємством прибутку за розрахунками податкової
декларації і встановленою державою ставкою податку. Для складання податкової декларації
бухгалтерія веде податковий облік. Для обліку належної за даними бухгалтерського обліку
суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведуть рахунок
98 "Податок на прибуток". За дебетом цього рахунка відображається нарахована сума
податку на прибуток, а за кредитом — включення її до фінансових результатів на рахунку
79 "Фінансові результати".
Визначений фінансовий результат за рахунком 79 "Фінансові результати" переносять
на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", при цьому дебетують рахунок
79 "Фінансові результати" і кредитують рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті
збитки)".
На рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік
нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також
використаного в поточному році прибутку. За кредитом рахунка відображають отримання
та збільшення прибутку від усіх видів діяльності, а за дебетом — збитки та використання
прибутку. Облік на рахунку ведуть за субрахунками 441 "Прибуток нерозподілений", 442
"Непокриті збитки", 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" наростаючим
підсумком з початку року — до його розподілу та списання після закінчення звітного року.
Це відповідає встановленому порядку складання фінансової та податкової звітності. Облік
фінансових результатів показано на рис. 8.6.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

У міру отримання прибутку підприємство використовує його відповідно до засновницьких
документів і чинного законодавства. Так, акціонерні товариства за рахунок прибутку
нараховують дивіденди, тобто частково розподіляють між акціонерами раніше накопичені
прибутки, здійснюють виплати за раніше емітованими облігаціями тощо. Частина прибутку
може, за рішенням засновників або акціонерів, бути спрямована на поповнення статутного
або резервного капіталу підприємства. При цьому дебетують рахунок 44 "Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)" і кредитують, відповідно, рахунки 67 "Розрахунки з
учасниками", 40 "Статутний капітал", 43 "Резервний капітал" та ін. Підприємство за різних
обставин може завершити звітний період зі збитками. Сума збитків відображається на
окремому субрахунку і списується за рахунок раніше накопиченого нерозподіленого
прибутку, а якщо його недостатньо — за рахунок резервного, пайового чи додаткового
капіталу. На підприємствах, де відсутні такі джерела, непокритий збиток відображають у
балансі в дужках у складі власного капіталу та вираховують його із загального підсумку.
Розглянемо порядок обліку фінансових результатів і їх розподілу на умовному прикладі.
Операція 1. За даними податкової декларації про валові доходи і валові витрати
розраховано суму оподатковуваного прибутку та податку на прибуток у розмірі 25 % від
суми прибутку — 88 000 грн. Сума належного податку становила 22 000 грн. (88 000*0,30).
Кореспонденція рахунків при цьому буде такою:
Д-т 98 "Податок на прибуток"
К-т 64 "Розрахунки за податками і платежами" 22 000 грн.
Сума належного до сплати податку на прибуток перераховується з поточного
рахунка в банку у встановлені податковим законодавством терміни. При цьому за даними
виписки банку дебетують рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами" і кредитують
рахунок 31 "Рахунки в банках". Наприкінці звітного періоду суму нарахованого і
перерахованого податку на прибуток списують з кредиту рахунка 98 "Податок на
прибуток" на рахунок 79 "Фінансові результати". Це остання операція, яка завершує
формування даних про валові витрати на рахунку 70 "Фінансові результати".
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Операція 2. Визначено і списано фінансовий результат основної діяльності на суму
61 600 грн.
Цю операцію оформляють записом:
Д-т 79 "Фінансові результати"
К-т 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" 61 600 грн.
Фінансовий результат визначено як різницю між чистими доходами і валовими
витратами (кредитом і дебетом рахунка 79 "Фінансові результати").
Операція 3. За рішенням зборів засновників (акціонерів) чистий прибуток у сумі
50000 грн. розподіляється (грн.): на виплату дивідендів та відсотків за облігаціями 20000 на
поповнення статутного капіталу 15000
на створення резерву 15000.
Ця операція буде відображена таким чином (грн.): Д-т 443 "Прибуток, використаний у
звітному періоді" 50 000 К-т 67 "Розрахунки з учасниками" 20 000 К-т 40 "Статутний
капітал" 15 000 К-т 43 "Резервний капітал" 15 000.
Наприкінці року при складанні річної фінансової звітності використаний протягом
року прибуток списується на зменшення нерозподіленого прибутку за дебетом субрахунка
441 "Прибуток нерозподілений" і кредитом субрахунка 443 "Прибуток, використаний у
звітному періоді". Таким чином, субрахунок 443 "Прибуток, використаний у звітному
періоді" закривається і сальдо немає. Якщо отриманий прибуток, врахований на
субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений", повністю розподілено в поточному році, то
цей субрахунок також закривається і сальдо немає.
У випадку, коли за результатами поточного року зазнано збитки, їх списують за рахунок

нерозподіленого прибутку, резервного, додаткового капіталу чи інших джерел. При цьому
кредитують субрахунок 442 "Нерозподілені збитки" і дебетують рахунки: 441 "Прибуток
нерозподілений", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал" та ін. Порядок обліку
розподілу і списання фінансових результатів показує рис. 8.7 .
Обліком фінансових результатів та їх розподілом і списанням завершується бухгалтерський

облік господарських процесів. Прибуток є головним фінансовим показником господарської
діяльності підприємства, його ефективності, прибутковості й платоспроможності. Обсяг та
структуру прибутку, його формування та використання можна визначити завдяки методам
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

бухгалтерського обліку. Показник прибутку є об'єктом всебічного економічного аналізу,
зокрема факторного, для чого використовують різні економіко-статистичні методи та
економіко-математичне моделювання.
ПП 13 5.0305070.008.012 ЩЗ Арк

Щоденник

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Щоденник

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Загальні відомості про організаційно-виробничу структуру, систему

обліково-економічної і комерційної діяльності.

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Цены действительны с25.08.2010г.

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

1.5 Положення підприємства на ринку, конкурентне середовище:

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

1.6 Технічна характеристика підприємства:

1.7 Загальна технологічна схема промислового виробництва:

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Переміщення крупи для

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Фасувальне відділення Вибій готової продукції в

Склад готової продукції Приймання, зберігання та

Борошно т. 6000 1693 1639 1461 2880 2900 14580

1.9 Характеристика сировини та оптові закупівельні ціни на сировину (без

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

ТОВ „ Сквирський КХП”

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

1. Структуру і штати цехів затверджує генеральний директор відповідно до

1. В області виробничо-технічної діяльності

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

V. Взаємини цехів з іншими підрозділами підприємства

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

7. З відділом технічного контролю

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Технологічний процес виробництва гречаної крупи

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів не повинна

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Режим робочого часу — це розподіл нормативів робочого часу в межах

Можна виділити загальний та спеціальні різновиди режиму робочого часу. Відповідно до

Спеціальними різновидами режиму робочого часу є:

• шестиденний робочий тиждень;

• з поділом робочого дня на частини;

• ненормований робочий день;

• гнучкий графік роботи.

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

• особи адміністративного, управлінського, технічного i господарського персоналу;

• особи, які розподіляють свій робочий час на власний розсуд;

• особи, робочий час яких за характером роботи ділиться на частини невизначеної

Відповідно до п. 4 зазначеної постанови, в трудових чи колективних договорах, або в

Характерна особливість режиму "гнучкого робочого часу" полягає в тому, що працівники

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Питання режиму робочого часу науково-педагогічних працівників визначені ст. 13 КЗпП та

Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

2. На підприємство зерно поступає з господарств України, залізничним транспортом, автотранспортом.

3. Приймання зерна включає такі операції:

огляд супровідних документів;