Тема: «Загальні основи аналізу музичних творів».

Питання №1. Музична форма як об'єкт дослідження музиканта.

Музичною формою називається будова музичного твору. Форма
визначається змістом кожного окремого твору, створюється в єдності зі змістом
і характеризується взаємодією всіх окремих звукових елементів, розподілених у
часі.
Музична форма, протікаючи в часі, завжди представляє собою процес,
тобто розвиток з тим чи іншим ступенем інтенсивності, іноді постійним, але
частіше змінюваним.
Питання №2. Цезура та її властивості.
Музична форма, являючи собою щось ціле, водночас членороздільна,
тобто складається з частин, відмежованих одна від одної за змістом.
Момент розділу між будь-якими частинами форми називається цезурою.
Основні ознаки цезури:
а) пауза;
б) зупинка на відносно тривалому звуку;
в) повторність мелодико-ритмічних структур, часто із затактами
однакової довжини;
г) зміна регістрів;
д) зміна відтінків сили звучності та ін.
Супровід (акомпанементна фігурація, другорядні голоси) може не
заключати в собі ознаки цезури в головному голосі.
Частина форми перед цезурою може закінчитися в будь-якому голосі
лише акордовим звуком. Вважати, що вона закінчилась на затриманні,
прохідному, допоміжному звуках чи перед'ємі не можна.
Частина форми, відмежована цезурами, називається побудовою.
Початок і кінець побудови часто не збігаються з тактовою рисою.
Остання, як відомо, існує тільки для позначення сильної долі і не має
обов'язкового значення межі між побудовами.
 Частини форми, тобто побудови, відокремлені одна від одної, водночас
перебувають у різного роду підпорядкуваннях, завдяки яким разом створюють
музичне ціле.