Основи

української пунктуації
 План
• 1. Поняття про пунктуацію.
• 2. Принципи української пунктуації.
• 3. Основні функції пунктуації (за напрямами досліджень).
• 4. Типологія функцій розділових знаків.
 Пунктуацію тлумачать як

• 1) систему загальнообов’язкових графічних позаалфавітних

знаків;
• 2) сукупність правил, усталених норм пунктуаційного
оформлення писемного тексту;
• 3) розділ мовознавства, який вивчає закономірності системи
пунктуаційних знаків, їхні функції та норми вжитку; досліджує
особливості пунктуації як цілісної системи.
 Українська пунктуація
• система пунктуації сучасної української мови налічує 10 знаків
пунктуації: крапка, крапка з комою, три крапки, двокрапка, кома,
знак питання, знак оклику, тире, лапки й дужки.
 Українська пунктуація
• Теоретичне обґрунтування пунктуації в українському
мовознавстві було здійснене в граматиці В. Сімовича (1896).
• В основу використання розділових знаків дослідник кладе ритмо-
мелодійний принцип.
 Принципи української пунктуації
• 1) структурний;
• 2) смисловий;
• 3) ритмомелодійний;
• 4) функційно-стильовий.
 Структурний принцип
• Розділові знаки є показниками граматичного членування
речення.
• Структурний принцип базовий і забезпечує сучасній пунктуації
стійкість, загальноприйнятність і загальнообов’язковість.
 Структурний принцип пунктуації зумовлює обов’язкове використання розділових
знаків

• 1) в абсолютному кінці простих речень: Падає сніг; Хто

прийшов?; Хай славен буде день!;
• 2) між частинами складного речення (Уже вишневі зацвіли садки
– і сніг пахучий падає на воду (М. Рильський));
• 3) для виділення граматично не пов’язаних з реченням
компонентів, зокрема:
• а) відокремлених членів речення (З природи мовчазна, вона
завжди уміла уважно вислухати кожного),
 Структурний принцип пунктуації зумовлює обов’язкове використання розділових
знаків

• б) однорідних членів речення (Щастя, радість, доброта

прийшли в кожну оселю),
• в) вставних і вставлених слів, словосполучень і речень (Будинок
готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-
друге, реставрований),
• г) звертань (Будь щаслива та здорова, чорноброва),
• ґ) вигуків (Ой, що тут трапилося?).
 Смисловий принцип
• Смислові розділові знаки своєю значущістю спрямовані на
виділення смислових компонентів. Часто смислова та структурна
значущості компонентів збігаються, і в такому разі розділовий
знак є подвійно мотивованим: Сонце, стомлене за день, сідало за
обрій (А. Яна).
 Ритмомелодійний принцип
• Ритмомелодійні розділові знаки ґрунтуються на відображенні
пунктуаційними засобами відповідних інтонаційних модифікацій:
крапка ставиться на місці значного зниження голосу та тривалої
паузи.
• Звертання можна виділити комою, але підвищена емоційність
зумовлює й інший розділовий знак – знак оклику.
 Функційно-стильовий

• факультативний принцип, який узагальнює особливості власне-

авторського використання розділових знаків: І – кинувся хлопець у
ліс (А. Яна).
 Функції пунктуації
(логічний напрям)
• Розділові знаки насамперед виконують смислову роль (їхні
функції: смислове членування, вираження взаємозв’язку думок,
вираження додаткових смислових відтінків (Ф. Буслаєв,
А. Шапіро).
 Функції пунктуації
(граматичний напрям)
• Основна функція розділових знаків – виражати синтаксичні
зв’язки, актуалізувати синтаксичну будову речення
(М. Греч, С. Булич)
 Функції пунктуації
(інтонаційний напрям)
• Основні функції розділових знаків – виражати ритм та
інтонацію мовлення (О. Востоков, О. Пєшковський, Л. Щерба).
 Функції пунктуації
(синкретичний підхід)
• Відбувається взаємодія (аплікація) всіх функцій –
смислотвірної, структурної та інтонаційної (Н. Валгіна,
К. Шульжук).
 Функції пунктуації
(комунікативний напрям)
• Основою для постановки розділових знаків служить те чи інше
комунікативне завдання (Н. Баруліна)
 Функції пунктуації
(прагматичний напрям)
• Розділові знаки залежні від прагматичних інтенцій мовця
(Л. Булаховський)
 Типологія функцій розділових знаків
(за призначенням: відокремлювальні /видільні)
• Відокремлювальними (роздільними) знаками є майже всі розділові знаки.
• Крапка членує текст на речення, вказує на кінець речення.
• Знак питання позначає питальність речення, відмежовує речення.
• Знак оклику вказує на емоційність речення та його відмежування.
• Крапка з комою відокремлює (розділяє) частини складних багатокомпонентних або простих
ускладнених речень.
• Кома відокремлює (розділяє) однорідні члени речення, частини складносурядних, складно-
• підрядних, безсполучникових складних речень.
• Тире ставиться на місці пропущеного члена речення, при зміні подій тощо.
• Двокрапка пояснює, з’ясовує, розвиває те, про що повідомлялося в попередній частині речення.
• Крапки вказують на перерваність, незакінченість речення, тому можуть ставитися на початку, в
середині та в кінці речення.
 Типологія функцій розділових знаків
(за призначенням: відокремлювальні / видільні)
• Видільні знаки є знаками парними:
• дві коми (виділяють відокремлені члени речення, вставні
конструкції, звертання, підрядні частини в середині головної тощо),
• два тире (виділяють відокремлені прикладки, вставлені конструкції
(зазвичай тире + кома)),
• дві дужки (як знак виключення елементів речення, що граматично з
реченням не пов’язані: ремарки в драматичних творах, вставлені
конструкції),
• лапки (цитати, пряма мова (пряме мовлення), умовні
найменування, а також слова, що вжиті в незвичному значенні).
 Типологія функцій розділових знаків
(за інтонуванням: попередження / констатації)
• Функція констатації властива всім одиничним розділовим
знакам (. : …. , ; ? !),
• функцію попередження реалізують парні розділові знаки (дві
коми, два тире, дужки, лапки).
 Типологія функцій розділових знаків
(за поєднанням/розмежуванням:
поєднання / розчленування)
• Функцію поєднання, з’єднування частин реалізують розділові
знаки, які вживаються за смисловим принципом та основним
призначенням яких виступає сполучення компонентів речення
(пор. випадки використання тире між підметом і присудком): Київ
– столиця України; Шість і чотири – десять.
• Функцію розчленування реалізують усі розділові знаки (у
більшості випадків ця функція збігається з відокремлювальною,
крім випадків парцелювання).
 Типологія функцій розділових знаків
(за специфікою вияву: одиничні / парні)
• Одиничні: крапка, двокрапка, крапки, кома, крапка з комою, знак
питання, знак оклику
• Парні: дві коми, два тире, дужки, лапки.
 Типологія функцій розділових знаків
(за будовою: прості /складні)
• Прості складаються з одного елемента (. : …. , ; ? !)
• Складні мають декілька елементів (крапка та тире, кома та тире
тощо).