Цікава інформація про імпресіонізм у літературі

Імпресіонізм в літературі має свої особливості. Якщо у живопису образотворчі завдання

знаменували великий крок в її розвитку, то в літературі фіксація враження може мати лише
обмежене, підпорядковане значення, тому що за своїм характером образ, що відтворюється
словом, багатший, повніший, багатогранніший за зоровий образ.

Один з найбільш послідовних імпресіоністів в літературі – австрійський письменник П.Альтенберг,

назвав свою книгу “ Як я це бачу ”. І , обмеживши себе задачею, створив серію замальовок, яка
дала підставу О.М.Горькому винести суворий вирок: “ Він не в змозі відтворити своїми зламами
велике життя світу і висвітлює уривки вуличного життя, маленькі скалки розбитих душ ”.

З цього видно, що великі письменники не могли обмежуватися лише імпресіоністичними

знахідками. Але вони вміли створювати за допомогою цих засобів яскраві картини буття. При
цьому об`єкт давався у сприйманні героя.

Е.Золя у своїх творах створював цілі картини, які складалися з пахощів, звуків, зорових вражень
(опис сирів у “ Череві Парижу ”, виставка білих шовкових тканин, показаних очима молоденької
провінційної дівчини у “ Дамському щасті ”)

Якщо герой дивиться на один і той же предмет у різних станах, то сам предмет ніби теж
змінюється. Так вже став хрестоматійним приклад зображення Венеції в романі Марселя Пруста “У
пошуках втраченого часу ”, кілька разів відтворюється одне й теж місто, і кожен раз воно
виглядає по-інакшому, бо змінюється настрій і світосприймання оповідача.

Гі де Мопассана прийнято вважати найбільш послідовним письменником – імпресіоністом. За

власним визначенням, Мопассан прагнув конструювання суб`єктивної “ ілюзії світу ” крізь
старанний добір деталей і вражень. Він розвивав імпресіоністичну техніку в своїх новелах (“ На
морі ”) і у пізніх романах (“ Сильна, як смерть ”) .

О.Уайльд висловлював думку про те, що краса – це головне, що гідно оспівування, проводить цю
ідею у п`єсах та есе, але у романі “ Портрет Доріана Грея ”, казках “ Хлопчик – зірка ”, “ День
народження інфанти ” він проводить думку, що краса може скривати потворну душу, відстоює
справжні вічні цінності. Та щоб зобразити багатий внутрішній світ людини, її переживання, Уайльд
використовує багато яскравих імпресіоністичних засобів.

На початку ХХ сторіччя був дуже популярний роман К. Гамсуна “ Пан ” – сповідь тридцятирічного
лейтенанта Томаса Глана, історія його кохання до доньки багатія Мака Едварди. В описах природи
і стану душі цього героя сильна імпресіоністична течія.

Найбільш яскравий зразок поетичного імпресіонізму – збірка поезій Поля Верлена “Романси без
слів”. Поет встановлює зв’язок природи і людської душі, виголошує вимоги “музики насамперед”,
що означало підвищену увагу до матерії поезії, її звукової інструментовки, прагнення передачі
психологічного стану не лише через опис, а через саме звучання вірша.

В українській літературі імпресіонізм пов`язують з ім`ям Михайла Коцюбинського. Насамперед цей

бік його творчості розкривається в новелах.