Постать 

Павла Скоропадського привертає увагу своєю неординарністю. Будучи вправним

військовим, громадським та політичним діячем, він самостійно зрікся влади та увійшов в
історію, як останній гетьман України.

Українець за духом та за походженням, німець — за місцем

народження
Народився Павло в місті Вісбаден (Німеччина), в 1873 році. Рід Скоропадських —
старовинний, козацький. Саме тому, у сім’ї дотримувалися звичок і традицій,
шанували українську мову, культуру, історію. Проте першою мовою, якою заговорив
маленький Павло, усе ж була німецька.
Дитячі роки Павло провів у родинній садибі Скоропадських (Тростянець, Чернігівська
губернія). Тут була величезна колекція предметів старовини, портретів відомих діячів. Це
прищепило юнаку любов до українського

Павло Скоропадський вважав за необхідне знати звичаї та традиції інших народів,

знайомитися з їхніми культурами. Саме тому, вирішив узяти відпустку від військової служби
та відвідати європейські країни. Під час подорожі, Скоропадський побував у Бельгії,
Німеччині, Голландії, Англії. Та найбільше йому припала до душі Франція: Павло закохався в
місцеву культуру, був зачарований тамтешнім плином життя. У Парижі Скоропадський
залишився досить надовго, але не планував жити там постійно.

Сімейне життя Скоропадського склалося дуже вдало. У 1897 році він одружується з
жінкою на ім’я Олександра. Спочатку, батьки нареченої були проти такого союзу, але
це не завадило молодятам побратися.
Дружина Павла була скромно, чуйною та розумною: в усьому підтримувала свого
чоловіка, була йому вірним порадником. У сім’ї Скоропадських народилося шестеро
дітей. 
І наостанок — про Скоропадського, як про останнього українського гетьмана. На момент,
коли діяч зайняв цю посаду, країна фактично була зруйнованою: перебувала у важкому
політичному та економічному становищі. Кроки, зроблені Скоропадським для покращення
ситуації, були досить критично сприйняті сучасниками, та не принесли бажаного результату.
Як наслідок — Павло самостійно відмовляється від гетьманства та емігрує до Німеччини. А
про правильність цього кроку досі точаться суперечки в колах дослідників.