Professional Documents
Culture Documents
Техніка доби середньовіччя
Техніка доби середньовіччя
Вступ
Європейське Середньовіччя здається нам у кращому разі часом віри і молитви,
а в гіршому — періодом темноти й відсталості. Слово Середньовіччя завжди
асоціюється у людей з війнами і лицарями, однак мало хто знає, що це була
історична епоха постійного розвитку техніки. Про це свідчать винаходи,
зроблені тоді, які ми використовуємо донині.
Сьогодні ми розповімо вам про техніку доби середньовіччя, яка стала
впливовим рушієм розвитку суспільства того часу.
3. Приливні млини
Приливні млини — це особливий вид водяних млинів, які використовують
енергію припливів. Гребля зі шлюзом зводиться на шляху припливної хвилі, або
ж використовується штучний резервуар в затоплюваному гирлі річки. Коли
надходить приплив, вода потрапляє до млинового ставка через спеціальні
ворітця, які закриває своєю хвилею приплив, коли починає спадати.
Коли рівень води достатній, воду починають потроху звільняти, і вона крутить
водяне колесо. Найстаріші з відомих млинів датовані 787 роком. Перш за все це
млин монастиря Нендрам на острові Стренгфорд-Лох в Північній Ірландії. Його
жорна мають 830 міліметрів в діаметрі, а горизонтальне колесо може
створювати тиск 7/9ГПк. Знайдено і залишки більш старого млина —
припускають, що він міг бути збудований аж в 619 році.
4. Пісочний годинник
Оскільки пісочний годинник — один з важливих пристроїв для обліку часу в
морі, то припускають, що вони могли використовуватись приблизно з 11
століття та доповнювати магнітний компас, таким чином допомагаючи
навігації. Тим не менше, візуальних доказів його існування не було знайдено аж
до 14 століття, коли пісочний годинник з'явився в картинах Амброзіо
Лоренцетті в 1328 році. Більш ранні письмові спогади — це якраз корабельні
щоденники. А з 15 століття пісочні годинники дуже широко використовують —
на морі, в церкві, в виробництві, навіть в кулінарії.
Це був перший надійний, багаторазовий та точний прилад вимірювання часу.
Під час подорожі Фердинанда Магелана довкола світу в його флоті на один
корабель мало бути 18 пісочних годинників . Була навіть спеціальна людина,
яка перевертала годинники та занотовувала час для бортового щоденника.
Полудень був дуже важливим часом для перевірки точності навігації, бо він не
залежав від пісочного годинника, а лише від часу, коли сонце піднімалося у
зеніт.
5. Доменна піч
Найстаріша з відомих доменних печей на Заході була збудована в Дюрстелі в
Швейцарії, в Маркіші та Зауерленді в Німеччина, а також в Лапутані в Швеції,
де доменний комплекс активно використовувався між 1150 та 1350 роками. В
Нораскозі в шведському окрузі Ярнбоз було знайдено залишки доменних печей,
збудованих навіть раніше, можливо, біля 1100 року.
Технологію було докладно описано в Генеральному уставі цистерціанських
ченців, включаючи і те, як була влаштована піч. Цистерціанці були відомі як
чудові металурги, вони мали високий рівень промислових технологій: “Кожен
монастир мав своєрідну фабрику, часто більшу за площею, ніж монастирська
церква, причому деякі механізми рухалися силою води”. Залізну руду ченцям
часто дарували як пожертву, а залізо вони вже виплавляли самі, так що часто
лишався надлишок на продаж. Цистерціанці були найбільшими виробниками
заліза в Шампані - Франція, з середини 13 по 17 століття, а багатий на фосфати
шлак з печей вони використовували як добриво.
6. Перегінний апарат
Перші свідоцтва про справжню дистиляцію приблизно четвертим століттям до
нашої ери. Спеціальні закриті глиняні горщики використовувались, щоб
отримувати невелику кількість чистого спирту, який потім використовувався у
парфумах. Це не відіграло значної ролі в історії. Дистиляція через заморозку
була відома як “монгольський” спосіб і застосовувалась з 7 століття нашої ери.
Спосіб полягав у заморожуванні спиртного та відокремлення потім кристалів
замерзлої води. Поява першого перегінного апарату з охолоджувальним
елементом, який дозволяв очищувати спирт без заморожування, був
досягненням мусульманських аліхіміків у 8 чи 9 столітті нашої ери.
7. Окуляри
В 1268 році Роджер Бекон зробив найранніший із зафіксованих коментарів
щодо використання лінз для оптичних цілей, але збільшувальні лінзи, вставлені
в оправу, використовувались в той час для читання і в Європі, і в Китаї, тож досі
точаться суперечки, чи Захід запозичив цей винахід у Сходу, чи було навпаки. У
Європі перші окуляри з'явились в Італії, їх введення в побут приписують
Алессандро ді Спіна у Флоренції.
Перший потрет, на якому є окуляри, це портрет Х'ю Провенса роботи Томазо да
Модена, намальований в 1352 році. В 1480 році Доменіко Жиральдайо,
малюючи Святого Єроніма, зобразив його за робочим столом, з якого звисають
окуляри. Найбільш ранні окуляри мали випуклі лінзи для далекозорих. Увігнуті
лінзи для тих, хто страждав на міопію чи короткозорість вперше помічено на
портреті Папи Лева Десятого, який намалював Рафаель в 151
8. Механічний годинник
Походження ідеї механічного годинника як такої невідоме; перші такі пристрої
могли бути створенно в монастирях, щоб точно визначати час, коли слід
збирати ченців на службу дзвонами. Перший механічний годинник, про який
точно відомо, був великим, з важким механізмом, який було вбудовано у вежу.
Зараз такий годинник зветься баштовим. На цьому годиннику була лише
годинна стрілка. Найстарший із годинників, що збереглися до наших днів,
знаходиться в Англії, в Солсбері, і створений він в 1386 році. Годинник, що
його встановлено в Руані, Франція, в 1389 році, досі йде. А годинник,
сконструйований для собору в Уельсі, зараз зберігається в Музеї Науки в
Лондоні.
10. Висновок
Нарешті узагальнимо,що доба Середньовіччя була ваговимм етапом розвитку
технологій, які з часом довершили і використовують до сьогодні. Усі «технічні
винаходи» у середньовічній християнській Європі приймалися дуже швидко.
Гаряча віра тогочасних людей не заважала їм користуватися благами техніки.
Мабуть, тому, що вони вважали їх допомогою в Божому ділі:
«підпорядковувати собі землю». Також люди того часу багато загадували і за
майбутнє. Францисканець Роджер Бекон передбачав, наприклад, що колись
люди збудують «повозки, здатні рухатися з неймовірною швидкістю без
допомоги тяглових тварин».