КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ПРАВА
НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО»

РЕФЕРАТ
На тему: «Реформа державної служби України:
стан та досягнення»

Виконала:
Студентка 2 курсу 11 групи
Костяшкіна Аріна Іванівна

Київ – 2022
 Зміст
Вступ
І. НОВЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ: ЩО ЦЕ?
ІІ. НАВІЩО РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ І ЯКИЙ
ОЧІКУВАТИ РЕЗУЛЬТАТ
ІІІ. ЦІЛІ ТА ШЛЯХ ЇХ ДОСЯГНЕННЯ ЗАДЛЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДЕРЖАВНОЇ РЕФОРМИ
IV. КЛЮЧОВІ ДОСЯГНЕННЯ РЕФОРМУВАННЯ
VI. СТРАТЕГІЯ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НА
2022-2025: ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ
Висновок
Список використаних джерел
 ВСТУП
Реформа державної служби України є однією з найбільш важливих
реформ, які були проведені в країні після отримання незалежності. Ця реформа
стала однією з ключових складових зусиль у забезпеченні зміцнення демократії
та забезпечення ефективної державної управління в Україні.
Стан реформи державної служби в Україні був дуже складним на початку
2010-х років. Державна служба була повністю неефективною, неспроможною
вирішувати багато проблем, з якими стикалася країна. Найбільшими
проблемами були корупція, брак професіоналізму, політизація державної
служби та відсутність відповідальності перед громадянами.
Однак, відтоді було прийнято значну кількість законодавчих та
організаційних заходів, щоб забезпечити покращення роботи державної
служби. Були створені нові структури, які забезпечили професійність
державних службовців та більш ефективний процес управління
країною.Законом України “Про державну службу”, прийняття у червні 2016 р.
першої редакції Стратегії реформування держаного управління України на
період до 2021 року (надалі Стратегія) та підписання її у грудні 2016 р.
Варто зазначити і те, що з початком нашої країни взяття курсу на
європейську інтеграцію, перед Україною постало питання реформування
публічної служби. Були розроблені Стратегія та План дій, які діяли на основі
європейських принципів державного управління, визначених Програмою
SIGMA.
 І. НОВЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ: ЩО ЦЕ?
НДУ об’єднує доктрини, мета яких — покращення роботи державної
служби та надання послуг. Вони базуються на низці теорій, таких як теорія
суспільного вибору, теорія управління, класичне та неокласичне державне
управління та теорія принципала-агента, та охоплюють питання встановлення
цілей, управління ефективністю та підзвітність державної служби (Gruening,
2001).
НДУ використовує різноманітні інструменти або варіанти дизайну (також
в академічній літературі позначені як "функції"). Усі вони мають побічні
ефекти, але можуть бути корисними для досягнення змін у структурі стимулів
та сприяння кращій роботі:
■ Постановка задач
■ Індивідуальні та організаційні KPI
■ Компенсація за виконану роботу
■ Прив’язка фінансування до результатів роботи
Функція вирішення проблем або подання суспільству сигналів не
згадувалася у ранніх працях про НДУ. Однак новітні матеріали з державного
управління приділяють цим функціям багато уваги. Наприклад, Мойніган
(2005) концептуалізує «інтерактивну діалогову модель вимірювання
ефективності». Він стверджує, що на додаток до вимірювання та моніторингу,
не менш важливим процесом є встановлення процедур для «розгляду та
обговорення даних». Ключові припущення його моделі, полягають у тому, що
інформація про результати сама по собі є неповною та суб'єктивною, а
здатність даних про ефективність роботи надавати потенційні рішення
залежить від того, як інформація про результати використовується в діалозі [1,
ст. 11].
 ІІ. НАВІЩО РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ І ЯКИЙ
ОЧІКУВАТИ РЕЗУЛЬТАТ
Реформування державного управління є дуже важливим для країн з
перехідною економікою, оскільки успішне впровадження різноманітних змін,
необхідних для економічного зростання, приваблення інвестицій та створення
робочих місць, залежить від ефективності державного апарату у формуванні та
реалізації державних політик. Сьогодні, сучасне державне управління
вважається ключовим елементом у забезпеченні довіри громадян до держави,
якість доступних та якісних публічних послуг, відкритість та підзвітність
державних органів.
Україна посідає низькі місця у світових рейтингах ефективності
управління, тому покращення позицій держави можливе шляхом зниження
адміністративного навантаження державного регулювання, покращення якості
адміністративних послуг, забезпечення законності та передбачуваності
адміністративних дій.
Ефективна діяльність Кабінету Міністрів України з формування
державної політики можлива лише за наявності професійної, результативної та
підзвітної системи виконавчої влади. Ефективна система державного
управління є також однією з основних передумов демократичного врядування,
що ґрунтується на принципах верховенства права [2].
Результатом реформування має бути така система державного
управління, що гарантує належне впровадження політичних рішень та правових
норм, є прозорою, передбачуваною та клієнтоорієнтованою, спрямована на
стале економічне зростання і сприяє розвитку підприємництва та інвестицій. 
 ІІІ. ЦІЛІ ТА ШЛЯХ ЇХ ДОСЯГНЕННЯ ЗАДЛЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДЕРЖАВНОЇ РЕФОРМИ
Реформування державної служби в Україні має на меті покращення якості
надання державних послуг, забезпечення прозорості та ефективності роботи
державних установ, а також зміцнення довіри громадян до держави.
Основні цілі та завдання реформування державної служби в Україні
включають
1. Забезпечення професійної та кваліфікованої державної служби.
Одним з головних завдань реформування державної служби є підвищення
рівня кваліфікації державних службовців та забезпечення їх професійного
розвитку.
2. Встановлення чітких принципів підбору та зайняття посад державної
служби. Реформа передбачає введення процедур відкритих конкурсів на
вакантні посади, зниження рівня корупції та підвищення транспарентності в
діях посадовців.
3. Створення ефективних механізмів контролю та відповідальності за дії
державних службовців. Для цього реформа передбачає введення системи
моніторингу та оцінки роботи державних службовців, а також встановлення
відповідальності за порушення процедур та законів.
4. Спрощення процедур надання державних послуг та зменшення
адміністративних бар'єрів. Реформа передбачає автоматизацію процесів
надання державних послуг, забезпечення доступності та зручності для
громадян.
5. Підвищення відкритості та прозорості діяльності державних установ.
Реформа передбачає забезпечення доступу до публічної інформації та
забезпечення громадскості їх відкритості.
У ході дослідження проведеним Білоус А. та Тищик Т. Вдалось
встановити, що реформа робить сильний акцент на аналізі політики та
стратегічному плануванні. У ході дослідження ми визначили наступні варіанти
проектування, які використовуються для досягнення поставлених цілей:
 ● Прийом на роботу на основі заслуг з акцентом на вирішенні проблем та
здатності до критичного мислення
● Показники управління ефективністю (KPI, встановлення цілей, оплата
за ефективність)
● Менш формалізовані вертикальні відносини
● Горизонтальна співпраця між державними службовцями у директоратах
● Популяризація нової культури у директоратах.
Запорука успішної реформи державної служби полягає у поєднанні
наступних факторів:
● Менш ієрархічна структура державної служби
● Залучення працездатних та амбітних людей
● Збільшення прозорості державної служби
● Сильніше почуття особистої відповідальності та відповідальності за
надані послуги
● Нові методи набору персоналу
● Нові підходи до роботи
● Зниження адміністративного навантаження в директоратах [1, ст. 8-10].

Для формування професійної державної служби та виконання Стратегії

реформування держуправління перед Національним агентством з питань
державно служби (НАДС) стоять наступні завдання: 
• Оновлення конкурсних процедур для забезпечення прозорого відбору
на держслужбу, що ґрунтується на європейських принципах публічної
адміністрації, та залучення на держслужбу висококваліфікованих фахівців.
Відповідна постанова має бути прийнята Кабміном. 
• Удосконалення законодавства в сфері розвитку держслужби та системи
оплати праці з метою оновлення процедури добору за принципами SIGMA та
запровадження прозорої системи оплати праці держслужбовців, що
передбачає перегляд структури оплати праці, посилення її
конкурентоспроможності, впровадження системи грейдів, створення дієвого
кандидатського резерву тощо. Відповідний законопроєкт має бути поданий до
парламенту.
• Запровадження системи оплати праці на основі класифікації посад
державної служби в пілотних державних органах в межах реалізації
Концепції реформування системи оплати праці держслужбовців. Відповідна
постанова має бути прийнята Кабміном. 
• Впровадження інформаційної системи управління людськими
ресурсами та нарахування заробітної плати (HRMIS). Індикатор виконання –
введення системи в промислову експлуатацію та підключення до неї
міністерств та інших ЦОВВ [2].
 IV. КЛЮЧОВІ ДОСЯГНЕННЯ РЕФОРМУВАННЯ
Реформування системи державного управління є складним процесом,
який може мати різні ключові досягнення залежно від конкретного контексту та
мети реформи. Однак, ось деякі можливі ключові досягнення реформування
системи державного управління:
Серед позитивних досягнень – прозорі конкурси, висока мотивація
відібраних фахівців; запровадження показників ефективності, які орієнтують
держслужбовців не на рутинне виконання  функцій, а на досягнення цілей.
Це також налагодження активної комунікації директоратів із
зацікавленими сторонами і громадськістю в цілому. Завдяки цьому, діяльність
міністерств стала прозорішою.
Виконання реформи державного управління є окремим пунктом Плану
заходів із виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Реалізація
реформи відбувається на основі Стратегії реформування державного
управління на 2016-2020 роки [3].
• Ключові результати 
• На основі пілотного проєкту реорганізації міністерств у 2017-2019 рр.
Уряд схвалив єдині вимоги до структури міністерств, де чітко розділив
внутрішні функції та запровадив директорати формування політики і
стратегічного планування в усіх міністерствах. 
• Концепцію фахівців з питань реформ поширено на всі міністерства.
Продовжується фокусування міністерств на формуванні політики та
поступова передача функцій з її реалізації до державних агентств і служб.
• Уряд схвалив Концепцію реформування системи оплати праці
державних службовців, яка буде реалізована протягом 2020-2022 рр.
Державні органи мають стати конкурентними роботодавцями та залучати
найкращих фахівців на держслужбу.
• Вебпортал вакансій career.gov.ua, де подати документи на вакансії
держслужби можна онлайн, поширено на всі категорії посад державної
служби.
 • Інформаційну систему управління людськими ресурсами та
нарахування заробітної плати (HRMIS) впроваджено ще в 4 державних
органах. На сьогодні дослідна експлуатація проходить вже в 11 центральних
органах виконавчої влади.
• Розпочав функціонувати в повному обсязі Портал управління знаннями.
Це освітня платформа у сфері професійного навчання державних службовців
усіх категорій, голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників,
посадових осіб місцевого самоврядування. Портал дозволяє швидко та зручно
взаємодіяти замовникам і надавачам освітніх послуг.
• Триває розвиток мережі ЦНАП - на сьогодні створено понад 800
центрів. Також розширено перелік послуг, що надаються через центри: 
- комплексна послуга, що надає можливість отримати перший паспорт
громадянина України одразу із номером картки платника податків;
- комплексна послуга “Е-Малятко”, що дозволяє за однією заявою
отримати до 9 послуг, пов’язаних із народженням дитини, послугу також
можна отримати безпосередньо в лікарні;
- триває робота із запровадження надання соціальних послуг через
центри адміністративних послуг.
• Здійснюється цифрова трансформація адміністративних послуг. Більше
120 електронних послуг вже доступні на веб-сайтах суб’єктів надання
адміністративних послуг. 
• Створено та запущено Єдиний державний вебпортал електронних
послуг – Портал Дія. На Порталі Дія кожен громадянин може отримати
електронні послуги та інформацію про себе з державних електронних
інформаційних ресурсів. На Порталі Дія доступно 33 електронні послуги.
• Запущено мобільний застосунок Дія – доступ громадян до цифрових
документів. Мобільним додатком користуються 4.5 млн. Громадян.
• Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт
"Про адміністративну процедуру". Закон «Про адміністративну процедуру»
передбачає єдині, чіткі та зрозумілі правила взаємодії держави, громадян і
бізнесу. Це важливий крок назустріч зручним послугам для громадян - без
зайвої бюрократії та корупції [2].
 V. ПРОБЛЕМИ У РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМИ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛІННЯ
За 2.5 роки з моменту запуску реформи державного управління Урядові
вдалось досягти значного прогресу у впровадженні нових підходів до роботи,
зокрема в частині забезпечення нової якості відбору фахівців до міністерств,
підвищення окладів державних службовців, а також у частині значного
кадрового посилення міністерств.
Водночас, за результатами проведеного аналізу, автори Звіту дійшли
висновку, що ефективне реформування державної служби ускладнюється
наступними системними проблемами, вирішення яких є найбільш терміновим
для подальшого успішного впровадження реформи державного управління.
Зокрема, це наступні проблеми:
1) Недостатня якість планування:
a) Нерелевантність низки заходів, запропонованих у Стратегії РДУ,
досягненню поставлених цілей;
b) Відсутність уваги в Стратегії РДУ до найбільш нагальних проблем, які
знижують спроможність державних службовців до підвищення ефективності та
якості роботи. Зокрема, забюрократизованість внутрішніх процедур
погодження та прийняття будь-якого рішення, перевантаження державних
службовців системою доручень та публічними запитами. Усе це створює
ситуацію, коли у державних службовців більше ні на що не залишається часу та
мотивації, окрім як реагувати на внутрішню бюрократію.
2) Не реформованість системи управління персоналом, та, як наслідок,
масове нерозуміння співробітниками кадрових служб (служб управління
персоналом) суті процесу відбору та розвитку персоналу. Це призводить до
значних викривлень в імплементації реформи та частковому вихолощенню
важливих ініціатив:
a) значного погіршення якості процедур конкурсного відбору;
b) формального встановлення ключових показників ефективності;
 c) неякісного оцінювання рівня досягнення державними службовцями
ключових показників ефективності.
3) Законодавчі обмеження, без зміни яких у Кабінету Міністрів не
вистачає повноважень
для реалізації низки ключових завдань в рамках реформи;
4) Низька якість операційного менеджменту реформи, негативними
наслідками чого є постійне відкладання рішень щодо дизайну окремих
елементів реформи, недостатня координація реформи, відсутність персональної
відповідальності за невиконання окремих заходів реформи;
5) Відсутність достатньої внутрішньої комунікації із тими, хто має
безпосередньо впроваджувати реформу - як на рівні політичного керівництва
(що призводить до нерозуміння суті реформи з боку міністрів та їх
заступників), так і з боку державних службовців на всіх рівнях;
6) Непрозорість низки ключових процедур, що впроваджуються в рамках
реформи, що створює можливість для непотизму, кронізму та, як наслідок,
знижує можливий позитивний ефект від інновацій на посилення спроможності
державної служби, зокрема, в частинах:
a) призначення/звільнення державних службовців;
b) визначення цільових показників ефективності для державних
службовців та їх щорічне оцінювання та ін [4].
 VI. СТРАТЕГІЯ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НА
2022-2025: ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 23 грудня затвердив зміни
до Стратегії та плану заходів з реформування державного управління України
на 2022―2025 роки. Відповідний документ днями опублікований на Урядовому
порталі. В ньому переглянуті строки виконання певних завдань, з огляду на
реалії повномасштабної війни, та додано позиції, що стосуються євроінтеграції.
Скасовані та призупинені через війну позиції
6. Приведення структури апаратів міністерств у відповідність із
встановленими вимогами не буде здійснюватися до завершення війни.
Нагадаємо, у структурі апаратів міністерств планували утворити
директорати для формування державної політики в усіх сферах, за які
міністерства є відповідальними. (пункт 34);
7. Виключено з плану впровадження модуля публічних консультацій та
консультацій з громадськістю на онлайн-платформі взаємодії органів
виконавчої влади з громадянами та інститутами громадянського
суспільства;
8. Виключено з плану впровадження модулів електронних звернень та
електронних запитів з можливістю відстеження стану їх розгляду на
онлайн-платформі взаємодії органів виконавчої влади з громадянами та
інститутами громадянського суспільства.
 
Євроінтеграція
У звʼязку з наданням Україні статусу кандидата на членство в ЄС, план
реформи держуправління суттєво поповнився новими завданнями, котрі
відображені у пунктах 45-54. Зокрема, додався такий перелік:
Проведення обстеження щодо інституційної спроможності та кадрового
складу державних органів, відповідальних за виконання зобов’язань України у
сфері європейської інтеграції. До І кварталу 2023 року буде розроблено
методологію, проведено обстеження, підготовлено звіт про результати та
подано на розгляд Координаційної ради з питань реформування державного
управління. (пункт 45).
Перегляд структури міністерств, інших органів влади, актуалізація
завдань та функцій їх структурних підрозділів, які забезпечують виконання
зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. До ІІ кварталу 2023 року
буде розподілено між відповідними структурними підрозділами завдання у
сфері європейської інтеграції. (пункт 46).
Посилення спроможності Урядового офісу координації європейської та
євроатлантичної інтеграції. До І кварталу 2023 року буде внесено зміни до
Положення про Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної
інтеграції. (Пункт 47).
Визначення завдань для державних службовців, які забезпечують
планування, координацію, проведення моніторингу та підготовку звітності
щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, а також
наближення законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС).
До ІІ кварталу 2023 року буде визначено завдання в посадових інструкціях
зазначених державних службовців. (Пункт 48).
Розроблення і подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту
нормативно-правового акта щодо уточнення особливостей здійснення
навчальних поїздок, стажування, службових відряджень за кордон державних
службовців, зокрема тих, що забезпечують планування, координацію,
проведення моніторингу та підготовку звітності щодо виконання зобов’язань
України у сфері європейської інтеграції, а також наближення законодавства
України до права Європейського Союзу (acquis ЄС). До ІІ кварталу 2023 року
проєкт відповідного документа внесуть на розгляд Кабінетові Міністрів
України. (Пункт 49). 
Підготовка онлайн-курсів та матеріалів щодо європейської інтеграції,
наближення законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)
у партнерстві із закладами освіти та програмами (проєктами) міжнародної
технічної допомоги. До IV квартал 2025 року мають бути підписані відповідні
угоди про співпрацю із закладами освіти та програмами (проєктами)
міжнародної технічної допомоги. (Пункт 50).
Розроблення програм підвищення кваліфікації державних службовців, які
забезпечують планування, координацію, проведення моніторингу та підготовку
звітності щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції,
а також наближення законодавства України до права Європейського Союзу (ac-
quis ЄС), з подальшим проведенням відповідного навчання. До IV квартал 2025
року мають бути затверджені відповідні програми підвищення кваліфікації та
навчено щонайменше 70 відсотків державних службовців. (Пункт 51).
Проведення навчання державних службовців, які забезпечують
планування, координацію, проведення моніторингу та підготовку звітності
щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, а також
наближення законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС),
з метою удосконалення рівня володіння іноземною мовою, яка є офіційною
мовою Ради Європи. До IV кварталу 2025 року для 70 відсотків державних
службовців мають бути проведені навчання, щоб підтягнути володіння ними
англійською мовою до рівня не нижче В1. (Пункт 52).
Запровадження стипендіальних програм для професійного навчання за
кордоном державних службовців, які забезпечують планування, координацію,
проведення моніторингу та підготовку звітності щодо виконання зобов’язань
України у сфері європейської інтеграції, а також наближення законодавства
України до права Європейського Союзу (acquis ЄС). До IV квартал 2025 року
мають бути запроваджені відповідні програми. (Пункт 53).
Проведення аналізу потреб щодо інституційної спроможності та
кадрового складу державних органів, відповідальних за виконання зобов’язань
України у сфері європейської інтеграції. Обстеження мають проводитися
щороку. (Пункт 54) [5].
 
“Ці та інші зміни дозволять підвищити ефективність та якість
виконання завдань, визначених Стратегією реформування державного
управління України на 2022–2025 роки, а також сприятимуть належній
підготовці до початку переговорного процесу щодо вступу України до ЄС”, –
підкреслив Олег Немчінов.   
 ВИСНОВОК
Останнім часом Україна проводила реформу державної служби з метою
поліпшення її ефективності та прозорості. Основні зміни включали в себе
впровадження нової системи зарплат державних службовців, скорочення
чисельності працівників урядових структур, зміни в структурі та
функціональній спрямованості окремих державних органів, а також
впровадження електронного урядування.
Наразі стан реформи державної служби в Україні можна оцінити як
різноманітний. З одного боку, було досягнуто певних успіхів у забезпеченні
більш ефективної роботи окремих державних органів. Зокрема, була створена
нова система зарплат для державних службовців, що має на меті зменшити
корупційні ризики та підвищити мотивацію працівників. Крім того, в результаті
реформи було зменшено кількість державних службовців, що дозволило
зменшити витрати державного бюджету та зробити державні структури більш
ефективними.
З іншого боку, реформа державної служби в Україні ще не є повністю
завершеною та викликає певні складнощі. Наприклад, залишається проблема
низької заробітної плати деяких державних службовців, особливо тих, що
займаються виконанням важливих функцій. Крім того, реформа стикається зі
значними опором з боку певних структур, що унеможливлює її повне втілення.
Отже, можна сказати, що реформа державної служби в Україні продовжується
та є багато суперечностей.
 Список використаних джерел
1. Білоус А., Тищук Т. Реформа державної служби в Україні: Моделі
успіху в реформуванні інституцій. [Електронний ресурс]. URL: https://
voxukraine.org/wp-content/uploads/2019/10/ZVIT_DIREKTORATI.pdf (дата
звернення: 19.02.2023).
2. Реформа державного управління. Урядовий портал: єдиний веб-
порталрганів виконавчої влади. державної служби в Україні: Моделі успіху
в реформуванні інституцій. [Електронний ресурс]. URL: https://www.kmu.-
gov.ua/diyalnist/reformi/efektivne-vryaduvannya/reforma-derzhavnogo-upravlin-
nya (дата звернення: 19.02.2023).
3. Досягнення і проблеми реформи держслужби в Україні: нове
дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив. [Електронний ресурс].
URL: https://www.civic-synergy.org.ua/news/dosyagnennya-i-problemy-re-
formy-derzhsluzhby-v-ukrayini-nove-doslidzhennya-laboratoriyi-zakono-
davchyh-initsiatyv/ (дата звернення: 19.02.2023).
4. Тіньовий звіт (shadow report). Громадська оцінка робота системи
державного управління. ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив». Київ,
2019. 40 ст.
5. Оновлено стратегію реформування державного управління. Зміни та
доповнення. [Електронний ресурс]. URL: https://par.in.ua/information/news/
224 (дата звернення: 19.02.2023).