Філософська характеристика

людини за Л.Фойербахом

Виконала
Анастасія Чигиринська,
ЕЛ-21
 Оригінальність філософа відноситься
головним чином до питань релігії. Він є одним
із пророків разом з Огюстом Контом тієї релігії
человекобожества, яка представляє собою
справжнє духовне підставу всього
натуралістичного і матеріалістичного
соціалізму. Власний хід розвитку своїх ідей
Фейєрбах одного разу висловив в такому
афоризмі, який дуже часто повторюється і
особливо для нього характерний: «Бог був
моєю першою думкою (він почав свій
життєвий шлях з вивченням богослов’я), розум
– другий (бо, перебуваючи під впливом Гегеля,
він вірив у універсальне значення розуму
людського), третьою і останньою думкою був
чоловік », і про цю людину Людвіг Фейєрбах
прорік класичну коротку формулу« Homo homini
deus est », т. е. людина для людини є бог.
 Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха

Фейєрбах відкидає трактування людини як тільки духовної

істоти, але визнає людину як єдність тіла і душі.
Людину Фейєрбах розглядає передусім як тілесне, чуттево-
конкретну істоту. Головну відмінну властивість людини в
порівнянні з тваринами Фейєрбах вбачає не в мисленні, а в
універсальності. Тварина може мати більш тонкі почуття, але
предметом цих почуттів є тільки ті речі, які мають безпосереднє
відношення до життєвих потреб тварини, тобто ці почуття
обмежені чимось визначеним. Людські ж почуття універсальні,
вони підносяться до «самостійного теоретичного змісту» :
«універсальне почуття є розум, універсальна чуттєвість –
духовність». Мислить не мозок, не Я, не розум, а тільки людина
як дійсна, тілесна, універсальна і родова істота.
Тому, коли перед Фейєрбахом встає питання, де і як «людина»
(«мисляче тіло») знаходиться в безпосередній єдності (контакті)
з навколишнім світом, він відповідає: у спогляданні. У
спогляданні індивіда, оскільки під «людиною» тут розуміється
саме індивід.
Висновок
Антропологізм Фейєрбаха в теорії пізнання виражається в
тому, що він своєрідно тлумачить саме поняття «об’єкт». За
Фейєрбахом, поняття об’єкту початково формується у досвіді
людського спілкування, і тому перший суб’єкт для людини ─ це
інша людина. Саме в любові до іншого проявляється факт
самого існування і люблячого, і об’єкта любові (іншої людини).
З усіх людських почуттів Фейєрбах особливо виділяє відчуття
любові.
З внутрішнього зв’язку людей, заснованого на почутті любові,
виникає альтруїстична мораль, яка, за переконаннями
Фейєрбаха, повинна стати на місце ілюзійного зв’язку з Богом.
Любов до Бога, згідно з німецьким філософом, є лише
відчужена, помилкова форма дійсної любові ─ любові до інших
людей.