Філософія

Семінар №1:
Про філософський тип світогляду

З розвитком людства, насамперед суспільного матеріального і духовного виробництва,

міфологічні та релігійні форми світоглядної свідомості перестали задовольняти
людину, її не влаштовували ні фантастична, ні наївно-емпірична картина світу, яку
пропонує міфологія, ні релігійне пояснення світу, засноване на визнанні існування
вищих надприродних сил, божественної волі. Тому відбувся поступовий перехід до
філософського світогляду. Звернені до світу питання людини набули філософського
характеру.
Відповіді на світоглядні запити людина відтепер шукала не в давніх примітивних
віруваннях (магія), не в переказах заповітів предків (міфологія), не у вірі у
священний авторитет (релігія), а в доказах і умовиводах розуму. Такий пошук
засновується саме на глибинному, сутнісному знанні. Якщо магія та міфологія
обмежувалися зображенням чуттєво-наочних образів прояву природних та суспільних
сил, а релігія пояснювала їх причину надприродними чинниками, то філософія прагнула
збагнути їх сутність і пояснити аргументами не відчуття (міфологія) або вірування
(релігія), а розуму (раціоналізм).

Хочу почати з того, що взагалі таке світогляд.

Світогляд - це система поглядів на світ в цілому, на місце людини у реальній

дійсності, її відношення до цього світу.

А саме Філософський світогляд - вищий теоретичний тип світорозуміння, який прагне

осягнути світ у єдності його виявів, представити найзагальніше, універсальне,
раціональне (розумове) його усвідомлення.
Він відрізняється від міфології розумом. У міфі зазвичай спираються на емоції та
почуття, тоді ж як в філософії – логічність і доказовість. А тому спостерігається
зміна та розвиток світогляду, що є філософсько-теоретичним синтезом наукового
знання, повсякденним та історичним досвідом в людській історії.
Головна проблема філософського світогляду - з'ясування місця людини в системі
"людина - світ", її призначення.

Розрізняють такі поняття світогляду: світовідчуття, світосприйняття, світоуявлення,

світорозуміння, світовідношення. Якщо світовідчуття, світосприйняття, світоуявлення
є емоційно-образне бачення світу, то світорозуміння є чисто понятійне,
інтелектуальне бачення світу. Світовідношення ж визначає спрямованість бачення
світу (оптимістична, песимістична)... Найважливішими елементами світогляду є:
почуття, знання, ідеали, переконання, воля, критицизм, віра, надія, любов.

В історії філософського світогляду виділяють різні типи філософських систем.

Залежно від того, що приймається за сутність світу філософія буває:
матеріалістичною (матерія є первинною) чи ідеалістичною (дух є первинним);
моністичною (один початок вибирається за основу) чи дуалістичною (два першопочатки
– матерія і дух).

Отже, філософія засвідчила появу системи науково-теоретичного пояснення світу за

допомогою логічно вибудованих понять - категорій.