1.

2.
Діти до одного року:
Дитина до одного року – це немовля. В нього імунітет тільки
починає формуватися. Причому якщо його годують
материнським молоком, а не молочними сумішами, через
нього передаються дуже багато антитіл проти дуже різних
хвороб. Але їх імунітет є найвразливішим.

Діти від одного до 6 років:

В цей період імунітет продовжує формуватися, і ці діти дуже
багато хворіють. Бо це період дитсадка. Багато соціуму,
багато таких самих дітей, а отже багато збудників. А якщо
казати про конкретну хворобу, вітрянку, то це дуже добре,
якщо дитина перехворіє нею у цьому віці, бо потім вона
може переносити цю хворобу у дуже важкій формі.

Діти від 6 до 18 років:

Це період статевого дозрівання. Період гормональних змін,
а отже і ризики захворіти більші. Але і імунітет теж вже
добре сформований. Обов’язково у цьому віці потрібно і
хлопцям, і дівчинам робити щеплення проти паратиту та
краснухи, бо наслідки у майбутньому можуть бути
катастрофічними.

Дорослі:
Це вже сформований імунітет, а отже і ризики не дуже
великі. Але важливо робити кожного року щеплення проти
грипу, щоб не мати поганих наслідків. І все буде добре, якщо
людина веде здоровий спосіб життя. І якщо не має яких ось
хронічних хвороб.

Люди похилого віку:

Ці люди стоять поряд з імунітетом немовлят. В цьому віці
імунітет вже дуже послаблений, і з’являються хронічні
хвороби. Тому вони у великій зоні ризику.
3.
Кашлюк
Збудник кашлюку — Bordetella pertussis (паличка Борде-
Жанґу, названа так на честь бельгійського науковця Ж.
Борде і французького — О. Жанґу, які вперше її описали в
1906 році). Інфекція передається крапельним шляхом при
кашлі, чханні хворого.

Дифтерія
Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка
виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у
зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб;
кип'ятіння та 1%-й розчин сулеми знищують палички через 1
хвилину. Дифтерія передається найчастіше повітряно-
крапельним шляхом, факторами передавання також можуть
бути предмети побуту (посуд, іграшки).
Усі хворі на дифтерію, незалежно від її клінічної форми і
ступеня тяжкості, підлягають невідкладній обов’язковій
госпіталізації до інфекційного стаціонару. Головним у
лікуванні всіх форм дифтерії (крім бактеріоносійства) є
введення антитоксичної протидифтерійної сироватки (ПДС),
яка пригнічує дифтерійний токсин у крові.
Ускладнення дифтерії можуть мати летальні наслідки.

Правець
Правець — це захворювання, що передається при контакті зі
спорами бактерій Clostridium tetani, які живуть у ґрунті та
кишковому тракті тварин. Правець може виникнути після
будь-яких травм із пошкодженням шкіри та слизових
оболонок, забруднених спорами збудника.

Симптоми правця: 
 стиснення щелеп;
 м’язові спазми — часто в шлунку;
 болісна напруга у всьому тілі;
 проблеми з ковтанням;
 «витріщання» очей;
 головний біль;
 лихоманка та надмірне потовиділення;
 зміна артеріального тиску та прискорене серцебиття;
 неконтрольоване/мимовільне скорочення мускулатури
голосових зв’язок (ларингоспазм);
 ламкість кісток;
 ускладнення дихання.
Ускладнення, які може викликати правець: 
 закупорка головної або однієї з дрібних гілок легеневої
артерії  згустком крові, що потрапив з інших частин тіла
через кровообіг (емболія легеневої артерії);
 пневмонія, легенева інфекція.
Правець може призвести до смерті. 
 
Симптоми можуть з’явитися протягом 3–21 дня після
зараження. У разі появи перших симптомів негайно
звертайтеся до лікаря. За відсутності медичної допомоги
ймовірність смерті майже стовідсоткова. Навіть із медичною
допомогою ризики смерті від правця досить високі — від
10% до 70% залежно від лікування, віку постраждалої
людини та її загального стану здоров’я.

Поліомієліт
Основним джерелом збудника поліомієліту є інфіковані
люди (хворі чи вірусоносії). Хворі найбільш заразні в перші
дні хвороби, коли вірус розмножується в носоглотці і
виділяється при експіраторних актах (кашель, чхання, під час
розмови) у повітря. Вірус виділяється із слизу носової
частини глотки через 30-40 годин після зараження, на 3-у
добу – з випорожненнями. В носовій частині глотки його
можна виявити протягом 7-10 днів. Основна маса збудника
виділяється в навколишнє середовище з екскрементами
кишок протягом 4-7 тижнів і навіть місяців (до 4-х місяців).
Клінічні прояви поліомієліту різноманітні (поліморфні). У
понад 90% інфікованих осіб інфекція протікає
безсимптомно, у 4-8% захворювання перебігає в абортивній
формі без рухових порушень. Абортивна форма поліомієліту
може проявлятися у вигляді гострої респіраторної інфекції
або гострої кишкової інфекції, у 1% хворих розвивається
серозний менінгіт. Лише у 1-10 з кожних 1000
сприйнятливих до захворювання осіб (0,1-1,0 %)
розвивається паралітична форма хвороби з ураженням
мотонейронів клітин переднього рогу спинного мозку з
наступним стійким випадінням їх функцій, розвитком
незворотних паралічів і парезів (зазвичай ніг або рук). 5-10 %
із числа таких паралізованих помирають в результаті
паралічу дихальної мускулатури. Відновлення триває до
трьох років, спочатку швидко, потім повільніше. А залишкові
явища можуть зберегтися на все життя у вигляді паралічів,
атрофії м’язів (уражені м’язи менші за обсягом і слабші),
контрактури (нерухомість кісток у суглобах), деформації
кінцівок.

Хіб-інфекція
Причиною ХІБ-інфекції є паличка Пфайфера, яка відноситься
до роду Pasteurellaceae. Гемофільна паличка є дрібною
грамнегативною кокоподібною бактерією (0,3 мкм в
діаметрі).

Відомо 6 антигенно різних капсульних типів ХІБ-інфекції,

позначених від A до F. Найбільше значення в патології
людини має бактерія типу B. Вона відрізняється від інших
присутністю 8 генів, відповідальних за утворення ворсинок
на поверхні мікроорганізму, які сприяють поліпшенню
прикріплення до клітини і проникненню бактерії в органи.
Бактерія групи B єдина серед Hib, що здатна проникати в
кровотік. Джерелом гемофільної палички є тільки людина.
ХІБ-інфекція передається повітряно-крапельним шляхом.
Патоген локалізується на слизовій оболонці верхніх
дихальних шляхів. Бактерію можна виділити з носоглотки
90% здорових людей. При цьому, на найбільш небезпечний
тип B припадає близько 50% всіх виділених штамів.
Симптоми гемофільної інфекції:
 при ураженні легенів розвиваються: пневмонія
(одностороння, двостороння, дрібновогнищева,
великовогнищева), деструкція тканин легенів,
плеврит, кашель (спочатку сухий, після - з
мокротинням), загальна слабкість, підвищення
температури, зниження апетиту, головні болі, синдром
дихальної недостатності;
 при менінгіті спостерігаються: ознаки ГРЗ,
інтоксикація організму, багаторазове блювання без
полегшення стану, головні болі, порушення роботи
потиличних м'язів, порушення свідомості, судорожно-
коматозний синдром (у важких випадках);
 запалення підшкірної жирової клітковини
проявляється появою ущільнених ділянок на тілі, над
ураженої зоною шкіра гаряча і синюшна, помірною
інтоксикацією;
 запалення надгортанника проявляється через
виражену інтоксикацію, високу температуру тіла (до
40 градусів), відсутність апетиту, загальну слабкість,
біль в горлі і нижній щелепі, утруднене дихання і
ковтання, охриплість голосу, підвищене
слиновиділення, пізніше розвивається дихальна
недостатність, яка, за відсутності лікування, викликає
асфіксію;
  перикардит проявляється загальною інтоксикацією,
порушенням роботи серця, гіпоксією;
 при септицемії спостерігаються: системна запальна
реакція з порушенням периферичного
кровопостачання, централізацією кровотоку,
поліорганна недостатність (при відсутності лікування
розвиваються інфекційно-бактеріальний шок і
летальний результат).

Гемофільна інфекція вважається однією з дитячих хвороб,

оскільки, найбільше до неї схильні маленькі діти. Організм
дитини більш чутливий і використання агресивних
медикаментів здатне завдати набагато більший збиток, ніж
аналогічне лікування у дорослих. Але, незважаючи на це,
ХІБ-інфекція вимагає своєчасного лікування. За даними
ВООЗ, ця хвороба є однією з основних причин дитячої
смертності у віці до 5 років. Щорічно від захворювання
помирає від 350 до 700 тис. дітей у всьому світі.

Наслідки ХІБ-інфекції, яка викликала менінгіт:

 Судоми

 ЗПМР

 Розлади мови, затримка мови

 Проблеми зі слухом

Лікування гемофільної інфекції направлено на

видалення з організму пацієнта патогена. Останнім
часом спостерігається прогресуюча стійкість бактерії до
стандартних доз антибактеріальних препаратів за
рахунок синтезу бета-лактамази.