Лиман на півдні України.

Являє собою старе русло річки Тилігул.

Утворився завдяки затопленню морем пониззя річки.
Відмежування від моря відбулося в 18-19-му сторіччях. На початок
XXI сторіччя лиман відокремлений від моря піщаними пересапами
завширшки близько 7 км, довжиною —
4 км. Пересип покритий солончаками і дрібними
солоними озерами. Лиман має періодичний зв'язок із морем
через вузький канал, завдяки чому рівень води в лимані
відповідає рівню моря.

З часом лиман почав засихати, живлення лише від річки вже було недостатньо.
Понад п’ять років тому активісти, екологи та представники влади почали бити
на сполох і підняли питання створення штучного каналу, щоб з’єднати лиман з
Чорним морем. Після довгих досліджень, експертиз, узгоджень зі всіма
причетними структурами, пошуків коштів було побудовано живильний канал
лиман — море. Але питання фінансування досі є проблемним для повноцінного
“життя” водойми.

Нещодавній експедиційний виїзд наукових співробітників одеського РЛП

«Тилігульський» показав, що зимовий період додав води з річки, що поступово
помирає. Це допомогло наповнити плавні живлющою вологою та обводнити
острови, що посприяло успішному гніздуванню птахів. Але актуальність
ренатуралізації річки Тилігул не зменшилася. Навпаки, освоєння річища і
заплави річки з кожним роком посилюють екологічно небезпечну ситуацію
регіону.

Страждає Тилігул також від людського втручання. Трапляються акти

браконьєрства із вилученням заборонених риболовних засобів. Завдають шкоди
й відпочивальники, які засмічують береги лиману та саму водойму твердими
побутовими відходами, пластиком. Трапляються такі випадки з жителями
прибережних населених пунктів, що влаштовують на пагорбах несанкціоновані
сміттєзвалища.
Фітопланктон[ред. | ред. код]
В Тилігульскому лимані відзначено 118 видів і внутривидових таксонів мікроводоростей. Із
них: Діатомових — 51, Дінофітових — 31, Зелених — 13, Золотистих — 8, Синєзелених —
7, Кріптофітових — 6, Евгленових — 2.

Зоопланктон[ред. | ред. код]
На даний час в лимані реєструється 20 таксонів зоопланктону. Найчисельнішими є веслоногі
ракоподібні Acartia clausi і Calanipeda aqua-dulcis.

Іхтіофауна[ред. | ред. код]
В різні роки в лимані відзначалось до 63 видів риб, серед яких 7 видів-вселенців. Промисел
завжди базувався на бичках, атерині та тюльці. До 1979 р. в окремі роки в значній кількості
відловлювались тарань, судак, короп звичайний, карась. У наш час[коли?] в лиман через
водозапускний канал заходить піленгас, який відловлюється на рівні з атериною і бичками.

Територія Тилігулу є унікальним природним об’єктом, тут проживає велика

кількість “червонокнижних” представників флори та фауни. За словами
начальник науково-дослідного відділу РЛП Ігоря Гержика, парк
«Тилігульський» приваблює не лише любителів природи, а й науковців,
оскільки, екосистема однойменного лиману є унікальною. А ще водоймище має
великі запаси цілющих сірководневих грязей. У водах лиману водиться морська
риба, адже він з’єднаний каналом з Чорним морем.

Окрім проблем із водою, тут існує небезпека і на суші. Адже береги

Тилігульського лиману здебільшого складаються зі степових ділянок. Вони
круто обриваються до води й могли б великими пластами обвалюватися через
ерозійні процеси. Але висаджені дерева утримують ґрунт від сповзання в лиман.

Завдання людства на сьогодні — “не лише

шанобливо ставитися до природних
об’єктів, не засмічувати, а й зберегти ці
надбання для майбутніх поколінь, бо нашим
нащадкам ще треба десь жити.”