Залікова робота

з дисципліни «Міжнародні організації»

студента Полюхович Уляни
1. АСЕАН: цілі, організаційна структура та еволюція форм економічного
співробітництва.
Заснована в 1967 році. Складається з 10 членів: Бруней, В’єтнам, Індонезія,
Камбоджа, Лаос, Малайзія, М’янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд.
Населення країн-членів АСЕАН становить близько 500 млн. чол., загальна
площа 4,5 млн. км.кв., їх сукупний ВВП досягає близько 737 млрд. дол. США.
Особливістю цієї організації є співробітництво з деякими іншими країнами за
ієрархічним принципом (за ступенем значимості); визначаються партнери по
діалогу, партнери по консультації і спостерігачі.
Партнери по діалогу – Австралія, Європейський Союз, Канада, Нова Зеландія,
Республіка Корея, США, Японія. Партнери по консультації – Росія й Китай.
Місцезнаходження керівних органів АСЕАН - м. Джакарта (Індонезія).
Головною метою АСЕАН є прискорення економічного зростання і соціального
прогресу країн регіону. Шляхом досягнення цієї мети є тісне співробітництво і
взаємодопомога в економічній, соціальній, культурній і науково-технічній
сферах.
Конкретизуючою ціллю є утворення зони спільної торгівлі.
До складу АСЕАН входять як країни з динамічною економікою (НІК) –
Таїланд, Сінгапур, Філіппіни, Індонезія, - так і країни, які тільки виходять з
глибокої економічної кризи – Камбоджа, Лаос, В’єтнам. Це призводить до
певних труднощів в процесі інтеграції.
Для його прискорення розроблено спеціальний механізм зони вільної торгівлі –
АФТА (ASEAN Free Trade Association – AFTA) Згідно з цим передбачалось, що
вже до 2000 року товари (понад 90% обсягу взаємної торгівлі) мали
обкладатись митом за ставками, які не перевищують 5%. Контроль за
дотриманням цієї політики здійснює спеціальна рада на рівні міністрів.
Головним інструментом домовленостей по АФТА була угода про єдині існуючі
пільгові тарифи країн АСЕАН. Згідно йому, щороку визначаються чотири
списки:
 товари, тарифи на які підлягають безумовному скороченню;
 товари, тарифи на які офіційно затверджені до скорочення, але вступ у
силу цієї угоди
 відкладається на певний строк;
  тарифи на товари, що обговорюються, уводяться в дію на більш пізні
строки через неоднозначність інтересів країн-членів у цьому питанні;
 тарифи, що повністю виключаються з процесу лібералізації (наприклад,
на продукцію сільського господарства).
Список товарів затверджується на щорічних нарадах міністрів економіки країн
АСЕАН, а поточною роботою по узгодженню товарних списків займається Рада
АФТА. Проблемою є виключення з процесу лібералізації сільськогосподарської
продукції, а також продукції автомобільної промисловості.
Країни АСЕАН докладають зусиль по залученню іноземних інвестицій до
регіону. Розроблено план Асеановської інвестиційної зони, який передбачає
усунення до 2010 р. внутрішніх перешкод для інвестицій. Інші країни будуть
користуватися пільговим режимом з 2020 р.
Головна мета – створення єдиного ринка капіталу в АСЕАН. Всі інвестори з
країн організації одержують рівний статус з національними компаніями.
Спільними зусиллями країн АСЕАН розроблена програма розвитку потенціалу
басейну ріки Меконг, що має надзвичайне значення для розвитку економіки
Лаосу, Камбоджі і В’єтнаму. Співробітництво країн АСЕАН не замикається
лише на економіці й соціальний сфері. Воно поширюється на культуру, освіту,
науку. Так, 11 університетів країн регіону утворили спеціальну університетську
мережу АСЕАН.
Поки що політичне співробітництво країн АСЕАН розвивається більш успішно,
ніж економічне. Преференційні пільги мало стимулюють взаємну торгівлю;
торгівля орієнтується переважно на країни, що лежать за межами АСЕАН
(Японія, США, ЄС).
Азіатська фінансова криза 1997 року дуже негативно відбилася на економіці
країн АСЕАН. Знецінилися національні валюти (малайзійський рингіт – на
40%, індонезійська рупія – на 80%). Доходи населення у душовому счисленню
скоротилися удвічі. Приток іноземних інвестицій в 1997 р. скоротився на 40%.
У відповідь на цю кризу на саміті в Куала-Лумпурі в грудні 1997 р. було
прийнято документ: „Бачення АСЕАН 2020 року”. В ньому зазначалося, що до
2020 року АСЕАН перетвориться на відкритий для діалогу з усіма країнами
світу, стабільний і процвітаючий союз, зв’язаний партнерством в динамічному
розвитку і гуманними принципами. Реалізації цього плану певною мірою
перешкодила економічна криза 2008-2009 р.р. В політичних і економічних
колах розглядається перспектива на базі АСЕАН утворення широкого Східно-
Азіатського економічного співтовариства за рахунок залучення до АСЕАН
Китаю, Японії та Республіки Корея.
Структура АСЕАН:
  Вищий орган – зустрічі глав держав та урядів;
 Керівний та координуючий орган – щорічні наради міністрів закордонних
справ (СМЗС);
 Поточне керівництво АСЕАН здійснюється Постійним комітетом під
головуванням міністра закордонних справ країни – влаштування
чергового ЗМІД;
 Постійний Секретаріат на чолі з Генеральним секретарем у Джакарті,
Індонезія;
 На базі Секретаріату є комітет постійних представників при АСЕАН;
 Щорічно змінюється головуюча країна;
 11 спеціалізованих комітетів;
 Понад 300 щорічних заходів.

2. НАФТА-ЮСМКА: організаційна структура та особливості

функціонування.
Північноамериканська угода про вільну торгівлю – НАФТА (North American
Free Trade Agreement – NAFTA) сполучає США, Канаду й Мексику; утворена в
1994 році.
Головна мета – утворення зони вільної торгівлі в Північній Америці протягом
15 років від підписання угоди. Проте неважко збагнути, що НАФТА має і
подальшу перспективу; є підстави міркувати, що саме навколо цієї організації
може згодом формуватись спільний ринок обох американських континентів.
НАФТА має великий природно-ресурсний, людський, виробничий і
фінансовий потенціал. Населення країн, що входять до організації, перевищує
375 млн. чол.; це утворює потенційно широкий ринок для товарів, а також для
інвестицій. Вже сьогодні економічні відносини між країнами НАФТА дуже
інтенсивні. В США реалізується 80% експорту Канади і 70% - Мексики. В
Канаді реалізується 20% експорту США. Частка США становить 75% усіх
іноземних інвестицій в Канаді. З утворенням вільної торгівлі для товарів і
капіталів США відкриваються ринки Мексики й Канади. Американські фірми
матимуть більш вільний доступ до багатих мінеральних ресурсів і деревини
Канади, до нафти Мексики. Дешева робоча сила в Мексиці сприяє притоку
сюди капіталу зі США й Канади. В той же час Мексика сподівається на
широкий споживчий ринок США для своєї продукції легкої промисловості та
сільськогосподарської продукції. Привабливим для мексиканців є ринок
робочої сили в США; проте поки що існують обмеження на пересування
робочої сили в межах НАФТА.
США, безперечно, є серцевиною НАФТА. Мексика ж є містком між цією
організацією й організаціями Латинської Америки; до багатьох з них вона
входить. Деякі латиноамериканські держави вже сьогодні розглядають
можливість приєднання до НАФТА.
Механізм утворення зони вільної торгівлі в Північній Америці передбачає:
доступ до ринків; лібералізацію інвестиційної діяльності; гарантії на
підприємницьку діяльність; узгодження стандартів. Протягом 15 років мають
бути ліквідовані всі торговельні й інвестиційні перешкоди між країнами
НАФТА, митні податки усунені. Між США і Канадою в цілому таких перешкод
вже нема, але відносно Мексики ще існують проблеми.
До 2000 року передбачалося вивільнити від митного оподаткування 65%
американського експорту до Мексики і 70% мексиканського експорту до США.
Особливий наголос робиться на відміні тарифів на текстильні товари. До цього
ж терміну забезпечується вільний доступ на мексиканський фінансовий ринок
ділків із США й Канади; те ж саме стосується лібералізації інвестування.
Скасування мита на промислові й продовольчі товари завершилося у 2003 році.
Це особливо стосується автомобільної промисловості. Мексика, щоб
підтримати національне автомобілебудування, свого часу встановила високі
тарифи на імпорт автомобілів. Тепер же, за Угодою, вона протягом 10 років
повинна ліквідувати всі обмеження. Ще одне положення Угоди стосується
розробки мексиканських мінеральних ресурсів, в першу чергу, нафти: компанії
третіх країн не можуть брати участь в їх розробці, видобуванню, виробництві
нафтопродуктів.
НАФТА має чітку організаційну структуру. Центральним інститутом НАФТА є
Комісія з вільної торгівлі, до якої належать представники на рівні міністрів
торгівлі від трьох країн-учасниць. Комісія спостерігає за здійсненням та
подальшою розробкою Угоди та допомагає вирішувати суперечки, що
виникають під час інтерпретації Угоди. Вона також спостерігає за роботою
більш ніж 30 комітетів та робочих груп НАФТА. Останні збори Комісії
проходили у Вашингтоні, США у 1997 році та в Мехіко на початку 1998 року.
Міністри погодилися про те, що Комісія у її роботі сприятиме Координуючий
секретаріат НАФТА (NCS), створення якого планувалося на кінець 1997 року в
Мексико Сіті. Секретаріат покликаний служити офіційним архівом роботи
НАФТА та виконувати роль робітничого секретаріату при Комісії. НАФТА
передбачає подальшу роботу з надання допомоги у досягненні створення зони
вільної торгівлі. Відповідно до Угоди, з метою сприяння торгівлі та
інвестиціям. забезпечення ефективного втілення в життя норм НАФТА та їх
адміністрування було створено понад 30 робочих груп та комітетів. Основні
області, в яких ведеться робота зі створення норм, включають походження
товарів, митниці, торгівлю сільськогосподарськими товарами і субсидії в цю
галузь економіки, стандартизацію товарів, держпостачання і пересування
деволих людей через кордони.
Ці робочі групи та комітети щорічно надають звіт Комісії НАФТА. Робочі
групи та комітети НАФТА також допомагають зробити процес втілення
НАФТА у життя більш гладким, забезпечити створення форуму для вивчення
способів подальшої лібералізації торгівлі між країнами-учасницями. Прикладом
може бути послідовна політика Канади, спрямовану прискорене зниження
тарифів деякі види товарів. Крім того, робочі групи та комітети НАФТА
створюють арену для обговорення спірних питань, вільну від політики, та,
використовуючи обговорення проблем на ранній стадії їх розвитку,
допомагають уникнути процедур вирішення спорів. В даний час більша частина
торгівлі, що здійснюється в Північній Америці, відбувається відповідно до
ясних, чітких і міцних норм НАФТА і Всесвітньої організації торгівлі (СОТ).
Однак, незважаючи на це, у сфері торгівлі такого масштабу незмінно
виникають спірні питання. У разі подібних ситуацій НАФТА виступає за
дружній вирішення спору державами, чиї інтереси торкнулися, за допомогою
комітетів та робочих груп НАФТА чи інших консультативних органів.
Якщо взаємоприйнятне рішення не буде знайдено, НАФТА передбачає
швидкий та ефективний розгляд проблеми групою експертів. Адміністрування
положень НАФТА, пов'язаних із вирішенням спорів, покладено на канадську,
американську та мексиканську національні секції Секретаріату НАФТА. У
перші дев'ять місяців 1996 - 97 фінансового року Секретаріат призначив 14
розглядів групами експертів відповідно до Глави 19 Угоди та один арбітражний
розгляд згідно з Главою 20. У 1996 році було прийнято вісім рішень групою
експертів згідно з Главою 19 та один звіт групи експертів згідно з Главою 20.
Двадцята глава Північноамериканської угоди про вільну торгівлю встановлює
інституційний механізм та процедуру вирішення спорів. На кінець 1996 року
відповідно до цієї глави були затребувані 11 консультацій з 10 випадків, один з
яких був переданий для арбітражного розгляду. У чотирнадцятому розділі
додатково обговорюються спеціальні процедури для вирішення будь-яких
суперечок щодо фінансових послуг. На основі Канадсько-американської угоди
про вільну торгівлю (FTA), НАФТА включає в себе (у Главі 19) унікальну
систему розгляду експертами, що представляють дві країни, національних
рішень з питань антидемпінгу та компенсаційного мита, заміщаючи цим
юридичний розгляд і кожній із трьох країн .
З часу ухвалення НАФТА надійшло вже 73 запити на розгляд питання групою
експертів, відповідно до Глави 19 Угоди. Що ж стосується вирішення питань,
пов'язаних з інвестиціями, НАФТА використовує процедури "змішаного"
арбітражу між інвестором, інтересам яких завдається збитків, і зацікавленим
урядом, ґрунтуючись на загальних процедурах встановлених канадськими
угодами про захист іноземних інвестицій та Світовим банківським центром
врегулювання спорів. НАФТА також вимагає від національних агенцій поваги
до принципів справедливості та прозорості. На національні секції НАФТА
покладено відповідальність і за вирішення спорів щодо інших угод про вільну
торгівлю, укладених цими країнами не в рамках НАФТА. Так, ще 1997 року на
канадську секцію Секретаріату НАФТА було покладено відповідальність за
адміністрування процесу вирішення спорів згідно з Главою 8 канадсько-
ізраїльської угоди про вільну торгівлю, і така сама відповідальність за
канадсько-чілійською угодою про вільну торгівлю.