Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЄС)

Аійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (англ. The Asia-Pacific Economic

Cooperation, скорочено АТЕС, англ. APEC) — форум економік Тихоокеанського
узбережжя. Заснований у 1989 році з метою сприяння тіснішій економічній співпраці та
вільній торгівлі держав Азійсько-Тихоокеанського регіону. Аналог таких утворень як
Європейський Союз та Північноамериканської зони вільної торгівлі, що існують в інших
регіонах світу. Наразі до кооперації входять 21 економіка. Частка держав-членів становить
40,5 % планетарного населення, 54,2 % ВВП та 43,7 % міжнародної торгівлі.

Щорічно відбувається форум держав-членів на рівні глав урядів, місце зустрічі чергується
поміж всіма державами. Специфічною особливістю є дрес-код — національні костюми
держави господаря.

Останній саміт відбувся у 2023 році 15-17 листопада у США Сан Франциско

Історична довідка

АТЕС створений 1989р. у м. Канберрі за ініціативою тогочасного прем’єр-міністра

Австралії Б. Хоупа під час зустрічі міністрів торгівлі країн Азійсько-Тихоокеанського
регіону.

На етапі створення до складу форуму увійшли 12 держав: США, Канада, Японія,

Австралія, Нова Зеландія, Республіка Корея, а також країни, що на той час входили до
складу Асоціації Південно-Східної Азії (АСЕАН) — Бруней, Індонезія, Малайзія,
Сінгапур, Таїланд, Філіппіни. Враховуючи міжнародно-правовий статус Тайваню( який
входить у організацію під назвою Китайський Тайбей) та Гонконгу, членів АТЕС
прийнято називати «економіками». Тобто використовується термін «економіки-учасниці»
замість звичнішого «держави-учасниці».

1991 на міністерській зустрічі АТЕС було ухвалено Сеульську декларацію, де

сформульовано основні завдання АТЕС: підтримання економічного зростання країн
регіону; зміцнення багатосторонньої системи торгівлі з урахуванням посилення
економічної взаємозалежності економік-учасниць; ліквідація обмежень щодо пересування
між країнами товарів, послуг, капіталів, технологій і робочої сили відповідно до норм
ГАТТ/СОТ.

На зустрічах учасників АТЕС у Сіетлі(США) в 1993 р. і в Богорі(індонезія) в 1994 р. були

розроблені програми лібералізації торгівлі (регіональної і глобальної); створення
сприятливих умов для іноземних інвестицій, співробітництва в області технологій; заходів
митного роззброювання і створення зон вільної торгівлі до 2000 р. (для менш розвинутих
країн – до 2020 р.).

У листопаді 1995 р. лідери 18 країн на зустрічі АТЕС в Осаці (Японія) не змогли дійти
згоди про конкретний «план акцій» по реалізації поставлених у 1994 р. цілей. В АТЕС
існують серйозні протиріччя між «азіатськими» і «неазіатськими» учасниками
угруповання.
Роком пізніше, у листопаді 1996 р., у Манілі на Філіппінах учасники АТЕС зуміли
домовитися про координацію індивідуальних і спільних планів лібералізації ринків
товарів і послуг. Було підтверджене прагнення створити до 2020 р. зону, вільну для
переміщення товарів і капіталів, зберегти мораторій на вступ нових членів до кінця ХХ
сторіччя. У цілому АТЕС можна оцінити як угруповання «відкритої економічної
інтеграції».

Характеристика

Головний робочий орган АТЕС — Секретаріат, створено 1993, розташований у Сінгапурі,

до його складу входять 23 дипломати з країн-учасниць і 20 місцевих співробітників.
Функції Секретаріату: консультативне й матеріально-технічне забезпечення та
координація діяльності, опрацювання проектів, відповідальність за їх оцінювання та
фінансування, а також виконання інформаційної та громадської функцій від імені форуму.

Від 1993 щорічно скликають неформальні зустрічі глав держав та урядів економік —
учасниць АТЕС

Організаційно АТЕС складається з двох частин — політичної і робочої. Вищий

політичний рівень, на якому приймають спільні декларації, — це щорічні саміти лідерів
АТЕС Паралельно відбуваються щорічні зустрічі міністрів закордонних справ, міністрів
торгівлі та економіки, а також засідання створеної 1995 Ділової консультативної ради
(ДКР), яка відповідає міністерському рівню. Всі рішення приймають на основі
консенсусу.

Наразі в країнах АТЕС припадає майже 48 % прямих іноземних інвестицій. Поряд з ЄС і

Північноамериканською зоною вільної торгівлі (НАФТА), АТЕС є одним із трьох
найпотужніших у сучасному світовому господарстві інтеграційних блоків.

Гасло форуму: «АТЕС — значить справа» підтверджує ефективна робота його підрозділів.

Економіки-учасниці

Австралія 1989, Бруней 1989, Індонезія 1989, Канада 1989, Малайзія 1989, Нова Зеландія
1989, Південна Корея 1989, Сінгапур 1989, США 1989, Таїланд 1989, Філіппіни 1989,
Японія 1989, КНР 1991, Китайський Тайбей (Тайвань) 1991, Мексика 1993, Папуа Нова
Гвінея 1993, Чилі 1994, В'єтнам 1998, Перу 1998, Росія 1998