Дата __________

4 годин
Лабораторія акушерства та гінекології сільськогосподарських тварин
ТЕМА 2
МАСТИТ. ВИДИ МАСТИТІВ.
1. Вивчення причин виникнення маститів.
2. Диференціальна діагностика маститів.
3.Провести лікування тварин при серозному і катаральному маститах.

1. Вивчення причин виникнення маститів.

Мастит (mastitis) чи маміт (mammitis) – запалення молочної залози, що
виникає у відповідь на дію механічних, біологічних, хімічних чи термічних
чинників. Назва слова мастит походить від грецького mastos – грудна залоза,
а маміт – від латинського mamma – молочна залоза.
Етіологія. Мастит звичайно буває наслідком дії на молочну залозу
механічних, термічних, хімічних та біологічних факторів. На долю
останнього (мікробного) припадає 85 % усіх випадків маститу. Причому
збудниками маститу може бути різноманітна мікрофлора: бактерії,
мікроскопічні гриби, окремі водорості (прототеки), віруси, рикетсії.
Бактерійний мастит викликається як коками (стрептококи, стафілококи,
диплококи), так і паличкоподібними формами (кишкова паличка,
коринебактерії, клебсіели, ентеробактерії та інші). Переважають серед
бактерій золотистий стафілокок, агалактійний і дисгалактійний стрептококи,
вим’яний стрептокок, кишкова паличка, коринебактерії. При вивченні
мікробного фактора в етіології маститів Г. В. Звєрєва встановила, що у 28,2
% випадків це була кишкова паличка; у 26,9 % – стафілококи; 25 % –
стрептококи. Мікроорганізми виділялися з уражених часток вим’я у 85,5 %
хворих корів, при цьому в 61 % випадків вони виділялися із здорових часток
вим’я. Серед мікроскопічних грибів тут переважає candida tropicalis. Мастити
вірусної та рикетсійної етіології реєструються при епізоотіях ящура, віспи,
деяких інших інфекціях.
Шляхи проникнення інфекції: основними є три – галактогенний (через
дійковий канал), лімфогенний (через пошкоджену шкіру), гематогенний (з
током крові) при наявності вогнищ інфекції у матці, нирках, печінці,
кишечнику чи інших органах. Проте, слід мати на увазі, що інфікування
молочної залози не завжди супроводжується запаленням.
Значну роль відіграють анатомічні та функціональні аномалії молочної
залози. Так, корови з козячою формою вим’я уражаються маститом у 5 разів
1
частіше, ніж з чашеподібною формою. Сприятливими факторами щодо
виникнення запалення є також ослаблення сфінктера дійки, багате
постачання кров’ю вим’я під час лактації, неохайне утримання тварин,
несвоєчасна ізоляція хворих тварин та інше. Проте у 15 % випадків мастит
перебігає асептично, без участі мікроорганізмів, як наслідок ендогенної чи
екзогенної інтоксикації організму, механічного, термічного чи хімічного
травмування. Ендогенна інтоксикація може виникати при субінволюції
матки, ендометриті, нефриті, ураженнях інших органів, екзогенна – при
згодовуванні зіпсованих кормів, поїданні отруйних рослин. Неповноцінна
годівля викликає ослаблення природної резистентності організму, місцевих
захисних його реакцій. Особливо зростає ризик виникнення маститу при
наявності в кормах залишкових кількостей пестицидів, підвищеному вмісті
нітратів та нітритів, ураженні їх цвіллю та грибами. Сприятливим чинником
виникнення маститів є недолік в організації машинного доїння. Звичайно
корів доять 2-тактними та 3-тактними доїльними апаратами. Двотактні
апарати – продуктивніші, але вони вимагають високопродуктивного стада, а
тритактні апарати – більш придатні для невідселекціонованого за формою
вим’я стада. Процес механічного доїння включає: підготовку апаратури,
підготовку вим’я, видоювання молока, завершення доїння.

2. Диференціальна діагностика маститів

Характер Загальний стан Зміни ураженої Зміни надою та якості
маститу тварини частки вим'я молока
Серозний Легке пригні- Уражена частка Молокоутворення
чення, іноді з (половина чи все знижене, молоко
незначним під- вим'я) збільшена, спочатку нормальне,
вищенням тем- почервоніла, гаряча, потім водянисте, з
ператури тіла напружена, болюча, пластівцями
запально набрякла
Катараль Легке пригні- Уражена частка Молокоутворення
ний чення та погір- збільшена, іноді знижене, молоко
шення апетиту, болюча та гаряча, зураженої частки
незначне підви- дрібними дифузнимиводянисте, жовтувате з
щення темпера-фокусами ущільнення пластівцями та
тури згустками казеїну
Фібриноз Загальне Вим'я різко збіль- Молокоутворен-
ний пригнічення, по- шене, запально ня різко зменшене, чи
гіршення чи від- набрякле, почер- повністю припинене.
сутність апетиту, воніле, гаряче, Молоко каламутне,
підвищення болюче, сильно жовтувате з доміик ками
температури доущільнене, іноді зкрупинок чи пліч вок
40°С і вище,вогнищами роз- фібрину, іноді крові
шкутильгання на м'якшення, часто при
кінцівку з бокупальпації крепітує
2
 ураженої чверті
Геморагіч Загальне Уражена частка Молокоутворен-
ний пригнічення, збільшена, вкрита ня різко знижене,
погіршення червоними чи молоко водянисте,
апетиту, значне темночервоними червонуч вате, з
підвищення плямамгі, рідше пластівцями та
температури гіперемійована, крупинками
тіла гаряча, болюча, некротичних тканин
щільна
Гнійно Загальне Уражена частка Молокоутворення
- ката пригнічення, по- збільшена, болюча,різко знижене, молоко з
раль гіршення апе- ущільнена, шкіра їїураженої частки калй
ний титу, різке підви- дещо запально мутне, блідо-сіре, з і
щення темпера- набрякла домішками пластівців,
тури тіла на по- гною чи крові.
чатку захво-
рювання. .
Абсцес Загальне Уражена часткаМолокоутворення
вим'я пригнічення, по- збільшена, фокуснознижене, молоко при
гіршення апе- чи дифузно поодиноких абсцесах
титу, підви- ущільнена, нормальне, при
щення темпе- горбкувата, по- множинних— водянисте,
ратури тіла червоніла, шкіра з домішками гною і
запально набрякла,крові
болюча, гаряча,
поверхнево розміщені
абсцеси флюктують

3.Проведіть лікування тварин при серозному і катаральному маститах.

Загальні принципи :
1.Чим раніше застосоване лікування, тим воно ефективніше.
2.Хвору тварину необхідно ізолювати, перевести на ручне доїння, уражені
частки видоюють в останню чергу.
3.Добрі результати можна одержати лише при комплексній етіотропно-
патогенетичній терапії.
4.Потрібно поліпшити умови утримання, обов’язково змінити її раціон
годівлі – вилучити з нього соковиті корми та обмежити водопій.

Фізична терапія. В перші дні запалення для зменшення больової реакції та

випотівання сироватки крові застосовують холодові процедури, а з 3-5-го
дня, навпаки, для прискорення розсмоктування запального інфільтрату
застосовують тепло.

3
Легкий масаж вим’я знизу вверх або зверху вниз та часте здоювання через
2-3 год.
Щоб прискорити розсмоктування запального набряку, втирають у шкіру
вим’я іхтіолову, камфорну, йодисто-калієву та іншу протизапальну мазь.

Етіотропна терапія. Для пригнічення мікрофлори через молочний катетер

вводимо в уражену частку вим’я антимікробні комплексні засоби на жировій
основі, у вигляді суспензій: мастицид, мастисан А, мастисан Б, демаст,
мастиквін, мастилекс, мастиріфін, мастилет-форте та інш.
внутрішньоцистернально 1-2 рази на добу протягом 2-3 днів з наступним
обережним масажем дійки та частки знизу вверх, а також внутрішньом’язові
ін’єкції антибіотиків загальної дії, які повторюють через 12 год,
пролонгованих – через 2-3 дні.
На початкових стадіях захворювання для зменшення проникності судин
вводьте внутрішньовенно 100—150 мл 10 % розчину кальцію глюконату чи
кальцію хлориду або підшкірно 5— 6 мл 0,5 %-ного розчину прогестерону.
Робимо внутрішньовенні ін'єкції 40 % розчину глюкози,
внутрішньоаортальні чи внутрішньоартеріальні введення 1 %- ного розчину
новокаїну (100 мл), антибіотиків у 80—100 мл 0,5% розчину новокаїну чи
ізотонічного розчину натрію хлориду.

Патогенетична терапія: Добрі результати одержують при застосуванні

блокад нервів вим'я.
Блокада нервів вимені за Башкіровим:
При цьому відбувається блокада зовнішнього соромітного, з’єднуючих
гілок клубово-пахвового та пограничного симпатичного стовбура
Обробляємо ділянку тіла між відростками 3-го і 4-го поперекових хребців і,
вводимо голку на відстані 7-8 см від середньої лінії тулуба під кутом 55-60
до середньої площини тулуба, заглиблюють її на 6-9 см до упору хребця.
Потім зміщують її на 2-5 мм і вводять 80-100 мл 0,5% розчину новокаїну на
ізотонічному розчині натрію хлориду.

4
Щоб зробити коротку блокаду нервів вим’я згідно з Д.Д. Логвиновим, після
обробки операційного поля вводимо у надвим’яний простір ураженої частки
150-200 мл 0,5% розчину новокаїну.
При блокадах нервів вим’я до новокаїну можна додавати антибіотики, а
також застосовувати внутрішньовенні введення 0,25-0,5%-ного розчину
новокаїну з розрахунку 0,1-0,22 сухої речовини на 100 кг маси тварини з
додаванням 300-500 тис.ОД антибіотиків. При потребі повторяють ін’єкцію
через 24-48 год.

Вводимо внутрішньоцестернально рідкий лікарський препарат.

Спочатку видоїти молоко з ураженої частки вим'я, після чого взяти дійку
рукою, обробити її верхівку спиртом, стиснути до появи з каналу секрету і
обережно ввести у дійковий канал катетер. Потім приєднати до катетера
шприц і повільно без сильного натиску ввести розчин. Закінчивши вводити
розчин, витерти дійку ватою і стиснути трохи її верхівку для того, щоб не
витік розчин.
Проводимо коротку блокаду нервів вим'я за Д. Д. Логвиновим.
Відтісняємо пальцями лівої руки вим'я вниз і, виявивши межу між вим'ям і
черевною стінкою, вистригаємо волоски в цьому місці. Обробивши
операційне поле вводимо голку довжиною 10-12 см в утворений жолоб між
основою передньої частки вим'я і черевною стінкою, спрямовуючи її кінчик
на колінний суглоб протилежного боку і ін'єктуйте у надвим'яний простір
ураженої частки 150-200 мл 0,5 %-го розчину новокаїну. При ураженні задніх
часток вим'я вводять голку збоку його задньої поверхні, над його основою,
відступивши на 1—2 см від міжвим'яної борозни у бік ураженої частки,
просунувши її паралельно черевній стінці на глибину 8-12 см. Для
збільшення площі контакту розчину з тканинами вим'я під час ін'єкції
зміщуйте кінчик голки у різні боки.

Блокада вим’я за Логвиновим

Проводимо блокаду промежинних нервів вим'я за Магда.

5
Для блокади– обираємо операційне поле, вводимо голку на 1,5 – 2 см у
ділянці сідничної вирізки і, зміщуючи її вправо і вліво, вводьте 15-20 мл 3%-
ного розчину новокаїну.

Методи лікування маститу в інших тварин

Мастит у овець перебігає у таких самих формах, що й у корів. Тому

лікують їх так само. Часто в них виникає гангренозний мастит. Хвору
тварину треба ізолювати, часто здоювати, давати їй 2 - З рази на день по 1 —
2 ложки розчину метиленового синього (1: 1000), внутрішньом'язово 2-3 рази
на день вводити по 200 тис. ОД пеніциліну чи стрептоміцину. Можна
зробити коротку новокаїнову блокаду за Д. Д. Логвиновим, вводячи над
основою вим'я 40 — 60 мл 0,5 %-го розчину новокаїну в поєднанні з
внутрішньом'язовим введенням 600 тис. ОД біциліну-3 або біциліну-5.
При виникненні гангрени вим'я (внаслідок проникнення інфекції крізь
пошкоджену шкіру), що супроводжується підвищенням температури,
втратою апетиту, сильним збільшенням ураженої половини або всього вим'я,
воно стає твердим, болючим, почервонілим, плямистим, на ньому виникають
множинні абсцеси. У важких випадках вим'я може відпадати або процес
поширюється на черевну стінку, кінцівки, і тварина гине.
З лікувальною метою у таких випадках застосовують антибіотикотерапію,
сульфаніламідні, дезінфікуючі, припікаючі препарати; per os дають
метиленове синє 1: 3000 по 2 - 3 ложки двічі на день.

Мастит у свиней уражує один пакет, половину або всю залозу і перебігає у
катаральній, рідше гнійній формах (дрібні гнійники, абсцеси або гангрена).
Хвору свиноматку ізолюють і часто здоюють уражені пакети, краще після
попереднього введення окситоцину.
6
 При серозному та катаральному маститах роблять масаж залози із
втиранням камфорного масла, іхтіолової, камфорної або інших мазей. Дають
per os ртуті монохлорид (каломель), гексаметилентет-рамін, фенілсаліцилат
(салол). Роблять коротку новокаїнову блокаду нервів молочної залози,
вводячи у простір між черевною стінкою і тканинами запаленого пакета ЗО -
40 мл 0,25 - 0,5 %-го розчину новокаїну з додаванням 200 — 300 тис. ОД
пеніциліну або іншого антибіотика. Ін'єкції можна повторити через 12 — 24
год.
Наявні гнійники розрізають і вводять у порожнину абсцесу чи каверни
марлеву серветку, просочену антимікробною емульсією. Гангренозні частки
необхідно ампутувати.
Внаслідок поранення вим'я зубами поросят може статися зараження їх на
актиномікоз з появою щільних вузлів розміром від просяного зерна до
гусячого яйця, які лопаються з утворенням нориць та розростанням
сполучної тканини.

Мастит у кобил трапляється рідко і переважно в катаральній або гнійно-

катаральній формах або у формі ботріомікозу — хронічного запалення
молочної залози з утворенням множинних неболю-чих ґуль, які лопаються з
утворенням незагоюваних виразок, з яких виділяється сірий мазкий ексудат.
Треба відлучити лоша від матері і випоювати йому молоко від здорової
тварини, а хвору кобилу часто здоювати, зробити їй коротку новокаїнову
блокаду нервів вим'я, ін'єктуючи над основою ураженої половини 100 мл 0,5
%-го розчину новокаїну з додаванням 300 тис. ОД пеніциліну чи
стрептоміцину. Блокаду можна повторити 2 — 3 рази з інтервалом 48 год.
Дозрілі абсцеси можна розрізати й ввести в їх порожнину марлевий
дренаж, просочений антимікробною емульсією. При ботріомікозі молочної
залози видаляють уражену половину або все вим'я.