You are on page 1of 20

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
комунальної гігієни та екології людини
з курсом вікової гігієни
Завідувач кафедри, проф.С.І.Гаркавий

(ПІП, підпис)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Навчальна дисципліна Гігієна та екологія


Модуль №1 Загальні питання гігієни та екології
Змістовний модуль №2 Гігієнічне значення навколишнього середовища та
методи його дослідження. Гігієна населених місць
та житла.
Тема заняття Методика гігієнічної оцінки впливу клімато-
погодних умов на здоров’я людини.
Курс 2-й
Факультет Медичний № 3, ФПЛЗСУ

Автор методичних розробок доц. Швагер О.В.


Тема: МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ВПЛИВУ КЛІМАТО-
ПОГОДНИХ УМОВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Знати:
1.Фізіологію терморегуляції та адаптації людини.
2.Основи гігієни навколишнього середовища.
3. Медичні класифікації погоди.
4. Методику медико-метеорологічного прогнозування.
5. Методи профілактики (перманентної, сезонної, термінової)
геліометеотропних реакцій у здорової та хворої людини при різних
захворюваннях.
6. Загальні та прикладні медичні класифікації клімату.
7. Структуру і організацію служби нагляду за клімато-погодними
умовами та їх прогнозуванням.

Вміти:
1. Визначати показники, що характеризують кліматичні та погодні
умови місцевості, і давати гігієнічну оцінку результатам.
2. Проводити статистичні розрахунки, в т.ч. за допомогою
програмуючих мікрокалькуляторів чи комп’ютерів.
3. Подавати результати статистичної обробки у вигляді таблиць,
графіків, діаграм, схематичних карт.

Контрольні питання:
1. Навколишнє середовище, його компоненти. Основні закономірності
впливу навколишнього середовища на здоров’я людини.
2. Погода, визначення поняття. Фактори, що формують та
характеризують погоду.
3. Закономірності атмосферної циркуляції. Формування різних типів
погоди.
4. Основні термобаричні процеси: пасати, антипасати, циклони,
антициклони, атмосферні фронти. Температурна інверсія.
5. Вплив погоди на психоемоційний стан та здоров’я. Геліометеотропні
реакції людини, визначення поняття, механізм їх виникнення.
6. Медичні класифікації погоди, значення показників, які лежать в їх
основі.
7. Вплив метеорологічних умов на динаміку забруднення атмосферного
повітря. Смог.
8. Медичне прогнозування погоди, принципи та методи профілактики
геліометеотропних реакцій. Вплив гострих погод на психоемоційну сферу
людини.
9. Клімат. Визначення поняття. Фактори, що формують та
характеризують клімат місцевості.
10. Класифікація та гігієнічна характеристика кліматичних поясів.
Кліматичне зонування території України.
11. Особливості клімату у різних природно-географічних регіонах.
12.Акліматизація. Основні гігієнічні питання акліматизації на Півночі,
Півдні та в умовах аридної зони і високогір’я.
13. Гідрометеорологічна служба, методика обробки та значення даних
метеорологічного спостереження для медико-гігієнічної оцінки клімато-
погодних умов.
14. Використання кліматичних факторів з оздоровчою та
профілактичною метою, санаторно-курортного лікування при різних
захворюваннях.
Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, якіповинен
засвоїти студент на занятті:
Терміни, параметри,
Визначення
характеристики
1 2
Погода Сукупність фізичних властивостей приземного шару
атмосфери у відносно короткий проміжок часу (години,
доба, тиждень).
Погодоформуючі 1. Природні:
фактори Інтенсивність сонячної радіації (сумарна і
еритемна - УФ радіація, тривалість сонячного сяйва) та
сонячна активність (сонячні плями, активні області,
хромосферні спалахи, радіовипромінювання);
Характер підстиляючої поверхні (сніг, вода, ґрунт
тощо);
Атмосферна циркуляція (циклони, антициклони,
атмосферні фронти, пасати, мусони тощо).
2. Антропогенні:
Забруднення атмосфери промисловими викидами
(смог);
Знищення лісів, меліорація, іригація, створення
штучних водойм;
Тип погоди залежить також від клімату місцевості
та сезону року.
Погодохарактери- 1. Геліофізичні:
зуючі фактори: - інтенсивність сонячної радіації (сумарна і
еритемна - УФ радіація, тривалість сонячного сяйва);
- сонячна активність (сонячні плями, активні
області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання);
2. Геофізичні:
- напруженість планетарного і аномального
геомагнітного поля, геомагнітнібурі, імпульси.
3. Електричний стан атмосфери:
- напруженість електричного поля атмосфери,
градієнт потенціалу, електропровідність атмосфери,
іонізація повітря, електромагнітні коливання і розряди.
4. Метеорологічні фактори:
- температура повітря, радіаційна температура
поверхонь;
- вологість повітря;
- напрямок і швидкість руху повітря;
- атмосферний тиск.
5. Синоптичні явища:
- хмарність, опади, їх характер (дощ, сніг).
6. Хімічний склад приземного шару
атмосфери:
- Концентрація кисню, вуглекислого газу,
атмосферних забруднень.
Клімат Багаторічний режим погод, який систематично
повторюється у даній місцевості.
Кліматоформуючі 1. Географічна широта місцевості, яка визначає
фактори: висоту підняття сонця над горизонтом, приплив сонячної
радіації на одиницю поверхні землі;
2. Висота над рівнем моря та рельєф місцевості
(рівнинна, пересічна, гори);
3. Тип поверхні (ліси, лісостеп, степ, пустеля,
водойми);
4. Близькість моря, океану, характер морськихтечій
(теплі, наприклад Гольфстрім, холодні, наприклад
Лабрадорське);
5. Особливості циркуляції повітряних мас
(циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати,
мусони, пануючі місцеві напрямок і сила вітру,
наприклад фен, норд, бора, сірокко тощо).
Кліматохарактери- 1. Температурні умови місцевості:
зуючі фактори: - абсолютна мінімальна температура;
- абсолютна максимальна температура;
- річна амплітуда температур;
- сереньосічнева температура;
- середньолипнева температура;
- середньорічна температура.
2. Вологість повітря:
- мінімальна вологість;
- максимальна вологість;
- середньорічна вологість;
- річна кількість та характер опадів (дощ, сніг);
- середньомісячна кількість опадів;
- загальне число днів з опадами;
- середньомісячне число днів з опадами;
- загальна кількість “сухих днів” за рік;
- загальна кількість “вологих” (дощових, снігових) днів
за рік.
3. Атмосферний тиск:
- мінімальний тиск;
- максимальний тиск;
- середньорічний тиск;
- амплітуда перепадів тиску.
4. Напрямок і швидкість руху повітря:
- роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і
штильових днів за рік;
- максимальна швидкість руху повітря;
- середньорічна швидкість вітрів.
5. Світловий клімат:
- середньомісячна мінімальна горизонтальна
освітленість;
- середньомісячна максимальна горизонтальна
освітленість;
- середньорічна горизонтальна освітленість;
- загальне річне число сонячних днів;
- місяць з найбільшим числом сонячних днів;
- місяць з найменшим числом сонячних днів;
- середньомісячне мінімальне напруження сонячної
радіації;
- середньомісячне максимальне напруження сонячної
радіації;
- середньорічне напруження сонячної радіації.
6. Ґрунт:
- характер ґрунтів: сухі, заболочені;
- глибина промерзання ґрунту;
- тривалість залягання снігового покриву;
- тривалість опалювального сезону.
Атмосферна Безперервний і складний рух повітряних мас, що
циркуляція визначається комплексом факторів, з яких головними є
енергія Сонця, обертання Землі навколо своєї осі,
неоднорідність земної поверхні. Основною формою
загальної циркуляції атмосфери у нетропічних широтах є
циклонічна діяльність (виникнення, розвиток і
переміщення циклонів і антициклонів).
Циклон Атмосферне збудження з пониженим тиском повітря
(мінімальний тиск у центрі) і замкнутими ізобарами
(лініями рівного атмосферного тиску), з рухом повітря і
напрямом вітру проти годинникової стрілки в північній
півкулі, за годинниковою стрілкою - в південній. В
циклоні відмічається значна зміна атмосферного тиску
по горизонталі, яка обумовлює сильні вітри. Циклонічні
утворення формують звичайно похмуру, вологу, нерідко
дощову погоду.
Фронт Перехідна зона або умовна поверхня поділу двох
повітряних мас з різними фізичними властивостями.
Основними атмосферними фронтами є теплий, холодний
та фронт оклюзії. Теплий фронт переміщуєтьсявід
теплого повітря до холодного. Перед лінією фронту
випадають зливові опади, відбувається падіння
атмосферного тиску, нерідко виникають тумани.
Холодний фронт рухається в сторону теплого повітря.
Вздовж лінії фронту розвивається потужна хмарність,
шквальні вітри, зливи, грози. Оскільки холодний фронт
рухається швидше теплого, він може наблизитися до
останнього і навіть наздогнати його. За цим тепле повітря
витискується вгору, де й розтікається.
Так утворюється фронт оклюзії.
Антициклон Область підвищеного атмосферного тиску із
замкнутими ізобарами. Тиск, максимальний в центрі
антициклону, до периферії падає.Баричні градієнти в
антициклоні менші, ніж в циклоні. Переважають
нисхідні рухи повітря, що обумовлює малохмарну
погоду зі слабким вітром і добре вираженим добовим
ходом метеорологічних елементів.
Геліометеотропні Це сукупність несприятливих для здоров’я і
реакції людини працездатності людини об’єктивних та суб’єктивних
змін, які виникають в організмі внаслідок впливу
погодних чинників.
Виділяють три фази розвитку геліометеотропних
реакцій: І – фаза клініко-фізіологічної адаптації до
атмосферно-фізичних коливань; ІІ – фаза підвищеної
чутливості до різних змін погоди, що проявляється
змінами рівня нервово-психічної та імунологічної
реактивності; ІІІ – фаза дезадаптації до погоди, що
проявляється у здорових, але метеочутливих людей
певним погодно-соматичним синдромом, а у хворих –
субклінічними та клінічними реакціями і загостренням
хвороб.
Профілактика Розрізняють три групи методів профілактики
геліометеотропних геліометеотропних реакцій:
реакцій 1. Підвищення неспецифічної резистентності
організму шляхом загартовування та ін.
2. Щадіння організму – обмеження рухомості,
перенесення планових операцій, обмеження або відміна
фізіотерапевтичних процедур та ін.
3. Застосування специфічних та неспецифічних
хіміотерапевтичних засобів – гіпотензивних,
седативних, спазмолітичних тощо. Розрізняють сезонну
та термінову медикаментозну профілактику.
Акліматизація Складний соціально-біологічний процес активного
пристосування до нових кліматичних умов, що включає
в себе три фази:
1. Початкова фаза.
2. Фаза перебудови динамічного стереотипу.
3. Фаза стійкої акліматизації.
Індекс мінливості Дозволяє оцінити стійкість клімату для конкретної
погоди місцевості і передбачити можливість розвитку
геліометеотропих реакцій, а також порівнювати різні
місцевості і передбачити несприятливі
акліматизаційні реакції при переїзді з однієї місцевості
до іншої.
Цей індекс обчислюється за формулою: К=М/N∙ 100%,
де К – індекс мінливості погоди у %; М – число
змін класів погод; N – число днів за розглядуваний
період. При цьому враховуються тільки контрастні
зміни класів погод. Розрізняють 4 ступені мінливості
погодного режиму: 1) дуже стійкий (К<25% і число
днів з контрастною зміною погоди <7); 2) стійкий
(К=25 – 34%, 7 – 10); 3) мінливий (К=35 – 50%, 11 –
15); 4) дуже мінливий (К>50%, >15).

Література

Основна:
1. Гігієна та екологія. : Підручник / [ В.Г. Бардов, С.Т. Омельчук, Н.В.
Мережкіна та ін.]; за. заг. Ред. В.Г. Бардов. – Вінниця: Нова Книга, 2020. – С.
143-180.
2. Гігієна та екологія = Hygiene and ecology : Підручник для студентів
вищих медичних навчальних закладів англ.мовою /За редакцією В.Г.Бардова
– 2-е видання., оновл., - Вінниця: Нова Книга, 2018. – С. 99-115.
3. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця:
Нова Книга, 2006. – С. 106-121.
4. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. : Підручник / Є.Г.Гончарук,
Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін./ За редакцією Є.Г.Гончарука. - К.: Вища школа,
1995. - С. 143-192.
5. Даценко І.І., Габович Р.Д.. Профілактична медицина. Загальна гігієна
з основами екології. - 2-ге вид.: К.: Здоров’я, 2004. – С. 124-140.
Додаткова:
1. Основи екології: підручник для студ. вищих навч. закладів /
[В.Г.Бардов, В.І.Федоренко, Е.М.Білецька ті ін.]; за ред. В.Г.Бардова,
В.І.Федоренко. – Вінниця: Нова Книга, 2013. – С. 85-88, 258-265.
2. Никберг И.И., Ревуцкий Е.Л., Сакали Л.И.. Гелиометеотропные
реакции человека. - К.: Здоров’я, 1986. - 144 с.
3. Бокша В.Г. Справочник по климаторерапии. - К.: Здоров’я, 1989. –
208 с.
4. Основи екології та профілактична медицина: підручник/
Д.О.Ластков, І.В.Сергета, О.В.Швидкий та ін.. – К.: ВСВ «Медицина», 2017 .
– С. 43-51.
5. Бардов В.Г. Гигиена климата. - Учебное пособие по общей гигиене. -
К, 1990. - 136 с.
6. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. / І.І.Даценко,
О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. /За ред. І.І.Даценко - 2-ге вид. – Львів:
„Світ”, 2001. – С. 40-48.

Вирішення ситуаційних задач.

1. Протягом 8 днів з 15 по 22 березня над м. Києвом стаціонував


малорухливий антициклон, який зумовив стійку без опадів погоду.
Метеорологічні показники о 13 год. 22 березня:
Атмосферний тиск - 760 мм рт.ст.;
Добовий перепад атмосферного тиску - 4 мм рт.ст.;
Температура повітря - (+120С);
Добовий перепад температури повітря - (+30С);
Відносна вологість повітря - 60%;
Вміст кисню у повітрі - 325 мг/л;
Швидкість руху повітря - 2,0 м/сек.
Згідно прогнозу Українського бюро погоди 23 березня погода різко
зміниться у зв’язку з наближенням циклону з теплим фронтом. О 13 год. 23
березня очікується дощова хмарна погода з такими метеорологічними
показниками:
Атмосферний тиск - 745 мм рт.ст.;
Температура повітря - (+60С);
Відносна вологість - 100%;
Вміст кисню у повітрі - 250 мг/л;
Швидкість руху повітря - 10 м/сек.

Необхідно визначити:
1. Яка погода згідно медичної класифікації спостерігалась 22 березня і
яка очікується 23 березня?
2. Яка біотропність погоди у перший та другий періоди?
3. Дайте рекомендації хворим з серцево-судинною патологією, які
знаходяться на диспансерному обліку, щодо профілактики геліометеотропних
реакцій, пов’язаних із зміною погоди.

2. Лікаря-терапевта медико-санітарної частини Київського механічного


заводу відправили у складі бригади будівельників в район Середньої Азії для
надання допомоги населенню, яке постраждало від землетрусу. З
кліматичного опису цього регіону та з даних метеослужби лікар отримав деякі
клімато-погодні характеристики місцевості:
Середньомісячна температура повітря у січні - (+20С);
Середньомісячна температура повітря у липні - (+280С);
Середньомісячна відносна вологість повітря у липні - 24%;
Загальнорічна кількість опадів - 90 мм;
Переважний напрямок вітру - південно-східний;
Середня швидкість вітру - 1,2 м/сек.

Необхідно визначити:
1. В якій кліматичній зоні будуть працювати будівельники?
2. Які кліматичні і погодні умови характеризують даний регіон?
Гігієнічні особливості цих умов.
3. Які особливості фізіологічних реакцій пов’язані з перебуванням та
акліматизацією у даній зоні?
4. Які гігієнічні рекомендації, зумовлені клімато-погодними умовами
місцевості по відношенню до:
а) планування і будівництва житлових та лікарняних будівель;
б) водопостачання та питного режиму;
в) особливостей харчового раціону, режиму харчування;
г) підбору одягу.

Ситуаційна задача з гігієнічної оцінки кліматичних умов


населеного пункту (приклад)

Кліматичні умови місцевості характеризуються такими даними:


І. Температурні умови.
1. Абсолютна мінімальна температура - (-540С);
2. Абсолютна максимальна температура - (+200С);
3. Середньорічна температура - (-7,70С);
4. Річна амплітуда коливань температури - (740С);
5. Найбільш холодний місяць - січень, середня температура цього
місяця (-310С);
6. Найбільш теплий місяць - липень, середня температура цього
місяця (+150С).
ІІ. Вологість повітря.
1. Мінімальна відносна вологість - 47%;
2. Максимальна відносна вологість - 100%;
3. Середньорічна відносна вологість - 67%;
4. Середньомісячна кількість опадів - 21,0 мм;
5. Середньорічна кількість опадів - 254,0 мм;
6. Загальне число днів з опадами - 63;
7. Середньомісячне число днів з опадами - 5,2;
8. Загальне число “сухих” днів у році - 6;
9. Загальне число “вологих” днів у році - 154.
Ш. Тиск повітря.
1. Мінімальний тиск - 734 мм рт.ст.
2. Максимальний тиск - 768 мм рт.ст.
3. Середньорічний тиск - 749 мм рт.ст.
4. Амплітуда перепаду тиску - 34 мм рт.ст.
ІV. Напрямок та швидкість руху вітру.
1. Напрямок руху вітру (кількість днів та їх відсоток у річному
розподілі):
Північ. 47 (12,8%); Північ.-Схід. 72 (19,8%);
Схід. 62 (16,9%); Півд.-Схід. 39 (10,8%);
Півден. 38 (10,0%); Півд.-Захід. 23 (6,3%);
Захід. 39 (10,8%); Півн.-Захід. 42 (11,6%);
штиль - 3 (0,9%).
2. Мінімальна швидкість руху вітру - 0,5 м/сек.
3. Максимальна швидкість руху вітру - 25,8 м/сек.
4. Середньорічна швидкість руху вітру - 5,6 м/сек.
V. Світловий клімат.
1. Середньомісячна мінімальна горизонтальна освітленість (в 13.00) -
2000 лк.
2. Середньомісячна максимальна горизонтальна освітленість (в 13.00)
- 10 10500 лк.
3. Середньорічна горизонтальна освітленість (в 13.00) - 7400 люкс.
4. Загальне число сонячних днів - 69.
5. Місяць з найбільшим числом сонячних днів - серпень (12 днів).
6. Місяць з найменшим числом сонячних днів - грудень - січень
(відсутність).
7. Середньомісячна мінімальна напруга сонячної радіації (13.00) -
менше 0,1 кал/см2.хв.
8. Середньомісячна максимальна напруга сонячної радіації (13.00) -
1,6 кал/см2.хв.
9. Середньорічна напруга сонячної радіації (13.00) - 0,8 кал/см2 .хв.
VІ. Грунт.
Грунт вічномерзлий, глибина промерзання - 40,0 м. Тривалість
снігового покриву - 268 днів, тривалість опалювального періоду - 305 днів.
VП. Загальні дані про клімато-погодну ситуацію.
1. Число днів з різкими змінами погодної ситуації (проходження фронтів
погоди) - 44.
2. Місяці з найбільшим числом випадків різких змін погодної ситуації -
вересень (12), жовтень (11).

На підставі аналізу перерахованих показників та на основі матеріалів


лекцій та рекомендованої літератури належить дати гігієнічну характеристику
клімату місцевості, відповівши на наступні питання:
1. У якому кліматичному поясі розміщується даний населений пункт?
2. Які клімато-погодні умови характеризують дану кліматичну зону?
Особливості фізіологічних реакцій, пов’язані з перебуванням і акліматизацією
у даній зоні.
3. Які особливості (показники) клімату даної місцевості є
несприятливими у гігієнічному відношенні. У чому конкретно це може
проявитися?
4. Гігієнічні рекомендації, зумовлені особливостями клімату даної
місцевості. Зокрема дати рекомендації у відношенні:
1) водопостачання та питного режиму;
2) кількісних та якісних особливостей харчового раціону, режиму
харчування;
3) орієнтації житлових будинків;
4) раціонального розміщення житлових будинків по відношенню до
промислового виробництва;
5) профілактики наслідків ультрафіолетової недостатності.

Приклад висновку до ситуаційної задачі.

Як видно з узагальнених та представлених вище результатів


метеонагляду, за своїми кліматичними умовами населений пункт, що
вивчається, може бути віднесений до 1 кліматичної зони за будівельним
кліматичним районуванням.
Кліматичні умови в цьому поясі (населений пункт може бути віднесено
до підгрупи 1Б зони 1) характеризуються як дуже суворі. Цій кліматичній зоні
притаманні дуже тривала сувора зима, холодне літо (середні температури
самого теплого місяця на перевищують (+100С) - (+120С). Ґрунти вічномерзлі.
Вельми характерний світловий клімат, який характеризується зміною
полярної ночі та полярного дня. Перераховані особливості клімату визначають
можливість негативного впливу на здоров’яі умови проживання людини, що
може проявитися таким чином:
1. Вельми низькі температури зумовлюють перенапругу
терморегуляторних процесів, які можуть призвести до загального та місцевого
переохолодження.
2. Несприятливий світловий клімат, пов’язаний з ультрафіолетовим
дефіцитом, може сприяти проявленню наслідків цієї нестачі (зниження
загальної опірності, порушення синтезу вітаміну “Д”, послаблення функції
центральної нервової системи, стомлюваність).
3. Складність при будівництві житлових і громадських будинків (вічна
мерзлота ґрунту, необхідність посиленого теплозахисту та спеціальних
конструктивних рішень будинків), зокрема у зв’язку з напрямком та
швидкістю руху повітря.
4. Несприятливі наслідки, пов’язані з особливостями харчування і
водопостачання - нестача свіжих овочів, фруктів, дефіцит вітамінів, слабка
мінералізація води та низький вміст у ній важливих мікроелементів
(наприклад, фтору).
Враховуючи викладене, на підставі оцінки кліматичних умов у даній
місцевості, слід запропонувати гігієнічні рекомендації, направлені на
профілактику можливого несприятливого впливу клімату та найбільш
оптимальне пристосування людини до проживання і роботи в умовах даного
клімату:
1. З метою покращення теплозахисту будинків необхідно будувати їх
торцями по відношенню до панівного напрямку вітру (схід, північний схід).
Забудову будинків доцільно здійснювати у вигляді комплексів з елементами
побутового та культурного обслуговування, з’єднаними утепленими
переходами.
2. Враховуючи панівний напрямок вітру, з метою зменшення
забруднення повітря житлових кварталів будівництво промислових
підприємств слід здійснювати з західної, південної та південно-західної
сторони.
3. При організації централізованого водопостачання проводити заходи
з компенсації нестачі фтору у воді - проводити фторування води на
водопроводі.
4. Харчування повинно бути достатньо повноцінним за загальною
калорійністю (на 10-15% вище, ніж у помірних широтах), високим вмістом
білків (не менше 12-15% загальної калорійності, в т.ч. 60-65% - тваринних),
жирів та вітамінів. Враховуючи дефіцит вітамінів в їжі, необхідно проводити
її вітамінізацію, особливо вітаміном С. Для компенсації нестачі йоду –
продавати населенню йодовану сіль тощо;
5. Для профілактики ультрафіолетового голодування, особливо у
період полярної ночі, треба широко використовувати опромінення у фотаріях,
яке забезпечує одержання профілактичної дози ультрафіолетових променів.
6. Одяг повинен забезпечувати тепло-, вітро- та вологозахист ізведення
до мінімуму тепловтрати, зокрема, за рахунок інфрачервоного
випромінювання. Для цього рекомендувати “двошаровий” верхній одяг,
хутряні костюми, комбінезони з гумовою (водонепроникною) накидкою.
Взуття повинно бути на 1-2 номери більше відповідного нормального розміру
з тим, щоб можна було носити декілька пар шкарпеток.
7. Враховуючи необхідність пристосування до світлового клімату
(чергування тривалих днів і ночей) необхідно організувати режим праці та
побуту таким чином, щоб не порушувати звичного чергування добового
режиму фізіологічних функцій, особливо не заважати нормальному сну
(зведення до мінімуму шумових впливів, одночасний початок трудового дня,
затемнення спальних приміщень в нічний години під час полярного дня та
інші).
Особи з захворюванням серця і судин, легеневими і неврологічними
захворюваннями та іншими відхиленнями у стані здоров’я, які роблять їх
особливо чутливими до несприятливого впливу кліматопогодних умов,
повинні знаходитися під постійним лікарським наглядом. Цьому нагляду та
відповідним профілактичним заходам повинна бути наділена особлива увага
в періоди, яким притаманні часті зміни погодної ситуації (наприклад, ранньої
осені та пізньої весни).

Профілактика геліометеотропних реакцій.

Несприятливому впливу погоди можна запобігти відповідними


заходами. Це загартування організму, правильний вибір одягу, поліпшення
житлово-побутових умов та умов праці, нормалізація мікроклімату у
виробничих, лікарняних та інших приміщеннях, заходи, що зменшують вплив
погоди під час роботи на відкритому повітрі (сільське господарство,
будівництво тощо).
До організаційних заходів профілактики належать: облік метеочутливих
хворих як на дільниці, так і в стаціонарі, з виявленням осіб підвищеного
ризику; організація медичного прогнозу погоди на підставі синоптичних
прогнозів метеорологічних станцій Гідрометеослужби України; оповіщення
лікувально-профілактичних закладів про медичний прогноз погоди.
Всю різноманітність безпосередніх заходів можна звести у три групи:
Підвищення неспецифічної резистентності організму шляхом
загартування (перебування на відкритому повітрі, повітряні та сонячні ванни,
купання, вологі обтирання, використання природного сонячного та штучного
(фотарії) ультрафіолетового опромінювання, проведення сезонних курсів
вживання вітамінів).
Щадіння організму - постільний, напівпостільний або щадний режим,
обмеження чи відмінна кліматичних або фізіотерапевтичних процедур,
перенесення планових операцій або стомлювальних лікувально діагностичних
процедур, обмеження рухового режиму, раціональна організація праці, побуту
і відпочинку з правильним використанням трудових відпусток, направленням
хворих у нічні санаторії, зміною клімату під час несприятливої пори року.
Крім заходів режимного порядку, щадіння організму хворих добиваються
шляхом створення палат зі штучним мікрокліматом - біотронів, палат зі
стабільним іонним режимом - іонотро- нів, апаратів, що регулюють
мікроклімат у приміщеннях (кондиціонерів), сприятливого мікроклімату міст
за допомогою зелених насаджень, будівництвом фонтанів, цілеспрямованим
містобудуванням тощо.
Застосування специфічних і неспецифічних хіміотерапевтичних засобів
- седативних, гіпотензивних, спазмолітичних, нейролептичних тощо.
Медикаментозну профілактику проводять двома основними способами
- регулярним прийманням невеликих доз препаратів у найнесприятливіші в
цьому кліматичному районі місяці (так звана сезонна профілактика) та у
вигляді профілактичних курсів у періоди і дні з несприятливою погодою,
встановлені на підставі довго- чи короткострокового медико-
метеорологічного прогнозу.
Сезонну профілактику геліометеотропних реакцій проводять у сезони,
що характеризуються найбільш шкідливим поєднанням клімато-погодних і
геліогеофізичних компонентів навколишнього природного середовища.
Найчастіше такими сезонами є місяці осіньо-зимово-весняного періоду. Проте
для досягнення максимальної ефективності сезонної профілактики у кожній
кліматичній зоні її слід проводити в певні, прийняті тільки в цьому регіоні
періоди. Сезонну профілактику захворювань рекомендують проводити 2-3-
місячними курсами залежно від тривалості несприятливого періоду для
конкретного регіону. Ці курси (медикаментозної та (чи) фізіотерапевтичної
профілактики) відбуваються на 10-15 днів раніше продовжуються протягом
періодів з найбільш несприятливими клімато-погодними характеристиками.
У періоди з особливо несприятливими погодними умовами проводять
короткі профілактичні курси впродовж 10-14 днів. Ці курси призначають
хворим, які перебувають як під диспансерним наглядом, так і в умовах
стаціонару чи санаторію. Підставою для проведення таких курсів (вони
проводяться особам, неохопленим сезонною профілактикою, і тим, кому
планову профілактику не проводять) є несприятливий (місячний чи декадний)
прогноз погоди. Під час проведення коротких профілактичних курсів потрібно
використовувати ті самі засоби, що й у разі сезонної профілактики.
Терміновою профілактикою геліометеотропних реакцій охоплюють
насамперед хворих, які перебувають у кардіологічному стаціонарі, санаторії,
інтернаті, тобто там, де медичний персонал має можливість здійснювати
відповідні лікувально-профілактичні заходи в терміновому порядку, на
підставі оперативної щодобової інформації про погоду і її прогноз на
найближчі дні. Цю профілактику доцільно проводити не всім хворим, а тільки
метеочутливим. Такі виявляються лікарем під час прибуття до лікувально-
профілактичного закладу шляхом збирання метеоанамнезу чи спостереження
під час лікування за динамікою об’єктивних і суб’єктивних показників
залежно від погодних умов.
Профілактика метеореакцій у разі несприятливої погоди має
передбачати обмеження рухомості стаціонарних і санаторних хворих,
комплекс терапевтичних заходів, направлених на запобігання загостренню
хвороби. Лікарські засоби (за схемами, прийнятими в певному лікувально-
профілактичному закладі) в лікувальних дозах доцільно призначати за 1-2
доби до встановлення несприятливої погоди, протягом усього періоду з такою
погодою і впродовж 1-2 діб після встановлення сприятливої погоди під
контролем за об’єктивними і суб’єктивними функціональними показниками.
У випадку помірно біотропної погоди, крім комплексу лікувальних
заходів, що проводять за звичайними схемами, слід підсилювати ці схеми або
додатково призначати інші засоби.
Стійкість проти виникнення геліометеотропної реакції та характер її
перебігу залежать від кисневого забезпечення організму, що потрібно
враховувати під час лікувальних призначень (киснева пінка, кисневі ванни,
кисневі палатки тощо). У профілактиці та лікуванні метеочутливих хворих має
значення мікроклімат лікарняної палати. Найбільш досконалий спосіб
оптимізації такого мікроклімату - переведення хворого в палату стабільного
баромікроклімату типу біотрон. Якщо такої можливості немає, слід
використати інші способи поліпшення мікроклімату - місцеві та побутові
кондиціонери. Хоча подібні заходи не впливають на рівень атмосферного
тиску, вони можуть сприяти оптимізації інших метеорологічних елементів -
температури, вологості та руху повітря, вмісту кисню, позитивно впливаючи
на мікроклімат приміщень, нормалізуючи фізіологічні процеси, підвищуючи
опірність організму.

Акліматизація людини, її фази.

Акліматизація – це складний соціально-біологічний процес активного


пристосування до нових кліматичних умов.
Повторні впливи нових кліматичних факторів призводять до
виникнення динамічного стереотипу, що найбільше відповідає конкретним
кліматичним умовам. Отже, акліматизація – це фізіологічне пристосування,
можливості якого багато в чому залежать від умов праці, побуту і харчування,
що пом’якшують і компенсують вплив несприятливих кліматичних умов.
Фізіологічні механізми акліматизації різноманітні і залежать від
кліматичних впливів. Так, під час акліматизації до високих температур
повітря, крім реакції з боку серцево-судинної системи, посилюється виділення
шкірою сала, внаслідок чого піт рівномірно розподіляється на поверхні шкіри
та краще випаровується. Акліматизація у жаркому кліматі відбувається зі
зменшенням частоти пульсу і дихання, деякому зниженню температури тіла.
Спостерігається стійке зниження основного обміну на 10-15 %, артеріального
тиску на 15-25 мм рт.ст. Тривалий і частий вплив холоду призводить до
підвищення обміну речовин і посилення теплопродукції, до змін як місцевої,
так і віддаленої судинної реакції. Підвищується рівень метаболізму,
посилюється теплоутворення, збільшується об’єм циркулюючої крові,
швидше відновлюється температура тіла під час охоплення тощо.
Розрізняють три фази акліматизації: 1) початкову – спостерігаються
фізіологічні реакції, які відбуваються в разі холодного, жаркого та
високогірного клімату; 2) перебудови динамічного стереотипу, яка може
реалізовуватися 2 шляхами: сприятливо чи не сприятливо; 3) стійкої
акліматизації.
Якщо перебудова динамічного стереотипу відбувається сприятливо (тут
при нагоді можуть стати соціально-гігієнічні заходи), то друга фаза поступово
переходить у третю. При несприятливому перебізі другої фази (з
ускладненнями), спостерігаються значні дезадаптаційні метеоневрози,
метеорологічна артралгія, цефалгія, міалгія, зниження загального тонусу і
працездатності, загострення хронічних захворювань. Однак завдяки вжиттю
відповідних лікувально-профілактичних і гігієнічних заходів і в цьому разі
можна досягти переходу у третю фазу. Лише якщо перебіг вкрай
несприятливий, такий перехід не спостерігається, паталогічні прояви
посилюються, акліматизація не відбувається, і тоді людині слід повернутись у
попередні кліматичні умови. Третя фаза характеризується стабільністю
обмінних процесів, відсутністю розладів харчування, нормальною
працездатністю, “звичайним” рівнем і характером захворюваності,
нормальною народжуваністю, повноцінним фізичним розвитком
новонароджених.

Таблиця 1
Медична класифікація погоди за І.І.Григор’євим

Типи погоди Характеристика погоди


Вельми Стійка погода, частіше зумовлена антициклоном,
сприятливий відсутність істотної хмарності, опадів. Атмосферний тиск
вище 760 мм.рт.ст., перепад тиску до 5 мм.рт.ст.,
швидкість руху повітряних мас до 3,0 м/с, вміст кисню
понад 315 мг/л.
Сприятливий Незначні зміни погоди місцевого характеру, короткочасні
опади та змінна хмарність. Атмосферний тиск 760-755
мм.рт.ст., перепад тиску 6-8 мм.рт.ст., швидкість руху
повітряних мас 4,0-7,0 м/с, перепад температури до 50С,
вміст кисню більше 315 мг/л.
Погода, що Хмарна, нестійка погода, опади, нерідко зумовлені
потребує помірним циклоном, грози місцевого походження.
посиленого Атмосферний тиск 754-745 мм.рт.ст., перепад тиску 9,0 -
медичного 14,0 мм.рт.ст., швидкість руху повітряних мас 8,0 - 10,0
контролю м/с, перепад температури 6 - 90С, вміст кисню 260 - 289
мг/л.
Погода, що Погода, зумовлена глибоким циклоном, грози, інтенсивні
потребує опади. Атмосферний тиск до 745 мм.рт.ст., перепад тиску
суворого понад 14 мм.рт.ст., перепад температури понад 10 0С, вміст
медичного кисню менше 260 мг/л.
контролю
Таблиця 2
Медична класифікація погоди за Г.П.Федоровим

Метеорологічні показники
Добовий Перепад
Відносна Швидкість
Типи погоди перепад атмосферно
вологість руху повітря,
температури го тиску,
повітря, % м/с
повітря, 0С гПа
Оптимальний до 2 40 - 70 до 3 до 3
Подразнювальний 2-4 70 - 90 3-9 4-8
Гострий понад 4 понад 90 понад 9 понад 8

Таблиця 3

Медична класифікація погоди за В.Ф.Овчаровою з співавторами

Характеристика погоди з
Характеристика синоптичної ситуації
медичної точки зору
Стійка індиферентна Малорухомий антициклон, без атмосферних
фронтів
Нестійка з переходом Руйнування антициклону. Наближення відрогу,
індиферентної в гребня, безградієнтної області підвищеного тиску.
“спастичний” тип
Наближення холодного фронту або фронту оклюзії
по типу холодного.
“Спастичного” типу Установлення відрогу, гребня, безградієнтної
області підвищеного тиску.
Проходження холодного фронту або фронту
оклюзії по типу холодного.
Нестійка “спастичного” Віддалення холодного фронту або фронту окклюзії
типу з елементами погоди по типу холодного
“гіпоксичного” типу
Наближення циклону, сідловини, улоговини,
безградієнтної області зниженого тиску.
Наближення теплого фронту або фронту оклюзії
по типу теплого.
“Гіпоксичного типу” Віддалення циклону, сідловини, улоговини,
безградієнтної області зниженого тиску.
Проходження теплого фронту або фронту оклюзії
по типу теплого.
Нестійка “гіпоксичного” Установлення циклону, сідловини, улоговини,
типу з елементами погоди безградієнтної області зниженого тиску.
“спастичного” типу
Віддалення теплого фронту або фронту оклюзії по
Характеристика погоди з
Характеристика синоптичної ситуації
медичної точки зору
типу теплого
Приближення відрогу, гребня, безградієнтної
області підвищеного тиску.
Перехід погоди Установлення антициклону слідом за холодним
“спастичного” типу у фронтом.
стійку індиферентну
Формування місцевого антициклону.

Таблиця 4

Міждобова мінливість елементів погоди

Тенденція Ступінь вираженості міждобової мінливості елементів погоди


основних
різко
метеорологічних індиферентна слабка помірна виражена
виражена
елементів
Р без особливих  2,5
змін  2,5
Т  0,5
е  10
R  2,5
О2
Р↑ <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Та +- <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Тб -+
е +- <0,5 0,5-1,0 1,1-2,0 2,1-4,0 >4,0
R +- <10 11-20 21-30 31-40 >40
О2 ↑ <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Р+ <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Та – <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Тб +
е -+ <0,5 0,5-1,0 1,1-2,0 2,1-4,0 >4,0
R -+ <10 11-20 21-30 31-40 >40
О2 + <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Р↓ <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Та -+ <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Тб +-
е+ <0,5 0,5-1,0 1,1-2,0 2,1-4,0 >4,0
R+ <10 11-20 21-30 31-40 >40
О2 + <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Р↓ <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Та – <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Тб +
е– <0,5 0,5-1,0 1,1-2,0 2,1-4,0 >4,0
R+ <10 11-20 21-30 31-40 >40
О2 - <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Р↑ <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Тенденція Ступінь вираженості міждобової мінливості елементів погоди
основних
різко
метеорологічних індиферентна слабка помірна виражена
виражена
елементів
Та – <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Тб +
е +- <0,5 0,5-1,0 1,1-2,0 2,1-4,0 >4,0
R +_ <10 11-20 21-30 31-40 >40
О2 +- <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Р+ <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Та – <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0
Тб +
е– <0,5 0,5-1,0 1,1-2,0 2,1-4,0 >4,0
R– <10 11-20 21-30 31-40 >40
О2 + <2,5 2,5-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0

Умовні позначення:
-+ перехід від зниження до підвищення;
+- перехід від підвищення до зниження, тенденція до зниження;
↑ підвищення;
↓зниження;
а - зима (холодний період);
б - літо (теплий період);
Р - атмосферний тиск (в мб);
R - відносна вологість (в %);
е - абсолютна вологість (в мб);
Т - температура повітря (в градусах);
О2 - кількість кисню в повітрі (в г/м3)

Таблиця 5
Кліматичні пояси Землі

Назва Географічна Середньорічна


кліматичного широта температура Тип поверхні*
поясу
1. Тропічний ±130 широти +20-240С Вічнозелені ліси, джунглі
2. Жаркий 13-260 -“- +16-200С Ліси, степ, пустеля
3. Теплий 26-390 -“- +12-160С Ліси, степ, пустеля
4. Помірний 39-520 -“- +8-120С Лісостеп
5. Холодний 52-650 -“- +4-180С Ліси
6. Суворий 65-780 -“- 0-40С Ліси, тундра
7. Полярний 69-900 -“- -40С і нижче Тундра

Істотне значення має рельєф місцевості (рівнина, пересічна, гори) та висота над рівнем моря.
Таблиця 6

Кліматичні зони України

Температури, 0 С Кількі Загальна Середня


Тривалість
Середнь Середнь Середнь Мінімал Максимал сть кількість вологіст
Назва зони Межі зони снігового
о о орічна ьна ьна опадів днів з ь
покрову
січнева липнева , мм опадами повітря
1. Полісся Північні: кордони -4,5- +17- 5,5- -32-350С +35-360С 500- 170-190 30-60% 100-110 днів
України Південні: 7,80С 180С 7,00С 600
Луцьк, Шепетівка, +19-
Житомир, Київ, 200С
Ніжин, Конотоп.
2. Лісостеп Північ: Луцьк і т.д. -7-80С +18- +11- -310С +35-380С 500- 150-170 30-60% 90-100 днів
Південь: Котовськ, 210С 140С 700
Кіровоград,
Кременчук, Полтава,
Харків
3. Степ Північ: Котовськ і т.д. -5-20С +20- +12- -300С +400С 250- 120-150 Часті 70-90 днів
Південь: Береги морів 210С 150С 300 суховії
Чорного, Азовського
(крім південного
берега Криму)
4. Карпати Карпатські гори та -7-80С +18- +14- -260С +310С 800- 180-200 60-75% 60-70 днів
підгір’я 210С 150С 900
5. Південний Південні схили +40С +240С +15- -100С +400С 400 130-160 60-64% 0-30 днів
берег Криму Кримських гір, берег 160С
моря

Таблиця 7

Кліматичне районування території СНД


(будівельна класифікація клімату)
Кліматичний Характеристика температурно-вологісного режиму підрайонів
Середньомісячна Середньомісячна Середньомісячна Середня
температура температура відносна вологість Опади (мм Переважний швидкість
район підрайон
повітря у січні повітря у липні повітря у липні за рік) напрямок вітру вітру, м/с
(0С) (0С) (%)
І ІА -32 і нижче 4 до 19 не врахов. 192 П-ПС не врахов.
ІБ -28 до -32 0 до +13 більше 75 206 П-ПС 5 і більше
ІВ -14 до -28 +12 до +21 не врахов. 406 П-ПС не врахов.
ІГ -14 до -28 0 до +14 більше 75 456 С 5 і більше
ІД -28 до -32 +10 до +21 не врахов. 496 С не врахов.

ІІ ІІ А -4 до -14 +8 до +12 більше 75 582 ПС 5 і більше


ІІ Б -3 до -5 +12 до +21 більше 75 605 З 5 і більше
ІІ В -4 до -14 +12 до +21 не врахов. 494 П не врахов.
ІІІ ІІІ А -2 до -20 +21 до +25 не врахов. 295 ПС не врахов.
ІІІ Б -5 до +2 +21 до +25 не врахов. 310 З не врахов.
ІІІ В -5 до -14 +21 до +25 не врахов. 318 ПС не врахов.
ІV IV А -10 до +2 +28 і вище не врахов. 244 С не врахов.
IV Б +2 до +6 +22 до +28 50 і більше 100 3 С не врахов.
IV В 0 до +2 +25 до +28 не врахов. 4 - 98 3 ПС не врахов.
IV Г -15 до 0 +25 до +28 не врахов. 4 - 98 ПС не врахов.

You might also like