1. Поняття та ознаки юридичної особи.

Юридична особа - це організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих
немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та
відповідачем у суді.

Юридична особа має такі ознаки:

 Відособленість майна. Юридична особа має відокремлене майно, яке використовується для досягнення її цілей.
Це майно є власністю юридичної особи і не може бути розділене між її членами.
 Організаційна єдність. Юридична особа є єдиним цілим, має організаційну структуру і органи управління.
 Правоздатність. Юридична особа має правоздатність, тобто здатність мати права та обов'язки.
 Дієздатність. Юридична особа має дієздатність, тобто здатність самостійно здійснювати свої права та обов'язки.

Залежно від сфери діяльності юридичні особи поділяються на:

 Юридичні особи приватного права - це організації, які створені для задоволення приватних інтересів. До них
належать, зокрема, господарські товариства, виробничі кооперативи, громадські організації, благодійні фонди
тощо.
 Юридичні особи публічного права - це організації, які створені для задоволення публічних інтересів. До них
належать, зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи
тощо.

Юридична особа набуває правоздатності та дієздатності з моменту її державної реєстрації

2. Класифікація юридичних осіб.

Залежно від сфери діяльності юридичні особи поділяються на:

 Юридичні особи приватного права - це організації, які створені для задоволення приватних інтересів. До них
належать, зокрема, господарські товариства, виробничі кооперативи, громадські організації, благодійні фонди
тощо.
 Юридичні особи публічного права - це організації, які створені для задоволення публічних інтересів. До них
належать, зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи
тощо.

Залежно від порядку створення юридичні особи поділяються на:

 Юридичні особи, створені на підставі установчих документів. До них належать, зокрема, господарські
товариства, виробничі кооперативи, громадські організації, благодійні фонди тощо.
 Юридичні особи, створені на підставі розпорядчого акта. До них належать, зокрема, органи державної влади,
органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи тощо.

Залежно від характеру діяльності юридичні особи поділяються на:

 Комерційні юридичні особи - це організації, які створені для отримання прибутку. До них належать, зокрема,
господарські товариства, виробничі кооперативи тощо.
 Некомерційні юридичні особи - це організації, які не створені для отримання прибутку. До них належать,
зокрема, громадські організації, благодійні фонди тощо.

Залежно від складу засновників юридичні особи поділяються на:

 Унітарні юридичні особи - це юридичні особи, які мають одного засновника. До них належать, зокрема,
державні підприємства, комунальні підприємства, акціонерні товариства з одним засновником тощо.
 Колективні юридичні особи - це юридичні особи, які мають декількох засновників. До них належать, зокрема,
господарські товариства з кількома засновниками, виробничі кооперативи тощо.

Залежно від організаційно-правової форми юридичні особи поділяються на:

 Господарські товариства - це юридичні особи, створені для здійснення підприємницької діяльності. До них
належать, зокрема, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою
відповідальністю, повні товариства, командитні товариства тощо.
 Виробничі кооперативи - це юридичні особи, створені для спільної виробничої або іншої господарської
діяльності на засадах членства.
 Спілки і асоціації юридичних осіб - це юридичні особи, які створені для захисту прав і інтересів своїх членів.
 Громадські організації - це юридичні особи, які створені для задоволення духовних і соціальних потреб своїх
членів.
 Благодійні фонди - це юридичні особи, які створені для здійснення благодійної діяльності.

Залежно від інших ознак юридичні особи можуть класифікуватися на:

 Міжнародні юридичні особи - це юридичні особи, які створені на основі міжнародного договору.
 Релігійні юридичні особи - це юридичні особи, які створені для задоволення релігійних потреб своїх віруючих.
 Наукові юридичні особи - це юридичні особи, які створені для проведення наукових досліджень.
 Освітні юридичні особи - це юридичні особи, які створені для надання освітніх послуг.
 Культурні юридичні особи - це юридичні особи, які створені для збереження і розвитку культури.
 Спортивні юридичні особи - це юридичні особи, які створені для розвитку і популяризації спорту.

Класифікація юридичних осіб має важливе значення для правозастосовної практики, оскільки дозволяє більш
детально вивчити особливості кожної категорії юридичних осіб і правильно застосувати до них правові норми.

3. Особливості правосуб’єктності юридичної особи.

Правосуб'єктність юридичної особи - це здатність юридичної особи мати права та обов'язки. Правосуб'єктність
юридичної особи є складовою частиною її правового статусу.

Правосуб'єктність юридичної особи має такі особливості:

 Правосуб'єктність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації. З цього моменту юридична особа
набуває права самостійно здійснювати свої права та обов'язки, зокрема, вступати в цивільні правовідносини,
набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді.
 Правосуб'єктність юридичної особи є відособленою від правосуб'єктності її засновників. Юридична особа є
самостійним суб'єктом права, який має власні права та обов'язки, відмінні від прав та обов'язків її засновників.
 Правосуб'єктність юридичної особи є обмеженою. Юридична особа може мати лише ті права та обов'язки, які
передбачені законом або іншими нормативно-правовими актами.

Правосуб'єктність юридичної особи включає в себе такі елементи:

 Правоздатність - це здатність юридичної особи мати права. Правоздатність юридичної особи є необмеженою,
тобто юридична особа може мати будь-які права, які не суперечать закону або іншим нормативно-правовим
актам.
 Дієздатність - це здатність юридичної особи самостійно здійснювати свої права та обов'язки. Дієздатність
юридичної особи може бути обмежена законом або іншими нормативно-правовими актами.

Обмеження дієздатності юридичної особи може бути пов'язано з її організаційно-правовою формою, видом
діяльності, статусом засновників тощо. Наприклад, дієздатність акціонерного товариства з одним засновником
може бути обмежена законом у частині можливості вчиняти певні правочини.

Правосуб'єктність юридичної особи має важливе значення для її діяльності. Вона дозволяє юридичній особі
вступати в цивільні правовідносини, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути
позивачем та відповідачем у суді

4. Індивідуалізація юридичної особи.

Індивідуалізація юридичної особи - це виділення її серед інших юридичних осіб за допомогою певних ознак.
Індивідуалізація юридичної особи необхідна для того, щоб її можна було відрізнити від інших юридичних осіб і
встановити її права та обов'язки.

Індивідуалізація юридичної особи здійснюється за допомогою таких ознак:

 Найменування - це самостійна назва юридичної особи, яка дозволяє її ідентифікувати. Найменування юридичної
особи має бути унікальним і не повинно збігатися з найменуванням інших юридичних осіб, зареєстрованих в
Україні.
 Місцезнаходження - це місце, де юридична особа здійснює свою діяльність. Місцезнаходження юридичної
особи має бути зазначено в її установчих документах.
 Ідентифікаційний код юридичної особи - це код, який присвоюється юридичній особі під час її державної
реєстрації. Ідентифікаційний код юридичної особи є унікальним і не повинно збігатися з ідентифікаційними
кодами інших юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.

Індивідуалізація юридичної особи має важливе значення для її діяльності. Вона дозволяє юридичній особі
вступати в цивільні правовідносини, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути
позивачем та відповідачем у суді.

Крім зазначених вище ознак, для індивідуалізації юридичної особи можуть використовуватися такі ознаки:

 Фірмове найменування - це додаткова назва юридичної особи, яка може використовуватися в її діяльності.
Фірмове найменування не є обов'язковим для юридичних осіб.
 Торговий знак - це зареєстрований знак, який використовується юридичною особою для ідентифікації своїх
товарів або послуг. Торговий знак захищає права юридичної особи на використання цього знака.
 Бренд - це комплексна ознака, яка включає в себе найменування, фірмове найменування, торговий знак, а також
інші елементи, які дозволяють ідентифікувати юридичну особу.

Індивідуалізація юридичної особи здійснюється в порядку, встановленому законодавством України

5. Філії та представництва юридичної особи.

Філія та представництво - це відокремлені підрозділи юридичної особи, які не є юридичними особами. Філія та
представництво діють на підставі затвердженого положення.

Основні відмінності між філією та представництвом такі:

 Філія здійснює всі або частину функцій юридичної особи, а представництво здійснює лише представництво і
захист інтересів юридичної особи.
 Філія має право на відокремлене майно, а представництво не має права на відокремлене майно.
 Філія має право вчиняти правочини від свого імені, а представництво вчиняє правочини від імені юридичної
особи, яку представляє.

Філії та представництва створюються юридичною особою для таких цілей:

 Розширення сфери діяльності юридичної особи.

 Наближення юридичної особи до споживачів її товарів або послуг.
 Забезпечення представництва інтересів юридичної особи в інших регіонах або країнах.

Філії та представництва юридичної особи діють в межах повноважень, наданих їм юридичною особою. Вони
підпорядковуються юридичній особі, яка є їх засновником.

Філії та представництва юридичної особи припиняються в таких випадках:

 На підставі рішення юридичної особи, яка їх створила.

 У разі ліквідації юридичної особи, яка їх створила.
 У разі прийняття рішення суду про припинення діяльності філії або представництва.

Припинення діяльності філії або представництва провадиться в порядку, встановленому законодавством

України.

6. Способи створення юридичних осіб.

Створення юридичної особи - це юридичний акт, який призводить до виникнення у юридичної особи
правоздатності та дієздатності.

У цивільному праві України виділяють такі способи створення юридичних осіб:

 Заснування - це створення юридичної особи за ініціативою фізичних або юридичних осіб.

 Визнання - це визнання юридичною особою організації, яка вже існує, але не має правоздатності та дієздатності.
 Примусове створення - це створення юридичної особи за рішенням уповноваженого органу.

Заснування юридичної особи здійснюється шляхом прийняття засновниками рішення про створення юридичної
особи та затвердження її установчих документів.

Установчі документи юридичної особи - це документи, які містять відомості про юридичну особу та її
засновників.

Установчі документи юридичної особи повинні містити такі відомості:

 Найменування юридичної особи.

 Мета і предмет діяльності юридичної особи.
 Склад засновників юридичної особи.
 Форма власності юридичної особи.
 Організаційні та управлінські органи юридичної особи.
 Місцезнаходження юридичної особи.

Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації.

 Державна реєстрація юридичної особи здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Визнання юридичною особою організації, яка вже існує, але не має правоздатності та дієздатності, здійснюється
за рішенням суду.

Примусове створення юридичної особи за рішенням уповноваженого органу здійснюється в випадках,

передбачених законом.

Приклади створення юридичних осіб за різними способами:

 Заснування - створення товариства з обмеженою відповідальністю за ініціативою фізичних осіб.

 Визнання - визнання юридичною особою релігійного об'єднання.
 Примусове створення - створення державного підприємства.

Вибір способу створення юридичної особи залежить від конкретних обставин та цілей, які переслідуються
засновниками юридичної особи.

7. Порядок державної реєстрації юридичної особи.

Державна реєстрація юридичної особи - це внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу, які є обов'язковими для її
створення.

Державна реєстрація юридичної особи здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Для державної реєстрації юридичної особи засновники або уповноважені ними особи подають до державного
реєстратора такі документи:

 Заява про державну реєстрацію юридичної особи.

 Установчі документи юридичної особи.
 Документи, що підтверджують внесення реєстраційного збору.

Заява про державну реєстрацію юридичної особи повинна містити такі відомості:

 Найменування юридичної особи.

 Мета і предмет діяльності юридичної особи.
 Склад засновників юридичної особи.
 Форма власності юридичної особи.
 Організаційні та управлінські органи юридичної особи.
 Місцезнаходження юридичної особи.

Установчі документи юридичної особи повинні бути складені відповідно до вимог закону.

Реєстраційний збір за державну реєстрацію юридичної особи становить 1 гривню.

Державний реєстратор розглядає заяву про державну реєстрацію юридичної особи та документи, що додаються
до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх подання.
 У разі встановлення, що документи оформлені належним чином і відповідають вимогам закону, державний
реєстратор вносить відомості про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань та видає юридичній особі виписку з Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі встановлення, що документи не оформлені належним чином або не відповідають вимогам закону,
державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації юридичної особи.

Рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації юридичної особи може бути оскаржено в
суді.

Юридична особа вважається створеною з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про неї.

Державна реєстрація юридичної особи є обов'язковою умовою її створення.

8. Порядок та форми припинення діяльності юридичної особи.

Припинення діяльності юридичної особи - це припинення її правосуб'єктності та дієздатності.

Юридична особа припиняється в результаті таких дій:

 Ліквідація - це припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.

 Реорганізація - це припинення юридичної особи шляхом її перетворення в іншу юридичну особу.
 Саморозпуск - це припинення юридичної особи за рішенням її засновників або учасників.

Ліквідація юридичної особи - це припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.

Ліквідація юридичної особи здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про ліквідацію
юридичних осіб".

Ліквідація юридичної особи може бути проведена за рішенням засновників або учасників юридичної особи, за
рішенням суду, а також у випадках, передбачених законом.

У разі ліквідації юридичної особи її майно підлягає ліквідації.

Ліквідація юридичної особи провадиться ліквідаційною комісією, яка призначається засновниками або
учасниками юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - судом.

Ліквідаційна комісія здійснює такі дії:

 Збирає активи юридичної особи.

 Розраховується з кредиторами юридичної особи.
 Розподіляє залишок активів юридичної особи між засновниками або учасниками юридичної особи.

Ліквідація юридичної особи вважається завершеною з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних
осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи.

Реорганізація юридичної особи - це припинення юридичної особи шляхом її перетворення в іншу юридичну
особу.
Реорганізація юридичної особи може бути проведена шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або
перетворення.

Слиття юридичних осіб - це припинення юридичних осіб шляхом створення нової юридичної особи, до якої
переходять права та обов'язки всіх ліквідованих юридичних осіб.

Приєднання юридичної особи - це припинення юридичної особи шляхом її включення до складу іншої
юридичної особи.

Поді́л юридичної особи - це припинення юридичної особи шляхом створення двох або більше юридичних осіб,
до яких розподіляються права та обов'язки ліквідованої юридичної особи.

Виділ юридичної особи - це припинення юридичної особи шляхом виділення однієї або декількох юридичних
осіб з її складу.

Перетворення юридичної особи - це припинення юридичної особи шляхом її перетворення в іншу юридичну
особу без припинення її діяльності.

Саморозпуск юридичної особи - це припинення юридичної особи за рішенням її засновників або учасників.

Саморозпуск юридичної особи здійснюється в порядку, встановленому установчими документами юридичної

особи.

У разі саморозпуску юридичної особи її майно підлягає розподілу між засновниками або учасниками юридичної
особи відповідно до установчих документів юридичної особи.

Припинення діяльності юридичної особи має важливе значення для правозастосовної практики, оскільки
дозволяє припинити існування юридичної особи та розподілити її майно між засновниками або учасниками
юридичної особи.