Цивільне право Юридичні особи

(л)

ЛЕКЦІЯ
ЮРИДИЧНІ ОСОБИ
(2 години)
Мета: вивчити поняття, ознаки, види юридичних осіб, сформувати

План
1.Поняття та ознаки юридичної особи.
2. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин
3 Право та дієздатність юридичної особи.
4. Види юридичних осіб.

Рекомендовані джерела:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. Офіц. вид. 1996. № 30. Ст. 141.
2. Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. 1963. № 30. Ст. 463. (втратив
чинність)
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року // Відомості Верховної Ради України. Офіц. вид. 2003. № 40-44. Ст. 356.
4. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. Офіц. вид. 2003. № 18, 19-20, 21-22. Ст. 144.
5. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. Офіц. вид. 2002. № 21-22. Ст. 135.
6. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. Офіц. вид. 2004. № 40-41, 42. Ст. 492.
7. Земельний кодекс України : Закон України від 25.10.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 3-4. Ст. 27.
8. Кодекс законів про працю України : Закон України від 10.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради України. 1971. № 50.
Ст. 375.
9. Цивільне право України : підручник. / За ред. проф. Бошицького Ю.Л. та проф. Шишки Р.Б. (кер. авт. кол.), Загальна
частина. К.: Видавництво Ліра-К, 2016. 760 с
10. Цивільне право. Альбом схем : навч. посіб. : у 2 ч. Ч. 2 / Є. О. Мічурін, О. Р.Шишка. Вид. 5-те, перероб. Харків : Право,
2018. 222 с.
11. Цивільне право України. Особлива частина : підруч. / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданика. 3-тє вид.,
перероб. і допов. К. : Юрінком Інтер, 2010. 1176 с.

1. Поняття та ознаки юридичної особи

Юридична особа - організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та
відповідачем у суді. (ст. 80 ЦКУ)
До легальних відносяться такі ознаки юридичної особи:
1)організаційна єдність – єдине цілісне соціальне утворення, яке має свою структуру, кожен
елемент виконує свою функцію, та забезпечує досягнення мети створення юридичної особи. Така
єдність закріплена в статутних документах юридичної особи (статуті, засновницькому договорі).
Виділяють три компоненти, що характеризують організаційну єдність:
- наявність системи істотних соціальних зв’язків;
- наявність внутрішньої структурної функціональної диференціації,
- наявність визначеної мети створення та функціонування
Статутні документи, підтверджуючи єдність юридичної особи, закріплюють її структуру, цілі
діяльності, компетенцію органів, регламентацію відносин усередині організації тощо.
2) легалізаційна ознака – юридична особа має бути створена та зареєстрована у
встановленому порядку: дотримана передбачена процедура ініціації, створення, структуризації,
визначення повноважень та персоналій керівних органів; бути зареєстрована і отримати
реєстраційний номер в ЄДРПОУ та інших реєстраціях; а в разі необхідності спеціальні дозволи на

1
Цивільне право Юридичні особи
(л)

здійснення своєї діяльності. Остання ознака є формальною на відміну від матеріальних та

процесуальної, що вказані вище.
До доктринальних ознак юридичної особи відносяться:
3)участь в цивільному обігу від свого імені – юридична особа діє у цивільних відносинах від
свого імені, а не від імені її засновників. Тим самим підкреслюється різна правова природа прав
засновників юридичної особи та самої юридичної особи. Також вказана ознака індивідуалізації
передбачає для юридичної особи можливість від свого імені набувати цивільні права, нести
обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському суді, третейському суді.
Здебільше юридична особа приймає участь у таких відносинах через свої органи під
відповідальність керівника;
4) майнова самостійність: передбачає, що юридична особа має власне майно, за рахунок
якого воно здатне виконувати поставлені статутні цілі та завдання і що особливо слід виділити –
відповідати за своїми зобов’язаннями.
Ознака наявності майна в юридичної особи може бути виведена з ч.1 ст.81 ЦК де встановлено
що юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна.
Засновники повинні наділити створювану ними юридичну особу певним майном хоча б для
того щоб вона була легалізованою - за реєстрацію, ліцензування, отримання дозволів на
виготовлення печатки необхідно платити (мито, збори, витрати). У процесі діяльності юридична
особа повинна виконувати вимоги чинного законодавства (платити заробітну плату чи посадові
оклади, сплачувати податки чи місцеві збори) підтримувати своє існування та оплачувати
комунальні послуги інші платежі. Для цього юридична особа повинна мати майно.
5) самостійно відповідає за свої зобов’язання (ст. 96 ЦК) усім належним їй майном. Учасник
(засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа
не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених
установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну
відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа
відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі
наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.
6) має процесуальну дієздатність – здатність бути позивачем і відповідачем у суді. Це
означає, що юридична особа може бути стороною у цивільному процесі, та особливо для
комерційних юридичних осіб – у господарському процесі. У публічних звинуваченням юридична
особа може висувати звинувачення, підтримувати їх та відповідати.
Кожна із цих ознак має своє призначення, а всі разом вони утворюють правову конструкцію
юридичної особи.

2. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин

Відповідно ч.1 ст.2 ЦК учасниками цивільних правовідносин є також юридичні особи як

спеціальна правова конструкція для забезпечення можливості участі їх засновника у цивільних
правовідносинах, виражати індивідуальний чи корпоративний інтерес співзасновників,
концентрувати майно фізичних та юридичних осіб для забезпечення досягнення економічної мети,
конкретизувати носія суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
Їх участь у цивільних правовідносинах зумовлена метою їх створення і дієздатністю. ЦК
виходить з того, що юридичні особи можуть мати такі ж права і обов’язки, що і фізична особа, за
винятком тих, передумовою володіння якими є природні властивості людини (ст. 91 ЦК). Якщо це
комерційні (підприємницькі) особи, то вони приймають участь в економічних за змістом і
юридичних за формою відносинах здебільше за умови легалізації цієї діяльності (ліцензії, патенти,
2
Цивільне право Юридичні особи
(л)

квоти, сертифікати, акредитації тощо). Об’єднання громадян створюються для реалізації

політичних, професійних, інших інтересів.

Органи місцевого самоврядування у цивільних відносинах приймають участь через їх казну

(місцеві бюджети) та комунальні підприємства. Вони виступають учасниками цивільних відносин
як юридичні особи
Учасники цивільних правовідносин поділяються на незалежних та залежних
(контрольованих). Так, юридичні особи держави та органів місцевого самоврядування є
контрольованими: державні та комунальні підприємства підконтрольні їх засновникам; дочірні
юридичні особи контролюються материнськими. Засновник юридичної особи теж її контролює
відповідно до визначених при заснуванні його повноважень.

Юридичні особи виконують у суспільстві наступні функції:

- є правовою формою інвестування;
- представляють її засновника (фізичну особу, державу, АРК, орган місцевого
самоврядування);
- виводять правове становище засновані державою, АРК, органами місцевого самоврядування
юридичні особи на рівень особи; надають можливість приймати участь у тих відносинах, де це не
може зробити фізична особа чи публічні утворення в силу закону;
- формалізують правову форму реалізації охоронюваних законом інтересів їх засновників і
упорядковують правові зв’язки між ними та самою юридичною особою (внутрішні
правовідносини);
- юридично оформляють відособлення майна від власника, а також слугують об’єднанню та
мобілізації капіталу; визначають обсяг та засади притягнення до майнової відповідальності
юридичних осіб та їх засновників;
- слугують мінімізації ризиків засновників та кредиторів;
- полегшують участь в майновому обороті; забезпечують здійснення фіскальної політики
держави.
Отже, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом
порядку, має майно, наділена загальною цивільною правоздатністю і дієздатністю у тому числі й
процесуальною, від свого імені набуває суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, може
відповідати за своїми зобов’язаннями.

3. Правоздатність і дієздатність юридичної особи

Участь юридичної особи у цивільних правовідносинах забезпечується через її право – та

дієздатність.
За ст. 91 ЦК юридична особа може мати такі самі цивільні права та обов'язки, як і особа фізична,
за винятком тих прав та обов'язків, необхідною передумовою яких є природні властивості людини.

Правоздатність юридичної особи виникає в момент її створення і припиняється в момент

внесення запису до ЄДР про припинення юридичної особи. Цей момент уточнено видами
діяльності, що вказані в засновницьких документах.
Правоздатність юридичної особи зумовлена метою її створення і передбачає можливість мати
не лише майнові права (право власності, сервітутні права на майно тощо) але і юридичні
обов’язки. Стаття 94 ЦК окремо виділяє можливість юридичної особи мати особисті немайнові
права: на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші
особисті немайнові права. Вони можуть належати юридичній особі, визначаються та захищаються
так само, як і аналогічні права фізичних осіб.

3
Цивільне право Юридичні особи
(л)

Дієздатність юридичної особи передбачає можливість для неї набувати цивільних прав та
брати на себе цивільні обов'язки та нести відповідальність. Юридична особа набуває цивільних
прав та бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, які діють відповідно до закону і
засновницьких документів. У передбачених законом випадках юридична особа може набувати
цивільні права та брати на себе цивільні обов'язки через своїх учасників.
Особа, яка за законом або засновницькими документами юридичної особи діє від її імені,
повинна діяти в її інтересах добросовісно і розумно. Вона зобов'язана на вимогу органів
юридичної особи, якщо інше не передбачено законом або засновницькими документами
юридичної особи, відшкодувати завдані їй збитки.

За ч. 3 ст. 62 ГК установчим документом приватного підприємства є його статут. У статуті

може бути встановлено, що його керівник діє без доручення та може, зокрема, укладати договори.
Керівник є виконавчим одноосібним органом, який діє від імені юридичної особи відповідно до
установчих документів. При укладенні договорів юридичними особами крім назви юридичної
особи, вказано й фізичну особу, яка діє від її імені та відповідну підставу для представництва
(статут, доручення тощо).
Юридична особа набуває цивільні права і приймає на себе цивільні обов’язки через її
уповноважені органи. Орган юридичної особи виконує певні управлінські функції, що закріплені у
законі чи в засновницьких документах. Виконавчі органи юридичної особи є постійно діючими та
здійснюють повсякденну господарську діяльність. Вищий орган юридичної особи вирішує
найбільш суттєві, стратегічні питання її діяльності: приймає рішення про зміну статутного фонду,
формування та затвердження складу виконавчого органу, припинення діяльності тощо.

Дієздатність юридичних осіб приватного права не завжди набувається одночасно з державною

реєстрацією. Для окремих видів діяльності законодавством передбачено ліцензування, акредитація
чи квотування. Тож дієздатність у юридичної особи в цьому випадку виникає лише із отриманням
таких дозволів. За п. 3 ст. 68 ЦК окремими видами діяльності, перелік яких визначається законом,
юридична особа може займатися тільки після одержання спеціального дозволу (ліцензії). Це
правило – категоричний імператив. Законодавство може містити додаткові спеціальні вимоги
щодо деяких юридичних осіб. Наприклад, займатись таким видом діяльності як здійснення
ломбардних правочинів можуть лише юридичні особи, що створені у вигляді товариств з повною
відповідальністю.
Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права і публічного права є різною. Для
набуття дієздатності перших потрібні дозволи, то вона виникає в момент отримання таких
дозволів і припиняється в разі припинення їх дії. Така дієздатність може розширюватися і
звужуватися. Дієздатність юридичних осіб публічного права визначена безпосередньо законом і
виникає у момент їх створення. Ці юридичні особи мають спеціальну дієздатність, визначені
законом джерела фінансування їх діяльності, умови існування тощо.
Виходячи із загальної конструкції дієздатності у ЦК її елементом є деліктоздатність. За ст. 96
ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Йдеться про майнову
відповідальність для якої слід мати майно чи майнові права. Якщо юридична особа відповідає за
своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, то тим визначені й межі такої відповідальності –
її майнові активи. Поза такими межами юридична особа звільняється від майнової

4
Цивільне право Юридичні особи
(л)

відповідальності, а у передбачених законом випадках для товариств з повною та додатковою

відповідальністю до неї притягуються засновники.

3. Види юридичних осіб

Види юридичних осіб мають здебільше практичне значення і полегшують розуміння

особливостей їхнього правового становища, правового режиму належного чи закріпленого за ними
майна, специфіку та можливість участі у певних цивільних відносинах, порядок набуття
суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, меж цивільної відповідальності. За формальними
ознаками цивільне законодавство виділяє різні види юридичних осіб і в залежності від того
моделює їх право- та дієздатність. Юридичні особи відрізняються поділяються:
I. За формою власності на якій вони засновані:
- приватні юридичні особи: створені фізичними, або створеними разом фізичними особами
юридичними особами. Вони засновані на приватній власності.
- державні юридичні особи: створені на публічному типі власності державою (державні
юридичні особи, наприклад ДП «Завод імені В.А. Малишева»)
- комунальні юридичні особи: створені органами місцевого самоврядування.
IІ. Залежно від порядку створення розрізняють юридичні особи
- приватного : учасники (засновники) розробляють та затверджують установчі документи
(статут, засновницький договір), які викладаються письмово і підписуються всіма
учасниками (засновниками)
- публічного права: створюються розпорядчим актом органу державної влади, органу влади
АРК або органу місцевого самоврядування.
Порядок створення й правове становище юридичних осіб публічного права визначаються
публічним законом – переважно адміністративним: видання вищестоящими державними органами
відповідних наказів, розпоряджень, що стосуються створення окремих юридичних осіб публічного
права, визначення їх компетенції, напрямку та сфери (території) діяльності тощо.
ІІІ. За основою створення юридичні особи можуть бути поділені як такі, що створені:
1) шляхом об’єднання осіб та майна;
2) шляхом об’єднання лише майна.
ІV. Залежно від основної мети діяльності юридичні особи поділяються на
а) комерційні – мета діяльності отримання прибутку
б) некомерційні - не передбачають отримання прибутку. (організації, що створені для
здійснення управлінських чи організаційних функцій, задоволення культурних, спортивних,
духовних потреб громадян, благодійництва. ) Це культові заклади; благодійницькі організації;
органи державної влади та управління, місцевого самоврядування; спортивні секції, навчальні
заклади освіти, дошкільні дитячі заклади; об’єднання громадян та інші. Такі юридичні особи в
основі свого фінансування мають передбачені для них кошти відповідного бюджету, добровільні
внески інших осіб, пожертви.
V. За ієрархією правового закріплення слід виділити:
- передбачені Конституцією України: політичні партії (ч.1.2. ст. 36), професійні спілки (ч.3
ст. 36, ст. 37), Прокуратура України ( ст. 121), суди (ст. 124), державні органи АРК, органи
місцевого самоврядування;
- юридичні особи, що визначені міжнародними правовими актами: місії ООН, ЮНЕСКО,
дипломатичні місії іноземних держав в Україні тощо;
- юридичні особа, що визначені кодифікованими актами. Зокрема така юридична особа як
підприємство передбачена ГКУ;
- юридичні особи, що врегульовані на рівні поточних законів;
- юридичні особи, що змодельовані підзаконними нормативними актами. Так, Положенням
про національний заклад (установу) України визначено правове становище таких юридичних осіб.
VІ. Залежно від значення юридичних осіб в засновницьких актах законодавства доцільно
виділяти:
5
Цивільне право Юридичні особи
(л)

а) національні юридичні особи, зокрема національні акціонерні компанії

б) державні (державні національні компанії).
VІІ. Залежно від організаційних ознак та структури виділяють
а) Прості: у їх складі немає інших юридичних осіб, напр., приватне підприємство, установа.
б) складні юридичні особи: це об’єднання юридичних осіб: асоціації, корпорації,
консорціуми та концерни.
Поточними законами передбачені й інші об’єднання юридичних осіб. Так відповідно до ст. 13
ЗУ «Про страхування» страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об’єднання для
координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо
їх утворення не суперечить чинному законодавству України. Страховики, що займаються
страхуванням відповідальності власників транспортних засобів за заподіяну третім особам шкоду
зобов’язані утворити Моторне (транспортне) страхове бюро, яке є юридичною особою. У
страховій справі створюються та діють страхові корпорації: страхові пули , колективи та страхові
офшори.
Асоціації передбачені й Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного
будинку». Відповідно ст. 1 цього закону асоціацією власників жилих будинків є юридична особа,
створена для представлення спільних інтересів об’єднань. ЗУ «Про політичні партії» передбачено
створення блоків партійних партій для досягнення певних цілей при виборах чи у законодавчому
органі.
Практика знає конгломерати юридичних осіб, коли об’єднання громадян у цілому (політична
партія) та її регіональні відділення є юридичними особами. Це також стосується профспілкових
організацій, споживчої кооперації. За таких умов у стратегічних завданнях такі конгломерати
діють як одне ціле, а стосовно тактичних – кожна юридична особа діє самостійно. Такі
конгломерати створені та діють у сфері науки (Національної Академії наук України у складі
котрих діють підпорядковані їм наукові установи як юридичні особи).
Конгломерати юридичних осіб створюються у сфері освіти (провідний ВНЗ має ряд фарм ВНЗ
із правами юридичної особи. Вони здійснюють діяльність в одному напрямку та під одним
загальним стратегічним управлінням. Водночас інші ВНЗ, зокрема НАУ, створюють інститути без
надання їм прав юридичної особи
Досить своєрідною є система правоохоронних органів. Так юридичною особою є МВС
України у цілому, Управління внутрішніх справ у областях, Головне управління МВС в АРК,
міські, районні в містах, районні відділи внутрішніх справ, ВЗО МВС України та наукові і
науково-експерті установи та заклади.
VІІІ. Залежно від наявності майна та характеру прав засновників на майно :
а) право власності чи інші речові права – державні підприємства, установи, організації;
б) зобов’язальні права (орендні юридичні особи комерційного права), а засновники при
створені чи в процесі діяльності організації (при формуванні, збільшенні статутного фонду)
передають власне майно у власність юридичної особи та отримують зобов’язальні права щодо
юридичної особи;
в) не мають права власності та інших прав – об’єднання громадян де вступні й членські
внески сплачуються на корись юридичної особи, формують її майно і при виході з організації
поверненню не підлягають.
ІХ. Залежно від порядку управління виділяють
- унітарні (Вищим органом унітарних юридичних осіб є їх власники.)
- корпоративні юридичні особи (засновані на союзі інтересів їх засновників, що проявляється у
майнових правах та можливості приймати участь у вирішенні важливих питань їх діяльності. Ці
особи мають представницькі органи управління: загальні збори, правління, ради тощо.)
Крім того, за цим критерієм в залежності від підконтрольності виділяють юридичні особи
незалежні та афільовані (підконтрольні).
Х. Залежно від співвідношення юридичних осіб між собою виділено

6
Цивільне право Юридичні особи
(л)

материнські - та, що заснувала іншу юридичну особу. У ст. 14.1.103. ПК України материнські
компанії визначені як юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють
контроль над такими юридичними особами, як пов'язані особи.
Дочірні - дочірня юридична особа створена іншою юридичною особою. Вона є унітарною, а її
майно створено за рахунок материнської і не поділяється на вклади (долі), вона підконтрольна
материнській.
В Податковому кодексі України введено категорію. Пов’язані особи – юридичні та/або фізичні
особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх
діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених
нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника
податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з
таким платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені
платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових
відносин, а також члени її сім'ї; платники податку - учасники об’єднання підприємств незалежно
від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність
шляхом утворення такого об'єднання.
ХІ Залежно від організаційно-правової форми юридичні особи поділяються на:
1) товариства – це організації, створені шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають
право участі у цьому товаристві (ст. 83 ЦК). Товариство може бути створено однією
особою, якщо інше не встановлено законом.
а) підприємницькі (утворюються як господарські товариства)
б) непідприємницькі: товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його
наступного розподілу між учасниками
2) установи - організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не
беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для
досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна (ст. 83 ЦК);
об’єднання громадян – добровільне громадське формування, створене на основі
єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод; об’єднання
юридичних осіб тощо
ХІІ. Залежно від особливостей визначення правового становища та реалізації права на
захист юридичні особи поділяються на
- національні (їх ще називають резидентами). Вони створюються на підставі українського
законодавства. Місцезнаходженням постійно діючого виконавчого органу таких
юридичних осіб є Україна.
- іноземні (нерезиденти України) – це організації, що створені за законодавством іноземних
держав.
ХІІІ. Залежно від джерел фінансування діяльності юридичні особи поділяються на
- госпрозрахункові – свої витрати покривають за рахунок отриманого прибутку
- бюджетні – їх витрати фінансуються за рахунок видаткової частини відповідного бюджету і
контролюються Рахунковою палатою України.
- змішані : фінансуються як за бюджетом так і за рахунок доходів від власної діяльності. Так
державні вищі заклади освіти фінансуються за бюджетом але можуть надавати оплатні послуги
фізичним та юридичним особами, виконувати на замовлення науково-пошукові і дослідно-
конструкторські роботи, передавати майнові права інтелектуальної власності. Отримані кошти
вони спрямовують на фінансування основної діяльності та розширення матеріальної бази.
ХІV. Залежно від правового зв’язку між занятими у них працівниками юридичні особи, які
засновані::
- на використанні виключно найманої праці;
- на використанні праці засновника (дрібні);
- на використанні праці сім’ї (сімейні фермерські господарства), колег,
співзасновників;
7
Цивільне право Юридичні особи
(л)

ХV. Залежно від виду правоздатності виділяють :

- юридичні особи із загальною правоздатністю, які за загальним правилом мають
таку ж що і фізичні особи, за виключенням тих прав, які за своєю природою можуть належати
лише людині;
- юридичні особи із спеціальною правоздатністю, які можуть діяти лише у певній
сфері і не виходити за її межі. Політичні партії, біржі, фінансово-кредитні установи мають
спеціальну правоздатність;
- юридичні особи із виключною правоздатністю.
ХVІ За значенням для забезпечення інфраструктури населених пунктів слід виділити
- містоутворюючі (поселення утворюючі) : такі, в яких кількість працюючих складає не
менше 25 % загальної кількості працюючих в населеному пункті та від яких залежить формування
місцевого бюджету і підтримання соціальної інфраструктури населеного пункту.
- загальні юридичні особи.