Практично-лабораторна робота №1.

Методи загальної психології.

Мета: ознайомитися з методами експерименту та діагностики в загальній

психології.

ЗАВДАННЯ 1.
Мета: ознайомитися з методика вивчення професійних властивостей уваги
(концентрація та переключення у процесі комунікації).
Інструкція: завдання виконується в два етапи.
Завдання 1а. На першому етапі пропонується виконати завдання «Заплутані
лінії», яке демонструє вияви властивості концентрації уваги. Студенти
необхідно виконати першу спробу й скласти протокол, в якому відзначається
час знаходження початку та кінця кожної лінії. У випадку допущення помилки,
спроба повторюється до безпомилкового виконання. На основі протоколу слід
визначити середній час знаходження кожної лінії, а також вказати мінімальний
та максимальний час (коливання значень концентрації уваги).
Хід роботи.
Завдання 1а.
Скласти протокол 1.1.
Лінія 1 – D (час знаходження в сек)
Лінія 2
Лінія 3 тощо
Середня тривалість ( сума Т1+Т2+Т3+….Е10 : 10 = х в сек).

Завдання 1б. На другому етапі виконується завдання на визначення швидкості

переключення уваги (знайомство з таблицями чорних та червоних чисел
Горбова-Шульте). Воно містить три серії.
Серія 1. Назвати й показати на таблиці всі чорні числа від 1 до 25. Вказати час
виконання цієї серії.
Серія 2. Назвати й показати на таблиці всі червоні числа від 24 до 1. Вказати
час виконання.
Серія 3. Називати й показувати на таблиці одночасно два ряди чисел - чорні та
червоні у такій послідовності ( 1-чорні, 24 червоні; 2 чорні, 23 червоні; 3 чорні,
22 червоні …..25 чорні, 1 червоні).
Протокол 1. 2.
Серія 1. Тривалість виконання ( Т1 в сек) – обсяг динамічної уваги (чорні
числа);
Серія 2. Тривалість виконання ( Т2 в сек) – обсяг динамічної уваги (червоні
числа);
Серія 3. Тривалість виконання ( Т3 в сек) – концентрація та переключення.
Час на переключення уваги визначаємо так: Т3 – (Т2 +Т1) =
Висновок до 1а та 1б : теоретична частина висновку (визначити поняття уваги,
перелічити основні властивості уваги; емпірична частина висновки – порівняти
власні результати концентрації та переключення уваги (повязати її з рівнем
готовності до професійної взаємодії у процесі спілкування з клієнтом та з
рівнем наявної фонової тривожності).

ЗАВДАННЯ 2.
Мета: ознайомлення з особливостями використання тестових методик з метою
діагностики готовності майбутнього психотерапевта до психотерапевтичної
взаємодії.

Інструкція: завдання виконується в три етапи. На першому етапі студенти

відповідають на запитання міні-тесту «Потреба в досягненнях», на другому –
тесту «Потреба в спілкуванні», на третьому – тесту «Потреба в співчутті». До
кожного тесту скласти протокол, визначити отриманий результат та навести
його інтерпретацію (див презентацію додаток). Далі порівняти результати
тестування на основі графіка. Сформулювати висновок.

Хід роботи.
Тест «Потреба в досягненнях» (ПД).
1. Вважаю, що успіх в житті залежить швидше від нагоди, ніж від розрахунку.
2. Якщо я позбавлюся улюбленого заняття, то життя для мене втратить сенс.
3. Для мене у всякій справі важливішим є її виконання, а не кінцевий результат.
4. Вважаю, що люди більше страждають від невдач на роботі, ніж від поганих
взаємин з близькими.
5. На мою думку, більшість людей живе далекими цілями, а не близькими.
6. В моєму житті було більще успіхів, ніж невдач.
7. Емоційні люди мені подобаються більше, ніж діяльні.
8. Навіть у звичній роботі я намагаюся удосконалити деякі її елементи.
9. Захоплений думками про успіх, я можу забути про запобіжні заходи.
10. Мої батьки вважали мене дещо ледачою дитиною.
11. Думаю, що у моїх невдачах винуваті скоріше обставини, ніж я сам.
12. Мої батьки занадто суворо контролюють мене.
13. Терпіння в мене більше, ніж здібностей.
14. Лінощі, а не сумніви в успіху примушують мене часто відмовлятися від
своїх намірів.
15. Думаю, що я впевнена в собі людина.
16. Заради успіхи я можу ризикнути, навіть якщо шанси не на мою користь.
17. Мені важко виконувати роботу, яка вимагає терпеливого сидіння.
18. Коли все йде гладко, моя енергія посилюється.
19. Якби я був журналістом, то писав би скоріше про оригінальні винаходи
людей, ніж про дивовижні речі.
20. Мої близькі звичайно не схвалюють моїх планів.
21. Рівень моїх вимог до життя нижчий, ніж у моїх товарищів.
22. Мені здається, що наполегливості в мені більше, ніж здібностей.
Відповісти на запитання, скласти протокол № 2. 1.
На основі ключа до тесту (див. презентація) визначити свій результат та
коротко виписати його інтерпретацію (за рівнем).

Тест «потреба у спілкуванні» (ПС).

1. Я відчуваю задоволення, коли беру участь в різних торжествах.
2. Я не можу стримати свої бажання навіть тоді, коли вони суперечать
бажанням моїх друзів.
3. Мені подобається виявляти до когось свою прихильність.
4. Я більше зацікавлений в тому. Щоб завоювати вплив на людину, ніж її
дружбу.
5. Я відчуваю, що у стосунках з друзями в мене більше прав, ніж обов’язків.
6. Коли я дізнаюся про успіхи мого товариша, в мене чомусь погіршується
настрій.
7. Щоб бути задоволеним собою, я маю кому-небудь в чомусь допомогти.
8. Мої турботи зникають, коли я опиняюся серед товаришів по навчанню.
9. Мої друзі мені добряче набридли.
10. Коли я виконую важливу роботу, присутність людей мене дратує.
11. У безвихідному становищі я говорю тільки ту долю правди, яка, на мою
думку, не пошкодить моїм друзям і знайомим.
12. У важкій ситуації я думаю не стільки про себе, як про близьку мені людину.
13. Неприємності в друзів викликають у мене таке співчуття, що я можу
захворіти.
14. Мені приємно допомагати іншим, навіть тоді, коли це завдає мені чимало
клопотів.
15. Поважаючи друга, я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він
помиляється.
16. Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, ніж оповідання про
кохання.
17. Сцени насильства в кіно викликають у мене відразу.
18. На самоті я відчуваю тривогу і напруженість більше, ніж тоді, коли я
знаходжуся серед людей.
19. Я вважаю, що основною радістю у житті є спілкування.
20. Мені жаль безпритульних кішок та собак.
21. Я волію мати менше друзів, але більше близьких.
22. Я люблю бувати серед людей.
23. Я довго переживаю після сварки з близькими.
24. В мене значно більше близьких друзів, ніж у інших.
25. Я більше прагну досягти успіхів у змаганні з іншими людьми, ніж дружити
з ними.
26. Я більше довіряю власній інтуїції і уявленням про людей, ніж судженням
про них з боку інших.
27. Я більше надаю перевагу матеріальному забезпеченню і благополуччю, ніж
радості спілкування з приємними людьми.
28. Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.
29. По відношенню до мене люди часто бувають невдячними.
30. Я люблю розповіді про безкорисливу дружбу.
31. Заради друга я можу пожертвувати своїми інтересами.
32. В дитинстві я був у товаристві, яке завжди трималося разом.
33. Якщо б я був журналістом, то з задоволенням писав би про силу дружби.

Відповісти на запитання, скласти протокол № 2. 2.

На основі ключа до тесту (див. презентація) визначити свій результат та
коротко виписати його інтерпретацію (за рівнем).

Тест «потреба у співчутті» (ПС).

1. Мене засмучує, коли я бачу, що хтось незнайомий відчуває себе серед людей
самотнім.
2.Люди перебільшують сприйнятливість тварин та їх здатність почувати.
3. Мені неприємно, коли люди, не криючись, виявляють свої почуття.
4. Мене дратує, коли нещасна людина жаліє себе.
5. Я починаю нервувати, коли хто-небудь поряд зі мною нервується.
6. Я вважаю, що плакати від щастя нерозумно.
7. Я переймаюся проблемами своїх друзів.
8. Інколи пісні про кохання дуже хвилюють мене.
9. Я дуже хвилююся, коли змушений (змушена) повідомити людям неприємну
звістку.
10. Мій настрій значною мірою залежить від людей, які мене оточують.
11. Своєю більшістю іноземці холодній і байдужі.
12. Я хотів би (хотіла б) набути професію, що пов’язана зі спілкуванням із
людьми.
13. Я не дуже засмучуюся, коли мій друг діє необдумано.
14. Я люблю спостерігати, як люди приймають подарунки.
15. Одинокі люди часто бувають недоброзичливими.
16. Коли я бачу людину, яка плаче, то сам (сама) засмучуюся.
17. Слухаючи деякі пісні, я почуваю себе щасливим (щасливою).
18. Коли я читаю книгу (роман, повість, інше), то так переживаю все, про що
читаю, ніби це відбувається насправді.
19. Я завжди серджуся, коли бачу, що з кимось погано поводяться.
20. Я можу залишитися спокійним (спокійною) навіть тоді, коли всі навколо
хвилюються.
21. Якщо мій друг починає обговорювати зі мною свої проблеми, я намагаюся
перевести розмову на іншу тему.
22. Мені не зрозуміло, чому, дивлячись кінофільм, деякі люди зітхають й
плачуть.
23. Чужий сміх не діє на мене заразливо.
24. Коли я приймаю рішення, почуття інших людей на це, як правило, не
впливають.
25. Я втрачаю душевний спокій (рівновагу), якщо оточуючі чимось пригнічені.
26. Мене дратує, якщо люди засмучуються через дрібниці.
27. Мене прикро вражає страждання тварин.
28. Не зрозуміло, чому переживають через те, що відбувається в кінофільмі або
книзі.
29. Я дуже засмучуюся, коли бачу безпомічних старих людей.
30. Чужі сльози викликають у мене роздратування, а не співчуття.
31. Я дуже переживаю, коли дивлюся кінофільми.
32. Я можу залишатися байдужим, попри те, що навколо хвилюються.
33. Маленькі діти плачуть безпричинно.
Відповісти на запитання, скласти протокол № 2. 3.
На основі ключа до тесту (див. презентація) визначити свій результат та
коротко виписати його інтерпретацію (за рівнем).

Рисунок 1.

Висновок до завдання 2. теоретична частина висновку (визначити методу

тестів, перелічити види тестів; емпірична частина висновки – проаналізувати
результати на графіку (збалансований, не збалансований, які результати
переважають, на якому рівні – нижчий середнього, середній, вищий середнього,
високий), які свідчать про вияв професійно важливих рис вихователя.
Загальний висновок: значення методів дослідження в загальній психології.