20 noiembrie 2020  Bucureşti, România  45

DOI 10.36074/20.11.2020.v3.14

ІНТЕРАКТИВНИЙ ПЛАКАТ ЯК ЗАСІБ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНОГО КОНТЕНТУ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
ORCID ID: 0000-0003-2834-0894 Яременко Наталя Володимирівна
канд. філол. наук, доцент, доцент кафедри української та зарубіжної літератур
Криворізький державний педагогічний університет
Дремлюх Вікторія Андріївна
здобувач вищої освіти факультету української філології
Криворізький державний педагогічний університет
УКРАЇНА

Постановка проблеми. Сучасний світ характеризується значним

пришвидшенням інформаційного обміну, оновленням візуальної культури,
розвитком інформаційних технологій, викликами, спровокованими епідемією
COVID-19 та пов’язаним із цим переходом на дистанційну та змішану форми
освіти. У цих умовах до вчителя висуваються нові, більш жорсткі вимоги щодо
рівня ІТ-компетентності. Навчальний матеріал, перш ніж транслювати учням,
слід унаочнити. Візуалізація навчальної інформації є важливим напрямом
удосконалення дидактичних засобів, сприяючи активізації пізнавальної
діяльності учнів, розвитку асоціативного мислення. Відтак роль візуальних
моделей об’єктів, що вивчаються, у навчальному процесі набуває особливої
ваги і потребує розширення спектру навчально-пізнавальних дій. Як слушно
зауважено Н.Житєньовою, «<…> інформаційна насиченість сучасного світу
вимагає спеціальної підготовки та певної адаптації навчального матеріалу
перед його поданням учням, для того щоб у візуально доступному для
сприйняття вигляді надати учням основні або необхідні відомості, які будуть
зрозумілими, легкодоступними та легкозасвоюваними. Доцільність
використання візуалізації навчальної інформації зумовлена необхідністю
врахування когнітивних особливостей сучасного покоління учнів, а також
потребою в компактному поданні навчального матеріалу у вигляді, найбільш
зручному для його сприйняття, розуміння, засвоєння і запам’ятовування»
[Житєньова http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/15191/1/Zhytienova_E_Ser.pdf].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема візуалізації
навчального матеріалу була предметом дослідження досить великого кола
дослідників. Так, теоретичні аспекти вивчалися О.Асмоловою, А.Вербицьким,
В.Давидовим та ін. Серед науковців, які зосереджували увагу на роль
унаочнення навчального процесу виділяються Г.Брянцева, С.Герасимова,
Е.Макарова та ін. Застосування комп’ютерних технологій у процесі візуалізації
навчального процесу розглянуто в роботах Л.Білоусової, Н.Житєньової,
О.Мансурова, Б.Стариченко, О.Бабенко та інших дослідників.
Мета статті полягає у вивченні специфіки використання інтерактивного
плакату як оптимального засобу візуалізації навчального контенту на уроках
літератури, зокрема під час вивчення творчості О. Довженка в 11 класі
середньої загальноосвітньої школи.
46  Modalități conceptuale de dezvoltare a științei moderne  Volumul 3
.

Виклад матеріалу. Візуалізація – це процес моделювання у свідомості

людини образів, на основі слухових, смакових, візуальних, одоративних,
тактильних відчуттів, та їх поєднань. Візуалізація допомагає людині активізувати
його емоційну пам`ять, відтворити ті відчуття, які вона відчувала колись.
Яскравий, переконливий зоровий навчальний контент сприяє підвищенню
інтересу до навчальної дисципліни, сприяє акцентуванню уваги учнів на
значущих моментах матеріалу, що подається. Візуалізація забезпечує
мобілізацію ресурсів образного, логічного, комплексного мислення учня, а також
естетичного, культурного, художнього потенціалу та інших важливих
властивостей і якостей його особистості. Крім того, візуалізація сприяє
активізації наочно-дієвого, асоціативного, образного мислення, доповнює
аудіальне сприйняття, розвиває різні види пам'яті, стимулює в учня осмислення,
узагальнення, уточнення образів і, як слушно зауважено О.Бабенко, «виступає
проміжною ланкою між навчальним матеріалом і результатом навчання,
оптимізуючи процеси пізнання» [2].
Серед різноманіття засобів унаочнення навчального матеріалу на уроках
літератури ефективними нам видаються форми, пов’язані з ІКТ. Сучасна
молодь, цифрове покоління, переважно по-новому отримує і сприймає
інформацію, важко освоює її значні обсяги, через наявність «кліпового»
мислення утруднено вербалізує. Упровадження ІТ-технології в освітній процес
забезпечило вчителів потужним інструментарієм. Одним із найефективніших
засобів створення візуального навчального контенту на уроках словесності є
інтерактивний плакат. На відміну від традиційних презентацій, які переважно є
лише супроводом викладу нового матеріалу, інтерактивний плакат може
використовуватися протягом кількох занять; відповідає типу уроку; має
інформативні блоки кількох рівнів; додаткова наочність тут моделюється у
вигляді гіперактивних зон, що виходять на перший план і зникають по кліку тощо.
На уроках літератури в 11 класі творчість О. Довженка вивчається
протягом 5 академічних годин. Чинна програма акцентує увагу педагога на
вивченні малої прози митця, його «Щоденника» (періоду війни), кіноповісті
«Зачарована Десна» [3]. Зміст навчального матеріалу зорієнтований на
осмисленні специфічності вираження патріотизму, філософічності, героїчного
пафосу творів О. Довженка в умовах засилля соцреалізму. Автори програми
наголошують, що в процесі аналізу кіноповісті «Зачарована Десна» учитель має
акцентувати на тому, що твір має автобіографічну основу, реалізує сповідальну
інтонацію, відтворює нерозривний зв’язок минулого й сучасного у свідомості
ліричного героя та автора. Це обумовлено тим, що «<…> будь-який художній
текст є носієм ознак певної країни, уявлення про дійсність, моральні та суспільні
переконання доби відтворені в літературі у формах, властивих художній
словесності певної епохи» [4]. У процесі вивчення кіноповісті «Зачарована
Десна» звертаємо увагу старшокласників на контекст, який формував
майбутнього письменника. За допомогою онлайн-конструктора Canva
створюємо плакат першого плану, що відображає загальні обриси теми, яка
вивчається, а саме: «Зачарована Десна» як щира сповідь письменника про
дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й
мистецького таланту» [4]. На цьому графічному модулі відтворено візуальні
образи, які дають можливість скласти загальне уявлення про події, персоналії,
локації Довженкового дитинства, відстежити алюзію на кінематографічну
природу твору (схематичне зображення кіноплівки) (рис. 1).
 20 noiembrie 2020  Bucureşti, România  47
.

Рис. 1. Плакат першого плану

Для конструювання наступного етапу інтерактивного плакату можна

використовувати різні застосунки та сервіси web 2.0, а саме: Glogster, Cacoo,
Dabbleboard, SlideRosket та ін. Ці додатки дозволяють розташувати графічні та
аудіоелементи, шаблони, схеми тощо. При цьому кожен із елементів може бути
гіперпосиланням. Більшість із сервісів англомовні, що дещо ускладнює роботу з
ними. Нами застосовано сервіс Thinglink. У межах цієї платформи можна
актуалізувати метод колективних проектів. Під керівництвом учителя учасники
проекту виконують ряд завдань, а саме: окреслити тему, мету і завдання плакату з
вивчення кіноповісті «Зачарована Десна»; виписати модель плакату (визначити
стиль елементів, їхні взаємозв’язки, розташування); дібрати цитатний матеріал до
відтворених на плакаті ілюстрацій; спостерегти, як у тексті кіноповісті змальовано
образи живої природи, виявити систему тропів, використану автором; з’ясувати,
через змалювання яких персонажів митець реалізує сковородинську ідею «сродної
праці»; записати аудіо- або відеофайли з характеристиками персонажів кіноповісті
«Зачарована Десна»; виважено розташувати на робочому полі плакату стікери з
напрацьованим матеріалом (рис.2).
У процесі роботи над проектом спостережено, що інтерактивний плакат є
оптимальним мультимедійним ресурсом для реалізації цілого ряду дидатичних і
виховних цілей. У процесі його створення і використання учитель має можливість
удосконалити навчальну взаємодію учнів, активізувати їхні дослідницькі здібності,
реалізувати максимально активну взаємодію учня і навчального матеріалу на всіх
етапах освоєння інформації. Інтерактивний плакат на уроках літератури може
виконувати функцію конструктора, ілюстрованого опорного конспекта,
координатора тощо.
48  Modalități conceptuale de dezvoltare a științei moderne  Volumul 3
.

Рис. 2. Інтерактивний плакат другого плану

Висновки. Таким чином, викoристання інтерактивного плакату на уроках

літератури, зокрема в процесі вивчення творчого доробку О.Довженка, дозволяє
максимально залучити учнів в процес накопичення й освоєння знань, створити
умови для якісної навчальної колаборації, унаочнити інформацію та залучити
старшокласників до активної пізнавальної діяльності.

Список використаних джерел:

[1] Житєньова, Н. В. (2016). Технології візуалізації в сучасних освітніх трендах. Електронне наукове
фахове видання “Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету”, (2), 171-178. Вилучено
з: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/15191/1/Zhytienova_E_Ser.pdf
[2] Babenko, O.V. (2019) Іnternalization of information flow using techniques of visualization in the process of
future philologists’ professional training. Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія, [S.l.],
n. 10(3), p. 6-11, грудня. 2019. Вилучено з: <http://journals.nubip.edu.ua
/index.php/Pedagogica/article/view/13298>. doi: http://dx.doi.org/10.31548/ hspedagog 2019.03.006.
[3] Українська література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10–11 класи (рівень
стандарту) Вилучено з : https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-
programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
[4] Коломієць, Н.Є & Яременко, Н.В. (2020) Культурологічна компетенція в контексті фахової підготовки
вчителя зарубіжної літератури. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Кропивницький :
Видавництво "Код", (187), с. 667. Вилучено з:
https://www.cuspu.edu.ua/images/nauk_zapiski/filology/Issue_187_FN.pdf
[5] Довженко, О.П. (2017) Зачарована Десна : щоденник, кіноповісті, оповідання. Харків: Фоліо, с. 601.