Полтавський національний педагогічний університет

імені В. Г. Короленка
Факультет філології та журналістики
Кафедра української літератури

КУРСОВА РОБОТА
зі спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова і література)
освітньої програми «Середня освіта (Українська мова і література
та мова і література (англійська))»
на тему:
«Використання застосунків віртуальної та доповненої реальності на уроці
літератури при вивченні усної народної творчості»

Виконала: студентка ІІІ курсу групи У-31

Денної форми навчання
Першого(бакалаврського) рівня вищої освіти
Скирда Альона Сергіївна
Керівник: кандидат філологічних наук,
доц. Король Лариса Леонідівна
Захищена «___»____________202___ р.
Кількість балів:____________________
Значення оцінки ___________________
Члени комісії: ________________ _________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

м. Полтава – 2023 рік

1
 ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА І СУЧАСНІ ОСВІТНІ

ТЕХНОЛОГІЇ……………………………………………………………………….6
1.1. Віртуальна реальність в системі сучасної освіти………………….....6
1.2. Класифікація інструментів створення віртуальної реальності………10
Висновки до розділу І…………………………………………………...….14
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ТА ДОПОВНЕНОЇ
РЕАЛЬНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ……….…16
2.1. Потенціал VR та AR для вивчення календарно-обрядової творчості
2.2. VR та AR при вивченні дум та історичних пісень …………….…25
2.3. Використання AR при вивченні балад……………………………...30
Висновки до розділу ІІ…………………………………………………..….34
ВИСНОВОК ………………………………………………………………..……..36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….38
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………42

2
 ВСТУП

Використання застосунків віртуальної та доповненої реальності на уроці

літератури при вивченні усної народної творчості: Шлях до нових можливостей
освіти
У сучасному цифровому світі технології невпинно розвиваються, і освіта
не може залишитися осторонь від цього процесу. Використання застосунків
віртуальної та доповненої реальності на уроках літератури при вивченні усної
народної творчості – це один із заходів, який перетворює традиційний підхід до
навчання та відкриває перед учнями зовсім нові можливості для розуміння та
апробації літературних шедеврів.
Перш за все, використання віртуальної реальності (VR) дозволяє учням
буквально потрапити в світ літературного твору. Завдяки VR-окулярам, вони
можуть перенестися у часі та просторі, стати спостерігачами подій, про які
читають у тексті. Наприклад, вивчаючи українські народні казки, учні можуть
відвідати чарівну лісову галявину або вирушити у подорож на казковому
кораблі. Такий підхід до навчання робить процес вивчення цікавим та
захопливим.
Доповнена реальність (AR), в свою чергу, дозволяє об’єднувати
віртуальний світ з реальним. Учні можуть сканувати сторінки книги або казкові
ілюстрації та побачити, як персонажі та об'єкти з цих ілюстрацій оживають
перед їхніми очима. Такий підхід робить процес вивчення більш інтерактивним
та створює можливість для учнів бачити літературні образи не тільки в уяві, але
й у реальному часі та просторі.
Крім того, використання VR та AR може розширити аналітичні здібності
учнів. Вони можуть взаємодіяти з літературними образами, аналізувати їх
характери, дії та моральні вибори. Такий підхід допомагає учням розвивати
критичне мислення та вміння аналізувати текст, адже вони буквально
опиняються всередині оповіді.

3
 Застосунки віртуальної та доповненої реальності на уроках літератури
також можуть зробити навчання більш доступним для дітей з різними видами
обмежень, дозволяючи їм більше інтерактивно взаємодіяти з матеріалом.
Однак важливо зауважити, що впровадження цих технологій в освіту
вимагає підготовки вчителів та розробки відповідних навчальних матеріалів.
Крім того, потрібно зберігати баланс між використанням технологій та
збереженням цінності традиційних методів навчання. Саме тому наведена тема
курсової роботи є актуальна.
Мета курсової роботи – дослідження можливостей та ефективності
використання за стосунків віртуальної та доповненої реальності на уроках
української літератури.
Щоб досягти мети, було поставлено такі завдання:
 Дослідити теоретичні аспекти використання технологій віртуальної та
доповненої реальності в освітньому процесі;
 Провести класифікацію інструментів створення віртуальної
реальності;
 Визначити особливості використання наведених інструментів для
кожного жанру усної народної творчості;
 Розробити методичні рекомендації щодо інтеграції інтерактивних
технологій у навчальний процес.
Об’єктами дослідження є застосунки віртуальної та доповненої
реальності.
Предмет дослідження – урок літератури в системі освіти з
використанням віртуальної та доповненої реальності при вивченні усної
народної творчості.
На різних етапах дослідження, при з’ясуванні поставлених завдань, були
використані наступні методи: метод класифікації, опрацювання джерел, їх
синтезу та аналізу, порівняльний аналіз застосунків. Комбінування різних
методів дозволило глибше дослідити тему, отримати різнобічний погляд на
поставлену проблему.
4
 Дослідження наведеної теми курсової роботи сприяє покращенню
навчання, розвитку ключових компетенцій, збереженню культурної спадщини
та підготовці учнів до сучасного інформаційного суспільства. Використання
віртуальної та доповненої реальності дозволяє набагато ефективніше
візуалізувати матеріал та робити його доступним і зрозумілим для учнів. Це
сприяє підвищенню розуміння та запам’ятовування матеріалу. Матеріали
дослідження можуть використовуватись вчителями для покращення трудової
діяльності та підвищення продуктивності учнів на уроці.
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку
літератури

5
 РОЗДІЛ І.
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА І СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

1.1. Віртуальна реальність в системі сучасної освіти

Мішель Арбогаст вважає, що імерсивні технології – це інтеграція

віртуального вмісту з фізичним середовищем, що дозволяє користувачеві
природно взаємодіяти зі змішаною реальністю, яка включає в себе два
основних типи реальності, як доповнена (AR) та віртуальна (VR) [1]. Водночас
українські педагогині Слупська Я. О. та Шкуренко О. В. у своїй науковій
публікації зауважують, що це технології, які створюють явний досвід шляхом
змішування фізичного світу з цифровою чи змодельованою реальністю [19,
с.83]. Імерсивні технології також називають технологіями розширеної
реальності.
Технології доповненої реальності (Augmented Reality, AR) володіють
здатністю відображати цифрову інформацію, таку як зображення, відео, текст
та графіку, у реальному середовищі поза екранами пристроїв та спроможні
об'єднувати віртуальні об’єкти з реальним оточенням. Відома гра Pokemon GO,
що набула популярності кілька років тому, стала ілюстративним прикладом
використання AR-технологій.
З іншого боку, віртуальна реальність (Virtual Reality, VR) через
використання 360° зображень здатна трансформувати користувача у штучний
світ, де навколишнє середовище повністю відмінне від реального. Для
підкорення віртуального простору потрібен спеціальний шолом або окуляри.
Климнюк В. Є. розглядає типи віртуальних систем у залежності від
способів площини та режимів взаємодії з користувачем [9, с. 209]:
а) системи типу «Вікно в світ»: для цього використовуються сучасні
комп’ютерні монітори для відображення візуальної частини кіберсвіту;
б) відеонакладання: потрібна відеокамера для того, щоб силует
користувача накладався на двовимірне зображення, створюване комп’ютером.

6
Результатом є те, що користувач дивиться на екран і бачить свій силует, своє
віртуальне тіло у кіберпросторі, яке взаємодіє з віртуальним світом.
в) системи занурення: вони є досконалими VR -системами, які повністю
занурюють користувача у віртуальний світ, створюючи відчуття присутності.
г) системи дистанційної присутності: полягають у з’єднанні віддалених
сенсорів, розташованих на будь-якому об’єкті в реальному світі, з оператором
або людиною.
д) змішана реальність: це об’єднання систем дистанційної присутності і
системи, яка ґрунтується на віртуальній реальності, де комп’ютерне зображення
створюється на основі інформації, отриманої від датчиків системи дистанційної
присутності.
Ці імерсивні методи навчання мають потенціал стати основними
інструментами в сфері освіти та перетворити підхід до навчання як для
школярів, так і для студентів. Вчителі можуть ефективно використовувати
віртуальну та доповнену реальність для залучення учнів до вивчення різних
об’єктів у тривимірному просторі. Наприклад, при вивченні усної народної
творчості, учні не обмежені переглядом нудних ілюстрацій у підручнику, а
можуть насправді потрапити в певну історичну епоху завдяки VR-шолому.
Технології віртуальної та доповненої реальності (VR і AR) розкривають
перед учнями та студентами безмежні можливості для глибокого освоєння
навчального матеріалу, аналізу світових подій, а також можливість вчитися
через захопливий і розважальний процес. Використання AR і VR дозволяє
здобути досвід, до якого раніше важко було отримати доступ.
Імерсивні технології сприяють п’яти аспектам навчання:
1. Наочність: У віртуальному просторі можна детально дослідити будь-
який процес або об'єкт, що робить навчання більш цікавим, ніж простий
перегляд на ілюстрації у підручнику. Застосунки, як от Anatomyuo,
дозволяють вивчати будову тіла в найменших подробицях, тоді як
Operation Apex відкриває усю розмаїтість підводного світу.

7
 2. Зосередженість: В імерсивному середовищі людина не відволікається на
зовнішні подразники, що дозволяє їй повністю зосередитися на
навчальному матеріалі.
3. Максимальне залучення: AR і VR надають можливість повністю
контролювати та змінювати сценарій подій. Учні можуть стати свідками
історичних подій, виконати експерименти в фізиці або хімії, або навіть
розв'язати головоломки в доступній формі гри.
4. Безпека: За допомогою VR і AR можна виконувати складні операції,
керувати транспортними засобами, взаємодіяти з небезпечними
речовинами, не ставлячи під загрозу навколишнє середовище та власний
стан здоров'я.
5. Результативність: Дослідження, проведені в Мерілендському
університеті, показали, що вивчення матеріалу за допомогою VR-шоломів
призводить до результатів на 10% вищих, ніж участь в традиційних
заняттях за комп'ютерами.
Більше того, імерсивні технології відіграють важливу роль у навчанні
дітей з фізичними, соціальними або когнітивними порушеннями, створюючи
інклюзивне навчальне середовище, яке враховує потреби і можливості кожного.
Це робить освіту більш доступною та демократичною.
Технологічні компанії активно працюють над створенням навчального
контенту для імерсивних технологій. Прикладом є Lenovo, яка розробила
спеціалізований віртуальний клас, де учні та вчителі можуть здійснювати
змішане навчання, залучаючи віртуальні ресурси. Такий підхід робить шкільну
освіту більш насиченою та цікавою для всіх учасників навчального процесу.
Крім того, у співпраці з Google створено більше 700 віртуальних екскурсій, які
дозволяють учням подорожувати по всьому світу, відкриваючи перед ними
різні аспекти нашої планети.
Для проведення якісного навчання за участі віртуальної реальності варто
враховувати, що вчитель потребуватиме певного обладнання. Перше та основне
– це VR-гарнітура, така як Oculus Rift, HTC Vive або іншу. Крім цього,
8
необхідний комп’ютер або пристрій, який відповідає технічним вимогам
гарнітури і має необхідні графічні та обчислювальні ресурси.
Для проведення уроку також потрібно відповідне програмне забезпечення
та контент для VR. Вчителі можуть використовувати інтерактивний навчальний
контент, історичні реконструкції, мистецькі галереї та інші додатки. Певні VR-
гарнітури можуть вимагати систему відслідковування, яка визначає положення
та рухи користувача. Це може включати в себе веб-камери, датчики руху та
базові станції. Крім того, деякі VR-додатки можуть вимагати керуючі пристрої,
які дозволяють користувачам взаємодіяти з віртуальними об'єктами. Це можуть
бути контролери, геймпади або інші спеціальні пристрої.
Перед проведенням уроку, важливо забезпечити безпеку та зручність для
учнів та вчителя, а також надати інструкції щодо користування VR-гарнітурою
та обладнанням. Варто пам’ятати про запасні частини та обладнання, а також
про ліцензії на використання програмного забезпечення та контенту. План
уроку потребує детального планування з використанням VR, вчитель має
визначити його мету та завдання для успішного включення віртуального світу в
освітній процес.
Проведення такого уроку вимагає підготовки, контролю та дотримання
вимог безпеки. Вимоги для проведення освітнього процесу з використанням
віртуальної реальності (VR) включають в себе наступне:
1. Фізична безпека користувачів: Важливо переконатися, що учні та
вчителі користуються VR-гарнітурами та обладнанням безпечно. Вони повинні
знати, як правильно надягати та використовувати гарнітуру, уникаючи травм та
пошкоджень.
2. Запобігання руховим травмам: урок має проводитись у безпечному
просторі, де немає об’єктів, які можна було б вдарити або наступити на них.
Учні повинні знати, що під час користування VR-гарнітурою вони мають
залишатися на одному місці і не рухатися активно.
3. Час користування: встановлення обмеження на час користування VR-
гарнітурою для запобігання втомі та можливим проблемам зі здоров’ям очей.
9
 4. Паузи та відпочинок: Забезпечте перерви між сеансами використання
VR для відпочинку та відновлення. Довгий безперервний перебування
віртуальному просторі може викликати дискомфорт.
5. Здоров’я очей: Наголосіть на правильному користуванні VR та
можливості позбавитися від дискомфорту або погіршення зору. Вчитель має
слідкувати за дотриманням правил підтримки здоров’я очей при використанні
VR.
6. Дезінфекція обладнання: обладнання та гарнітури повинні регулярно
дезінфікуватися, особливо якщо вони використовуються багатьма
користувачами.
7. Доступ до рятувальних засобів: доступ до першої допомоги або інших
рятувальних засобів має бути відкритим, якщо вони будуть потрібні.
8. Моніторинг здоров’я: інформацію про здоров’я учнів та вчителів варто
постійно відслідковувати, а особливо тих, хто має певні медичні обмеження або
алергії.
9. Навчання та інструкції: забезпечення навчання та інструкції з
використання VR-гарнітур та обладнання для всіх учасників є основною.
Відповідальний вчитель має пояснювати, як правильно користуватися та
уникати потенційних ризиків.
Забезпечення безпеки під час уроку з VR є важливим аспектом та
допомагає запобігати травмам і негативним впливам на здоров’я користувачів.
1.2. Класифікація інструментів створення віртуальної реальності
Усі технології штучних реальностей діляться на дві групи: доповнена та
віртуальна. Вони мають низку відмінностей, починаючи з призначення
закінчуючи програмним забезпеченням.
Єфімов Д. В. дослідив історію віртуальної та доповненої реальності, тому
після опрацювання його статті можна зробити певні висновки [7, с. 220]. «На
рубежі 80–90-х років Джарон Ланье пропонує термін «віртуальна реальність»
(Virtual Reality – VR) і створює його концепцію. Але вже незабаром ученим з
корпорації Boeing, Томасом П. Коделлом вводиться поняття «доповнена
10
реальність» (Augmented Rea-lity – AR), для якого також підводиться теоретична
і практична база…»(єфімов с.3).
Ці дві технології, AR і VR, мають суттєві відмінності. Технологія
доповненої реальності дозволяє проєктувати цифрову інформацію, таку як
зображення, відео, текст і графіку, поза екранами пристроїв і об’єднувати
віртуальні об’єкти з реальним оточенням, користуючись лише смартфоном.
Віртуальна реальність, натомість, за допомогою спеціального шолому або VR-
окулярів, переносить людину у повністю штучно створений віртуальний світ на
360°.
Основну ідею навчання з використанням AR складають імерсивні
технології, які занурюють людину в створене віртуальне середовище,
допомагаючи їй краще сприймати і розуміти навколишню реальність. Ці
імерсивні методи навчання мають потенціал стати ключовим інструментом в
освіті, революціонізуючи процес навчання як у школах, так і на університетах.
Вчителі можуть використовувати віртуальну та доповнену реальність для
взаємодії учнів з різними об'єктами у тривимірному просторі, створюючи
неперевершені можливості для навчання та розвитку.
Доповнена реальність – це новаторська технологія, яка дозволяє
накладати комп’ютерну графіку або текстову інформацію на об'єкти реального
світу у режимі реального часу. В основі цієї технології лежить ідея поєднання
двох різних просторів: фізичного світу, що оточує людину, і віртуального світу,
який створюється за допомогою комп’ютерних ресурсів. Доповнена реальність
може бути сприймана як середовище, в якому віртуальні об'єкти додаються або
взаємодіють з реальним оточенням за допомогою різних технічних пристроїв,
таких як планшети, смартфони і інші інноваційні гаджети, а також відповідного
програмного забезпечення.
Інакше кажучи, доповнена реальність – це технологія, що дозволяє
додавати або впроваджувати елементи віртуальної інформації у реальне життя,
відображаючи їх на екрані за допомогою технічних засобів. Ці технології
забезпечують можливість злити межу між навколишнім світом та штучно
11
створеним простором. Важливою характеристикою віртуальної реальності є
створення нового простору без потреби використовувати фізичний світ як
основу для віртуальних об’єктів, що додаються у цей простір в реальному часі.
Замість цього, для створення віртуального середовища використовуються
бібліотеки та бази даних додатків, що дозволяє користувачам повністю
зануритися у віртуальний світ.
Технології доповненої реальності, відомі як AR, відкривають перед нами
вражаючі можливості створення інтерактивного середовища, яке стирає межу
між реальністю і віртуальним світом. Вони сприяють нашій присутності в обох
цих просторах одночасно, роблять навчання та дослідження більш
захоплюючими та доступними.
Однією з ключових особливостей AR є можливість взаємодії з
віртуальними об’єктами у реальному часі. Користувач може переміщати,
обертати, змінювати масштаб та досліджувати ці об'єкти з будь-якого кута зору.
Це сприяє розвитку просторового мислення та глибокому розумінню вивчених
матеріалів. Візуалізована віртуальна інформація ідеально поєднується з
реальним оточенням, створюючи повне занурення в доповнену реальність.
Завдяки AR можна детально розглянути архітектурні шедеври, вивчити
музейні експонати, освоїти географічні об'єкти та їхні особливості. Ми можемо
проводити віртуальні фізичні та хімічні досліди, що дуже складно або навіть
неможливо в реальних умовах. Крім того, AR дозволяє нам розглядати
геометричні об'єкти з усіх сторін під час вирішення завдань зі стереометрії та
багато інших застосувань. Така технологія психологічно приваблива, оскільки
активізує наше сприйняття та підвищує привабливість вивченого матеріалу.
Найсучасніші додатки доповненої реальності, які використовуються у
навчальних процесах, можуть відігравати роль інструменту для реклами та
іміджу. Завдяки цим додаткам, інформаційні технології та освітні ресурси
отримують нові можливості для підвищення ефективності освіти.
Сучасні додатки доповненої реальності включають в себе широкий
спектр інструментів, таких як підручники з використанням AR-технологій,
12
розвиваючі ігри, навчальні програми, візуальне моделювання об’єктів, додатки
для тренування навичок та багато інших. Однак, на сьогоднішній день, відсутня
єдина методологія для використання доповненої реальності в освітньому
середовищі. Також відсутні спеціалізовані додатки, не дивлячись на те, що
доповнена реальність представляє собою потужний інструмент для підвищення
якості освіти.
Важливо відзначити, що доповнена реальність стала доступною на
практично всіх пристроях, таких як смартфони, планшети, ноутбуки та
комп'ютери з вбудованими камерами. Отже, можливість використання AR
(доповненої реальності) в освіті стає доступною для всіх, хоча існує виклик у
відсутності єдиної уніфікованої платформи для реалізації процесу освіти на базі
AR.
Існує декілька переваг імерсивного навчання:
1. Наочність: Віртуальний простір відкриває нові можливості для
докладного вивчення об'єктів і процесів, які можуть бути складні або навіть
неможливо розглянути в реальному світі. Це може включати анатомічні
особливості людського тіла, механізми різних пристроїв, подорожі в космос,
занурення на велику глибину під воду та інше.
2. Зосередженість: Віртуальний світ може бути більш контрольованим,
оскільки зовнішні подразники майже не впливають на користувача. Це дозволяє
зосередитися на матеріалі і краще засвоїти його.
3. Залучення: Віртуальна реальність сприяє гейміфікації навчання, тобто
включенню граничного елементу до навчального процесу. Це може зробити
навчання більш цікавим і привабливим для учнів.
4. Безпека: У віртуальному середовищі можна без ризику виконувати
складні операції, вправи керування, експерименти і т. д., не наносячи при цьому
шкоди собі або іншим.
5. Ефективність: Дослідження показують, що навчання з використанням
віртуальної реальності може бути на 10% ефективнішим, ніж традиційний
метод навчання.
13
 Крім того, імерсивні технології відіграють важливу роль у навчанні дітей
з фізичними, соціальними або когнітивними порушеннями. Вони дозволяють
створити інклюзивне навчальне середовище, яке враховує потреби і можливості
кожного учня, сприяючи демократизації освіти.
Висновки до розділу І.
У даному розділі курсової роботи було проведено аналіз сучасних
освітніх технологій та їх вплив на формування Нової української школи. В ході
дослідження було виявлено, що освітні технології відіграють важливу роль у
вдосконаленні системи освіти в Україні та сприяють розвитку нового підходу
до навчання.
Сучасні освітні технології не тільки роблять навчання більш цікавим та
доступним, але й створюють умови для розвитку творчого мислення,
критичного аналізу, та практичного застосування знань. Вони дозволяють
учням зануритися в навчальний матеріал, досліджувати його в деталях та
бачити реальний світ у новому світлі
Зокрема, висвітлено роль і значення інформаційних технологій,
віртуальної та доповненої реальності в сучасній освіті. Досліджено позитивний
вплив використання цих технологій на активність та інтерес учнів до навчання,
їхню залученість та зростання результативності навчання.
Крім того, висвітлено іммерсивні методи навчання та їхні переваги,
включаючи наочність, зосередженість, залучення та безпеку. Проте, важливо
зазначити, що впровадження нових освітніх технологій вимагає підготовки
вчителів та створення відповідної інфраструктури. Також, потрібно забезпечити
доступність цих технологій для всіх верств населення та забезпечити їхню
інклюзивність.
Усі ці аспекти свідчать про те, що сучасні освітні технології відкривають
нові горизонти для формування Нової української школи, де навчання стає
більш інтерактивним, цікавим та ефективним. Освітні технології є необхідним
інструментом для досягнення сучасних стандартів навчання та підготовки
нового покоління громадян України до успішного майбутнього.
14
 У підрозділі «Класифікація інструментів створення віртуальної
реальності» було розглянуто різноманітні технології та інструменти, які
використовуються для створення віртуального середовища. Описано різні
підходи та методи, які розробники і дослідники можуть використовувати для
створення іммерсивних дослідницьких та навчальних досліджень.
Класифікація інструментів віртуальної реальності відкриває перед нами
багатогранний світ можливостей, які можуть бути використані в різних галузях,
включаючи освіту, медицину, інженерію, розваги та багато інших. Розробники
та дослідники мають великий потенціал для творення інноваційних рішень та
розвитку сучасних технологій у сфері віртуальної реальності.
Знання про різні типи інструментів та їхні можливості є важливим для
розробки якісних додатків та досліджень у сфері віртуальної реальності.
Враховуючи швидкий розвиток цієї галузі, важливо залишатися в курсі нових
технологій та інструментів, що надається, і використовувати їх для досягнення
нових вершин у своїй роботі.
Отже, класифікація інструментів створення віртуальної реальності
відкриває багато можливостей для подальших досліджень та розвитку цієї
захоплюючої галузі, яка вже сьогодні змінює спосіб, яким ми сприймаємо і
взаємодіємо з навколишнім світом.

15
 РОЗДІЛ 2.
ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ТА ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
ПРИ ВИВЧЕННІ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

2.1. Потенціал VR та AR для вивчення календарно-обрядової

творчості
За підручником календарно-обрядова творчість – це драматично-
поетична система обрядів та ритуалів магічного значення, що супроводжуються
відповідними поетичними текстами сакрального змісту, яка тісно пов’язана із
циклічністю природи [24, с.106-107]. Усі пісні такої творчості поділяють на
творчість зимового, весняного та літнього циклів.
Міністерство освіта та науки України затвердили модельну програму, де
визначено: календарно-обрядову творчість учні вивчають у 6 класі [15].
Очікувані результати навчання включають знання про створення обрядової
поезії та її різноманітність, читання народних пісень відповідно до
особливостей інтонації, розуміння та відтворення змісту почутого матеріалу.
Учні повинні толерантно реагувати, використовуючи правила етикету, та
етично висловлювати власну думку стосовно почутого чи прочитаного. Також
результатом навчання є вміння розрізняти особливості народних пісень згідно з
жанрово-родовою належністю та стильових ознак. Учні повинні вміти
формулювати висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу
пісень. Учень повинен вміти аналізувати народні пісні, удосконалювати своє
відчуття інтонації та розуміння провідних мотивів. Також має бути розвинене
вміння аналізувати різні аспекти тексту пісні, включаючи художні елементи,
що впливають на сприйняття, виявляти спільні та відмінні структурні ознаки у
текстах інших пісень. На основі зрозумілого матеріалу учень повинен вміти
творчо створювати власний медійний продукт [15, с.17-18].
Календарно-обрядова творчість в українській школі включає в себе
різноманітні види діяльності, спрямовані на вивчення та відзначення
традиційних свят, обрядів і обрядової культури українського народу. Це

16
допомагає учням зберігати та підтримувати своє національне спадкування та
розуміння історії та культури свого народу. Основні аспекти календарно-
обрядової творчості в українській школі включають:
1. Вивчення традиційних свят: учні дізнаються про різноманітні народні
свята України, такі як Різдво, Великдень, Іван Купала та інші. Вони
вивчають історію цих свят, їхнє значення та специфіку відзначення.
2. Виготовлення народних прикрас та рукоділля: діти можуть створювати
різноманітні народні прикраси, які використовуються під час
святкування. Наприклад, писанки, вишиванки, ляльки-мотанки тощо.
3. Участь у народних гуляннях та обрядах: деякі школи можуть
організовувати святкові заходи та гуляння під час традиційних свят.
4. Вивчення фольклору та народних звичаїв: за підтримки школи можуть
проводитися уроки з вивчення українського фольклору, народних казок,
легенд та звичаїв. Учні можуть вивчати тексти народних пісень та поезій.
5. Виставки і проекти: Учні можуть брати участь у створенні виставок і
проектів, пов’язаних із традиціями та культурою України. Наприклад,
виставка писанок, проект «Український календар», стінгазети про
національні свята тощо.
«Календарно-обрядова лірика слугує безпосереднім свідченням єдності
людини і природи. Пісні весняного циклу – сакральні тексти-величання, тексти-
заклички, тексти-оспівання довколишнього середовища…» [2, с.17].
Календарно-обрядова творчість в українській школі сприяє розвитку
національної свідомості серед учнів, підтримує і відновлює традиції та
спадковий досвід українського народу. Ця діяльність також сприяє
формуванню патріотизму та поваги до власної культури.
Використання віртуальної реальності (VR) на уроках української
літератури при вивченні календарно-обрядової творчості має великий
потенціал. VR дозволяє учням отримати іммерсивний досвід, занурюючи їх у
аутентичне культурне середовище, де вони можуть спостерігати та відчувати
календарні обряди. Це сприяє кращому розумінню суті обрядів, а також
17
допомагає зрозуміти їхнє значення для української культури. VR також може
візуалізувати складні обряди та символіку, що сприяє поглибленому аналізу та
розумінню літературних творів, де ці обряди важливі.
Крім того, використання VR робить навчання більш захоплюючим та
цікавим для учнів, що може збільшити їхню мотивацію та зацікавленість у
вивченні календарно-обрядової творчості. Такий інтерактивний підхід до
навчання може покращити якість освіти та зробити процес вивчення більш
ефективним.
Взявши до уваги вище проведене дослідження, було складено конспект
уроку (Додаток 4).
2.2. VR та AR при вивченні дум та історичних пісень
Думи – це народні епіко-ліричні пісенні твори героїчного, рідше
соціально-побутового змісту [24, с.264]. Твір, який має наведені нижче ознаки,
є думою:
 початок – поетичний заспів,
 наявність епічного елементу,
 чітка побудова сюжету,
 фабульність,
 оповідний та хронологічний характер опису подій,
 розповідь у ліричному освітленні.
Думи прийнято класифікувати за такими хронологічними групами:
1. Пісні віку дружинного і княжого (14 – 15 ст.)
2. Поезія козацького віку (16 – середина 18 ст.).
3. Пісні віку гайдамацького (II половина 18 ст.).
4. Пісні віку рекрутського і кріпацького (кінець 18 – І половина 19 ст. (до
відміни кріпосного права – в Австрії 1848 р.)).
5. Пісні про волю (II половина 19 ст.)
Історичні пісні – це ліро-епічні твори про конкретні чи типові історичні
події та процеси, відомих історичних осіб та безіменних героїв, чиє життя і
вчинки пов’язані з подіями суспільно-політичного життя, в яких відтворено дух
18
певної історичної епохи [24, с.279]. До специфічних рис даних творів належать:
ритмомелодична будова, чіткий поділ на строфи, епічність (фабульність,
наявність сюжету, оповідний характер)
Вивчення дум та історичних пісень визначено програмою у 8 класі. Ці
твори відображають історичні події, культурні особливості та соціальні
проблеми того часу, коли вони були створені. Вивчення дум і історичних пісень
допомагає учням краще розуміти історичний контекст і культурні цінності
минулих епох. Діти у 8 класі мають достатню розвинену когнітивну здатність
для аналізу складних текстів. Вивчення дум та історичних пісень дозволяє їм
аналізувати важливі аспекти текстів, такі як символіка, структура, мовний вираз
та стиль.
Використання віртуальної реальності (VR) та доповненої реальності (AR)
може значно збагатити та покращити процес вивчення дум та історичних
пісень. Ось декілька способів, які допоможуть в цьому процесі:
1. Віртуальні подорожі в минуле:
- За допомогою VR можна створити історичні віртуальні екскурсії, де
учні можуть перенестися у часи минулих подій.
- Учні можуть бачити та досліджувати архітектурні споруди,
ландшафти, обстановку того часу, що допоможе краще зрозуміти контекст
створення дум та історичних пісень.
2. Відтворення історичних подій:
- AR може використовуватися для відтворення ключових моментів
історичних подій у реальному часі та середовищі.
- Учні можуть переглядати інтерактивні реконструкції битв, історичних
об'єктів або подій, що відображені в думах та піснях.
3. Інтерактивні уроки:
- Використання VR та AR дозволяє створювати інтерактивні уроки, де
учні можуть взаємодіяти з віртуальними об'єктами або персонажами,
пов'язаними з історичним контекстом.

19
 - Вчитель може створити сценарії, де учні грають ролі історичних
постатей або відтворюють події з дум та пісень.
4. Музейні виставки та артефакти:
- VR може використовуватися для створення віртуальних музейних
виставок, де учні можуть досліджувати історичні артефакти, інструменти, що
використовуються в думах та піснях.
- AR дозволяє розміщувати віртуальні музейні артефакти прямо в
реальному середовищі класу або в домашньому навчанні.
5. Створення власних історичних творів:
- Учні можуть використовувати VR або AR для створення власних
історичних інтерактивних проектів, які містять думи та пісні.
- Вони можуть створювати власні віртуальні реконструкції історичних
подій або ілюстрації до пісень та дум.
Загальний результат використання VR та AR в навчанні полягає в тому,
що вони роблять процес вивчення історичних дум та пісень більш доступним та
цікавим для учнів, допомагаючи їм краще розуміти і відчувати історію та
культуру.
На основі дослідження було складено урок для 6 класу з використанням
віртуальної реальності (Додаток 3).
2.3. Використання AR при вивченні балад
Балади – це один із жанрів ліро-епічної поезії, оповідна пісня (або вірш) з
драматичним розвитком сюжету, основою якого є надзвичайний випадок. Для
балади характерний відносно невеликий обсяг, виражена сюжетність, особлива
співучість, музикальність [14, с.76].
Вивчення балад є в програмі української літератури для 9 класу. Таке
планування зумовлено відносною зрілістю учнів. Жанр балади є досить
складним для розуміння, тому виклад такого матеріалу в менших класах є
недоречним. Учні в 9 класі готові до сприймання та обробки емоційно
насичених творів, завдяки своєму психологічному розвитку. У багатьох
країнах, включаючи Україну, програми з літератури розпочинають вивчення
20
балад і більш складних літературних жанрів в середній школі, зазвичай з 9 або
10 класу. Учні такого віку вже мають розвинені когнітивні здібності, що
дозволяє їм аналізувати та розуміти більш складні тексти, такі як балади. Вони
вже мають певний досвід роботи з літературними творами, що полегшує їх
засвоєння більш складного матеріалу.
Використання доповненої реальності (AR) у вивченні балад може робити
навчальний процес більш захопливим та пізнавальним. AR додає
інтерактивність та візуалізацію до вивчення балад і надає студентам
можливість поглиблено вивчати та розуміти літературні твори. За допомогою
AR можна створити віртуальні історичні та культурні подорожі, де учні можуть
досліджувати місця подій та архітектурні об’єкти, що відображають історичний
та культурний контекст балади. Це допомагає зробити навчальний матеріал
більш доступним і конкретним для учнів. AR також дозволяє створювати
анімаційні елементи та реконструкції сцен з балад, що допомагає учням краще
зрозуміти сюжет та настрій твору. Крім того, можна створювати віртуальних
персонажів та інтерактивні завдання, що покращує сприйняття матеріалу. AR
допомагає підсилити аудіовізуальну інформацію, візуалізуючи текст балади та
надаючи удіо записам більшу вагу. Це може полегшити розуміння та
інтерпретацію балади. Загалом, AR робить вивчення балад більш цікавим
процесом, сприяючи поглибленому розумінню літературних творів та їхнього
історичного та культурного контексту.
У додатках наведено наш спосіб використання доповненої реальності на
уроках української літератури при вивченні балад (Додаток 2).
Висновок до розділу ІІ
У розділі, присвяченому використанню віртуальної та доповненої
реальності при вивченні усної народної творчості, було розглянуто важливі
аспекти впровадження сучасних технологій у процес навчання та дослідження
фольклору. Вивчення народної творчості є важливим елементом культурної
спадщини та розуміння історії та ідентичності різних народів.

21
 Застосування віртуальної та доповненої реальності дозволяє зробити
процес вивчення народної творчості більш доступним та захоплюючим для
сучасних учнів. Ці технології надають можливість відчути автентичність та
контекст усної народної творчості, допомагаючи дітям глибше зануритися в
культурний світ різних народів. Впровадження віртуальної та доповненої
реальності на уроці має низку переваг:
1. Іммерсивне дослідження обрядів: Створення віртуальних реконструкцій
та сценаріїв обрядів дозволить учням зануритися в аутентичне
середовище і досліджувати різні аспекти обрядів. Вони можуть бачити, як
обряди відбуваються в різних культурах та епохах.
2. Візуалізація символіки і ритуалів: VR та AR можуть використовуватися
для візуалізації символіки та ритуалів, що супроводжують обряди. Учні
можуть детально досліджувати символи, об’єкти та речі, що
використовуються під час обрядів.
3. Симуляція обрядів: За допомогою VR можна створити симуляції обрядів,
які дозволяють учням брати участь у віртуальних ритуалах та
спостерігати за їхнім перебігом. Це дозволяє краще зрозуміти суть та
значення обрядів.
4. Інтерактивне навчання: AR може використовуватися для інтерактивного
навчання під час обрядів. Учні можуть сканувати об’єкти або текст, щоб
отримати додаткову інформацію про обряд, його історію та значення.
5. Дистанційне навчання: VR та AR можуть забезпечувати можливість
дистанційного навчання для учнів, які не мають можливості фізично
відвідувати об’єкти календарно-обрядової творчості. Вони можуть
вивчати матеріал та брати участь у віртуальних обрядах з будь-якого
місця.
6. Анімація та віртуальні предмети: VR дозволяє створювати анімацію та
віртуальні об’єкти, які можуть бути включені в обряди. Це створює
можливість для креативного використання віртуальних ресурсів.

22
 Використання VR та AR у вивченні фольклору може зробити навчання
більш інтерактивним, цікавим і ефективним. Це дозволяє учням поглиблено
досліджувати минуле та отримувати нові знання про культурні та релігійні
традиції.
Отже, можна стверджувати, що використання віртуальної та доповненої
реальності в навчанні та дослідженні усної народної творчості є актуальним та
перспективним напрямком. Вони допомагають зберегти та вивчати культурну
спадщину, роблять процес навчання захоплюючим та інтерактивним, а також
сприяють підвищенню інтересу до фольклору серед молодого покоління.

ВИСНОВОК
У роботі були розглянуті ключові аспекти використання застосунків
віртуальної та доповненої реальності на уроках літератури для вивчення усної
народної творчості. Досліджено теоретичну базу цих технологій, їхні
можливості та переваги у контексті освіти.
Було показано, що використання віртуальної та доповненої реальності
може значно покращити процес навчання та зробити його більш захопливим та
ефективним. Застосування цих технологій дозволяє створювати іммерсивні
навчальні середовища, в яких учні можуть зануритися в світ усної народної
творчості та відчути його на власному досвіді.

23
 Також було досліджено позитивний вплив використання віртуальної та
доповненої реальності на мотивацію учнів до навчання, їхню зацікавленість у
предметі та рівень засвоєння матеріалу. Ці технології надають можливість
навчати літературу в більш доступній та привабливій формі, залучаючи сучасні
інтерактивні методи.
Також було проаналізовано основні аспекти використання віртуальної та
доповненої реальності при вивченні усної народної творчості. Досліджено
можливості та переваги цих технологій у контексті навчання та осмислення
культурної спадщини.
Використання віртуальної та доповненої реальності в освіті може значно
збагатити навчальний процес та зробити його більш інтерактивним і цікавим.
Вони дозволяють створити іммерсивне середовище, в якому учні можуть
відчути занурення в світ усної народної творчості, побачити та дослідити
артефакти та традиції.
За результатами аналізу виявлено, що використання цих технологій
сприяє підвищенню мотивації учнів до вивчення культурної спадщини,
полегшує їх засвоєння матеріалу та допомагає краще розуміти і відчувати цей
вид мистецтва.
Загальний висновок полягає в тому, що використання віртуальної та
доповненої реальності на уроках літератури при вивченні усної народної
творчості є перспективним напрямком розвитку освіти. Ці технології можуть
покращити якість навчання, зробити його більш цікавим та ефективним, а
також підвищити мотивацію учнів до вивчення літературних творів та усної
народної творчості.

24
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Arbogast, M. Immersive Technologies in Preservice Teacher Education: The

Impact of Augmented Reality in Project-Based Teaching and Learning
Experiences. Electronic Thesis or Dissertation. 2019.
URL: https://etd.ohiolink.edu/.
2. Беценко Т. П. Світ природи в українській народній пісенній творчості.
Тези доповідей ІІІ Міжнародної наукової конференції. Харків : ХНУ імені
В. Н. Каразіна, 2017. С.16-18.
URL: https://core.ac.uk/download/pdf/84006718.pdf

25
3. Буров О. Ю., Литвинова С. Г., Семеріков С. О. Концептуальні підходи до
використання засобів доповненої реальності в освітньому процесі.
Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в
підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: випуск 55.
60 с.
4. Висоцька В. А., Власенко О. М., Кузнєцов О. О. Інформаційна система
віртуальної реальності з елементами повного занурення. Information
systems and networks. Issue 12, 2022. С. 52-78. URL:
https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2023/jan/
29742/221029maket-54-80.pdf
5. Волинець В. О. Використання технологій віртуальної реальності в освіті.
Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Серія: педагогічні
науки. Випуск №2 (67). 2021. С.40-47. URL:
http://npo.kubg.edu.ua/article/view/235753/234130
6. Грановська Т.Я. Формування пізнавальної самостійності учнів 7–9 класів
засобами мобільних технологій в освітньому процесі з природничих
дисциплін: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук (доктора філософії). Харківський національний
педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Харків, 2020.
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г.
Короленка, Полтава, 2020. 12 с.
7. Єфімов Д. В. Використання доповненої реальності (AR) в освіті. Вісник
Запорізького національного університету. Педагогічні науки № 1 (37). Ч.
ІІ. 2021. С.219-225. URL:
http://ds.forlan.org.ua/bitstream/handle/123456789/472/%d0%84%d1%84%d1
%96%d0%bc%d0%be%d0%b2%2c%20AR.pdf?sequence=1&isAllowed=y

8. Зотова, В. Г. and Копєйцева, Л. П. До проблеми інтеграції знань у процесі

вивчення української літератури у сучасних закладах загальної середньої
освіти. Інновації в освіті і педагогічна майстерність учителя-словесника:

26
 зб. матеріалів ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф.,(24-25 жовтня 2019 р., м.
Суми). С. 79-85.
9. Климнюк В. Є. Віртуальна реальність в освітньому процесі. Збірник
наукових праць Харківського національного університету Повітряних
Сил №2(56), 2018. С.207-212.
URL: https://www.researchgate.net/publication/325873912_Virtualna_realnist
_v_osvitnomu_procesi/fulltext/5b2a4be7a6fdcc72db4d454c/
325873912_Virtualna_realnist_v_osvitnomu_procesi.pdf?
origin=publication_detail

10.Литвинова С., Сороко Н. Готовність учнів гімназій до використання

доповненої реальності в освітньому процесі. Науковий вісник
Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота»,
(1(50), 2022. С.158-164. URL: https://doi.org/10.24144/2524-0609
11.Логвіненко Н.М. Фольклористика в системі літературної освіти
старшокласників. Українська література в загальноосвітній школі. 2008.
№ 12. С. 22-24.
12.Мерзликін, О., Тополова, І., Тронь, В. Розвиток ключових
компетентностей засобами доповненої реальності на уроках CLIL.
Освітній вимір, 2018. №51. С.58-73.
https://doi.org/10.31812/pedag.v51i0.3656
13.Мінтій, І., Соловйов, В. Доповнена реальність: український сучасний
бізнес та освіта майбутнього. Освітній вимір, 2018. Вип. 51, С. 290-296.
https://doi.org/10.31812/pedag.v51i0.3676
14.Молодичук О. М. Лексикон українських народних балад. Філологічний
часопис. Вип. 1. 2015. С.75-82.
URL: http://fch.udpu.edu.ua/article/view/138871/135798

15.Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з

української літератури 5-9 класи. Яценко Т.О., Пахаренко В. І., Слижук
О.А., Тригуб І.А. Наказ Міністерства освіти і науки України від
27
 24.07.2023 № 883. 152 с. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna
%20serednya/programy-5-9-klas/onovlennya-12-2017/na-sajt-ukrayinska-
literatura-5-9-z-chervonimdoc-2.pdf
16.Нежива Л. Паламар С. Методична модель застосування доповненої
реальності на уроках читання в початковій школі. Педагогічна освіта:
теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць № 34
(2), 2020. С. 1-11.
17.Постанова про державний стандарт базової середньої освіти (від 30
вересня 2020 р. №898). Київ, 2020.

18.Скиба О.В. Підготовка студента-філолога до вивчення весільної

обрядовості та фольклору в середній загальноосвітній школі. Образне
слово Луганщини: матеріали ХVІ Всеукр. практ. конф. імені Віктора
Ужченка (26 травня 2017 р., м. Старобільськ). Вип. 16. Старобільськ:
Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2017. С. 182-186
19.Слупська Я.О., Шкуренко О.В. Застосування віртуальної реальності (VR)
у освіті. «Молодий вчений», № 9 (109). 2022. С.82-88.
URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/download/
5570/5453/
20.Українська література: підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл.
/Авраменко О.М., Дмитренко Г. К. Київ: Грамота, 2009. 304 с.
21.Українська література: підручник для 6 кл. закл. загальн. серед. освіти
/Авраменко О.М. Київ: Грамота, 2023. 224 с.
22.Українська література: підручник для 8 кл. закл. загальн. серед. освіти
/Авраменко О.М. Київ: Грамота, 2021. 240 с.
23.Українська усна народна творчість: підручник / М. Б. Лановик, З. Б.
Лановик. 3-тє вид. Київ: Знання-Прес, 2005. 591 c.
24.Український фольклор: Навч. посіб./ Семеног О. К. Глухів: РВВ ГДПУ,
2004. 254 c. URL:
https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/1868/1/%d0%a3%d0%ba

28
 %d1%80.%d1%84%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d0%bb%d0%be
%d1%80%202004.pdf

25.Шевченко З.О. Загальнокультурний контекст вивчення української

літератури у 8–9 класах на факультативних заняттях. Українська мова і
література в школі. 2013. № 4. С. 20-23.
26.Шмиголь М. Ф., Юшкевич Ю. С. Віртуальна реальність як феномен
інформаційного суспільства: світоглядний аспект. Гілея: науковий вісник.
2019. Вип. 142(2). С. 212-215.

ДОДАТКИ
Додаток 1.

29
 Додаток 2.
Тема: «Українські народні балади»
Мета уроку: Навчити учнів аналізувати та розуміти балади, розкриваючи
їхню історичну та культурну цінність, за допомогою доповненої
реальності (AR).
Обладнання: смартфони або планшети з програмою для AR, зображення
та 3D-моделі, пов’язані з баладами, проектор або інтерактивна дошка.
Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1. Визначення учнями мети уроку. Постановка завдань, які сприятимуть
досягнення мети.
ІІ. Актуалізація опорних знань

30
1. Мозковий штурм. Що ви знаєте про балади? Назвіть приклади відомих
вам балад. Що спільного ви помітили під час опрацювання цих творів?
2. Асоціативний кущ. Складання схеми із ключовим словом «Балада»
IІІ. Основна частина. Виклад нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя
Сьогодні ми розпочнемо захопливу подорож у світ балад, одного з
цікавих жанрів української літератури. Ви вже маєте певні знання про
балади, але сьогодні ми поглибимо наше розуміння цього жанру завдяки
використанню доповненої реальності. Ми відкриємо для себе ці витвори
словесності в новому світлі, де історія та культура переплітаються з
сучасністю. Балади – це не просто тексти, а окремі історії, які мають
велике значення для нашої літературної спадщини. Під час цього уроку
ми вивчимо їх із використанням сучасних технологій, щоб ще краще
розібратися у їхній суті та впливі на наше суспільство.
2. Теорія літератури
Балада – це … .
Основні риси балади: … .
3. Балада поміж нас
Робота в групах.
Учні використовують свої смартфони або планшети для перегляду AR-
зображень, пов’язаних з певними баладами. Вони можуть досліджувати
артефакти, реконструкції сцен з балад, віртуальних персонажів тощо.
Кожна група учнів працює з різними баладами та ділиться своїми
враженнями.
Група №1 – «Бондарівна»;
Група №2 – «Козака несуть»;
Група №3 – «Ой на горі вогонь горить»;
Група №4 – «Ой летіла стріла».
4. Аналіз балад, виступи груп

31
Учні обговорюють свої враження та спостереження, розкриваючи
історичний та культурний контекст балади на основі AR-елементів. Вони
також обговорюють основні теми, символи та послання балади.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Сучасність та минуле.
Учні прослуховують виконання балади рок-гуртом «Мотор’рола» «Ой на
горі вогонь горить». Після цього вчителем надаються такі питання: «Чи
вдала інтерпретація твору?», «Сучасні інтерпретації шкодять чи йдуть на
користь фольклорним творам?».
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Зробіть висновки із сьогоднішнього уроку та доведіть, що балада є ліро-
епічним жанром.
VІ. Оголошення домашнього завдання.
Домашнє завдання: вивчення однієї з балад.
На цьому уроці, вивчення балад виявляється захопливим та пізнавальним
досвідом завдяки використанню доповненої реальності. Учні розуміють
більше про історію, культуру та символи балади, а також розвивають
аналітичні та критичні навички.
Додаток 3
Тема: Віртуальна подорож у світ дум та історичних пісень.
Мета уроку: Познайомити учнів із жанрами дум та балад. Розширити
їхнє розуміння історії та культури через вивчення цих музичних форм.
Використати VR для створення віртуальної подорожі у світ дум та балад.
Обладнання: VR-окуляри для кожного учня або комп'ютери з
підтримкою VR. Відповідне програмне забезпечення для віртуальної
реальності.
Хід уроку:
І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
1. Вправа «Хочу, треба, можу» (Додаток 1)
ІІ. Актуалізація опорних знань
32
1. Чому, на вашу думку, веснянки вважаються піснями молодості і краси?
Обґрунтуйте власні міркування, наводячи приклади з відомих вам творів.
2. Доведіть, що веснянки — це фольклорний жанр. Наведіть переконливі
докази, посилаючись на відомі вам поезії.
IІІ. Основна частина. Виклад нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя:
Сьогодні ми розпочнемо незвичайний та захоплюючий урок, який відкриє
перед нами двері у світ давніх дум та історичних пісень. Ми не лише
дізнаємося більше про історію нашого минулого, але й перенесемося у
віртуальну реальність, щоб власними очима бачити та відчути атмосферу,
яку вони несуть.
Спробуємо розгадати та розповісти історії, які ховаються у думах та
історичних піснях, і зрозуміти, чому ці твори мали і мають величезне
значення для культури та спадщини наших предків.
Готуйтеся до незабутньої подорожі в минуле, де ми вивчатимемо,
творитимемо та розмірковуватимемо разом. Вмикайте свою цікавість та
фантазію, адже сьогодні ми зануримося у світ музики та історії, який
відкриє перед нами багато таємниць і пригод. Ну що, готові до
віртуального відкриття? Давайте розпочнемо!
2. Вивчення основних понять.
Теорія літератури.
Продовж речення:
Дума – це…
Історична пісня – це…
3. Подорож минулим:
Учні отримують доступ до віртуальної реальності і переносяться у
віртуальний світ, де вони можуть бачити і відчувати події, пов’язані з
думами та історичними піснями. Вони можуть досліджують інтерактивні
сцени, слухають відповідні музичні твори та розглядати візуальні
елементи, що створені на основі дум та історичних пісень.
33
4. Групова дискусія:
Після завершення віртуальної подорожі, учні обговорюють свої
враження та спостереження. Дізнаються більше про історію та значення
дум та балад у культурі.
5. Сторінками минулого
Робота з підручником
Виразне читання творів «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце
сходить», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні».
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
6. Юні дослідники.
Складання паспорту кожного з творів.
6. Підсумок
Закінчення уроку з підсумковою бесідою, де акцентується увага на
важливості вивчення музичних жанрів для розуміння культурної
спадщини.
V. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Вправа «Хочу, треба, можу»
Повертаємось до своїх записів, які робили на початку уроку і даємо
переосмислити свої знання, якості, цінності. Учні знову дають відповіді
на ті ж самі питання та роблять відповідні висновки, порівнюючи їх з
тими, які писали на початку уроку.
VІ. Оголошення домашнього завдання.
Учні можуть дослідити інші види балад та дум і підготувати коротку
презентацію про одну з них на наступний урок.
Цей інтерактивний урок дозволить учням краще розуміти та цінувати
думи та балади як важливий аспект культурної спадщини, а також
стимулювати їхню творчість і дослідницький підхід до вивчення музики
та історії.
Додаток 4
Тема: Народна обрядова пісня, її різновиди. Веснянки
34
 Мета: знайомство учнів із поняттям народної пісні, веснянки зокрема.
Залучення молодого покоління до вивчення і збереження традицій та
обрядів.
Очікувані результати:
 знає про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди;
 розповідає про головні календарні обряди українців;
 розрізняє і називає різновиди календарно-обрядових пісень;
 виразно і вдумливо читає поезію;
 коментує зміст;
 пояснює роль художніх засобів;
 висловлює судження про роль колискової пісні в житті людини, про роль
сім’ї та тепло рідного дому, про відповідальність кожного за збереження
духовної спадщини для майбутніх поколінь;
 описує образ матері над колискою дитини.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник з української літератури для учнів 6 класу
Олександра Авраменка, аркуші, поділені на три частини для виконання
вправи «Хочу, треба, можу», VR-окуляри і комп’ютер або смартфон для
кожного учня, програмне забезпечення або віртуальна реальність (якщо
доступно), проектор і екран (для показу демонстраційних матеріалів).
Урок сприяє розвитку різних аспектів компетентності:
 вільне володіння  вміння використовувати
державною мовою; інформаційні та
 математична грамотність; комунікаційні ресурси;
 компетентність в галузі  усвідомлене ставлення до
природничих наук і екології;
технологій;  навички навчання протягом
 інноваційний підхід; усього життя;

35
 розуміння громадянських  культурна компетентність.
та соціальних питань;
Паралельно формуються навички, які пронизують усі аспекти навчання:
 уміння читати з
розумінням;
 ефективне висловлення
думок усно та письмово;
 критичне та системне
мислення;
 творчий підхід до
вирішення завдань;
 виявлення ініціативності;
 логічна обґрунтованість
позицій;
 конструктивне управління
емоціями;
 прийняття рішень;
 співпраця з іншими
людьми.

36
Хід уроку
І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
1. Вправа «Хочу, треба, можу» (Додаток 1)
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Бесіда за питаннями.
Учні повинні надавати розкриту відповідь. Така умова сприятиме
формуванню культуромовній компетентності.
• Чи полюбляєте ви слухати пісні? Які саме?
• Коли люди співають?
• Що необхідно для того, щоб гарно співати? (Голос, музичний слух,
талант у виконанні тощо)
• Як пісня впливає на внутрішній стан людини?
• Чому, на вашу думку, пісня — це фольклорний жанр?
• Назвіть кілька пісень, що не втрачають своєї актуальності?
ІІІ. Оголошення теми уроку. Цілевизначення і планування.
Слово вчителя: «Фольклор» – це народна мудрість, що відбиває
світоглядні, етичні та естетичні погляди народу.
Наука, що вивчає фольклор, відома як фольклористика. Вона досліджує
проблеми, які належать до загального суспільствознавства, а також
вивчає соціальний характер народної поетичної творчості, її тематичний
спектр, специфіку та спільні риси з іншими видами мистецтва.
Корінь культури сягає далеко в історію, коли ще не існувало письма та,
зрозуміло, письменницької професії. Проте, люди прагнули виражати свої
враження, настрої, переживання та уявлення про природу та свої
стосунки з нею, життєві ідеали та оцінювання дій людей. Серед них вже
тоді існували поняття про красу, добро та зло.
Фольклорна поезія обрядів є віддзеркаленням спадкових та племінних
уявлень. У патріархальному суспільстві виникла фольклорна система, яка
відповідала ритмам трудових процесів і обслуговувала святкові та будні

37
дні. Вона включала неписані правила поведінки та визначені «сценарії»
обрядів, у яких пісні та словесні форми відігравали важливу роль,
сприяючи врожаю, здоров’ю та міцним сімейним відносинам. Фольклор
був нерозривно пов'язаний з побутом народу.
До календарно-обрядової поезії входили такі жанри, як колядки,
щедрівки, веснянки (гаївки, маївки, гагілки), купальські, русальні,
петрівочні та жниварські. У календарно-обрядовій поезії часто
перепліталися язичницькі вірування та християнська традиція.
IV. Основна частина. Виклад нового матеріалу.
1. Віртуальна реальність: розповідь про віртуальну реальність, інструктаж
з приводу техніки безпеки роботи з обладнанням. Демонстрація короткої
віртуальної екскурсії «Закликаємо весну». Відео транслює обряди та
традиції. Завдання дітей: спостерігати та підіймати руку. коли побачили
певний обряд чи традицію.
2. «Фольклорна» дискусія.
Учні діляться враженнями та спостереженнями. Вчитель може поставити
питання «Які обряди та традиції вас зацікавили? Що ви відчули,
перебуваючи у віртуальному світі?».
3. Теорія літератури
3.1. Народна пісня — невеликий музично-поетичний твір строфічної фор-
ми, автором якого є народ.
3.2. Анафора (гр. аnaphora — піднесення), єдинопочаток — повторення
однакових звуків, складів чи словосполучень на початку віршованих
рядків чи строф.
3.3. Рефрен (фр. refrain) — повторення групи слів, одного чи кількох вір-
шованих рядків наприкінці строфи чи рядка.
Для формування культуромовної компетентності доречно використати
вправу «Відтвори», яка полягає у додаванні слів до моделі речення. Діти
вже мають готову конструкцію, їхнє завдання – вставити потрібні слова
4. Опрацювання пісень весняного календарного циклу

38
 «Ой весна, весна – днем красна».
1) виразне читання веснянки
2) Визначення головних аспектів поезії. Тема: Відтворення образу
приходу весни, яка необхідна для приходу літа, тепла та врожаю.
Ідея: Підкреслення важливості приходу весни та очікування її приходу.
Основна думка: Весна – це пора року, коли природа оживає та
оновлюється, а це спонукає сподівання людей на плідну землю, хороший
урожай та добробут.
Композиція: Поезія структурована у формі діалогу, де двічі ставляться
запитання: «Що ж ти, весно, принесла?», на які надаються докладні
відповіді.
3) Дискусія за змістом поезії:
 Які почуття виникають у кожної людини з приходом весни та як це
можна пояснити?
 Чому весняний період приносить радість, задоволення та піднесеність
людям?
 Як розуміти вислів «весну красною»?
 Що мається на увазі, коли кажуть, що весна приносить «літечко»?
 Знайдіть та прочитайте в тексті поезії про подарунки, які принесла весна
(житечко, озиму пшеницю, усякі пашницю, рожеву квіточку, запашне
зіллячко, ягнятко, телятко).
 Доведіть, що «Ой весна, весна – днем красна» є веснянкою.
 З якою метою народ склав цю поезію?
 Чому в пісні весну звертаються як до живої істоти?
«Ой кувала зозуленька»
1) виразне читання веснянки
2) Визначення головних аспектів поезії. Тема: Зображення тривалого
кукування зозулі у різні дні тижня. Ідея: Вираз прохання до зозулі, щоб
вона продовжувала своє кукування.
Основна думка:

39
Співай, зозуле, ти вже заспівала,
Не знаєм, чи діждемось ще ми весни.
3) Дискусія за змістом поезії (за допомогою питань):
• Що ви можете сказати про зозулю як птаха?
• Чому люди так уважно слухають кукування зозулі?
• Коли починається спів цієї птахи?
• Чому автор називає зозулю товаришкою?
Які художні засоби використані в поезії? Назвіть їх і подайте приклади з
твору.
«Кривий танець»
1) виразне читання веснянки
2) Визначення головних аспектів поезії. Тема: Відображення танцю, що
символізує наближення весни і зміни в природі та житті людей.
Ідея: Підкреслення мудрості та спостережливості людей, які відзначають
зміни в природі у весняний період.
Основна думка: Хороводи та співи – спроба людей прискорити прихід
весни.
3) Опрацювання змісту твору за питаннями:
• Для чого влаштовувався кривий танець? Чи сприяло це приходу весни?
• Чому діброва почала палати?
• Прокоментуйте рядки твору та обґрунтуйте власні думки:
Скільки в цебрі водиці...,
Скільки в дівчат правдиці.
• Які художні засоби використані в цій календарно-обрядовій поезії?
• Чому автор повторює рядок у поезії: «Та вода по каменю...»? (Вода –
зазвичай, символ очищення).
5. Руханка
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Опрацювання тестових завдань за допомогою VR-технологій.

40
Учні одягають окуляри та беруть контролери, за допомогою яких
обиратимуть відповіді.
На екран виводиться тестування. Кожен з учнів виконує завдання.
обираючи правильну відповідь за допомогою контролера.
«Ой весна, весна — днем красна»
1. Якою названо весну?
а) Красною; б) дзвінкою; в) щасливою.
2. З яким запитанням звертаютья до весни?
а) «Що ти нам принесла?»; б) «Чому так довго не приходила?;
в) «Чим ти нас порадуєш?»
3. Весна бажає, щоб...
а) родилася усякая пашниця; б) швидше прилітали птахи;
в) люди отримали багатий врожай картоплі.
4. Про які квіточки згадується в поезії?
а) Волошки; б) проліски; в) червоні.
5. Художній засіб, застосований у рядку «Принесла, я (весна) літечко»,
називається...
а) порівнянням; б) метафорою; в) епітетом.
«Ой кувала зозуленька»
1. Зозуленька вперше почала кувати, сидячи на:
а) березі; б) очиці; в) лелії;
2. Яких із днів тижня не зазначено у творі?
а) Субота; б) неділя; в) вівторок.
3. Як у поезії названо зозуленьку?
а) Ледачою; б) товаришкою; в) чарівницею.
4. Який художній засіб використано у такому рядку твору: «Бо заходить
сонце»?
а) Анафору; б) епітет; в) метафору.
«Кривий танець»
1. Який рядок обрядової поезії повторюється п’ять разів?

41
а) «А ми кривого танцю йдем, танцю йдем».
б) «Та вода по каменю».
в) «Стиха йде, стиха йде».
2. По якому каменю йде стиха вода ?
а) Великому; б) чарівному; в) білому.
3. Хусточки в дівчат були:
а) маків цвіт; б) весняні луки;
в) хвиля весняного струмка.
VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Вправа «Хочу, треба, можу»
Повертаємось до своїх записів, які робили на початку уроку і даємо
переосмислити свої знання, якості, цінності. Учні знову дають відповіді
на ті ж самі питання та роблять відповідні висновки, порівнюючи їх з
тими, які писали на початку уроку.
VІІ. Оголошення домашнього завдання.
Варто надати завдання для всього класу та індивідуальні, оскільки є учні,
які прагнуть знати більше і працюють більш наполегливіше.

42