Лабораторна робота № 2.

Створення графічних примітивів у системі AutoCAD.

План

2.1. Побудова відрізків.

2.2. Допоміжні точки та лінії будування.
2.3. Побудова прямокутників та багатокутників.
2.4. Побудова криволінійних об’єктів.
2.5. Штрихування і заливки

Елементарними об’єктами є використовувані в AutoCAD примітиви.

Примітив – це попередньо визначений основний геометричний
елемент, за допомогою якого будуються складніші моделі.
Всі вони представлені на панелі Рисование (рис.1). Виклик будь-якого
з примітивів здійснюється одним з таких способів:
• натисненням кнопки примітиву на панелі інструментів Рисование;
• командою з назвою примітиву в меню Рисование;
• введенням у командний рядок команди з назвою примітиву.

Рисунок 1. Панель інструментів «Рисование»

Після введення команди у командному рядку з’явиться запрошення з

пропозицією вибрати режими побудови об’єктів, ввести координати
характерних точок побудови об’єктів тощо. Після підтвердження команди
об’єкт буде побудовано автоматично або з’явиться наступне уточнююче
запрошення. Розглянемо особливості побудови деяких з примітивів.

2.1 Побудова відрізків.

Відрізки – це найпростіші об’єкти в AutoCAD. Вони можуть бути
поодинокими або об’єднуватися кінцевими точками в ламану лінію. Кожен
відрізок є самостійним об’єктом AutoCAD, навіть якщо він входить до складу
іншого об’єкта.
Для створення відрізка клацніть на команду Отрезок (рис.2).
 Рисунок 2. Розташування команди Отрезок

Як варіант, можна ввести в командному рядку слово ОТРЕЗОК (рис.3),

після чого натиснути клавішу ENTER або ПРОБІЛ.

Рисунок 3. Командний рядок

Для завдання початкової точки цієї лінії слід ввести координати 0,0.
Рекомендується один з кутів моделі розташувати в точці 0,0, яка називається
вихідною точкою (рис.4). Щоб розташувати додаткові точки, можна вказати
додаткові координати X і Y в області креслення.

Рисунок 4. Побудова відрізка з початку координат

По суті відрізок вже побудований, але програма знову запросить

введення координат чергової точки, бо команда Отрезок є однією з тих
команд програми AutoCAD, які повторюються автоматично. Команда
використовує кінцеву точку одного відрізку як початкову точку для
наступного відрізку, продовжуючи виводити підказки для введення кожної
подальшої кінцевої точки. Для завершення цієї можливості повторення
необхідно натиснути клавішу Esc або клацнути правою кнопкою миші і в
контекстному меню вибрати команду Enter.

2.2. Допоміжні точки та лінії будування.

Іноді в процесі роботи над кресленням доводиться будувати допоміжні
точки та лінії, які можна використати при побудові інших об’єктів.
 До допоміжних ліній відносяться прямі. Вони не мають кінця в одному
або обох напрямах. Пряма викликається з командного рядка командою
Прямая. Відрізняється від відрізку тим, що нескінченна, тобто автоматично
подовжується в обох напрямах. У запрошені можна вибрати режим її
побудови – горизонтально, вертикально, по заданому куту, по бісектрисі,
зміщенню.
Наприклад, треба накреслити прямі паралельно відрізкам (сторонам
прямокутника) на деякій відстані від них:
1) вводимо у командний рядок слово Прямая:
2) ПКМ у контекстному меню обираємо ОТСТУП (рис. 5):

Рисунок 5. Контекстне меню команди Прямая

3) у віконці відступу вводимо, наприклад, 20 мм (рис.6):

Рисунок 6. Вікно вводу данних

4) натискаємо Enter та на запрошення обираємо лінійний об’єкт,

відносно якого буде відступ, після чого клацаємо ліворуч, праворуч, вище чи
нижче нього – на потрібній відстані з’являється паралельна пряма;
5) для закінчення натискаємо Esc.
 Команда Точка
Точка вводиться за командою Точка або вказівкою двовимірних
(тривимірних) координат, або клацанням миші. За замовчуванням на екрані
точка відображається у вигляді крапки (·), і вона не дуже помітна на
кресленні. Можна зробити так, що точка відображатиметься, як + або як
будь-який інший символ, доступний за командою Тип точки. У діалоговому
вікні (рис. 7) вибрати необхідний стиль відображення точок. Там же можна
встановити розмір символу точки.

Рисунок 7. Діалогове вікно «Відображення точок»

2.3 Побудова прямокутників та багатокутників

Рисунок 8. Розташування команди Прямокутник

Команда Прямоугольник дозволяє будувати прямокутник за двома

протилежними вершинами (рис.8).
 Рисунок 9. Прямокутники

Після введення координат першого кута можна визначити параметри

побудови прямокутників. З усіх параметрів (Фаска/Уровень/
Сопряжение/Высота/Ширина), найбільш часто застосовуються параметри
Фаска і Сопряжение. Параметр Фаска встановлює значення фасок (скосів)
для прямокутника (рис. 9б). Параметр Сопряжение задає радіус закруглення
кутів мальованого прямокутника (рис. 9в). Встановити параметри можна
натиснувши праву кнопку миші.
Розкривши підменю команди Прямоугольник знайдемо ще одну
команду Полигон (Багатокутник) (рис.10).

Рисунок 10. Розташування команди Полигон

Багатокутник – це примітив, що є замкнутим контуром з ребрами

рівної довжини. Допустима кількість сторін може бути від 3 до 1024. У разі
виклику команди Полигон потрібно вказати число сторін багатокутника, а
потім його центр і способи його побудови:
 вписати багатокутник у коло (вершини багатокутника стосуються
кола) режим Вписаний (задати радіус кола) (рис. 11а);
 описати багатокутник біля кола (сторони багатокутника стосуються
кола) режим Описаний (задати радіус кола) (рис. 11б).
Багатокутник можна побудувати також за заданою стороною (режим
Сторона (задати розмір сторони багатокутника).
 Рисунок 11. Вписаний та описаний багатокутники.

2.4. Побудова криволінійних об’єктів

Коло – це один з найпоширеніших об’єктів на кресленнях. Коло
будується командою КРУГ (рис.12).

Рисунок 12. Розташування команди Круг

У AutoCAD передбачено 6 способів побудови кола (рис.13):

1. За заданим центром і радіусом кола.
2. За заданим центром і діаметром кола.
3. За двома точками (2Т або 2Р). Побудова кола за двома заданими
точками, які лежать на кінцях діаметру.
4. За заданими трьома точками, які не лежать на одній прямій (3Т або
3Р).
5. За двома точками – дотичними і заданим радіусом (ККР – кас кас
радиус).
 Рисунок 13. Підменю команди Круг

Суть цього способу полягає в тому, що будується коло, дотичне до

двох інших об’єктів, наприклад, до відрізка й іншого кола, які вже є на
кресленні (рис. 14а). Спочатку необхідно задати будь-яку точку на першому
об’єкті (відрізок) – з’явиться маркер Затримана дотична, далі послідовно
задати будь-яку точку на другому об’єкті (кола) – на ній також з’явиться
маркер Затримана дотична. Після запиту команди задати необхідний радіус
кола і натиснути Enter. Можна побудувати безліч кіл дотичних до двох
об’єктів, і які будуть відрізнятися своїми радіусами (кола 1, 2, 3 на рис. 14а).

Рисунок 14. Приклади побудови кіл способом ККР та трьома

дотичними
6. За трьома дотичними. Аналогічний способу 3Т, тільки заданим точками є
точки дотику до вказаних об’єктів (рис. 14б). Тут також при вказівці об’єктів
з’являється маркер Затримана дотична.

Дуга будується командою ДУГА (рис.15).

Рисунок 15. Розташування команди Дуга

Оскільки дуга є частиною кола, то для креслення дуги необхідно

використовувати параметри як кола, так і дуги (рис. 16).

Рисунок 16. Параметри дуги

AutoCAD має в своєму розпорядженні широкий набір методів

побудови дуги (рис. 17).
 Рисунок 17. Способи побудови дуг

Еліпс будується за командою Эллипс (рис.18).

Рисунок 18. Розташування команди Эллипс

За замовчуванням побудова еліпсів здійснюється шляхом завдання

двох кінцевих точок першої вісі і третьої точки, що визначає відстань від
середини першої вісі до краю еліпса, що складає половину другої вісі (рис.
19). Перша вісь може бути проведена під будь-яким кутом до горизонталі.
 Рисунок 19. Параметри побудови еліпса

Еліптична дуга, яка знаходиться у підменю команди Эллипс,

будується за тією ж командою і такими ж правилами, як і еліпс. Додаткові
параметри Начальный угол і Конечный угол завдають початкову та
кінцеву точки еліптичної дуги.

Сплайн – гладка крива, що проходить через вказані точки. Наприклад,

за допомогою сплайнів можуть бути побудовані складні лінії перетину тіл. У
традиційному (паперовому) кресленні декілька вузлових точок (від 3 до 7)
будуються точними методами (наприклад, методами накреслювальної
геометрії), а для побудови усієї кривої використовуються шаблони. На рис.
20а і 20б за заданими 5 точками за допомогою сплайна будується гіпербола і
парабола. Сплайни також застосовуються для креслення кривих довільної
форми.

Рисунок 20. Сплайни

Полилиния це пов'язана послідовність сегментів лінії або дуги; всі ці

сегменти є єдиним об'єктом.
 Рисунок 21. Розташування команди Полилиния

За допомогою команди Полилиния (рис. 21), можна створювати

розімкнуті або замкнуті полілінії.

Полілінія є єдиним об’єктом, в якому комбінуються лінійні сегменти і

дуги (рис. 22а). Полілінія може бути замкнутою і розімкнутою. Полілініями
зручно користуватися для створення тривимірних об’єктів. Креслення
полілінії здійснюється командою Полилиния . Перемикання між дуговими і
лінійними сегментами полілінії задаються відповідними параметрами (Д і Л
або A та L).

Рисунок 22. Полілінії

З інших параметрів можна виділити Полуширина. Задає напівширину

полілінії, тобто відстань між центром полілінії і її кромкою. За допомогою
цієї опції можна задавати незвичайні лінії (рис. 22б).
Після завдання першої точки полілінії, можна скористатися також
параметром "Ширина" для завдання ширини всіх згодом створюваних
сегментів. Можна змінювати значення ширини в будь-який час за допомогою
командного рядка, навіть при створенні нових сегментів (рис. 23).

Ритсунок 23. Командний рядок для Полілінії

 Полілінії можуть мати незмінну ширину або різні значення початкової і
кінцевої ширини (рис. 24).

Рисунок 24. Різні значення початкової і кінцевої ширини Полілінії для

кожного сегмента

2.5 Штрихування і заливки

В AutoCAD штрихування являє собою єдиний складений об'єкт, що
покриває задану область зразками ліній, точок, форм, суцільний або
градієнтної заливки.

Рисунок 25. Розташування команди Штриховка

При запуску команди ШТРИХ (рис. 25) на стрічці тимчасово

відображається вкладка "Створення штрихування". На цій вкладці можна
вибрати з більш ніж 70 зразків штрихування британських промислових
стандартів і ISO, а також безлічі спеціальних параметрів.
Найпростіше вибрати зразок штрихування і масштаб на стрічці і
клацнути всередині будь-якої області, повністю замкнутої об'єктами.
Необхідно вказати коефіцієнт масштабування для штрихування, щоб
контролювати її розмір і інтервал.
Після створення штрихування можна перемістити обмежуючі об'єкти,
щоб налаштувати область штрихування, або видалити один або кілька
обмежуючих об'єктів, щоб створити частково обмежені штрихування.
Приклад використання штрихування наведений на рисунку 26.
 Рисунок 26. Приклад використання штрихування "суцільна заливка"

Питання для самоконтролю:

1. Що називають геометричною моделлю?
2. Яке призначення системи автоматизованого проектування AutoCAD?
3. Які функціональні частини має графічне вікно програми AutoCAD?
4. Яке розширення мають файли креслення AutoCAD?
5. Які індикатори режиму креслень ви знаєте?
Приклад виконання завдання

Рисунок 27