МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра “Економіка підприємства”

Індивідуальна робота
з дисципліни “Інноваційний розвиток підприємства ”

Виконала:
Студентка гр. ЕПРм-23 ________________ Шепелєва К.Є.
(підпис)

Керівник:_____________ _ _________________ Панкова М.В.

(підпис)

Луцьк – 2023
 ВСТУП
Метою у виконанні індивідуальної роботи з навчальної дисципліни
«Інноваційний розвиток підприємства» полягає у тому, щоб вона допомагає
закріпити знання про поняття конкурентних переваг і логістичні проблеми та
дозволяє зрозуміти, які фактори та заходи допомагають у вирішенні
логістичних проблем та впливають на ефективність використання вже наявних
власних транспортних засобів.
Спільне українсько-польсько-німецьке підприємство "Глобал космед" одним
із перших в Україні розпочало виготовлення товарів побутової хімії. Протягом
тривалого періоду основне постачання сировини та таропакувальних матеріалів
здійснювалося з головного підприємства в Польщі. Оскільки український
підрозділ не мав можливостей закуповувати великі партії товару, то головна
фірма, купуючи для себе компоненти, "брала в частку" і українські заводи. Це
дозволяло останнім значно знизити закупівельні ціни на сировину. Частка
імпортної сировини у відпускній ціні виробу становила близько 85%. Змішуючи
привізні компоненти, здійснюючи розлив та фасування продукції на своїх заводах,
які знаходяться в Чорткові та Дніпропетровську, СП "Глобал космед" продавало
готову продукцію на вітчизняному ринку. Підтвердженням цього стало
відзначення Центром незалежних споживчих експертиз дипломом "Кращий
продукт року" порошку для чищення "Містер Топ".
Поява низки конкурентів на вітчизняному ринку побутової хімії, таких, як
ТЗОВ "Магія трав", СП "Вельта косметик", ТЗОВ "Алес", ТЗОВ "Вікі", приватна
торгово-промислова фірма "ЮСІ", зумовила нові пріоритети в діяльності
організації. Нові конкуренти із широким асортиментом продукції, потужним
обладнанням, гнучкою системою збуту, "привабливими" цінами насичували ринок
миючих засобів. Перед СП "Глобал космед" постала необхідність створення
потужних конкурентних переваг на вітчизняному ринку, зниження собівартості
продукції без втрати її якісних та кількісних характеристик.
Тому, в роботі буде надано аналіз факторів, які спонукали директора до
змін та буде визначено сутність та бар’єри на шляху до змін. Також, буде
визначено, наскільки доцільними є заходи, які були проведені та розроблено
свої рекомендації щодо вирішення проблеми.
 Запитання для обговорення

1. Виділіть фактори, які спонукали генерального директора до змін.

Визначте сутність та бар'єри на шляху змін в організації.

Генеральний директор вирішив внести зміни через неузгодженість у діях

систем постачання, виробництва та збуту, яка призвела до зростання
транспортних витрат і зростання собівартості готової продукції. Крім того, було
виявлено, що в даних умовах були проблеми з подачею регіонів замовлень
через логістичні проблеми, що призвело до того, що заводи не могли
розрахувати залишки сировини на складах у визначені терміни, а
постачальники порушили угоду.
Тобто, основним фактором були саме логістичні проблеми, і це все
відбувалося в умовах появи нових конкурентів, які мали хороші передумови
для завоювання ринку на яких було лане підприємство. Тому, після аналізу цих
факторів було прийнято рішення про наймання на роботу логіста та інженера з
постачання для упорядкування використання власного транспорту
підприємства та забезпечення своєчасного відстеження запасів сировини на
підприємствах та її доставки.
Сутністю змін в організації стала ідея генерального директора щодо
створення нового відділу розвитку та комплектації виробництв, на який було
покладено завдання забезпечити завантаження обладнання в межах 75%.
Однак, виникли бар'єри, а саме:
 неузгодженість в діях систем постачання, виробництва і збуту,
 невчасна подача замовлень регіонами;
 невчасне обрахування залишків сировини на складах заводів;
 невиконання постачальниками своїх зобов'язань.
Ці бар'єри ускладнювали впровадження нової системи та призводили до
неефективності діяльності підприємства.
 2. Які внутрішні змінні фактори організації (цілі, структура, завдання,
стратегія, люди, технологія) було змінено внаслідок вжиття заходів, описаних у
ситуації? Обґрунтуйте доцільність чи недоцільність проведення цих
організаційних змін.
Внаслідок вжиття заходів, описаних у ситуації, було змінено структуру
виробництва та постачання, а саме було створено новий відділ розвитку та
комплектації виробництв. Також, було найнято на роботу логіста та інженера з
постачання.
Щодо доцільності проведення цих організаційних змін, то можна
зазначити, що створення нового відділу розвитку та комплектації виробництв
та наймання на роботу логіста та інженера з постачання були доцільними
кроками. Бо, вони допомогли оптимізувати та упорядкувати наявні логістичні
процеси на підприємствах, що дозволить підприємству вирішити ці проблеми.
Тому, можна зробити висновок, що проведення організаційних змін було
доцільним, бо була необхідність вирішити логістичні проблеми, щоб
забезпечити ефективну діяльність підприємства.

3. Запропонуйте власний шлях виходу з ситуації.

Одним з можливих шляхів виходу з ситуації може бути розробка

інформаційної системи забезпечення й управління логістикою та постачанням.
Ця система повинна забезпечити ефективну координацію між відділами
постачання, виробництва та збуту, а також забезпечити своєчасне відстеження
запасів сировини на підприємствах та її доставку.
Крім того, треба розглянути можливості щодо кращої комунікації між
регіональними представниками та заводами, наприклад, шляхом цифровізації
документообігу, що дозволить забезпечити швидкий та ефективний обмін
інформацією між сторонами.
В цілому, вихід із ситуації можливий за умови впровадження комплексу
дій, що спрямовані на покращення координації між відділами, використання
нових інформаційних технологій та покращення комунікації між сторонами.
 ВИСНОВОК

У роботи було проведено аналіз причин, які спонукали директора

впровадити зміни, а також визначено їх основні елементи та перешкоди на
шляху до них. Логістичні проблеми були головним фактором, а зміна полягала
в створенні нового відділу розвитку та комплектації виробництва. Бар’єри
полягали у неузгодженості між відділами постачання, виробництва та збуту, бо
регіони невчасно подавали замовлення, відповідно, заводи невчасно
розраховували свої залишки сировини, які містилися на складах, і врешті,
постачальники не дотримували слова.
Також, було визначено, наскільки доцільними є заходи, які були
проведені.
І врешті, можна дійти висновку, що створення нового відділу розвитку та
комплектації виробництв та наймання на роботу логіста та інженера з
постачання були доцільними кроками. Бо, вони допомогли хоча б частково
вирішити логістичні проблеми, бо вирішення усіх логістичних проблем є доволі
складною задачею, яка потребує ширшого аналізу.
Таким чином, вони запропонували різні способи вирішення проблеми.
Наприклад, вони запропонували створити інформаційну систему управління
логістикою, щоб покращити взаємодію між відділами постачання, виробництва
та збуту, а також автоматизувати процеси. Цифровізація документообігу також
може бути вирішенням проблеми.