Урок

Населення Південної Америки

1

1. П
 опрацюй за методикою перевірки домашнього
завдання.

2. Розглянь світлину. Дай відповіді на запитання.

• У яких горах розташоване давнє місто?
• Чому занепала імперія інків?
• Чому це місто до початку ХХ ст. залишало-
Руїни давнього міста інків
ся невідомим для науковців?
Мачу-П ікчу (Перу)
Географічні координати: • Який народ Південної Америки є нащадком
13°09′47″ пд. ш. інків?
72°32′44″ зх. д.
3. Виконай завдання самостійної роботи 8 на бланку, виданому вчителем.

4. П
 ереглянь презентацію «Населення Південної Америки». Сформулюй запитання
за  її змістом. Запропонуй однокласникам дати на них відповіді. Якщо потрібно,
прочитай текст на с. 22.

5. Визнач густоту населення Бразилії, якщо площа території дорівнює 8,5 млн км2,
а  чисельність населення  — 216,4 млн осіб. Поясни особливості розміщення насе-
лення в  Бразилії.
Розв’язання: 
Відповідь: 
Висновок: 



6. На картосхемі державних мов країн Південної Америки

відповідними кольорами позначено поширення цих мов.
Напиши назви державних мов, послуговуючись політич-
ною картою Південної Америки (див. атлас, с. 21) і  тек-
стом (с. 22).







1
Урок
Населення Південної Америки
1

7. Доповни схему «Расовий склад населення Південної Америки», послуговуючись

текстом (с. 22).

Корінне населення Прибуле населення

���������������� раса ���������������� раса ���������������� раса

8. На світлині зображено найбільше місто Південної Америки  — Сан-Паулу. Злі-

ва можна побачити фавели  — збудовані нашвидкуруч квартали без комунального
сервісу. Напиши, які процеси, пов’язані з  населенням Південної Америки, ілюструє
ця світлина та чому на материку переважає міське населення.







2
 Урок
Населення Південної Америки
1

9. Познач на карті два регіони з  найвищою густотою населення.

¾¾ Упиши пропущене. Прочитай утворений текст.
У Південній Америці сформувалися два
типи розселення: приокеанічний (___________
 )
та внутрішній (__________________________
__________________________). Приокеанічний
тип утворився на узбережжі ______________
___________ океану внаслідок європейської
колонізації. Тут розташовані найбільші міста:
________________________________________.
Внутрішній тип сформований ______________
населенням, оскільки умови життя на узбе-
режжі менш сприятливі, ніж у  _____________
___________________, де було не так спекот-
но та випадало більше опадів.
10. Пригадай усе, що ти вже знаєш про Перу. Переглянь
презентацію. Послуговуючись фізичною та  політичною
картами Південної Америки (див. атлас, с. 18, 21),
укажи географічні об’єкти, які характеризують Перу.
Столиця — 
Найбільша річка з витоками в  Перу  —

Велике озеро на півдні — 
Течія біля берегів країни — 
Гори — 
Найвища точка — 
11. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».
1. У  Південній Америці проживає близько 440 млн осіб.
2. Особливістю расового складу сучасного населення
є формування мішаних рас: метисів, мулатів і самбо.
3. Найвищу густоту населення зафіксовано
на Атлантичному узбережжі Південної Америки,
а  також у  гірських районах Андійського заходу.
4. Населення міст зростає високими темпами
й  сьогодні становить більшу частку
всього населення материка.

12. Підбий підсумок уроку.

3
 Австралія. Географічне положення.
Урок Дослідження та освоєння материка.
2 Тектонічна будова, рельєф і  корисні копалини

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього

завдання.
2. Розглянь світлину. Дай відповіді на запитання.
• Сполуки якого хімічного елемента надають
скелі червонуватого кольору?
• Як називають геологічний процес, унаслідок
якого виникла Улуру?

Улуру (Аєрс-Рок)  — • Який тип вивітрювання переважає в   пус-
скеля з  пісковику телі?
(Австралія) 3. Пригадай, що таке материк. Частиною якого пра-
Географічні координати: давнього материка є Австралія?
25°20′48″ пд. ш. 4. Переглянь презентацію «Географічне положення
131°02′03″ сх. д. Австралії». Виділи головне. Якщо потрібно, прочи-
тай текст на с. 24.
5. Упиши пропущене. Прочитай утворений текст.
«Міст» між Австралією та  Євразією утворюють ___________________
й ________________________ острови та острів Нова ______________.
До великих заток  належать ______________________________________
(на півдні) та _____________________ (на півночі); до великих півост-
ровів  — _______________ (на північному сході) та __________________
(на півночі). ________________ протока відмежовує Австралію від ост-
рова Нова Гвінея, а  ____________ протока — від острова Тасманія.
___________________ море розділяє материк й  острови Нова Зеландія.
6. Заповни таблицю, послуговуючись фізичною картою Австралії та Нової Зелан-
дії  (див. атлас, с. 22).
Крайня
Назва мису Географічна широта Географічна довгота
точка

Північна

Південна

Західна

Східна

4
 Австралія. Географічне положення.
Дослідження та освоєння материка. Урок
Тектонічна будова, рельєф і  корисні копалини 2

7. Переглянь презентацію «Тектонічна будова, рельєф і корисні копалини Австра-

лії». Установи відповідність між формами рельєфу та їхніми особливостями.
1  еликий
В А  а поверхню виходять найдавніші
н
Вододільний гірські породи, що сформувалися
хребет понад 3 млрд років тому
2 Західноавстралійське Б поверхня вкрита потужною
плоскогір’я товщею осадових відкладів
3 Центральна В поширені карстові форми рельєфу,
низовина що  утворилися в  розчинених водою
4 рівнина Налларбор вапняках
1 2 3 4 Г ця форма рельєфу виникла
в  палеозойську еру і з  часом
сильно зруйнувалася
Д є областю сучасного вулканізму
8. Визнач географічний об’єкт (групу островів), зображений
на космічному знімку. Дай відповіді на запитання.
• Як утворилася ця група островів?

• У чому унікальність цього об’єкта?

• Хто з  дослідників його відкрив?

9. Порівняй рельєф і  тектонічну будову Австралії та  південної частини Африки,
послуговуючись фізичними й тектонічними картами Аф­рики; Австралії та Нової
Зеландії (див. атлас, с. 14, 15, 22). Заповни таблицю.
Відмінні ознаки
Спільні ознаки
Австралія Африка

10. Переглянь презентацію «Дослідження та освоєння Австралії». Установи відповід-

ність між іменами дослідників Австралії та їхніми досягненнями.
1 Віллем Янсзон А дослідив берегову лінію материка
2 Абель Тасман Б дослідив східне узбережжя континенту
3 Джеймс Кук В довів, що Австралія  — це окремий
4 Метью Фліндерс материк
Г відкрив південне узбережжя Нової Гвінеї
1 2 3 4 та протоку, що на півдні від цього острова
Д першим з європейців досяг берегів
Австралії
5
 Австралія. Географічне положення.
Урок
Дослідження та освоєння материка.
2
Тектонічна будова, рельєф і  корисні копалини

11. Пригадай усе, що ти вже знаєш про Австралію. Переглянь презентацію. Послуго-
вуючись фізичною картою Австралії та Нової Зеландії (див. атлас, с. 22), укажи
географічні об’єкти, які характеризують Австралію.

Столиця  — 
Найбільші міста: 
Найбільша річка  — 
Найбільше озеро  — 
Плоскогір’я  — 
Низовина  — 
Гори — 
Найвища точка  — 
12. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».

1. Австралія — найменший материк Землі.

2. Територія материка розміщена в  межах
тропічного та помірного поясів освітлення.
3. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині.
4. Австралія займає центральну частину
Індо-Австралійської літосферної плити.
5. Це єдиний континент, на якому немає діючих вулканів.
6. В основі материка лежить
давня (докембрійська) Австралійська платформа.
7. На сході континенту простяглися
давні складчасті області, яким у  рельєфі
відповідає Великий Вододільний хребет.
8. На заході розташоване Західноавстралійське плоскогір’я,
на південний схід від нього  — рівнина Налларбор,
на схід  — Центральна низовина.

13. Підбий підсумок уроку.

6
 Матеріали до уроків

До уроку 1
Населення Південної Америки
На думку науковців, 15–17  тисяч років тому Південну Америку почали за-
селяти представники американської гілки монголоїдної раси, які прибули сюди
з  Північної Америки. З  часів відкриття Христофором Колумбом Америки й  до-
тепер місцевих жителів називають індіанцями.
Сьогодні індіанці проживають майже в   усіх країнах Південної Америки,
а  в  Перу та Болівії становлять більшість населення.
Ще за часів Колумба розпочалася колонізація Південної Америки: її за-
селяли вихідці з  європейських країн — іспанці, португальці, французи, англій-
ці, голландці. Тоді з’явилося поняття креоли. Так називали нащадків іспанців
і  португальців, які народилися вже в  Південній Америці. Нині нащадками крео-
лів є більшість населення країн Південної Америки. До «європейської» частини
населення материка належать нащадки мігрантів з   Європи кінця ХІХ —
середини ХХ ст.: італійців, німців, австрійців, швейцарців, греків, хорватів, поля-
ків, українців тощо. Найбільше їх мешкає в  Аргентині, Чилі, Бразилії, Уругваї.
Представники негроїдної раси були привезені європейськими колонізато-
рами в  Південну Америку для роботи на плантаціях. Тепер вони населяють
Бразилію, Суринам, Гаяну, Тринідад і  Тобаго, Колумбію, Гвіану. Як робочу
силу пізніше ввозили вихідців з  Азії (Індії, Китаю, В’єтнаму, Лаосу, Індонезії).
Особливістю расового складу сучасного населення Південної Америки
є  формування мішаних рас: метисів (нащадки від шлюбів креолів з  індіанця-
ми), мулатів (нащадки від шлюбів представників негроїдної та європеоїдної
рас) і самбо (нащадки від шлюбів індіанців і  представників негроїдної раси).
З  часом сформувалися стійкі етноси: бразильці, аргентинці, чилійці тощо.
Тож расовий та етнічний склад населення Південної Америки надзвичайно
різноманітний.
У  Південній Америці переважна більшість населення є християнами-католи-
ками, оскільки вони живуть у країнах, що були колоніями Іспанії та Португалії.
У  Суринамі, Гаяні — колишніх голландських та британських колоніях  — поши-
рений протестантизм. Вихідці з  України сповідують православну віру. Незважа-
ючи на насаджування християнства, корінні жителі  (індіанці) частково зберегли
свої вірування. Релігії представників африканських і  азійських країн значного
поширення не  набули.
Державна мова більшості країн Південної Америки — іспанська. У  Бра-
зилії державною мовою є португальська, у  Гвіані  — французька, у  Сурина-
мі  — голландська, у  Гаяні, Тринідаді і  Тобаго  — англійська. Місцеві індіанські

22
 Матеріали до уроків

мови (кечуа, гуаран і, аймара тощо) поширені в  андських країнах і внутрішніх

районах материка.
Усього в   Південній Америці проживає близько 440 млн осіб. Населення
продовжує швидко зростати (близько 2 % щорічно), хоча ці показники нижчі,
ніж в  Африці. Населення розміщене нерівномірно. Це пов’язують з природни-
ми умовами, соціально-економічними чинниками, напрямками міграцій. Найви-
щу густоту населення (понад 100  осіб на км2) зафіксовано на Атлантичному
узбережжі материка, а   також у   гірських районах Андійського заходу (50–
100  осіб на км2). Середня густота населення на континенті  — 25  осіб на  км2.
За   цим показником Південна Америка поступається всім населеним мате-
рикам, окрім Австралії. Найменш заселені зона вологих екваторіальних лісів
(сельва), пустеля Атакама, високогір’я в  Андах, Патагонія та  Вогняна Земля.
У  Південній Америці сформувалися два типи розселення: приокеанічний (Бра-
зилія, Венесуела, Аргентина) та внутрішній (Болівія, Колумбія, Перу, Еквадор).
Приокеанічний тип утворився на узбережжі Атлантичного океану внаслідок
європейської колонізації. Сюди прибували переселенці, які освоювали землі.
Тут розташовані найбільші за кількістю населення міста Південної Америки:
Сан-Паулу (близько 21 млн осіб), Ріо-де-Жанейро (понад 12 млн осіб). На-
селення міст зростає високими темпами й  сьогодні становить більшу частку
всього населення Південної Америки. Формування внутрішнього типу зумовле-
не переселенням корінних жителів із жаркого узбережжя в  міжгірні улоговини
та  на  гірські плато висотою 2–3  тисячі метрів, де було менш спекотно та ви-
падало більше опадів.
На території Південної Америки розташовані 13  незалежних держав і 2  за-
лежні території  — Гвіана (заморський департамент Франції) й Фолклендські
острови (заморська територія Великої Британії). Майже всі країни, окрім Бо-
лівії та  Парагваю, мають вихід до узбережжя океанів. Найбільша за площею
і населенням держава Південної Америки — Бразилія, площа якої дорівнює
8,5 млн км2, а  чисельність населення  становить 216,4 млн осіб. Найменша дер-
жава — Тринідад і  Тобаго. Її площа 5,13 тис. км2, а  чисельність населення
близько 1,5 млн  осіб.
За рівнем економічного розвитку всі країни Південної Америки належать
до країн, що розвиваються. Найрозвиненішими є Бразилія, Аргентина й  Чилі.

23
 Матеріали до уроків

До уроку 2
Австралія. Географічне положення.
Дослідження та освоєння материка.
Тектонічна будова, рельєф і  корисні копалини
Австралія  — найменший материк Землі. Його площа 7,7 млн км2. Ще на
карті Птолемея була позначена terra australis incognita  — «невідома південна
земля». Разом з  Африкою і  Південною Америкою Австралія утворює групу
материків тропічних широт, але, на відміну від них, повністю розміщена в  Пів-
денній півкулі. Австралію називають «материком навпаки»: тут що північніше,
то тепліше; коли в  Північній півкулі зима, тут літо; головним астрономічним
орієнтиром є не Полярна зоря, а  сузір’я Південний Хрест. До речі, це сузір’я
зображено на прапорах Австралії, Нової Зеландії та Папуа — Нової Гвінеї.
Австралія розташована в  Південній та Східній півкулях. Отже, усі її точки
мають південну широту та східну довготу. Австралія лежить набагато ближче
до меридіана 180°, ніж до нульового. Територія материка розміщена в межах
тропічного та  помірного поясів освітлення. Південний тропік перетинає Австра-
лію майже посередині.
Крайньою північною точкою є мис Йорк (10°41′ пд. ш.).
Крайньою південною точкою є мис Південно-Східний (39°11′ пд. ш.).
Крайньою західною точкою є мис Стіп-Пойнт (113° сх. д.).
Крайньою східною точкою є мис Байрон (153° сх. д.).
Протяжність Австралії з  півночі на південь уздовж меридіана 142° сх. д.
становить близько 3 100 км, а  із заходу на схід уздовж паралелі 26° пд. ш.  —
близько 4 000 км.
З  усіх материків найближче до Австралії розташована Євразія, «мостом»
між цими континентами є Великі й Малі Зондські острови та острів Нова
Гвінея.
На півдні материк омивають води Індійського океану, на заході та півно-
чі  — Арафурське й Тиморське моря, а  на сході  — води Тихого океану (Кора-
лове і Тасманове моря).
Берегова лінія слабо почленована. До великих заток належать Велика
Австралійська (на півдні) та Карпентарія (на півночі); до великих півостро-
вів  — Кейп-Йорк (на північному сході) та Арнем-Ленд (на півночі). Торресова
протока відмежовує Австралію від острова Нова Гвінея, а  Бассова протока  —
від   острова Тасманія. Тасманове море розділяє материк й   острови Нова
Зеландія. Уздовж північно-східного узбережжя континенту на 2 000 км про-
стягається Великий Бар’єрний риф  — найбільше на Землі скупчення дрібних
коралових островів.
Першими європейцями, які досягли північно-західного узбережжя Австралії,
були голландці: капітан Віллем Янсзон і  його команда 1606  року висадилися

24
 Матеріали до уроків

поблизу півострова, що сьогодні має назву Кейп-Йорк. Янсзон назвав відкриту

ним землю Нова Голландія.
У 1642–1644 рр. голландський мореплавець Абель Тасман першим від-
крив острів Тасманія й острови Нова Зеландія та довів, що Австралія  —
це  окремий материк. Англійський мореплавець Джеймс Кук 1770  року до-
слідив східне узбережжя невідомого континенту. Відкриті ним острови Нова
Зеландія і Великий Бар’єрний риф було проголошено володіннями Великої
Британії. Дослідження берегової лінії материка в  1801–1803 рр. здійснив англій-
ський картограф Метью Фліндерс, який запропонував перейменувати материк
на  Австралію.
Австралія займає центральну частину Індо-Австралійської літосферної пли-
ти. Це єдиний континент, на якому немає діючих вулканів. Землетруси тут
бувають дуже рідко й  не мають руйнівної сили. Подібно до Африки та Пів-
денної Америки, Австралія є уламком давнього материка Гондвана. Унаслідок
руху земної кори від Австралії відокремилися острови Нова Гвінея і  Тасманія.
В  основі материка лежить давня (докембрійська) Австралійська платформа.
Повільні підняття й   опускання земної кори зумовили формування Західно-
австралійського щита й  Центрального прогину, утвореного осадовими гірськими
породами. На сході континенту простяглися давні складчасті області (кале-
донська й  герцинська). Така тектонічна будова визначає основні особливості
рельєфу материка. Австралія  — це найнижчий континент. Майже 95 % його
поверхні мають висоти до 600 м над рівнем моря. Середня висота становить
усього 215 м. На заході лежить Західноавстралійське плоскогір’я із середні-
ми висотами 400–500 м. Тут на багато сотень кілометрів простягаються май-
же плоскі території, одноманітність яких порушується масивами-останцями.
На  південний схід від Західноавстралійського плоскогір’я розташована рівнина
Налларбор, де  поширені карстові форми рельєфу, що утворилися в  розчи-
нених водою вапняках, а  на схід  — Центральна низовина, де переважають
висоти до 100 м над рівнем моря. Уріз води озера Ейр (з  позначкою –16 м)
уважають найнижчою точкою Австралії. На сході тягнеться Великий Вододіль-
ний хребет. Це  давні середньовисотні гори з  плоскими вершинами. На пів-
дні хребта височать Австралійські Альпи. Найвища точка — гора Косцюшко
(2 228 м).
На континенті розвідані значні різноманітні родовища корисних копалин.
В  осадовому чохлі Австралійської платформи залягають паливні та нерудні
корисні копалини (кам’яне й  буре вугілля, нафта й  газ, кам’яна сіль, гіпс).
А   у   фундаменті платформи зосереджені поклади рудних копалин (золото,
поліметалеві, уранові, залізні, мідні, нікелеві руди). Саме Австралія посідає
перше місце за  запасами бокситів (алюмінієвих руд), що залягають на пів­
острові Кейп-Йорк, та алмазів (родовище Аргайл).

25
 Інтелект-карта

Південна Америка
Материк Південна Америка

Географічне положення
Південної Америки.
Дослідження й освоєння
материка

Загальні риси клімату

Тектонічна будова, рельєф
Південної Америки.
і корисні копалини
Кліматичні пояси
Південної Америки
й типи клімату

Води суходолу
Південної Америки

Природні зони Південної Америки

Населення Південної Америки

Карта знань
Південна Америка

Материк Південна Америка

У  Південній Америці проживає близько 440 млн осіб.

Особливістю расового складу сучасного населення є формування
мішаних рас: метисів, мулатів і самбо.
Найвищу густоту населення зафіксовано на Атлантичному узбережжі
Південної Америки, а  також у  гірських районах Андійського заходу.
Населення міст зростає високими темпами й   сьогодні становить
більшу частку всього населення материка

30
 Домашнє завдання Оцінка: ____ Урок
1

1. Повтори інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно» (с. 16) стільки

разів, скільки потрібно, щоб відтворити її на уроці.

1. У  Південній Америці проживає близько 440 млн осіб.

2. Особливістю расового складу сучасного населення
є формування мішаних рас: метисів, мулатів і самбо.
3. Найвищу густоту населення зафіксовано
на Атлантичному узбережжі Південної Америки,
а  також у  гірських районах Андійського заходу.
4. Населення міст зростає високими темпами
й  сьогодні становить більшу частку
всього населення материка.

2. Поясни, чому сельва — це малонаселений регіон, а  місцевим населенням є пере-

важно племена індіанців. 




3. Визнач частку населення Бразилії, яке проживає у двох найбільших містах

країни  — Сан-Паулу й  Ріо-де-Жанейро.
Розв’язання: 




Відповідь: 

4. Установи відповідність між країною Південної Америки та мовою, найбільш поши-

реною серед її населення.
1 Бразилія А іспанська
2 Суринам Б англійська 1 2 3 4
3 Гаяна В французька
4 Гвіана Г голландська
Д португальська

3
Урок
Домашнє завдання
1

5. Упиши букви відповідей у  зірочки. Склади із цих букв слово.


5.1. Для якої країни Південної Америки харак-
терний расовий склад населення, проілюстро­
ваний на діаграмі? креоли
Д Для Аргентини; індіанці
Г для Бразилії;
інші
В для Перу;
Б для Суринаму.
5.2. Яка з  країн є острівною?
А Гаяна; И Гвіана;
О Суринам; Я Тринідад і Тобаго.
5.3. Якою мовою спілкується більшість населення Південної Америки?
О Англійською; Ї французькою;
І іспанською; А португальською.
5.4. Кечуа є другою державною мовою…
Л в Аргентині;
К в Бразилії;
В в Чилі;
Б в Перу.
5.5. Найбільше за чисельністю населення місто Південної Америки:
І Сан-Паулу; Є Буенос-Айрес;
Е Каракас; А Ліма.
5.6. На східних схилах Анд розташоване місто…
К Асунсьйон;
Л Богота;
М Монтевідео;
Н Ліма.
5.7. Частина Південної Америки, у  якій по-
ширені зображені тварини:
А Бразильське плоскогір’я;
Е острови Тринідад і  Тобаго;
О гори Анди;
Я пампа в  Аргентині.

4
 Домашнє завдання Оцінка: ____ Урок
2
1. Повтори інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно» (с. 7) стільки разів,
скільки потрібно, щоб відтворити її на уроці.
1. Австралія — найменший материк Землі.
2. Територія материка розміщена в  межах
тропічного та помірного поясів освітлення.
3. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині.
4. Австралія займає центральну частину
Індо-Австралійської літосферної плити.
5. Це єдиний континент, на якому немає діючих вулканів.
6. В основі материка лежить
давня (докембрійська) Австралійська платформа.
7. На сході континенту простяглися
давні складчасті області, яким у  рельєфі
відповідає Великий Вододільний хребет.
8. На заході розташоване Західноавстралійське плоскогір’я,
на південний схід від нього  — рівнина Налларбор,
на схід  — Центральна низовина.

2. Визнач протяжність Австралії з  півночі на південь уздовж меридіана 142° сх. д.;
із  заходу на схід уздовж паралелі 26° пд. ш. (довжина дуги в  1° на  цій паралелі
дорівнює 100 км).
Широта точок перетину меридіана 142° сх. д. з  береговою лінією


Протяжність у  градусах з  півночі на південь 

Протяжність у  кілометрах з  півночі на південь 

Довгота точок перетину паралелі 26° пд. ш. з  береговою лінією

Протяжність у  градусах із заходу на схід 

Протяжність у  кілометрах із заходу на схід 

Висновок: 

3. Заповни таблицю.
Корисні копалини Регіони поширення (1–2 приклади)
Кам’яне вугілля
Нафта й  природний газ
Залізні руди
Боксити
Золото
Алмази

1
Урок
Домашнє завдання
2

4. Познач на контурній карті Австралії та Нової Зеландії такі географічні об’єкти:

миси Йорк, Південно-Східний, Стіп-Пойнт, Байрон; моря Арафурське, Тиморське,
Коралове, Тасманове; затоки Велика Австралійська, Карпентарія; протоки Тор-
ресова, Бассова; острів Тасманія; півострови Кейп-Йорк, Арнем-Ленд; Західно-
австралійське плоскогір’я, Центральна низовина, Великий Вододільний хребет
(г. Косцюшко).
Умовні позначення
Контурна карта Австралії та Нової Зеландії

2
 Домашнє завдання Урок
2

5. Упиши букви відповідей у зірочки. Склади із цих букв слово.


5.1. Яке твердження щодо географічного положення Австралії правильне?
Г Екватор перетинає південну частину материка;
Д майже посередині материк перетинає Південний тропік;
К найближчими до материка є Африка та Північна Америка;
Л зі сходу материк омивають води Атлантичного океану.
5.2. Море, у  якому розташований Великий Бар’єрний риф:
І Тиморське; Є Тасманове;
Е Коралове; А Арафурське.
5.3. Дослідник, який запропонував назвати материк Австралією:
К В. Янсзон; Л А. Тасман;
М Дж. Кук; Н М. Фліндерс.
5.4. На фрагменті тектонічного профілю Австралії зображено будову…
П Великого Вододільного
хребта;
С Австралійських Альп;
Т Центральної низовини;
Ь Західноавстралійського
плоскогір’я.
5.5. Район Австралії, де залягають корисні копалини, які на карті позначено умов-
ним знаком :
П півострів Кейп-Йорк;
Р Австралійські Альпи;
С Західноавстралійське плоскогір’я;
Т Центральна низовина.
5.6. Познач спільні ознаки в  рельєфі Африки, Австралії та Південної Америки.
А На півночі розташоване плоскогір’я, а  на півдні  — низовини;
Е у  центральній частині простягаються гори;
І переважають рівнини різної висоти;
Ї є молоді гори, що відповідають альпійській складчастій області.
5.7. Чому Австралію можна назвати «Європою навпаки»?
Д У тектонічній будові материка немає давньої платформи;
Г альпійська складчаста область розташована на півночі
материка;
В на півночі континенту тепліше, ніж на півдні;
Б більшість диких тварин потрапила в  Австралію з  Європи.
3