1

Міністерство освіти і науки України

Дрогобицький державний педагогічний університет
імені Івана Франка
Кафедра педагогіки і методики початкової освіти

«До захисту допускаю»

Завідувач кафедри педагогіки
і методики початкової освіти,
кандидат педагогічних наук, доцент
Л.Г. Стахів
« » 2020 р.

Впровадження STEM-технології у процесі

реалізації природничої освітньої галузі в умовах
НУШ

Спеціальність 013 Початкова освіта

Освітня програма – Початкова освіта та англійська мова

Магістерська робота
на здобуття кваліфікації – Вчитель початкової школи та англійської мови
у початковій школі

Автор роботи – Іваник Наталія Василівна

підпис

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук,

доцент Колток Леся Богданівна
підпис

Дрогобич, 2020
 2

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Кафедра педагогіки і методики початкової освіти

Зав. кафедрою
(підпис) (дата)

Завдання на підготовку магістерської роботи

1. Тема: Впровадження STEM-технології у процесі реалізації природничої освітньої
галузі в умовах НУШ
2. Керівник: канд. пед. наук, доцент Колток Леся Богданівна
3. Студентка: Іваник Наталія Василівна
4. Перелік питань, що підлягають висвітленню у кваліфікаційній роботі:
1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми впровадження та
реалізації STEM-освіти у початковій школі.
2. Виявити особливості реалізації STEM-технології в освітньому процесі Нової
української школи.
3. Розробити модель використання STEM-технології в умовах НУШ.
4. Обґрунтувати та експериментально довести ефективність моделі використання
STEM-технології в процесі реалізації природничої освітньої галузі в умовах НУШ.
5. Список рекомендованої літератури: підручники, посібники, монографії,
нормативні документи, періодичні та фахові видання.
6. Етапи підготовки роботи
Термін звіту перед
Термін
№з/п Назва етапу керівником,
виконання
кафедрою
1. Затвердження теми магістерської роботи Х. 2019 01.10.2019 р.
2. Ознайомлення з завданнями та ІІ.2020 Науковий семінар №1
визначення етапів роботи від 18.02.2020 р.
3. І етап. Розкриття теоретичних питань V.2020 Науковий семінар №2
досліджуваної проблеми від 14.05.2020 р.
4. ІІ етап. Розкриття методичного аспекту Х.2020 Науковий семінар №3
дослідження від 21.10.2020 р.
5. Попередній захист магістерської роботи ХІ.2020 Протокол №15
від 01.12.2020 р.
6. Подача магістерської роботи на кафедру ХІІ.2020 07.12.2020р.

7. Дата видачі завдання 18.02.2020 р.

8. Термін подачі роботи керівнику 07.12.2020 р.
9. З вимогами до виконання магістерської роботи і завданням
ознайомлений(а) _
(підпис студента)
10. Керівник
(підпис)
 3

Захист кваліфікаційної магістерської роботи

Впровадження STEM-технології у процесі реалізації природничої
освітньої галузі в умовах НУШ

Оцінка за стобальною шкалою:

Оцінка за національною чотирибальною шкалою:

Коротка мотивація захисту:

Голова ЕК
Дата підпис прізвище, ім’я

Секретар ЕК
підпис прізвище, ім’я
 4

AНOТAЦIЯ
Наталія Іваник
Впровадження STEM-технології у процесі реалізації природничої
освітньої галузі в умовах НУШ
Тема магістерського дослідження є актуальною, оскільки STEAM - нова
освітня технологія, що поєднує в собі кілька предметних областей, як
інструмент розвитку критичного мислення, дослідницьких компетенцій і
навичок роботи в групі.
У теоретичній частині дослідження проаналізовано історію виникнення
та становлення STEM-освіти; розкрито сутність STEM-освіти та її напрями;
обгрунтовано особливості реалізації STEM-освіти у навчанні природничої
освітньої галузі у початковій школі.
У практичній частині дослідження вивчено стан проблеми дослідження у
роботі сучасної школи; проведено та проаналізовано результати
експериментального дослідження.

ANNOTATION
Natalia Ivanyk
Introduction of STEM-technology in the process of realization of natural
educational field in the conditions of NUS

The topic of the master's research is relevant because STEAM is a new

educational technology that combines several subject areas as a tool for developing
critical thinking, research competencies and teamwork skills.
The theoretical part of the study analyzes the history of the origin and
formation of STEM education; the essence of STEM-education and its directions are
revealed; the peculiarities of the implementation of STEM-education in the teaching
of natural education in primary school are substantiated.
In the practical part of the study the state of the research problem in the work
of a modern school is studied; the results of the experimental research were
conducted and analyzed.
 5

Зміст

ВСТУП.........................................................................................................................6

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ STEM-

ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ НУШ.........................................................................10

1.1. Історія виникнення та становлення STEM-освіти.............................10

1.2. Сутність STEM-освіти та її напрями...................................................14

1.3. Особливості реалізації STEM-освіти у навчанні природничої

освітньої галузі......................................................................................19

РОЗДІЛ ІI. ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-

ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС НУШ....................................................24

2.1. Стан проблеми дослідження у роботі сучасної школи.........................24

2.2. Аналіз експериментального дослідження…..........................................30

ВИСНОВКИ.............................................................................................................38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................40

ДОДАТКИ
 6

ВСТУП

Останні роки ХХІ століття характеризуються постійними інноваціями,

стрімким розвитком технологій, освіти, науки та економіки. Сучасний світ в
умовах глобалізації висуває свої вимоги до суспільства, зокрема до структури
та якості освіти. Отже, ми повинні йти в ногу з часом для того, щоб досягти
європейських стандартів життя, бути конкурентоспроможними і достойно
представляти себе на світовому ринку праці.
Відомо, що між провідними державами світу та Україною є значне
відставання в розвитку, яке складає десятиріччя. Для вирішення цієї ситуації та
досягнення поставлених цілей необхідна ефективна взаємодія освіти, науки та
економіки з використанням інноваційних технологій в усіх сферах суспільної
діяльності на соціальному та державному рівнях.
На сьогодні світ об’єктивно стикнувся з дефіцитом висококваліфікованих
фахівців у різних сферах науки й техніки, які здатні брати участь у
інноваційних процесах та забезпечать стабільний розвиток суспільства у
майбутньому.
Особливо важливими є напрямки природничо-математичного
спрямування, зокрема інженерії, комп’ютерних технологій, програмування, біо-
та нанотехнологій, для повноцінного розвитку яких необхідне формування
багатьох компетентностей в учнів українських шкіл. Фундаментальна
підготовка повинна розпочинатись якомога раніше – у початковій школі, а ще
краще – у дошкільному віці. Проте для забезпечення та повноцінної реалізації
цього процесу вимагається і високий рівень підготовки вчителя.
Великим кроком уперед є реалізація концепції «Нова українська школа»,
яка докорінно змінює шляхи організації освітнього процесу. Суттєво
змінюються форми, прийоми та методи навчання, роль вчителя та його
відносини з учнями, заняття набувають практичного спрямування з
використанням проєктної та пошуково-дослідницької діяльності,
пріоритетними стають компетентності, які дійсно необхідні сучасним дітям для
подальшого життя.
 7

До ключових компетентностей Нової української школи належать:

спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, спілкування
іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у
природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність,
уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та
громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури,
екологічна грамотність і здорове життя.[4;1]
Особливої уваги зараз набуває проблема формування критичного
мислення, самостійності, аналізу інформації та вміння приймати оптимальні
рішення, навичок застосування здобутих знань на практиці з використанням
інформаційних та комп’ютерних технологій. Для того, щоб українські школярі,
а в майбутньому випускники, могли стати достойними конкурентами на ринку
праці та успішно себе реалізувати, освіта вже сьогодні повинна носити
випереджувальний характер.
Новацією в освіті, яка може гармонійно впроваджуватись в умовах НУШ,
є STEM-технологія. Вона цікавими способами допомагає учневі розвинути
навички технічної грамотності, креативного та логічного мислення, вчить
вирішувати життєві ситуації, працювати в команді, стає підґрунтям для
самореалізації.
Актуальність дослідження підтверджується недостатнім вивченням умов
для впровадження та реалізації STEM-ocвіти у початковій школі, зокрема, у
процесі реалізації природничої ОГ та необхідністю вдосконалення процесу
навчання в рамках проведення освітньої реформи «Нова українська школа».
Актуальність та недостатнє вивчення проблеми визначили тему
магістерської роботи: « Використання STEM-технології у процесі реалізації
природничої освітньої галузі в умовах НУШ».
Об’єкт дослідження – освітній процес на заняттях інтегрованого курсу
«Я досліджую світ» (природнича освітня галузь) у початковій школі.
Предмет дослідження – використання STEM-технології у процесі
 8

реалізації природничої освітньої галузі у структурі курсу «Я досліджую світ» у

початковій школі.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити ефективність використання STEM-освіти у процесі реалізації
природничої освітньої галузі в умовах НУШ.
Завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми
впровадження та реалізації STEM-освіти у початковій школі.
2. Виявити особливості реалізації STEM-технології в освітньому процесі
Нової української школи.
3. Розробити модель використання STEM-технології в умовах НУШ.
4. Обґрунтувати та експериментально довести ефективність моделі
використання STEM-технології в процесі реалізації природничої освітньої
галузі в умовах НУШ.
Для досягнення поставленої мети були використані такі методи
дослідження:
- теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми
дослідження, впровадження та реалізації STEM-освіти у початковій школі;
- емпіричні: педагогічний експеримент, анкетування учнів та їх учителів,
педагогічне спостереження, якісний і кількісний аналіз дослідницької
діяльності учнів;
- методи обробки результатів дослідження: порівняння та узагальнення
результатів, систематизація та інтерпретація експериментальних даних.
Результати дослідження.
1. Проведено тренінг для студентів факультету початкової та мистецької
освіти «Використання STEM-підходу в освітньому процесі початкової школи:
на прикладі робототехніки» (12.12.2020 року).
2. Участь у III Міжнародній науково-практичній конференції «Abstracts of
III International Scientific and Practical Conference Tokyo «MAN AND
ENVIRONMENT, TRENDS AND PROSPECTS»», Japan 10-11 February 2020.
 9

3. Опублікування статті: Наталя Іваник. Впровадження STEM-освіти в

освітній процес Нової української школи / Наталя Іваник // Актуальні питання
гуманітарних наук: Міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених
ДДПУ імені Івана Франка. - Дрогобич, 2020. – Вип. 27. – С.133 – 137.
Магістерська робота містить вступ, два розділи, що узагальнюють п’ять
параграфів, а також висновки, список літератури та додатки.
 10

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ

STEM-ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ НУШ

1.1. Історія виникнення та становлення STEM-освіти

STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics) в перекладі з

англійської − наука, технології, інженерія, математика. Цей термін традиційно
окреслює підхід до освітнього процесу, відповідно до якого основою набуття
знань є проста та доступна візуалізація наукових явищ, що дає змогу легко
охопити і здобути знання на основі практики та глибокого розуміння процесів.
[24]
Витоки STEM-освіти історично сягають середини ХVІІІ століття. Ця освіта
стала результатом кількох історичних подій.
Колоніальна ера - Бен Франклін (1749)
«Інтерес до освіти, що передбачає вивчення предметів STEM, почався ще в
колоніальну епоху, коли Бен Франклін писав у Пропозиціях щодо освіти молоді
в Пенсільванії, що таких тем, як прищеплення, посадка, щеплення, продаж,
виробництво, торгівля, сила та дія двигунів, машин та механіки слід навчати.»
(Селінджер та Зуга, 2009)
Наполеонівська школа промисловості (1806-1815) В цій школі
відбувався процес інтеграції технологій, науки та математики. Теоретично
викладались описова геометрія, креслення, математика та наука. Практикою
слугувала магазинна робота по товарній продукції згідно з кресленнями та
характеристиками директора інструктажу.
Ренсселерський політехнічний Інститут (1824) Перший університет в
англомовному світі, який навчає практичному мистецтву синів і дочок
орендарів у феодального поміщика Ван Ренсселера (Селінджер та Зуга, 2009 р.)
Закон про надання земельних ділянок (1862) Були створені
сільськогосподарські та механічні установи. Багато з цих університетів,
наприклад, Університет штату Огайо, розробили ручну підготовку вчителів як
 11

частину інженерної програми. Програми інтегрували технології та велику

частину предметів у сьогоднішній навчальній програмі.
Закон про професійну освіту(1917 р.) Також відомий як Закон Сміта-
Х’юза, призначений для надання федеральної допомоги державам для
просування професійної освіти. Вперше державні та місцеві державні установи
створили партнерство з метою професійної підготовки в галузі сільського
господарства, домашньої економіки, торгівлі та промислової освіти. Були
створені сільськогосподарські та механічні установи. Багато з цих
університетів, наприклад, Університет штату Огайо, розробили ручну
підготовку вчителів як частину інженерної програми.
Національний науковий фонд (1950) Розпочався з фінансування
стипендій для випускників. Наприкінці 1950-х - почав фінансувати літні
інститути для викладачів науки та математики.Запуск Sputnik – профінансовані
інноваційні навчальні програми з фізики, хімії, біології та математики.1960-ті –
фінансування прикладних досліджень. Nation at Risk (1983) – почалося
фінансування лабораторного обладнання та курсів для студентів.
Закон про національну оборонну освіту (1958 р.)Ця федеральна політика
значною мірою орієнтована на колегіальну освіту, надаючи як стипендії
національної оборони, так і позики для студентів. Закон про національну
оборонну освіту також надав кошти державним освітнім установам для
покращення викладання природничих наук, математики та "сучасних іноземних
мов" (наприклад, російської, а не латинської). [21]
Акрoнім STEM був введений у 2001 рoці наукoвими адміністратoрами
при Націoнальному наукoвoму фoнді США. Організація раніше
викoристoвувала абpевіатуру SMET пpи пoсиланні на сфери кар’єри в тих
дисциплінах або навчальну програму, яка інтегрувала знання та вміння з цих
сфер. Однак у 2001 році американська біолог Джудіт Рамалі, тoді пoмічник
директoра з oсвіти та людських ресурсів у ННФ, переставила слoва, щоб
сфoрмувати абревіатуру STEM. З того часу навчальний план, oрієнтований на
STEM, поширився на багато країн за межами США, прoграми рoзрoблені в
 12

таких країнах, як Австралія, Китай, Франція, Південна Кoрея, Тайвань та

Великoбританія. [20]
На сьогодні географічне поширення напрямів STEM-освіти включає,
крім вищеперечислених, ще Африку, Канаду, Ізраїль, Індію, Італію, Філіппіни,
Катар, Сінґапур, Таїланд, Туреччину, В’єтнам.
Наша країна останні декілька років також займається активним
впровадженням STEM-напрямів в українських закладах освіти. Для прoсування
сучасних підхoдів в галузі oсвіти в Україні булo ствoренo Інститут мoдернізації
змісту oсвіти (ІМЗО). Згодом ініціативу підтримали провідні компанії України:
Ericsson, Melexis, Intel, OSTCHEM, Syngenta, НАЕК «Енергоатом». В результаті
була створена Коаліція STEM-освіти в Україні, що об’єднує 38 компаній та
громадська організація «Центр pозвитку соціальної корпоративної
відповідальності». Коаліція STEM-освіти – це своєрідна платформа, яка
об’єднує компанії, навчальні заклади, асоціації, експертні організації,
муніципалітетів та ЗМІ заради підвищення якості STEM-освіти в Україні. [25]
Доступним в мережі Інтернет є проєкт Концепції STEM-освіти в Україні, в
якому висвітлені мета й завдання, структура та зміст STEM-освіти,
підкреслюється необхідність підготовки вчителів до впровадження та реалізації
принципів STEM-освіти в освітній процес українських шкіл.
Впровадження STEM-освіти здійснюється відповідно до освітніх законів
України, наказів Міністерства освіти і науки України, наказів та листів
Інституту модернізації змісту освіти, зокрема:
− Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про повну
загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну
(професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про вищу
освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інноваційну
діяльність»;
− Укази Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в
Україні на період до 2021 року» (№ 344/2013 від 25.06.2013), «Про заходи щодо
забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (№ 926/2010 від
 13

30.09.2010), «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної

інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї
мережі в Україні» (№ 928/2000 від 31.07.2000);
− Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.05.2017 № 708 «Про
проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою
«Науково-методичні засади створення та функціонування Всеукраїнського
науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)» на
2017-2021 роки»
− Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної
середньої освіти на період до 2029 року «Нова українська школа», схвалена
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;
− Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020
роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018
року № 67-р.
− Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності,
затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 07 листопада 2000
р. № 522 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 30 листопада 2012 р. № 1352),
− рішення Колегії Міністерства освіти і науки України «Про форсайт соціо-
економічного розвитку України на середньостроковому (до 2020 року) і
довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах (в контексті підготовки
людського капіталу)» (від 21.01.2016);
− План заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016-2018 р.р.,
затверджений Міністерством освіти і науки України (від 05.05.2016);
− концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська
школа» (рішення колегії МОН від 27.10.2016);
− діяльність відділу STEM-освіти на базі Інституту модернізації змісту освіти,
який виконує функції теоретико-методoлогічного проектування засад STEM-
освіти, координації діяльнoсті групи науковців та педагoгів-практиків з питань
науково-методичного забезпечення STEM-освіти, популяризації STEM-
 14

ідеології, аналізу відповідного закордонного досвіду та ін. [2;13]

Теоретичні аспекти STEM-освіти в своїх працях розкривають зарубіжні
(Georgette Yakman, George Lucas, Jonathan W. Gerlach) та вітчизняні вчені
(С.Галата, О.Коршунова, Н.Морзе, та інші). Науковці досліджують проблеми і
перспективи STEM-освіти, STEM-напрями (робототехніка, Інтернет речей),
висвітлюють проблеми STEM-підготовки вчителів, розкривають особливості
використання ігрових технологій у STEM тощо. Успішні практики
впровадження елементів STEM-освіти у базову школу й включення до STEM-
дисциплін художніх предметів (STEAM) сприяли підвищенню зацікавленості
науковців та педагогів щодо реaлізації ідеї STEАM-навчання в аспекті розвитку
видатних природних здібностей учнів молодшого віку. Разом із тим, питaння
практичного характеру щодо впровадження та реалізації STEAM-освіти у
початковій школі залишаються не дoстатньо вивченими.
Розкриттю теоретичних оснoв впровадження STEM-освіти присвячені
роботи В.Величка, О.Данилової, Н.Гончарової, О.Лозової, О.Патрикеєвої,
С.Горбенко. Зарубіжний досвід упровадження STEM-освіти докладно описано
у дослідженнях О.Коваленко, А. Фролова. [2]

1.2. Сутність STEM-освіти та її напрями

Відносно недавно в Україні з’явився термін STEM-освіта, який з кожним
роком набуває все більшої популярності та займає чільне місце в програмах
розвитку освіти. Цей напрям включає природничі науки, технології, інженерію і
математику, які вивчаються комплексно з використанням міждисциплінарного
підходу, дослідницької та проєктної діяльності.
STEM-освіта – категорія, що визначає відповідний педагогічний процес
(технологію) формування та розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей
молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку
праці.[13;3].
Основи навчання STEM починаються з раннього дитинства. Діти
розвивають цікавість, допитливість, критичне мислення та потенційне
 15

вирішення проблем, яке базується на досвіді початкової та позашкільної освіти.

Освіта STEM є багатогранною та виходить за рамки основних дисциплін, що
складають абревіатуру STEM.
Чотири дисципліни STEM – це наука, технології, інженерія та математика,
і їх можна підсумувати наступним чином:
• Природничі науки дозволяють нам розвивати інтерес до живого,
матеріального та фізичного розуміння цього світу та розвиває навички
співпраці, дослідження, критичного мислення та експериментів.
• Технології охоплюють цілий спектр галузей, які передбачають
застосування знань, умінь та обчислень для розширення людських
можливостей та задоволення потреб і бажань.
• Інжиніринг – це розробка та створення продуктів і процесів, спираючись
на наукові методи, які надають навички та знання для розв’язання проблем у
реальному світі.
• Математика забезпечує нас навичками, необхідними для інтерпретації та
аналізу інформації, спрощення та вирішення проблем, оцінювання ризику,
прийняття обґрунтованих рішень та розуміння світу навколо нас, моделювання
як абстрактних, так і конкретних проблем.
У цих чотирьох напрямах STEM існує широкий спектр предметів, які
можуть вивчати учні упродовж шкільного життя. Освіта STEM не тільки
включає викладання цих дисциплін та предметів, але й передбачає
міждисциплінарний підхід.
Реформи, що проводяться в українській системі освіти, визнають, що
молодь потребує більше, ніж просто бути здатними запам’ятовувати факти та
процеси. Вони також повинні вміти застосовувати свою творчість, знання та
навички в межах дисциплін та поза ними, а також у реальних життєвих
ситуаціях. Це вимагає від наших вчителів достатньої кількості знань
педагогічного змісту та експертизи в оцінці, щоб вони могли розробити та
ввести в дію високоякісний досвід навчання.
 16

Освіта STEM забезпечить учнів захоплюючими можливостями та багатим

досвідом навчання, які дозволяють їм бути винахідливими та впевненими у
собі, взаємодіючи з концепціями STEM у школі та в подальшому житті. [30;5-6]
STEM-технологія стала однією із основних цілей Нової української школи.
І це не дивно, адже за всі ці роки, цей тип освіти цілком виправдав себе у світі
та став надією на краще майбутнє.
Науки, які входять до STEM, мають безліч суміжних дисциплін.
Неможлива STEM-ocвіта і без гуманітарних наук. Спеціалісти стверджують, що
хоч точні науки і є пріоритетними в майбутньому, все ж гуманітарні науки
являють собою основу формування загальної грамотності особистості, яка
також необхідна для STEM. Отже, коли ми говоримо про цей напрямок, то
маємо на увазі не конкретні предмети, а їхню інтеграцію.
STEAM-освіта (S – science, T – technology, E – engineering, A – art, M –
mathematics) являє собою інтеграцію природничих наук, технологій, інженерії,
мистецтва, математики і є креативним напрямом, що окрім природничо-
математичних, інженерних, технічних дисциплін включає творчі та художні
дисципліни. До них входять такі напрями як промисловий дизайн, архітектура,
індустріальна естетика тощо.
Додавання літери А – All, що має значення «всі», тобто інші навчальні
дисципліни, разом з природничо-науковими, технологією, інженерією й
математикою, коли акцент уваги поширюється на зміцнення зв’язків і взаємодії
між наукою, творчістю, підприємницькою та інноваційною діяльністю, а також
вивчення природничих наук через інші дисципліни і, навпаки, вивчення інших
дисциплін через призму природничих наук.
STREAM / STREM – додавання літери R в абревіатуру STEM розглядають
як reading+writing – читання/писання; robotics – робототехніка, religion – релігія.
[13;3]
Робототехніка – один із найважливіших і найперспективніших напрямів
SТЕМ-освіти. Заняття з робототехніки створюють передумови для соціалізації
особистості учнів і забезпечують можливість її безперервної технічної освіти.
 17

У світі давно відомим став Інтернет речей, який швидко перетворюється на

комунікаційну інфраструктуру наступного покоління, де безліч
великомасштабних датчиків і пристроїв легко об’єднуються для обчислень та
комунікацій.
Інтернет речей виник як нова мережева парадигма, яка дозволяє фізичним
об’єктам (стільці, світильники, портфелі тощо) та фізичним явищам
(температура, частота серцевих скорочень, рухливі дії тощо) спілкуватись між
собою. Зрештою, зібрані дані та злита інформація підключаються до Інтернету,
щоб забезпечити можливості для побудови інтелектуальних систем та програм.
[23;1-2]
Хоч ці визначення є загальновідомими термінами для сфер STEM, до них,
очевидно, належить більше.
Природничі науки та математика займають перше місце в STEM-освіті,
головним чином тому, що це найбільш впізнавані галузі, з якими більшість
людей може мати відношення в науковому середовищі.
Технологія та інженерія – сфери, які є не тільки недостатньо
представленими, але й найбільш недофінансованими в освіті.
Щодо “T і E” STEM-освіти, то вони, наче, є каменем спотикання для
створення значущого досвіду STEM для учнів. Для цього існує кілька
можливих причин:
1) Як уже згадувалось, наука та математика є найбільш впізнаваними
напрямами STEM-освіти, і більшість викладачів цих галузей почуваються
комфортно у їх викладанні.
2) Багато викладачів, які не займаються галузями техніки та технологій,
лякаються процесів, які з ними пов'язані.
3) Хоч інженерія – це впізнаване слово, з яким більшість освітян можуть щось
пов’язати, але багато хто, хто не є спеціалістом, не впевнені, що насправді
роблять інженери з точки зору освіти.
4) Багато людей розглядають технології лише як сферу, пов’язану з
комп’ютером.
 18

5) Багато освітян почуваються комфортно у своїх галузях і створюють

«навчальні бункери».[31;4-5]
Таким чином, основною метою STEM-освіти є комплексне просування
STEM та синергія зусиль учасників освітнього процесу та соціальних партнерів
щодо забезпечення молоді міцною теоретичною базою, яка дозволить їм
запропонувати інноваційні рішення проблем суспільства та світу, поєднавши
науку, технології, інженерію та математику задля задоволення суспільних
потреб та прагнень. [7;20]
Основне завдання STEM-освіти – формування і рoзвиток тих
компетентностей, які стануть визначальними для випускника сучасної школи у
позиціoнуванні себе як гідного прaцівника та конкурента на ринку прaці.
Найбільш затребуваними, актуальними та спрямованими на наукоємну
освіту в сучасному світі є STEM-компетентності.
STEM-компетенції/компетентності і навички – динамічна система знань і
умінь, навичок і способу мислення, цінностей і особистісних якостей, які
визначають здатність до інноваційної діяльності: готовність до розв’язання
комплексних задач, критичне мислення, креативність, організаційні здібності,
уміння працювати в команді, емоційний інтелект, уміння домовлятися,
оцінювання і прийняття рішень, здатність до ефективної взаємодії, когнітивна
гнучкість.[13;4-5]
Сучасні школярі повинні вміти нестандартно мислити, комунікувати та
співпрацювати в парах, у групах, застосовувати інноваційні підходи та
знаходити нові шляхи розв’язання проблем, спостерігати та досліджувати
навколишній світ, користуватися технологіями задля полегшення праці,
поєднувати науку та мистецтво.
Виходячи з того, що світ швидко змінюється і ми повинні
підлаштовуватись до темпу прогресу, STEM пропонує нам використовувати
міждисциплінарний, компетентнісний та DIY («do it yourself»)-підхід у
навчанні. Інтеграція стає провідним принципом навчального процесу, завдяки
якому учні вчаться сприймати світ цілісно. Більше уваги потрібно приділяти
 19

практичній складовій навчання, оскільки саме вона сприяє кращому засвоєнню

знань.
Також експерти рекомендують використовувати під час проведення занять
науково-популярні канали на You Tube, технології Web 2.0, Intel Teach
Elements, підтримку курсів в онлайн середовищах, перевернуте навчання
(Flapped Classroom) та інші ресурси, які будуть цікаві учням.[9]
Невід’ємним компонентом STEM-освіти є дослідницько-проєктна
діяльність, на якій робиться особливий акцент. Ця діяльність базується на
комплексних, реальних технічних проблемах і ретельно опрацьованих
завданнях. Це дає змогу учням оволодіти знаннями та сформувати навички у
практичній діяльності, пройти технологічний алгоритм від зародження
інноваційної ідеї до створення комерційного продукту, а також навчитися
правильно презентувати його потенційним інвесторам. [3;78]
STEM-технологія в контексті НУШ обов’язково дасть свої результати,
якщо правильно підійти до цього процесу. Учні навчаться мислити критично,
оволодіють навичками підприємницької діяльності, більше часу будуть
спостерігати, досліджувати, працювати з даними, проводити експерименти і
лабораторні роботи з приладами, а також створять власні інтерактивні моделі та
проєкти.

1.3. Особливості реалізації STEM-освіти у навчання природничої освітньої

галузі
В рамках навчального закладу, STEM не є самостійною дисципліною, а
швидше способом включення різних тем у чинну навчальну програму. Іншими
словами, вчителі не повинні докорінно змінювати свої методи викладання,
достатньо лише по-новому підійти до формулювання питань, які вони будуть
ставити учням на уроці. Крім цього, експерти радять залучати до процесу уроку
використання смартфонів та інших гаджетів. [10]
У пояснювальній записці навчальної програми предмета
«Природознавство» наголошується, що його основною метою є формування
 20

природознавчої компетентності. У процесі навчання учні початкової школи

засвоюють інтегровані знання про неживу та живу природу, основи
екологічних знань, опановують способи навчально-пізнавальної і
природоохоронної діяльності, у них формується ціннісне ставлення до природи
та людини.
Важливе місце у навчально-пізнавальному процесі відводиться
спостереженням та дослідженням молодших школярів, завданням творчого
характеру, екологічним акціям, дидактичним іграм, нестандартним формам
проведення уроків та застосуванню різноманітних інтерактивних технологій.
[12;1-2]
Ближчими за характером проведення занять до STEM є типові освітні
програми Нової української школи, які передбачають інтеграцію природничої
освітньої галузі разом із громадянською та історичною, соціальною та
здоров’язбережувальною в один курс «Я досліджую світ» (НУШ 1); та
інтеграцію природничої освітньої галузі разом із громадянською та історичною,
соціальною та здоров’язбережувальною, математичною, мовно-літературною,
технологічною, мистецькою, інформатичною (НУШ 2). Проте ці освітні галузі
також можна реалізовувати як окремі предмети або ж інтегрувати їх за різними
видами (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на
інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проєктної діяльності).
Для розв’язання учнями певних практичних завдань вчителі залучають
навчальні результати з інших освітніх галузей.
Метою навчальної програми «Я досліджую світ», як для 1-2, так і для 3-4
класів, є особистісний розвиток на основі формування цілісного образу світу в
процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему
інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних
сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької
поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні завдання.
[15;37-38]
Надзвичайно важливим чинником успішного навчання у молодших
 21

школярів є їхня мотивація. Саме тому вчитель початкової школи повинен уміти
зацікавити учнів, стимулювати в них допитливість, підтримувати інтерес до
навчання та засвоєння знань, сприяти розвитку творчого мислення,
пізнавальної діяльності, винахідництва шляхом проведення цікавих занять.
Впровадження елементів STEM-освіти у освітній процес українських шкіл
позитивно впливає на всіх його учасників.
Отже, для того, щоб на високому рівні проводити заняття з використанням
STEM-технології, зокрема, у процесі реалізації природничої ОГ потрібно
враховувати деякі особливості:
- тема уроку (заняття) актуальна і цікава дітям;
- конкретні завдання уроку (заняття), зрозумілі усім учням;
- діти розуміють, для чого їм це;
- вони мають право обирати вид, спосіб, матеріал;
- діти знають про часові рамки кожного етапу уроку (заняття);
- учні хочуть не лише отримати результат роботи, їм подобається і сам процес;
- вони бачать свій прогрес.
Виділяють такі кроки до впровадження STEM-освіти у освітній процес
початкової школи:
1. Комплексне (цілісне) вивчення світу. З цією метою можна впроваджувати
міжпредметні проєкти, використовувати сучасні засоби отримання інформації
та засвоєння знань (сторітелінг, презентації, ресурси для створення анімацій,
мультфільмів, коміксів), створювати власні моделі реального світу.
2. Самостійна дослідницька діяльність найкраще проявляється у залученні до
роботи над проєктом. На сьогодні перед нами відкрито безліч можливостей для
створення якісного уроку, наприклад учні можуть працювати над проєктом
віртуально, вивчаючи певні закономірності, властивості, а потім реалізувати їх
у матеріальні проєкти.
3. Інтеграція теми. Вчитель обирає тематичні дні чи блоки, отримуючи ефект
синергії, коли вивчення двох тем різних предметів, які пов'язані між собою
дасть формулу 1 + 1 = 3.
 22

4. Створення проєктів. Рекомендується обирати такі, які можуть покращити

життя вдома чи в школі, стан навколишнього середовища тощо. Завдяки участі
в таких проєктах учні будуть відчувати себе потрібними і важливими людьми
для усього світу.
5. Залучення до ідеї STEM-освіти інших вчителів, учнів та батьків. Для цього
можна організувати науковий пікнік, дні науки, фестивалі, які будуть доносити
до всіх учасників важливість інновацій у сучасному житті. [11;7-9]
Для ефективної реалізації STEM-технології в освітній процес НУШ
навчання в закладах освіти здійснюється за наступними принципами:
1. Принцип обов’язкової результативності діяльності. На заняттях в умовах
STEM-освіти обов’язковою умовою є створення прототипів реальних
продуктів.
2. Принцип співпраці. На заняттях організовується спільна діяльність як
педагога з учнями, так і учнів один з одним на основі міжсуб’єктних зв’язків і
діалогової взаємодії.
3. Принцип творчості і успіху. Заняття, організовані в індивідуальній, або в
колективній формі, дозволяють розкрити творчий потенціал учнів.
4. Принцип індивідуальності. На заняттях педагог сприяє створенню умов для
індивідуального розвитку кожного учня. [ 8;34]
Природнича освітня галузь у контексті інтегрованого курсу «Я досліджую
світ» є сприятливою ареною для впровадження та реалізації STEM-технології,
оскільки концепції STEM та НУШ співзвучні у цілях та завданнях для
покращення та розвитку стану освіти в Україні.
Висновки до розділу І
STEM-технологія є особливою, яка зараз активно обговорюється та
застосовується на різних рівнях освіти . Ключовими навичками у XXI столітті є
уміння критично мислити, здатність до взаємодії і комунікації, творчий підхід
до справи, формування та застосування у практичній діяльності дослідницьких
умінь молодших школярів. Навички STEM можна підсумувати як 4К:
• Комунікація • Кооперація • Критичне мислення • Креативність.
 23

Завдання STEM-освіти практично співпадають із Концепцію Нової

української школи, де першочерговим стає завдання інтегрувати наукове
розуміння природи та інноваційних технологій, формувати дослідницькі
уміння, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології, розвивати
логічне та критичне мислення.
STEM-освіта є своєрідним мостом, що поєднює освітній процес, кар’єру
і подальший професійний ріст. Інноваційна освітня концепція дозволить на
професійному рівні підготувати дітей до технічно розвиненого світу. [18]
 24

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-

ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС НУШ
2.1. Стан проблеми дослідження у роботі сучасної школи
Якщо передові держави світу вже більше десятка років говорять не тільки
про впровадження та реалізацію принципів STEM-освіти, а й про великі
досягнення та чудові результати цього напряму, то в Україні все тільки
починається.
Відділ STEM-освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (ІМЗО)
вже почав впроваджувати дослідно-експериментальну роботу у заклади освіти
за темою «Науково-методичні засади створення інноваційної моделі STEM-
освіти». Ця робота розпочалась у січні 2017 року і триватиме до грудня 2021
року.[11;23-24]
Відділ STEM-освіти координує запровадження STEM-освіти в українських
навчальних закладах, реалізує проведення заходів МОН України, розробляє
нормативні документи (Концепція розвитку природничо-математичної освіти
(STEM-освіти)), методичні рекомендації, навчальні посібники, проводить
численні заходи, конкурси, олімпіади, фестивалі нового формату (STEM-весна)
та сприяє професійній підготовці вчителів.
Спільно з багатьма партнерами відділ STEM-освіти у 2017 році
започаткував проведення сесій Web-STEM-школи. Це унікальна платформа, де
освітяни можуть знайомитись та обмінюватися досвідом з вітчизняними та
зарубіжними фахівцями у галузі STEM-освіти, здобувати нові знання, ділитись
надбаннями, об’єднувати зусилля для подальшої співпраці та розвитку STEM-
напряму в Україні. Адже тільки при докладенні максимальних зусиль та
підтримці всіх учасників освітнього процесу можна досягти успіху.
Відкриття Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-
центру (ВНМВ STEM-центр) стало одним із інструментів реалізації STEM-
освіти. Завдяки цьому центру забезпечується персоналізоване та варіативне
навчання, формування навичок проведення наукового й інженерного
дослідження, керованість процесу навчання, академічна підтримка учнівських
 25

проєктів та моніторинг якості навчання, орієнтація учнів на здобуття

актуальних професій. [1]
На сьогодні в нашій країні є досить багато закладів освіти, які
впроваджують елементи STEM-підходу в освітній процес. До них відносять
Одеську спеціалізовану школу І–ІІІ ступенів «Освітні ресурси та технологічний
тренінг» №94 з поглибленим вивченням івриту та інформатики, де учні
вивчають робототехніку, використовуючи механізми і освітні набори LEGO
Education NXT. У Дніпропетровській області технологію застосовують більше
40 закладів освіти, зокрема Дніпропетровський обласний медичний ліцей-
інтернат «Дніпро». [19].
У Кривому Розі STEM-освіта впроваджується у КЗШ №79, КЗШ І-ІІІ
ступенів №72, КЗШ №68, КЗШ №51 та Криворізькому Центрально-Міському
ліцеї.
Цікавим прикладом є використання STEM-підходу у львівській середній
школі №62. Вчителька Ольга Доскочинська разом з учнями та їхніми батьками
в рамках проєкту «Школа Smart» створили «живу» картину, на якій
вертикально ростуть рослини, а поливати та освітлювати їх можна дистанційно,
перебуваючи навіть за межами школи.[27]
Київські школи №5, 35, 106, 309 у 2017 році стали першопрохідцями
НУШ і в січні цього року отримали від Департаменту освіти і науки STEM –
лабораторії. [17].
Дотичними до STEM у Києві є також спеціалізована школа ім.
Казимира Гапоненко №110 з поглибленим вивченням французької мови,
Гімназія №59 імені О.М. Бойченка міста Києва, школа №282, в якій
облаштували кабінет робототехніки.
У Чернівцях STEM-підхід впроваджується в освітній процес,
організований у ЗОШ №30 учителями Деркач Н. А. (учитель фізики та
інформатики) і Деркач В. О. (учитель інформатики) за підтримки адміністрації
та всього педагогічного колективу.[28]
 26

Вже 14 опорних шкіл в Івано-Франківській області облаштовані STEM-

кабінетами. Одним із таких закладів освіти є Нижнівський ліцей. [29]
Ігор Максимчук, директор департаменту освіти та науки Івано-
Франківської міської ради, розповів, що в місті активно впроваджується
методика STEM-освіти, а також повідомив про реалізацію проєктів у цьому
напрямі. Зокрема, у ЗШ №26 реалізовується проєкт «Розумники», у ЗШ №3 є
«Інтерактивна підлога».
Найуспішнішим проєктом освітянин вважає «Навчимо дітей Arduino-
робототехніці», який має практичне застосування. Вихованці цього гуртка
створили проєкт громадського моніторингу якості повітря в Україні «EcoCity» і
презентували його Президенту України.[14]
STEM-технологію поступово впроваджують по всіх куточках України. За
словами виконуючого обов’язки міністра освіти і науки Сергія Шкарлета,
система STEM-освіти буде впроваджуватись в українських навчальних
закладах до 2027 року. [26]
Розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому,
базовому, профільному, вищому/професійному рівнях освіти.
STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну,
неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-
центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів,
практикумів тощо). [16]
Активно росте географія поширення STEM-освіти у позашкільних
навчальних закладах, відкриваються приватні школи, клуби, гуртки.
Найпопулярнішою у нашій країні є мережа позашкільних курсів на основі
STEM-підходу – Inventor, яка налічує 32 школи. У Києві навіть створили
початкову школу Inventor School, яка поєднує в собі Концепції Нової
української школи, STEM-освіти та програм STEM-школи Inventor. Тут
навчання відбувається через гру, LEGO є інструментом навчання,
застосовується методика STEM-освіти та персональний підхід до кожного учня.
[22]
 27

Використання конструктора LEGO органічно вписується і в освітній

процес НУШ. Ця технологія випробувана в усьому світі і дає позитивні
результати при застосуванні її у навчанні молодших школярів. В Україні вже
впроваджена методика компетентнісного навчання «Шість цеглинок». Завдяки
універсальності цеглинок LEGO їх можна використовувати на всіх уроках у
початковій школі.
Важливою умовою впровадження елементів STEM-технології в освітній
процес Нової української школи є підготовка та перепідготовка педагогічних
працівників. Реформи призначені для того, щоб щось змінювати. Тож для
навчання сучасних школярів необхідне створення нової генерації вчителів, які
готові змінюватись, навчатись, удосконалюватись та розвиватись задля
досягнення поставленої мети та демократичних змін у нашій державі. Новій
школі – новий вчитель!
Обласні інститути післядипломної педагогічної освіти мають стати
головними науково-методичними центрами професійної підготовки та
перепідготовки вчителів, розповсюдження STEM-освіти, перетворюючи свою
діяльність на засадах персоніфікації, надаючи кожному вчителю ширші
можливості для оновлення, удосконалення, поглиблення своєї професійної
підготовки в прийнятний для нього спосіб, у тому числі на базі дистанційного
навчання із застосуванням нових інформаційних технологій.[13;11]
Розглянувши теоретичні основи впровадження STEM-технології у
процесі реалізації природничої освітньої галузі в умовах НУШ, ми провели
анкетування педагогів для аналізу практичної діяльності вчителів з даної
проблеми (див. Додаток 1). У ньому взяли участь 10 вчителів (6 – вчителів
початкових класів та англійської мови у ПШ, 4 – вчителі-предметники), які
працюють у Сопітській загальноосвітній школі І-ІІ ст.Сколівського району
Львіської області. Результати анкетування представлені на діаграмі 1.
 28

Результати анкетування вчителів

120

100
100
90 90
80 80
80
70 70
60 60
60
50

40
3030 30
20 20 20 2020
20
10 1010 10 10 10
0 0 0 0 0 0
0
Питання 1 Питання 2 Питання 3 Питання 4 Питання 5 Питання 6 Питання 7 Питання 8 Питання 9 Питання 10

Варіант АВаріант БВаріант В

Діаграма 1 - Результати анкетування вчителів

Проаналізувавши анкети, можна зробити висновок, що майже всі вчителі
(80%) люблять свою роботу. Це свідчить про те, що вони можуть бути
генераторами змін, оскільки отримують задоволення від своєї праці. Половина
опитаних педагогів цікавиться інноваційними процесами в освіті і добре
ознайомлена з поняттям STEM-освіти. Решта або зовсім не знає, що це (20%),
або частково ознайомлена, але не має наміру поглиблювати свої знання у цій
галузі освіти (30%). Тільки 30 % респондентів вважають себе активними
освітніми новаторами. Більшість вчителів (60%) з однієї сторони хочуть
впроваджувати інновації у навчання, а з іншої – не поспішають це робити,
допоки хтось не перевірить на практиці, щоб після цього скористатися їхнім
досвідом. Семеро з десяти педагогів думають, що використання інноваційних
освітніх технологій зумовлене викликами суспільства й освіти, троє –
конкурентоспроможністю педагога на ринку праці. Відповіді є цілком
логічними, адже сучасний світ ставить нам все новіші вимоги, і для того, щоб
учні оволоділи основними компетентностями, необхідний перехід освіти на
якісно новий рівень.
Після того, як вчителі відповіли на перші чотири питання, ми
запропонували їм долучитися до бесіди про STEM-освіту, під час якої давали
 29

певні вказівки щодо впровадження цієї технології в освітній процес школи,

обговорювали актуальні питання, ділились враженнями.
Після бесіди педагоги продовжили давати відповіді в анкетах.
Переважна більшість (80%) учителів позитивно ставиться до STEM-освіти.
Мабуть, це пов’язано з тим, що в анкетуванні взяло участь більше молодих
учителів, які готові змінюватись самі і змінювати підхід до викладання своїх
предметів.
Згідно з відповідями на шосте питання, проєктна діяльність є важливою
складовою процесу навчання для вчителів Сопітської ЗОШ І-ІІ ст. Цей факт є
гарним підгрунтям для впровадження елементів STEM-освіти в освітній
процес. Позитивним моментом є також те, що 90% респондентів є
прихильниками інтегрованого підходу у навчанні і не бояться
експериментувати з ним.
Абсолютно всі педагоги розуміють, що реалізація STEM легко може
відбуватися в умовах НУШ, оскільки їхні концепції та принципи тісно
переплітаються. Також 90% впевнені, що застосування STEM-технології
можливе під час вивчення різних предметів і в різному віці, головне, щоб
вчитель прагнув до саморозвитку. А в процесі навчання і діти допомагають.
Звичайно, на шляху до впровадження та реалізації будь-якої інновації є
певні бар’єри (брак коштів, часу, ресурсів, знань). Аналогічно зі STEM-
технологією. Проте, якщо бажання вчителя внести щось нове буде більшим, то
знайдеться і час, і фінансування, і платформа для здобуття знань.
У результаті спостереження в період педагогічної практики, а також на
основі аналізу анкет та проведеного опитування, ми з’ясували, що введення у
навчання STEM-технології у школі села Сопіт можливе за умови, що вчителі
серйозно віднесуться до цього питання, займуться пошуком коштів для
оновлення матеріально-технічної бази та почнуть детально вивчати методичні
рекомендації щодо впровадження та реалізації STEM-освіти. Звичайно, тут не
обійтися без участі батьків. Для цього й існує педагогіка партнерства та
співробітництва.
 30

2.2. Аналіз експериментального дослідження

Дослідно-експериментальна робота проводилася у 1 класі Сопітської
загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Сколівського району Львівської області, що
складається з 7 учнів, дівчаток – 2, хлопчиків – 5 у віці 6-7 років.
Експериментальне дослідження було проведено з метою з’ясування у дітей
рівня сформованості інтересу до природничої ОГ, рівня екологічних знань та
дослідницьких умінь на основі впровадження елементів STEM-технології в
контексті НУШ.
На цьому етапі були використані наступні методи дослідження:
спостереження і бесіда з учнями.
В ході бесіди ми намагалися з’ясувати, чи будуть зацікавлені діти в
навчанні з використанням STEM-технології, тому першокласникам було
запропоновано відповісти на такі питання:
1. Тобі подобається навчатись у школі?
2. Чим ти займаєшся у вільний час?
3. Чи подобається тобі складати LEGO?
4. Про що ти б хотів (-ла) більше дізнатися на уроках: цікаві факти про
нашу планету, про живу і неживу природу, про роботів?
5. Який з цих уроків ти б хотів (-ла) провести для своїх однокласників:
Математика, Я досліджую світ, Мистецтво?
6. Чи проводив (-ла) ти коли-небудь досліди?
7. Хочеш навчитися їх проводити?
8. Ти хочеш сам провести дослід чи разом з друзями?
9. З чим ти хочеш провести дослід: з водою, з повітрям, з рослинами?
10.Чи хочеш ти залучити батьків до проведення дослідів?
Виходячи з відповідей учнів, можна сказати, що впровадження STEM-
технології є актуальним вже у 1 класі. В такому віці діти прагнуть робити щось
самі, досліджувати і ділитись враженнями, результатами з друзями, вчителями,
батьками.
Таким чином, метою формувального етапу була організація та
 31

проведення занять «Я досліджую світ» з використанням елементів STEM-

освіти. Було проведено 5 таких занять. Нижче наведено характеристики
проведених фрагментів занять:
Фрагмент №1 «Вода та її властивості. Значення води у природі та
житті людини.»
Для створення у класі позитивної атмосфери та мотивації навчальної
діяльності під час організаційного моменту були використані цеглинки LEGO
для привітання і передачі настрою та пісня Капітошки.
На етапі створення проблемної ситуації учням була прочитана притча, в
якій наголошувалось, що вода – справжній скарб.
Для введення нової теми учням було запропоновано стати справжніми
дослідниками, а клас перетворити на наукову лабораторію для проведення
дослідів із водою.
Етап вивчення нового матеріалу розпочався із роботи з геометричним
матеріалом. Діти рахували круги та овали, з яких складається тіло Капітошки.
Таке завдання учням дуже сподобалось.
Далі учням було продиктовано слова, вони по черзі підходили до дошки
і записували вказану букву з цих вслів. Завдання полягало у розгадуванні слова,
яке називало ким є Капітошка (Краплина). Після цього була проведена
фізкультхвилинка та дидактична гра «Де живе вода?». Учні розмірковували над
цим питанням, давали відповіді. Для поглиблення знань про воду була
використана розповідь з елементами бесіди.
Найцікавішим для учнів став саме процес дослідження води. Учні
поділились на групи за кольорами квадратиків у їхніх руках та на столах. Було
проведено чотири дослідження для визначення властивосте води. Спочатку
школярі нюхали воду, пробували її на смак, потім переливали чисту воду з
пляшки у склянку, вимірювали кількість склянок води у літровій банці. Під час
третього досліду учні вчилися вимірювати рівень води у склянці за допомогою
лінійки. Далі вони опускали предмети в склянку і спостерігали за зміною рівня
 32

води. Дослід № 4 полягав у вивченні властивості води розчиняти деякі

речовини (цукор, сіль) та зміні її смаку. Учні зробили висновки, що вода:
- прозора і безбарвна;
- розчиняє;
- не має форми;
- не має запаху;
- не має смаку.
Для переходу до наступної частини вивчення нового матеріалу було
використано гру «Склади слова». Першокласники склали з краплинок слова
вода, зима, лід.
Для дослідження станів води учні розглядали її як рідину, торкалися до
мішечка з льодом, спостерігали за склянкою з гарячою водою, над якою
утворилася пара, додавали ароматизатор у воду, зазначивши, що вода може
передавати запах.
Після проведення дослідів учні пограли в рухливу гру «Краплинка-
хмаринка».
На етапі узагальнення та систематизації знань було використано метод
«Асоціативний кущ» у вигляді картинок, перегляд мультфільму «Подорож
краплинки», а також завдання та ігри, які стосувались інтегрованих на цьому
занятті предметів. Учням пропонувалась мовленнєва розминка, ігри, робота з
письмом, розв’язування прикладів та створення аплікації «Три стани води».
Підсумки уроку підводилися за допомогою вправи «Мереживо
вражень».[5]
Фрагмент № 2 «Як визначити корисну і шкідливу їжу?»
Урок розпочався з ранкової зустрічі з привітанням, вправи «Теплий
клубочок» та повідомлення щоденних новин. Для актуалізації опорних знань
було використано загадку, слово-відгадку (їжа) учні складали з цеглинок
LEGO. Після цього з учнями було проведено бесіду про харчування та
створення колективної карти «Їжа мені дає…». Далі діти виконували вправу
«Що зайве?», під час якої вони мали вибрати зайвий продукт і пояснити свій
 33

вибір.
Булка, хліб, бублики, морозиво, печиво.
Огірок, капуста, морква, яблуко, картопля.
Молоко, сир, йогурт, сметана, рис.
На етапі оголошення теми уроку учням було пояснено, що під час
заняття вони навчаться відрізняти корисну і шкідливу їжу та дізнаються, які
продукти корисно вживати для здоров’я. Зразу після повідомлення теми уроку
було проведено фізкультхвилинку з використанням цеглинок LEGO.
Для опрацювання нового матеріалу учні були поділені на три групи:
корисна їжа, шкідлива їжа та дослідники. Школярі І та ІІ групи з поданих
ілюстрації відбирали ті продукти, які стосуються їхньої назви і прикріплювали
на свій плакат. Після презентацій учнівських робіт, їм було прочитано пам’ятку
про 10 найшкідливіших продуктів харчування.
Далі увага була зосереджена на дослідах, які демонструвала ІІІ група.
Дослід № 1 полягав у побудові будиночків з яблук та чіпсів, на які потрібно
було дмухнути. Після того, як діти почали дмухати, будинок із чіпсів
розвалився, що свідчить про те, що такий «будівельний матеріал» не підходить
для побудови здорового організму.
Дослід № 2 демонстрував, як кока-кола руйнує яєчну шкарлупу. Для
цього учні за 18 днів до уроку занурили яйце в кока-колу, після чого шкаралупа
потемніла і потріскала. Це явище наочно показує, як цукор та барвники
впливають на зуби.
Під час третього досліду першокласники виклали на серветку чіпси і
щільно притиснули їх. Учні спостерігали, як на серветці утворюються масні
плями. Вони винникають під час смаження і є дуже шкідливими для здоров’я
людини.
Після проведення дослідів було проведено фізкультхвилинку з
кубиками LEGO.
Далі була вправа «Вітамінчики», під час якої учні ознайомились з
назвами вітамінів та їхнім призначенням. Також дітям були прочитані правила
 34

вибору корисної для здоров’я їжі та запропоновано перегляд мультфільму

«Корисна їжа».
Підсумки підводились за допомогою вправи «Фішбоун», «Корисно-
некорисно. Так чи ні?». Учні були в захваті від заняття, особливо їм
сподобалась практична частина уроку.[6]
Фрагмент № 3 «Моє місто (село). Моя адреса»
Організація класу до уроку почалась з привітання, далі була проведена
вправа «Так, як мама» та повідомлення синоптиків.
Актуалізація опорних знань відбувалась з використанням
відеоматеріалу про село Сопіт та проведенням фронтальної бесіди про рідний
край.
Тему уроку учні дізналися, виконавши вправу «Склади речення». Після
цього їм був продекламований вірш про Україну Д. Павличка.
Робота над матеріалом уроку розпочалась із творчої вправи «Розкажи
про своє село», під час якої учні відповідали на такі питання:
1. Як називається наше село?
2. Чи подобається воно вам? Чим?
3. Чим відоме село Сопіт?
4. Як називається річка, яка протікає у нашому селі?
5. Які рослини ростуть у нашому лісі?
6. А які тварини там живуть?
7. Які пташки в’ють гнізда біля ваших будинків?
8. Що ви зробили, щоб ваше село стало кращим?
Далі першокласникам було розказано історію виникнення села, про
видатних людей, які тут проживали та різного роду пам’ятки. Після цього
учням було запропоновано на підготовлених листочках намалювати свій
будинок і написати домашню адресу. Цікавою для дітей була гра «Що зайве?».
Зеленим олівцем першокласники зафарбовували місця, які є в нашому селі, а
червоним – яких немає.
На етапі узагальнення і систематизації отриманих знань клас взявся за
 35

дослідницько-проєктну діяльність свого села. Учні заздалегідь підготували

фотографії частин села, лісів, водойм, школи, церкви, будинку культури,
магазину тощо. На підготовлену основу школярі наклеювали об’єкти села
Сопіт, по черзі розповідаючи короткі довідки про них. Також кожен учень наніс
на цей макет малюнок свого будинку з адресою. Колективно клас склав назву
села із цеглинок LEGO. Презентація міні-проєкту відбувалась під пісню «Моє
село маленький рідний Сопіт».
Для підведення підсумків було використано вправу «Незакінчене
речення». Учні з ентузіазмом ділились враженнями та описували свої емоції.
Під час формувального етапу на заняттях було видно підвищення рівня
знань учнів та інтересу до вивчення природничої ОГ. Зацікавленість до
інтегрованого курсу «Я досліджую світ» проявлялась в активній участі
першокласників у проведенні дослідів та розробці міні-проєкту.
На контрольному етапі для підтвердження досягнення поставлених
результатів було проведено анкетування та тестування всіх учнів 1 класу.
За результатами констатуючого та контрольного етапів можна зробити
висновок, що в учнів підвищився рівень екологічних знань. Згідно з
результатами тестування на початку і в кінці експериментального періоду
показники зросли відповідно з 57% до 64%.
Результати анкетування учнів
120

100

80

60

40

20

0
Питання 1 Питання 2 Питання 3 Питання 4 Питання 5 Питання 6 Питання 7 Питання 8 Питання 9 Питання
10

Варіант АВаріант БВаріант В

Діаграма 2 – Результати анкетування учнів

 36

Згідно відповідей в анкетах (див. Додаток 2), можна стверджувати, що

впровадження STEM-підходу в початкових класах НУШ дасть позитивні
результати і виведе нашу освіту на новий рівень, оскільки учні охоче
сприймають такі види роботи і швидко досягають успіхів.
На перше питання анкети всі учні одноголосно відповіли, що їм дуже
сподобались уроки з елементами STEM-освіти. Найбільше сподобалось
першокласникам проводити досліди та брати участь у проєктах (71,4%). Всі
семеро учнів вважають, що під час експериментального періоду вони дізнались
багато нової та цікавої інформації.
Позитивним моментом є те, що дітям подобається працювати
колективно (85,7%), і тільки один учень працював преважно з допомогою
вчителя. Можливо, це пов’язано з тим, що він хворів протягом двох тижнів до
моменту проведення дослідів. Всі заплановані види навчальної діяльності
вдалося провести та проаналізувати.
Учні стверджують, що проводити досліди їм було «легко і цікаво»
(57,1%) та «легко, якщо працювали всі разом» (42,9%). На Діаграмі 2 добре
видно, що 85,7% хочуть і надалі активно продовжувати роботу з дослідами.
Проводити дослідницьку діяльність на занаттях «Я досліджую світ»
хочуть 71,4% учнів, на уроках мистецтва – 28,6%. Найбільша кількість (42,8%)
учнів хочуть провести досліди з рослинами, 28,6 – з повітрям та 28,6 – з
рідинами.
Продовжувати самостійно працювати над дослідами вдома хочуть
57,1% школярів, і якщо хтось допомагатиме – 42,9%.
Отже, мета нашого дослідження була досягнута. STEM-технологія в
контексті Нової української школи сприяє підвищенню рівня формування
природничих компетентностей учнів, виникненню інтересу до проведення
дослідницько-проєктної діяльності, що, в свою чергу, розвиває у дітей
творчість, критичне мислення, пам’ять, увагу, посидючість, наполегливість,
комунікативність, самостійність, а також навички практичної роботи в парах та
групах.
 37

Висновки до розділу ІІ
Підібравши та апробувавши деякі форми та методи навчання з
елементами STEM-освіти, ми з’ясували, що ефективність проведення занять з
інтегрованого курсу «Я досліджую світ» насамперед залежить від педагогічної
майстерності вчителя, який повинен мотивувати та зацікавлювати своїх учнів.
Сучасні діти хочуть яскравих емоцій, незабутніх вражень, тому форми роботи
під час проведення уроку мають бути різноманітними та цікавими.
Впровадження елементів STEM-освіти в умовах НУШ дає поштовх для
застосування інтегрованих занять як однієї з основних форм проведення уроку,
а використання дослідницько-проєктної діяльності стає провідною формою
роботи учнів. Тоді навчання стає практико-орієнтованим, що дуже важливо у
сучасному світі. Адже сьогодні акцент робиться на тому, щоб учні не просто
здобували «сухі» знання, а й вміли застосовувати їх на практиці, при вирішенні
різних життєвих ситуацій.
 38

ВИСНОВКИ
Проводячи дослідження за темою «Впровадження STEM-технології у
процесі реалізації природничої освітньої галузі в умовах НУШ», переконалися
в актуальності обраної теми.
Під час проведення дослідження ми опрацювали науково-методичну та
психолого-педагогічну літературу, зокрема історію виникнення STEM-напряму
в освіті, стан дослідженості цієї проблеми в Україні та закордоном, теоретичні
аспекти впровадження STEM-технології в освітній процес початкової школи в
умовах НУШ, визначивши переваги та особливості реалізації цього процесу.
Аналіз чинних нормативно-правових документів, Державного стандарту
загальної початкової освіти, Концепції «Нова українська школа», навчальних
програм показав, що однією з тенденцій розвитку сучасної освіти стає пошук
нових форм, методів і технологій для реалізації природничої ОГ у початковій
школі. Виконання такого запиту можливо здійснити шляхом формування в
учнів дослідницьких умінь та навичок на основі впровадження елементів
STEM-освіти на заняттях «Я досліджую світ».
Також магістерська робота містить тлумачення та аналіз базових понять
проблеми дослідження: STEM-освіта, STEAM-освіта, STREАM/STREM, STEM-
компетенції / компетентності і навички.
Діяльність в рамках STEM-освіти сконцентрована на
міждисциплінарному підході, посиленні природничо-наукового компоненту,
формуванні дослідницьких умінь та творчих здібностей, активному
використанні знань на практиці.
Для впровадження STEM-освіти в загальноосвітні навчальні заклади
необхідна просвітницька діяльність серед учителів, їх підготовка та
перепідготовка, розроблення методик проведення STEM-уроків та оновлення
матеріально-технічної бази шкіл. Досягти такої мети можливо лише при
докладенні спільних зусиль всіх учасників освітнього процесу.
Нами було проаналізовано стан проблеми дослідження в сучасних
українських школах, наведено конкретні приклади використання STEM-
 39

технології, розглянуто перспективи розвитку і впровадження STEM-освіти в

початкову школу в контексті НУШ в найближчі роки.
У нашому дослідженні була розроблена модель використання STEM-
технології в умовах НУШ з використанням конструктора LEGO та Інтернет-
ресурсів, враховуючи основні особливості проведення якісного STEM-уроку та
принципи реалізації цієї проблеми.
Нами було обґрунтовано, апробовано та експериментально доведено
ефективність моделі використання STEM-технології в рамках педагогічного
експерименту під час проведення занять з інтегрованого курсу «Я досліджую
світ» (природнича освітня галузь).
Для збору даних щодо особливостей використання STEM-технології в
освітньому процесі Нової української школи було проведено анкетування учнів
та вчителів. Це допомогло визначити стан готовності школярів та педагогів до
впровадження нового підходу в освітній процес початкової школи.
Провівши педагогічне спостереження, було зауважено, що в учнів зріс
рівень зацікавленості до вивчення природничої ОГ, підвищився рівень
екологічних знань завдяки проведенні дослідів та участі в міні-проєкті.
Для обробки результатів дослідження було використано методи
порівняння, узагальнення, систематизації та інтерпретації експериментальних
даних. Результати анкетування вчителів та учнів було представлено у вигляді
двох діаграм.
Поставлена мета дослідження досягнута, завдання виконані.
Подальшого дослідження потребує методичний аспект впровадження
цієї проблеми, розробки навчальних планів та конспектів уроків з
використанням STEM-технології для дітей різного шкільного віку та підготовки
фахівців у галузі STEM-освіти.
 40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Василашко І.П. Теоретичні аспекти STEM-освіти. Стан впровадження в
Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=VoeqTqys-WQ
2. Глоба Д. STEM в початковій школі [Електронний ресурс] / Дарина Глоба.
– Режим доступу: https://naurok.com.ua/naukova-stattya-stem-v-pochatkoviy-
shkoli-66761.html
3. Горбенко С., Лозова О. Інтеграція навчання як складова STEM-освіти / C.
Горбенко, О. Лозова // STEM-освіта: стан впровадження та перспективи
розвитку: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 9–
10 листопада 2017 року, м. Київ. – К.: ДНУ «Інститут модернізації змісту
освіти», 2017 –160 с.
4. Державний стандарт початкової освіти [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5a8/de2/5e1/5a8
de25e1504c877583228.doc
5. Конспект STEM-уроку на тему «Подорож краплинки (властивості води).
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/stem-urok-
podorozh-kraplinki-vlastivosti-vodi-167844.html
6. Конспект уроку «Я досліджую світ» у 1 класі із використанням STEM –
технологій на тему " Як визначити корисну і шкідливу їжу? [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-ya-
doslidzhuyu-svit-u-1-klasi-iz-vikoristannyam-stem-tehnologiy-na-temu-yak-
viznachiti-korisnu-i-shkidlivu-zhu-102645.html
7. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://nenc.gov.ua/wp-
content/uploads/2020/05/ПРИРОДМАТЕМ.pdf
8. Кузьміна Ю. А. Формування дослідницьких умінь у молодших школярів
в умовах STEM-освіти : 44.04.02 / Кузьміна Ю. А. – Тольятті, 2018. – 193
с.
 41

9. Морзе Н. STEM: проблеми та перспективи [текст] / Н. Морзе

[Презентація] : Київський Університет імені Б. Грінченка. 19.08.2016
10.Нагаєвська Д. STEM-education в Україні [Електронний ресурс] / Дарина
Нагаєвська. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/news/stem-education-v-
ukraini-372.html
11.Пилипенко О. С. Впровадження елементів STEM-навчання математики
учнів у закладах середньої освіти : 014.04 / Пилипенко Ольга Сергіївна –
Кривий Ріг, 2018. – 137 с.
12.Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних
закладів 1-4 класи
13.Проект концепції STEM-освіти в Україні [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://mk-kor.at.ua/STEM/STEM_2017.pdf
14.Робототехніка і майбутнє: в Івано-Франківську розповіли про STEM-
освіту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://gk-press.if.ua/u-
frankivsku-rozpovily-yak-zaprovadzhuyut-stem-osvitu/
15.Типові освітні програми для 1-2 класів НУШ [Електронний ресурс]. –
Режим доступу:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-
klas/2019/11/1-2-dodatki.pdf
16.Уряд ухвалив концепцію розвитку STEM-освіти до 2027 року
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-
uhvaliv-koncepciyu-rozvitku-stem-osviti-do-2027-roku
17.Чотири столичні школи отримали STEM – лабораторії [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/chotyry-stolychni-
shkoly-otrymaly-stem-laboratorii
18.Що таке STEM-освіта [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://anrotech.ru/blog/chto-takoe-stem-obrazovanie/
19.Як система STEM-education застосовується в українських школах
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
 42

https://osvitanova.com.ua/posts/1005-yak-systema-stem-education-
zastosovuietsia-v-ukrainskykh-shkolakh
20.Hallinen J. STEM education curriculum / Judith Hallinen [Електронний
ресурс] – Режим доступу: https://www.britannica.com/topic/STEM-
education
21.History of STEM Education [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://prezi.com/e4sbrfsstndz/history-of-stem- education/?
frame=06d21818f72502c214a9e2c1c45eaf2bb05abe8e
22.Inventor початкова школа [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.inventorschool.org.ua/
23.J. He, Dan Chia-Tien Lo, Y. Xie and J. Lartigue, "Integrating Internet of
Things (IoT) into STEM undergraduate education: Case study of a modern
technology infused courseware for embedded system course," 2016 IEEE
Frontiers in Education Conference (FIE), Erie, PA, USA, 2016, pp. 1-9, doi:
10.1109/FIE.2016.7757458.
24.STEM [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/STEM
25.STEM в Україні [Електронний ресурс] . – Режим доступу:
https://sites.google.com/site/stemcentr2404576/home/stem-v-ukraieni
26.STEM-освіта буде впроваджуватися у всіх школах країни — Шкарлет
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-
society/3084406-stemosvita-bude-vprovadzuvatisa-u-vsih-skolah-kraini-
skarlet.html
27.STEM-освіта в Україні: як у звичайній львівській школі виховують
винахідників [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://lviv1256.com/it/stem-osvita-v-ukrajini-yak-u-zvychajnij-lvivskij-shkoli-
vyhovuyut-vynahidnykiv/
28.STEM-освіта у ЗОШ №30 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://osvita.cv.ua/stem-osvita-u-zosh-30/
 43

29.STEM-центри та опорні школи – у пріоритеті: як фінансують освіту на

Прикарпатті [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://galka.if.ua/stem-centri-ta-oporni-shkoli-u-prioriteti-ya/
30.STEM education policy statement 2017-2026 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://www.education.ie/en/The-Education-System/STEM-
Education-Policy/stem-education-policy-statement-2017-2026-.pdf
31.White, D. W. (2014). What is STEM education and why is it important?
Florida Association of Teacher Educators Journal, 1(14), 1-8. Retrieved from
http://www.fate1.org/journals/2014/white.pdf ]
 44

ДОДАТКИ

Додаток 1
Анкета для вчителів
1. Чи подобається Вам працювати у школі?
А) Так.
Б) Ні.
В) Частково.
2. Чи знайоме Вам поняття «STEM-освіта»?
А) Так, я цікавлюся цим напрямом в освіті.
Б) Ні, вперше про нього чую.
В) Знайоме, але я не намагаюся вникати у це питання.
3. Яке Ваше ставлення до нововведень в освіті?
А) Я постійно цікавлюсь інноваціями, охоче сприймаю, сміливо
впроваджую, ризикую.
Б) Більше сумніваюсь, ніж вірю в нове, надаю перевагу старому,
традиційному. Сприймаю нове тільки тоді, коли його сприймає більшість
шкіл і вчителів.
В) Я сприймаю нововведення в міру. Не прагну бути серед перших, але і
не хочу бути серед останніх. Як тільки нове буде сприйматися більшістю
вчителів мого колективу, то я також сприйму.
4. Чим, на Ваш погляд, зумовлене використання інноваційних освітніх
технологій?
А) викликами суспільства й освіти;
Б) вимогами керівництва навчального закладу;
В) конкурентоспроможністю педагога на ринку праці.
5. Яке твердження найбільш точно передає Ваше ставлення до STEM-
освіти?
А) Я позитивно налаштований (-а) на впровадження STEM-освіти.
Б) Я негативно ставлюся до впровадження STEM-освіти, оскільки це
тягне за собою додаткове навантаження.
 45

В) Я обережно ставлюся до реформ та інновацій, тому буду спостерігати

за іншими.
6. Чи використовуєте Ви проєктну діяльність у процесі навчання?
А) Використовую як короткотривалі, так і довготривалі проєкти, і не
тільки ті, що передбачені програмою, а й розробляю власні. Залучаю,
крім учнів, ще їхніх батьків.
Б) Майже не використовую, бо на це потрібно багато часу. І вважаю, що
їх можна замінити чимось кориснішим.
В) Використовую такі, які не потребують багато часу та зусиль.
Користуюся переважно готовими розробками.
7. Чи імпонує Вам інтегрований підхід у навчанні?
А) Так, мені дуже подобається інтегрувати різні предмети, адже тоді
навчальний процес стає цікавішим та різноманітнішим.
Б) Я категорично проти інтеграції і вважаю, що кожен предмет повинен
вивчатися окремо, щоб не заплутувати ні себе, ні учнів.
В) Вважаю, що всього має бути в міру, тому надаю перевагу інтеграції
тих предметів, які близькі за змістом.
8. Чи може STEM-навчання сприяти реалізації основних
методологічних підходів Нової української школи (розвивальний,
проєктно-діяльнісний, особистісно орієнтовний)?
А)Так.
Б)Ні.
В) Частково.
9. Чи можна, на Вашу думку, впроваджувати STEM-технологію у різних
класах і на різних уроках?
А) Гадаю, що STEM-освіта є актуальною у будь-якому віці.
Використання цієї технології можливе на будь-якому уроці, зокрема
гуманітарного та мистецького спрямування.
Б) STEM-технологію можна застосовувати тільки у середній і старшій
школі на уроках природничо-математичного циклу.
 46

В) Ефективне впровадження STEM-технології можливе лише у страших

класах, коли учні знають, ким хочуть стати і самі проявляють ініціативу у
вивченні STEM.
10.Які перешкоди Ви бачите на шляху до впровадження STEM-освіти
на своїх уроках?
А) Не бачу великих перешкод, спільними зусиллями можна досягти будь-
якої мети.
Б) Брак часу, коштів, ресурсів.
В) Відсутність теоретичних та практичних знань, стимулювання у закладі
освіти, методичної допомоги, підтримки з боку колег, учнів та батьків.
Додаток 2
Анкета для учнів
1. Чи сподобались вам уроки з елементами STEM-освіти?
А) Так, дуже сподобались.
Б) Ні, мені було нецікаво.
В) Не знаю.
2. Що найбільше вам сподобалося робити?
А) Спостерігати за проведенням дослідів.
Б) Проводити досліди та брати участь у проєктах.
В) Дивитись навчальні мультфільми.
3. Чи дізнались ви щось нове та цікаве для себе?
А) Так, дізнались багато нових та цікавих фактів.
Б) Мені це все було відомо.
4. Хто вам допомагав у роботі?
А) Друзі, однокласники.
Б) Батьки, родичі.
В) Вчитель.
5. Чи вдалося вам провести всі заплановані досліди?
А) Так.
 47

Б) Майже всі.
В) Не вдалося.
6. Вам було складно чи легко проводити досліди та створювати
проєкти?
А) Легко і цікаво.
Б) Складно.
В) Легко, коли працювали всі разом.
7. Чи будете ви і далі проводити досліди?
А) Так, з радістю.
Б) Ні, мені не подобається така діяльність.
В) Буду, якщо всі будуть робити.
8. На якому уроці ви б хотіли провести дослід?
А) Я досліджую світ.
Б) Математика.
В) Мистецтво.
9. Який дослід ви б хотіли ще провести?
А) З рослинами.
Б) З повітрям.
В) З рідинами.
10. Чи хотіли б ви проводити досліди і вдома?
А) Так.
Б) Ні.
В) Тільки, якщо мені хтось допомагатиме.