Zvit Sots Ekon Rez 2017 II Chast

Міністерство освіти і науки України
Інститут освітньої аналітики

Український центр оцінювання якості освіти
Аналітичний центр CEDOS
ЗВІТ
«Вплив соціально-економічного середовища на результати
навчання учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних
закладів»
(ІІ етап дослідження)
Зміст
ВСТУП .......................................................................................................... 2
1. Методологія опитування ....................................................................... 2
2. Загальна характеристика учасників опитування ........................... 3
3. Результати навчання і способи підготовки до ЗНО ...................... 15
4. Результати й умови навчання ............................................................ 18
5. Результати навчання і умови соціалізації випускника ................ 29
5.1. Родинні зв’язки та психологічні умови в родині .......................... 29
5.2. Матеріальне становище родини ..................................................... 42
5.3. Культурний капітал родини ............................................................ 48
5.4. Вступ до школи/класу ..................................................................... 57
Висновки..................................................................................................... 59
Рекомендації............................................................................................... 63
1
ВСТУП
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України № 865 від
16 червня 2017 року «Про проведення опитування випускників загальноосвітніх
навчальних закладів 2017 року щодо впливу соціально-економічного середовища
на результати навчання» в Україні протягом червня проводилося опитування
випускників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) 2016/2017 навчального
року.
Мета опитування – вивчення впливу соціально-економічних чинників на

якість освіти випускника загальноосвітнього навчального закладу.
1. Методологія опитування
Анкету, розроблену членами робочої групи, було розміщено на сайті
Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) на персональних
сторінках учасників зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО-2017) –
випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року. Кожному з
випускників ЗНЗ після тестування з української мови та літератури на
персональній сторінці було запропоновано відповісти на запитання анкети.
Анкета містила п’ять блоків запитань, пов’язаних між собою логічними

зв’язками і переходами і була аналогічною до анкети, відповіді на яку надавали
випускники ЗНЗ у 2016 році (таблиця 1). Це дозволило порівнювати результати
анкетування за два роки.
Таблиця 1
Змістове наповнення анкети випускника ЗНЗ 2017 р.
Кількість
Блоки Зміст блоків запитань
А Наповнюваність класу. Способи підготовки до ЗНО 5
2
В Місце проживання і місце навчання випускника. 3
Яким чином, та за який час він/вона дістається до
місця навчання
С Родинні зв’язки, освіта батьків (осіб, які виховують 5

випускника)
D Матеріальне становище та стосунки в родині 3
E Загальна інформація про випускника 3
Статистичні дані, зібрані УЦОЯО, після завершення опитування у вигляді

знеособлених даних були передані Інституту освітньої аналітики для подальшого
аналізу.
При обробці даних застосовувався логічний контроль узгодженості

відповідей на питання анкети та технологія відновлення пропущених відповідей.
Крім того, з метою дотримання структури генеральної сукупності, серед
випускників, що взяли участь в опитуванні, було застосовано систему вагових
коефіцієнтів, розрахованих за такими групами: регіон, стать, тип місцевості, тип
навчального закладу.
Середній бал розраховувався як відношення суми набраних балів за

підсумком усіх складених тестів (без урахування нескладених) до загальної
кількості складених тестів. Отримані за 200-бальною шкалою показники поділили
на умовні п’ять груп з кроком у 20 балів: 100-119, 120-139, 140-159, 160-179, 180-
200.
2. Загальна характеристика учасників опитування
В анкетуванні взяли участь 38 575 випускників 2017 року загальноосвітніх

навчальних закладів (середніх загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів,
колегіумів, спеціалізованих шкіл та навчально-виховних комплексів), що
становить 20 % від кількості цьогорічних випускників, які зареєструвалися для
проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Незначний відсоток
3
учасників анкетування можна пояснити тим, що опитування не було
обов’язковим, а саме: всім випускникам під час ознайомлення з результатами ЗНО
пропонувалося заповнити анкету, у разі відмови, відкривався вільний доступ до
їхніх результатів.
Більшість випускників, які взяли участь в опитуванні, на момент складання
ЗНО, як у 2016, так і в 2017 році досягли 17-річного віку (діаграми 1, 2).
16 років;
16 років;
35,5%
28,5%
15 років;
0,2% 15 років;
17 років; 17 років;
0,2%
67,2% 61,6%
18 років;
4,1%
18 років;
2,7%
Діаграма 1. Віковий склад випускників ЗНЗ- Діаграма 2. Віковий склад випускників ЗНЗ-
2016 – учасників анкетування 2017 – учасників анкетування
Серед опитаних, 47,5 % – хлопці, 52,5 % – дівчата. 69,9 % випускників, які

взяли участь в опитування, проживає у містах, 30,1 % – у сільській місцевості
(діаграма 3).
Село; 30,1%
Тип населеного пункту
Мегаполіс; 17,7%
Велике місто; 17,3%
Мале місто; 12,4%
Середнє місто; 10,2%
Селище міського типу;

9,0%
Дуже велике місто;

3,4%
Діаграма 3. Розподіл випускників ЗНЗ-2017 – учасників анкетування за типом місцевості

4
Більше половини респондентів в 2016 і 2017 роках навчалися в середніх
загальноосвітніх школах, найменше – в колежах (діаграма 4).
56,7%
Середня загальноосвітня школа
59,6%
13,1%
Навчально-виховний комплекс
14,9%
10,5%
Гімназія
9,0%
9,6% 2016 р.
Спеціалізована школа
7,9%
2017 р.
9,2%
Ліцей
7,9%
0,8%
Колегіум
0,7%
0,1%
Колеж
0,04%
Діаграма 4. Розподіл випускників ЗНЗ 2016 і 2017 рр. – учасників анкетування за типами
навчальних закладів
Найактивнішу участь у опитуванні в 2017 році взяли випускники з

Дніпропетровської і Львівської областей та міста Києва (діаграма 5). У 2016 році
серед респондентів найбільше було випускників ЗНЗ з м. Києва і
Дніпропетровської області.
5
Дніпропетровська 7,7%
м. Київ 7,7%
Львівська 6,8%
Одеська 6,1%
Харківська 6,0%
Київська 4,3%
Рівненська 4,3%
Закарпатська 4,3%
Донецька 4,2%
Запорізька 4,1%
Вінницька 3,8%
Івано-Франківська 3,7%
Полтавська 3,5%
Житомирська 3,4%
Хмельницька 3,4%
Волинська 3,2%
Черкаська 3,2%
Чернігівська 2,9%
Херсонська 2,9%
Чернівецька 2,7%
Миколаївська 2,7%
Сумська 2,5%
Кіровоградська 2,5%
Тернопільська 2,4%
Луганська 1,6%
Діаграма 5. Частка випускників – учасників анкетування від загальної кількості випускників

ЗНЗ-2017, які взяли участь у ЗНО, за регіонами
Майже третина респондентів (30,0 %) у школі навчалися за універсальним

профілем, що становить найбільший відсоток опитуваних (діаграма 6).
6
Універсальний 30,0%
Української філології 16,0%
Інший 12,5%
Іноземної філології 10,3%
Математичний 7,2%
Технологічний 7,0%
Інформаційно-технологічний 3,8%
Фізико-математичний 3,5%
Біолого-хімічний 2,8%
Біотехнологічний 1,1%
Військово-спортивний 1,0%
Екологічний 1,0%
Історичний 0,8%
Географічний 0,6%
Спортивний 0,6%
Художньо-естетичний 0,5%
Правовий 0,3%
Економічний 0,3%
Біолого-фізичний 0,2%
Хіміко-технологічний та агрохімічний 0,2%
Фізичний 0,1%
Фізико-хімічний 0,02%
Філософський 0,01%

ЗНЗ-2017, які взяли участь у ЗНО, за профілями навчання у старшій школі
Відповідно до профілю навчання у старшій школі ми виділили профільний

(-і) предмет (-и), який (-і) здавали на ЗНО випускники і обчислили середній бал
ЗНО з цього /цих предмету (-ів) (таблиця 2).
Таблиця 2
Перелік профілів навчання і профільних предметів до них, використаних для
обчислення середнього балу ЗНО
Профільний (-і) навчальний (-і)
Профіль навчання
предмет (-и)
Біолого-фізичний Біологія, фізика
Екологічний Біологія
Географічний Географія
7
Універсальний Усі предмети
Біотехнологічний Біологія
Хіміко-технологічний та агрохімічний Хімія
Економічний Географія
Історичний Історія
Української філології Українська мова, література
Фізико-хімічний Фізика, хімія
Іноземної філології Іноземні мови
Біолого-хімічний Біологія, хімія
Математичний Математика
Фізико-математичний Фізика, математика
Випускники 2017 року – респонденти дослідження – найкраще були

підготовлені з фізики і математики, навчаючись за фізико-математичним
профілем. Ці випускники набрали з двох профільних предметів під час ЗНО-2017
165 балів (середнє значення) (діаграма 7). Ці ж випускники показали і найвищі
результати в середньому з усіх навчальних предметів, які здавали на ЗНО-2017.
8
163,1
Фізико-математичний
165,0
156,4
Математичний
162,2
152,3
Біолого-хімічний
162,0
160,8
Іноземної філології
160,7
150,8
Фізико-хімічний
159,3
145,9
Української філології
152,2
148,8
Історичний
151,8
153,1
Економічний
151,1
141,0
Хіміко-технологічний та агрохімічний
147,6
144,8
Біотехнологічний
146,4
142,8
Універсальний
142,7 Середній бал
ЗНО
148,5
Географічний
139,8
140,7 Середній бал
Екологічний
139,1 ЗНО з
141,7 профільних
Біолого-фізичний предметів
134,8

ЗНЗ-2017, які взяли участь у ЗНО, за середнім балом з профільного предмета(-ів) і профілями
навчання у старшій школі
Усі випускники ЗНЗ 2016 і 2017 рр. – учасники анкетування – складали ЗНО
з української мови та літератури. Нинішнього року від загальної кількості
опитаних збільшилася частка випускників, які здавали ЗНО з Історії України, з
інших предметів кількість випускників зменшилася порівняно з минулим
2016 роком (діаграма 8).
9
100,0%
Українська мова і література
100,0%
67,5%
Історія України
72,0%
57,4%
Математика
53,4%
43,7%
Англійська мова
39,6%
34,4%
Біологія
32,5%
27,5%
Географія
31,9%
18,7%
Фізика
14,4%
14,0%
Хімія
11,2%
2016 р.
1,8%
Німецька мова
1,3%
0,7% 2017 р.
Російська мова
1,2%
0,5%
Французька мова 0,3%
0,1%
Іспанська мова
0,05%
Діаграма 8. Частки випускників – учасників анкетування, які складали відповідний предмет

ЗНО 2016 і 2017 рр.
Найбільше учнів – учасників анкетування успішно подолали поріг «склав/не

склав» з української мови і літератури та географії (97,1% і 94,3% відповідно).
Серед учнів, які складали ЗНО з німецької мови, найбільша частка тих хто, не
подолав поріг «склав/не склав» (16,3%) порівняно з іншими предметами
(діаграма 9). Найбільше респондентів не з’явилося на ЗНО-2017 з російської мови
(4,8 %).
10
Українська мова і література 97,1% 0,02% 2,9%
Географія 94,3% 1,9% 3,8%
Біологія 92,9% 0,6% 6,5%
Математика 92,2% 0,3% 7,4%
Історія України 92,1% 0,2% 7,7%
Російська мова 91,6% 4,8% 3,6%
Англійська мова 90,1% 0,7% 9,2%
Хімія 89,0% 1,9% 9,1%
Французька мова 87,9% 1,3% 10,8%
Іспанська мова 86,9% 0,0% 13,1%
Фізика 83,8% 2,5% 13,6%
Німецька мова 82,2% 1,4% 16,3%
Cклав(-ла) Не з'явився(-лася) Не склав(-ла)
Діаграма 9. Розподіл випускників – учасників анкетування ЗНЗ-2017 р., які за результатами

ЗНО подолали поріг «склав/не склав» з відповідних предметів
Черговість предметів ЗНО за кількістю випускників – учасників

дослідження, які подолали поріг «склав/не склав» у 2017 році зберіглася такою ж,
яка була і 2016 року. Проте у 2017 році спостерігається незначне зменшення
кількості випускників, які подолали поріг «склав/не склав» з географії (на 0,5 %),
біології (на 1,5 %), математики (на 0,4 %). З усіх інших предметів випускників, які
подолали поріг «склав/не склав», стало більше (діаграми 9, 10).
11
Географія 94,8% 0,2% 5,0%
Біологія 94,4% 0,3% 5,3%
Математика 92,6% 2,8% 4,6%
Історія України 91,1% 6,8% 2,1%
Російська мова 90,5% 2,7% 6,8%
Англійська мова 86,9% 1,3% 11,8%
Хімія 86,3% 2,7% 11,0%
Французька мова 86,0% 3,3% 10,7%
Іспанська мова 83,6% 5,7% 10,7%
Фізика 81,6% 3,6% 14,8%
Німецька мова 79,3% 7,5% 13,2%
Cклав(-ла) Не з'явився(-лася) Не склав(-ла)
Діаграма 10. Розподіл випускників – учасників анкетування ЗНЗ-2016, які за результатами ЗНО
подолали поріг «склав/не склав» з відповідних предметів1
Загалом серед учасників опитування середній бал з усіх предметів, з яких

вони подолали поріг «склав/не склав», становить 147,9 балів, у 2016 році – 148,2
балів. З іспанської мови й української мови та літератури спостерігається
зниження результатів ЗНО-2017 на 12,4 і 6,8 балів відповідно. Натомість, з
німецької й російської мови результати ЗНО-2017 учасників анкетування зросли
на 6 і 5,2 бали відповідно. За двома роками спостереження, результати ЗНО з
фізики серед випускників – респондентів дослідження, залишаються найнижчими
з незначним зростанням у 2017 році (діаграма 11 – 23).
1
На діаграмі відсутній навчальний предмет «українська мова та література», оскільки минулого року в анкетуванні
брали участь лише випускники, які з української мови та літератури подолали поріг «склав/не склав»
12
Середній бал з усіх предметів 148,2
147,9
Німецька мова 149,3
155,3
Російська мова 147,6
152,8
Хімія 147,8
151,1
Іспанська мова 163,1
150,7
Українська мова та література 157,5
150,7
Англійська мова 147,0
150,7
Географія 146,5
149,7
Математика 146,9
148,9
Французька мова 145,6
145,4
Біологія 145,0
145,4 2016 р.
146,7
Історія України 144,7
2017 р.
Фізика 140,4
141,4
Діаграма 11. Середній баз ЗНО за відповідними предметами у 2016 і 2017 рр.
22,9%
24,5%
23,3%
25,7%
24,1%
22,3%
21,9%
20,8%
25,0%
26,6%
22,8%
25,1%
18,1%
17,5%
16,6%
15,0%
14,7%
12,2%
10,9%
10,0%
100-119 120-139 140-159 160-179 180-200 100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
2017 2016 2017 2016
Діаграма 12. Розподіл випускників – Діаграма 13. Розподіл випускників –

учасників анкетування ЗНЗ за середнім балом учасників анкетування ЗНЗ за середнім балом
ЗНО з української мови та літератури ЗНО з географії
18,2%
20,6%
22,5%
21,1%
22,3%
21,5%
22,7%
20,3%
17,9%
18,4%
21,7%
23,8%
24,9%
21,3%
21,2%
19,4%
17,1%
16,6%
14,3%
14,3%
100-119 120-139 140-159 160-179 180-200 100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
2017 2016 2017 2016

ЗНО з хімії ЗНО з англійської мови
23,0%
22,2%
26,7%
22,6%
22,9%
30,7%
43,4%
20,3%
26,4%
18,5%
16,3%
20,7%
19,8%
18,6%
16,2%
11,2%
10,2%
11,2%
9,5%
9,5%
100-119 120-139 140-159 160-179 180-200 100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
2017 2016 2017 2016

ЗНО з іспанської мови ЗНО з математики
13
25,3%
27,0%
24,9%
21,8%
33,9%
21,9%
20,8%
21,8%
19,2%
23,4%
16,8%
18,0%
17,3%
15,6%
18,5%
16,5%
16,5%
14,4%
13,3%
13,1%
100-119 120-139 140-159 160-179 180-200 100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
2017 2016 2017 2016

ЗНО з німецької мови з ЗНО російської мови
22,1%
22,3%
26,6%
24,7%
24,6%
19,2%
20,8%
19,6%
20,7%
25,5%
21,8%
23,8%
20,6%
17,1%
14,8%
15,8%
23,6%
12,6%
12,2%
11,7%
100-119 120-139 140-159 160-179 180-200 100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
2017 2016 2017 2016

ЗНО з біології ЗНО з історії України
31,1%
20,8%
20,6%
20,5%
24,0%
25,4%
23,8%
24,2%
25,3%
23,0%
22,9%
19,0%
22,1%
18,0%
16,0%
15,8%
16,3%
12,8%
9,4%
9,0%
100-119 120-139 140-159 160-179 180-200 100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
2017 2016 2017 2016

ЗНО з фізики ЗНО з французької мови
По областях середній бал ЗНО випускників – учасників анкетування –

наведено на діаграмі 24. У м. Києві й у Львівській області респонденти отримали
найвищі середні бали з усіх навчальних предметів, за якими вони здавали ЗНО
(158,6 і 155,3 бали відповідно). Найнижчі результати ЗНО-2017 показали
випускники Закарпатської області (138,6 балу). Тенденція 2017 року не змінилася
з 2016 року, а саме: найвищі результати ЗНО отримали випускники м. Києва і
Львівської області (159,1 і 156,1 бал), найнижчі – випускники шкіл Закарпатської
області (143,1 бал). Проте абсолютного порівняння результатів ЗНО не може бути,
оскільки, по-перше, кількість випускників ЗНЗ – учасників дослідження не
пропорційна протягом двох порівнюваних років (у 2016 р. – 50 919, у 2017 р. –
38 575 учнів) і, по-друге, у 2016 році анкетованими були лише учні, які з
української мови та літератури подолали поріг «склав/не склав», у 2017 році –
такого обмеження не було.
14
м. Київ 158,59
Львівська 155,32
Тернопільська 151,78
Волинська 150,22
Сумська 149,83
Харківська 149,53
Івано-Франківська 148,63
Чернігівська 148,37
Київська 148,35
Вінницька 148,08
Полтавська 147,75
Хмельницька 147,57
Черкаська 147,24
Запорізька 146,40
Дніпропетровська 146,36
Житомирська 146,14
Донецька 146,01
Кіровоградська 145,07
Рівненська 144,59
Луганська 144,40
Чернівецька 143,72
Одеська 143,39
Миколаївська 142,88
Херсонська 142,40
Закарпатська 138,58
Діаграма 24. Розподіл середнього балу ЗНО-2017 випускників – учасників анкетування
3. Результати навчання і способи підготовки до ЗНО

До ЗНО у 2017 році цілеспрямовано готувалося 89,5 % випускників закладів
загальної середньої освіти. У 2016 році цей показник становив 86,9 %. Більшість
із опитуваних готувалися самостійно. Лише кожен десятий одинадцятикласник
відвідував підготовчі курси при вищих або професійно-технічних навчальних
закладах (діаграма 25).
15
Готував(ла)ся до складання ЗНО самостійно 66,0%
Готував(ла)ся з репетитором 54,7%
Готував(ла)ся за допомогою он-лайн ресурсів 50,1%
Готував(ла)ся до складання ЗНО під час уроків 48,3%
Відвідував(ла) додаткові безкоштовні заняття у школі після

29,8%
занять
Відвідував(ла) підготовчі курси при вищому чи

10,2%
професійному навчальному закладі
Інше 1,0%
Діаграма 25. Розподіл випускників ЗНЗ – учасників анкетування за способом підготовки до

ЗНО-2017
На діаграмі 26 представлено частку випускників, які готувалися з різних

предметів до зовнішнього незалежного оцінювання, від загальної кількості
опитаних. Найбільше випускників готувалися до складання ЗНО з української
мови (40,7 %) та літератури (25,9 %), найменше – з російської мови та іноземних
мов (окрім англійської та російської) (0,1 % і 0,8 % відповідно).
Українська мова 40,7%
Українська література 25,9%
Математика 23,7%
Історія України 21,9%
Англійська мова 21,6%
Біологія 9,3%
Хімія 6,7%
Фізика 5,4%
Географія 5,2%
Іноземна мова, окрім англійської і російської 0,8%
Російська 0,1%
Діаграма 26. Частка випускників ЗНЗ-2017 – учасників анкетування, які готувалися до

складання ЗНО з відповідних предметів
16
За даними, наведеними на діаграмі 27, підготовка до зовнішнього
незалежного оцінювання відчутно впливає на отримані випускниками
результати. Цей висновок стосується двох досліджуваних років (діаграма 27).
Готувалися до ЗНО 9,9% 23,4% 29,3% 26,6% 10,8%

2016 р.
Не готувалися до ЗНО 27,1% 39,8% 22,1% 9,0% 2,0%
Готувалися до ЗНО 12,5% 23,4% 27,3% 25,0% 11,8%

2017 р.
Не готувалися до ЗНО 38,5% 33,1% 18,4% 7,5% 2,6%
100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
Діаграма 27. Розподіл випускників ЗНЗ 2016 і 2017 рр. за отриманими балами залежно від того,
готувалися вони до складання ЗНО чи ні
Найефективнішими способами підготовки до ЗНО з:
- української мови та літератури у 2016 р. були підготовка під час уроків та

самостійна робота, у 2017 р. – заняття з репетитором (161 і 163 бали відповідно);
- історії України у 2016 р. – самостійна робота, у 2017 р. – заняття з
репетитором (151 і 153 бали відповідно);
- математики у 2016 р. – самостійна робота, у 2017 р. – підготовчі курси при
вищому чи професійному закладі освіти (150 і 156 балів відповідно);
- англійської мови у 2016 р. – самостійна робота, у 2017 р. – інші способи
підготовки, не запропоновані в анкеті, а саме: перегляд онлайн уроків, фільмів,
прослуховування аудіокурсів та ін. (150 і 158 балів відповідно).
Такі висновки ми робимо, проаналізувавши середній бал випускників, які

готувалися різними способами до різних навчальних предметів, за які отримали
найвищий бал ЗНО у порівнянні з іншими видами підготовки (діаграма 28 – 31).
17
Готував(-ла)ся з 160 150
репетитором 163 153
Відвідував(-ла) додаткові
155 144
заняття у школі після занять 156 147
Відвідував(-ла) підготовчі
курси при вищому чи 154 143
159 148
професійному закладі освіти
Готував(-ла)ся до складання 161 149
ЗНО під час уроків 158 148
ЗНО самостійно 157 148
ЗНО за допомогою он-лайн 158 148
ресурсів 143 137
Інше 158 152
2016 р. 2017 р. 2016 р. 2017 р.
Діаграма 28. Середні бали ЗНО Діаграма 29. Середні бали ЗНО
випускників – учасників випускників – учасників
анкетування з української мови анкетування з історії України
та літератури за способом за способом підготовки
підготовки
Готував(-ла)ся з 147
149
репетитором 154 153
Відвідував(-ла) додаткові 146
заняття у школі після занять 146
152 151
Відвідував(-ла) підготовчі
148 145
курси при вищому чи 153
156
професійному закладі освіти
153 153
ЗНО під час уроків
ЗНО самостійно 152 152
ЗНО за допомогою он-лайн 151 152
ресурсів 139 144
Інше 156 158
2016 р. 2017 р.
2016 р. 2017 р.
Діаграма 30. Середні бали ЗНО Діаграма 31. Середні бали ЗНО
випускників – учасників випускників – учасників
анкетування з математики за анкетування з англійської мови
способом підготовки за способом підготовки
4. Результати й умови навчання
2017 року суттєво збільшилася (на 8,4 %) частка випускників – жителів

сільської місцевості. Серед опитаних випускників ЗНЗ-2016 42,7 % склали учні
мегаполісів2 і дуже великих та великих міст (у 2017 р. їхня частка зменшилася на
4,3 % і становила 38,4 %. (діаграма 32)3.
2
м. Дніпропетровськ, Київ, Львів, Одеса, Харків
3
Велике місто (більше 100 тис.), мале місто (до 30 тис.), середнє місто (від 30 до 100 тис.), дуже велике місто
(більше 500 тис. населення)
18
21,9%
30,1%
Тип населеного пункту 19,6%

17,7%
19,2%
17,3%
13,8%
12,4%
11,9%
10,2%
9,7%
9,0%
3,9%
3,4%
Селище
Дуже велике Середнє
міського Мале місто Велике місто Мегаполіс Село
місто місто
типу
2016 р. 3,9% 9,7% 11,9% 13,8% 19,2% 19,6% 21,9%
2017 р. 3,4% 9,0% 10,2% 12,4% 17,3% 17,7% 30,1%
Діаграма 32. Випускники ЗНЗ 2016 і 2017 рр. – учасники анкетування за типом населеного
пункту
У 2017 році значно зросла кількість випускників ЗНЗ сільської і міської

місцевості, які отримали середній бал з усіх предметів ЗНО в проміжку 180-200
(утричі й удвічі відповідно). Крім того, зросла на 8,2 % кількість учнів сільських
шкіл, які отримали результати ЗНО у проміжку 100-119 балів. Проте кількість
одинадцятикласників сільських ЗНЗ, які отримали бали ЗНО у сумарному
проміжку від 100 до 139 практично співпала у 2016 і в 2017 роках (51,0 % і 49,2 %
відповідно) на відміну від учнів міських шкіл, де цей показник зменшився з 31,4 %
до 25,0 % у 2017 році. Загалом, протягом двох останніх років зберіглася
тенденція щодо загальних результатів ЗНО, які в сільських школах нижчі
(бали 160-200 набрали 20,2 % і 29,5 % респондентів у 2016 і 2017 рр.), ніж у
міських (бали 160-200 набрали 40,4 % і 53,7 % респондентів у 2016 і 2017 рр.)
19
12,6% 11,1% 3,5%
26,9%
16,7% 180-200
18,4%
27,8%
160-179
28,8%
26,8% 21,4%
140-159
28,2%
21,3% 22,7%
32,7%
120-139
22,2%
15,4%
26,5% 100-119
18,3%
9,6% 9,2%
2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р.

Міська Сільська
Діаграма 33. Розподіл випускників ЗНЗ 2016 і 2017 рр. за типом населеного пункту, де
навчалися, і середнім балом з усіх предметів ЗНО, що склали
Більше половини випускників ліцеїв, гімназій, колегіумів, колежів і

спеціалізованих шкіл за середнім балом з усіх предметів ЗНО – 2016, отримали
160 балів і вище. Найбільша частка випускників середніх загальноосвітніх шкіл
отримали результат у проміжку 100-119 балів (діаграма 34).
Таким чином, відсоток випускників ліцеїв, гімназій, колежів, які у 2017 році
набрали в інтервалі 180-200 балів, становить майже 20 %, випускників НВК з
такими ж балами у більше ніж 2 рази менше – 9,3 % і випускників СЗШ становлять
5,8 %, що у три з половиною рази менше, ніж відсоток випускників ліцеїв,
гімназій, колежів. Натомість відсоток тих, хто не подолав поріг 100-119 балів за
типами закладів освіти розподілився так: ліцеї, гімназії, колежі 5,2 %, НВК –
11,4 %, СЗШ – 15,7 %.
20
СЗШ 15,1% 29,3% 29,0% 20,9% 5,8%
Ліцей, гімназія, колегіум, колеж,

15,8% 26,0% 33,4% 19,6%
спеціалізована школа 5,2%
НВК 11,4% 26,4% 29,9% 23,1% 9,3%
100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
Діаграма 34. Розподіл випускників ЗНЗ 2016 р. за типом навчального закладу та середнім балом
з усіх предметів ЗНО-2016
Найвищий результат ЗНО у 2017 році показали випускники колежів, на

другому місці – ліцеїв. Найменше випускників середніх загальноосвітніх шкіл
(СЗШ) та навчально-виховних комплексів мають бали ЗНО в інтервалі 180-200
0,1%
Спеціалізована школа 6,7% 18,5% 27,8% 30,4% 16,6%
Середня загальноосвітня школа 1,2% 18,3% 27,6% 26,5% 19,5% 6,9%
0,9%
Навчально-виховний комплекс 16,0% 25,4% 25,6% 22,1% 10,0%
Ліцей 0,1% 6,7% 15,2% 24,6% 30,9% 22,5%
Колеж 12,4% 6,2% 39,6% 41,8%
Колегіум 5,6% 15,3% 31,3% 33,0% 14,9%
4,2%
Гімназія0,1% 14,1% 25,3% 34,3% 22,1%
Не склав/результат анульовано 100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
Діаграма 35. Розподіл випускників ЗНЗ 2017 р. за типом навчального закладу та середнім балом
з усіх предметів ЗНО-2017
Отже, цього року порівняно з 2016 р. на 1,1 % зросла кількість учнів, які
закінчили СЗШ і отримали за результатами ЗНО бали в інтервалі 180-200, на 3,2 %
21
– тих, хто отримав бали ЗНО в інтервалі 100-119. Серед випускників НВК
аналогічна картина (на 0,7 % і на 4,6 % відповідно). Одинадцятикласники шкіл
нового типу (ліцеї, гімназії, колегіуми, коледжі) показали зростання результатів
ЗНО-2017 на 4,0 % порівняно з ЗНО-2016 в інтервалі 180-200 і зменшення
кількості таких учнів з балами 100-119.
Порівняльний аналіз результатів ЗНО протягом двох останніх років за
середньою кількістю набраних балів в навчальних закладах різного типу виявив,
що найменша різниця зберіглася між результатами міських середніх
загальноосвітніх шкіл, а саме: серед учнів, які навчалися в міських СЗШ, середній
тестовий бал залишився незмінним протягом двох останніх років. У учнів
сільських гімназій – найменша різниця результатів ЗНО, яка склала 2 бали в бік
підвищення результату у 2017 році. Найбільшу розбіжність у результатах ЗНО в
міських і сільських ЗНЗ показали випускники колегіумів (4 і 13 балів), з
динамікою підвищення результату протягом 2016 і 2017 років.
У 2017 році випускники колежів (міська місцевість) показали найвищі
результати зовнішнього незалежного оцінювання, крім того, у порівнянні з 2016
роком їхні результати підвищилися. У міській місцевості кращі результати
отримали учні гімназій та ліцеїв, у сільській – колегіумів та ліцеїв. Випускники
спеціалізованих шкіл міст продемонстрували зниження середніх результатів ЗНО,
у сільській місцевості спостерігається зниження результатів ЗНО в
одинадцятикласників гімназій, спеціалізованих шкіл, НВК і СЗШ (діаграма 36).
Середня загальноосвітня школа

147 147
153 153 Навчально-виховний комплекс
137 140
156 157 Спеціалізована школа
137 141
157 153
140 144 Колегіум
160 159
155 142
162 161 Ліцей
144 142
170 170 138 145 Гімназія
2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р.

Колеж
Діаграма 36. Середній бал ЗНО учасників анкетування за типом навчального закладу та за
типом населеного пункту
22
Отже, на результати навчання випускників впливають тип і місце
розташування ЗНЗ, оскільки ліцеї, гімназії, колегіуми, колежі і спеціалізовані
школи, випускники яких отримали найкращі результати, розташовані, як
правило, у містах.
Більшість випускників – учасників опитування навчалися у старшій школі в
класах, де було 10-20 і 21-30 учнів. Ця тенденція залишилася практично
незмінною впродовж двох останніх років (діаграма 37).
41,0%
40,8%
40,4%
39,3%
12,3%
11,4%
6,5%
6,4%
0,9%
0,9%
М Е НШ Е 1 0 УЧ НІВ 1 0 -2 0 УЧ НІВ 2 1 -3 0 УЧ НІВ 3 1 -3 5 УЧ НІВ БІЛЬШ Е 3 5 УЧ НІВ
2017 р. 2016 р.
Діаграма 37. Розподіл випускників ЗНЗ 2016 і 2017 рр. – учасників опитування за кількістю
учнів у класі упродовж навчання в 10-11(12) класах
У групі респондентів, що навчалися в 2016 і 2017 рр. в класах з кількістю

менше 10 учнів, майже 90 % становлять випускники сільських шкіл. Разом з тим
залишається незмінним протягом двох останніх років кількість випускників
міських шкіл отримують освіту у класах з кількістю більше 35 учнів, що становить
у 2016 р. 95,5 %, у 2017 р. – 96 % анкетованих (діаграма 38).
Менше 10 учнів 10-20 учнів 21-30 учнів 31-35 учнів Більше 35 учнів
96,0%
95,5%
90,1%
88,6%
88,6%
88,0%
87,0%
82,7%
62,2%
57,7%
42,3%
37,8%
17,3%
13,0%
12,0%
11,4%
11,4%
9,9%
4,5%
4,0%
2017 Р. 2016 Р. 2017 Р. 2016 Р.

М ІС ЬК А С ІЛЬС ЬК А
Діаграма 38. Розподіл випускників ЗНЗ 2016 і 2017 рр. – учасників опитування за кількістю
учнів у класі упродовж навчання в 10-11(12) класах і типом місцевості
23
Розрахувавши середній бал з усіх предметів окремо для учнів міських та
сільських навчальних закладів, значної відмінності між результатами залежно від
наповнюваності класів у сільських школах:
- у 2016 р. не виявлено (мінімальний і максимальний бал 138 і 141

відповідно),
- 2017 р. спостерігається різниця у 8 балів (мінімальний і максимальний бал

130 і 138 відповідно).
Натомість у міських школах різниця між максимальним і мінімальним

балами протягом двох років зберігається, а саме: у 2016 р. становила 9 балів (145
і 154 бали відповідно), у 2017 р. – 13 балів (144 і 157 балів відповідно)
157
155
154
154
153
151
149
148
145
144
141
141
140
139
138
138
138
137
137
130
2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016 2017 2016
Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р. Р.
М ІС ЬК А С ІЛЬС ЬК А М ІС ЬК А С ІЛЬС ЬК А М ІС ЬК А С ІЛЬС ЬК А М ІС ЬК А С ІЛЬС ЬК А М ІС ЬК А С ІЛЬС ЬК А
М Е НШ Е 1 0 УЧ НІВ 1 0 -2 0 УЧ НІВ 2 1 -3 0 УЧ НІВ 3 1 -3 5 УЧ НІВ БІЛЬШ Е 3 5 УЧ НІВ
Діаграма 39. Середній бал ЗНО з усіх предметів випускників-учасників анкетування 2016 і
2017 рр. за наповнюваністю класів та типами місцевості
Серед випускників ЗНЗ 2016 р., які взяли участь в опитуванні, 86,1 %
навчались у тому ж населеному пункті, де й проживали. У 2017 році цей показник
дещо зменшився і становить 85,5 % (діаграми 40, 41).
24
13,9% 14,5%
86,1% 85,5%
Так
Ні
Діаграма 40. Частка учасників анкетування Діаграма 41. Частка учасників анкетування
2016 р. за розташуванням закладу освіти 2017 р. за розташуванням закладу освіти
Більшість випускників 2016 р. міських ЗНЗ їздили до місця навчання

громадським транспортом, тоді як учні, які проживають в сільській місцевості, –
шкільними автобусами. У 2017 р. пріоритети змінилися, а саме:
одинадцятикласники міських і сільських шкіл у більшості до закладу освіти
добиралися пішки або велосипедом (діаграма 42).
В інший спосіб
1% 0 2%
6%
13% Пішки/велосипедом
14% 2%
4% 6%
56% 15% 56%
19% Їздив(ла) попутним транспортом
2%
2%
47% Довозили на машині батьки, родичі,
9%
14% знайомі
8% 58%
21% Їздив(ла) до місця навчання
24%
14% громадським транспортом (автобусом,
6% тролейбусом, метро, електричкою тощо)
2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р. Їздив(ла) до місця навчання шкільним
Міська Сільська автобусом
Діаграма 42. Розподіл випускників ЗНЗ 2016 і 2017 рр. – учасників анкетування за способом
діставання до навчального закладу
Таку зміну пріоритетів можна пояснити тим, що цьогоріч суттєво

збільшилася кількість випускників, які навчалися в закладах освіти, що
знаходилися в 15 хвилинах від місця проживання респондентів (діаграма 43).
25
1% 5% 1% 2%
3% 3% 5%
10% 8% Складно відповісти
12%
15%
27% 28%
24% Більше 1 години
40%
Від 30 хвилин до 1 години
32%
59% 60%
Від 15 до 30 хвилин
38%
27%
До 15 хвилин
2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р.
Діаграма 43. Розподіл випускників ЗНЗ 2016 і 2017 рр. – учасників анкетування за часом
діставання до навчального закладу
Проаналізувавши взаємозв’язок між матеріальним становищем родини та

способом діставання до місця навчання учнів встановлено, що серед тих, кого
довозили до школи батьки, родичі, знайомі, майже 60 % дітей – із матеріально
забезпечених сімей. Найвищий середній бал (157 (2017 р.) і 154 (2016 р.) бали)
показали випускники міських шкіл, яких до місця навчання довозили батьки,
родичі або знайомі (діаграма 44). У сільській місцевості найвищі результати ЗНО
демонструють учні, які добиралися до закладу освіти в інший, не запропонований
дослідниками спосіб (141 (2017 р.) і 146 (2016 р.) балів).
152 150
141 146
Пішки/велосипедом
153 147
139 141
147 145 Їздив(ла) попутним транспортом
136 134
157 154 140 141 Довозили на машині батьки, родичі,
знайомі
155 150 139 143 Їздив(ла) до місця навчання
громадським транспортом
144 145 135 138
Їздив(ла) до місця навчання шкільним
автобусом
2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р.
Діаграма 44. Середній бал ЗНО-2017 з усіх предметів випускників-учасників анкетування за

способами діставання до місця навчання
По міській місцевості кращі результати показують ті учні, яких до школи

довозять батьки, родичі і знайомі. Такі результати можна пояснити тим, що такі
26
випускники обрали для навчання не найближчий до їх місця проживання заклад
освіти, а ліцеї, гімназії або спеціалізовані школи, де результати тестування
зазвичай вищі. У сільській місцевості кращі результати показують
одинадцятикласники, які діставалися до місця навчання у інший спосіб, гірші – ті,
які їздили шкільним автобусом (діаграма 45). Можна припустити, що більш
комфортне добирання до школи сприяло економії часу випускника, що
потенційно збільшує час на освіту.
140,2
Довозили на машині батьки, родичі, знайомі
156,7
Їздив(ла) до місця навчання громадським транспортом 139,0

(автобусом, тролейбусом, метро, електричкою тощо) 155,3
139,3
Пішки/велосипедом
152,6
141,2
151,5
135,7
Їздив(ла) попутним транспортом
147,1 Сільська
Міська
134,9
Їздив(ла) до місця навчання шкільним автобусом
143,7
Діаграма 45. Середній бал ЗНО-2017 учасників анкетування за способами діставання до

навчального закладу
Проведений аналіз результатів анкетування свідчить про те, що найбільша

частка випускників (33,8%), яка отримала результати ЗНО-2016 вище 160 балів,
діставалися до навчального закладу від 30 хв до 1 год (діаграма 46).
27
До 15 хвилин 15,6% 31,1% 29,2% 18,0% 6,0%
Від 15 до 30 хвилин 14,0% 29,5% 29,1% 21,4% 6,0%
Від 30 хвилин до 1 години 12,5% 26,5% 27,2% 24,3% 9,5%
Більше 1 години 15,0% 28,9% 28,7% 20,3% 7,1%
Складно відповісти 13,5% 29,1% 27,1% 22,3% 8,0%
100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
Діаграма 46. Розподіл випускників ЗНЗ 2016 р. – учасників анкетування за часом добирання до
У 2017 році третина учнів з балами ЗНО вище 160 витрачали від 30 хвилин
до 1 години (35,2 %) на діставання до закладу освіти, такою ж є кількість
одинадцятикласників (35,3 %), які ішли до школи 15 – 30 хвилин (діаграма 47). Це
може бути зумовлено тим, що такі учні обирали кращі навчальні заклади, не
прив’язані до місця їх проживання.
Загалом, проаналізувавши діаграми 46 і 47, зазначимо, що час добирання

учня до навчального закладу майже не впливає на результати його навчання.
До 15 хвилин 0,8% 14,8% 24,9% 26,0% 23,1% 10,3%
Від 15 до 30 хвилин 1,1% 13,8% 23,1% 26,7% 23,8% 11,5%
Від 30 хвилин до 1 години 1,1% 14,8% 22,3% 26,6% 22,8% 12,4%
Більше 1 години 0,5% 20,0% 26,5% 24,9% 19,2% 9,0%
Складно відповісти 1,7% 21,1% 26,1% 24,6% 18,7% 7,8%
Не склав/результат анульовано 100-119 120-139 140-159 160-179 180-200
Діаграма 47. Розподіл випускників ЗНЗ 2017 р. – учасників анкетування за часом добирання до
28
Дані, наведені на діаграмі 48 підтверджують попередній висновок, що час,
який учень витрачає на дорогу до навчального закладу практично не впливає на
результати його навчання. Проте прослідковується, як і в більшості випадків,
залежність середнього балу від типу місцевості. Майже до 20 сягає розрив у балах
ЗНО-2017 між учнями міських і сільських закладів освіти незалежно від часу, який
вони витрачали, на дорогу до школи.
138,2
Від 15 до 30 хвилин
153,7
134,8
Від 30 хвилин до 1 години
153,7
137,9
До 15 хвилин
151,7
131,6
Більше 1 години
129,8
Складно відповісти Міська
148,9
Діаграма 48. Середній бал ЗНО-2017 учасників анкетування за часом діставання до місця
навчання та типом місцевості
Таким чином, більше на результати ЗНО впливає тип населеного

пункту, в якому проживає і/або навчається учень, ніж місце розташування
навчального закладу та час, який випускники витрачають на дорогу.
5. Результати навчання і умови соціалізації випускника

5.1. Родинні зв’язки та психологічні умови в родині
Більшість опитаних проживають з матір’ю (мачухою) і/або з батьком

(вітчимом) (діаграма 49). У дитячих будинках чи будинках сімейного типу
проживають піввідсотка випускників, які пройшли анкетування. Картина
практично незмінна протягом двох останніх років.
29
89,7%
Мати (мачуха)
89,1%
74,1%
Батько (вітчим)
72,9%
23,9%
Бабуся
22,4%
11,0%
Дідусь
10,3%
8,9%
Інша родичка жіночої статі
9,2%
7,9%
Інший родич чоловічої статі
8,7%
2,3%
Складно відповісти 2016 р.
4,6%
2017 р.
0,3%
Живу в дитячому будинку сімейного типу
0,4%
0,2%
Живу в дитячому будинку інтернатного типу
0,3%
Діаграма 49. Розподіл учасників анкетування 2017 р. за складом сім’ї
У Закарпатській області навчається найбільша частка учнів (18 %), батьки

яких здобули середню освіту. Одинадцятикласників, у яких обоє батьків мають
вищу освіту або науковий ступінь, найбільше проживає в м. Києві (45,1 %).
У Черкаській області найбільше випускників, у яких обоє батьків мають середню
спеціальну, професійно-технічну або незакінчену вищу освіту (22,8 %)
30
Вінницька 4,5% 22,9% 21,4% 33,1% 18,1%
Волинська 6,5% 19,7% 22,4% 32,8% 18,7%
Дніпропетровська 3,4% 25,1% 17,8% 35,1% 18,7%
Донецька 3,5% 22,0% 21,8% 34,3% 18,3%
Житомирська 5,4% 19,2% 22,7% 31,9% 20,8%
Закарпатська 18,0% 17,4% 16,2% 27,7% 20,7%
Запорізька 4,9% 23,2% 18,1% 35,0% 18,8%
Івано-Франківська 7,7% 22,9% 18,9% 33,5% 17,0%
Київська 4,6% 24,6% 18,0% 36,1% 16,7%
Кіровоградська 4,9% 20,9% 21,5% 30,5% 22,3%
Луганська 3,6% 22,6% 18,9% 33,8% 21,0%
Львівська 3,4% 27,8% 21,7% 32,5% 14,7%
м.Київ 2,1% 45,1% 6,7% 37,4% 8,7%
Миколаївська 7,0% 21,1% 18,2% 34,2% 19,4%
Одеська 6,6% 25,3% 15,9% 33,9% 18,3%
Полтавська 4,9% 22,5% 21,9% 31,8% 18,9%
Рівненська 8,6% 17,0% 25,1% 30,8% 18,5%
Сумська 3,7% 21,6% 21,6% 34,6% 18,4%
Тернопільська 4,5% 23,6% 21,3% 34,4% 16,3%
Харківська 4,0% 28,7% 15,4% 36,1% 15,7%
Херсонська 6,3% 17,8% 18,0% 37,8% 20,2%
Хмельницька 3,8% 22,9% 21,4% 34,3% 17,6%
Черкаська 4,2% 20,4% 22,8% 33,0% 19,5%
Чернівецька 12,8% 16,8% 17,8% 32,0% 20,6%
Чернігівська 3,8% 21,1% 22,2% 33,3% 19,7%
Батьки мають середню освіту

Обоє батьків мають вищу освіту або науковий ступінь
Обоє батьків мають середню спеціальну, професійно-технічну або незакінчену вищу освіту
Хоча б один з батьків має вищу освіту або науковий ступінь
Хоча б один з батьків має середню спеціальну, професійно-технічну або незакінчену вищу освіту
Діаграма 50. Розподіл учасників анкетування 2017 р. за рівнем освіти батьків
31
Серед дітей, батьки яких отримали середню освіту, найвищі результати ЗНО
у 2017 році показали випускники Полтавської (142,9 балів), найнижчі – Івано-
Франківської областей (126,5 балів). Різниця у балах становить 16,4 бали.
На фоні загального зростання середнього балу ЗНО-2017, серед

одинадцятикласників, у яких за показником «хоча б один з батьків здобув середню
спеціальну, професійно-технічну або незакінчену вищу освіту», отримали:
найнижчий бал учні Черкаської (134,6 балів), а найвищий – Львівської області
(148,2 бали) з різницею 13,6 бали.
За показником «обоє батьків мають середню спеціальну, професійно-

технічну або незакінчену вищу освіту» найвищі результати ЗНО-2017 показали
учні Львівської області (153,1 балу) а найнижчі – м. Києва (138,1 балу), з різницею
у 15 балів.
Найвищі результати ЗНО-2017 отримали діти, у яких хоча б один з батьків

має вищу освіту або науковий ступінь, які навчаються в закладах освіти
Чернівецької (159,1 балу) області, найнижчі за цим показником – учні Черкаської
області (143,1 балу). Різниця склала 16 балів.
У разі, якщо обоє батьків учнів мають вищу освіту або науковий ступінь,
результати ЗНО-2017 загалом вищі, порівняно з одинадцятикласниками, батьки
яких мають іншу освіту, наприклад, середню (найвищі результати 165,7 і 142,9,
найнижчі результати 152,9 і 126,5 відповідно).
Таблиця 3
Тестові бали ЗНО-2017 за освітою батьків учнів – учасників анкетування й регіонами
розташування закладу загальної середньої освіти випускника
Батьки мають середню
або незакінчену вищу
або незакінчену вищу
Хоча б один з батьків

Хоча б один з батьків
професійно-технічну
професійно-технічну
середню спеціальну,
має вищу освіту або

Обоє батьків мають
Обоє батьків мають

науковий ступінь
вищу освіту або
має середню
спеціальну,
освіту
освіту
освіту
Регіон України
Вінницька 141,9 139,1 141,8 148,3 164,4
32
Волинська 140,3 143,8 144,0 153,8 160,0
Дніпропетровська 130,4 138,7 143,7 149,6 154,7
Донецька 135,8 141,1 145,5 149,9 158,7
Житомирська 129,0 145,0 149,2 153,5 153,6
Закарпатська 137,4 137,2 139,4 147,6 159,4
Запорізька 136,7 147,3 149,8 153,8 158,9
Івано-Франківська 126,5 142,7 145,0 150,8 152,9
Київська 130,7 141,9 145,7 148,3 155,2
Кіровоградська 134,7 141,5 146,8 151,0 158,4
Луганська 129,0 141,1 141,1 148,2 154,6
Львівська 133,0 148,2 153,1 157,1 157,7
м. Київ 133,8 137,1 138,1 147,8 157,8
Миколаївська 132,2 144,6 147,2 150,0 156,2
Одеська 132,3 138,5 142,9 148,9 156,5
Полтавська 142,9 142,2 147,9 152,1 165,7
Рівненська 131,6 142,6 140,7 150,4 155,4
Сумська 136,4 144,5 148,4 154,4 158,8
Тернопільська 140,5 143,4 142,8 152,1 162,3
Харківська 132,4 140,5 143,1 146,2 157,0
Херсонська 137,0 141,8 145,9 152,0 159,3
Хмельницька 134,5 136,3 140,7 146,5 158,1
Черкаська 131,5 134,6 144,7 143,1 155,3
Чернівецька 132,8 147,0 153,0 159,1 157,1
Чернігівська 131,7 144,6 147,2 151,8 156,1
Тип закладу освіти, який обирають для навчання своєї дитини батьки,
залежить від їхньої освіти. Так, батьки, які мають вищу освіту або науковий
ступінь, обирають, зазвичай, для своїх дітей навчання у спеціалізованих школах з
поглибленими вивченням предметів інваріантної складової (11,4 %) та/або
навчання у ліцеях (12,4 %) і гімназіях (14,3 %). Таким чином, загальний відсоток
батьків з вищою освітою за вибором вище зазначених закладів освіти становить
38,1 %. Натомість батьки, які здобули середню освіту, надають перевагу
навчанню дітей в середніх загальноосвітніх школах та навчально-виховних
комплексах (НВК) (72,4 % і 16,9 % відповідно) (діаграма 51).
33
Таким чином, частка батьків із середньою освітою, що обирають для
своїх дітей навчання у спеціалізованих школах, майже у три рази менша, ніж
серед батьків, які здобули вищу освіту або мають науковий ступінь.
0,6% 0,0%
5,9%
Хоча б один з батьків має середню спеціальну,
5,2% 15,6% 67,1% 5,7%
професійно-технічну або незакінчену вищу освіту
0,8% 0,01%
Хоча б один з батьків має вищу освіту або науковий

10,4% 8,6% 14,4% 56,5% 9,3%
ступінь
0,7% 0,0%
Обоє батьків мають середню спеціальну, професійно-

5,9% 16,0% 66,9% 5,4%
технічну або незакінчену вищу освіту 5,1%
0,8% 0,2%
Обоє батьків мають вищу освіту або науковий ступінь 14,3% 12,4% 13,8% 47,2% 11,4%
0,0% 3,1%
Батьки мають середню освіту 3,8% 16,9% 72,4% 3,6%
0,2%
Гімназія Колегіум
Колеж Ліцей
Навчально-виховний комплекс Середня загальноосвітня школа
Спеціалізована школа
Діаграма 51. Розподіл учасників анкетування 2017 р. за рівнем освіти батьків і закладом
загальної середньої освіти, який для дітей обрали батьки
Очікувано, учні, в яких обоє батьків мають вищу освіту, отримали кращі
результати тестування (у 2016 р. 158,9 балів, у 2017 р. 159,1 балів). Найнижчий
середній бал у 2016 і 2017 рр. (136,5 і 133,5 відповідно) отримали випускники, в
яких батьки мають середню освіту (діаграма 52). Крім того, різниця між
найнижчими і найвищими результатами ЗНО у 2016 і 2017 рр. є практично
незмінною (25,4 і 25,6 відповідно).
34
159,1
Обоє батьків мають вищу освіту або науковий
ступінь
158,9
152,2
Хоча б один з батьків має вищу освіту або
151,1
147,7
Обоє батьків мають середню спеціальну,
145,3
144,5
Хоча б один з батьків має середню спеціальну,
141,7
2016 р.
136,5
133,5 2017 р.
Діаграма 52. Результати складання ЗНО-2017 залежно від освіти батьків
Як видно з діаграми 53, чим вищий рівень освіти мають батьки, тим
вищий результат ЗНО отримують випускники, причому зв’язок є однаково
сильним з різних предметів. Зокрема: по середньому балу ЗНО з української
мови розрив є найбільшим і становить у 2016 і 2017 рр. 23,6 і 25,6 балів відповідно.
Це означає, що діти з родин, де обидва з батьків або опікунів мають вищу освіту
чи хоча б хтось з них має науковий ступінь, мають набагато вищі шанси вступити
на бюджетну форму навчання, ніж діти з родин, де батьки мають професійно-
технічну або середню освіту. Розрив у навчальних досягнення дітей у розрізі
освіти їхніх батьків більший навіть, ніж розрив між учнями з міських та сільських
шкіл. Ця тенденція зберігається протягом двох досліджуваних років.
35
Математика
2016 р. 135,1 141,9 144,5 150,5 157,8
2017 р. 135,3 140,5 143,2 151,1 159,6

Українська мова Історія України
2016 р. 136,4 143,7 147,0 150,3 155,6
2017 р. 132,2 139,8 143,5 147,7 154,5
2016 р. 145,2 154,4 158,7 162,3 168,8
2017 р. 140,1 149,2 153,1 158,6 165,8

Хоча б один з батьків має середню спеціальну, професійно-технічну або незакінчену вищу освіту
Обоє батьків мають середню спеціальну, професійно-технічну або незакінчену вищу освіту
Хоча б один з батьків має вищу освіту або науковий ступінь
Обоє батьків мають вищу освіту або науковий ступінь
Діаграма 53. Середні бали ЗНО-2017 учасників анкетування за рівнем освіти батьків4
Також важливо відмітити, що розрив за показником «освіта батьків»

зберігається приблизно у тому ж обсязі, незалежно від того, в якому типі
навчального закладу учні здобували освіту – середній загальноосвітній
школі, ліцеї чи гімназії або у НВК; чи вчилися вони в місті, чи у сільській
місцевості (діаграми 54, 55).
Місто
158,2 154,1 163,2 160,9

147,9 148,8 151,4 152,7
144,2 140,4
153,5 152,5 157,0 154,3 165,0 159,8 169,7 165,4

149,8 145,0
139,0 135,7 144,2 143,4 148,5 147,0 152,2 148,9 152,7 154,4
2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р.
Батьки мають середню Хоча б один з батьків Обоє батьків мають Хоча б один з батьків Обоє батьків мають
освіту має середню спеціальну, середню спеціальну, має вищу освіту або повну вищу освіту або
професійно-технічну професійно-технічну науковий ступінь науковий ступінь
або незакінчену вищу або незакінчену вищу
освіту освіту
Середня загальноосвітня школа Ліцей, гімназія, колегіум, спеціалізована школа Навчально-виховний комплекс
Діаграма 54. Середні бали ЗНО-2017 учасників анкетування за рівнем освіти батьків, типами
навчальних закладів та населеним пунктом (місто)
4
Під батьками мається на увазі батьки або інші родичі, які виховували респондента
36
Село
141,0 143,7 144,6 146,2 147,5

131,3 136,9 140,4
133,8 119,4
141,8 140,9 149,1 144,5 150,7 143,5 149,9

144,9 133,6 133,2
130,9 132,7 136,8 138,4 142,0 142,8 144,7 144,2 130,8 147,4
2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р. 2017 р. 2016 р.
Батьки мають середню Хоча б один з батьків Обоє батьків мають Хоча б один з батьків Обоє батьків мають
освіту має середню спеціальну, середню спеціальну, має вищу освіту або повну вищу освіту або
професійно-технічну професійно-технічну науковий ступінь науковий ступінь
або незакінчену вищу або незакінчену вищу
освіту освіту
Середня загальноосвітня школа Ліцей, гімназія, колегіум, спеціалізована школа Навчально-виховний комплекс
Діаграма 55. Середні бали ЗНО-2017 учасників анкетування за рівнем освіти батьків, типами
навчальних закладів та населеним пунктом (село)
Отже, причинно-наслідковий зв’язок між рівнем освіти батьків і рівнем

успішності випускників є ключовим чинником, який має безпосередній
зв’язок із рівнем успішності дітей.
Крім того, посада батьків також впливає на успішність учнів – учасників
анкетування. Кращі результати мають учні (159,4 бали), в яких батьки є
спеціалістами. Найнижчі результати ЗНО отримали випускники, в яких обоє
батьків є працівниками без кваліфікації або сезонними робітниками
(137,1 бал) (діаграма 56). Різниця в результатах ЗНО-2017 між цими категоріями
учнів становить 22,3 бали. У 2016 році найвищі бали ЗНО також отримали діти,
чиї батьки працюють у сферах зайнятості, які потребують кваліфікованої праці.
37
Обоє батьків є спеціалістами 159,4
Хоча б один з батьків є спеціалістом 152,0
Обоє батьків є військовослужбовцями 150,9
Хоба б один з батьків є керівником установи, підприємцем

149,8
або займається дрібним бізнесом
Обоє батьків є керівниками (заступниками керівника)
установи, підприємцями або займаються дрібним бізнесом, 148,4
самозайняті
Обоє батьків є кваліфікованими робітниками 147,0
Хоча б один з батьків є військовослужбовцем 145,1
Хоча б один з батьків є квафікованим робітником 143,2
Хоча б один з батьків є працівником без кваліфікації або

139,3
сезонним робітником
Обоє батьків є працівниками без кваліфікації або

137,1
сезонними робітниками
Діаграма 56. Результати складання ЗНО-2017 залежно від посади батьків учнів
За однакової сфери зайнятості батьків, учні отримують різні бали ЗНО-2017,

залежно від статі батьків (осіб, які виховують дітей). А саме: якщо батьки (або
інші опікуни) чоловічої статі працюють у сфері ІТ, учні отримують вищі
результати ЗНО (160,1 бал). Аналогічний зв’язок спостерігався й у 2016 році
(161,5 балів). Мають вищий середній бал ЗНО-2017 (155,8 балів) ті випускники, у
яких родичка жіночої статі працює в галузі журналістики чи реклами
(діаграма 57). У 2016 році найвищі результати ЗНО показували учні, матері яких
працювали в галузі освіти (157,0 балів) (діаграма 58). Найнижчий бал у 2016 і
2017 рр. показали респонденти, у яких батько працює у сільському господарстві
та будівництві, а мати – у промисловості та сільському господарстві. Різниця між
найвищим і найнижчим середніми балами ЗНО-2017 учнів, залежно від професії
батька, становила 17,7, а в 2016 році – 16,1 бала. Залежно від професії матері,
різниця балів ЗНО склала 19,4 (2017 р.) і 14,1 (2016 р.) бала. Отже, спостерігаємо
зростання порівняно з 2016 р. розриву балів ЗНО-2017 в одинадцятикласників,
залежно від сфери діяльності матері.
38
151,1
Державна служба та органи місцевого самоврядування
149,7
150,1
Промисловість
142,7
145,2
Будівництво
143,2
142,4
Сільське, лісове, рибне господарство
136,4
Оптова і роздрібна торгівля, готелі і ресторани 154,7

148,6
Транспорт і зв'язок 147,9

148,6
154,9
Інформація і телекомунікації (журналістика, PR)
155,8
160,1
Програмування і системне адміністрування
151,0
152,9
Фінансова діяльність та страхування
152,8
154,4
Освіта
154,8
154,6
Охорона здоровя та соціальна допомога Батько чи
153,6
інший родич
152,4
Культура, спорт, діяльність громадських організацій
149,9
149,6 Мати чи інша
Інше (укажіть, у якій саме) родичка
145,3
Діаграма 57. Результати складання ЗНО-2017 залежно від сфери зайнятості батьків учнів
Державна служба та органи місцевого самоврядування 151,7

151,2
Промисловість 151,7
145,9
Будівництво 148,1
147,0
Сільське, лісове, рибне господарство 145,4
142,9
Оптова і роздрібна торгівля, готелі і ресторани 157,0
150,5
Транспорт і зв’язок 149,2
151,3
Інформація і телекомунікації (журналістика, PR) 157,5
156,2
Програмування і системне адміністрування 161,5
153,6
Фінансова діяльність та страхування 154,9
154,3
Освіта 158,5
157,0
Охорона здоров’я та соціальна допомога 156,8
155,3
Культура, спорт 154,4
152,1
150,7 Батько чи
Інше 146,3 інший родич
Складно відповісти 150,4
147,2 родичка
Не вказав(-ла) батьків чи опікунів цієї статі 146,5
Діаграма 58. Результати складання ЗНО-2016 залежно від сфери зайнятості батьків учнів
39
Виявлені вище закономірності підтверджують і дані, наведені в діаграмі 59.
У разі, якщо і батько, і матір – спеціалісти, учень демонструє вищі результати
ЗНО-2017 порівняно з випускниками, батьки яких займають іншу посади.
Найнижчі результати отримали під час складання тестів ЗНО
одинадцятикласники, батьки яких не мають постійної зайнятості, а саме: є
сезонними робітниками.
151,4
Керівник/керівниця (заступник керівника) установи
148,7
Підприємець/підприємиця у великому чи середньому 150,6

бізнесі 146,0
151,4
Займається дрібним бізнесом, самозайнятий/а
146,0
Спеціаліст(ка) (інженер, економіст, юрист, лікар, 155,9

вчитель, бухгалтер, агроном, програміст тощо) 155,3
149,8
Військовослужбовець(иця), правоохоронець(иця)
146,6
Кваліфікований(а) робітник(ця) (електрик, шахтар, водій, 147,3

перукар, кухар тощо) 146,8
Працівник без спеціалізації (продавець, вантажник, 144,8

офіціант, прибиральник) 143,4
Батько чи
138,3 інший родич
Сезонний робітник(ця)
133,9
Мати чи інша
146,5
Інше родичка
143,2
Найвищі бали мають випускники, чиї батьки належать до широкої категорії

спеціалістів (медик, учитель, економіст, програміст тощо). Найнижчі бали
відповідно – у дітей некваліфікованих сезонних робітників (діаграма 60). Отже,
тенденція протягом двох досліджуваних років залишається практично незмінною
при загальному зниженні результатів ЗНО у досліджуваної категорії
респондентів.
40
154,4
Керівник/керівниця (заступник керівника)
146,5
151,3
Підприємець/підприємиця у великому чи середньому бізнесі
151,6
154,3
Займається дрібним бізнесом, самозайнятий/а
147,2
Спеціаліст(-ка) (інженер, економіст, юрист, лікар, вчитель, 157,2

бухгалтер, агроном тощо) 150,9
151,4
Військовослужбовець-(иця), правоохоронець(-иця)
156,7
Кваліфікований(-а) робітник(-ця) (електрик, слюсар, шахтар, 149,3

водій, перукар, кухар тощо) 150,0
146,4
Різнороб, підсобний робітник(-ця)
148,6
143,6
Сезонний робітник(-ця)
145,0
147,2
Інше
140,7
Батько чи
148,3 інший родич
Складно відповісти
147,4
Не вказав(-ла) батьків чи виховників цієї статі

146,2 родичка
Стать самих респондентів певним чином також впливає на результати

навчання. Серед анкетованих, хлопці складали 45,3 %, дівчата – 54,7 %. Цей
зв’язок прослідковується у зв’язку з посадами батьків учнів. Найбільша різниця
між балами ЗНО-2017 (9,8 бали) дівчат і хлопців спостерігається, коли у
респондентів хоча б один із батьків є спеціалістом (157,9 і 148,1 бала відповідно),
найменша (5,3 бали) – коли хоча б один із батьків є кваліфікованим робітником
(145,5 і 140,2 бала відповідно) (діаграма 61).
41
162,1
Обоє батьків є спеціалістами
156,4
157,9
Хоча б один з батьків є спеціалістом
148,1
Хоба б один з батьків є керівником установи, 155,1

підприємцем або займається дрібним бізнесом 146,1
Обоє батьків є керівниками (заступниками керівника) 153,0
установи, підприємцями або займаються дрібним
бізнесом, самозайняті 144,9
151,5
Обоє батьків є військовослужбовцями
144,4
149,6
Обоє батьків є кваліфікованими робітниками
143,5
147,9
Хоча б один з батьків є військовослужбовцем
142,3
145,5
Хоча б один з батьків є квафікованим робітником
140,2
Хоча б один з батьків є працівником без кваліфікації або 141,6

сезонним робітником 136,1 Дівчата
Обоє батьків є працівниками без кваліфікації або 139,6

сезонними робітниками Хлопці
133,9
Діаграма 61. Результати складання ЗНО-2017 залежно від посади батьків учнів (хлопців /
дівчат)
5.2. Матеріальне становище родини

Матеріальне становище сім’ї певним чином впливає на результати навчання,
тому в анкеті для учнів було запропоновано запитання щодо їхньої оцінки
матеріального стану сім’ї. Загалом, найбільше (31,7 %) одинадцятикласників
зазначають, що в цілому на життя їхній родині коштів вистачає (діаграма 62).
У цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого

31,7%
вжитку неможливе
Живемо забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не
29,5%
в змозі
Витрачаємо майже всі гроші на харчування та на придбання
16,6%
необхідного
Складно відповісти 10,8%
Ми можемо собі дозволити придбати практично все, що

7,0%
хочемо
Ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть
4,4%
на необхідне
Діаграма 62. Розподіл учасників анкетування 2017 р. залежно від матеріального стану сім’ї
42
Під час складання звіту нами були вивчені інші дослідження, що дотично
мали аналогічні запитання. Так Центр «Нова Європа» та Фонд ім. Фрідріха Еберта
спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine у 2017 році провели соціологічне
опитування української молоді – «Українське покоління Z: цінності та орієнтири».
(https://hmarochos.kiev.ua/2017/11/23/rezultati-opituvannya-chim-zhive-ta-
tsikavitsya-ukrayinska-molod-infografika/), під час якого було опитано 2000
респондентів у віці 14-29 років з усіх регіонів України (окрім АР Крим та
непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей). Окрім цього, було
проведено чотири фокус-групи у Львові, Одесі, Харкові та Чернігові. Описуючи
фінансовий стан своєї родини, 53 % опитаних зазначило, що у них достатньо
грошей на їжу, одяг і взуття, проте вони не можуть дозволити собі більш дорогих
речей ніж холодильник чи телевізор.
Фонд ім. Фрідріха Еберта «Українське покоління Z: цінності та орієнтири»
Діаграма 61. Оцінка респондентами матеріального становища своєї сім’ї
Порівнюючи результати нашого дослідження і дослідження, проведеного

Центром «Нова Європа» та Фондом ім. Фрідріха Еберта, можна констатувати
певну кореляцію даних. Значно більшу кількість респондентів з досить високим
матеріальним становищем сім’ї можна пояснити тим, що в опитуванні Фонду
43
брала участь молодь до 29 років, яка вже працює і дає додатковий дохід сім’ї
(таблиця 4).
Таблиця 4
Розподіл учасників анкетування 2017 р. за їхньою оцінкою матеріального стану сім’ї
Запитання анкети щодо оцінки матеріального стану сім’ї Дані дослідження
респондента Інституту Фонду
Ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на
4,4 % 3,0 %
необхідне
Ми можемо собі дозволити придбати практично все, що хочемо 7,0 % 13,0 %
Складно відповісти 10,8 % 9,0 %
Витрачаємо майже всі гроші на харчування та на придбання
16,6 % 21,0 %
необхідного
Живемо забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не в змозі 29,5 % 13,0 %
У цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку
31,7 % 53,0 %
неможливе
Серед усіх областей України, у Волинській області найменше респондентів,

які вважають, що сім’ї не вистачає коштів навіть на найнеобхідніше (2,5 %).
Натомість у Одеській і Херсонській областях найбільше таких учнів (6,1 %). В
Одеській області 27,5 % респондентів констатують, що загалом на життя їхній
родині коштів вистачає (найменше серед областей України), в Черкаській області
з цим погоджуються 36,4 % учнів (найбільше серед областей). Найбільше
забезпечених (за оцінками одинадцятикласників) сімей (35,9 %), які тільки деякі
покупки зробити не в змозі, живе в Івано-Франківській, найменше – в Луганській
області (24,5 %). Найбільше найзаможніших родин, які можуть дозволити собі
придбати все, що хочуть, проживають у Закарпатській (12,8 %), найменше – в
Донецькій області (4,8 %). Натомість, серед тих, кому складно було відповісти на
це запитання, найбільше учнів проживає в м. Києві і Одеській області (таблиця 5).
44
Таблиця 5
Розподіл учнів – учасників анкетування 2017 р. за оцінкою матеріального становища родини й
регіонами розташування закладу загальної середньої освіти випускника
Живемо забезпечено, але

вистачає, але придбання
речей тривалого вжитку
гроші на харчування та
зробити деякі покупки

Витрачаємо майже всі
Ледве зводимо кінці з
дозволити придбати
Складно відповісти
кінцями, грошей не
поки що не в змозі
У цілому на життя
практично все, що
вистачає навіть на
найнеобхіднішого
Ми можемо собі
найнеобхідніше
проблематичне
на придбання
хочемо
Вінницька 4,7% 14,9% 34,1% 31,1% 7,0% 8,3%

Волинська 2,5% 14,0% 32,1% 35,8% 7,2% 8,4%
Дніпропетровська 5,5% 19,0% 31,9% 25,0% 6,6% 12,1%
Донецька 5,2% 20,6% 34,2% 25,4% 4,8% 9,8%
Житомирська 4,2% 17,6% 34,0% 30,4% 6,0% 7,8%
Закарпатська 5,2% 12,3% 26,1% 33,3% 12,8% 10,3%
Запорізька 4,6% 19,0% 34,7% 26,0% 6,0% 9,8%
Івано-Франківська 3,5% 13,9% 29,6% 35,9% 7,8% 9,3%
Київська 4,9% 18,0% 32,5% 29,5% 5,9% 9,1%
Кіровоградська 5,9% 17,8% 32,8% 27,5% 7,2% 8,8%
Луганська 4,8% 21,8% 33,4% 24,5% 5,8% 9,7%
Львівська 3,5% 15,5% 29,0% 33,7% 7,0% 11,3%
м. Київ 3,0% 13,9% 28,9% 30,0% 6,8% 17,4%
Миколаївська 4,0% 16,6% 35,6% 26,1% 7,2% 10,5%
Одеська 6,1% 15,5% 27,5% 28,9% 8,0% 14,0%
Полтавська 4,1% 18,3% 35,3% 24,9% 7,4% 10,0%
Рівненська 4,6% 14,4% 31,1% 31,9% 7,5% 10,6%
Сумська 4,2% 18,4% 35,2% 25,9% 6,8% 9,5%
Тернопільська 4,3% 13,7% 29,7% 35,8% 7,8% 8,6%
Харківська 4,6% 20,3% 31,8% 25,7% 5,8% 11,8%
Херсонська 6,1% 18,7% 32,2% 30,5% 5,5% 6,9%
Хмельницька 3,2% 15,3% 32,8% 31,5% 6,7% 10,5%
Черкаська 3,5% 16,5% 36,4% 28,9% 5,2% 9,6%
Чернівецька 3,7% 13,6% 27,9% 33,5% 9,9% 11,4%
Чернігівська 4,3% 17,5% 34,8% 28,8% 5,4% 9,2%
Випускники ЗНЗ, які оцінюють матеріальне становище своєї родини як таке,

що «в цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку викликає
45
труднощі», отримали найвищий середній бал ЗНО протягом двох останніх років
(151,7 у 2016 і 150,1 бал у 2017 рр.), порівняно з тими учнями, які зазначають, що
їхня сім’я «ледве зводить кінці з кінцями» (144,4 у 2016 і 139,2 бали у 2017 рр.).
Крім того, спостерігається зростання розриву між найвищими і найнижчими
балами ЗНО залежно від матеріального стану сім’ї у 2017 році, а саме: різниця
балів у 2016 році склала 7,3, а в 2017 році – 10,9 бали (діаграм 62).
У цілому на життя вистачає, але придбання речей 151,7

тривалого вжитку викликає складнощі 150,1
Живемо забезпечено, але зробити деякі покупки 150,2

поки що не в змозі 148,4
Витрачаємо майже всі гроші на харчування та на 149,5

придбання необхідого 147,4
Ми можемо собі дозволити придбати практично 146,1

все, що хочемо 142,8
2016 р.
Ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає 144,4
навіть на необхне 139,2 2017 р.
Діаграма 62. Розподіл учасників анкетування за матеріальним становищем родини учня та

середнім балом ЗНО
Загалом випускники шкіл сільської місцевості менше забезпечені засобами

особистого користування, ніж учні міських шкіл. Найбільша різниця
спостерігається у забезпеченні доступом до мережі Інтернет (13,5 %) та у
наявності особистих книжок (13,7 %). Проте власну кімнату мають більшість
учнів у сільській місцевості (діаграма 63). Це може бути зумовлено тим, що
переважна більшість таких учнів проживає у приватних будинках, площа яких
дозволяє забезпечити дитину власною кімнатою.
46
84,4%
Власний письмовий стіл для навчання
90,2%
Доступ до мережі інтернет (не рахуючи 76,7%

мобільного інтернету 2G/3G) 90,2%
76,2%
Власний смартфон
84,6%
69,6%
Власний комп’ютер (ноутбук)
74,5%
77,1%
Власна кімната
74,4%
60,1%
Особисті книжки (окрім шкільних підручників)
73,8%
23,9%
Власний планшет
36,0%
22,8%
Домашня бібліотека (більше 100 книжок)
35,0% Сільська
26,9%
Автомобіль Міська
26,9%
Діаграма 63. Розподіл учасників анкетування 2017 р. за наявністю в них предметів розкоші або
деяких особистих речей
Випускники, які мають домашню бібліотеку та власні книжки (окрім

підручників), тобто багато читають, показали вищі результати при складанні
зовнішнього незалежного оцінювання (154,0 балів) у порівнянні з тими, у кого
немає домашньої бібліотеки (145,2 бали). Натомість, результати учнів, які мають
/ не мають власну кімнату, суттєво не зазнали змін у 2017 р., порівняно з 2016 р.
(різниця на 0,8 балу). Найбільшу різницю результатах навчання демонструють
одинадцятикласники, якщо вони мають доступ до мережі Інтернет, на відміну від
тих, які такого доступу не мають (різниця в 14 балів) (діаграма 64).
Отже, кращі результати ЗНО-2017 в учнів, які мають власну бібліотеку

або доступ до Інтернет, не впливає на результат ЗНО – наявність / відсутність
власної кімнати.
47
Автомобіль
Так 151,3
Ні 146,7
комп’ютер
(ноутбук)
Так
Власний
149,3
Ні 144,0
Так
Власний
планшет
150,0
Ні 146,9
підручників) смартфон
Так 149,8
Власний
Ні 139,3
шкільних
Так
інтернет (не Особисті
151,9
книжки
(окрім
Ні 138,6
бібліотека мобільного
Доступ до
(більше 100 інтернету
Так
рахуючи
149,8
2G/3G)
мережі
Ні 135,8
Так
Домашня
книжок)
154,0
Ні 145,2
Так 148,1
кімната
Власна
Ні 147,3
письмовий
Так
навчання
Власний
149,2
стіл для
Ні 137,5
Діаграма 64. Середній бал учасників анкетування 2017 р. за наявністю в них предметів розкоші
або деяких особистих речей
5.3. Культурний капітал родини

Найбільш відвідуваними серед респондентів є кінотеатри, найменш
відвідуваними – театри та філармонії (діаграма 65).
50,8%
29,6% 28,2% 28,9%

23,8%
Музей або художня Театр або філармонія Кінотеатр Музичний концерт Бібліотека (окрім
виставка шкільної)
Діаграма 65. Розподіл учасників анкетування 2017 р. за відвідуванням громадських заходів
48
Проте у містах більше випускників відвідують різноманітні громадські
заходи, наприклад, учні у містах майже в 2 рази більше відвідують кінотеатри, ніж
у селах. Натомість у сільській місцевості більше третини таких, які або відвідують
інші громадські заходи, або не відвідують їх взагалі (діаграма 66).
33,0%
Кінотеатр
61,9%
22,8%
Музей або художня виставка
34,3%
22,9%
Музичний концерт
30,3%
Сільська
13,2% Міська
Театр або філармонія
30,2%
25,0%
Бібліотека (окрім шкільної)
29,3%
35,5%
Жодне з переліченого
17,8%
Діаграма 66. Розподіл учасників анкетування 2017 р. за відвідуванням громадських заходів і

місцем розташування закладу освіти
Серед учнів, які навчаються в закладах освіти Закарпатської області

найменше тих, хто відвідує музеї або художні виставки (20,6 %), театри або
філармонії (14,0 %), кінотеатри (37,6 %), музичні концерти (19,4 %) і найбільше
таких, яким не підходить жодне з переліченого (36,4 %) (таблиця 6). Найбільше
учнів (36,9 %) відвідують бібліотеки у Волинській області. У м. Києві учні більше
користуються можливостями відвідування громадських заходів, окрім музичних
концертів, які у більшості відвідують одинадцятикласники Полтавської області.
Таблиця 6
Розподіл учнів – учасників анкетування 2017 р. за відвідуванням громадських і культурних
місць й регіонами розташування закладу загальної середньої освіти випускника
Музей або Бібліотека
Театр або Музичний Жодне з
Регіон України художня Кінотеатр (окрім
філармонія концерт переліченого
виставка шкільної)
Вінницька 29,9% 25,6% 39,9% 27,1% 35,3% 26,1%
Волинська 27,4% 20,5% 43,4% 33,3% 36,9% 27,8%
Дніпропетровська 30,8% 28,1% 62,2% 27,1% 24,2% 18,4%
49
Донецька 25,3% 18,4% 51,2% 26,7% 26,5% 26,6%
Житомирська 27,2% 20,6% 45,3% 27,5% 31,5% 25,9%
Закарпатська 20,6% 14,0% 37,6% 19,4% 25,1% 36,4%
Запорізька 26,0% 21,4% 57,9% 24,1% 25,1% 22,4%
Івано-Франківська 25,3% 20,9% 53,8% 32,8% 30,5% 24,4%
Київська 34,4% 28,2% 61,1% 23,7% 27,6% 19,6%
Кіровоградська 26,1% 26,6% 38,4% 30,1% 33,2% 26,0%
Луганська 24,5% 10,8% 43,0% 30,0% 28,9% 28,3%
Львівська 29,0% 26,9% 52,2% 28,5% 27,8% 24,7%
м. Київ 55,0% 42,7% 80,6% 32,1% 20,9% 8,2%
Миколаївська 34,8% 24,3% 59,4% 28,3% 29,8% 18,9%
Одеська 29,5% 27,7% 58,0% 28,4% 27,1% 21,0%
Полтавська 30,1% 21,5% 49,2% 35,0% 30,7% 24,8%
Рівненська 26,9% 17,2% 38,0% 25,0% 29,5% 30,9%
Сумська 36,5% 24,0% 49,0% 25,9% 35,1% 22,2%
Тернопільська 24,5% 26,4% 44,2% 29,9% 27,0% 27,3%
Харківська 34,1% 27,8% 58,7% 25,6% 21,9% 21,2%
Херсонська 25,8% 27,1% 53,7% 29,5% 28,8% 23,2%
Хмельницька 30,2% 22,6% 52,3% 31,0% 31,5% 22,1%
Черкаська 31,2% 18,7% 45,3% 29,9% 31,8% 26,4%
Чернівецька 24,0% 24,3% 49,7% 26,1% 27,4% 26,5%
Чернігівська 30,1% 29,3% 46,7% 28,2% 29,1% 23,4%
Відвідування школярами театру й філармонії найбільше впливає на рівень

освіченості, а саме на результати ЗНО, під час якого такі учні отримали в
середньому 155 балів. Найнижчі результати продемонстрували учні, які не
відвідують громадські і культурні заходи (142,9 балів) (діаграма 67). Різниця балів
першої і другої груп учнів становить 12,1 бал. Щодо відвідування громадських
заходів, то найбільша різниця середнього тестового бала (4,98) спостерігається
між учнями, які відвідують театр або філармонію та тими, які відвідують музичні
концерти. Отже, учні, які мають доступ і відвідують культурні і громадські
заходи, успішніше складають ЗНО ніж ті, хто не хоче або не може підняти свій
інтелектуальний рівень.
50
Театр або філармонія 155,0
Музей або художня виставка 152,0
Кінотеатр 151,5
Бібліотека (окрім шкільної) 150,5
Музичний концерт 150,0
Жодне з переліченого 142,9
Діаграма 67. Середній бал учасників анкетування 2017 р. за відвідуванням громадських заходів
У дослідженні вивчалося питання відвідування одинадцятикласниками

гуртків (курсів) на платній основі. Було підібрано реєстр платних гуртків (курсів),
відвідування яких свідчитиме (опосередковано) про матеріальний статок родини
респондента (наприклад, великий теніс, курси дизайну тощо). Чверть (найбільше)
опитуваних відвідують курси іноземних мов, найменше – гуртки кінного спорту
(1,6 %) (діаграма 68).
Курси іноземної мови 24,8%
Танцювальну чи балетну студію 11,3%
Музичну школу 9,9%
Заняття з бойових мистецтв 9,4%
Курси програмування чи робототехніки 3,6%
Курси дизайну 3,2%
Студію акторської майстерності 3,1%
Заняття з великого тенісу 2,2%
Гурток кінного спорту 1,6%
Діаграма 68. Розподіл учасників анкетування 2017 р. за відвідуванням платних гуртків/курсів
У м. Києві найбільше (44,6 %) випускників відвідує курси іноземної мови,

найменше (14,9 %) – в Рівненській області. Крім того, у м. Києві найбільше учнів
11 класів, які відвідують курси дизайну, заняття з бойових мистецтв, кінного
спорту і великого тенісу (4,3 %, 12,6 %, 2,7 % і 3,2 % відповідно). Курси
програмування чи робототехніки найбільше одинадцятикласників відвідують в
51
Харківській області, найменше – в Сумській і Черкаській областях (по 2,4 %).
Проте у Черкаській області найбільше учнів відвідують танцювальні чи балетні
студії або музичні школи (16,8 % і 12,5 % відповідно) (таблиця 7). У Рівненській
області найбільше (61,2 %) школярів не відвідують жоден з перелічених
гуртків/курсів, у Дніпропетровській області таких учнів найменше (41,9 %). Отже,
більше платні гуртки (курси) відвідують учні, що мешкають у мегаполісах, дуже
великих і великих містах.
Таблиця 7
Розподіл учнів – учасників анкетування за відвідуванням платних гуртків/курсів й
регіонами розташування закладу загальної середньої освіти випускника
Гурток кінного спорту

Курси іноземної мови
Курси програмування
Жодне з переліченого
Заняття з великого
Студію акторської
Заняття з бойових
чи робототехніки
Танцювальну чи
Музичну школу
балетну студію
Курси дизайну
майстерності
мистецтв
тенісу
Вінницька 25,6% 4,1% 11,8% 2,4% 9,2% 2,4% 10,3% 1,6% 2,6% 51,6%
Волинська 16,2% 3,0% 6,4% 1,8% 9,4% 3,8% 9,0% 2,1% 3,0% 60,4%
Дніпропетровська 32,0% 4,9% 13,7% 4,6% 10,6% 4,0% 13,0% 1,5% 2,5% 41,9%
Донецька 27,2% 3,5% 12,6% 3,9% 9,9% 3,2% 10,7% 0,9% 2,1% 49,0%
Житомирська 22,4% 2,6% 11,6% 1,5% 8,5% 2,2% 10,3% 1,3% 2,6% 53,8%
Закарпатська 23,3% 3,2% 7,3% 2,7% 10,2% 3,2% 6,1% 1,7% 2,5% 55,4%
Запорізька 22,6% 4,2% 11,6% 3,7% 8,7% 4,2% 9,7% 1,7% 2,2% 50,6%
Івано-Франківська 21,9% 3,8% 8,6% 3,2% 9,5% 3,8% 7,9% 1,7% 2,6% 56,8%
Київська 35,0% 3,1% 10,8% 2,7% 10,9% 3,1% 10,0% 1,6% 2,0% 44,7%
Кіровоградська 20,9% 3,8% 11,8% 2,5% 9,0% 3,3% 9,2% 1,7% 1,7% 55,0%
Луганська 17,6% 3,0% 11,6% 2,2% 9,6% 1,9% 9,7% 1,2% 1,2% 58,6%
Львівська 28,3% 4,2% 10,1% 2,1% 9,7% 2,6% 7,3% 1,3% 2,2% 52,2%
м. Київ 44,6% 6,1% 12,0% 4,6% 11,1% 4,3% 12,6% 2,7% 3,2% 36,0%
Миколаївська 25,5% 3,6% 13,0% 3,5% 9,5% 3,1% 10,9% 1,1% 1,9% 50,5%
Одеська 34,5% 4,2% 11,5% 4,0% 10,5% 4,2% 10,3% 1,6% 2,3% 43,7%
Полтавська 23,6% 2,5% 12,6% 2,7% 11,8% 3,1% 7,6% 1,8% 2,9% 52,3%
Рівненська 14,9% 5,8% 7,9% 2,0% 11,0% 3,3% 6,2% 1,6% 1,6% 61,2%
Сумська 21,7% 2,4% 10,8% 2,7% 7,4% 2,8% 8,3% 0,8% 2,1% 55,7%
Тернопільська 24,4% 2,7% 13,1% 2,7% 10,4% 3,1% 6,9% 1,4% 1,7% 53,9%
Харківська 29,1% 6,2% 13,5% 4,8% 9,2% 3,7% 11,2% 1,9% 1,8% 46,4%
Херсонська 20,9% 2,8% 9,8% 4,4% 8,5% 4,2% 10,8% 1,6% 1,8% 53,6%
Хмельницька 27,2% 4,4% 11,5% 2,3% 10,8% 2,9% 11,4% 1,7% 1,8% 47,7%
52
Черкаська 22,6% 2,4% 16,8% 3,3% 12,5% 2,9% 10,3% 1,5% 2,3% 49,8%
Чернівецька 19,4% 2,7% 10,5% 2,6% 10,1% 3,2% 7,9% 1,7% 2,8% 53,4%
Чернігівська 19,0% 2,7% 10,6% 3,4% 8,7% 1,6% 7,3% 1,4% 1,4% 57,8%
Проаналізувавши діаграму 69, констатуємо, що на платній основі відвідує

різні гуртки більше учні з забезпечених сімей, ніж учнів з менш забезпечених
сімей. Серед опитаних, сім’ї яких або ледь зводять кінці з кінцями, або коштів
вистачає на найнеобхідніше, більше половини тих (55,8 % і 58,9 %), хто не
відвідує жодних секцій та курсів на платній основі, що майже на 20 % більше,
ніж серед одинадцятикласників, сім’ї які можуть дозволити собі придбати
практично все (37,8 %).
55,8%
Жодне з переліченого 58,9%
37,8%
20,8%
Курси іноземної мови 19,5%
35,0%
8,7%
Музичну школу 8,8%
13,8%
8,3%
Танцювальну чи балетну студію 9,2%
15,2%
5,6%
Заняття з бойових мистецтв 7,1%
13,9%
4,9%
Курси програмування чи робототехніки 3,0%
5,2%
3,0%
Ледве зводимо кінці з кінцями,
Студію акторської майстерності 2,6% грошей не вистачає навіть на
4,6% необхідних речей
3,0%
Курси дизайну 2,1% Витрачаємо майже всі гроші на
5,6% харчування та на придбання
2,2% необхідних речей
Гурток кінного спорту 0,9%
3,5% Ми можемо собі дозволити придбати
практично все, що хочемо
1,3%
Заняття з великого тенісу 1,3%
5,0%
Діаграма 69. Розподіл учасників анкетування 2017 р. за матеріальним становищем родини учня
та відвідуванням платних гуртків/курсів
53
Відвідування респондентами курсів іноземних мов найбільше вплинуло на
освітні результати, а саме: 155,7 – середній бал ЗНО-2017 отримали
одинадцятикласники, які відвідували такі курси. Натомість відвідування гуртка
кінного спорту найменше вплинуло на результат ЗНО, який склав 142,3 бали
Курси іноземної мови 155,7

Танцювальну чи балетну студію 150,0
Музичну школу 149,4
Курси програмування чи робототехніки 148,2
Жодне з переліченого 146,0
Студію акторської майстерності 145,7
Заняття з великого тенісу 144,5
Заняття з бойових мистецтв 144,0
Курси дизайну 143,5
Гурток кінного спорту 142,3
Діаграма 70. Середній бал учасників анкетування 2017 р. за відвідуванням платних

гуртків/курсів
Таким чином, можна констатувати наступне. Доступ до гуртків

(безкоштовних, платних), відвідування культурних, просвітницьких, громадських
заходів позитивно впливає результати ЗНО. Про це свідчать результати ЗНО 2016
і 2017 рр.
Проте спостерігається дисбаланс щодо перелічених видів позашкільної

неформальної освіти у випускників міст і сіл.
Можна зробити припущення, що одним з чинників суттєвого розриву у балах,

отриманих за результатами ЗНО, є відсутність комфортного доступу до освітніх і
культурних ресурсів учнів – випускників, що проживають у сільській місцевості.
Зрізом такого висновку може слугувати результат ЗНО випускників

Закарпатської області, які його склали на нижчі бали в порівнянні з іншими
регіонами на фоні найнижчого відвідування гуртків, культурно-просвітницьких і
громадських заходів. Отже, сформований соціокультурний світогляд сприяє
54
успішній здачі ЗНО і збільшує шанси випускника вступити до вищого
навчального закладу.
Більше 70 % учнів, з перевагою сільської місцевості над міською, останні

літні канікули провели вдома. Крім того, кожен п’ятий респондент сільської
місцевості влітку працював. По всіх інших даних за місцем проведення останніх
літніх канікул учнів більше з міських шкіл. Найбільша різниця між кількістю
учнів міських і сільських шкіл спостерігається у перебуванні влітку на дачі, а
саме: 15,8 %. Невелика частка учнів відпочивали на курортах або у родичів за
кордоном, проте у міській місцевості таких респондентів удвічі більше, ніж у
сільській (13,6% та 6,2% відповідно) (діаграма 71).
76,8%
Вдома
72,3%
21,3%
Працював/ла
18,7%
16,9%
На відпочинку (курорті) в Україні
27,5%
13,9%
У родичів в Україні
21,3%
6,5%
На дачі
22,3%
4,0%
На відпочинку (курорті) за кордоном
9,8%
2,2% Сільська
У родичів в іншій країні
3,8%
Міська
1,1%
Інше (вкажіть)
1,9%
Діаграма 71. Розподіл учасників анкетування 2017 р. за місцем проведення останніх літних
канікул
Учні, які влітку відпочивали на курортах за кордоном, отримали

найвищі середні бали ЗНО-2017 (155,7 балів), найнижчі бали отримали
респонденти, які останнє шкільне літо працювали (143,9 балів). Різниця
середнього балу між цими категоріями учнів склала 11,8 бала (діаграма 72).
55
На відпочинку (курорті) за кордоном 155,7
Інше (вкажіть) 154,0
На дачі 153,1
У родичів в Україні 152,2
На відпочинку (курорті) в Україні 152,0
Вдома 149,6
У родичів в іншій країні 147,8
Працював/ла 143,9
Діаграма 72. Середній бал учасників анкетування 2017 р. за місцем проведення останніх літніх
канікул
Серед опитаних, 50,8 % відповіли, що завжди чи майже завжди спілкуються

українською мовою вдома, 28,0 % – інколи. У 2016 році аналогічні показники
становили 51,5 % і 21,9 % відповідно. Проте кожен п’ятий учень зазначив, що
ніколи або майже ніколи не спілкується вдома українською мовою (діаграма 73).
50,8%
28,0%
21,2%
Завжди чи майже завжди Інколи Ніколи чи майже ніколи
Діаграма 73. Розподіл випускників 2017 р. за частотою спілкування українською мовою в сім’ї
Досить неочікуваним результатом є те, що ті респонденти, які ніколи або

майже ніколи вдома не спілкуються українською мовою мають кращі результати
з відповідного предмету та середній бал ЗНО-2017 (154,5 і 151,5 балів з
української мови і літератури й середній з усіх предметів відповідно), ніж ті, які
спілкуються нею постійно (151,0 і 148,0 балів з української мови і літератури й
середній з усіх предметів відповідно). Проте загалом середній бал ЗНО-2017 з
української мови в усіх випадках є вищим у середньому на 3 бали, ніж середній
бал з усіх інших предметів (діаграма 74). У 2016 році середній бал з усіх предметів
учні, які завжди чи майже завжди спілкуються в сім’ї українською мовою, по ЗНО
56
з української мови і літератури отримали 157, а середній з усіх предметів – 147
балів.
154,5
Ніколи чи майже ніколи
151,5
151,0
Завжди чи майже завжди
148,0 Середній бал з
української мови і
літератури
147,4
Cередній бал з усіх
Інколи
предметів
145,2
Діаграма 74. Середній бал учасників анкетування 2017 р. за частотою спілкування українською
мовою в сім’ї
5.4. Вступ до школи/класу

У міській місцевості, у порівнянні з сільською місцевістю, більшість учнів
перед школою відвідували дитячий садок, а саме: на 55,8 % більше учнів міських
шкіл протягом кількох років відвідували садочок регулярно і на 31,8 % більше
учнів у містах відвідували дитячий садок час від часу (діаграма 75).
Так, час від часу (в цілому менше року) 34,1% 65,9%
Так, регулярно протягом кількох років 22,1% 77,9%
Ні 53,0% 47,0%
Сільська Міська
Діаграма 75. Розподіл випускників 2017 р. за відвідуванням дитячого садка
Загалом, відвідування дитячого садка не вплинуло на результати складання

ЗНО-2017. Так, для випускників, які перед школою регулярно відвідували міський
дитячий садок або не відвідували його, різниця середнього бала склала 2,7 на
користь тих, хто відвідував садочок, у сільській місцевості – 0,6 бала на користь
тих учнів, які зовсім не відвідували дитячий садок (діаграма 76).
57
153,9
Так, час від часу (в цілому менше року)
136,8
152,3 Міська
Так, регулярно протягом кількох років
151,2
Ні
137,4
Діаграма 76. Результати складання ЗНО залежно від відвідування учнем дитячого садка
Найбільше учнів (38,7 %) проходило співбесіду, тестування або іспит для

зарахування у 5-й клас закладу освіти, найменше – у 7-9-й класи (23,6 %)
До старшої школи (10 клас) 37,8% 48,2% 14,0%
У основній школі (у 7-9 клас) 23,6% 60,5% 15,9%
До основної школи (у 5 клас) 38,7% 44,9% 16,4%
Так Ні Складно сказати
Діаграма 77. Розподіл випускників 2017 р. за проходженням співбесіди, тестування або іспиту
для зарахування в певний клас закладу освіти
Учні, які вступали до 10-го класу за співбесідою чи тестуванням, отримали

на 1,5 бали нижчі результати ЗНО на відміну від тих, хто таких випробувань не
проходив (148,1 і 149,6 балів відповідно). Аналогічна картина спостерігається в
разі, якщо учні проходили вступний іспит до 5-го класу (148,0 і 149,5 балів
відповідно). Якщо школярі вступали до 7-9-го класу за співбесідою чи
тестуванням, різниця в балах ЗНО була більшою на 4,9 бали в порівнянні з тими,
кого зараховували без вступних випробувань (145,3 і 150,2 бали відповідно)
58
148,1
До старшої школи (10 клас) 149,6
141,6
148,0 Так
До основної школи (у 5 клас) 149,5 Ні
143,6 Складно сказати
145,3
У основній школі (у 7-9 клас) 150,2
142,9
Діаграма 76. Результати складання ЗНО залежно від проходженням співбесіди, тестування або
іспиту для зарахування в певний клас закладу освіти
Висновки
Підготовка випускників до ЗНО. Традиційно більшість випускників закладів
загальної середньої освіти цілеспрямовано готувалося до ЗНО: у 2017 році –
89,5 %, у 2016 році – 86,9 %. Серед респондентів 2017 року 66,0 % готувалися
самостійно.
Найефективнішими способами підготовки до ЗНО з основних предметів5 у
2016 році була самостійна робота одинадцятикласників (середній бал з чотирьох
основних предметів склав 153). У 2017 році найефективнішими виявилися такі
способи підготовки до ЗНО: заняття з репетитором – до української мови і історії
України (середній бал з двох предметів склав 158), підготовчі курси при вищому
чи професійному закладі освіти – до математики (153 бали), інші способи
підготовки, не запропоновані в анкеті, а саме: перегляд онлайн уроків, фільмів,
прослуховування аудіокурсів та ін. – до англійської мови (158 балів).
Профіль і профільні предмети, за якими вчилися учні в старшій школі, по
різному вплинули на їхні результати ЗНО-2017. Найкраще до складання ЗНО з
профільних предметів були підготовлені випускники, які навчались за фізико-
математичним профілем (середній бал з фізики і математики склав 165). Ці ж
5
Основними предметами ЗНО ми називаємо українську мову і літературу, математику, історію України, англійську
мову
59
випускники показали і найвищі результати в середньому з усіх навчальних
предметів (163,1), які складали у 2017 році.
Спосіб добирання міських учнів до закладу загальної середньої освіти, а саме
довезення батьками, родичами або знайомими до місця навчання, сприяв
отриманню одинадцятикласниками найвищих середніх балів ЗНО протягом двох
останніх років (154 і 157 бали відповідно). У сільській місцевості найвищі
результати ЗНО продемонстрували учні, які добиралися до закладу освіти в
інший, не запропонований дослідниками спосіб (141 (2017 р.) і 146 (2016 р.)
балів).
Освіта батьків як чинник успішного складання ЗНО. Рівень освіти батьків
суттєво впливає на результати навчання учнів. Другий рік поспіль (2016, 2017)
прослідковуємо причинно-наслідкові зв’язки між рівнем навчальних досягнень
учнів і рівнем освіти їхніх батьків / осіб. Що їх замінюють. У Закарпатській
області навчається найбільша частка учнів (18 %), батьки яких здобули середню
освіту. Одинадцятикласників, у яких обоє батьків мають вищу освіту або
науковий ступінь, найбільше проживає в м. Києві (45,1 %). Якщо обоє батьків
учнів мають вищу освіту або науковий ступінь, результати ЗНО-2017 загалом
вищі (найвищий бал 165,7, найнижчий бал 152,9), порівняно з
одинадцятикласниками, батьки яких мають іншу освіту. Серед дітей, батьки яких
отримали середню освіту, найвищі результати ЗНО у 2017 році показали
випускники Полтавської (142,9 балів), найнижчі – Івано-Франківської області
(126,5 балів).
Тип закладу освіти, який обирають для навчання своєї дитини батьки,
залежить від їхньої освіти. Так, батьки, які мають вищу освіту або науковий
ступінь, обирають для своїх дітей навчання у спеціалізованих школах з
поглибленими вивченням предметів інваріантної складової (11,4 %) або навчання
у ліцеях (12,4 %) і гімназіях (14,3 %). Натомість батьки, які здобули середню
освіту, надають перевагу навчанню дітей в середніх загальноосвітніх школах та
навчально-виховних комплексах (72,4 % і 16,9 % відповідно).
60
Учні, в яких обоє батьків мають вищу освіту, отримали вищі результати
тестування і в 2016, і в 2017 рр. (158,9 і 159,1 балів відповідно) або за посадою є
спеціалістами (159,4 бали). Найнижчий середній бал у 2016 і 2017 рр. (136,5 і 133,5
відповідно) отримали випускники, в яких батьки мають середню освіту, або за
посадою є працівниками без кваліфікації чи сезонними робітниками (137,1 бал).
За однакової сфери зайнятості батьків, учні отримують різні бали ЗНО-2017,
залежно від статі батьків (осіб, які виховують дітей). А саме: якщо батьки (або
інші опікуни) чоловічої статі працюють у сфері ІТ, учні отримують вищі
результати ЗНО у 2016 і 2017 рр. (161,5 і 160,1 бал відповідно). У разі, якщо
родичка жіночої статі працює в галузі журналістики чи реклами, випускники
отримують вищі результати при складанні тестів ЗНО-2017 (155,8 балів), у 2016
році в учнів з найвищими результатами ЗНО (157,0 балів) родички жіночої статі
працювали в галузі освіти.
Вивчення матеріального стану сімей випускників засвідчило таке.
Випускники ЗНЗ, в родинах яких «в цілому на життя вистачає, але придбання
речей тривалого вжитку викликає труднощі», отримали найвищий середній бал
ЗНО протягом двох останніх років (151,7 і 150,1 бал у 2016 і 2017 рр.), порівняно
з тими учнями, у яких сім’я «ледве зводить кінці з кінцями» (144,4 і 139,2 бали у
2016 і 2017 рр.).
Читання та доступ до Інтернету як чинник успішного складання ЗНО.
Випускники, які мають домашню бібліотеку та власні книжки (окрім
підручників), показали вищі результати при складанні ЗНО-2017 (154,0 балів), у
порівнянні з тими, у кого немає домашньої бібліотеки (145,2 бали). Найбільше
впливає на результат навчання наявність доступу до мережі Інтернет (різниця в 14
балі між тими, у кого є доступ до мережі Інтернет, і в кого немає).
Долучення до культурних і освітніх ресурсів як чинник успішного складання
ЗНО. Відвідування школярами театру й філармонії найбільше впливає на рівень
навчання (отримали 155,0 балів). Найнижчі результати продемонстрували учні,
які не відвідують громадські заходи (142,9 балів). Також найбільше вплинуло на
освітні результати відвідування респондентами курсів іноземних мов (155,7 бала).
61
Учні, які влітку відпочивали на курортах за кордоном, отримали найвищі
середні бали ЗНО-2017 (155,7 балів), найнижчі – респонденти, які останнє шкільне
літо працювали (143,9 балів).
Ті респонденти, які ніколи або майже ніколи вдома не спілкуються
українською мовою, мають вищий бал з відповідного предмету та середній бал
ЗНО-2017 (154,5 і 151,5 балів з української мови і літератури й середній з усіх
предметів відповідно), ніж ті, які спілкуються нею постійно (151,0 і 148,0 балів з
української мови і літератури й середній з усіх предметів відповідно).
Вплив дошкільної освіти та вступних випробувань на результати навчання
учнів. Загалом, відвідування дитячого садка не вплинуло на результати складання
ЗНО-2017, особливо у селах: у містах різниця середнього бала склала 2,7 на
користь тих, хто відвідував садочок, у сільській місцевості – 0,6 балу на користь
тих учнів, які не відвідували дитячий садок.
Участь учнів 5-х, 7-9-х, 10-х класів у вступних випробуваннях до школи
негативно вплинула на результати ЗНО-2017: вступали за співбесідою чи
тестуванням, випробувань не проходили – до 5-го класу отримали 148,0 і 149,5
балів відповідно; до 7-9-го класу – 145,3 і 150,2 бали відповідно; до 10-го класу –
148,1 і 149,6 балів відповідно.
Отже:
- Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання відчутно впливає на
отримані випускниками результати. Цей висновок стосується двох досліджуваних
років.
- Загалом, протягом двох останніх років зберіглася тенденція щодо загальних
результатів ЗНО, які в сільських школах нижчі, ніж у міських.
- На результати навчання випускників впливають тип і місце розташування
ЗНЗ, оскільки ліцеї, гімназії, колегіуми, колежі і спеціалізовані школи,
випускники яких отримали найкращі результати, розташовані, як правило, у
містах.
62
- Більше на результати ЗНО впливає тип населеного пункту, в якому
проживає і / або навчається учень, ніж місце розташування навчального закладу
та час, який випускники витрачають на дорогу.
- Відсоток батьків із середньою освітою, що обирають для своїх дітей
навчання у спеціалізованих школах, майже у три рази менша, ніж серед батьків,
які здобули вищу освіту або мають науковий ступінь.
- Чим вищий рівень освіти мають батьки, тим вищий результат ЗНО
отримують випускники, причому зв’язок є однаково сильним з різних предметів.
- Посада батьків також впливає на успішність учнів – учасників анкетування.
Кращі результати мають учні, в яких батьки є спеціалістами. Найнижчі результати
ЗНО отримали випускники, в яких обоє батьків є працівниками без кваліфікації
або сезонними робітниками.
- Кращі результати ЗНО-2017 в учнів, які мають власну бібліотеку та / або
доступ до Інтернет. Не впливає на результат ЗНО наявність / відсутність власної
кімнати.
- Учні, які мають доступ і відвідують культурні і громадські заходи,
успішніше складають ЗНО ніж ті, хто не хоче або не може підняти свій
інтелектуальний рівень.
- На платній основі відвідує різні гуртки більше учні з забезпечених сімей,
ніж учнів з менш забезпечених сімей.
- Сформований соціокультурний світогляд сприяє успішній здачі ЗНО і
збільшує шанси випускника вступити до вищого навчального закладу.
Рекомендації
Вивчення і фіксація складових, які формують соціально-економічне
середовище, в якому перебувають випускники, – предмет даного дослідження.
Вплинути на їх покращення / корекцію через зовнішні фактори (вчителі, школа)
неможливо. Однак активне долучення учнів до участі у культурних, освітніх,
громадських заходах закладами загальної середньої освіти, адміністрацією шкіл,
класними керівниками цілком можливе. У більшості закладів загальної середньої
освіти є доступ до Інтернету, який, як показало дослідження, є вагомим чинником
63
в покращенні результатів навчання і складання ЗНО. Виходячи з
вищезазначеного, сформовано наступні рекомендації:
1. При формуванні візії виховної роботи, особливо в сільській місцевості,
планувати відвідування старшокласниками музеїв, театрів, виставок для
формування сучасного соціокультурного світогляду, як чинника, що
позитивно впливає на результати навчання.
2. Долучати батьків учнів до планування та проведення шкільних /
громадських заходів культурного, освітнього, патріотичного характеру.
3. На базі закладів загальної середньої освіти створити інформаційні центри
з доступом до Інтернет для учнів, які не мають такої можливості вдома.
4. Мотивувати учнів сільських шкіл до активного формування та
користування власними бібліотеками (у паперовому / електронному виді),
до відвідування громадських бібліотек.
64

Zvit Sots Ekon Rez 2017 II Chast

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Zvit Sots Ekon Rez 2017 II Chast

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Інститут освітньої аналітики

Мета опитування – вивчення впливу соціально-економічних чинників на

Анкета містила п’ять блоків запитань, пов’язаних між собою логічними

А Наповнюваність класу. Способи підготовки до ЗНО 5

С Родинні зв’язки, освіта батьків (осіб, які виховують 5

D Матеріальне становище та стосунки в родині 3

E Загальна інформація про випускника 3

Статистичні дані, зібрані УЦОЯО, після завершення опитування у вигляді

При обробці даних застосовувався логічний контроль узгодженості

Середній бал розраховувався як відношення суми набраних балів за

2. Загальна характеристика учасників опитування

В анкетуванні взяли участь 38 575 випускників 2017 року загальноосвітніх

Серед опитаних, 47,5 % – хлопці, 52,5 % – дівчата. 69,9 % випускників, які

Велике місто; 17,3%

Мале місто; 12,4%

Середнє місто; 10,2%

Селище міського типу;

Дуже велике місто;

Діаграма 3. Розподіл випускників ЗНЗ-2017 – учасників анкетування за типом місцевості

Найактивнішу участь у опитуванні в 2017 році взяли випускники з

Діаграма 5. Частка випускників – учасників анкетування від загальної кількості випускників

Майже третина респондентів (30,0 %) у школі навчалися за універсальним

Діаграма 6. Частка випускників – учасників анкетування від загальної кількості випускників

Відповідно до профілю навчання у старшій школі ми виділили профільний

Випускники 2017 року – респонденти дослідження – найкраще були

Діаграма 7. Частка випускників – учасників анкетування від загальної кількості випускників

Діаграма 8. Частки випускників – учасників анкетування, які складали відповідний предмет

Найбільше учнів – учасників анкетування успішно подолали поріг «склав/не

Географія 94,3% 1,9% 3,8%

Біологія 92,9% 0,6% 6,5%

Математика 92,2% 0,3% 7,4%

Історія України 92,1% 0,2% 7,7%

Російська мова 91,6% 4,8% 3,6%

Англійська мова 90,1% 0,7% 9,2%

Хімія 89,0% 1,9% 9,1%

Французька мова 87,9% 1,3% 10,8%

Іспанська мова 86,9% 0,0% 13,1%

Фізика 83,8% 2,5% 13,6%

Німецька мова 82,2% 1,4% 16,3%

Cклав(-ла) Не з'явився(-лася) Не склав(-ла)

Діаграма 9. Розподіл випускників – учасників анкетування ЗНЗ-2017 р., які за результатами

Черговість предметів ЗНО за кількістю випускників – учасників

Біологія 94,4% 0,3% 5,3%

Математика 92,6% 2,8% 4,6%

Історія України 91,1% 6,8% 2,1%

Російська мова 90,5% 2,7% 6,8%

Англійська мова 86,9% 1,3% 11,8%

Хімія 86,3% 2,7% 11,0%

Французька мова 86,0% 3,3% 10,7%

Іспанська мова 83,6% 5,7% 10,7%

Фізика 81,6% 3,6% 14,8%

Німецька мова 79,3% 7,5% 13,2%

Cклав(-ла) Не з'явився(-лася) Не склав(-ла)

Загалом серед учасників опитування середній бал з усіх предметів, з яких

Діаграма 12. Розподіл випускників – Діаграма 13. Розподіл випускників –

Діаграма 14. Розподіл випускників – Діаграма 15. Розподіл випускників –

Діаграма 16. Розподіл випускників – Діаграма 17. Розподіл випускників –

Діаграма 18. Розподіл випускників – Діаграма 19. Розподіл випускників –

Діаграма 20. Розподіл випускників – Діаграма 21. Розподіл випускників –

Діаграма 22. Розподіл випускників – Діаграма 23. Розподіл випускників –

По областях середній бал ЗНО випускників – учасників анкетування –

Діаграма 24. Розподіл середнього балу ЗНО-2017 випускників – учасників анкетування